Шлях до визнання наукового дослідження світового значення в галузі генетики

У 1960 р. професор Сергій Михайлович Гершензон, який тоді очолював відділ генетики в Інституті зоології АН УРСР, висунув гіпотезу про можливість передання генетичної інформації від РНК до ДНК і разом зі співробітниками відділу провів дослідження, які вперше експериментально довели, що таке явище існ...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Вісник НАН України
Date:2024
Main Author: Гершензон, З.С.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2024
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202012
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Шлях до визнання наукового дослідження світового значення в галузі генетики / З.С. Гершензон // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 8. — С. 86-90. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859605133209370624
author Гершензон, З.С.
author_facet Гершензон, З.С.
citation_txt Шлях до визнання наукового дослідження світового значення в галузі генетики / З.С. Гершензон // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 8. — С. 86-90. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Вісник НАН України
description У 1960 р. професор Сергій Михайлович Гершензон, який тоді очолював відділ генетики в Інституті зоології АН УРСР, висунув гіпотезу про можливість передання генетичної інформації від РНК до ДНК і разом зі співробітниками відділу провів дослідження, які вперше експериментально довели, що таке явище існує. Більшість колег скептично поставилися до отриманих результатів, вважаючи їх неправдоподібними. У статті на основі документальних матеріалів з родинного архіву С.М. Гершензона показано, як складно було науковій істині торувати шлях до визнання в умовах панування конформістських поглядів і як при цьому країна втрачала пріоритет проривних досягнень у науці. In 1960, Professor Serhiy Gershenson, who was then head of the Department of Genetics at the Institute of Zoology of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR, hypothesized that genetic information could be transferred from RNA to DNA and, together with scientists from his department, was the first to experimentally prove that this phenomenon existed. Most of his colleagues were skeptical of the results, considering them implausible. The article, based on documentary materials from S.M. Gershenson’s family archive, shows how difficult it was for scientific truth to pave the way for recognition in the face of the dominance of conformist views and how the country lost the priority of breakthrough achievements in science.
first_indexed 2025-11-28T02:47:49Z
format Article
fulltext 86 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (8) ШЛЯХ ДО ВИЗНАННЯ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ СВІТОВОГО ЗНАЧЕННЯ В ГАЛУЗІ ГЕНЕТИКИ У 1960 р. професор Сергій Михайлович Гершензон, який тоді очолював відділ генетики в Інституті зоології АН УРСР, висунув гіпотезу про можливість передання генетичної інформації від РНК до ДНК і разом зі співробітни- ками відділу провів дослідження, які вперше експериментально довели, що таке явище існує. Більшість колег скептично поставилися до отриманих результатів, вважаючи їх неправдоподібними. У статті на основі доку- ментальних матеріалів з родинного архіву С.М. Гершензона показано, як складно було науковій істині торувати шлях до визнання в умовах пану- вання конформістських поглядів і як при цьому країна втрачала пріори- тет проривних досягнень у науці. Шлях до визнання концепції зворотної транскрипції, яку вису- нув та експериментально довів Сергій Михайлович Гершензон, був надзвичайно складним. Описані в статті події відбувалися вже наприкінці так званого періоду лисенківщини, коли гене- тику на державному рівні було оголошено «злоякісним про- явом імперіалізму». Після довгих років заборони досліджень і викладання генетики у закладах вищої освіти, після того, як на багатьох науковців-генетиків було накладено тавро «менде- лісти-морганісти», а деяких з них заарештовано й засуджено за «зраду Батьківщини», на початку 1960-х років ця наука посту- пово почала відроджуватися. Проте досить велика частина на- уковців тоді все ще залишалися прихильниками «мічурінс ької біології». І на цьому політичному тлі в 1960 р. професор Сергій Ми- хайлович Гершензон разом зі співробітниками відновленого в Інституті зоології АН УРСР відділу генетики, який він знову очолив, уперше зібрав з білків та нуклеїнових кислот живий вірус. Результати досліджень було оформлено як колективну статтю і представлено на засіданні вченої ради Інституту. Од- нак доповідь С.М. Гершензона викликала в багатьох членів вченої ради різко негативну реакцію: у виступах йому закидали некоректність методики досліджень, хибність отриманих ре- ГЕРШЕНЗОН Злата Сергіївна — доктор біологічних наук, провідний науковий співробітник відділу ентомології та наукових фондових колекцій Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України doi: https://doi.org/10.15407/visn2024.08.086НАУКОВА НАУКОВА СПАДЩИНАСПАДЩИНА Академік Сергій Михайлович Гершензон (11.02.1906—07.04.1998) ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 8 87 НАУКОВА СПАДЩИНА зультатів, у які неможливо повірити, і загалом безперспективність цієї наукової тематики. Підсумовуючи критичні виступи колег, го- лова вченої ради академік Олександр Про- копович Маркевич зауважив, що дискусія в обговоренні проблеми була корисною, але не слід повторювати принципові помилки, які, на жаль, домінували в «мічурінській біології». Далі О.П. Маркевич заявив, що тема доповіді С.М. Гершензона його зацікавила, а тому він бере на себе відповідальність і рекомендувати- ме цю статтю для публікації в журналі «Допо- віді АН УРСР» [1]. Саме завдяки принциповій позиції видатно- го біолога О.П. Маркевича, який сміливо став на захист наукової істини, дослідження, що привело до відкриття зворотної транскрипції, було все ж опубліковано, а згодом н абуло сві- тового значення і принесло визнання його ав- тору та Інституту зоології. Багато років потому Олександр Прокопо- вич розповів, що він ще студентом цікавився дослідженнями генетиків, а коли в СРСР роз- почалася кампанія з гоніння на генетику як ворожу імперіалістичну науку, наваж ився за- ховати в надійному місці публікації класичних генетичних робіт, і так во ни збереглися в біблі- отеці Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України. Видатний український вчений О.П. Мар- кевич мав широкий науковий світогляд і гло- бальне бачення природи. Його перу належить фундаментальна монографія «Філогенія тва- ринного світу», він також започаткував спец- курс «Філогенія тварин» у Київському універ- ситеті. Олександр Прокопович був прибічни- ком застосування в біології еколого-системно- го методу досліджень. На прикладі вивчення паразитарних систем він довів, що вони гене- тично і функціонально залежать від якісного та кількісного складу біоценозу, утворюючи мікробіоценози. О.П. Маркевич зробив ваго- мий внесок у формування сучасного погляду на фауну, її класифікацію, пізнання еволюції біоценозів у межах екосистеми. Після публікації свого дослідження С.М. Гершензон, як завжди, ретельно відсте- жував усі наукові новини в галузі генетики. Одного разу в 1970 р. в журналі «Science» він побачив інформацію про те, що американські генетики Говард Темин і Девід Балтимор не- залежно один від одного повторили його від- криття. Дослідники отримали практично од- накові докази того, що РНК може переносити генетичну інформацію: за допомогою фермен- ту транскриптази (ревертази) РНК-віруси встромляють свій генетичний матеріал у клі- тини [2, 3]. Ознайомившись з цими публікаці- ями, С.М. Гершензон написав коротку статтю «Before Temin», яка вийшла в журналі «New Scientist» того самого, 1970, року [4] і в якій він Олександр Прокопович Маркевич Лист Девіда Балтимора до Сергія Михайловича Гер- шензона 88 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (8) НАУКОВА СПАДЩИНА розповів про дослідження українських вчених. А в 1975 р. роботи Г. Темина і Д. Балтимора було відзначено Нобелівською премією з фізі- ології або медицини. 15 березня 1977 р. С.М. Гершензон отримав лист від нобелівського лауреата Девіда Балти- мора, в якому той вибачився за те, що нічого не знав про дослідження українських генетиків. Після появи у світовій пресі деталей від- криття зворотної транскрипції американські колеги запросили Сергія Михайловича Гер- шензона переїхати до США, запропонувавши йому посаду наукового керівника лабораторії, але зі зрозумілих причин він відхилив цю про- позицію. У 1973 р. за активної підтримки Президії Академії і особисто її президента академіка Бо- риса Євгеновича Патона в Києві на базі Секто- ру молекулярної біології та генетики Інститу- ту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболот- ного АН УРСР, яким керував С.М. Гершензон, було створено Інститут молекулярної біології і генетики (ІМБГ), в діяльності якого генетичні дослідження посіли чільне місце. Важливість відкриття С.М. Гершензона полягала в тому, що воно зумовило перегляд і оновлення кла- сичних положень у генетиці. І сьогодні інсти- тут надає сучасні науково обґрунтовані поради фахівцям з генної інженерії, які працюють над створенням нових генетично модифікованих зернових культур, бактерій, розробляють нові медичні препарати тощо. Значну увагу С.М. Гершензон приділяв зна- ченню молекулярної біології для еволюційного процесу. У своїх лекціях він завжди наголошу- вав, що завдяки сучасним успіхам у вивченні біологічних проблем, які стосуються функцій нуклеїнових кислот, генетичного коду, біосин- тезу білків, було отримано вагомі результати в прикладній галузі — генетичній інженерії. Сер- гій Михайлович вважав, що використання ме- тодів молекулярної біології є необхідним для аналізу трьох основних розділів сучасної теорії еволюції: реальності еволюції, визначення її рушійних сил та пошуку конкретних шляхів, якими відбувалася еволюція організмів [5]. Значну частину експериментальних до- сліджень було проведено з метою детального вивчення генетичної інформації РНК у рако- вих клітинах. Виявлено, що в розвитку пух- лин важливу роль відіграють білки, здатні зв’язуватися з молекулами РНК, прискорю- ючи збільшення розмірів пухлини. С.М. Гер- шензон започаткував розроблення теорії про- товірусів (первинних вірусів). Вивчення та Короткий допис С.М. Гершензона «Before Temin» в журналі «New Scientist» ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 8 89 НАУКОВА СПАДЩИНА ретельний аналіз особливостей протовірусів необхідні для використання молекулярно-ге- нетичних методів сучасної діагностики з ме- тою ефективного профілактичного прогнозу- вання випадків онкологічних захворювань. С.М. Гершензон звертав також увагу на зна- чний мутагенний вплив ДНК і попереджав про небезпеку використання вакцин під час масо- вої імунізації населення, а також про біоцено- тичну небезпеку в боротьбі з епізоотіями [6]. У 1965—1972 рр. актуальними були дослі- дження патогенних вірусів людини, зокрема коронавірусів, які містяться в плазмі крові лю- дини. Метою цих досліджень було визначення ролі коронавірусів в етіології гострих респіра- торних захворювань. Обстеження, проведені в 1965 р. в Києві на 1577 пацієнтах, які перехво- ріли на коронавірусні захворювання, виявило збільшення в середньому на 44—97 % антиген- ної структури в штамах у трахеї та на слизовій оболонці носа [7]. Отже, коронавіруси давно присутні в Україні і потребують сучасного мо- лекулярно-біологічного вивчення. Усі результати своїх досліджень С.М. Гер- шензон завжди ретельно обґрунтовував. На- приклад, вивчаючи зараження дубо вого шов- копряда вірусом поліедрозу, він обстежив 51 вид лускокрилих комах і ще цілу низку інших комах у 18 родинах. Свій досвід Сергій Михай- лович передав 34 аспірантам, неодноразово був опонентом на захисті дисертацій (двічі в остан- ній рік життя — у С.В. Межжеріна та С.Ю. Мо- розова в Інституті зоології ім. І.І. Шмальгаузе- на НАН України). Сергій Михайлович Гершензон прожив до- вге і складне життя. Він пережив лихоліття більшовицько-української війни, масових ре- пресій, Другої світової війни, на його шляху було багато тяжких життєвих ситуацій. Про- те Сергій Михайлович ніколи не жалівся і ні- кого не звинувачував. Він не був оптимістом, але вважав себе активним реалістом, а життя цікавим. Це його кредо відображено в епіграфі книги «Тропою генетики» [8]. На святкуванні свого останнього ювілею Сергій Михайлович у колі колег прочитав свій коротенький вірш-автобіографію. Речь на сабантуе в Отделе Обычай принят на юбилее — В речах, наполненных елеем, Хвалить чиновника без меры, П риукрашая его карьеру, Но слушать это — для всех мученье. Свои ученые свершенья За две минуты по часам Уж лучше расскажу я сам. Когда вступил я в храм науки И микроскоп попал мне в руки, Я, с детства полюбив проказы, Влюбился в дрозофилу сразу, И двадцать лет ее лелея Не меньше, чем Амур Психею, Как ни старался, набравши духу, Но все ж не сделал слона из мухи. Тут разразился ВАСХНИЛа грохот, Заставив тяжко меня заохать. И задыхаясь в чаду ВАСХНИЛа, Погибла мушка дрозофила. Обруган прессой, как черт из ада, Я ухватился за шелкопряда. Мне дохлым был он милей живого, Ловил я вирус в нем ab ovo. И шаг за шагом понемногу Я снова к генам нашел дорогу. Ну, а затем, нам всем известно, Нас стало много, нам стало тесно. И перебравшись на Окружную, Живем мы дружно, в ус не дуя. И хоть наш путь не очень сладок И не во всем у нас порядок, Но все ж работа идет как надо, И это лучшая мне награда. За всех вас пьет под рюмок звон Сергей Михайлович Гершензон. І на завершення цього короткого нарису про те, як в Інституті зоології було зроблено від- криття світового значення, варто навести таку цитату з книги С.М. Гершензона: «У науці не- має легких шляхів. У науці все, що заслуговує на увагу зі зробленого вченим, рано чи пізно отримає визнання. А головний урок, винесений мною з життя, відданого науці, — бути вірним істині, боротися за неї, пам’ятати, що в кінцево- му підсумку вона завжди перемагає» [8]. 90 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (8) НАУКОВА СПАДЩИНА REFERENCES [СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ] 1. Gershenson S.M., Kok I.P., Vitas K.Y., Dobrovolskaya G.N., Skuratovskaya I.P. Formation of a DNA-containing virus with the help of a host RNA. Dokl. Akad. Nauk URSR. 1960. (12): 1638—1641. [Гершензон С.М., Кок І.П., Вітас К.Й., Добровольська Г.М., Скуратовська І.П. Утворення за допомогою РНК- хазяїна вірусу, що містить ДНК. Доповіді АН УРСР. 1960. № 12. С. 1638—1641.] 2. Baltimor D. Viral RNA-dependent DNA Polymerase: RNA-dependent DNA Polymerase in Virions of RNA Tumour Viruses. Nature. 1970. 226(5252): 1209—1211. https://doi.org/10.1038/2261209a0 3. Temin H.M., Mizutani S. RNA-dependent DNA polymerase in virions of Rous sarcoma virus. Nature. 1970. 226(5252): 1211—1213. https://doi.org/10.1038/2261211a0 4. Gershenson S.M. Before Temin. New Scientist. 1970. 36(713): 308. 5. Gershenson S.M. The importance of molecular biology for the evolutionary doctrine. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 1984. (12): 23—33. [Гершензон С.М. Значення молекулярної біології для еволюційного вчення. Вісник АН УРСР. 1984. № 12. С. 23—33.] 6. Gershenson S.M. Revertase, genetics and cancer. Priroda. 1973. (7): 18—30 (in Russian). [Гершензон С.М. Ревертаза, генетика и рак. Природа. 1973. № 7. С. 18—30.] 7. Dyachenko S.S., Sinyak K.M., Dyachenko N.S. Patohenni virusy liudyny. Kyiv, 1974 (in Ukrainian). [Дяченко С.С., Синяк К.М., Дяченко Н.С. Патогенні віруси людини. Київ: Здоров’я, 1974.] 8. Gershenson S.M. Tropoyu genetiki. Kyiv: Naukova Dumka, 1992 (in Russian). [Гершензон С.М. Тропою генетики. Киев: Наукова думка, 1992.] Zlata S. Gershenson I.I. Schmalhausen Institute of Zoology of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0003-2574-8114 THE PATH TO THE RECOGNITION OF SCIENTIFIC RESEARCH OF WORLD IMPORTANCE IN THE FIELD OF GENETICS In 1960, Professor Serhiy Gershenson, who was then head of the Department of Genetics at the Institute of Zoology of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR, hypothesized that genetic information could be transferred from RNA to DNA and, together with scientists from his department, was the first to experimentally prove that this phenomenon ex- isted. Most of his colleagues were skeptical of the results, considering them implausible. The article, based on documen- tary materials from S.M. Gershenson’s family archive, shows how difficult it was for scientific truth to pave the way for recognition in the face of the dominance of conformist views and how the country lost the priority of breakthrough achievements in science. Cite this article: Gershenson Z.S. The path to the recognition of scientific research of world importance in the field of genetics. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2024. (8): 86—90. https://doi.org/10.15407/visn2024.08.086
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202012
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1027-3239
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-28T02:47:49Z
publishDate 2024
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format dspace
spelling Гершензон, З.С.
2025-02-21T17:00:16Z
2024
Шлях до визнання наукового дослідження світового значення в галузі генетики / З.С. Гершензон // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 8. — С. 86-90. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
1027-3239
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202012
DOI: doi.org/10.15407/visn2024.08.086
У 1960 р. професор Сергій Михайлович Гершензон, який тоді очолював відділ генетики в Інституті зоології АН УРСР, висунув гіпотезу про можливість передання генетичної інформації від РНК до ДНК і разом зі співробітниками відділу провів дослідження, які вперше експериментально довели, що таке явище існує. Більшість колег скептично поставилися до отриманих результатів, вважаючи їх неправдоподібними. У статті на основі документальних матеріалів з родинного архіву С.М. Гершензона показано, як складно було науковій істині торувати шлях до визнання в умовах панування конформістських поглядів і як при цьому країна втрачала пріоритет проривних досягнень у науці.
In 1960, Professor Serhiy Gershenson, who was then head of the Department of Genetics at the Institute of Zoology of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR, hypothesized that genetic information could be transferred from RNA to DNA and, together with scientists from his department, was the first to experimentally prove that this phenomenon existed. Most of his colleagues were skeptical of the results, considering them implausible. The article, based on documentary materials from S.M. Gershenson’s family archive, shows how difficult it was for scientific truth to pave the way for recognition in the face of the dominance of conformist views and how the country lost the priority of breakthrough achievements in science.
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Вісник НАН України
Наукова спадщина
Шлях до визнання наукового дослідження світового значення в галузі генетики
The path to the recognition of scientific research of world importance in the field of genetics
Article
published earlier
spellingShingle Шлях до визнання наукового дослідження світового значення в галузі генетики
Гершензон, З.С.
Наукова спадщина
title Шлях до визнання наукового дослідження світового значення в галузі генетики
title_alt The path to the recognition of scientific research of world importance in the field of genetics
title_full Шлях до визнання наукового дослідження світового значення в галузі генетики
title_fullStr Шлях до визнання наукового дослідження світового значення в галузі генетики
title_full_unstemmed Шлях до визнання наукового дослідження світового значення в галузі генетики
title_short Шлях до визнання наукового дослідження світового значення в галузі генетики
title_sort шлях до визнання наукового дослідження світового значення в галузі генетики
topic Наукова спадщина
topic_facet Наукова спадщина
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202012
work_keys_str_mv AT geršenzonzs šlâhdoviznannânaukovogodoslídžennâsvítovogoznačennâvgaluzígenetiki
AT geršenzonzs thepathtotherecognitionofscientificresearchofworldimportanceinthefieldofgenetics