Творчість українських жінок-політв’язнів у ГУЛАГу
У статті розглянуто маловивчений аспект повсякденного життя українських жінок-політв’язнів у таборах і в’язницях ГУЛАГу в 1940–1950-х роках – жіночу творчість. На основі аналізу спогадів колишніх політв’язнів про практики співу народних пісень, віршування, театралізованих постановок, вишивання та ма...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Дата: | 2016 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2016
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202161 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Творчість українських жінок-політв’язнів у ГУЛАГу / О. Кісь // Народна творчість та етнологія. — 2016. — № 3. — С. 51-59. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860018489046073344 |
|---|---|
| author | Кісь, О. |
| author_facet | Кісь, О. |
| citation_txt | Творчість українських жінок-політв’язнів у ГУЛАГу / О. Кісь // Народна творчість та етнологія. — 2016. — № 3. — С. 51-59. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народна творчість та етнологія |
| description | У статті розглянуто маловивчений аспект повсякденного життя українських жінок-політв’язнів у таборах і в’язницях ГУЛАГу в 1940–1950-х роках – жіночу творчість. На основі аналізу спогадів колишніх політв’язнів про практики співу народних пісень, віршування, театралізованих постановок, вишивання та малювання встановлено, що різні форми жіночої творчості за колючим дротом виконували низку важливих функцій: репрезентативну, консолідуючу, аксіологічну, психотерапевтичну, експресивну та протестну.
Встатье рассмотрен малоизученный аспект повседневной жизни политзаключенных украинок в лагерях и тюрьмах ГУЛАГа в 1940–1950-х годах – женское творчество. На основе анализа воспоминаний бывших политзаключенных о практиках пения народных песен, создания стихов, театрализованных постановок, вышивания и рисования показано, что разные формы женского творчества за колючей проволокой выполняли ряд важных функций: репрезентативную, консолидирующую, аксиологическую, психотерапевтическую, экспрессивную и протестную.
This article explores a little-studied aspect of the everyday life of Ukrainian women – political prisoners in the Gulag camps and prisons in the 1940s–50s, namely – women’s creative work. On the basis of analyzing the former female prisoners’ personal testimonies (about singing folk songs, writing poetries, staging performances, embroidering, and drawing), the author ascertains that various forms of women’s creative work behind the barbed wire functioned as important occupations for women’s self-representation, consolidation, axiological integrity, psychotherapy, self-expression, and peaceful resistance.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:46:01Z |
| format | Article |
| fulltext |
51
ТВОРЧІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ ЖІНОК-ПОЛІТВ’ЯЗНІВ
У ГУЛАГУ
Оксана Кісь
УДК 343.261-055.2(=161.2):323.28+7.071
У статті розглянуто маловивчений аспект повсякденного життя українських жінок-політв’язнів у таборах і
в’язницях ГУЛАГу в 1940–1950-х роках – жіночу творчість. На основі аналізу спогадів колишніх політв’язнів про
практики співу народних пісень, віршування, театралізованих постановок, вишивання та малювання встановлено,
що різні форми жіночої творчості за колючим дротом виконували низку важливих функцій: репрезентативну, консо-
лідуючу, аксіологічну, психотерапевтичну, експресивну та протестну.
Ключові слова: українські жінки-політв’язні, ГУЛАГ, повсякденне життя, творчість, жіноча історія.
В статье рассмотрен малоизученный аспект повседневной жизни политзаключенных украинок в лагерях и тюрьмах
ГУЛАГа в 1940–1950-х годах – женское творчество. На основе анализа воспоминаний бывших политзаключенных
о практиках пения народных песен, создания стихов, театрализованных постановок, вышивания и рисования пока-
зано, что разные формы женского творчества за колючей проволокой выполняли ряд важных функций: репрезента-
тивную, консолидирующую, аксиологическую, психотерапевтическую, экспрессивную и протестную.
Ключевые слова: украинки-политзаключенные, ГУЛАГ, повседневность, творчество, женская история.
This article explores a little-studied aspect of everyday life of Ukrainian women – political prisoners in the Gulag camps
and prisons in the 1940s–50s, namely – women’s creative work. On the basis of analysing the former female prisoners’ personal
testimonies (about singing folk songs, writing poetries, staging performances, embroidering and drawing), the author ascertains
that various forms of women’s creative work behind the barbed wire functioned as important occupations for women’s self-
representation, consolidation, axiological integrity, psychotherapy, self-expression, and peaceful resistance.
Keywords: Ukrainian women – political prisoners, Gulag, everyday life, creative work, women’s history.
Однією з найтрагічніших сторінок но-
вітньої історії України були масові політич-
ні репресії доби сталінізму. Попри те, що в
1940–1950-х роках українці були другою
за чисельністю етнічною групою серед усіх
в’язнів ГУЛАГу [10, c. 10–11] і водночас
близько третини всіх невільників становили
жінки [5], вітчизняні історики досі не приді-
ляли належної уваги дослідженню гендерних
аспектів повсякдення українських жінок у
таборах. Тривалий час інформація про життя
політв’язнів за колючим дротом була закри-
тою і табуйованою для вивчення, однак нині
з’являються різноманітні джерела (насамперед
мемуари, автобіографії, усні спогади колишніх
політв’язнів, музейні колекції), які в поєднан-
ні з оприлюдненими офіційними документа-
ми, демографічними й статистичними даними
дозволяють реконструювати певні сторони
життя українок у таборах та зрозуміти, що до-
помагало їм вижити в неволі [14]. Більшість
досліджень про особливості жіночого досвіду
ГУЛАГу (переважно іноземних) висвітлюють
передусім нелюдські умови утримання і праці
невільниць, а також специфічно-жіночі сторо-
ни їхнього повсякдення (сексуальне насиль-
ство, материнство за ґратами) [6, c. 249–267;
17; 18; 24; 27; 28; 30; 32]. Спробуємо висвіт-
лити різні форми дозвілля й творчості україн-
ських жінок-політв’язнів (зокрема спів, пое-
тичну творчість, театралізовані постановки,
вишивання та малювання) та охарактеризува-
ти їхнє значення для невільниць.
Незважаючи на виснажливу працю, голод та
холод, хвороби і каліцтва, знущання охоронців
та в’язнів-злочинців, нелюдські побутові умови,
у жінок не зникала, а часом навіть загострю-
валася потреба в прекрасному 1. Ними рухало
бажання заповнити духовну пустоту та знайти
точку опори в умовах, спрямованих на розми-
вання соціальних ідентичностей (національної,
гендерної, релігійної тощо) та руйнування люд-
http://www.etnolog.org.ua
І
ні репресії доби сталінізму. Попри те, що в
І
ні репресії доби сталінізму. Попри те, що в
рока Іроках українці були другою Іх українці були другою
за чисельністю етнічною групою серед усіх Іза чисельністю етнічною групою серед усіх
в’язнів ГУЛАГу Ів’язнів ГУЛАГу [10 І[10, c.І, c. 10–І10–
близько третини всіх невільників становили Іблизько третини всіх невільників становили
[5], вітчизняні історики досі не придіІ[5], вітчизняні історики досі не приді
ляли належної уваги дослідженню гендерних Іляли належної уваги дослідженню гендерних
М
that various forms of women’s creative work behind the barbed wire functioned as important occupations for women’s self-
М
that various forms of women’s creative work behind the barbed wire functioned as important occupations for women’s self-
representation, consolidation, axiological integrity, psychotherapy, self-expression, and peaceful resistance.
М
representation, consolidation, axiological integrity, psychotherapy, self-expression, and peaceful resistance.
– political prisoners, Gulag, everyday life, creative work, women’s history.
М
– political prisoners, Gulag, everyday life, creative work, women’s history.
Однією з найтрагічніших сторінок ноМОднією з найтрагічніших сторінок но-М-
вітньої історії України були масові політичМвітньої історії України були масові політич-М-
ні репресії доби сталінізму. Попри те, що в Мні репресії доби сталінізму. Попри те, що в
х українці були другою Мх українці були другою
за чисельністю етнічною групою серед усіх Мза чисельністю етнічною групою серед усіх
10–М10–11] іМ11] і водМвод
близько третини всіх невільників становили Мблизько третини всіх невільників становили
досліджень про особливості жіночого досвіду Мдосліджень про особливості жіночого досвіду
Ф
зано, что разные формы женского творчества за колючей проволокой выполняли ряд важных функций: репрезента
Ф
зано, что разные формы женского творчества за колючей проволокой выполняли ряд важных функций: репрезента
тивную, консолидирующую, аксиологическую, психотерапевтическую, экспрессивную и протестную.
Ф
тивную, консолидирующую, аксиологическую, психотерапевтическую, экспрессивную и протестную.
украинки-политзаключенные, ГУЛАГ, повседневность, творчество, женская история.
Ф
украинки-политзаключенные, ГУЛАГ, повседневность, творчество, женская история.
This article explores a little-studied aspect of everyday life of Ukrainian womenФThis article explores a little-studied aspect of everyday life of Ukrainian women – poФ– po
and prisons in the 1940s–50s, namely – women’s creative work. On the basis of analysing the former female prisoners’ personal Фand prisons in the 1940s–50s, namely – women’s creative work. On the basis of analysing the former female prisoners’ personal
testimonies (about singing folk songs, writing poetries, staging performances, embroidering and drawing), the author ascertains Фtestimonies (about singing folk songs, writing poetries, staging performances, embroidering and drawing), the author ascertains
that various forms of women’s creative work behind the barbed wire functioned as important occupations for women’s self-Фthat various forms of women’s creative work behind the barbed wire functioned as important occupations for women’s self-
representation, consolidation, axiological integrity, psychotherapy, self-expression, and peaceful resistance.Фrepresentation, consolidation, axiological integrity, psychotherapy, self-expression, and peaceful resistance.
– political prisoners, Gulag, everyday life, creative work, women’s history.Ф– political prisoners, Gulag, everyday life, creative work, women’s history.
Е
українські жінки-політв’язні, ГУЛАГ, повсякденне життя, творчість, жіноча історія.
Е
українські жінки-політв’язні, ГУЛАГ, повсякденне життя, творчість, жіноча історія.
статье рассмотрен малоизученный аспект повседневной жизни политзаключенных украинок в лагерях и тюрьмах
Е
статье рассмотрен малоизученный аспект повседневной жизни политзаключенных украинок в лагерях и тюрьмах
нское творчество. На основе анализа воспоминаний бывших политзаключенных Енское творчество. На основе анализа воспоминаний бывших политзаключенных
о практиках пения народных песен, создания стихов, театрализованных постановок, вышивания и рисования покаЕо практиках пения народных песен, создания стихов, театрализованных постановок, вышивания и рисования пока
зано, что разные формы женского творчества за колючей проволокой выполняли ряд важных функций: репрезентаЕзано, что разные формы женского творчества за колючей проволокой выполняли ряд важных функций: репрезента
тивную, консолидирующую, аксиологическую, психотерапевтическую, экспрессивную и протестную.Етивную, консолидирующую, аксиологическую, психотерапевтическую, экспрессивную и протестную.
украинки-политзаключенные, ГУЛАГ, повседневность, творчество, женская история.Еукраинки-политзаключенные, ГУЛАГ, повседневность, творчество, женская история.
– poЕ– political prisoners in the Gulag camps Еlitical prisoners in the Gulag camps
and prisons in the 1940s–50s, namely – women’s creative work. On the basis of analysing the former female prisoners’ personal Еand prisons in the 1940s–50s, namely – women’s creative work. On the basis of analysing the former female prisoners’ personal
52
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 3/2016
ської гідності. Колишня невільниця табору в
Інті Ярослава Крижанівська-Гасюк (1925 р. н.)
згадувала: «На жорстокій півночі не вмер дух
свободи, бажання творити і жити <...> тися-
чі жінок і дівчат, цвіт України, перебуваючи за
колючими дротами, після важкої і непосильної
праці, працюючи у вічній мерзлоті на розванта-
женні лісу, земляних роботах, знаходили час не
на відпочинок, а на молитву і пісню» [21, c. 131].
Майже в кожному спогаді колишніх невільниць
можна натрапити на згадку про різноманітні
прояви творчого начала: жінки співали народні
пісні, вишивали, ліпили фігурки з глевкого хлі-
ба, малювали, складали вірші та авторські пісні,
майстрували різні дрібнички з підручних мате-
ріалів тощо. Причому своє натхнення жінки та
дівчата незмінно черпали в традиційній україн-
ській культурі, що засвідчують форма та зміст
таборової творчості.
Спів. Найбільш загальнодоступною і масо-
вою розвагою для жінок став спів народних пі-
сень. У неволі ця буденна для українок справа
набувала особливого смислу. У своїх спогадах
вони зазначають, що пісня давала їм розраду в
найважчі хвилини, нагадувала про дім і роди-
ну, дозволяла відтворити ментальний зв’язок з
рідним краєм, поринути у спогади про минуле,
вивільняла важкі думки та емоції. На короткий
час жінки забували про жахливу реальність,
у якій перебували, та дозволяли собі мріяти
про щасливе майбутнє. Стефанія Коваль-
Надорожняк розповідає, як спів скрасив їхнє
перебування в тюремній камері після суду:
«Молодість брала своє. Нам хотілося спі-
вати, хотілося вирватися з тих стін. У сусідній
камері сиділо наших вісімнадцять хлопців <...>
У стіні зробилась велика шпара <...> вони да-
вали концерти під нашою стіною, а ми у свою
чергу співали свої пісні <...> Співали впівголо-
са, але виходило дуже гарно» [1, c. 200].
Спільний спів підтримував дух невіль-
ниць у найсуворіших умовах. Навіть заслані
до Мордовії після придушення Норильського
повстання покарані за участь у ньому дівчата
співали, про що згадує Ганна Заячківська-
Михальчук:
«Їм добавили ще неволі, а вони сміють-
ся <...> Літо, кругом зелень... Як не радіти,
хоч тому скупому щастю, що нам випадає на
нашу долю. Щовечора збираємося між барака-
ми на подвір’ї зони, співаємо <...> Репертуар
невичерпний. Збирався весь табір на наші ве-
чірні концерти, хто міг – помагав, хто душею
витав над рідними місцями, звідки їх вирвала
лиха доля» [21, c. 160].
Українські пісні, попри всі заборони, іно-
ді зворушували навіть адміністрацію таборів:
подекуди охоронці не лише толерували спів,
але й відкрито слухали. Ганна Позняк згадує:
«В совхозі ми зустріли своїх землячок, їх тут
було біля трьох сотень, і майже всі із Західної
України <...> Начальником табору був украї-
нець, фронтовик, інвалід <...> У свята, коли у
дівчат було більше вихідних, начальник табо-
ру просив їх співати українських пісень» [23,
c. 75]; «Ми давали концерти <...> Офіцери
приходили і слухали нас, і ми співали україн-
ські пісні...» [11].
Народна пісня допомагала жінкам долати
відчай, вона давала їм відчуття єдності, згур-
товувала, допомагала зберегти зв’язок із на-
ціональною спільнотою як у таборі, так і поза
його межами, на далекій батьківщині; вона
була маніфестом їхньої національної ідентич-
ності та важливим інструментом підтримання
національної свідомості серед політв’язнів. За-
боронений у таборах, однак широко практико-
ваний спів народних пісень можна розглядати
як форму пасивного спротиву антигуманному
режиму ГУЛАГу, який трактував в’язнів як
позбавлених почуттів та емоцій рабів без пра-
ва на радість. Усупереч фізичній неволі, жінки
відчували внутрішню свободу: у піснях вони
почувалися вільними для спогадів та мрій,
а стіни, огорожі і кордони втрачали своє фа-
тальне значення.
Віршування. Поширеним видом табо-
рової творчості стала також аматорська пое-
зія. У неволі почали писати вірші навіть ті,
хто за звичайних обставин не помічав у собі
здібностей чи потреби поетичної творчості.
Пам’ять колишніх політв’язнів зберегла безліч
http://www.etnolog.org.ua
І
вивільняла важкі думки та емоції. На короткий
І
вивільняла важкі думки та емоції. На короткий
час жінки забували про жахливу реальність, Ічас жінки забували про жахливу реальність,
якій перебували, та дозволяли собі мріяти Іякій перебували, та дозволяли собі мріяти
про щасливе майбутнє. Стефанія Коваль-Іпро щасливе майбутнє. Стефанія Коваль-
Надорожняк розповідає, як спів скрасив їхнє ІНадорожняк розповідає, як спів скрасив їхнє
перебування в тюремній камері після суду:Іперебування в тюремній камері після суду:
«Молодість брала своє. Нам хотілося спіІ«Молодість брала своє. Нам хотілося спі
М
вою розвагою для жінок став спів народних пі
М
вою розвагою для жінок став спів народних пі
неволі ця буденна для українок справа
М
неволі ця буденна для українок справа
сво
М
своїх спогадах
М
їх спогадах
вони зазначають, що пісня давала їм розраду в
М
вони зазначають, що пісня давала їм розраду в
найважчі хвилини, нагадувала про дім і роди
М
найважчі хвилини, нагадувала про дім і роди-
М
-
ну, дозволяла відтворити ментальний зв’язок з Мну, дозволяла відтворити ментальний зв’язок з
рідним краєм, поринути у спогади про минуле, Мрідним краєм, поринути у спогади про минуле,
вивільняла важкі думки та емоції. На короткий Мвивільняла важкі думки та емоції. На короткий
час жінки забували про жахливу реальність, Мчас жінки забували про жахливу реальність,
якій перебували, та дозволяли собі мріяти Мякій перебували, та дозволяли собі мріяти
про щасливе майбутнє. Стефанія Коваль-Мпро щасливе майбутнє. Стефанія Коваль-
Надорожняк розповідає, як спів скрасив їхнє МНадорожняк розповідає, як спів скрасив їхнє
ціональною спільнотою як у таборі, так і поза Мціональною спільнотою як у таборі, так і поза
ФНайбільш загальнодоступною і масо ФНайбільш загальнодоступною і масо- Ф-
вою розвагою для жінок став спів народних пі Фвою розвагою для жінок став спів народних пі- Ф-
неволі ця буденна для українок справа Фневолі ця буденна для українок справа
їх спогадах Фїх спогадах
України
Ф
України
нець, фронтовик, інвалід
Ф
нець, фронтовик, інвалід
дівчат було більше вихідних, начальник табо
Ф
дівчат було більше вихідних, начальник табо
ру просив їх співати українських пісень» [23,
Ф
ру просив їх співати українських пісень» [23,
Фc.Фc. 75]; «Ми давали концертиФ75]; «Ми давали концерти
приходили і слухали нас, іФприходили і слухали нас, і
ські пісні...»Фські пісні...» [11].Ф[11].
Народна пісня допомагала жінкам долати ФНародна пісня допомагала жінкам долати
відчай, вона давала їм відчуття єдності, згурФвідчай, вона давала їм відчуття єдності, згур
товувала, допомагала зберегти зв’язок із наФтовувала, допомагала зберегти зв’язок із на
Е
подекуди охоронці не лише толерували спів,
Е
подекуди охоронці не лише толерували спів,
але й відкрито слухали. Ганна Позняк згадує:
Е
але й відкрито слухали. Ганна Позняк згадує:
совхозі ми зустріли своїх землячок, їх тут
Е
совхозі ми зустріли своїх землячок, їх тут
було біля трьох сотень, іЕбуло біля трьох сотень, і майЕмай
України ЕУкраїни <...> Начальником табору був україЕ<...> Начальником табору був украї
нець, фронтовик, інвалідЕнець, фронтовик, інвалід <..Е<...> УЕ.> У
дівчат було більше вихідних, начальник табоЕдівчат було більше вихідних, начальник табо
ру просив їх співати українських пісень» [23, Еру просив їх співати українських пісень» [23,
75]; «Ми давали концертиЕ75]; «Ми давали концерти
53
З історії науки
віршованих рядків, у яких – туга за рідними
і коханими, за батьківщиною, мрії про волю,
роздуми про сенс життя. Така діяльність була
суворо заборонена в таборах і призводила до
покарань. Колишня невільниця Стефанія Ко-
валь-Надорожняк згадує: «Тоді багато наших
дівчат писали вірші, переважно про любов до
України, про тугу за рідним краєм. І я теж. Це
кваліфікувалося як антисовєтська пропаганда
з допомогою поезії буржуазно-націоналістич-
ного змісту» [1, c. 202].
Згадуючи про Ірину Сеник, Ніна Вірчен-
ко захоплюється її творчим поривом у неволі:
«Ірина була тоді надзвичайно молода і тала-
новита <...> навіть за тих неймовірно тяжких
умов, коли все чисто заборонялося <...> це ж
був спецтабір! А Ірця знаходила клаптики па-
перу, робила мініатюрні блокнотики, потайки
віршувала (про матір, Україну: Львів, кохан-
ня, друзів). Справжня поетеса з Божої лас-
ки <...> Поезія і вишивання – це її повітря,
без них вона б задихнулася <...> Ми її і охрес-
тили так – “електрична Ірка”» [21, c. 75–76].
Характерно, що поетична творчість жінок
у таборах не була приватною, потаємною спра-
вою. Навпаки, колишні невільниці у своїх спо-
гадах згадують ті особливі моменти, коли їм
вдавалося спільно слухати вірші своїх посес-
тер. Анастасія Закидальська з пієтетом пише
про талановитих поеток, з якими її звела доля
в одному з таборів Інти: «Ми проводили літе-
ратурні вечори, слухали вірші поеток-в’язнів
Катрусі Сторожук-Андрощук, Катрусі Манд-
рик-Куйбіди, Орисі Грициної-Митищук, ста-
вили вистави...» [8, c. 48].
Деякі вірші були іменними – написаними
спеціально для подруги й подарованими їй на
згадку. Оксана Мешко оповідає про масовий
характер поетичної творчості серед ув’язнених
українок: «Вірші не збереглися – це були
іменні дарунки, прочитані вголос або записані
на уривку дефіцитного паперу, що або слідом
знищувався, або в черговому “шмоні” вилучав-
ся нашим наглядом. За них карали <...> Без-
іменні народні поетеси Ганнусі, Настуні, Сте-
фи, Ніни, Богдани – ім’я їм легіон – озвалися
своїми віршами зі сталінської неволі...» [19,
c. 41–43].
Пам’ять колишніх політв’язнів зберегла
численні зразки таборової жіночої поезії, й у
своїх спогадах вони раз по раз цитують і зга-
дують добрим словом тих, хто не пережив
неволі. У такий спосіб імена і твори українок-
політв’язнів повертаються до української куль-
тури, з якої їх було так брутально вирвано 2.
Окрім очевидного психотерапевтичного
ефекту поетичної творчості (вивільнення та
вербалізація емоційних тягарів та важких ду-
мок), практика віршування також допомагала
жінкам, що опинилися в нелюдських умовах,
плекати в пам’яті найдорожчі спогади і мрії
про нормальне життя, артикулювати влас-
ну систему цінностей і переконань. Водночас
таку діяльність – суворо заборонену, та все ж
дуже поширену – можна розглядати і як фор-
му ненасильницького спротиву тоталітарному
режимові, що бачив в’язнів як знеосіблених
безликих істот, позбавлених будь-яких есте-
тичних потреб і права на радість творчості.
Збережені в пам’яті й переказувані усно вірші
були поза контролем табірних наглядачів, тож
поетична творчість ставала проявом внутріш-
ньої свободи невільниць.
Театралізовані постановки. Ще одним
способом забути про жахіття ув’язнення, зня-
ти нервове напруження та розвіяти тугу ста-
ли театралізовані постановки. Попри жахли-
ві умови побуту й виснажливу працю, жінки
радо витрачали час та сили на підготовку ви-
став. Ольга Завербна свідчить:
«Духом ми не падали. Було на Інті 400,
а може трохи більше дівчат і жінок. Ходили
на роботу, копали мокрий торф. Одного разу
з роботи ледве прийшли в барак, – примерз-
ли онучі до ніг і до валянок <...> Розрізали
валянки, щоб зняти з ніг, стояв крик і стогін
дівчат. А відігрівшись, пообідали, пішки йшли
в сушилку на репетицію. Ставили українську
виставу в бараці для в’язнів-литовців. Вони
нам своє показували, ми їм своє. Була радість
в лихі, тяжкі дні. Робили гарні костюми. Бінти
малювали на стрічки. З хліба робили червоні
http://www.etnolog.org.ua
І
вдавалося спільно слухати вірші своїх посес
І
вдавалося спільно слухати вірші своїх посес
тер. Анастасія Закидальська з пієтетом пише Ітер. Анастасія Закидальська з пієтетом пише
про талановитих поеток, зІпро талановитих поеток, з
в одному з таборів Інти: «Ми проводили літеІв одному з таборів Інти: «Ми проводили літе
ратурні вечори, слухали вірші поеток-в’язнів Іратурні вечори, слухали вірші поеток-в’язнів
Катрусі Сторожук-Андрощук, Катрусі МандІКатрусі Сторожук-Андрощук, Катрусі Манд
рик-Куйбіди, Орисі Грициної-Митищук, стаІрик-Куйбіди, Орисі Грициної-Митищук, ста
М
її повітря,
М
її повітря,
.> Ми її і охрес
М
.> Ми її і охрес
[21, c.
М
[21, c. 75–76].
М
75–76].
Характерно, що поетична творчість жінок
М
Характерно, що поетична творчість жінок
у таборах не була приватною, потаємною спра
М
у таборах не була приватною, потаємною спра-
М
-
вою. Навпаки, колишні невільниці у своїх споМвою. Навпаки, колишні невільниці у своїх спо-М-
гадах згадують ті особливі моменти, коли їм Мгадах згадують ті особливі моменти, коли їм
вдавалося спільно слухати вірші своїх посесМвдавалося спільно слухати вірші своїх посес-М-
тер. Анастасія Закидальська з пієтетом пише Мтер. Анастасія Закидальська з пієтетом пише
якиМякими її звела доля Мми її звела доля
в одному з таборів Інти: «Ми проводили літеМв одному з таборів Інти: «Ми проводили літе
ратурні вечори, слухали вірші поеток-в’язнів Мратурні вечори, слухали вірші поеток-в’язнів
поетична творчість ставала проявом внутрішМпоетична творчість ставала проявом внутріш
Ф
віршувала (про матір, Україну: Львів, кохан
Ф
віршувала (про матір, Україну: Львів, кохан-
Ф
-
ня, друзів). Справжня поетеса з Божої лас Фня, друзів). Справжня поетеса з Божої лас- Ф-
її повітря, Фїї повітря,
.> Ми її і охрес Ф.> Ми її і охрес- Ф-
про нормальне життя, артикулювати влас
Ф
про нормальне життя, артикулювати влас
ну систему цінностей і переконань. Водночас
Ф
ну систему цінностей і переконань. Водночас
Ф
таку діяльність
Ф
таку діяльність
дуже поширену
Ф
дуже поширену
му ненасильницького спротиву тоталітарному Фму ненасильницького спротиву тоталітарному
режимові, що бачив в’язнів як знеосіблених Фрежимові, що бачив в’язнів як знеосіблених
безликих істот, позбавлених будь-яких естеФбезликих істот, позбавлених будь-яких есте
тичних потреб і права на радість творчості. Фтичних потреб і права на радість творчості.
Збережені в пам’яті й переказувані усно вірші ФЗбережені в пам’яті й переказувані усно вірші
були поза контролем табірних наглядачів, тож Фбули поза контролем табірних наглядачів, тож
Е
вербалізація емоційних тягарів та важких ду
Е
вербалізація емоційних тягарів та важких ду
мок), практика віршування також допомагала
Е
мок), практика віршування також допомагала
жінкам, що опинилися в нелюдських умовах,
Е
жінкам, що опинилися в нелюдських умовах,
плекати в пам’яті найдорожчі спогади і мрії Еплекати в пам’яті найдорожчі спогади і мрії
про нормальне життя, артикулювати власЕпро нормальне життя, артикулювати влас
ну систему цінностей і переконань. Водночас Ену систему цінностей і переконань. Водночас
таку діяльністьЕтаку діяльність – суЕ– суворо заборонену, та все ж Еворо заборонену, та все ж
дуже поширенуЕдуже поширену – моЕ– можна розглядати і як форЕжна розглядати і як фор
му ненасильницького спротиву тоталітарному Ему ненасильницького спротиву тоталітарному
54
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 3/2016
коралі. З-під метрового снігу діставали і рва-
ли зелень брусники на віночки, все фарбували
стрептоцидом, акрихілом, зеленкою» [7].
Особливо ця діяльність активувалася в
контексті підготовки до великих свят, даю-
чи жінкам нагоду належно відзначити подію
та водночас артикулювати свою національну
ідентичність, піднести національну свідомість
подруг. Ганна Заячківська-Михальчук, яка
свого часу була авторкою й постановницею
різдвяного вертепу в таборі, докладно описує
цю подію та зміст дійства у своїх спогадах:
«Прийшло Святе Різдво, знов поставили
свою п’єсу по бараках <...> Зачали ми готови-
тись, вчитись хором “Заповіт”, “Реве та стогне
Дніпр широкий” <...> Ми підготували вертеп
на нашу невольничу тему і свої колядки <...>
Зміст і думка невибагливі, прості, з нашого пе-
режитого: молодий в’язень відбув своє покаран-
ня, вертається в рідне село. Не знає, чи є хто в
його батьківській хаті, сів на пеньку та й згадує
своє, те, що пережив. Тою дорогою діти везуть
на санчатах дров і ялинку для якоїсь бідної жін-
ки в селі. Вона одинока, тільки що вернулася з
висилки, хата холодна, дров нема. Хлопець йде
за ними <...> зрозумів, що це його хата і його
мати <...> Не було ні одної людини ні в нашому
бараку, ні в сусідніх, щоби спокійно поставила-
ся до того» [9, c. 167, 143–144].
Коли відчай і туга опановували фізично та
емоційно виснажених жінок, було вкрай важ-
ливо розрядити напружену атмосферу, підняти
настрій і вивільнити емоції. Імпровізована ви-
става, як згадує Надія Суровцова, допомагала
подолати такий стан: «Настрій падав. Кіль-
кість сварок, конфліктів зростала, люди почи-
нали ненавидіти не тільки все навколо, але й
одне одного. Ой, як це було сумно, ця атмос-
фера ворожнечі в спільній тісній клітці <...>
Я оголосила, що по обіді відбудеться вистава
цирку. Люди завжди віднаходяться, отож за
якісь дві години в кінці бараку була оголошена
“умовна арена” <...> Барак сміявся. Основне
було досягнуто» [26, c. 278].
У 1940-х роках та на початку 1950-х за
будь-яку самодіяльність в’язнів карали кар-
цером (так званий БУР – «барак усиленного
режима»), і це змушувало їх робити все таєм-
но, дотримуючись усіляких заходів конспіра-
ції (наприклад залишати вартових чатувати
знадвору, щоб ті попередили про наближення
наглядачів), повсякчас ризикуючи бути викри-
тими та покараними.
Після смерті Сталіна, особливо після хвилі
табірних страйків-повстань 1953–1954 років,
у багатьох таборах режим утримання було
пом’якшено в напрямку зменшення кількості
суворих заборон. Так, улітку 1954 року поло-
нянки табору в Тайшеті робили театралізовані
постановки та влаштовували співочі концерти
просто на подвір’ї зони, у присутності охорон-
ців, працівників та адміністрації табору. При
цьому жінки виконували як твори української
класики, так і українські народні, а також
стрілецькі та повстанські пісні [9, c. 148–149].
Ярослава Крижанівська-Гасюк також згадує:
«У 1953 році, після смерті “батька народів” ці
змучені, але мужні жінки і дівчата організува-
ли самодіяльний мистецький колектив. Його
репертуар складався з класичних опер <...>
Всі чоловічі оперні партії виконували жінки-
політв’язні» [21, c. 131–132] 3.
Новостворені та діючі в таборах культурно-
виховні частини (КВЧ) 4 почали залучати
в’язнів до різноманітних освітньо-пропаган-
дистських заходів. Це дало нагоду багатьом
обдарованим невільницям не лише реалізува-
ти свій хист, але й полегшити своє становище
(бо актори частково звільнялися від загальних
робіт або їх переводили на легші роботи) [9,
c. 125]. Українські політв’язні нерідко вико-
ристовували це як можливість для піднесен-
ня національного духу. Підготовані в межах
КВЧ заходи (концерти та вистави) демон-
струвалися не лише у власній зоні, але й у ін-
ших підрозділах ГУЛАГу, де невільниці мали
змогу зустрітися та поспілкуватися з іншими
українськими політв’язнями. Про один такий
виїзний концерт у чоловічій зоні з особливим
зворушенням розповідає Ганна Заячківська-
Михальчук: «Прийняли нас там з дорогою,
щирою душею. Зразу кинулись нагодувати
http://www.etnolog.org.ua
І
бараку, ні в сусідніх, щоби спокійно поставила
І
бараку, ні в сусідніх, щоби спокійно поставила
[9, c. І[9, c. 167, 143–144].І167, 143–144].
Коли відчай і туга опановували фізично та ІКоли відчай і туга опановували фізично та
емоційно виснажених жінок, було вкрай важІемоційно виснажених жінок, було вкрай важ
ливо розрядити напружену атмосферу, підняти Іливо розрядити напружену атмосферу, підняти
настрій і вивільнити емоції. Імпровізована виІнастрій і вивільнити емоції. Імпровізована ви
става, як згадує Надія Суровцова, допомагала Істава, як згадує Надія Суровцова, допомагала
М
його батьківській хаті, сів на пеньку та й згадує
М
його батьківській хаті, сів на пеньку та й згадує
своє, те, що пережив. Тою дорогою діти везуть
М
своє, те, що пережив. Тою дорогою діти везуть
на санчатах дров і ялинку для якоїсь бідної жін
М
на санчатах дров і ялинку для якоїсь бідної жін
ки в селі. Вона одинока, тільки що вернулася з
М
ки в селі. Вона одинока, тільки що вернулася з
висилки, хата холодна, дров нема. Хлопець йде
М
висилки, хата холодна, дров нема. Хлопець йде
<...> зрозумів, що це його хата і його М<...> зрозумів, що це його хата і його
<...> Не було ні одної людини ні в нашому М<...> Не було ні одної людини ні в нашому
бараку, ні в сусідніх, щоби спокійно поставилаМбараку, ні в сусідніх, щоби спокійно поставила-М-
167, 143–144].М167, 143–144].
Коли відчай і туга опановували фізично та МКоли відчай і туга опановували фізично та
емоційно виснажених жінок, було вкрай важМемоційно виснажених жінок, було вкрай важ
ливо розрядити напружену атмосферу, підняти Мливо розрядити напружену атмосферу, підняти
політв’язні» [21, c.Мполітв’язні» [21, c.
Ф
режитого: молодий в’язень відбув своє покаран
Ф
режитого: молодий в’язень відбув своє покаран-
Ф
-
ня, вертається в рідне село. Не знає, чи є хто в Фня, вертається в рідне село. Не знає, чи є хто в
його батьківській хаті, сів на пеньку та й згадує Фйого батьківській хаті, сів на пеньку та й згадує
своє, те, що пережив. Тою дорогою діти везуть Фсвоє, те, що пережив. Тою дорогою діти везуть
ців, працівників та адміністрації табору. При
Ф
ців, працівників та адміністрації табору. При
цьому жінки виконували як твори української
Ф
цьому жінки виконували як твори української
класики, так і українські народні, а
Ф
класики, так і українські народні, а
стрілецькі та повстанські пісні
Ф
стрілецькі та повстанські пісні
Ярослава Крижанівська-Гасюк також згадує: ФЯрослава Крижанівська-Гасюк також згадує:
«УФ«У 1953Ф1953 році, після смерті “батька народів” ці Фроці, після смерті “батька народів” ці Фзмучені, але мужні жінки і дівчата організуваФзмучені, але мужні жінки і дівчата організува
ли самодіяльний мистецький колектив. Його Фли самодіяльний мистецький колектив. Його
репертуар складався з класичних оперФрепертуар складався з класичних опер
Всі чоловічі оперні партії виконували жінки-ФВсі чоловічі оперні партії виконували жінки-
Е
суворих заборон. Так, улітку 1954
Е
суворих заборон. Так, улітку 1954
нянки табору в Тайшеті робили театралізовані
Е
нянки табору в Тайшеті робили театралізовані
постановки та влаштовували співочі концерти
Е
постановки та влаштовували співочі концерти
просто на подвір’ї зони, уЕпросто на подвір’ї зони, у
ців, працівників та адміністрації табору. При Еців, працівників та адміністрації табору. При
цьому жінки виконували як твори української Ецьому жінки виконували як твори української
класики, так і українські народні, аЕкласики, так і українські народні, а
стрілецькі та повстанські пісніЕстрілецькі та повстанські пісні
Ярослава Крижанівська-Гасюк також згадує: ЕЯрослава Крижанівська-Гасюк також згадує:
55
З історії науки
нас (самі знають, що таке голод) <...> Коло
порога стояли хлопці <...> у вишитих сороч-
ках (ніби на Україні) та співали наші дорогі
серцю пісні <...> хто не пережив цього, не
зможе уявити, що діялося у кожного з нас в
душі» [9, c. 132; 21, c. 132]. Крім того, під час
цього візиту, поки тривав офіційний концерт,
дівчата примудрилися потайки навідати хво-
рих і скалічених в’язнів у бараках та потішити
їх своїм співом. Вочевидь, основний репертуар
КВЧ становили ідеологічно-правильні твори
пропагандистського характеру, однак у своїх
спогадах колишні невільниці незмінно наголо-
шують саме на українських творах (фольклор-
них чи класичних), що мали для них виняткову
значущість.
Цілком очевидно, що такі постановки вико-
нували кілька важливих психологічних функ-
цій, таких як артикуляція української ідентич-
ності (через мову та національне наповнення
вистав), консолідація в’язнів (через усвідом-
лення спільності долі формувалося почуття
солідарності), емоційний катарсис (вивільнен-
ня від нагромадженого стресу та негативних
емоцій, прояви яких у повсякденному житті в
бараку доводилося повсякчас гамувати), задо-
волення творчих та естетичних потреб в’язнів
(підготовка до вистави мобілізувала креатив-
ний потенціал жінок).
Вишивання. Досить поширеним видом
жіночої творчості у камерах в’язниць і табо-
рових бараках була вишивка. Це звичне для
українок (гендерно-марковане) заняття в та-
борах набуло цілком небуденного смислу. Для
українок вишивання було легко впізнаваним
маркером їхньої українськості, а також суто
жіночим проявом гендерної ідентичності. Ві-
рогідно, жодних матеріалів для цього у жінок
не було, однак велике бажання такої діяль-
ності стимулювало їхню винахідливість. Нім-
кеня Валлі Шліс, якій довелося кілька років
провести в одному бараці з українками, при-
гадувала: «Українки дуже любили вишивати.
Я подивляла все їхню запопадливість. Коли
бракувало ниток, тоді розпорювали якусь ста-
ру шматку, нитки навивали на клубок і тим ви-
шивали. З нічого не раз виходив мистецький
твір! Кожна з них це вміла» [29].
В’язням було суворо заборонено мати осо-
бисті речі, а тим більше голки, ножиці та інші
гострі інструменти. Загальновідомою була
практика використання рибних кісток замість
голок, але жінки вигадували й інші способи.
Одна ув’язнена, наприклад, придумала виго-
товляти швацькі голки із сірників, щоб задо-
вольнити потребу ув’язнених українок до ви-
шивання.
«Одного разу, ідучи на допит, я побачила
на хіднику шпильку. Це прямо щастя знайти
шпильку тоді, коли ми нічого подібного не мог-
ли мати в камері <...> От мені прийшло на
думку, щоб робити голки зі сірників. Кінець
голки я розпалювала до червоного і робила в
сірнику дірку. Другий кінець сірника я терла
до вовняної ковдри так довго, аж був гострий.
Таких голок я наробила для всіх. Було в нас
простирадло, яке я подерла на куски. З одних
кусків ми витягали нитки, а на других кусках
вишивали то троянди, то виноград. Я кож-
ній показувала, як і що робити, вирисовуючи
гострим сірником взори. Всі були захоплені.
Праця йшла завзято, але ми мусили ховатися
перед дижурними, адже голок нам не можна
було мати» [2].
У вишиванках знаходили своє втілення
думки та мрії невільниць. Такі є серед виши-
ванок, які зберігаються в колекції Львівсько-
го історичного музею. «На одній із вишивок
зображено високі сірі стіни страшної тюрми,
з маленькими решітками. З однієї виглядає
молода ув'язнена дівчина. Двері тюрми вели-
кі, темні, замкнені. Поруч цих страшних стін
і дверей стоїть сумна жінка-мати, з корзинкою
на руці, яка принесла передачу. На іншій ви-
шивці бачимо дівчину яка молиться у тюремній
камері. Її молодість передано світло-рожевим
кольором плаття, в якому вона одягнена. Мі-
ніатюрний сюжет угорі обрамлений голубою
хвилястою рамкою – сільська вулиця, хата,
сад, огорожа, над якими яскраво світить сон-
це – передає благання і мрії поневоленої дів-
чини про волю, повернення до рідної домівки.
http://www.etnolog.org.ua
І
(підготовка до вистави мобілізувала креатив
І
(підготовка до вистави мобілізувала креатив
ний потенціал жінок). Іний потенціал жінок).
Вишивання. ІВишивання. Досить поширеним видом ІДосить поширеним видом
жіночої творчості у камерах в’язниць і табоІжіночої творчості у камерах в’язниць і табо
рових бараках була вишивка. Це звичне для Ірових бараках була вишивка. Це звичне для
українок (гендерно-марковане) заняття в таІукраїнок (гендерно-марковане) заняття в та
борах набуло цілком небуденного смислу. Для Іборах набуло цілком небуденного смислу. Для
М
вистав), консолідація в’язнів (через усвідом
М
вистав), консолідація в’язнів (через усвідом
лення спільності долі формувалося почуття
М
лення спільності долі формувалося почуття
солідарності), емоційний катарсис (вивільнен
М
солідарності), емоційний катарсис (вивільнен
ня від нагромадженого стресу та негативних
М
ня від нагромадженого стресу та негативних
емоцій, прояви яких у повсякденному житті в
М
емоцій, прояви яких у повсякденному житті в
бараку доводилося повсякчас гамувати), задоМбараку доводилося повсякчас гамувати), задо-М-
волення творчих та естетичних потреб в’язнів Мволення творчих та естетичних потреб в’язнів
(підготовка до вистави мобілізувала креативМ(підготовка до вистави мобілізувала креатив-М-
Досить поширеним видом МДосить поширеним видом
жіночої творчості у камерах в’язниць і табоМжіночої творчості у камерах в’язниць і табо
рових бараках була вишивка. Це звичне для Мрових бараках була вишивка. Це звичне для
Праця йшла завзято, але ми мусили ховатися МПраця йшла завзято, але ми мусили ховатися
Ф
цій, таких як артикуляція української ідентич
Ф
цій, таких як артикуляція української ідентич-
Ф
-
ності (через мову та національне наповнення Фності (через мову та національне наповнення
вистав), консолідація в’язнів (через усвідом Фвистав), консолідація в’язнів (через усвідом- Ф-
лення спільності долі формувалося почуття Флення спільності долі формувалося почуття
солідарності), емоційний катарсис (вивільнен Фсолідарності), емоційний катарсис (вивільнен
думку, щоб робити голки зі сірників. Кінець
Ф
думку, щоб робити голки зі сірників. Кінець
голки я розпалювала до червоного і робила в
Ф
голки я розпалювала до червоного і робила в
сірнику дірку. Другий кінець сірника я терла
Ф
сірнику дірку. Другий кінець сірника я терла
до вовняної ковдри так довго, аж був гострий.
Ф
до вовняної ковдри так довго, аж був гострий.
Таких голок я наробила для всіх. Було в нас ФТаких голок я наробила для всіх. Було в нас Фпростирадло, яке я подерла на куски. ЗФпростирадло, яке я подерла на куски. З
кусків ми витягали нитки, аФкусків ми витягали нитки, а
вишивали то троянди, то виноград. ЯФвишивали то троянди, то виноград. Я
ній показувала, як і що робити, вирисовуючи Фній показувала, як і що робити, вирисовуючи
гострим сірником взори. Всі були захоплені. Фгострим сірником взори. Всі були захоплені.
Е
«Одного разу, ідучи на допит, я
Е
«Одного разу, ідучи на допит, я
на хіднику шпильку. Це прямо щастя знайти
Е
на хіднику шпильку. Це прямо щастя знайти
шпильку тоді, коли ми нічого подібного не мог
Е
шпильку тоді, коли ми нічого подібного не мог
ли мати в камеріЕли мати в камері <..Е<...> От мені прийшло на Е.> От мені прийшло на
думку, щоб робити голки зі сірників. Кінець Едумку, щоб робити голки зі сірників. Кінець
голки я розпалювала до червоного і робила в Еголки я розпалювала до червоного і робила в
сірнику дірку. Другий кінець сірника я терла Есірнику дірку. Другий кінець сірника я терла
до вовняної ковдри так довго, аж був гострий. Едо вовняної ковдри так довго, аж був гострий.
Таких голок я наробила для всіх. Було в нас ЕТаких голок я наробила для всіх. Було в нас
56
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 3/2016
Подібних сюжетів багато. Вони типові для на-
ших краян, тому що відображають біль бага-
тьох галицьких родин» [16].
Оті вишиті речі (найчастіше – невеликі за
розміром серветки-хусточки) не мали жодної
вжиткової цінності, їхні естетичні характерис-
тики також невисокі, однак символічне зна-
чення в контексті соціального життя невільни-
ків важко переоцінити. Подарована посестрі
чи побратимові по нещастю, ця річ ставала
знаком особливої довіри і щирої дружби, сим-
волом довічного зв’язку поміж в’язнями, їхньої
спільної долі. Доказом цього є той факт, що
чи не кожна вишита серветка містила імена ав-
торки й адресатки та слова «на добру пам’ять»,
«на згадку» тощо, а чимало невільниць зберег-
ли такі пам’ятки до кінця свого життя 5.
Історія Ганни Кислиці-Скавінської
(1927 р. н.) дає змогу зрозуміти те особливе
значення, якого набували такі дрібні вишивані
речі в неволі:
«Ми, дівчата-каторжанки <...> вирішили
подарувати своїм друзям по ідеї та боротьбі з
чоловічого табору хоча б маленьку радість, щоб
вони бодай на мить відірвалися від жахливої
дійсності і полинули думками у рідний край, на
Україну. Кожна з нас знайшла якийсь клаптик
полотна і вишила хустинку, а в кутку – свої
ініціали. Помолившись, ми відправили по-
дарунки <...> через одного з конвоїрів (між
ними теж були добрі люди)» [1, c. 44–45].
Фактично практика обмінюватися ви-
шиваними подарунками в ув’язненні пере-
творилася на метод установлення, зміцнення
та підтримання соціальних зв’язків поміж
політв’язнями, вона сприяла формуванню та-
кого собі сестринства серед українок у неволі.
Малювання. Ще один напрям творчості
в’язнів – художні листівки, якими невільники
вітали одне одного та родину поза межами табо-
ру із святами Різдва, Великодня та уродинами.
Їхній відносно невеликий розмір дозволяв легше
їх переховувати при обшуку, тому доволі багато
таких зразків збереглося донині 6. Багато табір-
них виробів передали до Львівського історич-
ного музею колишні політв’язні Любов Паль-
чевська і Любов Басараб. Серед них на увагу
заслуговують саморобні поштівки з різними
сюжетними малюнками [16]. Такі малюнки-
листівки найчастіше виконано кольоровими
олівцями, тушшю, чорнилом, пером або палич-
кою, аквареллю та гуашшю; на деяких є аплі-
кації із засушених квітів та картону. Композиції
листівок часто повторюються: на них зображені
пейзажі, квіти, стилізовані підкови, діти, дів-
чина з хлопцем; на листівках з нагоди Різдва,
Нового року та Великодня переважають зоб-
раження основних атрибутів цих свят. Харак-
терно, що на вітальних листівках нема колючих
дротів, сторожових веж, ґрат та інших символів
неволі [22]. У цих простих малюнках невільниці
передають свої спогади про рідну землю або мрії
про волю. Промовистим у цьому сенсі є сюжет
саморобної листівки, яку намалювала Ольга Го-
ринь в Інті в 1954 році. На ній зображено дівчи-
ну в націо нальному вбранні, закуту в кайдани.
Сумна стоїть вона на палубі, перед нею – море,
але десь далеко видніється берег, залитий яскра-
вими променями ранкового сонця, над берегом
летить птах. Композиція листівки алегорична:
дів чина – це поневолена Україна, яка прагне до
світлого берега свободи, куди вона лине думкою,
мов птиця [22]. Особливу цінність для вивчення
жіночого досвіду ГУЛАГу представляє викона-
на олівцем колекція портретів невільниць – від
балерин та монашок до кримінальних злочин-
ниць, авторкою яких була художниця Ярослава
Музика (1894 р. н.) [21, c. 148].
Малювали жінки не лише на папері. Вра-
жає розповідь Ганни Заячківської-Михальчук
про те, як одного разу українки вирішили не
лише побілити свій барак зсередини, але й роз-
писати його внутрішні стіни. «Побілили дів-
чата стіни в секції, а наші дівчата до мене: на-
малюй щось наше, рідне... Зробила фриз <...>
а на стінах кілька картин з наших незабутніх
рідних місць. Сажею і вапном відтінків можна
добитися, яких захочеш. Нема пензлів, а коси
в нас є...» [9, c. 113].
Вочевидь, караючись у таборах ГУЛАГу,
українки-політв’язні жили спогадами і мріями
про батьківщину, а краса рідної природи та ро-
http://www.etnolog.org.ua
І
полотна і вишила хустинку, а
І
полотна і вишила хустинку, а
ініціали. Помолившись, ми відправили поІініціали. Помолившись, ми відправили по
<...> через одного з конвоїрів (між І<...> через одного з конвоїрів (між
ними теж були добрі люди)»Іними теж були добрі люди)» [1, c.І[1, c.
Фактично практика обмінюватися виІФактично практика обмінюватися ви
шиваними подарунками в ув’язненні переІшиваними подарунками в ув’язненні пере
творилася на метод установлення, зміцнення Ітворилася на метод установлення, зміцнення
М
.> вирішили
М
.> вирішили
подарувати своїм друзям по ідеї та боротьбі з
М
подарувати своїм друзям по ідеї та боротьбі з
чоловічого табору хоча б маленьку радість, щоб
М
чоловічого табору хоча б маленьку радість, щоб
вони бодай на мить відірвалися від жахливої
М
вони бодай на мить відірвалися від жахливої
дійсності і полинули думками у рідний край, на Мдійсності і полинули думками у рідний край, на
Україну. Кожна з нас знайшла якийсь клаптик МУкраїну. Кожна з нас знайшла якийсь клаптик
полотна і вишила хустинку, аМполотна і вишила хустинку, а в куМв куткуМтку – свМ– свої Мої
ініціали. Помолившись, ми відправили поМініціали. Помолившись, ми відправили по
<...> через одного з конвоїрів (між М<...> через одного з конвоїрів (між
[1, c.М[1, c. 44–45]. М44–45].
Фактично практика обмінюватися виМФактично практика обмінюватися ви
світлого берега свободи, куди вона лине думкою, Мсвітлого берега свободи, куди вона лине думкою,
Ф
н.) дає змогу зрозуміти те особливе
Ф
н.) дає змогу зрозуміти те особливе
значення, якого набували такі дрібні вишивані Фзначення, якого набували такі дрібні вишивані
.> вирішили Ф.> вирішили
подарувати своїм друзям по ідеї та боротьбі з Фподарувати своїм друзям по ідеї та боротьбі з
передають свої спогади про рідну землю або мрії
Ф
передають свої спогади про рідну землю або мрії
про волю. Промовистим у цьому сенсі є сюжет
Ф
про волю. Промовистим у цьому сенсі є сюжет
саморобної листівки, яку намалювала Ольга Го
Ф
саморобної листівки, яку намалювала Ольга Го
ринь в Інті в 1954
Ф
ринь в Інті в 1954
ну в націоФну в національному вбранні, закуту в кайдани. Фнальному вбранні, закуту в кайдани.
Сумна стоїть вона на палубі, перед неюФСумна стоїть вона на палубі, перед нею
але десь далеко видніється берег, залитий яскраФале десь далеко видніється берег, залитий яскра
вими променями ранкового сонця, над берегом Фвими променями ранкового сонця, над берегом
летить птах. Композиція листівки алегорична: Флетить птах. Композиція листівки алегорична:
дівФдівчинаФчина
Е
раження основних атрибутів цих свят. Харак
Е
раження основних атрибутів цих свят. Харак
терно, що на вітальних листівках нема колючих
Е
терно, що на вітальних листівках нема колючих
дротів, сторожових веж, ґрат та інших символів
Е
дротів, сторожових веж, ґрат та інших символів
[22]. У Е[22]. У циЕцих простих малюнках невільниці Ех простих малюнках невільниці
передають свої спогади про рідну землю або мрії Епередають свої спогади про рідну землю або мрії
про волю. Промовистим у цьому сенсі є сюжет Епро волю. Промовистим у цьому сенсі є сюжет
саморобної листівки, яку намалювала Ольга ГоЕсаморобної листівки, яку намалювала Ольга Го
ринь в Інті в 1954Еринь в Інті в 1954 роціЕроці. На ній зображено дівчиЕ. На ній зображено дівчи
нальному вбранні, закуту в кайдани. Енальному вбранні, закуту в кайдани.
57
З історії науки
динне щастя становили осердя таких фантазій,
що й утілювалося в їхніх малюнках. У цьому
сенсі малюнки українок-політв’язнів гостро
контрастують з чи ненайвідомішою і найвра-
жаючішою колекцією малюнків Єфросинії
Керсновської (1908–1994), колишньої бесса-
рабської дворянки і письменниці родом з Оде-
си, якими вона проілюструвала власні мемуари
про ГУЛАГ [13]. На них віддзеркалено чи не
всі аспекти табірного повсякдення жінки у всіх
його найбільш нелюдських проявах, включно з
принизливими сценами сексуального насиль-
ства та знущань над невільницями. Утім, ці
малюнки було виконано не безпосередньо під
час ув’язнення, а через понад десять років після
звільнення, коли авторка писала свої спогади
про пережите. Власне цим, вірогідно, і зумов-
лена відмінність сюжетів її творів від тих, які
переважали саме в табірній творчості жінок.
***
Творчість жінок-політв’язнів є маловивче-
ним аспектом повсякденного життя десятків
тисяч українських невільниць ГУЛАГу. До-
ступні джерельні ресурси дозволяють не лише
частково реконструювати цей аспект життя
за колючим дротом, але й зрозуміти чинни-
ки та значення різноманітних проявів жіночої
творчості. Черпаючи натхнення в традиційній
народній культурі та застосовуючи знання,
уміння і навички, здобуті в процесі гендерної
соціалізації, українки ГУЛАГу співали на-
родних пісень, писали вірші, готували й вико-
нували театралізовані постановки, вишивали,
малювали та в інший спосіб реалізували свій
креативний потенціал.
Підсумовуючи, зазначимо, що творчість
для жінок-політв’язнів виконувала цілу низку
функцій, які у своїй сукупності допомагали їм
зберігати їхні ключові соціальні ідентичності
(національну, гендерну, політичну, релігій-
ну), підтримувати відносне психічне здоров’я
та формувати мережі взаємопідтримки задля
виживання. Серед таких функцій можна ви-
окремити:
репрезентативну – через творчість
жінки проявляли свою українськість: легко-
впізнавані українські пісні, вишивка, вірші,
а також вистави і малюнки з наскрізно укра-
їнськими мотивами та сюжетами були ма-
ніфестом їхньої національної ідентичності,
чітко маркували українок з-поміж інших не-
вільниць ГУЛАГу;
консолідуючу – творчість згуртовува-
ла жінок, сприяла встановленню, зміцненню
та підтриманню соціальних зв’язків поміж
політв’язнями, давала їм відчуття належності
до національної спільноти (уявної – далеко в
Україні, і реальної – у таборі), формувала со-
лідарність, що було запорукою виживання в
таборах;
аксіологічну – крізь творчість, яка глибо-
ко закорінена в народну культуру українців,
жінки підтримували лояльність до усталеної
системи цінностей та моральних орієнтирів,
що допомагало протистояти дегуманізуючому
впливу ГУЛАГу на людську особистість;
експресивну – творчість давала можли-
вість бодай частково задовольнити естетичні
потреби та реалізувати творчий потенціал тим,
хто мав творчі здібності; жінки демонстрували
винахідливість щодо матеріалів, технік та ін-
струментів творчого процесу;
психотерапевтичну – творчість дозво-
ляла жінкам спільно долати травматичний
досвід, депресію, вивільняти нагромаджений
стрес, знімати психічне напруження, отриму-
вати позитивні емоції, відволікатися від жахіть
реального повсякдення ГУЛАГу, не занепада-
ти духом та не втрачати інтересу до життя;
протестну – творчість слід розглядати
як форму пасивного спротиву ангитуманному
режиму ГУЛАГу: усупереч фізичній неволі,
жінки відчували і проявляли внутрішню сво-
боду, у піснях, малюнках, віршах і вишивці
артикулюючи свої спогади про батьківщину
та плекаючи мрії про волю; їхня творчість була
непідконтрольна табірному режимові й стави-
ла під сумнів тотальніть цілої системи.
Творчість українок-політв’язнів є особли-
вим і вкрай важливим аспектом табірного по-
всякдення, що потребує подальшого доклад-
ного й усебічного вивчення.
http://www.etnolog.org.ua
І
творчості. Черпаючи натхнення в традиційній
І
творчості. Черпаючи натхнення в традиційній
народній культурі та застосовуючи знання, Інародній культурі та застосовуючи знання,
уміння і навички, здобуті в процесі гендерної Іуміння і навички, здобуті в процесі гендерної
соціалізації, українки ГУЛАГу співали наІсоціалізації, українки ГУЛАГу співали на
родних пісень, писали вірші, готували й викоІродних пісень, писали вірші, готували й вико
нували театралізовані постановки, вишивали, Інували театралізовані постановки, вишивали,
малювали та в інший спосіб реалізували свій Імалювали та в інший спосіб реалізували свій
М
Творчість жінок-політв’язнів є маловивче
М
Творчість жінок-політв’язнів є маловивче
ним аспектом повсякденного життя десятків
М
ним аспектом повсякденного життя десятків
тисяч українських невільниць ГУЛАГу. До
М
тисяч українських невільниць ГУЛАГу. До
ступні джерельні ресурси дозволяють не лише
М
ступні джерельні ресурси дозволяють не лише
частково реконструювати цей аспект життя
М
частково реконструювати цей аспект життя
за колючим дротом, але й зрозуміти чинниМза колючим дротом, але й зрозуміти чинни-М-
ки та значення різноманітних проявів жіночої Мки та значення різноманітних проявів жіночої
творчості. Черпаючи натхнення в традиційній Мтворчості. Черпаючи натхнення в традиційній
народній культурі та застосовуючи знання, Мнародній культурі та застосовуючи знання,
уміння і навички, здобуті в процесі гендерної Муміння і навички, здобуті в процесі гендерної
соціалізації, українки ГУЛАГу співали наМсоціалізації, українки ГУЛАГу співали на
родних пісень, писали вірші, готували й викоМродних пісень, писали вірші, готували й вико
струментів творчого процесу;Мструментів творчого процесу;
ФТворчість жінок-політв’язнів є маловивче ФТворчість жінок-політв’язнів є маловивче- Ф-
ним аспектом повсякденного життя десятків Фним аспектом повсякденного життя десятків
тисяч українських невільниць ГУЛАГу. До Фтисяч українських невільниць ГУЛАГу. До
ко закорінена в народну культуру українців,
Ф
ко закорінена в народну культуру українців,
жінки підтримували лояльність до усталеної
Ф
жінки підтримували лояльність до усталеної
системи цінностей та моральних орієнтирів,
Ф
системи цінностей та моральних орієнтирів,
що допомагало протистояти дегуманізуючому
Ф
що допомагало протистояти дегуманізуючому
впливу ГУЛАГу на людську особистість;Фвпливу ГУЛАГу на людську особистість;
експресивнуФекспресивну – творчість давала можлиФ– творчість давала можли
вість бодай частково задовольнити естетичні Фвість бодай частково задовольнити естетичні
потреби та реалізувати творчий потенціал тим, Фпотреби та реалізувати творчий потенціал тим,
хто мав творчі здібності; жінки демонстрували Фхто мав творчі здібності; жінки демонстрували Фвинахідливість щодо матеріалів, технік та інФвинахідливість щодо матеріалів, технік та ін
Е
реальної
Е
реальної
лідарність, що було запорукою виживання в
Е
лідарність, що було запорукою виживання в
аксіологічнуЕаксіологічну – крізь творчість, яка глибоЕ– крізь творчість, яка глибо
ко закорінена в народну культуру українців, Еко закорінена в народну культуру українців,
жінки підтримували лояльність до усталеної Ежінки підтримували лояльність до усталеної
системи цінностей та моральних орієнтирів, Есистеми цінностей та моральних орієнтирів,
що допомагало протистояти дегуманізуючому Ещо допомагало протистояти дегуманізуючому
впливу ГУЛАГу на людську особистість;Евпливу ГУЛАГу на людську особистість;
58
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 3/2016
1 Існують окремі дослідження творчості не-
вільників ГУЛАГу [12; 22; 25].
2 Численні зразки жіночої таборової поезії
опубліковано в збірнику [31].
3 Про організацію в таборі хору згадує і Галина
Шандарак [1, c. 87]; Орися Мочульська також за-
свідчує пом’якшення режиму та можливість без-
перешкодно збиратися в бараках, співати й від-
значати свята [1, c. 153].
4 Діяльність цих підрозділів детально про-
аналізовано в кількох дисертаційних досліджен-
нях [15; 20].
5 Чимало зразків вишивки українок-політ-
в’язнів зберігається в музейних колекціях по
всій Україні [3]. У травні 2013 року у Львові та-
кож відбулася виставка вишивки політв’язнів [4].
6 Деякі зразки саморобних листівок, ма-
люнків, табірних альбомів тощо зберігаються
в музейних та приватних колекціях [3]. Чудо-
ві зразки вишивки та поезії жінок-політв’язнів
пізнішого періоду представлено також у збір-
нику творчості жінок-політв’язнів, виданому в
США [31].
1. В намисті з колючого дроту. Спогади жінок,
в’язнів ГУЛАГу, учасниць норильського пов-
стання 1953 року / упоряд. І. Кривуцький та ін. –
Львів : Манускрипт, 2009. – 276 c.
2. Валентина N. Великдень у в’язниці (з пере-
житого) // Наше життя. – 1990. – № 4. – С. 2.
3. Віртуальний музей ГУЛАГу [Електронний
ресурс]. – Режим доступу : http://www.gulag-
museum.org.ua.
4. Гартен М. Заґратована вишивка [Електрон-
ний ресурс] / Марта Гартен // Збруч. – 1 травня
2013 p. – Режим доступу : http://zbruc.eu/node/6684.
5. Гриценко В., Калинин В. Женское лицо
ГУЛАГа. Как на Мертвой дороге росло населе-
ние СССР [Електронний ресурс] / В. Гриценко,
В. Калинин // Новая Газета. – 8 квітня 2009 р. –
№ 36. – Режим доступу : http://www.novayagazeta.
ru/data/2009/036/33.html.
6. Епплбом Е. Історія ГУЛАГу / Енн Епплбом /
пер. з англ. А. Іщенко. – Київ : Вид. дім «Києво-
Могилянська академія», 2006. – 512 c.
7. Завербна О. [Спогади] [Електронний ре-
сурс] / Ольга Завербна // Віртуальний музей
ГУЛАГу. – Режим доступу : http://gulag-museum.
org.ua/ua_persony/zaverbna.htm.
8. Закидальська А. Інтинські сніговії (докумен-
тальна повість, публіцистика) / Анастасія Заки-
дальська. – Луцьк : ПП Іванюк В. П., 2014. – 244 с.
9. Заячківська-Михальчук Г. Заручниця ім-
перії (спогади політв’язня) / Ганна Заячківська-
Михальчук. – Львів : ПП Сорока, 2009. – 204 с.
10. Земсков В. Н. ГУЛАГ (историко-социоло-
гический аспект) / В. Н. Земсков // Социологичес-
кие исследования. – 1991. – № 6. – C. 10–27.
11. Інтерв’ю з Ольгою Годяк (1925 р. н.), запи-
сане в серпні 2009 p. – Архів Меморіального му-
зею тоталітарних режимів «Територія Терору»,
ф. 1, оп. 1.
12. Карлаг. Творчество в неволе: художники,
музеи, документы, памятники / сост. Н. Т. Жума-
дилова. – Караганда : Международное об-во «Ме-
мориал», 2009. – 248 с.
13. Керсновская Е. А. Наскальная живопись:
«…беззакония наши свидетельствуют против
нас…» / ред.-сост., авт. предисл. В. Вигилян-
ский. – Москва : Квадрат, 1991. – 383 с.
14. Кісь О. Вивчення досвіду українок-
політв’язнів ГУЛАГу: стан досліджень та дже-
рельні ресурси / Оксана Кісь // Гендер та філо-
софія: гендерні студії у філософських науках
(22 листопада 2012 року). Гендер та культуроло-
гія: гендерні дослідження феноменів культури
(21 лютого 2013) : зб. матер. круглих столів. – Ост-
рог : Вид-во Національного університету «Ост-
розька академія», 2013. – С. 50–61.
15. Коломейский И. А. Культурно-воспитатель-
ная работа в лагерях и колониях ГУЛАГа НКВД-
МВД СССР на территории Челябинской облас-
ти / И. A. Коломейский : дис. … канд. ист. наук :
07.00.02 «Отечественная история». – Челябинск,
2009. – 243 с.
16. Кочергіна С. Долі галицьких політв’язнів
та алегорична символіка в їх табірних виробах
(на матеріалах виставки «Воєнно-історичних
пам’яток», 2001) [Електронний ресурс] / Світла-
на Кочергіна // ЛІМ «Наукові записки». – 2001. –
Вип. 7. – Режим доступу : http://gulag-museum.org.
ua/ua_press/alegory.htm.
17. Кузин В. Женщины ГУЛАГа [Електрон-
ний ресурс] / В. Кузин // Грани эпохи: этико-
философский журнал. – 2007. – № 32. – Режим до-
ступу : http://ethics.narod.ru/articles7/3210.htm.
18. Максимова Л. А. Материнство в лагерях
ГУЛАГа / Л. А. Максимова // Гендерная теория
и историческое знание. Матер. Межд. научно-
практ. конф. / отв. ред. А. А. Павлов. – Сыктывкар :
Сыктывкарский государственный университет,
2003. – С. 80–83.
19. Мешко О. Не відступлюся! До 100-річчя
Оксани Яківни Мешко / Оксана Мешко / упоряд.
http://www.etnolog.org.ua
І
ru/data/2009/036/33.html
І
ru/data/2009/036/33.html
Епплбом Е ІЕпплбом Е. Історія І. Історія
пер. з англ. А. Іпер. з англ. А. Іще ІІщенко. Інко. – КиІ– Ки
Могилянська академія», 2006.ІМогилянська академія», 2006.
Завербна О ІЗавербна О. [Спогади] [Електронний реІ. [Спогади] [Електронний ре
/ Ольга ЗавербнаІ/ Ольга Завербна // ВІ// Віртуальний музей Ііртуальний музей
жим доступуІжим доступу : І: http://gulag-museum.Іhttp://gulag-museum.
org.ua/ua_persony/zaverbna.htmІorg.ua/ua_persony/zaverbna.htm
. Інтинські сніговії (докуменІ. Інтинські сніговії (докумен
М
. Заґратована вишивка [Електрон
М
. Заґратована вишивка [Електрон
бруч.
М
бруч. – 1
М
– 1 тра
М
тра
http://zbruc.eu/node/6684
М
http://zbruc.eu/node/6684
инин В
М
инин В. Женское лицо
М
. Женское лицо
ГУЛАГа. Как на Мертвой дороге росло населе
М
ГУЛАГа. Как на Мертвой дороге росло населе-
М
-
ние СССР [Електронний ресурс]
М
ние СССР [Електронний ресурс] / В.
М
/ В. Гри
М
Гриценко,
М
ценко,
овая Газета. Мовая Газета. – 8М– 8 квіМквітня 2009Мтня 2009 р.Мр. – М–
– Режим доступу М– Режим доступу : М: http://www.novayagazeta.Мhttp://www.novayagazeta.
ru/data/2009/036/33.html Мru/data/2009/036/33.html. М.
ГУЛАГу МГУЛАГу / ЕнМ/ Енн ЕпплбомМн Епплбом
їв Мїв : ВиМ: Вид. дім «Києво-Мд. дім «Києво-
– 512М– 512 c.Мc.
. [Спогади] [Електронний реМ. [Спогади] [Електронний ре
іртуальний музей Міртуальний музей
розька академія», 2013.
М
розька академія», 2013.Ф
Віртуальний музей ГУЛАГу [Електронний
Ф
Віртуальний музей ГУЛАГу [Електронний
http://www.gulag- Фhttp://www.gulag-
. Заґратована вишивка [Електрон Ф. Заґратована вишивка [Електрон- Ф-
тра Фтравня Фвня
http://zbruc.eu/node/6684 Фhttp://zbruc.eu/node/6684
«…беззакония наши свидетельствуют против
Ф
«…беззакония наши свидетельствуют против
нас…»
Ф
нас…» / ред.-сост., авт. предисл. В.
Ф
/ ред.-сост., авт. предисл. В.
ский.
Ф
ский. – Москва
Ф
– Москва
14.
Ф
14. Кісь О
Ф
Кісь О
політв’язнів ГУЛАГу: стан досліджень та джеФполітв’язнів ГУЛАГу: стан досліджень та дже
рельні ресурсиФрельні ресурси / ОкФ/ Ок
софія: гендерні студії у філософських науках Фсофія: гендерні студії у філософських науках
(22Ф(22 листопада 2012Флистопада 2012
гія: гендерні дослідження феноменів культури Фгія: гендерні дослідження феноменів культури
(21Ф(21 лютого 2013)Флютого 2013)
рогФрог : Вид-во Національного університету «ОстФ: Вид-во Національного університету «Ост
розька академія», 2013.Фрозька академія», 2013.
Е
– Караганда
Е
– Караганда : Ме
Е
: Ме
мориал», 2009. Емориал», 2009. – 248Е– 248 с.Ес.
13. Е13. Керсновская Е. АЕКерсновская Е. А.Е.ЕНаскальная живопись: ЕНаскальная живопись:
«…беззакония наши свидетельствуют против Е«…беззакония наши свидетельствуют против
/ ред.-сост., авт. предисл. В.Е/ ред.-сост., авт. предисл. В.
– Москва Е– Москва : Квадрат, 1991.Е: Квадрат, 1991.
Кісь ОЕКісь О. Вивчення досвіду українок-Е. Вивчення досвіду українок-
політв’язнів ГУЛАГу: стан досліджень та джеЕполітв’язнів ГУЛАГу: стан досліджень та дже
/ ОкЕ/ Оксана КісьЕсана Кісь
59
З історії науки
В. В. Овсієнко, О. Ф. Сергієнко. – Харків : Права
людини, 2005. – 344 с.
20. Миронова В. Г. Культурно-воспитательная
работа в лагерях ГУЛАГа НКВД-МВД СССР в
1930–1950-е годы : на материалах Иркутской об-
ласти / В. Г. Миронова : дис. … канд. ист. наук :
07.00.02 «Отечественная история». – Иркутск,
2004. – 193 с.
21. Нескорена Берегиня. Жертви московсько-
комуністичного терору ХХ століття / Світо-
ва федерація українських жіночих організацій
(СФУЖО) ; упоряд. Б. О. Гордасевич, ред. Г. Л. Гор-
дасевич, Ю. Зайцев. – Торонто ; Львів : Піраміда,
2002. – 280 с.
22. Пелещишин К. Малодосліджені аспек-
ти творчості в’язнів сталінських тюрем і табо-
рів (на матеріалах виставки «Воєнно-історич-
ні пам’ятки») / Катерина Пелещишин // ЛІМ
«Наукові записки». – 1997. – Вип. VI. – Ч. 2. –
С. 57–70.
23. Позняк (Скрипюк) Г. Мені було 19 : авто-
біографічна розповідь / Ганна Позняк (Скри-
пюк). – Київ : Вид. дім «Києво-Могилянська ака-
демія», 2001. – 124 с.
24. Рогинский А., Даниэль А. «Аресту подлежат
жены…» / А. Рогинский, А. Даниэль // Узницы
«АЛЖИРа». Список женщин-заключенных Ак-
молинского и других отделений Карлага. – Моск-
ва : Звенья, 2003. – C. 6–30.
25. Свешников Б. Лагерные рисунки : альбом /
Борис Свешников / сост. И. Голомшток, И. Осипо-
ва ; худ. Б. Трофимов. – Москва : Звенья, 2000. –
160 с.
26. Суровцова Н. Спогади. – Київ : Вид-во
ім. Олени Теліги, 1996. – 431 с.
27. Чеснокова О. И. Женский опыт ГУЛАГа в
советской истории 1930–1950-х годов / О. И. Чес-
нокова // Женщины в истории: возможность быть
увиденными : сб. науч. ст. / под ред. И. Р. Чикало-
вой. – Минск : БГПУ им. Максима Танка, 2001. –
С. 189–193.
28. Шаповалова В. Сестренки, мамки, дамки:
тема насилия в женских лагерных мемуарах /
Вероника Шаповалова // Бытовое насилие в ис-
тории российской повседневности (XI–XXI вв.). –
Санкт-Петербург : ЕУ СПб, 2012. – С. 142–163.
29. Шліс В. Неділя у Воркуті / Валлі Шліс //
Наше життя. – 1956. – № 9. – С. 6.
30. Cormos G. Women Humiliated in the
Romanian Communist Prison / Gratian Cormos // The
Scientific Journal of Humanistic Studies. – 2009. –
Vol. 1 (1). – Р. 72–75.
31. Invincible spirit: Art and poetry of Ukrainian
women political prisoners in the U.S.S.R. – Baltimore :
Smoloskyp Publishers, 1977. – 136 p.
32. Mason E. Women in the Gulag in the 1930s /
E. Mason // Women in the Stalin Era / ed. by Melanie
Ilič. – New York : Palgrave, 2001. – P. 131–150.
http://www.etnolog.org.ua
ІМ
//
М
// Узницы
М
Узницы
«АЛЖИРа». Список женщин-заключенных Ак
М
«АЛЖИРа». Список женщин-заключенных Ак
молинского и других отделений Карлага.
М
молинского и других отделений Карлага. – М
М
– Моск
М
оск Ф
ид. дім «Києво-Могилянська ака
Ф
ид. дім «Києво-Могилянська ака-
Ф
-
. «Аресту подлежат Ф. «Аресту подлежат
Узницы ФУзницы
«АЛЖИРа». Список женщин-заключенных Ак Ф«АЛЖИРа». Список женщин-заключенных Ак- Ф-
Наше життя.
Ф
Наше життя.
30.
Ф
30.
Romanian Communist Prison
Ф
Romanian Communist Prison
Scientific Journal of Humanistic Studies.
Ф
Scientific Journal of Humanistic Studies.
Vol.
Ф
Vol. 1
Ф
1 (1).
Ф
(1). – Р.
Ф
– Р. 72–75.
Ф
72–75.
31.Ф31. Invincible spirit: Art and poetry of Ukrainian ФInvincible spirit: Art and poetry of Ukrainian
women political prisoners in the U.S.S.R.Фwomen political prisoners in the U.S.S.R.
Smoloskyp Publishers, 1977.ФSmoloskyp Publishers, 1977.
32.Ф32. Mason EФMason EE.ФE. MasonФMason // Women in the Stalin EraФ// Women in the Stalin Era
Ilič.ФIlič. – New YorkФ– New York
Е
Вероника Шаповалова
Е
Вероника Шаповалова
тории российской повседневности (XI–XXI
Е
тории российской повседневности (XI–XXI
Санкт-ПетербургЕСанкт-Петербург : ЕУЕ: ЕУ СПб, 2012.ЕСПб, 2012.
Шліс В ЕШліс В. Неділя у ВоркутіЕ. Неділя у Воркуті
Наше життя. ЕНаше життя. – 1956.Е– 1956. – №Е– № 9.Е9. – С.Е– С.
Cormos GЕCormos G. Women Humiliated in the Е. Women Humiliated in the
Romanian Communist PrisonЕRomanian Communist Prison / GrЕ/ Gr
Scientific Journal of Humanistic Studies.ЕScientific Journal of Humanistic Studies.
72–75.Е72–75.
Invincible spirit: Art and poetry of Ukrainian ЕInvincible spirit: Art and poetry of Ukrainian
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202161 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-6936 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:46:01Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кісь, О. 2025-03-03T16:20:26Z 2016 Творчість українських жінок-політв’язнів у ГУЛАГу / О. Кісь // Народна творчість та етнологія. — 2016. — № 3. — С. 51-59. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202161 343.261-055.2(=161.2):323.28+7.071 У статті розглянуто маловивчений аспект повсякденного життя українських жінок-політв’язнів у таборах і в’язницях ГУЛАГу в 1940–1950-х роках – жіночу творчість. На основі аналізу спогадів колишніх політв’язнів про практики співу народних пісень, віршування, театралізованих постановок, вишивання та малювання встановлено, що різні форми жіночої творчості за колючим дротом виконували низку важливих функцій: репрезентативну, консолідуючу, аксіологічну, психотерапевтичну, експресивну та протестну. Встатье рассмотрен малоизученный аспект повседневной жизни политзаключенных украинок в лагерях и тюрьмах ГУЛАГа в 1940–1950-х годах – женское творчество. На основе анализа воспоминаний бывших политзаключенных о практиках пения народных песен, создания стихов, театрализованных постановок, вышивания и рисования показано, что разные формы женского творчества за колючей проволокой выполняли ряд важных функций: репрезентативную, консолидирующую, аксиологическую, психотерапевтическую, экспрессивную и протестную. This article explores a little-studied aspect of the everyday life of Ukrainian women – political prisoners in the Gulag camps and prisons in the 1940s–50s, namely – women’s creative work. On the basis of analyzing the former female prisoners’ personal testimonies (about singing folk songs, writing poetries, staging performances, embroidering, and drawing), the author ascertains that various forms of women’s creative work behind the barbed wire functioned as important occupations for women’s self-representation, consolidation, axiological integrity, psychotherapy, self-expression, and peaceful resistance. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія З історії науки Творчість українських жінок-політв’язнів у ГУЛАГу Creative Work of the Ukrainian Women – Political Prisoners in the Gulag Article published earlier |
| spellingShingle | Творчість українських жінок-політв’язнів у ГУЛАГу Кісь, О. З історії науки |
| title | Творчість українських жінок-політв’язнів у ГУЛАГу |
| title_alt | Creative Work of the Ukrainian Women – Political Prisoners in the Gulag |
| title_full | Творчість українських жінок-політв’язнів у ГУЛАГу |
| title_fullStr | Творчість українських жінок-політв’язнів у ГУЛАГу |
| title_full_unstemmed | Творчість українських жінок-політв’язнів у ГУЛАГу |
| title_short | Творчість українських жінок-політв’язнів у ГУЛАГу |
| title_sort | творчість українських жінок-політв’язнів у гулагу |
| topic | З історії науки |
| topic_facet | З історії науки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202161 |
| work_keys_str_mv | AT kísʹo tvorčístʹukraínsʹkihžínokpolítvâznívugulagu AT kísʹo creativeworkoftheukrainianwomenpoliticalprisonersinthegulag |