Коли прорізується голос... (рец.: Мы не немы! Антропология протеста в России 2011–2012 годов / сост. А. Архипова, М. Алексеевский. – Тарту, 2014. – 336 с.)

Рецензія на книгу: Мы не немы! антропология протеста в России 2011–2012 годов / cост. А. Архипова, М. Алексеевский. – Тарту, 2014. – 336 с. Перше комплексне соціально-культурне дослідження масового політичного руху на теренах колишнього Союзу вийшло в країні, де цей рух не трансформувався в кольоров...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Народна творчість та етнологія
Date:	2016
Main Author:	Лисюк, Н.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2016
Subjects:	Хроніка. Рецензії
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202116
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Коли прорізується голос... (рец.: Мы не немы! Антропология протеста в России 2011–2012 годов / сост. А. Архипова, М. Алексеевский. – Тарту, 2014. – 336 с.) / Н. Лисюк // Народна творчість та етнологія. — 2016. — № 1. — С. 105-109. —укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202116
record_format	dspace
spelling	Лисюк, Н. 2025-02-27T17:55:27Z 2016 Коли прорізується голос... (рец.: Мы не немы! Антропология протеста в России 2011–2012 годов / сост. А. Архипова, М. Алексеевский. – Тарту, 2014. – 336 с.) / Н. Лисюк // Народна творчість та етнологія. — 2016. — № 1. — С. 105-109. —укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202116 Рецензія на книгу: Мы не немы! антропология протеста в России 2011–2012 годов / cост. А. Архипова, М. Алексеевский. – Тарту, 2014. – 336 с. Перше комплексне соціально-культурне дослідження масового політичного руху на теренах колишнього Союзу вийшло в країні, де цей рух не трансформувався в кольорову революцію. Натомість Росія стала уособленням радянщини, тоталітаризму, імперських претензій. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Хроніка. Рецензії Коли прорізується голос... (рец.: Мы не немы! Антропология протеста в России 2011–2012 годов / сост. А. Архипова, М. Алексеевский. – Тарту, 2014. – 336 с.) When Voice Emerges… (Review: We Are Not Dumb! Anthropology of Remonstrance in Russia in 2011–2012 / compilers – A. Arkhipova, M. Alieksieyevskiy. – Tartu, 2014. – 336 pp.) Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Коли прорізується голос... (рец.: Мы не немы! Антропология протеста в России 2011–2012 годов / сост. А. Архипова, М. Алексеевский. – Тарту, 2014. – 336 с.)
spellingShingle	Коли прорізується голос... (рец.: Мы не немы! Антропология протеста в России 2011–2012 годов / сост. А. Архипова, М. Алексеевский. – Тарту, 2014. – 336 с.) Лисюк, Н. Хроніка. Рецензії
title_short	Коли прорізується голос... (рец.: Мы не немы! Антропология протеста в России 2011–2012 годов / сост. А. Архипова, М. Алексеевский. – Тарту, 2014. – 336 с.)
title_full	Коли прорізується голос... (рец.: Мы не немы! Антропология протеста в России 2011–2012 годов / сост. А. Архипова, М. Алексеевский. – Тарту, 2014. – 336 с.)
title_fullStr	Коли прорізується голос... (рец.: Мы не немы! Антропология протеста в России 2011–2012 годов / сост. А. Архипова, М. Алексеевский. – Тарту, 2014. – 336 с.)
title_full_unstemmed	Коли прорізується голос... (рец.: Мы не немы! Антропология протеста в России 2011–2012 годов / сост. А. Архипова, М. Алексеевский. – Тарту, 2014. – 336 с.)
title_sort	коли прорізується голос... (рец.: мы не немы! антропология протеста в россии 2011–2012 годов / сост. а. архипова, м. алексеевский. – тарту, 2014. – 336 с.)
author	Лисюк, Н.
author_facet	Лисюк, Н.
topic	Хроніка. Рецензії
topic_facet	Хроніка. Рецензії
publishDate	2016
language	Ukrainian
container_title	Народна творчість та етнологія
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
format	Article
title_alt	When Voice Emerges… (Review: We Are Not Dumb! Anthropology of Remonstrance in Russia in 2011–2012 / compilers – A. Arkhipova, M. Alieksieyevskiy. – Tartu, 2014. – 336 pp.)
description	Рецензія на книгу: Мы не немы! антропология протеста в России 2011–2012 годов / cост. А. Архипова, М. Алексеевский. – Тарту, 2014. – 336 с. Перше комплексне соціально-культурне дослідження масового політичного руху на теренах колишнього Союзу вийшло в країні, де цей рух не трансформувався в кольорову революцію. Натомість Росія стала уособленням радянщини, тоталітаризму, імперських претензій.
issn	0130-6936
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202116
citation_txt	Коли прорізується голос... (рец.: Мы не немы! Антропология протеста в России 2011–2012 годов / сост. А. Архипова, М. Алексеевский. – Тарту, 2014. – 336 с.) / Н. Лисюк // Народна творчість та етнологія. — 2016. — № 1. — С. 105-109. —укр.
work_keys_str_mv	AT lisûkn koliprorízuêtʹsâgolosrecmynenemyantropologiâprotestavrossii20112012godovsostaarhipovamalekseevskiitartu2014336s AT lisûkn whenvoiceemergesreviewwearenotdumbanthropologyofremonstranceinrussiain20112012compilersaarkhipovamalieksieyevskiytartu2014336pp
first_indexed	2025-11-26T07:10:35Z
last_indexed	2025-11-26T07:10:35Z
_version_	1850613783598202880
fulltext	105 Кольорові революції як мирні виступи гро- мадян проти узурпації влади в країні групою осіб стали прикметною ознакою початку на- шого століття, хоча вони зародилися в більш віддаленому минулому (Революція гвоздик у Португалії 1974 р., Жовта революція на Фі- ліппінах 1986 р., Оксамитова революція в Чехо словаччині 1989 р., Бульдозерна револю- ція в Югославії 2000 р.). На початку ХХІ ст. ця хвиля докотилася і до незалежних держав, що виникли на уламках Радянської імперії, – Грузії, України, Киргизстану, Білорусі, Мол- дови, Росії, Вірменії. Зауважимо, що першість у спробах етно- логічного дослідження вуличного політичного фольклору на пострадянських теренах нале- жить українцям, які вивчали семіотичні особ- ливості Помаранчевої революції. Перше комплексне соціально-культурне дослідження масового політичного руху на те- ренах колишнього Союзу вийшло в країні, де цей рух не трансформувався в кольорову ре- волюцію. Натомість Росія стала уособленням радянщини, тоталітаризму, імперських пре- тензій. До того ж 2014 року її триразовий Пре- зидент Володимир Путін пообіцяв, що в його країні ніякої революції ніколи не відбудеться. Однак і в Росії були відомі достатньо масш- табні протестні акції, які розпочалися 4 грудня 2011 року, після фальсифікації чергових вибо- рів до Державної Думи. Наймасовіші висту- пи пройшли в Москві наприкінці 2011-го – у березні 2012 року, отримавши назву Болот- ної, або Снігової, революції (тобто за місцем або часом проведення), хоча спорадичні, менш чисельні, локальні виступи тривали до середи- ни липня 2013 року. Показово, як оперативно змогли згур- туватися російські дослідники протестно- го руху: уже 16 грудня 2011 року відомий фольк лорист, професор Російського держав- ного гуманітарного університету А. Мороз започаткував у Фейсбуці наукову спільноту «Фольклор “Снежной революции”», де акуму- лювалися здобуті в полі матеріали. 28 грудня з’явився ще один акумуляційний сайт, засно- ваний фольклористом та візуальним антропо- логом В. Лур’є, а через рік розпочалися скоор- диновані дослідження, включно з узгодженим інтерв’юванням учасників акцій. Перші праці на цю тематику вийшли у світ по гарячих слі- дах: 23 лютого 2012 року було оприлюднено блок статей, які стали основою рецензованої книги, в електронній версії журналу «Ан- тропологический форум», а наприкінці вес- ни – оригінальний альбом народного плака- та «Абетки протесту» (укладач В. Лур’є), де коли прорІзується голос... Наталія Лисюк Мы не немы! антропология протеста в россии 2011–2012 годов / cост. а. архипова, М. алексеевский. – тарту, 2014. – 336 с. http://www.etnolog.org.ua І Кольорові революції як мирні виступи гро- І Кольорові революції як мирні виступи гро- мадян проти узурпації влади в країні групою Імадян проти узурпації влади в країні групою осіб стали прикметною ознакою початку на-Іосіб стали прикметною ознакою початку на- шого століття, хоча вони зародилися в більш Ішого століття, хоча вони зародилися в більш віддаленому минулому (Революція гвоздик у Івіддаленому минулому (Революція гвоздик у Португалії 1974 ІПортугалії 1974 р., Ір., Жовта революція на Фі-ІЖовта революція на Фі- Оксамитова революція в ІОксамитова революція в аччині 1989Іаччині 1989 р., Ір., Бульдозерна револю-ІБульдозерна револю- МКольорові революції як мирні виступи гро-МКольорові революції як мирні виступи гро- мадян проти узурпації влади в країні групою Ммадян проти узурпації влади в країні групою осіб стали прикметною ознакою початку на-Мосіб стали прикметною ознакою початку на- шого століття, хоча вони зародилися в більш Мшого століття, хоча вони зародилися в більш віддаленому минулому (Революція гвоздик у Мвіддаленому минулому (Революція гвоздик у М Ф країні ніякої революції ніколи не відбудеться. Ф країні ніякої революції ніколи не відбудеться. Однак і в Росії були відомі достатньо масш- Ф Однак і в Росії були відомі достатньо масш- табні протестні акції, які розпочалися 4 Ф табні протестні акції, які розпочалися 4 2011 Ф 2011 року Ф року, після фальсифікації чергових вибо- Ф , після фальсифікації чергових вибо-року, після фальсифікації чергових вибо-року Ф року, після фальсифікації чергових вибо-року рів до Державної Думи. Наймасовіші висту-Фрів до Державної Думи. Наймасовіші висту- пи пройшли в Москві наприкінці 2011Фпи пройшли в Москві наприкінці 2011 у беФу березні 2012Фрезні 2012 рокуФроку ної, або Снігової, революції (тобто за місцем Фної, або Снігової, революції (тобто за місцем або часом проведення), хоча спорадичні, менш Фабо часом проведення), хоча спорадичні, менш чисельні, локальні виступи тривали до середиФчисельні, локальні виступи тривали до середиФни лиФни лиФЕ цей рух не трансформувався в кольорову ре- Е цей рух не трансформувався в кольорову ре- волюцію. Натомість Росія стала уособленням Е волюцію. Натомість Росія стала уособленням радянщини, тоталітаризму, імперських пре Е радянщини, тоталітаризму, імперських пре тензій. До того ж 2014 року її триразовий Пре-Етензій. До того ж 2014 року її триразовий Пре- зидент Володимир Путін пообіцяв, що в його Езидент Володимир Путін пообіцяв, що в його країні ніякої революції ніколи не відбудеться. Екраїні ніякої революції ніколи не відбудеться. Однак і в Росії були відомі достатньо масш-ЕОднак і в Росії були відомі достатньо масш- табні протестні акції, які розпочалися 4Етабні протестні акції, які розпочалися 4 , після фальсифікації чергових вибо-Е, після фальсифікації чергових вибо- рів до Державної Думи. Наймасовіші висту-Ерів до Державної Думи. Наймасовіші висту- 106 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 1/2016 проілюстровано низку новітніх політичних ме- мів на матеріалі п’ятнадцяти мітингів. У 2014 році в Естонії, у Тарту – у всесвіт- ньо відомому центрі структурно-семіотичних досліджень (за сприяння естонських науков- ців і міжнародної програми Erasmus Mundus), опубліковано першу колективну монографію, присвячену новітньому російському протест- ному руху. Багато зусиль до появи цієї кни- ги доклали її укладачі – відомі дослідники фольк лору і постфольклору Олександра Архи- пова й Михайло Алексеєвський. До видання долучилися представники різних гуманітарних дисциплін: історики, соціологи, антропологи, культурологи, мовознавці, у тому числі й мат- і соціолінгвісти, фольклористи. Тісна співпраця представників різних дисциплін плідно позна- чилася на розмаїтті підходів та методів аналізу цього соціального феномену. Зокрема, вико- ристано такі методи та прийоми, як анкетуван- ня, опитування й інтерв’ювання, експеримент, квантитативні й соціолінгвістичні методи, кон- тент-аналіз, текстовий аналіз тощо. Книгу формують переднє слово, де описані передумови й історія її створення, та три ве- ликі розділи, які продиктувала сама дійсність: «Вуличний і віртуальний протест», «Мова протесту» та «Від загальногромадянського до локального протесту». У першому розділі змальовано обриси двох основних загальногромадянських типів вияву народного обурення – у віртуальному просторі, де розгорнулася справжня війна між офіційними медійними каналами (газети, радіо, телебачення) та інтернет-користувача- ми, і в міському середовищі. Оскільки саме Інтернет став майданчиком для консолідації протестувальників та їхніх симпатиків і міс- цем полілогу з владою, група дослідників (Д. Радченко, Д. Писаревська, І. Ксено- фонтова) вела пильне спостереження за ді- яльністю користувачів Інтернету. У центрі уваги дослідників перебували інформаційна активність соціальних мереж та блогосфери, перепости як форма «безпечного» протесту, сплеск післявиборчого гумору, коли впро- довж тижня виникли десятки нових анекдо- тів та жартів. Описана й реакція влади, яка відповіла масштабними спам-атаками на соц- мережі. У статті Д. Громова показано динаміку розвитку акціональних форм протесту в по- рівнянні з попереднім етапом. Користувалися популярністю індивідуальні самопрезентації за допомогою саморобних плакатів, кричалки, флешмоби. Новинкою стали спроби уніфікації зовнішнього вигляду учасників протесту – білий одяг та аксесуари, особливі відзнаки (стрічки, пов’язки, значки, квіти, кульки), білі тварини та предмети. У дослідженні здійснено спробу окреслити рольовий розподіл протест- ної спільноти, серед якої вирізнялися активні учасники акцій, зокрема волонтери, котрі роз- давали різноманітні матеріали, «глядачі», що були присутні (нерідко фотографували й філь- мували дійства), а також вільні журналісти, котрі описували події в Інтернеті. У статті М. Алексеєвського «Хто всі ці люди з плакатами?» на основі низки інтерв’ю відтворено соціальну структуру найбільш ак- тивного прошарку демонстрантів – людей, які не побоялися вийти на вулицю з власноруч створеними малюнками та написами. Пока- зово, що в соціальному сенсі це була, мабуть, найбільш досвідчена й освічена частина су- спільства – в основному професіонали з висо- ким освітнім рівнем та з іронічним ставленням до політикуму (пенсіонери – 20 %, студен- ти – 14 %, творча й науково-технічна інтелі- генція – по 10 %, а також айтішники, науков- ці, комерсанти, юристи, журналісти, по 2 % фінансистів і медиків, 1 % учителів). У роботі подано рукописні, друковані та інші форми плакатів, що користувалися популярністю се- ред представників тих чи інших груп, і в які способи вони висловлювали своє ставлення до поточних подій. Розгорнутий соціальний портрет цієї кон- курсивної спільноти змальовано на основі ан- кетування в колективній статті А. Соколової, М. Головіної, Є. Семирханової. Серед мітин- гувальників переважали чоловіки з високим http://www.etnolog.org.ua І локального протесту». І локального протесту». У першому розділі змальовано обриси ІУ першому розділі змальовано обриси двох основних загальногромадянських типів Ідвох основних загальногромадянських типів вияву народного обуренняІвияву народного обурення просторі, де розгорнулася справжня війна Іпросторі, де розгорнулася справжня війна між офіційними медійними каналами (газети, Іміж офіційними медійними каналами (газети, радіо, телебачення) та інтернет-користувачаІрадіо, телебачення) та інтернет-користувача ми, і в міському середовищі. Оскільки саме Іми, і в міському середовищі. Оскільки саме М квантитативні й соціолінгвістичні методи, кон М квантитативні й соціолінгвістичні методи, кон тент-аналіз, текстовий аналіз тощо. М тент-аналіз, текстовий аналіз тощо. Книгу формують переднє слово, де описані М Книгу формують переднє слово, де описані передумови й історія її створення, та три ве- М передумови й історія її створення, та три ве- ликі розділи, які продиктувала сама дійсність: М ликі розділи, які продиктувала сама дійсність: «Вуличний і віртуальний протест», «Мова М«Вуличний і віртуальний протест», «Мова протесту» та «Від загальногромадянського до Мпротесту» та «Від загальногромадянського до локального протесту». Млокального протесту». У першому розділі змальовано обриси МУ першому розділі змальовано обриси двох основних загальногромадянських типів Мдвох основних загальногромадянських типів вияву народного обуренняМвияву народного обурення – у вМ– у віртуальному Міртуальному просторі, де розгорнулася справжня війна Мпросторі, де розгорнулася справжня війна які не побоялися вийти на вулицю з власноруч М які не побоялися вийти на вулицю з власноруч створеними малюнками та написами. ПокаМствореними малюнками та написами. Пока Ф цього соціального феномену. Зокрема, вико- Ф цього соціального феномену. Зокрема, вико- ристано такі методи та прийоми, як анкетуван Фристано такі методи та прийоми, як анкетуван- Ф- ня, опитування й інтерв’ювання, експеримент, Фня, опитування й інтерв’ювання, експеримент, квантитативні й соціолінгвістичні методи, кон Фквантитативні й соціолінгвістичні методи, кон- Ф- Книгу формують переднє слово, де описані ФКнигу формують переднє слово, де описані ної спільноти, серед якої вирізнялися активні Ф ної спільноти, серед якої вирізнялися активні учасники акцій, зокрема волонтери, котрі роз- Ф учасники акцій, зокрема волонтери, котрі роз- давали різноманітні матеріали, «глядачі», що Ф давали різноманітні матеріали, «глядачі», що були присутні (нерідко фотографували й філь Ф були присутні (нерідко фотографували й філь мували дійства), а також вільні журналісти, Фмували дійства), а також вільні журналісти, Фкотрі описували події в Інтернеті. Фкотрі описували події в Інтернеті. У статті М.ФУ статті М. АлеФАле люди з плакатами?» на основі низки інтерв’ю Флюди з плакатами?» на основі низки інтерв’ю відтворено соціальну структуру найбільш ак-Фвідтворено соціальну структуру найбільш ак- тивного прошарку демонстрантівФтивного прошарку демонстрантів які не побоялися вийти на вулицю з власноруч Фякі не побоялися вийти на вулицю з власноруч Е зовнішнього вигляду учасників протесту Е зовнішнього вигляду учасників протесту ий одяг та аксесуари, особливі відзнаки Е ий одяг та аксесуари, особливі відзнаки (стрічки, пов’язки, значки, квіти, кульки), білі Е (стрічки, пов’язки, значки, квіти, кульки), білі тварини та предмети. У дослідженні здійснено Етварини та предмети. У дослідженні здійснено спробу окреслити рольовий розподіл протест-Еспробу окреслити рольовий розподіл протест- ної спільноти, серед якої вирізнялися активні Еної спільноти, серед якої вирізнялися активні учасники акцій, зокрема волонтери, котрі роз-Еучасники акцій, зокрема волонтери, котрі роз- давали різноманітні матеріали, «глядачі», що Едавали різноманітні матеріали, «глядачі», що були присутні (нерідко фотографували й фільЕбули присутні (нерідко фотографували й філь мували дійства), а також вільні журналісти, Емували дійства), а також вільні журналісти, 107 Хроніка. Рецензії освітнім цензом та достатньо високими й ста- більними доходами, тобто економічно успішні й політично незаангажовані люди, котрі рані- ше не брали участі в протестних акціях. Спо- нукали їх вийти на вулицю зовсім не політичні погляди й економічні переваги, а невдоволення відвертими підтасовуваннями та прагнення відновити справедливість. Другий розділ присвячено опису росій- ського протестного дискурсу. Його відкриває колективна стаття О. Архипової, А. Соміна, О. Шевельової, де стверджується, що стрем- ління протестувальників до самоідентифі- кації веде до пошуку власної мови та нових мовленнєвих форм. Прикметною особливістю цього дискурсу, що виплескувався в медійну сферу, соцмережі, вуличні акції, є публіч- ність. Поміж собою мітингарі розмовляють серйозно, закликаючи до консолідації, однак із владою ведуть пародійний діалог. В обох випадках вони зверталися до особливих «фреймів» (асоціативних полів), заснованих на прецедентних текстах і подіях. На відмі- ну від творчості обох українських революцій, де пишно розквітли мовні ігри, у росіян знач- но частіше виходили на передній план ори- гінальні й перероблені цитати з мови влади, художніх текстів, текстів масової культури. Цікавими видаються спостереження авторів, які належить перевірити: що вище протестна напруга, то більшим стає нахил до комізму; натомість коли градус пристрастей спадає, дискурс позначається сумними нотками. У статті А. Мороз наголошує, що надзви- чайно важливим для протестувальників ви- явився мотив голосу – німоти, причому кон- струювати своє висловлювання можна було за допомогою низки різноманітних кодів. Зокре- ма, на основі використання базових кодів ви- окремлюються такі типи плакатів: вербальні «епічні» й «гаслові» (відсутні зображення), «демотиваторні» (слово підкріплено образом), іконографічні (відсутній текст), «перформанс- ні» (використовується предметний код, напри- клад: фото В. Путіна, прикріплене за струна- ми тенісних ракеток, ніби за ґратами; написи на надутих презервативах; людина-танк чи людина-тюрма). Також увійшов в обіг вести- ментарний код – головні убори у формі пре- зервативів, голів птахів (пінгвінів) та звірів (хом’ячків). Щодо написів, то крім вербально- го й предметного кодів, вони нерідко містили коди шифрувальні, які, подібно до ребусів, необхідно було розгадувати. Тут використано широкий спектр давніх і сучасних знакових за- собів – логотипи, небуквенні знаки, матема- тичні формули, ноти, зображення предметів. У дослідженні М. Ахметової проаналізо- вано мотив-образ бандерлогів, заснований на трьох прецедентних текстах: «Книга джунг- лів» Р. Кіплінга, цитування її В. Путіним («Ідіть до мене, бандерлоги»), і громадсько- політичний вірш Д. Бикова «Свіжий закон джунглів», у якому оповідається про перемогу бандерлогів над удавом Пуу. Зав дяки цьому мотив-образ бандерлогів набув різноспрямо- ваного наповнення – як алюзії на путінське висловлювання, на оригінальний Кіплінгів текст та на вірш Д. Бикова. Мотив протисто- яння змія / удава і мавп, бандерлогів, Мауглі та інших реалізувався в низці візуальних об- разів, семантика яких виходила з поточного політичного контексту. Розвідку М. Суханової присвячено роз- гляду двох інших популярних образів-мемів Снігової революції. Ці образи постали на основі письмових висловлювань провідного російського опозиціонера Б. Немцова, який неупереджено охарактеризував російських протестувальників «мережевими хом’ячками» і «боязкими пінгвінами». Спершу їх широко підхопила протестна спільнота, яка послуго- вувалася ними, аби довести свою активність і сміливість. Однак згодом до цих інтернет- мемів звернулися провладні провокатори, тож їх використання протестувальниками втратило всякий сенс... У дослідженні М. Матліна розглянуто конструювання текстів із фреймом «контра- цептив» («презерватив», «гондон»), преце- дентним текстом для якого слугувало публіч- не висловлювання В. Путіна. На цю репліку http://www.etnolog.org.ua І Цікавими видаються спостереження авторів, І Цікавими видаються спостереження авторів, які належить перевірити: що вище протестна Іякі належить перевірити: що вище протестна напруга, то більшим стає нахил до комізму; Інапруга, то більшим стає нахил до комізму; натомість коли градус пристрастей спадає, Інатомість коли градус пристрастей спадає, дискурс позначається сумними нотками.Ідискурс позначається сумними нотками. Мор ІМороз наголошує, що надзви-Іоз наголошує, що надзви- чайно важливим для протестувальників виІчайно важливим для протестувальників ви – ніІ– ні М «фреймів» (асоціативних полів), заснованих М «фреймів» (асоціативних полів), заснованих на прецедентних текстах і подіях. На відмі М на прецедентних текстах і подіях. На відмі ну від творчості обох українських революцій, М ну від творчості обох українських революцій, де пишно розквітли мовні ігри, у росіян знач М де пишно розквітли мовні ігри, у росіян знач- М - астіше виходили на передній план ори М астіше виходили на передній план ори- М - гінальні й перероблені цитати з мови влади, Мгінальні й перероблені цитати з мови влади, художніх текстів, текстів масової культури. Мхудожніх текстів, текстів масової культури. Цікавими видаються спостереження авторів, МЦікавими видаються спостереження авторів, які належить перевірити: що вище протестна Мякі належить перевірити: що вище протестна напруга, то більшим стає нахил до комізму; Мнапруга, то більшим стає нахил до комізму; натомість коли градус пристрастей спадає, Мнатомість коли градус пристрастей спадає, дискурс позначається сумними нотками.Мдискурс позначається сумними нотками. разів, семантика яких виходила з поточного М разів, семантика яких виходила з поточного політичного контексту.Мполітичного контексту. Ф («Ідіть до мене, бандерлоги»), і громадсько- Ф («Ідіть до мене, бандерлоги»), і громадсько- Ф серйозно, закликаючи до консолідації, однак Ф серйозно, закликаючи до консолідації, однак обо Фобох Фх випадках вони зверталися до особливих Фвипадках вони зверталися до особливих «фреймів» (асоціативних полів), заснованих Ф«фреймів» (асоціативних полів), заснованих на прецедентних текстах і подіях. На відмі Фна прецедентних текстах і подіях. На відмі- Ф- ну від творчості обох українських революцій, Фну від творчості обох українських революцій, Ф політичний вірш Д. Ф політичний вірш Д. джунглів», у якому оповідається про перемогу Ф джунглів», у якому оповідається про перемогу бандерлогів над удавом Пуу. Зав Ф бандерлогів над удавом Пуу. Зав мотив-образ бандерлогів набув різноспрямо-Фмотив-образ бандерлогів набув різноспрямо- ваного наповненняФваного наповнення висловлювання, на оригінальний Кіплінгів Фвисловлювання, на оригінальний Кіплінгів текст та на вірш Д. Бикова. Мотив протисто-Фтекст та на вірш Д. Бикова. Мотив протисто- яння зміяФяння змія /Ф/ та інших реалізувався в низці візуальних об-Фта інших реалізувався в низці візуальних об- разів, семантика яких виходила з поточного Фразів, семантика яких виходила з поточного Е тичні формули, ноти, зображення предметів. Е тичні формули, ноти, зображення предметів. У дослідженні М. Е У дослідженні М. Ахм Е Ахм вано мотив-образ бандерлогів, заснований на Е вано мотив-образ бандерлогів, заснований на трьох прецедентних текстах: «Книга джунгЕтрьох прецедентних текстах: «Книга джунг » Р. Е» Р. Кіп ЕКіплінга, цитування її В.Елінга, цитування її В. («Ідіть до мене, бандерлоги»), і громадсько-Е(«Ідіть до мене, бандерлоги»), і громадсько-Еполітичний вірш Д.Еполітичний вірш Д. БикЕБикова «Свіжий закон Еова «Свіжий закон джунглів», у якому оповідається про перемогу Еджунглів», у якому оповідається про перемогу бандерлогів над удавом Пуу. ЗавЕбандерлогів над удавом Пуу. Зав мотив-образ бандерлогів набув різноспрямо-Емотив-образ бандерлогів набув різноспрямо- 108 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 1/2016 російського президента давали найрізнома- нітніші відповіді – іконографічні, вербальні, предметні, акціональні, синтетичні. І хоча не всі протестувальники були прихильні до кар- навалізації, а тим паче до відвертої лайки, усе ж широко використовували сміхову стихію, включно з образами «матеріально-тілесного низу» (наприклад, «Путін – наш презик»). Виникла навіть серія відверто хуліганських анекдотів, тісно пов’язаних з молодіжною смі- ховою культурою. І. Сєдакова звернулася до виявлення визна- чальних особливостей протестного дискурсу, серед яких, на її думку, – лінгвістична креа- тивність, комунікативність та діалогічність, адже кожен новий текст фактично був текстом у відповідь, реплікою в діалозі, побудованому на протиставленні таких політичних цінностей, як «чесність – брехня». Креативність диктувала звернення до різноманітних засобів. Оскільки важливими виявилися візуальний та акустич- ний коди, мітингарі заявляли, що хочуть бути побаченими і почутими («У мене вкрали голос», «Поверніть наші голоси»), а тому широко ви- користовували колективні кричалки. Увійшов в обіг і персонажний код, адже означення кален- дарного часу – зима, мороз – фактично стали дійовими особами. Смерть у чорному плащі з косою фігурувала в новітніх протестах – у тра- урних церемоніях, де несли труни з похованими загальнолюдськими цінностями тощо. Стали популярними також ономастичні ігри, побудо- вані на шаржуванні онімів (імен, по батькові, прізвищ політиків, включно із псевдорозшиф- ровками їхніх ініціалів). Л. Федорова, послуговуючись соціолінг- вістичними методами, вивчала мовні регістри протестного дискурсу, які охоплювали бага- то шарів, починаючи від елітарної культури і закінчуючи мовою вулиці. Відтак полі фонія протесту включала чимало різноманітних соціо лектів: 1) стилізований патріархальний народно-поетичний лексикон, 2) міський жаргон, який став «зброєю розлюченого го- родянина», 3) інтернет-жаргон «мережевих хом’ячків», 4) казково-іронічний дискурс homo ludens, 5) термінологію політичних активістів, 6) мовленнєві ресурси «сторонньої людини», яка для висловлення своїх переконань удаєть- ся до іноземних мов. У колективній роботі Є. Ягунової, І. Кри- лової, О. Макарової, Л. Пивоварової на основі експерименту й анкетування здійснено підраху- нок позицій слів та словосполучень у висловлю- ваннях як протестувальників, так і ЗМІ, завдя- ки чому визначено ключові слова у свідомості прихильників протилежних цінностей. У третьому розділі представлено дослі- дження локальних форм протесту. Зокрема, у розвідці А. Астапової описано російські й білоруські наномітинги – своєрідні субсти- тути справжніх мітингів за участю людей у тих випадках, коли це загрожує їм репресія- ми. Аби убезпечити учасників від високого ризику арешту, активісти багатьох міст і міс- течок двох тоталітарних країн удалися до об- хідних маневрів, замінивши людей ляльками. «Участь» у наномітингах беруть різноманітні іграшки, нерідко дуже дрібні (мініатюрні фі- гурки з «Kinder Surprise» й «Lego», плюшеві ведмедики та інші м’які іграшки-тваринки), й опудала (сніговики). Вони вибудовували певні мізан сцени, мали певні символічні відзнаки, тримали плакати та гасла, семантика яких від- творювала семантику «справжніх» мітингів. Інший приклад удалого уникнення офіцій- них заборон на мітинги подано в роботі Ю. Ля- хової і В. Лур’є, де описано досвід стихійної самоорганізації тижневої акції «Окупай Абай» у Москві (7–16 травня 2012 р.), що напочат- ках розгорталась як пікет, але швидко пере- творилася на справжній табір. Її учасниками стали в основному представники середнього класу, часто безпартійні й далекі від різних по- літичних рухів. Табір швидко інституалізував- ся як «держава в державі», заснувавши власні органи – спільну скарбницю, харчовий блок, законодавчу Асамблею, на яку перетворилися первинні дискусійні майданчики, службу без- пеки. Невдовзі виникли власні правила (за- конодавство), конституювалися освітня галузь (читання лекцій) та культурна сфера (графічні http://www.etnolog.org.ua І косою фігурувала в новітніх протестах І косою фігурувала в новітніх протестах рних церемоніях, де несли труни з похованими Ірних церемоніях, де несли труни з похованими загальнолюдськими цінностями тощо. Стали Ізагальнолюдськими цінностями тощо. Стали популярними також ономастичні ігри, побудоІпопулярними також ономастичні ігри, побудо вані на шаржуванні онімів (імен, по батькові, Івані на шаржуванні онімів (імен, по батькові, прізвищ політиків, включно із псевдорозшифІпрізвищ політиків, включно із псевдорозшиф ровками їхніх ініціалів). Іровками їхніх ініціалів). рова, послуговуючись соціолінг-Ірова, послуговуючись соціолінг- М ний коди, мітингарі заявляли, що хочуть бути М ний коди, мітингарі заявляли, що хочуть бути не вкрали голос», М не вкрали голос», «Поверніть наші голоси»), а тому широко ви М «Поверніть наші голоси»), а тому широко ви користовували колективні кричалки. Увійшов в М користовували колективні кричалки. Увійшов в обіг і персонажний код, адже означення кален М обіг і персонажний код, адже означення кален- М - ма, морозМма, мороз – фаМ– фактично стали Мктично стали дійовими особами. Смерть у чорному плащі з Мдійовими особами. Смерть у чорному плащі з косою фігурувала в новітніх протестахМкосою фігурувала в новітніх протестах – уМ– у траМтра-М- рних церемоніях, де несли труни з похованими Мрних церемоніях, де несли труни з похованими загальнолюдськими цінностями тощо. Стали Мзагальнолюдськими цінностями тощо. Стали популярними також ономастичні ігри, побудоМпопулярними також ономастичні ігри, побудо вані на шаржуванні онімів (імен, по батькові, Мвані на шаржуванні онімів (імен, по батькові, мізанМмізан Ф рехня». Креативність диктувала Ф рехня». Креативність диктувала звернення до різноманітних засобів. Оскільки Фзвернення до різноманітних засобів. Оскільки важливими виявилися візуальний та акустич Фважливими виявилися візуальний та акустич- Ф- ний коди, мітингарі заявляли, що хочуть бути Фний коди, мітингарі заявляли, що хочуть бути не вкрали голос», Фне вкрали голос», «Поверніть наші голоси»), а тому широко ви Ф«Поверніть наші голоси»), а тому широко ви Ф тути справжніх мітингів за участю людей у Ф тути справжніх мітингів за участю людей у тих випадках, коли це загрожує їм репресія- Ф тих випадках, коли це загрожує їм репресія- ми. Аби убезпечити учасників від високого Ф ми. Аби убезпечити учасників від високого ризику арешту, активісти багатьох міст і міс- Ф ризику арешту, активісти багатьох міст і міс- течок двох тоталітарних країн удалися до об-Фтечок двох тоталітарних країн удалися до об- хідних маневрів, замінивши людей ляльками. Фхідних маневрів, замінивши людей ляльками. «Участь» у наномітингах беруть різноманітні Ф«Участь» у наномітингах беруть різноманітні іграшки, нерідко дуже дрібні (мініатюрні фі-Фіграшки, нерідко дуже дрібні (мініатюрні фі- гурки з «Kinder Surprise» й «Lego», плюшеві Фгурки з «Kinder Surprise» й «Lego», плюшеві ведмедики та інші м’які іграшки-тваринки), Фведмедики та інші м’які іграшки-тваринки), йФй опудФопуд Е прихильників протилежних цінностей. Е прихильників протилежних цінностей. У третьому розділі представлено дослі- Е У третьому розділі представлено дослі- дження локальних форм протесту. Зокрема, Е дження локальних форм протесту. Зокрема, у розвідці А. Еу розвідці А. АстЕАстапової описано російські й Еапової описано російські й Ебілоруські наномітингиЕбілоруські наномітинги – свЕ– своєрідні субсти-Еоєрідні субсти- тути справжніх мітингів за участю людей у Етути справжніх мітингів за участю людей у тих випадках, коли це загрожує їм репресія-Етих випадках, коли це загрожує їм репресія- ми. Аби убезпечити учасників від високого Еми. Аби убезпечити учасників від високого ризику арешту, активісти багатьох міст і міс-Еризику арешту, активісти багатьох міст і міс- течок двох тоталітарних країн удалися до об-Етечок двох тоталітарних країн удалися до об- 109 Хроніка. Рецензії звіти художниці В. Ломаско, публічне читання віршів та прози, театральні вистави, хоровий спів), і навіть постала власна уніформа (фут- болки з відповідними написами). Заборона плакатів спричинила до широко- го використання асфальту замість паперу й по- лотна. На тротуарах з’явилися написи, рисун- ки, фігуративні композиції, де замість крейди використовували будь-які доступні засоби, наприклад, запалені свічки, якими було викла- дено напис «Путін – злодій», білі тюльпани, висаджені на клумбі у вигляді символічної бі- лої стрічки. Інша робота В. Лур’є присвячена опису локального мітингу проти закриття місцевої лікарні в м. Санкт-Петербурзі, який завер- шився перемогою. У дослідженні змальовано перипетії цього зібрання, склад його учасників з різними політичними поглядами та соціаль- ним статусом, засоби, за допомогою яких вони спілкувалися між собою та з владою, відмін- ності цього мітингу від інших подібних акцій. Загалом проаналізоване видання, при- свячене протестній культурі, є надзвичайно важливе, оскільки воно зафіксувало для іс- торії справжній вибух протестної творчості, що відображає глибинні прагнення народу до докорінних змін. Ця творчість, насправді, – швидкоплинна, вона живе в момент її ак- туалізації й опісля моментально зникає з ін- формаційної сфери. Показово, що російські дослідники взяли до уваги не лише провідні акції Снігової революції, але й набагато менш чисельні локальні протести, які пройшли в ба- гатьох містах і містечках, набуваючи найрізно- манітніших форм – від класичних мітингів та демонстрацій, на кшталт московських Маршів мільйонів, і до наметових містечок («Окупай Абай») та наномітингів. Підсумовуючи вищевикладене, уважаємо, що сучасній протестній культурі притаманний вихідний семіотичний і семантичний синкре- тизм – нерозривна єдність вербальних і не- вербальних засобів її трансмісії, що передбачає використання акустичних, візуальних (іконо- графічного, фігуративного / предметного, вес- тиментарного, хроматичного), акціональних (персонажного, зокрема політико-зоологічно- го, перформансного, обрядово-ритуального), а також вербальних (ономастичного, топо- німічного, календарного, гаслового, політично- текстуального тощо) та невербальних знако- вих кодів (нумеро логічного, ба навіть – шиф- рувального!) і, урешті-решт, синтетичних (мі- шаних) засобів. Для російських дослідників важливими стали антропологічний підхід до культури протесту, розгляд не лише смислів та форм протестних текстів, але і їх асоціатив- них зв’язків та конотацій, спроби вписування в ширший культурний та історичний контекст. http://www.etnolog.org.ua І – швидкоплинна, вона живе в момент її ак- І – швидкоплинна, вона живе в момент її ак- туалізації й опісля моментально зникає з ін-Ітуалізації й опісля моментально зникає з ін-М ності цього мітингу від інших подібних акцій. М ності цього мітингу від інших подібних акцій. Загалом проаналізоване видання, при М Загалом проаналізоване видання, при свячене протестній культурі, є надзвичайно М свячене протестній культурі, є надзвичайно важливе, оскільки воно зафіксувало для іс- М важливе, оскільки воно зафіксувало для іс- торії справжній вибух протестної творчості, М торії справжній вибух протестної творчості, що відображає глибинні прагнення народу Мщо відображає глибинні прагнення народу до докорінних змін. Ця творчість, насправді, Мдо докорінних змін. Ця творчість, насправді, – швидкоплинна, вона живе в момент її ак-М– швидкоплинна, вона живе в момент її ак- туалізації й опісля моментально зникає з ін-Мтуалізації й опісля моментально зникає з ін- культури протесту, розгляд не лише смислів Мкультури протесту, розгляд не лише смислів Фним статусом, засоби, за допомогою яких вони Фним статусом, засоби, за допомогою яких вони спілкувалися між собою та з владою, відмін- Фспілкувалися між собою та з владою, відмін- ності цього мітингу від інших подібних акцій. Фності цього мітингу від інших подібних акцій. Загалом проаналізоване видання, при ФЗагалом проаналізоване видання, при- Ф- свячене протестній культурі, є надзвичайно Фсвячене протестній культурі, є надзвичайно графічного, фігуративного Ф графічного, фігуративного тиментарного, хроматичного), акціональних Ф тиментарного, хроматичного), акціональних (персонажного, зокрема політико-зоологічно- Ф (персонажного, зокрема політико-зоологічно- го, перформансного, обрядово-ритуального), Ф го, перформансного, обрядово-ритуального), аФа також вербальних (ономастичного, топоФтакож вербальних (ономастичного, топо німічного, календарного, гаслового, політично- Фнімічного, календарного, гаслового, політично- текстуального тощо) та невербальних знако-Фтекстуального тощо) та невербальних знако- вих кодів (нумероФвих кодів (нумеро рувального!) і, урешті-решт, синтетичних (міФрувального!) і, урешті-решт, синтетичних (мі шаних) засобів. Для російських дослідників Фшаних) засобів. Для російських дослідників Фважливими стали антропологічний підхід до Фважливими стали антропологічний підхід до Е що сучасній протестній культурі притаманний Е що сучасній протестній культурі притаманний вихідний семіотичний і семантичний синкре Е вихідний семіотичний і семантичний синкре розривна єдність вербальних і не- Е розривна єдність вербальних і не- вербальних засобів її трансмісії, що передбачає Евербальних засобів її трансмісії, що передбачає використання акустичних, візуальних (іконо-Евикористання акустичних, візуальних (іконо- графічного, фігуративногоЕграфічного, фігуративного / прЕ/ предметного, вес-Еедметного, вес- тиментарного, хроматичного), акціональних Етиментарного, хроматичного), акціональних (персонажного, зокрема політико-зоологічно-Е(персонажного, зокрема політико-зоологічно- го, перформансного, обрядово-ритуального), Его, перформансного, обрядово-ритуального), також вербальних (ономастичного, топоЕтакож вербальних (ономастичного, топо

Коли прорізується голос... (рец.: Мы не немы! Антропология протеста в России 2011–2012 годов / сост. А. Архипова, М. Алексеевский. – Тарту, 2014. – 336 с.)

Institution

Similar Items