Спогади про роботу з Платоном Григоровичем Костюком

Speech at the anniversary session of the general meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine, dedicated to the 100th anniversary of Academician of the NAS of Ukraine P.G. Kostiuk, September 11, 2024.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Вісник НАН України
Дата:2024
Автор: Комісаренко, С.В.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2024
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202058
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Спогади про роботу з Платоном Григоровичем Костюком / С.В. Комісаренко // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 10. — С. 20-23. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860074149269995520
author Комісаренко, С.В.
author_facet Комісаренко, С.В.
citation_txt Спогади про роботу з Платоном Григоровичем Костюком / С.В. Комісаренко // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 10. — С. 20-23. — укр.
collection DSpace DC
container_title Вісник НАН України
description Speech at the anniversary session of the general meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine, dedicated to the 100th anniversary of Academician of the NAS of Ukraine P.G. Kostiuk, September 11, 2024.
first_indexed 2025-12-07T17:13:04Z
format Article
fulltext 20 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (10) СПОГАДИ ПРО РОБОТУ З ПЛАТОНОМ ГРИГОРОВИЧЕМ КОСТЮКОМ Добрий день, шановні пані і панове! Ми сьогодні зібралися, щоб вшанувати пам’ять великої люди- ни в повному розумінні цього слова, масштаб особистості якої без перебільшення був визначним для України. І чим більше минає років, чим далі ми можемо озирнутися, тим глибше усві- домлюємо, яку важливу роль відіграв Платон Григорович Кос- тюк у нашому житті. Загалом, мені здається, було б корисно ко- ли-небудь обговорити в нашому академічному середовищі про- блему формування національної еліти як основи державності, але до цього питання, сподіваюся, ми повернемося пізніше. А зараз, з вашого дозволу, я хотів би поділитися деякими особис- тими враженнями від зустрічей з цією чудовою людиною. Так сталося, що багато чого в моєму житті виявилося пере- плетеним з Платоном Григоровичем. Я навчався в першій у Ки- єві українській школі № 92 імені Івана Франка з поглибленим вивченням англійської мови, яка виникла на місці славетної колегії Павла Галагана, яку закінчував батько Платона Григо- ровича — Григорій Силович Костюк. Коли я працював у Фран- ції, то познайомився там з графом Ламздорфом-Галаганом. Він потім приїздив в Україну, і я організував йому зустріч зі своєю вчителькою французької мови професором Філімоно- вою. Вони довго розмовляли, згадували останній випуск коле- гії перед тим, як її ліквідували більшовики, і, зокрема, Григорія Силовича Костюка, який був примітним випускником цього останнього рок у. Ще підлітком я познайомився з молодшим братом Плато- на Григоровича, Олександром, або, як ми його звали, Лесиком Костюком. Я тоді ще навчався в школі, а Лесик був того самого року народження, що й мій старший брат. Вони товаришували, і часто ми разом грали у футбол, волейбол. Незважаючи на те, що я був значно молодшим від них, у футболі я їм шансів не давав. КОМІСАРЕНКО Сергій Васильович — академік НАН України, в.о. академіка-секретаря Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України, директор Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НА Н України doi: https://doi.org/10.15407/visn2024.10.020 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 10 21 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ Тому прізвище Костюка я знав від самого дитинства, а згодом, кілька років потому, мій батько, Василь Павлович Комісаренко, який тоді завідував відділом в Інституті фізіології, сказав, що до них прийшов дуже таланови- тий молодий дослідник Платон Костюк. Він познайоми в нас, але надалі наші шляхи в на- уці не дуже перетиналися. Втім, я вважаю, що Платон Григорович справив на мене помітний вплив, причому на різних етапах мого життя. Так, я знав, що він вчився одночасно і в медін- ституті, і в університеті, і його приклад додавав мені впевненості, коли, вже будучи студентом медінституту, я прийняв рішення паралельно вступити на вечірнє відділення мехмату Київ- ського університету. Минули роки. Я вже був кандидатом наук, очолював відділ в Інституті біохімії, і одного разу ми зустрілися з Платоном Григоровичем після того, як я, переповнений знаннями про останні досягнення в сучасній біології і опа- нувавши методи ім уноферментного аналізу, повернувся до Києва після стажування в Ін- ституті Пастера у Парижі. Платон Григорович запропонував налагодити співпрацю між його Інститутом фізіології та нашим Інститутом бі- охімії і впровадити у спільні дослідження іму- нохімічні методи, якими тоді ніхто в Україні не володів. Згодом два відділи Інституту фізіології під керівництвом академіків Михайла Федорови- ча Шуби (а саме: доктор наук Ірина Владими- рова) і Пилипа Миколайовича Сєркова (док- тор наук Володимир Майський) розпочали спільні дослідження з відділом молекулярної імунології Інституту біохімії, які були певною мірою унікальними. Наприклад, мій аспірант Сергій Василенко зробив імунохімічний ана- ліз нейротоксину апаміну бджолиної отрути, що було першим у Радянському Союзі іму- нохімічним дослідженням протеїну. Результа- ти цієї роботи було опубліковано в дуже пре- стижному журналі «Immunochemistry». Гадаю, у Платона Григоровича тоді була ідея створити на основі апаміну ліки, які б допомагали бо- ротися з парезами кишківника. А разом з Іри- ною Архипівною Владимировою ми зробили імунопероксидазну локалізацію рецепторів до апаміну. Другий спільний проєкт ми виконували ра- зом з академіком Пилипом Миколайовичем Сєрковим і його співробітником Володими- ром М айським. Ми намагалися дослідити ак- сонний транспорт деяких маркерних протеї- нів, і найбільш зручним маркером виявилася пероксидаза хрону. Я навіть жартуючи казав: «Пилипе Миколайовичу, ми з вами займаємо- ся хріновою тематикою». Зараз пероксидазу хрону вже повсюдно використовують в іму- ноензиматичному аналізі замість імунорадіо- методів, і без неї вже неможливо уявити собі імунохімічну чи лабораторну діагностику, але першим у світі її застосував мій вчитель, фран- цузький вчений грецького походженням Стра- тіс Аврамеас. А ми з Володимиром Майським першими в Радянському Союзі виконали ро- боти з аксонного транспорту пероксидази. Згадуючи події тих часів і вчених того по- коління, старшого за моє, я розумію, наскіль- ки важливим є спілкування між науковцями, наскільки сильно воно впливає і на наукову діяльність, і на певні етапи особистого життя кожного з них. Я мав змогу спостерігати за кількома пластами видатних українських вче- них, близьких один до одного за віком та за ін- тересами. Наприклад, одну групу, народжених наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст., станови- ли Ростислав Євгенович Кавецький, Платон Лукич Шупик, Левко Ів анович Медведь, бра- ти Михайло Сидорович і Олексій Сидорович Коломійченки, Сергій Михайлович Гершензон і мій батько Василь Павлович Комісаренко. Платон Григорович Костюк належав до групи тих, хто народився вже у 20-х роках минуло- го століття. Його найближчими друзями були Володимир Веніамінович Фролькіс, Ісаак Ми- хайлович Трахтенберг, Юрій Ілліч Кундієв, Микола Михайлович Амосов, який був трош- ки старшим, але все одно це був кластер друзів, які трималися разом, допомагали один одному і в житті, і в науці. У 1978, а може в 1979 році, точно вже не пам’ятаю, в Інституті фізіології ім. О.О. Бого- мольця відбулася дуже визначна наукова по- 22 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2024. (10) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ дія — Радянсько-американський симпозіум з нейронаук. Напередодні Платон Григоров ич попросив мене взяти під опіку двох найбільш поважних американських гостей. Це виявили- ся відомі вчені, обидва — радники президента Сполучених Штатів Америки. Один з них, Ден Тостесон, очолював Гарвардську медичну шко- лу, а другий, Джо Гофман, — Єльську медичну школу, тобто найбільш престижні в США ме- дичні заклади. Я подорожував з ними, ми від- відали Тбілісі, Петербург, потоваришували і розпрощалися ніби назавжди. Але одного разу Платон Григорович, повернувшись з Москви, покликав мене до себе і сказав, що у нього є грант для молодого вченого (а я тоді ще був молодим), але він не бачить, кого можна було б послати зі свого інституту, і запитав, чи не хочу я поїхати. Зрозуміло, я з вдячністю зголосився. Так на пів року я опинився в Нью-Йоркському протираковому центрі імені Слоана—Кетте- рінга, намагаючись у стислі терміни дослідити, як відбувається внутрішньоклітинний сигна- лінг в активованих лімфоцитах. І там, у США, я знову зустрівся з Деном Тостесоном, який запросив мене до Бостона і ознайомив з орга- нізацією досліджень у Гарвардській медичній школі та в Гарвардському університеті. Звісно, я скористався можливістю відвідати кількох колег у Массачусетському технологічному ін- ституті. Платон Григорович Костюк дуже багато зро- бив для України і як вчений, і як представник науки в органах державної влади. Адже він був головою Верховної Ради УРСР. Однак не слід плутати цю посаду з нинішнім її статусом. За радянських часів Верховну Раду очолював Го- лова її Президії, а пост, який посідав Платон Григорович, — це був фактично головуючий на засіданнях, однак все одно його вплив був дуже великим. Платон Григорович обирався народним депутатом впродовж трьох скли- кань, з 1975 по 1990 р., і за його головування у Верховній Р аді в 1989 р., тобто ще до прого- лошення незалежності України, було прийня- то закон «Про мови в УРСР», в якому вперше українську мову було визначено державною. Коли я на початку 1990-х років став членом Уряду, то часто спілкувався з Платоном Гри- горовичем, приходив до нього в Інститут фі- зіології, обговорював з ним деякі питання, ра- дився, зокрема, як зробити так, щоб Закон про мови запрацював, щоб його положення почали впроваджуватися в життя, особливо на Сході України, на Донбасі. Упродовж багатьох років Платон Григоро- вич очолював кафедру мембранної біофізики Київської філії Московського фізико-техніч- ного інституту, і якось після мого повернення із США він попросив мене організувати курс молекулярної імунології при Київській філії МФТІ. Майже десять років я читав цей курс, фактично викладаючи студентам молекулярну і клітинну біологію на моделі імунної системи, аж поки директорство в Інституті біохімії та робота в Уряді України не забрали у мене весь вільний час. Останній раз я бачився з Платоном Григо- ровичем на святкуванні його дня народження у 2009 р. Ми тоді зібралися в санаторії «Кон- ча-Заспа», де він відпочивав. Приїхали по- дружжя Веселовських, Трахтенбергів, здаєть- ся, були ще Костянтин Меркурійович Ситник і Олексій Олексійович Мойбенко. Ця зустріч вийшла дуже приємною, дружньою, ми жва- во спілкувалися, згадували веселі моменти з нашого життя, але всі ми чомусь відчували якийсь невловимий сум, ніби все було оповите серпанком присмутку. Думаю, Платон Григо- рович тоді вже знав, що він дуже хворий. Це була справді велика людина, я б сказав, унікальна за своїми людськими якостями. Платон Григорович залишив по собі величез- ний спадок і, що найголовніше, потужну нау- кову школу, представники якої плідно працю- ють сьогодні не лише в Україні, а й у провідних біомедичних центрах по всьому світу. Вічна пам’ять Вам, Платоне Григоровичу! Дякую за увагу! За матеріалами засідання підготувала О.О. Мележик ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2024, № 10 23 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ Serhiy V. Komisarenko Palladin Institute of Biochemistry of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3244-3194 MEMORIES OF WORKING WITH PLATON KOSTIUK Speech at the anniversary session of the general meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine, dedicated to the 100th anniversary of Academician of the NAS of Ukraine P.G. Kostiuk, September 11, 2024 Cite this article: Komisarenko S.V. Memories of working with Platon Kostiuk. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2024. (10): 20—23. https://doi.org/10.15407/visn2024.10.020
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202058
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1027-3239
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T17:13:04Z
publishDate 2024
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format dspace
spelling Комісаренко, С.В.
2025-02-23T18:09:36Z
2024
Спогади про роботу з Платоном Григоровичем Костюком / С.В. Комісаренко // Вісник Національної академії наук України. — 2024. — № 10. — С. 20-23. — укр.
1027-3239
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202058
DOI: doi.org/10.15407/visn2024.10.020
Speech at the anniversary session of the general meeting of the National Academy of Sciences of Ukraine, dedicated to the 100th anniversary of Academician of the NAS of Ukraine P.G. Kostiuk, September 11, 2024.
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Вісник НАН України
Загальні збори НАН України
Спогади про роботу з Платоном Григоровичем Костюком
Memories of working with Platon Kostiuk
Article
published earlier
spellingShingle Спогади про роботу з Платоном Григоровичем Костюком
Комісаренко, С.В.
Загальні збори НАН України
title Спогади про роботу з Платоном Григоровичем Костюком
title_alt Memories of working with Platon Kostiuk
title_full Спогади про роботу з Платоном Григоровичем Костюком
title_fullStr Спогади про роботу з Платоном Григоровичем Костюком
title_full_unstemmed Спогади про роботу з Платоном Григоровичем Костюком
title_short Спогади про роботу з Платоном Григоровичем Костюком
title_sort спогади про роботу з платоном григоровичем костюком
topic Загальні збори НАН України
topic_facet Загальні збори НАН України
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202058
work_keys_str_mv AT komísarenkosv spogadiprorobotuzplatonomgrigorovičemkostûkom
AT komísarenkosv memoriesofworkingwithplatonkostiuk