Поводження з відходами від руйнувань, що утворюються внаслідок воєнних дій: проблеми правового забезпечення (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 10 липня 2024 р.)
У доповіді розглянуто проблемні питання правового забезпечення поводження з відходами від руйнувань, обґрунтовано можливі шляхи їх вирішення. Наголошено на основних проблемах в організації поводження з відходами від руйнувань, що виникають на рівні регіонів і громад. Виявлено ключові недоліки та над...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2024 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2024
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202027 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Поводження з відходами від руйнувань, що утворюються внаслідок воєнних дій: проблеми правового забезпечення (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 10 липня 2024 р.) / О.А. Трегуб // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 9. — С. 73-79. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202027 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Трегуб, О.А. 2025-02-22T15:48:50Z 2024 Поводження з відходами від руйнувань, що утворюються внаслідок воєнних дій: проблеми правового забезпечення (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 10 липня 2024 р.) / О.А. Трегуб // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 9. — С. 73-79. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 1027-3239 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202027 DOI: doi.org/10.15407/visn2024.09.073 У доповіді розглянуто проблемні питання правового забезпечення поводження з відходами від руйнувань, обґрунтовано можливі шляхи їх вирішення. Наголошено на основних проблемах в організації поводження з відходами від руйнувань, що виникають на рівні регіонів і громад. Виявлено ключові недоліки та надано пропозиції щодо удосконалення правового регулювання в цій сфері. Особливу увагу приділено пропозиціям доповнити Закон України «Про управління відходами» вимогами до поводження з відходами від руйнувань, а також частково вилучити діяльність у сфері поводження з цими відходами зі сфери оцінки впливу на довкілля. The present paper concentrates on analyzing the problems of legal support for the management of demolition waste and identifying possible ways to solve them. The main problems in the organization of management of demolition waste arising at the level of regions and communities are emphasized. The paper demonstrates the shortcomings of legal regulation in the field of management of demolition waste, namely the insufficient impact of the Law of Ukraine «On waste management», discrepancies between this Law and the Procedure for managing demolition waste, violation of the principle of legal certainty and other shortcomings. Special attention is given to proposals that provide for clarifying the definition of demolition waste, supplementing the Law of Ukraine «On waste management» with requirements for the management of this waste, partial exclusion of activities in the field of demolition waste management from the scope of environmental impact assessment, and a ban on the use of components containing asbestos. The paper also proposes five directions for further research: clarification of the list and content of operations for the management of demolition waste; improvement of the procedure for identifying and accounting for this waste; tightening requirements for the treatment of hazardous components; stimulation of activities for the recycling of demolition waste and the use of its raw material potential; taking into account the specifics of this waste in planning at the state, regional and local levels. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Молоді вчені Поводження з відходами від руйнувань, що утворюються внаслідок воєнних дій: проблеми правового забезпечення (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 10 липня 2024 р.) Management of demolition waste resulting from hostilities: problems of legal support (According to the materials of report at the meeting of the Presidium of the NAS of Ukraine, July 10, 2024) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Поводження з відходами від руйнувань, що утворюються внаслідок воєнних дій: проблеми правового забезпечення (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 10 липня 2024 р.) |
| spellingShingle |
Поводження з відходами від руйнувань, що утворюються внаслідок воєнних дій: проблеми правового забезпечення (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 10 липня 2024 р.) Трегуб, О.А. Молоді вчені |
| title_short |
Поводження з відходами від руйнувань, що утворюються внаслідок воєнних дій: проблеми правового забезпечення (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 10 липня 2024 р.) |
| title_full |
Поводження з відходами від руйнувань, що утворюються внаслідок воєнних дій: проблеми правового забезпечення (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 10 липня 2024 р.) |
| title_fullStr |
Поводження з відходами від руйнувань, що утворюються внаслідок воєнних дій: проблеми правового забезпечення (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 10 липня 2024 р.) |
| title_full_unstemmed |
Поводження з відходами від руйнувань, що утворюються внаслідок воєнних дій: проблеми правового забезпечення (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 10 липня 2024 р.) |
| title_sort |
поводження з відходами від руйнувань, що утворюються внаслідок воєнних дій: проблеми правового забезпечення (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні президії нан україни 10 липня 2024 р.) |
| author |
Трегуб, О.А. |
| author_facet |
Трегуб, О.А. |
| topic |
Молоді вчені |
| topic_facet |
Молоді вчені |
| publishDate |
2024 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Вісник НАН України |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Management of demolition waste resulting from hostilities: problems of legal support (According to the materials of report at the meeting of the Presidium of the NAS of Ukraine, July 10, 2024) |
| description |
У доповіді розглянуто проблемні питання правового забезпечення поводження з відходами від руйнувань, обґрунтовано можливі шляхи їх вирішення. Наголошено на основних проблемах в організації поводження з відходами від руйнувань, що виникають на рівні регіонів і громад. Виявлено ключові недоліки та надано пропозиції щодо удосконалення правового регулювання в цій сфері. Особливу увагу приділено пропозиціям доповнити Закон України «Про управління відходами» вимогами до поводження з відходами від руйнувань, а також частково вилучити діяльність у сфері поводження з цими відходами зі сфери оцінки впливу на довкілля.
The present paper concentrates on analyzing the problems of legal support for the management of demolition waste and identifying possible ways to solve them. The main problems in the organization of management of demolition waste arising at the level of regions and communities are emphasized. The paper demonstrates the shortcomings of legal regulation in the field of management of demolition waste, namely the insufficient impact of the Law of Ukraine «On waste management», discrepancies between this Law and the Procedure for managing demolition waste, violation of the principle of legal certainty and other shortcomings. Special attention is given to proposals that provide for clarifying the definition of demolition waste, supplementing the Law of Ukraine «On waste management» with requirements for the management of this waste, partial exclusion of activities in the field of demolition waste management from the scope of environmental impact assessment, and a ban on the use of components containing asbestos. The paper also proposes five directions for further research: clarification of the list and content of operations for the management of demolition waste; improvement of the procedure for identifying and accounting for this waste; tightening requirements for the treatment of hazardous components; stimulation of activities for the recycling of demolition waste and the use of its raw material potential; taking into account the specifics of this waste in planning at the state, regional and local levels.
|
| issn |
1027-3239 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202027 |
| citation_txt |
Поводження з відходами від руйнувань, що утворюються внаслідок воєнних дій: проблеми правового забезпечення (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 10 липня 2024 р.) / О.А. Трегуб // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 9. — С. 73-79. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT treguboa povodžennâzvídhodamivídruinuvanʹŝoutvorûûtʹsâvnaslídokvoênnihdíiproblemipravovogozabezpečennâzamateríalaminaukovogopovídomlennânazasídanníprezidíínanukraíni10lipnâ2024r AT treguboa managementofdemolitionwasteresultingfromhostilitiesproblemsoflegalsupportaccordingtothematerialsofreportatthemeetingofthepresidiumofthenasofukrainejuly102024 |
| first_indexed |
2025-11-24T11:50:17Z |
| last_indexed |
2025-11-24T11:50:17Z |
| _version_ |
1850846278919913472 |
| fulltext |
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 9 73
ПОВОДЖЕННЯ
З ВІДХОДАМИ ВІД РУЙНУВАНЬ,
ЩО УТВОРЮЮТЬСЯ ВНАСЛІДОК
ВОЄННИХ ДІЙ: ПРОБЛЕМИ
ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
За матеріалами наукового повідомлення
на засіданні Президії НАН України
10 липня 2024 р.
У доповіді розглянуто проблемні питання правового забезпечення пово-
дження з відходами від руйнувань, обґрунтовано можливі шляхи їх вирі-
шення. Наголошено на основних проблемах в організації поводження з від-
ходами від руйнувань, що виникають на рівні регіонів і громад. Виявлено
ключові недоліки та надано пропозиції щодо удосконалення правового ре-
гулювання в цій сфері. Особливу увагу приділено пропозиціям доповнити
Закон України «Про управління відходами» вимогами до поводження з від-
ходами від руйнувань, а також частково вилучити діяльність у сфері по-
водження з цими відходами зі сфери оцінки впливу на довкілля.
Ключові слова: відходи від руйнувань, інфраструктура, облік відходів,
оцінка впливу на довкілля, азбест.
Замість квітучих міст, селищ та сіл війна залишає на території
України нагромадження відходів, які утворюються у зв’язку з
пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд. За 2,5 роки,
що минули від початку широкомасштабного вторгнення РФ,
чимало населених пунктів було буквально «стерто з лиця зем-
лі». Найсумнішою є доля міст у Донецькій (Авдіївка, Бахмут,
Волноваха, Вугледар, Мар‘їнка, Маріуполь, Часів Яр), Луган-
ській (Лисичанськ, Попасна, Рубіжне, Сєвєродонецьк, Щас-
тя), Харківській (Ізюм, Куп’янськ, Харків), Київській (Буча,
Ірпінь), Сумській (Охтирка) областях, Херсона та Чернігова,
тобто міст, де були або зараз тривають найзапекліші бої. Че-
рез війну постраждало від 30 до 90 % їхньої інфраструктури,
а в Донецькій і Луганській областях більшість міст, через які
проходила лінія бойового зіткнення, зруйновано на 80—90 %.
Точних даних щодо кількості зруйнованих селищ і сіл поки що
ТРЕГУБ
Олександр Андрійович —
кандидат юридичних наук,
старший науковий співробітник
сектору проблем сприяння
розвитку економіко-правових
досліджень відділу господарсько-
правових досліджень проблем
економічної безпеки Державної
установи «Інститут економіко-
правових досліджень імені
В.К. Мамутова Національної
академії наук Ук раїни»
doi: https://doi.org/10.15407/visn2024.09.073
74 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (9)
МОЛОДІ ВЧЕНІ
немає, однак очевидно, що їх набагато більше,
ніж міст.
Унаслідок ураження снарядами, ракетами
та іншими боєприпасами об’єктів житлового
фонду, критичної, соціальної та іншої інфра-
структури постійно зростає кількість відходів
від руйнувань. За даними Київської школи
економіки (KШE) та профільних міністерств
(Міністерства економіки України, Міністер-
ства розвитку громад, територій та інфра-
структури України, Міністерства з питань ре-
інтеграції тимчасово окупованих територій
України, Міністерства освіти і науки України,
Міністерства охорони здоров’я України, Мі-
ністерства культури та інформаційної політи-
ки України), станом на кінець 2023 — початок
2024 р. було знищено або пошкоджено близь-
ко 250 тис. об’єктів житлового фонду; щонай-
менше 426 великих, середніх та десятки тисяч
малих підприємств; 19 аеропортів і цивільних
аеродромів; щонайменше 126 залізничних вок-
залів і станцій; 344 мости і мостові переходи 1;
щонайменше 1772 заклади охорони здоров’я 2;
понад 500 наукових об’єктів 3; 2003 об’єкти
культурної інфраструктури4. На жаль, це лише
проміжні цифри, які до остаточного завершен-
ня воєнних дій ще зростатимуть.
Окремою проблемою є відсутність більш-
менш точних даних щодо кількості відходів
від руйнувань. Так, за узагальненою інформа-
цією Міністерства розвитку громад, територій
та інфраструктури України, станом на кві-
тень 2024 р. в Україні утворилося 223,2 тис. т і
1 Report on damages to infrastructure from the destruc-
tion caused by Russia’s military aggression against
Ukraine as of January 2024. Kyiv School of Economics.
http://surl.li/ukmdkl
2 1772 об’єкти українських медзакладів пошкоджено
та/або знищено Росією за час повномасштабної війни.
Міністерство охорони здоров’я України. 01.04.2024.
http://surl.li/zleqwa
3 Росія знищує науку в Україні: скільки вчених загину-
ло на війні та виїхало за кордон. ТСН. 12.02.2024.
http://surl.li/fzpryo
4 2003 об’єкти культурної інфраструктури зазнали по-
шкоджень чи руйнувань через російську агресію. Мі-
ністерство культури та інформаційної політики
України. 05.06.2024. http://surl.li/lqydeg
235,8 тис. м3 таких відходів 5, хоча цього самого
місяця Міністерство захисту довкілля та при-
родних ресурсів України повідомило про те,
що кількість відходів від руйнувань перевищи-
ла 607 тис. т 6. Цікаво, що в лютому 2023 р. Мі-
ністр захисту довкілля та природних ресурсів
України Руслан Стрілець оцінював кількість
цих відходів орієнтовно в 10—12 млн т 7. Як
пояснило Міністерство, з урахуванням обсягу
відходів, утворених на окупованих територі-
ях України, загальний обсяг відходів від руй-
нувань на сьогодні значно більший, проте за
основу береться цифра у 607 тис. т. До того ж
облік відходів від руйнувань на рівні окремих
громад або взагалі не ведеться, або ж в одних
громадах здійснюється в тоннах, а в інших —
у кубічних метрах, що значно ускладнює роз-
рахунок точної кількості відходів. Обирати на
власний розсуд одиницю вимірювання обсягів
відходів від руйнувань дозволяє чинний Поря-
док поводження з відходами, що утворились в
зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) буді-
вель та споруд внаслідок бойових дій, терорис-
тичних актів, диверсій або проведенням робіт з
ліквідації їх наслідків, затверджений постано-
вою Кабінету Міністрів України від 27.09.2022
№ 1073.
Відходи від руйнувань іноді уподібнюють до
відходів будівництва та знесення. З цим погля-
дом важко погодитися, адже в складі відходів
від руйнувань трапляються такі нехарактер-
ні для відходів будівництва та знесення ком-
поненти, як змішані побутові відходи, елек-
тричне й електронне обладнання, що містить
небезпечні складові, батареї та акумулятори,
змішані медичні та фармацевтичні відходи, бо-
єприпаси, знищена військова техніка тощо. Не
5 Лист Міністерства захисту довкілля та природних
ресурсів України про надання публічної інформації
№ 24/24-05/673-24 від 19.04.2024.
6 Лист Міністерства захисту довкілля та природних
ресурсів України про надання публічної інформації
№ 24/24-05/778-24 від 14.05.2024.
7 Відходи руйнації в Україні вже можна порівняти з
кількістю твердих побутових відходів, що в середньо-
му утворюються в країні за рік. Міністерство захисту
довкілля та природних ресурсів України. 10.02.2023.
http://surl.li/vscmml
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 9 75
МОЛОДІ ВЧЕНІ
дарма Національний перелік відходів містить
53 види відходів від руйнувань і лише 39 ви-
дів відходів будівництва та знесення 8. Отже,
відходи від руйнувань вирізняються наявніс-
тю супутніх компонентів, а саме: матеріалів
і предметів, які були всередині або поряд з
об’єктом у момент пошкодження (руйнуван-
ня) або виконання робіт з його демонтажу,
зокрема устаткування, особистих речей, пред-
метів вжитку (меблів, побутової техніки), ор-
ганічних речовин. Якщо основні компоненти
відходів від руйнувань (частини будівельних
конструкцій, інженерних мереж тощо) забруд-
нені небезпечними супутніми відходами, їх об-
роблення в місцях тимчасового зберігання за-
боронено 9. Зважаючи на цю особливість, є на-
гальна потреба в розробленні комплексу еко-
номічних, правових, організаційно-технічних
та інших заходів для забезпечення екологічно
безпечного та ресурсоефективного поводжен-
ня саме з відходами від руйнувань.
Як показала практика, на рівні регіонів та
громад виникають значні труднощі в організа-
ції поводження з цими відходами. Аналіз си-
туації в Чернігівській і Харківській областях,
проведений міжнародною правозахисною ор-
ганізацією «Екологія-Право-Людина», виявив
такі основні проблеми:
• неналежний облік відходів від руйнувань,
відсутність точних даних про їх обсяги;
• відсутність сортування цих відходів, зо-
крема з відокремленням небезпечних компо-
нентів;
• відсутність спеціально обладнаних місць
тимчасового зберігання відходів від руйну-
вань;
8 Про затвердження Порядку класифікації відходів та
Національного переліку відходів. Постанова Кабіне-
ту Міністрів України № 1102 від 20.10.2023.
http://surl.li/uvluze
9 Про затвердження Порядку поводження з відхода-
ми, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руй-
нуванням) будівель та споруд внаслідок бойових
дій, терористичних актів, диверсій або проведенням
робіт з ліквідації їх наслідків та внесення змін до де-
яких постанов Кабінету Міністрів України.
Постанова Кабінету Міністрів України № 1073 від
27.09.2022. http://surl.li/ottsre
• перебування цих відходів у місці їх утво-
рення або вивезення на непристосовані поліго-
ни і звалища;
• недостатня обізнаність органів місцевого
самоврядування з їхніми повноваженнями у
сфері поводження з відходами від руйнувань10.
Попри численні проблеми, в Україні вже є
перші пілотні проєкти з перероблення відхо-
дів від руйнувань. Так, за підтримки компанії
Neo-Eco France у 2023 р. було реалізовано про-
єкт у Гостомелі, в межах якого вдалося знести
чотири зруйновані будівлі та переробити 90 % з
50 тис. т відходів11. Обнадійливим є Проєкт екс-
треного відновлення та реконструкції, що реалі-
зується у Київській області за підтримки Уряду
Японії та Японського агентства міжнародного
співробітництва (JICA). Цей проєкт передбачає
організацію місця тимчасового зберігання та
лінії для перероблення відходів від руйнувань,
а також поставку понад 30 одиниць спецтехні-
ки. Міністерство розвитку громад, територій
та інфраструктури України має намір викорис-
тати отриманий досвід для розроблення плану
поводження з відходами від руйнувань12.
Основними нормативно-правовими актами
у сфері поводження з відходами від руйнувань
є такі:
• «рамковий» Закон України від 20.06.2022
№ 2320-IX «Про управління відходами», який
має на меті імплементувати в Україні принци-
пи та підходи права Європейського Союзу і ві-
діграє системотвірну роль для відповідної сфе-
ри національного законодавства. Цей Закон
встановлює основні цілі та принципи держав-
ної політики у сфері запобігання утворенню та
управління відходами, впроваджує «ієрархію
10 Відходи руйнації: огляд ситуації у Чернігівській та
Харківській областях. ЕПЛ. 15.01.2024.
http://surl.li/aiojpi
11 Pilot circularity project in Hostomel. Neo-Eco Ukraine.
http://surl.li/beidsp
12 Про затвердження Програми комплексного віднов-
лення території Київської області на 2023—2027
роки. Рішення Київської обласної ради № 726-21-
VIII від 17.10.2023. http://surl.li/qmztum; Мінінфра-
структури використовуватиме підходи циркулярної
економіки для відбудови України. Урядовий портал.
01.02.2024. http://surl.li/cxtyck
76 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (9)
МОЛОДІ ВЧЕНІ
управління відходами» з метою розбудови
циркулярної економіки, визначає загальні ви-
моги до управління відходами та спеціальні
вимоги для небезпечних і побутових відходів,
суб’єктів, повноваження органів виконавчої
влади та місцевого самоврядування у сфері
управління відходами, засади ліцензійної і до-
звільної систем, інформаційного забезпечення
та планування у сфері управління відходами, а
також урегульовує інші важливі питання13;
• Порядок поводження з відходами від руй-
нувань як спеціальний нормативно-правовий
акт підзаконного рівня. Його метою є запобі-
гання й зменшення негативного впливу цих
відходів на навколишнє середовище та здоров’я
людини. Норми цього Порядку вже майже два
роки визначають суб’єктів, що організують
поводження з відходами від руйнувань; окре-
мі вимоги щодо виявлення та обліку цих від-
ходів; види операцій поводження з відходами
від руйнувань; особливості поводження з ними
під час розчищення території та демонтажу по-
шкоджених (зруйнованих) об’єктів; правила
організації місць тимчасового зберігання від-
ходів від руйнувань; особливості повторного
використання цих відходів; перелік компонен-
тів відходів від руйнувань та можливі шляхи
їх повторного використання в будівництві,
промисловості будівельних матеріалів (ви-
робництві будівельних виробів (продукції). За
цей час мав би накопичитися значний досвід
реалізації спеціальних підходів, що дозволило
б об’єктивніше оцінити стан досягнення цілей,
задекларованих у цьому нормативно-право-
вому акті. Однак рівень практичного втілення
норм Порядку є низьким, а тому далеко не за-
вжди можна зробити підтверджений практи-
кою висновок про ефективність тих чи інших
підходів. Це один бік проблеми, інший полягає
в тому, що відповідний нормативно-правовий
акт має низку явних і дуже серйозних вад, які
буде висвітлено далі;
• Порядок класифікації відходів та Націо-
нальний перелік відходів, затверджені по-
становою Кабінету Міністрів України від
13 Про управління відходами: Закон України № 2320-
IX від 20.06.2022. http://surl.li/nmrfkl
20.10.2023 № 1102. На основі цих документів
здійснюється розподіл відходів за їх видами та
властивостями.
Як свідчить попередній аналіз, недоліки
правового регулювання у сфері поводження з
відходами від руйнувань можна поділити на
три основні групи.
Перша група недоліків пов’язана зі слабким
впливом нового Закону України «Про управ-
ління відходами» на сферу поводження з від-
ходами від руйнувань. Цей вплив обмежується
лише загальними для всіх відходів положення-
ми, регулятивне значення яких ще більше ніве-
люється через розбіжності з нормами Порядку
поводження з відходами від руйнувань. Попри
те, що завершальна стадія процесу розроблен-
ня Закону України «Про управління відхо-
дами» припала вже на період воєнного стану,
поняття «відходи від руйнувань» та спеціальні
вимоги щодо управління цими відходами не
було закріплено в Законі. У зв’язку з цим нор-
ми, які за своїм значенням і характером мали
отримати вищу юридичну силу закону, було
закріплено на підзаконному рівні. За таких
умов безпідставно говорити про єдність і ста-
більність нормативно-правових засад, а також
про чітку і цілеспрямовану державну політику
у сфері поводження з відходами від руйнувань.
Другу групу недоліків становлять розбіж-
ності між положеннями Закону України «Про
управління відходами» та Порядку поводжен-
ня з відходами від руйнувань. Оновлену тер-
мінологію й інструменти права ЄС, зокрема
поняття «ієрархія управління відходами», в
Порядку не враховано, оскільки його готували
на базі вже нечинного Закону України «Про
відходи»14, і Порядок усе ще містить відсилан-
ня до нього.
У цьому контексті слід зазначити, що 21
червня 2024 р. Міністерство захисту довкілля
та природних ресурсів України оприлюднило
проєкт постанови Кабінету Міністрів України
«Про внесення змін до деяких постанов Ка-
бінету Міністрів України у сфері управління
14 Про відходи: Закон України № 187/98-ВР від
05.03.1998 (втратив чинність). http://surl.li/vmpshz
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 9 77
МОЛОДІ ВЧЕНІ
відходами»15, покликаний нарешті узгодити
Порядок поводження з відходами від руйну-
вань із Законом України «Про управління від-
ходами». Однак, усупереч очікуванням, про-
поновані зміни виявилися не пов’язаними з
глибоким переосмисленням і трансформацією
наявних правових інструментів і навряд чи по-
зитивно вплинуть на ефективність правового
регулювання. Зазначений проєкт постанови
здебільшого передбачає технічну заміну од-
них термінів іншими (наприклад, «поводжен-
ня з відходами» — на «управління відходами»,
«утилізація» — на «відновлення», «об’єкт пово-
дження з відходами» — на «об’єкт оброблення
відходів» та ін.). У багатьох випадках значення
первісного та нового термінів не беруться до
уваги, що може призвести до незапланованих і
непрогнозованих наслідків від реалізації онов-
леного Порядку. Так, п’ята позиція в переліку
операцій поводження з відходами від руйну-
вань включає їх оброблення (перероблення)
та/або знешкодження (у разі потреби). У За-
коні України «Про відходи» обробленням
(переробленням) відходів вважалися будь-які
технологічні операції, пов’язані зі зміненням
фізичних, хімічних чи біологічних властивос-
тей відходів, для підготовки їх до екологічно
безпечного зберігання, перевезення, утиліза-
ції чи видалення. Також під знешкодженням
відходів розумілося зменшення чи усунення
їх небезпечності шляхом механічного, фізи-
ко-хімічного чи біологічного оброблення. У
зазначеному проєкті постанови Кабінету Мі-
ністрів України термін «оброблення (пере-
роблення) відходів» пропонується замінити
терміном «підготовка відходів до повторного
використання», а термін «знешкодження від-
ходів» — терміном «видалення відходів». Під-
готовку відходів до повторного використання
та їх видалення навряд чи доречно ставити в
один ряд як альтернативні поняття, адже ці
операції посідають зовсім різне місце в ієрар-
хії управління відходами (ст. 4 Закону України
15 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Мі-
ністрів України у сфері управління відходами: про-
єкт постанови Кабінету Міністрів України.
http://surl.li/iuermd
«Про управління відходами») та циркулярній
економіці.
Третю групу становлять інші недоліки, зо-
крема порушення принципу правової визначе-
ності та неврахування змін у суміжних право-
вих сферах. Наприклад, Порядок поводження
з відходами від руйнувань передбачає повтор-
не використання ізоляційних та будівельних
матеріалів, що містять азбест, як наповнювачів
для виробництва вогнестійких виробів, запо-
внювачів для бетону, покрівельних виробів.
Водночас ст. 28 Закону України «Про систему
громадського здоров’я»16, який набув чинності
01.10.2023, прямо це забороняє, оскільки аз-
бест є канцерогеном, а тому заборонений у ЄС
та багатьох країнах світу.
У попередніх дослідженнях17 вдалося об-
ґрунтувати окремі пропозиції щодо вдоскона-
лення правового регулювання у сфері пово-
дження з відходами від руйнувань. Розгляне-
мо найважливіші з них.
Насамперед доцільно уточнити дефініцію
поняття «відходи від руйнувань», оскільки
ефективність правових норм залежить також
і від досконалості термінології. Як випливає
з чинного законодавства, відходами від руй-
нувань є частини (уламки) пошкоджених
(зруйнованих) об’єктів, а також матеріали,
предмети, які були всередині або поряд з таки-
ми об’єктами у момент пошкодження (руйну-
вання) та/або виконання робіт з демонтажу та
які повністю або частково втратили свої спо-
живчі властивості і не можуть у подальшому
використовуватися за місцем їх утворення чи
виявлення. Ідентифікація відходів за ознакою
повної або часткової втрати споживчих влас-
тивостей не є коректною, адже, з одного боку,
такі властивості можуть залишатися, а з ін-
шого боку, не всі відходи піддаються оцінці за
цими властивостями (такими є, наприклад, ме-
16 Про систему громадського здоров’я: Закон України
№ 2573-IX від 06.09.2022. http://surl.li/knbzqt
17 Трегуб О. Правові аспекти управління відходами від
руйнування будівель та споруд, що утворюються
внаслідок бойових дій. Law. State. Technology. 2023.
Вип. 4. С. 16—22.
https://doi.org/10.32782/LST/2023-4-3
78 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (9)
МОЛОДІ ВЧЕНІ
дичні відходи). Неможливість подальшого ви-
користання за місцем утворення чи виявлення
також не є загальною ознакою всіх без винятку
відходів від руйнувань. Скажімо, у власника
є можливість використати незабруднений не-
безпечними речовинами щебінь або цегляний
бій при здійсненні ландшафтних робіт. До того
ж такої ознаки немає ні в законодавстві ЄС, ні в
чинному законодавстві України (раніше її було
закріплено в Законі України «Про відходи»).
Отже, пропонується виключити вказані вище
ознаки з визначення відходів від руйнувань.
Обґрунтовано також необхідність відобра-
ження у Законі України «Про управління від-
ходами» специфіки відходів від руйнувань,
пов’язаної з розміщенням місць їх тимчасового
зберігання, отриманням дозвільних докумен-
тів, особливостями управління небезпечними
компонентами, а також повноваженнями орга-
нів місцевого самоврядування щодо організа-
ції управління цими відходами.
Ще однією пропозицією є часткове виклю-
чення діяльності у сфері поводження з відхо-
дами від руйнувань зі сфери оцінки впливу на
довкілля замість повного виключення, як це
передбачає п. 14 Порядку поводження з від-
ходами від руйнувань. Звільнення від здій-
снення оцінки впливу на довкілля є абсолютно
недоцільним щодо об’єктів оброблення небез-
печних відходів та об’єктів оброблення інших
відходів потужністю 100 т на добу або більше,
оскільки це створює високі екологічні ризики.
Не варто відкидати і те, що норма п. 14 Поряд-
ку може використовуватися як аргумент для
здійснення операцій із тими відходами, що не
належать до відходів від руйнувань, без проце-
дури оцінки впливу на довкілля. З огляду на
це, виняток із правила про обов’язковість про-
цедури оцінки впливу на довкілля може бути
обґрунтованим лише для об’єктів оброблення
відходів, що не є небезпечними, потужністю
менш як 100 т на добу і на яких планується об-
робляти виключно відходи від руйнувань.
У листопаді 2023 р. зазначені вище пропози-
ції було схвалено Секретаріатом Уповноваже-
ного Верховної Ради України з прав людини та
направлено до Міністерства захисту довкілля
та природних ресурсів України для врахуван-
ня у правотворчій діяльності18.
Попередні дослідження дали також змогу
сформувати певне підґрунтя для глибшого на-
укового пошуку шляхів і засобів розв’язання
проблем правового забезпечення поводження
з відходами від руйнувань. У подальшій науко-
во-дослідній діяльності доцільно сконцентру-
ватися на виконанні таких ключових завдань:
• оцінити ефективність правового регулю-
вання у сфері поводження з відходами від руй-
нувань на національному рівні;
• визначити можливість і доцільність імп-
лементації в Україні зарубіжних підходів до
забезпечення ефективного поводження з цими
відходами;
• конкретизувати напрями та обґрунтувати
пропозиції з удосконалення правового регу-
лювання у цій сфері.
Крім того, до основних напрямів перспектив-
них досліджень пропонується віднести такі:
• уточнення переліку та змісту операцій по-
водження з відходами від руйнувань;
• удосконалення порядку виявлення та об-
ліку цих відходів;
• посилення вимог до поводження з небез-
печними компонентами;
• стимулювання діяльності з перероблення
відходів від руйнувань та використання їх си-
ровинного потенціалу;
• урахування специфіки цих відходів при
здійсненні планування на державному, регіо-
нальному та місцевому рівнях.
Щодо останнього напряму слід зазначити,
що, на жаль, розроблений нещодавно проєкт
Національного плану управління відходами
до 2033 року19 не приділяє належної уваги від-
ходам від руйнувань, а це, своєю чергою, не од-
мінно вплине на зміст регіональних та місце-
вих планів управління відходами.
18 Лист Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради
України з прав людини № 10192.2/9540/1/22/
21669.9/23/40.6 від 14.11.2023.
19 Проєкт Національного плану управління відходами
до 2033 року. Міністерство захисту довкілля та при-
родних ресурсів України. 27.05.2024.
http://surl.li/pajepp
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 9 79
МОЛОДІ ВЧЕНІ
Oleksandr A. Trehub
V. Mamutov Institute of Economic and Legal Research
of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-0660-5783
MANAGEMENT OF DEMOLITION WASTE RESULTING FROM HOSTILITIES:
PROBLEMS OF LEGAL SUPPORT
According to the materials of report at the meeting of the Presidium of the NAS of Ukraine, July 10, 2024
The present paper concentrates on analyzing the problems of legal support for the management of demolition waste and
identifying possible ways to solve them. The main problems in the organization of management of demolition waste aris-
ing at the level of regions and communities are emphasized. The paper demonstrates the shortcomings of legal regulation
in the field of management of demolition waste, namely the insufficient impact of the Law of Ukraine «On waste manage-
ment», discrepancies between this Law and the Procedure for managing demolition waste, violation of the principle of
legal certainty and other shortcomings. Special attention is given to proposals that provide for clarifying the definition
of demolition waste, supplementing the Law of Ukraine «On waste management» with requirements for the management
of this waste, partial exclusion of activities in the field of demolition waste management from the scope of environmental
impact assessment, and a ban on the use of components containing asbestos. The paper also proposes five directions for
further research: clarification of the list and content of operations for the management of demolition waste; improvement
of the procedure for identifying and accounting for this waste; tightening requirements for the treatment of hazardous
components; stimulation of activities for the recycling of demolition waste and the use of its raw material potential; tak-
ing into account the specifics of this waste in planning at the state, regional and local levels.
Keywords: demolition waste, infrastructure, waste accounting, environmental impact assessment, asbestos.
Cite this article: Trehub O.A. Management of demolition waste resulting from hostilities: problems of legal support.
Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2024. (9): 73—79. https://doi.org/10.15407/visn2024.09.073
|