Стежками пам’яті

Упродовж 8 — 11 вересня 2017 року науковці відділу "Український етнологічний центр" ІМФЕ ім. М. Т. Рильського провели етнографічну експедицію до Слобідської України. Експедиційний виїзд мав два важливі завдання. Крім виконання головного — збору етнографічних матеріалів, дослідники взяли уч...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2017
1. Verfasser: Боса, Л.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2017
Schriftenreihe:Народна творчість та етнологія
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202386
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Стежками пам’яті / Л. Боса // Народна творчість та етнологія. — 2017. — № 5. — С. 72-74. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202386
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2023862025-07-31T00:09:21Z Стежками пам’яті Following the Paths of Memory Боса, Л. З експедиційних вражень етнолога Упродовж 8 — 11 вересня 2017 року науковці відділу "Український етнологічний центр" ІМФЕ ім. М. Т. Рильського провели етнографічну експедицію до Слобідської України. Експедиційний виїзд мав два важливі завдання. Крім виконання головного — збору етнографічних матеріалів, дослідники взяли участь у науково-практичній конференції "Другі Грабовські читання", яка відбулася 11 вересня 2017 року в м. Валки Харківської області. 2017 Article Стежками пам’яті / Л. Боса // Народна творчість та етнологія. — 2017. — № 5. — С. 72-74. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202386 uk Народна творчість та етнологія application/pdf Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic З експедиційних вражень етнолога
З експедиційних вражень етнолога
spellingShingle З експедиційних вражень етнолога
З експедиційних вражень етнолога
Боса, Л.
Стежками пам’яті
Народна творчість та етнологія
description Упродовж 8 — 11 вересня 2017 року науковці відділу "Український етнологічний центр" ІМФЕ ім. М. Т. Рильського провели етнографічну експедицію до Слобідської України. Експедиційний виїзд мав два важливі завдання. Крім виконання головного — збору етнографічних матеріалів, дослідники взяли участь у науково-практичній конференції "Другі Грабовські читання", яка відбулася 11 вересня 2017 року в м. Валки Харківської області.
format Article
author Боса, Л.
author_facet Боса, Л.
author_sort Боса, Л.
title Стежками пам’яті
title_short Стежками пам’яті
title_full Стежками пам’яті
title_fullStr Стежками пам’яті
title_full_unstemmed Стежками пам’яті
title_sort стежками пам’яті
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate 2017
topic_facet З експедиційних вражень етнолога
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202386
citation_txt Стежками пам’яті / Л. Боса // Народна творчість та етнологія. — 2017. — № 5. — С. 72-74. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.
series Народна творчість та етнологія
work_keys_str_mv AT bosal stežkamipamâtí
AT bosal followingthepathsofmemory
first_indexed 2025-11-27T00:56:46Z
last_indexed 2025-11-27T00:56:46Z
_version_ 1849903033515769856
fulltext ІМ ФЕ 72 СТЕЖКАМИ ПАМ’ЯТІ Любов Боса «Світ давно вже відкритий та перевідкри- тий.  Численні  мандрівники  не  одне  століття  розповідають  про  нього  зі  всіма  подробиця- ми.  Услід  за  ними  це  роблять  і  новітні  нома- ди  (приміром,  субкультура  «цифрових  кочів- ників»), які намагаються довести, що людина  у  світі  може  бути  вільною;  для  повноцінного  життя їй треба не так багато ресурсів, а будь- який  кордон  –  це  лише  уявний  бар’єр  певної  світоглядної  матриці».  Так  пояснював  власну  позицію  один  з  юних  представників  названої  спільноти.  Сказане  згадалося,  нібито  зовсім  і  недоречно,  в  одному  з  відряджень  на  Хар- ківщину.  Проте  після  кількох  експедиційних  виїздів ставало дедалі очевидніше, що слобо- жанський простір позначений особливим «міс- цем пам’яті» – присутністю на диво сучасно- го,  вічного  мандрівника  Григорія  Сковороди.  Чого  тільки  вартий  сюжет  про  його  кохання  до  валківської  красуні  та  втечу  з-під  вінця!  Крає знавці показують навіть місце, де стояла  церква, у якій відбулася спроба вінчання. Для  м. Валок ця легенда стала відправною  і в су- часних декомунізаційних процесах. Централь- ний проспект носить ім’я народного філософа.  Місцеві  мешканці  переказують  оповідки  про  його сопілку, знайдену тут, та про висаджено- го ним дуба. Вважають, що саме завдяки Гри- горію Сковороді серед місцевої молоді почався  своєрідний мандрівний рух. Подорожуючи від  села до села, вони вчили дітей і дорослих гра- моти, співу, лічби на рахівниці.  У  смт  Буди  Харківського  району  у  свою  чергу стверджують, що мандрівник до Валок  міг дістатися тільки через їхню місцевість, ви- рушаючи з улюблених Бабаїв. Він тут нібито  зупинявся перепочити, ще й криницю власно- руч  викопав,  яка  функціонує  й  нині.  І  вже  «повне  право  на  присвоєння  цієї  пам’яті»  отримала  колишня  Пан-Іванівка  (нині  –  с. Сковородинівка Золочівського р-ну). Саме  тут Г. Сковорода обрав собі місце для остан- нього спочинку, закінчивши життєві мандри  9 листопада 1794 року.  Сільські жителі кажуть, що «якби не було  музею,  село  давно  б  уже  пропало».  Справді,  до  Національного  літературно-меморіального  музею Г. С. Сковороди щодня їдуть численні  відвідувачі,  дарма, що дістатися  сюди непро- сто через віддаленість від обласного центру та  погані  дороги.  Однак,  попри  все,  музей  при- ємно здивував своєю доглянутістю та вишука- ністю, що не завжди побачиш навіть у столич- них музейних закладах. Він розташований на  18,5  га  землі,  що  потребує  працьовитих  рук,  постійного впорядкування тощо.  Тут завжди  є робота для багатьох місцевих жителів. І це не  тільки фізична робота по догляду чи звичайна  музейницька діяльність наукових співробітни- ків, а й творча участь у проведенні традицій- них  календарних  свят,  загальноукраїнських  фестивалів,  різноманітних  форумів  і  виста- вок. Так, музейний сайт повідомляє, що цього  року Купальське свято «в оновленому форматі  отримало назву “Містерії Купала з Варсавою”  (Вар-Сава,  тобто  Син  Спокою).  Містерія,  одне з ключових понять українського бароко,  розкішною квіткою якого була творчість Гри- горія Сковороди, – це дивовижне поєднання  віри і стихій, уміння побачити диво у повсяк- Упродовж 8–11 вересня 2017 року науковці відділу «Український етнологіч- ний центр»  ІМФЕ  ім. М. Т. Рильського провели  етнографічну  експедицію до  Слобідської України. Експедиційний виїзд мав два важливі завдання. Крім ви- конання головного – збору етнографічних матеріалів, дослідники взяли участь  у науково-практичній конференції «Другі Грабовські читання», яка відбулася  11 вересня 2017 року в м. Валки Харківської області. http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 7373 З експедиційних вражень етнолога «Криниця Сковороди». с. Сковородинівка Золочівського р-ну Харківської обл. Світлина Л. Босої «Дуб Сковороди». с. Сковородинівка Золочівського р-ну Харківської обл. Світлина Л. Босої Таріль із портретом Г. Сковороди. Фаянс. смт Буди Харківського р-ну Харківської обл. Світлина О. Босого Виставка живопису. с. Сковородинівка Золочівського р-ну Харківської обл. Світлина О. Босого http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 74 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 4/2017 74 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 5/2017 денному».  Традиційними  тут  є  волонтерські  акції  (зокрема,  «Жива  вода»  –  зі  збережен- ня  криниць  і  джерел,  пов’язаних  із  життям  Сковороди;  «Збережемо вертоград Сковоро- ди»  –  з  облаштування  та  озеленення  музей- ного парку). Напередодні нашого приїзду в Сковороди- нівці відбувся «Яблучний пленер», який зібрав  десятки митців зі всієї Харківщини. Науковий  співробітник музею Валерій Манженко розпо- вів, що програмою заходу було передбачено й  завершення пішої ходи «Земним шляхом – до  духовного», у якій він брав участь. Її старт від- бувся 19 серпня 2017 року в селищі Чорнухи  Полтавської  області,  і  проходила вона в рам- ках  відзначення  295-річчя  з  дня  народження  філософа.  Учасники  подолали  пішки  близько  270 км – від місця його народження до місця  поховання.  Під  час  цієї  зустрічі  було  відкри- то  виставку  художників  творчого  об’єднання  «Буріме», яка проходила в незвичайному міс- ці – величезному господарському приміщенні  ХІХ ст., що розташоване на території музею.  Утім,  експозиція  напрочуд  вдало  вписалася  в  цей простір. Самі митці, з якими ми випадково  зустрілися  10  вересня,  розповіли,  як  тепло  їх  приймали місцеві мешканці. Навіть відбулася  «зустріч  із  самим  Сковородою,  що  запросто  ходив  поміж  гостями»,  роль  якого  постійно  виконує  один  із  місцевих  жителів.  Він  став  прототипом  цього  образу  й  на  одній  із  пред- ставлених  живописних  картин,  виконаній  в  авторській  техніці  «мозаїчного  кольоропису»  знаного українського митця Олега Лазаренка. «На  території  музею  “Яблучний  пленер”  проводиться з 2013 року й базується на тому,  що  образ  яблуні  зринає  у  творах  Сковороди  досить  часто.  Це  можна  пояснити,  з  одного  боку,  тим,  що  філософ  любив  це  дерево,  а  з  другого,  мабуть,  не  варто  забувати  й  тієї  об- ставини, що згідно з так званим “Вергілієвим  колесом” яблуня – це дерево, що репрезентує  середній стиль, тобто символізує мирне життя  вільних  хліборобів.  Недарма  із  цим  образом  у  Сковороди  пов’язані  мотиви  спокою,  рус- тикального  раю  тощо»  [1].  Так  вважає  один  із  відомих  українських  сковородинознавців  харків’янин Леонід Ушкалов. Його книга «Ло- витва невловного птаха: життя Григорія Ско- вороди» нещодавно була справедливо відзна- чена на престижному заході у Львові «Краща  книга Форуму видавців – 2017» [2]. Слобожанщина,  за  словами  багатьох  нау- ковців,  найбільше  приваблювала  мандрівного  філософа.  Його  радо  вітали  в  маєтках  слобід- сько-української  шляхти:  Донців-Захаржев- ських,  Земборських,  Каразіних,  Квіток,  Ковалевських,  Мечникових,  Сошальських,  Тев’яшових та в келіях різних монастирів. Важ- ливою  темою  для  розмови  в  цих  товариствах  були філософські роздуми про три світи, які має  пізнати людина: природа, людське серце, Біблія.  Утім,  цілком  погоджуючись  із  дослідниками,  вважаємо, що найпроникливішим у сковороди- нівській антропології є вчення про «внутрішню  людину», яке при уважному прочитанні набли- жає нас до важливого питання переосмислення  сучасних проблем в Україні та світі. Крім  Харкова,  Валок,  Бабаїв,  Григорій  Сковорода неодноразово відвідував Охтирку,  Великий  Бурлук,  Ізюм,  Куп’янськ,  Гусинку,  Липці, Моначинівку, Острогозьк. У свою чер- гу народна творчість створила певні мнемоніч- ні маркери, пов’язавши з його іменем і природ- ні локуси: криниці, дерева, пасіки тощо.  Отже, серед багатого культурного розмаїт- тя  Слобожанщина  має  такі  неймовірні  ско- вородинівські  місця  пам’яті  для  стверджен- ня  власної  локальної,  загальноукраїнської  й  водно час європейської ідентичності. 1. У Сковородинівці відбудеться «Яблучний пленер» [Електронний ресурс]. – Режим досту- пу : http://kharkivoda.gov.ua/news/82242?sv 2. Ушкалов Л. Ловитва невловного птаха: життя Григорія Сковороди. – Київ : Дух і Літера, 2017. – 368 с. – (Серія «Постаті культури»). http://www.etnolog.org.ua