Образ Юди Іскаріота в сакральному мистецтві

Образ Юди Іскаріота в сакральному мистецтві

У статті розглянуто особливості іконографії Юди Іскаріота в українському малярстві XV–XVIII ст. та символіку його образу. Зібрано та проаналізовано збережені пам’ятки іконопису та взірці гравюр з музейних і приватних збірок, з іконостасів та розписів храмів України, Польщі. Обґрунтовано особливості...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2017
Автор: Лесів, А.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2017
Назва видання:Народна творчість та етнологія
Теми:
Розвідки та матеріали
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202268
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Образ Юди Іскаріота в сакральному мистецтві / А. Лесів // Народна творчість та етнологія. — 2017. — № 1. — С. 49-55. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202268
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2022682025-03-12T01:02:35Z Образ Юди Іскаріота в сакральному мистецтві The Image of Judas Iscariot in the Sacred Art Лесів, А. Розвідки та матеріали У статті розглянуто особливості іконографії Юди Іскаріота в українському малярстві XV–XVIII ст. та символіку його образу. Зібрано та проаналізовано збережені пам’ятки іконопису та взірці гравюр з музейних і приватних збірок, з іконостасів та розписів храмів України, Польщі. Обґрунтовано особливості оригінального образу Юди в українському мистецтві, сформованому на стику східної та західної мистецьких традицій. Оригінальність образу Юди в українській іконографії проявляється насамперед у рисах його зовнішності, міміці, жестах, кольоровому трактуванні. В українських іконах образ Юди Іскаріота став своєрідним «дзеркалом», у якому відобразився універсальний і зрозумілий для простих людей образ грішної людини, кривдника. Образ Іскаріота вийшов за межі іконографії і став багаторівневим і актуальним елементом культури. В статье рассматриваются иконографические особенности Иуды Искариота в украинской живописи XV– XVIII вв. и символика его образа. Собраны и проанализированы образцы иконописи и гравюры из музейных и частных собраний, с иконостасов и росписей храмов Украины, Польши. Обосновываются особенности оригинального образа Иуды в украинском искусстве, сформированном на стыке восточной и западной художественных традиций. Оригинальность образа Иуды в украинской иконографии проявляется прежде всего в чертах внешности, мимике, жестах, цветовой символике. В украинских иконах образ Иуды Искариота стал своеобразным «зеркалом», в котором отразился универсальный и понятный для простых людей образ грешного человека, обидчика. Образ Искариота вышел за пределы иконографии и стал многоуровневым и актуальным элементом культуры. The paper reveals the peculiarities of Judas Iscariot’s iconography in the XVth–XVIIIth century Ukrainian painting, as well as the symbolism of his image. In the study, there have been collected and analysed preserved monuments of icon painting and the engraving patterns in museum and private collections, as well as from iconostases and church murals of Ukraine and Poland. The paper traces the history of formation and, in its conclusions, substantiates main features of the specific image of Judas in the Ukrainian art, which was made at the junction of the Byzantine and West European artistic traditions. The originality of Judas’ image in the Ukrainian iconography becomes apparent predominantly in features of his exterior, facial expression, gestures, and colour interpretation. In Ukrainian icons, the image of Judas Iscariot has become a kind of mirror, which reflected the universal and perspicuous, for ordinary people, image of a sinful man, an offender. The image of Judas Iscariot has exceeded the bounds of iconography and become a topical element of culture. 2017 Article Образ Юди Іскаріота в сакральному мистецтві / А. Лесів // Народна творчість та етнологія. — 2017. — № 1. — С. 49-55. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202268 27–248.88:27–526.6 uk Народна творчість та етнологія application/pdf Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Розвідки та матеріали
Розвідки та матеріали
spellingShingle Розвідки та матеріали
Розвідки та матеріали
Лесів, А.
Образ Юди Іскаріота в сакральному мистецтві
Народна творчість та етнологія
description У статті розглянуто особливості іконографії Юди Іскаріота в українському малярстві XV–XVIII ст. та символіку його образу. Зібрано та проаналізовано збережені пам’ятки іконопису та взірці гравюр з музейних і приватних збірок, з іконостасів та розписів храмів України, Польщі. Обґрунтовано особливості оригінального образу Юди в українському мистецтві, сформованому на стику східної та західної мистецьких традицій. Оригінальність образу Юди в українській іконографії проявляється насамперед у рисах його зовнішності, міміці, жестах, кольоровому трактуванні. В українських іконах образ Юди Іскаріота став своєрідним «дзеркалом», у якому відобразився універсальний і зрозумілий для простих людей образ грішної людини, кривдника. Образ Іскаріота вийшов за межі іконографії і став багаторівневим і актуальним елементом культури.
format Article
author Лесів, А.
author_facet Лесів, А.
author_sort Лесів, А.
title Образ Юди Іскаріота в сакральному мистецтві
title_short Образ Юди Іскаріота в сакральному мистецтві
title_full Образ Юди Іскаріота в сакральному мистецтві
title_fullStr Образ Юди Іскаріота в сакральному мистецтві
title_full_unstemmed Образ Юди Іскаріота в сакральному мистецтві
title_sort образ юди іскаріота в сакральному мистецтві
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate 2017
topic_facet Розвідки та матеріали
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202268
citation_txt Образ Юди Іскаріота в сакральному мистецтві / А. Лесів // Народна творчість та етнологія. — 2017. — № 1. — С. 49-55. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.
series Народна творчість та етнологія
work_keys_str_mv AT lesíva obrazûdiískaríotavsakralʹnomumistectví
AT lesíva theimageofjudasiscariotinthesacredart
first_indexed 2025-11-25T13:30:18Z
last_indexed 2025-11-25T13:30:18Z
_version_ 1849769245556080640
fulltext 49 ОБРАЗ ЮДИ ІСКАРІОТА В САКРАЛЬНОМУ МИСТЕЦТВІ Андрій Лесів Юда Іскаріот – особливий образ у сакраль­ ному мистецтві – апостол, який характеризу­ ється протилежними до святості ознаками: зрадою, заздрістю, жадобою до збагачення. У мистецтві його образ наявний серед сюжетів Страстей, в іконах «Тайна вечеря» та в іконо­ графії «Страшного суду». У сюжетах «Тайна вечеря» та «Поцілунок Юди» на перший план висувається проти­ ставлення двох головних образів – Ісуса Христа та Юди Іскаріота, що несе в собі глибокий філософський зміст одвічного ан­ тагонізму добра і зла, любові і ненависті, світла і пітьми. Природно, що в такому кон­ тексті образ Юди захоплював художників. Його пос тать в іконографії стала своєрід­ ною персоніфікацією зради, гріховності та жадібності людини. Ця особливість обра­ зу Юди сприяла виникненню й розвиткові знач ної кількості варіантів його відтворення. На теренах України, унаслідок формуван­ ня на стику візантійської та західноєвро­ пейської культур, у малярстві сформувався особливий образ Юди Іскаріота. Виявити особливості іконографії, специфіку зобра­ ження Юди в українському малярстві XV– XVIII ст. та символіку його образу є метою пропонованої статті. У статті розглянуто особливості іконографії Юди Іскаріота в українському малярстві XV–XVIII ст. та сим­ воліку його образу. Зібрано та проаналізовано збережені пам’ятки іконопису та взірці гравюр з музейних і при­ ватних збірок, з іконостасів та розписів храмів України, Польщі. Обґрунтовано особливості оригінального образу Юди в українському мистецтві, сформованому на стику східної та західної мистецьких традицій. Оригінальність образу Юди в українській іконографії проявляється насамперед у рисах його зовнішності, міміці, жестах, кольоро­ вому трактуванні. В українських іконах образ Юди Іскаріота став своєрідним «дзеркалом», у якому відобразився універс альний і зрозумілий для простих людей образ грішної людини, кривдника. Образ Іскаріота вийшов за межі іконографії і став багаторівневим і актуальним елементом культури. Ключові слова: Юда Іскаріот, іконографія, символіка, образ, колір, жест, кінесика. В статье рассматриваются иконографические особенности Иуды Искариота в украинской живописи XV– XVIII вв. и символика его образа. Собраны и проанализированы образцы иконописи и гравюры из музейных и частных собраний, с иконостасов и росписей храмов Украины, Польши. Обосновываются особенности оригиналь­ ного образа Иуды в украинском искусстве, сформированном на стыке восточной и западной художественных тра­ диций. Оригинальность образа Иуды в украинской иконографии проявляется прежде всего в чертах внешности, мимике, жестах, цветовой символике. В украинских иконах образ Иуды Искариота стал своеобразным «зеркалом», в котором отразился универсальный и понятный для простых людей образ грешного человека, обидчика. Образ Искариота вышел за пределы иконографии и стал многоуровневым и актуальным элементом культуры. Ключевые слова: Иуда Искариот, иконография, символика, образ, цвет, жест, кинесика. The paper reveals the peculiarities of Judas Iscariot’s iconography in the XVth–XVIIIth­century Ukrainian painting, as well as the symbolism of his image. In the study, there have been collected and analysed the preserved monuments of icon painting and the engraving patterns in museum and private collections, as well as from iconostases and church murals of Ukraine and Poland. The paper traces the history of formation and, in its conclusions, substantiates main features of the specific image of Judas in the Ukrainian art, which was made at the junction of the Byzantine and West European artistic traditions. The originality of Judas’ image in the Ukrainian iconography becomes apparent predominantly in features of his exterior, facial expression, gestures, and colour interpretation. In Ukrainian icons, the image of Judas Iscariot has become a kind of mirror, which reflected the universal and perspicuous, for ordinary people, image of a sinful man, an offender. The image of Judas Iscariot has exceeded the bounds of iconography and become a topical element of culture. Keywords: Judas Iscariot, iconography, symbolism, image, colour, gesture, kinesics. УДК 27–248.88:27–526.6 http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 50 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 1/2017 Опрацювавши історіографію дослідження образу Юди Іскаріота, можна констатувати: українські науковці, серед яких Іларіон Свєн­ ціцький, Павло Жолтовський, Віра Свєнціць­ ка, Володимир Овсійчук, Людмила Міляєва, Олег Сидор, побіжно зверталися до образу Юди в контексті досліджень сюжетів, у яких цей образ присутній. Комплексного моногра­ фічного дослідження образу Юди в українсь­ кому мистецтві на сьогодні не здійснено. У працях іноземних дослідників, присвя­ чених постаті Юди Іскаріота, фокус науко­ вого зацікавлення спрямовується переважно на філософсько­богословську проблематику, пов’язану з поняттями зради, внутрішнього конфлікту особистості Юди, а також значен­ ня його вчинку для історії християнства тощо. Варто зазначити, що в мистецтвознавчих до­ слідженнях учених, об’єктом наукового за­ цікавлення яких є іконопис та іконографія, звернення до образу Юди Іскаріота мають фрагментарний характер і не розкривають ці­ лісності проблеми. Яким є богословське підґрунтя і літератур­ на легенда Юди Іскаріота: • основою іконографії Юди є Святе Письмо, проте вагомий вплив на її форму­ вання мали й апокрифічні тексти; • у Святому Письмі постать Юди опи­ сано в Євангеліях та Діяннях апостолів, змальовано негативний образ Юди, з клей­ мом апостола­зрадника, злодія, зазначено, що ним керував Сатана; • апокрифічні тексти в певному сенсі проливають світло на історію життя Юди, описують його легенду від народження до зради Ісуса, смерті через повішання і події після смерті. Апокрифи, як і Святе Пись­ мо, трактують постать Юди переважно не­ гативно; • Євангеліє від Юди – єдиний апо­ криф, у якому постать Юди трактується позитивно. Такий погляд згодом поши­ рився і в художній літературі, починаючи з ХІХ ст., – варто згадати твори Нікоса Казандзакіса («Остання спокуса Хрис­ та»), Хорхе Луїса Борхеса («Три версії Юдиної зради»); • негативне ставлення до постаті Юди Іскаріота в європейській культурі остаточно утвердилося лише в пізньому середньовіч­ чі – у XIII – на початку XIV ст. До того часу особа Юди сприймалася неоднознач­ но – побутувало як негативне, так і пози­ тивне ставлення до нього. Виходячи з такого дуалізму сприйняття особистості Юди, існує проблема ідентифіка­ ції його постаті – як зрадника чи як людини жертовної, яка своїм вчинком свідомо знищила власні тіло й душу задля майбутнього поши­ рення ідеї християнства. Це питання порушу­ ється як у фаховій науковій, філософській, так і в художній літературі, і на сьогодні залиша­ ється відкритим. Найдавнішим сюжетом зображення Юди Іскаріота в сакральному мистецтві є «Тайна вечеря». В іконографії розвинулися два го­ ловні аспекти цього сюжету: символічний та історичний. Історичний тип зображення ак­ центував увагу на факті повідомлення Ісусом своїм учням, що серед них є зрадник. Сим­ волічний тип композиції відходив від прак­ тичної реальності й акцентував увагу лише на моменті утвердження Ісусом таїнства Єв­ харистії. Образ Юди вирізняється з­поміж решти апостолів тільки в іконографії історичної «Тай­ ної вечері». «Поцілунок Юди», поряд з «Тайною вече­ рею», – один з найдавніших сюжетів, у якому присутній образ Юди Іскаріота. Сцена, відома з VI ст., належить до головних у циклі Страстей. В українському мистецтві цей сюжет роз­ винувся в монументальному й станковому церковному малярстві, у програмі Страсного циклу зображень. Мотив Юди Іскаріота відображений і в складній іконографії «Страшного суду», хоча у відмінний спосіб, аніж у сюжеті «Тайна ве­ черя» та мотивах Страсного циклу. На іконах «Страшного суду» в мотиві пекла є зображен­ ня душі Юди, яку тримає у своїх руках Са­ http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 51 Розвідки та матеріали тана, сидячи верхи на звірові на тлі «геєнни вогненної» – пекельного озера, у яке впадає вогняна ріка. Джерелом зоб раження душі Юди в пеклі є апокрифічні тексти. Цей мотив описаний також у літературі доби гуманізму – у «Божественній комедії» (початок XIV ст.) Данте Аліґ’єрі Юда перебуває на дні пекла, у дев’ятому колі, там він вічно зазнає мук в од­ ній із трьох пащ Вельзевула. На іконах «Страшний суд» зображення Юди найчастіше є символічним ейдолоном. За­ звичай це невелика оголена фігурка, що симво­ лізує душу Юди, яку тримає на руках Сатана. У XVI–XVІI ст. на українських землях відбувається поступовий відхід від візантійсь­ ких канонів іконографії і наближення до єв­ ропейської мистецької традиції. Важливим моментом стала популяризація серед укра­ їнських іконописців гравюр західноєвропей­ ських майст рів, що їх часто використовували як графічні взірці композицій. У XVII ст. образ Юди Іскаріота в українсь­ кому мистецтві набув характерних рис. Його постать зображували або доволі нейтрально, майже без відмінностей від інших апостолів, або з елементами висміювання, сатиричними чи карикатурними рисами. Характерною особ­ ливістю образу Юди в українському малярстві є алюзії до реальних прототипів, запозичених із життя. Наприклад, зображення його в об­ разі шинкаря чи як огрядного міщанина­шлях­ тича, що сприймається саркастично. Тобто характерним було включення в образ Юди елементів з повсякденного життя, що мали у своєму значенні певні негативні асоціації. Окремо варто зупинити увагу на унікаль­ ному образі Юди в «Тайній вечері» з іконо­ стаса Спасо­Преображенської церкви в с. Сорочинці на Полтавщині, створеного в 30­х роках XVIII ст. На іконі Юду єдино­ го з усіх апостолів зображено зі спини. Його голова повністю обернена до столу, глядач бачить лише потилицю. Схожого зображення Юди в українському мистецтві не виявлено. Проте такий композиційний прийом власти­ вий західноєвропейському мистецтву, коли Юду зображали з відверненим обличчям, аби унеможливити зустріч погляду вірного та зображеного Юди. Зовнішність Юди в українському малярст­ ві мала свої особливості. Канонічний візан­ тійський тип зовнішності Юди Іскаріота – це молодий чоловік без бороди і вус, з помірно довгим волоссям. Такий образ подається, зо­ крема, у мініатюрах Київського псалтиря, де Юду зображено загалом п’ять разів. На іко­ нах «Тайна вечеря» з XVII ст. Юду Іскаріота вже зображували старшим за віком, у нього з’явилася борода, вуса, довге волосся. Характерною рисою зовнішності Іскаріота є руде волосся. Традиція зображувати Юду рудо волосим зародилася в середньовічному європейському мистецтві. У Новому Заповіті немає жодних вказівок стосовно зовнішності Юди. Польський дослідник Станіслав Кобє­ люс зауважує, що лише в пізніших століттях після написання книг Нового Заповіту, під впливом зростаючого негативного ставлення до євреїв, було помічено, що більшість серед них є рудоволосими. Тоді цю особливість було пов’язано з образом Юди Іскаріота – єдиного серед апостолів юдея за походженням. У середньовіччі рудоволосими зображали брехунів, зрадників, убивць, злих духів, відьом. Унікальною особливістю зовнішності Юди Іскаріота в українській мистецькій традиції є зо­ браження його візуально схожим на Ісуса. У та­ кому контексті його образ сприймається своєрід­ ним дзеркалом, протилежністю образу Христа. Юда та Ісус поєднані символічним зв’язком. Візуальна схожість Ісуса та Юди просте­ жується в низці ікон XVII–XVIII ст., до при­ кладу: «Тайна вечеря» XVIII ст. із с. Соліна, де Ісус та Юда мають спільні риси зовнішнос­ ті – однаковий колір і довжина волосся, од­ наково підстрижені вузькі бороди і маленькі вуса, вузькі уста. Жест в іконографії Юди Іскаріота має особ ливе значення і сприяє вираженню голов­ ного змісту та суті композиції. Певні жести Юди, зокрема в іконографії «Тайної вечері», ґрунтуються на оповідях зі Святого Письма, http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 52 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 1/2017 як­от простягання руки до посудини на сто- лі. Цей жест Юди став канонічним у візантій­ ській іконо графії «Тайної вечері» і ґрунтується на тексті Євангелій: «Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене...» (Матв. 26: 23). Інші жести мають символічне значення і не описані в Євангеліях, до прикладу, схова­ на рука Юди за спиною – символічний жест, що означає приховування правди, відстороне­ ність, закритість і злі наміри. Жести Юди також тісно пов’язані з голов­ ним його атрибутом – кисетом зі срібняками. Юда може тримати його в руці або він може бути прив’язаний до його пояса. Ніж – символ, який часто супроводжує образ Юди в іконографії «Тайної вечері». Він є атрибутом, що пов’язаний із жестикуляцією апостола­зрадника. Символізуючи зраду та злі наміри, ніж зазвичай зображували спря­ мованим вістрям у бік Юди або в бік Ісуса. Апостол може тримати ніж у руці, підтриму­ вати його на столі, чи ніж просто лежить на столі біля Юди. В іконографії «Поцілунку Юди» пошире­ ним жестом є наступання на ногу одного пер­ сонажа іншому. На думку дослідниці Анни Ружицької­Бризек, цей жест є ілюстрацією фрагмента вірша Євангелії від Івана: «... під- няв той на мене п’яту свою» (Ів. 13: 18). Проте можемо припустити, що він має глиб­ ше символічне значення – вияв фізичної і моральної переваги, зверхності одного пер­ сонажа над іншим. Так виражається ієрархія відносин усередині зображеного контексту. Юда наступає на ногу Ісусові, виявляючи в такий спосіб свою зверхність, акт принижен­ ня Ісуса. Або Ісус наступає на ногу Юді чи одному з воїнів, засвідчуючи таким чином пе­ ремогу добра над злом. Важливим елементом образу Юди Іскаріо­ та є колір. У європейському малярстві з об­ разом Юди пов’язані два кольори – жовтий і чорний. З ХІ ст. відомі перші факти зоб­ раження Юди в одязі жовтого кольору, що символізує зраду. Чорний колір часто застосо­ вували в іконографії «Тайної вечері» – відо­ кремлена від усіх постать Юди зображувалася в ахроматичних темних тонах, сприймаючись майже чорною на живописному тлі композиції. У символічному трактуванні чорний асоцію­ ється з кольором безодні, мороку, відсутністю світла, символізує зло і смерть. Чорний німб над головою Юди – характерний елемент його образу в європейському мистецтві. В українському малярстві символіка кольо­ ру в трактуванні образу Юди мала свої особ­ ливості. Традиційний для західноєвропейсь­ кого малярства жовтий колір в українській мистецькій традиції не набув такої однознач­ ної асоціації з образом апостола­зрадника і наявний в однаковій мірі поряд з іншими ва­ ріантами кольорового трактування, натомість майже відсутній чорний колір, а типового для образу Юди чорного німбу в українських іко­ нах взагалі не виявлено. Оригінальною рисою української традиції кольорового трактування образу Юди є ви­ користання білого кольору, що не вписується у візантійський канон кольорової символіки. Зображення Юди в хітоні або гіматії біло­ го кольору було насамперед характерним для творчості народних малярських осередків. Підсумовуючи, зазначимо: загальна іконо­ графія образу Юди в українському мистецтві XV–XVІII ст., сформована на стику культур, є близькою до європейських зразків, проте стилістичні особливості трактування мають свої оригінальні риси: • в іконографічному сенсі оригінальність образу Юди проявляється насамперед у рисах його зовнішності, міміці, жестах, ко­ льоровому трактуванні; • з погляду символіки образу Юди мож­ на засвідчити, що традиційні для європей­ ської культури негативне ставлення й осуд Юди в українському мистецтві проявилися не так однозначно. В українських іконах образ Юди став своєрідним «дзерка лом», у якому відобразився універсальний і зро­ зумілий для простих людей образ грішної людини, кривдника. http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 53 Розвідки та матеріали Іван Руткович. «Тайна вечеря». Іконостас церкви (Жовківський іконостас). 1697–1699 рр. с. Скварява-Нова Жовківського р-ну Львівської обл. (За: Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького [Альбом] = The Andrey Sheptytsky National museum in Lviv / [авт. проекту, фото: О. Данілов (керівник), М. Андреєв ; наук. ред., кат., упоряд. О. Біла та ін., авт. та упоряд. вступ. ст. А. Забитівська ; пер. О. Подшибіткіна, худож. Є. Матвєєв, О. Данілов]. – Київ : Духовна спадщина України, 2013. – 528 с. : кольор. іл., фот. кольор. – (Державні зібрання України; альб. 4) «Тайна вечеря». 1650 р. Іконостас церкви Святого Духа. м. Рогатин Івано-Франківської обл. Світлина А. Лесіва http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 54 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 1/2017 «Тайна вечеря». 1678 р. Львівщина, збірка Студіон, Львів. Світлина А. Лесіва «Поцілунок Юди». 1418 р. Розписи Замкової каплиці. м. Люблін, Польща. Світлина А. Лесіва http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 55 Розвідки та матеріали 1. Борхес Х. Л. Алеф : прозові твори / Х. Л. Бор- хес. – Харків : Фоліо, 2009. – 572 с. 2.  Гелитович  М. Ікони Старосамбірщини XIV–XVI століть зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького / М. Гелито- вич. – Львів : Свічадо, 2010. – 240 с. 3.  Гелитович М. Українські ікони XIII – по- чатку XVI століть зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького / М. Гелито- вич. – Львів : Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, 2014. – 348 с. 4.  Дорофієнко  І. Сорочинський іконостас / І. Дорофієнко, Л. Міляєва, О. Рутковська. – Київ : Родовід, 2010. – 168 с. 5.  Лесів  А. Іконографічні особливості зобра- ження Юди Іскаріота в сцені «Поцілунок Юди» в українському малярстві XV–XVIII ст. / А. Лесів // Вісник ХДАДМ. – 2015. – № 2. – С. 83–89. 6.  Лесів  А. Особливості зовнішності Юди Іс- каріота в українському малярстві XVI–XVIII ст. / А. Лесів // Народознавчі зошити. – 2014. – № 6. – С. 1263–1271. 7. Макойда О. Пасійні сюжети у ранньохрис- тиянський період: генезис та особливості трак- тування / О. Макойда // Мистецтвознавство’13 / Спілка критиків та істориків мистецтва ; Інсти- тут народознавства НАНУ. – 2013. – С. 91–102. 8. Овсійчук  В. Майстри українського бароко. Жовківський художній осередок / В. Овсійчук. – Київ : Наукова думка, 1991. – 400 с. 9. Овсійчук  В. Українське малярство X– XVIII століть. Проблеми кольору / В. Овсійчук. – Львів : Інститут народознавства НАН України, 1996. – 480 с. 10.  Сидор  О. Традиції і новаторство в укра- їнському малярстві XVІI–XVІІI століть / О. Си- дор // Спадщина віків. Українське малярство XIV–XVIII століть у музейних колекціях Львова / О. Сидор. – Львів : Каменяр, 1990. – С. 20–40. 11. Шмітт Ж. Сенс жесту на середньовічному заході / Ж.­К. Шмітт ; [пер. з франц. Н. Колибі- на]. – Харків : Око, 2002. – 640 с. 12. Borzestowski W. Judasze / W. Borzestowski // Ethos / Kwartalnik Instytutu Jana Pawła II KUL i Fundacji Jana Pawła II w Rzymie. – 2004. – № 65– 66. – S. 367–379. 13. Ewangelia Judasza / [wstęp, tłum. i komentarz W. Myszor]. – Katowice : Księgarnia św. Jacka, 2006. 14. Gronek A. Ikony Męki Pańskiej. O przemianach w malarstwie cerkiewnym ukraińsko­polskiego pogranicza / A. Gronek. – Kraków : Collegium Columbinum, 2007. – 428 s. 15.  Kobielus  S. Ikonografia zdrady i śmerci Judasza / S. Kobielus. – Ząbki : Apostolikum, 2005. – 216 s. 16. Linder L. Judas, der Komplize. Die Wahrheit über den zwölften Junger / L. Linder. – Gütersloh ; München : Gütersloher Verlagshaus in der Verlagsgruppe Random House GmBH, 2014. – 222 s. 17.  Mellinkoff  R. Outcasts: Signs of Otherness in Northern European Art of the Late Middle Ages (California Studies in the History of Art) 2 Volume Set / R. Mellinkoff. – Los Angeles : University of California Press, 1994. – 886 s. 18. Różycka‑Bryzek  А. Ikonografia malowideł ściennych w kaplicy św. Trójcy na zamku w Lublinie (1418): wątek starotestamentowy i hagiograficzny / А. Różycka­Bryzek // Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagielońskiego. – 1975. – N 12. – Т. 412 : Prace z Historii Sztuki. 19.  Różycka‑Bryzek  А. Judasz zaprzedany diabłu (we freskach Kaplicy Zmkowej w Lublinie) / А. Różycka­Bryzek // Ethos. Kwartalnik Instytutu Jana Pawła II KUL i Fundacji Jana Pawła II w Rzymie. – 2004. – № 65–66. – S. 148–154. Образ Юди вийшов за межі іконографії і став елементом культури. Складні історичні, суспільно­політичні події сприяють постійно­ му зверненню культури і мистецтва до образу зрадника. Проте важливо й те, що образ Юди не сприймається поверхово, а дедалі більше провокує до сумнівів і роздумів над поняттями зради й вірності, добра і зла. http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ

Схожі ресурси