Еміграція українців в Америку

У статті досліджено питання поселення українців у США і Канаді впродовж ХІХ ст. Розглянуто джерельні матеріали про причини й обставини появи перших поселенців з України на Американському континенті. Констатовано, що перші українці оселилися в Америці ще на початку ХVІІ ст. Зроблено висновок, що п...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Народна творчість та етнологія
Datum:2017
Hauptverfasser: Кожолянко, Г., Кожолянко, О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2017
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202270
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Еміграція українців в Америку / Г. Кожолянко, О. Кожолянко // Народна творчість та етнологія. — 2017. — № 1. — С. 34-41. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202270
record_format dspace
spelling Кожолянко, Г.
Кожолянко, О.
2025-03-10T10:57:10Z
2017
Еміграція українців в Америку / Г. Кожолянко, О. Кожолянко // Народна творчість та етнологія. — 2017. — № 1. — С. 34-41. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.
0130-6936
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202270
314.151.3–054.72(7/8=161.2)
У статті досліджено питання поселення українців у США і Канаді впродовж ХІХ ст. Розглянуто джерельні матеріали про причини й обставини появи перших поселенців з України на Американському континенті. Констатовано, що перші українці оселилися в Америці ще на початку ХVІІ ст. Зроблено висновок, що першими організованими поселеннями українців у Канаді були не сім’ї Єлиняка і Пилипіва з Галичини, а поселення (сімейне) в Альберті селянина Степана Королюка із с. Чорнівка, що на Буковині, – на три роки раніше від галичан.
В статье исследуется вопрос поселения украинцев в США и Канаде в течение XIX в. Рассматриваются источниковедческие материалы о причинах и обстоятельствах появления первых поселенцев на Американском континенте. Констатируется, что первые украинцы поселились в Америке еще в начале XVII в. Сделан вывод, что первыми организованными поселениями украинцев в Канаде были не семьи Елиняка и Пилипива с Галичины, а поселение (семейное) в Альберте крестьянина Степана Королюка из с. Черновка, которое расположено на Буковине, на три года раньше от галичан.
This article considers the question of the Ukrainians’ settling in the United States and Canada in the 19th century. It examines source materials on causes and circumstances of the first settlers’ emergence in the Americas. The authors state the fact that the earliest Ukrainians took up their abodes in the Americas as far back as in the early XVIIth century. It is concluded that the earliest organized settlements of the Ukrainians in Canada were not exactly the families of Yelyniaks and Pylypivs from Halychyna, but familial settlements of peasant Stepan Koroliuk in Alberta descended from the village of Chornivka in Bukovyna, three years before the Halychyna migrants.
uk
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
Народна творчість та етнологія
З історії та теорії науки
Еміграція українців в Америку
Emigration of Ukrainians to America
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Еміграція українців в Америку
spellingShingle Еміграція українців в Америку
Кожолянко, Г.
Кожолянко, О.
З історії та теорії науки
title_short Еміграція українців в Америку
title_full Еміграція українців в Америку
title_fullStr Еміграція українців в Америку
title_full_unstemmed Еміграція українців в Америку
title_sort еміграція українців в америку
author Кожолянко, Г.
Кожолянко, О.
author_facet Кожолянко, Г.
Кожолянко, О.
topic З історії та теорії науки
topic_facet З історії та теорії науки
publishDate 2017
language Ukrainian
container_title Народна творчість та етнологія
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
format Article
title_alt Emigration of Ukrainians to America
description У статті досліджено питання поселення українців у США і Канаді впродовж ХІХ ст. Розглянуто джерельні матеріали про причини й обставини появи перших поселенців з України на Американському континенті. Констатовано, що перші українці оселилися в Америці ще на початку ХVІІ ст. Зроблено висновок, що першими організованими поселеннями українців у Канаді були не сім’ї Єлиняка і Пилипіва з Галичини, а поселення (сімейне) в Альберті селянина Степана Королюка із с. Чорнівка, що на Буковині, – на три роки раніше від галичан. В статье исследуется вопрос поселения украинцев в США и Канаде в течение XIX в. Рассматриваются источниковедческие материалы о причинах и обстоятельствах появления первых поселенцев на Американском континенте. Констатируется, что первые украинцы поселились в Америке еще в начале XVII в. Сделан вывод, что первыми организованными поселениями украинцев в Канаде были не семьи Елиняка и Пилипива с Галичины, а поселение (семейное) в Альберте крестьянина Степана Королюка из с. Черновка, которое расположено на Буковине, на три года раньше от галичан. This article considers the question of the Ukrainians’ settling in the United States and Canada in the 19th century. It examines source materials on causes and circumstances of the first settlers’ emergence in the Americas. The authors state the fact that the earliest Ukrainians took up their abodes in the Americas as far back as in the early XVIIth century. It is concluded that the earliest organized settlements of the Ukrainians in Canada were not exactly the families of Yelyniaks and Pylypivs from Halychyna, but familial settlements of peasant Stepan Koroliuk in Alberta descended from the village of Chornivka in Bukovyna, three years before the Halychyna migrants.
issn 0130-6936
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202270
citation_txt Еміграція українців в Америку / Г. Кожолянко, О. Кожолянко // Народна творчість та етнологія. — 2017. — № 1. — С. 34-41. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT kožolânkog emígracíâukraíncívvameriku
AT kožolânkoo emígracíâukraíncívvameriku
AT kožolânkog emigrationofukrainianstoamerica
AT kožolânkoo emigrationofukrainianstoamerica
first_indexed 2025-11-24T11:50:17Z
last_indexed 2025-11-24T11:50:17Z
_version_ 1850846287711174656
fulltext 34 ЕМІГРАЦІЯ УКРАЇНЦІВ В АМЕРИКУ Георгій Кожолянко, Олександр Кожолянко УДК 314.151.3–054.72(7/8=161.2) У статті досліджено питання поселення українців у США і Канаді впродовж ХІХ ст. Розглянуто джерельні ма­ теріали про причини й обставини появи перших поселенців з України на Американському континенті. Констатовано, що перші українці оселилися в Америці ще на початку ХVІІ ст. Зроблено висновок, що першими організованими поселеннями українців у Канаді були не сім’ї Єлиняка і Пили­ піва з Галичини, а поселення (сімейне) в Альберті селянина Степана Королюка із с. Чорнівка, що на Буковині, – на три роки раніше від галичан. Ключові слова: еміграція, дослідження, архіви, науковці, США, Канада, історіографія, громада, міграція. В статье исследуется вопрос поселения украинцев в США и Канаде в течение XIX в. Рассматриваются источ­ никоведческие материалы о причинах и обстоятельствах появления первых поселенцев на Американском континен­ те. Констатируется, что первые украинцы поселились в Америке еще в начале XVII в. Сделан вывод, что первыми организованными поселениями украинцев в Канаде были не семьи Елиняка и Пи­ липива с Галичины, а поселение (семейное) в Альберте крестьянина Степана Королюка из с. Черновка, которое расположено на Буковине, на три года раньше от галичан. Ключевые слова: эмиграция, исследования, архивы, ученые, США, Канада, историография, община, миграция. This article considers the question of the Ukrainians’ settling of in the United States and Canada in the XIXth century. It examines source materials on causes and circumstances of the first settlers’ emergence in the Americas. The authors state the fact that the earliest Ukrainians took up their abodes in the Americas as far back as in the early XVIIth century. It is concluded that the earliest organized settlements of the Ukrainians in Canada were not exactly the families of Yelyniaks and Pylypivs from Halychyna, but familial settlements of peasant Stepan Koroliuk in Alberta descended from the village of Chornivka in Bukovyna, three years before the Halychyna migrants. Keywords: emigration, research, archives, scholars, USA, Canada, historiography, community, migration. У Сполучених Штатах Америки (за пере­ писом 2000 року) проживало близько одного мільйона осіб українського походження [2]. Однак за даними більшості діаспорних дже­ рел, у США нині проживає близько 2 млн українців. Масова еміграція українців до США із За­ карпаття, Галичини та Буковини розпочалася в останній четверті ХІХ ст. і продовжувалася до Першої світової війни. Найчисленніша група етнічних україн­ ців проживає в таких штатах: Нью­Йорк (131 391), Пенсильванія (112 542), Нью­ Джерсі (69 049), Флорида (47 946), Іллі­ нойс (47 246), Вашингтон (46 523), Огайо (45 121) та Мічиган (40 292). В одинадцяти штатах США українське населення нараховує від 10 тис. до 25 тис. осіб, а у 27 штатах – від 1 тис. до 10 тис. У перепису населення Канади 2001 року з майже 30 млн усіх мешканців країни 1 071 060 людей зазначили своє українське походження. Серед них 326 200 осіб заявили про виключно українське походження, 744 860 – про укра­ їнське походження як одне з кількох. Провінції з найбільшою кількістю мешкан­ ців з українським походженням (виключним та одним з кількох) – це Онтаріо (290 925), Альберта (285 725), Британська Колумбія (178 880), Манітоба (157 655), Саскачеван (121 735) та Квебек (24 030). Українці посіда­ ють дев’яте місце серед національностей у Ка­ наді (десяте місце – у Британській Колумбії, сьоме – в Альберті, шосте – у Саскачевані, п’яте – у Манітобі, дванадцяте – в Онтаріо та двадцять друге – у Квебеку) [3]. Визначною є роль українців в історії США і Канади. У списку видатних україн­ http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 35 З історії та теорії науки ських особистостей – політики, спортсмени, митці, люди науки, бізнесмени, космонавти та представники інших галузей. Хоча деякі з них тільки частково україн­ ського походження, вони при нагоді підкрес­ люють своє українське коріння. У Канаді це: Реймон (Роман) Джон Гна­ тишин – колишній генеральний губернатор Канади, Ерні Івз – колишній прем’єр Онтаріо, Ґері Фільмон – колишній прем’єр Манітоби, Рой Романов – колишній прем’єр Саскачева­ на, Стівен Джуба (Степан Дзюба) – колишній мер міста Вінніпега, Пітер Ліба – колишній губернатор Манітоби, Сильвія Федорук – науковець та колишній губернатор Саскаче­ вана, Ед Стельмах – колишній прем’єр Аль­ берти, Джерард Кеннеді – колишній міністр освіти Онтаріо, Джін (Євген) Звоздесь­ кий – колишній міністр освіти Альберти, Сті­ ве Пітерз – колишній міністр праці Онтаріо, Джуді Василиця­Лейс, Борис Вжесневський, Волтер Ластівка, Марк Варава – депутати до федерального парламенту, Джон Сопін­ ка – юрист, колишній суддя Верховного суду Канади, Пол Юзик – колишній сенатор, Рей­ нел Андрейчук – колишній сенатор, Ярослав Рудницький – мовознавець і історик, один з основоположників канадської політики ба­ гатокультурності, Волтер Тернопольський – законо давець, Євген Мельник – власник фармацевтичної компанії Biovail Pharma та оттавського хокейного клубу Ottawa Senators, Петро Яцик – бізнесмен і меценат, Роберта Лінн Бондар – астронавт, Пилип Коновал – учасник Першої світової війни, відзначений Хрестом Вікторії, найвищою та найпочесні­ шою нагородою за мужність, Альберт Банду­ ра – видатний учений­психолог, Вейн Грецкі – хокеїст, Вільям (Василь) Курелек – визначний канадський художник, Лео Мол (Леонід Мо­ лодожанин) – відомий скульптор, Люба Ґой – відома комедійна актриса та ін. Серед видатних осіб США, які мають у своєму родоводі українське коріння, мож­ на назвати Володимира Палагнюка (Джек Паланс) – голлівудського актора, Квітку Цісик – співачку, Ігоря Сікорського – авіа­ конструктора, Стівена Спілберга – режисера, Богдана Гаврилишина – економіста, Макса Левчина – комп’ютерного програміста, Гайді­ Марію Стефанишин­Пайпер – астронавта, Юрія Дрогобича – філософа та астронома, Володимира Горовця – піаніста, Леонардо Ді Капріо – актора, Сільвестра Сталлоне – актора, Саймона Сміта Кузнеця – економіста, Георгія Шарпака – фізика, Юрія Шевельо­ ва – лінгвіста і літературознавця, Якова Гніз­ довського – художника, Омеляна Пріцака – історика та ін. Питання еміграції українців до Амери­ ки цікавили українських, канадських та аме­ риканських істориків і етнографів уже дав­ но. У другій половині ХХ ст. та на початку ХХІ ст. з’явилася серія книг і статей, де вони були висвітлені. Серед канадсько­українських дослідників, які займалися цією проблемати­ кою, можна назвати Яра Славутича (Григо­ рій Жученко) [29], Ярослава Рудницького [22–24], Федора та Василя Луцівих [15; 16; 32], Теофіла Кострубу [14], Олександра Луго­ вого [19], Юрія Русова [25], Івана Світа [11], Юліана Стечишина [26], Михайла Гуцуляка [9; 10], Василя Корольова [13], Степана Гева­ ку [7], Михайла Марунчака [18], серед аме­ риканських науковців – В. Вортсмана [34], радянських українських істориків – Арноль­ да Шлєпакова [28], польських – Вільяма Маковсь кого [33], Едмунда Ковальчика [31] та ін. Питання еміграції українців до Амери­ ки на сучасному етапі висвітлюються також у просторах Інтернету [5]. Науковці ХХ ст. намагалися в тій чи іншій мірі оприлюднити нові дані про появу перших поселенців на Американському континенті у віддалені від нас часи. Окремі з них, наприклад, Ярослав Рудницький [22–24], Олександр Роїк [20], спробували науково обґрунтувати появу українців на терені Країни кленового листка за­ довго до 1891 року – офіційно визначеної части­ ною науковців та представниками громадських кіл Канади дати організованого переселення українців до цієї країни. http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 36 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 1/2017 Першим іммігрантом з України на Аме­ риканському континенті «жартома» вважа­ ють колосок української пшениці з Галичини, що його 1842 року привіз канадський фермер Давид Файф. Цей вид пшениці, який назва­ но Red Fife, давав значно більше зерна вищої якості, ніж інші [3]. Відомо, що Red Fife став одним з основних видів пшениці, поширених у Канаді та північних штатах Америки. Джерельні матеріали також засвідчують, що українці селилися на Американському кон­ тиненті ще із ХVІІ ст. Після приєднання Укра­ їни до Росії в середині ХVІІ ст. посилився мі­ граційний рух з теренів України як у західному, так і східному напрямку. Найдавніше українсь­ ке поселення на Американському континен­ ті виникло на початку ХVІІ ст. Англійський капітан Джон Сміт після подорожі по Україні 1603 року взяв на корабель «Марія та Мар­ гарита» до Америки українців і 1610 року за­ снував у Джеймстауні (Вірджинія) першу ан­ глійську колонію [32, s. 64]. Серед поселенців був Іван Боднар з Коломиї, який і вважається першим українцем­іммігрантом до Америки. Варто зазначити, що окремі дослідники схиляються до думки, що українці перебували в загонах мандрівників ще до подорожі Ко­ лумба. Так, наприклад, українсько­канадський письменник Олександр Луговий у повісті «Без­ хатний (Діти Степу)» писав: «В середньовіччя, як і в давнину, українські землі утримували з Англією взаємини. Чи тільки з Англією? Більш як певно, що і з Американським континен­ том <...> Є правдоподібним, що давні українці не раз перепливали Атлантику з норманами ще перед Колумбом» [19, с. 223]. Дослідниками відзначено активізацію емі­ граційного руху до Америки після ліквідації Катериною ІІ Запорізької Січі. Документи засвідчують, що наприкінці ХVІІ ст. на Аме­ риканський континент прибули десятки осіб з українськими прізвищами: Шевальє Ярош, Андрій Заборівський, Іван Латор, Степан Зуб­ лий, Микола Бігун, Петро Полин та ін. До речі, про це було відомо українському етнографу Хв. Вовку ще в кінці ХІХ ст. [див.: 25, с. 17]. Американський дослідник міграції на­ селення з Європи до Америки В. Вортсман 1976 року в книзі «Українці в Америці» писав, що еміграція українців почалася 1608 року, вказуючи при цьому на українця Івана Бог­ дана. За розробленою В. Вортсманом хроно­ логією, українці Петро Луг, Гаврило Каша, Петро Кредлі проживали в 1658–1662 роках у німецькій і датській колоніях у Пенсильванії, а в 1775–1783 роках (війна за незалежність в Америці) відмічено українців Івана Лато­ ра, Степана Зублого, Миколу Бігуна, Петра Полина. На 1784 рік припадає поселення на Алясці українських козаків, які після розгро­ му Катериною Запорізької Січі емігрували до Росії, а звідти через Сибір – до Америки. Науковець з Манітобського університету Ю. Русов у 1952 році писав про українських емігрантів до Америки ще у ХVІІІ ст.: «Прий­ нято думати, що українська імміграція до Ка­ нади й США має за собою яких 60–70 років. Але це не зовсім правильно. В цім випадку краще говорити не про самих перших пере­ селенців, а про дати перших документальних даних про них. Так, наприклад, у збірках українського етнографа Ф. К. Вовка був до­ кумент, який був йому подарований французь­ ким вченим Мельхіором де Воює, про пересе­ лення до Канади Шевальє Яроша, який мусів покинути Україну в час переслідувань козаків Катериною другою. Отже, він прибув до Ка­ нади десь в останній чверті ХVІІІ­го віку. Цей канадійський документ Ф. К. Вовк віддав проф. В. В. Антоновичу до його історичних збірок» [25, с. 17]. Поселення українців на Американському континенті пов’язують також з відкриттям ро­ сійськими мореплавцями Аляски на початку ХVІІІ ст. У складі експедиції були й українці. Про це писав І. Тельман у праці «У далекій стороні» (1956): «Серед російських мореплав­ ців ХVІІІ ст., що борознили тихоокеанські води, були і козаки з України. Багато з них разом зі своїми російськими товаришами­ колоністами селилися в “Російській Амери­ ці”, на півострові Аляска, на островах Алеут­ http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 37 З історії та теорії науки ських, Коньяк, Афогнак, Сітка і південніше на узбережжі, у Сан­Дієго та інших містах Калі­ форнії» [див.: 33, s. 22]. У роки громадянської війни 60­х років ХІХ ст. в Америці відмічено прізвища укра­ їнців Івана Яроша, Петра Семена, Юлія Коб­ ланського, Івана Мару, Андрія Ріпки, Йосифа Криницького [34, s. 1–3]. Науковці США та Канади в 60–70­х ро­ ках ХХ ст. досліджували переселення на Аме­ риканський континент (Сан­Франциско) свя­ щеника Агапія Гончаренка і заснування ним ферми «Україна» біля міста Гейфорда. А. Гон­ чаренко намагався створити там українську державу – Тихоокеанську Україну (на Алясці та в Сибіру з місцевого українського населен­ ня – українських козаків). Цими питаннями, зокрема, займалися відомі історики Я. Руд­ ницький, М. Гуцуляк, Ю. Стечишин та ін. Щодо поселення наприкінці ХІХ ст. укра­ їнців у Сполучених Штатах Америки зафіксо­ вано, що 1893 року до Чикаго прибув молодий український діяч Володимир Сіменович, який розпочав там свою лікарську практику і протя­ гом сорока років очолював українську громаду міста. Згідно із записами В. Сіменовича, там уже існувала православна церква, яку відвіду­ вали робітники­українці [1]. Перша українська громада була заснована при парафії святого отця Миколая 1905 року і мала на меті розвинути шкільну освіту та ор­ ганізувати політичні клуби. У 1906 році отець Микола Струтинський, лікар Володимир Сі­ менович та адвокат Стефан Янович заснували в Чикаго Братство святого Отця Миколая, що стало першим у Чикаго відділом Українського народного союзу, який спочатку виник у Ша­ мокіні, Пенсильванія, 1894 року. Міграцію до Канади прийнято розгляда­ ти хвилями. Початком імміграції українців до Канади вважають перші документовані приїз­ ди в 1891–1892 роках. Проте стосовно перших українців у Канаді привертають увагу матеріали про появу на ка­ надській землі капітана Івана Стрільбицького. Є відомості, що під час англо­американської війни в Канаді (1812–1814) він був у складі англійських військ. Канадський дослідник С. Гевака з м. Гамільтона 1965 року в статті «Про першого українця на канадійській зем­ лі» писав: «Чи не можна признати першим українцем у Канаді капітана­сотника Івана Стрільбицького, що боровся в обороні Кана­ ди, замість двох небилівських селян – Васи­ ля Єлиняка і Івана Пилипівського­Пилипова, які прибули вперше до Канади 7­го вересня 1891 року і яких до сьогодні вважають “патрі­ архами українців Канади”» [7, с. 9–12]. Не оминув увагою Івана Стрільбицького і канадський історик Ю. Стечишин з м. Сас­ катуна: «Родина Стрільбицьких належить до визначніших українських родин, і цим, так на вигляд, певним “відкриттям” зацікавився О. Роїк, але коли він попробував перевірити цю сенсаційну участь у тій війні, то зробити це йому не вдалося. Фаталістичної картини з зображеннями воїнів у Дандирнському музеї м. Гамільтона не виявлено» [26, с. 106]. Письменник Михайло Ломацький, який жив у Німеччині, стверджував, що українець Іван Стрільбицький дійсно перебував на служ­ бі в англійській армії в роки англо­американ­ ської війни [див.: 20, с. 82] і що родом він був із с. Стрільбище на Львівщині. Історик Я. Рудницький був переконаний, що українська еміграція до Канади має не менш ніж стоп’ятдесятирічну історію [24]. Відомо, що серед воїнів англійських заго­ нів на канадській землі у 1813 році були по­ ляки та українці (русини) зі Львівщини (Йо­ сип Павлюк, Йосип Массон, Данило Олексій та ін.), з Тернопільщини (Петро Барків, Іван Сенький, Андрій Санковський та інші, за­ галом дев’ять осіб), зі Станіславщини (Іван Христовський, Петро Шубачек, Тодор Гринь­ ко, Данило Косолиць та інші, загалом дев’ять осіб). В англійському війську в Канаді були українці із Самбора, Бродів, Володимира­ Волинського, Стрия, Перемишля, Коломиї, Заліщиків, Києва (Василь Ленький), Бере­ жан, Бердичева, Чернігова, Калуша (Петро Блажик), Житомира та інших українських http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 38 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 1/2017 міст. Загалом понад 100 воїнів мали українські прізвища. Після демобілізації із закінченням англо­американської війни воїнів нагородили ділянками землі в Канаді. Для цього було ви­ ділено найкращі наділи в провінціях Квебек і Онтаріо (по 100 акрів кожному). Крім того, уряд Канади організував приїзд родин (дру­ жин і дітей) з Європи [30, s. 46]. У 1817 році до Манітоби в долину Червоної ріки для ведення фермерського господарства переїхала частина демобілізованих воїнів, се­ ред яких були Іван Васильовський, Михайло Каменський, Андрій Яновський та Мартин Кралюк [31, s. 86]. В українсько­канадській історіографії існує думка, що історію українців у Канаді треба починати від 17 травня 1813 року, коли до пор­ ту Квебек прибули частини Девотевільського полку на кораблях «Анн» і «Канада». Серед 1600 воїнів понад 100 осіб були українського походження або українцями [30, s. 51–83]. Вони воювали за Канаду, гинули за неї, а ті, що залишилися живими, змінили меч на плуг. Вони й були першими українськими поселен­ цями Канади. Це переселення можна назвати військово­хліборобською імміграцією україн­ ців до Канади. Загальноприйнятою в Канаді офіційною датою початку переселення українців до цієї країни вважається 1891 рік [4], коли туди емі­ грували галицькі родини Василя Єлиняка та Івана Пилипіва. До речі, справжні прізвища обох згаданих переселенців – Ілиняк та Пи­ липівський [17, с. 20; 21, c. 81]. Ця дата орга­ нізованого (сімейного) переселення українців до Канади була встановлена істориками на по­ чатку ХХ ст. і продовжує залишатися в науко­ вому обігу донині, незважаючи на те, що на­ уковці кінця ХХ – початку ХХІ ст. на основі архівних джерел дійшли висновку про початок організованого переселення українців на тере­ ни Канади ще в 1888 році [20, с. 15–18]. У 1896 році вийшла книга про засади посе­ лення українців у Канаді (розповсюджена на Західній Україні) Осипа Олеськова, професо­ ра сільського господарства у Львівській вчи­ тельській семінарії, який вважається батьком української імміграції. Відтоді приїзд україн­ ців до Канали набув організованого характеру. У 1891–1914 роках до Канади приїхало близько 170 тис. українців­емігрантів з пере­ люднених Галичини й Буковини, які здебіль­ шого оселилися на теренах сучасних Альбер­ ти, Саскачевана та Манітоби [3]. На статистику українського населення Канади періоду верхньої дати першої хви­ лі еміграції вплинули події Першої світової вій ни, пов’язані з інтернуванням українців­ іммігрантів з австро­угорським громадян­ ством як «союзників ворога» (Канада була членом Антанти в таборі суперників Австро­ Угорщини). Відповідно як «агентів ворога» і «союзників ворога» в 1914–1920 роках у 24 концентраційних таборах було закрито 8579 людей, у тому числі жінок і дітей. З них лише 3138 вважалися «військовополоненими», усі інші були цивільним населенням. Близько 5000 були українцями. Тих, кого не арешто­ вано (майже 80 тис.), переважно українців, також зараховано до «союзників ворога». Від них вимагали реєстрації у відповідних дер­ жавних органах та регулярних перевірок у по­ ліцейських відділеннях. Вони зобов’язані були носити при собі посвідчення про належність до країни еміграції. У ці роки багато україн­ ців Канади, особливо новоприбулі, намагали­ ся змінити своє етнічне походження (запису­ валися поляками, німцями, румунами тощо), щоб уберегтися від переслідувань. Відповідно статистичні дані цього часу мають значну по­ хибку стосовно кількості українців Канади. Під тиском українських громад і Комітету Українців Канади 24 березня 2005 року Інки Марк, депутат до федерального парламенту з округи Dauphin­Swan River­Marquette у Манітобі, вніс на розгляд парламенту проект акту, яким Канада визнала б історичну не­ справедливість проти канадців українсько­ го походження. Акт під назвою Internment of Persons of Ukrainian Origin Recognition Act (Bill C 331) був схвалений федеральним парламентом. У 2005 році прем’єр­міністр http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 39 З історії та теорії науки Канади Пол Мартін визнав інтернування Канадою громадян українського походжен­ ня за темну сторінку канадської історії. Від­ повідно урядом Канади як початкове від­ шкодування було виділено 2,5 млн доларів на пропам’ятні заходи та освітні програми для українців [12, с. 456]. У вересні 2015 року у Вінніпезі відбувся симпозіум, присвячений інтернуванню україн­ ців у роки Першої світової війни [12; 6]. Наукові дослідження свідчать, що не укра­ їнці­галичани І. Пилипів і В. Єлиняк були першими організованими переселенцями з України до Канади (1891), як це визнавалося в канадській та українській історіографії до по­ чатку ХХІ ст., а буковинці – сім’я Стефана Королюка із с. Чорнівка (1888), що неподалік від м. Чернівців. Тобто буковинці­чорнівчани заклали початок організованого поселення українців у Канаді. Стефан Королюк народився 9 грудня 1843 pоку, помер 13 липня 1925 року. Його дружина Маргарета народилася 14 листопада 1857 pоку, померла 25 червня 1932 року. Точні дати народження і смерті відомі з намогиль­ них пам’ятників, виявлених на Едмонтонсько­ му цвинтарі (Edmonton Cemetery) у провінції Альберта [8, с. 9]. Дослідники вважають, що С. Королюк при­ був до Канади не прямо з Європи, а зі США. Спочатку він приїхав до Сполучених штатів, а вже звідти 1888 року перебрався до Країни кленового листка і тисячі озер [27, с. 9–12]. С. Королюк оселився в провінції Манітоба, звідки згодом перебрався до м. Калгарі в про­ вінції Альберта, де два роки працював на за­ лізниці. Потім до нього прибула з України дру­ жина Маргарета (дівоче прізвище – Генінг), яка мала німецьке походження, родом із с. Йозефберг Стрийського повіту (нині – с. Коросниця Дрогобицького р­ну Львівсь­ кої обл.). Відомо, що до Канади в провінцію Альберта прибула група емігрантів­німців з України із цього самого села, серед яких був рідний брат Маргарети Якуб Генінг. Таким чином, Стефан Королюк із дружиною Мар­ гаретою приєдналися до них, а 1891 року отримали від канадської влади ділянку землі (гомстед) біля міста Медисин Гет у Денморі, яке німці­емігранти з України пізніше назва­ ли Джозефбургом – за назвою свого україн­ ського села, звідки вони прибули до Канади. Якщо б з буковинського села Чорнівка емі­ грувало більше родин разом з родиною С. Ко­ ролюка, то, можливо, було б і поселення Чор­ нівка в Канаді, як, до прикладу, у 90­х роках ХІХ ст. переселенці з Буковини заснували в провінції Альберта поштову станцію «Буко­ вина» із чотирикласною школою, куди фер­ мери привозили з околиці дітей на навчання, чи село Бояни в цій самій провінції тощо. До речі, у музеї­скансені (Музей­село Української культурної спадщини), що розташований за 50 км від м. Едмонтона в провінції Альберта, експонуються крамниця «Лужани», хати з ка­ надських околиць Кіцманя, Топорівців, Боян. А в містечку Смокі­Лейк цієї самої провінції існує фамільний музей­скансен архітектури та побуту Шандрів, вихідців з буковинського села Банилів (Руський Банилів на Черемоші), де експонуються три хати українсько­буковин­ ського зразка, яким уже понад сто років, різні господарські споруди, сільськогосподарсь кий реманент тощо. Щодо одруження Стефана й Маргарети іс­ нують відомості, що німці з галицького села Йозефберг у другій половині ХІХ ст. їздили на заробітки в Бессарабію та Буковину. На цих заробітках був і Якуб Генінг із сестрою Маргаретою. Отут і перетнулися долі німкені Маргарети та українця із села Чорнівка Сте­ фана Королюка. Маргарета стала дружиною буковинця, а коли він емігрував до Канади, то невдовзі долучилася до чоловіка. Відомо також, що сім’я Королюка була без­ дітною, отже, зі смертю Стефана і Маргарети припинився канадський рід чорнівських Ко­ ролюків. Хоча один з канадських науковців (Т. Томашевський) у праці «Більше світла на затемнену справу» згадував, що в 30­х роках ХХ ст. біля форту Саскачеван у провінції Альберта (недалеко від згадуваного вище по­ http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 40 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 1/2017 селення Джозефбурга) йому довелося зустрі­ тися з українцем Николою Королюком, який також прибув до Канади 1888 року, займався фермерством біля міста Едмонтона [27, с. 5]. Згадував про це і дослідник Ф. Горецький у статті «Стефан Королюк – перший україн­ ський поселенець в Альберті» [8, с. 9]. Проте точні відомості про Миколу Королюка відсут­ ні. Найімовірніше, це міг бути брат Стефана Королюка з буковинського села Чорнівка. Отже, можна впевнено говорити, що орга­ нізоване переселення селян­українців до Ка­ нади почалось у 80­х роках ХІХ ст. з Букови­ ни (1888 р., с. Чорнівка, сім’я Королюків), а не з Галичини (1891 р., с. Небилів, сім’ї Єлиняка і Пилипіва), а у Сполучені Штати Америки – у 70­х роках ХІХ ст. Є також відомості, що майже одночасно із сім’єю небилівців Єлиняка і Пилипіва (вере­ сень 1891 року) до Канади прибули дві сім’ї українських емігрантів (однофамільців) Єли­ няка і Пилипіва із с. Вашківці Вижницького району, що на Буковині [5]. Друга хвиля імміграції українців до Ка­ нади (1922–1939) значно менша, пов’язана з припиненням існування Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Загалом до Канади в цей період приїхало близько 68 тис. українців, здебіль­ шого з Галичини та Буковини, але вперше та­ кож з Волині, яка опинилася в межах Польсь­ кої держави. Початком масштабної імміграції став 1925 рік, а майже половина іммігрантів при­ їхала до Канади протягом трьох років – від 1927­го до 1929 року. Більшість іммігрантів – це хлібороби, які їхали за землею, однак добра земля поблизу поселень мала вже свою ціну. З огляду на це дедалі більше переселенців обирали міста та роботу не на фермі. Нова хвиля імміграція, де також було не­ мало учасників визвольної боротьби 1917– 1922 років, вплинула на українську діаспору і стала причиною конфлікту між першою хвилею імміграції, зорієнтованою на канадські справи, та представниками новою хвилі, які більше зо­ середжувалися на покинутій батьківщині та визвольній справі. Третя хвиля імміграції (1940–1961) була спричинена Другою світовою війною та полі­ тичною ситуацією у Східній Європі, які при­ мусили українців шукати притулку поза кор­ донами батьківщини. Близько 37 тис. із них знайшли постійне місце проживання в Канаді. Серед біженців з усіх регіонів України були представники різних професій і галузей науки й мистецтва. Четверта хвиля імміграції українців до Ка­ нади припадає на 60­ті – початок 90­х років ХХ ст., коли розпочалося переселення грома­ дян Польщі українського походження. Приб­ лизно до Канади в цей час прибуло 20 тис. українців [3]. Більшість іммігрантів окресленого періо­ ду активно поповнювали українські церкви й школи та включалися в політичне, релігійне і суспільне життя діаспори. Нові поселенці до­ помогли встановити тісніші зв’язки українців Канади з українцями в Польщі. З проголошенням незалежності України в 1991 році почалася п’ята хвиля імміграції укра­ їнців до Канади, яка триває до сьогодні. На початок ХХІ ст. (2001) до Канади приїхало близько 18–20 тис. українських громадян (тоді як до США – близько 100 тис.). Половина новоприбулих до Канади іммігрувала із Центральної або Східної Укра­ їни, 41 % – із Західної України (Галичина, Буковина), а 9 % – з південних та інших ре­ гіонів [3]. Дослідження засвідчують, що на початку ХVІІ ст. вихідці з українських теренів від­ відували Американський континент, а на­ прикінці ХVІІІ ст., з ліквідацією Запорізької Січі, відмічені переселення за океан українсь­ ких козаків. http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 41 З історії та теорії науки 1. [Digital source]. – Mode of access : http://www. wikiwand.com/uk. 2. [Digital source]. – Mode of access : http://www. inform­decisions.com/stat/ (дослідний центр з пи- тань вивчення української діаспори у США). 3. [Digital source]. – Mode of access : http://www. istpravda.com.ua/zeserch/2011/02/13/24239. 4. [Digital source]. – Mode of access : http://www. istpravda.com.ua/videos/2016/11/27/149361/. 5. [Digital source]. – Mode of access : https:// pogliad.ua/news/life/history/pershi­ukrayinski­ emigranti­do­kanadi­buli­z­vashkivciv­310336. 6. Symposium – Canada’s First National Internment Operations [Digital source]. – Mode of access : http://www.international.gc.ca. 7. Гевака С. П. Про першого українця на кана- дійській землі // Канадійський фермер. – 1965. – № 7. 8. Горецький  І. Стефан Королюк – перший український поселенець в Альберті // Західно­ канадський збірник / упоряд. Яр Славутич. – Едмонтон, 1975. – Ч. 2. 9. Гуцуляк М. Українець – співтворець кордо- нів Канади й Аляски (Історично­географічний нарис) / Наукове товариство імені Шевченка. – То- ронто, 1967. – Т. 24. – (Бібліотека україно знавства). 10. Гуцуляк М. Хто з українців був перший у Британській Колумбії // Українські вісті. – Едмон- тон, 1966. – № 46. – 17 листопада. 11. Іван Світ. Дві праці про Гончаренка // Укра- їнський історик. – Денвер, 1964. – № 2–3. 12. Кожолянко  Г. Українці в Канаді в роки Першої світової війни: інтернування // Збірник статей на вшанування 70­річчя видатного украї- ніста Словаччини Мирослава Саполиги / [голов. ред. Г. Скрипник] ; ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України. – Київ, 2016. 13. Корольов В. Українці в Америці // Просві- та. – Київ, 1909. – № 28. 14. Коструба  Т. Іван Богун, полковник вин­ ницький // Літопис Червоної Калини. – Львів, 1934. – № 1. 15. Луців Ф. Доктор Вавро Богун // Канадійсь­ кий фермер. – 1964. – № 9. 16. Луців  Ф. 50­річчя з дня смерті о. Агапія Гончаренка // Українська думка. – Лондон, 1966. – № 33. 17. Марунчак М. В зустрічі з українськими піо- нерами Альберти. – Вінніпег, 1964. 18. Марунчак М. Студії до історії українців Ка- нади. – Вінніпег, 1965. – Т. 1. 19. Олександр Луговий. Безхатний (Діти Сте- пу) [Текст] : повість з життя українців в Канаді : у 2 ч. – Едмонтон, 1946. 20. Роїк  О. Чи були українці в Канаді перед 1891 роком? (До передісторії українців Канади) // Життєвий досвід українців у Канаді: рефлексії. – Вінніпег, 1994. 21. Романюк М. Початок Небилівських родин в Канаді // Календар «Українського голосу» за 1942 р. – Вінніпег, 1942. 22. Рудницький Я. 150­річчя українського по- селення в Канаді // Канадійський фермер. – 1967. – № 20. – 13 травня. 23. Рудницький Я. 150­річчя українського по- селення в Канаді // Український голос. – 1967. – № 22. – 31 травня. 24. Рудницький  Я. Не 75­річчя, а 150­річчя українського поселення у Канаді // Північне сяй- во. – Едмонтон, 1967. 25. Русов  Ю. Знахідка власноручного листа гетьмана Богдана Хмельницького в Канаді // Нові дні. – 1952. – № 27. 26. Стечишин Ю. Історія поселення українців у Канаді. – Едмонтон, 1975. 27. Томашевський Т. Більше світла на затемне- ну справу // Український піонер. – 1955. – Ч. 1. 28. Шлєпаков  А.  М. Українська еміграція в США і Канаді. – Київ, 1960. 29. Яр Славутич. Роман Бачинський – пер- ший українець у Канаді. (До передісторії укра- їнців у Канаді) // Північне сяйво. – Едмонтон, 1965. – Ч. 2. 30. Haiman V. Slady Polskie w Ameryce: Szkoce Historyczne. – Chicago, Illinois, 1938. 31. Kowalczyk  E.  I. Polish Pioners of Canada, 1749–1870 // Canadians All­Poles in Canada. – Winnipeg, 1942. 32. Luciw W., Luciw T. Ahapius Honcharenko and the Alaska Herald. – Toronto, 1963. 33. Makowski  W.  B. Slavs in Canada. – Banff, Alberta, 1965. – Vol. I. 34. Wertsman  V. The Ukrainians in America, 1906–1975 // A Chronology and Fact Book. Ethnic Chronology Series. – New York, 1976. – № 25. http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ