Слово про метра

Науковці Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України щиро поздоровляють славетного етномузиколога, дослідника української музичної регіоналістики, автора численних монографічних праць Анатолія Іваницького з 80-річчям. Зичимо нових творчих звершень на кор...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Народна творчість та етнологія
Дата:2016
Автор: Хай, М.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2016
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202162
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Слово про метра / М. Хай // Народна творчість та етнологія. — 2016. — № 3. — С. 7-10. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859476201176825856
author Хай, М.
author_facet Хай, М.
citation_txt Слово про метра / М. Хай // Народна творчість та етнологія. — 2016. — № 3. — С. 7-10. — укр.
collection DSpace DC
container_title Народна творчість та етнологія
description Науковці Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України щиро поздоровляють славетного етномузиколога, дослідника української музичної регіоналістики, автора численних монографічних праць Анатолія Іваницького з 80-річчям. Зичимо нових творчих звершень на користь української науки, здоров'я та многоліття. З роси та води, дорогий колего!
first_indexed 2025-11-24T11:40:35Z
format Article
fulltext 7 До славного ювілею СЛОВО ПРО МЕТРА Михайло Хай «Іваницький Анатолій Іванович (2.06.1936, м. Нікополь Дніпроп. обл.) – етномузиколог, педагог. Канд. мист-ва (1973). Доктор мист-ва (1991). Професор (1992). Член СКУ (1977). Від 2001 провід. наук. співробітник ІМФЕ. Сфера наук. зацікавлень охоплює широке коло питань вивчення й популяризації нар. муз. мистецтва. Автор перших навч. посібни- ків з муз. фольклору й фольклористики: тим самим створив наук.-метод. базу вивчення укр. фольк лору й фольклористики в навч. муз. закладах України. Опрацював нову концеп- цію походження музики у взаємозалежності її з мисленням і мовою, що проявилася в істор. синтаксисі муз. фольклору. Наук. доробок охоп лює різні ділянки фольклористики – по- льову роботу, теорет. дослідження, фолькло- рист. педагогіку, опрацювання фольклорист. спадщини, публікації зб-к нар. музики. Кер. наук. досліджень аспірантів. У 1990-х вів авторські програми “Розкажи, бандуро” й “Фольклорна криниця” на Укр. радіо». Такий аж надто скромний допис про визнач- ну постать української музичної фольклорис- тики Анатолія Іваницького подає Українська музична енциклопедія (Київ, 2008). Навіть якщо до нього додати оцінки й події, що відбу- лися вже після публікації в цьому поважному енциклопедичному виданні (премія Ф. Колес- си, біля десятка нових монографій і збірників, звання члена-кореспондента НАН України, не- втомна праця над трьома книгами про обрядову творчість Карпат, Наддніпрянщини, Волині й Західного Полісся з планової теми «Жанрово- регіональна антологія українського музичного фольклору» та багато іншого), то, попри всю природну скромність самої особистості нашо- го дорогого ювіляра, це аж ніяк не висвітлює Науковці Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України щиро поздоровляють славетного етномузиколога, дослідника української музичної регіоналістики, автора численних монографічних праць Анатолія Іваницького з 80-річчям. Зичимо нових творчих звершень на користь української науки, здоров’я та многоліття. З роси та води, дорогий колего! http://www.etnolog.org.ua І«Іваницький І«Іваницький Анатолій Іванович (2.06.1936, ІАнатолій Іванович (2.06.1936, Нікополь Дніпроп. ІНікополь Дніпроп. обл.Іобл. педагог. Канд. мист-ва (1973). Доктор мист-ва Іпедагог. Канд. мист-ва (1973). Доктор мист-ва (1991). Професор (1992). Член СКУ (1977). І(1991). Професор (1992). Член СКУ (1977). Від 2001 провід. наук. співробітник ІМФЕ. ІВід 2001 провід. наук. співробітник ІМФЕ. Сфера наук. зацікавлень охоплює широке ІСфера наук. зацікавлень охоплює широке коло питань вивчення й популяризації нар. Іколо питань вивчення й популяризації нар. МММАнатолій Іванович (2.06.1936, МАнатолій Іванович (2.06.1936, обл. Мобл.) М) – етМ– етномузиколог, Мномузиколог, педагог. Канд. мист-ва (1973). Доктор мист-ва Мпедагог. Канд. мист-ва (1973). Доктор мист-ва (1991). Професор (1992). Член СКУ (1977). М(1991). Професор (1992). Член СКУ (1977). ФФ Анатолія Іваницького Ф Анатолія Іваницького Зичимо нових творчих звершень на Ф Зичимо нових творчих звершень на користь української науки, Ф користь української науки, здоров’я та многоліття. Фздоров’я та многоліття. З роси та води, дорогий колего!ФЗ роси та води, дорогий колего! Е дослідника української музичної Е дослідника української музичної регіоналістики, автора численних Е регіоналістики, автора численних монографічних праць Емонографічних праць ЕЕАнатолія ІваницькогоЕАнатолія ІваницькогоАнатолія ІваницькогоЕАнатолія ІваницькогоАнатолія ІваницькогоЕАнатолія ІваницькогоАнатолія ІваницькогоЕАнатолія ІваницькогоАнатолія ІваницькогоЕАнатолія Іваницького з 80-річчям. Е з 80-річчям. Зичимо нових творчих звершень на ЕЗичимо нових творчих звершень на користь української науки, Екористь української науки, здоров’я та многоліття. Ездоров’я та многоліття. 8 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 2/2016 8 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 3/2016 повною мірою вагомості й широти його нау- кових досягнень, глибини ерудиції, точності й безкомпромісності аналітичних розмислів над складними історичними, методологічними й структурними процесами, подіями та фактами української фольклористичної науки. Відзна- чаючи велику популярність його праць у самій гущі цих процесів і навіть у царині навчально- виховної практики й побуту найширших верств українського люду, я переконаний, що справді ґрунтовний аналітичний розгляд його науко- вої творчості іще десь попереду... Утім, інакше, вважаю, і не може бути, щонайменше з двох уже згаданих тут причин: надмірної скромності самого ювіляра та його фонтануючої науково- творчої активності, яку найретельнішому біо- графу чи досліднику годі й сподіватися наздо- гнати. Такі постаті, як і їхні теорії та практичні апробації, можуть бути оцінені передовсім лише з висоти перспективи часу, коли ейфорія від за- хоплення феноменальною особистістю дещо вщухне, а відсіяні й вистояні найоригінальніші здобутки, думки та ідеї стануть надбанням не лише вітчизняної, але й, як це сталося з дороб- ком його великих попередників – М. Лисенка, Ф. Колесси, К. Квітки, С. Людкевича, В. Го- шовського, С. Грици та ін., всеєвропейської та всесвітньої етномузикології. Не ставлячи перед собою непосильного завдання спеціального аналізу всього об- ширу праць та наукових звершень професора А. Іваницького, все ж таки на розгляді окре- мих його, з нашого суб’єктивного погляду, най- оригінальніших наукових ідей та безсумнівних досягнень на цьому етапі наукового сходжен- ня метра української музичної фольклористи- ки, хотілося б зупинитись дещо детальніше... Уже в найпершому його чи не найпопулярні- шому підручнику «Українська народна му- зична творчість» (1990, 1999) та в третьому допрацьованому виданні «Український му- зичний фольклор» (2004) ми бачимо не лише багатоаспектний і ґрунтовний розгляд авто- ром складного предмета тривимірної музичної традиції нашого народу (пісенна, інструмен- тальна та кобзарсько-лірницька практики), але й неухильне прагнення до вдосконалення як самої назви, так і об’єкта досліджуваної теми. Останнє ж видання, безсумнівно, є пер- шим кроком до подальшого диференціювання підручникових дисциплін з фольклористики відповідно до структури традиційних музич- них практик в Україні – написання окремих підручників: «Пісенна традиція українців», «Українська музично-інструментальна тради- ція» та «Історія і теорія кобзарства». Поряд з науково-теоретичними розробка- ми з фольклору, Анатолій Іваницький активно вивчає питання методології й методики дослі- дження свого предмета. Так, праця «Україн- ська музична фольклористика» (1997), окрім розділів, присвячених конкретним етапам історії, науковим школам і напрямам фольк- лористики, містить цілі масиви дотичних до неї проблем – генезису, аналізу, документу- вання народної музики тощо. Філософічні й аналітичні роздуми та науково-творчі екс- перименти дослідник розвиває і поглиблює в наступних своїх книгах – «Основи логіки му- зичної форми» (2003), «Історична Хотинщи- на» (2007) та ін. І хоча сам термін «історична Хотинщина» (за яким криється можливість претендування на здобуття оригінального за- декларованого автором «історичного статусу» Хотинщини також іншими теренами районо- вого масштабу) і викликає в багатьох науковців певні застереження, утім, фундаментальність науково-аналітичного, жанрово-класифікацій- ного, транскрипційного та, власне, структурно- типологічного рівнів дослідження А. Іваниць- кого над народною музичною культурою «ко- лишнього Хотинського повіту Бессарабської губернії» (а точніше – сучасних Північної Бу- ковини й Північної Бессарабії) направду важ- ко переоцінити. Їх, безсумнівно, слід відне- сти до одного з найвищих зразків української етно музикознавчої думки, нарівні з такими виданнями, як «Мелодії українських народних дум» Ф. Колесси, «Вибрані праці» К. Квітки, «Біля витоків народної музики слов’ян» В. Го- шовського, «Мелос української народної епі- ки» С. Грици та ін. http://www.etnolog.org.ua І всесвітньої етномузикології. І всесвітньої етномузикології. Не ставлячи перед собою непосильного ІНе ставлячи перед собою непосильного завдання спеціального аналізу всього обІзавдання спеціального аналізу всього об ширу праць та наукових звершень професора Іширу праць та наукових звершень професора Іваницького, все ж таки на розгляді окреІІваницького, все ж таки на розгляді окре мих його, з нашого суб’єктивного погляду, найІмих його, з нашого суб’єктивного погляду, най оригінальніших наукових ідей та безсумнівних Іоригінальніших наукових ідей та безсумнівних М хоплення феноменальною особистістю дещо М хоплення феноменальною особистістю дещо відсіяні й вистояні найоригінальніші М відсіяні й вистояні найоригінальніші здобутки, думки та ідеї стануть надбанням не М здобутки, думки та ідеї стануть надбанням не лише вітчизняної, але й, як це сталося з дороб М лише вітчизняної, але й, як це сталося з дороб- М - ком його великих попередників М ком його великих попередників – М. М – М. Лис М Лисенка, М енка, тки, С. Мтки, С. ЛюдМЛюдкевича, В.Мкевича, В. ГоМГо-М- ци та Мци та ін. Мін., всеєвропейської та М, всеєвропейської та всесвітньої етномузикології. Мвсесвітньої етномузикології. Не ставлячи перед собою непосильного МНе ставлячи перед собою непосильного завдання спеціального аналізу всього обМзавдання спеціального аналізу всього об ширу праць та наукових звершень професора Мширу праць та наукових звершень професора Іваницького, все ж таки на розгляді окреМІваницького, все ж таки на розгляді окре Хотинщина» (заМХотинщина» (за Ф апробації, можуть бути оцінені передовсім лише Ф апробації, можуть бути оцінені передовсім лише з висоти перспективи часу, коли ейфорія від за Фз висоти перспективи часу, коли ейфорія від за- Ф- хоплення феноменальною особистістю дещо Фхоплення феноменальною особистістю дещо відсіяні й вистояні найоригінальніші Фвідсіяні й вистояні найоригінальніші здобутки, думки та ідеї стануть надбанням не Фздобутки, думки та ідеї стануть надбанням не Ф розділів, присвячених конкретним етапам Ф розділів, присвячених конкретним етапам історії, науковим школам і напрямам фольк Ф історії, науковим школам і напрямам фольк лористики, містить цілі масиви дотичних до Ф лористики, містить цілі масиви дотичних до неї проблем Ф неї проблем – ге Ф – ге вання народної музики тощо. Філософічні й Фвання народної музики тощо. Філософічні й аналітичні роздуми та науково-творчі ексФаналітичні роздуми та науково-творчі екс перименти дослідник розвиває і поглиблює в Фперименти дослідник розвиває і поглиблює в наступних своїх книгахФнаступних своїх книгах зичної форми» (2003), «Історична ХотинщиФзичної форми» (2003), «Історична Хотинщи на» (2007)Фна» (2007) Е ми з фольклору, Анатолій Іваницький активно Е ми з фольклору, Анатолій Іваницький активно вивчає питання методології й методики дослі Е вивчає питання методології й методики дослі дження свого предмета. Так, праця «Україн Е дження свого предмета. Так, праця «Україн ська музична фольклористика» (1997), окрім Еська музична фольклористика» (1997), окрім Ерозділів, присвячених конкретним етапам Ерозділів, присвячених конкретним етапам історії, науковим школам і напрямам фолькЕісторії, науковим школам і напрямам фольк лористики, містить цілі масиви дотичних до Елористики, містить цілі масиви дотичних до – геЕ– генезису, аналізу, документуЕнезису, аналізу, документу вання народної музики тощо. Філософічні й Евання народної музики тощо. Філософічні й 9 До славного ювілею 9 Системною є робота А. Іваницького над публікацією нотозбірників українського му- зичного фольклору: «Чумацькі пісні» (1976, 1989), «Весільні пісні» (1982, кн. 1), «Балади» (1987, 1988) з відомої серії, започаткованої Інститутом мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського, «Українська народна творчість», де фольклорист виступив знавцем-упорядником, блискучим транскрип- тором та аналітиком названих жанрів. Багато праці вкладено ним для упорядкування спад- щини видатного українського етномузиколога, автора терміна «етномузикологія» К. Квіт- ки: «Вибрані статті» (ч. 1, 2), «Листування К. Квітки з Ф. Колессою» (1992), «Українські народні мелодії» К. Квітки (2005, ч. 1, 2). Продовженням упорядницької роботи, розпочатої в першу «каденцію» роботи вчено- го в ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, стали фун- даментальні нотозбірки: «Український обря- довий фольклор західних земель. Регіональна музична антологія. Бессарабія. Бойківщина. Буковина. Волинь. Галичина. Гуцульщина. Закарпаття. Лемківщина. Підляшшя. Поді- лля. Полісся. Покуття. Холмщина», що є до- датковим матеріалом до планових тем відділу етномузикології «Музичний фольклор Карпат і Прикарпаття» та «Музичний фольклор Во- лині та Західного Полісся» (2012); «Пісні з родин і хрестин» (збірник-реконструкція з те- оретичною розвідкою, коментарями, моделями ритмоструктури, покажчиками, 2013). Ці пра- ці виходять далеко за рамки звичайних фольк- лорних збірників і є фактичним розширенням їх структури до формату монографії-збірника та практичним утіленням концепції однієї з найпоширеніших новітніх форм публікування музичного фольклору, запропонованого авто- ром у згадуваній «Історичній Хотинщині» та продовженого в його «Хрестоматії з україн- ського музичного фольклору» (2008). Системність і хрестоматійність мислення знаного фольклориста, позначена глибиною історико-філософського осмислення та струк- турно-типологічної аналітики «емблемних» форм фольклору (термін А. Іваницького), виявилася можливою завдяки зануренню дослідника в саму товщу традиційної пісен- ності й інструменталізму, його інтенсивній і надзвичайно плідній експедиційно-польовій практиці. Своїм багаторічним досвідом метр нашої етномузикологічної думки щедро ді- литься з молодими колегами на сторінках уні- кального видання «Польові зошити. Фольк- лористичні розвідки. Рецензії» (2014), яке разом з його «Українським музичним фольк- лором» та «Хрестоматією...» логічно завер- шує коло навчально-методичних дисциплін із програмового циклу «Українська народна музична творчість». Анатолій Іванович Іваницький – мужня, вольова, товариська і надзвичайно виважена людина. Коли в Інституті визріли умови до відновлення роботи знищеного в 1937 році відділу етномузикології (колись – Кабінет му- зичної етнографії), він, цілком усвідомлюючи важливість цієї події, незважаючи на всі труд- нощі й кадрові перипетії, не лише підтримав цю ідею, але й звалив на себе левову частку роботи над плановою темою. Він продовжує цю працю й донині. На урочистому засіданні вченої ради Інсти- туту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, яке відбулося в день народження ювіляра, його сердечно вітали директор Інституту академік Ганна Скрипник, академік-секретар Відді- лення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України Микола Жулинський, друзі й колеги. Усі відзначали неоціненний внесок Анатолія Іваницького до скарбниці вітчизня- ної науки, благотворний вплив його праці на створення й збереження в колективі атмосфе- ри діловитості і спокою в непростий час реор- ганізації Національної академії наук України. З роси й води, дорогий Друже, Колего, Метре! Нехай іще довго Твої життєві мандрів- ки стежками вітчизняної науки прокладають міцні скрижалі до вічних фольклористичних Істин та наукових Одкровень! http://www.etnolog.org.ua І і Прикарпаття» та «Музичний фольклор Во І і Прикарпаття» та «Музичний фольклор Во лині та Західного Полісся» (2012); «Пісні з Ілині та Західного Полісся» (2012); «Пісні з родин і хрестин» (збірник-реконструкція з теІродин і хрестин» (збірник-реконструкція з те оретичною розвідкою, коментарями, моделями Іоретичною розвідкою, коментарями, моделями ритмоструктури, покажчиками, 2013). Ці праІритмоструктури, покажчиками, 2013). Ці пра ці виходять далеко за рамки звичайних фолькІці виходять далеко за рамки звичайних фольк лорних збірників і є фактичним розширенням Ілорних збірників і є фактичним розширенням М довий фольклор західних земель. Регіональна М довий фольклор західних земель. Регіональна музична антологія. Бессарабія. Бойківщина. М музична антологія. Бессарабія. Бойківщина. Буковина. Волинь. Галичина. Гуцульщина. М Буковина. Волинь. Галичина. Гуцульщина. Закарпаття. Лемківщина. Підляшшя. Поді М Закарпаття. Лемківщина. Підляшшя. Поді- М - лля. Полісся. Покуття. Холмщина», що є до М лля. Полісся. Покуття. Холмщина», що є до- М - датковим матеріалом до планових тем відділу Мдатковим матеріалом до планових тем відділу етномузикології «Музичний фольклор Карпат Метномузикології «Музичний фольклор Карпат і Прикарпаття» та «Музичний фольклор ВоМі Прикарпаття» та «Музичний фольклор Во-М- лині та Західного Полісся» (2012); «Пісні з Млині та Західного Полісся» (2012); «Пісні з родин і хрестин» (збірник-реконструкція з теМродин і хрестин» (збірник-реконструкція з те оретичною розвідкою, коментарями, моделями Моретичною розвідкою, коментарями, моделями ритмоструктури, покажчиками, 2013). Ці праМритмоструктури, покажчиками, 2013). Ці пра цю працю й донині. Мцю працю й донині. Ф ського, стали фун Ф ського, стали фун- Ф - даментальні нотозбірки: «Український обря Фдаментальні нотозбірки: «Український обря- Ф- довий фольклор західних земель. Регіональна Фдовий фольклор західних земель. Регіональна музична антологія. Бессарабія. Бойківщина. Фмузична антологія. Бессарабія. Бойківщина. Буковина. Волинь. Галичина. Гуцульщина. ФБуковина. Волинь. Галичина. Гуцульщина. Анатолій Іванович Іваницький Ф Анатолій Іванович Іваницький вольова, товариська і надзвичайно виважена Ф вольова, товариська і надзвичайно виважена людина. Коли в Інституті визріли умови до Ф людина. Коли в Інституті визріли умови до відновлення роботи знищеного в 1937 році Ф відновлення роботи знищеного в 1937 році відділу етномузикології (колисьФвідділу етномузикології (колись зичної етнографії), він, цілком усвідомлюючи Фзичної етнографії), він, цілком усвідомлюючи важливість цієї події, незважаючи на всі трудФважливість цієї події, незважаючи на всі трудФнощі й кадрові перипетії, не лише підтримав Фнощі й кадрові перипетії, не лише підтримав цю ідею, але й звалив на себе левову частку Фцю ідею, але й звалив на себе левову частку роботи над плановою темою. Він продовжує Фроботи над плановою темою. Він продовжує Е лором» та «Хрестоматією...» логічно завер Е лором» та «Хрестоматією...» логічно завер шує коло навчально-методичних дисциплін Е шує коло навчально-методичних дисциплін із програмового циклу «Українська народна Е із програмового циклу «Українська народна музична творчість». Емузична творчість». Анатолій Іванович ІваницькийЕАнатолій Іванович Іваницький вольова, товариська і надзвичайно виважена Евольова, товариська і надзвичайно виважена людина. Коли в Інституті визріли умови до Елюдина. Коли в Інституті визріли умови до відновлення роботи знищеного в 1937 році Евідновлення роботи знищеного в 1937 році відділу етномузикології (колисьЕвідділу етномузикології (колись 10 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 2/2016 10 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 3/2016 http://www.etnolog.org.ua ІІІІІМММММММ ФФФФФЕЕЕ
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202162
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0130-6936
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-24T11:40:35Z
publishDate 2016
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
record_format dspace
spelling Хай, М.
2025-03-03T16:20:59Z
2016
Слово про метра / М. Хай // Народна творчість та етнологія. — 2016. — № 3. — С. 7-10. — укр.
0130-6936
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202162
Науковці Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України щиро поздоровляють славетного етномузиколога, дослідника української музичної регіоналістики, автора численних монографічних праць Анатолія Іваницького з 80-річчям. Зичимо нових творчих звершень на користь української науки, здоров'я та многоліття. З роси та води, дорогий колего!
uk
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
Народна творчість та етнологія
До славного ювілею
Слово про метра
Some Words on Master
Article
published earlier
spellingShingle Слово про метра
Хай, М.
До славного ювілею
title Слово про метра
title_alt Some Words on Master
title_full Слово про метра
title_fullStr Слово про метра
title_full_unstemmed Слово про метра
title_short Слово про метра
title_sort слово про метра
topic До славного ювілею
topic_facet До славного ювілею
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202162
work_keys_str_mv AT haim slovoprometra
AT haim somewordsonmaster