Голос з епохи Розстріляного Відродження (рец.: Шульгина Л. Пасічництво (Програми до збирання матеріалів) / Українська академія наук. – Київ, 1925)

Рецензія на книгу: Шульгина Л. Пасічництво (Програми до збирання матеріалів) / Українська академія наук. – Київ, 1925.

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Народна творчість та етнологія
Datum:	2016
Hauptverfasser:	Леонтович, О., Рибалко, П.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2016
Schlagworte:	Рецензії
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202152
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Голос з епохи Розстріляного Відродження (рец.: Шульгина Л. Пасічництво (Програми до збирання матеріалів) / Українська академія наук. – Київ, 1925) / О. Леонтович, П. Рибалко // Народна творчість та етнологія. — 2016. — № 3. — С. 107-108. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859603835661582336
author	Леонтович, О. Рибалко, П.
author_facet	Леонтович, О. Рибалко, П.
citation_txt	Голос з епохи Розстріляного Відродження (рец.: Шульгина Л. Пасічництво (Програми до збирання матеріалів) / Українська академія наук. – Київ, 1925) / О. Леонтович, П. Рибалко // Народна творчість та етнологія. — 2016. — № 3. — С. 107-108. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Народна творчість та етнологія
description	Рецензія на книгу: Шульгина Л. Пасічництво (Програми до збирання матеріалів) / Українська академія наук. – Київ, 1925.
first_indexed	2025-11-28T01:38:29Z
format	Article
fulltext	107 Минулий рік для Кіровоградського облас- ного краєзнавчого музею щодо комплектуван- ня фондів та нових надходжень став досить насиченим і плідним. Матеріали, що надійшли протягом року, охоплюють різноманітні сфери нашої історії та сьогодення. Серед них чільне місце посіла Програма до збирання матеріалів «Пасічництво». Програма була видана Україн- ською академією наук у 1925 році (невеликим накладом у 800 примірників) за підтримки академіка Агатангела Кримського, секретаря Академії, та з передмовою етнографа і фольк- лориста Антіна Онищука, секретаря Етно- графічної комісії при Академії. Її призначення полягало в допомозі музейникам того часу зо- рієнтуватися в цьому питанні, здійснити свої дослідження та повідомити про їхні результа- ти центральній науковій установі. Це видання стало можливим завдяки впро- вадженню в Україні в 1920–1926 роках по- літики «українізації» – періоду українського Відродження, коли, за словами вченого з аме- риканської діаспори Тараса Гунчака, «україн- ська стихія <...> бурхливо проявлялася на всіх щаблях суспільства». Очолюване Академією українське Відродження торкнулося і перифе- рії, доказом цього стало віднайдення зшитка Програми в архіві довоєнного музейного пра- цівника В. Петровського, що був переданий до музею небайдужим місцевим краєзнавцем Ю. Тютюшкіним. У названій праці, що складається зі вступу та 11 розділів, вміщених на 70 сторінках, висвіт- лено наукову методику збирання народознав- чого матеріалу з наведенням деяких історичних фактів та етнографічними замальовками, роз- глянуто широку джерельну базу, подано при- клади, варіанти і специфічні назви галузевих знарядь і термінів з власних спостережень авто- ра на Чернігівщині. У Програмі зауважено дав- нє значення меду та воску як платіжного засобу і символу багатства, як магічних і лікарських речовин, а бджолу, за народним повір’ям, назва- но «божою мухою». Автор нарікає на занепад пасічництва (сьогодні в Україні відбувається відродження цього напрямку господарювання), на небажання селян займатися раціональним його варіантом, на побіжну увагу науковців до цього питання у своїх дослідженнях. Лише пе- релік розділів Програми («Примітивні способи бджільництва», «Бортництво», «Бортові вули- ки», «Пасічництво», «Мальовані або цяцькова- ні вулики», «Догляд за бджолами», «Відомості про бджоли та погляди на них», «Мед», «Віск», «Пасічницьке звичаєве право», «Пасічницькі вірування і забобони») свідчить про її ґрунтов- ність і значимість. У праці згадано й основопо- ложника пасічництва Петра Прокоповича, ім’я якого нещодавно було повернуто українській історії, та його учня і послідовника, засновника першої пасічницької школи в Батурині – Вели- кана, про долю якого ми ще так мало знаємо. Автор цього дослідження, Лідія Шуль- гина, належить до науковців Розстріляного Відродження 1930-х років. Вона народилася 21 січня 1897 року в родині київського ліка- ря Сави Тартаківського. Перейнялася укра- їнством, мабуть, тоді, коли покохала Воло- димира Шульгина, середнього сина Якова Миколайовича та Любові Миколаївни Шуль- гиних, відомих громадських діячів українсько- го Відродження (Яків Миколайович відбув навіть заслання в Сибіру). Л. Шульгина опа- нувала українську мову, бо Володимир роз- мовляв нею з дитинства (завдяки своїй мамі) і міг спілкуватися лише рідною мовою. Ще під час навчання в Київському університеті він згуртовував навколо себе молодь, організову- ГОЛОС З ЕПОХИ РОЗСТРІЛЯНОГО ВІДРОДЖЕННЯ Олена Леонтович, Павло Рибалко Шульгина Л. Пасічництво (Програми до збирання матеріалів) / Українська академія наук. – Київ, 1925. http://www.etnolog.org.ua І літики «українізації» І літики «українізації» Відродження, коли, за словами вченого з амеІВідродження, коли, за словами вченого з аме риканської діаспори Тараса Гунчака, «українІриканської діаспори Тараса Гунчака, «україн ська стихія <...> бурхливо проявлялася на всіх Іська стихія <...> бурхливо проявлялася на всіх щаблях суспільства». Очолюване Академією Іщаблях суспільства». Очолюване Академією українське Відродження торкнулося і перифеІукраїнське Відродження торкнулося і перифе рії, доказом цього стало віднайдення зшитка Ірії, доказом цього стало віднайдення зшитка М изначення М изначення полягало в допомозі музейникам того часу зо М полягало в допомозі музейникам того часу зо рієнтуватися в цьому питанні, здійснити свої М рієнтуватися в цьому питанні, здійснити свої дослідження та повідомити про їхні результа М дослідження та повідомити про їхні результа- М - ти центральній науковій установі. М ти центральній науковій установі. Це видання стало можливим завдяки впроМЦе видання стало можливим завдяки впро-М- вадженню в Україні в 1920–1926Мвадженню в Україні в 1920–1926 рокМроках поМах по-М- – п М– періоду українського Меріоду українського Відродження, коли, за словами вченого з амеМВідродження, коли, за словами вченого з аме риканської діаспори Тараса Гунчака, «українМриканської діаспори Тараса Гунчака, «україн ська стихія <...> бурхливо проявлялася на всіх Мська стихія <...> бурхливо проявлялася на всіх щаблях суспільства». Очолюване Академією Мщаблях суспільства». Очолюване Академією ність і значимість. У М ність і значимість. У ложника пасічництва Петра Прокоповича, ім’я Мложника пасічництва Петра Прокоповича, ім’я Ф його варіантом, на побіжну увагу науковців до Ф його варіантом, на побіжну увагу науковців до Ф академіка Агатангела Кримського, секретаря Ф академіка Агатангела Кримського, секретаря Академії, та з передмовою етнографа і фольк Ф Академії, та з передмовою етнографа і фольк- Ф - лориста Антіна Онищука, секретаря Етно Флориста Антіна Онищука, секретаря Етно- Ф- изначення Физначення полягало в допомозі музейникам того часу зо Фполягало в допомозі музейникам того часу зо- Ф- рієнтуватися в цьому питанні, здійснити свої Фрієнтуватися в цьому питанні, здійснити свої Ф цього питання у своїх дослідженнях. Лише пе Ф цього питання у своїх дослідженнях. Лише пе релік розділів Програми («Примітивні способи Ф релік розділів Програми («Примітивні способи бджільництва», «Бортництво», «Бортові вули Ф бджільництва», «Бортництво», «Бортові вули ки», «Пасічництво», «Мальовані або цяцьковаФки», «Пасічництво», «Мальовані або цяцькова ні вулики», «Догляд за бджолами», «Відомості Фні вулики», «Догляд за бджолами», «Відомості про бджоли та погляди на них», «Мед», «Віск», Фпро бджоли та погляди на них», «Мед», «Віск», «Пасічницьке звичаєве право», «Пасічницькі Ф«Пасічницьке звичаєве право», «Пасічницькі вірування і забобони») свідчить про її ґрунтовФвірування і забобони») свідчить про її ґрунтовФність і значимість. УФність і значимість. У Е но «божою мухою». Автор нарікає на занепад Е но «божою мухою». Автор нарікає на занепад пасічництва (сьогодні в Україні відбувається Е пасічництва (сьогодні в Україні відбувається відродження цього напрямку господарювання), Евідродження цього напрямку господарювання), на небажання селян займатися раціональним Ена небажання селян займатися раціональним його варіантом, на побіжну увагу науковців до Ейого варіантом, на побіжну увагу науковців до Ецього питання у своїх дослідженнях. Лише пеЕцього питання у своїх дослідженнях. Лише пе релік розділів Програми («Примітивні способи Ерелік розділів Програми («Примітивні способи бджільництва», «Бортництво», «Бортові вулиЕбджільництва», «Бортництво», «Бортові вули ки», «Пасічництво», «Мальовані або цяцьковаЕки», «Пасічництво», «Мальовані або цяцькова 108 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 3/2016 вав вивчення української історії й літератури, ініціював написання рефератів. Лідія пере- йнялася поглядами Володимира, його ідеями і наміром присвятити себе служінню Україні. Вони були знайомі, безумовно, тривалий час, бо тоді швидкі шлюби були не популярні. Оче- видно, що тільки після закінчення Київського університету Св. Володимира він запропону- вав Лідії руку і серце. У родині зберігається фотографія, яка увічнила мить їхньої закоха- ності: вони стоять у саду, усміхаючись одне одному, осяяні сонцем і щастям... 27 листопада 1917 року Лідія Тартаківська і Володимир Шульгин побралися, і вона пере- йшла на прізвище чоловіка. Тільки б любити, радіти життю, працювати на національно- патріотичній ниві, що вже В. Шульгин, обра- ний членом Київського губернського комітету ще навесні 1917 року, завзято робив. «Чи є хто з українців в Києві, хто б не знав Володимира Шульгина? – запитувала Л. Старицька-Черняхівська у статті “Пам’яті юнаків-героїв, замордованих під Крутами” (“Нова Рада”. – 1918. – Ч. 41). – Його ніхто не звав Володимиром Яковичем, незважаючи на те, що він вже закінчив університет, так хо- тілося кожному сказати щось тепле, ласкаве цій, всім дорогій, всім любій, всім рідній лю- дині... Палкий організатор, палкий промовець, теплий заступник усіх тих, що постраждали за Україну, любий, дорогий, незабутній Володя Шульгин. Він був душею молоді». І хоч він був найдорожчий, найлюбіший своїй молоденькій дружині Лідії, та вона роз- няла обійми і відпустила коханого на захист Батьківщини. Однак не судилося йому повернутися... Му- ченицьку смерть прийняв В. Шульгин від під- лого ворога, тих «виблюдків пекла» (Л. Ста- рицька-Черняхівська). І скорботне обличчя Лідії, очі, у яких запікся невимовний біль, бачи- мо на світлині, зробленій у березні 1918 року, де вона разом з Любов’ю Миколаївною, коли вони вже дізналися про загибель Володимира, чоло- віка й сина. Лице його було так змордоване, що упізнали його лише по каблучці... Страшне горе впало на плечі молодої жінки, та вона не зігнулася. Ніби виконуючи заповіт чоловіка, вона поринула в навчання в Київсько- му університеті. У 1927 році закінчила Ленін- градський університет, присвятила себе науці, досліджуючи різні сторони життя українського народу й обравши своїм професійним шляхом етнографію. Від 1921 року вже працювала нау- ковцем, у 1927–1933 роках завідувала Музеєм (пізніше – Кабінетом) антропології імені Фе- дора Вовка в Києві. Була членом Етнографічної комісії ВУАН. Здійснила низку експедицій на Чернігівщину, Вінничину, Київщину. Зібрала й описала тисячі музейних експонатів, розроби- ла кілька наукових програм з методики збору фольклорно-етнографічних матеріалів. Займа- лася науковими дослідженнями. Проживши з чоловіком лише два місяці, не зреклася його прізвища, що було в ті жахливі роки типовим явищем задля самозбереження. Заарештована саме як Шульгина за «контрревлюційну діяль- ність», була звільнена через два місяці. Уже сам факт звільнення в роки повальних арештів свід- чить про те, що енкаведистам не вдалося сфаб- рикувати проти Лідії Савівни справу. Проте 21 січня 1938 року її знову заарешту- вали, і вона потрапила до концтабору. Ізидора Петрівна Косач-Борисова (молодша сестра Лесі Українки) згадувала, що бачила Лідію Савівну в таборі Онеглагу, де тоді перебувала. Вони змогли лише обмінятися поглядами... Лідію Савівну Шульгину було розстріляно. Реабілітували її 6 лютого 1957 року зі звичним формулюванням для сотень тисяч реабілітова- них: «за відсутністю складу злочину». І ось тепер, через багато років, немов «Щед рик» М. Леонтовича, донісся голос – наукове дослідження, що належить перу Лі- дії Шульгиної, шляхетної, відданої, мужньої української жінки з епохи Розстріляного Від- родження, яка лишилася вірною пам’яті, світ- лому образу Володимира Шульгина. http://www.etnolog.org.ua І цій, всім дорогій, всім любій, всім рідній лю І цій, всім дорогій, всім любій, всім рідній лю дині... Палкий організатор, палкий промовець, Ідині... Палкий організатор, палкий промовець, теплий заступник усіх тих, що постраждали за Ітеплий заступник усіх тих, що постраждали за Україну, любий, дорогий, незабутній Володя ІУкраїну, любий, дорогий, незабутній Володя Шульгин. Він був душею молоді».ІШульгин. Він був душею молоді». хоч він був найдорожчий, найлюбіший Іхоч він був найдорожчий, найлюбіший своїй молоденькій дружині Лідії, та вона розІсвоїй молоденькій дружині Лідії, та вона роз М питувала М питувала Старицька-Черняхівська у статті “Пам’яті М Старицька-Черняхівська у статті “Пам’яті юнаків-героїв, замордованих під Крутами” М юнаків-героїв, замордованих під Крутами” 41) М 41). М . – Йог М – Його ніхто М о ніхто не звав Володимиром Яковичем, незважаючи М не звав Володимиром Яковичем, незважаючи на те, що він вже закінчив університет, так хоМна те, що він вже закінчив університет, так хо-М- тілося кожному сказати щось тепле, ласкаве Мтілося кожному сказати щось тепле, ласкаве цій, всім дорогій, всім любій, всім рідній люМцій, всім дорогій, всім любій, всім рідній лю-М- дині... Палкий організатор, палкий промовець, Мдині... Палкий організатор, палкий промовець, теплий заступник усіх тих, що постраждали за Мтеплий заступник усіх тих, що постраждали за Україну, любий, дорогий, незабутній Володя МУкраїну, любий, дорогий, незабутній Володя Шульгин. Він був душею молоді».МШульгин. Він був душею молоді». чить про те, що енкаведистам не вдалося сфабМчить про те, що енкаведистам не вдалося сфаб Ф«Чи є хто з українців в Києві, хто б не Ф«Чи є хто з українців в Києві, хто б не питувала Фпитувала Старицька-Черняхівська у статті “Пам’яті ФСтарицька-Черняхівська у статті “Пам’яті юнаків-героїв, замордованих під Крутами” Фюнаків-героїв, замордованих під Крутами” описала тисячі музейних експонатів, розроби Ф описала тисячі музейних експонатів, розроби ла кілька наукових програм з методики збору Ф ла кілька наукових програм з методики збору фольклорно-етнографічних матеріалів. Займа Ф фольклорно-етнографічних матеріалів. Займа лася науковими дослідженнями. Проживши Ф лася науковими дослідженнями. Проживши з чоловіком лише два місяці, не зреклася його Фз чоловіком лише два місяці, не зреклася його прізвища, що було в ті жахливі роки типовим Фпрізвища, що було в ті жахливі роки типовим явищем задля самозбереження. Заарештована Фявищем задля самозбереження. Заарештована Фсаме як Шульгина за «контрревлюційну діяльФсаме як Шульгина за «контрревлюційну діяль ність», була звільнена через два місяці. Уже сам Фність», була звільнена через два місяці. Уже сам факт звільнення в роки повальних арештів свідФфакт звільнення в роки повальних арештів свід Е – Кабінетом) антропології імені Е – Кабінетом) антропології імені дора Вовка в Києві. Була членом Етнографічної Е дора Вовка в Києві. Була членом Етнографічної комісії ВУАН. Здійснила низку експедицій на Е комісії ВУАН. Здійснила низку експедицій на Чернігівщину, Вінничину, Київщину. Зібрала й ЕЧернігівщину, Вінничину, Київщину. Зібрала й описала тисячі музейних експонатів, розробиЕописала тисячі музейних експонатів, розроби ла кілька наукових програм з методики збору Ела кілька наукових програм з методики збору фольклорно-етнографічних матеріалів. ЗаймаЕфольклорно-етнографічних матеріалів. Займа лася науковими дослідженнями. Проживши Елася науковими дослідженнями. Проживши з чоловіком лише два місяці, не зреклася його Ез чоловіком лише два місяці, не зреклася його
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202152
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0130-6936
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-28T01:38:29Z
publishDate	2016
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
record_format	dspace
spelling	Леонтович, О. Рибалко, П. 2025-03-03T16:16:17Z 2016 Голос з епохи Розстріляного Відродження (рец.: Шульгина Л. Пасічництво (Програми до збирання матеріалів) / Українська академія наук. – Київ, 1925) / О. Леонтович, П. Рибалко // Народна творчість та етнологія. — 2016. — № 3. — С. 107-108. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202152 Рецензія на книгу: Шульгина Л. Пасічництво (Програми до збирання матеріалів) / Українська академія наук. – Київ, 1925. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Рецензії Голос з епохи Розстріляного Відродження (рец.: Шульгина Л. Пасічництво (Програми до збирання матеріалів) / Українська академія наук. – Київ, 1925) A Voice of the Executed Renaissance (Review: Shulhyna L. Beekeeping (Questionnaires for Acquiring the Materials / Ukrainian Academy of Sciences. – Kyiv, 1925) Article published earlier
spellingShingle	Голос з епохи Розстріляного Відродження (рец.: Шульгина Л. Пасічництво (Програми до збирання матеріалів) / Українська академія наук. – Київ, 1925) Леонтович, О. Рибалко, П. Рецензії
title	Голос з епохи Розстріляного Відродження (рец.: Шульгина Л. Пасічництво (Програми до збирання матеріалів) / Українська академія наук. – Київ, 1925)
title_alt	A Voice of the Executed Renaissance (Review: Shulhyna L. Beekeeping (Questionnaires for Acquiring the Materials / Ukrainian Academy of Sciences. – Kyiv, 1925)
title_full	Голос з епохи Розстріляного Відродження (рец.: Шульгина Л. Пасічництво (Програми до збирання матеріалів) / Українська академія наук. – Київ, 1925)
title_fullStr	Голос з епохи Розстріляного Відродження (рец.: Шульгина Л. Пасічництво (Програми до збирання матеріалів) / Українська академія наук. – Київ, 1925)
title_full_unstemmed	Голос з епохи Розстріляного Відродження (рец.: Шульгина Л. Пасічництво (Програми до збирання матеріалів) / Українська академія наук. – Київ, 1925)
title_short	Голос з епохи Розстріляного Відродження (рец.: Шульгина Л. Пасічництво (Програми до збирання матеріалів) / Українська академія наук. – Київ, 1925)
title_sort	голос з епохи розстріляного відродження (рец.: шульгина л. пасічництво (програми до збирання матеріалів) / українська академія наук. – київ, 1925)
topic	Рецензії
topic_facet	Рецензії
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202152
work_keys_str_mv	AT leontovičo goloszepohirozstrílânogovídrodžennârecšulʹginalpasíčnictvoprogramidozbirannâmateríalívukraínsʹkaakademíânaukkiív1925 AT ribalkop goloszepohirozstrílânogovídrodžennârecšulʹginalpasíčnictvoprogramidozbirannâmateríalívukraínsʹkaakademíânaukkiív1925 AT leontovičo avoiceoftheexecutedrenaissancereviewshulhynalbeekeepingquestionnairesforacquiringthematerialsukrainianacademyofscienceskyiv1925 AT ribalkop avoiceoftheexecutedrenaissancereviewshulhynalbeekeepingquestionnairesforacquiringthematerialsukrainianacademyofscienceskyiv1925

Голос з епохи Розстріляного Відродження (рец.: Шульгина Л. Пасічництво (Програми до збирання матеріалів) / Українська академія наук. – Київ, 1925)

Institution

Ähnliche Einträge