Перша в Україні кафедра мінералогії: історія створення і вплив на розвиток мінералогічної науки та геологічної практики
У статті коротко описано історію та передумови створення першої в Україні кафедри мінералогії, яку було засновано в 1834 р. у структурі Університету Святого Володимира. Проаналізовано її роль у становленні та активному розвитку мінералогічної науки в Україні. Показано, що кафедра мінералогії і геогн...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2024 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2024
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202026 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Перша в Україні кафедра мінералогії: історія створення і вплив на розвиток мінералогічної науки та геологічної практики / В.І. Павлишин, Д.А. Ярощук // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 9. — С. 80-86. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859603833414483968 |
|---|---|
| author | Павлишин, В.І. Ярощук, Д.А. |
| author_facet | Павлишин, В.І. Ярощук, Д.А. |
| citation_txt | Перша в Україні кафедра мінералогії: історія створення і вплив на розвиток мінералогічної науки та геологічної практики / В.І. Павлишин, Д.А. Ярощук // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 9. — С. 80-86. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | У статті коротко описано історію та передумови створення першої в Україні кафедри мінералогії, яку було засновано в 1834 р. у структурі Університету Святого Володимира. Проаналізовано її роль у становленні та активному розвитку мінералогічної науки в Україні. Показано, що кафедра мінералогії і геогнозії Київського університету була лідером досліджень надр України та організатором геологічної практики аж до появи в 1918 р. Української академії наук та Українського геологічного комітету.
The article briefly describes the history and prerequisites for the establishment of the first Ukrainian Department of Mineralogy, which was founded in 1834 within the structure of St. Volodymyr’s University. Its role in the formation and active development of mineralogical science in Ukraine is analyzed. It is shown that the Department of Mineralogy and Geognosy of Kyiv University was a leader in the study of the subsoil of Ukraine and the organizer of geological practice until the emergence of the Ukrainian Academy of Sciences and the Ukrainian Geological Committee.
|
| first_indexed | 2025-11-28T01:38:18Z |
| format | Article |
| fulltext |
80 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (9)
ЯРОЩУК
Дмитро Андрійович —
аспірант відділу «Мінералогічний
музей імені академіка В.І. Вер над-
ського» Інституту геохімії , мінера-
логії та рудоутворення ім. М.П. Се-
мененка НАН України
ПЕРША В УКРАЇНІ КАФЕДРА
МІНЕРАЛОГІЇ: ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ
І ВПЛИВ НА РОЗВИТОК
МІНЕРАЛОГІЧНОЇ НАУКИ
ТА ГЕОЛОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ
У статті коротко описано історію та передумови створення першої в
Україні кафедри мінералогії, яку було засновано в 1834 р. у структурі Уні-
верситету Святого Володимира. Проаналізовано її роль у становленні та
активному розвитку мінералогічної науки в Україні. Показано, що кафе-
дра мінералогії і геогнозії Київського університету була лідером досліджень
надр України та організатором геологічної практики аж до появи в 1918 р.
Української академії наук та Українського геологічного комітету.
Історія зародження в Україні мінералогічних (геологічних)
організаційних інституцій, які опікувалися пошуками й дослі-
дженнями мінеральної сировини, — питання непросте і бага-
тоаспектне 1. Оминаючи передісторію мінералогії (до ХІІІ ст.)
і «темний» період (ХІІІ—ХVІІ ст.), протягом якого розвиток
мінералогічних знань майже повністю припинився, почнімо з
ХVІІІ ст., коли на території нинішньої України стали прово-
дити регулярні експедиційні дослідження її надр, які зрештою
привели до відкриття покладів різних корисних копалин і за-
клали підвалини сучасної мінералогічної науки.
У період становлення й активного розвитку мінералогії в
Україні — від початку ХІХ ст. і до заснування в 1918 р. Укра-
їнської академії наук та Українського геологічного комітету —
провідну роль у цьому процесі відігравала кафедра мінералогії
й геогнозії Університету Св. Володимира. Ми розглянемо, як і
завдяки чому після довгого спротиву царського уряду в 1834 р.
в Києві все ж виник Університет, а в його складі — кафедра мі-
нералогії, хоча в заснованому раніше (у 1805 р.) Харківсько-
му університеті мати таку самостійну кафедру не дозволяло-
1 Павлишин В.І., Матковський О.І., Довгий С.О. Історія мінералогії в
Україні. Від глибокої давнини до 90-х років XX ст. Київ, 2019; Павли-
шин В.І., Матковський О.І., Довгий С.О. Історія мінералогії в Україні.
Від 90-х років XX ст. донині. Київ, 2022.
ПАВЛИШИН
Володимир Іванович —
доктор геолого-мінералогічних
наук, професор, завідувач відділу
«Мінералогічний музей імені
академіка В.І. Вернадського»
Інституту геохімії, мінералогії та
рудоутворення ім. М.П. Семененка
НАН України
doi: https://doi.org/10.15407/visn2024.09.080НАУКОВІНАУКОВІ
НАПРЯМИНАПРЯМИ
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 9 81
НАУКОВІ НАПРЯМИ
ся статутом. Кафедра мінералогії з’явилася в
Харківському університеті лише на 32-му році
його існування, а у Львівському університе-
ті — ще на 30 років пізніше.
Шлях до відкриття університету в Києві
був дуже складним. Наведемо цитату з книги
Є.В. Спекторського, присвяченої 100-річчю
від дня заснування Київського університе-
ту Св. Володимира: «Питання про універси-
тет у Києві виникло у другій половині ХVIII
століття, невдовзі після заснування першо-
го російського університету в Москві. Мало-
російські депутати скликаної Імператрицею
Катериною ІІ законодавчої комісії клопотали
про відкриття у Києві університету. Згідно з
виданими у зв’язку із заснуванням міністерств
у 1803 році «Попередніми правилами народної
освіти», крім університетів, що вже існували в
Москві, Вільно та Дерпті, і тих, що засновува-
лися в С.-Петербурзі, Казані та Харкові, «при-
значаються для університетів міста: Київ, То-
больськ, Устюг Великий та ін. в міру способів,
які знайдені будуть до того зручними». На ви-
конання цього плану П.Г. Демидов пожертвував
на Київський університет велику суму грошей,
а міністр народної освіти гр. Завадовський
відвідав Київ для того, щоб на місці з’ясувати
можливість заснування університету»2.
Про те, як зрештою вдалося обґрунтувати
наукову й практичну доцільність створення в
Києві університетського центру науки та осві-
ти і залучити необхідні для реалізації цієї мети
кошти, ми поговоримо далі, а спочатку розгля-
немо історичний контекст, на тлі якого в Укра-
їні з’явилася п ерша кафедра мінералогії.
У 1817 р. в Російській імперії відбулися дві
значущі події: по-перше, було закрито заснова-
ну в 1632 р. Києво-Могилянську академію як
світський заклад, а по-друге, засновано Імпе-
раторське мінералогічне товариство (потім —
Російське мінералогічне товариство). Перша
подія мала дуже негативні наслідки, оскільки
призвела до значного послаблення освітян-
сько-наукового кадрового потенціалу України
2 Спекторский Е.В. Столетие Киевского университета
св. Владимира. Киев: ИПЦ Киев. ун-т, 2007. С. 5. [Ре-
принтное воспроизведение издания 1935 г.]
та посилила процеси окатоличення україн-
ського народу. Друга ж подія виявилася по-
зитивною, адже Імператорське мінералогічне
товариство сприяло розвитку мінералогічних
досліджень, зокрема й на території України.
Слід зазначити, що відплив інтелектуаль-
ного потенціалу з України розпочався ще до
закриття Києво-Могилянської академії — від
60-х років ХVIII ст. вчений люд, у тому чис-
лі й вихованці Могилянки, покидали Украї-
ну, переїжджаючи здебільшого до Москви або
Санкт-Петербурга. Поступово, з наростанням
цих процесів, значення Києво-Могилянської
академії стрімко падало. Переймаючись цією
проблемою, українська громада порушила пи-
тання про заснування нових науково-освітніх
закладів. Так, у «Проханні малоросійського
шляхетства та старшин, разом з гетьманом, про
відновлення всіляких старовинних прав Мало-
Янкович де Мірієво
Федір Іванович
(1741—1814)
Видатний діяч у га-
лузі народної освіти,
педагог, серб за похо-
дженням; розробник
та активний учасник
реформ освіти в Ав-
стрійській та Росій-
ській імперіях
Князь Адам Єжи
Чарторийський
(1770—1861)
Польський і росій-
ський політичний
діяч; міністр закор-
донних справ Росій-
ської імперії (1804—
1806); під час поль-
ського повстання
(1830—1831) очолю-
вав тимчасовий по-
встанський уряд; по-
тім в еміграції просу-
вав ідею відновлення
незалежності Польщі
82 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (9)
НАУКОВІ НАПРЯМИ
росії», поданому в 1764 р. Катерині ІІ, містився
заклик «завести і в Малій Росії два універси-
тети та кілька гімназій; перший з оних універ-
ситетів, у складі чотирьох факультетів, може
бути в Києві...»3. І таких офіційних клопотань
про відкриття в Україні університетів (в Киє-
ві, в Батурині) було декілька. Проте царський
уряд не звертав на них уваги.
На початку ХIХ ст., коли в Російській імперії
розгорталася освітянська реформа і з’явилося
Міністерство народної освіти, питання про
відкриття в Києві університету постало зно-
ву. Зокрема, на четвертому засіданні Комісії
про училища 4 жовтня 1802 р. Ф.І. Янкович
де Мірієво запропонував проєкт, в якому було
передбачено створення в Києві університету
з трьома факультетами: філософським, юри-
3 Киевская старина. 1883. № 6. С. 344.
дичним та медичним. Однак і цього разу не
так сталося, як гадалося. Польські політики та
вчені дружно й категорично виступили проти,
зокрема й князь Адам Чарторийський — «мо-
лодий друг» імператора Олександра І. Така
позиція польських діячів пояснювалася тим,
що відкриття університету в Києві заважало
б досягненню їхньої стратегічної мети — від-
новленню Польщі в кордонах 1772 р. Одним із
засобів просування цієї ідеї А. Чарторийський
вважав полонізацію Правобережної України,
передусім у галузі освіти.
Тадеуш Чацький, права рука Адама Чарто-
рийського, наводив міністру народної освіти,
вихованцю Києво-Могилянської академії Пе-
тру Васильовичу Завадовському аргументи
щодо недоречності відкриття університету в
Києві. По-перше, як наполягав він, неподалік
від Києва, у Харкові, вже планується створен-
ня університету; по-друге, Київ знаходиться
на території Південно-Західного краю, а отже,
займає невигідне положення для такого за-
кладу; по-третє, місцеві мешканці, які дають
пожертви на освіту, воліють, щоб викладання
здійснювалося польською мовою, а цього не-
можливо досягти в Києві — стародавньому
руському місті 4. Міністр, який добре знав про
близькі стосунки між Олександром І і Адамом
Чарторийським, погодився з «переконливими
документами» поляків і загальмував заснуван-
ня Київського університету.
Тим часом у Адама Чарторийського з’явив-
ся неочікуваний союзник в особі управителя
справ Комісії про училища Василя Каразіна,
який тривалий час наполегливо і цілеспря-
мовано створював підґрунтя для заснування
університету в Харкові. За дорученням Комісії
він проаналізував подані проєкти і підготував
основний документ «Визначення статуту про
громадську освіту». Ми достеменно не знаємо
(можливо, більше знають історики) остаточ-
ного плану реорганізації освіти, але є підстави
стверджувати, що він передбачав заснування
університету саме в Харкові. Врешті-решт так і
сталося — в 1805 р. було відкрито Харківський
4 Історія Київського університету (1834—1959). Київ:
Вид-во Київ. ун-ту, 1959.
Граф Тадеуш Чацький
(1765—1813)
Польський вчений
у галузі історичного
права, економіст, істо-
рик, діяч у сфері осві-
ти; куратор шкіл Во-
линської, Подільської
та Київської губерній;
засновник Волинської
гімназії
Завадовський
Петро Васильович
(1739—1812)
Представник україн-
ського аристократич-
ного роду, державний
діяч Російської імпе-
рії; дійсний таємний
радник, сенатор, пер-
ший у Російській ім-
перії міністр народної
освіти (1802—1810)
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 9 83
НАУКОВІ НАПРЯМИ
університет, а розгляд справи про створення
університету в Києві призупинено.
Політична ситуація кардинально змінила-
ся після придушення польського повстання
1830—1831 рр. На зміну полонізації Право-
бережної України прийшла тотальна руси-
фікація. Форпостом її мав стати майбутній
Київський університет. Численні подання на
ім’я царя та різні заходи, зокрема активні дії
першого попечителя Київського навчального
округу Єгора Федоровича фон Брадке та міні-
стра народної освіти графа Сергія Семеновича
Уварова, фактично змусили Миколу І дати до-
звіл на відкриття в Києві університету в складі
двох факультетів: філософського та юридич-
ного.
Граф Уваров отримав завдання знайти ко-
шти на утримання нового університету і зро-
бив це впродовж тижня. Серед джерел фінан-
сування університету значну частку становив
чималий капітал, пожертвуваний свого часу
Павлом Григоровичем Демидовим.
Принагідно слід зазначити, що славнозвіс-
на родина Демидових залишила по собі добру
пам’ять в Україні. Крім Павла Григоровича,
згадаємо ще Анатолія Миколайовича Демидо-
ва, який тривалий час очолював експедицію з
вивчення можливості започаткування заліз-
ного й кам’яновугільного виробництва в Дон-
басі. А Павло Павлович Демидов у 70-х роках
ХІХ ст. був Київським міським головою.
Отже, відповідно до указу Миколи І, в Ки-
єві було створено Імператорський університет
Св. Володимира. Урочисте відкриття універ-
ситету призначили на день вшанування свя-
того Володимира — 15 (28) липня 1834 р. Вже
у перший рік діяльності університету серед 13
кафедр філософського факультету була й пер-
ша в Україні геологічна — кафедра мінералогії
й геогнозії.
Виникає запитання: чому саме в цей період
і чому саме в Київському університеті було
вперше організовано мінералогічну кафедру?
Річ у тім, що в заснованому раніше Харків-
ському університеті кафедру мінералогії від-
кривати не планували. Однак для детальнішої
відповіді на це запитання варто звернути увагу
на деякі цікаві факти більш ніж 180-річної дав-
нини, які так чи інакше стосуються мінералів,
порід і руд України — важливих об’єктів дослі-
дження ориктогнозії (мінералогії) й колекціо-
нування.
Перші скупі, часто химерні й фантастичні
письмові свідчення про мінеральні утворення
України знаходимо в працях Геродота і Пто-
ломея. З давніх-давен тут відомі мармури,
овруцькі кварцити, пірофілітові сланці тощо,
які широко використовували як будівельний
та декоративний матеріал. Кіновар в Україні
видобували з незапам’ятних часів і застосову-
вали для виготовлення червоної фарби. З гли-
бини віків походить історія мідних і залізних
руд Бахмутської котловини. Відносно давнім
(з ХVI ст.) є також соляний промисел Тора
(Слов’янська). Кам’яна індустрія в Київській
Русі зародилася на території Правобережної
України, де функціонували майстерні з оброб-
ки пірофіліту, який видобували в районі Овру-
Каразін
Василь Назарович
(1773—1842)
Український вчений,
винахідник, освітній
й громадський діяч;
ініціатор створення
в Російській імперії
міністерства народної
освіти; засновник
Харківського універ-
ситету
фон Брадке
Єгор Федорович
(1796—1861)
Військовий і держав-
ний діяч; сенатор, дій-
сний таємний радник;
попечитель Київсько-
го та Дерптського на-
вчальних округів
84 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (9)
НАУКОВІ НАПРЯМИ
ча. Найчастіше вироби з цього мінералу вико-
ристовували для прикрашання храмів.
Більш-менш системного характеру набува-
ють геологічні дослідження надр України лише
в петровську епоху. Чутки про мінеральні ба-
гатства південних околиць Росії спонукали до
проведення експедицій для вивчення природ-
них ресурсів на цій території. Спочатку їх ор-
ганізовували рудознавці Указу рудних справ
Бергколегії, згодом — науковці Петербурзької
академії наук. Результатами їхньої діяльності
на Сході України стали відкриття в 1701 р. по-
кладів кам’яної солі, в 1709 р. — срібних руд, а
в 1723 р. — кам’яного вугілля.
Початок вивчення геології центральної
частини України пов’язаний з іменем акаде-
міка Василя Федоровича Зуєва, який у праці
«Путевые заметки от Санкт-Петербурга до
Херсона в 1781—1782 годах» (1787) упер-
ше описав відкриті ним залізні руди долини
р. Саксагань — майбутнього Криворізького за-
лізорудного басейну.
Нові мінерали і руди України — залізні руди
та грязьові вулкани Керченського півострова,
вівіаніт, кил, селітру, кальцит, сидерит, гіпс,
пірит, яшму тощо — було відкрито під час екс-
педицій І.А. Гюльденштедта (1768), К. Габліца
(1785), П.С. Палласа (1793—1794).
У 1803 р. у Санкт-Петербурзі опубліковано
працю академіка В.М. Севергіна «Записки путе-
шествия по западным провинциям Российского
государства или минералогические, хозяйствен-
ные и другие примечания, учиненные во время
проезда через оные в 1802 г.», присвячену пере-
важно землеопису, тобто мінералогії, Поділля.
Численні дані про мінерали цього краю В.М. Се-
вергін узагальнив у своїй всесвітньо відомій
монографії «Опыт минералогического землео-
писания Российского государства» (1809). За-
гальний список мінералів України на початок
ХIХ ст. містив уже понад 30 назв. Цей показник
для території, що становить приблизно 0,31 %
світової суші, нині має суто історичне значення,
але в усі часи така значна кількість мінералів
(для порівняння: у ХVIII ст. в усьому світі було
відомо близько 100 мінералів) на досить невели-
кій території інтригувала дослідників.
З відновленням діяльності Вільнюського
університету (1803) та відкриттям Кременець-
кої (Волинської) гімназії (1805 р., з 1819 р. —
ліцею) помітно активізувалося вивчення міне-
ральних ресурсів Волині й Поділля. Почина-
ючи з 1820 р., вчені цих навчальних закладів
(В. Пессер, Е. Ейхвальд, Г. Яковицький, А. Ан-
држейовський та ін.) публікують низку праць
про геологічну будову та мінерали Західної
Волині та Поділля — території, яку було за-
кріплено за ними в межах навчального округу.
Після закриття Волинського ліцею більшість
його викладачів запросили на роботу до Ки-
ївського університету. Наприклад, перший
завідувач кафедри мінералогії й геогнозії Ки-
ївського університету професор Степан Федо-
рович Зенович раніше читав курс мінералогії
саме у Волинському ліцеї.
Отже, з наведеного вище стислого історич-
ного екскурсу можна зробити висновок про
Граф Уваров
Сергій Семенович
(1786—1855)
Державний діяч,
дійсний таємний рад-
ник, член Державної
Ради, міністр освіти
Російської імперії
(1834—1849)
Демидов
Павло Григорович
(1738—1821)
Вчений-природо-
знавець, фахівець з
гірничої справи, меце-
нат; дійсний статський
радник, радник Берг-
колегії; пожертвував
велику суму грошей
на створення Київ-
ського університету
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 9 85
НАУКОВІ НАПРЯМИ
наявність в Україні на початку ХІХ ст. реаль-
них передумов для створення першої кафедри
мінералогії у структурі Київського універси-
тету. І тут ми знову маємо з вдячністю згадати
Павла Григоровича Демидова (1738—1821),
який добре знався на геологічній науці, міне-
ралогії, гірничорудній справі, глибоко розумів
значення геологічних закладів і підготовки
кваліфікованих кадрів для розвитку економі-
ки й культури країни. Здобувши фундамен-
тальну освіту в Гетингенському університеті
та Фрейберзькій гірничій академії, П.Г. Деми-
дов як радник Бергколегії добре усвідомлював
перспективність мінерально-сировинної бази
України. Можливо, саме тому, розуміючи важ-
ливість підготовки геологів для дослідження
надр території сучасної України, він пожертву-
вав досить велику суму грошей на створення
Київського університету з порадою впливовим
особам, зокрема Федору Івановичу Янковичу
де Мірієво, передбачити в структурі нового
університету геологічний осередок, яким стала
кафедра мінералогії й геогнозії.
Безумовно позитивну роль в організації ка-
федри відіграло й Російське мінералогічне то-
вариство, яке в усі часи і в різних політичних
умовах всіляко сприяло відкриттю мінерало-
гічних осередків і поширенню мінералогічних
знань.
Завдяки всім цим зусиллям перша в Укра-
їні кафедра мінералогії й геогнозії Київсько-
го університету не лише виконувала освітню
функцію, а й була лідером з дослідження надр
України протягом усього так званого універси-
тетського етапу (1834—1918) розвитку геології
в Україні.
На завершення стисло перелічимо тільки
деякі найвагоміші мінералогічні здобутки ка-
федри:
• у 1834—1836 рр. професор С.Ф. Зенович
уперше читає університетський курс мінера-
логії українською мовою, за що, однак, його
було покарано;
• перша в Україні теоретична праця з міне-
ралогії належить науковцю кафедри мінерало-
гії та геогнозії П.І. Грищинському;
• дипломна робота вихованця кафедри, май-
бутнього відомого вченого П.М. Чирвінського
«Искусственное получение минералов в XIX
столетии» (1906) стала підґрунтям розвитку
експериментальної мінералогії в Росії (саме в
цій роботі було запропоновано виражати клар-
ки не лише у вагових, а й в атомних відсотках);
• професор В.Ю. Тарасенко, досліджуючи
іризаційні властивості кристалів плагіоклазів
Українського щита, певною мірою спростував
гетеровалентну теорію ізоморфізму Г. Чермака
і довів, що плагіоклази є скоріше не ізоморф-
ними сумішами, а певним поєднанням альбіто-
вого та анортитового компонентів;
• перший в Україні університетський під-
ручник з мінералогії «Общая ориктогнозия,
или учение о признаках минералов» (1840)
Е.К. Гофмана було видано в період його роботи
на кафедрі;
• кафедра мінералогії та геогнозії стала ба-
зовою структурою для заснування і плідної ро-
боти Київського товариства природознавців та
першої в Україні Київської геологічної школи,
яка на чолі з К.М. Феофілактовим відіграла
помітну роль у розвитку мінералогії й геології
в Україні;
• у 1918 р. на кафедрі читав лекції з геохімії
професор В.І. Вернадський; саме тут він упер-
ше виголосив доповідь з геохімії «живої речо-
вини», що ознаменувало початок становлення
біогеохімії і надало нового змісту науковому
поняттю «біосфера».
86 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (9)
НАУКОВІ НАПРЯМИ
Volodymyr I. Pavlyshyn
M.P. Semenenko Institute of Geochemistry, Mineralogy and Ore Formation
of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
ORCID: https://orcid.org/0009-0005-3587-3738
Dmytro A. Yaroshchuk
M.P. Semenenko Institute of Geochemistry, Mineralogy and Ore Formation
of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-0190-8611
THE FIRST DEPARTMENT OF MINERALOGY IN UKRAINE:
HISTORY OF CREATION AND INFLUENCE ON THE DEVELOPMENT
OF MINERALOGICAL SCIENCE AND GEOLOGICAL PRACTICE
The article briefly describes the history and prerequisites for the establishment of the first Ukrainian Department of
Mineralogy, which was founded in 1834 within the structure of St. Volodymyr’s University. Its role in the formation and
active development of mineralogical science in Ukraine is analyzed. It is shown that the Department of Mineralogy and
Geognosy of Kyiv University was a leader in the study of the subsoil of Ukraine and the organizer of geological practice
until the emergence of the Ukrainian Academy of Sciences and the Ukrainian Geological Committee.
Cite this article: Pavlyshyn V.I., Yaroshchuk D.A. The first Department of Mineralogy in Ukraine: history of creation
and influence on the development of mineralogical science and geological practice. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2024. (9):
80—86. https://doi.org/10.15407/visn2024.09.080
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202026 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1027-3239 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T01:38:18Z |
| publishDate | 2024 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Павлишин, В.І. Ярощук, Д.А. 2025-02-22T15:48:35Z 2024 Перша в Україні кафедра мінералогії: історія створення і вплив на розвиток мінералогічної науки та геологічної практики / В.І. Павлишин, Д.А. Ярощук // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 9. — С. 80-86. — укр. 1027-3239 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202026 DOI: doi.org/10.15407/visn2024.09.080 У статті коротко описано історію та передумови створення першої в Україні кафедри мінералогії, яку було засновано в 1834 р. у структурі Університету Святого Володимира. Проаналізовано її роль у становленні та активному розвитку мінералогічної науки в Україні. Показано, що кафедра мінералогії і геогнозії Київського університету була лідером досліджень надр України та організатором геологічної практики аж до появи в 1918 р. Української академії наук та Українського геологічного комітету. The article briefly describes the history and prerequisites for the establishment of the first Ukrainian Department of Mineralogy, which was founded in 1834 within the structure of St. Volodymyr’s University. Its role in the formation and active development of mineralogical science in Ukraine is analyzed. It is shown that the Department of Mineralogy and Geognosy of Kyiv University was a leader in the study of the subsoil of Ukraine and the organizer of geological practice until the emergence of the Ukrainian Academy of Sciences and the Ukrainian Geological Committee. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Наукові напрями Перша в Україні кафедра мінералогії: історія створення і вплив на розвиток мінералогічної науки та геологічної практики The first Department of Mineralogy in Ukraine: history of creation and influence on the development of mineralogical science and geological practice Article published earlier |
| spellingShingle | Перша в Україні кафедра мінералогії: історія створення і вплив на розвиток мінералогічної науки та геологічної практики Павлишин, В.І. Ярощук, Д.А. Наукові напрями |
| title | Перша в Україні кафедра мінералогії: історія створення і вплив на розвиток мінералогічної науки та геологічної практики |
| title_alt | The first Department of Mineralogy in Ukraine: history of creation and influence on the development of mineralogical science and geological practice |
| title_full | Перша в Україні кафедра мінералогії: історія створення і вплив на розвиток мінералогічної науки та геологічної практики |
| title_fullStr | Перша в Україні кафедра мінералогії: історія створення і вплив на розвиток мінералогічної науки та геологічної практики |
| title_full_unstemmed | Перша в Україні кафедра мінералогії: історія створення і вплив на розвиток мінералогічної науки та геологічної практики |
| title_short | Перша в Україні кафедра мінералогії: історія створення і вплив на розвиток мінералогічної науки та геологічної практики |
| title_sort | перша в україні кафедра мінералогії: історія створення і вплив на розвиток мінералогічної науки та геологічної практики |
| topic | Наукові напрями |
| topic_facet | Наукові напрями |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202026 |
| work_keys_str_mv | AT pavlišinví peršavukraíníkafedramíneralogííístoríâstvorennâívplivnarozvitokmíneralogíčnoínaukitageologíčnoípraktiki AT âroŝukda peršavukraíníkafedramíneralogííístoríâstvorennâívplivnarozvitokmíneralogíčnoínaukitageologíčnoípraktiki AT pavlišinví thefirstdepartmentofmineralogyinukrainehistoryofcreationandinfluenceonthedevelopmentofmineralogicalscienceandgeologicalpractice AT âroŝukda thefirstdepartmentofmineralogyinukrainehistoryofcreationandinfluenceonthedevelopmentofmineralogicalscienceandgeologicalpractice |