Михайло Петрович Тиводар
20 жовтня 2017 року вітчизняна народознавча наука зазнала непоправної втрати — на 82-му році життя перестало битися серце видатного українського етнолога, доктора історичних наук, професора Ужгородського національного університету Михайла Петровича Тиводара. Усе своє життя невтомний дослідник присвя...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Datum: | 2017 |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2017
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202376 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Михайло Петрович Тиводар // Народна творчість та етнологія. — 2017. — № 5. — С. 111-112. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202376 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
2025-03-18T16:55:08Z 2017 Михайло Петрович Тиводар // Народна творчість та етнологія. — 2017. — № 5. — С. 111-112. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202376 20 жовтня 2017 року вітчизняна народознавча наука зазнала непоправної втрати — на 82-му році життя перестало битися серце видатного українського етнолога, доктора історичних наук, професора Ужгородського національного університету Михайла Петровича Тиводара. Усе своє життя невтомний дослідник присвятив вивченню багатого культурного надбання Закарпаття, був справжнім патріотом краю, котрий силою наукового доказу захищав його від недружніх, політично вмотивованих закидів «русинства», доводив генетичну єдність місцевої традиційної культури з господарсько-побутовими й духовними практиками населення інших регіонів України. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Некролог Михайло Петрович Тиводар Mykhaylo Petrovych Tyvodar Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Михайло Петрович Тиводар |
| spellingShingle |
Михайло Петрович Тиводар Некролог |
| title_short |
Михайло Петрович Тиводар |
| title_full |
Михайло Петрович Тиводар |
| title_fullStr |
Михайло Петрович Тиводар |
| title_full_unstemmed |
Михайло Петрович Тиводар |
| title_sort |
михайло петрович тиводар |
| topic |
Некролог |
| topic_facet |
Некролог |
| publishDate |
2017 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Народна творчість та етнологія |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Mykhaylo Petrovych Tyvodar |
| description |
20 жовтня 2017 року вітчизняна народознавча наука зазнала непоправної втрати — на 82-му році життя перестало битися серце видатного українського етнолога, доктора історичних наук, професора Ужгородського національного університету Михайла Петровича Тиводара. Усе своє життя невтомний дослідник присвятив вивченню багатого культурного надбання Закарпаття, був справжнім патріотом краю, котрий силою наукового доказу захищав його від недружніх, політично вмотивованих закидів «русинства», доводив генетичну єдність місцевої традиційної культури з господарсько-побутовими й духовними практиками населення інших регіонів України.
|
| issn |
0130-6936 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202376 |
| citation_txt |
Михайло Петрович Тиводар // Народна творчість та етнологія. — 2017. — № 5. — С. 111-112. — укр. |
| first_indexed |
2025-11-26T00:12:50Z |
| last_indexed |
2025-11-26T00:12:50Z |
| _version_ |
1850596847856386048 |
| fulltext |
ІМ
ФЕ
111
20 жовтня 2017 року вітчизняна народо-
знавча наука зазнала непоправної втрати – на
82-му році життя перестало битися серце ви-
датного українського етнолога, доктора істо-
ричних наук, професора Ужгородського націо-
нального університету Михайла Петровича
Тиводара. Усе своє життя невтомний дослід-
ник присвятив вивченню багатого культурного
надбання Закарпаття, був справжнім патріо-
том краю, котрий силою наукового доказу за-
хищав його від недружніх, політично вмотиво-
ваних закидів «русинства», доводив генетичну
єдність місцевої традиційної культури з госпо-
дарсько-побутовими й духовними практиками
населення інших регіонів України.
Народився визначний учений 7 лютого
1936 року в мальовничому селі Бедевля, що
на Тячівщині, де й здобув середню освіту.
Виявляючи ще школярем інтерес до минулого
рідного краю, М. Тиводар вирішив присвя-
тити цьому своє подальше життя, тож всту-
пив на історичний факультет Ужгородського
університету. Здобувши 1958 року повну
вищу освіту, Михайло Петрович деякий час
працював учителем сільської середньої шко-
ли. Проте він ніколи не полишав бажання
стати кваліфікованим науковцем, і тому на-
ступним його кроком у кар’єрі став вступ до
аспірантури Інституту мистецтвознавства,
фольклору та етнографії АН УРСР (нині –
Інститут мистецтвознавства, фольклористи-
ки та етнології (ІМФЕ) ім. М. Т. Рильського
НАН України), яку він успішно закінчив у
1965 році, здобувши нау ковий ступінь кан-
дидата історичних наук.
Період з вересня 1966 року й до останніх
своїх днів дослідник провів у стінах рідного
вишу – Ужгородського університету, де пра-
МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ ТИВОДАР
(07.02.1936 – 20.10.2017)
http://www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
112
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 4/2017
112
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 5/2017
цював викладачем (а згодом – професором-
очільником) кафедри історії стародавнього
світу і середніх віків, розробляв новаторські
навчальні посібники, тривалий час керував
студентськими експедиційними виїздами, пуб-
лікував низку наукових праць.
У 1994 році в ІМФЕ ім. М. Т. Рильсько-
го Михайло Петрович захистив докторську
дисер тацію зі спеціальності «Етнологія», став-
ши одним з перших учених, хто удостоївся та-
кого високого наукового статусу в незалежній
Україні. За результатами дослідження цього
ж року побачила світ його монографія «Тра-
диційне скотарство українців Карпат другої
половини ХІХ – першої половини ХХ ст.
Історико-етнологічне дослідження», де на
основі масиву власних польових матеріалів ав-
тор уперше ґрунтовно висвітлив роль цієї галу-
зі в життєзабезпеченні мешканців високогір-
них районів. Особливою заслугою дослідника
стала детальна характеристика пастушого до-
свіду в царині народної ветеринарії, а також
фіксація звичаїв, вірувань та обрядів україн-
ців, пов’язаних із тваринництвом.
У 1995 році М. Тиводар видав ще одну
цінну історико-етнологічну працю – «Закар-
паття: народознавчі роздуми», у якій глибоко
проаналізував історію заселення краю, спе-
цифіку різних етнографічних і локальних груп
населення Закарпаття, спростував квазінау-
кові аргументи нелояльного до України «ру-
синського руху».
Ціла когорта студентів-народознавців кін-
ця 1990-х, а то й 2000-х років, навчалася за
створеним Михайлом Петровичем україно-
мовним посібником із зарубіжної етнології,
більш зручним та поглибленим, ніж російсько-
мовні аналоги радянського часу. Тому й зрозу-
міло, що цей методичний «помічник» для ви-
кладачів вишів пережив аж три перевидання
(1998, 2004, 2010).
Будучи авторитетним фахівцем, Михай-
ло Петрович активно долучався до редакцій-
ної діяльності двох найпотужніших фахових
етнологічних видань: «Народна творчість
та етнологія» (ІМФЕ ім. М. Т. Рильського
НАН України) та «Народознавчі зошити»
(Інститут народознавства НАН України).
М. Тиводар з неабиякою повагою ставився
до людей, що вплинули на формування його
світогляду та життєвого кредо. Одним з учи-
телів дослідника був письменник Федір По-
тушняк, що привив останньому любов до малої
батьківщини. Прагнучи віддати данину шани
своєму наставнику, учень написав монографію
«Життя і наукові пошуки Федора Потушня-
ка» (2010). Відчуваючи моральний обов’язок
не забувати свого коріння, Михайло Петрович
присвятив історико-краєзнавчу книгу також
рідному селу Бедевля (2013).
Окрім суто наукової та викладацької ді-
яльності, М. Тиводар активно проявляв свою
громадянську позицію. Зокрема, ще наприкін-
ці 1980-х років він долучився до створення в
Ужгороді Товариства української мови ім. Та-
раса Шевченка, був помітним учасником На-
родного руху України, його обирали депутатом
Ужгородської обласної ради. За плідну працю
на благо нашої держави та її науки 2009 року
Михайла Петровича нагородили орденом «За
мужність» ІІІ ступеня.
Своєю багаторічною діяльністю М. Ти-
водар зробив вагомий внесок у розвиток
української етнології. Тож його ім’я ніколи
не буде забутим; воно вписане золотими лі-
терами до когорти найвизначніших народо-
знавців сучасності.
Колектив ІМФЕ ім. М. Т. Рильського
НАН України висловлює жаль і глибоку скор-
боту з приводу втрати славетного вченого-
народознавця, великого інтелектуала і патріо-
та. Світла йому пам’ять!
http://www.etnolog.org.ua
|