Виступ учасника зборів
Saved in:
| Date: | 2008 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2023 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Виступ учасника зборів / П.Ф. Гожик // Вісн. НАН України. — 2008. — N 6. — С. 18-21. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859738073345032192 |
|---|---|
| author | Гожик, П.Ф. |
| author_facet | Гожик, П.Ф. |
| citation_txt | Виступ учасника зборів / П.Ф. Гожик // Вісн. НАН України. — 2008. — N 6. — С. 18-21. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-12-01T16:01:41Z |
| format | Article |
| fulltext |
18 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 6
ВИСТУПИ УЧАСНИКІВ ЗБОРІВ
Енергетична безпека України включає
низку складників, серед яких видобу-
ток власних енергоносіїв один із головних.
У цьому контексті пріоритетним є забезпе-
чення країни нафтою і газом.
За 2007 рік видобуток природного газу в
Україні становив 20,6 млрд м3, нафти (з кон-
денсатом) — 4,4 млн тонн, а річне споживан-
ня відповідно — 75 млрд м3 і 18 млн тонн,
тоді як у 70-х роках минулого століття ви-
добуток газу становив понад 68 млрд м3, а
нафти — 15,5 млн тонн.
Ураховуючи кон’юнктуру ринку, різке
зростання цін на газ і нафту, перед нашою
країною постало питання швидкого наро-
щування власного видобутку вуглеводнів.
Ця проблема не була б такою гострою,
якби держава за роки незалежності вважа-
ла пріоритетним видобуток енергоносіїв із
власних надр, а не їх імпорт.
Цілком очевидно, що в короткому висту-
пі неможливо висвітлити всі проблеми роз-
відування і освоєння вуглеводнів, тому зу-
пинюся на головних аспектах:
Чи має Україна ресурси, а отже, і пер-
спективи нарощування власного видобутку
нафти і газу та першочергові заходи для ак-
тивізації такого нарощування? Очевидно,
завдяки нафтотрейдерам у суспільстві по-
ширено інформацію про те, що ми не маємо
достатньо ресурсів нафти і газу для наро-
щування власного видобутку. Який же ре-
альний стан справ? На 2007 рік поточні
розвідані видобувні запаси становлять:
природного газу — понад 1100 млрд м3, на-
фти з кон денсатом — близько 190 млн тонн.
Ураховуючи коефіцієнт вилучення, реальні
П.Ф. ГОЖИК,
академік НАН України,
директор Інституту геологічних наук НАН України
видобувні запаси становлять понад 700 млрд
м3 природного газу і 110 млн тонн нафти з
конденсатом. За нинішніх темпів видобут-
ку газу вистачить на 35 років, а нафти — на
25 років. Тобто якщо орієнтуватися на роз-
відані видобувні запаси, то розраховувати
на суттєве зростання власного видобутку
не доводиться.
На чому ж має базуватися тоді нарощу-
вання видобутку нафти і газу? Насампе-
ред на нерозвіданих (залишкових) ресур-
сах вуглеводнів (категорії С2 + С3 + Д), які
становлять більше як 5800 млн тонн у. п.:
2180 млрд м3 газу і 380 млн тонн нафти в
Східному регіоні, 450 млрд м3 газу і 310
млн тонн нафти в Західному і 1985 млрд м3
газу і 220 млн тонн нафти в Південному
(Азово-Чорноморському). Враховуючи те,
що реалізація ресурсної бази Азово-Чор но-
мор ського басейну становить лише 4%, цей
район слід визнати пріоритетним для швид-
кого нарощування видобутку нафти і газу.
Такий висновок ґрунтується на перспекти-
вах прикерченського шельфу. На одному
тільки Суботінському родовищі промисло-
ві запаси, за даними «Чорноморнафтогазу»,
становлять 65 млн тонн нафти. При цьому
не обліковано нафтоносних палеоценових
і крейдових відкладів. Поряд розташовані
не менш перспективні структури, напри-
клад, на структурі Палласа прогнозовані
видобувні ресурси газу оцінюють в обсязі
75 млрд м3.
Із 14 родовищ, відкритих на шельфі Чор-
ного й Азовського морів, сьогодні розроб-
ляють лише 6. Уведення в експлуатацію
лише Одеського і Безіменного родовищ на
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 6 19
північно-західному шельфі протягом най-
ближчих років дозволить збільшити річ-
ний обсяг видобутку газу до 3 млрд м3.
Наявні геолого-геофізичні матеріали да-
ють підстави прогнозувати великі родови-
ща газу в глибоководній частині Чорного
моря на структурах Тетяєва-1, Тетяєва-2,
Ялтинська, Судацька, Лазурна та ін.
У Дніпровсько-Донецькій западині —
основному на сьогодні регіоні видобутку
нафти і газу — видобуток цих енергоносі-
їв зосереджено переважно в теригенних
формаціях і лише частково в карбонатних.
На думку члена-кореспондента НАН Ук-
раїни О.Ю. Лукіна, який науково обґрун-
тував прогнозування ресурсної бази, осно-
вні перспективи нарощування видобутку
вуглеводнів передбачено в ри фо ген но-кар-
бо натних комплексах, нерозвідані ресур-
си яких становлять близько 5 млрд тонн у.
п., що разом із нерозвіданими (залишко-
вими) ресурсами становить понад 10 млрд
тонн у. п.
Нові родовища вуглеводнів у розущіль-
нених породах фундаменту — це ще один
величезний об’єкт пошуків нафти і газу, не
врахований під час оцінення відповідних
ресурсів.
Особливої уваги заслуговує вивчення і
освоєння важких нафт і природних бітумів
з метою отримання синтетичних вуглевод-
нів. Великі запаси високов’язких нафт і бі-
тумів на Яблунівському, Скоробагатівсько-
му, Решетняківському, Бугруватівському,
Бехлицькому, Холмському та багатьох ін-
ших родовищах є хорошим резервом для
нарощування їх видобутку.
Окрема тема — експлуатація численних
малих родовищ, які в минулому, за наяв-
ності великих і середніх родовищ, вважали
нерентабельними. З огляду на сучасні ціни
на нафту і газ їх освоєння стає рентабель-
ним. Його можна здійснювати на місцево-
му рівні для забезпечення газом окремих
регіонів, що допоможе суттєво збільшити
його річний видобуток. Отже, настав час
пошуків і освоєння малих родовищ.
Навіть із цього короткого огляду ви-
дно, що ресурсна база вуглеводнів у Укра-
їні достатня для нарощування їх видобут-
ку. При цьому ми не брали до уваги вели-
чезних запасів метану в газогідратах Чор-
ного моря, до освоєння яких ми підійдемо
років через 10.
На наш погляд, для нарощування видо-
бутку нафти і газу необхідні такі першо-
чергові заходи:
1. Нарощування видобутку власних вуг-
леводнів має стати пріоритетним для дер-
жави, яка повинна зробити відповідні
по літико-правові, організаційні й наукові
висновки. Однак не можна повторювати
минулих помилок, маю на увазі Націо-
нальні програми «Нафта і газ до 2010 р.»,
«Освоєння вуглеводнів Чорного і Азов-
ського морів», які були зорієнтовані на
бюджетне фінансування й досі не викона-
ні. Вихід один — залучити кошти спонсо-
рів. Без них розраховувати на успіх не до-
водиться. Але для цього має бути чітка й
послідовна державна політика, прозорі і
гарантовані механізми залучення зовніш-
ніх інвестицій, законодавча база пільгово-
го оподаткування та розподілу продукції.
За взірець можна взяти Китай, В’єтнам,
Єгипет та інші країни, які взагалі звільни-
ли інвесторів на певний проміжок часу від
сплати податків.
2. Необхідно в стислі терміни організу-
вати випуск нового бурового обладнання,
розробленого в Інституті надтвердих мате-
ріалів ім. Бакуля та за технічною докумен-
тацією світових компаній. Це значно при-
скорить буріння свердловин і дасть змогу
перейти на похиле і горизонтальне бурін-
ня, зменшити в 3—4 рази кількість експлу-
атаційних свердловин.
3. В Україні немає спеціалізованого гео-
фізичного судна із сучасною апаратурою.
Його побудова надзвичайно затратна і три-
20 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 6
вала. Тому таке судно доцільно замовити в
іноземної компанії, наприклад Шлюмбар-
же, яка спеціалізується на сейсмічних до-
слідженнях 3D, провести їх у Чорному
морі за 2—3 місяці. Це дасть можливість
у 3—4 рази скоротити обсяги розвідуваль-
ного буріння й зекономити час для випе-
реджувального розвитку геолого-роз ві ду-
вальних робіт, пошукового і параметрич-
ного буріння. На жаль, у нас немає і влас-
ного бурового судна, а бурові платформи
«Сиваш» і «Таврида» не в змозі виконати
величезний обсяг буріння, розбурити за
2—3 роки навіть найперспективніші на-
фтогазоносні структури. Закономірно по-
стає питання про оренду такого судна.
4. Близько 65% залишкових запасів на
суші важковидобувні через низьку про-
никність порід. Для їх вилучення необ-
хідно широко застосовувати нові методи
для розущільнення порід, які розроблені в
Івано-Франківському технічному універ-
ситеті нафти і газу, Українському науково-
дослідному інституті газу, Інсти туті геофі-
зики НАН України. Це методи гідрохвильо-
вого розущільнення нафтогазонасичених
пластів, багатостадійного термобаричного
впливу на пласт, створення нерівноважно-
го напружено-деформованого стану в ма-
сиві привибійної зони пласта. Їх застосу-
вання в декілька разів збільшує дебіт на-
фти і можливе в законсервованих сверд-
ловинах.
5. Розпорядженням Уряду створити ро-
бочу групу провідних фахівців галузі, на-
уковців для переінтерпретації наявного
геолого-геофізичної інформації, врахував-
ши останні розробки і нові об’єкти пошуку
вуглеводнів у всіх регіонах України, уточ-
нити запаси і розробити програму поетап-
ного освоєння родовищ, їх наукового су-
проводу, обґрунтування перспектив нових
об’єктів.
6. З наведеного вище аналізу зрозумі-
ло, що найшвидше видобуток вуглеводнів
можна наростити в Азово-Чорноморському
регіоні. Але для цього необхідно, по-пер-
ше, розробити програму комплексного
освоєння морських нафтогазових ресур-
сів, генеральну схему розвитку інженерної
інфраструктури нафтогазового комплексу,
послідовність заходів — від нормативно-
правового, матеріально-технічного, науко-
вого, фінансового і кадрового потенціалів
до планування системи підводних трубо-
проводів і, по-друге, погодитися з ідеєю
«Чорноморнафтогазу» про утворення на
його базі управлінської структури на зра-
зок «Петробразу», яка повинна підпоряд-
ковуватися уряду, але мати повноваження
залучати вітчизняний і, особливо, інозем-
ний капітал та здійснювати всі роботи з
освоєння морських ресурсів вуглеводнів і
захисту навколишнього середовища.
7. Не стоять осторонь від цієї проблеми
й інститути Національної академії наук,
зокрема Відділення наук про Землю — ін-
ститути геологічних наук, геофізики, гео-
логії, геохімії горючих копалин, Центр ае-
рокосмічних досліджень, Відділення мор-
ської геології. Було проведено дослідження
нафтогазоносності глибинних комплексів
Дніпровсько-Донецької западини, Карпат-
ського регіону, розущільнених порід фун-
даменту, рифогенно-карбонатних комплек-
сів. Результати досліджень відображено в
серії фундаментальних монографій під на-
звою «Нафтогазоносні об’єкти України»,
«Основи уточнення нерозвіданих (залиш-
кових) і перспективних ресурсів вуглевод-
нів». Розроблено і практично впровадже-
но комплексну методику картування те-
плових і атмогеохімічних аномалій, що дає
можливість у стислі терміни визначити й
оконтурити структури, перспективні на на-
фту і газ, та рекомендувати місце закладан-
ня свердловини.
З уведенням у дію НДС «Професор Во-
дяницький» заплановано розпочати плано-
мірні морські експедиційні роботи на наф-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 6 21
тогазоносних структурах шельфу і глибо-
ководної западини. Сейсмічні, атмогеохі-
мічні дослідження з вивченням структур
буде спрямовано на обґрунтування їх пер-
спективності, а отже, на мінімізацію кіль-
кості непродуктивних свердловин. Адже
на сьогодні кожна друга пробурена сверд-
ловина непродуктивна. Не менш важливою
буде тематика поєднання літостратиграфії
і сейсмічних досліджень як основи сейсмо-
стратиграфії регіону, що суттєво підвищить
достовірність прогнозованого оцінення ре-
сурсів вуглеводнів.
Однак особливу увагу буде приділено
вивченню газогідратів, їх поширенню та
методиці освоєння, пошукам підгідратних
родовищ. Усім відомо, що в газогідратах зо-
середжені величезні запаси метану, однак
їх вилучення, як показує світовий досвід, —
досить складна справа. Тому цілеспрямова-
ні дослідження допоможуть у недалекому
майбутньому розпочати їх освоєння.
С.О. ФІРСТОВ,
академік НАН України, заступник директора Інституту проблем
матеріалознавства ім. І.М. Францевича
Оцінюючи загальний стан наукових до-
сліджень та їх сучасне наповнення,
можна констатувати, що за попередні роки
відбулася суттєва перебудова, фактично
конверсія, наукових розроблень, значною
мірою спрямованих раніше на виконання
як фундаментальних, так і прикладних до-
сліджень у сфері ВПК, на сучасні пріори-
тетні завдання саме України з урахуванням
наявного кадрового потенціалу, сировин-
них особливостей, зміни структури вироб-
ництва, світових тенденцій.
У всьому світі матеріалознавчі дослі-
дження займають достойне місце серед
пріоритетних наукових досліджень. Ма-
теріалознавчий напрям є одним зі світо-
вих науково-технічних пріоритетів, ос-
кільки:
• він базовий здебільшого для всіх галузей
господарства;
• забезпечує конкурентоспроможність про-
дукції, підвищує експортний потенціал;
• зменшує енергоємність та витратність ви-
робництва.
Приблизно 1/7 всіх витрат на науку в
розвинених країнах спрямовано на розви-
ток цього напряму.
Наприклад, у Німеччині започатковано
програму під назвою Neue Materialien für
Schlüsseltechnologien des 21. Jahrhunderts (Но-
ві матеріали для ключових технологій 21 сто-
річчя). Програма має підрозділи, спря мовані
на відбір і підтримку проектів матеріалознав-
чих досліджень та для таких напрямів, як ін-
форматика, енергетика, транспорт, медицина,
виробництво тощо.
Науковий комітет НАТО сформулював та-
кі пріоритети для можливої співпраці з краї-
нами Центральної та Східної Європи: матері-
алознавство, інформатика, біотехнології, тех-
нології ефективного використання енергії. Се-
ред матеріалознавчих напрямів виділено та кі:
• наука про міцність та в'язкість матеріалів;
• синтез полімерів із міцними зв'язками в
молекулах;
• механізм в'язкості кераміки та причини
нестабільності характеристик міцності ке-
раміки;
• наноструктурні матеріали;
• довгоживучі високоякісні каталізатори;
• нові матеріаловиробничі промислові тех-
но логії;
• фундаментальні обмеження щодо подаль-
шого використання металевих матеріалів;
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2023 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T16:01:41Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гожик, П.Ф. 2008-09-08T10:57:35Z 2008-09-08T10:57:35Z 2008 Виступ учасника зборів / П.Ф. Гожик // Вісн. НАН України. — 2008. — N 6. — С. 18-21. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2023 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Виступи учасників зборів Виступ учасника зборів Article published earlier |
| spellingShingle | Виступ учасника зборів Гожик, П.Ф. Виступи учасників зборів |
| title | Виступ учасника зборів |
| title_full | Виступ учасника зборів |
| title_fullStr | Виступ учасника зборів |
| title_full_unstemmed | Виступ учасника зборів |
| title_short | Виступ учасника зборів |
| title_sort | виступ учасника зборів |
| topic | Виступи учасників зборів |
| topic_facet | Виступи учасників зборів |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/2023 |
| work_keys_str_mv | AT gožikpf vistupučasnikazborív |