Вплив наукових розробок харківських учених-технологів на формування нового урбаністичного простору на межі ХІХ–ХХ століть (на прикладі міста Харкова)
У статті на прикладі м. Харкова розглянуто формування нового урбаністичного простору в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Висвітлено стан Харкова на межі століть і ті «нововведення», що їх привнесли вчені Харківського технологічного інституту в сучасний урбаністичний стиль міста. Розкрито результати наук...
Saved in:
| Published in: | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Date: | 2016 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2016
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202118 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Вплив наукових розробок харківських учених-технологів на формування нового урбаністичного простору на межі ХІХ–ХХ століть (на прикладі міста Харкова) / М. Гутник // Народна творчість та етнологія. — 2016. — № 1. — С. 91-95. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859603835628027904 |
|---|---|
| author | Гутник, М. |
| author_facet | Гутник, М. |
| citation_txt | Вплив наукових розробок харківських учених-технологів на формування нового урбаністичного простору на межі ХІХ–ХХ століть (на прикладі міста Харкова) / М. Гутник // Народна творчість та етнологія. — 2016. — № 1. — С. 91-95. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народна творчість та етнологія |
| description | У статті на прикладі м. Харкова розглянуто формування нового урбаністичного простору в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Висвітлено стан Харкова на межі століть і ті «нововведення», що їх привнесли вчені Харківського технологічного інституту в сучасний урбаністичний стиль міста. Розкрито результати науково-експертної діяльності професорсько-викладацького складу Інституту.
В статье на примере г. Харькова рассматривается формирование нового урбанистического пространства в конце ХІХ – начале ХХ ст. Показаны состояние Харькова на рубеже веков и те «нововведения», которые привнесли ученые Харьковского технологического института в современный урбанистический стиль города. Расскрыты результаты научно-экспертной деятельности профессорско-преподавательского состава Института.
The article considers the forming of a new urban space in the late XXth to early XXth centuries. There is also coverage of the condition of Kharkiv at the turn of the century as well as the innovations which have been introduced into the modern urbanism style of the city by scientists of the Kharkiv Technological Institute. The results of the realization of scientific expert activity by the staff of the institute are uncovered.
|
| first_indexed | 2025-11-28T01:38:25Z |
| format | Article |
| fulltext |
91
вплив наукових розроБок
харкІвських учених-технологІв
на ФорМування нового урБанІстичного
простору на МеЖІ хІх–хх столІть
(на прикладі міста харкова)
Марина Гутник
УДК 001.89(477.54)“18/19”
У статті на прикладі м. Харкова розглянуто формування нового урбаністичного простору в кінці ХІХ – на
початку ХХ ст. Висвітлено стан Харкова на межі століть і ті «нововведення», що їх привнесли вчені Харківського
технологічного інституту в сучасний урбаністичний стиль міста. Розкрито результати науково-експертної діяльності
професорсько-викладацького складу Інституту.
Ключові слова: урбаністичне середовище, Харків, науково-технічні розробки, Харківський практичний техно-
логічний інститут, експертна діяльність.
В статье на примере г. Харькова рассматривается формирование нового урбанистического пространства в конце
ХІХ – начале ХХ ст. Показаны состояние Харькова на рубеже веков и те «нововведения», которые привнесли
ученые Харьковского технологического института в современный урбанистический стиль города. Расскрыты ре-
зультаты научно-экспертной деятельности профессорско-преподавательского состава Института.
Ключевые слова: урбанистическое пространство, Харьков, научно-технические разработки, Харьковский
прак тический технологический институт, экспертная деятельность.
The article considers the forming of a new urban space in the late XXth to early XXth centuries. There is also coverage
of the condition of Kharkiv at the turn of the centuries as well as the innovations which have been introduced into modern
urbanism style of city by scientists of the the Kharkiv Technological Institute. The results of realization of scientifically expert
activity by staff of institute are uncovered.
Keywords: urban environment, Kharkiv, scientific and technical developments, Kharkiv Practical Technological Institute,
expert business.
Сучасне українознавство як інтегральна
наука об’єднує доробок усіх соціогуманітарних
наук. Невід’ємною складовою українознав-
ства є історія української науки і техніки, адже
дослідження з історії науки і техніки тісно
пов’язані із сучасною урбаністикою як складо-
вою історичної науки.
Останнім часом серед науковців України
спостерігається зростання інтересу до дослі-
дження домінантного середовища існуван-
ня сучасного людства, яким стало місто і для
більшості українців. Сучасний простір міської
культури відчуває на собі щоденний дефор-
муючий тиск урбаністичних проблем, серед
яких – перенаселення міст, культурно-по-
бутова адаптація мігрантів, загрозлива еко-
логічна ситуація, гармонізація архітектурно-
просторового середовища тощо [7, с. 4]. Тому
саме дослідження урбаністичного простору
м. Харкова – одного з найбільших міст Украї-
ни наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. –
уможливлює проведення процесу історичної
реконструкції, відтворення уявлення про те,
яким було місто понад 100 років тому, а також
виявлення чинників, які сформували сучасний
його образ.
У 1835 році, на підставі «найвищого по-
веління», Слобідсько-Українську губернію
перейменували на Харківську. Вона під-
порядковувалася чернігівському, полтав-
ському і харківському генерал-губернатору.
З 1837 року граф О. Строганов визначив
Харків головним містом генерал-губернатор-
ства. Цей статус залишався за Харковом до
1856 року – часу скасування генерал-губер-
наторства. У 1837 році вийшло «Положення
http://www.etnolog.org.ua
І
Сучасне українознавство як інтегральна
І
Сучасне українознавство як інтегральна
наука об’єднує доробок усіх соціогуманітарних Інаука об’єднує доробок усіх соціогуманітарних
наук. Невід’ємною складовою українознав-Інаук. Невід’ємною складовою українознав-
ства є історія української науки і техніки, адже Іства є історія української науки і техніки, адже
дослідження з історії науки і техніки тісно Ідослідження з історії науки і техніки тісно
пов’язані із сучасною урбаністикою як складо-Іпов’язані із сучасною урбаністикою як складо-Івою історичної науки.Івою історичної науки.
Останнім часом серед науковців України ІОстаннім часом серед науковців України
М
The article considers the forming of a new urban space in the late XXth
М
The article considers the forming of a new urban space in the late XXth
of the condition of Kharkiv at the turn of the centuries as well as the
М
of the condition of Kharkiv at the turn of the centuries as well as the
urbanism style of city by scientists of the the Kharkiv Technological Institute. The results of realization of scientifically expert
М
urbanism style of city by scientists of the the Kharkiv Technological Institute. The results of realization of scientifically expert
М
activity by staff of institute are uncovered.
М
activity by staff of institute are uncovered.
urban environment, Kharkiv, scientific and technical developments, Kharkiv Practical Technological Institute,
М
urban environment, Kharkiv, scientific and technical developments, Kharkiv Practical Technological Institute,
Сучасне українознавство як інтегральна МСучасне українознавство як інтегральна
наука об’єднує доробок усіх соціогуманітарних Мнаука об’єднує доробок усіх соціогуманітарних
наук. Невід’ємною складовою українознав-Мнаук. Невід’ємною складовою українознав-
ства є історія української науки і техніки, адже Мства є історія української науки і техніки, адже
дослідження з історії науки і техніки тісно Мдослідження з історії науки і техніки тісно
Ф
В статье на примере г. Харькова рассматривается формирование нового урбанистического пространства в конце
Ф
В статье на примере г. Харькова рассматривается формирование нового урбанистического пространства в конце
Показаны состояние Харькова на рубеже веков и те «нововведения», которые привнесли
Ф
Показаны состояние Харькова на рубеже веков и те «нововведения», которые привнесли
ученые Харьковского технологического института в современный урбанистический стиль города. Расскрыты ре
Ф
ученые Харьковского технологического института в современный урбанистический стиль города. Расскрыты ре
зультаты научно-экспертной деятельности профессорско-преподавательского состава Института.
Ф
зультаты научно-экспертной деятельности профессорско-преподавательского состава Института.
урбанистическое пространство, Харьков, научно-технические разработки, Харьковский Ф урбанистическое пространство, Харьков, научно-технические разработки, Харьковский
кий технологический институт, экспертная деятельность.Фкий технологический институт, экспертная деятельность.
The article considers the forming of a new urban space in the late XXthФThe article considers the forming of a new urban space in the late XXth to eФto early XXth centuries. There is also coverage Фarly XXth centuries. There is also coverage
of the condition of Kharkiv at the turn of the centuries as well as the Фof the condition of Kharkiv at the turn of the centuries as well as the innovationsФinnovations
urbanism style of city by scientists of the the Kharkiv Technological Institute. The results of realization of scientifically expert Фurbanism style of city by scientists of the the Kharkiv Technological Institute. The results of realization of scientifically expert
urban environment, Kharkiv, scientific and technical developments, Kharkiv Practical Technological Institute, Фurban environment, Kharkiv, scientific and technical developments, Kharkiv Practical Technological Institute,
Е
кова розглянуто формування нового урбаністичного простору в кінці ХІХ
Е
кова розглянуто формування нового урбаністичного простору в кінці ХІХ
Висвітлено стан Харкова на межі століть і ті «нововведення», що їх привнесли вчені Харківського
Е
Висвітлено стан Харкова на межі століть і ті «нововведення», що їх привнесли вчені Харківського
технологічного інституту в сучасний урбаністичний стиль міста. Розкрито результати науково-експертної діяльності
Е
технологічного інституту в сучасний урбаністичний стиль міста. Розкрито результати науково-експертної діяльності
урбаністичне середовище, Харків, науково-технічні розробки, Харківський практичний техноЕ урбаністичне середовище, Харків, науково-технічні розробки, Харківський практичний техно
В статье на примере г. Харькова рассматривается формирование нового урбанистического пространства в конце ЕВ статье на примере г. Харькова рассматривается формирование нового урбанистического пространства в конце
Показаны состояние Харькова на рубеже веков и те «нововведения», которые привнесли ЕПоказаны состояние Харькова на рубеже веков и те «нововведения», которые привнесли
ученые Харьковского технологического института в современный урбанистический стиль города. Расскрыты реЕученые Харьковского технологического института в современный урбанистический стиль города. Расскрыты ре
зультаты научно-экспертной деятельности профессорско-преподавательского состава Института.Езультаты научно-экспертной деятельности профессорско-преподавательского состава Института.
урбанистическое пространство, Харьков, научно-технические разработки, Харьковский Е урбанистическое пространство, Харьков, научно-технические разработки, Харьковский
92
ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 1/2016
про устрій губернського міста Харкова», і за-
проваджено посаду міського архітектора, на
яку призначили А. Тона, професора Харків-
ського університету. Уся архітектурно-буді-
вельна діяльність перебувала під наглядом
«Комітету про устрій м. Харкова». Зведення
житлових будинків планували за зразковими
проектам трьох категорій. Саме тоді розпоча-
ли формування мережі головних вулиць міста:
Сумської, Московської (нині – Московський
проспект), Катеринославської (тепер – Пол-
тавський шлях) та Німецької (перейменова-
но на Пушкінську), які забудовували лише
кам’яницями, оскільки існувала заборона
на будівництво дерев’яних споруд. Тоді ж у
межі міста ввели слободу Клочковку (нині –
вул. Клочківська) і територію Університет-
ського саду [8].
Попри краєзнавчі дослідження Д. Бага-
лія [5], Д. Багалія і Д. Міллера [6], С. Ку-
делка [16], С. Посохова і О. Ярмиша [12],
С. Посохова і С. Куделка [17], спеціальної
праці, присвяченої формуванню урбаністично-
го прос тору Харкова на рубежі ХІХ–ХХ ст.,
не існує. Варто наголосити, що наприкінці
60-х років ХІХ ст. міське середовище охоплю-
вало лише центр міста, його ж околиці (колиш-
ні заміські слободи та села) зберігали тради-
ційне сільське середовище.
Наприкінці ХІХ ст. Харків залишався
переважно ремісничо-торговельним центром.
Зміни урбаністичного середовища насамперед
пов’язані з інтенсивним розвитком промисло-
вості. У місті один за одним будували великі
промислові підприємства: сільськогосподар-
ських машин (1882); механічний (1891), канат-
ний (1895) та паровозобудівний заводи (1897);
кондитерська фабрика (1896), які зводили
безпосередньо в межах Харкова. Цукрові за-
води і Будянський фарфоро-фаянсовий Това-
риства Кузнєцових (розпочав роботу 1885 р.)
розмістили навколо міста [15, c. 23].
Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
Харків модернізовувався, спосіб життя його
мешканців помітно відрізнявся від способу
життя сільських жителів. Почали використо-
вувати газове освітлення, конку (попередник
трамвая) й автомобілі. У 1876 році відкрили
перше поштове відділення, з’явився телеграф;
1882 року запрацювала телефонна станція,
1886 – публічна бібліотека. Зміни торкнули-
ся і міського простору. На межі століть значно
зросли темпи урбанізації. Торгівельне значен-
ня Харкова зумовило проведення залізниці,
яка перетворила його на крупний залізничний
вузол і, зі свого боку, викликала посилення
ділової активності та залучення капіталів.
У 1912 році Харків мав серед міст Лівобереж-
ної України найбільші доходи, зосереджував
значний банківський капітал. Так, наприклад,
на головній тоді міській площі – Миколаїв-
ській (нині – площа Конституції) – майже
поряд стояли будинки Комерційного, Азов-
сько-Донського, Санкт-Петербурзького між-
народного, Волзько-Камського, Торговель-
ного й Земельного банків, а також в іншій
частині площі – Товариства взаємного креди-
ту й Російсько-Азіатського банку. Постійний
розвиток промисловості зумовив зростання
чисельності населення Харкова, яке до почат-
ку ХХ ст. досягло 200 тис. осіб [10, с. 219; 15,
с. 142–143].
Розвиток промислового виробництва в цей
період ґрунтувався не лише на фінансових та
трудових ресурсах, але й на науково-освіт-
ньому потенціалі регіону. Проте наявність
лише одного вищого навчального закладу
(Харківський імператорський університет,
заснований 1805 р.) не задовольняла потре-
би промисловості в забезпеченні інженерни-
ми кадрами. Восени 1870 року Міністерство
фінансів доручило Навчальному комітету
Санкт-петербурзького технологічного інститу-
ту (далі – СпбТІ) підготувати матеріали щодо
організації нового вищого навчального закла-
ду. Обов’язки спостерігача за веденням будів-
ництва нового Інституту поклали на Харків-
ський будівельний комітет, до складу якого
входили автор проекту – архітектор-художник
Р. Генріхсен і губернський інженер В. Потре-
сов. Спочатку передбачалося побудувати сім
корпусів: п’ять – для аудиторій, лабораторій
http://www.etnolog.org.ua
І
ційне сільське середовище.
І
ційне сільське середовище.
Наприкінці ХІХІНаприкінці ХІХ
переважно ремісничо-торговельним центром. Іпереважно ремісничо-торговельним центром.
Зміни урбаністичного середовища насамперед ІЗміни урбаністичного середовища насамперед
пов’язані з інтенсивним розвитком промисло-Іпов’язані з інтенсивним розвитком промисло-
ті один за одним будували великі Іті один за одним будували великі
промислові підприємства: сільськогосподар-Іпромислові підприємства: сільськогосподар-
ських машин (1882); механічний (1891), канатІських машин (1882); механічний (1891), канат
М
], спеціальної
М
], спеціальної
праці, присвяченої формуванню урбаністично
М
праці, присвяченої формуванню урбаністично
у Харкова на рубежі ХІХ–ХХ
М
у Харкова на рубежі ХІХ–ХХ ст.
М
ст.
не існує. Варто наголосити, що наприкінці
М
не існує. Варто наголосити, що наприкінці
міське середовище охоплю-
М
міське середовище охоплю-
вало лише центр міста, його ж околиці (колиш-Мвало лише центр міста, його ж околиці (колиш-
ні заміські слободи та села) зберігали тради-Мні заміські слободи та села) зберігали тради-
ційне сільське середовище.Мційне сільське середовище.
Наприкінці ХІХ МНаприкінці ХІХ ст. Мст. Харків залишався МХарків залишався
переважно ремісничо-торговельним центром. Мпереважно ремісничо-торговельним центром.
Зміни урбаністичного середовища насамперед МЗміни урбаністичного середовища насамперед
пов’язані з інтенсивним розвитком промисло-Мпов’язані з інтенсивним розвитком промисло-
Ф
ській (нині
Ф
ській (нині
Ф
а-
Ф
а-
Ку- ФКу-
иша Фиша [12 Ф[12], Ф],
], спеціальної Ф], спеціальної
праці, присвяченої формуванню урбаністично Фпраці, присвяченої формуванню урбаністично- Ф-
поряд стояли будинки Комерційного, Азов
Ф
поряд стояли будинки Комерційного, Азов
сько-Донського, Санкт-Петербурзького між
Ф
сько-Донського, Санкт-Петербурзького між
народного, Волзько-Камського, Торговель
Ф
народного, Волзько-Камського, Торговель
ного й Земельного банків, а також в іншій Фного й Земельного банків, а також в іншій
частині площіФчастині площі – ТовФ– Тов
ту й Російсько-Азіатського банку. Постійний Фту й Російсько-Азіатського банку. Постійний
розвиток промисловості зумовив зростання Фрозвиток промисловості зумовив зростання
чисельності населення Харкова, яке до початФчисельності населення Харкова, яке до почат
ку ХХФку ХХ
с.Фс. 142–Ф142–
Е
ділової активності та залучення капіталів.
Е
ділової активності та залучення капіталів.
Харків мав серед міст Лівобереж
Е
Харків мав серед міст Лівобереж
ної України найбільші доходи, зосереджував
Е
ної України найбільші доходи, зосереджував
значний банківський капітал. Так, наприклад, Езначний банківський капітал. Так, наприклад,
на головній тоді міській площіЕна головній тоді міській площі – МикЕ– Мик
ській (нині Еській (нині Е– плЕ– площа Конституції)Еоща Конституції)
поряд стояли будинки Комерційного, АзовЕпоряд стояли будинки Комерційного, Азов
сько-Донського, Санкт-Петербурзького міжЕсько-Донського, Санкт-Петербурзького між
народного, Волзько-Камського, ТорговельЕнародного, Волзько-Камського, Торговель
ного й Земельного банків, а також в іншій Еного й Земельного банків, а також в іншій
93
Розвідки та матеріали
і майстерень; один – під квартири для служ-
бовців і один – для газового заводу. На по-
чатку 1877 року побудували хімічну й фізико-
хімічну лабораторії, механічну майстерню і
газовий завод. Однак у середині 1870-х років
будівництво корпусів Інституту фактично при-
пинили. Для Російської імперії настали склад-
ні часи: світова економічна криза, неврожайні
роки, голод у Поволжі, російсько-турецька
війна, дефіцит бюджету. На соціально-освіт-
ні програми грошей катастрофічно бракувало.
Затримка відкриття Технологічного інституту
в Харкові наприкінці 70–80-х років ХХ ст.
також була спричинена внутрішньополітичною
ситуацією в Російській імперії. У цей час акти-
візувався рух народовольців, з яких більшість
були студентами чи випускниками вищої шко-
ли. Тому, з огляду на вищевикладене, спосте-
рігалася недовіра з боку влади до вищої школи
як розсадника бунтівників. Завдяки зусиллям
багатьох учених, громадськості, міністра на-
родної освіти І. Делянова, 1885 року відкрили
Харківський практичний технологічний інсти-
тут (далі – ХПТІ) [13, с. 138; 14, с. 57].
Велика промисловість неможлива без до-
статньої кількості води. Наприкінці ХІХ ст.
цю проблему для міста вирішили шляхом бу-
ріння артезіанських свердловин. У 1889 році,
власним коштом професора О. Гурова, пробури-
ли першу в Російській імперії глибоку артезі-
анську свердловину, що дозволило забезпечи-
ти Харків питною та технічною водою.
Випускник СпбТІ П. Мухачов, який викла-
дав креслення в Харківському технологічному
інституті (назва вишу з 1898 р.; далі – ХТІ),
а з 1905 року став директором ХТІ, після від-
відин низки підприємств за кордоном, де ви-
вчав паровозобудування, почав читати лекції
з теорії та будови паровозів, представляв ХТІ
на ХV дорадчому з’їзді інженерів служби ру-
хомого складу та тяги.
Під керівництвом професора М. Пильчи-
кова фізична лабораторія ХТІ серед навчаль-
них закладів Російської імперії стала найбільш
оснащеною. Учений обладнав першу пересув-
ну радіостанцію.
Як напрямок у формуванні нового урба-
ністичного простору м. Харкова можна вва-
жати вплив надбань наукових студій таких
архітекторів, як А. Бекетов, С. Загоскін,
М. Ловцов, В. Немкін, які тривалий час пра-
цювали в ХТІ й створили потужну інже-
нерно-будівельну школу. Зокрема, В. Нем-
кін спроектував корпуси духовної семінарії
(нині – вул. Володарського, 46), Єпархіаль-
не управління у Свято-Покровському мо-
настирі (тепер – Центральний державний
науково-технічний архів України, вул. Уні-
верситетська, 4), Озерянську церкву (нині –
вул. Полтавський шлях, 124) [11]. Загоскін
спроектував училище ім. О. С. Пушкіна (те-
пер – пров. Мало-Панасівський, 1), ремісниче
училище на вул. Петінській (нині – Електро-
механічний технікум, вул. Плеханівська, 4),
недільну школу Товариства розповсюдження
грамотності по вул. Ветеринарній (нині – ди-
тяча лікарня, вул. Іванова, 26), будинок для
Бжоло-шовководської станції (тепер – адмі-
ністративний корпус Зоопарку) [9, с. 4–5].
Серед шедеврів Харківської архітектури
варто виокремити будівлі-особняки рубежу
ХІХ–ХХ ст., спроектовані А. Бекетовим у
Міроносицькому провулку (тепер – Будинок
учених, вул. Совнаркомівська, 10), садибу
Алчевських (нині – Будинок культури при
головному управлінні МВС, вул. Совнарко-
мівська, 13), недільну школу Алчевської (те-
пер – виставкова зала Художнього музею,
вул. Совнаркомівська, 9). Водночас А. Бе-
кетов займався будівництвом Харківсько-
го комерційного училища по вул. Німецькій
(нині – Національний юридичний універ-
ситет ім. Ярослава Мудрого, вул. Пушкін-
ська, 77) [1, арк. 12–13].
Новаторські ідеї (тісний взаємозв’язок на-
уки з промисловістю) започаткував у ХПТІ
його перший директор – В. Кирпичов. Піз-
ніше вони були покладені в основу діяльнос-
ті більшості технічних навчальних закладів.
Фактично лабораторії інституту перетвори-
лися на малосерійне виробництво, де студен-
ти здобували навички практичної діяльності.
http://www.etnolog.org.ua
І
власним коштом професора О.
І
власним коштом професора О.
ершу в Російській імперії глибоку артезі-Іершу в Російській імперії глибоку артезі-
анську свердловину, що дозволило забезпечи-Іанську свердловину, що дозволило забезпечи-
ти Харків питною та технічною водою.Іти Харків питною та технічною водою.
Випускник СпбТІ П.ІВипускник СпбТІ П. МухІМухачов, який викла-Іачов, який викла-
дав креслення в Харківському технологічному Ідав креслення в Харківському технологічному
інституті (назва вишу з 1898Іінституті (назва вишу з 1898
став директором ХТІ, після від-Істав директором ХТІ, після від-
М
року
М
року відкрили
М
відкрили
Харківський практичний технологічний інсти
М
Харківський практичний технологічний інсти
8; 14, с.
М
8; 14, с. 57
М
57].
М
].
Велика промисловість неможлива без до-
М
Велика промисловість неможлива без до-
статньої кількості води. Наприкінці ХІХ
М
статньої кількості води. Наприкінці ХІХ ст.
М
ст.
ю проблему для міста вирішили шляхом бу-Мю проблему для міста вирішили шляхом бу-
ріння артезіанських свердловин. УМріння артезіанських свердловин. У 188М1889М9 роціМроці, М,
власним коштом професора О.Мвласним коштом професора О. ГурМГурова, пробуриМова, пробури-М-
ершу в Російській імперії глибоку артезі-Мершу в Російській імперії глибоку артезі-
анську свердловину, що дозволило забезпечи-Манську свердловину, що дозволило забезпечи-
ти Харків питною та технічною водою.Мти Харків питною та технічною водою.
ачов, який викла-Мачов, який викла-
Міроносицькому провулку (теперММіроносицькому провулку (тепер
Ф
рігалася недовіра з боку влади до вищої школи
Ф
рігалася недовіра з боку влади до вищої школи
як розсадника бунтівників. Завдяки зусиллям Фяк розсадника бунтівників. Завдяки зусиллям
багатьох учених, громадськості, міністра на- Фбагатьох учених, громадськості, міністра на-
відкрили Фвідкрили
Харківський практичний технологічний інсти ФХарківський практичний технологічний інсти- Ф-
– пр
Ф
– пр
училище на вул.
Ф
училище на вул.
механічний технікум, вул.
Ф
механічний технікум, вул.
недільну школу Товариства розповсюдження
Ф
недільну школу Товариства розповсюдження
грамотності по вул.Фграмотності по вул.
тяча лікарня, вул.Фтяча лікарня, вул. ІваФІва
Бжоло-шовководської станції (теперФБжоло-шовководської станції (тепер
ністративний корпус Зоопарку)Фністративний корпус Зоопарку)
Серед шедеврів Харківської архітектури ФСеред шедеврів Харківської архітектури
варто виокремити будівлі-особняки рубежу Фварто виокремити будівлі-особняки рубежу
ХІХ–ХХФХІХ–ХХ
Е
– Ц
Е
– Ц
науково-технічний архів України, вул.
Е
науково-технічний архів України, вул.
ерситетська,
Е
ерситетська, 4),
Е
4), Озерянську церкву (нині
Е
Озерянську церкву (нині
тавський шлях, 124)Етавський шлях, 124)
спроектував училище ім.Еспроектував училище ім. О.ЕО. С.ЕС. ПушЕПуш
ов. Еов. Мал ЕМало-Панасівський,Ео-Панасівський, 1), Е1),
училище на вул. Еучилище на вул. ПеЕПетінській (ниніЕтінській (нині
механічний технікум, вул.Емеханічний технікум, вул. ПлеЕПле
недільну школу Товариства розповсюдження Енедільну школу Товариства розповсюдження
ВеЕВетеринарній (ниніЕтеринарній (нині
94
ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 1/2016
У цих лабораторіях виконували замовлення
для промисловості і транспорту міста. Окрім
того, студенти ХПТІ проходили виробничу
практику на промислових підприємствах як у
Харкові, так і в Харківській губернії. Для ба-
гатьох заводів і фабрик Харківського регіону
та всієї Російської імперії ХПТІ став прототи-
пом сучасного науково-дослідного інституту,
де підприємці мали змогу замовити необхідні
для виробництва дослідження. Важливим на-
прямком роботи стало здійснення науково-
експертної діяльності. До цієї роботи залучали
провідних професорів ХПТІ, які проводили
практичні дослідження безпосередньо в лабо-
раторіях Інституту.
Наприклад, у січні 1894 року, на прохан-
ня Харківської повітової управи, у хімічній
лабораторії ХПТІ було проведено аналіз пит-
ної води з криниці хутора Ріпки Вертіївської
волості Харківського повіту. У воді виявили
азотну кислоту та аміак, з огляду на що ді-
йшли висновку про непридатність її до вжи-
вання. Причини виникнення черевного тифу
з’ясувати в лабораторії ХПТІ не змогли. Та-
кий аналіз можна було зробити лише в спеці-
альній бактеріологічній лабораторії Медично-
го товариства [2, арк. 1–2].
Дослідження в механічній майстерні Інсти-
туту на замовлення гірничого інженера Бала-
шовської залізниці Фон-Дітмера з визначення
властивостей зразків каміння з 15 кар’єрів і
семи видів цегли різних виробників виконали
професори В. Кирпичов і Г. Латишев. Резуль-
тати надіслали безпосередньо замовникові [2,
арк. 14–15].
У 1896 році Харківська дума прийняла рі-
шення про додаткове будівництво в місті три-
поверхової будівлі лікарні для душевнохворих
і виділило земству кошти для виробництва
3 млн 200 тис. штук цегли. Доглядач земської
лікарні звернувся до технологічного інституту
з проханням визначити силу опору на роздроб-
лення на один дюйм семи надісланих зразків
цегли виробництва заводу підприємця Білень-
кого. Про результати повідомили доглядачеві
лікарні [3, арк. 3].
Урбанізація середовища не обмежилася
лише Харковом. Створення нових виробництв
в Харківській губернії, інтенсивне залізничне
будівництво формували новий тип індустріаль-
ного середовища. Особливо активна співпраця
спостерігалася з мережею залізниць. У жовтні
1894 року в механічній лабораторії Інституту
дослідили зразки на розрив сортового заліза
і червоної міді, що призначалися для будів-
ництва Курсько-Харківсько-Азовської заліз-
ниці. Результати надіслали замовникові [2,
арк. 11].
На замовлення начальника служби шляху
Курсько-Харківсько-Азовської, Лозівсько-
Севастопольської і Джанкой-Феодосійської
залізниць надано висновок про придатність
для паровозів води, узятої зі свердловини на
станції Іслам-Терек, досліджено фізичні влас-
тивості 78 зразків заліза для котлів [4, арк. 1,
3, 18, 20, 40].
Товариство Південно-Східної залізниці
звернулося до директора ХПТІ з проханням
здійснити дослідження на заморожування і
роздроблення зразків каміння, яке передбача-
ли використати для фундаменту й облицюван-
ня штучних споруд Єлець-Валуйської залізни-
ці, провести аналіз механічних властивостей
десяти зразків заліза, які мали застосувати в
тих самих цілях. Про результати дослідження
повідомили Товариство Південно-Східної за-
лізниці [4, арк. 53–55, 66].
Важливо й те, що замовлення залізниць
стосувалися не лише будівництва колій, упо-
рядкування територій, але й обслуговування
пасажирів. Так, на початку 1896 року в хіміч-
ній лабораторії ХПТІ виконано замовлення
управління Харківсько-Миколаївської заліз-
ниці на визначення здатності цукрового піску
поглинати вологу з повітря і зазнавати змін,
які погіршують його якість настільки, що цін-
ність продукту знижується. Висновок про ре-
зультати дослідження надіслали Управлінню
залізниці [4, арк. 20].
Таким чином, науково-технологічні аспекти
нового урбаністичного середовища Харкова
наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. в значній
http://www.etnolog.org.ua
І
туту на замовлення гірничого інженера Бала-
І
туту на замовлення гірничого інженера Бала-
шовської залізниці Фон-Дітмера з визначення Ішовської залізниці Фон-Дітмера з визначення
властивостей зразків каміння з 15Івластивостей зразків каміння з 15
семи видів цегли різних виробників виконали Ісеми видів цегли різних виробників виконали
професори В. Іпрофесори В. Кир ІКирпичов і Г.Іпичов і Г. ЛатІЛат
тати надіслали безпосередньо замовниковіІтати надіслали безпосередньо замовникові
Харківська дума прийняла рі-ІХарківська дума прийняла рі-
М
йшли висновку про непридатність її до вжи-
М
йшли висновку про непридатність її до вжи-
вання. Причини виникнення черевного тифу
М
вання. Причини виникнення черевного тифу
з’ясувати в лабораторії ХПТІ не змогли. Та-
М
з’ясувати в лабораторії ХПТІ не змогли. Та-
кий аналіз можна було зробити лише в спеці-
М
кий аналіз можна було зробити лише в спеці-
альній бактеріологічній лабораторії Медично
М
альній бактеріологічній лабораторії Медично-
М
-
, арк. М, арк. 1– М1–2].М2].
Дослідження в механічній майстерні ІнстиМДослідження в механічній майстерні Інсти-М-
туту на замовлення гірничого інженера Бала-Мтуту на замовлення гірничого інженера Бала-
шовської залізниці Фон-Дітмера з визначення Мшовської залізниці Фон-Дітмера з визначення
властивостей зразків каміння з 15Мвластивостей зразків каміння з 15 карМкар’єрів і М’єрів і
семи видів цегли різних виробників виконали Мсеми видів цегли різних виробників виконали
ЛатМЛатишев. Резуль-Мишев. Резуль-
ці, провести аналіз механічних властивостей Мці, провести аналіз механічних властивостей
Ф
залізниць надано висновок про придатність
Ф
залізниць надано висновок про придатність
Ф
ної води з криниці хутора Ріпки Вертіївської
Ф
ної води з криниці хутора Ріпки Вертіївської
і виявили Фі виявили
азотну кислоту та аміак, з огляду на що ді- Фазотну кислоту та аміак, з огляду на що ді-
йшли висновку про непридатність її до вжи- Фйшли висновку про непридатність її до вжи-
вання. Причини виникнення черевного тифу Фвання. Причини виникнення черевного тифу
з’ясувати в лабораторії ХПТІ не змогли. Та- Фз’ясувати в лабораторії ХПТІ не змогли. Та- Ф
для паровозів води, узятої зі свердловини на
Ф
для паровозів води, узятої зі свердловини на
станції Іслам-Терек, досліджено фізичні влас-
Ф
станції Іслам-Терек, досліджено фізичні влас-
тивості 78
Ф
тивості 78 зра
Ф
зразків заліза для котлів
Ф
зків заліза для котлів
3, 1Ф3, 18, 20, 40].Ф8, 20, 40].
Товариство Південно-Східної залізниці ФТовариство Південно-Східної залізниці
звернулося до директора ХПТІ з проханням Фзвернулося до директора ХПТІ з проханням
здійснити дослідження на заморожування і Фздійснити дослідження на заморожування і
роздроблення зразків каміння, яке передбачаФроздроблення зразків каміння, яке передбача
ли використати для фундаменту й облицюванФли використати для фундаменту й облицюван
ня штучних споруд Єлець-Валуйської залізниФня штучних споруд Єлець-Валуйської залізни
Е
ниці. Результати надіслали замовникові
Е
ниці. Результати надіслали замовникові
На замовлення начальника служби шляху
Е
На замовлення начальника служби шляху
Курсько-Харківсько-Азовської, Лозівсько-ЕКурсько-Харківсько-Азовської, Лозівсько-
Севастопольської і Джанкой-Феодосійської ЕСевастопольської і Джанкой-Феодосійської
залізниць надано висновок про придатність Езалізниць надано висновок про придатність Едля паровозів води, узятої зі свердловини на Едля паровозів води, узятої зі свердловини на
станції Іслам-Терек, досліджено фізичні влас-Естанції Іслам-Терек, досліджено фізичні влас-
зків заліза для котлівЕзків заліза для котлів
95
Розвідки та матеріали
мірі формувалися завдяки зусиллям науково-
педагогічного складу ХТІ. Науковці Інститу-
ту та його випускники відіграли важливу роль
у перетворенні Харкова в один з найбільших
промислово-транспортних і науково-освітніх
центрів України. Попри втрати значної части-
ни архітектурних пам’яток тієї пори, що були
пов’язані зі знищенням культових споруд у
1930-х роках та руйнуванням частини центру
міста, підвалини нового урбаністичного середо-
вища, закладені наприкінці ХІХ ст., зберег-
лися і на початку ХХІ ст., а тісна співпраця
науково-педагогічного складу сучасного НТУ
«ХПІ» з колективами промислових підпри-
ємств тривають і нині. Отже, дослідження іс-
торії української науки, зокрема історії вищої
технічної школи, мають посісти чільне місце
в сучасному українознавстві, оскільки відоб-
ражають досить важливу складову поступу
українства.
1. Державний архів Харківської області (далі –
Держархів Харківської обл.), ф. 770, оп. 1, спр. 156,
58 арк.
2. Держархів Харківської обл., ф. 770, оп. 1,
од. зб. 215, 66 арк.
3. Держархів Харківської обл., ф. 770, оп. 1,
од. зб. 331, 46 арк.
4. Держархів Харківської обл., ф. 770, оп. 1,
од. зб. 259, 108 арк.
5. Багалей Д. И. Краткий исторический очерк
торговли. В Харьковском крае в XVII и XVIII вв. /
Багалей Дмитрий Иванович. – Харьков : Тип. Гу-
бернского правления, 1888. – 30 с.
6. Багалей Д. И., Миллер Д. П. История города
Харькова за 250 лет его существования. – Харь-
ков : Паровая типография и литография М. Зиль-
берберг и С-вья, 1912. – Т. 2. – 986 с.
7. Борисенко М. В. Житло та побут населення
України у 20–30-х рр. ХХ століття : монографія /
М. Борисенко. – Київ : Стилос, 2009. – 357 с.
8. Історія міста Харкова [Електронний ре-
сурс]. – Режим доступу : http://bigtravel.in.ua/ua/
node/856.
9. Лейбфрейд А. Братья Загоскины / Александр
Лейбфрейд // Сирин. – 1994. – № 3. – Июнь.
10. Мусієздов О. Ідентифікація Харкова: до-
свід конструювання образу міста / Олексій Мусі-
єздов // Схід – Захід : іст.-культ. зб. Вип. 15 : спец.
вид.: Проблеми історичної урбаністики / [за ред.
В. Кравченка, Г. Грінченко]. – Харків : НТМТ,
2011. – С. 217–234.
11. Нємкін Володимир Христианович [Елект-
ронний ресурс]. – Режим доступу : http://alyoshin.
ru /Files/publika/t imof ienko/t im_zodchi_025.
html#nemkin.
12. Посохов С. И. Губернаторы и генерал-
губернаторы / С. И. Посохов, А. Н. Ярмыш. –
2-е изд., испр. и доп. – Харьков : УВД, 1997. – 163 с.
13. Скляр В. М. Досвід організації навчального
процесу та його кадрового забезпечення в Харків-
ському технологічному інституті наприкінці ХІХ –
на початку ХХ ст. / В. М. Скляр // Вісник Націо-
нального технічного університету «ХПІ» : зб. наук.
праць. – Харків : НТУ «ХПІ», 2014. – № 59. – С. 136–
144. – (Серія : Історія науки і техніки).
14. Сорочинська О. Л. Перші роки діяльності
харківського практичного технологічного інсти-
туту, його роль у підготовці інженерних кадрів /
О. Л. Сорочинська // Питання історії науки і тех-
ніки. – Київ, 2011. – С. 55–63.
15. Україна і світ : у 10 т. / голов. ред. М. Г. Бє-
лік. – Київ : Кріон, 2011. – Т. 5. – Кн. 1. Україна і
світ: славетні міста. – 230 с.
16. Харків ХХ століття : бібліогр. покажчик :
у 2 вип. / ХДНБ ім. В. Г. Короленка ; уклад.:
В. О. Ярошик та ін. ; наук. ред.: С. М. Куделко
та ін. – Харків : Схід.-регіон. центр гуманіт.-освіт.
ініціатив, 2003. – 799 с.
17. Харьков в 70-е гг. ХIX – начале ХХ ст. (со-
циокультур. контекст творчества Марина Дрино-
ва) / С. И. Посохов, С. М. Куделко // Дриновський
збірник. – Харків ; Софія, 2008. – Т. 2. – С. 22–25.
http://www.etnolog.org.ua
І
України у 20–30
І
України у 20–30 х
І
х
рисенко. Ірисенко. – Ки І– Київ Іїворія міста Харкова [Електронний реІорія міста Харкова [Електронний ре
– Ре І– Режим доступуІжим доступу
бфрейд Ібфрейд А ІА. БрІ. Братья ЗагоскиныІатья Загоскины
ирин. Іирин. – 19І– 1994.І94. – №І– № 3.І3.
здов О Іздов О І. Ідентифікація Харкова: доІ. Ідентифікація Харкова: до
свід конструювання образу містаІсвід конструювання образу міста
т.-культ. зб. Вип.Іт.-культ. зб. Вип.
М
ьковском крае в XVII и XVIII
М
ьковском крае в XVII и XVIII
арьков
М
арьков : Т
М
: Тип. Гу
М
ип. Гу
с.
М
с.
ллер Д. П
М
ллер Д. П. История города
М
. История города ллер Д. П. История города ллер Д. П
М
ллер Д. П. История города ллер Д. П
его существования.
М
его существования. – Ха
М
– Харь
М
рь-
М
-
ровая типография и литография М.
М
ровая типография и литография М. Зил
М
Зиль
М
ь-
М
-
– Т. М– Т. 2. М2. – 98М– 986М6 с.Мс.
М. В ММ. В. М. Житло та побут населення МЖитло та побут населення
рр. Мрр. ХХ МХХ стоМстоліттяМліття : моМ: монографіяМнографія / М/
їв Мїв : Ст М: Стилос, 2009.Милос, 2009. – 35М– 357М7 с.Мс.
орія міста Харкова [Електронний реМорія міста Харкова [Електронний ре
httМhttp://bigtravel.in.ua/ua/Мp://bigtravel.in.ua/ua/
атья ЗагоскиныМатья Загоскины
харківського практичного технологічного інсти
М
харківського практичного технологічного інсти
туту, його роль у підготовці інженерних кадрівМтуту, його роль у підготовці інженерних кадрів
Ф, оп. Ф, оп. 1, Ф1,
. Краткий исторический очерк Ф. Краткий исторический очерк
ьковском крае в XVII и XVIII Фьковском крае в XVII и XVIII вв. Фвв. / Ф/
ип. Гу Фип. Гу- Ф-
ru /Files/publika/t imof ienko/t im_zodchi_025.
Ф
ru /Files/publika/t imof ienko/t im_zodchi_025.
html#nemkin.
Ф
html#nemkin.
12.
Ф
12. Пос
Ф
Пос
губернаторы
Ф
губернаторы / С.
Ф
/ С.
2
Ф
2-
Ф
-е
Ф
е изд
Ф
изд., испр. и доп.
Ф
., испр. и доп.
13.Ф13. СклФСкляр В. МФяр В. МСкляр В. МСклФСкляр В. МСкл . Досвід організації навчального Ф. Досвід організації навчального яр В. М. Досвід організації навчального яр В. МФяр В. М. Досвід організації навчального яр В. М
процесу та його кадрового забезпечення в ХарківФпроцесу та його кадрового забезпечення в Харків
ському технологічному інституті наприкінці ХІХФському технологічному інституті наприкінці ХІХ
нФна початку ХХФа початку ХХ ст.Фст.
нального технічного університету «ХПІ»Фнального технічного університету «ХПІ»
праць.Фпраць. – ХФ– ХарківФарків
144.Ф144. – (СФ– (СеріяФерія
14.Ф14.
харківського практичного технологічного інстиФхарківського практичного технологічного інсти
Екін Володимир Христианович [ЕлектЕкін Володимир Христианович [Елект
ний ресурс]. Ений ресурс]. – РЕ– Режим доступуЕежим доступу : hЕ: h
ru /Files/publika/t imof ienko/t im_zodchi_025.Еru /Files/publika/t imof ienko/t im_zodchi_025.
html#nemkin. Еhtml#nemkin.
охов С. ИЕохов С. И. Губернаторы и генерал-Е. Губернаторы и генерал-охов С. И. Губернаторы и генерал-охов С. ИЕохов С. И. Губернаторы и генерал-охов С. И
/ С. Е/ С. И.ЕИ. ПосЕПосохов, А.Еохов, А.
., испр. и доп.Е., испр. и доп. – ХаЕ– ХарьковЕрьковЕ. Досвід організації навчального Е. Досвід організації навчального
процесу та його кадрового забезпечення в ХарківЕпроцесу та його кадрового забезпечення в Харків
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202118 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-6936 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T01:38:25Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гутник, М. 2025-02-27T17:55:38Z 2016 Вплив наукових розробок харківських учених-технологів на формування нового урбаністичного простору на межі ХІХ–ХХ століть (на прикладі міста Харкова) / М. Гутник // Народна творчість та етнологія. — 2016. — № 1. — С. 91-95. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202118 001.89(477.54)“18/19” У статті на прикладі м. Харкова розглянуто формування нового урбаністичного простору в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Висвітлено стан Харкова на межі століть і ті «нововведення», що їх привнесли вчені Харківського технологічного інституту в сучасний урбаністичний стиль міста. Розкрито результати науково-експертної діяльності професорсько-викладацького складу Інституту. В статье на примере г. Харькова рассматривается формирование нового урбанистического пространства в конце ХІХ – начале ХХ ст. Показаны состояние Харькова на рубеже веков и те «нововведения», которые привнесли ученые Харьковского технологического института в современный урбанистический стиль города. Расскрыты результаты научно-экспертной деятельности профессорско-преподавательского состава Института. The article considers the forming of a new urban space in the late XXth to early XXth centuries. There is also coverage of the condition of Kharkiv at the turn of the century as well as the innovations which have been introduced into the modern urbanism style of the city by scientists of the Kharkiv Technological Institute. The results of the realization of scientific expert activity by the staff of the institute are uncovered. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Розвідки та матеріали Вплив наукових розробок харківських учених-технологів на формування нового урбаністичного простору на межі ХІХ–ХХ століть (на прикладі міста Харкова) Influence of Scientific Designs of Kharkiv Technological Scientists on the Forming of New Urban Space at the Turn of the XIXth – XXth Centuries (By Way of Example of Kharkiv City) Article published earlier |
| spellingShingle | Вплив наукових розробок харківських учених-технологів на формування нового урбаністичного простору на межі ХІХ–ХХ століть (на прикладі міста Харкова) Гутник, М. Розвідки та матеріали |
| title | Вплив наукових розробок харківських учених-технологів на формування нового урбаністичного простору на межі ХІХ–ХХ століть (на прикладі міста Харкова) |
| title_alt | Influence of Scientific Designs of Kharkiv Technological Scientists on the Forming of New Urban Space at the Turn of the XIXth – XXth Centuries (By Way of Example of Kharkiv City) |
| title_full | Вплив наукових розробок харківських учених-технологів на формування нового урбаністичного простору на межі ХІХ–ХХ століть (на прикладі міста Харкова) |
| title_fullStr | Вплив наукових розробок харківських учених-технологів на формування нового урбаністичного простору на межі ХІХ–ХХ століть (на прикладі міста Харкова) |
| title_full_unstemmed | Вплив наукових розробок харківських учених-технологів на формування нового урбаністичного простору на межі ХІХ–ХХ століть (на прикладі міста Харкова) |
| title_short | Вплив наукових розробок харківських учених-технологів на формування нового урбаністичного простору на межі ХІХ–ХХ століть (на прикладі міста Харкова) |
| title_sort | вплив наукових розробок харківських учених-технологів на формування нового урбаністичного простору на межі хіх–хх століть (на прикладі міста харкова) |
| topic | Розвідки та матеріали |
| topic_facet | Розвідки та матеріали |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202118 |
| work_keys_str_mv | AT gutnikm vplivnaukovihrozrobokharkívsʹkihučenihtehnologívnaformuvannânovogourbanístičnogoprostorunamežíhíhhhstolítʹnaprikladímístaharkova AT gutnikm influenceofscientificdesignsofkharkivtechnologicalscientistsontheformingofnewurbanspaceattheturnofthexixthxxthcenturiesbywayofexampleofkharkivcity |