Акцесорні самородні метали і сплави в ударно-розплавлених породах кратера Ельгигитгин, Чукотка
Акцесорну мінералізацію самородних металів і сплавів було виявлено електронно-мікроскопічним вивченням ударних розплавів гірських порід у південній та південно-східній частинах ударного кратера Ельгигитгин. Ці утворення представлені сплавами срібла, міді, олова, свинцю і рідше самородними металами....
Saved in:
| Published in: | Доповіді НАН України |
|---|---|
| Date: | 2024 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2024
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202279 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Акцесорні самородні метали і сплави в ударно-розплавлених породах кратера Ельгигитгин, Чукотка / Е.П. Гуров, В.В. Пермяков // Доповіді Національної академії наук України. — 2024. — № 1. — С. 30-39. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860103799900733440 |
|---|---|
| author | Гуров, Е.П. Пермяков, В.В. |
| author_facet | Гуров, Е.П. Пермяков, В.В. |
| citation_txt | Акцесорні самородні метали і сплави в ударно-розплавлених породах кратера Ельгигитгин, Чукотка / Е.П. Гуров, В.В. Пермяков // Доповіді Національної академії наук України. — 2024. — № 1. — С. 30-39. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Доповіді НАН України |
| description | Акцесорну мінералізацію самородних металів і сплавів було виявлено електронно-мікроскопічним вивченням ударних розплавів гірських порід у південній та південно-східній частинах ударного кратера Ельгигитгин. Ці утворення представлені сплавами срібла, міді, олова, свинцю і рідше самородними металами. Ударно-розплавлені породи мають везикулярну структуру і містять численні фрагменти багатих на вуглець глинистих частинок, що знаходяться в газових бульбашках у склоподібній матриці. Внутрішня поверхня цієї речовини всередині газових бульбашок є основним субстратом для кристалізації самородних металів і сплавів. Їх джерелом ми припускаємо рудне родовище, розташоване в зоні ударного плавлення мішені під час удару астероїда, тоді як донні осади місцевого озера на поверхні мішені були ймовірним джерелом глинистих уламків.
An electron microscopic study of impact melt rocks from the south and southeast regions of the El’gygytgyn impact crater revealed the presence of accessory mineralization composed of native metals and alloys. These minerals include alloys of silver, copper, tin, lead, and occasionally, their respective metals. The host impact melt rocks exhibit a vesicular structure and contain numerous fragments of C-rich clayey matter, which are situated within gas vesicles in a glassy matrix. The inner surface of this clayey matter inside gas vesicles serves as the primary substrate for the crystallization of native metals and alloys. The presumed source of these metals is an ore deposit located in the impact melting area of the target during a meteorite impact, while clayey fragments from the bottom sediments of a local lake at the target surface are considered a probable source.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:29:58Z |
| format | Article |
| fulltext |
30
ОПОВІДІ
НАЦІОНАЛЬНОЇ
АКАДЕМІЇ НАУК
УКРАЇНИ
ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2024. No. 1: 30—39
Ц и т у в а н н я: Гуров Е. П., Пермяков В.В. Акцесорні самородні метали і сплави в ударно-розплавлених п оро-
дах кратера Ельгигитгин, Чукотка. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2024. № 1. С. 30—39. https://doi.org/10.15407/
dopovidi2024.01.030
© Видавець ВД «Академперіодика» НАН України, 2024. Стаття опублікована за умовами відкритого доступу за
ліцензією CC BY-NC-ND (https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/)
НАУКИ ПРО ЗЕМЛЮ
GEOSCIENCES
https://doi.org/10.15407/dopovidi2024.01.030
УДК 523.681.8
Е.П. Гуров , https://orcid.org/0000-0002-3846-0577
В.В. Пермяков, https://orcid.org/0000-0002-5339-2269
Інститут геологічних наук НАН України, Київ , Україна
E-mail: 0673866227@ukr.net
Акцесорні самородні метали
і сплави в ударно-розплавлених породах
кратера Ельгигитгин, Чукотка
Акцесорну мінералізацію самородних металів і сплавів було виявлено електронно-мікроскопічним вивчен-
ням ударних розплавів гірських порід у південній та південно-східній частинах ударного кратера Ельги-
гитгин. Ці утворення представлені сплавами срібла, міді, олова, свинцю і рідше самородними металами.
Ударно-розплавлені породи мають везикулярну структуру і містять численні фрагменти багатих на вуг-
лець глинистих частинок, що знаходяться в газових бульбашках у склоподібній матриці. Внутрішня по-
верхня цієї речовини всередині газових бульбашок є основним субстратом для кристалізації самородних
металів і сплавів. Їх джерелом ми припускаємо рудне родовище, розташоване в зоні ударного плавлення
мішені під час удару астероїда, тоді як донні осади місцевого озера на поверхні мішені були ймовірним дже-
релом глинистих уламків.
Ключові слова: самородні метали, ударний кратер Ельгигитгин, ударно-розплавлена гірська порода, газові
пухирці, астероїд.
Ударний кратер Ельгигитгин віком 3,58 ± 0,04 млн років розташований у зовнішній зоні піз-
ньокрейдового Охотсько-Чукотського вулканічного поясу в осьовій частині на південно-
східних схилах хребта Академіка Обручева в центральному гірському районі Чукотського
півострова (67o30' N, 172o34' E) [1—3]. Комплекс вулканічних порід, що складають кратер,
містить ріолітові ігнімбрити, ріолітові лави і туфи, андезитові туфи й лави, вулканічний по-
піл складу від ріоліту до дациту та зварений туф і навіть подекуди базальти [2, 4, 5]. Кратер
Ельгигитгин є округлою западиною з плоским дном, оточеною піднятим валом діаметром
18 км і заввишки приблизно 180 м над рівнем землі за межами кратера. Найглибша вну-
трішня частина кратера заповнена майже круглим озером Ельгигитгин діаметром близько
31ISSN 1025-6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2024. № 1
Акцесорні самородні метали і сплави в ударно-розплавлених породах кратера Ельгигитгин, Чукотка
12 км і завглибшки до 170 м. Ударно-розплавлені породи кратера мають виражену вези-
кулярну структуру, причому внутрішній об’єм багатьох порожнин у скляній матриці міс-
тить глинисті частинки з високим вмістом вуглецю, а також реліктові залишки палеофлори,
представлені шматочками клітинної тканини — мікрофосиліями [6]. Раніше сім сферичних
немагнітних металевих частинок розміром від 0,1 до 0,6 мм було вилучено з дрібнозернис-
тої фракції скупчень ударних розплавів у терасових відкладах кратера Ельгигитгин. Чотири
частинки представлені сплавом свинець-олово, дві частки — самородним цинком [4, 7].
Основним матеріалом дослідження були зразки ударно-розплавлених порід і удар-
но-метаморфізованих вулканічних порід з південної та південно-східної частин кратера
Ельгигитгин. Додатково було досліджено зразки ударно-розплавлених порід з північно-
західної та північної частин кратера. Для порівняння ми використали кілька аналізів са-
мородних металів і сплавів з брекчії формації Онапінг, ударна структура Садбері, які для
дослідження нам надав В.М. Френч зі Смітсонівського інституту, Вашингтон, США.
П’ятнадцять полірованих пластин ударних розплавів і чотири пластини ударно-мета-
морфізованих гірських порід було досліджено з використанням растрового електронно-
го мікроскопа “JSM-6490LV” (“Jeol”, Японія) та рентгенівської спектрометричної системи
INCA Energy+ (“Oxford Instruments”, Велика Британія), оснащеної енергодисперсійним
(ЕДС) спектрометром. Ця аналітична апаратура була апробована під час дослідження
ударно-розплавлених порід [8] і добре зарекомендувала себе під час вивчення акцесорних
включень у породах імпактних структур [9]. Результати досліджень, отриманих з викорис-
танням цієї апаратури, висвітлено в доповідях на міжнародних конференціях — Lunar and
Planetary Science Conference [10—12].
Акцесорну мінералізацію самородних металів і сплавів виявлено в породах південної
та південно-східної частин структури. Породи ударного розплаву, що містять акцесорну
мінералізацію самородних металів і сплавів, складаються зі свіжого або частково девітри-
фікованого скла з мікролітами альбіт-олігоклазу та ромбічного піроксену. Характерною
особливістю цих порід є наявність численних скупчень глинистих частинок, багатих на
вуглець, з рясним рослинним детритом. Ці фрагменти розміром від 10—20 до ~ 100 мкм
або повністю заповнюють везикули газу в скляній матриці (рис. 1, а), або глиниста речови-
на у везикулах покриває їхню внутрішню поверхню шаром від 10 до 80 мкм (рис. 1, б). На
внутрішній поверхні глинистої речовини навколо порожніх центральних ділянок бульба-
шок спостерігається грудкувата, неоднорідна структура та численні частинки рослин (див.
рис. 1, в). Зовнішні контакти глинистої речовини зі склоподібною матрицею мають чіткий
або розмитий характер. На контактах глинистого матеріалу зі склоподібною матрицею іно-
ді трапляються відкриті тріщини завширшки 1—12 мкм. Вміст вуглецю у цих фрагментах
коливається в межах від 20 до 50—55 мас. % (табл. 1). Глиниста речовина є основним суб-
стратом для кристалізації самородних металів та сплавів в ударно-розплавлених породах
кратера Ельгигитгин (див. рис. 1, г).
Акцесорна мінералізація самородних металів і сплавів представлена мідистим сріблом,
олов’яною міддю, нікелевою міддю, олов’яно-свинцевими та рідкісними зернами чистого
срібла, міді та свинцю. Крім мінералізації самородних металів у породах ударного розпла-
ву було виявлено поодинокі зерна кіноварі.
Мідисте срібло — найпоширеніший самородний метал в ударно-розплавлених поро-
дах кратера Ельгигитгин. Раніше самородне срібло з високим вмістом міді та цинку було
32 ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2024. No. 1
Е.П. Гуров, В.В. Пермяков
описано у складі лужних базальтоїдів [13]. Крім того, одне зерно мідистого срібла було
знайдено авторами в ударно-розплавлених породах Болтиської структури [14]. Мідисте
срібло представлене зернами неправильної форми розміром від 2—3 до 15—20 мкм, які
найчастіше містяться на поверхні глинистих частинок, що вистилають газові бульбашки
(рис. 2, а). Іноді зерна мідистого срібла трапляються в пухких глинистих агрегатах і на по-
верхні частинок рослин (див. рис. 2, б, в). У породах того ж ударного розплаву визначено
поодинокі зерна чистого срібла.
Агрегати сульфідованого срібла іноді виявлялися в породах ударних розплавів. Вони
розташовані внизу в тріщинах ударно-розплавлених порід і складаються з глобулярних
частинок діаметром близько 1—2 мкм кожна, скріплених неструктурованою масою (див.
рис. 2, г). Вміст сірки коливається від 3,99 до 13,94 мас. %. Наявність сірки у складі деяких
зерен срібла, ймовірно, свідчить про початок процесу сульфідизації.
100 мкм
a
100 мкм
б
10 мкм
в
5 мкм
г
Рис. 1. BSE-зображення глинистих частинок, багатих на вуглець, в ударно-розплавлених породах кратера
Ельгигитгин: а — розподіл агрегатів глинистих частинок у порах та бульбашках у склі (темно-сірі об’єкти на
світлішому фоні) (зр. Е-12-1032-1-9); б — облямівка глинистої речовини на поверхні порожнин у скляній
матриці (темно-сірі об’єкти на світлішому фоні). У пухирцях видно рослинні частинки (зр. Е-25-900-6-2);
в — скупчення агрегатів глинистих частинок у газовій бульбашці (зр. Е-1554-1-35); г — частинки мідистого
срібла (білі в центрі зображення) на поверхні агрегатів лускуватих глинистих частинок (темно-сіра) у газо-
вій бульбашці у скляній матриці (зр. Е-25-900-6-9)
33ISSN 1025-6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2024. № 1
Акцесорні самородні метали і сплави в ударно-розплавлених породах кратера Ельгигитгин, Чукотка
Дві частинки срібла було виявлено в ударно-розплавлених породах південно-східної
частини кратера. Ці частинки неправильної форми розміром 4 × 5 та 10 × 12 мкм містяться
на внутрішній поверхні рослинних залишків у газових бульбашках.
Хімічний склад мідистого срібла і срібла наведено в табл. 1. Атомне співвідношення
Ag/Cu переважно коливається від 18 : 1 до 23 : 1 (див. табл. 1, аналіз 8).
Олов’яна мідь, нікель-мідь і самородна мідь знаходяться в тих самих породах ударного
розплаву, які містять мінералізацію срібла. Крім того, ці мінерали визначено у зразку удар-
но-метаморфізованого туфу андезитового дациту з терасових відкладень південно-східної
частини кратера.
Олов’яна мідь (олов’яна бронза) утворює пористі зерна неправильної форми розміром
від 2 до 7 мкм на поверхні частинок рослин усередині газових бульбашок та на контактах
глинистої речовини зі склоподібною матрицею (рис. 3, а). Хімічний склад зерен мінералу
20 мкм
a
5 мкм
б
20 мкм
в
20 мкм
г
Рис. 2. BSE-зображення мідистого срібла в ударно-розплавлених породах кратера Ельгигитин: а — частинка
мідистого срібла на внутрішній поверхні багатої на вуглець глинистої речовини (темно-сірий колір) по
краю газової бульбашки у склі (світло-сірий колір) (зр. Е-25-900-6-8); б — агрегатне зерно мідистого срібла
в пухких масах глинистої речовини (зр. Е-12-1032-1-20); в — мідисте срібло (біле зерно над центром зобра-
ження) на поверхні рослинної частинки в газовій бульбашці, у центрі зображення спора (зр. E-25-900-6-2);
г — агрегація сульфідованого мідистого срібла в тріщині девітрифікованого скла (зр. Е-25-900-60-9)
34 ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2024. No. 1
Е.П. Гуров, В.В. Пермяков
Таблиця 1. Хімічний склад (дані ЕДС) мідистого срібла та срібла
з кратера Ельгигитгин (аналізи 1—7) і мідистого срібла з ударної структури Садбері (аналіз 8), мас. %
Компонент
Номер аналізу
1 2 3 4 5 6 7 8
Ag 95,74 96,24 97,59 96,91 97,06 88,52 88,62 95,27
Cu 3,91 3,63 2,67 3,14 2,22 3,02 Н. в. 4,15
Fe Н. в. Н. в. Н. в. Н. в. Н. в. Н. в. 11,38 Н. в.
S Н. в. Н. в. Н. в. Н. в. Н. в. 8,46 Н. в. Н. в.
Сума 99,65 99,87 100,26 100,05 99,28 100,00 100,00 99,42
n 1 7 8 1 1 1 1 1
Примітка. Н. в. — нижче межі виявлення. n — кількість аналізів. Деталі аналізів. Кратер Ельгигитгин:
1—5 — мідисте срібло (1 — зр. Е-1032-32-1-28, 2 — зр. Е-900-6-20, 3 — зр. Е-900-17-3, 4 — зр. Е-1032-1-22,
5 — зр. Е-900-6-21); 6 — сульфідоване срібло (зр. Е-900-6-17); 7 — чорне срібло (зр. Е-1032-1-16). Ударна
структура Садбері: 8 — мідисте срібло (зр. SUD-99-12-B-3-31).
5 мкм
a
10 мкм
б
5 мкм
в г
Рис. 3. Морфологія частинок нікелевої та олов’яної міді в ударно-розплавлених породах кратера Ельгигит-
гин: а — пухкі агрегати олов’яної міді в багатій на вуглець глинистій речовині (зр. Е-11-1032-32-20); б — зерно
нікелю-міді в глинистій речовині (зр. Е-12-1032-32-10); в —зони зростання самородної міді (зр. Е-1554-1-34);
г — зерна самородної міді (білі) і сульфідованої міді (світло-сірі) у глинистій речовині (зр. Е-23-900-31)
35ISSN 1025-6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2024. № 1
Акцесорні самородні метали і сплави в ударно-розплавлених породах кратера Ельгигитгин, Чукотка
Таблиця 2. Хімічний склад (дані ЕДС) сплавів олово-мідь та нікель-мідь для кратера Ельгигитгин
(аналізи 1—8) та заліза нікель-мідь для ударної структури Садбері (аналіз 9), мас. %
Компонент
Номер аналізу
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Cu 91,91 80,94 60,77 77,53 76.,44 68,11 79,89 80,49 80,07
Sn 8,09 19,06 39,23 22,47 23,56 31,89 Н. в. Н. в. Н. в.
Ni Н. в. Н. в. Н. в. Н. в. Н. в. Н. в. 20,11 19,51 17,70
Fe Н. в. Н. в. Н. в. Н. в. Н. в. Н. в. Н. в. Н. в. 2,23
Сума 100,00 100,00 100,00 100,00 100,00 100,00 100,00 100,00 100,00
Примітка. Н. в. — нижче межі виявлення. Деталі аналізів. Кратер Ельгигитгин: 1—6 — олово-мідь (1 — зр.
Е-900-1-5, 2 — зр. Е-900-1-6, 3 — зр. Е-900-1-23, 4 — зр. Е-1032-32-16, 5 — зр. Е-1032-18, 6 — зр. Е-1032-32-17);
7, 8 — нікель-мідь (7 — зр. Е-900-17-10, 8 — зр. Е-1032-32-8). Структура Садбері: нікель-мідь (9 — зр. SUD-
99-12-B-3-4).
змінний, з переважанням міді (табл. 2, аналізи 1—6). Атомне відношення Cu/Sn варіює в
широкому діапазоні — від 21 : 1 до 3 : 1, навіть у складі одного зерна.
Нікель-мідь визначено в ударно-розплавлених породах, що містять мінералізацію срі-
бла та міді. Зерна неправильної форми або пластинчасті розміром до 20 мкм містяться в
пухких глинистих масах у газових бульбашках (див. рис. 3, б). Склад нікель-мідного сплаву
з ударно-розплавлених порід кратера Ельгигитгин (див. табл. 2, аналізи 7, 8) близький до
складу мельхіору — штучного мідно-нікелевого сплаву. В табл. 2 для порівняння наведено
склад нікель-міді з брекчії формації Онапінг, ударна структура Садбері (аналіз 9). Відмін-
ною особливістю його є домішка заліза в кількості 2,23 мас. %.
Зерна самородної міді містяться в тріщинах у склоподібній матриці і на поверхні
глинистих мас у газових бульбашках в ударно-розплавлених породах. Мінерал пред-
ставлений переважно зернами неправильної форми, але на поверхні окремих зерен спо-
стерігаються зони зрощення (див. рис. 3, в). Єдине зерно самородної міді має форму
вигнутого дроту завдовжки ~ 25 мкм (див. рис. 3, г). За хімічним складом мінерал від-
повідає чистій міді.
Свинцево-олов’яний сплав утворює рідкісні зерна неправильної форми розміром до
15 мкм у породах ударного розплаву південної частини озера Ельгигитгин. Зерна містяться
у щільних глинистих масах або на їх внутрішній поверхні у скляних бульбашках (рис. 4, а).
Єдине шарувате зерно олова-свинцю розміром 300 × 350 мкм представлене регулярними
зростками паралельно орієнтованих подовжених доменів олова та свинцю завдовжки до
20 мкм (див. рис. 4, б). За переважним вмістом олова (табл. 3, аналізи 1, 2, 6 і 7) або свинцю
(табл. 3, аналізи 3—5) розрізняють два різновиди сплавів за хімічним складом.
Під час польових робіт у кратері Ельгигитгин у 1977—1980 роках було відмито чотири
проби по 500—700 кг для пошуку можливих залишків метеоритного матеріалу в дрібно-
зернистій фракції скупчень ударних розплавлених порід на терасах озер. Сім сферичних
немагнітних металевих частинок розміром від 0,1 до 0,6 мм та зі щільністю 4,2 г/см3 було
виділено з важкої фракції. Згідно з результатами рентгеноструктурного аналізу та аналізу
ЕДС цих частинок, чотири з них представлені сплавом свинець-олово, а дві — самородним
цинком [4, 7]). Аналізи двох свинцево-олов’яних кульок наведено в табл. 3.
36 ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2024. No. 1
Е.П. Гуров, В.В. Пермяков
Особливістю порід ударного розплаву з трьох скупчень терасних відкладень південної
та південно-східної частин кратера Ельгигитгин є наявність бульбашок, заповнених гли-
нистою речовиною, багатою на вуглець, яка служить субстратом для кристалізації само-
родних металів і сплавів. Природно, у полі зору опинилися бульбашки, розкриті під час
пробопідготування. Вміст вуглецю в глинистій речовині коливається від 20 до 50 мас. %.
Багата на вуглець глиниста речовина була визначена як частинки донних відкладів сапро-
пеліту через високий вміст вуглецю, велику кількість рослинного детриту в їх складі та
слабку консолідацію. Припускаємо, що їх джерелом були місцеві озера чи болота у півден-
но-східній частині кратера-мішені біля підніжжя хребта Академіка Обручева.
Акцесорна мінералізація самородних металів і сплавів представлена сріблом, міддю,
оловом, свинцем та його сплавами, причому мідисте срібло є найпоширенішим мінера-
лом у тому числі в ударно-розплавлених породах кратера Ельгигитгин. Самородні метали
і сплави утворюють окремі зерна або агрегати мікрометрового розміру, розташовані в
глинистій сапропелітовій речовині або на його поверхні всередині частково заповнених
a б
Рис. 4. BSE-зображення свинцево-олов’яних та олово-свинцевих сплавів у ударно-розплавлених породах
кратера Ельгигитгин: а — зерна олов’яно-свинцевого сплаву лежать на поверхні глинистої речовини, бага-
тої на вуглець (зр. Е-900-1-1); б — правильні зрощення паралельно орієнтованих витягнутих доменів олова
(темні ділянки) та свинцю (світлі ділянки) у таблитчастому олов’яно-свинцевому зерні (зр. Е-17-900-1-13)
Таблиця 3. Електронно-зондові аналізи свинцево-олов’яних частинок з ударно-розплавлених порід
(зразки 1—5) і терасних відкладень (зразки 6, 7) кратера Ельгигитгин, мас. %
Компонент
Зразок
1 2 3 4 5 6 7
Sn 93,55 97,00 11,85 14,71 17,94 63,0 67,0
Pb 6,45 3,00 88,15 85,29 82,06 35,0 30,0
Cu Н. в. Н. в. Н. в. Н. в. Н. в. 0,3 0,3
Сума 100,00 100,00 100,00 100,00 100,00 98,3 97,3
Примітка. Н. в. — нижче межі виявлення. Зразки: 1 — Е-17-10.19-900-1-16; 2 — Е-17.10.19.900-17-1; 3 —
Е-17.10.18-900-1-1; 4 — Е-17.10.18-900-1-10; 5 — Е-17.10.18.-900-1-3; 6 — Е-78-1; 7 — Е-78-2.
37ISSN 1025-6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2024. № 1
Акцесорні самородні метали і сплави в ударно-розплавлених породах кратера Ельгигитгин, Чукотка
газових бульбашок у гірських ударно-розплавлених породах. Зрідка зерна самородних
металів формувалися у відкритих тріщинах ударно-розплавлених порід. Така наявність
самородних металів передбачає їх пізнє утворення з газової фази на стадії остигання по-
рід ударного розплаву у відновлювальних умовах у присутності органічної речовини. Ви-
никнення конденсації в ударному шлейфі передбачалося також для сферичних частинок
сплаву свинцю з оловом і самородного цинку з відкладів кратера Ельгигитгин через їх
сферичну форму, наявність відкритих округлих бульбашок мікрометрового розміру та
незвичайного складу [4, 7].
Ми припускаємо, що місцеве родовище руди (срібла та/або поліметалу) у південно-
південно-східному секторі зони ударного плавлення було ймовірним джерелом самород-
них металів і сплавів у породах ударного розплаву та терасових відкладах кратера Ельги-
гитгин. Важливо відзначити, що золото-срібне орудування характерне для металогенічної
спеціалізації Охотсько-Чукотського вулканічного поясу, де розташовані кілька родовищ і
рудопроявів благородних металів [15], у тому числі два великі золото-срібні родовища в
150 і 120 км відповідно на південний захід і захід від кратера Ельгигитгин.
Таким чином, у статті вперше описано акцесорну мінералізацію самородних металів і
сплавів срібла, міді, олова, свинцю в ударно-розплавлених породах кратера Ельгигитгин з
везикулярною структурою, висвітлено її локалізацію в скляній матриці породи та зв’язок
з багатою на вуглець глинистою речовиною, а також визначено ймовірні джерела похо-
дження металів.
ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Гуров Е.П., Вальтер А.А., Гурова Е.П., Серебренников А.И. Взрывной метеоритный кратер Эльгыгытгын
на Чукотке. Докл. АН СССР. 1978. 240, № 6. С. 1407—1410.
2. Фельдман В.И., Грановский Л.Б., Капусткина И.Г., Каротеева Н.Н., Сазонова Л.В., Дабижа А.И.
Метеоритный кратер Эльгыгытгын. Импактиты: Маракушев А.А. (ред.). Mосква: Изд-во МГУ, 1981.
С. 70—92.
3. Layer P.V. Argon-40/Argon-39 age of the El’gygytgyn impact event, Chukotka, Russia. Meteorit. Planet. Sci.
2000. 35. P. 591—599. https://doi.org/10.1111/j.1945-5100.2000.tb01439.x
4. Гуров Е.П., Гурова Е.П. Геологическое строение и вещественный состав пород импактных структур.
Киев: Наук. думка, 1991. 160 с.
5. Gurov E.P., Koeberl C., Yamnichenko A.Y. El’gygytgyn impact crater, Russia: Structure, tectonics and morphol-
ogy. Meteorit. Planet. Sci. 2007. 42, № 3. P. 307—319. https://doi.org/10.1111/j.1945-5100.2007.tb00235.x
6. Gurov E.P., Permiakov V.V., Koeberl C. Remnants of paleoflora in impact melt rocks of the El’gygytgyn crater
(Chukotka, Russia). Meteorit. Planet. Sci. 2019. 54, № 10. P. 2532—2540. https://doi.org/10.1111/maps.13241
7. Гуров Е.П., Кудинова Л.А. Самородные металлы из метеоритного кратера Эльгыгытгын. Новые данные
о минералах. 1987. Вып. 34. С. 133—136.
8. Гуров Е.П., Шехунова С.Б., Пермяков В.В. Болтышская импактная структура и ее ударнорасплавленные
породы. Геофиз. журн. 2011. 33, № 5. С. 66—89.
9. Gurov E.P., Shekhunova S.B., Permyakov V.V. Accessory and opaque minerals in impact melt rocks of the
Boltysh structure, Ukraine. Meteorit. Planet. Sci. 2015. 50, № 6. P. 1139—1155. https://doi.org/10.1111/
maps.12457
10. Gurov E.P., Shekhunova S.B., Permyakov V.V. Accessory minerals from impact melt rocks of the Boltysh struc-
ture, Ukraine. Native metals and alloys. Proceeding of the 44th Lunar and Planetary Science Conference (Wood-
lands, Texas, USA, 18—22 March 2013). Woodlands, 2013. # 1217.
11. Gurov E.P., Shekhunova S.B., Permyakov V.V. Accessory minerals from impact melt rocks of the Boltysh struc-
ture, Ukraine. Oxides: the varieties of hematite. Proceeding of the 44th Lunar and Planetary Science Conference
(Woodlands, Texas, USA, 18—22 March 2013). Woodlands, 2013. # 1219.
38 ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2024. No. 1
Е.П. Гуров, В.В. Пермяков
12. Gurov E.P., Permyakov V.V. Organic matter in impact melt rocks of the Elgygytgyn crater (Chukotka, Russia).
Carbon in the Solar System Workshop (Denver, Colorado, USA, 25—27 April 2018). Solar System exploration
research. Denver, 2018.
13. Новгородова М.И., Юсупов Р.Г., Свешникова Е.В. Самородные металлы и карбиды из трубок взрыва
щелочных базальтоидов. Самородные металлы в изверженных горных породах: Тез. докл. Всесоюз. конф
«Самородное элементообразвание в эндогенных процессах». Якутск: Якут. фил. СО АН СССР, 1985.
Ч.1. С. 12—14.
14. Гуров Е.П., Пермяков В.В. Самородные металлы в ударно-расплавленных породах Болтышской импак-
тной структуры. Мінерал. журн. 2015. 37, № 4. С. 58—67.
15. Стружков С.Ф., Константинов М.М. Металлогения золота и серебра Охотско-Чукотского вулканоген-
ного пояса. Москва: Науч. мир, 2005. 320 с.
Надійшло до редакції 18.10.2023
REFERENCES
1. Gurov, E. P., Valter, A. A., Gurova, E. P. & Serebrennikov, A. I. (1978). Impact meteorite crater El’gygytgyn in
Chukotka. Dokl. AN SSSR, 240, No. 6, pp. 1407-1410 (in Russian).
2. Feldman, V. I., Granovsky, L. B., Kapustkina, I. G., Karoteeva, N. N., Sazonova, L. V. & Dabizha, A. I. (1981).
Meteorite crater El’gygytgyn. In Marakhushev, A. A. (Ed.). Impactites (pp. 70-92). Mosсow: Izd-vo Moskovsk-
ogo Universiteta (in Russian).
3. Layer, P. V. (2000). Argon-40/Argon-39 age of the El’gygytgyn impact event, Chukotka, Russia. Meteorit. Plan-
et. Sci., 35, pp. 591-599. https://doi.org/10.1111/j.1945-5100.2000.tb01439.x
4. Gurov, E. P. & Gurova, E. P. (1991). Geological structure and material composition of the rocks of impact struc-
tures. Kyiv: Naukova Dumka (in Russian).
5. Gurov, E. P., Koeberl, C. & Yamnichenko, A. (2007). El’gygytgyn impact crater, Russia: Structure, tectonics and
morphology. Meteorit. Planet. Sci., 42, No. 3, pp. 307-319. https://doi.org/10.1111/j.1945-5100.2007.tb00235.x
6. Gurov, E. P., Permiakov, V. V. & Koeberl, C. (2019). Remnants of paleoflora in impact melt rocks of the
El’gygytgyn crater (Chukotka, Russia). Meteorit. Planet. Sci., 54, No. 10, pp. 2532-2540. https://doi.org/10.1111/
maps.13241
7. Gurov, E. P. & Kudinova, L. A. (1987). Native metals from the El’gygytgyn meteorite crater. Novie dannye o
mineralah, Iss. 34, pp. 133-136 (in Russian).
8. Gurov, E. P., Shekhunova, S. B. & Permyakov, V. V. (2011). Boltysh impact structure and impact melt rocks.
Geofiz. J., 33, No. 5, pp. 66-89 (in Russian).
9. Gurov, E. P., Shekhunova, S. B. & Permyakov, V. V. (2015). Accessory and opaque minerals in impact melt rocks
of the Boltysh structure, Ukraine. Meteorit. Planet. Sci., 50, No. 6, pp. 1139-1155 https://doi.org/10.1111/
maps.12457
10. Gurov, E. P., Shekhunova, S. B. & Permyakov, V. V. (2013, March). Accessory minerals from impact melt rocks
of the Boltysh structure, Ukraine. Native metals and alloys. Proceeding of the 44th Lunar and Planetary Science
Conference (# 1217), Woodlands.
11. Gurov, E. P., Shekhunova, S. B. & Permyakov, V. V. (2013, March). Accessory minerals from impact melt rocks
of the Boltysh structure, Ukraine. Oxides: the varieties of hematite. Proceeding of the 44th Lunar and Planetary
Science Conference (# 1219), Woodlands.
12. Gurov, E. P. & Permyakov, V. V. (2018, April). Organic matter in impact melt rocks of the Elgygytgyn crater
(Chukotka, Russia). Carbon in the Solar System Workshop, Solar System exploration research, Denver.
13. Novgorodova, M. I., Yusupov, R. G. & Sveshnikova, E. V. (1985). Native metals and carbides from explosion
tubes of alkaline basaltoids. Proceedings of the All-Union Conference Native metals in igneous rocks (Pt. 1)
(pp. 12-14). Yakutsk (in Russian).
14. Gurov, E. P. & Permyakov, V. V. (2015). Native metals in impact melt rocks of the Boltysh impact structure.
Mineral. Journ., 37, No. 4, pp. 58-67 (in Russian).
15. Struzhkov, S. F. & Konstantinov, M. M. (2005). Metallogeny of gold and silver of the Okhotsk-Chukotka
volcanogenic belt. Moscow: Nauch. Mir (in Russian).
Received 18.10.2023
39ISSN 1025-6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2024. № 1
Акцесорні самородні метали і сплави в ударно-розплавлених породах кратера Ельгигитгин, Чукотка
Е. P. Gurov , https://orcid.org/0000-0002-3846-0577
V.V. Permiakov, https://orcid.org/0000-0002-5339-2269
Institute of Geological Sciences of the NAS of Ukraine, Kyiv, Ukraine
E-mail: 0673866227@ukr.net
ACCESSORY NATIVE METALS AND ALLOYS IN IMPACT MELT ROCKS
OF THE EL’GYGYTGYN CRATER, CHUKOTKA
An electron microscopic study of impact melt rocks from the south and southeast regions of the El’gygytgyn impact
crater revealed the presence of accessory mineralization composed of native metals and alloys. These minerals
include alloys of silver, copper, tin, lead, and occasionally, their respective metals. The host impact melt rocks
exhibit a vesicular structure and contain numerous fragments of C-rich clayey matter, which are situated within gas
vesicles in a glassy matrix. The inner surface of this clayey matter inside gas vesicles serves as the primary substrate
for the crystallization of native metals and alloys. The presumed source of these metals is an ore deposit located in
the impact melting area of the target during a meteorite impact, while clayey fragments from the bottom sediments
of a local lake at the target surface are considered a probable source.
Keywords: native metals, impact crater El’gygytgyn, impact melt rock, gas vesicles, accessories.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202279 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1025-6415 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:29:58Z |
| publishDate | 2024 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гуров, Е.П. Пермяков, В.В. 2025-03-10T15:24:00Z 2024 Акцесорні самородні метали і сплави в ударно-розплавлених породах кратера Ельгигитгин, Чукотка / Е.П. Гуров, В.В. Пермяков // Доповіді Національної академії наук України. — 2024. — № 1. — С. 30-39. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1025-6415 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202279 523.681.8 DOI: doi.org/10.15407/dopovidi2024.01.030 Акцесорну мінералізацію самородних металів і сплавів було виявлено електронно-мікроскопічним вивченням ударних розплавів гірських порід у південній та південно-східній частинах ударного кратера Ельгигитгин. Ці утворення представлені сплавами срібла, міді, олова, свинцю і рідше самородними металами. Ударно-розплавлені породи мають везикулярну структуру і містять численні фрагменти багатих на вуглець глинистих частинок, що знаходяться в газових бульбашках у склоподібній матриці. Внутрішня поверхня цієї речовини всередині газових бульбашок є основним субстратом для кристалізації самородних металів і сплавів. Їх джерелом ми припускаємо рудне родовище, розташоване в зоні ударного плавлення мішені під час удару астероїда, тоді як донні осади місцевого озера на поверхні мішені були ймовірним джерелом глинистих уламків. An electron microscopic study of impact melt rocks from the south and southeast regions of the El’gygytgyn impact crater revealed the presence of accessory mineralization composed of native metals and alloys. These minerals include alloys of silver, copper, tin, lead, and occasionally, their respective metals. The host impact melt rocks exhibit a vesicular structure and contain numerous fragments of C-rich clayey matter, which are situated within gas vesicles in a glassy matrix. The inner surface of this clayey matter inside gas vesicles serves as the primary substrate for the crystallization of native metals and alloys. The presumed source of these metals is an ore deposit located in the impact melting area of the target during a meteorite impact, while clayey fragments from the bottom sediments of a local lake at the target surface are considered a probable source. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Доповіді НАН України Науки про Землю Акцесорні самородні метали і сплави в ударно-розплавлених породах кратера Ельгигитгин, Чукотка Accessory native metals and alloys in impact melt rocks of the El’gygytgyn crater, Chukotka Article published earlier |
| spellingShingle | Акцесорні самородні метали і сплави в ударно-розплавлених породах кратера Ельгигитгин, Чукотка Гуров, Е.П. Пермяков, В.В. Науки про Землю |
| title | Акцесорні самородні метали і сплави в ударно-розплавлених породах кратера Ельгигитгин, Чукотка |
| title_alt | Accessory native metals and alloys in impact melt rocks of the El’gygytgyn crater, Chukotka |
| title_full | Акцесорні самородні метали і сплави в ударно-розплавлених породах кратера Ельгигитгин, Чукотка |
| title_fullStr | Акцесорні самородні метали і сплави в ударно-розплавлених породах кратера Ельгигитгин, Чукотка |
| title_full_unstemmed | Акцесорні самородні метали і сплави в ударно-розплавлених породах кратера Ельгигитгин, Чукотка |
| title_short | Акцесорні самородні метали і сплави в ударно-розплавлених породах кратера Ельгигитгин, Чукотка |
| title_sort | акцесорні самородні метали і сплави в ударно-розплавлених породах кратера ельгигитгин, чукотка |
| topic | Науки про Землю |
| topic_facet | Науки про Землю |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202279 |
| work_keys_str_mv | AT gurovep akcesornísamorodnímetaliísplavivudarnorozplavlenihporodahkrateraelʹgigitginčukotka AT permâkovvv akcesornísamorodnímetaliísplavivudarnorozplavlenihporodahkrateraelʹgigitginčukotka AT gurovep accessorynativemetalsandalloysinimpactmeltrocksoftheelgygytgyncraterchukotka AT permâkovvv accessorynativemetalsandalloysinimpactmeltrocksoftheelgygytgyncraterchukotka |