Про можливість створення науково-технічного центру з використання радіаційних технологій у медицині
Розглянуто можливість створення в Інституті ядерних досліджень НАН України науково-технічного підприємства з виробництва широкого спектра радіаційних ізотопів та радіонуклідних фармацевтичних препаратів на їх основі. Наразі в Україні потреба в таких препаратах забезпечується виключно завдяки імпорту...
Saved in:
| Published in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Date: | 2024 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2024
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202014 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Про можливість створення науково-технічного центру з використання радіаційних технологій у медицині / О.М. Поворозник, О.К. Горпинич // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 8. — С. 69-75. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859618522105118720 |
|---|---|
| author | Поворозник, О.М. Горпинич, О.К. |
| author_facet | Поворозник, О.М. Горпинич, О.К. |
| citation_txt | Про можливість створення науково-технічного центру з використання радіаційних технологій у медицині / О.М. Поворозник, О.К. Горпинич // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 8. — С. 69-75. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | Розглянуто можливість створення в Інституті ядерних досліджень НАН України науково-технічного підприємства з виробництва широкого спектра радіаційних ізотопів та радіонуклідних фармацевтичних препаратів на їх основі. Наразі в Україні потреба в таких препаратах забезпечується виключно завдяки імпорту. В Інституті є всі передумови для створення такого підприємства: приміщення, пристосовані для проведення радіаційно небезпечних робіт, персонал, який має відповідний досвід з виготовлення експериментальних зразків радіофармпрепаратів, і наявність осіб, які можуть організувати і налагодити виробництво. Наведено огляд прискорювачів і технологій з метою визначення оптимальних для України рішень. Обговорено можливість проведення робіт з пучкової онкотерапії та створення підрозділу бор-нейтрон-захоплювальної терапії на базі низькоенергетичного прискорювача ЕГП-10К.
The possibility of establishing a scientific and technical enterprise at the Institute for Nuclear Research of the National Academy of Sciences of Ukraine to produce a wide range of radiation isotopes and radionuclide pharmaceuticals based on them is considered. Currently, the need for such drugs in Ukraine is met exclusively through imports. The Institute has all the prerequisites for the establishment of such an enterprise: premises adapted for radiation hazardous work, personnel with relevant experience in the manufacture of experimental samples of radiopharmaceuticals, and the availability of persons who can organize and establish production. An overview of accelerators and technologies is provided to determine the optimal solutions for Ukraine. The possibility of conducting work on beam oncotherapy and creating a subdivision of boron-neutron capture therapy based on the low-energy accelerator EGP-10K is discussed.
|
| first_indexed | 2025-11-28T22:37:44Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 8 69
ГОРПИНИЧ
Ольга Костянтинівна —
кандидат фізико-математичних
наук, старший науковий
співробітник відділу ядерних
реакцій Інституту ядерних
досліджень НАН України
ПРО МОЖЛИВІСТЬ СТВОРЕННЯ
НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ЦЕНТРУ
З ВИКОРИСТАННЯ РАДІАЦІЙНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ У МЕДИЦИНІ
Розглянуто можливість створення в Інституті ядерних досліджень НАН
України науково-технічного підприємства з виробництва широкого спек-
тра радіаційних ізотопів та радіонуклідних фармацевтичних препаратів
на їх основі. Наразі в Україні потреба в таких препаратах забезпечується
виключно завдяки імпорту. В Інституті є всі передумови для створення
такого підприємства: приміщення, пристосовані для проведення радіацій-
но небезпечних робіт, персонал, який має відповідний досвід з виготовлення
експериментальних зразків радіофармпрепаратів, і наявність осіб, які мо-
жуть організувати і налагодити виробництво. Наведено огляд прискорю-
вачів і технологій з метою визначення оптимальних для України рішень.
Обговорено можливість проведення робіт з пучкової онкотерапії та ство-
рення підрозділу бор-нейтрон-захоплювальної терапії на базі низькоенер-
гетичного прискорювача ЕГП-10К.
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ),
кількість захворювань на рак у світі до 2050 р. зросте майже
вдвічі. Ця проблема дуже гостро стоїть і в Україні, особли-
во з огляду на наслідки Чорнобильської катастрофи. Одним
з ефективних методів діагностики й лікування онкологічних
захворювань є застосування радіонуклідних фармацевтичних
препаратів (РФП). Їхня роль помітно зростає в разі виявлення
окремих видів раку, стійких або несприйнятливих до інших те-
рапевтичних методів, зокрема до хіміотерапії.
Сучасна радіонуклідна терапія забезпечує адресну доставку
в організм пацієнта радіофармацевтичного препарату, іонізу-
юче випромінювання якого знищує злоякісні клітини, ушко-
джуючи їхню ДНК, і при цьому мінімально впливає на здорові
клітини. Завдяки таргетній дії РФП у патологічному осередку
відбувається поглинання великих доз іонізуючого випроміню-
вання (до сотень греїв), а навколишні тканини залишаються
практично неушкодженими.
Сьогодні в ядерній медицині використовують понад 80 ра-
діонуклідів, найпоширенішими з яких є технецій-99m (99mТс),
йод-131 (131I), йод-125 (125I), йод-123 (123I), самарій-153 (153Sm),
ПОВОРОЗНИК
Орест Михайлович —
доктор фізико-математичних
наук, завідуючий відділом
ядерних реакцій Інституту
ядерних досліджень НАН
України
doi: https://doi.org/10.15407/visn2024.08.069НАУКОВІНАУКОВІ
НАПРЯМИНАПРЯМИ
70 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (8)
НАУКОВІ НАПРЯМИ
стронцій-89 (89Sr), фосфор-32 (32P), фосфор-33
(33P), реній-186 (186Re), реній-188 (188Re), лю-
тецій-177 (177Lu), ітрій-90 (90Y) тощо.
Виробництво радіофармпрепаратів в Укра-
їні вкрай обмежене. До того ж з усіх наявних
на світовому ринку РФП у нас зареєстровано
лише незначну кількість. Тому нагальні по-
треби задовольняються переважно завдяки ім-
порту препаратів з Польщі. Виняток становить
РФП «Фтордезоксиглюкоза» (18F-ФДГ) —
один з найбільш затребуваних діагностичних
радіофармпрепаратів, який виробляють у Все-
українському центрі радіохірургії клінічної
лікарні «Феофанія» (циклотрон Siemens RDS
Eclipse RD з енергією 11 МеВ). Однак, зважа-
ючи на розвинену атомну енергетику та досить
високий рівень ядерної науки, Україна може
зайняти свою нішу у сфері виробництва РФП
та спеціалізованих гамма-камер, реалізувавши
технічні рішення, не гірші, ніж закордонні, але
більш привабливі за ціною. Причому для орга-
нізації виробництва радіонуклідної продукції
є всі необхідні технічні можливості.
Налагодження в Україні виробництва влас-
них сертифікованих радіоізотопів є вкрай важ-
ливим завданням. Так, досвід європейських
країн, США та Японії свідчить, що застосуван-
ня РФП з дуже коротким періодом напівроз-
паду дозволяє проводити діагностику і ліку-
вання не лише у спеціалізованих стаціонарах,
які мають обмежену кількість ліжко-місць, а
й на базі звичайних клінік. Крім того, вироб-
ництво радіоізотопів є наукомісткою галуззю,
і створення відповідного підприємства забез-
печить нові робочі місця за спеціальностя-
ми «прискорювальна техніка», «радіохімія»,
«ядерна медицина».
Основними засобами виробництва штучних
радіонуклідів, крім ядерних реакторів, є при-
скорювачі заряджених частинок. Більшість
медичних і комерційних ізотопів можна отри-
мати з використанням пучків протонів, при-
скорених на циклотронах у діапазоні енергій
від 10 до 30 МеВ.
Шляхи вирішення проблеми. Є пропози-
ція створити в Інституті ядерних досліджень
(ІЯД) НАН України науково-технічне підпри-
ємство з виробництва широкого спектра раді-
аційних ізотопів та радіонуклідних фармацев-
тичних препаратів на їх основі.
Слід зазначити, що раніше вже були спроби
організувати виробництво РФП в ІЯД НАН
України, причому як на циклотронах, так і на
реакторі [1, 2], але ці установки призначені для
наукових досліджень і мають певну специфіку.
Порівняно з ізотопами, отриманими на ядер-
них реакторах, так звані «циклотронні» ізото-
пи є набагато дешевшими, якщо враховувати
вартість будівництва нових спеціалізованих
реакторів або утримання вже наявних ядерних
реакторів. До того ж більшість ізотопів можна
виробляти тільки на циклотронах, наприклад
протонно-надлишкові ізотопи, отримані як ви-
хідний продукт ядерних реакцій типу (p, n),
(p, 2n), (p, ), (p, ) [3]. Водночас на реакторах
напрацьовують нейтронно-надлишкові ізото-
пи в ядерних реакціях типу (n, f) та ін. [4].
Важливо також, що «циклотроннi» ізотопи
або взагалі не мають, або мають дуже мало до-
мішок ізотопів з великим періодом розпаду,
які можуть продовжувати опромінювати паці-
єнтів упродовж багатьох років i завдавати цим
шкоди організму. «Реакторні» ж ізотопи, на-
впаки, мають багато домішок, а тому їх вважа-
ють більш «брудними». І це принципово, коли
ізотопи використовують для діагностики або
лікування людини, тому сучасні світові медич-
ні стандарти забороняють використовувати
ізотопи з надлишковими домішками.
Виробництво РФП. Для створення вироб-
ництва пропонується розмістити на терито-
рії ІЯД НАН України сучасний комерційний
циклотрон з енергією виведеного пучка до
70 МеВ на нуклон, побудований за проєктом
канадської компанії Best Cyclotron Systems1.
Ми вважаємо лінійку циклотронних систем
цієї компанії оптимальною для зазначених ці-
лей. До того ж, крім самого циклотрона, Best
Cyclotron Systems постачає ще й мішені, ав-
томатизовану радіохімію, компоненти відпо-
відної інфраструктури і забезпечує технічне
обслуговування. На території Інституту в кор-
1 http://www.bestcyclotron.com/products.html
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 8 71
НАУКОВІ НАПРЯМИ
пусах У-240 і У-120 є приміщення, повністю
придатні для розміщення в них циклотрона
з усією супутньою інфраструктурою. Наявні
вільні площі та електричні потужності, які є в
розпорядженні ІЯД НАН України, дозволяють
використовувати циклотрони Best-35 і Best-
70, але найбільш ефективним був би комплекс
з цих двох циклотронів зі спільною інфра-
структурою (вода, електроенергія, охолоджен-
ня, суміжні приміщення), що дозволить знизи-
ти собівартість вироблених РФП.
Маркетинговий план. Для окупності проєк-
ту передусім слід визначити оптимальний на-
бір ізотопів та оптимальні моделі циклотронів.
За нашими оцінками, обсяг фінансових ресур-
сів, необхідних для реалізації проєкту, стано-
вить близько 30 млн євро. При цьому власні
кошти, споруди, спеціалізовані приміщення,
допоміжні будівлі, комунікації оцінюються
у 50 % вартості проєкту, ремонт і підготовка
приміщень — не більш як 10 %, решта — вар-
тість власне циклотрона, мішеней, радіохімії
та інших технологічних засобів. Енергетичні
потужності, необхідні для функціонування ци-
клотронів Best-35 і Best-70, та приблизну оцін-
ку собівартості їх роботи наведено в табл. 1.
Однак слід зазначити, що розрахунки вар-
тості енергоспоживання було проведено ґрун-
туючись на середній ціні електроенергії на по-
чатку 2024 р. — 6,00 грн/кВт·год, але в майбут-
ньому вона може досить істотно зрости. Для
порівняння: вартість енергоспоживання ци-
клотрона У-240, який експлуатується в Інсти-
туті, на сьогодні становить близько $200/год.
Якщо врахувати й інші чинники, а саме: ви-
трати води для охолодження магнітних кон-
турів, витратні матеріали, амортизацію об-
ладнання, транспортні витрати, витрати на
радіаційну безпеку тощо, собівартість роботи
циклотронів може підвищитися до $300/год.
Ще один фактор витрат — це зарплата пер-
соналу, який обслуговує циклотрони. Якщо
нові прискорювачі поєднати з діючим У-240 в
єдиний комплекс, то одна й та сама кількість
фахівців зможе обслуговувати всі циклотрони
одночасно. Крім того, спільні лінії транспор-
тування, спільні мішені, спільна радіохімія,
спільний радіаційний захист та контроль та-
кож дадуть значну економію капітальних ви-
трат та витрат на експлуатацію.
Що стосується попиту на радіофармпре-
парати в Україні, то, за оцінкою фахівців з
ядерної медицини, йдеться про суми порядку
$2—3 млн на рік. Причому з них лише 20 % ста-
новлять державні кошти, а решта — це гроші
українських громадян.
Обираючи оптимальний набір ізотопів, на
нашу думку, варто зробити ставку на вироб-
ництво радіоізотопів 99Тс і 82Rb. На світовому
ринку вартість 1 Кі комерційного ізотопу 99Тс
становить $130, а 82Rb — $100 тис. (дані за
2020 р.). За годину роботи циклотрона Best-70
можна напрацювати 10 Кі 99Тс або 0,06 Кі 82Rb,
а отже, чистий прибуток від годинного вико-
ристання Best-70 можна оцінити в $1000 для
99Тс і $5500 для 82Rb. У разі 100-годинної робо-
ти циклотрона на тиждень протягом року при-
буток може становити від $5 млн до $27,5 млн.
Отже, циклотрон Best-70, витрати на роботу
якого становлять приблизно $13,5 млн, може
окупитися за період від 1 до 5,5 років.
Більш докладну інформацію про отриман-
ня окремих ізотопів, розміщення обладнан-
ня, можливості використання наявної інфра-
структури IЯД НАН України («гарячі» каме-
ри, експериментальні бокси, наявні можливос-
ті з радіохімії тощо) планується надати після
розроблення бізнес-плану.
Таблиця 1. Параметри енергоспоживання
циклотронних систем Best-35 і Best-70, кВт
Складові системи Best-35 Best-70
Основна обмотка 280 400
RF-система 22 28
Іонне джерело 15 15
Вакуумні насоси 15 15
Транспортні лінії 100 100
Система контролю 20 20
Система вентиляції 10 10
Обслуговування приміщень 10 10
Загальна потужність 480 600
Загальна вартість у 2024 р.,
євро/год
100 130
72 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (8)
НАУКОВІ НАПРЯМИ
Про створення Центру протонної терапії
для лікування онкологічних захворювань.
Крім комплексу ізотопного циклотрона в ІЯД
НАН України є приміщення, в яких можна
розмістити медичний центр протонної терапії.
Фізичний сенс протонної терапії полягає в
тому, що максимум енергії пучка, що потрапляє
в біотканину, має досягатися в кінці пробігу
(так званий пік Брегга, названий ім’ям першо-
відкривача Вільяма Генрі Брегга) [5]. Оскіль-
ки прискорювач дозволяє змінювати енергію
пучка, максимуму опромінювання можна до-
сягти безпосередньо у вогнищі захворювання
і тим самим пригнітити здатність злоякісних
клітин до розмноження. Наявність максимуму
в кінці пробігу дає змогу сконцентрувати вели-
ку дозу всередині пухлини і зменшити вплив
опромінення в здорових тканинах.
Важкі заряджені частинки, проходячи крізь
біологічну тканину, відхиляються лише на
кілька градусів, і похибка їх потрапляння в
пухлину не перевищує 1 мм. У цьому поля-
гає їхня перевага над пучками електронів, які
внаслідок малої маси набагато сильніше роз-
сіюються в тканинах. Крім того, проходження
електронів через речовину супроводжується
інтенсивним фотонним випромінюванням,
тоді як пучки протонів створюють значно мен-
ший радіаційний фон. Водночас, залежно від
глибини рентгенівського і гамма-випроміню-
вання, розподіл дози пучків електронів з гли-
биною спадає, а максимум у них спостерігаєть-
ся поблизу поверхні об’єкта, що опромінюєть-
ся. Все це зумовлює переваги використання
протонних пучків в променевій терапії.
Медичні прискорювачі протонів в онкоте-
рапії. Вперше припущення, що протони висо-
ких енергій можуть стати ефективним засо-
бом лікування раку, висловив Роберт Р. Віл-
сон у статті [6], опублікованій у 1946 р., коли
він брав участь у проєктуванні Гарвардської
циклотронної лабораторії (HCL) [7]. Перші
процедури проводили за допомогою приско-
рювачів елементарних частинок, призначених
для фізичних досліджень, зокрема в радіацій-
ній лабораторії Берклі в 1954 р. та в Уппсалі у
Швеції в 1957 р. У 1961 р. розпочалася співп-
раця між HCL і загальною лікарнею Масса-
чусетса (MGH) з метою впровадження про-
тонної терапії. Протягом наступних 40 років
ця програма вдосконалювалася й розширю-
валася, і до того, як циклотрон було виведено
з експлуатації в 2002 р., лікування отримали
9116 пацієнтів 2. За даними на серпень 2020 р.,
у світі налічувалося понад 89 закладів терапії
радіоактивними елементами 3, ще 41 перебува-
ли на стадії будівництва. Зокрема, в США пра-
цювали 34 центри протонної терапії. Станом
на кінець 2015 р. у світі було проліковано по-
над 154 тис. пацієнтів.
Однією з перешкод для поширення про-
тонної терапії є розмір і вартість циклотрон-
ного або синхротронного обладнання. Зараз
кілька команд працюють над розробленням
порівняно невеликих прискорювальних сис-
тем [8]. Серед можливих технологій розгля-
дають надпровідні синхроциклотрони (FM-
циклотрони), ультракомпактні синхротрони,
діелектричні стінкові прискорювачі [8] та лі-
нійні прискорювачі частинок 4.
У табл. 2 наведено оцінку потреби в протон-
ній терапії в Україні та світі.
Отже, в Україні конче потрібно створити
центр протонної терапії. Якщо будувати його
з нуля, на це знадобиться час і значні кошти.
2 https://www.ptcog.site/
3 https://www.ptcog.site/index.php/facilities-under-
construction
4 British firm brings ‘God particle’ technology to cancer
patients. Telegraph. 25.09.2013. http://surl.li/jnpzcc
Таблиця 2. Оцінка потреби в протонно-променевій
терапії (ППТ) (дані на 2019 р.)
Категорії Світ Україна
Населення, млн осіб 7457,9 42
Діагностовані випадки раку, тис. 13970 160
Пацієнти, які отримали ППТ,
тис. осіб на рік
4000 50
Потенційні пацієнти ППТ, тис.
осіб на рік
709 10
Потреба в кабінетах ППТ, шт. 2500 30
Наявність діючих кабінетів ППТ
станом на 2017 р., шт.
191 -
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 8 73
НАУКОВІ НАПРЯМИ
Тому важливо, що в ІЯД НАН України є при-
міщення, які відповідають вимогам щодо про-
ведення радіаційно небезпечних робіт і в яких
можна з відносно незначними витратами роз-
містити один із сучасних медичних прискорю-
вачів протонів.
Оптимальним ми вважаємо вибір приско-
рювача бельгійської компанії Ion Beam Appli-
cation (IBA) 5. Ця компанія в 1998 р. першою
представила серійний промисловий медичний
прискорювач протонів з енергією 235 МеВ і
струмом виведеного пучка 100 нА. Крім того,
компанія IBA розробила надпровідний синх-
роциклотрон з енергією 230 МеВ, струмом ви-
веденого пучка 150 нА, діаметром 2,3 м, масою
50 т і максимальним значенням магнітної ін-
дукції 5,64 Тл.
Використання наявної дослідницької інф-
раструктури для розгортання нейтронної
онкотерапії на прискорювачі ЕГП-10К. Висо-
коточну променеву терапію цінують за можли-
вість вибірково націлюватися на пухлину, за-
лишаючи нормальні тканини неопроміненими.
Як показано на рис. 1 і рис. 2, протонна терапія
і терапія іонами вуглецю, які використовують
пік Брегга, піддають нормальні тканини впли-
ву великих доз радіації ще до того, як частинки
досягнуть пухлини. Крім того, нормальна тка-
нина, що оточує пухлину, отримує таку саму
дозу, що й пухлина (рис. 1).
Застосування нейтронів, як щільного іоні-
зуючого випромінювання, виявляється най-
більш ефективним засобом лікування важких
форм онкозахворювань, зокрема пухлин шиї
та голови, слинних залоз, рецидивних пухлин
та метастазів. Йдеться насамперед про вико-
ристання методу бор-нейтрон-захоплювальної
терапії (БНЗТ) [9]. Якщо в клітинах пухли-
ни накопичити препарат з ізотопів бору 10В і
опромінити їх потоком нейтронів, значне енер-
говиділення при поглинанні нейтронів ядрами
бору просто знищує злоякісні клітини. Ідею
використання такого процесу в медицині було
висловлено ще в 1936 р., всього через чотири
роки після відкриття нейтронів Дж. Лочером
5 IBA Proton Therapy.
https://www.iba-protontherapy.com/
[10], і тепер цей метод є поширеним у світовій
медичній практиці.
Варто розглянути можливість реалізації в
Україні БНЗТ як методу вибіркового уражен-
ня ракових клітин.
В ІЯД НАН України є тандемний приско-
рювач ЕГП-10К, який працює в режимі вико-
ристання пучків протонів та дейтронів і при-
значений для фундаментальних досліджень в
інтервалі енергії прискорення 1,5—5,0 МеВ з
прецизійним вибором енергії виведених час-
тинок. А саме такі параметри пучка використо-
вують у БНЗТ для отримання пучків епітепло-
вих нейтронів. До інфраструктури комплексу
прискорювача ЕГП-10К входять усі необхідні
технологічні приміщення, передусім бокси для
виведення пучка із сертифікованим біологіч-
Рис. 1. Дозове навантаження від різних видів радіацій-
ної терапії
Рис. 2. Дозове навантаження при застосуванні методу
БНЗТ
74 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (8)
НАУКОВІ НАПРЯМИ
ним захистом, а також кімнати, де можна роз-
містити медичний персонал та пацієнтів.
Висновки. У межах плану заходів з реаліза-
ції Концепції розвитку Національної академії
наук України на 2021—2025 рр. розроблено
концепцію створення науково-технічного цен-
тру з використання радіаційних технологій
для виробництва радіонуклідних фармацев-
тичних препаратів на базі Інституту ядерних
досліджень НАН України.
Розглянуто можливість розміщення в по-
рожніх боксах циклотронних установок У-120
і У-240 сучасних циклотронів (зокрема, Best-
35 і Best-70) для виробництва на них радіофар-
мацевтичних препаратів і проведення робіт
з пучкової онкотерапії, а також створення на
базі комплексу низькоенергетичного приско-
рювача ЕГП-10К медичного підрозділу бор-
нейтрон-захоплювальної терапії.
Виробництво сертифікованих радіоізотопів
в Україні є вкрай необхідним для своєчасної
діагностики різних захворювань та лікування
онкохворих пацієнтів. Соціальна користь від
реалізації цього проєкту дл я громадян України
величезна. Це підтримка і розвиток власної ре-
сурсної бази, медичної галузі, насамперед ядер-
ної медицини, нові можливості для лікування
онкохворих, збереження і розвиток наукової
складової, нові робочі місця, незалежність від
поставок з інших країн і в подальшому експорт
матеріалів і технологій. При цьому Україна
приєднається до клубу провідних країн світу з
розвиненою ядерною медициною, а українські
біженці, що виїхали за кордон, більш охоче по-
вертатимуться на батьківщину, якщо у нас роз-
виватиметься сучасна медицина.
Крім того, частину коштів, зароблених на
виробництві фармізотопів, можна спрямувати
на модернізацію методик роботи на наявних
в Інституті прискорювачах, поліпшення екс-
периментальної інфраструктури, яка наразі
перебуває в критичному стані, інтенсифікацію
впровадження цифрових методів моделюван-
ня та підвищення ефективності використання
виведених пучків прискорювачів.
Втілення в життя цих пропозицій може не
лише забезпечити Україну необхідними раді-
онуклідними фармацевтичними препаратами
вітчизняного виробництва, а й сприяти збе-
реженню наукового потенціалу Інституту та
посиленню його авторитету у світовій ядерній
фізиці.
REFERENCES
[СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ]
1. Ageev V.A., Didkovsky V.I., Tolochko L.O., Levchenko N.I. Preparation of radiopharmaceutical (RPh) sodium iodide
(131I) in capsules. Shchorichnyk-2008. Institute for Nuclear Research of the National Academy of Sciences of Ukraine,
Kyiv, 2009. P. 133 (in Ukrainian).
[Агеєв В.А., Дідковський В.І., Толочко Л.О., Левченко Н.І. Отримання радіофармпрепарату (РФП) натрію йо-
диду (131І) в капсулах. Щорічник-2008. Інститут ядерних досліджень НАН України. Київ, 2009. С. 133.]
2. Trishin V.V., Ageev V.A., Shevel V.M., Bezdrobna L.K. Development of technologies and organization of production of
radiopharmaceuticals at the Institute for Nuclear Research of the National Academy of Sciences of Ukraine. Ukrainian
Journal of Radiology. 2011. (3): 329—331 (in Ukrainian).
[Тришин В.В., Агеєв В.А., Шевель В.М., Бездробна Л.К. Розробка технологій та організація виробництва радіо-
фармацевтичних препаратів в Інституті ядерних досліджень НАН України. Український радіологічний журнал.
2011. № 3. С. 329—331.]
3. Cyclotron Produced Radionuclides: Physical Characteristics and Production Methods. Technical Reports Series No. 468.
International Atomic Energy Agency, Vienna, 2009.
4. Manual for Reactor Produced Radioisotopes. IAEA TECDOC 1340. International Atomic Energy Agency, Vienna,
2003.
5. Ma C.-M.C., Lomax T. Proton and carbon ion therapy. Boca Raton: CRC Press., 2012.
https://doi.org/10.1201/b13070
6. Wilson R.R. Radiological Use of Fast Protons. Radiology. 1946. 47(5): 487—491. https://doi.org/10.1148/47.5.487
7. Wilson R. A Brief History of the Harvard University Cyclotrons. Harvard University Press, 2004.
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 8 75
НАУКОВІ НАПРЯМИ
8. Matthews J.N.A. Accelerators shrink to meet growing demand for proton therapy. Physics Today. 2009. 62(3): 22—24.
https://doi.org/10.1063/1.3099570
9. Advances in Boron Neutron Capture Therapy. International Atomic Energy Agency, Vienna, 2023.
10. Locher G. Biological effects and therapeutic possibilities of neutrons. Am. J. Roentgenol. Radium Ther. 1936. 36: 1—13.
Orest M. Povoroznyk
Institute for Nuclear Research of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
ORCID: https://orcid.org/0009-0007-9258-6529
Olga. K. Gorpinich
Institute for Nuclear Research of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
ORCID: https://orcid.org/0009-0002-9567-2055
ON THE POSSIBILITY OF ESTABLISHING A SCIENTIFIC AND TECHNICAL CENTER
FOR THE USE OF RADIATION TECHNOLOGIES IN MEDICINE
The possibility of establishing a scientific and technical enterprise at the Institute for Nuclear Research of the National
Academy of Sciences of Ukraine to produce a wide range of radiation isotopes and radionuclide pharmaceuticals based
on them is considered. Currently, the need for such drugs in Ukraine is met exclusively through imports. The Institute
has all the prerequisites for the establishment of such an enterprise: premises adapted for radiation hazardous work, per-
sonnel with relevant experience in the manufacture of experimental samples of radiopharmaceuticals, and the availabil-
ity of persons who can organize and establish production. An overview of accelerators and technologies is provided to
determine the optimal solutions for Ukraine. The possibility of conducting work on beam oncotherapy and creating a
subdivision of boron-neutron capture therapy based on the low-energy accelerator EGP-10K is discussed.
Cite this article: Povoroznyk O.M., Gorpinich O.K. On the possibility of establishing a scientific and technical center
for the use of radiation technologies in medicine. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2024. (8): 69—75.
https://doi.org/10.15407/visn2024.08.069
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202014 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1027-3239 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T22:37:44Z |
| publishDate | 2024 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Поворозник, О.М. Горпинич, О.К. 2025-02-21T17:00:53Z 2024 Про можливість створення науково-технічного центру з використання радіаційних технологій у медицині / О.М. Поворозник, О.К. Горпинич // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 8. — С. 69-75. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1027-3239 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202014 DOI: doi.org/10.15407/visn2024.08.069 Розглянуто можливість створення в Інституті ядерних досліджень НАН України науково-технічного підприємства з виробництва широкого спектра радіаційних ізотопів та радіонуклідних фармацевтичних препаратів на їх основі. Наразі в Україні потреба в таких препаратах забезпечується виключно завдяки імпорту. В Інституті є всі передумови для створення такого підприємства: приміщення, пристосовані для проведення радіаційно небезпечних робіт, персонал, який має відповідний досвід з виготовлення експериментальних зразків радіофармпрепаратів, і наявність осіб, які можуть організувати і налагодити виробництво. Наведено огляд прискорювачів і технологій з метою визначення оптимальних для України рішень. Обговорено можливість проведення робіт з пучкової онкотерапії та створення підрозділу бор-нейтрон-захоплювальної терапії на базі низькоенергетичного прискорювача ЕГП-10К. The possibility of establishing a scientific and technical enterprise at the Institute for Nuclear Research of the National Academy of Sciences of Ukraine to produce a wide range of radiation isotopes and radionuclide pharmaceuticals based on them is considered. Currently, the need for such drugs in Ukraine is met exclusively through imports. The Institute has all the prerequisites for the establishment of such an enterprise: premises adapted for radiation hazardous work, personnel with relevant experience in the manufacture of experimental samples of radiopharmaceuticals, and the availability of persons who can organize and establish production. An overview of accelerators and technologies is provided to determine the optimal solutions for Ukraine. The possibility of conducting work on beam oncotherapy and creating a subdivision of boron-neutron capture therapy based on the low-energy accelerator EGP-10K is discussed. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Наукові напрями Про можливість створення науково-технічного центру з використання радіаційних технологій у медицині On the possibility of establishing a scientific and technical center for the use of radiation technologies in medicine Article published earlier |
| spellingShingle | Про можливість створення науково-технічного центру з використання радіаційних технологій у медицині Поворозник, О.М. Горпинич, О.К. Наукові напрями |
| title | Про можливість створення науково-технічного центру з використання радіаційних технологій у медицині |
| title_alt | On the possibility of establishing a scientific and technical center for the use of radiation technologies in medicine |
| title_full | Про можливість створення науково-технічного центру з використання радіаційних технологій у медицині |
| title_fullStr | Про можливість створення науково-технічного центру з використання радіаційних технологій у медицині |
| title_full_unstemmed | Про можливість створення науково-технічного центру з використання радіаційних технологій у медицині |
| title_short | Про можливість створення науково-технічного центру з використання радіаційних технологій у медицині |
| title_sort | про можливість створення науково-технічного центру з використання радіаційних технологій у медицині |
| topic | Наукові напрями |
| topic_facet | Наукові напрями |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202014 |
| work_keys_str_mv | AT povoroznikom promožlivístʹstvorennânaukovotehníčnogocentruzvikoristannâradíacíinihtehnologíiumediciní AT gorpiničok promožlivístʹstvorennânaukovotehníčnogocentruzvikoristannâradíacíinihtehnologíiumediciní AT povoroznikom onthepossibilityofestablishingascientificandtechnicalcenterfortheuseofradiationtechnologiesinmedicine AT gorpiničok onthepossibilityofestablishingascientificandtechnicalcenterfortheuseofradiationtechnologiesinmedicine |