Трансформація новорічного обрядового комплексу «Маланка» в північному регіоні Республіки Молдова (на прикладі села Тецкани Бричанського району)

На підставі аналізу польових матеріалів, записаних в українському селі Тецкани Бричанського району Республіки Молдова, у статті розглянуто сучасний стан побутування локального інваріанта обрядового комплексу «Маланка» як синкретичного поєднання українського та молдовсько-румунського обрядів. Відзна...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Народна творчість та етнологія
Date:	2016
Main Authors:	Кожухар, К., Кожухар, В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2016
Subjects:	З історії та культури
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202094
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Трансформація новорічного обрядового комплексу «Маланка» в північному регіоні Республіки Молдова (на прикладі села Тецкани Бричанського району) / К. Кожухар, В. Кожухар // Народна творчість та етнологія. — 2016. — № 2. — С. 51-65. — Бібліогр.: 40 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860246272624033792
author	Кожухар, К. Кожухар, В.
author_facet	Кожухар, К. Кожухар, В.
citation_txt	Трансформація новорічного обрядового комплексу «Маланка» в північному регіоні Республіки Молдова (на прикладі села Тецкани Бричанського району) / К. Кожухар, В. Кожухар // Народна творчість та етнологія. — 2016. — № 2. — С. 51-65. — Бібліогр.: 40 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Народна творчість та етнологія
description	На підставі аналізу польових матеріалів, записаних в українському селі Тецкани Бричанського району Республіки Молдова, у статті розглянуто сучасний стан побутування локального інваріанта обрядового комплексу «Маланка» як синкретичного поєднання українського та молдовсько-румунського обрядів. Відзначено сталість новорічних традицій, неабияку їх консервативність і життєздатність у зоні українсько-східнороманського порубіжжя, а також спричинені соціально-економічними змінами суттєві трансформації комплексу – структурні, семантичні, функціональні та темпоральні. На основе анализа полевых материалов, собранных в украинском селе Тецканы Бричанского района Республики Молдова, в статье рассмотрено современное состояние бытования локального инварианта обрядового комплекса «Маланка» как синкретического соединения украинского и молдавско-румынского обрядов. Отмечена преемственность традиций, их необыковенная консервативность и жизнеспособность в зоне украинско-восточнороманского пограничья, а также вызванные социально-экономическими изменениями существенные трансформации – структурные, семантические, функциональные и темпоральные. Based on the analysis of expeditionary materials recorded in the Ukrainian village of Teţcani in the Briceni District of the Republic of Moldova, the paper considers the modern state of existence of a local invariant of ceremonial complex Malanka as a syncretic combination of Ukrainian and Moldovan Romanian rituals. The authors draw attention to the continuity of New Year’s traditions, their exceptional conservatism, and vitality in the area of Ukrainian–East-Romanian borderlands, as well as to the complex’s essential transformations (structural, semantic, functional, and temporal) entailed by social and economic changes.
first_indexed	2025-12-07T18:37:02Z
format	Article
fulltext	51 ТРАНСФОРМАЦІЯ НОВОРІЧНОГО ОБРЯДОВОГО КОМПЛЕКСУ «МАЛАНКА» В ПІВНІЧНОМУ РЕГІОНІ РЕСПУБЛІКИ МОЛДОВА (на прикладі села Тецкани Бричанського району) Катерина Кожухар, Віктор Кожухар УДК 398.332.4(478) На підставі аналізу польових матеріалів, записаних в українському селі Тецкани Бричанського району Республі ки Молдова, у статті розглянуто сучасний стан побутування локального інваріанта обрядового комплексу «Малан ка» як синкретичного поєднання українського та молдовськорумунського обрядів. Відзначено сталість новорічних традицій, неабияку їх консервативність і життєздатність у зоні українськосхіднороманського порубіжжя, а також спричинені соціальноекономічними змінами суттєві трансформації комплексу – структурні, семантичні, функціо нальні та темпоральні. Ключові слова: с. Тецкани, новорічний обрядовий комплекс «Маланка», «Трикрай», «Нісеніто», «Данец», трансформації. На основе анализа полевых материалов, собранных в украинском селе Тецканы Бричанского района Республики Молдова, в статье рассмотрено современное состояние бытования локального инварианта обрядового комплекса «Маланка» как синкретического соединения украинского и молдавскорумынского обрядов. Отмечена преемствен ность традиций, их необыковенная консервативность и жизнеспособность в зоне украинсковосточнороманско го пограничья, а также вызванные социальноэкономическими изменениями существенные трансформации – структурные, семантические, функциональные и темпоральные. Ключевые слова: с. Тецканы, новогодний обрядовый комплекс «Маланка», «Трикрай», «Нисенито», «Данец», трансформации. Based on the analysis of expeditionary materials recorded in the Ukrainian village of Teţcani in Briceni District of the Republic of Moldova, the paper considers the modern state of existence of a local invariant of ceremonial complex Malanka as a syncretic combination of Ukrainian and MoldovanRomanian rituals. The authors draw attention to continuity of New Year’s traditions, their exceptional conservatism and vitality in the area of Ukrainian – EastRomanian borderlands, as well as to the complex’s essential transformations (structural, semantic, functional, and temporal) entailed by social and economic changes. Keywords: village of Teţcani, New Year’s ceremonial complex Malanka, Trykray, Nіsenіto, Danets, transformations. Немов «підперезане» річкою Віл́ія, на пів нічному заході Республіки Молдова (у зоні українськосхіднороманського порубіжжя) розмістилося с. Тецкан́и Бричан́ського ра йону. Від Румунії його відділяє норовливий Прут, який є природним кордоном між дво ма країнамисусідками. Неподалік розташу валися українські села Безеда,́ Богданеш́ти, Гримеш́ти. Найближчі молдовські села Перерит́а і Коржеуц́и знаходяться відповідно за 5 і 8 км. Відстань до районного центру – 35 км. Село старовинне, з понад 400річною історією. У статистичних відомостях останньої третини ХІХ ст. воно фігурує як українське поселення Липканської волості [20]. З мате ріалів В. Бутовича дізнаємося, що в Тецканах мешкало 1650 малоросів (українців), 320 мол дован і 105 євреїв. Панівною мовою була мало російська (українська) [2, с. 27]. Нині в селі з 2776 мешканців 91 % вважає себе українцями [24, с. 55]. Загалом у Бричанському районі українці становлять близько 40 % населення і є другою за чисельністю етнічною групою піс ля молдован [24, с. 18]. З наших розвідок відомо, що тецканці ви різняються високим ступенем збереження на ціональної самосвідомості, історичної пам’яті, рідної мови і культури 1. Це також стосуєть ся традицій і звичаїв зимового циклу, у тому числі й новорічного обрядового комплексу, який, за спогадами старожилів села Івана Ми колайовича Тодосійчука та подружжя Ольги http://www.etnolog.org.ua ІНемов «підперезане» річкою ВіІНемов «підперезане» річкою Ві нічному заході Республіки Молдова (уІнічному заході Республіки Молдова (у українсько Іукраїнсько Ісхіднороманського порубіжжя) Ісхіднороманського порубіжжя) розмістилося с. Ірозмістилося с. ТецІТецкаІка ́Ін́и БричаІни Брича йону. Від Румунії його відділяє норовливий Ійону. Від Румунії його відділяє норовливий Прут, який є природним кордоном між двоІПрут, який є природним кордоном між двоІідками. Неподалік розташуІідками. Неподалік розташу валися українські села БезедаІвалися українські села Безеда М структурные, семантические, функциональные и темпоральные. М структурные, семантические, функциональные и темпоральные. Тецканы, новогодний обрядовый комплекс «Маланка», «Трикрай», «Нисенито», «Данец», М Тецканы, новогодний обрядовый комплекс «Маланка», «Трикрай», «Нисенито», «Данец», Based on the analysis of expeditionary materials recorded in the Ukrainian village of Te М Based on the analysis of expeditionary materials recorded in the Ukrainian village of Te Republic of Moldova, the paper considers the modern state of existence of a local invariant of ceremonial complex М Republic of Moldova, the paper considers the modern state of existence of a local invariant of ceremonial complex a syncretic combination of Ukrainian and Moldovan М a syncretic combination of Ukrainian and Moldovan М Rom М Romanian rituals. The authors draw attention to continuity of New Year’s М anian rituals. The authors draw attention to continuity of New Year’s traditions, their exceptional conservatism and vitality in the area of UkrainianМtraditions, their exceptional conservatism and vitality in the area of Ukrainian complex’s essential transformations (structural, semantic, functional, and temporal) entailed by social and economic changes.Мcomplex’s essential transformations (structural, semantic, functional, and temporal) entailed by social and economic changes. village of М village of Te МTe Мţ Мţcani, New Year’s ceremonial complex Мcani, New Year’s ceremonial complex Немов «підперезане» річкою ВіМНемов «підперезане» річкою Ві ́Мл́ія, на півМлія, на півНемов «підперезане» річкою Вілія, на півНемов «підперезане» річкою ВіМНемов «підперезане» річкою Вілія, на півНемов «підперезане» річкою Ві нічному заході Республіки Молдова (уМнічному заході Республіки Молдова (у східнороманського порубіжжя) Мсхіднороманського порубіжжя) ни БричаМни Брича Ф Тецкани, новорічний обрядовий комплекс «Маланка», «Трикрай», «Нісеніто», «Данец», Ф Тецкани, новорічний обрядовий комплекс «Маланка», «Трикрай», «Нісеніто», «Данец», На основе анализа полевых материалов, собранных в украинском селе Тецканы Бричанского района Республики Ф На основе анализа полевых материалов, собранных в украинском селе Тецканы Бричанского района Республики Молдова, в статье рассмотрено современное состояние бытования локального инварианта обрядового комплекса Ф Молдова, в статье рассмотрено современное состояние бытования локального инварианта обрядового комплекса «Маланка» как синкретического соединения украинского и молдавскоФ«Маланка» как синкретического соединения украинского и молдавскоФрумынФрумынского обрядов. Отмечена преемственФского обрядов. Отмечена преемствен ность традиций, их необыковенная консервативность и жизнеспособность в зоне украинскоФность традиций, их необыковенная консервативность и жизнеспособность в зоне украинско го пограничья, а также вызванные социально Фго пограничья, а также вызванные социально Фэко Фэкономическими изменениями существенные трансформацииФномическими изменениями существенные трансформации структурные, семантические, функциональные и темпоральные.Фструктурные, семантические, функциональные и темпоральные. Тецканы, новогодний обрядовый комплекс «Маланка», «Трикрай», «Нисенито», «Данец», ФТецканы, новогодний обрядовый комплекс «Маланка», «Трикрай», «Нисенито», «Данец», Based on the analysis of expeditionary materials recorded in the Ukrainian village of TeФBased on the analysis of expeditionary materials recorded in the Ukrainian village of Te Republic of Moldova, the paper considers the modern state of existence of a local invariant of ceremonial complex ФRepublic of Moldova, the paper considers the modern state of existence of a local invariant of ceremonial complex anian rituals. The authors draw attention to continuity of New Year’s Фanian rituals. The authors draw attention to continuity of New Year’s Е На підставі аналізу польових матеріалів, записаних в українському селі Тецкани Бричанського району Республі Е На підставі аналізу польових матеріалів, записаних в українському селі Тецкани Бричанського району Республі ки Молдова, у статті розглянуто сучасний стан побутування локального інваріанта обрядового комплексу «Малан Е ки Молдова, у статті розглянуто сучасний стан побутування локального інваріанта обрядового комплексу «Малан унського обрядів. Відзначено сталість новорічних Е унського обрядів. Відзначено сталість новорічних схід Есхіднороманського порубіжжя, а також Енороманського порубіжжя, а також номічними змінами суттєві трансформації комплексу Еномічними змінами суттєві трансформації комплексу – с Е– структурні, семантичні, функціоЕтруктурні, семантичні, функціо Тецкани, новорічний обрядовий комплекс «Маланка», «Трикрай», «Нісеніто», «Данец», ЕТецкани, новорічний обрядовий комплекс «Маланка», «Трикрай», «Нісеніто», «Данец», На основе анализа полевых материалов, собранных в украинском селе Тецканы Бричанского района Республики ЕНа основе анализа полевых материалов, собранных в украинском селе Тецканы Бричанского района Республики Молдова, в статье рассмотрено современное состояние бытования локального инварианта обрядового комплекса ЕМолдова, в статье рассмотрено современное состояние бытования локального инварианта обрядового комплекса ского обрядов. Отмечена преемственЕского обрядов. Отмечена преемствен ность традиций, их необыковенная консервативность и жизнеспособность в зоне украинскоЕность традиций, их необыковенная консервативность и жизнеспособность в зоне украинско 52 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 2/2016 52 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 2/2016 Володимирівни й Василя Костянтинови ча Косованів, від кінця ХІХ ст. до середини 30х років ХХ ст. був органічним поєднанням 1) традиційного театралізованого українсько го обряду «Маланка» 2; 2) румунськомолдов ського маланкового варіанта, який у селі по бутує під назвою «Трикрáй»; 3) молдовського обряду Сaluţ – «Коник»; 4) спільного для обох народів звичаю Pluguşorul, чи «Ходін ня з плужком»; 5) традиційного новорічного щедрування; 6) обряду «Перший полазник»; 7) новорічного «Засівання» в перший день нового року та 8) організації «Данцу» [ТІМ, КОВ, КВК]. Головним у новорічних обрядодіях є теат ралізований комплекс «Маланка», який на значній території України сьогодні «пере важно вже втратив своє живе побутування й перейшов до розряду реліктових явищ» [13]. У Республіці Молдова, особливо в її північ них районах, традиційна «Маланка», за на шими спостереженнями та висновками укра їнської дослідниці О. Харчишин, виявляє «дивовижну стійкість збереження обряду та маланкових пісень, їх сучасне активне побу тування в контексті місцевих новорічних кар навалів» [34, с. 526]. Відомості про семантику, символіку, жан рову належність, локалізацію зародження й побутування комплексу, його значення у світо гляді українців містяться в багатьох на укових працях (див: І. Волошин [4], О. Кожолян ко [11], О. Курочкін [12–15], К. Кутельмах [16], Ю. Федькович [25], О. Харчишин [34], Б. Яцимирський [37] та ін.). Найґрунтовні ше дослідив історію виникнення та здійснив структурний аналіз і реконструкцію карна вальної маланкової традиції О. Курочкін [14, с. 109–207]. З інформацією про новорічні обрядодії кін ця ХІХ – початку ХХ ст. в українських селах Подністров’я, у зоні українськомолдовського пограниччя, можна ознайомитися на сторінках Кишинівських єпархіальних відомостей [6, с. 1128–1136; 30, с. 341–342], а також пра ці П. Несторовського «Бессарабские русины: историкоэтнографический очерк» [21, с. 127– 132]. Ці матеріали містять цінні етнографічні відомості про час і характер обрядодій, опис окремих елементів, особливості новорічних об ходів, склад персонажів тощо. У 70–90х роках минулого століття В. Панько в Глодян́ському і Ришкан́ському районах Республіки Молдова записав україн ські й молдовські звичаї маланкування та пісні про Маланку, а також засіванки, які ввійшли до збірок «Співає Стурзовка» [33, с. 35–47], «В земле наши корни (история, традиции и фольклор сел Дану, Николаевка и Каменку ца Глоденского рна)» [3, с. 165– 176], Satul Petrunea la cîntec şi la joc: Din istoria şi poezia populară a satului Petrunea – Glodeni) [40, с. 99–101] 3, «Нариси українського фольклору та художньої літератури Молдови» [27, с. 92– 107] і «Песенный фольклор украинцев Севера Республики Молдова. Календарная и обрядо вая поэзия» [22]. У розвідках музикознавців К. Квітки [9], А. Іваницького [7] та Я. Миро ненка [17; 18] висвітлено музичний бік пісень про Маланку із зазначеного регіону. Фольк лористи К. Попович і В. Панько порушують проблеми побутування новорічних обрядів на півночі республіки в українській і молдовській фольклорних традиціях [26, с. 14–18; 27, с. 29–44; 28, с. 73–79; 22]. Питання укра їнськомолдовських взаємозв’язків і взаємо впливів в новорічній обрядовості всебічно до сліджено також у працях О. Курочкіна [15, с. 99–113]. У 2005–2009 роках українські дослідниці О. Харчишин і Н. Пастух в 40 українських та українськомолдовських селах північного регіону Республіки Молдова зібрали багатий матеріал, проаналізувавши який, дійшли вис новку, що «український фольклор на цьому етнічному порубіжжі досі збережений у глибо ко архаїчних пластах обрядової традиції» [35, с. 91]. О. Харчишин вивчила поетичний ас пект маланкових пісень півночі Молдови, де тально висвітливши історію записів і вивчення поетичних текстів; регіональну специфіку об рядового комплексу «Маланка» буковинсько http://www.etnolog.org.ua І побутування комплексу, його значення у світо І побутування комплексу, його значення у світо гляді українців містяться в багатьох наІгляді українців містяться в багатьох на працях (див: І. Іпрацях (див: І. ВолІВол ко [11], О. Іко [11], О. Кур ІКурочкінІочкін [12І[12 [16], Ю. І[16], Ю. Федькович [25], О.ІФедькович [25], О. Яцимирський [37] таІЯцимирський [37] та ін.Іін. ше дослідив історію виникнення та здійснив Іше дослідив історію виникнення та здійснив структурний аналіз і реконструкцію карнаІструктурний аналіз і реконструкцію карна вальної маланкової традиції О.Івальної маланкової традиції О. М шими спостереженнями та висновками укра М шими спостереженнями та висновками укра чишин, виявляє М чишин, виявляє «дивовижну стійкість збереження обряду та М «дивовижну стійкість збереження обряду та маланкових пісень, їх сучасне активне побу М маланкових пісень, їх сучасне активне побу М тування в контексті місцевих новорічних кар М тування в контексті місцевих новорічних кар М 526]. М526]. Відомості про семантику, символіку, жанМВідомості про семантику, символіку, жанМ рову належність, локалізацію зародження й Мрову належність, локалізацію зародження й побутування комплексу, його значення у світоМпобутування комплексу, його значення у світо гляді українців містяться в багатьох наМгляді українців містяться в багатьох науковМуков Вол МВолошин [4], О.Мошин [4], О. КожМКож [12 М[12–15], К.М–15], К. КутМКут Федькович [25], О.МФедькович [25], О. ХарМХар ). НайґрунтовніМ). Найґрунтовні півночі республіки в українській і молдовській Мпівночі республіки в українській і молдовській фольклорних традиціях [26, с.Мфольклорних традиціях [26, с. Ф важно вже втратив своє живе побутування й Ф важно вже втратив своє живе побутування й [13 Ф [13]. Ф ]. Республіці Молдова, особливо в її північ ФРеспубліці Молдова, особливо в її північ Ф них районах, традиційна «Маланка», за на Фних районах, традиційна «Маланка», за на Ф шими спостереженнями та висновками укра Фшими спостереженнями та висновками укра Ф чишин, виявляє Фчишин, виявляє «дивовижну стійкість збереження обряду та Ф«дивовижну стійкість збереження обряду та Petrunea la c Ф Petrunea la c popular Ф populară Ф ă a satului Petrunea Ф a satului Petruneaă a satului Petruneaă Ф ă a satului Petruneaă с. Ф с. 99–101] Ф 99–101] 3 Ф 3, «Нариси українського фольклору Ф , «Нариси українського фольклору та художньої літератури Молдови» [27, с. Ф та художньої літератури Молдови» [27, с. 107] і «Песенный фольклор украинцев Севера Ф 107] і «Песенный фольклор украинцев Севера Республики Молдова. Календарная и обрядоФРеспублики Молдова. Календарная и обрядо вая поэзия»Фвая поэзия» [22Ф[22]. УФ]. У розФроз К.ФК. Квітки [9], А.ФКвітки [9], А. ІваФІваФненка [17;Фненка [17; 18] висвітлено музичний бік пісень Ф18] висвітлено музичний бік пісень про Маланку із зазначеного регіону. ФолькФпро Маланку із зазначеного регіону. Фольк лористи К.Флористи К. проблеми побутування новорічних обрядів на Фпроблеми побутування новорічних обрядів на півночі республіки в українській і молдовській Фпівночі республіки в українській і молдовській Е ські й молдовські звичаї маланкування та пісні Е ські й молдовські звичаї маланкування та пісні ож засіванки, які ввійшли Е ож засіванки, які ввійшли до збірок «Співає Стурзовка» [33, с. Е до збірок «Співає Стурзовка» [33, с. земле наши корни (история, традиции и Еземле наши корни (история, традиции и фольклор сел Дану, Николаевка и КаменкуЕфольклор сел Дану, Николаевка и Каменку ца Глоденского р Еца Глоденского р Ена) Ена)» [3, с.Е» [3, с. 165Е165– 176], Е– 176], Petrunea la c ЕPetrunea la cî Еîntec Еntec întec î Еîntec î ş Еşi la joc: Din istoria Еi la joc: Din istoria şЕşi poezia Еi poezia a satului PetruneaЕ a satului PetruneaЕ– GlЕ– GlodeniЕodeni , «Нариси українського фольклору Е, «Нариси українського фольклору та художньої літератури Молдови» [27, с.Ета художньої літератури Молдови» [27, с. 107] і «Песенный фольклор украинцев Севера Е107] і «Песенный фольклор украинцев Севера Республики Молдова. Календарная и обрядоЕРеспублики Молдова. Календарная и обрядо 5353 З історії та культури бессарабського типу; структуру, семантику, діапазон мотивів поетичних текстів маланко вих пісень [34]. Принагідно зауважимо, що в розвідках Н. Пастух та О. Харчишин розгля дається також сучасний стан, місце і значення усної народної творчості молдовських україн ців у контексті загальноукраїнської фольклор ної традиції та її роль у збереженні ідентич ності місцевих українців у сучасних умовах [23, с. 391–401]. Новорічні обряди, у тому числі й театралі зовані інтермедії та пісні про Маланку, обря ди Pluguşor, Sămănatul, Vestitorul, притаманні етнокультурній традиції молдован і румунів Буковини і Молдови, вивчали Г. Бостан [1, с. 40–47], Г. Кожолянко [10] та О. Кожолянко [11, с. 132–152], А. Мойсей [19], Ю. По пович [29], К. Спатару [31; 32] та ін. Дослідники звернули увагу, що в зоні активних етнокуль турних контактів, зумовлених тісними міжет нічними зв’язками і взаємовпливами, виникла низка гібридних обрядових форм [15; 31; 32]. Саме до таких своєрідних виявів новорічного карнавального комплексу можна зарахувати зафіксовані нами обрядодії в с. Тецкани. Тож розглянемо новорічний обрядовий комплекс, що побутує сьогодні в селі, як невід’ємну скла дову традиційних обрядів зимового календар ного циклу досліджуваного регіону. Мета статті полягає в описові зафіксова ного «тецканського» інваріанта новорічного комплексу «Маланка» в його сучасному побу туванні, аналізі ступеня збереженості та фік сації наявних трансформацій. Джерельною базою дослідження є експе диційні записи, здійснені авторами в с. Тец кани Бричанського району Республіки Мол дова в 2003, 2007 та 2013 роках. Оригінали польових записів зберігаються на аудіо та відео носіях в архівах сектору «Етнологія укра їнців» Центру етнології Інституту культурної спадщини Академії наук Молдови. Записаний нами новорічний комплекс на лежить до регіонального буковинськобесса рабському типу і відзначається яскраво ви раженими локальними особливостями, які виявляються в синкретичному поєднанні укра їнського та молдовськорумунського начал. Вивчаючи молдовські новорічні традиції, дослідник Ю. Попович на прикладі обряду з плугом і волами простежив, як він з часом змінювався, «втрачаючи свою магічну силу» і пере творювався на розвагу, продовжуючи при цьому «підносити трудову діяльність люди ни» [29, с. 42]. На підставі структурного ана лізу цього обряду вчений дійшов висновку, що процеси трансформації розпочалися в середині ХІХ ст. Він звернув увагу на те, що змінюється не тільки реквізит, значному «розчленуванню» підпадає і сам обряд [29, с. 46]. За інформацією респондентів [КОВ, КВК, ТІМ], досліджуваний новорічний комплекс в с. Тецкани, починаючи з міжвоєнного періоду, а ще більше в 50–60х роках ХХ ст., зазнав таких змін: – молдовська гілка Сalúţ зникла; – українська «Малан́ка» трансформувала ся в театралізовану інтермедію на злобу дня «Нісеніт́о»; – карнавальний обряд «Трикрай́» зберігся донині майже в первісному вигляді; – від звичаю Pluguşórul, або «Ходіння з плужком», у рудиментарному вигляді залиши лася тільки українська компонента; – «Дан́ец» як невід’ємна складова комп лексу перетворився на балмаскарад «Мас́ки»; – традиційне щедруван́ня існує донині, як і віра в «першого полазника» та обряд «Засі вання». До 1918 року новорічні обрядодії в селі роз починалися 13 січня ввечері (за старим стилем 31 грудня). Респондент І. Тодосійчук розпові дає: «На Но́вий год – Васи́ля – украї ́нці та робили “Маланку”... А ца сторона наша, мол- давска, – “Сalúţ” –“ Коника”»... Hop, hop, hop, Гоп, гоп, гоп Trei crai noi... Три нових краї.... Ми, молдавскі, “Маланку” ни робили. І от ходе ца сторона наша. До тої сторони ни лізе. Ни розрішали. І ті ни лізли до нас... І там ўже співали: http://www.etnolog.org.ua І Мета статті І Мета статті ного «тецканського» інваріанта новорічного Іного «тецканського» інваріанта новорічного комплексу «Маланка» в його сучасному побуІкомплексу «Маланка» в його сучасному побу туванні, аналізі ступеня збереженості та фікІтуванні, аналізі ступеня збереженості та фік сації наявних трансформацій. Ісації наявних трансформацій. Джерельною базою ІДжерельною базою дослідження є експеІдослідження є експе диційні записи, здійснені авторами в с.Ідиційні записи, здійснені авторами в с. кани Бричанського району Республіки МолІкани Бричанського району Республіки Мол дова в 2003, 2007 та 2013Ідова в 2003, 2007 та 2013 М низка гібридних обрядових форм [15; 31; 32]. М низка гібридних обрядових форм [15; 31; 32]. Саме до таких своєрідних виявів новорічного М Саме до таких своєрідних виявів новорічного карнавального комплексу можна зарахувати М карнавального комплексу можна зарахувати зафіксовані нами обрядодії в с. М зафіксовані нами обрядодії в с. Тец М Тецкани. Тож М кани. Тож розглянемо новорічний обрядовий комплекс, М розглянемо новорічний обрядовий комплекс, що побутує сьогодні в селі, як невід’ємну склаМщо побутує сьогодні в селі, як невід’ємну склаМ дову традиційних обрядів зимового календарМдову традиційних обрядів зимового календарМ ного циклу досліджуваного регіону. Много циклу досліджуваного регіону. Мета статті ММета статті полягає в описові зафіксоваМполягає в описові зафіксова ного «тецканського» інваріанта новорічного Много «тецканського» інваріанта новорічного комплексу «Маланка» в його сучасному побуМкомплексу «Маланка» в його сучасному побу туванні, аналізі ступеня збереженості та фікМтуванні, аналізі ступеня збереженості та фік сації наявних трансформацій. Мсації наявних трансформацій. дослідження є експеМдослідження є експе плужком», у рудиментарному вигляді залишиМплужком», у рудиментарному вигляді залиши лася тільки українська компонента;Млася тільки українська компонента; Ф Дослідники Ф Дослідники звернули увагу, що в зоні активних етнокуль Ф звернули увагу, що в зоні активних етнокуль Ф турних контактів, зумовлених тісними міжет Фтурних контактів, зумовлених тісними міжет Ф нічними зв’язками і взаємовпливами, виникла Фнічними зв’язками і взаємовпливами, виникла низка гібридних обрядових форм [15; 31; 32]. Фнизка гібридних обрядових форм [15; 31; 32]. Саме до таких своєрідних виявів новорічного ФСаме до таких своєрідних виявів новорічного карнавального комплексу можна зарахувати Фкарнавального комплексу можна зарахувати За інформацією респондентів [КОВ, КВК, Ф За інформацією респондентів [КОВ, КВК, ТІМ], досліджуваний новорічний комплекс в Ф ТІМ], досліджуваний новорічний комплекс в с. Ф с. Тецкани, починаючи з міжвоєнного періоду, Ф Тецкани, починаючи з міжвоєнного періоду, а Ф а ще більше в 50–60 Ф ще більше в 50–60 таких змін: Ф таких змін: – молдовська гілка Ф– молдовська гілка СaluФСalu – українська «МалаФ– українська «Мала ся в театралізовану інтермедію на злобу дня Фся в театралізовану інтермедію на злобу дня «НісеніФ«Нісені ́Ф́«Нісені ́«НісеніФ«Нісені ́«Нісеніто»;Фто»; – карнавальний обряд «ТрикраФ– карнавальний обряд «Трикра донині майже в первісному вигляді; Фдонині майже в первісному вигляді; – від звичаю Ф– від звичаю плужком», у рудиментарному вигляді залишиФплужком», у рудиментарному вигляді залиши Е 42]. На підставі структурного ана Е 42]. На підставі структурного ана лізу цього обряду вчений дійшов висновку, що Е лізу цього обряду вчений дійшов висновку, що процеси трансформації розпочалися в середині Е процеси трансформації розпочалися в середині Ест. Він звернув увагу на те, що змінюється Ест. Він звернув увагу на те, що змінюється не тільки реквізит, значному «розчленуванню» Ене тільки реквізит, значному «розчленуванню» підпадає і сам обряд [29, с.Епідпадає і сам обряд [29, с. 46]. Е46]. За інформацією респондентів [КОВ, КВК, ЕЗа інформацією респондентів [КОВ, КВК, ТІМ], досліджуваний новорічний комплекс в ЕТІМ], досліджуваний новорічний комплекс в Тецкани, починаючи з міжвоєнного періоду, ЕТецкани, починаючи з міжвоєнного періоду, ще більше в 50–60 Еще більше в 50–60ЕхЕх рокаЕроках ХХЕх ХХ СaluЕСalu 54 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 2/2016 54 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 2/2016 Наша Маланка ласа, ласочка До хати просицца, просицца... У то врем’я – то був вісімнадцатий год – ромини прийшли до нас... Сівáта 4 ми робили по-стáрому 5. А ромини ни роз- рішали нам робити, потому шо жандарми приходúли тодú і нас провіряли, шоб ми ни по-руські 6 співали, а по-роминські...». Тож, перебуваючи у складі Королівської Румунії, місцеві жителі призвичаїлися свят кувати Новий рік за григоріанським календа рем. Це спричинило поступовий темпораль ний зсув новорічного обрядового комплексу з 13 січня на 31 грудня. І «першою ластівкою» в цьому процесі став обряд «Трикрай́». «Ма ланку» святкували за старим стилем ледве не до середини ХХ ст. І тільки коли вона оста точно трансформувалася в обряд «Нісеніт́о», його також почали святкувати в новорічну ніч з 31 грудня на 1 січня. Підготовка і проведення новорічного обрядового комплексу «Маланка» на той час передбачали: – групування від 10 до 18 (а інколи й більше) молодіжних гуртів «маланков́их» та «трикраїс́тів»; – завчасний розподіл ролей, їх розучуван ня, підготовка «масок», костюмів тощо; – «замáщування пéчі» – пригощання май бутніх учасників групи (кожної окремо) під час тренувань; – початок і завершення обрядового ходу на роздоріжжях традиційним «Дан́цем»; – обходи домівок селян і поздоровлен ня з Новим роком групами «маланкарів» і «трикраїс́тів» у супроводі музик; – звернення до господарів з проханням «прийняти нашу Маланочку» чи «Козу, Ко ника до хати»; – виконання обрядових текстів двома мова ми: «Маланка» – українською, «Трикрай́» – румунською, «Гей́кання» – українською і «Hăicătuŕa» – румунською; – обрядовий «Дан́ец» у хаті дівчини; – окреме групування й ходіння гуртів, які співали пісень про Маланку; – обдарування учасників дійства і відпо відна «дяка» господарям; – змагання між учасниками «Маланки» та «Трикраю» – «перегул́ювання»; – ритуальне очищення – спалювання «Діда»; – «гуляння» впродовж усієї ночі аж до сві танку 13 січня; – організація на Василя «Данцу», під час якого відбувалася дівоча ініціація. Розглянемо основні етапи та особливості організації і проведення обрядодій, зафіксо ваних нами в с. Тецкани на сучасному етапі, тобто на початку ХХІ ст., і по можливості зіставимо їх із тими, що побутували в селі в більш ранні часи. Маланка. Український обряд «Маланка» був надзвичайно популярним у селі до середи ни 60х років ХХ ст. і виконували його в де кількох варіантах. Формувалося кілька ма ланкових гуртів: «Ходили з Козою, Коником, (ў) Ол́енем і Маланкою...» [КОВ, КВК]. Склад ряджених. До кожного гурту входили персонажі антропо й зооморфно го характеру: «Ну, як у (ў)О ́леня, так і в Кози, так і ў Коника була́ Ле́йка сама глаўна. Там буў Воўк, там буў Пес, Лиси- ця, Мідвіді ́ , Жид, Солдат, Цигани. Разна нація» [КОВ, КВК]. Склад груп визначався самими учасниками, тобто не був строго рег ламентованим. Обличчя у всіх були закриті масками. Антропоморфні мас́ки ділилися на нестраш ні і страшні (пор. традиційний поділ масок на «чистих» і «нечистих», або «красивих» і «не красивих» [13]): «Ці хлопці, шо отако ни фай- но вбра́ні, ціво́ страшні, та гуляют 7 ... А ті: “Ни хоч’у з тобою гуляти, ти страшна! Ни хоч’у тибе бач’ити!” Отако шуткували... І сміху – поўна хата...» [КОВ, КВК]. Головним персонажем у кожному гурті була не традиційна Маланка, а Лей́ка: «Сама глаўна ў тотій́ команді всігда була ́ Лей́ка. Скрізь ўсьо заходил́а та шукала, де є порохи,́ де є павутин́я... Брала на сміх. Воз́ьме крило цево ́ від гус́я ч’и якійс http://www.etnolog.org.ua Ібутніх учасників групи (кожної окремо) під час Ібутніх учасників групи (кожної окремо) під час тренувань; Ітренувань; – І– початок і завершення обрядового ходу на Іпочаток і завершення обрядового ходу на роздоріжжях традиційним «ДаІроздоріжжях традиційним «Да обходи домівок селян і поздоровленІобходи домівок селян і поздоровлен ня з Новим роком групами «маланкарів» і Іня з Новим роком групами «маланкарів» і стів» у супроводі музик;Істів» у супроводі музик; звернення до господарів з проханням Ізвернення до господарів з проханням «прийняти нашу Маланочку» чи «Козу, КоІ«прийняти нашу Маланочку» чи «Козу, Ко М обрядового комплексу «Маланка» М обрядового комплексу «Маланка» групування від 10 до 18 (а М групування від 10 до 18 (а інк М інколи й М оли й більше) молодіжних гуртів «маланко М більше) молодіжних гуртів «маланко ́ М ́більше) молодіжних гуртів «маланко ́більше) молодіжних гуртів «маланко М більше) молодіжних гуртів «маланко ́більше) молодіжних гуртів «маланкових» та М вих» та завчасний розподіл ролей, їх розучуванМзавчасний розподіл ролей, їх розучуванМ ня, підготовка «масок», костюмів тощо;Мня, підготовка «масок», костюмів тощо; щування п Мщування пé Мéчі» Мчі» – пригощання майМ– пригощання майМ бутніх учасників групи (кожної окремо) під час Мбутніх учасників групи (кожної окремо) під час початок і завершення обрядового ходу на Мпочаток і завершення обрядового ходу на роздоріжжях традиційним «ДаМроздоріжжях традиційним «Да ́М́роздоріжжях традиційним «Да ́роздоріжжях традиційним «ДаМроздоріжжях традиційним «Да ́роздоріжжях традиційним «Данцем»;Мнцем»; обходи домівок селян і поздоровленМобходи домівок селян і поздоровлен глаўна. Там буў Воўк, там буў Пес, ЛисиМглаўна. Там буў Воўк, там буў Пес, Лиси ця, МідвідіМця, Мідвіді Ф то», Ф то», його також почали святкувати в новорічну ніч Фйого також почали святкувати в новорічну ніч Підготовка і проведення новорічного ФПідготовка і проведення новорічного на той Фна той оли й Фоли й зіставимо їх із тими, що побутували в селі в Ф зіставимо їх із тими, що побутували в селі в більш ранні часи. Ф більш ранні часи. Маланка. Ф Маланка. Український обряд «Маланка» Ф Український обряд «Маланка» був надзвичайно популярним у селі до середи Ф був надзвичайно популярним у селі до середи ни 60 Ф ни 60 Ф х Ф х років ХХ Ф років ХХ ст. Ф ст. кількох варіантах. Формувалося кілька маФкількох варіантах. Формувалося кілька ма ланкових гуртів: «Ходили з Козою, Коником, Фланкових гуртів: «Ходили з Козою, Коником, (ў) ОФ(ў) О ́Ф́(ў) О ́(ў) ОФ(ў) О ́(ў) Оленем і Маланкою...» [КОВ, КВК].Фленем і Маланкою...» [КОВ, КВК].(ў) Оленем і Маланкою...» [КОВ, КВК].(ў) ОФ(ў) Оленем і Маланкою...» [КОВ, КВК].(ў) Ол́енем і Маланкою...» [КОВ, КВК].́Фл́енем і Маланкою...» [КОВ, КВК].́(ў) О ́(ў) Оленем і Маланкою...» [КОВ, КВК].(ў) О ́(ў) ОФ(ў) О ́(ў) Оленем і Маланкою...» [КОВ, КВК].(ў) О ́(ў) О Склад ряджених.ФСклад ряджених. входили персонажі антропоФвходили персонажі антропо го характеру: «Фго характеру: «Фв Кози, так і ў Коника булаФв Кози, так і ў Коника була глаўна. Там буў Воўк, там буў Пес, ЛисиФглаўна. Там буў Воўк, там буў Пес, Лиси Е організація на Василя «Данцу», під час Е організація на Василя «Данцу», під час якого відбувалася дівоча ініціація. Е якого відбувалася дівоча ініціація. Розглянемо основні етапи та особливості Е Розглянемо основні етапи та особливості організації і проведення обрядодій, зафіксоЕорганізації і проведення обрядодій, зафіксо ваних нами в с. Еваних нами в с. Тец ЕТецкани на сучасному етапі, Екани на сучасному етапі, тобто на початку ХХІЕтобто на початку ХХІ ст.Ест., і по можливості Е, і по можливості зіставимо їх із тими, що побутували в селі в Езіставимо їх із тими, що побутували в селі в більш ранні часи. Ебільш ранні часи. Український обряд «Маланка» ЕУкраїнський обряд «Маланка» був надзвичайно популярним у селі до середиЕбув надзвичайно популярним у селі до середи і виконували його в деЕі виконували його в де кількох варіантах. Формувалося кілька маЕкількох варіантах. Формувалося кілька ма 5555 З історії та культури віник: “Ў вашій хаті порохи!́ Ў вашій хаті павутиня!”. По тім та йде, та хазяйкі тако під ніс» [КОВ]. На роль Лей́ки вибирали того, хто міг «роз- веселити всіх, шоб було з ч’ого си сміяти» [КВК]; «Вона була дуже така шпарка, смішна...» [ГСІ]; «Лей́ка – то шкідниця» [ПНВ]; «Вона шукає́ ґуд́зика» [КВК]. Заміщення головного традиційного персо нажа Маланки Лей́кою, імовірно, пов’язано з тим, що у свідомості місцевих жителів Малан ка з часом перетворилася на уособлення пози тивних рис і чеснот, оспіваних у пісні про неї, тоді як Лей́ка стала символом неохайності, не зграбності, невідповідності народних уявлень про ідеал жінки і дружини. Маски. Усі учасники маланкових гуртів мали мас́ки. Їх виготовляли самостійно: «Не було купованих маскіў... А... на лице... якоїс там білої [тканини – К. К.], та накрасиў́, зробиў брови, (ў)очі вір́убаў 8, та й рот вірубаў. Та й клич’ут (ў)оден (ў)одного ў данец» [КОВ]. Образ Лей́ки О. Косован змалювала так: «Вона як була ́ ўбрана? Вона брала на лице як якійс бінт 9, та робила (ў)очі, та й кар- музиласа 10, шо, мол, вона сама файна від ўсіх» [КОВ]. Для інших персонажів обрядо дій потрібен був відповідний реквізит. До при кладу, «Мідвідь, та він убираў якійс кожух навіворіті, та й клаў тоту куч’му якус, та тоже на лице закривавса» [КОВ]. Щодо зооморфних масок Кози, Коника та (ў) Оленя, то з дерева вирізали стилізовані го лови цих тварин, прилаштовували на палиці – «бичі»́ і ті, хто «водиў маску, скакали на них» [ГОО]. У мас́ок нижні щелепи були рухоми ми, і коли їх смикали за мотузочок, складало ся враження, що в маски «відкриваўси рот» [БСЮ]. Як зауважили всі опитані нами респонден ти, «на лице ўсі закривалиса». Така «зміна зовнішності учасників новорічних ігрищ ста вила їх поза нормами звичайної поведінки, порушувала усталені в повсякденному побуті поняття “допустимого” і “непристойного”», до зволяла «так звані “карнавальні вільності” (за М. Бахтіним) або ритуальні безчинства» [13]. Хода маланкових гуртів. Гурти розпо чинали ходу пізно ввечері, ближче до півночі. Заходили майже в кожну хату. Підійшов ши до воріт, той, хто водив маску, наприклад (ў) Ол́еня, смикав за мотузочок чи цупку нит ку, і маска «клам́пала: клап-клап-клап», а парубок вигукував: Наш (ў)Ол́ень хоч’е горіўки – З вашої хати падают горіхи. Дайте Маланкі трохи горіўки... [КВК]. Перш ніж зайти до хати, просили дозволу: – Пускаїте Козу до хати? – Пускаїм! Гай, заходьте! «І музика начинає грати, і вони лов’яца ўсі в круг, і скачут, гуляют. Сначала самі... погуляли тої “Гардіянки”, а по тому начи- нают кликати в данец, хто є там у хаті: маму, і доч’ку, й тата, і самі (ў)оден з (ў) одним. Погуляли зо два-́три дан́ці. Дали їм гроші й колач’, і вийшли, й пішли. Другі прийшли» [КОВ]. Так ходили до світанку. Отож, як і в інших регіонах побутування об ряду, хода маланкарів розпочиналася «у тем ряві, після заходу сонця, коли, за повір’ями, розперізувалася всяка нечиста сила» [11, с. 140]. Ходили в супроводі музик від госпо ди до господи. Запитавши дозволу, заходили до хати, де й виконували обрядовоігрові дії. Учасники театралізованого дійства, не дотри муючись чіткого сценарію, одночасно нама галися заволодіти увагою господарів: Лей́ка кепкувала й «наводила порядки», Циганка ворожила й намагалася щось украсти, Циган «підковував» Коня, Єврей пропонував крам і т. д. [БВГ]. Цей ритуальний безлад, на дум ку дослідників, є відгомоном давньої міфоло гічної концепції, згідно з якою новорічне свято щоразу відтворює космічний акт переходу від хаосу до Створення світу [36, с. 68–72]. Музичний супровід. Кожну групу малан кових гуртів супроводжували музиќи. Що найменше їх було двоє: один грав на гармошці, http://www.etnolog.org.ua І Мідвідь, та він убираў якійс кожух І Мідвідь, та він убираў якійс кожух навіворіті, та й клаў тоту кучІнавіворіті, та й клаў тоту куч тоже на лице закривавсаІтоже на лице закривавса Щодо зооморфних масок Кози, Коника та ІЩодо зооморфних масок Кози, Коника та (ў) Оленя, то з дерева вирізали стилізовані гоІ(ў) Оленя, то з дерева вирізали стилізовані го лови цих тварин, прилаштовували на палиціІлови цих тварин, прилаштовували на палиці » і ті, хто « І» і ті, хто «водиў маску, скакали на нихІводиў маску, скакали на них сок нижні щелепи були рухомиІсок нижні щелепи були рухоми ми, і коли їх смикали за мотузочок, складалоІми, і коли їх смикали за мотузочок, складало М ут (ў)оден (ў)одного ў М ут (ў)оден (ў)одного ў Косован змалювала так: М Косован змалювала так: Вона брала на лице М Вона брала на лице , та робила (ў)очі, та й кар М , та робила (ў)очі, та й кар- М - , шо, мол, вона сама файна від М, шо, мол, вона сама файна від [КОВ]. Для інших персонажів обрядоМ[КОВ]. Для інших персонажів обрядоМ дій потрібен був відповідний реквізит. До приМдій потрібен був відповідний реквізит. До приМ Мідвідь, та він убираў якійс кожух ММідвідь, та він убираў якійс кожух навіворіті, та й клаў тоту кучМнавіворіті, та й клаў тоту куч’М’му якус, та Мму якус, та тоже на лице закривавса Мтоже на лице закривавса»М» [КОВ]М[КОВ]. М. Щодо зооморфних масок Кози, Коника та МЩодо зооморфних масок Кози, Коника та (ў) Оленя, то з дерева вирізали стилізовані гоМ(ў) Оленя, то з дерева вирізали стилізовані го лови цих тварин, прилаштовували на палиціМлови цих тварин, прилаштовували на палиці ряду, хода маланкарів розпочиналася «уМряду, хода маланкарів розпочиналася «у ряві, після заходу сонця, коли, за повір’ями, Мряві, після заходу сонця, коли, за повір’ями, Ф ице... якоїс Ф ице... якоїс та накраси Фта накраси ́ Фў́, Фў, , та й рот Ф, та й рот ут (ў)оден (ў)одного ў Фут (ў)оден (ў)одного ў Косован змалювала так: ФКосован змалювала так: – Ф – Пускаїте Козу до хати? Ф Пускаїте Козу до хати? – Пускаїм! Гай, заходьте! Ф – Пускаїм! Гай, заходьте! « Ф «І музика начинає грати, і вони лов’яца Ф І музика начинає грати, і вони лов’яца ўсі в круг, і скачут, гуляют. Сначала самі... Ф ўсі в круг, і скачут, гуляют. Сначала самі... погуляли тої Фпогуляли тої “Ф“ГардіянкиФГардіянки нают кликати в данец, хто є там у хаті: Фнают кликати в данец, хто є там у хаті: маму, і доч’ку, й тата, і самі (ў)оден з Фмаму, і доч’ку, й тата, і самі (ў)оден з (ў)Ф(ў)одним. Погуляли зо дваФодним. Погуляли зо два їм гроші й колач’, і вийшли, й пішли. Другі Фїм гроші й колач’, і вийшли, й пішли. Другі прийшлиФприйшли Отож, як і в інших регіонах побутування обФОтож, як і в інших регіонах побутування об ряду, хода маланкарів розпочиналася «уФряду, хода маланкарів розпочиналася «у Е лень хоч’е горіўки – Е лень хоч’е горіўки – Е вашої хати падают горіхи. Е вашої хати падают горіхи. Дайте Маланкі трохи горіўки... ЕДайте Маланкі трохи горіўки... Перш ніж зайти до хати, просили дозволу: ЕПерш ніж зайти до хати, просили дозволу: Пускаїте Козу до хати?Е Пускаїте Козу до хати? – Пускаїм! Гай, заходьте!Е– Пускаїм! Гай, заходьте! І музика начинає грати, і вони лов’яца ЕІ музика начинає грати, і вони лов’яца ўсі в круг, і скачут, гуляют. Сначала самі... Еўсі в круг, і скачут, гуляют. Сначала самі... ГардіянкиЕГардіянки 56 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 2/2016 56 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 2/2016 другий вибивав у бубінь: «Кажда команда мала свою́ гармонію. І як зайдут до хати, й як зачнут грати в бубінь – той субі, а той субі. Але (ў)одної [тобто, виконували одну мелодію. – К. К., В. К.]. І такої радос- ті...» [КОВ]. Інколи до складу музик входив і скрипаль. Мелодії були молдовські, «дуже ви- селі, шоб́и гуляти, висилитис» [ГСІ]. Пісень під час обряду не співали. Ритуальні змагання («перегул́ювання»). Коли на сільській вулиці чи в хаті господаря зустрічалися групи маланкарів, або маланкарів і трикраїс́тів, між ними неодмінно розпочина лися змагання – вони «перегул́ювалися». Косован у своїх спогадах зазначає: «Я граў коло Трикрая. І здибалиса ми на Ч’итвертій 11 вулиці тоже с Трикрайом: “Хлопці, давай пиригулюватиса!” Нач́’али пиригулюватиса. Лишилоса їх ч’етверо, бо ті осталні ́ўсі по- падали ўже. С тої команди ни годин гуляти, з нашої команди ўже ни годен гуляти. Ли- шилоса щ’е зо ч’етверо тих хлопціў. Я кажу: “Хлопці, ну шо це ўже вам дасць, котрого пи- ригуляют”. Та зробили вроді нічью...» [КВК]. Сенс «перегул́ювання» в тому, щоб ви значитися, хто з учасників змагань є найви тривалішим. Переможець отримував винаго роду: «Хто буде гуляти до впосля, тому і прємія. Зараз дают і в клубі таку прємію» [КВК]. Нині умови і дух змагань дещо змінилися. Уже не «перегулюються» до знесилення. Усі команди оцінює журі за певними критеріями (див. далі: «Трикрай». «Перегулювання»). Описаний нами елемент «перегулювання» є своєрідним виявом ритуальних агонів – зма гань, які найчастіше проходили у формі кулач них боїв чи боротьби ряджених [13]. Однак у с. Тецкани змагання набули іншого змісту – змагалися у вправності та витривалості в танці. Пісні про Маланку. Ряджені маланка рі пісень про Маланку не виконували. Той таки В. Косован зауважив: «Ті, хто ни роб’я Коника, ті, хто ни роб’я Трикрай́, збира- юцца веч’ером сусіди, хто хоч’е, і співают “Маланоч́’ки”» [КВК]. Петрівочка, мала ноч’ка, Ни віспаласи Маланоч́’ка (двічі). Кідрі ́ ткала, шоўки пряла Та й до мати відсилала (двічі). Чі ва́ші кід́рі, чі ва́ші шо́ўки, Чі ваша доч́’ка Маланоч́’ка? (двічі) Ни мої ́ шо́ўки, ни мої ́ кід́рі, Ни моя́ доч́’ка Маланоч́’ка (двічі). Кід́рі ткала, шоўки пряла Ти й до тата відсилала (двічі). Чі ваші кід́рі, чі ваші шоўки, Чі ваша доч’ка Маланоч́’ка? (двічі) Ни мої ́ шоўки, ни мої ́ кід́рі, Ни моя́ доч́’ка Маланоч́’ка (двічі). Кід́рі ткала, шоўки пряла Ти й до брата відсилала (двічі). Чі ваші кід́рі, чі ваші шоўки, Чі ваша сестра Маланоч́’ка? (двічі) Ни мо́ї шоўки, ни мо́ї кід́рі, Ни моя сестра Маланоч́’ка (двічі). Кід́рі ткала, шоўки прял•а Ти й до милого відсилала (двічі). Чі ваші кід́рі, чі ваші шоўки, Чі ваша мила Маланоч’ка? (двічі) Ой мо́ї шоўки, ой мо́ї кід́рі, Ой моя́ мила Маланоч́’ка (двічі). Ў наші двері штирі дошці – Пустіть Маланку до хати трошкі (двічі). З вашой стріхі падуть горіхи, Дайте Маланкі трохі горіўки (двічі) [КВК, КОВ, ГОО]. Гурт співав пісню під вікнами. Коли закін чували співати, учасників гурту запрошували до хати, садили за стіл і пригощали. Із напоїв були вино і горілка. Так ходили три дні. Сюжетотворчий мотив записаної пісні «Маланкапряха» О. Курочкін уважає одним з архетипних: ткацтво і прядіння характеризу ють культ Макоші, а акт «новорічного прядін ня», на його думку, символізує «нескінченність людського буття» [14, с. 233] 12. Ходіння з плугом. З плугом ходили як українці, так і молдовани. Створювали різно вікові невеликі гурти (від 3 до 5–6 осіб), до http://www.etnolog.org.ua ІНині умови і дух змагань дещо змінилися. ІНині умови і дух змагань дещо змінилися. Уже не «перегулюються» до знесилення. Усі ІУже не «перегулюються» до знесилення. Усі команди оцінює журі за певними критеріями Ікоманди оцінює журі за певними критеріями (див. далі: І(див. далі: « І«ТрикрайІТрикрай«Трикрай« І«Трикрай« »І». І. «І«ПерегулюванняІПерегулювання Описаний нами елемент «перегулювання» ІОписаний нами елемент «перегулювання» є своєрідним виявом ритуальних агонівІє своєрідним виявом ритуальних агонів гань, які найчастіше проходили у формі кулачІгань, які найчастіше проходили у формі кулач них боїв чи боротьби ряджених [13]. Однак у Іних боїв чи боротьби ряджених [13]. Однак у М шилоса щ’е зо ч’етверо тих хлопціў. Я М шилоса щ’е зо ч’етверо тих хлопціў. Я Хлопці, ну шо це ўже вам дасць, котрого пи М Хлопці, ну шо це ўже вам дасць, котрого пи . Та зробили вроді нічью... М . Та зробили вроді нічью...» М » [КВК] М [КВК] лювання» в тому, щоб ви М лювання» в тому, щоб ви М значитися, хто з учасників змагань є найви М значитися, хто з учасників змагань є найви М тривалішим. Переможець отримував винагоМтривалішим. Переможець отримував винагоМ Хто буде гуляти до впосля, тому і МХто буде гуляти до впосля, тому і прємія. Зараз дают і в клубі таку прєміюМпрємія. Зараз дают і в клубі таку прємію»М» Нині умови і дух змагань дещо змінилися. МНині умови і дух змагань дещо змінилися. Уже не «перегулюються» до знесилення. Усі МУже не «перегулюються» до знесилення. Усі команди оцінює журі за певними критеріями Мкоманди оцінює журі за певними критеріями ПерегулюванняМПерегулювання Описаний нами елемент «перегулювання» МОписаний нами елемент «перегулювання» Ф ч’али пиригулюватиса. Ф ч’али пиригулюватиса. ўсі по Ф ўсі по- Ф - ї команди ни годин гуляти, Фї команди ни годин гуляти, з нашої команди ўже ни годен гуляти. Ли Фз нашої команди ўже ни годен гуляти. Ли- Ф- шилоса щ’е зо ч’етверо тих хлопціў. Я Фшилоса щ’е зо ч’етверо тих хлопціў. Я каж Фкажу: Фу: Хлопці, ну шо це ўже вам дасць, котрого пи ФХлопці, ну шо це ўже вам дасць, котрого пи- Ф- [КВК] Ф[КВК] Кі Ф Кідрі ткала, шоўки пряла Ф дрі ткала, шоўки пряла Ти й до брата відсилала Ф Ти й до брата відсилала Чі ваші кі Ф Чі ваші кі Чі ваша сестра Малано Ф Чі ваша сестра Малано Ни Ф Ни мо Ф мо́ Ф ́ї шоўки, ни мо Ф ї шоўки, ни мо Ни моя сестра МаланоФНи моя сестра Малано КіФКі ́Фд́рі ткала, шоўки прялФдрі ткала, шоўки прял Ти й до милого відсилала ФТи й до милого відсилала Чі ваші кіФЧі ваші кі ́Ф́ Чі ваша мила Маланоч’ка? ФЧі ваша мила Маланоч’ка? Ой моФОй мо Ой моФОй мо Е дрі ткала, шоўки пряла Е дрі ткала, шоўки пряла Ти й до тата відсилала Е Ти й до тата відсилала дрі, чі ваші шоўки, Е дрі, чі ваші шоўки, Чі ваша доч’ка МаланоЕЧі ваша доч’ка Малано ́Еч́’ка? Еч’ка? мої Емої ́ Е́ шоўки, ниЕ шоўки, ни моїЕмої ́Е́ кіЕ кі ́Ед́рі,Едрі, Ни мо ЕНи мо ́ Ея́ до Ея до ́ Еч́’ка МаланоЕч’ка Малано ́Еч́’ка Еч’ка (двічі).Е(двічі).Едрі ткала, шоўки прялаЕдрі ткала, шоўки пряла Ти й до брата відсилала ЕТи й до брата відсилала (двічі).Е(двічі). Чі ваші кі ЕЧі ваші кі ́ Ед́рі, чі ваші шоўки,Едрі, чі ваші шоўки, Чі ваша сестра МаланоЕЧі ваша сестра Малано ́Еч́’ка? Еч’ка? ї шоўки, ни моЕї шоўки, ни мо́Е́ї кіЕї кі Ни моя сестра МаланоЕНи моя сестра Малано 5757 З історії та культури складу яких входили діти, молодь, люди літ нього віку. За спогадами І. Тодосійчука, «с плугом ходили... на Новий год... То з Бу- ковини..., з гори»́: Buna vreme, buna vreme , Primiţi, gospodari, cu plugul... [ТІМ]. Етнічні молдовани ходіння з плугом су проводжували молдовською «хейкатур́ою», а українці – українською «гей́канкою». Як зазначив І. Тодосійчук, «гей́кали порус́ькі». Учасників гурту обдаровували «колач’ами, цукор́ками», тепер ще й гроші дають [ГОО, ПНВ]. Український варіант «гейкання» зберігся в селі до сьогодні: Дванадціть волів, дванадціть коров, Шоб вам дядько був здоров! Ге-е-ей, ге-е-ей! [ГОО, КОВ, ПНВ]. Його виконують діти старшого дошкіль ного й молодшого шкільного віку, які ходять «гейкати» зі спеціально виготовленим симво лічним «плужком». Нам вдалося його сфото графувати в кімнатімузеї, що діє при дитячо му садочку. Трансформація обряду «Маланка» в об- ряд «Нісені́то». У кінці 50х – на початку 60х років ХХ ст. «Маланку» поступово за ступив аналогічний за функцією і змістом об ряд, який у селі отримав назву «Нісені́то». І. Тодосійчук наголосив на тому, що транс формації відбувалися поступово: «А відтак уже “Маланка” відміниласа, “Коники” ни робили». На наше прохання пояснити природу «Нісеніто» він відповів: «Я сам ни годен прид- ставити. Ні-се-ні-то. Це ни “Сaluţ”, ни “Ма- ланка”, це Ні-се- ні- то. Ясно вам? Гай, ни то, та ни се, та зробили Нісеніто» [ТІМ]. Прозора етимологія назви обряду, яка, очевидно, походить зі сталого звороту «ні те ні се», промовисто свідчить про усвідомлення селянами факту часткової втрати в умовах по стійних соціальнополітичних змін окремих елементів традиційних новорічних традицій і трансформування їх у нову якість. Вийшовши з «Маланки», обряд «Нісені то» сьогодні дещо відійшов від її міфологічної символіки та набув більшої соціальної спрямо ваності. Як і в «Маланці», масковані учасни ки з іронією і гумором викривають недоліки людей – пересічних односельців, чиновників, політичних діячів різного рангу. Інша особ ливість обряду – віншування поважних, за служених жителів села. До них приходять учасники «Нісеніто», усіляко їх вихваляють, наголошуючи на тих чеснотах і заслугах, які викликають повагу з боку краян. У досліджуваному обряді відсутня статево вікова регламентація. Його учасниками можуть бути чоловіки, жінки і навіть діти. Інколи вони залучають до ходи також домашніх тварин: козу, собаку чи будьяку іншу тварину, залежно від теми інтермедії і реалізації задуму. Гуртується від 8 до 18 і більше учасників. За інформацією Н. Проданюк, «гуртуються спонтанно. Це друзі, сусіди, куми – люди, які бажають повеселитися, розважити інших, люблять це і хочуть показати це всьому селу» [ПНВ]. Склад персонажів традиційний – зоо морфні (Коза, Пес, Лис, Журавель та ін.) та антропоморфні маски, що є відголоском ду алістичної концепції міфологічного світогля ду наших предків. Зпоміж антропоморфних масок виділяють нестрашні (добрі) і страшні (злі). До перших належать представники різ них етносів (молдовани, українці, євреї, цига ни та ін.), соціальних верств (дід, баба, нарече на, наречений), професій (ковалі, музиканти, спортсмени, лікарі та ін.). Щодо страшних масок, то це уособлення різних демонічних персонажів (Чорт, Нечис тяк та ін.). Обличчя в усіх учасників неодмінно мають бути прихованими. Щороку учасники обрядодій обирають нову тему для інтермедії. Так, 2013 року ми зафільмували «Нісеніто» на тему «Тецкани – Сочі», що було зумовлено проведенням Зимо вих олімпійських ігор в м. Сочі. Обряд «Трикрай». Як ми відзначали, на певному історичному етапі в новорічній http://www.etnolog.org.ua І ступив аналогічний за функцією і змістом об І ступив аналогічний за функцією і змістом об ряд, який у селі отримав назву «НісеніІряд, який у селі отримав назву «Нісені Тодосійчук наголосив на тому, що трансІТодосійчук наголосив на тому, що транс формації відбувалися поступово: «Іформації відбувалися поступово: « “ І“Маланка” відміниласаІМаланка” відміниласа“Маланка” відміниласа“ І“Маланка” відміниласа“ На наше прохання пояснити природу ІНа наше прохання пояснити природу «Нісеніто» він відповів:І«Нісеніто» він відповів: «Я сам ни годен придІ «Я сам ни годен прид ставити. Ні-се-ні-то. Це ни Іставити. Ні-се-ні-то. Це ни Ні-се- ні- тоІНі-се- ні- то М ного й молодшого шкільного віку, які ходять М ного й молодшого шкільного віку, які ходять «гейкати» зі спеціально виготовленим симво М «гейкати» зі спеціально виготовленим симво лічним «плужком». Нам вдалося його сфото М лічним «плужком». Нам вдалося його сфото еї, що діє при дитячо М еї, що діє при дитячо М Трансформація обряду «Маланка» в обМТрансформація обряду «Маланка» в об-М- то» Мто». М. У МУ кінці 50Мкінці 50МхМх – на М– на початку Мпочатку років ХХ Мроків ХХ ст. Мст. «Маланку» поступово заМ «Маланку» поступово заМ ступив аналогічний за функцією і змістом обМступив аналогічний за функцією і змістом об ряд, який у селі отримав назву «НісеніМряд, який у селі отримав назву «Нісені́М́ Тодосійчук наголосив на тому, що трансМТодосійчук наголосив на тому, що транс формації відбувалися поступово: «Мформації відбувалися поступово: «АМА Маланка” відміниласаММаланка” відміниласа, “М, “ На наше прохання пояснити природу МНа наше прохання пояснити природу антропоморфні маски, що є відголоском дуМантропоморфні маски, що є відголоском ду алістичної концепції міфологічного світогляМалістичної концепції міфологічного світогля ФЙого виконують діти старшого дошкіль ФЙого виконують діти старшого дошкіль Ф ного й молодшого шкільного віку, які ходять Фного й молодшого шкільного віку, які ходять «гейкати» зі спеціально виготовленим симво Ф«гейкати» зі спеціально виготовленим симво Ф лічним «плужком». Нам вдалося його сфото Флічним «плужком». Нам вдалося його сфото Ф бути чоловіки, жінки і навіть діти. Інколи вони Ф бути чоловіки, жінки і навіть діти. Інколи вони залучають до ходи також домашніх тварин: Ф залучають до ходи також домашніх тварин: козу, собаку чи будь Ф козу, собаку чи будь від теми інтермедії і реалізації задуму. Ф від теми інтермедії і реалізації задуму. Гуртується від Ф Гуртується від 8 до Ф 8 до За інформацією Н.ФЗа інформацією Н. ПрФПроданюк, «Фоданюк, « спонтанно. Це друзі, сусіди, куми – люди, Фспонтанно. Це друзі, сусіди, куми – люди, які бажають повеселитися, розважити Фякі бажають повеселитися, розважити інших, люблять це і хочуть показати це Фінших, люблять це і хочуть показати це всьому селуФвсьому селу Склад персонажів традиційнийФСклад персонажів традиційнийФморфні (Коза, Пес, Лис, Журавель таФморфні (Коза, Пес, Лис, Журавель та антропоморфні маски, що є відголоском дуФантропоморфні маски, що є відголоском ду Е служених жителів села. До них приходять Е служених жителів села. До них приходять учасники «Нісеніто», усіляко їх вихваляють, Е учасники «Нісеніто», усіляко їх вихваляють, наголошуючи на тих чеснотах і заслугах, які Е наголошуючи на тих чеснотах і заслугах, які викликають повагу з боку краянЕвикликають повагу з боку краян.Е. досліджуваному обряді відсутня статевоЕдосліджуваному обряді відсутня статево вікова регламентація. Його учасниками можуть Евікова регламентація. Його учасниками можуть бути чоловіки, жінки і навіть діти. Інколи вони Ебути чоловіки, жінки і навіть діти. Інколи вони залучають до ходи також домашніх тварин: Езалучають до ходи також домашніх тварин: козу, собаку чи будь Екозу, собаку чи будь ЕякуЕяку іншу тварину, залежно Е іншу тварину, залежно яку іншу тварину, залежно якуЕяку іншу тварину, залежно яку від теми інтермедії і реалізації задуму.Евід теми інтермедії і реалізації задуму. 8 доЕ8 до 18 і Е18 і 58 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 2/2016 58 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 2/2016 звичаєвості села співіснували обрядовопоздо ровчі процесії української «Маланки» і мол довського Căluţ – «Коника». Таке поєднання в маланкових звичаях румунів Буковини від значав Г. Спатару. Він також звернув увагу на те, що рідко в якому молдовському селі побу тував один варіант «Маланки». На обрядову варіативність новорічних поздоровлень в укра їнськомолдовській етноконтактній зоні вка зував і О. Курочкін: «Під загальною назвою “Маланка” у різнонаціональному середови щі етноконтактної зони відомі різні варіанти ново річних побажань, театралізовані ігри, ря дження й драматичні інсценівки. Багато з них сьогодні втратили колишню жанрову цілісність і функціонують як складні контаміновані яви ща», до яких потрапили і «персонажі різдвяної драми “Цар Ірод”» [15]. Подібні варіанти по бутують і на теренах Румунії [38; 39]. Зафіксований нами обряд «Трикрай», окрім традиційних обходів, містить драматич ну інсценізацію фрагменту згаданої різдвяної драми, яка виконується румунською мовою і є беззаперечним запозиченням. Г. Спатару ще на початку 60х років ХХ ст. проаналі зував більше пів сотні народних драматичних вистав, драматичних ігор та інсценізацій, зі браних у районах українськомолдовськору мунського пограниччя. Основні особливості драматичних інсценізацій дослідник убачав у тому, що в них, «окрім жестів, міміки, дії і ви гуків, значне місце займають репліки в формі діалогу» [31, с. 21]. З часом в етнічному складі українськомол довського с. Тецкани почав переважати укра їнський елемент, що призвело до повної втрати молдовських обрядів Căluţ і Hăicătură. На відміну від останніх, яскрава драматична ін сценізація виявила дивовижну стійкість. Тец канці всіляко наголошують, що «звичай своїм корінням сягає далекої давнини» [ПНВ]. Щодо назви «Трикрай», то, імовірно, вона походить від перших слів румунськомолдов ської новорічної колядки Trii crai de la răsărit («Три волхви зі сходу»). Однак це є лише при пущенням, яке вимагає подальшого вивчення. Склад і формування гуртів «Трикраю». Гурти «Трикраю» формують винятково юна ки, вбрані в яскраві костюми, основу яких складає військова форма. Кількість учасників строго регламентована – від 9 до 11 осіб, що зумовлено кількістю ролей. Найстаршим в групі як за віком, так і за статусом є Офіцер. Він мусить мати досвід участі в обряді, добре його знати і тільки за таких умов може претендувати на виконан ня головної ролі. Саме він віддає накази, а решта – Солдати, Ірóди і Рєжі́на йому під порядковуються. Рєжі́на – цариця. Вона може бути одна, або їх може бути дві. Роль Рєжі́н також виконують юнаки – дівчата не мають права брати участі в інсценізаціях чи народних драмах [31, с. 22]. Рєжі́ни, як і інші учасники гурту, одягнені у військову форму, однак замість традиційного військового кар туза, прикрашеного квітами, дзеркалами і стрічками, у них на голові фата. Обов’язковим елементом костюма є біла спідничка. У Рєжі́н є свої слова та особливі рухи в ритуальному танці. Саме вони по закінченню драматичного дійства учасників «Трикраю» віддають наказ танцювати Чортову сирбу – Sîrbă Dracului. Останнім часом на Рєжін поклали ще одну функцію – збирати гроші, яку раніше викону вали Калфи́. Щодо вікових особливостей, то зазвичай формується декілька гуртів. У наймолодший «Трикрай» гуртуються хлопчики, починаючи з 4–5го класів. Його в селі так і називають «Малий», або «Маленький Трикрай». До гру пи «Найстаршого Трикраю» входять юнаки, які відслужили в армії («Трикрай відслужа щий»). Він уважається найавторитетнішим. Парубки, котрі йдуть до «Відслужащого Три краю», брали участь в інсценізації вже раніше. Дехто п’ятий рік, дехто – шостий. Вони добре знають всі правила, слова і мають особливі відзнаки на формі. Окрім особистісних якостей претендентів на ту чи іншу роль – ініціативності і відпо відальності, спроможності якісно підготувати костюм і відповідний реквізит, при формуван http://www.etnolog.org.ua І драматичних інсценізацій дослідник убачав у І драматичних інсценізацій дослідник убачав у тому, що в них, «окрім жестів, міміки, дії і виІтому, що в них, «окрім жестів, міміки, дії і ви гуків, значне місце займають репліки в формі Ігуків, значне місце займають репліки в формі діалогу» [31, с. Ідіалогу» [31, с. 21]. І21]. З часом в етнічному складі українськоІЗ часом в етнічному складі українсько довського с. Ідовського с. Тец ІТецкани почав переважати украІкани почав переважати укра їнський елемент, що призвело до повної втрати Іїнський елемент, що призвело до повної втрати молдовських обрядів Імолдовських обрядів CІC відміну від останніх, яскрава драматична інІвідміну від останніх, яскрава драматична ін М ну інсценізацію фрагменту згаданої різдвяної М ну інсценізацію фрагменту згаданої різдвяної драми, яка виконується румунською мовою М драми, яка виконується румунською мовою і є беззаперечним запозиченням. Г. М і є беззаперечним запозиченням. Г. Спа М Спатару М тару рокі М років ХХ М в ХХ ст. М ст. проаналі М проаналі М ні народних драматичних М ні народних драматичних вистав, драматичних ігор та інсценізацій, зіМвистав, драматичних ігор та інсценізацій, зіМ браних у районах українськоМбраних у районах українськоМмолМмолдовськоМдовськоМруМруМ мунського пограниччя. Основні особливості Ммунського пограниччя. Основні особливості драматичних інсценізацій дослідник убачав у Мдраматичних інсценізацій дослідник убачав у тому, що в них, «окрім жестів, міміки, дії і виМтому, що в них, «окрім жестів, міміки, дії і ви гуків, значне місце займають репліки в формі Мгуків, значне місце займають репліки в формі З часом в етнічному складі українськоМЗ часом в етнічному складі українсько Останнім часом на Рєжін поклали ще одну МОстаннім часом на Рєжін поклали ще одну функціюМфункцію ФЗафіксований нами обряд «Трикрай», ФЗафіксований нами обряд «Трикрай», окрім традиційних обходів, містить драматич Фокрім традиційних обходів, містить драматич Ф ну інсценізацію фрагменту згаданої різдвяної Фну інсценізацію фрагменту згаданої різдвяної драми, яка виконується румунською мовою Фдрами, яка виконується румунською мовою тару Фтару Рєжі Ф Рєжін також виконують юнаки Ф н також виконують юнаки мають права брати участі в інсценізаціях чи Ф мають права брати участі в інсценізаціях чи народних драмах [31, с. Ф народних драмах [31, с. учасники гурту, одягнені у військову форму, Ф учасники гурту, одягнені у військову форму, однак замість традиційного військового кар Ф однак замість традиційного військового кар туза, прикрашеного квітами, дзеркалами і Фтуза, прикрашеного квітами, дзеркалами і стрічками, у них на голові фата. Обов’язковим Фстрічками, у них на голові фата. Обов’язковим елементом костюма є біла спідничка. УФелементом костюма є біла спідничка. У є свої слова та особливі рухи в ритуальному Фє свої слова та особливі рухи в ритуальному Фтанці. Саме вони по закінченню драматичного Фтанці. Саме вони по закінченню драматичного дійства учасників «Трикраю» віддають наказ Фдійства учасників «Трикраю» віддають наказ танцювати Чортову сирбуФтанцювати Чортову сирбу Останнім часом на Рєжін поклали ще одну ФОстаннім часом на Рєжін поклали ще одну Е участі в обряді, добре його знати і тільки за Е участі в обряді, добре його знати і тільки за таких умов може претендувати на виконан Е таких умов може претендувати на виконан ня головної ролі. Саме він віддає накази, Е ня головної ролі. Саме він віддає накази, – Солдати, ІрЕ– Солдати, ІрóЕóди і РєжіЕди і Рєжі порядковуються. РєжіЕпорядковуються. Рєжі́Е́порядковуються. Рєжі́порядковуються. РєжіЕпорядковуються. Рєжі́порядковуються. РєжінаЕна – цариця. Вона Е– цариця. Вона може бути одна, або їх може бути дві. Роль Еможе бути одна, або їх може бути дві. Роль н також виконують юнакиЕн також виконують юнаки – діЕ– дівчата не Евчата не мають права брати участі в інсценізаціях чи Емають права брати участі в інсценізаціях чи народних драмах [31, с.Енародних драмах [31, с. 22]Е22]. РєжіЕ. Рєжі́Е́. Рєжі́. РєжіЕ. Рєжі́. Рєжіни, як і інші Ени, як і інші учасники гурту, одягнені у військову форму, Еучасники гурту, одягнені у військову форму, однак замість традиційного військового карЕоднак замість традиційного військового кар 5959 З історії та культури ні гуртів ураховується також проживання в селі. Намагаються так сформувати групу, щоб трикраї ́сти жили в різних кутах – края́х села. Це диктується усталеним маршрутом, який передбачає виконання певних обрядодій на всіх роздоріжжях села і подальший обхід до мівок до глибокої ночі. Отож, особливості статевовікової регла ментації учасників гуртів «трикраїстів», що, вочевидь, склалися в умовах патріархального суспільства, досі підтримуються у фольклор ній традиції села парубоцькими громадами. На аналогічні особливості в румунських келушарів, молдовських мошів, болгарських сурванарів і нукерів указує дослідник О. Курочкін [13]. Костюми учасників «Трикраю». Костю ми учасники готують самостійно. О. Косован звернула увагу на те, що «Трикра́й був фай- но одітий, усі на лице були накрашені, ну їх всіх видко було», тобто обличчя учасників не приховувалися масками [КОВ]. Один з учасників обряду 31 грудня 2013 року так прокоментував костюм: «У нас народний костюм трикрайскій. Шили їго ще наші прадіди, батьки. В кого є старі форми, в кого нові. Контур форми состоїт с того, шо вверху йдут квітки, зверху бісєр, лєнти, дождік та разні прикраси. Фураж- ка, піттяжкú та дємбєльській ремінь. І го- ловне – кітєль. Кітєль – це є показ нашої форми». «Піттяжки́» шиють із цупкого мате ріалу білого кольору і по краях облямовують червоною стрічкою. Щоб вони тримали форму, всередину вставляють штучну шкіру – «дєр мантін». Обов’язковим атрибутом костюма є виготовлена з яскравого кольорового паперу фі́нка. Н. Проданюк зазначила, що тільки в їх ньому селі в костюмі учасників обряду на явний український елемент, а саме – квіти і різно кольорові стрічки з українського віночка, які прикрашають головний убір [ПНВ]. Підготовка гуртів. За інформацією Н. Проданюк, гуртуватися учасники «Три краю» розпочинають задовго до Нового року. Як правило, це відбувається в жовтні – лис топаді. Розподіляють ролі, вчать слова і впро довж щонайменше шести тижнів, найчастіше у вихідні дні, збираються на тренування – «трініровку». Залежно від того, скільки учасників має гурт, стільки тижнів вони тре нуються, по черзі збираючись у кожного. Ін коли з однієї хати могло бути й двоє учасників. Тоді й менше часу відводилося на підготовку [ПНВ, БВГ]. Замащування печі. Сьогодні, завдяки підтримці примарії, хлопці тренуються в Бу динку культури. А колись вони збиралися «на хаті одного з тих, хто йде в групі». Батьки заздалегідь готувалися до того, щоб прийня ти учасників у себе вдома. Традиційно мама хлопця «замащувала піч». Якщо в нього була сестра, то запрошувала своїх подружок, щоб «було з ким погуляти». Приходять родичі, бо «трініровка» – значна подія в житті роди ни. Відмови з боку батьків були надзвичайною рідкістю і траплялися лише за виняткових об ставин [ПНВ]. Традиції наймання музик. Щоб найняти музик, учасники гурту за домовленістю ідуть до одного з них додому і припрошають: «Ми вас просимо бути музикантами у нашому Трикраю». Із собою мають пляшку горілки, закуску й солодощі. Уважається, що хороші музиканти є запорукою успішного виступу й майбутньої перемоги в змаганнях. Музиканти, погоджуючись, беруть на себе певну відпові дальність за молодіжний гурт, його поведінку. Це єдині жонаті чоловіки, які беруть участь в обряді разом з юнаками [ПНВ]. Хода гуртів «Трикраю». Гурти парубків у воєнізованих, яскраво розшитих костюмах ши куються в колони на кшталт військових і один за одним через певний проміжок часу, необхід ний для виконання обрядодій, вирушають від околиці села, «з того края, шо від Коржеуц», у напрямку від Одинáдцятої до Першої вули ці. Ідуть підкреслено чітким стройовим кроком у супроводі музик до першого роздоріжжя, де на них чекають жителі цього кута – крáю. Учасники ходи голосно вигукують, свистять у свистки, калатають у дзвоники, створюючи http://www.etnolog.org.ua І – кітєль. Кітєль І – кітєль. Кітєль форми». Іформи». «ПіттяжкиІ«Піттяжки ріалу білого кольору і по краях облямовують Іріалу білого кольору і по краях облямовують червоною стрічкою. Щоб вони тримали форму, Ічервоною стрічкою. Щоб вони тримали форму, всередину вставляють штучну шкіруІвсередину вставляють штучну шкіру мантін». Обов’язковим атрибутом костюма є Імантін». Обов’язковим атрибутом костюма є виготовлена з яскравого кольорового паперу Івиготовлена з яскравого кольорового паперу Проданюк зазначила, що тільки в їхІПроданюк зазначила, що тільки в їх М Один з учасників обряду 31 М Один з учасників обряду 31 року так прокоментував костюм: « М року так прокоментував костюм: «У М У народний костюм трикрайскій. Шили їго М народний костюм трикрайскій. Шили їго ще наші прадіди, батьки. В М ще наші прадіди, батьки. В ког М кого є старі М о є старі форми, в кого нові. Контур форми состоїт с М форми, в кого нові. Контур форми состоїт с того, шо вверху йдут квітки, зверху бісєр, Мтого, шо вверху йдут квітки, зверху бісєр, лєнти, дождік та разні прикраси. ФуражМлєнти, дождік та разні прикраси. Фураж-М- ка, піттяжк Мка, піттяжкú Мú та дємбєльській ремінь. ІМ та дємбєльській ремінь. І гоМго-М- – кітєль. Кітєль М – кітєль. Кітєль – це М– це є показ нашої Мє показ нашої «Піттяжки М«Піттяжки́ М́«Піттяжки́«Піттяжки М«Піттяжки́«Піттяжки» шиють із цупкого матеМ» шиють із цупкого мате ріалу білого кольору і по краях облямовують Мріалу білого кольору і по краях облямовують червоною стрічкою. Щоб вони тримали форму, Мчервоною стрічкою. Щоб вони тримали форму, всередину вставляють штучну шкіруМвсередину вставляють штучну шкіру мантін». Обов’язковим атрибутом костюма є Ммантін». Обов’язковим атрибутом костюма є ТрикраюМТрикраю закуску й солодощі. Уважається, що хороші Мзакуску й солодощі. Уважається, що хороші Ф усі на лице були накрашені, ну їх Ф усі на лице були накрашені, ну їх тобто обличчя учасників не Фтобто обличчя учасників не гру Фгрудня Фдня грудня гру Фгрудня гру У ФУ нас Фнас народний костюм трикрайскій. Шили їго Фнародний костюм трикрайскій. Шили їго ти учасників у себе вдома. Традиційно мама Ф ти учасників у себе вдома. Традиційно мама хлопця « Ф хлопця «замащувала піч Ф замащувала піч сестра, то запрошувала своїх подружок, щоб Ф сестра, то запрошувала своїх подружок, щоб « Ф «було з ким погуляти Ф було з ким погуляти бо « Ф бо «трініровка Ф трініровка» Ф » – значна подія в житті роди Ф – значна подія в житті роди ни. Відмови з боку батьків були надзвичайною Фни. Відмови з боку батьків були надзвичайною рідкістю і траплялися лише за виняткових обФрідкістю і траплялися лише за виняткових об ставин [ПНВ].Фставин [ПНВ]. Традиції наймання музик.ФТрадиції наймання музик. музик, учасники гурту за домовленістю ідуть Фмузик, учасники гурту за домовленістю ідуть до одного з них додому і припрошають: «Фдо одного з них додому і припрошають: « вас просимо бути музикантами у нашому Фвас просимо бути музикантами у нашому ТрикраюФТрикраю Е Замащування печі. Е Замащування печі. Сьогодні, завдяки Е Сьогодні, завдяки підтримці примарії, хлопці тренуються в Бу Е підтримці примарії, хлопці тренуються в Бу динку культури. А Единку культури. А колЕколись вони збиралися «Еись вони збиралися « хаті одного з тих, хто йде в групіЕхаті одного з тих, хто йде в групі заздалегідь готувалися до того, щоб прийняЕзаздалегідь готувалися до того, щоб прийня ти учасників у себе вдома. Традиційно мама Ети учасників у себе вдома. Традиційно мама замащувала пічЕзамащувала піч». Якщо в нього була Е». Якщо в нього була сестра, то запрошувала своїх подружок, щоб Есестра, то запрошувала своїх подружок, щоб було з ким погулятиЕбуло з ким погуляти». Приходять родичі, Е». Приходять родичі, – значна подія в житті родиЕ– значна подія в житті роди ни. Відмови з боку батьків були надзвичайною Ени. Відмови з боку батьків були надзвичайною 60 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 2/2016 60 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 2/2016 неймовірний гамір, у якому поєднується під несеність, урочистість і моторошне відчуття хаосу. Кожен гурт супроводжує щонайменше два музиканти. З музичних інструментів ра ніше здебільшого використовували гармонію (тепер баян чи акордеон) і бубон, або барабан з «тарілками». У давніші часи обов’язковою була скрипка. Підійшовши до перехрестя, Офіцер ру мунською мовою віддає команду «Стій!». Далі між учасниками гурту розігрується міні спектакль. Кожен з них відповідно до сцена рію голосно й дуже швидко скоромовкою по румунськи вигукує свої слова: «Вони начебто сперечаються між собою, хто з них кращий. Наказують один одному. Врешті-решт до- ходять згоди і Рєжі ́на віддає наказ танцю- вати Чортову си́рбу – Sîrbă Dracului, при- мовляючи при цьому: “Hai la Sîrbă Dracului”» [ПНВ]. І всі учасники ходи під музичний су провід, узявши один одного за плечі й утво ривши коло, починають завзято танцювати, дедалі прискорюючи рухи й вигукуючи супро відний текст. Шалений ритм танцю, яскра ві костюми і голосний речитатив справляють надзвичайне враження, викликають захоплен ня й зачарування. У «сирбі» щосили тупають ногами, вигукують, свистять. Н. Проданюк пригадує, що ще її бабуся пояснювала, що такий шум і гам учасники обряду створюють навмисне, щоб відігнати злих духів [ПНВ]. Подібне тлумачення звукових ефектів, що су проводжують гурти маланкових, трапляється в багатьох розвідках. По закінченню «сирби», трикраї ́сти запрошують дівчат. Танцюють «валец» – вальс. Слід звернути увагу на кілька моментів. Поперше, на сакральну роль ритуального тексту. Цікавим є той факт, що за словами усіх без винятку респондентів, на їхній пам’яті, та й на пам’яті їхніх батьків і навіть дідів, учасники «Трикраю» вже не розуміли сенсу румунського тексту. Однак усвідомлення його сакраль ної ролі змушувало завчати слова напам’ять: «Вони смисла нічього ни знали ті наші хлопці... Вони зубрили. Казали яке-то сло- во. А його переведи на наш язик – нічього ни понімали» [КОВ]. На зв’язок світогляду, ду ховної культури з мовою, словом у календарній обрядовості свого часу звернув увагу О. По тебня. У цьому випадку можемо констатува ти, що мовні одиниці в структурі ритуального тексту набули міфопоетичного навантаження. Життєздатність румунського / молдовського слова в українській етнокультурі стала симво лічним культурним тлом обряду. Сьогодні діти вивчають румунську мову в школі і добре нею володіють, тож і текст, що використовується в драматизації, завчають усвідомлено. Друге, що важливо підкреслити, – винят кова законсервованість ритуалу, яка виявля ється в усіх його елементах: складі гурту, кос тюмах, підготовці, непорушності ритуальних обрядодій та їх виконанні на всіх одинадцяти роздоріжжях. Останнє є свідченням того, що до цього часу роздоріжжя у свідомості селян залишаються «сакральними локусами», де, за народними уявленнями, «перетинався реаль ний та ірреальний світ» [13]. Дійшовши до Першої вулиці, учасники ходи мають змогу зупинитися й перепочити, щоб розпочати традиційний обхід (від хати до хати) і привітати односельців з Новим ро ком. Спочатку заходить одна із Рєжі́н і питає дозволу, чи можна зайти. Якщо господар до зволяє, то Рєжі ́на закликає весь «Трикрай». Гурт танцює в хаті. Зичать здоров’я, усього найкращого, а потім запрошують дівчину чи її маму на вальс. Інформатори зауважують, що «Найчастіше Трикраї заходять туди, де є дівчина на виданні. Це знак того, що дівчи- на користується повагою» [ПНВ]. Обхід продовжується приблизно до опівночі, а потім гурти або святкують Новий рік усі разом, або розходяться по своїх «компаніях», попередньо домовившись, о котрій годині – 6й чи 7й ранку – зустрічаються [ПНВ]. На світанку «Одягаються [в костюми. – К. К., В. К.] ма- люються і порня́ють13 знов» [ГСІ], «І май- же до полудня першого січня ходять селом, куди їх запрошують» [ПНВ]. http://www.etnolog.org.ua І такий шум і гам учасники обряду створюють І такий шум і гам учасники обряду створюють навмисне, щоб відігнати злих духів [ПНВ]. Інавмисне, щоб відігнати злих духів [ПНВ]. Подібне тлумачення звукових ефектів, що суІПодібне тлумачення звукових ефектів, що су проводжують гурти маланкових, трапляється Іпроводжують гурти маланкових, трапляється в багатьох розвідках. По закінченню «сирби», Ів багатьох розвідках. По закінченню «сирби», сти запрошують дівчат. Танцюють Істи запрошують дівчат. Танцюють – вальс.І– вальс. Слід звернути увагу на кілька моментів. ІСлід звернути увагу на кілька моментів. перше, на сакральну роль ритуального Іперше, на сакральну роль ритуального М ривши коло, починають завзято танцювати, М ривши коло, починають завзято танцювати, дедалі прискорюючи рухи й вигукуючи супро М дедалі прискорюючи рухи й вигукуючи супро відний текст. Шалений ритм танцю, яскра М відний текст. Шалений ритм танцю, яскра ві костюми і голосний речитатив справляють М ві костюми і голосний речитатив справляють надзвичайне враження, викликають захоплен М надзвичайне враження, викликають захоплен М ня й зачарування. У Мня й зачарування. У «сирбі»М«сирбі» щосили тупають М щосили тупають ногами, вигукують, свистять. Н.Многами, вигукують, свистять. Н. ПроМПроданюк Мданюк пригадує, що ще її бабуся пояснювала, що Мпригадує, що ще її бабуся пояснювала, що такий шум і гам учасники обряду створюють Мтакий шум і гам учасники обряду створюють навмисне, щоб відігнати злих духів [ПНВ]. Мнавмисне, щоб відігнати злих духів [ПНВ]. Подібне тлумачення звукових ефектів, що суМПодібне тлумачення звукових ефектів, що су проводжують гурти маланкових, трапляється Мпроводжують гурти маланкових, трапляється в багатьох розвідках. По закінченню «сирби», Мв багатьох розвідках. По закінченню «сирби», сти запрошують дівчат. Танцюють Мсти запрошують дівчат. Танцюють щоб розпочати традиційний обхід (від хати Мщоб розпочати традиційний обхід (від хати до хати) і привітати односельців з Новим роМдо хати) і привітати односельців з Новим ро Ф Dracului Ф Dracului”» Ф ”» всі учасники ходи під музичний су Фвсі учасники ходи під музичний су Ф провід, узявши один одного за плечі й утво Фпровід, узявши один одного за плечі й утво Ф ривши коло, починають завзято танцювати, Фривши коло, починають завзято танцювати, дедалі прискорюючи рухи й вигукуючи супро Фдедалі прискорюючи рухи й вигукуючи супро Ф відний текст. Шалений ритм танцю, яскра Фвідний текст. Шалений ритм танцю, яскра Ф Друге, що важливо підкреслити, Ф Друге, що важливо підкреслити, кова Ф кова законсервованість ритуалу, яка виявля Ф законсервованість ритуалу, яка виявля ється в усіх його елементах: складі гурту, кос Ф ється в усіх його елементах: складі гурту, кос тюмах, підготовці, непорушності ритуальних Ф тюмах, підготовці, непорушності ритуальних обрядодій та їх виконанні на всіх одинадцяти Ф обрядодій та їх виконанні на всіх одинадцяти роздоріжжях. Останнє є свідченням того, що Фроздоріжжях. Останнє є свідченням того, що до цього часу роздоріжжя у свідомості селян Фдо цього часу роздоріжжя у свідомості селян залишаються «сакральними локусами», де, за Фзалишаються «сакральними локусами», де, за народними уявленнями, «перетинався реальФнародними уявленнями, «перетинався реальФний та ірреальний світ» [13].Фний та ірреальний світ» [13]. Дійшовши до Першої вулиці, учасники ФДійшовши до Першої вулиці, учасники ходи мають змогу зупинитися й перепочити, Фходи мають змогу зупинитися й перепочити, щоб розпочати традиційний обхід (від хати Фщоб розпочати традиційний обхід (від хати Е слова в українській етнокультурі стала симво Е слова в українській етнокультурі стала симво лічним культурним тлом обряду. Е лічним культурним тлом обряду. Е Сьогодні діти вивчають румунську мову в Е Сьогодні діти вивчають румунську мову в школі і добре нею володіють, тож і текст, що Ешколі і добре нею володіють, тож і текст, що використовується в драматизації, завчають Евикористовується в драматизації, завчають усвідомлено. Еусвідомлено. Друге, що важливо підкреслити,ЕДруге, що важливо підкреслити, –Е– винятЕ винят законсервованість ритуалу, яка виявляЕзаконсервованість ритуалу, яка виявля ється в усіх його елементах: складі гурту, косЕється в усіх його елементах: складі гурту, кос тюмах, підготовці, непорушності ритуальних Етюмах, підготовці, непорушності ритуальних обрядодій та їх виконанні на всіх одинадцяти Еобрядодій та їх виконанні на всіх одинадцяти роздоріжжях. Останнє є свідченням того, що Ероздоріжжях. Останнє є свідченням того, що З історії та культури Гурт ряджених на свято «Трикрай» . 2013 р. Рєжіни серед учасників гурту. 2013 р. Ряджені учасники «Трикраю». 1949 р. (З архіву І. М. Тодосійчука) Усі світлини із с. Тецкани Бричанського району Республіки Молдова. http://www.etnolog.org.ua ІММММ ФФФФРєжіни ФРєжіни серед учасників гурту. Фсеред учасників гурту. 2013Ф2013 р.Фр. ЕЕЕЕсеред учасників гурту. Есеред учасників гурту. ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 2/2016 Маска Кози. 2013 р. Вальс ряджених учасників новорічного дійства. 2013 р. Завершення обряду «Трикрай». 2013 р. http://www.etnolog.org.ua ІІММММ ФФФЕЕЕЕ 6161 З історії та культури «Перегулювання». Першого січня близь ко дванадцятої дня всі гурти збираються біля Будинку культури на «перегулювання». За ходом змагань спостерігає журі, до складу якого входять досвідчені колишні учасники обряду, які оцінюють команди за заздалегідь розробленими критеріями: підготовка кос тюмів, реквізиту, правильність слів, харак тер ходи, виконання танцю тощо. Завдяки примарії і лідерам 14, переможцям вручають коштовні подарунки, у тому числі й грошові премії. Як стверджують респонденти, «це дуже серйозні змагання, на які збираєть- ся все село. Неодмінно приходять бать- ки учасників. Часто бувають суперечки з приводу визначення переможців, тому кожна група, готуючи костюм, намага- ється відшукати якусь “родзинку”, яка б виділила їхній гурт з-поміж інших» [ПНВ, БВГ, СОІ]. Спалювання Діда. На завершальній стадії обряду «палять Діда». За словами І. Тодосійчука, «це старий обічай. Тоже з Буковини взятий. Приносúли соломи ўоден оберемочок. І клали так зависо- ко... То називавси Дід. І палили того Діда. І прискакували. Так робила мóя мама, і бабка, і ми так робили. А діти вже так ни ро́б’я. Ну, де-не-де ро́б’я, та ўже мало» [ТІМ]. Звичай «шмалити діда» згадує П. Несто ровський. Він зазначає, що дійство відбува лося до «наступления утренней зари другого дня Рождества» [21, с. 128] і вбачає в ньо му не обряд очищення, а спосіб «укрепить свой боязливый дух и сделать его смелым, безстрашным» [21, с. 128]. Натомість тецкан ці всіляко підкреслювали важливу сакральну функцію вогню: «Вечором, як устрічаєм Но- вий год, каждий коло воріт субі паля щос, шоб горіло. І гуляют, скакают у в’гонь, шоб всьо недобре від чіловєка відходи́ло. Пирискакуют всі недобрі сіли, всьо в’гонь унічтожит. Дим поніс, і шоб люди могли уже в Новий год війти з нóвими сілами, з нóвим здоровйом» [БСЮ]. У цьому випадку, за О. Курочкіним, ново річний вогонь відіграє таку саму «роль, що й проточна “свята” вода, виступаючи її обрядо вим дублікатом» [13]. Трансформація «Данцу» в бал-маскарад «Маски». У с. Тецкани ми зафіксували три ін варіанти «Данцу»: 1) «Данец» на роздоріжжях як неодмінна складова ходи гуртів маланкарів, у тому числі «Трикраю» і «Нісеніто»; 2) «Данец» у хаті господарів; 3) великий «Данец», який раніше влашто вувався на сільському майдані 14 січня, тобто в день Святого Василя, а потім 1 січня, тобто безпосередньо на Новий рік. Обрядовий пляс у хаті дівчини описав священик Василь Завойчинський [6, с. 1127] і згодом відтворив П. Несторовський, який стверджував, що обряд «плясаня» відбу вався на Різдво під час колядування, а сіль ські танці організовували «за святками» [21, с. 127–128]. На ініціальний характер «виведення дівчини на танець» у молдован і українців Верхнього Попруття та в румунів Верхнього Сирету звернув увагу А. Мойсей [19, с. 168]. О. Курочкін також згадує «за гальносільські святакарнавали, що відбува лися удень на Василя», в українському При карпатті, які там називають «“сход”, “плєс”, “забава”, “данець”, “жок”» [12]. О. Харчишин відзначає, що «ще в другій половині ХХ ст. головно в порубіжних з Буковиною районах Молдови – Бричанському, Єдинецькому, Окницькому» побутував звичай дівочої ініці ації, аналогії до якого їй вдалося зафіксувати і на західноукраїнських землях, зокрема «в се лах Покуття на Коломийщині, Снятинщині» та ін. На підставі цього дослідниця доходить висновку, що «побутування звичаю виведен ня дівчини на танець не обмежується тільки Верхнім Попруттям та Верхнім Сиретом, а охоплює, очевидно, ширші терени України з епіцентром у буковинськобессарабському регіоні» [34, с. 519]. У с. Тецкани «Данец», починаючи із се редини минулого століття, трансформувався в http://www.etnolog.org.ua ІЗвичай «шмалити діда» згадує П.ІЗвичай «шмалити діда» згадує П. ровський. Він зазначає, що дійство відбуваІровський. Він зазначає, що дійство відбува лося до «наступления утренней зари другого Ілося до «наступления утренней зари другого дня Рождества» [21, с.Ідня Рождества» [21, с. 128І128 му не обряд очищення, аІму не обряд очищення, а свой боязливый дух и сделать его смелым, Ісвой боязливый дух и сделать его смелым, безстрашным» [21, с.Ібезстрашным» [21, с. 128І128 ці всіляко підкреслювали важливу сакральну Іці всіляко підкреслювали важливу сакральну М стадії обряду «палять Діда». За словами М стадії обряду «палять Діда». За словами це старий обічай. Тоже М це старий обічай. Тоже з Буковини взятий. Принос М з Буковини взятий. Приносú М úли соломи М ли соломи кла М клали так зависо М ли так зависо- М - ко... То називавси Дід. І М ко... То називавси Дід. І па М палили того Діда. М лили того Діда. прискакували. Так робила мМприскакували. Так робила мóМóя мама, Мя мама, ми так робили. АМми так робили. А дітМдіти вже так Ми вже так б’я. Ну, де-не-де ро Мб’я. Ну, де-не-де ро́ М́б’я. Ну, де-не-де ро́б’я. Ну, де-не-де ро Мб’я. Ну, де-не-де ро́б’я. Ну, де-не-де роб’я, та ўже малоМб’я, та ўже мало́б’я, та ўже мало́ М́б’я, та ўже мало́ »М» Звичай «шмалити діда» згадує П.МЗвичай «шмалити діда» згадує П. НесМНес ровський. Він зазначає, що дійство відбуваМровський. Він зазначає, що дійство відбува лося до «наступления утренней зари другого Млося до «наступления утренней зари другого 128М128] і вбачає в ньоМ] і вбачає в ньо гальносільські святаМгальносільські свята лися удень на Василя», в українському ПриМлися удень на Василя», в українському При Ф » [ПНВ, Ф » [ПНВ, На завершальній ФНа завершальній стадії обряду «палять Діда». За словами Фстадії обряду «палять Діда». За словами це старий обічай. Тоже Фце старий обічай. Тоже ли соломи Фли соломи безпосередньо на Новий рік. Ф безпосередньо на Новий рік. Обрядовий пляс у хаті дівчини описав Ф Обрядовий пляс у хаті дівчини описав священик Василь Завойчинський [6, с. Ф священик Василь Завойчинський [6, с. і згодом відтворив П. Ф і згодом відтворив П. стверджував, що обряд «плясаня» відбу Ф стверджував, що обряд «плясаня» відбу вався на Різдво під час колядування, а сільФвався на Різдво під час колядування, а сіль ські танці організовували «за святками» Фські танці організовували «за святками» [21, с.Ф[21, с. 127–128]. На ініціальний характер Ф127–128]. На ініціальний характер «виведення дівчини на танець» у молдован і Ф«виведення дівчини на танець» у молдован і українців Верхнього Попруття та в румунів Фукраїнців Верхнього Попруття та в румунів Верхнього Сирету звернув увагу А.ФВерхнього Сирету звернув увагу А.Ф[19, с.Ф[19, с. гальносільські святаФгальносільські свята Е складова ходи гуртів маланкарів, у тому числі Е складова ходи гуртів маланкарів, у тому числі «Трикраю» і «Нісеніто»; Е «Трикраю» і «Нісеніто»; 2) «Данец» у хаті господарів; Е 2) «Данец» у хаті господарів; 3) великий «Данец», який раніше влаштоЕ3) великий «Данец», який раніше влашто вувався на сільському майдані 14Евувався на сільському майдані 14 січЕсіч в день Святого Василя, аЕв день Святого Василя, а потЕпотім 1Еім 1 січЕсічня, тобто Еня, тобто безпосередньо на Новий рік. Ебезпосередньо на Новий рік. Обрядовий пляс у хаті дівчини описав ЕОбрядовий пляс у хаті дівчини описав священик Василь Завойчинський [6, с.Есвященик Василь Завойчинський [6, с. і згодом відтворив П.Еі згодом відтворив П. НесЕНесторовський, який Еторовський, який стверджував, що обряд «плясаня» відбуЕстверджував, що обряд «плясаня» відбу вався на Різдво під час колядування, а сільЕвався на Різдво під час колядування, а сіль 62 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 2/2016 62 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 2/2016 балмаскарад «Маски», який щороку відбува ється в клубі 30 грудня. Силами сільської примарії в Будинку куль тури встановлюється ялинка. Заздалегідь готують сценарій свята з Дідом Морозом і Снігуронькою та святковою концертною про грамою за участю професійних і самодіяльних артистів – музикантів, співаків, танцюристів, вокальних колективів і навіть артистів цирку. Карнавалу чекають з великим нетерпінням і беруть участь у ньому всі охочі – від дітей до найстарших мешканців села і гостей з нав колишніх сіл. Маскарад такий популярний у сільській громаді, що навіть ті, хто давно виїхав із села, намагаються прибути на малу бат́ьківщину до 30 грудня, щоб стати учасни ком цього балу. Як підкреслила бібліотекар С. Григорець, це – «бал-маскарад, іменно маскарад. Дуже багато жилающих приходя в карнавальних масках, в костюмах, котрі вони субі шиют, ни жаліючи свого врем- ня, придумуют защиту до свого костю- ма. Придумуют танци, ходя на репетиції. В основном це жінки в нас роб’я. Но можут бути і люди перебрані» [ГСІ]. До маскараду готуються в абсолютній сек ретності. Збираються невеликі гурти (від 5 до 10 осіб) і готують маски, тобто костюми карнавальних персонажів. Щороку створю ються нові образи й відповідно виготовля ються нові костюми. Коштів на це не шкоду ють. Головне – здивувати громаду і зробити так, щоб ніхто не здогадався, хто ховається за маскою, тож обличчя карнавального пер сонажа має бути повністю чи частково при ховане. Щоб себе не розсекретити, Маски, приймаючи запрошення до танцю, не розмов ляють з тими, хто їх запросив чи з іншими учасниками балу. Упродовж усього вечора грає «жива» музика. Повільні парні танці на вкруг ялинки змінюються колективними за пальними хо́рою та си́рбою. Ближче до півно чі розпочинається захист масок, під час якого кожен гурт представляє свою оригінальну програму – інсценізацію, що містить танці, пантоміму й обов’язкове новорічне вітання. Захист масок за заздалегідь розробленими й оприлюдненими критеріями оцінює журі, до складу якого входять керівники примарії, сільська інтелігенція та інші поважні люди. Переможців нагороджують цінними пода рунками вартістю від 500 до декількох ти сяч леїв. Бал, який відбувається в атмосфері святкової таємничості, гумору, триває всю ніч «пока послідній чоловік годен гуляти, му- зика грає» [СОІ]. Завершується на світанку святковим феєрверком. Поєднання традицій і перетворення «Дан цу» в балмаскарад не нівелювало його («Дан цу») основної функції, а саме – ініціального посвячення дівчат. Для дівчини, яку жодного разу не взяли «гуляти», це – ганьба [ПНВ]. Розганяння кирилейса. За усталеною традицією новорічні свята завершувалися ко лективною трапезою. Цей звичай, як зазначає О. Курочкін, до наших днів «побутує на При карпатті й Буковині» і «у різних місцевостях відомий під назвами: “розщедрування”, “роз меланки”, “коляду пити”, “розколяда”, “лат ка”, “ардан” тощо» [13]. Тецканці збираються «посля Йордана й Івана», щоб «розігнати кириле́йса». Інколи «розганяння» затягува лося ледве не на тиждень [КВК]. Висновки. Наші розвідки засвідчили, що таке архаїчне явище, як новорічний обрядовий комплекс «Маланка», продовжує побутувати на півночі Молдови в зоні українськосхідно романського пограниччя й на початку ХХІ ст. Зафіксований нами в с. Тецкани Бричанського району інваріант є синкретичним поєднанням локальних виявів української і молдовсько румунської традицій. Обряд «Маланка» з традиційними персонажами антропо й зоо морфного походження зазнав суттєвих тем поральних, функціональних, семантичних і структурних змін, у тому числі й у складі рядже них. Він трансформувався в ще більш яскраво виражений обряд соціального спрямування «Нісеніто» з головним персонажем Ле́йка. Це театралізоване дійство розважально ігрового характеру, як і обряд «Трикрай», який демонструє виняткову законсервованість, http://www.etnolog.org.ua І ються нові образи й відповідно виготовля І ються нові образи й відповідно виготовля ються нові костюми. Коштів на це не шкодуІються нові костюми. Коштів на це не шкоду ють. Головне Іють. Головне – здІ– здивувати громаду і зробити Іивувати громаду і зробити так, щоб ніхто не здогадався, хто ховається Ітак, щоб ніхто не здогадався, хто ховається за маскою, тож обличчя карнавального перІза маскою, тож обличчя карнавального пер сонажа має бути повністю чи частково приІсонажа має бути повністю чи частково при ховане. Щоб себе не розсекретити, Маски, Іховане. Щоб себе не розсекретити, Маски, приймаючи запрошення до танцю, не розмовІприймаючи запрошення до танцю, не розмов ляють з тими, хто їх запросив чи з іншими Іляють з тими, хто їх запросив чи з іншими М ня, придумуют защиту до свого костю М ня, придумуют защиту до свого костю ма. Придумуют танци, ходя на репетиції. М ма. Придумуют танци, ходя на репетиції. основном це жінки в нас роб’я. Но можут М основном це жінки в нас роб’я. Но можут » [ГСІ]. М » [ГСІ]. До маскараду готуються в абсолютній сек М До маскараду готуються в абсолютній сек ретності. Збираються невеликі гурти (відМретності. Збираються невеликі гурти (від 5 М5 осіб) і готують маски, тобто костюми Мосіб) і готують маски, тобто костюми карнавальних персонажів. Щороку створюМкарнавальних персонажів. Щороку створюМ ються нові образи й відповідно виготовляМються нові образи й відповідно виготовля ються нові костюми. Коштів на це не шкодуМються нові костюми. Коштів на це не шкоду ивувати громаду і зробити Мивувати громаду і зробити так, щоб ніхто не здогадався, хто ховається Мтак, щоб ніхто не здогадався, хто ховається за маскою, тож обличчя карнавального перМза маскою, тож обличчя карнавального пер сонажа має бути повністю чи частково приМсонажа має бути повністю чи частково при лося ледве не на тиждень [КВК]. Млося ледве не на тиждень [КВК]. Ф бал-маскарад, іменно Ф бал-маскарад, іменно маскарад. Дуже багато жилающих приходя Ф маскарад. Дуже багато жилающих приходя в карнавальних масках, в костюмах, котрі Фв карнавальних масках, в костюмах, котрі вони субі шиют, ни жаліючи свого врем Фвони субі шиют, ни жаліючи свого врем- Ф- ня, придумуют защиту до свого костю Фня, придумуют защиту до свого костю- Ф- ма. Придумуют танци, ходя на репетиції. Фма. Придумуют танци, ходя на репетиції. основном це жінки в нас роб’я. Но можут Фосновном це жінки в нас роб’я. Но можут посвячення дівчат. Для дівчини, яку жодного Ф посвячення дівчат. Для дівчини, яку жодного разу не взяли « Ф разу не взяли « Розганяння кирилейса Ф Розганяння кирилейса традицією новорічні свята завершувалися ко Ф традицією новорічні свята завершувалися ко лективною трапезою. Цей звичай, як зазначає Ф лективною трапезою. Цей звичай, як зазначає О.ФО. Курочкін, до наших днів «побутує на ПриФКурочкін, до наших днів «побутує на При карпатті й Буковині» і «у різних місцевостях Фкарпатті й Буковині» і «у різних місцевостях Фвідомий під назвами: “розщедрування”, “розФвідомий під назвами: “розщедрування”, “роз меланки”, “коляду пити”, “розколяда”, “латФмеланки”, “коляду пити”, “розколяда”, “лат ка”, “ардан” тощо» [13]. Тецканці збираються Фка”, “ардан” тощо» [13]. Тецканці збираються «Ф«посля Йордана й ІванаФпосля Йордана й Івана кирилеФкириле́Ф́ лося ледве не на тиждень [КВК]. Флося ледве не на тиждень [КВК]. Е «пока послідній чоловік годен гуляти, му Е «пока послідній чоловік годен гуляти, му Завершується на світанку Е Завершується на світанку святковим феєрверком. Е святковим феєрверком. Поєднання традицій і перетворення «ДанЕПоєднання традицій і перетворення «Дан маскарад не нівелювало його («ДанЕмаскарад не нівелювало його («ДанЕцу») основної функції, а самеЕцу») основної функції, а саме – інЕ– ініціального Еіціального посвячення дівчат. Для дівчини, яку жодного Епосвячення дівчат. Для дівчини, яку жодного разу не взяли « Еразу не взяли «гулятиЕгуляти», цеЕ», це – ганьба [ПНВ].Е– ганьба [ПНВ]. Розганяння кирилейсаЕРозганяння кирилейса. Е. За усталеною ЕЗа усталеною традицією новорічні свята завершувалися коЕтрадицією новорічні свята завершувалися ко лективною трапезою. Цей звичай, як зазначає Елективною трапезою. Цей звичай, як зазначає Курочкін, до наших днів «побутує на ПриЕКурочкін, до наших днів «побутує на При 6363 З історії та культури і балмаскарад «Маски» – сучасний вияв «Данцу» з його матримоніальною семанти кою, і «Гейкання», надзвичайно популярні в селі, жителі якого виявили здатність не тільки зберегти тяглість традиції, а й творчо її пере осмислити та надати нового звучання арха їчним і багато в чому реліктовим явищам, що потребують подальшого дослідження. 1 Про етнічну й мовну самоідентифікацію меш- канців с. Тецкани, ступінь володіння українською мовою, особливості функціонування української мови, у тому числі в публічній та освітній сферах, див. : Cara N., Chirtoaca D., Cоjuhari E., Ostaf S., Stoianova T. şi alţii. Standardele internaţionale pentru protecţia minorităţilor naţionale şi situaţia ucrainenilor şi bulgarilor în localităţile compact populate de ei în Republica Moldova. – Chişinău, 2003. – 232 р.; Кара Н., Киртоака Д., Кожухарь Е., Остаф С., Стоянова Т. и др. Международные стандарты по защите прав национальных мень- шинств и положение украинцев и болгар в местах компактного проживания в Республике Молдо- ва. – Кишинев, 2003. – 320 с.; Кожухар К. С. До- поки живе мова – доти живе народ / К. Кожухар // Українці Молдови. Минуле і сучасність. – Киши- нів : Елан, 2008. – С. 72–89. 2 Тут і далі за допомогою спрощеної фонетич- ної транскрипції подаємо місцеві автентичні наз- ви обрядів, а також фіксуємо розповіді респон- дентів. 3 Мелодії до записаних В. Паньком текстів роз- шифрував професор Я. Мироненко. 4 Сівáта – свята. 5 По-стáрому – тут: за старим стилем. 6 По-руськи – тут: по-українськи. Предки жи- телів села були русинами і називали себе руськи- ми, а мову руською. Красномовними щодо цього є пояснення І. Тодосійчука: «Ми руські. Тото є українці. І мова наша руська, значить україн- ська». Як русинське, згадує село Тецкани і П. Не- сторовський. 7 Гулят́и – танцювати. 8 Вір́убав – вирізав. 9 Бінт – марля. 10 Кармузит́иса – фарбуватися. 11 У народній традиції вулиці села називають за номерами: Перша, Друга і т. д. 12 Фольклорист В. Панько зафіксував пісні аналогічного змісту в селах Глодянського р-ну, зокрема в с. Петруня [40, с. 99–101]. 13 Порнят́и – з рум. a porni – вирушати. 14 Лід́ер – тут: фермер. 1. Бостан Г. К. Типологическое соотношение и взаимосвязи молдавского, русского и украин- ского фольклора. – Кишинев : Штиинца, 1985. – 146 с. 2. Бутович В. Н. Материалы для этнографиче- ской карты Бессарабской губернии. – 1916. – 55 с. 3. В земле наши корни. История, традиции и фольклор сел Дану, Николаевка и Каменкуца Глодянского района. Исследования и материалы / [авт. и сост.: К. Ф. Попович (гл. ред.), Я. П. Ми- роненко (муз. ред.), Е. С. Чернега (Кожухарь) (лит. ред.), В. Г. Кожухарь, В. Д. Панько]. – Киши- нев : Штиинца, 1997. – 289 с. 4. Волошин І. О. Джерела народного театру на Україні. – Київ, 1960. – 227 с. 5. Гавадзин В. Міф, символ і слово як важли- ві складові календарної обрядовості у творчості О. О. Потебні // Календарна обрядовість у життє- діяльності етносу. Матеріали міжнародної на- укової конференції «Одеські етнографічні читан- ня». – Одеса, 2011. – С. 56–65. 6. Завойчинский В. Селение Ленковцы Хотин- ского уезда: историко-статистическое описание. Религиозное состояние и суеверья / В. Завойчин- ский // Кишиневские епархиальные ведомости. – 1880. – № 24. – С. 1128–1136. 7. Іваницький А. Історична Хотинщина: му- зично-етнографічне дослідження. Збірник фольк- лору / Анатолій Іваницький. – Вінниця : Нова Книга, 2007. – 576 с. 8. Историко-статистические сведения о с. При- городке Хотинского уезда // Кишиневские епархи- альные ведомости. – 1892. – № 15. – С. 341–342. 9. Квитка К. Песни украинских зимних обрядовых празднеств / К. Квитка // Квитка К. Избранные труды : в 2 т. – Москва : Советский композитор, 1971. – Т. 1. – С. 103–155. 10. Кожолянко Г. Дослідження зимової кален- дарної обрядовості молдаван в другій половині ХХ ст. / Г. Кожолянко // Русин. – 2010. – № 2 (20). – С. 142–147. 11. Кожолянко О. Новорічна Маланка // Кожолянко О. Календарні свята та обряди українців Буковини: семантика і символіка / Олександр Кожолянко. – Чернівці : Друк Арт, 2014. – С. 132–152. http://www.etnolog.org.ua І ского фольклора. І ского фольклора. Бутович В. Н.ІБутович В. Н. ской карты Бессарабской губернии.Іской карты Бессарабской губернии. 3. І3. В ІВ земле наши корни. История, традиции Іземле наши корни. История, традиции и фольклор сел Дану, Николаевка и Каменкуца Іи фольклор сел Дану, Николаевка и Каменкуца Глодянского района. Исследования и материалыІГлодянского района. Исследования и материалы [авт. и сост.: К. І[авт. и сост.: К. Ф.ІФ. ПопІПопович (гл.Іович (гл. редІред.), Е.І.), Е. С.ІС. КожІКожухарь, В.Іухарь, В. : Штиинца, 1997.І: Штиинца, 1997. – 289І– 289 М Тут і далі за допомогою спрощеної фонетич М Тут і далі за допомогою спрощеної фонетич ної транскрипції подаємо місцеві автентичні наз М ної транскрипції подаємо місцеві автентичні наз ви обрядів, а також фіксуємо розповіді респон М ви обрядів, а також фіксуємо розповіді респон МК. МК. Типологическое соотношение М Типологическое соотношение и взаимосвязи молдавского, русского и украинМи взаимосвязи молдавского, русского и украин-М- ского фольклора. Мского фольклора. – Ки М– КишиневМшинев : ШтМ: Штиинца, 1985.Миинца, 1985. – М– Материалы для этнографичеМ Материалы для этнографиче ской карты Бессарабской губернии.Мской карты Бессарабской губернии. – 1916.М– 1916. земле наши корни. История, традиции Мземле наши корни. История, традиции и фольклор сел Дану, Николаевка и Каменкуца Ми фольклор сел Дану, Николаевка и Каменкуца Глодянского района. Исследования и материалыМГлодянского района. Исследования и материалы Религиозное состояние и суеверьяМРелигиозное состояние и суеверья Ф . До Ф . До- Ф - ухар Фухар // Ф// – Киши Ф– Киши- Ф- Тут і далі за допомогою спрощеної фонетич ФТут і далі за допомогою спрощеної фонетич- Ф- ної транскрипції подаємо місцеві автентичні наз Фної транскрипції подаємо місцеві автентичні наз- Ф- ви обрядів, а також фіксуємо розповіді респон Фви обрядів, а також фіксуємо розповіді респон- Ф- ». Як русинське, згадує село Тецкани і П. Ф ». Як русинське, згадує село Тецкани і П. сторовський. Ф сторовський. 7 Ф 7 Гулят́и Ф Гулят́и – танцювати. Ф – танцювати. 8 Ф 8 Вір́убав Ф Вір́убав – Ф – вирізав. Ф вирізав. – вирізав. – Ф – вирізав. – 9 Ф 9 Бінт Ф Бінт – Ф – марля. Ф марля. – марля. – Ф – марля. – 10 Ф 10 Кармузит́иса Ф Кармузит́иса – Ф – фарбуватися. Ф фарбуватися. 11Ф11 УФУ народній традиції вулиці села називають Фнародній традиції вулиці села називають за номерами: Фза номерами: ПершаФПерша, Ф, ДругаФДруга 12Ф12 Фольклорист В.ФФольклорист В. аналогічного змісту в селах ГлодянськогоФаналогічного змісту в селах Глодянського зокрема в с.Фзокрема в с. Петруня [40, с.ФПетруня [40, с. 13Ф13 Порнят́иФПорнят́и 14Ф14 Лід́ерФЛід́ер Е – тут: за старим стилем. Е – тут: за старим стилем. тут: Е тут: по-українськи Е по-українськи телів села були русинами і називали себе Е телів села були русинами і називали себе руською Еруською. Красномовними щодо цього Е. Красномовними щодо цього є пояснення І. Еє пояснення І. Тод ЕТодосійчука: «Еосійчука: «МиЕМи руські.Еруські. І мо ЕІ мова Ева наш Енаша Еа русЕруська,Еька, значЕзначитьЕить укрЕукр ». Як русинське, згадує село Тецкани і П.Е». Як русинське, згадує село Тецкани і П. сторовський. Есторовський. – танцювати.Е– танцювати. вирізав. Е вирізав. фарбуватися. Ефарбуватися. народній традиції вулиці села називають Енародній традиції вулиці села називають 64 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 2/2016 64 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 2/2016 12. Курочкін О. В. Макош-Маланка (до проб- леми реконструкції міфологічного та фольк- лорного образу) // Мистецтво, фольклор та етнографія слов’янських народів. – Київ, 1993. – С. 165–176. 13. Курочкін О. Українські «маланкарі» – схід- на гілка карпато-балканської української карна- вальної традиції [Електронний ресурс] // Руське православне коло. – Режим доступу : http://www. svit.in.ua/stat/st53.htm. 14. Курочкін О. Українські новорічні обряди: «Коза» і «Маланка» (з історії народних масок) / О. Курочкін. – Опішне, 1995. – 380 с. 15. Курочкін О. Українсько-молдавські взаємозв’язки у календарній звичаєвості / О. Ку- рочкін // Українці в сім’ї європейській. Звичаї, об- ряди, свята. – Київ : Бібліотека українця, 2004. – С. 99–113. 16. Кутельмах К. Календарна обрядовість як етногенетичне джерело / Корнелій Кутельмах // Етно генез та етнічна історія населення Україн- ських Карпат. – Львів : ІН НАН України, 2006. – Т. 2 : Етнологія та мистецтвознавство. – С. 473–557. 17. Мироненко Я. П. Молдавско-украинские связи в музыкальном фольклоре: история и совре- менность / Я. Мироненко. – Кишинев : Штиинца, 1988. – 142 с. 18. Мироненко Я. П. Фольклор українців Молдови: питання жанру // Кожухар В. Г., Ко- жухар К. С. та ін. Українці Молдови. Історія і сучасність / В. Г. Кожухар, К. С. Кожухар та ін. – Сhişinău : Elan-Poligraf, 2008. – С. 116–131. 19. Мойсей А. Магія і мантика у народному ка- лендарі східнороманського населення Буковини / Антоній Мойсей. – Чернівці, 2008. – 320 с. 20. Національний архів Республіки Молдова, ф. 65, оп. 1, спр. 901, арк. 36–36 зв. 21. Нестеровский П. А. Бессарабские русины: историко-этнографический очерк / П. Нестеров- ский. – Варшава : Сатурн, 1905. – 176 c. 22. Панько В. Песенный фольклор украин- цев Севера Республики Молдова. Календарная и обрядовая поэзия / В. Панько. – Кишинев, 2009. – 156 с. 23. Пастух Н., Харчишин О. Український фольклор як чинник етнічної ідентичності укра- їнців Республіки Молдова / Н. Пастух, О. Хар- чишин // Народознавчі зошити. – 2011. – № 3. – С. 391–401. 24. Перепись населения 2004 г. Демографичес- кие, национальные, языковые, культурные харак- теристики. Статистический сборник. – Кишинев, 2006. – Т. 1. – С. 52–89. 25. Писання Осипа Юрія Федьковича. Поезії. Перше повне і критичне видання. Т. 1. Поезії Осипа Юрія Федьковича. Перше повне видання з першодруків і автографів / зібрав, упоряд. і по- яснив др. Іван Франко. – Львів, 1902. – 760 с. – С. 655–659. 26. Попович К. А в пісні – кохання і розпач, від- гомін буремних подій, надія і віра в прий дешнє / К. Попович // Співає Стурзовка. Збірка україн- ського та молдавського фольклору села Стурзов- ка Глодянського району Молдови. – Кишинів : Tipografie Academiei de Ştiinţe, 1995. – С. 3–21. 27. Попович К. Нариси українського фолькло- ру та художньої літератури Молдови / К. Попо- вич. – Кишинів : Бізнес еліта, 2007. – 609 с. 28. Попович К. Песня в пути / К. Попович // В земле наши корни. История, традиции и фольк- лор сел Дану, Николаевка и Каменкуца Глодян- ского района. Исследования и материалы. – Ки- шинев : Штиинца, 1997. – С. 68–104. 29. Попович Ю. Молдавские новогодние празд- ники (ХІХ – начало ХХ в.) / Ю. Попович. – Киши- нев : Штиинца, 1974. – 184 с. 30. Романчук Г., священик. Историко-статис- тические сведения о с. Пригородке Хотинскаго уезда // Кишиневския епархиальныя ведомости. – 1892. – № 14–15. 31. Спатару Г. Историческая молдавская на- родная драма / Г. Спатару. – Кишинев : Штиинца, 1974. – 96 с. 32. Спатару Г. Народна драма «Меланка»: її типи та версії / Г. Спатару // Народна творчість та етнографія. – 1982. – № 1. – С. 54–58. 33. Співає Стурзовка. Збірка українського та молдавського фольклору села Стурзовка Гло- дянського району Молдови / [ред. кол.: К. Ф. По- пович, Я. П. Мироненко, К. С. Чернега-Кожу- хар ; укл.: К. Ф. Попович, К. С. Чернега-Кожухар, Я. П. Мироненко, В. Д. Панько та ін.; вступ. ст. К. Ф. Попович]. – Кишинів : Tipografie Academiei de Ştiinţe, 1995. – 182 с. 34. Харчишин О. Маланкові пісні українців півночі Молдови: поетичний аспект (переосмис- лення мотивів) / О. Харчишин // Народознавчі зо- шити. – 2014. – № 3 (117). – С. 514–528. 35. Харчишин О., Пастух Н. Колядки українців Молдови в системі української усно-народної тра- диції / О. Харчишин, Н. Пастух // Одеські етно- графічні читання. Традиційна культура діаспо- ри. – Одеса, 2012. 36. Элиаде М. Космос и история. Избранные работы / Мирче Элиаде ; пер. с франц. и англ. – Москва : Прогресс, 1987. 37. Яцимирский Б. «Маланка» как вид свя- точного обрядового ряжения / Б. Яцимирский // Этнографическое обозрение. – 1914. – № 1–2. – С. 46–47. http://www.etnolog.org.ua І Національний архів Республіки Молдова, І Національний архів Республіки Молдова, 65, оп. І65, оп. 1, спр. І1, спр. 901, арк.І901, арк. 21 І21. Нестеровский П. А.І. Нестеровский П. А. историко-этнографический очеркІисторико-этнографический очерк ский. Іский. – Варшава І– Варшава : Сатурн, 1905.І: Сатурн, 1905. Панько В ІПанько В. Песенный фольклор украинІ. Песенный фольклор украин цев Севера Республики Молдова. Календарная Іцев Севера Республики Молдова. Календарная и обрядовая поэзияІи обрядовая поэзия / В.І/ В. ПанІПан Пастух Н.,І Пастух Н., ХаІХарчишин О.Ірчишин О.Харчишин О.ХаІХарчишин О.Ха М : Шт М : Шт Фольклор українців М Фольклор українців Кожухар В. Г., М Кожухар В. Г., Ко М Ко . Українці Молдови. Історія і М . Українці Молдови. Історія і ухар, К. М ухар, К. С. М С. Кож М Кожухар М ухар та М та ін. М ін. – М – : Elan-Poligraf, 2008. М : Elan-Poligraf, 2008. – С. М – С. 116–131. М 116–131. Магія і мантика у народному каМ Магія і мантика у народному ка-М- лендарі східнороманського населення БуковиниМлендарі східнороманського населення Буковини / М/ Антоній Мойсей. МАнтоній Мойсей. – Чернівці, 2008.М– Чернівці, 2008. – 320М– 320 с.Мс. Національний архів Республіки Молдова, МНаціональний архів Республіки Молдова, 901, арк. М901, арк. 36–36М36–36 зв.Мзв. . Нестеровский П. А. М. Нестеровский П. А. Бессарабские русины: М Бессарабские русины: историко-этнографический очеркМисторико-этнографический очерк / П. М/ П. НестеровМНестеров : Сатурн, 1905.М: Сатурн, 1905. – 176М– 176 . Песенный фольклор украинМ. Песенный фольклор украин цев Севера Республики Молдова. Календарная Мцев Севера Республики Молдова. Календарная молдавського фольклору села Стурзовка ГлоМмолдавського фольклору села Стурзовка Гло Ф – Ф – –557. Ф–557. Молдавско-украинские Ф Молдавско-украинские связи в музыкальном фольклоре: история и совре Фсвязи в музыкальном фольклоре: история и совре- Ф- : Шт Ф: Штиинца, Фиинца, Фольклор українців ФФольклор українців шинев Ф шинев : Штиинца, 1997. Ф : Штиинца, 1997. 29. Ф 29.Попович Ю. Ф Попович Ю. ники (ХІХ Ф ники (ХІХ – н Ф – начало ХХ Ф ачало ХХ нев Ф нев : Штиинца, 1974. Ф : Штиинца, 1974. 30. Ф 30. Романчук Г., Ф Романчук Г., тические сведения о с.Фтические сведения о с. уездаФуезда // Кишиневския епархиальныя ведомости.Ф// Кишиневския епархиальныя ведомости. 1892.Ф1892.Ф– №Ф– № 14–15.Ф14–15. 31.Ф31. Спатару Г.ФСпатару Г. Историческая молдавская наФ Историческая молдавская на родная драмаФродная драма / Г.Ф/ Г. СпаФСпа 1974.Ф1974. – 96Ф– 96 с.Фс. 32.Ф32. Спатару Г.ФСпатару Г. типи та версіїФтипи та версії етнографія.Фетнографія. 33.Ф33. Е Нариси українського фолькло Е Нариси українського фолькло ру та художньої літератури Молдови Е ру та художньої літератури Молдови : Бізнес еліта, 2007. Е : Бізнес еліта, 2007. Попович К. Е Попович К. Песня в пути Е Песня в пути / К. Е / К. земле наши корни. История, традиции и фолькЕземле наши корни. История, традиции и фольк лор сел Дану, Николаевка и Каменкуца ГлодянЕлор сел Дану, Николаевка и Каменкуца ГлодянЕского района. Исследования и материалы.Еского района. Исследования и материалы. : Штиинца, 1997.Е: Штиинца, 1997. – С.Е– С. 68–104.Е68–104. Попович Ю. ЕПопович Ю. Молдавские новогодние праздЕ Молдавские новогодние празд ачало ХХ Еачало ХХ в.Ев.)Е) / ЮЕ/ Ю.Е. ПоЕПопович.Епович. : Штиинца, 1974. Е: Штиинца, 1974. – 184Е– 184 с.Ес. свящЕсвященикЕеник. Историко-статисЕ. Историко-статис ПриЕПригородке Хотинскаго Егородке Хотинскаго // Кишиневския епархиальныя ведомости.Е// Кишиневския епархиальныя ведомости. 6565 З історії та культури 38. Brăiloiu C. Opere Vol. I./ C. Brăiloiu. – Bucureşti : Editura Muzicală a uniunii compozitorilor din republica socialistă România, 1967. 39. Caraman Р. Colindatul la români, slavi şi la alte popoare. Studii de folclor comparat / P. Caraman. – Bucureşti : Editura Minerva, 1983. – 636 р. 40. Satul Petrunea la cîntec şi la joc: Din istoria şi poezia populară a satului Petrunea. – Glodeni [Coleg. de red.: Popovici C. F. (red. şef), Botezatu G. G., Cernega (Cojuhari) E. S. ş. a.]. – Chişinău : Tipografie Academiei de Ştiinţe, 1995. – 256 р. БВГ – Борденюк Валентина Георгіївна, 1961 р. н. Записали К. Кожухар і В. Кожухар 16 липня 2003 р. в с. Тецкани Бричанського р-ну Республіки Молдова. БСЮ – Бурейко Світлана Юхимівна, 1961 р. н. Записали К. Кожухар і В. Кожухар 30 грудня 2013 р. в с. Тецкани Бричанського р-ну Республі- ки Молдова. ГСІ – Григорець Світлана Іванівна, 1971 р. н. Записали К. Кожухар і В. Кожухар 24 жовтня 2007 р., 30 грудня 2013 р. в с. Тецкани Бричансько- го р-ну Республіки Молдова. ГОО – Григорець Олена Олександрівна, 1964 р. н. Записали К. Кожухар і В. Кожухар 24 жовтня 2007 р., 30 грудня 2013 р. в с. Тецкани Бричанського р-ну Республіки Молдова. КОВ – Косован Ольга Володимирівна, 1938 р. н. Записали К. Кожухар і В. Кожухар 25 жовтня 2007 р., 29–30 грудня 2013 р. в с. Тецка- ни Бричанського р-ну Республіки Молдова. КВК – Косован Василь Костянтинович, 1932 р. н. Записали К. Кожухар і В. Кожухар 25 жовтня 2007 р., 29–30 грудня 2013 р. в с. Тецка- ни Бричанського р-ну Республіки Молдова. ПНВ – Проданюк Надія Василівна, 1974 р. н. За- писали К. Кожухар і В. Кожухар 16 липня 2003 р., 24 жовтня 2007 р., 30–31 грудня 2013 р. в с. Тецкани Бричанського р-ну Республіки Молдова. ТІМ – Тодосійчук Іван Миколайович, 1918 р. н. Записали К. Кожухар і В. Кожухар 23 жовтня 2007 р., 30 грудня 2013 р. в с. Тецкани Бричансько- го р-ну Республіки Молдова. СОІ – Скутельник Олексій Іларіонович, 1965 р. н. Записали К. Кожухар і В. Кожухар 26 жовтня 2007 р., 30 грудня 2013 р. в с. Тецкани Бричанського р-ну Республіки Молдова. Список інформаторів http://www.etnolog.org.ua ІМ р-ну Республіки Молдова. М р-ну Республіки Молдова. – Косован Ольга Володимирівна, М – Косован Ольга Володимирівна, ухар і В. М ухар і В. Кож М Кожухар М ухар Ф– Григорець Олена Олександрівна, Ф– Григорець Олена Олександрівна, Кож ФКожухар Фухар с. Фс. Тец ФТецкани Фкани – Косован Ольга Володимирівна, Ф– Косован Ольга Володимирівна, ухар Фухар писали К. Ф писали К. 24 Ф 24 жовтня 2007 Ф жовтня 2007 Бричанського Ф Бричанського р-ну Республіки Молдова. Ф р-ну Республіки Молдова. ТІМ Ф ТІМ – Тодосійчук Іван Миколайович, 1918 Ф – Тодосійчук Іван Миколайович, 1918 Записали К. Кожухар і В. Кожухар 23 Ф Записали К. Кожухар і В. Кожухар 23 2007Ф2007 р., 30Фр., 30 грФгрудня 2013Фудня 2013 р.Фр. гоФго р-ну Республіки Молдова.Фр-ну Республіки Молдова. СОІФСОІ – Скутельник Олексій Іларіонович, Ф– Скутельник Олексій Іларіонович, 1965Ф1965 р.Фр. н. Записали К.Фн. Записали К. 26Ф26 жовтня 2007Фжовтня 2007 р., Фр., БричанськогоФБричанського р-ну Республіки Молдова.Фр-ну Республіки Молдова. Е , 29–30 Е , 29–30 гр Е грудня 2013 Е удня 2013 р-ну Республіки Молдова. Е р-ну Республіки Молдова. – Косован Василь Костянтинович, Е – Косован Василь Костянтинович, н. Записали К.Ен. Записали К. КожЕКожухар і В.Еухар і В. жовтня 2007 Ежовтня 2007 р. Ер., 29–30Е, 29–30 грЕгрудня 2013Еудня 2013 р.Ер. ни Бричанського Ени Бричанського р-ну Республіки Молдова.Ер-ну Республіки Молдова. – Проданюк Надія Василівна, 1974 р.Е– Проданюк Надія Василівна, 1974 р. Ко ЕКожухар і В. Ежухар і В. КоЕКожухар 16Ежухар 16 лиЕлипня 2003Епня 2003 жовтня 2007 Ежовтня 2007 р. Ер., 30–31 Е, 30–31 грЕгрудня 2013Еудня 2013 р.Ер. в с.Е в с. р-ну Республіки Молдова.Ер-ну Республіки Молдова. – Тодосійчук Іван Миколайович, 1918Е– Тодосійчук Іван Миколайович, 1918 Записали К. Кожухар і В. Кожухар 23ЕЗаписали К. Кожухар і В. Кожухар 23 в с.Е в с. ТеЕТе
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202094
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0130-6936
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:37:02Z
publishDate	2016
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
record_format	dspace
spelling	Кожухар, К. Кожухар, В. 2025-02-27T17:46:31Z 2016 Трансформація новорічного обрядового комплексу «Маланка» в північному регіоні Республіки Молдова (на прикладі села Тецкани Бричанського району) / К. Кожухар, В. Кожухар // Народна творчість та етнологія. — 2016. — № 2. — С. 51-65. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202094 398.332.4(478) На підставі аналізу польових матеріалів, записаних в українському селі Тецкани Бричанського району Республіки Молдова, у статті розглянуто сучасний стан побутування локального інваріанта обрядового комплексу «Маланка» як синкретичного поєднання українського та молдовсько-румунського обрядів. Відзначено сталість новорічних традицій, неабияку їх консервативність і життєздатність у зоні українсько-східнороманського порубіжжя, а також спричинені соціально-економічними змінами суттєві трансформації комплексу – структурні, семантичні, функціональні та темпоральні. На основе анализа полевых материалов, собранных в украинском селе Тецканы Бричанского района Республики Молдова, в статье рассмотрено современное состояние бытования локального инварианта обрядового комплекса «Маланка» как синкретического соединения украинского и молдавско-румынского обрядов. Отмечена преемственность традиций, их необыковенная консервативность и жизнеспособность в зоне украинско-восточнороманского пограничья, а также вызванные социально-экономическими изменениями существенные трансформации – структурные, семантические, функциональные и темпоральные. Based on the analysis of expeditionary materials recorded in the Ukrainian village of Teţcani in the Briceni District of the Republic of Moldova, the paper considers the modern state of existence of a local invariant of ceremonial complex Malanka as a syncretic combination of Ukrainian and Moldovan Romanian rituals. The authors draw attention to the continuity of New Year’s traditions, their exceptional conservatism, and vitality in the area of Ukrainian–East-Romanian borderlands, as well as to the complex’s essential transformations (structural, semantic, functional, and temporal) entailed by social and economic changes. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія З історії та культури Трансформація новорічного обрядового комплексу «Маланка» в північному регіоні Республіки Молдова (на прикладі села Тецкани Бричанського району) Transformation of New Year’s Ceremonial Complex Malanka in the Northern Region of Moldova (Exemplified by the Village of Teţcani in Briceni District) Article published earlier
spellingShingle	Трансформація новорічного обрядового комплексу «Маланка» в північному регіоні Республіки Молдова (на прикладі села Тецкани Бричанського району) Кожухар, К. Кожухар, В. З історії та культури
title	Трансформація новорічного обрядового комплексу «Маланка» в північному регіоні Республіки Молдова (на прикладі села Тецкани Бричанського району)
title_alt	Transformation of New Year’s Ceremonial Complex Malanka in the Northern Region of Moldova (Exemplified by the Village of Teţcani in Briceni District)
title_full	Трансформація новорічного обрядового комплексу «Маланка» в північному регіоні Республіки Молдова (на прикладі села Тецкани Бричанського району)
title_fullStr	Трансформація новорічного обрядового комплексу «Маланка» в північному регіоні Республіки Молдова (на прикладі села Тецкани Бричанського району)
title_full_unstemmed	Трансформація новорічного обрядового комплексу «Маланка» в північному регіоні Республіки Молдова (на прикладі села Тецкани Бричанського району)
title_short	Трансформація новорічного обрядового комплексу «Маланка» в північному регіоні Республіки Молдова (на прикладі села Тецкани Бричанського району)
title_sort	трансформація новорічного обрядового комплексу «маланка» в північному регіоні республіки молдова (на прикладі села тецкани бричанського району)
topic	З історії та культури
topic_facet	З історії та культури
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202094
work_keys_str_mv	AT kožuhark transformacíânovoríčnogoobrâdovogokompleksumalankavpívníčnomuregíonírespublíkimoldovanaprikladíselateckanibričansʹkogoraionu AT kožuharv transformacíânovoríčnogoobrâdovogokompleksumalankavpívníčnomuregíonírespublíkimoldovanaprikladíselateckanibričansʹkogoraionu AT kožuhark transformationofnewyearsceremonialcomplexmalankainthenorthernregionofmoldovaexemplifiedbythevillageoftetcaniinbricenidistrict AT kožuharv transformationofnewyearsceremonialcomplexmalankainthenorthernregionofmoldovaexemplifiedbythevillageoftetcaniinbricenidistrict

Трансформація новорічного обрядового комплексу «Маланка» в північному регіоні Республіки Молдова (на прикладі села Тецкани Бричанського району)

Institution

Similar Items