Рукописна спадщина І. Шулікова як джерело дослідження писанкарства кінця ХІХ – початку ХХ століття

У статті розглядається діяльність музеїв у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. з формування та вивчення колекцій писанок. Уперше, зокрема, публікується робота І. Шулікова, який опрацював збірку писанок Волинського центрального музею та інформаційні матеріали, що надходили до закладу у відповідь на розісла...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Народна творчість та етнологія
Datum:2017
1. Verfasser: Ткаченко, В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2017
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202297
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Рукописна спадщина І. Шулікова як джерело дослідження писанкарства кінця ХІХ – початку ХХ століття / В. Ткаченко // Народна творчість та етнологія. — 2017. — № 2. — С. 96-98. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202297
record_format dspace
spelling Ткаченко, В.
2025-03-13T09:44:53Z
2017
Рукописна спадщина І. Шулікова як джерело дослідження писанкарства кінця ХІХ – початку ХХ століття / В. Ткаченко // Народна творчість та етнологія. — 2017. — № 2. — С. 96-98. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
0130-6936
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202297
398.332.12(477.82):930.253(092)Шуліков
У статті розглядається діяльність музеїв у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. з формування та вивчення колекцій писанок. Уперше, зокрема, публікується робота І. Шулікова, який опрацював збірку писанок Волинського центрального музею та інформаційні матеріали, що надходили до закладу у відповідь на розіслані анкети. Це все дало йому можливість підготувати відповідне дослідження розпису великодніх яєць.
В статье рассматривается деятельность музеев в конце XIX – начале ХХ в., связанная с формированием и изучением коллекций «пысанок». В частности, впервые публикуется работа И. Шуликова. Он обработал собрание «пысанок» Волынского центрального музея и информационные материалы, полученные заведением в ответ на разосланные анкеты. Все это дало ему возможность подготовить соответствующее исследование росписи пасхальных яиц.
The article discusses the activities of museums in the late 19th to early 20th centuries on forming and studying the collections of painted Easter eggs. In particular, for the first time there is published the work of I. Shulikov, who has scrutinized the collection of painted Easter eggs from the Volyn Central Museum and processed the information data being received by the institution in response to distributed questionnaires. All this enabled him to prepare a conformable investigation of Easter egg painting.
uk
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
Народна творчість та етнологія
Архівні матеріали
Рукописна спадщина І. Шулікова як джерело дослідження писанкарства кінця ХІХ – початку ХХ століття
Manuscript Heritage of I. Shulikov as a Source of Studying the Late XIXth – Early XXth-Centuries Easter Egg Painting
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Рукописна спадщина І. Шулікова як джерело дослідження писанкарства кінця ХІХ – початку ХХ століття
spellingShingle Рукописна спадщина І. Шулікова як джерело дослідження писанкарства кінця ХІХ – початку ХХ століття
Ткаченко, В.
Архівні матеріали
title_short Рукописна спадщина І. Шулікова як джерело дослідження писанкарства кінця ХІХ – початку ХХ століття
title_full Рукописна спадщина І. Шулікова як джерело дослідження писанкарства кінця ХІХ – початку ХХ століття
title_fullStr Рукописна спадщина І. Шулікова як джерело дослідження писанкарства кінця ХІХ – початку ХХ століття
title_full_unstemmed Рукописна спадщина І. Шулікова як джерело дослідження писанкарства кінця ХІХ – початку ХХ століття
title_sort рукописна спадщина і. шулікова як джерело дослідження писанкарства кінця хіх – початку хх століття
author Ткаченко, В.
author_facet Ткаченко, В.
topic Архівні матеріали
topic_facet Архівні матеріали
publishDate 2017
language Ukrainian
container_title Народна творчість та етнологія
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
format Article
title_alt Manuscript Heritage of I. Shulikov as a Source of Studying the Late XIXth – Early XXth-Centuries Easter Egg Painting
description У статті розглядається діяльність музеїв у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. з формування та вивчення колекцій писанок. Уперше, зокрема, публікується робота І. Шулікова, який опрацював збірку писанок Волинського центрального музею та інформаційні матеріали, що надходили до закладу у відповідь на розіслані анкети. Це все дало йому можливість підготувати відповідне дослідження розпису великодніх яєць. В статье рассматривается деятельность музеев в конце XIX – начале ХХ в., связанная с формированием и изучением коллекций «пысанок». В частности, впервые публикуется работа И. Шуликова. Он обработал собрание «пысанок» Волынского центрального музея и информационные материалы, полученные заведением в ответ на разосланные анкеты. Все это дало ему возможность подготовить соответствующее исследование росписи пасхальных яиц. The article discusses the activities of museums in the late 19th to early 20th centuries on forming and studying the collections of painted Easter eggs. In particular, for the first time there is published the work of I. Shulikov, who has scrutinized the collection of painted Easter eggs from the Volyn Central Museum and processed the information data being received by the institution in response to distributed questionnaires. All this enabled him to prepare a conformable investigation of Easter egg painting.
issn 0130-6936
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202297
citation_txt Рукописна спадщина І. Шулікова як джерело дослідження писанкарства кінця ХІХ – початку ХХ століття / В. Ткаченко // Народна творчість та етнологія. — 2017. — № 2. — С. 96-98. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT tkačenkov rukopisnaspadŝinaíšulíkovaâkdžerelodoslídžennâpisankarstvakíncâhíhpočatkuhhstolíttâ
AT tkačenkov manuscriptheritageofishulikovasasourceofstudyingthelatexixthearlyxxthcenturieseastereggpainting
first_indexed 2025-11-24T16:27:48Z
last_indexed 2025-11-24T16:27:48Z
_version_ 1850484264638873600
fulltext 96 РУКОПИСНА СПАДЩИНА І. ШУЛІКОВА ЯК ДЖЕРЕЛО ДОСЛІДЖЕННЯ ПИСАНКАРСТВА КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ Віктор Ткаченко УДК 398.332.12(477.82):930.253(092)Шуліков У статті розглядається діяльність музеїв у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. з формування та вивчення колекцій  писанок.  Уперше,  зокрема,  публікується  робота  І.  Шулікова,  який  опрацював  збірку  писанок  Волинського  цен- трального музею та інформаційні матеріали, що надходили до закладу у відповідь на розіслані анкети. Це все дало  йому можливість підготувати відповідне дослідження розпису великодніх яєць. Ключові слова: І. Шуліков, Волинь, писанковий орнамент, техніки виготовлення, писанки, мальованки, колекція.  В статье рассматривается деятельность музеев в конце XIX – начале ХХ в., связанная с формированием и изуче- нием коллекций «пысанок». В частности, впервые публикуется работа И. Шуликова. Он обработал собрание «пыса- нок» Волынского центрального музея и информационные материалы, полученные заведением в ответ на разосланные  анкеты. Все это дало ему возможность подготовить соответствующее исследование росписи пасхальных яиц.  Ключевые слова:  И.  Шуликов,  Волынь,  орнамент  на  «пысанках»,  техники  изготовления,  «пысанкы»,  «малёванкы», коллекция. The article discusses the activities of museums in the late XIXth to early XXth centuries on forming and studying the  collections of painted Easter eggs. In particular, for the first time there is published the work of I. Shulikov, who has scrutinized  the collection of painted Easter eggs from the Volyn Central Museum and processed the information data being received by  the institution in response to distributed questionnaires. All this enabled him to prepare a conformable investigation of Easter  egg painting. Keywords: I. Shulikov, Volyn, painted Easter eggs’ ornamental patterns, techniques of production, painted Easter eggs,  maliovankas, collection. Вивчати  писанкарство  розпочали  в  1874 році члени Російського географічного то- вариства. До того часу в літературі з’являлися  лише  побіжні  відомості  щодо  цього  питання,  розпорошені  по  окремих  губернських  і  зем- ських  виданнях  Російської  імперії,  які  стосу- валися започаткованого звичаю використання  та  дарування  яєць  на  Великдень,  про  роль  писанки в обрядах, віруваннях тощо. Уперше  про писанку як витвір українського мистецтва  та необхідність її дослідження висловився ви- датний український антрополог, етнограф, ар- хеолог Ф. Вовк на ІІІ Археологічному з’їзді в  Києві  (1874 р.)  [3]. Його виступ був присвя- чений українській народній орнаментиці. До- слідник  звернув  увагу  на  важливе  значення  писанкових узорів для вивчення українського  народного орнаменту. Наприкінці  ХІХ  ст.  вийшла  низка  робіт  В.  Ястребова  [8;  9],  у  яких  він  розповів  про  писанкарство, звичаї, обряди та ігри, пов’язані  з  великодніми  яйцями  на  Півдні  України.  Автор також розглянув колекцію писанок  іс- торико-географічного  музею  Єлисаветград- ського реального училища, зібраних у Херсон- ській, Київській, Подільській і Бессарабській   губерніях.  Дослідники  писанкарського  мистецтва  кінця  ХІХ  ст.  приділяли  мало  уваги  питан- ню  виготовлення  писанок.  Найповніше  опи- сав різновиди технік писанкарства С. Куль- жинський  у  праці  «Описание  коллекции  народных  писанок»  (1899  р.)  [5],  вивчив- ши  колекцію  писанок  Лубенського  музею  К.  Скаржинської,  хоча  їх  подавали  у  своїх  роботах й інші етнографи (скажімо, П. Лит- винова, М. Сумцов). У його каталозі вміщено  велику  за  обсягом  і  ґрунтовну на  той час  за  значимістю  статтю  про  писанкарство,  а  та- кож  таблиці  з  2219  писанками.  33  таблиці  http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 97 Архівні матеріали були в кольорах, решта – це малі схематичні  рисунки 144 узорів в одній таблиці. Вони по- ходили з Харківської, Чернігівської, Полтав- ської,  Київської,  Херсонської,  Подільської,  Волинської,  Бессарабської,  Гродненської,  Воронезької, Курської та Мінської губерній і  були поділені за типами. Кожна писанка мала  порядковий номер, а також указувалося місце  її  походження,  рік,  назва  і  від  кого  одержа- но. Зазначалося,  якщо відомо, прізвище пи- санкарки.  Загалом,  це  перша  робота,  у  якій  здійснено  систематизацію  колекції  писанок  Лубенського музею К. Скаржинської та уза- гальнено  доступний  етнографічний  матеріал  із  Центральної  і  Східної  України.  Проте  в  ній  недостатньо  використовувалися  матері- али,  що  були  опубліковані  на  той  час  у  За- хідній  Україні.  Праця  С.  Кульжинського  й  до  сьогодні  є  найповнішим  опрацюванням  та висвітленням теми писанкарства, хоча, як  уже згадувалося, ґрунтувалася вона лише на  матеріалах Центральної та Східної України.  Колекцію  Національного  музею  етнографії  та  художнього промислу  (НМЕХП)  Інститу- ту  народознавства  НАН  України  наприкінці  ХІХ ст. досліджував відомий історик М. Кор- дуба. Упродовж  1902–1912  років  І.  Зарецький,  Н. Могилянський, А. Лажечников, Б. Шней- дер,  А.  Прусевич,  В.  Бабенко,  В.  Сахаров,  А.  Сержнитовський  зібрали  низку  етногра- фічних  колекцій  в  Україні  для  Російського  етнографічного  музею  (Санкт-Петербург).  Серед експонатів були й писанки з різних гу- берній тогочасної України.  Протягом 20-х років ХХ ст. в Україні три- вала робота зі збирання етнографічних колек- цій  для  тодішнього  вже  Державного  музею  етнографії  народів  СРСР  (Російський  етно- графічний музей, Санкт-Петербург). Писанки   також були поміж виробів [4, с. 6].  У  Національному  музеї  українського  на- родного  декоративного  мистецтва  міститься  одна  з  найбагатших  колекцій  писанок,  яка  формувалася в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.  (найвірогідніше,  М.  Біляшівським  та  бра- тами Щербаківськими).  На початку ХХ ст.  збірка  належала  Київському  художньо-  промисловому та науковому музею (таку на- зву з 1910 р. носив музей). Зібрання попов- нювалося  надходженнями  з  експедицій  та  з  приватних колекцій.  У 1920 році, у зв’язку з реорганізацією му- зеїв, у Харкові було відкрито Музей Слобід- ської України (МСУ), куди передали колекцію  писанок етнографічного музею і Міського му- зею. Першим директором МСУ став М. Сум- цов. Упродовж 1920–1927 років співробітники  цього  музею  зібрали  нову  колекцію  писанок.  У той час етнографічна колекція МСУ попов- нилась унікальним зібранням, яке складалося  з 513 подільських  і  київських писанок з при- ватної  збірки  І.  3боровського  –  завідувача  Тульчинського  окружного  краєзнавчого  му- зею. Сім  писанок  подарував  харківський  ху- дожник-аматор проф. В. Фавр [2, c. 299].  У 20-х роках ХХ ст. Музей українського  мистецтва  (МУМ)  в  Харкові  систематично  збирав писанки в одному селі на Волинському  Поліссі [6].  Після 1924 року етнографічні музейні ко- лекції  Центрального  пролетарського  музею  Полтавщини були об’єднані в експозиційному  розділі  «Побут  та  ідеологія»,  куди  окремою  гілкою  входила  збірка  українського  народ- ного мистецтва. Писанок,  зокрема,  було по- над  2500  одиниць.  Збірка  репрезентувала  не лише Україну, але й інші країни. Писанок,  зібраних  на  Полтавщині,  було  понад  400,  найбільше – із центральної частини, наймен- ше – з південної [7]. Відомості  про  волинські  писанки  в  1911– 1913  роках  зібрав  Волинський  центральний  музей анкетним шляхом завдяки учням народ- них училищ, вихованцям Волинської духовної  семінарії  та  ін.  Зібрані  дані  дали  можливість  І.  Шулікову,  співробітникові  музею,  написати  відповідну працю [1]. Свого часу вона не була  опублікована,  тому  невідома  широкому  зага- лові  дослідників  писанкарського  мистецтва.  Рукопис,  що  зберігається  в  Архівних  науко- вих  фондах  рукописів  та  фонозаписів  ІМФЕ  http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 2/2017 98 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 2/2017 ім. М. Т. Рильського НАН України є багатим  і цінним джерелом інформації. Нашою метою є  його публікація. Він складається із 16 розділів,  у яких розглядаються походження великодніх  писанок,  великодні  яйця  на  Волині,  їх  види,  писанковий  орнамент,  техніки  виготовлення  народних писанок і мальованок. Зібрані мате- ріали  також  дали  можливість  автору  зробити  висновок, що мотиви орнаментів  запозичені  з  навколишньої природи та побуту. Публікуємо  текст  машинопису  зі  збереженням  авторської  структури, орфографії та оформлення. 1. Архівні наукові фонди рукописів та фоно- записів ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, ф. 16 : Волинський краєзнавчий музей, од. зб. 24 : И. В. Шуликов. Народныя пасхальныя яйца на Волыни. 1915 р., 25 арк. 2. Бахтіна  С. До історії колекції писанок М. Ф. Сумцова у Харківському історичному му- зеї / С. Бахтіна // Історичне краєзнавство і культу- ра. VII Всеукраїнська конференція. – Київ ; Хар- ків : Рідний край, 1997. – Ч. 2. – С. 296–299. 3. Волков Ф. Отличительные черты южнорус- ской народной орнаментики / Ф. Волков // Труды 3-го Ахеологического съезда в России. – Киев, 1878. – Т. 2. – С. 317–325. 4. Каталог-указатель этнографических кол- лекций. Украинцы ХІХ–ХХ вв. / Министер- ство культуры СССР. Государственный музей этнографии народов СССР ; [cост. Н. Хазова, О. Карпова]. – Ленинград : Ленуприздат, 1983. – 63 с. 5. Кулжинский  С. Описание коллекции народных писанок / С. Кулжинский. – Москва, 1899. – Вып. 1. – 176 с. 6. Таранушенко  С. Українські писанки, як пам’ятки народного мистецтва / С. Таранушен- ко // Наукові записки «Праці науково-дослідної кафедри історії європейської культури». – Харків, 1929. – Вип. 3. – С. 449–454. 7. Ткаченко  В. Розвиток українського пи- санкарства кін. ХІХ – поч. ХХІ ст.: регіональ- ні особливості, сучасні трансформації : дис. ... канд. іст. наук : 07.00.05. Спеціальність «Етноло- гія» / В. Ткаченко. – Київ, 2012. – 214 с. 8. Ястребов  В. Материалы по этнографии Ново росийского края, собраны в Елисаветград- ском и Александрийском уездах Херсонской гу- бернии / В. Ястребов. – Одесса, 1894. – С. 28–32. 9. Ястребов  В. Несколько слов о писанках / В. Ястребов // Киевская старина. – 1895. – T. LIX. – № 4. – С. 5–8. http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ