Із зали засідань Президії НАН України (23 серпня 2024 р.)
На засіданні Президії НАН України 23 серпня 2024 р. року розглядалися такі питання: - про роботу НАН України в період воєнного стану (доповідач — академік НАН України В.П. Горбулін); - конституційне регулювання української державності: стан і перспективи розвитку (доповідач — академік НАН України...
Saved in:
| Published in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Date: | 2024 |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2024
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202035 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Із зали засідань Президії НАН України (23 серпня 2024 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 9. — С. 17-22. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860158877504372736 |
|---|---|
| citation_txt | Із зали засідань Президії НАН України (23 серпня 2024 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 9. — С. 17-22. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | На засіданні Президії НАН України 23 серпня 2024 р. року розглядалися такі питання:
- про роботу НАН України в період воєнного стану (доповідач — академік НАН України В.П. Горбулін);
- конституційне регулювання української державності: стан і перспективи розвитку (доповідач — академік НАН України В.М. Шаповал);
- інституційна спроможність України в умовах війни (доповідач — член-кореспондент НАН України Г.І. Зеленько).
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:54:05Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 9 17
ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ
ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
23 серпня 2024 року
Засідання Президії НАН України 23 серпня 2024 р., приуро-
чене до Дня Державного Прапора України і Дня Незалежності
України, відбулося під головуванням президента НАН України
академіка НАН України А.Г. Загороднього. У вступному слові
очільник Академії зазначив, що День Незалежності — особлива
подія в житті нашої країни, яка символізує незламне прагнен-
ня українського народу до самостійного і вільного державного
буття на власній землі. Він наголосив, що сьогодні Національ-
на академія наук України разом з усією країною міцно тримає
свій фронт у боротьбі за Свободу і Незалежність. «Від початку
повномасштабної російської агресії НАН України поставила
пріоритетом у своїй діяльності значне посилення наукового за-
безпечення вирішення важливих для країни проблем. Йдеться
насамперед про участь науковців Академії у задоволенні по-
треб української армії, розробленні та впровадженні новітніх
видів озброєнь, а також у проведенні відповідної роботи патрі-
отично-виховного змісту. Важливим є внесок наших науковців
у забезпечення продовольчої безпеки держави, пошук шляхів
подолання руйнівних наслідків злочинної російської агресії
для навколишнього середовища», — зазначив А.Г. Загородній.
* * *
Члени Президії НАН України заслухали доповідь першого
ві цепрезидента НАН України академіка НАН України Воло-
димира Павловича Горбуліна про роботу НАН України в пері-
од воєнного стану (стенограму див. на с. 38).
* * *
Далі учасники засідання заслухали доповідь головного на-
укового співробітника Інституту історії України НАН України
академіка НАН України Володимира Миколайовича Шапова-
ла про стан і перспективи розвитку конституційного регулю-
вання української державності (стенограму див. на с. 43).
• Про роботу НАН України
в період воєнного стану
(доповідач — академік НАН
України В.П. Горбулі н)
• Конституційне регулювання
української державності:
стан і перспективи розвитку
(доповідач — академік НАН
України В.М. Ш аповал)
• Інституційна спроможність
України в умовах війни
(доповідач — член-кореспондент
НАН України Г.І. Зеленько)
18 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (9)
ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
Прийняття Конституції України 1996 р.
ознаменувало важливу віху у творенні неза-
лежної Української держави. За більшістю
ознак Конституцію України можна визнати
однією з найбільш «жорстких» у Європі. Така
її характеристика передусім пов’язана з тим,
що Конституційний Суд України уповноваже-
ний надавати Верховній Раді України висно-
вки щодо законопроєктів про внесення змін
до Конституції України на предмет їх відповід-
ності певним вимогам самого Основного Зако-
ну, які юридично зобов’язують парламент. Тим
самим єдиний орган конституційної юрисдик-
ції відіграє в конституційному нормотворенні
роль, як мінімум, співавтора.
Одним із результатів прийняття Конститу-
ції України 1996 р. стало запровадження мо-
делі організації влади, в якій Президент має
дуже широкі повноваження. Формування та-
кої моделі було зумовлено станом соціуму та
його політичної системи, наявністю у значної
частини населення своєрідного геному автори-
таризму, слабкістю демократичної суспільної
традиції та іншими суспільними чинниками.
Не дивно, що вибір такої моделі був характер-
ним для переважної більшості пострадянських
країн.
Модель організації влади кілька разів було
скориговано. Спочатку наприкінці 2004 р. змі-
ни до Конституції України дещо обмежили по-
вноваження Президента України і окреслили
компетенції Прем’єр-міністра України як гла-
ви уряду, але закон, яким їх було запроваджено,
був невідповідним встановленим правилам за
процедурами його прийняття. У 2010 р. рішен-
ням Конституційного Суду України цей закон
було визнано неконституційним і він втратив
чинність, а в 2014 р. попередні зміни окремих
положень Конституції було відновлено.
Визначення Конституції Основним Зако-
ном засвідчує її верховенство в системі націо-
нального права і вказує на те, що вона є нор-
мативною і певною мірою змістовою основою
національного права, а не різновидом фор-
мальних законів.
Після Революції Гідності знову постало пи-
тання укладення суспільного договору або у
формі нової Конституції, або як нової редакції
чинної. В деяких рішеннях Конституційного
Суду України певною мірою підтверджено, що
юридичних перешкод для продовження кон-
ституційного процесу немає.
Перспективи конституційного розвитку
України об’єктивно зумовлені її суспільно-по-
літичним станом і відповідними потребами,
які значною мірою визначаються політичною
владою, її бажанням і здатністю провести ре-
формування у цій царині.
Загалом про Конституцію як суспільний до-
говір потрібно говорити в контексті порядку
її розроблення і прийняття. Якості суспільно-
го договору новій редакції або новому Осно-
вному Закону надаватиме відкритий характер
процесу відповідного реформування на всіх
його стадіях, створення можливостей реаль-
ної участі в цьому процесі активних громадян
і громадських організацій, неманіпулятивна
поведінка в ньому ключових суб’єктів влади і
тих, хто цих суб’єктів має намір замінити.
Фахівці Інституту держави і права імені
В.М. Корецького НАН України опублікували
низку фундаментальних праць, присвячених
теорії та практиці українського конституці-
оналізму: «Теоретичні проблеми розвитку
конституційного законодавства України на
сучасному етапі» (за ред. Ю.С. Шемшучен-
ка та О.І. Ющика), «Конституційний процес
Виступ академіка НАН Україн и Володимира Павло-
вича Горбуліна
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 9 19
ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
в Україні та світовий досвід конституціона-
лізму» (Ю.С. Шемшученко, О.В. Батанов,
А.Р. Крусян та ін.), «Формула демократії: «На-
род — Конституція — влада» (О.В. Скрипнюк,
О.І. Ющик та ін.), «Громадянське суспільство
в Україні: сучасний стан, виклики, стратегія
модернізації» (за заг. ред. Ю.С. Шемшученка
та О.В. Скрипнюка), «Сучасний унітаризм:
доктрина і практика» (відп. ред. Ю.С. Шем-
шученко), «Конституційно-правові проблеми
місцевого самоврядування та децентралізації
публічної влади в Україні» (за ред. О.В. Ба-
танова), «Децентралізація публічної влади
в Україні у контексті зарубіжного досвіду та
євроінтеграційних процесів» (за наук. ред.
О.В. Батанова) та ін.
Науковці Академії також активно співпра-
цюють з органами державної влади щодо під-
готовки аналітичних матеріалів з різних ас-
пектів проблематики сучасного українського
конституціоналізму.
Крім того, опубліковано монографії акаде-
міка НАН України В.М. Шаповала «Правова
основа європейських держав», «Історія осно-
вного закону. До 25-річчя прийняття Консти-
туції України», «Основи конституціоналізму.
Нариси з історії, теорії і практики», «Консти-
туційний контур парламенту», «Феномен кон-
ституційного права».
Важливий внесок у формування науково-
правових засад розв’язання певних проблем
конституційно-правового забезпечення еко-
номічних відносин, визначення шляхів поси-
лення ролі та значущості Основного Закону в
забезпеченні дотримання соціально-економіч-
них та екологічних прав людини і громадяни-
на, розвитку наукових підходів до побудови
правової моделі сталого розвитку держави на
засадах конституційно-правових цінностей
тощо зробили науковці Державної установи
«Інститут економіко-правових досліджень іме-
ні В.К. Мамутова Національної академії наук
України». Зокрема, опубліковано монографії
«Концепція конституційного забезпечення
економічної системи держави (як основи за-
конодавчого забезпечення економічної політи-
ки)» (В.К. Мамутов), «Конституційні засади
економічної системи України» (В.А. Устимен-
ко, Р.А. Джабраілов, В.М. Кампо та ін.), «Пра-
вова модель сталого розвитку України» (за
ред. В.А. Устименка), «Господарське законо-
давство України: перспективи модернізації на
засадах сталого розвитку» (за ред. В.А. Усти-
менка), «Правові засади досягнення балансу
між економічною ефективністю та соціальною
справедливістю» (за ред. В.А. Устименка),
«Публічна власність: проблеми теорії і практи-
ки» (за ред. В.А. Устименка), «Правове з абез-
печення дотримання соціально-економічних
прав людини на засадах ідеології нової якості
життя» (за ред. В.А. Устименка) та ін.
В обговоренні доповіді взяли участь ра дник
Президії НАН України академік НАН Украї-
ни О.Л. Копиленко; президент НАН України
академік НАН України А.Г. Загородній; ака-
демік-секретар Відділення лі тератури, мови
та мистецтвознавства НАН України академік
НАН України Г.А. Скрипник; директор Голов-
ної астрономічної обсерваторії НАН України
академік НАН України Я.С. Яцків; академік-
с екретар Відділення фізики і астрономії НАН
України академік НАН України В.М. Локтєв.
* * *
Далі було заслухано доповідь завідувача від-
ділу політичних інститутів і процесів Інститу-
Виступ академіка НАН України Володимира Микола-
йовича Шаповала
20 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (9)
ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
ту політичних і етнонаціональних досліджень
ім. І.Ф. Кураса НАН України члена-кореспон-
дента НАН України Галини Іванівни Зелень-
ко, присвячену інституційній спроможності
України в умовах війни (стенограму див. на
с. 49).
Інституційна спроможність — це об’єктивна
здатність держави виконувати свої функції з
урахуванням завдань та викликів, що стоять
перед країною. Інституційна спроможність за-
безпечується через відповідну структуру орга-
нів влади, повноту і водночас оптимальність
з погляду формальних, притаманних держа-
ві функцій, а також компетентність органів
влади і спроможність осіб здійснювати дер-
жавну політику. Інституційна спроможність
України — результат тривалого процесу дер-
жавотворення, соціокультурних характерис-
тик, соціально-економічних трансформацій
тощо. Російсько-українська війна, особливо
в її повномасштабній фазі, стала найбільшим
випробуванням інституційної спроможності
для України за всі роки незалежності. Це дає
підстави для оцінки стану інституційної спро-
можності, аналізу проблем і переваг наявної
системи влади з екстраполяцією на характер
завдань, які стоять перед країною, і здатність
держави і суспільства їх виконувати. Також
набуває важливості оцінювання якості соці-
ально-економічних інститутів у відтворенні
потенціалу солідаризації в Україні на засадах
європейської соціальної моделі та обґрунту-
вання перспектив і викликів зміцнення солі-
дарності суспільства й держави після війни.
В Україні у перші два роки повномасштаб-
ної війни мала місце так звана суспільна мобі-
лізація «навколо прапора», яка ґрунтувалася
передусім на самоорганізації суспільства і ха-
рактеризувалася високим рівнем довіри до ор-
ганів державної влади і одностайною підтрим-
кою дій держави, спрямованих на відсіч агре-
сору. Держава, своєю чергою, виявилася зна-
чно міцнішою, ніж здавалося, а її інституційна
спроможність забезпечувалася також високим
рівнем мобілізації. Водночас відбулася стрімка
зміна інституційної структури держави внаслі-
док створення місцевих військових державних
адміністрацій, що функціонують поряд з тра-
диційними представницькими і виконавчими
органами влади. Зміни відбулися насамперед
через появу нових функцій, пов’язаних з ор-
ганізацією опору агресії, ліквідацією наслідків
ворожих обстрілів, переміщенням населення
тощо.
Проте вже навесні 2024 р. соціологічні до-
слідження виявили, що рівень підтримки
громадянами органів державної влади почав
знижуватися. Це свідчить про те, що в Украї-
ні розпочався своєрідний «відкат» (що неми-
нуче) і зниження рівня мобілізації «навколо
прапора», що може створювати певні ризики й
загрози для політичної стабільності всередині
країни. Очевидно підвищився і рівень загроз з
боку РФ, спрямованих на деморалізацію насе-
лення України, руйнування економіки країни,
інфраструктури (зокрема, енергетичної), ра-
дикалізацію політичних настроїв, підрив легі-
тимності органів державної влади.
Це істотно посилює вимоги до держави, яка
змушена адекватно реагувати не лише на те,
що відбувається на лінії фронту, а й на події
всередині країни. Проте масштаби завдань зна-
чно більші, ніж держава може виконати, про
що свідчить зниження рівня довіри до органів
державної влади. Звідси виникає невідповід-
ність суспільних запитів, очікувань і спромож-
Виступ члена-кореспондента НАН України Галини
Іванівни Зеленько
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 9 21
ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
ності держави їх задовольнити. Тому є необхід-
ність застосувати неелекторальні інструменти
забезпечення легітимності влади, які зводять-
ся до ідеї кооптації — залучення широкої гро-
мадськості (через організації громадянського
суспільства і органи місцевого самоврядуван-
ня) до виконання суспільно значущих завдань.
Натомість концентрація влади за таких умов,
навпаки, посилює дефіцит легітимності і ста-
новить загрозу національній безпеці.
Забезпечення інституційної спроможності
держави є одним з основних пріоритетів Пла-
ну відновлення України і Матриці реформ,
розроблених Урядом України.
Науковці Інституту політичних і етнона-
ціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН
України ґрунтовно аналізують найбільш ва-
гомі питання політичного розвитку і суспіль-
но-політичні процеси в Україні під час росій-
сько-української війни, починаючи з 2014 р.,
зокрема те, як адаптувалася політична система
України до режиму воєнного стану, інститу-
ційну спроможність держави як результат ви-
конання органами державної влади і місцевого
самоврядування їхніх функцій, діалектику на-
ціонально-громадянського і етнічного в укра-
їнському соціу мі; політичну систему України
щодо телеологічного характеру конституціо-
налізму та співвідношення конституційної мо-
делі і політичних практик; характер етнополі-
тики в Україні в умовах суспільно-політичних
змін; інструменти та механізми забезпечення
політичної безпеки України з урахуванням
прогнозування ризиків.
За цією тематикою опубліковано низку мо-
нографій: «Українська держава. Витоки. Істо-
рична еволюція. Сучасність» (О.О. Рафаль-
ський), «Політична безпека України: пробле-
ми політичного і державного правління. Про-
гнозна оцінка, механізми забезпечення» (за
ред. О.О. Рафальського і О.М. Майбороди),
«Адаптивні зміни політичного поля України
в умовах війни» (за ред. О.О. Рафальського і
О.М. Майбороди), «Діалектика національно-
громадянського і етнічного в українському
соціумі» (за ред. В.О. Котигоренка), «Полі-
тична система України: конституційна модель
та політичні практики» (за ред. Г.І. Зеленько),
«Етнополітика в Україні в умовах сучасних
суспільно-політичних змін: реальний стан, ви-
клики, перспективи» (за ред. В.А. Войналови-
ча), «Кризи політичного розвитку в Україні:
причини, зміст і способи нівелювання» (за ред.
Г.І. Зеленько), «Сучасний політичний дискурс
з проблеми багатополюсної реструктуризації
сучасного світу» (за ред. З.Ф. Самчука).
Фахівці Інституту держави і права імені
В.М. Корецького НАН України опублікува-
ли такі фундаментальні праці: «Правовий ви-
мір державної інформаційної політики Укра-
їни в умовах глобальних викликів» (за ред.
І.О. Кресіної), «Громадянське суспільство і
держава: правові проблеми взаємодії в умо-
вах модернізації та євроінтеграції України»
(за заг. ред. Ю.С. Шемшученка і О.В. Скрип-
нюка), «Правова доктрина і державність: век-
тор взаємозв’язку» (за ред. Н.М. Оніщенко),
«Парадигма правового регулювання в Україні:
змістово-інструментальні виміри» (Н.М. Пар-
хоменко) та ін.
Україна наразі перебуває у вкрай складній
ситуації з огляду на високу інтенсивність бо-
йових дій на лінії фронту, зниження рівня сус-
пільної мобілізації, соціально-економічні та
демографічні проблеми, породжені війною, та
активізацію РФ невоєнних інструментів впли-
ву на Україну. Тому перед науковими устано-
вами соціогуманітарного профілю постає за-
вдання зосередити зусилля для проведення
наукових досліджень, спрямованих на точну
діагностику стану українського суспільства,
соціально-економічних процесів, які врахову-
ватимуть усі труднощі й проблеми, що неми-
нуче постають перед державою в умовах війни,
а також аналізу рівня інституційної спромож-
ності держави, невійськових загроз національ-
ній безпеці України, інструментів підтримання
національної єдності і консенсусу з базових
питань.
Зокрема, слід приділити належну увагу до-
слідженню механізмів забезпечення солідар-
ності та інтеграції українського соціуму. В рам-
ках цього напряму доцільно акцентувати увагу
на вивченні таких процесів і факторів:
22 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (9)
ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
• суспільно-політичні трансформації в Ук-
раї ні під впливом війни;
• змінення ціннісних орієнтацій населення;
• збереження і розвиток всупереч війні де-
мократичної політичної системи і демократич-
них політичних процесів в Україні з викорис-
танням демократичних інструментів легітима-
ції влади;
• лінії потенційних соціально-політичних
розмежувань і їх здатність набувати токсичної
поляризації;
• політичні інструменти забезпечення від-
новлення соціального капіталу;
• інформаційна політика;
• етнонаціональна політика та етнічні мен-
шини;
• політична (громадянська) освіта;
• невоєнні методи боротьби Росії проти
України та способи їх нейтралізації;
• інвентаризація формальних політичних
інститутів (інститут політичної відповідаль-
ності, механізм стримувань і противаг тощо).
В обговоренні доповіді взяли участь пре-
зидент НАН України академік НАН України
А.Г. Загородній; академік-секретар Відділен-
ня фізики і астрономії НАН України академік
НАН України В.М. Локтєв; директор Головної
астрономічної обсерваторії НАН України ака-
демік НАН України Я.С. Яцків.
За матеріалами засідання
підготувала О.О. Мележик
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202035 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1027-3239 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:54:05Z |
| publishDate | 2024 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | 2025-02-22T15:51:03Z 2024 Із зали засідань Президії НАН України (23 серпня 2024 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 9. — С. 17-22. — укр. 1027-3239 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202035 На засіданні Президії НАН України 23 серпня 2024 р. року розглядалися такі питання: - про роботу НАН України в період воєнного стану (доповідач — академік НАН України В.П. Горбулін); - конституційне регулювання української державності: стан і перспективи розвитку (доповідач — академік НАН України В.М. Шаповал); - інституційна спроможність України в умовах війни (доповідач — член-кореспондент НАН України Г.І. Зеленько). uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Офіційний розділ Із зали засідань Президії НАН України (23 серпня 2024 р.) From the Conference Hall of the Presidium of the NAS of Ukraine (August 23, 2024) Article published earlier |
| spellingShingle | Із зали засідань Президії НАН України (23 серпня 2024 р.) Офіційний розділ |
| title | Із зали засідань Президії НАН України (23 серпня 2024 р.) |
| title_alt | From the Conference Hall of the Presidium of the NAS of Ukraine (August 23, 2024) |
| title_full | Із зали засідань Президії НАН України (23 серпня 2024 р.) |
| title_fullStr | Із зали засідань Президії НАН України (23 серпня 2024 р.) |
| title_full_unstemmed | Із зали засідань Президії НАН України (23 серпня 2024 р.) |
| title_short | Із зали засідань Президії НАН України (23 серпня 2024 р.) |
| title_sort | із зали засідань президії нан україни (23 серпня 2024 р.) |
| topic | Офіційний розділ |
| topic_facet | Офіційний розділ |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202035 |