Пошуки «національного стилю» як соціокультурне явище в українському суспільстві початку ХХ століття
У статті йдеться про хвилю національного відродження в Україні на початку ХХ ст. Розглянуто вплив мистецького чинника на цей соціальний процес у вигляді формування «національного стилю». Висвітлено діяльність В. Кричевського та авторів галицького часопису «Нова хата». The article is dedicated to the...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Datum: | 2018 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2018
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202465 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Пошуки «національного стилю» як соціокультурне явище в українському суспільстві початку ХХ століття / О. Ямборко // Народна творчість та етнологія. — 2018. — № 2. — С. 18-23. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202465 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Ямборко, О. 2025-03-25T13:00:53Z 2018 Пошуки «національного стилю» як соціокультурне явище в українському суспільстві початку ХХ століття / О. Ямборко // Народна творчість та етнологія. — 2018. — № 2. — С. 18-23. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202465 7.031.2(=161.2)“19/192” У статті йдеться про хвилю національного відродження в Україні на початку ХХ ст. Розглянуто вплив мистецького чинника на цей соціальний процес у вигляді формування «національного стилю». Висвітлено діяльність В. Кричевського та авторів галицького часопису «Нова хата». The article is dedicated to the national revival in Ukraine in the early 20th century. The influence of artistic factors on this social process and the National style formation is considered. The work of V. Krychevskyi and a group of authors of the Galician magazine Nova Khata is analyzed. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Студії з історії науки та етнокультури українців Пошуки «національного стилю» як соціокультурне явище в українському суспільстві початку ХХ століття Searching for a National Style as a Socio-Cultural Phenomenon in the Early XXth-Century Ukrainian Society Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Пошуки «національного стилю» як соціокультурне явище в українському суспільстві початку ХХ століття |
| spellingShingle |
Пошуки «національного стилю» як соціокультурне явище в українському суспільстві початку ХХ століття Ямборко, О. Студії з історії науки та етнокультури українців |
| title_short |
Пошуки «національного стилю» як соціокультурне явище в українському суспільстві початку ХХ століття |
| title_full |
Пошуки «національного стилю» як соціокультурне явище в українському суспільстві початку ХХ століття |
| title_fullStr |
Пошуки «національного стилю» як соціокультурне явище в українському суспільстві початку ХХ століття |
| title_full_unstemmed |
Пошуки «національного стилю» як соціокультурне явище в українському суспільстві початку ХХ століття |
| title_sort |
пошуки «національного стилю» як соціокультурне явище в українському суспільстві початку хх століття |
| author |
Ямборко, О. |
| author_facet |
Ямборко, О. |
| topic |
Студії з історії науки та етнокультури українців |
| topic_facet |
Студії з історії науки та етнокультури українців |
| publishDate |
2018 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Народна творчість та етнологія |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Searching for a National Style as a Socio-Cultural Phenomenon in the Early XXth-Century Ukrainian Society |
| description |
У статті йдеться про хвилю національного відродження в Україні на початку ХХ ст. Розглянуто вплив мистецького чинника на цей соціальний процес у вигляді формування «національного стилю». Висвітлено діяльність В. Кричевського та авторів галицького часопису «Нова хата».
The article is dedicated to the national revival in Ukraine in the early 20th century. The influence of artistic factors on this social process and the National style formation is considered. The work of V. Krychevskyi and a group of authors of the Galician magazine Nova Khata is analyzed.
|
| issn |
0130-6936 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202465 |
| citation_txt |
Пошуки «національного стилю» як соціокультурне явище в українському суспільстві початку ХХ століття / О. Ямборко // Народна творчість та етнологія. — 2018. — № 2. — С. 18-23. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT âmborkoo pošukinacíonalʹnogostilûâksocíokulʹturneâviŝevukraínsʹkomususpílʹstvípočatkuhhstolíttâ AT âmborkoo searchingforanationalstyleasasocioculturalphenomenonintheearlyxxthcenturyukrainiansociety |
| first_indexed |
2025-11-26T15:57:57Z |
| last_indexed |
2025-11-26T15:57:57Z |
| _version_ |
1850627072520617984 |
| fulltext |
18
пошуки «національного стилю»
як соціокультурнЕ явищЕ в історії
українського суспільства початку ХХ століття
Ольга Ямборко
УДК 7.031.2(=161.2)“19/192”
У статті йдеться про хвилю національного відродження в Україні на початку ХХ ст. Розглянуто вплив мис-
тецького чинника на цей соціальний процес у вигляді формування «національного стилю». Висвітлено діяльність
В. Кричевського та авторів галицького часопису «Нова хата».
Ключові слова: «національний стиль», українське національне відродження, соціокультурне явище, В. Кричев-
ський, журнал «Нова хата».
The article is dedicated to the national revival in Ukraine at the early XXth century. An influence of artistic factor on this
social process and the National style formation is considered. The work of V. Krychevskyi and a group of authors of Galician
magazine Nova Khata is analyzed.
Keywords: National style, Ukrainian national revival, social and cultural phenomenon, V. Krychevskyi, Nova Khata
magazine.
Тема формування українського «націо-
нального стилю» початку ХХ ст. належить
до актуальних питань сучасного українсько-
го народознавства. Через неможливість її
дослідження в радянський період, ідеоло-
гічні перепони, нищення мистецької й на-
укової спадщини, замовчування процесів і
персоналій залишається чимало лакун, які
ще й сьогодні потребують заповнення в цій
царині.
У вітчизняному мистецтвознавстві актив-
не зацікавлення означеною тематикою по-
стало у 2000-х роках. Відтоді напрацьовано
певний корпус досліджень, що реконструю-
ють різні сторони мистецького життя – фа-
хову освіту (Р. Шмагало), музеєзнавство та
наукову спадщину українських мистецтвоз-
навців (С. Білокінь, І. Ходак, Л. Федорова,
Б. Ткаченко, В. Кушнір, М. Сеньків та ін.),
кооперативний рух і художньо-промислові
виставки (В. Молень, Р. Дутка, С. Король,
М. Маковецька та ін.), діяльність промислов-
ців (О. Нога), а також розвиток української
преси, на сторінках якої висвітлювалися пи-
тання моди, стилю облаштування інтер’єру
(С. Кость, О. Цимбалюк, Є. Дмитрів та ін.),
тощо. Водночас низка питань залишаєть-
ся нез’ясованою через втрату документаль-
них свідчень, у тому числі колекцій творів
В. Кричевського, М. Грушевського, В. Фе-
доровича та ін. Фрагментарними є відомості
про цілу когорту меценатів, художників, про-
мисловців, про роботу окремих підприємств,
громадських спілок та рухів.
Нашою метою було на прикладі діяльності
В. Кричевського та авторів галицького часо-
пису «Нова хата» висвітлити умови форму-
вання «національного стилю» як чинника со-
ціокультурного розвитку в Україні на початку
ХХ ст.
Співзвучно з тенденціями, що заполонили
європейські суспільства в кінці ХІХ – на по-
чатку ХХ ст., українська спільнота прийня-
ла та переосмислила ідеї «Руху мистецтва і
ремесел», здійснивши це в близькій для себе
інтерпретації – крізь призму національного
неоромантизму. Інтерес до народного мисте-
цтва, обґрунтований науковими досліджен-
нями й мистецькою практикою та увагою до
цієї теми на локальних і світових промислових
виставках, зрештою проник у побут. У поєд-
нанні з ідеями національно-політичного руху
вітчизняної еліти цей процес набув ознак со-
ціального явища.
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
19
Студії з історії науки та етнокультури українців
Засвоєння європейського досвіду в Україні
відбувалося синхронно з розвитком наукових
студій української минувшини та народної
художньо-матеріальної культури. Конструк-
тивний синтез цих чинників сформульовано в
архітектурі на початку ХХ ст. з появою «укра-
їнського архітектурного модерну», що в розма-
їтих варіаціях охопив регіони України по оби-
два береги Збруча. Прецедентом послужило
спорудження будинку Полтавського земства
(1903–1908) за проектом В. Кричевського.
Ситуація, що склалася навколо всіх стадій
його будівництва, показала справж ній стан
«українського питання» в культурно-політич-
ній площині свого часу. Ще на етапі ескізу, аби
уникнути політичного забарвлення в дебатах
земської комісії, було погоджено «умовно на-
звати стиль нового проекту “псевдо-мавритан-
ським”» [8, с. 25]. Полеміка щодо резиденції
Полтавського земства набула резонансного
культурологічного значення, адже в ній по-
рушувалася проблема творення «українського
стилю» як мистецького та соціального марке-
ра водночас. Тема націоналізації предметного
середовища стала магістральною в наступні
десятиліття й відобразилася в ансамблях гро-
мадських споруд та приватних житлових по-
мешкань.
Тут згодився європейський досвід «Руху
мистецтва і ремесел» з його концепціями та
програмами. Вітчизняна гілка «Руху» отри-
мала свого неформального лідера в особі
В. Кричевського – знавця народного мисте-
цтва, художника, архітектора, педагога, ко-
трий у професійній діяльності покладався та-
кож на праці засновників «Руху» Дж. Раскіна
і В. Морріса [8, с. 21]. Окреме місце в його
мистецько-науковому доробку займало студі-
ювання орнаменту, його морфології з огляду
на матеріал, техніку і функцію декору. Отож,
В. Кричевський був свідомим того, що «пере-
несення народних мотивів на стіну будинку не
робить його народним» [8, с. 90]. Це показав
досвід «орнаментації» залів будинку Полтав-
ського земства, де первісний задум автора не
було враховано.
Василь Кричевський – один із перших
українських художників, хто комплексно пі-
дійшов до творення предметного середовища
і спрямовував його на розвиток форм «націо-
нального стилю». Як архітектор, він зайнявся
цією темою від 1890-х років, співпрацюю-
чи з бюро О. Бекетова, як педагог – безпо-
середньо в 1922–1923 роках, коли керував
«майстернею художньої обробки будинків»
у київському Інституті пластичних мистецтв.
Загалом В. Кричевський оформив низку при-
ватних та громадських споруд. В авторській
манері митця переважав індивідуальний під-
хід до інтер’єру над типовим, що передбачав
«тематичне» поєднання матеріалів та оздоби з
акцентом на їх автентичних властивостях.
В. Кричевському належить провідна роль
у створенні концепту «українського стилю»
і в його популяризації серед інтелігенції.
Останнє є показовим для розуміння того,
в яких умовах та яким чином відбувалося
перетворення суспільства в питанні «укра-
їнізації» впродовж 1900–1920-х років. Як
колекціонер та художник, В. Кричевський
був консультантом під час формування при-
ватних мистецьких збірок меценатів Ханен-
ків, історика М. Грушевського та ін. Його
мистецькі судження позитивно впливали на
поступове засвоєння сучасної української
стилістики поміж замовників. Нерідко до-
водилося долати їхні міщанські упереджен-
ня та захоплення русофільською тематикою
й різними запозиченнями європейських
мод. У такому ключі відбувалася співпраця
В. Кричевського з В. Ханенко, для майстер-
ні якої він виконав низку картонів килимів і
проектів вибійок. Якщо останні були декоро-
вані народними мотивами, то орнаментальні
килими В. Ханенко зажадала виконати в
манері ампірних композицій – плафонно-
го типу з кошиками, квітами та віньєтка-
ми. Замовлений нею сюжетний килим на
тему «Ілля Муромець і Соловей-Розбійник»
В. Кричевський, зі слів В. Щербаківського,
«представив дуже характеристично в чи-
сто українському стилі» [11, с. 14], а також
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
20
ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 2/2018
з мистецьким хистом і гумором. Призна-
чений для Всеросійської виставки в Санкт-
Петербурзі 1913 року, цей килим не знайшов
покупця, оскільки «російська публіка відно-
силась критично до українізації цього сюже-
ту» [11, с. 16], однак успішно був проданий
іноземному покупцеві в Москві.
«Український стиль» досяг популярності
в період між двома світовими війнами серед
широких верств населення, насамперед міс-
тян як представників середнього класу. Сис-
темні розробки в цьому напрямі з’явилися в
1920-х роках, передусім в авторських курсах
самого В. Кричевського для Академії мис-
тецтв, Архітектурного та Художнього інсти-
тутів. У тих проектах інтер’єрів домінували
простота і виразність, що ріднило їх зі сканди-
навським дизайном і віддаляло від еклектики
інтер’єрів «Руху мистецтва і ремесел» моррі-
совського зразка.
На теренах Західної України, зокрема в
Галичині, дискусія щодо «українського сти-
лю» зародилася на сторінках львівського ча-
сопису «Зоря» в 1894 році. Згодом ця тема
плідно розвинулась як місцевий варіант ак-
туальних європейських напрямів – сецесії /
ар-деко, у контексті чого здобула цілу низку
означень: «руський стиль», «український мо-
дерн», «гуцульська сецесія», «східно-галиць-
кий стиль», «гуцульський спосіб», «гуцуль-
ський стиль» тощо [9, с. 133]. Поширення
прикметника «гуцульський» виказувало регі-
ональну особ ливість галицької архітектури і її
наповнення того часу, де мультикультурне се-
редовище виробило різні національні форми:
поляки плекали свій «закопанський стиль»,
євреї – відмінний свій, а українці – власне
«гуцульський» [3, с. 113]. Найочевиднішою
була відмінність їх орнаментальної культури;
при цьому гуцульський тип вирізняла схиль-
ність геометризувати мотиви [9, с. 133]. Фор-
мальним заспівом, що поєднав «усі принципи
висхідного українського стилю» [1, с. 58] на
галицьких теренах, була споруда Павільйо-
ну руських товариств на Крайовій виставці у
Львові 1894 року.
Послідовним адептом «українського сти-
лю» в Галичині проявив себе архітектор,
фаб рикант та професор будівельного відділу
Львівської політехніки І. Левинський. Його
фірма мала в підпорядкуванні значну кількість
художньо-промислових фабрик [5, с. 19] і про-
грамно втілювала обрану стилістику в пред-
метному середовищі.
Мистецьке аранжування національної те-
матики в тогочасних інтер’єрах активно здій-
снювала випускниця Віденської художньо-
промислової школи О. Кульчицька. Худож-
ниця співпрацювала з косівською спілкою
«Гуцульське мистецтво», а також друкува-
ла матеріали в одному з найпопулярніших у
1920-х роках західноукраїнських часописів
«Нова хата» (1925–1939 рр., протягом яких
тираж журналу зріс від двох до п’яти тисяч
примірників [10, с. 33]), де тема українізації
побуту фахово пропагувалася серед жіноцтва.
Сам часопис був інформаційним рупором
кооперативу «Українське народне мис-
тецтво», який виник у 1922 році з ініціа-
тиви «Союзу українок». Це промислове
об’єднання з’явилося на хвилі поширення
кооперації, що представниками української
громади розвивалося не тільки як «економіч-
ний засіб, а й громадсько-виховна система»
[7, с. 496]. З такою самою метою друкувала-
ся «Нова хата». У своїх рекомендаціях щодо
стилю житлового інтер’єру видання керува-
лося думкою художників і мистецтвознав-
ців – І. Гургули, С. Вальницької, Н. Коцю-
бинської, сестер Кульчицьких, Я. Музики,
С. Савицької, М. Рудницької-Охримович,
проф. Свенціцького [4, с. 411]. Для надання
хатньому інтер’єру так званого українського
стилю автори, зважаючи на фінансовий бік
питання й доступність таких можливостей
для ширшого кола читачів, радили звернути
увагу на окремі предмети народного мисте-
цтва – килими, вишивку, кераміку, різьблені
скрині тощо й давали поради щодо їхнього
використання в просторі сучасної кімнати,
з огляду на її освітлення, планування, ко-
лорит, етику та естетику середовища. При
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
21
Студії з історії науки та етнокультури українців
Інтер’єр кімнати музею О. Кульчицької у Львові. 1900-і рр.
[Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath
=pages%5CK%5CU%5CKulchytskaOlena.htm]
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
22
ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 2/2018
цьому дописувачі «Нової хати» дотриму-
валися принципу гармонізації старожит-
нього / традиційного і модерного, усіля-
ко наголошували на необхідності творити
інтер’єр з індивідуальними рисами «ніби в
ньому вже проживало кілька поколінь ваших
родичів та свояків» [6, с. 9], водночас не
«надуживати надмірної «вченої» гігієни об-
становки (модерного замикання в шафи
всього устаткування)» [6, с. 9]. Народне
мистецтво методично подавалось як джерело
натхнення у створенні модних фасонів одягу,
домашнього художнього текстилю та інших
аксесуарів хатнього декору. Ключові тези
щодо цього було виголошено І. Гургулою в
статті-рефераті «Примінювання прикрас на-
роднього мистецтва» [2]. У цьому контексті
провадилася значна просвітницька кампа-
нія, що ознайомлювала читачів з історією
окремих видів декоративно-прикладного
мистецтва. Автори журналу не стояли осто-
ронь світових тенденцій: вони відстежували
експозиції зарубіжних промислових і мис-
тецьких виставок, а також знайомили свою
аудиторію з традиціями художніх промислів
інших народів.
Отже, з початком ХХ ст. актуальне пи-
тання «національного стилю» на українських
теренах пройшло еволюційний шлях від енту-
зіазму окремих представників творчої еліти,
котрі формулювали та впроваджували його
ідеї у своїй діяльності в 1900–1910-х роках,
до формування явища на рівні соціальної моди
в 1920–1930-х роках. Досягти цього вдало-
ся системними методами у вищій школі ху-
дожньої освіти, появою мережі кооперативів
і спеціалізованих виробництв та планомір-
ною популяризацією «національного стилю»
в українській пресі із залученням фахівців у
мистецьких питаннях.
1. Грималюк Р. Архітектура Західної України
періоду модерну. Львівська школа (висвітлення
проблеми у наукових виданнях) / Р. Грималюк //
Вісник ХДАДМ. – 2008. – № 7. – С. 52–59.
2. Гургула І. Примінювання прикрас народ-
нього мистецтва / І. Гургула // Нова хата. – 1931. –
Чис. 2. – С. 1–2.
3. Дмитрів Є. Особливості розвитку житло-
вого інтер’єру Львова кін. ХІХ – поч. ХХ ст. /
Є. Дмитрів // Народознавчі зошити. – 2008. –
№ 1–2. – С. 111–114.
4. Дутка Р. Львівський кооператив «Україн-
ське народне мистецтво»: передумови створення
та організаційна структура / Р. Дутка // Народо-
знавчі зошити. – 2012. – № 3 (105). – С. 400–414.
5. Кара-Васильєва Т., Чегусова З. Декоративне
мистецтво України ХХ століття: у пошуках «ве-
ликого стилю» / Т. Кара-Васильєва, З. Чегусова. –
Київ : Либідь, 2005. – 280 с., іл.
6. Королева Н. Затишна хатина / Н. Королева //
Нова хата. – 1930. – Чис. 9. – С. 8–9.
7. Кость С. Західноукраїнська преса першої
половини ХХ ст. у всеукраїнському контексті:
засади діяльності, періодизація, структура, особ-
ливості функціонування / С. Кость. – Львів : Ви-
давничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2006. – 514 с.
8. Павловський В. Василь Григорович Кричев-
ський. Життя і творчість / В. Павловський. – Нью-
Йорк, 1974. – 316 с., іл.
9. Сидор Е. Впливи народного мистецтва в
архітектурному металі Львова початку ХХ ст. /
Е. Сидор // Вісник Львівського університету. –
2007. – Вип. 7. – С. 132–137. – (Серія «Мистецтво-
знавство»).
10. Цимбалюк О., Маковецька Н. Становлення
і розвиток журналів мод в Західній Україні (2-ї
пол. ХІХ – 1-ї третини ХХ ст.) / О. Цимбалюк,
Н. Маковецька // Вісник ХДАДМ. – 2011. – № 4. –
С. 30–35.
11. Щербаківський В. Пам’яті Василя Григоро-
вича Кричевського / В. Щербаківський. – Лондон :
Українська видавнича спілка, 1954. – 56 с., іл.
Джерела та література
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
23
Студії з історії науки та етнокультури українців
Summary
The aim of this paper is to explore the development of the National style phenomenon within Ukrainian
revival through its artistic and social significance.
Research methodology. The practices represented by Vasyl Krychevskyi and a group of authors of
Galician magazine Nova Khata are reviewed. Mainly attention is paid to the artistic ideas and social
motivation of the movement.
Results. As it has been ascertained, the formation of the National style in Ukraine has started at
the end of the XIXth century and is inspired by international Arts and Crafts Movement. Philosophy of
J. Ruskin and W. Morris has influenced on Ukrainian artist Vasyl Krychevskyi, inciting to recreate folk
arts and crafts in modern designs. Krychevskyi has worked in architecture, applied art, painting, graphic,
interior design and shared his knowledge in educational work. His designs are based on the principles he
has established in Poltava Zemstvo Building (1903 – 1908). V. Krychevskyi has adapted the style of old
Ukrainian folk architecture in this premise for the first time.
The Galician magazine Nova Khata in the 1920s, been founded initially to educate public taste
and preserve national traditions, has continued to provide the principles for home design development
in Western Ukraine. The magazine has been established by the feminine organization Ukrainian
Folk Art in cooperation with the artists and art critics. The members of Nova Khata have adapted
traditional patterns for contemporary users with the attention on keeping the Ukrainian art and craft
tradition alive.
The practical significance. The article can be useful for Ukrainian researchers developing comparative
analysis of Ukrainian applied art in the context of international Art and Craft movement.
Keywords: National style, Ukrainian national revival, social and cultural phenomenon, V. Krychevskyi,
Nova Khata magazine.
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
|