Обладнання житла на західних областях УРСР

Матеріали до Етнографічного атласу матеріальної культури Української РСР межі 1940–1950-х років. Культура нутра селянського житла не творить замкнутої в собі ділянки, вона в'яжеться з цілістю селянського побуту, віддзеркалює на свій спосіб природні умовини і етнічну минувшину. Заразом внутрішн...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Народна творчість та етнологія
Datum:	2016
1. Verfasser:	Чехович, С.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2016
Schlagworte:	Архівні матеріали
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202154
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Обладнання житла на західних областях УРСР / С. Чехович // Народна творчість та етнологія. — 2016. — № 3. — С. 75-84. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859590183187382272
author	Чехович, С.
author_facet	Чехович, С.
citation_txt	Обладнання житла на західних областях УРСР / С. Чехович // Народна творчість та етнологія. — 2016. — № 3. — С. 75-84. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Народна творчість та етнологія
description	Матеріали до Етнографічного атласу матеріальної культури Української РСР межі 1940–1950-х років. Культура нутра селянського житла не творить замкнутої в собі ділянки, вона в'яжеться з цілістю селянського побуту, віддзеркалює на свій спосіб природні умовини і етнічну минувшину. Заразом внутрішнє устаткування є відбитком економічно-суспільних умовин, які стимулювали більші або менші зміни в цьому ж устаткуванні.
first_indexed	2025-11-27T13:30:01Z
format	Article
fulltext	75 ОБЛАДНАННЯ ЖИТЛА НА ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЯХ УРСР Софія Чехович УДК 728.6(477.8)“19” Культура нутра селянського житла не тво- рить замкнутої в собі ділянки, вона вяжеться з цілістю селянського побуту, ві[д]дзеркалює на свій спосіб природні умовини і етнічну ми- нувшину. Заразом внутрішнє устаткування є відбиткою економічно-суспільних умовин, які стимулювали більші або менші зміни в цьому ж устаткуванні. Про внутрішнє обладнання житла в далеко- му історичному минулому знаємо поки що дуже мало. Археологічних останків нема, а письмен- ні вістки невеликі. Часто згадується килими, і це доводить, що долівки в княжих домах були вистелені килимами. Столи і лавки згадують- ся в літописному оповіданні про землетрус, що стався в Києві, а ліжко згадуєсь в «Слові о полку Ігоревім». Його називали «одром» або «ложем», звідси пішла назва кімнати «одрина», «ложниця» 1. Стрічаємося також з назвою «по- стеля», яка збереглася до нині. Смерди жили ще в півземлянках, залишка- ми яких є земляні лави докруги стін та земні ст[о]ли на Поліс[с]і. Рівномірно з півземлянка- ми були і наземні рублені будови з дерев’яним обладнанням. Ці предмети обладнання були тісно зв’язані з самою будовою житла і мали своє стале місце. Вони виготовлялися примі- тивними знаряддями з матеріалу місцевого по- ходження. Первісне обладнання складалося зі стола, лавок і «причі». Стіл робили зі стятого пня. Лави були нерухомі, вбудовані в стіни хати, а «прича» складалась з кількох грубих дощок і знаходилася за піччю. Зчасом прибули ще стільці з відрізків – пнів, т. зв. «сучки», «кай- маки» 2, або лавочки з пня дерева з природни- ми ніжками. З розвитком рільництва та ростом багатства появляються вішала, т. зв. «жерд- ки», «гряди» і «бодня», вижолоблена з грубого пня дерева, в якому ховали одежу. В міру по- треби завішували до сволока на шнурах примі- тивно витесану колиску. Часом плели її з лози, або робили з полотна, прикріпленого до двох дрючків. Освітлення природне було слабе, бо крізь малі отвори – вікна мало проходило світ- ла. Бідніші доми освітлювалися лучинами, які вкладали в залізні підстави, знані з розкопок 3. Багатії світили восковими свічками, які були кращим засобом освітлення в багати домах до 19 ст. Находимо теж в розкопках Цим матеріалом продовжуємо опублікування окремих робіт з матеріальної культури, напрацьованих наприкінці 1940-х – на початку 1950-х років співробітниками Інсти- туту мистецтвознавства, фольклору та етнографії (м. Київ) та Етнографічного музею Академії наук (м. Львів) у рамках підготовки «Етнографічного атласу матеріальної культури Української РСР». Через низку суб’єктивних обставин і тогочасних суспіль- но-політичних реалій ці тексти за тих часів не були опубліковані, а окремі з них були пере дані на зберігання до Архівних наукових фондів рукописів та фонозаписів Інститу- ту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (далі – АНФРФ ІМФЕ). Редколегія журналу «Народна творчість та етнологія» не втручається в авторський виклад текстів та в уживану на той час ідеологічно зафарбовану термінологію, оскільки має намір подавати ці тексти як пам’ятки етнографічних студій середини ХХ ст. http://www.etnolog.org.ua І стимулювали більші або менші зміни в цьому І стимулювали більші або менші зміни в цьому ж устаткуванні. Іж устаткуванні. Про внутрішнє обладнання житла в далекоІПро внутрішнє обладнання житла в далеко му історичному минулому знаємо поки що дуже Іму історичному минулому знаємо поки що дуже мало. Археологічних останків нема, аІмало. Археологічних останків нема, а ні вістки невеликі. Часто згадується килими, Іні вістки невеликі. Часто згадується килими, Іце доводить, що долівки в княжих домах були Іце доводить, що долівки в княжих домах були М Культура нутра селянського житла не тво М Культура нутра селянського житла не тво рить замкнутої в собі ділянки, вона вяжеться М рить замкнутої в собі ділянки, вона вяжеться з цілістю селянського побуту, ві[д]дзеркалює М з цілістю селянського побуту, ві[д]дзеркалює на свій спосіб природні умовини і етнічну ми М на свій спосіб природні умовини і етнічну ми- М - нувшину. Заразом внутрішнє устаткування є Мнувшину. Заразом внутрішнє устаткування є відбиткою економічно-суспільних умовин, які Мвідбиткою економічно-суспільних умовин, які стимулювали більші або менші зміни в цьому Мстимулювали більші або менші зміни в цьому Про внутрішнє обладнання житла в далекоМПро внутрішнє обладнання житла в далеко му історичному минулому знаємо поки що дуже Мму історичному минулому знаємо поки що дуже мало. Археологічних останків нема, аМмало. Археологічних останків нема, а Ф ОБЛАДНАННЯ ЖИТЛА НА ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЯХ УРСР Ф ОБЛАДНАННЯ ЖИТЛА НА ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЯХ УРСР ФКультура нутра селянського житла не тво ФКультура нутра селянського житла не тво- Ф- рить замкнутої в собі ділянки, вона вяжеться Фрить замкнутої в собі ділянки, вона вяжеться Фтісно зв’язані з самою будовою житла і мали Фтісно зв’язані з самою будовою житла і мали своє стале місце. Вони виготовлялися приміФсвоє стале місце. Вони виготовлялися примі тивними знаряддями з матеріалу місцевого поФтивними знаряддями з матеріалу місцевого по ходження. Фходження. ЕОБЛАДНАННЯ ЖИТЛА НА ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЯХ УРСРЕОБЛАДНАННЯ ЖИТЛА НА ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЯХ УРСРЕ має намір подавати ці тексти як пам’ятки етнографічних студій середини ХХ Е має намір подавати ці тексти як пам’ятки етнографічних студій середини ХХ Е ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 2/2016 76 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 3/2016 глиняні свічники, а крім цього стрічаємо сві- тильники, в які наливали олію. На протязі історичного розвитку розташу- вання меблі нормалізується. Передовсім піч прибирала різні форми та була приміщувана у різних місцях. Вона з первісного огнища на се- редині хати перенеслась в кут біля дверей, що має своє умотивування у кращому виході диму за існування курника та в легкості доставлю- вання опалу. Постіл чи ліжко при печі запевнює в зимі теплий нічліг, а лава під вікном дозволяє пра- цювати при світлі, яке падає з вікна. Вну- трішнє устаткування однокімнатного житла, т. зв. «бурдея» – «димянки» явища типово- го ще в половині минулого сторіччя, є дуже невибагливе. При вході, на право, чи на ліво від дверей, цілий кут кімнати займала вели- чезна піч без комина. З переду притикав до неї «припічок» із деревляних брусів, грубо накладених убитою глиною так, що його по- верхня була рівна з дном печі, а з боку – за- пічок-лавка з грубих дерев’яних дощок. Дим з печі розходився в горі по цілій кімнаті, чор- нив стіни та виходив чотирикутним отвором в стелі. До запічка притикала постіль – прича із дерев’яних дощок, або стояло ліжко у формі скрині на високих ногах. На ньому крім вяз- ки соломи та полотняної плахти у бідняків не було нічого, у заможніших лежала подушка, випхана сіном чи курячим пірям, та верета до накриття. Над ліжком висіла, коли була мала дитина, вижолоблена в одному куску дерева колиска, а в бідняків стояло на постелі ко- ритце – нецки і в ньому колисали дитину. Вздовж західної і південної стіни були неру- хомі лави на «ковбанах» – пеньках, вкопаних в землю. В куті, який творили лави, стояв стіл, або стіл-скриня, якої віко відсувалось і там схований був хліб та всяке дрібне прилад- дя домашнього вжитку. Попід стелею були прикріплені жердки – «гряди», на яких в димі сушилися дрова, скіп- ки для освітлення та прядиво. Світло денне діставалось до нутра крізь два малі отвори, засувані дошкою, іноді в заможніших оправле- ні волові міхурі або скло. В осені і зимою хату освітлювали «лучиною» – сосновими скіпка- ми. Бідняки держали їх в руках, або вкладали в «пічку» – зроблену в печи дірку. Багатші уживали ріжних світильників, пеньків з череп- ком чи залізними кліщами, які придержували скіпку. Опісля заступали їх висячими світиль- никами, вигіднішими в ужитті, званими «сві- тач», «лучник», «бондур». Їх робили з обвід- ки сита, обитої мішком, грубо побіленим, або плели його з лози чи луб’я, овиваючи грубим полотном та обліплюючи глиною. Внизу висіла решітка, на якій горіли скіпки. У районах бідніших на хліб, де все таки можна було удержати кілька штук дрібно- го скоту і дещо домашньої птиці, а з приво- ду вбогості жителів не було для них осібного приміщення, нерідко вівці, поросята та кури пере бували зимою в цьому ж приміщенні що й люди. Це саме однокімнатне житло було часто і верстатом праці для ремісників. Верстат за- ймав майже цілу кімнату. Чи це був ткацький, чи столярський, який занечищував хату дерев- ним пилом та струганицями, чи врешті шкіро- обробний зі своїми трійливими випарами – всі вони створювали дуже негігієнічні умовини життя для кільканадцяти осіб, з яких звичай- но складалась одна родина. Краще представлялось житло в широкому районі низів, де легша була комунікація, ширші зв’язки з містом та більші впливи культури. Це півкурні хати, в яких комин проведений був у сіни і дим виходив на горище. Крім одної кім- нати, були у них сіни і темна комора на всяке добро. Кімната була білена, а розташування предметів в загальному не зміняється. Їх стає більше, вони вигідніші та менш примітивні. До- лівка частіше вкрита дошками. Вікна скляні, більші на 4–6 шибок. До освітлювання, крім лучини, вживали каганців. У бідних це черепки наповнені товщем, лоєм чи олією з зануреним у них гнотом з вовни або льняної пряжі. Іноді це овальні чи круглі мисочки на підставці. Куркулі, в яких були великі пасіки, почали виробляти свічки, мачаючи декілька гнотів, прив’язаних до дручка, в розтопленому вос- http://www.etnolog.org.ua І скрині на високих ногах. На ньому крім вяз І скрині на високих ногах. На ньому крім вяз ки соломи та полотняної плахти у бідняків не Іки соломи та полотняної плахти у бідняків не було нічого, у заможніших лежала подушка, Ібуло нічого, у заможніших лежала подушка, випхана сіном чи курячим пірям, та верета до Івипхана сіном чи курячим пірям, та верета до накриття. Над ліжком висіла, коли була мала Інакриття. Над ліжком висіла, коли була мала дитина, вижолоблена в одному куску дерева Ідитина, вижолоблена в одному куску дерева дняків стояло на постелі коІдняків стояло на постелі ко М накладених убитою глиною так, що його по М накладених убитою глиною так, що його по з бок М з боку М у – за М – за пічок-лавка з грубих дерев’яних дощок. Дим М пічок-лавка з грубих дерев’яних дощок. Дим з печі розходився в горі по цілій кімнаті, чор М з печі розходився в горі по цілій кімнаті, чор- М - нив стіни та виходив чотирикутним отвором в М нив стіни та виходив чотирикутним отвором в стелі. До запічка притикала постільМстелі. До запічка притикала постіль – прМ– прича Мича із дерев’яних дощок, або стояло ліжко у формі Міз дерев’яних дощок, або стояло ліжко у формі скрині на високих ногах. На ньому крім вязМскрині на високих ногах. На ньому крім вяз-М- ки соломи та полотняної плахти у бідняків не Мки соломи та полотняної плахти у бідняків не було нічого, у заможніших лежала подушка, Мбуло нічого, у заможніших лежала подушка, випхана сіном чи курячим пірям, та верета до Мвипхана сіном чи курячим пірям, та верета до накриття. Над ліжком висіла, коли була мала Мнакриття. Над ліжком висіла, коли була мала вони створювали дуже негігієнічні умовини Мвони створювали дуже негігієнічні умовини Ф еду притикав до Ф еду притикав до неї «припічок» із деревляних брусів, грубо Фнеї «припічок» із деревляних брусів, грубо накладених убитою глиною так, що його по Фнакладених убитою глиною так, що його по- Ф- – за Ф– за- Ф- пічок-лавка з грубих дерев’яних дощок. Дим Фпічок-лавка з грубих дерев’яних дощок. Дим го скоту і дещо домашньої птиці, а Ф го скоту і дещо домашньої птиці, а ду вбогості жителів не було для них осібного Ф ду вбогості жителів не було для них осібного приміщення, нерідко вівці, поросята та кури Ф приміщення, нерідко вівці, поросята та кури пере Ф пере Ф бували зимою в цьому ж приміщенні що й Ф бували зимою в цьому ж приміщенні що й люди. Це саме однокімнатне житло було часто Флюди. Це саме однокімнатне житло було часто і верстатом праці для ремісників. Верстат заФі верстатом праці для ремісників. Верстат за ймав майже цілу кімнату. Чи це був ткацький, Фймав майже цілу кімнату. Чи це був ткацький, чи столярський, який занечищував хату деревФчи столярський, який занечищував хату дерев ним пилом та струганицями, чи врешті шкіроФним пилом та струганицями, чи врешті шкіро обробний зі своїми трійливими випарамиФобробний зі своїми трійливими випарами Е полотном та обліплюючи глиною. Внизу висіла Е полотном та обліплюючи глиною. Внизу висіла решітка, на якій горіли скіпки. Е решітка, на якій горіли скіпки. У районах бідніших на хліб, де все таки Е У районах бідніших на хліб, де все таки можна було удержати кілька штук дрібноЕможна було удержати кілька штук дрібно го скоту і дещо домашньої птиці, аЕго скоту і дещо домашньої птиці, а ду вбогості жителів не було для них осібного Еду вбогості жителів не було для них осібного приміщення, нерідко вівці, поросята та кури Еприміщення, нерідко вівці, поросята та кури Ебували зимою в цьому ж приміщенні що й Ебували зимою в цьому ж приміщенні що й люди. Це саме однокімнатне житло було часто Елюди. Це саме однокімнатне житло було часто 77 Архівні матеріали ку. Свічки вставляли в кусок вижолобленого пенька з ніжками з притятих галузок, або ви- готовляли різні формою свічки з дерева та гли- ни. Із збільшенням продукції нафти появилась перша лампа в 1860–1870 роках. Це зразу ре- зервуар без скла, який називають «сліпачок», «сліпушка». З часом лямпа вдосконалюється. Це вже виріб фабричний, який поширюється та зберігається і досьогодні у всіх західних об- ластях України. Великі зміни в побуті селян на західних областях принесла перша світова війна. Вона потрясла підставами дотеперішнього побуту. Селяни, які повернули до дому по 6–7 літах мандрівки по різних краях, вже починають зривати зі старою традицією. Багато сіл тоді погоріло, їх відбудовувано, а нові доми і устат- кування стає вже вигідніше та більш гігієніч- не. В цьому часі бачимо також значні впливи міста. Збільшилось майнове розмежування селян, а з цим і устаткування більше зрізнич- ковалося. Бідняк дальше живе у своїй одно- кімнатній хижі, але типовим стає житло на дві кімнати. Кімнати мають різні назви «велика та мала» хата, «біла та чорна», «пекарня та світ- лиця», «горішня і долішня хата». В одній з цих кімнат гуртується все життя родини, друга вживана для гостей і на родинні чи обрядові свята. В першій заховалося давне розташування обладнання, міняється тільки вигляд пред- метів. Селянин, якому бідне, примітивне гос- подарство не могло забезпечити прибутків, потрібних до життя, іде працювати до двора чи на фабрику в місто. Він сам не робить вже предметів обстановки. Замовляє їх у сільсько- го столярія, або купує на ярмарку в поблизь- кому містечку. Якість цих предметів іде в парі з матеріальною спроможністю замовника. За вищу заплату виконавець-ремісник збагачує предмети різними подробицями та вибагливи- ми прикрасами. Багатіє також асортимент об- ладнання житла. Являються розсувні ліжка, лави-ліжка, крісла, креденси та шафи. Зміни в обладнанні посилюються також в залежності від якості сиривців різних районів. В західних областях виділюється район По- лісся і гір Карпат та район низин, який тяг- неться широким поясом між Поліссям, а гора- ми та частинно на полудне від Карпат. Полісся і гори Карпати відтяті від світа, недоступні для впливів культури, позбавлені добрих доріг та залізничої сітки. Ці райони стали заповідни- ками старих форм устаткування. На Поліссі і в горах Карпатах подостатком дерева, і тому в цих районах дерево це універсальний матеріал, з якого виконуєся все устаткування 4. Північну частину низів занимає Волинь. Тут хати внутрі білі і пестро розмальовані, а денеде прикрашені барвними витинанками і тапетами. Обладнання не прикрашуване. До- лівка часто глинобита. Тернопільська та північно Чернівецька об- ласті це безлісна низина. Хати тут глино биті, старанно виліплені. Печі гарно розмальова- ні, взорами о рослинній орнаментиці. Мебля скупіша в дерево. Брак теж дерев’яної долівки. Колиски плетуть з лозини. Нутра хат прикра- шують коврами – килимами 5. Більш на захід, у Львівській області заги- нуло старе замилування до дерева. Причини- лось до цего подорожіння його та брак давних громадських лісів та борів. Там де ще дерево з привички існує, його краску і питомі форми за- білюють глиною або вапном. Частіше стрічає- мо тут ближче міст, а передусім самого Львова муровані хати з біленим стінами. Обстановка також у них міняється, частіше являються два ліжка, лава-ліжко, крісла, шафи буфети, дзер- кала та інші предмети, набуті в місті та по но- вому розташовані. Місто виявило свій вплив на сільське устаткування 6. Селянське житло залежно від маєтково- го стану дуже різноманітне. Середняки мали житло трьохкамерне. Посередині сіни, а по обох боках кімнати. Ціла родина гуртувалась в одній кімнаті з печею, в якій розташуван- ня було, як вище зазначено, всюди однакове. Як колись, так і зараз бачимо там величезну піч з припічком і запічком і нерухомі лави під двома стінами. За печею стоїть одна постіль для господаря. Прочі члени родини містяться http://www.etnolog.org.ua І родини, друга вживана для гостей і на родинні І родини, друга вживана для гостей і на родинні чи обрядові свята. Ічи обрядові свята. В першій заховалося давне розташування ІВ першій заховалося давне розташування обладнання, міняється тільки вигляд предІобладнання, міняється тільки вигляд пред метів. Селянин, якому бідне, примітивне госІметів. Селянин, якому бідне, примітивне гос подарство не могло забезпечити прибутків, Іподарство не могло забезпечити прибутків, потрібних до життя, іде працювати до двора Іпотрібних до життя, іде працювати до двора М з цим і устаткування більше зрізнич М з цим і устаткування більше зрізнич ковалося. Бідняк дальше живе у своїй одно М ковалося. Бідняк дальше живе у своїй одно кімнатній хижі, але типовим стає житло на дві М кімнатній хижі, але типовим стає житло на дві кімнати. Кімнати мають різні назви «велика та М кімнати. Кімнати мають різні назви «велика та мала» хата, «біла та чорна», «пекарня та світ М мала» хата, «біла та чорна», «пекарня та світ- М - лиця», «горішня і долішня хата». Млиця», «горішня і долішня хата». В одній з цих кімнат гуртується все життя МВ одній з цих кімнат гуртується все життя родини, друга вживана для гостей і на родинні Мродини, друга вживана для гостей і на родинні В першій заховалося давне розташування МВ першій заховалося давне розташування обладнання, міняється тільки вигляд предМобладнання, міняється тільки вигляд пред метів. Селянин, якому бідне, примітивне госМметів. Селянин, якому бідне, примітивне гос лось до цего подорожіння його та брак давних Млось до цего подорожіння його та брак давних Ф цьому часі бачимо також значні впливи Ф цьому часі бачимо також значні впливи міста. Збільшилось майнове розмежування Фміста. Збільшилось майнове розмежування з цим і устаткування більше зрізнич Фз цим і устаткування більше зрізнич- Ф- ковалося. Бідняк дальше живе у своїй одно Фковалося. Бідняк дальше живе у своїй одно- Ф- кімнатній хижі, але типовим стає житло на дві Фкімнатній хижі, але типовим стає житло на дві лівка часто глинобита. Ф лівка часто глинобита. Тернопільська та північно Чернівецька об Ф Тернопільська та північно Чернівецька об ласті це безлісна низина. Хати тут глино биті, Ф ласті це безлісна низина. Хати тут глино биті, старанно виліплені. Печі гарно розмальова Ф старанно виліплені. Печі гарно розмальова ні, взорами о рослинній орнаментиці. Мебля Фні, взорами о рослинній орнаментиці. Мебля скупіша в дерево. Брак теж дерев’яної долівки. Фскупіша в дерево. Брак теж дерев’яної долівки. Колиски плетуть з лозини. Нутра хат прикраФКолиски плетуть з лозини. Нутра хат прикра шують коврамиФшують коврами Більш на захід, у Львівській області загиФБільш на захід, у Львівській області загиФнуло старе замилування до дерева. ПричиниФнуло старе замилування до дерева. Причини Е Північну частину низів занимає Волинь. Е Північну частину низів занимає Волинь. Тут хати внутрі білі і пестро розмальовані, Е Тут хати внутрі білі і пестро розмальовані, денеде прикрашені барвними витинанками і Е денеде прикрашені барвними витинанками і тапетами. Обладнання не прикрашуване. ДоЕтапетами. Обладнання не прикрашуване. До лівка часто глинобита. Елівка часто глинобита. Тернопільська та північно Чернівецька обЕТернопільська та північно Чернівецька об ласті це безлісна низина. Хати тут глино биті, Еласті це безлісна низина. Хати тут глино биті, старанно виліплені. Печі гарно розмальоваЕстаранно виліплені. Печі гарно розмальова ні, взорами о рослинній орнаментиці. Мебля Ені, взорами о рослинній орнаментиці. Мебля ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 2/2016 78 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 3/2016 на лавах і печі. Ліжко вистелене соломою чи сіном, прикрите грубою плахтою. Під голову кладуть подушку, набиту недертим курячим, рідко гусячим, пір’ям. Пішви на них кольорові або білі. Накриваються плахтами, гунями, ко- жухами або ліжниками. В куті перед лавами стоїть з м’якого дерева, рідко прикрашуваний стіл, частіше стіл скриня, де переховують по- живу, як хліб, яйця, масло, сир чи навіть мо- локо. Часто місто стола уставляють ткацький верстат, який занимає цілу вільну просторонь хати. Перед столом стоїть лавка – «ослін», на якій їдять, висуваючи її на середину хати. Си- дять тоді на цій самій лавці або на стільцях. Коло постелі стоїть скриня, виповнена всім майном, як святковим вбранням, грішми, до- кументами. Іноді скриня стоїть в коморі. Над постелею висять жердки, і на них завішений повседневний одяг, часом прядиво. Коло две- рей висять полиці на миски, іноді полиці сто- ять на замиканій шафці і творять разом рід буфету. Коло мисника на стіні висить залиж- ник, дощинка, деколи вирізувана з круглими або трикутними дірками на ложки. Коли в хаті є мала дитина, висить над ліжком дерев’яна, піввальцева колиска. Вигідніше жив тонкий шар сільського на- селення куркулів. У них хати більші та ясніші, іноді на долах, близько міст муровані. В них зміняється розташування і вигляд предметів домашного вжитку. Вони набуті в місті, виго- товлені в столярних майстернях або у фабри- ках. Мають більш вишукані форми та багато злишних прикрас. В світлиці стоїть звичайно два ліжка, шафа на річи, стіл і крісла. В кух- ні є часом під стіною лава, та вона вже рухо- ма або і розсувна – т. зв. «шлябан». Всюди є вже шафки на начиння. Колиски є бігуно- ві – стоячі. Ліжко у багатих прикрите білим полотном, а подушки набиті гусячим дертим пір’ям. Пішви шиють з димки, гаптують, при- крашують ставками, або вишивають хрести- ковим гаптом. Скількість подушок стверджує заможність господаря. Вкриваються в горах мякими ліжниками, на долах перинами. Ко- лиски вистелюють перинками. Іноді вживають рухомих дрючків та столиків і колечках, в яких вчаться діти ходити. Цілком інакше виглядають житла бід- няків, здавна експлоатованих поміщиками і місцевими куркулями. У бідняків житло зви- чайно двокамерне, зложене з сіней і кімнати. В хаті нема дерев’яної долівки. Сплять на печі, на лавах або причі, часто в одежі, в якій ходять цілий день. Під голову підстелюють стару одіж, струганиці або мішок, випханий сіном. Їдять на лаві, сидячи на пеньках. Ча- сом мають стіл, зроблений з дошки на двох «кізлах». Проста полиця з м’якого дерева ви- сить побіч дверей. На ній нагорі установлені миски, горшки, на долі – сіль, хліб та ложки. Рідко у них є скриня. Річи вішають на «жерд- ках», «грядах» впоблизу печі. Крім одягу, сушать там стирки, шмаття, дрова і коноплі. Малих дітей кладуть у коритце – нецки або видовбують у куснику верби примітивну ко- лиску. Ідучи на роботу, завішують кусень по- лотна на двох підставах і там кладуть дитину. Коли дитина підросте, рачкує по долівці, аж навчиться ходити і жодних приладів для ди- тини більше у бідняків немає. Найважливіше місце у нутрі житла призна- ємо печі, яка занімає 1/4–1/6 простору. Вона відіграє велику ролю в житті селянина, бо на печі концентрується життя цілої родини, го- ловно дітей та старих. Хорі також пролежують за печею. Вживання до спання нерухомих лав є дуже старим етнографічним явищем. Ці лави є при- тверджені до стін і долівки і цим самим кон- струкцийно зв’язаних з будівництвом. В гір- ських околицях називають їх «лавиці». В хатах є ще нерухомі лавки довкруги печі, т. зв. «при- пічок» і «запічок». Нерухомі лави є зроблені рівночасно з по- будовою житла самим господарем або тесля- ми, які будують хату. До виробу вживають м’якого дерева, смереки, ялиці, сосни, лише рідко дуба. Лавиці грубі на 10 см, а широкі на 50 см уміщують під полудневою стіною і другу напроти дверей. Їх уживають за ліжка, підсте- ливши грубі ліжники або сінники, виношені на http://www.etnolog.org.ua І селення куркулів. У І селення куркулів. У іноді на долах, близько міст муровані. ВІіноді на долах, близько міст муровані. В зміняється розташування і вигляд предметів Ізміняється розташування і вигляд предметів домашного вжитку. Вони набуті в місті, вигоІдомашного вжитку. Вони набуті в місті, виго товлені в столярних майстернях або у фабриІтовлені в столярних майстернях або у фабри ках. Мають більш вишукані форми та багато Іках. Мають більш вишукані форми та багато свіІсвітлиці стоїть звичайно Ітлиці стоїть звичайно М ять на замиканій шафці і творять разом рід М ять на замиканій шафці і творять разом рід буфету. Коло мисника на стіні висить залиж М буфету. Коло мисника на стіні висить залиж ник, дощинка, деколи вирізувана з круглими М ник, дощинка, деколи вирізувана з круглими або трикутними дірками на ложки. Коли в хаті М або трикутними дірками на ложки. Коли в хаті є мала дитина, висить над ліжком дерев’яна, М є мала дитина, висить над ліжком дерев’яна, Вигідніше жив тонкий шар сільського наМВигідніше жив тонкий шар сільського на-М- них Мних хати більші та ясніші, Мхати більші та ясніші, іноді на долах, близько міст муровані. ВМіноді на долах, близько міст муровані. В них Мних зміняється розташування і вигляд предметів Мзміняється розташування і вигляд предметів домашного вжитку. Вони набуті в місті, вигоМдомашного вжитку. Вони набуті в місті, виго товлені в столярних майстернях або у фабриМтовлені в столярних майстернях або у фабри Ф повседневний одяг, часом прядиво. Коло две Ф повседневний одяг, часом прядиво. Коло две- Ф - рей висять полиці на миски, іноді полиці сто Фрей висять полиці на миски, іноді полиці сто- Ф- ять на замиканій шафці і творять разом рід Фять на замиканій шафці і творять разом рід буфету. Коло мисника на стіні висить залиж Фбуфету. Коло мисника на стіні висить залиж- Ф- ник, дощинка, деколи вирізувана з круглими Фник, дощинка, деколи вирізувана з круглими Рідко у них є скриня. Річи вішають на «жерд Ф Рідко у них є скриня. Річи вішають на «жерд ках», «грядах» впоблизу печі. Крім одягу, Ф ках», «грядах» впоблизу печі. Крім одягу, сушать там стирки, шмаття, дрова і коноплі. Ф сушать там стирки, шмаття, дрова і коноплі. Ф Малих дітей кладуть у коритце Ф Малих дітей кладуть у коритце видовбують у куснику верби примітивну коФвидовбують у куснику верби примітивну ко лиску. Ідучи на роботу, завішують кусень поФлиску. Ідучи на роботу, завішують кусень по лотна на двох підставах і там кладуть дитину. Флотна на двох підставах і там кладуть дитину. Коли дитина підросте, рачкує по долівці, аж ФКоли дитина підросте, рачкує по долівці, аж навчиться ходити і жодних приладів для диФнавчиться ходити і жодних приладів для ди тини більше у бідняків немає. Фтини більше у бідняків немає. Е сом мають стіл, зроблений з дошки на двох Е сом мають стіл, зроблений з дошки на двох «кізлах». Проста полиця з м’якого дерева ви Е «кізлах». Проста полиця з м’якого дерева ви сить побіч дверей. На ній нагорі установлені Е сить побіч дверей. На ній нагорі установлені миски, горшки, на доліЕмиски, горшки, на долі – сЕ– с Рідко у них є скриня. Річи вішають на «жердЕРідко у них є скриня. Річи вішають на «жерд ках», «грядах» впоблизу печі. Крім одягу, Еках», «грядах» впоблизу печі. Крім одягу, сушать там стирки, шмаття, дрова і коноплі. Есушать там стирки, шмаття, дрова і коноплі. ЕМалих дітей кладуть у коритцеЕМалих дітей кладуть у коритце видовбують у куснику верби примітивну коЕвидовбують у куснику верби примітивну ко 79 Архівні матеріали день до комори чи сіней. Обі лави сходяться в углі і там підставляють «ковбицю – стов- пець». Місце те називають «покуття». Там сідають звичайно гості на простеленім куску полотна чи ліжнику. В селі Максимець Ста- ніславської області до недавна люди не вжи- вали мисок. Миски були вирубані в лавах та накриті дощинками. У цих заглибленнях їли, потім наливали води, мили і витянувши чіп, випускали воду 7. В лавах під вікнами є також часто виверчені діри до втикання куделі. Припічок – це лавка перед отвором печі, з дерев’яних брусів, покритих убитою глиною. Запічок є від сторони дверей. На нім люблять зимою сидіти та спати. По лавах, вживаних первісно до спання, розвиваєсь з часом вигідніше спальне при- ладдя. Є це поміст, лежанка і ліжко. Причу з дощок називають «полатки», «пол», «прича». Назви лежанки є: «примістки», «ложа», «по- стеля». При чому цієї останньої назви ужи- вають і для ліжка. Приладдя до відпочинку роблять бідняки самі, середняки і куркулі за- мовляли їх у сільських столярів – самоуків. По возз’єднанні західних областей ліжка виготов- ляють деревообробні артілі і перепродують їх в пунктах збуту. Крім цего, поширюються ме- талеві ліжка, фабричного виробу. Матеріал на дерев’яні ліжка – це переважно м’яке дерево, смерека, сосна, ялиця, лише рідко дуб. Поміст чи прича з дощок опиралась одним кінцем на припічку, другим спочивала на кілках, убитих коло стіни або на лавиці. Цей рід підвищеної підлоги, служить за ліжко, і на нім сплять по- катом впоперек, один біля другого навіть і гос- ті. Нині ці причі стрічаємо єще у бідняків. По- міст з дощок розвиваєсь з часом в рід лежанки, на дві особи. Він зроблений з кількох дощок, на скісних ніжках первісно стало вбитих в зем- лю, опісля пересувний. В новіших часах по- ширюється сюди ліжко. Воно буває широке на 176 × 100, о низьких бічних стінах на високих до 75 см ногах, немов велика коробка. Часом високі ноги дістають для усильнення «підніж- жя». В Дрогобицькій області, щоби охорони- тися перед насікомими, ставлять ліжко на два продовжені бруски, прироблені з одного боку до стіни, а з другого до печі, так що ніжки ліж- ка не торкаються долівки. В районах міст сільські багачі уживають ще розсувного ліжка для двох-спального роз- міру або практичну лаву-ліжко, звану «бамбе- тель», або «шлябан». Це рід подовжної скрині з опертям та поріччям. Вдень служить вона до сидження, вночі до спання. Віко скрині підно- ситься, скриня висуваєсь і твориться вигідна, широка лежанка. Внутрі є звичайно солома чи сіно, іноді уживають теж сінника. Крім сталих лав, є в хаті і рухомі лави. Їх нази- вають «лавка», «лавчина», «лавочка», «ослін», «столець». Іноді стрічаємо перерізаний пень де- рева з притятими галузками, та переважно це дошка із чотирьома скісно ставленими ногами, «лабами». Ослонів уживають, коли в хату при- йде більше гостей. Висувають його на середину хати та їдять на нім. Підчас весільного обряду ослін прикривають килимом. Перед похороном на ослоні, уставленім в правому куті хати, кла- дуть помершого. Малий ослінчик стоїть перед полицями, і на ньому ставлять коновки з водою. У багатших стрічаємо великі, рухомі, мальовані лавки під стінами, з опертям та поручами. У но- віших часах поширились крісла. Їх набувають в місті або замовляють у столярів. Іноді спинки є гарно вирізувані та прикрашувані різьбою. Ноги і поперечки стинок бувають точені. У бідних стрічаємо кусок відрізаного пня – «стовпець», «сучок», «кайлак», на якім добре було низько сидіти, щоби дим не вигризав очі. Довго селяни взагалі обходились без стола. Перший дерев’яний стіл – це грубий стятий пень. Потім робили столи з грубої смерекової, ялицевої чи ясеневої дошки, на ногах, зложених навхрест у форму «кізла». В Станіславській області ноги стола обведені у долині «підніж- ками», яке вяже їх сильно. У столі буває теж шуфляда, замикана на ключ. В новіших часах столи виконували сільські столярі, а іноді сто- лярі – митці. Їх робили з кращого дерева як: ясень, елен-модерев, або явір. Форма їх вибаг- лива, ноги гарно викроєні, іноді точені. Вони багато прикрашувані, «писані» – випалювані, http://www.etnolog.org.ua І талеві ліжка, фабричного виробу. Матеріал на І талеві ліжка, фабричного виробу. Матеріал на дерев’яні ліжка Ідерев’яні ліжка – це І– це переважно м’яке дерево, Іпереважно м’яке дерево, смерека, сосна, ялиця, лише рідко дуб. Поміст Ісмерека, сосна, ялиця, лише рідко дуб. Поміст чи прича з дощок опиралась одним кінцем на Ічи прича з дощок опиралась одним кінцем на припічку, другим спочивала на кілках, убитих Іприпічку, другим спочивала на кілках, убитих коло стіни або на лавиці. Цей рід підвищеної Іколо стіни або на лавиці. Цей рід підвищеної підлоги, служить за ліжко, і на нім сплять поІпідлоги, служить за ліжко, і на нім сплять по М стеля». При чому цієї останньої назви ужи М стеля». При чому цієї останньої назви ужи вають і для ліжка. Приладдя до відпочинку М вають і для ліжка. Приладдя до відпочинку роблять бідняки самі, середняки і куркулі за М роблять бідняки самі, середняки і куркулі за мовляли їх у сільських столярів М мовляли їх у сільських столярів – са М – самоуків. По М моуків. По возз’єднанні західних областей ліжка виготов М возз’єднанні західних областей ліжка виготов- М - ляють деревообробні артілі і перепродують їх Мляють деревообробні артілі і перепродують їх в пунктах збуту. Крім цего, поширюються меМв пунктах збуту. Крім цего, поширюються ме-М- талеві ліжка, фабричного виробу. Матеріал на Мталеві ліжка, фабричного виробу. Матеріал на переважно м’яке дерево, Мпереважно м’яке дерево, смерека, сосна, ялиця, лише рідко дуб. Поміст Мсмерека, сосна, ялиця, лише рідко дуб. Поміст чи прича з дощок опиралась одним кінцем на Мчи прича з дощок опиралась одним кінцем на припічку, другим спочивала на кілках, убитих Мприпічку, другим спочивала на кілках, убитих лавки під стінами, зМлавки під стінами, з віших часах поширились крісла. Їх набувають в Мвіших часах поширились крісла. Їх набувають в Ф дощок називають «полатки», «пол», «прича». Ф дощок називають «полатки», «пол», «прича». примістки», «ложа», «по Фпримістки», «ложа», «по- Ф- стеля». При чому цієї останньої назви ужи Фстеля». При чому цієї останньої назви ужи- Ф- вають і для ліжка. Приладдя до відпочинку Фвають і для ліжка. Приладдя до відпочинку рева з притятими галузками, та переважно це Ф рева з притятими галузками, та переважно це дошка із чотирьома скісно ставленими ногами, Ф дошка із чотирьома скісно ставленими ногами, «лабами». Ослонів уживають, коли в хату при Ф «лабами». Ослонів уживають, коли в хату при Ф йде більше гостей. Висувають його на середину Ф йде більше гостей. Висувають його на середину хати та їдять на нім. Підчас весільного обряду Фхати та їдять на нім. Підчас весільного обряду ослін прикривають килимом. Перед похороном Фослін прикривають килимом. Перед похороном на ослоні, уставленім в правому куті хати, клаФна ослоні, уставленім в правому куті хати, кла дуть помершого. Малий ослінчик стоїть перед Фдуть помершого. Малий ослінчик стоїть перед полицями, іФполицями, і УФУ багатших стрічаємо великі, рухомі, мальовані Фбагатших стрічаємо великі, рухомі, мальовані Е сіно, іноді уживають теж сінника. Е сіно, іноді уживають теж сінника. Крім сталих лав, є в хаті і рухомі лави. Їх нази Е Крім сталих лав, є в хаті і рухомі лави. Їх нази вають «лавка», «лавчина», «лавочка», «ослін», Е вають «лавка», «лавчина», «лавочка», «ослін», «столець». Іноді стрічаємо перерізаний пень деЕ«столець». Іноді стрічаємо перерізаний пень де рева з притятими галузками, та переважно це Ерева з притятими галузками, та переважно це дошка із чотирьома скісно ставленими ногами, Едошка із чотирьома скісно ставленими ногами, «лабами». Ослонів уживають, коли в хату приЕ«лабами». Ослонів уживають, коли в хату приЕйде більше гостей. Висувають його на середину Ейде більше гостей. Висувають його на середину хати та їдять на нім. Підчас весільного обряду Ехати та їдять на нім. Підчас весільного обряду ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 2/2016 80 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 3/2016 різьблені або інкрустовані. Часто стрічаємо ще місто стола скриню, прикриту грубою, переваж- но одностайною дошкою, яка заступає стіл 8. Стіл прикривають льняним обрусом до- машньої роботи, його дуже цінять та шанують. Донедавна вживали його лише для гостей, до яких відносилися з пошаною, та при більших обрядових празниках. Зараз артілі виготовля- ють різного рода столи, залежно від при[з]на- чення. Крім чотирокутного на чотирьох ногах, який є найбільше поширений та занимає перше місце, бувають ще столи з круглими та оваль- ними плитами на одній, двох чи більше ногах. В селянських житлах стрічаємо ще предме- ти до переховування посуду та одягу. Найпри- мітивніший з них – це дощинка з круглими або трикутними дірками, в які вкладається ложки чи варехи. Іноді переховують їх в невеликім подовжнім кошику або дерев’яній скринці. На- зви їх – «лижник», «залижник», «ложечник», «лизашник», «блєдарі» та кошіль на лижки. Роблять їх зі смереки, з бучини або з вербових прутів, а вішають на стіні біля мисника. У ба- гатших лижники бувають богато прикрашува- ні, випалюванням або різьбою. До переховування горшків вживають в гір- ських околицях вершка зі шпилькового дерева, який називають «ключ на горшки». Типовою є однак полиця, на якій можна поставити різні річи. У свойому розвитку полиці зміняються в рід буфету. Полиці залишаються на горі і стоять на шафці, замиканій на дверцята. Назв уживають слідуючих: «полиця», «митник», «замесник», «судник», «подишір», «погаш», «талаш». Роблять їх з ялового смерекового, липового і яворового дерева. Мисники зани- мають звичайно стінку побіч дверей, їх розмір 140–145 см. Вони в більшості населення нічим не прикрашувані. Стоїть на них начиння до щоденного вжитку, лежить хліб, сіль, яйця, ча- сом молоко. Коли є замикана шафка, тоді там схована пожива. Іноді на горішній плиці, яка є продовжена на ширину одвірка дверей, устав- ляють декоративні миски. У куркулів бувають спеціальні різьблені полички – на декоратив- ну кераміку. До переховування одягу щоденного вжит- ку є загально уживані «жердки», «гряди», привішені на шнурах над ліжком. Їх буває дві або більше. Часом бувають це грубші листви, одна коротша, друга довша. Вони є полічені зі стовпцем, який звисає зі стелі, і окружа- ють горою постіль. На грядах, крім одежі, ві- шають шмаття, стирки, дрова, коноплі. Іноді пере ховують там майстерскі приладдя або су- шать «грудки сира». Жердки мають ще інше важне призначення, а саме в часі родів заві- шують на них плахту, яка засланяє докруги лежанку. У куркулів гряди багато різьблені, завішені святковим вбранням – «лудиням», та «коверцовими» – барвними ліжниками, виробленими на запас або до прикривання підчас сну. Зі збільшенням приватного май- на поширилась бодня і скриня як предмети до переховування одягу. В північних областях до нині ще існують бодні, боденки довбані в пні дерева або вироб- лені з клепок, з двома обручами, притичкою та замком. У них переховують жіночий одяг. На полудні поширились скрині, які заняли пере- дове місце в обладнанні житла. Їх виготовляли столярі з ялиці, сосни, бука, рідко з кедрини. Робили їх в двох видах, виготовляли раму з грубих клеців, яку обивали досками, а чо- тири клеци творили ноги. Другі роблені були з дощок, споєних на вугол, а ноги – це від- повідно притяті дошки, часом колісцята для легкого пересування. Коли їх робили без ніг, підкладали під них спеціальні до цего стіль- чики. Форма скринь була також ріжна. Стар- ші – це «саркофагові» з двоспадним віком і новійші з плоским віком, які часто заступали стіл. Декот рі з них мають у нутрі малу пере- городу, «підскринок» на стяжки, коралі, лис- ти та документи. Скриня, яка стояла в голо- вах ліжка або в почесному куті, заступаючи стіл, була на долах мальована, а в гірських районах різьблена. Техніка малярська і спосіб прикрашування переховався традиційно в родинах столярів. Малюванням занималися часто жінки. Кра- сок уживали купних, розрабляючи їх в давніх http://www.etnolog.org.ua І який називають «ключ на горшки». Типовою є І який називають «ключ на горшки». Типовою є однак полиця, на якій можна поставити різні Іоднак полиця, на якій можна поставити різні свойому розвитку полиці зміняються Ісвойому розвитку полиці зміняються в рід буфету. Полиці залишаються на горі і Ів рід буфету. Полиці залишаються на горі і стоять на шафці, замиканій на дверцята. Назв Істоять на шафці, замиканій на дверцята. Назв уживають слідуючих: «полиця», «митник», Іуживають слідуючих: «полиця», «митник», «замесник», «судник», «подишір», «погаш», І«замесник», «судник», «подишір», «погаш», М «лизашник», «блєдарі» та кошіль на лижки. М «лизашник», «блєдарі» та кошіль на лижки. ини або з вербових М ини або з вербових вішають на стіні біля мисника. У М вішають на стіні біля мисника. У ба М ба гатших лижники бувають богато прикрашува М гатших лижники бувають богато прикрашува- М - ні, випалюванням або різьбою. М ні, випалюванням або різьбою. До переховування горшків вживають в гірМДо переховування горшків вживають в гір-М- ських околицях вершка зі шпилькового дерева, Мських околицях вершка зі шпилькового дерева, який називають «ключ на горшки». Типовою є Мякий називають «ключ на горшки». Типовою є однак полиця, на якій можна поставити різні Моднак полиця, на якій можна поставити різні свойому розвитку полиці зміняються Мсвойому розвитку полиці зміняються в рід буфету. Полиці залишаються на горі і Мв рід буфету. Полиці залишаються на горі і стоять на шафці, замиканій на дверцята. Назв Мстоять на шафці, замиканій на дверцята. Назв столярі з ялиці, сосни, бука, рідко з кедрини. Мстолярі з ялиці, сосни, бука, рідко з кедрини. Ф подовжнім кошику або дерев’яній скринці. На Ф подовжнім кошику або дерев’яній скринці. На- Ф - – «лижник», «залижник», «ложечник», Ф– «лижник», «залижник», «ложечник», «лизашник», «блєдарі» та кошіль на лижки. Ф«лизашник», «блєдарі» та кошіль на лижки. ини або з вербових Фини або з вербових виробленими на запас або до прикривання Ф виробленими на запас або до прикривання підчас сну. Зі збільшенням приватного май Ф підчас сну. Зі збільшенням приватного май на поширилась бодня і скриня як предмети до Ф на поширилась бодня і скриня як предмети до Ф переховування одягу. Ф переховування одягу. В північних областях до нині ще існують ФВ північних областях до нині ще існують бодні, боденки довбані в пні дерева або виробФбодні, боденки довбані в пні дерева або вироб лені з клепок, зФлені з клепок, з замком. УФзамком. У них переховують жіночий одяг. На Фних переховують жіночий одяг. На полудні поширились скрині, які заняли переФполудні поширились скрині, які заняли пере дове місце в обладнанні житла. Їх виготовляли Фдове місце в обладнанні житла. Їх виготовляли Е шують на них плахту, яка засланяє докруги Е шують на них плахту, яка засланяє докруги лежанку. У Е лежанку. У кур Е куркулів гряди багато різьблені, Е кулів гряди багато різьблені, завішені святковим вбранням Е завішені святковим вбранням та «коверцовими»Ета «коверцовими» – бЕ– барвними ліжниками, Еарвними ліжниками, виробленими на запас або до прикривання Евиробленими на запас або до прикривання підчас сну. Зі збільшенням приватного майЕпідчас сну. Зі збільшенням приватного май на поширилась бодня і скриня як предмети до Ена поширилась бодня і скриня як предмети до переховування одягу.Епереховування одягу. В північних областях до нині ще існують ЕВ північних областях до нині ще існують 81 Архівні матеріали часах яйцем, доливаючи молока, або водою з додатком столярського клею. Фарби з клеєм підігрівали перед роботою. Малювали паль- цем, а коли вживали кисті, виготовляли його з коровячого або песячого карку, а мягші з котячого хвоста. Спершу малювали тло, пе- реважно зелене, ясно жовте або сине. Коли воно присох ло, розмальовували ростинний орнамент червоною, синою чи білою красками. В гірських східних районах, стрічаємо скрині з твердшого матеріалу, різьблені. Знаряддям до різьби був звичайний ножик, опісля долото, зроблене з зігнятого кінця ножа. Дерево було запускане червоною краскою, а потім зарізу- ване. Деякі поля мальовано чорною, синьою та білою красками. Орнамент геометричний був виконаний при помочи циркля. Зараз скри- ня стратила значіння. Її вносить молода в дім чоловіка з приданим, але уставляє її в коморі. В кімнаті, відповідно до ростучих культурних потреб, її місце занимає шафа. З дитячого приладдя на перше місце висо- вується колиска. Типи колисок є різні: висячі, стоячі і бігунові, а з уваги на матеріал, з якого вони виконані, ділимо їх на: полотяні, дерев’яні і з лозини. Їх виконують переважно самі селя- ни, лише бігунову «панську» колиску роблять столярі. Колиска – це найбільше пошире- на назва по всій території західних областей. Крім цего, є назви «кілиска», «колисанка», «гуцянка» в Дрогобицькій області, «люлька» в Закарпатській області, «колишка» в Волин- ській області. Жінки, ідучи на роботу на пан- ський лан, брали дитину на плечі у кусень по- лотна, а в руках несли дерев’яну підставу, три, або чотироніжну. В полі розставляли підставу, прив’язували полотно або кошик, виплетений з лозини, та клали там дитину. На гостроверхе закінчення накидали плахту – кусень полот- на, щоби була тінь. Були також полотняні, ви- сячі колиски. Чотирокутний кусок полотна був прикріплений до дерев’яної рами та завішений на чотирьох шнурках до сволока. Нужда та стале перебування мущин на за- робітках розбивало сімейне життя. Не було ні часу, ні грошей придбати колиску. Тоді мати клала дитину в коритце-нецки. Вони або стоя- ли на причі, або висіли на шнурах. Часом бать- ко у куску верби робив заглиблення, формував два вуха та приверчував у дні дірку, і це була примітивна колиска. В областях, вбогих на дерево, як область Тернопільська, плели люди колиску з лозини та навішували на чотирьох посторонках побіч ліжка. Як дальший етап розвитку дерев’яної колиски є піввальцева висяча «руська» колис- ка. Вона зложена з двох гладких кругів, споє- них дощинками, або тонкими побічницями, щоби була легка. До таких колисок дають іноді луки з ліщинових прутів, на яких її завішують. На Поліс[с]і і в гірських районах є ще скринкова колиска, збита з дощинок. Її при- вішують літком на дерев’яних гаках перед ха- тою або уміщують на «кросенцях», «ронглях», «клюках» – підставі, зробленій з дерева. Остання – це бігунова «панська» колиска. Назва її походить від цего, що спершу являєсь вона в містах та поміщицьких дворах, а відси заходить під стріхи сільських багатіїв. В де- яких областях прибирає вона вигляд ліжечка на бігунах. Колисання відбувається горизон- тально в поздовжному напрямі і тоді називаєсь «колисання», або в поперечному «гуцькання». Допоміжне знаряддя до колисання – це шнур або жердка, прикріплена до боку колиски. Ко- лиски у бідних не є нічим прикрашувані, в кур- кулів східно-гірських районів короткі бічниці є багато різьблені. По довгій науковій полєміці в ХІХ ст. про шкідливість колисок, вони поволі уступають, а на їх місце являєсь дитяче ліжеч- ко. Їх пропагують у наших глухих селах мед- пункти, заложені відділом охорони здоров’я. З дитячого приладдя стрічаємо ще різ- ного рода ходильця, при яких діти вправля- ються в ходженні. Їх назви: «кочіка», «яслі», «походушка». Поширення їх невелике. Зараз дерево обрібні артілі виготовлюють ще крісел- ка, лавочки та столики, яких вживають у дітя- чих садках, густою мережею виростаючих при колгоспах наших сіл. Крім предметів домашнього вжитку, є ще в житлах різного рода прикраси. Вони кон- http://www.etnolog.org.ua І столярі. Колиска І столярі. Колиска – це І – це на назва по всій території західних областей. Іна назва по всій території західних областей. Крім цего, є ІКрім цего, є наз Іназви «кілиска», «колисанка», Іви «кілиска», «колисанка», «гуцянка» в Дрогобицькій області, «люлька» І«гуцянка» в Дрогобицькій області, «люлька» в Закарпатській області, «колишка» в ВолинІв Закарпатській області, «колишка» в Волин ській області. Жінки, ідучи на роботу на панІській області. Жінки, ідучи на роботу на пан ський лан, брали дитину на плечі у кусень поІський лан, брали дитину на плечі у кусень по М З дитячого приладдя на перше місце висо М З дитячого приладдя на перше місце висо вується колиска. Типи колисок є різні: висячі, М вується колиска. Типи колисок є різні: висячі, аги на матеріал, з М аги на матеріал, з яког М якого М о вони виконані, ділимо їх на: полотяні, дерев’яні М вони виконані, ділимо їх на: полотяні, дерев’яні і з лозини. Їх виконують переважно самі селяМі з лозини. Їх виконують переважно самі селя-М- ни, лише бігунову «панську» колиску роблять Мни, лише бігунову «панську» колиску роблять – це М– це найбільше поширеМнайбільше пошире-М- на назва по всій території західних областей. Мна назва по всій території західних областей. ви «кілиска», «колисанка», Мви «кілиска», «колисанка», «гуцянка» в Дрогобицькій області, «люлька» М«гуцянка» в Дрогобицькій області, «люлька» в Закарпатській області, «колишка» в ВолинМв Закарпатській області, «колишка» в Волин тально в поздовжному напрямі і тоді називаєсь Мтально в поздовжному напрямі і тоді називаєсь Ф чоловіка з приданим, але уставляє її в коморі. Ф чоловіка з приданим, але уставляє її в коморі. кімнаті, відповідно до ростучих культурних Фкімнаті, відповідно до ростучих культурних З дитячого приладдя на перше місце висо ФЗ дитячого приладдя на перше місце висо- Ф- вується колиска. Типи колисок є різні: висячі, Фвується колиска. Типи колисок є різні: висячі, скринкова колиска, збита з дощинок. Її при Ф скринкова колиска, збита з дощинок. Її при вішують літком на дерев’яних гаках перед ха Ф вішують літком на дерев’яних гаках перед ха тою або уміщують на «кросенцях», «ронглях», Ф тою або уміщують на «кросенцях», «ронглях», «клюках» Ф «клюках» – підставі, зробленій з дерева. Ф – підставі, зробленій з дерева. ОстанняФОстання – це бігунова «панська» колиска. Ф– це бігунова «панська» колиска. Назва її походить від цего, що спершу являєсь ФНазва її походить від цего, що спершу являєсь вона в містах та поміщицьких дворах, аФвона в містах та поміщицьких дворах, а заходить під стріхи сільських багатіїв. ВФзаходить під стріхи сільських багатіїв. В яких областях прибирає вона вигляд ліжечка Фяких областях прибирає вона вигляд ліжечка Фна бігунах. Колисання відбувається горизонФна бігунах. Колисання відбувається горизон Е них дощинками, або тонкими побічницями, Е них дощинками, або тонкими побічницями, щоби була легка. До таких колисок дають іноді Е щоби була легка. До таких колисок дають іноді луки з ліщинових прутів, на яких її завішують. Е луки з ліщинових прутів, на яких її завішують. На Поліс[с]і і в гірських районах є ще ЕНа Поліс[с]і і в гірських районах є ще скринкова колиска, збита з дощинок. Її приЕскринкова колиска, збита з дощинок. Її при вішують літком на дерев’яних гаках перед хаЕвішують літком на дерев’яних гаках перед ха тою або уміщують на «кросенцях», «ронглях», Етою або уміщують на «кросенцях», «ронглях», Е– підставі, зробленій з дерева.Е– підставі, зробленій з дерева. – це бігунова «панська» колиска. Е– це бігунова «панська» колиска. ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 2/2016 82 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 3/2016 центруються на стіні над столом. Там є роз- вішені двома рядами образи, які творять т. зв. «образник». В давних часах були це дерев’яні, ручно різьблені або мальовані на склі образи. Опісля куповано на ярмарках паперові, друко- вані карти[н]ки, без жодної мистецької вартос- ти. Образи ці обвішували квітами, робленими з паперу, рушниками та писанками. Поширені є також пташки, т. зв. «голуби», «половики», зроблені з писанок, до яких доліплюють голо- ву з воску, а крильця і хвіст – з дрібносклада- них у вахлярики паперів. Подібні птахи роб- лять також з дерева, тоді техніка виконання полягає на натинанні дерева в систематичні зарублення і розщіплення їх на тоненьки до- щинки, розхилені опісля у вахлярі. В Станіславській області привішують побіч образів «діди» – це є дві кукурудзяні шульки, звязані разом, з привязаним по середині чер- воною ниткою кукурудзяним волосом. У Волинській і Тернопільській областях прикрашують житло витинанками з кольоро- вого паперу, а в Чернівецькій області – пест- рими малюнками на паперах. Їх наклеюють на стіні, довкруги вікон, під намисником та здовж сволока, де [вони] грають багатством красок. В Тернопільській та Чернівецькій областях прикрашують житло килимами, якими вкри- вають постіль, лави, або вішають їх на стінах. У гірських районах розвішують на грядах ліж- ники, килими, а поверх накидають рушники. Під образами або між вікнами розвішують гарно орнаментовану кераміку. <...> Різні економічні відносини в за- хідних областях спричинили характерні льокальні особливості в обладнанні житла. По розпаді Галицького князівства землі за- хідних областей входять в границі Польщі, а опісля Австрії. З посиленням австо-поль- ської буржуазії зростали майнові різниці, а це викликало помітне зрізничкування у внутрішному обладнанні житла. Інтерес кож- ного селянина зосереджувався на укріплення свого, одноосібного господарства, і кожний дбав передовсім за свій добробут. Одні бага- тіли, другі розорялись. З найбільш заможніх селян виділилась куркульська верхівка. Вони наживались на праці поденщиків, перетворю- вались в сільськогосподарських капіталістів і могли мати краще та вигідніше житло і його обладнання. В гірських районах Станіславської, Черні- вецької і Закарпатської областей люди були вільні від тяжкої праці під час жнив, мали більше вільного часу, тому в них за осмотрення житла устаткування відносно багате, а пред- мети обладнання прикрашувані. В Станіславській області відрізняються кахлеві печі, в яких кожна кахля розмальова- на сценами з життя гуцулів, карикатурами та квітами. Всі предмети обладнання прикрашу- вані різьбою у геометричні взори. Найбагатші в прикраси скриня та намисник. Над столом багатий образник. На стіні нижче образів або між вікнами висять для прикраси глиняні збанки та миски з багатим орнаментом, виробу місцевих гончарів. Цілком відмінно представляється житло в Тернопільській та північно Чернівецькій об- ласті. Воно старанно вимащене глиною та ви- білене. Над ліжком висить вовняний, о цви- тастім орнаменті «коврик» – килим. Лавки вкриті пасманистими, бавовняними налавни- ками – «веретами». Намисник і стінки між вікнами прикрашені різної форми паперами пестро мальованими. Мебля з тонких дощок, легка, із ощадним зужиттям дерева. Коли прирівняємо внутрішнє обладнання західних областей зі східними районами, по- бачимо, що внутрішний план української хати і розташування меблі у всіх місцевостях в суті своїй те саме. Він є усталений та цілком однаковий на ці- лій Україні. В подробицях помітимо цілий ряд місцевих відмін, що залежить від різноманіт- ності місцевих умов і матеріалу. Багато в дерево обладнання та небілені, з дерев’яних брусів стіни хат Карпатських верховинців є схожі до хат Полісся, Підляша та північної Чернигівщини. Глинобиті хати та ошадне в дерево обладнання галицького По- ділля споріднене з центральним Поділлям http://www.etnolog.org.ua І прикрашують житло килимами, якими вкри І прикрашують житло килимами, якими вкри вають постіль, лави, або вішають їх на стінах. Івають постіль, лави, або вішають їх на стінах. гірських районах розвішують на грядах ліжІгірських районах розвішують на грядах ліж ники, килими, а Іники, килими, а пов Іповерх накидають рушники. Іерх накидають рушники. Під образами або між вікнами розвішують ІПід образами або між вікнами розвішують гарно орнаментовану кераміку. Ігарно орнаментовану кераміку. <...> Різні економічні відносини в заІ<...> Різні економічні відносини в за М У Волинській і Тернопільській областях М У Волинській і Тернопільській областях прикрашують житло витинанками з кольоро М прикрашують житло витинанками з кольоро рнівецькій області М рнівецькій області – пе М – пест М ст рими малюнками на паперах. Їх наклеюють на М рими малюнками на паперах. Їх наклеюють на стіні, довкруги вікон, під намисником та здовж М стіні, довкруги вікон, під намисником та здовж сволока, де [вони] грають багатством красок. Мсволока, де [вони] грають багатством красок. Тернопільській та Чернівецькій областях МТернопільській та Чернівецькій областях прикрашують житло килимами, якими вкриМприкрашують житло килимами, якими вкри-М- вають постіль, лави, або вішають їх на стінах. Мвають постіль, лави, або вішають їх на стінах. гірських районах розвішують на грядах ліжМгірських районах розвішують на грядах ліж ерх накидають рушники. Мерх накидають рушники. Під образами або між вікнами розвішують МПід образами або між вікнами розвішують тастім орнаменті «коврик»Мтастім орнаменті «коврик» Ф звязані разом, з привязаним по середині чер Ф звязані разом, з привязаним по середині чер- Ф - У Волинській і Тернопільській областях ФУ Волинській і Тернопільській областях прикрашують житло витинанками з кольоро Фприкрашують житло витинанками з кольоро- Ф- вані різьбою у геометричні взори. Найбагатші Ф вані різьбою у геометричні взори. Найбагатші в прикраси скриня та намисник. Над столом Ф в прикраси скриня та намисник. Над столом багатий образник. На стіні нижче образів Ф багатий образник. На стіні нижче образів Ф або між вікнами висять для прикраси глиняні Ф або між вікнами висять для прикраси глиняні збанки та миски з багатим орнаментом, виробу Фзбанки та миски з багатим орнаментом, виробу місцевих гончарів.Фмісцевих гончарів. Цілком відмінно представляється житло в ФЦілком відмінно представляється житло в Тернопільській та північно Чернівецькій обФТернопільській та північно Чернівецькій об ласті. Воно старанно вимащене глиною та виФласті. Воно старанно вимащене глиною та ви білене. Над ліжком висить вовняний, оФбілене. Над ліжком висить вовняний, о Е В Станіславській області відрізняються Е В Станіславській області відрізняються кахлеві печі, в Е кахлеві печі, в яки Е яких кожна кахля розмальова Е х кожна кахля розмальова на сценами з життя гуцулів, карикатурами та Е на сценами з життя гуцулів, карикатурами та квітами. Всі предмети обладнання прикрашуЕквітами. Всі предмети обладнання прикрашу вані різьбою у геометричні взори. Найбагатші Евані різьбою у геометричні взори. Найбагатші в прикраси скриня та намисник. Над столом Ев прикраси скриня та намисник. Над столом багатий образник. На стіні нижче образів Ебагатий образник. На стіні нижче образів Еабо між вікнами висять для прикраси глиняні Еабо між вікнами висять для прикраси глиняні збанки та миски з багатим орнаментом, виробу Езбанки та миски з багатим орнаментом, виробу 83 Архівні матеріали та північною Бесарабщиною. Розташування предметів також таке саме. Коли візьмемо поодинокі предмети облад- нання, кидається в віче схожість їх у західних і східних областях України, пр. різьблений мисничок села Адамівки п. Чернигів 9 відпо- відає старому, столітному намисникові Ста- ніславської області 10. «Ходячка» – прилад до вивчення дітей ходити зі села Старосілля на Чернигівщині 11 відповідає «ходильцеві», вживаному на Поліссі та західній Білорусії. Колиску зроблено з чотирикутного куска по- лотна, прикріпленого до дерев’яної рами, стрі- чаємо на Поліссі, східних областях України і Великоросії. Різьблений, мальований чотири- кутний стіл зі с. Сальки з Полтавщини різь- бою і її мотивами схожі на гуцульські різьби. З усього сказаного вижче можна бачити, що етнографічно обладнання житла, хоч і є місцеві варіяції, було скрізь однакове. Селянське житло має ще багато недостач. Мимо існування двох жилих кімнат, в біль- шості ціла родина міститься в одній кімнаті – кухні, де вариться пожива, виконуєсь всяку працю та нема дерев’яної долівки. За печею бу- вають ще причі, де сплять всі покотом. У столі- скрині переховується у затухлому приміщенні всяка пожива. На жердках над постелею ви- сять часто килими, щоденний чи святковий одяг, подушки. Нема шаф, де примістився-би одяг. На стіні цілий ряд образів, прикрашених безліччю паперових квітів, добре приміщення для пороху. Житлова площа є мала. Піч зани- має майже одну четверту частину кімнати. Ві- кна не дають достатньо світла. Нема ще всюди електричного освітлення. По возз’єднанні західних областей міня- ється ступнево побут селянина. Ліквідовано експлуатацію та експлуататорські класи капі- талістів і поміщиків. Ліквідовано принижен- ня селянства, розкоші та багатства селянської верхівки. По всіх областях розсипалась гус- та сітка колгоспів, до яких масово вступають бідняки і середняки. Перемога колгоспного ладу зміняє їх матеріальне положення і побут. Згуртовані колгоспники представляють со- бою нову, міцну культурну силу, яка постійно бореться за покращання житла колгоспника. Багато селян живе ще в старих хатах, та на на- ших очах проходить зміна. Колгоспники вно- сять поліпшення передовсім у свої старі житла. Тинкують стіни, чим утеплюють дім і роблять його гігієнічним та гарним. Земляні долівки замінюють дерев’яними. Перебудовують печі, зменшуючи їх. Сіни зміняють у житлове при- міщення. Устаткування відповідно розташову- ють. В кухні залишається стіл, лавка та шафка на начиння. Ліжка переносять у спальну кім- нату. Збільшують вікна. Електрифікують хати. Разом зі старим житлом виникає нове. Сільсько-колгоспне будівництво «Дніпросіль- буд» складає плани і будує для колгоспників вигідне і практичне житло, беручи під увагу економічні і гігієнічні умовини. Півсумерки сільського житла закінчились. На місце старо- го, душного, з малими віконцями повстає нове, обширне, правильно сплановане, з великими добре оскленими вікнами житло колгоспни- ка. Найважніше в новому сплануванні це те, що кухня відділилась від жилої кімнати. Кол- госпник і його рідня спочиває по праці не в за- душливій, переповненій кухонними випарами кімнаті, а в добре провітреній жилій кімнаті, з доцільними, виробленими в сільсько-госпо- дарських артілях предметами устаткування. Другим важним явищем є те, що з житла уступає верстат, який заміняв його у негігіє- нічне тісне приміщення. При допомозі уряду всі давні приватники-столярі з’єднились у сто- лярські артілі, які виготовлюють відповідну меблю. Вони використовують місцевий сирі- вець, виконують багатий асортимент предме- тів обладнання, дешевих та доброякісних. В деяких областях використовують оригі- нальну місцеву різьбу та орнаментику і високо розвинений місцевий стиль 12. <...> Існують численні науково-дослідні інститути по механічному обробленні дерева. В республіканській нараді (1946 р.) праців- ників мебльової промисловості України взяв участь голова Ради Міністрів Укр. РСР, та секретар Ц.К.К.П.(б) У т. М. С. Хрущов. http://www.etnolog.org.ua І всяка пожива. На жердках над постелею ви І всяка пожива. На жердках над постелею ви сять часто килими, щоденний чи святковий Ісять часто килими, щоденний чи святковий одяг, подушки. Нема шаф, де примістився-би Іодяг, подушки. Нема шаф, де примістився-би одяг. На стіні цілий ряд образів, прикрашених Іодяг. На стіні цілий ряд образів, прикрашених безліччю паперових квітів, добре приміщення Ібезліччю паперових квітів, добре приміщення для пороху. Житлова площа є мала. Піч заниІдля пороху. Житлова площа є мала. Піч зани має майже одну четверту частину кімнати. ВіІмає майже одну четверту частину кімнати. Ві М Селянське житло має ще багато недостач. М Селянське житло має ще багато недостач. Мимо існування двох жилих кімнат, в М Мимо існування двох жилих кімнат, в шості ціла родина міститься в одній кімнаті М шості ціла родина міститься в одній кімнаті кухні, де вариться пожива, виконуєсь всяку М кухні, де вариться пожива, виконуєсь всяку працю та нема дерев’яної долівки. За печею бу М працю та нема дерев’яної долівки. За печею бу- М - вають ще причі, де сплять всі покотом. УМвають ще причі, де сплять всі покотом. У стоМстолі-Млі- скрині переховується у затухлому приміщенні Мскрині переховується у затухлому приміщенні всяка пожива. На жердках над постелею виМвсяка пожива. На жердках над постелею ви-М- сять часто килими, щоденний чи святковий Мсять часто килими, щоденний чи святковий одяг, подушки. Нема шаф, де примістився-би Модяг, подушки. Нема шаф, де примістився-би одяг. На стіні цілий ряд образів, прикрашених Модяг. На стіні цілий ряд образів, прикрашених безліччю паперових квітів, добре приміщення Мбезліччю паперових квітів, добре приміщення душливій, переповненій кухонними випарами Мдушливій, переповненій кухонними випарами Ф що етнографічно обладнання житла, хоч і є Ф що етнографічно обладнання житла, хоч і є Селянське житло має ще багато недостач. ФСелянське житло має ще багато недостач. біл Фбіль Фь- Ф- буд» складає плани і будує для колгоспників Ф буд» складає плани і будує для колгоспників вигідне і практичне житло, беручи під увагу Ф вигідне і практичне житло, беручи під увагу економічні і гігієнічні умовини. Півсумерки Ф економічні і гігієнічні умовини. Півсумерки сільського житла закінчились. На місце старо Ф сільського житла закінчились. На місце старо Фго, душного, з малими віконцями повстає нове, Фго, душного, з малими віконцями повстає нове, обширне, правильно сплановане, зФобширне, правильно сплановане, з добре оскленими вікнами житло колгоспниФдобре оскленими вікнами житло колгоспни ка. Найважніше в новому сплануванні це те, Фка. Найважніше в новому сплануванні це те, що кухня відділилась від жилої кімнати. КолФщо кухня відділилась від жилої кімнати. Кол госпник і його рідня спочиває по праці не в заФгоспник і його рідня спочиває по праці не в за Е на начиння. Ліжка переносять у спальну кім Е на начиння. Ліжка переносять у спальну кім нату. Збільшують вікна. Електрифікують хати. Е нату. Збільшують вікна. Електрифікують хати. Разом зі старим житлом виникає нове. Е Разом зі старим житлом виникає нове. Сільсько-колгоспне будівництво «ДніпросільЕСільсько-колгоспне будівництво «Дніпросіль буд» складає плани і будує для колгоспників Ебуд» складає плани і будує для колгоспників вигідне і практичне житло, беручи під увагу Евигідне і практичне житло, беручи під увагу економічні і гігієнічні умовини. Півсумерки Еекономічні і гігієнічні умовини. Півсумерки сільського житла закінчились. На місце староЕсільського житла закінчились. На місце старо го, душного, з малими віконцями повстає нове, Его, душного, з малими віконцями повстає нове, ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 2/2016 84 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 3/2016 Вказівки т. М. С. Хрущова визначили шляхи, якими треба іти, щоби виконати п’ятирічний план мебльової промисловості. Працівникам її доручено важливу галузь загально народної справи, піклування про добробут радянських людей. Радянська влада приділює теж вели- ку увагу перебудові сільського господарства, на основі передової техніки, що нерозрив- но звязана з впровадженням електроенергії. <...> Зараз використовується дешеву енергію річок та водні млини, і враз з цим у всіх пере- дових колгоспах західних областей зелектри- фіковано хати колгоспників. Радянська влада і більшовицька партія допомагають трудовому селянству будувати нове життя. Електрика вносить величезні зміни в життя селян, вона полекшує пра- цю, змінює побут, стверджує нову культуру. В житті колгоспника появився радіоприймач, який лучить його з безграничними простора- ми нашої батьківщини, повчає його та розва- жає по праці. <...> На основі розгляненого матеріалу по внутрішньому обладнанні можна уважа- ти, що в західних областях існували великі класові різниці. Житло середняка, бідняка і куркуля було дуже різнородне. Розташуван- ня меблі навіть у куркульських житлах, які уважались найкращими, було негігієнічне. Відпочинкове приладдя, як причі чі ліжка, містилось в кухні, де варилась страва і де ці- лий день працювали спеціально осінню і зи- мою всі члени родини. Мебля в старому періоді виконувана була самим власником, примітивними знаряддя- ми праці. В новішому періоді виріб меблі переходить на ремісника, який виконує предмети на за- мовлення або на збут, і тоді вона в залежності від заможності замовника різна. Все таки ви- конавці і продавщики кермувались кращим заробітком для себе, що лучилось з експлуата- цією широких мас трудящих. В гігієнічних, добре спланованих Всесоюз- ною Академією Архітектури, житла колгосп- ників відповідно розташовують меблю для кухні, столової, спальні. Мебля, виконувана в артілях, є дешева і високо якісна. <...> 1 История культуры древней Руси. Изд. АН СССР. Москва, Ленинград 1948. 2 В. Шухевич: Гуцульщина. 3 История культуры древней Руси. Изд. АН СССР. Москва, Ленинград 1948. 4 Наукове відрядження в Чернівецьку і Стані- славську області 1949. 5 Наукове відрядження в Чернівецьку і Терно- пільську області 1948–1949. 6 Наукове відрядження в Львівську і Дрого- бицьку області. 7 В. Гнатюк: Народня пожива в Галичині (ст. 37). 8 Опис в розділі «скрині». 9 Українське мистецтво І. В. Щербаківський. 10 Матеріали до українсько-руської етнології, том ІІ, ст. 102. 11 Н. Заглада. Відділ монографічного дослі- дження села. Київ, 1930, ст. 37. 12 Артіль «Гуцульщина» Косів, Артіль «Шев- ченка» в Яворові. http://www.etnolog.org.ua І СССР. Москва, Ленинград 1948. І СССР. Москва, Ленинград 1948. В. Шухевич: Гуцульщина.І В. Шухевич: Гуцульщина. История культуры древней Руси. Изд. АН І История культуры древней Руси. Изд. АН СССР. Москва, Ленинград 1948.ІСССР. Москва, Ленинград 1948. Наукове відрядження в Чернівецьку і СтаніІ Наукове відрядження в Чернівецьку і Стані славську області 1949. Іславську області 1949. Наукове відрядження в Чернівецьку і ТерноІ Наукове відрядження в Чернівецьку і Терно пільську області 1948–1949.Іпільську області 1948–1949. Наукове відрядження в Львівську і ДрогоІНаукове відрядження в Львівську і Дрого М ми нашої батьківщини, повчає його та розва М ми нашої батьківщини, повчає його та розва <...> На основі розгляненого матеріалу М <...> На основі розгляненого матеріалу по внутрішньому обладнанні можна уважа М по внутрішньому обладнанні можна уважа- М - История культуры древней Руси. Изд. АН М История культуры древней Руси. Изд. АН СССР. Москва, Ленинград 1948.МСССР. Москва, Ленинград 1948. В. Шухевич: Гуцульщина. М В. Шухевич: Гуцульщина. История культуры древней Руси. Изд. АН М История культуры древней Руси. Изд. АН СССР. Москва, Ленинград 1948.МСССР. Москва, Ленинград 1948. Наукове відрядження в Чернівецьку і СтаніМ Наукове відрядження в Чернівецьку і Стані Ф житті колгоспника появився радіоприймач, Ф житті колгоспника появився радіоприймач, який лучить його з безграничними простора Фякий лучить його з безграничними простора- Ф- ми нашої батьківщини, повчає його та розва Фми нашої батьківщини, повчає його та розва- Ф- <...> На основі розгляненого матеріалу Ф<...> На основі розгляненого матеріалу від заможності замовника різна. Все таки ви Ф від заможності замовника різна. Все таки ви конавці і продавщики кермувались кращим Ф конавці і продавщики кермувались кращим заробітком для себе, що лучилось з експлуата Ф заробітком для себе, що лучилось з експлуата цією широких мас трудящих. Ф цією широких мас трудящих. В гігієнічних, добре спланованих ВсесоюзФВ гігієнічних, добре спланованих Всесоюз ною Академією Архітектури, житла колгоспФною Академією Архітектури, житла колгосп ників відповідно розташовують меблю для Фників відповідно розташовують меблю для кухні, столової, спальні. Мебля, виконувана в Фкухні, столової, спальні. Мебля, виконувана в артілях, єФартілях, є Е В новішому періоді виріб меблі переходить Е В новішому періоді виріб меблі переходить на ремісника, який виконує предмети на за Е на ремісника, який виконує предмети на за мовлення або на збут, іЕмовлення або на збут, і тодЕтод від заможності замовника різна. Все таки виЕвід заможності замовника різна. Все таки ви конавці і продавщики кермувались кращим Еконавці і продавщики кермувались кращим заробітком для себе, що лучилось з експлуатаЕзаробітком для себе, що лучилось з експлуата цією широких мас трудящих.Ецією широких мас трудящих. В гігієнічних, добре спланованих ВсесоюзЕВ гігієнічних, добре спланованих Всесоюз
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202154
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0130-6936
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-27T13:30:01Z
publishDate	2016
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
record_format	dspace
spelling	Чехович, С. 2025-03-03T16:18:28Z 2016 Обладнання житла на західних областях УРСР / С. Чехович // Народна творчість та етнологія. — 2016. — № 3. — С. 75-84. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202154 728.6(477.8)“19” Матеріали до Етнографічного атласу матеріальної культури Української РСР межі 1940–1950-х років. Культура нутра селянського житла не творить замкнутої в собі ділянки, вона в'яжеться з цілістю селянського побуту, віддзеркалює на свій спосіб природні умовини і етнічну минувшину. Заразом внутрішнє устаткування є відбитком економічно-суспільних умовин, які стимулювали більші або менші зміни в цьому ж устаткуванні. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Архівні матеріали Обладнання житла на західних областях УРСР Abode Fitments in Western Regions of the Ukrainian SSR Article published earlier
spellingShingle	Обладнання житла на західних областях УРСР Чехович, С. Архівні матеріали
title	Обладнання житла на західних областях УРСР
title_alt	Abode Fitments in Western Regions of the Ukrainian SSR
title_full	Обладнання житла на західних областях УРСР
title_fullStr	Обладнання житла на західних областях УРСР
title_full_unstemmed	Обладнання житла на західних областях УРСР
title_short	Обладнання житла на західних областях УРСР
title_sort	обладнання житла на західних областях урср
topic	Архівні матеріали
topic_facet	Архівні матеріали
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202154
work_keys_str_mv	AT čehovičs obladnannâžitlanazahídnihoblastâhursr AT čehovičs abodefitmentsinwesternregionsoftheukrainianssr

Обладнання житла на західних областях УРСР

Institution

Ähnliche Einträge