Ювілей видатного вченого Словаччини (до 70-ліття від дня народження Мирослава Сополиги)
Мирослав Сополига — доктор філософських наук, доктор історичних наук, почесний доктор Ужгородського національного університету. Він належить до реномованих учених у галузі історії та музеології не лише в Словаччині, але й далеко поза її межами, особливо в Україні. Щиросердечно вітаємо Мирослава Сопо...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Datum: | 2016 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2016
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202101 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Ювілей видатного вченого Словаччини (до 70-ліття від дня народження Мирослава Сополиги) / Й. Вархол // Народна творчість та етнологія. — 2016. — № 2. — С. 7-16. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202101 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Вархол, Й. 2025-02-27T17:49:13Z 2016 Ювілей видатного вченого Словаччини (до 70-ліття від дня народження Мирослава Сополиги) / Й. Вархол // Народна творчість та етнологія. — 2016. — № 2. — С. 7-16. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202101 39(437.6=161.2)(092)“388”Соп Мирослав Сополига — доктор філософських наук, доктор історичних наук, почесний доктор Ужгородського національного університету. Він належить до реномованих учених у галузі історії та музеології не лише в Словаччині, але й далеко поза її межами, особливо в Україні. Щиросердечно вітаємо Мирослава Сополигу з ювілеєм і зичимо міцного здоров'я, щастя, родинної злагоди, багато творчих наснаг та успіхів на многая і благая літа! uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія До славного ювілею Ювілей видатного вченого Словаччини (до 70-ліття від дня народження Мирослава Сополиги) Jubilee of a Prominent Slovakian Scholar (Commemorating the 70th Anniversary of the Birthday of Myroslav Sopolyha) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Ювілей видатного вченого Словаччини (до 70-ліття від дня народження Мирослава Сополиги) |
| spellingShingle |
Ювілей видатного вченого Словаччини (до 70-ліття від дня народження Мирослава Сополиги) Вархол, Й. До славного ювілею |
| title_short |
Ювілей видатного вченого Словаччини (до 70-ліття від дня народження Мирослава Сополиги) |
| title_full |
Ювілей видатного вченого Словаччини (до 70-ліття від дня народження Мирослава Сополиги) |
| title_fullStr |
Ювілей видатного вченого Словаччини (до 70-ліття від дня народження Мирослава Сополиги) |
| title_full_unstemmed |
Ювілей видатного вченого Словаччини (до 70-ліття від дня народження Мирослава Сополиги) |
| title_sort |
ювілей видатного вченого словаччини (до 70-ліття від дня народження мирослава сополиги) |
| author |
Вархол, Й. |
| author_facet |
Вархол, Й. |
| topic |
До славного ювілею |
| topic_facet |
До славного ювілею |
| publishDate |
2016 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Народна творчість та етнологія |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Jubilee of a Prominent Slovakian Scholar (Commemorating the 70th Anniversary of the Birthday of Myroslav Sopolyha) |
| description |
Мирослав Сополига — доктор філософських наук, доктор історичних наук, почесний доктор Ужгородського національного університету. Він належить до реномованих учених у галузі історії та музеології не лише в Словаччині, але й далеко поза її межами, особливо в Україні. Щиросердечно вітаємо Мирослава Сополигу з ювілеєм і зичимо міцного здоров'я, щастя, родинної злагоди, багато творчих наснаг та успіхів на многая і благая літа!
|
| issn |
0130-6936 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202101 |
| citation_txt |
Ювілей видатного вченого Словаччини (до 70-ліття від дня народження Мирослава Сополиги) / Й. Вархол // Народна творчість та етнологія. — 2016. — № 2. — С. 7-16. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT varholi ûvíleividatnogovčenogoslovaččinido70líttâvíddnânarodžennâmiroslavasopoligi AT varholi jubileeofaprominentslovakianscholarcommemoratingthe70thanniversaryofthebirthdayofmyroslavsopolyha |
| first_indexed |
2025-11-25T16:41:51Z |
| last_indexed |
2025-11-25T16:41:51Z |
| _version_ |
1850518352338878464 |
| fulltext |
7
ЮВІЛЕЙ ВИДАТНОГО ВЧЕНОГО СЛОВАЧЧИНИ
(до 70-ліття від дня народження Мирослава Сополиги)
Йосиф Вархол
УДК 39(437.6=161.2)(092)“388”Соп
Якщо в останніх десятиліттях оцінюва
ти заслуги окремих працівників Словацького
національного музею – Музею української
культури у Свиднику в розвитку словацького
музейництва, тобто в його розбудові, науково
дослідницькій, експозиційній, едиційній та
організаційній діяльності, то чи не найвизнач
нішою постаттю в даному контексті є Миро
слав Сополига – доктор філософських наук,
доктор історичних наук, почесний доктор
Ужгородського національного університету.
Він належить до реномованих учених у галузі
історії, етнології та музеології не лише в Сло
ваччині, але й далеко поза її межами, особливо
в Україні. Дослідник здобув міжнародне ви
знання авторитетного вченого в закордонних
наукових колах. Завдяки глибокій науковій
ерудиції, М. Сополига підтримує тісні зв’язки
та творчі контакти з ученими багатьох країн
світу. Своєю багатогранною діяльністю та нау
ковоорганізаційною активністю він залуча
ється до вирішення багатьох важливих питань
в царині музеології в Словаччині. Упродовж
майже п’ятдесяти літ (49 років) працює в Му
зеї української культури у Свиднику та протя
гом трьох десятиліть (1986–2016) керує цією
найдавнішою і найпрестижнішою українською
установою національної меншини в Словаччи
ні. Треба відзначити, що в згадуваний період
Музей у Свиднику досяг свого апогею.
Історик, етнолог і музеолог, відомий сус
пільногромадський та культурноосвітній діяч
Мирослав Сополига 26 березня 2016 року
відзначив свій життєвий ювілей – 70ліття
від дня народження. Доля склалася так, що
2016 року і Словацький національний музей –
http://www.etnolog.org.ua
І
Якщо в останніх десятиліттях оцінюва
І
Якщо в останніх десятиліттях оцінюва
ти заслуги окремих працівників Словацького Іти заслуги окремих працівників Словацького
національного музеюІнаціонального музею
культури у Свиднику в розвитку словацького Ікультури у Свиднику в розвитку словацького
музейництва, тобто в його розбудові, науковоІмузейництва, тобто в його розбудові, науково
дослідницькій, експозиційній, едиційній та Ідослідницькій, експозиційній, едиційній та
організаційній діяльності, то чи не найвизначІорганізаційній діяльності, то чи не найвизнач
нішою постаттю в даному контексті є МироІнішою постаттю в даному контексті є Миро
– докІ– доктор філософських наук, Ітор філософських наук,
доктор історичних наук, почесний доктор Ідоктор історичних наук, почесний доктор
МЯкщо в останніх десятиліттях оцінюваМЯкщо в останніх десятиліттях оцінюваМ
ти заслуги окремих працівників Словацького Мти заслуги окремих працівників Словацького
національного музею Мнаціонального музею – МуМ– Музею української Мзею української
культури у Свиднику в розвитку словацького Мкультури у Свиднику в розвитку словацького
музейництва, тобто в його розбудові, науковоМмузейництва, тобто в його розбудові, науково
дослідницькій, експозиційній, едиційній та Мдослідницькій, експозиційній, едиційній та М
ФЕ
8
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 2/2016
8
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 2/2016
Музей української культури у Свиднику – ін
ституція, якій наш ювіляр присвятив усе своє
плідне життя, віддавши їй свій розум, серце й
палку любов до народу та його культури, свят
куватиме знаменитий ювілей – 60річчя від
дня свого заснування.
Народився Мирослав Сополига в невелич
кому м. Свиднику, де, здобувши 1962 року
середню освіту, вступив на філософський фа
культет у Пряшеві університету П. Й. Шафа
рика в Кошицях за спеціальністю «Історія –
українська мова та література» і в 1967 році
його закінчив. Відтак повернувся в рідне місто.
Любов і потяг до історії та культурних надбань
остаточно визначили життєвий шлях молодого
випускника. Цього ж року він влаштувався на
роботу в Музей української культури у Свид
нику (сьогоднішній Словацький національний
музей – Музей української культури), щоб
присвятити себе історії та народознавчій науці.
Почав працювати у відділі народознавства. Із
самого початку своєї науководослідницької
роботи М. Сополига проводить систематичні
польові дослідження, зосередивши основну
увагу на вивченні та фіксації однієї з найці
кавіших і малодосліджених тем традиційної
культури українського населення – народної
архітектури та побуту. У 60–70х роках ми
нулого століття він здійснив польові дослі
дження в усіх українських селах Східної Сло
ваччини. Під час численних експедицій зібрав
колосальний, надзвичайно рідкісний релікто
вий етнографічний матеріал, сотні фотографій,
зарисовок, креслень, картограм з поширених
поодиноких типів горизонтального плануван
ня, форм дахів, системи опалення житла тощо.
Ці матеріали, зокрема, стали основою для
написання значної кількості наукових праць
із проблематики народної культури Пряшів
щини, вагомо поповнили колекцію музейних
фондових збірок і теперішніх експозицій. Їхня
наукова цінність полягає ще й у тому, що зроб
лені вони на основі власних досліджень, спо
стережень та записів від інформаторів окремих
сіл, які бездоганно зналися на досліджуваній
проб лематиці, культурі та побуті місцевого на
селення. Згадувані роки були найпліднішим
періодом з аспекту музейнофахової та науково
дослідницької діяльності ювіляра. Мирослав
Сополига регулярно брав активну участь у
міжнародних конференціях, що проводилися
в колишній Чехословаччині та поза її межами,
на яких виступав із цікавими доповідями про
народне будівництво, культуру і побут укра
їнців Східної Словаччини в ширшому народо
знавчому аспекті.
З 1972 року М. Сополига завідує відді
лом народознавства, а від 1976 року виконує
функцію заступника директора. Тим самим він
узяв на себе небувалий тягар організаційної та,
особливо, адміністративної роботи. Увагу до
слідника постійно привертає основна наукова
тема – народне будівництво, житло та побут
нашого населення. У 1970–1980х роках на
сторінках словацької й місцевої української
преси систематично з’являються його статті,
у яких він порушує питання про необхідність
охорони та збереження пам’яток народного
зодчества як в автентичному сільському се
редовищі, так і в спеціалізованих експозиціях.
Ґрунтуючись на своїх особистих досліджен
нях, М. Сополига готує підбір найтиповіших,
найхарактерніших і найцікавіших зразків на
родної будівельної культури на території Пів
нічноСхідної Словаччини. На початку 70х
років ХХ ст. він пред’являє науковообґрунто
вану концепцію побудови етнографічної експо
зиції просто неба – скансену як однієї з експо
зицій Музею української культури. Ювіляр є
автором проекту нової етнографічної експози
ції Návrh na vytvorenie komplexnej národopisnej
expozície v prírode prі Múzeu ukrajinskej kultúry
vo Svidníku (1974). Це викликало великий
інтерес серед фахівців і отримало позитивну
оцінку опонентів, якими були такі провідні
словацькі етнологи, як Ян М’яртан, Ян Подо
лак та Штефан Мрушкович. Від 1975 року в
ареалі скансену під керівництвом та фаховим
доглядом М. Сополиги було переміщено понад
50 найтиповіших зразків – пам’яток народно
го будівництва українців Східної Словаччини.
На сьогодні будівництво етнографічної експо
http://www.etnolog.org.ua
І
дження в усіх українських селах Східної Сло
І
дження в усіх українських селах Східної Сло
ваччини. Під час численних експедицій зібрав Іваччини. Під час численних експедицій зібрав
колосальний, надзвичайно рідкісний реліктоІколосальний, надзвичайно рідкісний релікто
вий етнографічний матеріал, сотні фотографій, Івий етнографічний матеріал, сотні фотографій,
зарисовок, креслень, картограм з поширених Ізарисовок, креслень, картограм з поширених
поодиноких типів горизонтального плануванІпоодиноких типів горизонтального плануван
ня, форм дахів, системи опалення житла тощо. Іня, форм дахів, системи опалення житла тощо.
Ці матеріали, зокрема, стали основою для ІЦі матеріали, зокрема, стали основою для
написання значної кількості наукових праць Інаписання значної кількості наукових праць
М
дос
М
дослідницької
М
лідницької
лига проводить систематичні
М
лига проводить систематичні
польові дослідження, зосередивши основну
М
польові дослідження, зосередивши основну
увагу на вивченні та фіксації однієї з найці
М
увагу на вивченні та фіксації однієї з найці
М
кавіших і малодосліджених тем традиційної
М
кавіших і малодосліджених тем традиційної
культури українського населенняМкультури українського населення – наМ– народної Мродної
архітектури та побуту. УМархітектури та побуту. У 60–М60–70М70Мх рокМх роках миМах миМ
нулого століття він здійснив польові досліМнулого століття він здійснив польові досліМ
дження в усіх українських селах Східної СлоМдження в усіх українських селах Східної Сло
ваччини. Під час численних експедицій зібрав Мваччини. Під час численних експедицій зібрав
колосальний, надзвичайно рідкісний реліктоМколосальний, надзвичайно рідкісний релікто
вий етнографічний матеріал, сотні фотографій, Мвий етнографічний матеріал, сотні фотографій,
зарисовок, креслень, картограм з поширених Мзарисовок, креслень, картограм з поширених
поодиноких типів горизонтального плануванМпоодиноких типів горизонтального плануван
найхарактерніших і найцікавіших зразків наМнайхарактерніших і найцікавіших зразків на
родної будівельної культури на території ПівМродної будівельної культури на території Пів
Ф
нику (сьогоднішній Словацький національний
Ф
нику (сьогоднішній Словацький національний
– Музей української культури), щоб
Ф
– Музей української культури), щоб
присвятити себе історії та народознавчій науці. Фприсвятити себе історії та народознавчій науці.
Почав працювати у відділі народознавства. Із ФПочав працювати у відділі народознавства. Із
лідницької Флідницької
лига проводить систематичні Флига проводить систематичні
польові дослідження, зосередивши основну Фпольові дослідження, зосередивши основну
особливо, адміністративної роботи. Увагу до
Ф
особливо, адміністративної роботи. Увагу до
слідника постійно привертає основна наукова
Ф
слідника постійно привертає основна наукова
тема
Ф
тема – народне будівництво, житло та побут
Ф
– народне будівництво, житло та побут
нашого населення. У
Ф
нашого населення. У
сторінках словацької й місцевої української
Ф
сторінках словацької й місцевої української
преси систематично з’являються його статті, Фпреси систематично з’являються його статті,
уФу яких він порушує питання про необхідність Фяких він порушує питання про необхідність
охорони та збереження пам’яток народного Фохорони та збереження пам’яток народного
зодчества як в автентичному сільському сеФзодчества як в автентичному сільському се
редовищі, так і в спеціалізованих експозиціях.Фредовищі, так і в спеціалізованих експозиціях.ФҐрунтуючись на своїх особистих дослідженФҐрунтуючись на своїх особистих досліджен
нях, М.Фнях, М.
найхарактерніших і найцікавіших зразків наФнайхарактерніших і найцікавіших зразків на
Е
їнців Східної Словаччини в ширшому народо
Е
їнців Східної Словаччини в ширшому народо
року М.
Е
року М. Сопо
Е
Сополига завідує відді
Е
лига завідує відді
лом народознавства, аЕлом народознавства, а від Евід 1976Е1976 року Ероку
функцію заступника директора. Тим самим він Ефункцію заступника директора. Тим самим він
узяв на себе небувалий тягар організаційної та, Еузяв на себе небувалий тягар організаційної та,
особливо, адміністративної роботи. Увагу доЕособливо, адміністративної роботи. Увагу до
слідника постійно привертає основна наукова Еслідника постійно привертає основна наукова
– народне будівництво, житло та побут Е– народне будівництво, житло та побут
нашого населення. УЕнашого населення. У 197Е197Е0–1980Е0–1980
сторінках словацької й місцевої української Есторінках словацької й місцевої української
преси систематично з’являються його статті, Епреси систематично з’являються його статті,
9
До славного ювілею
9
зиції просто неба Музею української культури
у Свиднику майже завершено. Вона має не
абияку популярність та зацікавлення не лише
домашньої аудиторії, але й відвідувачів та
гостей майже із цілого світу, про що свідчать
похвальні відгуки в музейній хроніці. Нині, за
словами фахівцівскансено знавців та пересіч
них відвідувачів, цей скансен зпоміж десяти
експозицій цього типу в Словаччині належить
до найкращих.
У 1976 році зпід пера М. Сополиги, на
основі зібраних етнографічних матеріалів,
з’явилася перша книжка «Народна архітектура
українців Східної Словаччини» [14]. Десятки
наукових розвідок систематично друкувалися
й друкуються як у «Науковому збірнику» Му
зею української культури у Свиднику, так і в
різних наукових виданнях Словаччини, Чехії,
Польщі, Угорщини, України, Німеччини та ін.
Зпоміж них згадаємо такі: «Жиле приміщен
ня в народному будівництві північносхідної
частини Снинщини в другій половині ХІХ та
на початку ХХ століття» [11], «Народне будів
ництво українців Східної Словаччини» [15],
«Просторальне планування та внутрішня ха
рактеристика народного житла в області пів
нічносхідної Словаччини» [19], «Принципи
охорони пам’яток народного будівництва та їх
застосування в роботі Свидницького музею
української культури» [18]; «Сільське будів
ництво на Свидниччині в ХІХ–ХХ ст. Тра
диції та сучасність» [20], «Старослов’янські
традиції в народному житлі українців Східної
Словаччини» [21] та ін.
На початку 80х років минулого століт
тя вчений завершив роботу над монографією
«Народне житло українців Східної Словаччи
ни» [16], яка належить до найвагоміших ви
дань початкового періоду його наукової діяль
ності. Це була перша синтетична праця, яка
детально охоплює одну з найсуттєвіших діля
нок матеріальної культури в предметному ре
гіоні Карпат. У ній комплексно простежується
історичний розвиток обстежуваного регіону,
його території, розглядаються основні види
занять, які вирізняються своїм особливим гео
графічним розташуванням, специфічними при
роднокліматичними умовами, соціальноеко
номічними та культурноетнічними впливами,
робляться логічні висновки, що «найдавніші
будівельні пам’ятки в досліджуваній облас-
ті – багато їх ознак та компонентів (на-
приклад, конструкції печі, хата з боковою
коморою, хата з сіньми – боїщем, різні при-
будови у формі причілків, а також покуття
за столом, окремі види меблів і т. д.) – це
яскраві докази того, що культура цього на-
роду має українську основу і є її складовою
частиною» [1, с. 84]. Цією фундаментальною
працею з поглибленим вивченням і науковим
синтезом традиційного будівництва в області
ПівнічноСхідної Словаччини дослідник за
повнив велику прогалину в етнографічній літе
ратурі Карпатського регіону.
Уже з перших днів своєї діяльності в Му
зеї української куьтури у Свиднику він чітко
визначає свої основні науководослідниць
кі завдання, які спрямовані не лише на ви
вчення й теоретичне осмислення в історико
ретроспективному плані тієї чи іншої наукової
теми, але передусім їх подальше перспектив
не використання в експозиційній, культурно
виховній, публікаційній та едиційній діяльності.
Його систематична, наполеглива й послідовна,
широкоспектральна дослідницька діяльність у
царині народного будівництва та побуту укра
їнців Східної Словаччини, зібраний ним коло
сальний теренний матеріал стали поштовхом і
основою для написання кандидатської дисер
тації на тему народного будівництва: L’udové
staviteľstvo Ukrajincov na východnom Slovensku.
Kandidátska dizertačná práca (I. textová časť,
284 s.; II. obrazová časť 100 s., Svidník, 1979),
яку він успішно захистив перед Спеціалізова
ною вченою радою Філософського факультету
університету ім. Я. А. Коменського та Сло
вацької академії наук у Братиславі. На основі
успішного захисту дисертації з проблематики
народного будівництва українців Пряшівщини
перед Спеціалізованою вченою радою Націо
нальної академії наук України 1995 року йому
було призначено наукове звання доктора іс
http://www.etnolog.org.ua
І
української культури»
І
української культури»
ництво на Свидниччині в ХІХ–ХХІництво на Свидниччині в ХІХ–ХХ
диції та сучасність»Ідиції та сучасність»
традиції в народному житлі українців Східної Ітрадиції в народному житлі українців Східної
Словаччини» ІСловаччини» [21] таІ[21] та ін.Іін.
На початку 80ІНа початку 80Іх рокІх років минулого столітІів минулого століт
тя вчений завершив роботу над монографією Ітя вчений завершив роботу над монографією
«Народне житло українців Східної СловаччиІ«Народне житло українців Східної Словаччи
[16], яка належить до найвагоміших виІ[16], яка належить до найвагоміших ви
М
частини Снинщини в другій половині ХІХ та
М
частини Снинщини в другій половині ХІХ та
1], «Народне будів
М
1], «Народне будів
ництво українців Східної Словаччини»
М
ництво українців Східної Словаччини» [15
М
[15
«Просторальне планування та внутрішня ха
М
«Просторальне планування та внутрішня ха
М
рактеристика народного житла в області пів
М
рактеристика народного житла в області пів
М
східної Словаччини»Мсхідної Словаччини» [19М[19], «Принципи М], «Принципи
охорони пам’яток народного будівництва та їх Мохорони пам’яток народного будівництва та їх
застосування в роботі Свидницького музею Мзастосування в роботі Свидницького музею
української культури» Мукраїнської культури» [18М[18]; «Сільське будівМ]; «Сільське будів
ництво на Свидниччині в ХІХ–ХХМництво на Свидниччині в ХІХ–ХХ ст. Мст. ТраМТра
диції та сучасність» Мдиції та сучасність» [20М[20], «Старослов’янські М], «Старослов’янські
традиції в народному житлі українців Східної Мтрадиції в народному житлі українців Східної
ів минулого столітМів минулого століт
виховній, публікаційній та едиційній діяльності. Мвиховній, публікаційній та едиційній діяльності.
Його систематична, наполеглива й послідовна, МЙого систематична, наполеглива й послідовна,
Ф
різних наукових виданнях Словаччини, Чехії,
Ф
різних наукових виданнях Словаччини, Чехії,
Польщі, Угорщини, України, Німеччини та
Ф
Польщі, Угорщини, України, Німеччини та ін.
Ф
ін.
поміж них згадаємо такі: «Жиле приміщен Фпоміж них згадаємо такі: «Жиле приміщен Ф
ня в народному будівництві північно Фня в народному будівництві північно Фсхі Фсхідної Фдної
частини Снинщини в другій половині ХІХ та Фчастини Снинщини в другій половині ХІХ та
1], «Народне будів Ф1], «Народне будів Ф
], Ф],
синтезом традиційного будівництва в області
Ф
синтезом традиційного будівництва в області
Північно
Ф
Північно
Ф
Східної Словаччини дослідник за
Ф
Східної Словаччини дослідник за
повнив велику прогалину в етнографічній літе
Ф
повнив велику прогалину в етнографічній літе
ратурі Карпатського регіону.
Ф
ратурі Карпатського регіону.
Уже з перших днів своєї діяльності в Му
Ф
Уже з перших днів своєї діяльності в Му
зеї української куьтури у Свиднику він чітко Фзеї української куьтури у Свиднику він чітко
визначає свої основні науковоФвизначає свої основні науково
кі завдання, які спрямовані не лише на виФкі завдання, які спрямовані не лише на ви
вчення й теоретичне осмислення в історикоФвчення й теоретичне осмислення в історико
ретроспективному плані тієї чи іншої наукової Фретроспективному плані тієї чи іншої наукової Фтеми, але передусім їх подальше перспективФтеми, але передусім їх подальше перспектив
не використання в експозиційній, культурноФне використання в експозиційній, культурно
виховній, публікаційній та едиційній діяльності. Фвиховній, публікаційній та едиційній діяльності.
Е
будови у формі причілків, а також покуття
Е
будови у формі причілків, а також покуття
за столом, окремі види меблів і т.
Е
за столом, окремі види меблів і т.
яскраві докази того, що культура цього на
Е
яскраві докази того, що культура цього на
роду має українську основу і є її складовою Ероду має українську основу і є її складовою
» Е» [1, с. Е[1, с. 84]. Цією фундаментальною Е84]. Цією фундаментальною
працею з поглибленим вивченням і науковим Епрацею з поглибленим вивченням і науковим
синтезом традиційного будівництва в області Есинтезом традиційного будівництва в області
Східної Словаччини дослідник заЕСхідної Словаччини дослідник за
повнив велику прогалину в етнографічній літеЕповнив велику прогалину в етнографічній літе
ратурі Карпатського регіону. Ературі Карпатського регіону.
Уже з перших днів своєї діяльності в МуЕУже з перших днів своєї діяльності в Му
зеї української куьтури у Свиднику він чітко Езеї української куьтури у Свиднику він чітко
10
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 2/2016
10
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 2/2016
торичних наук, що виводить ім’я М. Сополиги
в ряд відомих авторитетних ученихетнологів
не лише в Словаччині, але й у Центральній
Європі загалом. Цього високого наукового
звання ювіляр досяг завдяки невтомній пра
цьовитості та цілеспрямованості. Воно ста
ло для нього не тільки честю, але й великим
зобов’язанням перед майбутнім – ще напо
легливіше розгортати музейну роботу, у якій
передує науководослідницька, публікаційна
та едиційна діяльність. Однак, ураховуючи ці
лий комплекс обставин та явищ кінця 1990х
років – нові суспільнополітичні віяння, що
їх приносить «оксамитова революція», його
увагу привертають важливі й суттєві події в
житті нашої національності. Саме в цей період
музей став об’єктом ганебного та підступного
політиканства згідно з програмою так званої
деукраїнізації. М. Сополига не лише мужньо
бореться за збереження назви та національно
го профілю цієї установи, відстоюючи її пра
ва на існування, але й на підставі історичних,
етнологічних та інших науково обґрунтованих
фактів викриває руйнівну та антиукраїнську
роль протагоністів політичного русинізму та
їхніх наставників: «Русинський сепаратизм
так “щиро” підтримують різні націона-
лістично спрямовані словацькі кола та їх
українофобні прибічники. Все це робить-
ся передусім з ціллю дезорієнтації та де-
стабілізації української національної мен-
шини в Словаччині. І не важко збагнути,
що ця спекулятивна і занадто фальшива
підтримка русинського сепаратизму може
бути актуальною лише до часу повно-
го розрушення українського національно-
культурного організму в Словаччині. Після
того намагання т. зв. “русинських провода-
рів” будуть даремними. Словаччина їх за-
лишить напризволяще, а місце матиме вже
самовільний процес словакізації предметної
етнічної групи» [7, с. 226]. М. Сополига був
і залишається в перших рядах тих, хто твердо
й непохитно відстоює національні інтереси на
шої національної меншини. У своїх наукових
та науковопопулярних статтях, письмових
протестах, резолюціях, відкритих листах та
різних зверненнях науковоподібні нісенітниці
він спростовує правдивими глибокодумни
ми, вагомими науковими аргументами, дово
дячи в такий спосіб етнічну єдність русько
українського населення в Карпатах, не
одноразово підкреслюючи, що «ніхто не
має право ліквідувати та шматувати
нашу культуру, бо вона належить нам
усім – русинам-українцям як єдиній на-
ціональній культурно-етнічній спіль-
ності» [13, с. 4]. Як довгорічний член Ради
Уряду Словацької Республіки у справах на
ціональних меншин (1991–1998), М. Сопо
лига непохитно відстоює ці позиції в рамках
численних переговорів представництва русинів
українців з репрезентантами найвищих полі
тичних і державних органів Словацької Респуб
ліки. Тверда, непохитна й чітка ідейна позиція
ювіляра обходилася нелегко. Купка облудних
фарисеїв затіяла образливу кампанію про
ти музею, колективу його працівників та на
самперед проти його довгорічного директора
М. Сополиги. Його декілька разів звільняли з
посади директора, публічно оголошували кон
курси на заміщення цієї посади, несправедли
во ображали та карали іншими способами. Від
1991 року для Музею української культури у
Свиднику напридумували майже десять без
глуздих офіційних назв, що в історії світової
музеології, я переконаний, немає аналогій.
І наперекір усьому він докладає неймовірних
зусиль для нормалізації цього стану: постійно
порушує наболілі питання національнокуль
турного розвитку русинівукраїнців у регіоні
Карпат та як довгорічний член Президії Цен
тральної Ради Союзу русинівукраїнців Сло
вацької Республіки, а також як член Президії
Світової федерації українських лемківських
організацій допомагає їх вирішувати. Неодно
разово брав участь у роботі різних конферен
цій, семінарів, експертних комісій, що займа
лися цією проб лематикою.
Незважаючи на всі ці перипетії, М. Сопо
лига й надалі всю свою енергію спрямовує на
укріплення нормального співжиття, взаємно
http://www.etnolog.org.ua
І
ся передусім з ціллю дезорієнтації та де
І
ся передусім з ціллю дезорієнтації та де
стабілізації української національної менІстабілізації української національної мен
шини в Словаччині. ІІшини в Словаччині. І
що ця спекулятивна і занадто фальшива Іщо ця спекулятивна і занадто фальшива
підтримка русинського сепаратизму може Іпідтримка русинського сепаратизму може
бути актуальною лише до часу повноІбути актуальною лише до часу повно
го розрушення українського національно-Іго розрушення українського національно-
культурного організму в Словаччині. Після Ікультурного організму в Словаччині. Після
того намагання т.Ітого намагання т.
М
ва на існування, але й на підставі історичних,
М
ва на існування, але й на підставі історичних,
етнологічних та інших науково обґрунтованих
М
етнологічних та інших науково обґрунтованих
фактів викриває руйнівну та антиукраїнську
М
фактів викриває руйнівну та антиукраїнську
роль протагоністів політичного русинізму та
М
роль протагоністів політичного русинізму та
Русинський сепаратизм
М
Русинський сепаратизм
так “щиро” підтримують різні націонаМтак “щиро” підтримують різні націона-М-
лістично спрямовані словацькі кола та їх Млістично спрямовані словацькі кола та їх
українофобні прибічники. Все це робитьМукраїнофобні прибічники. Все це робить-М-
ся передусім з ціллю дезорієнтації та деМся передусім з ціллю дезорієнтації та де
стабілізації української національної менМстабілізації української національної мен
шини в Словаччині. І Мшини в Словаччині. І не вМне важко збагнути, Мажко збагнути,
що ця спекулятивна і занадто фальшива Мщо ця спекулятивна і занадто фальшива
підтримка русинського сепаратизму може Мпідтримка русинського сепаратизму може
бути актуальною лише до часу повноМбути актуальною лише до часу повно
во ображали та карали іншими способами. Від Мво ображали та карали іншими способами. Від
1991М1991
Ф
політиканства згідно з програмою так званої
Ф
політиканства згідно з програмою так званої
лига не лише мужньо
Ф
лига не лише мужньо
бореться за збереження назви та національно Фбореться за збереження назви та національно Ф
го профілю цієї установи, відстоюючи її пра Фго профілю цієї установи, відстоюючи її пра Ф
ва на існування, але й на підставі історичних, Фва на існування, але й на підставі історичних,
етнологічних та інших науково обґрунтованих Фетнологічних та інших науково обґрунтованих
фактів викриває руйнівну та антиукраїнську Ффактів викриває руйнівну та антиукраїнську
лига непохитно відстоює ці позиції в рамках
Ф
лига непохитно відстоює ці позиції в рамках
численних переговорів представництва русинів
Ф
численних переговорів представництва русинів
українців з репрезентантами найвищих полі
Ф
українців з репрезентантами найвищих полі
тичних і державних органів Словацької Респуб
Ф
тичних і державних органів Словацької Респуб
ліки. Тверда, непохитна й чітка ідейна позиція
Ф
ліки. Тверда, непохитна й чітка ідейна позиція
ювіляра обходилася нелегко. Купка облудних Фювіляра обходилася нелегко. Купка облудних
фарисеїв затіяла образливу кампанію проФфарисеїв затіяла образливу кампанію про
ти музею, колективу його працівників та наФти музею, колективу його працівників та на
самперед проти його довгорічного директора Фсамперед проти його довгорічного директора
М.ФМ. Сополиги. Його декілька разів звільняли з ФСополиги. Його декілька разів звільняли з
посади директора, публічно оголошували конФпосади директора, публічно оголошували конФкурси на заміщення цієї посади, несправедлиФкурси на заміщення цієї посади, несправедли
во ображали та карали іншими способами. Від Фво ображали та карали іншими способами. Від
Е
вона належить нам
Е
вона належить нам
– русинам-українцям як єдиній на
Е
– русинам-українцям як єдиній на
ціональній культурно-етнічній спіль
Е
ціональній культурно-етнічній спіль
[13, с. Е[13, с. 4]. Як довгорічний член Ради Е4]. Як довгорічний член Ради ЕУряду Словацької Республіки у справах наЕУряду Словацької Республіки у справах на
ціональних меншинЕціональних меншин (19Е(1991–1998), М.Е91–1998), М.
лига непохитно відстоює ці позиції в рамках Елига непохитно відстоює ці позиції в рамках
численних переговорів представництва русинівЕчисленних переговорів представництва русинів
українців з репрезентантами найвищих поліЕукраїнців з репрезентантами найвищих полі
тичних і державних органів Словацької РеспубЕтичних і державних органів Словацької Респуб
ліки. Тверда, непохитна й чітка ідейна позиція Еліки. Тверда, непохитна й чітка ідейна позиція
ювіляра обходилася нелегко. Купка облудних Еювіляра обходилася нелегко. Купка облудних
11
До славного ювілею
11
го порозуміння, толерантності між словаками
та іншими національними меншинами в Сло
вацькій Республіці. З його ініціативи реалізу
ється проект «Музеї та етноси в Словаччині»,
у рамках якого вже понад 20 років Словацький
національний музей разом з іншими музеями
національних меншин у Словаччині організо
вують своєрідні виставки, конференції, семі
нари та інші акції. Саме одна з них – визначна
міжнародна наукова конференція «Музейна
презентація національних меншин в Словач
чині», головним організатором якої був юві
ляр, – відбулася в нашому музеї 1996 року як
виразний прояв порозуміння та толерантності
між людьми різних національностей. Він був
організатором та співорганізатором конферен
цій, симпозіумів і семінарів, які систематично
організовуються в Музеї української культури
у Свиднику з нагоди традиційних Свят куль
тури русинівукраїнців Словацької Республі
ки. Його організаційні здібності повною мірою
проявилися під час традиційних урочистостей
у Словаччині – «Дні європейської культурної
спадщини» (9–12 вересня 1999 р., Свидник),
коли він зорганізував у музеї міжнародну
конференцію «Традиція будівництва та по
буту в Словаччині» та одно йменну виставку.
Матеріали конференції опубліковано в ре
презентативному науковому збірнику Tradície
staviteľstva a bývania na Slovensku s osobitným
akcentom na kultúrne prejavy v prostredí etnických
minorít [28].
У 1996 році в Пряшеві узріло світ його дво
мовне словацькоукраїнське видання «Перли
ни народної архітектури» [17]. Ця виняткова
публікація сьогодні вже стала бібліографічною
рідкістю, має велику популярність не лише
серед широкої аудиторії словацьких та за
кордонних фахівців, але й пересічного читача.
Воно дає нам глибоке, цілісне уявлення про
унікальні сакральні дерев’яні споруди україн
ського населення ПівнічноСхідної Словач
чини ХVІІ–XVIII ст., які є вершиною його
народнохудожньої архітектонічної творчості,
перлинами не лише європейського, але й світо
вого будівельного мистецтва. Позитивно оці
нюється його етнологічне дослідження – мо
нографія Ukrajinci na Slovensku. Etnokultúrne
tradície z aspektu osídlenia, ľudovej architektúry
a bývania [27]. Метою праці є етнокультурні
традиції з аспекту поселення, народної архі
тектури та побуту ПівнічноСхідної Словач
чини, з’ясування географічної наявності найти
повіших та найпоширеніших проявів народної
культури в межах досліджуваної теми. Автор
указує на їх ширші територіальні взаємозв’язки
та міжетнічні взаємини з особливим акцентом
на українськословацькі та українськополь
ські відносини.
Науководослідницька діяльність авто
ритетного вченогоетнолога не обмежується
вивченням народного будівництва. Він на
магається комплексно вивчати проблемати
ку традиційного способу життя українського
населення Східної Словаччини – традиційні
заняття населення, одяг, народну кулінарію,
культові споруди в контексті з іншими проява
ми народної культури та мистецтва, аналізую
чи їх так само із ширших міжетнічних взаємо
відносин з акцентом на українськословацькі
взаємини. Саме вищезгадані аспекти лягли
в основу його наукової монографії Tradície
hmotnej kultúry na Slovensku, яка вийшла в
найпрестижнішому видавництві Словацької
академії наук VEDA [26]. Праця відзнача
ється високою науковою ерудицією автора,
глибоким знанням історії та народної куль
тури обстежуваного Карпатського регіону,
свідченням чого є також розлога бібліографія
до кожного розділу. Неабияка цінність моно
графії полягає ще й у тому, що, незважаючи
на значну кількість уже нагромаджених ма
теріалів та наукових праць, у Словаччині не
існує узагальнюючого наукового синтезу цієї
проблематики. Ця публікація є новим, оригі
нальним дослідженням, яке розкриває одну з
найважливіших, досі малодосліджених сторі
нок з історії розвитку матеріальної культури
українського населення Словаччини. Праця
становить незаперечну цінність для етнологічної
науки не лише в Словаччині, але і в загально
українському та європейському контексті за
http://www.etnolog.org.ua
І
stva a
І
stva a b
І
b
akcentom na kult Іakcentom na kultúІúminor Іminorí Іít Іtítí Іítí [28]. І[28]. ІУ 1996 ІУ 1996 році в Пряшеві узріло світ його двоІроці в Пряшеві узріло світ його дво
мовне словацькоІмовне словацькоІукрІукраїнське видання «ПерлиІаїнське видання «Перли
ни народної архітектури»Іни народної архітектури» [17І[17
публікація сьогодні вже стала бібліографічною Іпублікація сьогодні вже стала бібліографічною
рідкістю, має велику популярність не лише Ірідкістю, має велику популярність не лише
серед широкої аудиторії словацьких та заІсеред широкої аудиторії словацьких та за
М
проявилися під час традиційних урочистостей
М
проявилися під час традиційних урочистостей
ні європейської культурної
М
ні європейської культурної
есня 1999
М
есня 1999 р.,
М
р., Свидник),
М
Свидник),
коли він зорганізував у музеї міжнародну
М
коли він зорганізував у музеї міжнародну
конференцію «Традиція будівництва та по
М
конференцію «Традиція будівництва та по
М
буту в Словаччині» та одноМбуту в Словаччині» та одноймеМйменну виставку. Мнну виставку.
Матеріали конференції опубліковано в реММатеріали конференції опубліковано в реМ
презентативному науковому збірнику Мпрезентативному науковому збірнику TradМTradíМíTradíTradМTradíTrad cie Мcie ície íМície í
b Мbý Мýbýb Мbýb vania na Slovensku sМvania na Slovensku s osobМosobitnМitnýМýitnýitnМitnýitn m Мm
rne prejavy vМrne prejavy v proМprostredМstredíМístredístredМstredístred etnickМ etnickí etnickíМí etnickíМроці в Пряшеві узріло світ його двоМроці в Пряшеві узріло світ його дво
аїнське видання «ПерлиМаїнське видання «Перли
[17М[17]. Ця виняткова М]. Ця виняткова
hmotnej kultМhmotnej kult
найпрестижнішому видавництві Словацької Мнайпрестижнішому видавництві Словацької
Ф
організовуються в Музеї української культури
Ф
організовуються в Музеї української культури
у Свиднику з нагоди традиційних Свят куль
Ф
у Свиднику з нагоди традиційних Свят куль
Ф
аїнців Словацької Республі Фаїнців Словацької Республі Ф
ки. Його організаційні здібності повною мірою Фки. Його організаційні здібності повною мірою
проявилися під час традиційних урочистостей Фпроявилися під час традиційних урочистостей
ні європейської культурної Фні європейської культурної
Свидник), ФСвидник),
ритетного вченого
Ф
ритетного вченого
вивченням народного будівництва. Він на
Ф
вивченням народного будівництва. Він на
магається комплексно вивчати проблемати
Ф
магається комплексно вивчати проблемати
ку традиційного способу життя українського
Ф
ку традиційного способу життя українського
населення Східної Словаччини
Ф
населення Східної Словаччини
заняття населення, одяг, народну кулінарію, Фзаняття населення, одяг, народну кулінарію, Фкультові споруди в контексті з іншими прояваФкультові споруди в контексті з іншими проява
ми народної культури та мистецтва, аналізуюФми народної культури та мистецтва, аналізую
чи їх так само із ширших міжетнічних взаємоФчи їх так само із ширших міжетнічних взаємо
відносин з акцентом на українськоФвідносин з акцентом на українсько
взаємини. Саме вищезгадані аспекти лягли Фвзаємини. Саме вищезгадані аспекти лягли
в основу його наукової монографії Фв основу його наукової монографії
hmotnej kultФhmotnej kult
Е
культури в межах досліджуваної теми. Автор
Е
культури в межах досліджуваної теми. Автор
указує на їх ширші територіальні взаємозв’язки
Е
указує на їх ширші територіальні взаємозв’язки
та міжетнічні взаємини з особливим акцентом
Е
та міжетнічні взаємини з особливим акцентом
на українсько Ена українсько Есло Есловацькі та українськоЕвацькі та українсько
ські відносини. Еські відносини.
Науково ЕНауково Едослідницька діяльність автоЕдослідницька діяльність авто
ритетного вченого Еритетного вченогоЕетнЕетнолога не обмежується Еолога не обмежується
вивченням народного будівництва. Він наЕвивченням народного будівництва. Він на
магається комплексно вивчати проблематиЕмагається комплексно вивчати проблемати
ку традиційного способу життя українського Еку традиційного способу життя українського
населення Східної СловаччиниЕнаселення Східної Словаччини
заняття населення, одяг, народну кулінарію, Езаняття населення, одяг, народну кулінарію,
12
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 2/2016
12
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 2/2016
галом. Тому й не дивно, що розвідка виклика
ла значний інтерес у наукових колах України.
У 2011 році в Києві це видання вийшло під
назвою «Українці Словаччини: вияви народної
культури та мистецтва» [22]. Переклад укра
їнською мовою здійснив професор Любомир
Белей з Ужгородського національного універ
ситету. Пропонована публікація є доповненим
та поширеним українським варіантом (329 с.)
словацького монографічного видання (292 c.).
Як зазначає в цікавій вступній передмові до
неї Л. Белей, «автор монографії не обмежу-
ється емпіричним синхронним описом ана-
лізованих фактів культури українців в
Словаччині, а як справжній історик розгля-
дає їх у діахронії, намагається простежи-
ти їх еволюцію від найдавніших фіксацій».
28–30 травня 2008 року в Братисла
ві відбулася 17 Генеральна асамблея (Valné
zhromaždenie) Народознавчого товариства
Словаччини (до 2002 р. відоме як Словаць
ке народознавче товариство) при Словацькій
академії наук та конференція «Вибрані проб
леми з історії етнології», присвячена 50річ
чю виникнення Товариства. Із цієї нагоди
головний комітет нагородив окремих його
членів за науковоорганізаційну, виставкову
та публікаційну діяльність. Першу премію
в категорії «Публікаційна діяльність» при
значено Мирославу Сополизі за монографію
«Традиції матеріальної культури українців
Словаччини». Одночасно із нагоди 50річчя
заснування Народознавчого товариства Сло
ваччини (1958–2008) його нагородили по
чесною грамотою за довгорічну діяльність в
комітеті цього Товариства.
На початку 1970х років (через виселен
ня семи українських сіл в області Верхньої
Цирохи та побудови водоймища Старина)
М. Сополига був активним співорганізатором
та співучасником одної з найрозсягліших на
родознавчих експедицій рятувального харак
теру в області Східної Словаччини. Під час
численних експедицій протягом десяти років
було зібрано надзвичайно вагомий і вели
кий за обсягом етнографічний матеріал, який
ювіляр використав у написанні колективної
монографії Horná Cirocha [25]. А матеріали
з комплексних істориконародознавчих до
сліджень Старинської долини на Снинщині
1975–1978 років були опубліковані в Науко
вому збірнику Музею української культури у
Свиднику (№ 9, ч. 2).
Від 1985 року одним з найголовніших
зав дань, яке стояло в центрі уваги фахових
працівників музею, було комплексне дослі
дження найпрестижнішої теми «Культурно
історичний розвиток українського населення
ЧСФР», результатом якого було створення
нової модерної постійно діючої культурно
історичної експозиції від найдавніших часів по
сьогоднішній день. Саме під керівництвом
М. Сополиги була виконана грандіозна ро
бота з підготовки та реалізації цього плану.
Урочисте відкриття нової експозиції Музею
української культури відбулося 15 червня
1991 року в рамках ХХХVІІ Свята культури
русинівукраїнців ЧСФР у Свиднику, з на
годи 35річчя заснування Музею української
культури за участю науковців із 18 країн сві
ту. Колективу сценаристів цієї експозиції –
Мирославові Сополизі, Степанові Гостиняку,
Миколі Русинку та Михайлові Гвізду – була
присуджена Перша премія Словацького етно
графічного товариства при Словацькій акаде
мії наук у Братиславі. З нагоди цієї визначної
події на початку 1991 року зпід пера М. Со
полиги вийшла друком неоціненна публікація
«35 років Музею української культури» [6].
Послуговуючись архівними матеріалами,
першоджерелами та спогадами працівників
музею, автор розглядає в історичному аспек
ті спроби заснування українського музею на
Пряшівщині, його діяльність у післявоєнний
період, розповідає про ініціаторів його ство
рення, експедиції, організаційні труднощі.
Це – перша і єдина публікація, яка дає комп
лексне уявлення про історію заснування, роз
виток та багатогранну діяльність МУК, що
зараховується нині до визначних культурних
інституцій, які достойно репрезентують іс
торію та народну культуру нашого населення.
http://www.etnolog.org.ua
І
значено Мирославу Сополизі за монографію
І
значено Мирославу Сополизі за монографію
«Традиції матеріальної культури українців І«Традиції матеріальної культури українців
Словаччини». Одночасно із нагоди 50ІСловаччини». Одночасно із нагоди 50
заснування Народознавчого товариства СлоІзаснування Народознавчого товариства Сло
ваччини (1958–2008) його нагородили поІваччини (1958–2008) його нагородили по
чесною грамотою за довгорічну діяльність в Ічесною грамотою за довгорічну діяльність в
комітеті цього Товариства.Ікомітеті цього Товариства.
На початку 1970ІНа початку 1970Іх рокІх рок
ня семи українських сіл в області Верхньої Іня семи українських сіл в області Верхньої
М
ке народознавче товариство) при Словацькій
М
ке народознавче товариство) при Словацькій
академії наук та конференція «Вибрані проб
М
академії наук та конференція «Вибрані проб
леми з історії етнології», присвячена 50
М
леми з історії етнології», присвячена 50
М
річ
М
річ
чю виникнення Товариства. Із цієї нагоди
М
чю виникнення Товариства. Із цієї нагоди
головний комітет нагородив окремих його
М
головний комітет нагородив окремих його
членів за науково Мчленів за науково Морг Морганізаційну, виставкову Манізаційну, виставкову
та публікаційну діяльність. Першу премію Мта публікаційну діяльність. Першу премію
в категорії «Публікаційна діяльність» приМв категорії «Публікаційна діяльність» приМ
значено Мирославу Сополизі за монографію Мзначено Мирославу Сополизі за монографію
«Традиції матеріальної культури українців М«Традиції матеріальної культури українців
Словаччини». Одночасно із нагоди 50МСловаччини». Одночасно із нагоди 50
заснування Народознавчого товариства СлоМзаснування Народознавчого товариства Сло
ваччини (1958–2008) його нагородили поМваччини (1958–2008) його нагородили по
чесною грамотою за довгорічну діяльність в Мчесною грамотою за довгорічну діяльність в
Миколі Русинку та Михайлові ГвіздуММиколі Русинку та Михайлові Гвізду
присуджена Перша премія Словацького етноМприсуджена Перша премія Словацького етно
Ф
Valn
Ф
Valné
Ф
é
) Народознавчого товариства Ф) Народознавчого товариства
ідоме як Словаць Фідоме як Словаць Ф
ке народознавче товариство) при Словацькій Фке народознавче товариство) при Словацькій
академії наук та конференція «Вибрані проб Факадемії наук та конференція «Вибрані проб
річ Фріч Ф
історичної експозиції від найдавніших часів по
Ф
історичної експозиції від найдавніших часів по
сьогоднішній день. Саме під керівництвом
Ф
сьогоднішній день. Саме під керівництвом
М.
Ф
М. Сополиги була виконана грандіозна ро
Ф
Сополиги була виконана грандіозна ро
бота з підготовки та реалізації цього плану.
Ф
бота з підготовки та реалізації цього плану.
Урочисте відкриття нової експозиції Музею
Ф
Урочисте відкриття нової експозиції Музею
української культури відбулося 15Фукраїнської культури відбулося 15
1991Ф1991 року в рамках ХХХVІІФроку в рамках ХХХVІІ
русинівФрусинівФФукраїнців ЧСФР у Свиднику, з наФукраїнців ЧСФР у Свиднику, з на
годи 35Фгоди 35Фріччя заснування Музею української Фріччя заснування Музею української
культури за участю науковців із 18Фкультури за участю науковців із 18
ту. Колективу сценаристів цієї експозиціїФту. Колективу сценаристів цієї експозиції
Мирославові Сополизі, Степанові Гостиняку, ФМирославові Сополизі, Степанові Гостиняку,
Миколі Русинку та Михайлові ГвіздуФМиколі Русинку та Михайлові Гвізду
Е
дань, яке стояло в центрі уваги фахових
Е
дань, яке стояло в центрі уваги фахових
Е
працівників музею, було комплексне дослі
Е
працівників музею, було комплексне дослі
дження найпрестижнішої теми «Культурно
Е
дження найпрестижнішої теми «Культурно
історичний розвиток українського населення Еісторичний розвиток українського населення
ЧСФР», результатом якого було створення ЕЧСФР», результатом якого було створення
нової модерної постійно діючої культурноЕнової модерної постійно діючої культурно
історичної експозиції від найдавніших часів по Еісторичної експозиції від найдавніших часів по
сьогоднішній день. Саме під керівництвом Есьогоднішній день. Саме під керівництвом
Сополиги була виконана грандіозна роЕСополиги була виконана грандіозна ро
бота з підготовки та реалізації цього плану. Ебота з підготовки та реалізації цього плану.
Урочисте відкриття нової експозиції Музею ЕУрочисте відкриття нової експозиції Музею
української культури відбулося 15Еукраїнської культури відбулося 15
13
До славного ювілею
13
Від початку 1970х років науковець ак
тивно включається в роботу Міжнародної
комісії з вивчення народної культури Карпат
та Балкан (МКККБ) як активний член суб
комісії з дослідження народного будівництва,
якою керував знаменитий чеський етнолог –
довгорічний генеральний секретар МКККБ
професор Вацлав Фролец. Результати роботи
Комісії у царині народного житла були пред
ставлені на науковій конференції (1976 р.), ор
ганізованій М. Сополигою у Свиднику. Саме
в рамках цієї конференції ним була здійснена
екскурсія по пам’ятках народної архітекту
ри північної частини Лемківщини та Музею
народного будівництва в Сяноку (Польща).
У 1981 році М. Сополига організовує на
ступну міжнародну конференцію, матеріали
якої були опубліковані в Zborníku Slovenského
národného múzea v Martine [30]. У ньому
було надруковано змістовну статтю ювіля
ра Ohniskové zariadenia v ľudovom obydlí vo
východoslovensko-ukrajinsko-poľskej kontaktovej
oblasti (s. 157–183).
У 2003 році з ініціативи ювіляра на те
ренах Закарпатської, Чернівецької та Івано
Франківської областей була проведена чехо
словацькопольськоукраїнська наукова екс
педиція з дослідження народної архітектури
регіону Українських Карпат. М. Сополига був
одним із співорганізаторів цієї першої в історії
чотирьох держав спільної експедиції вчених
етнологів та музеєзнавців.
Мирослав Сополига є автором та спів
автором путівників по експозиціях Музею
української культури. Останній такий путів
ник вийшов 2006 року (100 с.) за фінансової
підтримки українських наукових інституцій.
Неабияка заслуга вченого у виданні першого
путівника по словацьких скансенах [31]. Авто
ри цього видання Івета Зускінова (президент
Унії музеїв у Словаччині) та Мирослав Сопо
лига (віцепрезидент згадуваної Унії) подають
об’єктивну, цілісну характеристику десяти му
зейних експозицій, які сьогодні діють у Сло
ваччині й презентують пам’ятки традиційної
будівельної культури певного регіону. Кожна з
них є своєрідною й неповторною не лише щодо
природного ландшафту, але й передусім щодо
різноманітності представлених у них тради
ційних форм народного будівництва та житла
окремих регіонів Словаччини.
Персональна бібліографія М. Сополиги
становить понад 1500 позицій, у тому числі
60 самостійних і колективних монографій, по
над 400 наукових і науковопопулярних ста
тей. Від 1987 року за його редакцією побачило
світ 14 томів (№ 15 у двох книгах – № 27)
«Наукових збірників Музею української куль
тури в Свиднику», які є найпрестижнішим
науковим україністичним виданням у Словач
чині. Ці неперіодичні видання привертають
увагу вчених різних країн світу, позитивно оці
нюються в наукових колах. Завдяки плідній
співпраці М. Саполиги з лінгвістами Зузаною
Ганудель та Івором Ріпкою МУК у Свиднику
після довгих років чекання видав фундамен
тальний «Атлас українських говорів Східної
Словаччини» Василя Латти. Мирослав Со
полига підготував до друку та опублікував в
Наукових збірниках МУК етнографічну спад
щину Василя Латти [10]. М. Сополига – член
авторського колективу унікальної публікації
«Етнічна та етнокультурна історія України»
(2й т.) [2], яка присвячена висвітленню в іс
торичній ретроспективі «матеріальної історії»
українських земель як неодмінної складової їх
культури. Достовірний і ґрунтовний фактогра
фічний матеріал праці, як зауважує у вступі
цього видання Г. Скрипник, переконливо ре
презентує українство як самобутню й самодос
татню національну спільноту, історично зако
рінену в межах своїх сучасних етнічних земель
із власною, високорозвиненою традиційною
культурою [2, с. 8]. У 2013 році вийшло друком
видання Інституту мистецтвознавства, фольк
лористики та етнології ім. М. Т. Рильського
та Міжнародної асоціації україністів «Укра
їнцірусини: етнолінгвістичні та етнокультурні
процеси в історичному розвитку» [23] – збір
ник праць видатних ученихетнологів України,
Словаччини, Польщі, Румунії, Німеччини.
У другій частині вміщено три праці нашого
http://www.etnolog.org.ua
І
одним із співорганізаторів цієї першої в історії
І
одним із співорганізаторів цієї першої в історії
чотирьох держав спільної експедиції вченихІчотирьох держав спільної експедиції вчених
етнологів та музеєзнавців. Іетнологів та музеєзнавців.
Мирослав Сополига є автором та співІМирослав Сополига є автором та спів
автором путівників по експозиціях Музею Іавтором путівників по експозиціях Музею
української культури. Останній такий путівІукраїнської культури. Останній такий путів
ник вийшов 2006Іник вийшов 2006 року Іроку І(100І(100
підтримки українських наукових інституцій. Іпідтримки українських наукових інституцій.
Неабияка заслуга вченого у виданні першого ІНеабияка заслуга вченого у виданні першого
М
skej kontaktovej
М
skej kontaktovej
році з ініціативи ювіляра на те
М
році з ініціативи ювіляра на те
ренах Закарпатської, Чернівецької та Івано
М
ренах Закарпатської, Чернівецької та Івано
М
Франківської областей була проведена чехо
М
Франківської областей була проведена чехо
М
польсько Мпольсько МукрМукраїнська наукова ексМаїнська наукова ексМ
педиція з дослідження народної архітектури Мпедиція з дослідження народної архітектури
регіону Українських Карпат. М.Мрегіону Українських Карпат. М. СопоМСополига був Млига був
одним із співорганізаторів цієї першої в історії Модним із співорганізаторів цієї першої в історії
чотирьох держав спільної експедиції вченихМчотирьох держав спільної експедиції вчених
етнологів та музеєзнавців. Метнологів та музеєзнавців.
Мирослав Сополига є автором та співММирослав Сополига є автором та спів
автором путівників по експозиціях Музею Мавтором путівників по експозиціях Музею
української культури. Останній такий путівМукраїнської культури. Останній такий путів
«Етнічна та етнокультурна історія України» М«Етнічна та етнокультурна історія України»
(2М(2
Ф
ньому
Ф
ньому
було надруковано змістовну статтю ювіля Фбуло надруковано змістовну статтю ювіля Ф
udovom obydl Фudovom obydlí Фíudovom obydlíudovom obydl Фudovom obydlíudovom obydl vo Ф vo í vo í Фí vo í
skej kontaktovej Фskej kontaktovej
році з ініціативи ювіляра на те Фроці з ініціативи ювіляра на те Ф
чині. Ці неперіодичні видання привертають
Ф
чині. Ці неперіодичні видання привертають
увагу вчених різних країн світу, позитивно оці
Ф
увагу вчених різних країн світу, позитивно оці
нюються в наукових колах. Завдяки плідній
Ф
нюються в наукових колах. Завдяки плідній
співпраці М.
Ф
співпраці М. Сап
Ф
Саполиги з лінгвістами Зузаною
Ф
олиги з лінгвістами Зузаною
Ганудель та Івором Ріпкою МУК у Свиднику
Ф
Ганудель та Івором Ріпкою МУК у Свиднику
після довгих років чекання видав фундаменФпісля довгих років чекання видав фундамен
тальний «Атлас українських говорів Східної Фтальний «Атлас українських говорів Східної
Словаччини» Василя Латти. Мирослав СоФСловаччини» Василя Латти. Мирослав Со
полига підготував до друку та опублікував в Фполига підготував до друку та опублікував в
Наукових збірниках МУК етнографічну спадФНаукових збірниках МУК етнографічну спад
щину Василя ЛаттиФщину Василя ЛаттиФавторського колективу унікальної публікації Фавторського колективу унікальної публікації
«Етнічна та етнокультурна історія України» Ф«Етнічна та етнокультурна історія України»
Е
наукових і науково
Е
наукових і науково
за його редакцією побачило
Е
за його редакцією побачило
томів (№
Е
томів (№ 15 у
Е
15 у двох книгах
Е
двох книгах
«Наукових збірників Музею української кульЕ«Наукових збірників Музею української куль
тури в Свиднику», які є найпрестижнішим Етури в Свиднику», які є найпрестижнішим
науковим україністичним виданням у СловачЕнауковим україністичним виданням у Словач
чині. Ці неперіодичні видання привертають Ечині. Ці неперіодичні видання привертають
увагу вчених різних країн світу, позитивно оціЕувагу вчених різних країн світу, позитивно оці
нюються в наукових колах. Завдяки плідній Енюються в наукових колах. Завдяки плідній Еолиги з лінгвістами Зузаною Еолиги з лінгвістами Зузаною
Ганудель та Івором Ріпкою МУК у Свиднику ЕГанудель та Івором Ріпкою МУК у Свиднику
після довгих років чекання видав фундаменЕпісля довгих років чекання видав фундамен
14
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 2/2016
14
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 2/2016
ювіляра: «До проблеми етногенезу української
меншини Словаччини» [9]; «Історіографія до
слідження традиційної матеріальної культури
ПівнічноСхідної Словаччини» [12]; «До пи
тань етнічної ідентифікації та сучасних етніч
них процесів українців Пряшівщини» [8].
М. Сополига є членом багатьох спеціалі
зованих комісій, редколегій, докторантських
та інавгураційних комісій, опонентом та ре
цензентом багатьох визначних наукових ро
біт. Він – довгорічний член Наукової ради
Словацького національного музею – Етно
графічного музею в Мартині, Наукової ради
Словацького національного музею у справах
етнічних меншин, член вченої ради Інститу
ту мистецтвознавства, фольклористики та
етно логії ім. М. Т. Рильського НАН Укра
їни, віцепрезидент Міжнародної асоціації
україністів (2007–2014), заступник голови
виконавчого комітету Словацької секції Між
народної асоціації україністів, дійсний член
Товариства ім. Т. Г. Шевченка і т. ін. Його ім’я
знаходимо на сторінках таких визначних ен
циклопедичних видань, як Lidová architektúra.
Encyklopédie [29, s. 204] Encyklopédia ľudovej
kultúry Slovenska [24, s. 183], «Краєзнавчий
словник русинівукраїнців. Пряшівщина» [3,
с. 322], «Діячі науки і культури Лемківщи
ни» [4, с. 12], «Енциклопедичний словник
Лемківщини» [5, с. 583], українських енци
клопедій та довідників зі США, Канади,
України, Польщі. За наукову, публікаційну,
культурновиховну роботу Мирослав Сопо
лига отримав багато відзнак від Міністерства
культури Словацької Республіки, Союзу му
зеїв Словаччини, Етнографічного товари
ства Словаччини, Словацького літературного
фонду, Союзу русинівукраїнців Словацької
Республіки, крайових, окружних та міських
урядів. За визначні досягнення в царині етно
логії та музеології його нагороджено медаллю
«Зразковий працівник культури Словацької
Республіки», він – лауреат премії П. П. Чу
бинського. У 1994 році М. Сополигу було
нагороджено Георгіївським орденом «Честь.
Слава. Труд» Міжнародного академічного
Рейтингу популярності «Золота Фортуна»
(International Acadamie Rating of popularity
“Golden Fortune”). 23 жовтня 2006 року в рам
ках святкувань з нагоди заснування Ужгород
ського національного університету на основі
рішень поширеної Наукової ради цього закла
ду Мирославу Сополизі було вручено диплом
та золоту медаль Почесного доктора – Doktor
honoris causa (Dr.H.C.) Ужгородського націо
нального університету «за особливі заслуги
в розбудові національної освіти і науки,
утвердження високого міжнародного авто-
ритету Університету та плідну культур-
но-громадську діяльність».
У січні 2007 року Президія Словацької
академії наук затвердила вченого рецензентом
в акредитаційному процесі Інституту етнології
Словацької академії наук (SAV) разом з дво
ма закордонними науковцями. У сфері компе
тенції рецензентів – визначення актуальності
та ефективності науководослідницької діяль
ності Інституту в контексті політики Євро
союзу щодо нових країнучасниць. Указом
Президента України від 17 січня 2008 року
Мирослава Сополигу нагороджено орденом
«За заслуги» ІІ ступеня. Указом Президента
України від 23 серпня 2011 року йому присво
єно почесне звання «Заслужений працівник
культури України».
Мирослав Сополига – ініціатор та спів
організатор 25ї конференції Асоціації євро
пейських музеїв просто неба, яка відбулася
2001 року в Словаччині та Чехії. Довгий пе
ріод він був одним із двох дійсних членів цієї
Асоціації, які репрезентували Словацьку Рес
публіку в престижній міжнародній організації.
19 травня 2011 року Міністр культури Сло
вацької Республіки Д. Крайцер нагородив Ми
рослава Сополигу, доктора історичних наук,
найвищою відзнакою в області музеології –
премією Андрея Кметя за видатні заслуги в
області дослідження, документації і презентації
історії та культури українців Словаччини.
На початку квітня 2016 року Словаць
кий національний музей – Музей україн
ської культури у Свиднику та громадське
http://www.etnolog.org.ua
І
Лемківщини»
І
Лемківщини»
клопедій та довідників зі США, Канади, Іклопедій та довідників зі США, Канади,
України, Польщі. За наукову, публікаційну, ІУкраїни, Польщі. За наукову, публікаційну,
культурно Ікультурно Івиховну роботу Мирослав СопоІвиховну роботу Мирослав Сопо
лига отримав багато відзнак від Міністерства Ілига отримав багато відзнак від Міністерства
культури Словацької Республіки, Союзу муІкультури Словацької Республіки, Союзу му
зеїв Словаччини, Етнографічного товариІзеїв Словаччини, Етнографічного товари
ства Словаччини, Словацького літературного Іства Словаччини, Словацького літературного
фонду, Союзу русинівІфонду, Союзу русинів
М
ін.
М
ін. Його ім’я
М
Його ім’я
знаходимо на сторінках таких визначних ен
М
знаходимо на сторінках таких визначних ен
Lidov
М
Lidová
М
á architekt
М
architektú
М
ú
204]
М
204] Encyklop
М
Encyklopé
М
édia
М
dia ľ
М
ľudovej
М
udovej ľudovej ľ
М
ľudovej ľ
[24, s.
М
[24, s. 183], «Краєзнавчий
М
183], «Краєзнавчий
укр Мукраїнців. Пряшівщина»Маїнців. Пряшівщина» [3,М[3,
322], «Діячі науки і культури ЛемківщиМ322], «Діячі науки і культури ЛемківщиМ
12] М12], «Енциклопедичний словник М, «Енциклопедичний словник
[5, М[5, с. Мс. 583М583], українських енциМ], українських енци
клопедій та довідників зі США, Канади, Мклопедій та довідників зі США, Канади,
України, Польщі. За наукову, публікаційну, МУкраїни, Польщі. За наукову, публікаційну,
виховну роботу Мирослав СопоМвиховну роботу Мирослав Сопо
лига отримав багато відзнак від Міністерства Млига отримав багато відзнак від Міністерства
культури Словацької Республіки, Союзу муМкультури Словацької Республіки, Союзу му
України від 23МУкраїни від 23
єно почесне звання «Заслужений працівник Мєно почесне звання «Заслужений працівник
Ф
президент Міжнародної асоціації
Ф
президент Міжнародної асоціації
07–2014), заступник голови
Ф
07–2014), заступник голови
виконавчого комітету Словацької секції Між Фвиконавчого комітету Словацької секції Між Ф
народної асоціації україністів, дійсний член Фнародної асоціації україністів, дійсний член
Його ім’я ФЙого ім’я
знаходимо на сторінках таких визначних ен Фзнаходимо на сторінках таких визначних ен Ф
ra. Фra.
січні 2007
Ф
січні 2007
академії наук затвердила вченого рецензентом
Ф
академії наук затвердила вченого рецензентом
в акредитаційному процесі Інституту етнології
Ф
в акредитаційному процесі Інституту етнології
Словацької академії наук (SAV) разом з дво
Ф
Словацької академії наук (SAV) разом з дво
ма закордонними науковцями. У
Ф
ма закордонними науковцями. У
тенції рецензентівФтенції рецензентів – вФ– визначення актуальності Физначення актуальності
та ефективності науковоФта ефективності науковоФності Інституту в контексті політики ЄвроФності Інституту в контексті політики Євро
союзу щодо нових країнФсоюзу щодо нових країн
Президента України від 17ФПрезидента України від 17
Мирослава Сополигу нагороджено орденом ФМирослава Сополигу нагороджено орденом
«За заслуги» ІІФ«За заслуги» ІІ
України від 23ФУкраїни від 23
Е
(Dr.H.C.) Ужгородського націо
Е
(Dr.H.C.) Ужгородського націо
нального університету «
Е
нального університету «за особливі заслуги
Е
за особливі заслуги
в розбудові національної освіти і науки,
Е
в розбудові національної освіти і науки,
утвердження високого міжнародного автоЕутвердження високого міжнародного авто
ритету Університету та плідну культурЕритету Університету та плідну культур
но-громадську діяльністьЕно-громадську діяльність».Е».
січні 2007 Есічні 2007 року Ероку Президія Словацької ЕПрезидія Словацької
академії наук затвердила вченого рецензентом Еакадемії наук затвердила вченого рецензентом
в акредитаційному процесі Інституту етнології Ев акредитаційному процесі Інституту етнології
Словацької академії наук (SAV) разом з двоЕСловацької академії наук (SAV) разом з дво
ма закордонними науковцями. УЕма закордонними науковцями. У
изначення актуальності Еизначення актуальності
15
До славного ювілею
15
об’єднання «Руськоукраїнської ініціативи»
видали монографію М. Сополиги «Народна
архітектура українців Словаччини» (головний
спонсор та ініціатор проекту Дмитро Рипела;
351 с. + 340 іл.), у якій згідно із сучасними ви
могами етнологічної науки подано загальну ха
рактеристику розвитку народного будівниц тва
українців Східної Словаччини. Видання є уза
гальнюючою синтетичною науковою працею,
завершенням багаторічної наукової діяльності
в царині традиційної будівельної культури в
регіоні Карпат.
Щиросердечно вітаємо Мирослава Сопо
лигу з ювілеєм і зичимо міцного здоров’я, щас
тя, родинної злагоди, багато творчих наснаг та
успіхів на Многая і Благая літа!
1. Данилюк А. Г. Дослідження народного жит-
ла // Народна творчість та етнографія. – 1985. –
№ 3. – С. 83–84.
2. Етнічна та етнокультурна історія України :
у 3 т. Т. 2 / Л. Ф. Артюх, В. Ф. Горленко, Т. О. Ні-
колаєва, М. Д. Сополига, Г. Г. Стельмащук,
Г. С. Щербій ; відп. ред. Г. А. Скрипник. – Київ,
2011. – 528 с.
3. Краєзнавчий словник русинів-українців.
Пряшівщина / П. Алеш [та ін.] ; голов. ред. Ф. Ко-
вач. – Пряшів : Союз русинів-українців Словаць-
кої Республіки, 1999. – 499 с.
4. Красовський І. Діячі науки і культури Лем-
ківщини : довідник / Іван Красовський. – Торон-
то ; Львів : Думка світу, 2000. – 124 с.
5. Красовський І. Енциклопедичний словник
Лемківщини / Іван Красовський, Іван Челак. –
Львів : Астролябія, 2013. – 752 с.
6. Сополига М. 35 років Музею української
культури в Свиднику. – Братислава : Словацьке
педагогічне видавництво ; Пряшів : Відділ укра-
їнської літератури, 1991. – 186 с.
7. Сополига М. До питань етнічної ідентифі-
кації та сучасних етнічних процесів українців
Пряшівщини // Науковий збірник Музею укра-
їнсько-руської культури у Свиднику. – Пряшів,
2001. – Вип. 22. – С. 208–236.
8. Сополига М. До питань етнічної ідентифіка-
ції та сучасних етнічних процесів українців Пря-
шівщини / Мирослав Сополига // Українці-руси-
ни: етнолінгвістичні та етнокультурні процеси в
історичному розвитку / [голов. ред. Г. Скрипник] ;
НАН України, МАУ, ІМФЕ ім. М. Т. Рильсько-
го. – Київ, 2013. – С. 454–487.
9. Сополига М. До проблеми етногенезу укра-
їнської меншини Словаччини / Мирослав Со-
полига // Українці-русини: етнолінгвістичні та
етнокультурні процеси в історичному розвит-
ку / [голов. ред. Г. Скрипник] ; НАН України,
МАУ, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. – Київ, 2013. –
С. 351–371.
10. Сополига М. Етнографічна спадщина
В. П. Латти // Науковий збірник Музею україн-
ської культури у Свиднику / упоряд. М. Сополи-
га. – 1994. – Вип. 19. – С. 76–183.
11. Сополига М. Жиле приміщення в народ-
ному будівництві північно-східної частини
Снинщини в другій половині ХІХ та на початку
ХХ століття // Науковий збірник Музею укра-
їнської культури в Свитнику. – 1972. – Вип. 6. –
Кн. 1. – С. 119–162.
12. Сополига М. Історіографія досліджен-
ня традиційної матеріальної культури Північ-
но-Східної Словаччини / Мирослав Сополига //
Українці-русини: етнолінгвістичні та етнокуль-
турні процеси в історичному розвитку / [голов.
ред. Г. Скрипник] ; НАН України, МАУ, ІМФЕ
ім. М. Т. Рильського. – Київ, 2013. – С. 430–453.
13. Сополига М. Музей – вірний супутник фес-
тивалю // Нове життя. – Пряшів, 1997. – № 23–24.
14. Сополига М. Народна архітектура україн-
ців Східної Словаччини. – Свидник, 1976. – 132 с.
15. Сополига М. Народне будівництво україн-
ців Східної Словаччини // Науковий збірник Му-
зею української культури у Свиднику. – 1976. –
Вип. 7. – С. 387–480.
16. Сополига М. Народне житло українців
Східної Словаччини. – Братислава ; Пряшів,
1983. – 388 с.
17. Сополига М. Перлини народної архітекту-
ри = Sopoliga M. Perly l’udovej architektúry. – Пря-
шів ; Свидник, 1996. – 128 с.
18. Сополига М. Принципи охорони пам’яток
народного будівництва та їх застосування в
роботі Свидницького музею української куль-
тури // Науковий збірник Музею української
культури у Свиднику. – 1980. – Вип. 9. – Кн. 1. –
С. 145–192.
19. Сополига М. Просторальне планування та
внутрішня характеристика народного житла в об-
ласті північно-східної Словаччини // Науковий
збірник музею української культури у Свидни-
ку. – 1977. – Вип. 8. – С. 119–159.
20. Сополига М. Сільське будівництво на
Свидниччині в ХІХ–ХХ ст. Традиції та су-
часність // Науковий збірник Музею україн-
ської культури у Свиднику. – 1986. – Вип. 14. –
С. 261–315.
21. Сополига М. Старослов’янські традиції в
народному житлі українців Східної Словаччи-
http://www.etnolog.org.ua
І
Пряшівщини
І
Пряшівщини //
І
//
їнсько-руської культури у Свиднику.Іїнсько-руської культури у Свиднику.
2001. І2001. – Вип. І– Вип. 22. І22. – С.І– С.
8. І8. Сополига М ІСополига М. До питань етнічної ідентифікаІ. До питань етнічної ідентифікаСополига М. До питань етнічної ідентифікаСополига М ІСополига М. До питань етнічної ідентифікаСополига М
ції та сучасних етнічних процесів українців ПряІції та сучасних етнічних процесів українців Пря
шівщини Ішівщини / Мирослав СополигаІ/ Мирослав Сополига
ни: етнолінгвістичні та етнокультурні процеси в Іни: етнолінгвістичні та етнокультурні процеси в
історичному розвиткуІісторичному розвитку / [гІ/ [голов. ред. Г.Іолов. ред. Г.
НАН України, МАУ, ІМФЕ ім.ІНАН України, МАУ, ІМФЕ ім.
– С.І– С. 454–487.І454–487.
М
Енциклопедичний словник
М
Енциклопедичний словник
ан Красовський, Іван Челак.
М
ан Красовський, Іван Челак.
– 752
М
– 752 с.
М
с.
років Музею української
М
років Музею української
– Бр
М
– Братислава
М
атислава : Сл
М
: Словацьке
М
овацьке
педагогічне видавництво
М
педагогічне видавництво ; Пр
М
; Пряшів
М
яшів : Ві
М
: Відділ укра
М
дділ укра-
М
-
їнської літератури, 1991. Мїнської літератури, 1991. – 186М– 186 с.Мс.
Сополига М. МСополига М. До питань етнічної ідентифіМДо питань етнічної ідентифі-М-
кації та сучасних етнічних процесів українців Мкації та сучасних етнічних процесів українців
// М// Науковий збірник Музею украМНауковий збірник Музею укра
їнсько-руської культури у Свиднику.Мїнсько-руської культури у Свиднику. – ПрМ– Пряшів, Мяшів,
208–236.М208–236.
. До питань етнічної ідентифікаМ. До питань етнічної ідентифіка
ції та сучасних етнічних процесів українців ПряМції та сучасних етнічних процесів українців Пря
/ Мирослав СополигаМ/ Мирослав Сополига // УМ// Уни: етнолінгвістичні та етнокультурні процеси в Мни: етнолінгвістичні та етнокультурні процеси в
Вип.
М
Вип.Ф
юз русинів-українців Словаць
Ф
юз русинів-українців Словаць-
Ф
-
Діячі науки і культури Лем Ф Діячі науки і культури Лем- Ф-
– То Ф– Торон Фрон- Ф-
Енциклопедичний словник Ф Енциклопедичний словник
ан Красовський, Іван Челак. Фан Красовський, Іван Челак. – Ф– Ф
12.
Ф
12. Сополига М
Ф
Сополига М
ня традиційної матеріальної культури Північ
Ф
ня традиційної матеріальної культури Північ
но-Східної Словаччини
Ф
но-Східної Словаччини
Українці-русини: етнолінгвістичні та етнокуль
Ф
Українці-русини: етнолінгвістичні та етнокуль
турні процеси в історичному розвитку
Ф
турні процеси в історичному розвитку
ред. Г.Фред. Г. Скрипник]ФСкрипник] ; НАФ; НА
ім.Фім. М.ФМ. Т.ФТ. Рильського.ФРильського. – Київ, 2013.Ф– Київ, 2013.
13.Ф13. Сополига М.ФСополига М. МузейФ Музей
тивалюФтивалю // Нове життя.Ф// Нове життя.
14.Ф14. Сополига МФСополига Мців Східної Словаччини.Фців Східної Словаччини.
15.Ф15. Сополига МФСополига Мців Східної СловаччиниФців Східної Словаччини
зею української культури у Свиднику.Фзею української культури у Свиднику.
Вип.ФВип.
Е
. Жиле приміщення в народ
Е
. Жиле приміщення в народ
ному будівництві північно-східної частини
Е
ному будівництві північно-східної частини
Снинщини в другій половині ХІХ та на початку
Е
Снинщини в другій половині ХІХ та на початку
// Н Е// Науковий збірник Музею украЕауковий збірник Музею укра
їнської культури в Свитнику.Еїнської культури в Свитнику. – 197Е– 1972.Е2. – ВиЕ– ВиЕ– С. Е– С. 119–162. Е119–162.
Сополига М ЕСополига М. Історіографія дослідженЕ. Історіографія дослідженСополига М. Історіографія дослідженСополига М ЕСополига М. Історіографія дослідженСополига М
ня традиційної матеріальної культури ПівнічЕня традиційної матеріальної культури Північ
но-Східної СловаччиниЕно-Східної Словаччини / МиЕ/ Мирослав СополигаЕрослав Сополига
Українці-русини: етнолінгвістичні та етнокульЕУкраїнці-русини: етнолінгвістичні та етнокуль
турні процеси в історичному розвиткуЕтурні процеси в історичному розвитку
; НАЕ; НАН України, МАУ, ІМФЕ ЕН України, МАУ, ІМФЕ
16
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 2/2016
16
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 2/2016
ни // Науковий збірник Музею української куль-
тури у Свиднику. – 1995. – Вип. 20. – С. 187–201.
22. Сополига М. Українці Словаччини: мате-
ріальні вияви народної культури та мистецтва. –
Київ : Темпора, 2011. – 330 с.
23. Українці-русини: етнолінгвістичні та етно-
культурні процеси в історичному розвитку / [го-
лов. ред. Г. Скрипник] ; НАН України, МАУ, ІМФЕ
ім. М. Т. Рильського. – Київ, 2013. – 750 + ХХХ с.
24. Encyklopédia ľudovej kultúry Slovenska.
D. 2. – VEDA, 1995. – 448 s.
25. Sopoliga M. Ľudové staviteľstvo a bývanie //
Horná Cirocha : vlastivedná monografia / Ján Podolák
a kol. – Košice ; Humenné, 1985. – S. 272 –350.
26. Sopoliga M. Tradície hmotnej kultúry Ukra-
jincov na Slovensku. – Bratislava : VEDA, 2006. –
292 s.
27. Sopoliga M. Ukrajinci na Slovensku. Etno-
kultúrne tradície z aspektu osídlenia, ľudovej archi-
tektúry a bývania. Fórum inštitút Spločenskovedný
ústav. – Komárno ; Dunajská Streda : Vydavateľstva
Lilium Aurum, 2002. – 174 s.
28. Tradície staviteľstva a bývania na Slovensku
s osobitným akcentom na kultúrne prejavy v prostre-
dí etnických minorít / hlavný redaktor a zostavovateľ
Miroslav Sopoliga. Múzeá ma etniká’99. – Bratisla-
va ; Svidník, 1999. – 255 s.
29. Vařecha J. Lidová architektúra. Encyklopé-
die / Jozef Vařecha, Václav Frolec. – Grada, 2007. –
427 s.
30. Zborník Slovenského národného múzea
v Martine // Etnografia 24. – 1983. – Nr 87.
31. Zuskinová I., Sopoliga M. Slovenské múzeá
v prírode. – Liptovská Sielnica, 2001. – 79 s.
http://www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
Lidová architektúra. Encyklopé
Е
Lidová architektúra. Encyklopé
/ Jozef Vařecha, Václav Frolec.
Е
/ Jozef Vařecha, Václav Frolec.
Zborník Slovenského národného múzea
Е
Zborník Slovenského národného múzea
// EtnografiaЕ// Etnografia 24.Е24. – 1983.Е– 1983. – NrЕ– Nr
Zuskinová ЕZuskinová I ЕI., Е.,I.,I ЕI.,I Sopoliga M.ЕSopoliga M. Slovenské múzeá ЕSlovenské múzeá
prírode. Еprírode. – Liptovská Sielnica, 2001.Е– Liptovská Sielnica, 2001. – 79Е– 79 s.Еs.
|