Сучасний «імпорт» ідентичностей серед помаків у Болгарії
У статті розглянуто сучасні зовнішні чинники і процеси, що впливають на релігійну та етнічну ідентичність помаків-болгар мусульманського віросповідання, які проживають у Родопах. В статье рассматриваются внешние факторы и процессы, влияющие на религиозную и этническую идентичность помаков-болгар мус...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Дата: | 2016 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2016
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202196 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Сучасний «імпорт» ідентичностей серед помаків у Болгарії / С. Хінкова // Народна творчість та етнологія. — 2016. — № 5. — С. 45-55. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859910463943344128 |
|---|---|
| author | Хінкова, С. |
| author_facet | Хінкова, С. |
| citation_txt | Сучасний «імпорт» ідентичностей серед помаків у Болгарії / С. Хінкова // Народна творчість та етнологія. — 2016. — № 5. — С. 45-55. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народна творчість та етнологія |
| description | У статті розглянуто сучасні зовнішні чинники і процеси, що впливають на релігійну та етнічну ідентичність помаків-болгар мусульманського віросповідання, які проживають у Родопах.
В статье рассматриваются внешние факторы и процессы, влияющие на религиозную и этническую идентичность помаков-болгар мусульманского вероисповедания, проживающих в Родопах.
The paper examines modern external factors and processes that influence the religious and ethnical identities of Pomaks – the Muslim confessional minority of the Bulgarians residing among the Rhodope Mountains.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:02:40Z |
| format | Article |
| fulltext |
45
СУЧАСНИЙ «ІМПОРТ» ІДЕНТИЧНОСТЕЙ
СЕРЕД ПОМАКІВ У БОЛГАРІЇ *
Соня Хінкова
УДК 323.15+316.347](497.2)
У статті розглянуто сучасні зовнішні чинники і процеси, що впливають на релігійну та етнічну ідентичність по
маківболгар мусульманського віросповідання, які проживають у Родопах.
Ключові слова: ідентичність, помаки, турки, мусульмани.
В статье рассматриваются внешние факторы и процессы, влияющие на религиозную и этническую идентичность
помаковболгар мусульманского вероисповедания, проживающих в Родопах.
Ключевые слова: идентичность, помаки, турки, мусульмане.
The paper examines modern external factors and processes that influence religious and ethnical identities of Pomaks – the
Muslim confessional minority of the Bulgarians residing among the Rhodope Mountains.
Keywords: identity, Pomaks, Turks, Muslims.
Дослідження сучасних зовнішніх чинни
ків і процесів, які сприяють формуванню та
«кристалізації» різних ідентичностей серед
помаків у Болгарії, стало можливим завдяки
участі в проекті «Ментальність мусульман у
Болгарії у 2011 р.» (Нагласи на мюсюлмани-
те в България 2011 г.). У статті представле
но безпосередні враження від польових до
сліджень, проведених у Родопах того самого
року. У тексті проаналізовано ті зовнішні фак
тори і впливи, які діють на самовизначення
жителів Родопів як помаків, турків, мусуль
ман та посилюють його. Однак не досліджено
чинників, що утверджують їх самовизначення
«як болгари», тому що на них вплинули насам
перед зовнішньополітичні події та процеси. Ці
різні ідентичності дають підстави використо
вувати термін «множинна ідентичність», зви
чайно, ураховуючи умовність цього поняття.
Названий термін уживається замість поняття
«ситуативна ідентичність», тому що на почат
ку ХХІ ст. серед населення Родопів стають
поширенішими самовизначення «помак» чи
«турок», які респонденти дедалі більше роз
межовують і відстоюють з підкресленою ка
тегоричністю. Протягом першого десятиліття
ХХІ ст. активізувалися пошуки «історичних
доказів» цього. Ці дві етнічні ідентичності мо
жуть чітко розмежовуватися в різних вікових
та соціальних групах населення Родопів, а та
кож і за низкою інших показників 1.
Наприклад, таке категоричне етнічне само
визначення «як помаки» трапляється часті
ше серед молодших людей, які не пережили
дискримінації від етнічної диференціації і не
сприймають її негативної конотації. Часто це
респонденти з хорошою освітою чи студенти,
а також молоді люди з достатнім соціальним і
фінансовим статусом, для яких важливо заяви
ти про свою чітко визначену ідентичність. Вона
їх відділяє від інших, що вагаються, і надає
їм упевненості через належність до спільноти.
«Горджуся, що я помак, турки не настіль-
ки віддані ісламу... Є одна “Історія помаків”
(“История на помаците”) – там усе напи-
сано: про етнос помаків» (чоловік, 34 р., Сир
ниця). При чіткому й категоричному етнічному
самовизначенні «як помаки» інколи виділяєть
ся інша позиція. Для деяких респондентів вона
містить травматичні асоціації про негативну
диференціацію на попередньому етапі їхнього
життя і притаманна людям, яким за 45 років.
«Багато разів хвилювався, що зрозуміють,
що я мусульманин... Міг зробити набагато
більше, закінчив з відзнакою університет.
І коли мав болгарське ім’я, приховував, що я
* Стаття опублікована болгарською мовою (див.: [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://
www.librev.com/index.php/prospects-bulgaria-publisher/2780-2015-08-19-12-31-21).
http://etnolog.org.ua
46
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 5/2016
помак» (чоловік, 48 р., Брезниця). Незважаю
чи на це, самоідентифікація «помаки» відстою
ється з категоричністю. Дедалі частіше трапля
ються респонденти, для яких така ідентичність
є антиподом потурчення і які таким чином відо
кремлюються більше від турків, ніж від болгар.
«Одиниці потурчуються, і люди дивляться
на них глузливо. Якщо вони турки, чому ж
не знають турецької» (чоловік, 34 р., Сир
ниця). Деякі з респондентів нагромаджують
аргументи про існування помацького етносу,
спілкуючись із мусульманами із сусідніх бал
канських країн чи країн Східної Європи, яких
зустрічають у спільнотах емігрантів. Це дуже
цікавий факт, який можна вважати «імпортом»
ідентичності через порівняння й аргументи,
знайдені поза межами Болгарії.
На самовизначення «як турки» на сучас
ному етапі також вплинули зовнішні чинники.
Важливо зауважити, що ця етнічна ідентич
ність не дуже поширена (5,2 % – за даними
кількісного дослідження); стосується відповід
ного географічного регіону (найзахіднішої час
тини Родопів і Піринського краю); про неї дуже
часто заявляють відкрито й категорично місцеві
активісти партії РПС (Рух за права і свободу).
Означене дає підстави припустити, що на су
часному етапі серед деяких респондентів етніч
на ідентичність умотивована політично чи обра
на через прагматизм, що підтверджують якісні
дослідження. Потурчення спостерігається і в
інших частинах Родопів, але воно не настіль
ки масове, має різну мотивацію і здебільшого
характерне для старших людей, які пов’язують
іслам саме з Туреччиною. На сучасному етапі
Туреччина є потужним зовнішнім чинником,
який «викристалізовує» етнічну ідентичність
«турки». Цей вплив підсилений активною і по
слідовною зовнішньою політикою турецької
держави, яку вона проводить із сусідніми краї
нами в різних регіонах (Балкани, Близький
Схід та Середня Азія), а також її зростаючою
міжнародною значущістю.
Найширше ідентифікаційне середовище на
селення в Родопах – мусульмани. Самовизна
чення «мусульмани» створює спільноту, у яку
інтегруються всі, і протягом останніх двадцяти
років її престиж дуже сильно зростає саме під
впливом зовнішніх чинників. Ця ідентичність
має найвищий ступінь легітимності, а як релі
гійна ідентичність охоплює різні етнічні іден
тичності, «поглинаючи» етнічні відмінності на
віть у населених пунктах, де має місце масове
потурчення. «Турки? Ми не знаємо турецьку!
Ми тільки мусульмани» (чоловік, 37 р., Кор
ниця). Однак слід уточнити, що самовизначен
ня «мусульмани» має як релігійні, так і етнічні
характеристики. Етнічна ідентифікація при
самовизначенні «мусульмани» є значно вуж
чою, і ті, хто себе так визначає, підкреслюючи
свою глибоку релігійність, найчастіше є пред
ставниками духовної еліти – імами, учителі з
Корану і члени їхніх сімей 2. Важливо зазначи
ти, що вони не проводять аналогії з боснійською
«мусульманською» нацією, яку офіційно визна
ли наприкінці 60х років ХХ ст. Для нашого
дослідження це дуже цікавий факт, тому що дає
можливість порівняти цей варіант із конструю
ванням етнічності в сусідніх балканських краї
нах і віднайти зовнішні впливи при формуванні
та «кристалізації» різних ідентичностей.
Найпотужніше зовнішні чинники впли
вають на релігійну ідентичність «мусуль-
мани». Вона досить легітимна, формує певну
систему цінностей і неабияке усвідомлення
спільності, якою мусульмани пишаються і яка
на сучасному етапі ревіталізована в глобаль
ному плані. «Іслам корисний, люди припи-
няють пити, тому що не можеш навіть у
мечеть ходити, інші тобі докорятимуть»
(чоловік, 32 р., Корниця). У наведеному твер
дженні «проскакує» елемент практичного за
своєння ісламських цінностей, що характерно
насамперед для молодших і освічених респон
дентів. Цю ідентичність відстоюють також
люди, які не є глибоко релігійними. Через неї
вони виражають насамперед свою належність
до спільноти «мусульмани», дотримуючись
властивих їй цінностей – ставлення до батьків
і родини, певні побутові норми. На сучасному
етапі означені цінності засвоюються та фор
муються і поза межами Болгарії – завдяки
http://etnolog.org.ua
47
Розвідки та матеріали
навчанню духівників за кордоном, через інте
грацію (тимчасову чи тривалішу) в мусульман
ських спільнотах різних європейських країн,
куди вирушають на пошуки роботи.
Три ідентичності – «помаки», «турки» й
«мусульмани» – окреслено тільки побіжно,
тому що в цьому дослідженні не йдеться про
їх стан та популярність у населення Родопів 3.
Їх загальна характеристика є швидше формаль
ною підставою для того, щоб проаналізувати
сучасні зовнішні чинники, які впливають на
різні ідентичності помаків і «імпортують» нові
аргументи на користь їх відстоювання. Для до
сягнення цієї мети в тексті висвітлено декілька
напрямів у міжнародних відносинах (у глобаль
ному, європейському та регіональному планах),
які формують «множинну ідентичність» насе
лення Родопів. Перший напрям розглядає вплив
процесу глобалізації та підвищеної мобільності
громадян на створення «відкритої» свідомості
та «імпорт» нових аргументів на користь кон
кретної ідентичності. Вони нашаровуються на
старі інтерпретації і трансформують самосві
домість. Другий напрям пов’язаний із сучасни
ми міжнародними конфліктами на Близькому
Сході та в Північній Африці, які активізують
ісламські рухи. Їх наслідком стало утверджен
ня ісламських цінностей і партій у регіоні, що
«непомітно» впливають на консолідацію му
сульманських спільнот поза його межами,
у тому числі в Болгарії. Третій напрям має кон
кретний балканський вимір і розглядає вплив
регіональних чинників та процесів. До нього
належить вплив конфліктів у ПівденноСхідній
Європі, які були викликані розпадом Югосла
вії, що також активізують ісламський чинник
і консолідують мусульманські спільноти. Роз
глянуто зростання міжнародного престижу Ту
реччини, проаналізовано значення держави як
економічного чинника і її політичну взаємодію з
мусульманами в балканських країнах, тому що
це певним чином впливає на формування однієї
з етнічних ідентичностей у Родопах, а саме на
самовизначення «турки».
Глобалізація в контексті міжнародних від
носин є процесом, що порізному інтерпре
тується і має суперечливі хронологічні межі.
Можливо, найширша дефініція містить еконо
мічні, інституціональні та ідеологічні конотації 4.
Існують і вужчі дефініції, у яких розмежовується
політична, економічна та культурна глобалізація
[10, p. 46]. В інших визначеннях підкреслюється
диференціація між глобалізацією, глобалізмом
та інтернаціоналізацією [9, p. 14–28]. Глобаль
ний ряд пов’язується з уведенням певного виду
універсалізації, здійсненої через урбанізацію,
інституції та соціальні механізми за західним
зразком, а також завдяки вибудовуванню гло
бальних комунікацій, які зв’язують «далекі
світи». Глобальні тенденції в постбіполярному
світі стимулюються через підвищену роль між
народних організацій, які намагаються здійсни
ти глобальне регулювання й мотивують свою
активність за допомогою універсальних прин
ципів. Утім, практика показує, що вони мають
досить загальний характер і не можуть принести
гармонію в глобальний світ. Відкривається його
незакінченість, виникають конфлікти між різ
ними геополітичними системами, сформованими
історично завдяки відстоюванню вужчих про
сторових інтересів 5. У цьому контексті поглиб
лення тенденцій, характерних для глобалізації,
не знеособлює локального, оскільки сучасні
культурні та етнічні відмінності надзвичайно
значимі й відстоюються через конфронтацію.
Глобалізація впливає і на національну державу,
призводячи до втрати автономії та авторитету 6.
Ці втрати, однак, сприймаються як закономірні
послідовниками ліберального підходу, тому що
для них світова політика є глобальним суспіль
ством, яке функціонує паралельно з державами
й до певної міри визначає контекст їх існування.
Першочерговою є взаємна залежність держав,
а не баланс сил. Неоліберали переконані, що
залежність у різних сферах, таких як екологія,
безпека тощо, спрямує людство до світу без кор
донів [6, с. 201–210]. Дійсно, є проблеми світо
вого масштабу (СНІД, наркотики, забруднення,
тероризм), які створюють нову відповідаль
ність, не пов’язану з певною територією, і змі
нюють домінуючу систему суверенних держав,
установлену чотириста років тому.
http://etnolog.org.ua
48
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 5/2016
За цих умов кордони стираються, і націо
нальна держава не може незалежно контролю
вати економічну діяльність і трудову зайня
тість навіть на своїй території [2, с. 21–33].
З огляду на це можна дійти висновку, що
глобалізація ставить під питання національну
державу і єдність суспільств. Водночас вона
знищує політичні й культурні перешкоди та
«пробуджує» свідомість і відчуття належності
до світової спільноти. Таким чином збільшу
ється значення локальних і вужчих групових
об’єднань. У цьому значенні є логічним поси-
лений пошук ідентичності (громадяни світу,
але й чіткіше розуміння себе). Важливо наголо
сити, що й поза межами національної держави
статут меншин розмивається, і визначаль
ною стає ідентифікація з групою локального
значення, що є більш прийнятним і бажаним.
Як відображається це на ідентичності помаків,
турків та мусульман у Болгарії – питання, на
яке намагаємося знайти відповідь у наведено
му дослідженні 7. Із цією метою проаналізо
вано наслідки мобільності мусульман у різних
спільнотах емігрантів, а також «імпорт» ідей і
релігійних норм через нових імамів, які отри
мують духовну освіту поза межами Болгарії
(у Туреччині чи Саудівській Аравії).
Спільноти емігрантів є місцем, куди му
сульмани з Болгарії потрапляють, шукаючи ро
боту за кордоном здебільшого у сфері сільсько
го господарства і на будівництві. Для сільських
жителів, жінок, людей з низьким рівнем освіти
ця робота є допоміжним джерелом прибутку.
«Є цехи із заготівлі дров, але більшість
їдуть на роботу в Португалію та Іспанію
і за три місяці заробляють, як тут за рік»
(чоловік, 42 р., Костандово). Переважно хтось
із родини їде на сезонну роботу й не думає про
те, щоб забрати також інших членів сім’ї, у му
сульман до сім’ї належать і батьки. «Сімсот-
вісімсот осіб працюють в Іспанії і Англії,
але повертаються передчасно. У Туреччину
не їздять на роботу. Їздять на роботу в
Грецію щодня чи на один тиждень» (чоло
вік, 67 р., Сирниця). Зазвичай це люди моло
дого віку («Багато молоді їдуть на роботу
в Англію, Іспанію і США» (чоловік, 45 р.,
Сирниця)), безробітні й зі «згорнутим» уяв
ленням про гарну перспективу. Вони дуже під
даються впливу й саме в спільнотах емігрантів
чіткіше усвідомлюють і заявляють про себе,
збирають аргументи для історії про свою етніч
ну належність та походження. «Я помак... Ніде
не сказано, що ми були болгарами [виправля
ється] – християнами. У Молдові також є
мусульмани, але ж вони не були під турець-
ким [поневоленням]... Читав одну книгу з Ту-
реччини. У ній ідеться про те, що тут були
помаки перед турками. Помаки завжди тут
були. Пізніше нас розподілили за країнами:
Греція, Македонія...» (чоловік, 45 р., Дебрен).
Останнє пояснення чітко демонструє «імпорт»
ідентичності «помаки» через порівняння з ін
шими державами.
Помаки здебільшого шукають роботу в
Греції, Португалії, Іспанії, Франції, Велико
британії, Німеччині та Бельгії. На основі по
льових матеріалів, зібраних для дослідження
в рамках проекту «Ментальність мусульман у
Болгарії у 2011 р.», можна дійти висновку, що
майже з кожної сім’ї люди їдуть на сезонну ро
боту чи на триваліший термін за кордон. Як за
свідчує кількісне дослідження, 14,8 % помаків
поїхали в Німеччину, 4,9 % – у Туреччину і
майже стільки – у Великобританію, Голлан
дію, Іспанію тощо. Ці дані наводять на думку,
що помаки віддають перевагу країнам, у яких
є численні й компактні спільноти мусуль-
ман, через які легше знайти роботу й інте-
груватися. Звичайно, виникає питання, чому
Німеччині віддають найбільшу перевагу. На
сучасному етапі в Німеччині 4 000 000 мусуль
ман, політика і ставлення до них толерантніші,
ніж у Великобританії та Франції. У Німеччині
в школах і університетах з 2009 року вивчають
іслам. Існує офіційний договір, підписаний ні
мецьким урядом і спільнотою мусульман, що
представлена так званою Ісламською конфе
ренцією 8. У договорі окреслено план релігійної
освіти й регламентовано організацію релігійних
семінарів, які відвідують також представники
духовної еліти мусульман у Болгарії. Висока
http://etnolog.org.ua
49
Розвідки та матеріали
толерантність до вивчення ісламу в Німеччині
уможливлює діяльність неортодоксальних сект,
які не прийняті офіційним сунітським віроспові
данням (як «Ахмадія», чиї семінари також від
відують мусульманські духівники з Болгарії).
«У Німеччині був на семінарі “Ахмадії”. За-
просили мене, тому що мене поважають.
Нас було близько 70 000 осіб – з усього ха-
ліфату... Відвідав десять семінарів, на яких
викладали шейхи (можна сказати й моли)
з Медина. Так зрозумів, що є правильним»
(чоловік, 41 р., Гоце Делчев).
Завдяки легшій інтеграції через спільноти
мусульман за кордоном підтримується іден-
тичність «мусульмани» як релігійна на-
лежність. Багато людей, які повертаються,
тимчасово чи назавжди, з роботи за кордоном,
«імпортують» релігійність. Респондент із се
редовища духовної еліти так само вказує на цей
факт: «Як поїдуть за кордон, повертаються
мусульманами, сильнішими, ніж я, а до цього
навіть не заходили в мечеть. Деякі люди ви-
їжджають і не повертаються, але як приїз-
дять у гості, впливають на інших. Але там
мусульмани вільні, мають права, а тут не
так» (чоловік, 50 р., Горно Дряново). Інфор
матор розповідає про людей із села, які зараз
у США й уже отримали американське гро
мадянство за допомогою місцевих мусульман.
Зовнішній вплив на конфесійну ідентичність
можна простежити і при порівняннях, через які
підкреслюється більша толерантність до зов
нішніх знаків вияву релігійності за кордоном.
«Нещодавно був у Брюсселі, щоб купити собі
машину, і там [був] у друзів... Нікого не вра-
жає, якщо ти з бородою, у мусульманському
одязі. Інший світ. Демократія далеко від
нас...» (чоловік, 40 р., Лижниця).
Через спільноти емігрантів «імпортуєть-
ся» пізня релігійність. Це властиво чоло
вікам середнього віку з вищою освітою, які
працювали за кордоном. Їхнє перебування
там часто спричиняє залучення до ісламу.
«Я знайшов сили переступити поріг ме-
четі п’ять років тому. Мій батько не був
дуже релігійним. У нас мама більше знала
релігію. Я особисто навчився кланятися аж
у 1998 році. Навчив мене один марокканець
у Бельгії, який став мені найближчим дру-
гом, дав мені притулок у них удома, навіть
не знаючи, що я мусульманин... Потім посе-
лив у себе вдома й мого двоюрідного брата.
Прекрасна людина» (чоловік, 45 р., Дебрен).
Духовна освіта «нових» імамів у Туреч-
чині й Саудівській Аравії – ще один зов
нішній чинник, який посилює ідентифіка-
цію «мусульмани» як релігійну належність 9.
Одно курсник одного із цих імамів розповів, що
він до другого курсу не ходив до мечеті, але піс
ля того, як поїхав навчатися в Саудівську Ара
вію, став ревним мусульманином. У населених
пунктах, де вони проповідують, дійсно спосте
рігається вища ступінь релігійності, і в Сирниці,
наприклад, це дуже помітно 10. Респонденти з
інших місць, які підкреслюють свою релігій
ність, також вірять більше «новим» імамам:
«Вірю більше новим імамам, тому що вони
освіченіші. Вони отримали духовну освіту в
Туреччин, і там вона краща» (чоловік, 21 р.,
Дебрен). Саме через високий рівень знань їх
краще приймають молоді освічені люди.
Неабияку підготовку «нових» імамів і вмін
ня спілкуватися з молодими мусульманами ви
знають усі, навіть ті, хто не сприймає їх одно
значно. «На кожен Байрам спонукаю взяти
молодих. Більше розуміють, молоді люди
хочуть інші теми». Далі йдеться про від
мінності з імамами, які закінчили [навчання]
в Саудівській Аравії: «Слід поступово. Не
можна, щоб прийшов якийсь юнак із Саудів-
ської Аравії і ходив з піднятою головою...»
(чоловік, 53 р., Дебрен). Інший представник
духовної еліти також поділився своїм неодно
значним ставленням: «Ми ханіфіти. А в Сау-
дівській Аравії – шафіїти. Існує незначна
розбіжність в обрядах. Мене не цікавить, як
моляться люди, – важливо, що моляться.
Нові ходжі дуже люблять використовува-
ти слово “бідат” [нововведення]. Але чи все
нове заборонити? Релігія є полегшенням...
Нові хочуть відразу ввести нові норми, як
у Саудівській Аравії. Але тут це [бороди,
http://etnolog.org.ua
50
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 5/2016
одяг] не виглядає нормальним...» (чоловік,
30 р., Огняново).
Специфічна обрядовість, яку «імпор
тують» «нові» імами (після повернення з на
вчання за кордоном), найчастіше є маркером,
за яким розрізняють мусульманських духів
ників. «Студенти, які повертаються із
Саудівської Аравії, проповідують віру за
Пророком. Старі діють османським спо-
собом» (чоловік, 41 р., Гоце Делчев). Для по
рівняння наводимо пояснення відмінностей,
зроблене самими «новими» імамами. «Немає
розрізнення між нами [хто закінчив навчан
ня в Саудівській Аравії] та іншими імамами.
Ми нічого не забороняємо людям, але не хо-
чемо проводити бідат. Старі ходжі робили
мевлід заради грошей. Старі, по суті, є ра-
дикальнішими. Ні – консервативнішими.
Казали: “Це робиться так, тому що так!”.
А ми пояснюємо, чому так» (чоловік, 47 р.,
Сирниця). Можна припустити, що ці канонічні
суперечки також працюють на релігійну іден
тичність, поділяючи мусульман між ортодок
сальним і османським ісламом, які намагають
ся довести, що саме їхня віра є правильнішою.
Звичайно, є респонденти, які виражають
відкриту підозру й недовіру через проектуван
ня «імпорту» етнічної ідентичності. «Тут му-
сульмани себе усвідомлюють болгарами. Але
іноземні вихованці [з арабських країн] при-
мушують їх називатися турками» (жінка,
51 р., Огняново). У цьому твердженні можна
шукати знак «імпорту» етнічної ідентичності,
але її не можна прийняти беззастережно, тим
більше, що частина мусульманських духівників,
які закінчили навчання в Саудівській Аравії,
належить до османського ісламу. Трапляються
навіть випадки, коли респонденти із середови
ща самих імамів приймають і поділяють різні
версії про помацький етнос, корені якого шу
кають до османського завоювання. «Тут був
іслам до турків. Бачив надгробний камінь,
датований за Хіджрою до 1300 року. Най-
імовірніше, ми араби. У Саудівській Аравії
думали, що я з Єгипту» (чоловік, 47 р., Сир
ниця). Ця позиція не поодинока й логічна, тому
що зростаюча кількість самовизначення «пома
ки» могла б звузити коло мусульман, які вірять
«новим» імамам. Те, що вона не стала масовою,
можна пояснити безумовною належністю мо
лодих і освічених мусульманських духівників
до еліти та їхнім зв’язком з партійними струк
турами (РПС), для яких є апріорі прийнятним
заохочення до потурчення.
Саме цей зв’язок підтверджується пошире
ною серед респондентів думкою: навчання за
кордоном є нагородою для лояльних до РПС.
Один з інформаторів сформулював це так: «Мій
син захотів поїхати навчатися в Саудівську
Аравію, але місцеві з РПС його зупинили,
тому що їм не хочеться їхати по розум... Ка-
зали, що там хочуть, щоб відправляли мо-
лодших людей. Я ходив в РПС скаржитися»
(чоловік, 63 р., Буково). Така інтерпретація
містить багато особистого ставлення, але вона
окреслює одну реальність (підтверджену також
іншими респондентами), що вибір, кому їхати
навчатися в Саудівську Аравію чи Туреччи
ну, дійсно роблять місцеві структури РПС, і це
пов’язується з лояльністю до партії. «Нові» іма
ми здебільшого з родин місцевої еліти.
Авторитет «нових» імамів зростає і через
те, що молоді мусульмани бачать у духовній
освіті в Туреччині та Саудівській Аравії дуже
гарну перспективу для реалізації не тільки в
Болгарії, але й за кордоном, насамперед у Єв
ропі. Такий погляд простежується в тверджен
нях респондента, який належить до еліти. Він
з гордістю розповідає, що його донька вийшла
заміж у Туреччині після того, як поїхала туди
навчатися в духовній школі. Син цього рес
пондента вивчає шаріат у Саудівській Аравії і,
на його думку, навряд чи повернеться. «Він має
перспективу в Західній Європі, де цінують
освічених мусульман». Можна припустити, що
ця перспектива розвиватиметься як схема, яка
застрахує духівників для зростаючих спільнот
мусульман у країнахчленах ЄС. На питання
«Чому навчатися саме в Саудівській Аравії?»
відповідає: «Тому що тоді [п’ять років тому]
в Туреччині не можна було здобути гарну
освіту (чоловік, 50 р., Горно Дряново).
http://etnolog.org.ua
51
Розвідки та матеріали
Респондент розподіляє духовну освіту му
сульман так: найнижчий рівень – у Болгарії
(сам він закінчив перший випуск Інституту
ісламу в 1993 р.), наступний рівень – Туреч
чина, а найкращим вважається духовна осві
та, отримана в Саудівській Аравії. Інший ін
форматор так само розмежовує (незважаючи
на сумніви, якими поділився) і на запитання
«Чи є якась ієрархія тих, хто закінчив навчан
ня в Саудівській Аравії, Туреччині та Бол
гарії? Кого більше поважають?» відповідає:
«Нас вважають нижчими. А у нас освіта
з ісламу не слабша. Вагаються між тими,
хто закінчив [навчання] в Туреччині й Сау-
дівській Аравії. Є різниця між тими, хто
закінчив у Саудівській Аравії та іншими.
Навіть між самими університетами є су-
перництво... Про це, однак, у кожного своя
думка. Немає упорядкування. Усе залежить
від людини. Не погоджуюся з твердженням,
що відмінників Інституту ісламу відправ-
ляють навчатися в Туреччину. Так, дій-
сно, там є багато гарних шкіл» (чоловік,
34 р., Сирниця). Градація духовної освіти
за якістю – Саудівська Аравія, Туреччи-
на, Болгарія – підтверджується більшістю
респондентів, але не результатами кількісного
дослідження. На питання «Де слід навчатися
мусульманським духівникам?» 56 % опитаних
відповідають – у Болгарії, 7,4 % – у Туреч
чині і 6,7 % – у Саудівській Аравії.
Завдяки «новим» імамам «імпортуються»
не тільки релігійні ідеї та норми, але й мо-
делі способу життя – побут, манера вдягати
ся, що також «викристалізовують» релігійну
ідентичність «мусульмани». «Те, що запнуті
іншим способом, є модою, яка прийшла від
жінок тих, хто був у Саудівській Аравії.
Дивляться телебачення, їздять на екс-
курсії там» (жінка, 31 р., Сирниця). Ця мода
дуже швидко поширюється в деяких населе
них пунктах (Лижниця, квартал Петелці в
Сирниці), імами яких навчалися в Саудівській
Аравії. Спершу її дотримуються жінки з його
роду, а поступово до них приєднуються й інші.
Звичайно, є протиставлення, особливо це сто
сується хусток, а також побутує твердження,
що їм платять, щоб вони так вдягалися 11.
Процеси на Близькому Сході та в Північ-
ній Африці, що є дуже активними на сучасно
му етапі, пов’язані з «Арабською весною», під
час якої позбавили влади авторитарних волода
рів у низці арабських країн, що довго були при
владі, з війною в Лівії, з виборами в Тунісі та
Єгипті, на яких перемогли мусульманські партії,
з Афганістаном, з тероризмом і громадянською
війною в Сирії. Ці події тривають понад рік,
активізують ісламський чинник і ревіталізують
іслам, їх наслідки утверджують ісламські цін
ності й партії в регіональному плані. Процеси
на Близькому Сході та в Північній Африці
пере бувають у центрі уваги сучасних міжна
родних відносин і медій – щоденно запов нюють
інформаційний простір, і «непомітно» та по
бічно впливають на консолідацію спільнот му
сульман поза межами конкретного регіону, зо
крема в Болгарії. Лише в цьому контексті, як
співпричетність до «наших», можна вважати,
що вони вплинуть на релігійну ідентифіка-
цію «мусульмани». Однак, як події, вони за
лишаються на периферії інтересів мусульман
Родопів. «Тут ніхто не цікавиться бунтами
в арабському світі» (чоловік, 37 р., Корниця).
Дуже рідко може виражатися ставлення, і воно
зазвичай мотивоване особистими вподобання
ми й ідеологічною співпричетністю: «Мені по-
добається Каддафі і режим у Лівії, це керів-
ництво» (чоловік, 45 р., Дебрен).
Конфлікти на Балканах, особливо етніч
ні й релігійні зіткнення, які супроводжували
розпад колишньої Югославії, також можна
вважати зовнішнім чинником, який впливає на
«множинну ідентичність» помаків. Їхній вплив
є значно прямішим у зв’язку з географічною
близькістю й активним спілкуванням з людьми
із сусідніх держав. Утім, не можна шукати усві
домлення й вираження спільної «балканської»
сутності під будьякою формою ідентичності.
Як уже згадувалося, респонденти не дають під
став думати про прямий зв’язок між етнічною
ідентифікацією «мусульмани» в Боснії і Герце
говині та етнічним самовизначенням обмеженої
http://etnolog.org.ua
52
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 5/2016
кількості помаків «як мусульманів». Незважа
ючи на це, балканська реальність на сучасному
етапі впливає тільки на релігійну ідентичність
«мусульмани». Про цей вплив мовиться в за
гальному контексті, і він є побічним, так само як
і активізація ісламського чинника на Близькому
Сході. Мусульман в інших балканських країнах
приймають за «наших людей» і порівнюють,
особливо з тим, наскільки вони є вільними у
вираженні своєї релігійної ідентичності. «Тут,
якщо один чоловік вийде в чалмі чи з боро-
дою на базар в Гоце Делчеві, не повернеться.
А в Струзі албанці вільно ходять в чалмах,
і ніхто їх не чіпає...» (чоловік, 37 р., Корниця).
Подібні умови більшої відкритості до світу,
більшої мобільності й більшої кількості контак
тів спрямовують самосвідомість на «констру-
ювання» націй. У межах колишньої Югославії
ці процеси були дуже активними в 60х роках
ХХ ст. Саме тоді в Боснії і Герцеговині «ство
рилася» не тільки «мусульманська» нація, але
й «македонська», походження якої шукають
у давнині – за часів Олександра Македонсько
го. Перша «виникла» через зовнішньополітичні
міркування, пов’язані з лідерською позицією
Югославії в Русі незобов’язаних (Движението
на необвързаните), де більшість держав
є ісламськими. Друга почала «утворюватися»
спершу в спільнотах емігрантів з колишньої
Югославії в США, щоб заявити про її важ
ливе історичне значення. Після цього вчені
«віднайшли» історичні аргументи, потім роз
почалася конкретна державна політика, яка
затвердила «нові» нації. У Болгарії є вчені, які
«збирають» історичні аргументи і створюють
різні теорії про помацький етнос – арабську,
волзькокамську, куманськопеченізьку тощо,
в основі яких лежить теза про передосманський
іслам на Балканах, що здобуває дедалі більше
прихильників. Цю «творчість», порівняну зі
створенням націй у сусідніх державах (протя
гом іншого періоду), можна вважати своєрідним
непрямим «імпортом» і частиною процесу етніч
ної інженерії. Є ще один «балканський зв’язок»,
через який «імпортується» етнічна ідентичність
«помаки» із сусідньої країни (Греції), але він
значно пряміший, і його часто виділяють рес
понденти. «Немає тенденції до виокремлен-
ня помацької мови. Може, це вплив Греції»
(чоловік, 53 р., Смолян); як «Це [твердження]
про помацький етнос прийшло через грецьку
пропаганду. Там його сфабрикували, зараз
його переносять сюди» (жінка, 50 р., Смолян).
Туреччина як значущий економічний
і геополітичний чинник прямо впливає на
релігійну й етнічну ідентичність мусульман у
Родопах, що пов’язано з міжнародним прести
жем країни, який зріс, і активними зв’язками
з мусульманами в балканських країнах. Ще
під час воєн у Югославії турецька зовнішня
політика мала чітку позицію з підтримки му
сульман. Ця політика є тільки однією з проек
цій амбітного зовнішньополітичного курсу,
концептуалізованого в доктрині «Демирель».
Її проголошено відразу після закінчення так
званої холодної війни тодішнім турецьким пре
зидентом Сулейманом Демирелем. У ній ідеться
про широку активну зовнішню політику в кіль
кох напрямах – Середній Азії, на Близькому
Сході й Балканах. Суттєвою мотивацією цієї
зовнішньої політики є активна підтримка му-
сульман поза межами Туреччини, на землях
колишньої імперії. Протягом двадцяти років
доктрина невідступно виконується, збагачу
ється й розвивається 12. Її успішна реалізація
пояснюється економічними та геополітичними
чинниками, які створюють значущу й активну
позицію Туреччини в сучасних міжнародних
відносинах. За даними світового банку, що
річне зростання валового внутрішнього про
дукту (GDP) в Туреччині – 4,7 % у 2007 році;
0,7 % у 2008 році; 4,7 % у 2009 році й 9 %
у 2010 році. Наведені дані засвідчують, що
країна має сильну економіку, успішно вихо
дить зі світової кризи та належить до найбільш
динамічно розвинених країн (у 2010 р. перед
нею – тільки Китай, зі зростанням валового
внутрішнього продукту на 10,4 %). Таке висо
ке економічне зростання ставить Туреччину на
вісімнадцяте місце у світі, вибудовує престиж
ність і авторитетність, а також амбітність для
ще більшої зовнішньополітичної активності.
http://etnolog.org.ua
53
Розвідки та матеріали
Туреччина також входить до 15 країн світу з
найвищими військовими витратами (як відсоток
від валового внутрішнього продукту) – 2,4 %
від GDP, що становить 17,5 більйонів доларів.
У 2010 році вищі військові витрати мали тіль
ки США – 4,8 %, Росія – 4,0 % і Велико
британія – 2,7 %. Після Туреччини йдуть такі
країни, як Франція – 2,3 %, Китай – 2,0 %,
Бразилія – 1,6 % і Німеччина – 1,4 % [11].
Наведені показники засвідчують, що Ту
реччина – країна, яка швидко розвиваєть
ся, з високими соціальними стандартами й
сприят ливими умовами для реалізації. Вони
поєднані з геополітичною складністю в сучас
них міжнародних відносинах, тому що турець
ка зовнішня політика дуже активна стосовно
Близького Сходу й «Арабської весни». Це
неминуче підвищує її авторитет перед мусуль
манами і в Болгарії, «накладається» на тради
ційні зобов’язання та заявляється категорично.
«І в Туреччині наші живуть краще. Усього
досягли за п’ятнадцять років. Тому що див-
ляться тільки на економічний бік. Немає
проблем з етносом, релігією – ці питання
там не винесено на порядок денний. Наші
там не відчувають себе іншими, їх навіть
більше поважають» (чоловік, 47 р., Буково).
Цей авторитет є беззаперечним, усвідомленим і
визнаним усіма респондентами, які виражають
своє ставлення до Туреччини. Для них вона
створює модель способу життя, побуту та
цінностей: «Це модель життя, але там
дуже важко може реалізовуватися людина,
яка не знає мови, а також там слід багато
працювати» (чоловік, 32 р., Корниця).
Окреслено диференціацію, на яку впли-
нула різна етнічна ідентичність, висловлену
респондентами. Ті, хто визначає себе турками,
вірять у безумовну зобов’язаність [із боку
Туреччини. – ред.] стосовно них: «Приємно
мені, коли чую турецьку музику... Люди ві-
рять, що Туреччина нас захистить, якщо
щось трапиться... Вірять, як болгари в Ро-
сію» (чоловік, 52 р., Корниця). Така довіра й
зобов’язаність щодо Туреччини помітна у твер
дженні іншого респондента, який себе визна
чає турком: «Християни нас не люблять, ми
чужі. Це не так. Коли поїдеш у Туреччину,
там можна бути спокійним. Людина відчу-
ває, що вона важлива, має впевненість, уряд
турбується про людей» (чоловік, 42 р., Лиж
ниця). Позитивним, але дистанційованішим
і прагматичнішим, без емоційного зв’язку, як
у Корниці, є ставлення до Туреччини тих, хто
себе визначає помаками й шукає іслам ще до
часів Османської імперії. Вони захоплюються
способом життя в Туреччині і стверджують, що
тепер більшість їдуть туди здобувати освіту й
не повертаються. «Я не був у Туреччині, але
думаю, що люди там дуже приязні й добрі.
Друзі, які були, кажуть, що там дива, які
не можна описати, їх слід тільки бачити.
Життя там значно краще. Із Сирниці ви-
їхали дві-три сім’ї тільки. Коли приїздять
сюди у відпустку, вони розповідають дива.
За десять років заробили стільки, скільки
тут за все життя неможливо. Спочатку
поїхав один мій ровесник, і [він] задоволений,
аж надто задоволений» (чоловік, 45 р., Сир
ниця); «У Туреччині красивіше, люди живуть
краще, але це не для мене, тому що я не знаю
мови» (чоловік, 21 р., Дебрен). Така позиція
вже виражає ставлення як до чужої країни,
що пояснюється багатьма чинниками: не зна
ють мови; живуть у місцях, де менше людей, які
переселилися до Туреччини; працюють у буді
вельній сфері в Західній Європі. Про стримане
і прагматичне ставлення до Туреччини особли
во заявляють представники світської та духов
ної еліти, що визначають себе помаками, акти
вісти помацького етносу й молоді бізнесмени.
«Це інша країна, я не говорю турецькою, вони
там живуть дуже добре. Для мене Туреччи-
на чужа країна!» (чоловік, 45 р., Дебрен). Це
засвідчує, що вплив Туреччини в середовищі
«інших» зменшується й «моделюється» вже
зовнішніми чинниками.
В уявленнях старших за віком мусульман
іслам стійко ототожнюється з Туреччиною.
Це означає, що її зростаючий міжнародний
престиж вплинув і на релігійну ідентичність.
«Наша релігія нас зближує з турками.
http://etnolog.org.ua
54
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 5/2016
Туреччина мені дуже подобається – дуже гар-
на економіка. Сімсот левів пенсії отримують
переселенці... Демократія спричинила нову
моду на імена, запозичують їх із Туреччини.
Наприклад, Хай та інші подібні...» (чоловік,
65 р., Сирниця). Молодші респонденти також
виокремлюють зв’язок «іслам – Туреччина», але
в інтерпретаціях окреслюють також дистанцію.
«Я з верхнього кварталу. Знаю турецьку. Але
не вважаю себе турком. Вони вам кажуть, що
ми турки, перед нами ніколи не посміють [так
сказати]. Перед нами акцентують на релігії:
насамперед ми магометани. Кажуть, що ми
помаки, а не турки. Насправді змішують ре-
лігію і “турецьке”. Ніхто з них не може писа-
ти турецькою. У школі немає жодної поданої
заяви про бажання вивчати турецьку мову.
У 1989 році був тільки один переселенець із
Чекаларова – заробітчанин» (чоловік, 41 р.,
Чекаларово).
Вплив Туреччини на релігійну ідентичність
«мусульмани» заохочується Головним муф
тійством та Інститутом ісламу, діяльність яких
значною мірою фінансує Туреччина, а також
«постачає» їм викладачів. «У муфтійстві Ха-
джі беруть гроші, подаровані Туреччиною
(державним вакфом) і Саудівською Аравією.
Думаю, що муфтійство ближче до Туреччи-
ни, не до Саудівської Аравії» (чоловік, 41 р.,
Буково). Один з респондентів наголошує, що
в Інституті ісламу «є багато лекцій з історії
Туреччини» (чоловік, 40 р., Сирниця). Дру
гою лінією, яка формує авторитет і вплив Ту
реччини серед мусульман у Болгарії, є політика
РПС: «РПС виступає за турків...» (чоловік,
68 р., Сирниця). Утім, це викликає різні реакції,
а один з респондентів навіть прямо звинуватив
Туреччину і РПС в інтенсивному використан
ні релігії в розвитку турецького націоналізму.
«Я болгарин-мусульманин, а вони [РПС і
Організація фракійських турків в Одрині]
називають мене помацьким турком. А імам
під час молитви в п’ятницю, на якій були
присутні 1200 осіб, переконував їх назива-
тися турками. Я це сам чув» (чоловік, 51 р.,
Мадан) 13. Це знову позиція респондента, який
визначає себе як помака, і вона здобуває деда
лі більше прихильників. Така позиція ще раз
підтверджує висновок про сильний і стійкий
вплив Туреччини на релігійну ідентичність
«мусульмани», неоднозначний для різних ет
нічних ідентичностей. Його перспектива зале
жить як від ментальності мусульман у Болга
рії, так і від конкретної політики на місцевому
й державному рівнях.
Окреслені зовнішні чинники є активними й
мають широку перспективу. Це означає, що вони
ще довго впливатимуть на ідентичність помаків.
Цей вплив не є прямим, але ним не можна нехту
вати через відкриті кордони, значну мобільність
людей і глобальний інформаційний простір. Су
часна реальність створює одночасний пошук
себе та «інших» і дуже впливає на спільноти, які
тривалий час були закриті та ізольовані.
1 У спеціальній виписці про помаків (803 осо-
би) в репрезентативному соціологічному до-
слідженні в Родопах 1997 року, проведеному Ін-
ститутом східноєвропейської гуманітаристики
(керівник – Ілона Томова), їх самовизначення
констатовано так: 33 % – болгари, 5 % – тур-
ки, 62 % – інші (болгари-магометани, помаки,
болгари-мусульмани, що проживають у Родопах,
болгари-мусульмани, тільки мусульмани). Дані
кількісних досліджень у проекті «Ментальність
мусульман у Болгарії у 2011 р.» (керівник – Єв-
генія Іванова) засвідчують відому динаміку під
час визначення етнічної ідентичності: болгарами
себе визначають 26 %, турками – 5 %, а іншими –
69 %. Очевидним є факт, що зменшується кіль-
кість болгар і збільшується кількість інших.
2 Під час кількісного дослідження менталь-
ності мусульман у Болгарії у 2011 році вона стано-
вить 5,6 % від загальної сукупності, тобто 19,6 %
болгаромовних мусульман.
3 Це зроблено досить переконливо в текстах ін-
ших авторів цього збірника. Окрім цього, у насе-
лення Родопів є інші сприйняття себе – як болгар,
болгар-мусульман, болгаромовних мусульман,
болгар-магометан. Однак на це вплинули насам-
перед внутрішні, а не зовнішні чинники.
4 Найкоротше вони можуть бути представлені
як економічний натиск інтернаціоналізації фі-
нансових ринків і торгівлі; як інституціональ-
ний натиск, що витікає з правил і управління
міжнародними колективними чинниками; як ідеї,
циркульовані у світовому масштабі, що пред-
http://etnolog.org.ua
55
Розвідки та матеріали
ставляють ці економічні й інституціональні сили
як імперативи для зміни.
5 На семантичному рівні «глобалізація» моде-
лює уявлення про цілісність, а «геополітика» –
про обмежений простір. Щодо їхнього впливу на
національну державу див. окремі праці [8, с. 118–
122; 5, с. 58–61].
6 Втрата автономії, тому що національні
уряди втрачають можливість ухвалювати рішен-
ня, незалежно і не узгоджуючи із зовнішніми еко-
номічними й політичними факторами; втрата
контролю, тому що національні уряди втрачають
здатність впливати на економічні чинники, які
діють на їхній території.
7 У цьому контексті цікавим є погляд Є. Іва-
нової, яка наголошує, що меншини мають більш
однозначне позитивне ставлення до глобалізації
[3, с. 180].
8 Це організація, яка офіційно представляє му-
сульман у Німеччині перед державними інститу-
ціями. Як уточнення, варто зазначити, що вона не
має зв’язку з міжнародною однойменною органі-
зацією.
9 Респонденти називають імамів, які закінчи-
ли навчання в Туреччині й у арабських країнах,
«новими» імамами. Це маркер для розмежуван-
ня, що використовується і в цьому тексті. Іншим
популярним способом для розмежування є вико-
ристання двох назв на позначення духовного по-
водиря: ходжа (для духівників, які здобули освіту
традиційним способом) та імам (для тих, хто за-
кінчив вищі інститути з ісламу за кордоном).
10 У п’ятницю з молитви в мечеті в Петелцях
(верхній квартал у Сирниці) вийшло близько
200 чоловіків, переважно молодих і середньо-
го віку, яких сам імам визначив «бізнесменами».
Очевидно, серед них є й ті, хто вирішив зробити
п’ятницю вихідним днем для приватного сектору
в Сирниці.
11 Ці твердження ніколи не подаються від пер-
шої особи однини; жодна з жінок, які носять за-
критий одяг, їх не підтверджує. Про них говорять
умовно чи тенденційно інші респонденти. Було
тільки два випадки, коли молоді жінки, звичайно,
без хусток, висловили особисті враження про це,
також вони чули дещо від своїх близьких. Молода
жінка розповіла про те, як вона була на похороні
й мала швидко повернутися на роботу. Оскільки
її волосся прим’ялося хусткою, вона її не зняла,
і коли зайшла на роботу, то колеги запитали в неї,
«чи й їй заплатили, щоб вона запиналася». Після
цього респондентка додала: «Справді, є люди, які
живуть на ці гроші» (жінка, 31 р., Сирниця).
12 Лише на Балканах проживає 8 мільйонів му-
сульман поза межами Туреччини. Сучасні виміри
турецької зовнішньої політики виходять за межі
Південно-Східної Європи. Вона дуже активна і
значуща в динаміці, що характерна для процесів
на Близькому Сході (війна в Іраці, громадянська
війна в Сирії, ізраїльсько-палестинський конфлікт
та ін.). Турецькі зовнішньополітичні ініціативи
репрезентують Туреччину як значущий геопо-
літичний чинник і мають важливе значення для
регулювання сучасних конфліктів на Балканах,
Близькому Сході й у Північній Африці, як і в Се-
редній Азії (у колишніх радянських республіках).
13 Інтерв’ю записала Євгенія Іванова, яка роз-
мовляла зі згаданим імамом. Він заперечує ска-
зане, але інші респонденти, котрі були присутні
на цій самій молитві в п’ятницю (відбулася напе-
редодні національного перепису), підтверджують
сказане.
1. Бауман З. Глобализацията: Последиците за
човека / З. Бауман. – София : ЛИК, 1999.
2. Бек У. Що е глобализация? / У. Бек. – София :
Критика и хуманизъм, 2002.
4. Иванова Е. Малцинства и глобализация /
Е. Иванова // Глобализацията и новите граници
на политическото. – София : ИК ЕОН-2000, 2004.
3. Иванова Е. Родопите: от крайностите към
златната среда и обратно / Е. Иванова // Планина-
та Родопи – усилията на прехода. – София, 1998.
5. Малинов Св. Ще оцелее ли национална-
та държава / Св. Малинов // Глобализацията и
новите граници на политическото. – София :
ИК ЕОН- 2000, 2004.
7. Най Дж. Международните конфликти. Тео-
рия и история / Дж. Най. – София, 1998.
6. Томова И. Родопите през 90-те: тенденции
на развитието / И. Томова // Планината Родопи –
усилията на прехода. – София, 1998.
8. Хинкова С. Дипломация и политика в между-
народните системи «Метерних» и «Реалполи-
тик». Международните отношения през ХІХ век /
С. Хинкова. – София, 2012.
9. Coker Ch. Globalization and Insecurity in
the XXI Century / Ch. Coker. – Oxford : Oxford
University Press, 2002.
10. Rupert M. Ideologies of Globalization:
Contending Visions of a New World Order /
M. Rupert. – London : Bell, 2000.
11. SIPRI Yearbook 2011 [Електронний ре-
сурс]. – Режим доступу : www.sipri.org/yearbook /
2011/04.
Переклад з болгарської Ірини Огієнко
http://etnolog.org.ua
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202196 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-6936 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:02:40Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Хінкова, С. 2025-03-05T17:00:37Z 2016 Сучасний «імпорт» ідентичностей серед помаків у Болгарії / С. Хінкова // Народна творчість та етнологія. — 2016. — № 5. — С. 45-55. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202196 323.15+316.347](497.2) У статті розглянуто сучасні зовнішні чинники і процеси, що впливають на релігійну та етнічну ідентичність помаків-болгар мусульманського віросповідання, які проживають у Родопах. В статье рассматриваются внешние факторы и процессы, влияющие на религиозную и этническую идентичность помаков-болгар мусульманского вероисповедания, проживающих в Родопах. The paper examines modern external factors and processes that influence the religious and ethnical identities of Pomaks – the Muslim confessional minority of the Bulgarians residing among the Rhodope Mountains. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Розвідки та матеріали Сучасний «імпорт» ідентичностей серед помаків у Болгарії Modern Importation of Identities among the Bulgarian Pomaks Article published earlier |
| spellingShingle | Сучасний «імпорт» ідентичностей серед помаків у Болгарії Хінкова, С. Розвідки та матеріали |
| title | Сучасний «імпорт» ідентичностей серед помаків у Болгарії |
| title_alt | Modern Importation of Identities among the Bulgarian Pomaks |
| title_full | Сучасний «імпорт» ідентичностей серед помаків у Болгарії |
| title_fullStr | Сучасний «імпорт» ідентичностей серед помаків у Болгарії |
| title_full_unstemmed | Сучасний «імпорт» ідентичностей серед помаків у Болгарії |
| title_short | Сучасний «імпорт» ідентичностей серед помаків у Болгарії |
| title_sort | сучасний «імпорт» ідентичностей серед помаків у болгарії |
| topic | Розвідки та матеріали |
| topic_facet | Розвідки та матеріали |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202196 |
| work_keys_str_mv | AT hínkovas sučasniiímportídentičnosteiseredpomakívubolgaríí AT hínkovas modernimportationofidentitiesamongthebulgarianpomaks |