Наукова періодика НАН України: кров, піт і сльози
У статті проаналізовано стан і можливості розвитку наукової періодики Академії в умовах воєнного часу. Наведено основні засади видавничої політики НАН України. По казано, що, незважаючи на традиційність і консерватизм, під впливом внутрішніх та зовнішніх чинників у наукових періодичних виданнях пост...
Saved in:
| Published in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Date: | 2024 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2024
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202013 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Наукова періодика НАН України: кров, піт і сльози / Ю.В. Діденко // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 8. — С. 76-85. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860029733234802688 |
|---|---|
| author | Діденко, Ю.В. |
| author_facet | Діденко, Ю.В. |
| citation_txt | Наукова періодика НАН України: кров, піт і сльози / Ю.В. Діденко // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 8. — С. 76-85. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | У статті проаналізовано стан і можливості розвитку наукової періодики Академії в умовах воєнного часу. Наведено основні засади видавничої політики НАН України. По казано, що, незважаючи на традиційність і консерватизм, під впливом внутрішніх та зовнішніх чинників у наукових періодичних виданнях поступово відбуваються певні зміни. Попри те, що війна спричинила багато проблем в академічному книговиданні, вона відкрила для України унікальні можливості доступу до світових дослідницьких інфраструктур, наблизила нас до сучасних тенденцій у практичній роботі, підштовхнула до опанування новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, піднесла на недосяжний раніше рівень інтерес світу до України. Тепер питання полягає в тому, чи зможемо ми використати це «вікно можливостей» для оптимізації мережі видань, професійного їх об’єднання та консолідації зусиль на підтримці найкращих.
The article analyzes the state and possibilities of development of scientific periodicals of the Academy in wartime. The basic principles of the publishing policy of the National Academy of Sciences of Ukraine are presented. It is shown that, despite the traditionalism and conservatism, certain changes are gradually taking place in scientific periodicals under the influence of internal and external factors. Despite the fact that the war caused many problems in academic publishing, it opened up unique opportunities for Ukraine to access global research infrastructures, brought us closer to modern trends in practice, pushed us to master the latest information and communication technologies, and raised the world’s interest in Ukraine to a level never before achieved. The question now is whether we can use this window of opportunity to optimize the network of publications, unite them professionally, and consolidate our efforts to support the best ones.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:51:46Z |
| format | Article |
| fulltext |
76 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (8)
НАУКОВА ПЕРІОДИКА НАН
УКРАЇНИ: КРОВ, ПІТ І СЛЬОЗИ
У статті проаналізовано стан і можливості розвитку наукової періодики
Академії в умовах воєнного часу. Наведено основні засади видавничої по-
літики НАН України. По казано, що, незважаючи на традиційність і кон-
серватизм, під впливом внутрішніх та зовнішніх чинників у наукових пері-
одичних виданнях поступово відбуваються певні зміни. Попри те, що війна
спричинила багато проблем в академічному книговиданні, вона відкрила
для України унікальні можливості доступу до світових дослідницьких інф-
раструктур, наблизила нас до сучасних тенденцій у практичній роботі,
підштовхнула до опанування новітніх інформаційно-комунікаційних тех-
нологій, піднесла на недосяжний раніше рівень інтерес світу до України.
Тепер питання полягає в тому, чи зможемо ми використати це «вікно мож-
ливостей» для оптимізації мережі видань, професійного їх об’єднання та
консолідації зусиль на підтримці найкращих.
Чи залишимося ми попелом,
чи станемо Феніксом,
залежить тільки від нас.
Ден Мін-Дао
Стан наукової періодики Національної академії наук України
перебуває під постійною увагою Пр езидії Академії і, відповід-
но, Науково-видавничої ради (НВР) НАН України, оскільки
саме наукова періодика є чутливим індикатором змін у світі
наукової комунікації. Тому група науково-методичного забез-
печення видавничої діяльності НАН України повсякчас аналі-
зує академічну періодику та актуальні світові тенденції і надає
відповідні пропозиції щодо осучаснення нормативного забез-
печення, стратегічних цілей і наявних видань.
У сфері наукової періодики як в Україні, так і у світі є ба-
гато впливових учасників, а тому всі кроки в ній мають бути
продуманими та виваженими. Проте навіть найнеобхідніші
зміни іноді наштовхуються на спротив. Наведемо лише один
приклад. У 2017 р. в Академії налічувалося 346 наукових жур-
налів і збірників, і вже тоді виданням відчутно бракувало авто-
рів, статей, рецензентів (див. табл.) та коштів для своєчасного
виходу номерів і підтримання електронних версій. Тому На-
уково-видавнича рада звернулася до відділень НАН України
з проханням проаналізувати мережу періодичних видань сво-
ДІДЕНКО
Юлія Володимирівна —
кандидат геологічних наук,
учений секретар Науково-
видавничої ради НАН Укра їни
doi: https://doi.org/10.15407/visn2024.08.076НАУКОМЕТРІЯ НАУКОМЕТРІЯ
І ВИДАВНИЧА СПРАВАІ ВИДАВНИЧА СПРАВА
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 8 77
НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА
їх наукових установ і надати пропозиції щодо
її оптимізації. До того ж постановою Президії
НАН України від 08.02.2017 № 28 «Щодо екс-
пертної оцінки системи досліджень та іннова-
цій України» відділенням НАН України було
доручено перевірити відповідність наукових
періодичних видань їхніх установ вимогам
світових наукометричних баз Scopus і Web of
Science з метою підвищення ефективності ін-
теграції українських вчених у світову наукову
спільноту та належного представлення здо-
бутків вітчизняної науки у світовому інфор-
маційному просторі. Результати перевірки
також мали надійти до Науково-видавничої
ради. Зрештою, всі відділення доповіли, що
вважають наявну мережу їхніх періодичних
видань оптимальною. При цьому опитування
відділень НАН України засвідчило, що вони не
мають повної інформації про всі видання, за-
початковані за участі їхніх наукових установ.
Тож і через рік кількість видань не скоротила-
ся [1].
Однак, незважаючи на притаманні академіч-
ній періодиці природний консерватизм і тра-
диційність, під впливом внутрішніх та зовніш-
ніх чинників певні зміни все ж відбуваються.
Так, у 2014 р. окупація Криму й частин До-
нецької та Луганської областей негативно по-
значилася на структурі та чисельному складі
Академії, а отже, і на видавничій діяльності.
Наприклад, Відділення наук про Землю НАН
України втратило матеріально-технічну базу
і частково кадровий склад Морського гідро-
фізичного інституту, Океанологічного цен-
тру, Відділу сейсмології Інституту геофізики
ім. С.І. Субботіна, розташованих у Сімферо-
полі, а також Українського державного науко-
во-дослідного і проєктно-конструкторського
інституту гірничої геології, геомеханіки і марк-
шейдерської справи в Донецьку. Видавничі
показники цього відділення (кількість назв
наукових монографій, кількість статей у ві-
тчизняних та закордонних виданнях) у 2014 р.
зменшилися на третину [2].
Тоді з метою підвищення ефективності на-
уково-видавничої діяльності Академії, а також
у зв’язку з перереєстрацією наукових установ
НАН України, переміщених із населених пунк-
тів, на території яких органи державної влади
тимчасово не здійснюють свої повноваження,
НВР НАН України листом до відділень НАН
України від 28.08.2015 № 33/194-1 рекомен-
дувала оновити редакційні колегії наукових
періодичних видань, співзасновниками яких є
Національна академія наук України та науко-
ві установи відділень НАН України, вивівши
з їхнього складу російських вчених, а також
українських науковців, які залишилися пра-
цювати на тимчасово окупованих територіях
у підконтрольних окупантам наукових устано-
вах і закладах вищої освіти. Всім періодичним
виданням НАН України було рекомендовано
припинити співпрацю з російськими базами
даних, зокрема з РІНЦ, eLibrary, «Кіберленін-
кою». Майже всі видання переглянули та від-
повідно оновили склад редакційних колегій.
Водночас шість періодичних видань на-
укових установ НАН України, розташованих
у Криму: «Боспорські дослідження», «Еколо-
гічна безпека прибережної та шельфової зон та
комплексне використання ресурсів шельфу»,
«Матеріали з археології, історії і етнографії
Таврії», «Морський гідрофізичний журнал»,
«Морський екологічний журнал», «Системи
Динаміка кількості статей і монографій на одного науковця НАН України у 2010—2023 рр.
Показник 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023
Кількість
статей на
1 науковця 1,3 1,3 1,3 1,4 1,28 1,23 1,27 1,21 1,2 1,17 1,06 1,09 0,99 1,02
Кількість
монографій
на 1 науковця 0,030 0,030 0,030 0,030 0,026 0,020 0,025 0,027 0,029 0,029 0,026 0,030 0,020 0,020
78 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (8)
НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА
контролю навколишнього середовища» про-
тягом 2015 р. зареєструвалися як російські на-
укові видання, але назвали себе спадкоємцями
відповідних українських видань, залишили
попередні назви, проте змінили ISSN, тобто в
Міжнародному каталозі і, відповідно, в бага-
тьох світових базах даних їх тепер обліковують
як російські видання. Будь-яких повідомлень
щодо перереєстрації НАН України як співзас-
новник цих видань не отримувала.
З огляду на ситуацію, що склалася, НАН
України звернулася до Міністерства юстиції
України за роз’ясненням щодо можливості ви-
ходу в односторонньому порядку Академії та
її установ як юридичних осіб зі складу спів-
засновників цих видань. Однак чинне тоді за-
конодавство такої процедури не передбачало,
і лише у 2016 р. Міністерство юстиції України
своїм наказом анулювало свідоцтва про дер-
жавну реєстрацію зазначених видань на під-
ставі неодержання від них контрольних при-
мірників протягом останніх двох років.
Такий підхід виглядає дещо дивним, адже
державна інформаційна політика мала б бути
спрямована на формування, ефективне функ-
ціонування та захист національного інформа-
ційного простору як підґрунтя та середовища
державного розвитку, на забезпечення інфор-
маційного суверенітету держави, особливо в
умовах зброй ної агресії сусідньої кра їни. У
новому Законі України «Про медіа» такої про-
цедури також не передбачено. У ст. 65 йдеться
про відмову в реєстрації та скасування реє-
страції суб’єктів у сфері медіа лише у випадку
негараздів зі структурою власності чи бенефі-
ціарами і тільки за судовим рішенням.
Для запобігання будь-яким діям, які мож-
на було б тлумачити як визнання російського
статусу Автономної Республіки Крим та м. Се-
вастополь, Президія НАН України розпоря-
дженням від 05.10.2015 № 623 рекомендувала
установам Академії та їх співробітникам при-
зупинити співпрацю з науковими та освітні-
ми закладами, що розташовані на тимчасово
окупованій території АР Крим, відповідно до
резолюції ГА ООН А/RES/68/262 про тери-
торіальну цілісність України від 27.03.2014 та
Закону України «Про забезпечення прав і сво-
бод громадян та правовий режим на тимчасово
окупованій території України».
Згодом, з появою у міжнародних наукових
журналах статей із неправильною афіліацією
авторів (наприклад, коли місцем роботи було
вказано «Республіка Крим, Російська Федера-
ція») НАН України звернулася до редколегій
міжнародних наукових видань із відкритим
листом, у якому зазначила: «Національна ака-
демія наук наполягає на тому, що її установи,
розташовані на території тимчасово окупо-
ваної та незаконно анексованої Російською
Федерацією Автономної Республіки Крим, а
також на частині територій Донецької і Луган-
ської областей, тимчасово не підконтрольних
українській владі, є українськими науковими
установами. На цій підставі редколегії між-
народних журналів, отримуючи статті, мають
право вказати на невідповідність їхніх ви-
хідних даних із поясненням: «Автор наукової
статті, який мешкає у Криму (на Донбасі), має
право самостійно вказувати актуальну інфор-
мацію про свої вихідні дані й поштову адресу.
Однак журнал вважає, що вихідні дані науко-
вої статті вказано неправильно. Поважаючи
міжнародне право та право країни, на території
якої розташовані відповідні наукові установи,
редакція зазначає, що Автономна Республіка
Крим (Донбас) є частиною України, тимчасово
окупованою Російською Федерацією».
Відповідно до офіційної позиції НАН
України, викладеної у відкритому листі від
26.02.2016 № 15/445-16 до редколегій між-
народних наукових журналів за підписом ві-
цепрезидента НАН України академіка НАН
України А.Г. Загороднього та голови НВР НАН
України академіка НАН України Я.С. Яцківа,
Науково-видавнича рада НАН України реко-
мендувала не друкувати в академічних періо-
дичних виданнях статті, в яких відсутні відо-
мості щодо місця роботи автора або вказано
невідповідні вихідні дані. Тобто неправильна
афіліація є підставою для відмови в опублі-
куванні надісланих статей. А оскільки через
анексію Автономної Республіки Крим і воєнні
дії на сході країни роботу академічних установ
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 8 79
НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА
там у 2014—2015 рр. фактично було припине-
но, підстав висвітлювати її результати немає.
Також в умовах російсько-українського
збройного конфлікту НВР НАН України забо-
ронила публікувати у виданнях, випуск яких
здійснюється в межах Програми підтримки
журналів НАН України, статті російських
авторів, передусім матеріали, присвячені до-
слідженням на окупованих територіях. Такий
підхід було рекомендовано і всім іншим періо-
дичним виданням Академії.
Отже, наприкінці 2016 р. було сформульова-
но основні позиції у видавничій політиці НАН
України:
• редакційні колегії періодичних видань
НАН України повинні виключити зі свого
складу осіб, які працюють на окупованих тери-
торіях у наукових установах країни-агресора;
• співробітники НАН України не мають
права брати участь у роботі редакційних коле-
гій тих періодичних видань, що перереєстрова-
ні як російські та виходять друком на окупова-
них територіях;
• періодичні видання НАН України не мо-
жуть оприлюднювати матеріали авторів, які
подають некоректні відомості про місце робо-
ти (афіліацію);
• періодичні видання НАН України, пере-
дусім ті, що включені до Програми підтримки
журналів НАН України, не мають права друку-
вати матеріали російських авторів, присвячені
результатам досліджень, виконаних на тимча-
сово окупованих територіях.
На засіданні НВР НАН України 20.12.2017
було визнано за доцільне протягом 2018—
2019 рр. здійснити поетапний перехід на укра-
їнську та англійську мови випуску всіх книж-
кових та періодичних видань НАН України,
підготовка та випуск яких здійснюються за ко-
шти державного бюджету України. Результа-
ти впровадження такої політики якнайкраще
унаочнює приклад книжкових видань Акаде-
мії. Після 2014 р. почалося стрімке зменшення
частки продукції російською мовою у загаль-
ному масиві книжкових видань: якщо в 2014 р.
таких видань було 231, то у 2023 р. — не зали-
шилося жодного.
Основним напрямом підготовки і випус-
ку видань НАН України за кошти державно-
го бюджету є Програма підтримки журналів
України, яка від часу започаткування в 2004 р.
пройшла кілька етапів реформування й підви-
щення вимог до включених у неї видань. Так,
у 2017 р. журналам, які входять у Програму
підтримки і в яких у свідоцтві про державну
реєстрацію була відсутня назва видання дер-
жавною та англійською мовами, було рекомен-
довано якнайшвидше перереєструвати видан-
ня та використовувати надалі як основну його
назву українською або англійською мовою.
Чергове оновлення відбулося наприкінці
2020 р. із прийняттям Президією НАН Укра-
їни за поданням НВР НАН України розпоря-
дження № 521 «Про затвердження порядку
функціонування Програми підтримки журна-
лів НАН України», в якому міститься вимога
щодо відповідності видань-претендентів ст. 22
Закону України «Про забезпечення функці-
онування української мови як державної», в
якій зазначено, що «наукові видання публіку-
ються державною мовою, англійською мовою
та/або іншими офіційними мовами Європей-
ського Союзу. У разі публікації англійською
мовою та/або іншими офіційними мовами
Європейського Союзу опубліковані матеріали
мають супроводжуватися анотацією та перелі-
ком ключових слів державною мовою»1.
Відповідно, НВР НАН України зобов’язала
редакційні колегії журналів, які беруть участь
у Програмі підтримки, та рекомендувала ред-
колегіям усіх інших періодичних видань Ака-
демії зробити такі зміни:
• від 16.07.2020 припинити друкувати стат-
ті російською мовою і публікувати їх держав-
ною мовою, англійською мовою та/або іншими
офіційними мовами ЄС;
• внести відповідні виправлення в правила
для авторів та зобов’язати працівників редак-
цій донести інформацію про ці зміни до потен-
ційних авторів;
• починаючи з 2020 р. відмовитися від прак-
тики розміщення метаданих до статей росій-
ською мовою.
1 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#Text
80 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (8)
НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА
Так було до 24 лютого 2022 р. А вже в берез-
ні відповідно до розпорядження Президії НАН
України від 07.03.2022 № 145 «Про припинен-
ня співпраці з ученими Російської Федерації
у видавничій сфері», ініційованого НВР НАН
України, всім науковим установам і науковцям
Академії необхідно було негайно здійснити
такі кроки:
1) вивести зі складу редакційних колегій
усіх наукових періодичних видань НАН Укра-
їни науковців, афілійованих з РФ, припинити
залучення їх до рецензування матеріалів, нада-
них до вітчизняних видань;
2) усім науковцям вийти зі складу редакцій-
них колегій наукових періодичних видань РФ,
а також припинити рецензування матеріалів,
наданих до цих видань;
3) повністю припинити публікацію статей
авторів, афілійованих з РФ, у наукових періо-
дичних виданнях НАН України (це стосувало-
ся й матеріалів, наданих до 24.02.2022);
4) повністю припинити співавторство та ре-
цензування будь-яких видів наукових публіка-
цій, афілійованих з РФ (монографії, збірники
наукових праць, енциклопедичні й довідкові
видання, доповіді й тези конференцій тощо);
5) не передавати жодних матеріалів до будь-
яких агрегаторів наукової інформації РФ, зо-
крема до РІНЦ.
Зазначені обмеження згодом було пошире-
но на співпрацю з науковцями й установами,
афілійованими з Республікою Білорусь.
Невдовзі дію угоди про науково-технічну
співпрацю між Урядом України та Урядом РФ
було припинено на законодавчому рівні. Дещо
пізніше обмеження поширено й на с півпра-
цю з науковцями та установами Ісламської
Республіки Іран (розпорядження КМУ від
25.04.2023 № 367-р; розпорядження Президії
НАН України від 25.07.2023 № 375).
Останні оновлення Програми підтримки
відбулися в березні 2024 р. (розпорядження
Президії НАН України від 28.03.2024 № 198) і
були пов’язані з упровадженням політики від-
критого доступу, зокрема з ухваленням доку-
ментів про відкриту науку та Положення про
журнал відкритого доступу НАН України. Від
01.01.2025 право на входження до Програми
підтримки матимуть лише ті журнали, які від-
повідають таким вимогам:
• дотримання чинного законодавства, Поло-
ження про журнал відкритого доступу та інших
нормативних і розпорядчих документів НАН
України, що стосуються видавничої справи;
• дотримання правил наукової етики від-
повідно до рекомендацій Комітету з етики на-
укових публікацій (Committee on Publication
Ethics, COPE) та Етичного кодексу ученого
України;
• наявність Положення про журнал, розро-
бленого на основі Положення про журнал від-
критого доступу НАН України з урахуванням
вимог DOAJ та наукометричних баз;
• наявність структурованого вебресурсу
українською та англійською мовами (іншими
мовами за рішенням редакційної колегії), по-
будованого з використанням програмного за-
безпечення Open Journal Systems (OJS) з одна-
ковою інформацією в усіх мовних версіях;
• оформлення контенту відповідно до дер-
жавних галузевих стандартів, що стосуються
видавничої справи;
• систематичне застосування в роботі циф-
рових ідентифікаторів (ISSN, DOI, ORCID
тощо).
У зв’язку з повномасштабним вторгненням
РФ в Україну ускладнилася комунікація між
виконавцями видавничих (і не тільки) проєк-
тів; порушилися графіки, погіршилися умови
для роботи авторів, рецензентів, редакторів;
виникли логістичні труднощі з доставкою ви-
друкуваних тиражів до установ НАН України,
розташованих за межами Києва; зросла (на
30—40 %) вартість поліграфічних послуг та
матеріалів. Все це в 2022 р. унеможливило ви-
конання в повному обсязі плану підготовки та
випуску видавничої продукції НАН України.
Помітно зменшилася кількість поданих до
редакцій статей за всіма науковими напряма-
ми; дещо краще почувалися ті видання, які на
початок 2022 р. мали великі портфелі. Скоро-
тилися тиражі багатьох видань, але водночас
активізувався перехід до випуску електронних
видань.
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 8 81
НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА
На початку 2022 р. (через карантинні об-
меження в попередні роки) академічна наука
вже мала досвід використання нових комуні-
каційних можливостей і технологій, зокрема
віддаленої роботи з великими масивами даних,
програмних засобів візуалізації, систем елек-
тронних редакцій. Налагоджені за цей час нові
наукові контакти сприяли подальшому розви-
тку співпраці, розгалуженню горизонтальних
зв’язків, формуванню транснаціональної від-
критої наукової спільноти. Отже, з’явилися
об’єктивні підстави для завершення переходу
на віддалену роботу, який розпочався за два
роки через обмеження, пов’язані з пандемією
COVID-19.
Перехід до дистанційної роботи та електрон-
ної періодики сприяє ширшому впровадженню
сучасних технологій. Ця вимушена еволюція
може привести до часткового або повного при-
пинення виходу видань, недостатньо забезпе-
чених різними необхідними ресурсами, почи-
наючи від працівників із належними засобами
зв’язку до широкого кола авторів і рецензентів.
Це, вочевидь, мало б спричинити скорочення
мережі періодичних видань Академії і, можливо,
збільшення кількості суто електронних видань.
Попри те, що повномасштабне воєнне втор-
гнення РФ завдало тяжкого удару українській
науці й видавничій галузі. науковці та видавці
поступово почали адаптуватися до екстремаль-
них реалій, активно опановувати нові техноло-
гії. Вимушене переміщення наукових установ
всередині країни, а науковців — в інші міста й
заклади в Україні та за кордоном також ство-
рює умови для розширення зв’язків, набуття
нових навичок, пошуку нових форм співпраці.
Надзвичайно важливою для української на-
уки в цей складний час стала підтримка всього
цивілізованого світу. Нові гранти, програми,
забезпечення прихистком і роботою, навчальні
курси, зокрема допомога у вивченні іноземних
мов, надання можливості безкоштовного ко-
ристування базами даних, а також безкоштов-
ного чи пільгового оприлюднення наукових
статей у платних для авторів виданнях — все це
стало вагомим інструментом для інтегрування
українських науковців до світової науки.
Наведемо стислий і, звісно, не повний хро-
нологічний перелік важливих кроків і форм
підтримки академічної науки України в 2022 р.
Березень 2022. НАН України розірвала
угоди про науково-технічне співробітництво
з РАН, Сибірським відділенням РАН, Мос-
ковським державним університетом імені
М.В. Ломоносова, Московським фізико-тех-
нічним інститутом, а також вийшла зі складу
Міжнародної асоціації академій наук (МААН)
через дистанціювання цієї організації від засу-
дження воєнної агресії Росії.
Науковці НАН України, обрані іноземними
членами РАН, вийшли з її складу. Було ухвале-
но рішення про виключення зі складу інозем-
них членів НАН України та позбавлення зван-
ня «Почесний доктор Національної академії
наук України» тих діячів російської науки, які
відкрито підтримали злочинні дії керівництва
РФ.
Засудивши вторгнення РФ в Україну, ви-
давнича компанія Elsevier надала українським
науковцям безкоштовний доступ до статей у
ScienceDirect. Уряд Великої Британії виділив
3 млн фунтів на підтримку українських на-
уковців і призупинив співпрацю з російськи-
ми університетами й компаніями, стратегічно
важливими для російської влади. Угорська
дослідницька мережа Лоранда Етвеша запро-
понувала українським науковцям допомогу, а
Міжнародний фізичний центр «Доностія» (Іс-
панія) — організацію дослідницьких візитів.
Національна академія наук США та Польська
академія наук започаткували програму під-
тримки українських вчених.
Група студентів і науковців — добровольців
з академічних установ різних країн світу ство-
рили платформу #ScienceForUkraine з метою
збирання та поширення інформації про мож-
ливості підтримки на університетському, на-
ціональному та міжнародному рівнях для аспі-
рантів і науковців з України.
Комітет представників високого рівня Асо-
ціації фінансування інноваційних і дослідниць-
ких мереж (СOST), діяльність якої спрямована
на розвиток відкритих та інклюзивних мереж
передового досвіду в усіх наукових галузях, од-
82 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (8)
НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА
ностайно визнав Україну 39-м повноправним
членом. Членство у цій організації відкриває
для українських вчених додаткову можливість
приєднатися до дослідницьких мереж і відкри-
того простору міжнародної спів праці.
Найбільші світові видавництва наукових
журналів оприлюднили спільну заяву2 про
безпрецедентний крок — припинення прода-
жу продукції та надання послуг російським і
білоруським науковим організаціям, зокрема
скасування доступу до повних текстів статей у
наукових журналах. Тобто на території РФ та
РБ закрито легальний доступ до найбільших
повнотекстових колекцій статей видавництв
Elsevier, Springer-Nature, IOP Publishers та ін.,
а також до реферативних баз даних Web of Sci-
ence і Scopus.
Всеєвропейська федерація академій наук
(ALLEA) у партнерстві з Breakthrough Prize
Foundation повідомила про запуск програми
Європейського фонду підтримки переміще-
них учених (EFDS) для науковців і наукових
установ, які постраждали від війни в Україні.
Програма передбачає фінансову допомогу на-
уковим установам, виплату стипендій науков-
цям, змушеним тимчасово виїхати з України,
підтримку діяльності й відбудови постражда-
лих українських науково-дослідних установ.
Одним із її завдань є підтримка процесу реін-
теграції дослідників після їхнього повернення
до України (чотири установи НАН України
вже на початку листопада отримали гранти від
ALLEA).
Багато наукових установ і університетів за-
пропонували українським колегам власні ре-
сурси для архівування і збереження наукової
інформації та великих масивів даних.
Квітень 2022. Французька академія наук
створила Комітет вчених для України, осно-
вними напрямами роботи якого є приймання,
супровід і підтримка українських науковців та
їхніх сімей, які прибули до Франції; створення
платформи для обміну інформацією з україн-
ськими науковими установами та підтримки
дослідників, які залишилися в Україні; супро-
2 https://mailchi.mp/4851e2a74119/joint-publisher-
statement
від освітніх колективів, які приймають дітей з
України у французьких школах.
Українським науковцям до кінця 2022 р. на-
дано безкоштовний доступ до повнотекстових
електронних ресурсів, які доступні в межах
проєкту Research4Life 3, а це майже 75 тис. книг
і понад 12,5 тис. журналів. Близько 15 видавців
додатково відкрили електронні колекції книг і
журналів для користувачів з України: надано
доступ до ресурсів Elsevier, Springer-Nature,
John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald,
Sage Publications, Oxford University Press, Cam-
bridge University Press, IOP Publishing та ін.
Травень 2022. Різні можливості для укра-
їнських науковців відкрили іноземні інститу-
ції — Управління науки Міністерства енерге-
тики США, Американське хімічне товариство
та Національна академія наук США, Німецька
служба академічних обмінів (DAAD), Швед-
ська королівська академія наук і заклади ви-
щої освіти Швеції, Фінське наукове товари-
ство, Австрійська академія наук, Французька
наукова програма PAUSE, Французька асоці-
ація науковиць Femmes&Sciences. Penn State
University (США) започаткував програму, в
рамках якої 20 українських науковців можуть
продовжити власні дослідження на різних фа-
культетах університету.
Інститут історії України НАН України
спільно з Видавничим домом «Академперіо-
дика» НАН України за підтримки НВР НАН
України ухвалили рішення надати вільний до-
ступ до повних текстів книг проєкту «Україна.
Нариси історії». Перші три книги, присвячені
драматичним подіям «довгого ХХ століття»,
було видано до 30-річчя Незалежності Украї-
ни. Четверта книга вийшла вже під час повно-
масштабних бойових дій, п’ята зараз у друці.
Видання описують перебіг української історії
протягом ХІХ ст. Цей проєкт спрямовано на
об’єктивний, сучасний, фактологічно виваже-
ний академічний виклад історії України у фор-
мі, доступній якнайширшому колу читачів.
Червень 2022. Велика Британія повідомила
про виділення додаткових коштів на програму
3 https://www.research4life.org/news/ensuring-
continued-support-research4life-users-ukraine/
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 8 83
НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА
підтримки понад 130 українських науковців,
яка стартувала ще в березні. Європейська ко-
місія запустила версію міжнародного класифі-
катора професій, галузей освіти, кваліфікацій і
навичок ESCO українською мовою.
Серпень 2022. Elsevier створив спеціалізо-
ваний ресурсний центр для підтримки науко-
вих досліджень українських учених.
Запрацював вебсайт Ukraïnica4 — електрон-
на бібліотека, національний довідково-інфор-
маційний та документальний ресурс, що міс-
тить створені в Україні або в інших державах
архівні, рукописні і друковані джерела про
Україну, її історію, економіку, культуру. Цей
відкритий ресурс забезпечує доступ до постій-
но оновлюваної бази українських літератур-
них творів, історичних документів і фільмів у
високоякісному перекладі англійською. Ініці-
ювала створення ресурсу Національна біблі-
отека України імені В.І. Вернадського, якій
надали всебічну допомогу Український націо-
нальний інститут Гарвардського університету
та Український інститут (Україна).
Вересень 2022. Геологічна служба Словенії
запропонувала підтримку та допомогу колегам
з України, які цікавляться управлінням про-
сторовими даними, інформаційними техноло-
гіями та програмуванням, геологічним і гідро-
геологічним моделюванням, — короткостро-
кове фінансування для продовження власних
досліджень, а також можливість залучення до
наукових програм GeoZS на довготривалій
основі.
Жовтень 2022. Під час Першої міжнарод-
ної конференції «Відкрита наука та інновації
в Україні 2022», організованої Державною на-
уково-технічною бібліотекою України, Франс
Леттенстром, головний менеджер з ліцензу-
вання Bentham Science, пообіцяв забезпечити
всім українським науковцям можливість без-
коштовно публікуватися в усіх журналах цьо-
го видавничого дому.
Листопад 2022. Провідна міжнародна орга-
нізація з економічних досліджень Consensus
Economics відзначила колектив науковців
4 https://ukrainica.huri.harvard.edu/about-us
Інституту економіки та прогнозування НАН
України, директора Інституту академіка НАН
України Валерія Гейця і члена-кореспондента
НАН України Марію Скрипниченко нагоро-
дою «Eastern Europe 2021 Forecast Accuracy
Award» за точність прогнозу ВВП і споживчої
інфляції в Україні у 2020—2021 рр.
Отже, війна спричинила багато проблем в
академічному книговиданні. Вони пов’язані
не лише з руйнуваннями наукових установ,
академічної інфраструктури, порушенням тра-
диційних комунікацій, скороченням наукових
колективів, вимушеною міграцією науковців, а
й з обмеженням можливостей для ведення на-
укової роботи, активного спілкування, забез-
печення видавничих процесів, здорожчанням
послуг та витратних матеріалів. Проте війна
відкрила для України й унікальні можливості:
доступ до світових дослідницьких інфраструк-
тур, зокрема різноманітних баз даних, іннова-
цій тощо, спонукала до опанування сучасних
інформаційно-комунікаційних технологій, іс-
тотно розширила міжнародну співпрацю в усіх
галузях науки, піднесла на недосяжний раніше
рівень інтерес світу до України.
Нині зрозуміло, що відкритий доступ до на-
укових результатів і науково-технічної інфор-
мації, відкриті дані, дотримання принципів
наукової етики й відтворюваність результатів
досліджень — це ті важливі фактори, які спри-
ятимуть готовності науки до якнайшвидшого
післявоєнного відновлення країни. Тому для
ефективнішого впровадження принципів від-
критої науки в Україні вже зараз доцільно по-
силити підтримку наукових видань відкритого
доступу, зробити певні кроки до підвищення
рівня українських наукових видань, ширшого
представлення їх у різних агрегаторах.
Постановою Президії НАН України від
02.11.2022 № 327 «Щодо участі НАН України
в реалізації європейських принципів відкри-
тої науки» було визначено основні завдання
з реалізації національного плану щодо від-
критої науки та організовано робочу групу
НАН України з питань відкритої науки. З ме-
тою створення інформаційного ресурсу для
відкритого доступу до результатів наукової і
84 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (8)
НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА
науково-технічної діяльності наукових уста-
нов НАН України розпорядженнями Пре-
зидії НАН України від 07.02.2023 № 67 та від
30.03.2023 № 170 започатковано виконання
цільового науково-технічного проєкту НАН
України «Створення й впровадження інфра-
структури відкритої науки в НАН України
(OPENS)» на 2023—2024 рр. У межах цього
проєкту затверджено Концепцію реалізації єв-
ропейських принципів відкритої науки в НАН
України, яка сприятиме формуванню сучасної
моделі відкритої науки в Академії.
Слід зауважити, що з 84 наукових періо-
дичних видань, співзасновником яких є НАН
України, у відкритому доступі перебувають
понад 90 %, а до світових наукометричних і
реферативних баз різних рівнів і спрямування
входять майже всі видання Академії (загалом
їх 278). Однак, незважаючи на ці ніби непогані
показники, питання оптимізації мережі періо-
дичних видань НАН України залишається ак-
туальним.
Від початку повномасштабної війни помітно
зменшилася кількість поданих до редакцій ста-
тей за всіма науковими напрямами, проте рі-
шення про об’єднання журналів у 2022 р. ухва-
лили лише дві харківські установи фізичного
профілю, а в 2024 р. об’єдналися два видання з
економіки. Деякі видання, скориставшись не-
обхідністю перереєстрації відповідно до вимог
Закону України «Про медіа», зменшили пері-
одичність та обсяги випусків, кілька видань
перейшли на суто електронну форму, водно-
час деякі установи заснували 6 нових видань:
«Українська лінгвістична медієвістика» (Ін-
ститут української мови НАН України); «Ме-
теорологія. Гідрологія. Моніторинг довкіл-
ля» / «Meteorology. Hydrology. Environmental
monitoring» (Український гідрометеорологіч-
ний інститут ДСНС України та НАН Украї-
ни); «Нове українське право»/«New Ukrainian
Law» (Інститут правотворчості та науково-
правових експертиз НАН України); «Діалек-
тологічні студії»/«Studia Gwarowe» (Інститут
українознавства ім. І. Крип’якевича НАН Укра-
їни); «Православ’я в Україні»/«Orthodoxy in
Ukraine» та «Візантиноукраїніка»/«Byzantino-
ucrainica» (Інститут української археографії та
джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН
України).
На електронному ресурсі Видавничого дому
«Академперіодика» НАН України 5 наведено
актуальну інформацію про вихід загально-
академічних журналів і викладено у відкритий
доступ не лише книги з проєкту «Україна. На-
риси історії», а й видання з серії «Наука для
всіх».
У 2022 р. оновлено вебресурс Науково-ви-
давничої ради НАН України 6 — осучаснено
контент і додано англомовну сторінку. Також
відкрито спеціалізований ресурс 7 англійською
мовою для представлення книг НАН України
й уведення їх у світовий каталог Crossref через
отримання цифрових ідентифікаторів DOI.
Станом на середину 2024 р. з цього ресурсу
здійснено подання першої партії монографій
до бази Web of Science для їх індексації.
Отже, після надзвичайно важкого організа-
ційного етапу на початку повномасштабного
вторгнення ми продовжуємо працювати й від-
новлюватися. Поступово наповнюються порт-
фелі журналів і видавництв, однак цього поки
недостатньо, щоб забезпечити належну якість
і чітку періодичність виходу довоєнної кіль-
кості видань. До того ж з’явилися нові можли-
вості для оприлюднення результатів за кордо-
ном — як унаслідок розширення міжнародної
співпраці, так і завдяки пільгам, які закордонні
видавці надали українським науковцям. І цьо-
го, 2024, року до академічних наукових пері-
одичних видань статей надійде, очевидно, на-
багато менше, ніж до війни. Тому конкуренція
між виданнями за якісні статті зростатиме, але
при цьому вкрай важливо зберегти високий
рівень рецензування, дотримання принципів
наукової етики, зокрема щодо захисту автор-
ського права. Вижити, вірогідно, зможуть най-
активніші видання, які відповідають світовим
вимогам до наукової періодики, впроваджують
нові технології, здатні й готові реформуватися.
І в цей непростий період потрібно підтримати
5 https://akademperiodyka.org.ua/uk/
6 https://nvd-nanu.org.ua/
7 https://books-nasu.org.ua/
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 8 85
НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА
саме такі видання, зосередивши на них увагу й
ресурси.
Сьогодні головне питання — чи зможемо ми
використати «вікно можливостей» для оптимі-
зації мережі видань, професійного об’єднання і
консолідації зусиль на підтримці найкращих?
В іншому разі замість того, щоб стати Фенік-
сом, можемо перетворитися на попіл.
REFERENCES
[СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ]
1. Yatskiv Ya.S. About the state and perspectives of scientific periodicals of the National Academy of Sciences of Ukraine
(transcript of report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, December 1, 2017). Visn. Nac. Akad. Nauk
Ukr. 2018. (2): 28—33.
[Яцків Я.С. Про стан та перспективи наукової періодики НАН України (стенограма доповіді на засіданні Пре-
зидії НАН України 1 грудня 2017 року). Вісник НАН України. 2018. № 2. С. 28—33.]
2. Radchenko A.I., Didenko Yu.V. Geological Sciences in Academic Publications. Sci. Innov. 2016. 12(3): 14—26.
https://doi.org/10.15407/scin12.03.014
[Радченко А.І., Діденко Ю.В. Геологічна наука в академічних публікаціях. Наука та інновації. 2016. Т. 12, № 3.
С. 14—26.]
Yulia V. Didenko
National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-1198-6157
SCIENTIFIC PERIODICALS OF THE NATIONAL ACADEMY
OF SCIENCES OF UKRAINE: BLOOD, SWEAT AND TEARS
The article analyzes the state and possibilities of development of scientific periodicals of the Academy in wartime. The
basic principles of the publishing policy of the National Academy of Sciences of Ukraine are presented. It is shown that,
despite the traditionalism and conservatism, certain changes are gradually taking place in scientific periodicals under the
influence of internal and external factors. Despite the fact that the war caused many problems in academic publishing, it
opened up unique opportunities for Ukraine to access global research infrastructures, brought us closer to modern trends
in practice, pushed us to master the latest information and communication technologies, and raised the world’s interest
in Ukraine to a level never before achieved. The question now is whether we can use this window of opportunity to opti-
mize the network of publications, unite them professionally, and consolidate our efforts to support the best ones.
Cite this article: Didenko Yu.V. Scientific periodicals of the National Academy of Sciences of Ukraine: blood, sweat and
tears. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2024. (8): 76—85. https://doi.org/10.15407/visn2024.08.076
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202013 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1027-3239 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:51:46Z |
| publishDate | 2024 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Діденко, Ю.В. 2025-02-21T17:00:33Z 2024 Наукова періодика НАН України: кров, піт і сльози / Ю.В. Діденко // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 8. — С. 76-85. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 1027-3239 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202013 DOI: doi.org/10.15407/visn2024.08.076 У статті проаналізовано стан і можливості розвитку наукової періодики Академії в умовах воєнного часу. Наведено основні засади видавничої політики НАН України. По казано, що, незважаючи на традиційність і консерватизм, під впливом внутрішніх та зовнішніх чинників у наукових періодичних виданнях поступово відбуваються певні зміни. Попри те, що війна спричинила багато проблем в академічному книговиданні, вона відкрила для України унікальні можливості доступу до світових дослідницьких інфраструктур, наблизила нас до сучасних тенденцій у практичній роботі, підштовхнула до опанування новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, піднесла на недосяжний раніше рівень інтерес світу до України. Тепер питання полягає в тому, чи зможемо ми використати це «вікно можливостей» для оптимізації мережі видань, професійного їх об’єднання та консолідації зусиль на підтримці найкращих. The article analyzes the state and possibilities of development of scientific periodicals of the Academy in wartime. The basic principles of the publishing policy of the National Academy of Sciences of Ukraine are presented. It is shown that, despite the traditionalism and conservatism, certain changes are gradually taking place in scientific periodicals under the influence of internal and external factors. Despite the fact that the war caused many problems in academic publishing, it opened up unique opportunities for Ukraine to access global research infrastructures, brought us closer to modern trends in practice, pushed us to master the latest information and communication technologies, and raised the world’s interest in Ukraine to a level never before achieved. The question now is whether we can use this window of opportunity to optimize the network of publications, unite them professionally, and consolidate our efforts to support the best ones. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Наукометрія і видавнича справа Наукова періодика НАН України: кров, піт і сльози Scientific periodicals of the National Academy of Sciences of Ukraine: blood, sweat and tears Article published earlier |
| spellingShingle | Наукова періодика НАН України: кров, піт і сльози Діденко, Ю.В. Наукометрія і видавнича справа |
| title | Наукова періодика НАН України: кров, піт і сльози |
| title_alt | Scientific periodicals of the National Academy of Sciences of Ukraine: blood, sweat and tears |
| title_full | Наукова періодика НАН України: кров, піт і сльози |
| title_fullStr | Наукова періодика НАН України: кров, піт і сльози |
| title_full_unstemmed | Наукова періодика НАН України: кров, піт і сльози |
| title_short | Наукова періодика НАН України: кров, піт і сльози |
| title_sort | наукова періодика нан україни: кров, піт і сльози |
| topic | Наукометрія і видавнича справа |
| topic_facet | Наукометрія і видавнича справа |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202013 |
| work_keys_str_mv | AT dídenkoûv naukovaperíodikananukraínikrovpítíslʹozi AT dídenkoûv scientificperiodicalsofthenationalacademyofsciencesofukrainebloodsweatandtears |