Історик, залюблений у рідний край: світлої пам’яті професора Степана Качараби
3 травня 2022 року відійшов у засвіти Степан Петрович Качараба – професор історії, декан історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, багатолітній завідувач кафедри історичного краєзнавства, кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн, надійний і чуйний к...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Краєзнавство |
|---|---|
| Дата: | 2022 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2022
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202473 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Історик, залюблений у рідний край: світлої пам’яті професора Степана Качараби / А. Середяк, Р. Сіромський // Краєзнавство. — 2022. — № 1-2. — С. 92-101. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860227333610274816 |
|---|---|
| author | Середяк, А. Сіромський, Р. |
| author_facet | Середяк, А. Сіромський, Р. |
| citation_txt | Історик, залюблений у рідний край: світлої пам’яті професора Степана Качараби / А. Середяк, Р. Сіромський // Краєзнавство. — 2022. — № 1-2. — С. 92-101. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Краєзнавство |
| description | 3 травня 2022 року відійшов у засвіти Степан Петрович Качараба – професор історії, декан історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, багатолітній завідувач кафедри історичного краєзнавства, кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн, надійний і чуйний колега, завзятий наставник молоді, життєлюб.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:19:55Z |
| format | Article |
| fulltext |
1-2’2022 Тетяна Ніколаєва, Олександр Гончаров К Р А Є З Н А В С Т В О
92
Історик, залюблений у рідний край:
світлої пам’яті професора Степана Качараби
Народився Степан Качараба у с. Молотів
Жидачівського району Львівської області.
Про свою Малу Батьківщину говорив з особ-
ливим теплом. Залюбленість у рідний край
відчувалася у розповідях про місцеві пейзажі
понад Дністром, побут, говірки, у глибоких
знаннях місцевих звичаїв, народних пісень,
колядок, вінчівок. До останніх днів опіку-
вався мамою, яка рано залишилася одна і по-
кинула світ в родинній хаті незадовго до
смерті сина. Сина, який телефонував до неї
тричі на день з будь-якого куточка світу і про-
водив разом вихідні та відпустки.
У 1973 р. Степан Петрович закінчив Де-
мидівську восьмирічну школу, а впродовж
1973–1977 рр. навчався у Новороздольському
політехнічному технікумі. Після служби у
війську (1977–1979) вступив на історичний
3 травня 2022 року відійшов у засвіти Степан Петрович
Качараба – професор історії, декан історичного факультету
Львівського національного університету імені Івана Франка,
багатолітній завідувач кафедри історичного краєзнавства,
кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн, надійний
і чуйний колега, завзятий наставник молоді, життєлюб.
П.В. Сацький мав низку професійних пла-
нів, закінчував докторську дисертацією, плану-
вав поновити експозиції музею, створити гро-
мадську організацію серед викладачів, в галузі
краєзнавства продовжити розвивати напрям
економічного краєзнавства, залучаючи й сту-
дентську молодь. Однак важка хвороба не дала
змоги їх реалізувати. Павло боровся до остан-
нього, зберігав оптимізм і сподівався на краще,
ще зовсім нещодавно виконував свої профе-
сійні обов’язки, надихаючись спілкуванням з
вдячними студентами та науковцями. Він дуже
хотів дочекатися Української Перемоги!
Лише 43 роки. Не дивлячись на боротьбу,
йому не вдалось подолати хворобу і продовжити
свій час. Початок повномасштабного втор-
гнення Російської Федерації завадив повноцін-
ному лікуванню і як справжній патріот своєї
держави Павло Вікторович пожертвував кошти,
заощаджені на операцію, на потреби ЗСУ.
Він любив життя, Україну, історію, джаз і
море, Швейка і Забужко… Всі відпустки були
присвячені синові Романові, що приїздив з
Криму до батька в Київ і планував тут вчитись.
Крим ‒ деокупують, Рома обов’язково приїде в
Київ і буде тут вчитись. Мрії мають збуватись,
так, як хоче він, і так, як хотів його батько.
Цікавий і неповторний лектор та викладач,
талановитий науковець, невтомний керівник і
організатор, щирий і надійний колега, турбот-
ливий батько і син … Саме таким він був, і саме
таким ми будемо його пам’ятати. Спочивай з
Богом, дорогий Павле Вікторовичу, а ми будемо
продовжувати нашу спільну справу.
Алла Середяк (м. Львів),
кандидат історичних наук,
доцент Львівського національного
університету імені Івана Франка
Е-mail: alla.seredyak@lnu.edu.ua
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7593-898X
Руслан Сіромський (м. Львів),
доктор історичних наук,
професор Львівського національного
університету імені Івана Франка
Е-mail: ruslan.siromskyi@lnu.edu.ua
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6744-6379
mailto:alla.seredyak@lnu.edu.ua
mailto:ruslan.siromskyi@lnu.edu.ua
факультет Львівського університету, і з ним пов’я-
зав все своє подальше життя. Шлях до декана іс-
торичного факультету простягнувся для нього від
посади лаборанта кафедри історії СРСР, асистен-
та тодішньої кафедри історії УРСР (від 1989 р.
кафедра історії та етнографії України), доцента
цієї ж кафедри (від 1992 р.), заступника декана іс-
торичного факультету (1990–1994 рр.), завідувача
кафедрою історичного краєзнавства та кафедрою
нової та новітньої історії зарубіжних країн.
Науковим наставником та щирим порадни-
ком Степан Качараба вважав професора Степана
Арсентійовича Макарчука (декана історичного
факультету у 1976–1994 роках), глибоку повагу
та подяку до якого проніс через усе своє життя.
Саме С. Макарчук спонукав здібного випускника
досліджувати проблеми української еміґрації зі
Східної Галичини та Північної Буковини на-
прикінці ХІХ – на початку ХХ ст. Молодий на-
уковець, ретельно опрацьовуючи джерела, де-
тально описав кожен куточок досліджуваного
регіону, з якого вимушено покинули рідні землі
українці в пошуках кращої долі. Цікавим дослід-
ницьким аспектом його роботи було відобра-
ження галицької трудової еміґрації в українських
народних піснях. Любов до історії та навики до-
слідження рідних теренів прищеплював школя-
рам (майбутнім студентам) працюючи штатним
співробітником (за сумісництвом) історичної
секції Малої академії наук.
У 1990 р. С. Качараба успішно захистив
кандидатську дисертацію на тему «Українська
трудова еміґрація із Східної Галичини і Північ-
ної Буковини наприкінці ХIХ – початку ХХ ст.
(1890–1914 рр.)»1. Науковий керівник через ба-
гато років у спогадах відзначав відповідальне
ставлення свого аспіранта як до наукової ро-
боти, так і до виконання службових обов’язків2.
На основі проведених наукових досліджень
Степан Качараба розробив навчальні спецкурси
для студентів, а саме «Українська еміґрація кінця
ХІХ – початку ХХ ст.», «Сучасна українська ді-
аспора», «Українці в світі». У 1992 р. С. Качараба
видав дві частини текстів лекцій «Українська
еміґрація зі Східної Галичини і Північної Буко-
вини в кінці ХIХ – на початку ХХ ст.»3, а 1995 р.
– монографію у співавторстві з Миколою Рожи-
ком «Українська еміґрація (1890–1914 рр.). Еміґ-
раційний рух зі Східної Галичини та Північної
Буковини у 1890–1914 рр.»4.
Молодий науковець працював асистентом
на кафедрі історії та етнографії України, а від
1992 р. – на посаді доцента цієї ж кафедри (тоді
ж отримав звання доцента). Попри педагогічну
працю впродовж 1990–1994 рр. займав посаду
заступника декана історичного факультету, від-
повідав за навчально-методичну, наукову та ви-
ховну роботу.
На початку 90-х років ХХ ст. Степан Пет-
рович активно включився в розробку навчаль-
них програм з історії України та всесвітньої
історії для загальноосвітніх шкіл та вищих на-
вчальних закладів5.
У 1998 році Степан Качараба очолив ка-
федру історичного краєзнавства. Завдяки його
енергії та ентузіазму кафедра поповнилася мо-
лодими дослідниками історії політичних, куль-
турних, освітніх, воєнних, побутових аспектів
життя окремих куточків України. Працівники ка-
федри стали співавторами навчальних посібни-
ків та підручника з історичного краєзнавства6.
З 2000/2001 навчального року на кафедрі відкри-
то спеціалізацію «Історичне краєзнавство», зго-
дом «Локальна історія», нині кафедра історич-
ного краєзнавства разом з кафедрою новітньої
історії України ім. Михайла Грушевського викла-
Історик, залюблений у рідний край: світлої пам’яті професора Степана Качараби
93
1 Качараба С. Українська трудова еміграція із Східної Галичини і Північної Буковини наприкінці ХIХ –
початку ХХ ст. (1890–1914 рр.). Автореф. дис. канд. іст. наук, Львівський державний університет імені Івана
Франка, 1990. 16 с.
2 Макарчук С. Побачене, почуте, пережите: Мемуарні мініатюри (Київ: Атіка, 2015), 189.
3 Качараба С. Українська еміграція зі Східної Галичини і Північної Буковини в кінці ХIХ – на початку
ХХ ст. Тексти лекцій. Львів, 1992. Ч. 1–2.
4 Качараба С., Рожик М. Українська еміграція (1890–1914 рр.) Еміграційний рух зі Східної Галичини та
Північної Буковини у 1890–1914 рр. Львів: б. в., 1995. 124 с
5 Програма з історії України та всесвітньої історії для загальноосвітніх шкіл (Львів, 1992); Історія
України. Програма курсу для студентів історичного факультету (Львів, 1997); Історія України. Плани семі-
нарських занять для студентів першого курсу університету (Львів, 1998); Програма курсу «Історія України»
для студентів університету (Львів, 1999).
6 Історичне краєзнавство. Навчальний посібник, ч. 1. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2006. 180 с.; Істо-
ричне краєзнавство. Напрями та методи історико-краєзнавчих досліджень: курс лекцій. (Львів, 2011) 305 с.;
Основи краєзнавства: підруч. для студ. вищ. навч. закл. Кол. авт.; за заг. ред. чл.-кор. НАНУ О.П. Реєнта.
Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2016. 276 с.
дає навчальні курси згідно спільної спеціалізації
«Історія України та історичне краєзнавство».
Степан Петрович був ініціатором прове-
дення циклу всеукраїнських історико-краєзнав-
чих конференцій «Історичні пам’ятки Гали-
чини». Під його керівництвом як завідувача
кафедрою, а згодом декана історичного факуль-
тету відбулося сім конференцій, матеріали яких
вийшли друком. Учасники заходу не обмежува-
лися лише колом науковців, працівників вищих
навчальних закладів. Оскільки краєзнавство є не
лише науковим напрямком, але й широким гро-
мадським рухом, в конференції брали участь
також співробітники історико-краєзнавчих уста-
нов, музеїв, фахові дослідники в галузі краєзнав-
чої проблематики. Такий симбіоз співпраці ака-
демічної науки і громадськості є корисним для
популяризації та розвитку історико-краєзнавчих
студій. У 2020 році до участі в конференції
вперше були запрошені студенти вишів, які
проявили вміння пошуку та критичного осмис-
лення історичних джерел, щире зацікавлення іс-
торико-краєзнавчою тематикою. Підготовлені та
опубліковані ними матеріали для багатьох стали
першою «пробою пера». До роботи з молоддю
С. Качараба ставився особливо ретельно, наго-
лошував, що саме їй творити майбутнє, активно
впливати на культурне та духовне життя рідного
краю. Курсові та дипломні роботи студентів
уміло вписувалися ним до науково-дослідної
теми «Галичина в контексті європейської історії
кінця XVIIІ – першої половини XX ст.». Водно-
час, спецкурси викладачів кафедри Степан Пет-
рович скеровував на розширення горизонтів
вивчення «малої» Батьківщини, засвоєння но-
вітніх методів досліджень територій і спільнот,
опанування нових моделей репрезентації мину-
лого в локальних проявах, на зображення ло-
кальних товариств творцями історичного про-
цесу, на розуміння краси і розмаїття традицій і
поглядів. Від 2010 р. року С.Качараба був чле-
ном Національної спілки краєзнавців України
(посвідчення від 29 березня 2010 р. підписане
патріархом краєзнавчих студій і промоутером
краєзнавчого руху Петром Троньком).
Тісні стосунки С. Качараба підтримував з
польськими науковцями. Разом із колегами з
Краківського педагогічного університету він до-
лучився до організації міжнародної конференції
«Львів: місто – суспільство – культура», яка від
1992 р почергово проводиться у Львові та Кра-
кові. Степан Петрович – єдиний учасник усіх чо-
тирнадцяти конференцій цієї серії, а в тематич-
них збірниках опублікував дванадцять статей.
Учений був членом української частини Комісії
істориків України та Угорщини. В межах міжна-
родної співпраці стажувався у Вроцлавському,
Яґеллонському, Ряшівському (Жешувському) та
інших зарубіжних університетах; брав участь у
виконані міжнародних проектів-ґрантів.
Одночасно з педагогічною роботою С. Ка-
чараба працював над докторською дисертацією,
яку 2003 р. успішно захистив в Інституті украї-
нознавства ім. І. Крип’якевича НАН України7.
Захисту передувала публікація ґрунтовної мо-
нографії «Еміґрація з Західної України»8, яка
стала підсумком наукових пошуків вченого.
Базою для написання праці слугували архівні
матеріали Польщі, Білорусі та, звісно, України,
зокрема документи усіх обласних архівів Захід-
ного реґіону. Докторська монографія С. Кача-
раби розкриває соціально-економічні та полі-
тичні передумови еміґраційного руху в Західній
Україні міжвоєнного періоду (Східна Галичина,
Західна Волинь, Західне Полісся), еміґраційну
політику польського уряду, зокрема, її націо-
нальний аспект, масштаби та динаміку еміґра-
ційного руху, законодавчі акти Польської дер-
жави щодо еміґраційних процесів. Водночас
дослідник проаналізував формування та розви-
ток державного еміґраційного апарату на захід-
ноукраїнських землях, утворення та діяльність
громадських об’єднань опіки над еміґрантами,
розселення західноукраїнських переселенців,
їх соціально-економічну та національно-куль-
турну адаптацію на чужині.
Науковий ступінь доктора наук та посада
професора не змінили ставлення Степана Пет-
ровича до наставників, колег та студентів. На-
уковий консультант професор С. Макарчук
згадував: «… цього науковця я проводив від
аспіранта до професора. У мої старші роки він
цього не забуває і є для мене свого роду ще одним
приятелем і другом з молодшого покоління…»9 .
У 2008 році С. Качараба очолив кафедру но-
вої та новітньої історії зарубіжних країн Львів-
ського національного університету імені Івана
Франка. Спільно із працівниками кафедри під-
готував програму з курсу «Новітня історія країн
Західної Европи і Америки (1918 – початок
1-2’2022 Алла Середяк, Руслан Сіромський К Р А Є З Н А В С Т В О
94
7 Качараба С. Еміграція з Західної України. 1919–1939. Автореф. дис. докт. іст. наук, НАН України, Ін-
ститут українознавства ім. І. Крип’якевича, Інститут народознавства, 2003. 31 с.
8 Качараба С. Еміграція з Західної України (1919 – 1939). Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2003. 416 с.
9 Макарчук С. Побачене, почуте, пережите: Мемуарні мініатюри. Київ: Атіка, 2015. 216 с.
ХХІ ст.)», був співавтором рекомендованого Мі-
ністерством освіти і науки України посібника з
історії країн Західної Європи та Північної Аме-
рики Нового часу (кінець XV – початок ХІХ ст.)
та практикуму з історії Західної Європи та Аме-
рики другої половини ХХ – початку ХХІ ст.10.
Еміграційні процеси продовжували бути у
центрі уваги вченого. Зокрема, особливості еміг-
рації з окремих воєводств і повітів Західної Ук-
раїни (Дрогобиччини, Рогатинщини, Поліського,
Волинського воєводств та ін.). За понад двадцять
років вивчення проблеми С. Качараба опубліку-
вав ряд ґрунтовних досліджень, що розкривають
причини та напрями української еміґрації зі Схід-
ної Галичини і Північної Буковини наприкінці
ХIХ – першої третини ХХ ст. у різні куточки сві-
ту – від Європи до Північної та Південної Аме-
рики. Зокрема, виокремив еміґраційні потоки до
Боснії та Герцеґовини, Франції, Аргентини, Бра-
зилії, США, Канади. Значну увагу у своїх дос-
лідженнях присвятив аналізові особливостей і
напрямів сезонової еміґрації галицьких і буко-
винських селян (наприклад, до Німеччини). Окрім
еміґрації українців, учений проаналізував еміґра-
ційні процеси в середовищі поляків (США),
німців та галицьких євреїв (до Аргентини та Па-
лестини). С. Качараба залишив нам аналіз еміґра-
ційної політики та законодавства країн поселен-
ня (Канада, США, Бразилія, Аргентина), значну
увагу приділяв вивченню заходів австрійського,
польського, канадського урядів щодо української
еміґрації з Галичини та Буковини. У його публі-
каціях також відображена урядова політика щодо
еміґрації євреїв із західноукраїнських земель.
Значний пласт досліджень складає еміґра-
ційна політика влади у Львові та в Західній
Україні загалом. У межах цієї проблематики ви-
окремимо студії, присвячені діяльності еміґрацій-
них органів Польщі у Західній Україні, зокрема
Еміґраційного Дому у Львові, Польського еміґра-
ційного товариства, Експозитури Еміґраційного
управління, Львівського представництва Варшав-
ської еміґраційної управи, Львівського відділу Єв-
рейського центрального еміґраційного товариства
«JEAS». Дотичними до цієї проблеми статті вче-
ного з історії функціонування мореплавних ком-
паній та участі їх агентури в еміґраційному русі.
Повноту картини еміґрації із Західної Ук-
раїни формують дослідження, присвячені об-
ставинам еміґрації, агітації потенційних еміґ-
рантів, творення образу країни поселення,
проблема еміґрації в діяльності політичних пар-
тій та рухів у Галичині, ставлення єврейської
громадськості Львова до еміґрації в Палестину
(у т.ч. політична пропаганда сіоністських пар-
тій та об’єднань), позиція Греко-Католицької
церкви до еміґрації українців. У 2014 р. Степан
Петрович у співавторстві із Романом Гораком,
Зіновієм Яворівським та Василем Кучеруком
видали монографію, присвячену Йосипу Оле-
ськіву (1860–1903) – ініціаторові й популяриза-
торові масової еміґрації українців до Канади11.
Вивчення джерел з історії української еміґра-
ції становить окрему когорту досліджень С. Ка-
чараби. Вчений проаналізував значення таких
газет, як «Український еміґрант» та «Chwila», до-
кументи Центрального державного історичного
архіву України у м. Львові, літературні твори су-
часників еміґраційного руху (наприклад, Андрія
Чайковського). Надзвичайну історико-краєзнавчу
цінність становить відкриття для громадськості
щоденника селянина з Покуття Івана Дорундяка,
в якому він описав свою подорож 1895 р. до Ка-
нади12. Після повернення мандрівник популяри-
зував у пресі цю країну як найбільш придатний
еміґраційний напрям, охарактеризував стано-
вище українського селянства в Австро-Угорщині,
описав шлях еміґранта зі Львова до порту Квебек
у Канаді. У «Щоденнику» також міститься знач-
ний матеріал про життя і побут перших україн-
ських поселенців у канадських Преріях.
Соціальна адаптації людини і проблеми вхо-
дження у нове суспільство, пристосування до
погодних умов складали ще один аспект дослід-
ницьких інтересів професора С. Качараби. На-
уковець довів, що ключову роль тут відігравала
Греко-Католицька церква. Саме священики
займалися опікою над українськими еміґрантами
Історик, залюблений у рідний край: світлої пам’яті професора Степана Качараби
95
10 Баран З., Качараба С., Сіромський Р., Чума Б. Історія країн Західної Європи та Північної Америки
Нового часу (кінець XV – початок ХІХ ст.): навчальний посібник, ред. Зоя Баран. Київ: Знання, 2015. 533 с.;
Качараба С., Сіромський Р. Історія Західної Європи та Америки другої половини ХХ – початку ХХІ ст.: прак-
тикум. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2015. 293 с.
11 Горак Р., Яворівський З., Качараба С., Кучерук В. Йосип Олеськів. Життя і діяльність. (Львів: Вид-во
«Проман», 2014. 440 с.
12 Качараба С. «Щоденник Івана Дорундяка (До історії української еміграції в Канаду)» // Вісник Львів-
ського університету. Серія історична 37, ч. 2 (2002). С. 128–172; Качараба С. «Щоденник Івана Дорундяка
як джерело до вивчення української еміграції в Канаду» // Історичні пам’ятки Галичини. Матеріали III нау-
кової краєзнавчої конференції 19 листопада 2004 р. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2005. С. 66–74.
у достатньо важкий для них час пристосування
до нових суспільних реалій (Німеччина, Боснія
та Герцеґовина). Окрім того, вчений простежив
організацію підтримки еміґрантів з боку львів’ян
та створених ними опікунських товариств.
Вивчення християнської опіки над україн-
ськими емігрантами спонукало Степана Петро-
вича заглибитися в окремі аспекти історії церкви
в країнах масового поселення українців – США
та Канаді. Найістотнішою проблемою станов-
лення церковної структури, на його думку, була
позиція Ватикану щодо організації церковних
громад і статусу греко-католицького духовен-
ства. Не менше значення мала і проблема взає-
мовідносин між священиками з Галичини та
Закарпаття. У центрі аналізу – особливості ста-
новлення Греко-Католицької церкви у цих краї-
нах, а також загальні тенденції релігійного та
обрядового характеру в діаспорі. Історії україн-
ських громад у різних державах світу Степан
Петрович присвятив декілька енциклопедичних
статей в авторитетних виданнях України13.
Впродовж 2006–2010 рр. С.Качараба був
членом Експертної ради з історичних наук Ви-
щої атестаційної комісії у Києві, долучився до
експертизи великої кількості дисертаційних
праць молодих науковців. Водночас, як автори-
тетний учений входив до спеціалізованих рад із
захисту дисертацій з історії у Львівському на-
ціональному університет імені Івана Франка, Ін-
ституті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН
України та Інституті народознавства НАН Ук-
раїни; виступав опонентом на захисті десятків
кандидатських дисертацій у наукових установах
Львова, Києва, Луцька, Івано-Франківська, Чер-
нівців. Степан Петрович був членом оргкомітетів
міжнародних і всеукраїнських наукових конфе-
ренцій та редколегій низки українських періо-
дичних фахових видань, зокрема у Львівському,
Прикарпатському, Східноєвропейському, Терно-
пільському університетах. В останні роки С. Ка-
чараба керував методологічним семінаром на іс-
торичному факультеті Львівського університету.
Багато зусиль професор приділяв вишколу
педагогічних і наукових кадрів. Під його керів-
ництвом десятеро аспірантів захистили канди-
датські дисертації з актуальних проблем історії
України та всесвітньої історії.
У 2017 році вищий навчальний заклад,
якому професор С. Качараба віддав усе своє сві-
доме життя, засвідчив свою повагу і шану при-
своївши почесне звання «Заслужений професор
Львівського національного університету імені
Івана Франка». Визнанням істотного значення
наукових розробок науковця для розвитку істо-
ричної науки стало його відзначення Нагрудним
знаком «За наукові досягнення» (2008 р.). Однак
найвищою нагородою Степан Петрович вважав
щирість у стосунках і повагу колег, родини, усіх,
хто оточував його на життєвій ниві.
У лютому 2019 р. Степана Качарабу обрали
деканом історичного факультету. Очолити фа-
культет йому довелося в нелегкий час. Вже з
2020-го року йому довелося організувати роботу
структурного підрозділу в умовах епідемічних
обмежень, зумовлених поширенням коронаві-
русної інфекції (COVID-19). Час показав, що це
не було найважчим викликом, 24 лютого 2022 р.
роботу не тільки вишів, а й усієї країни паралі-
зувала російська агресія, повномасштабна
війна, розв’язана східним сусідом проти Укра-
їнської Держави. Завершувати навчальний рік
довелося в надзвичайно скрутних умовах. А для
наукової спільноти Львівського національного
університету імені Івана Франка травень затьма-
рився ще й втратою декана історичного факуль-
тету, колеги, щирого товариша.
Нам завжди бракуватиме привітної посміш-
ки Степана Петровича, бракуватиме його «а з
якого дива?» замість «чому?», його уміння пе-
ревести на жарт напругу, яка нерідко супрово-
джує робочі будні. Любив співати, мав чудовий
голос, відтак бракуватиме його співу, а україн-
ських пісень у його репертуарі було багато, на
усі нагоди: і веселих, і ліричних, і тужливих…
Непересічне почуття гумору колеги та викла-
дача назавжди залишиться у пам’яті усіх, хто
мав нагоду особистого спілкування. Колишній
наш студент (випускник історичного факуль-
тету 2010 року), а нині головний редактор
науково-популярного журналу «Локальна істо-
рія», керівник Центру дослідження українсько-
польсько-словацького пограниччя Українського
Католицького Університету, шеф-редактор он-
лайн-архіву усноісторичних та візуальних джерел
«Жива історія»14 Віталій Ляска зустрівся з того-
1-2’2022 Алла Середяк, Руслан Сіромський К Р А Є З Н А В С Т В О
96
13 Качараба С., Киричук Ю. «Українська діаспора» // Довідник з історії України. Київ: Генеза, 1999. Т 3.
С. 408–409; Качараба С. «Еміграція» // Довідник з історії України. Київ: Генеза, 2001. С. 230–233; Качараба С.
«Еміграція» // Історія України. Енциклопедичний довідник з історії України. Видання 3-є. Київ: Генеза, 2008.
С. 379–382.
14 Див.:https://livehistory.org.ua/?fbclid=IwAR0WBOOHyriTpmLSI3pTGuS96BqkVnMMiz7y9Nespdlyyg-
XGR8Xgjr3yj5Q
часним деканом історичного факультету і 5 лю-
того 2021 року вийшла чергова передача з циклу
популярних програм «Без брому» під назвою
«Українці за океаном: загублені на Гаваях, раб-
ство Бразилії, гомстеди Канади»15. Відтак ми ма-
ємо чудову відеозгадку, дякуючи Віталію, який,
відгукнувшись на смерть свого викладача, відмі-
тив, що в розмові зі Степаном Петровичем була
найвища концентрація жартів серед усіх випусків
програми: «У тій розмові Степан Петрович був
нашим найрадіснішим гостем. І таким ми його
пам’ятатимемо – привітним та усміхненим»16.
Степан Качараба відійшов від нас сповне-
ний задумів та творчих планів. Важка і швид-
коплинна хвороба не дозволила йому їх реалі-
зувати, хоч боровся з нею до останнього подиху.
Наукове товариство, чисельні друзі, рідні пам’я-
татимуть Степана Петровича, сповненого енер-
гії, турботливого у стосунках, твердого в реалі-
зації творчих планів.
Історик, залюблений у рідний край: світлої пам’яті професора Степана Качараби
97
15 Див.:https://localhistory.org.ua/videos/bez-bromu/diiaspora-stepan-kacharaba/?fbclid=IwAR3zXBCfe0B4zp-
wkywGEGXU-SM1fkYCdSvCbfHvnC_uE65MKgruRbZudYOs
16 Див.:https://www.facebook.com/LokalnaIstoria. 3.05.2022.
1987 Відображення галицької трудової емігра-
ції в українських народних піснях кінця ХIX – по-
чатку ХХ ст.”. Молоді вчені-суспільствознавці
УРСР – 70-річчю Великого Жовтня: тези республі-
канської науково-практичної конференції. Львів,
1987. 163–164.
1989 Ідея возз’єднання українського народу в
творчості прогресивних діячів культури кінця ХIX –
початку ХХ ст.”. Вісник Львівського університету.
Серія історична 25 (1989): 16–26 (спів-автор – С. Ма-
карчук).
“Трудова еміграція в контексті класової бо-
ротьби українського селянства Східної Галичини в
кінці ХIX – початку ХХ ст.”. Республіканська на-
укова конференція, присвячена 50-річчю возз’єд-
нання Західної України з Українською РСР в скла-ді
Союзу РСР: тези доповіді. Львів, 1989. 52–53.
Рецензія: Інтернаціональна солідарність трудя-
щих західноукраїнських земель з Республіканською
Іспанією. Збірник документів та матеріалів. Київ,
1988. 480. Архіви України 5 (1989): 75–76 (співав-
тор – Ю. Киричук).
1990 “Еміграція галицьких селян в Боснію
і Герцоговину наприкінці ХIХ – на початку
ХХ ст.”. Проблеми слов’янознавства 42 (1990): 66–
73. (співавтор – С. Мовчан).
“Еміграція галицьких селян в Російську імпе-
рію в кінці ХIХ ст.”. Український історичний жур-
нал 9 (1990): 30–36.
“Трудова західноукраїнська еміграція в кінці
ХIХ–на початку ХХ ст.: питання історичного ана-
лізу”. Еміграція населення західноукраїнських зе-
мель до Північної Америки на рубежі XIX – ХХ ст.
Її роль в освоєнні Канадського Заходу. Матеріали
міжнародної конференції. Чернівці, 1990. 72–75.
Українська трудова еміграція із Східної Гали-
чини і Північної Буковини наприкінці ХIХ – по-
чатку ХХ ст. (1890–1914 рр.), автореф. дис. канд.
іст. наук. Львів, 1990. 16.
1992 “Роль морехідних компаній та їх агентури
в еміграційному процесі”. Українська еміграція. Іс-
торія і сучасність. Матеріали міжнародної наукової
конференції, присвячених сторіччю еміграції укра-
їнців до Канади. Львів, 1992. 47–58.
“Сезонна еміграція галицьких і буковин-
ських сільськогосподарських робітників до Німеч-
чини”. Вісник Львівського університету. Серія
історична 2 (1992): 57–66.
Українська еміграція зі Східної Галичини і Пів-
нічної Буковини в кінці ХIХ – на початку ХХ ст.
Тексти лекцій, ч. 1–2. Львів, 1992.
1993 “Ставлення австрійського уряду до укра-
їнської еміграції з Галичини та Буковини”. Вісник
Львівського університету. Серія історична 29.
(1993): 88–99.
1994 “Проблема еміграції в політичній пропа-
ганді галицького москвофільства”. Республіканець
1 (1994): 28–31.
1995 “Еміграційна політика Польщі у міжво-
єнний період”. Наукові зошити історичного факуль-
тету Львівського університету 1 (1997): 103–105.
Українська еміграція. Еміграційний рух зі
Східної Галичини та Північної Буковини у 1890–
1914 рр. Львів, 1995. 124 (співавтор – М. Рожик).
1997 “Emigracia sezonowa galiciyskich i buko-
wińskich roboników rolnych do Niemiec”. Chlopi,
naród, kultura 5 (Zeszów, 1997): 201–211.
1998 “Напрямки української еміграції зі Східної
Галичини і Північної Буковини наприкінці ХIХ – на
початку ХХ ст.”. Вісник Львівського університету.
Серія історична 33 (1998): 114–121.
1999 “Еміграційний Дім у Львові”. Львів:
місто, суспільство, культура 3. Спеціальний випуск
Вісника Львівського університету. Серія історична
(1999): 513–517.
“Оповідання і чутки про еміграцію в Галичині
наприкінці ХIХ – на початку ХХ ст.”. Народознавчі
зошити 2 (1999): 150–153.
“Польське еміграційне товариство у Львові
(1927–1939 рр.)”. Вісник Львівського університету.
Серія історична 34 (1999): 479–485.
“Українська діаспора”. Довідник з історії Ук-
раїни, т. 3. Київ: Генеза, 1999. 408–409 (співавтор –
Ю. Киричук).
Вибрана бібліографія доктора історичних наук, професора Степана Качараби
“Участь морехідних компаній в організації пе-
реселення західноукраїнського селянства в Латин-
ську Америку у міжвоєнний період (1918–1939
рр.)”. Наукові зошити історичного факультету
Львівського університету 2 (1999): 169–181.
Рецензія: Andrzej A. Zięba, Ukraincy w Kanadzie
wobec Polaków i Polski (1914–1939). Kra-ków, 1998.
404. Вісник Львівського університету. Серія істо-
рична 34 (1999): 546–548.
2000 “Вплив законодавства США на україн-
ську еміграцію (1919–1939 рр.)”. Питання історії
України 4 (Чернівці, 2000): 170–175.
“Роль мореплавних компаній та їх агентури в
еміграційному русі на Західній Україні (1919–1939)”.
Вісник Львівського університету. Серія історична
35–36 (2000): 274–285.
2001 “Вплив законодавства Канади на україн-
ську трудову еміграцію з Польщі (1919–1939)”. Ак-
туальні проблеми державного управління 5 (Львів,
2001): 282–291.
“Газета “Український емігрант” як літописець
еміграції із Західної України”. Історичні пам’ятки
Галичини. Матеріали наукової краєзнавчої конфе-
ренції. Львів, 2001. 64–70.
“Газета “Chwila” як джерело до вивчення еміг-
рації євреїв із Західної України в Палестину”. Акту-
альні проблеми державного управління. Збірник на-
укових праць 6 (Львів, 2001): 310–319.
“Еміграція”. Довідник з історії України (А–Я),
вид. 2-е, доопрацьоване і доповнене, ред. Ігор Під-
кова і Роман Шуст. Київ: Генеза, 2001. 230–233.
“Еміграція населення Західної України в Арген-
тину (1919–1939)”. Наукові зошити історичного фа-
культету Львівського університету 4 (2001): 184–196.
“Еміграція євреїв із Західної України в Арген-
тину (1919–1939)”. Наукові записки Тернопільського
державного педагогічного університету ім. В. Гна-
тюка. Серія: Історія 13 (2001): 135–142.
“Заячківський Микола”. Довідник з історії Ук-
раїни, ред. Ігор Підкова і Роман Шуст. Київ: Генеза,
2001. 255–256.
“Соціальна характеристика емігрантів з По-
льщі в Аргентину у міжвоєнний період (1919–
1939)”. Народознавчі зошити 3 (2001): 433–439.
“Товариство “Польська опіка над співвітчизни-
ками за кордоном” у Львові (1927–1939)”. Історико-
політичні проблеми сучасного світу 8 (Чернівці,
2001): 110–118.
2002 “Експозитура Еміграційного уряду у
Львові (1923–1932)”. Lwów: miasto-spoleczeństwo-
kultura 4 (2002): 333–345.
“Еміграційна політика Польщі та її реалізація
на Західній Україні (1919–1939)”. Проблеми слов’я-
нознавства. Збірник наукових праць Львівського на-
ціонального університету імені Івана Франка 52
(2002): 73–86.
“Еміграційні органи Польщі на Західній Ук-
раїні (1919–1939 рр.)”. Наукові записки Національ-
ного університету “Острозька академія”. Історичні
науки 2 (2002): 96–105.
“Еміграція євреїв із Західної України в Палес-
тину у 1919–1939 роках”. Модерна Україна 7
(2002): 119–140.
“Етапи еміграції євреїв із Західної України в
Палестину у 1919–1939 рр.”. Дрогобицький краєз-
навчий збірник. Спецвипуск до 60-річчя УПА
(2002): 326–339.
“Імміграційна політика Канади та її вплив на
українську еміграцію з Польщі (1919–1939 рр.)”.
Питання історії України 5. (Чернівці, 2002): 91–96.
“Львівське представництво Варшавського еміг-
раційного управління (1923–1932)”. Вісник Львів-
ської комерційної академії. Серія – Гуманітарні
науки 4 (2002): 124–132.
“Львівський відділ Єврейського центрального
еміграційного товариства “JEAS” (1924–1939)”.
Проблеми гуманітарних наук. Наукові записки
ДДПУ 9 (2002): 172–182.
“На сторожі вогню у світогляді нашого на-
роду”. За вільну Україну. 28 серпня 2001.
“Трудова еміграція із Західної України в Ка-
наду (1919–1939)”. Вісник Львівського універси-
тету. Серія історична 37, ч. 1 (2002): 350–364.
“Трудова еміграція із Західної України у
Францію (1919–1939)”. Науковий і культурно-про-
світній краєзнавчий часопис “Галичина” 8 (2002):
95–107.
“Щоденник Івана Дорундяка (До історії україн-
ської еміграції в Канаду)”. Вісник Львівського уні-
верситету. Серія історична 37, ч. 2 (2002): 128–172.
Рецензія: “Та, що гідно заступила батька (Горинь
В. Катерина Грушевська (1900–1943)… Що стояла на
сторожі “огню в світогляді українського народу”.
Львів, 2000. 114)”. Дзвін 10 (2001): 146–148.
2003 “Вплив Варшавського еміграційного син-
дикату на еміграцію із Західної України (1930–
1939)”. Наукові зошити історичного факультету
Львівського національного університету імені Івана
Франка 5–6 (2003): 204–210.
“Вплив законодавства Бразилії на еміграцію із
Західної України (1919–1939)”. Питання історії Ук-
раїни 6. Збірник наукових статей кафедри історії
України Чернівецького національного університету
ім. Ю. Федьковича (2003): 144–148.
“Документи ЦДІА України у Львові про еміг-
рацію із Західної України у Францію (1919–1939)”.
Історичні пам’ятки Галичини. Матеріали II науко-
вої краєзнавчої конференції (21 листопада 2002 р.).
Львів, 2003. 55–66.
Еміграція з Західної України (1919–1939).
Львів: Місіонер, 2003. 416.
Еміграція з Західної України. 1919–1939, авто-
реф. дис. докт. істор. наук. Львів, 2003. 31.
“Сезонна еміграція із Західної України в Німеч-
чину (1919–1939)”. Вісник Львівського універси-
тету. Серія історична 38 (2003): 219–241.
1-2’2022 Алла Середяк, Руслан Сіромський К Р А Є З Н А В С Т В О
98
Історик, залюблений у рідний край: світлої пам’яті професора Степана Качараби
99
“Трудова еміграція із Західної України в Брази-
лію (1919–1939)”. Наукові записки Тернопільського
державного педагогічного університету ім. В. Гна-
тюка. Серія: Історія 1 (2003): 211–221.
2004 “Вплив законодавства Аргентини на емігра-
цію з Західної України (1919–1939 рр.)”. Ефективність
державного управління. Збірник наукових праць
Львівського регіонального інституту державного уп-
равління Національної Академії державного управ-
ління при президентові України 5 (2004): 139–146.
“Еміграція з Поліського воєводства (1919–
1939)”. Шляхами історії. Науковий збірник історич-
ного факультету ЛНУ ім. Івана Франка на пошану
професора Костянтина Кондратюка. Львів: Піра-
міда, 2004: 348–364.
“Основні риси української трудової еміграції
кінця ХIХ – першої третини ХХ ст.”. Заробітчанство
як вибір майбутнього: проблеми соціально-психоло-
гічної адаптації дітей, батьки яких перебувають на
заробітках за кордоном. Львів, 2004. 78–88.
“Трудова еміграція з Західної України: історіог-
рафія проблеми”. Міжнародні зв’язки України: на-
укові пошуки і знахідки 13 (2004): 328–337.
“Щоденник Івана Дорундяка як джерело до ви-
вчення української еміграції в Канаду”. “Історичні
пам’ятки Галичини”. Матеріали III наукової краєз-
навчої конференції (19 листопада 2004 р.). Львів,
2005. 66–74.
“Emigracja Żydów z Ukrainy Zachodniej do Sta-
nów Zjednoczonych w latach 1919–1939”. Świat nie-
pożegnany: Żydzi na dawnych ziemiach wschodnich
Rzeczypospolitej w XVIII–XX wieku: praca zbiorowa.
Warszawa: Instytut Studiów Politycznych PAN, 2004:
77–87.
2005 “Від свободи імміграції до рестрикціо-
нізму: вплив законодавства США на українську
еміграцію наприкінці XIX – першій третині ХХ ст.”.
Вісник Львівського університету. Серія історична
39–40 (2005): 300–314.
“Еміграційна політика польського уряду що-до
євреїв у 1919–1939 рр. Поляки, українці, білоруси,
литовці у міжвоєнній Польщі (1921–1939)”. Мате-
ріали міжнародної наукової конференції (8–9 жовтня
2004 р.). Дрогобич, 2005. 52–63.
“Єврейська еміграція в політиці польського
уряду у 1919–1939 рр.”. Науковий вісник Черні-
вецького університету. Історія. Політичні науки.
Міжнародні відносини 272. (2005): 143–149.
“Трудова еміграція з Рогатинщини (кінець ХIХ
– початок ХХ ст.)”. Рогатинська земля: історія та су-
часність. Матеріали III наукової конференції (26 бе-
резня 2002 р.). Львів, 2005. 147–156.
“Участь львів’ян в організації опіки над еміг-
рантами (1921–1939)”. Lwów: miasto-spoleczeństwo-
kultura 5 (2005): 397–407.
2006 Історичне краєзнавство. Навчальний посіб-
ник. Ч. 1. Львів: вид. центр ЛНУ імені Івана Франка,
2006. 180 (співавтори – В. Голубко, А. Середяк).
“Проблема єврейської прабатьківщини в полі-
тичній пропаганді сіоністських партій та об’єднань
Західної України”. Історико-культурна спад-щина
Прикарпаття. Науковий збірник на пошану Петра
Арсенича з нагоди його 70-річчя та 45-річчя істо-
рико-краєзнавчої діяльності. Івано-Франківськ: Вид-
во “Нова зоря”, 2006: 513–525.
“Українська еміграція з Галичини в Аргентину
наприкінці XIX – першій третині ХХ ст.”. Етнічна
культура українців, ред. Михайло Глушко. Львів,
2006. 82–91.
2007 “Василь Мудрий – редактор часопису
“Діло” (1927–1935 роки)”. Історична пам’ять. На-
уковий збірник 1 (2007): 78–85.
“Законодавство Бразилії щодо української еміг-
рації з Галичини наприкінці XIX – першій третині
ХХ ст.”. Міжнародні зв’язки України: наукові по-
шуки і знахідки 16 (2007): 203–216.
“Місце Росії у системі колективної безпеки в Єв-
ропі”. Україна, Польща, Німеччина в Європі. Львів:
Львівський національний університет імені І. Фран-
ка, 2007. 109–116 (співавтор – І. Федик)
“Ставлення єврейської громадськості Львова до
проблеми еміграції в Палестину (1919–1939)”. Львів:
місто, суспільство, культура 6 (2007): 523–535.
2008 “Документи ЦДІА України у Львові про
українську еміграцію до Бразилії наприкінці XIX
– на початку ХХ ст.”. Історичні пам’ятки Галичини.
Матеріали IV наукової краєзнавчої конференції до
150-річчя від дня народження Івана Франка (10 лис-
топада 2006 р.). Львів, 2008. 378–386.
“Еміграція”, Історія України: А–Я. Енциклопе-
дичний довідник, вид. 3-є доопрацьоване і допов-
нене, ред. Ігор Підкова, Роман Шуст, Ігор Гирич.
Київ: Генеза, 2008. 379–382.
“Етнодемографічний розвиток Галичини за умов
австрійського панування”. Галичина: етнічна історія.
Тематичний збірник статей. Львів, 2008. 116–130.
“Ізраїль”, Світова історія: ХХ століття. Енцик-
лопедичний словник, ред. Ігор Підкова та Роман
Шуст. Львів: Літопис, 2008. 323–328.
“Сезонна еміграція зі Східної Галичини в Ні-
меччину у першій третині ХХ ст.”. Україна: куль-
турна спадщина, національна свідомість, держав-
ність 16. Ювілейний зб. на пошану Івана Патера
(2008): 207–217.
2009 Василь Мудрий – громадський діяч, полі-
тик, публіцист. Дрогобич, 2009. 240. (співавтор –
Я. Комарницький).
“Післямова”. Михайло Василик, Українці Ар-
гентини: історія та сучасність. Львів: Вид-во Укра-
їнського Католицького Університету, 2009. 248–255.
“Польська еміграція із Західної України до
США (1919–1939 рр.)”. Україна – Європа – Світ.
Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія,
Міжнародні відносини 2 (Тернопіль, 2009): 90–99.
2010 “Експозитура Еміграційного управління у
Львові в системі польських еміграційних інституцій”.
Lwów: miasto-spoleczeństwo-kultura 7 (2010): 157–167.
2011 “Греко-католицька церква у ставленні
до української еміграції з Галичини наприкінці
XIX – на початку XX ст.”. Вісник Львівського уні-
верситету. Серія історична 46 (2011): 116–130.
“Діяльність греко-католицького духовенства
серед сезонних емігрантів у Німеччині (1900–
1914)”. Вісник Львівської комерційної академії.
Серія – гуманітарні науки 10 (2011): 188–196.
“Документи ЦДІА України у Львові про сус-
пільну опіку Греко-католицької церкви над україн-
ською еміграцією у Бразилії та Аргентині (кінець
XIX – початок ХХ ст.)”. Історичні пам’ятки Гали-
чини. Матеріали V наукової краєзнавчої конференції
(12 листопада 2011 р.). Львів, 2011. 203–212.
“Суспільна опіка Греко-католицької церкви над
українською еміграцією в Боснії та Герцеговині (кі-
нець XIX – початок ХХ ст.)”. Україна – Європа – Світ.
Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія,
Міжнародні відносини 5, ч. 2 (2011): 275–282.
2012 “Греко-католицька церква у США напри-
кінці XIX – на початку XX ст.: проблеми станов-
лення”. Україна: культурна спадщина, національна
свідомість, державність 21 (2012): 361–369.
2013 “Бразилійський гаразд” Андрія Чайков-
ського: історична реальність чи художній вими-
сел?”. Вісник Львівського університету. Серія істо-
рична 48 (2013): 104–114.
“Душпастирська опіка Греко-католицької цер-
кви над українською еміграцією у Боснії та Герце-
говині (кінець XIX – початок ХХ ст.)”. Вісник
Львівського університету. Серія історична 49
(2013): 130–143.
“Еміграційна політика Польщі та її реалізація у
Волинському воєводстві (1921–1939 рр.)”. Волинська
трагедія: через історію до порозуміння. Матеріали
Всеукраїнської наукової конференції (19–20 червня
2013 р.). Луцьк: Східноєвропейський національний
університет ім. Лесі Українки, 2013. 128–139.
2014 “Вплив Першої світової війни на емігра-
цію із Західної України”. Перша та друга світові
війни в історії людства (до 100-річчя початку Пер-
шої і 75-річчя початку Другої світових воєн): мо-
нографія, ред. Сергій Троян. Київ: ДП “НВЦ “Пріо-
ритети”, 2014. 213–226.
“З Галичини до Америки: подорож українського
емігранта (кінець ХIХ – початок ХХ ст.)”. Lwów: mi-
asto-spoleczeństwo-kultura 9 (2014): 136–144.
Йосип Олеськів. Життя і діяльність. Львів:
Вид-во “Проман”, 2014. 440. (співавтори – Р. Го-рак,
В. Кучерук, З. Яворівський).
2015 Історія Західної Європи та Америки дру-
гої половини ХХ – початку ХХI ст.: практикум.
Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2015. 293 (співав-
тор – Р. Сіромський).
Історія країн Західної Європи та Північної
Америки Нового часу (кінець ХV – початок ХIХ
ст.): навч. посіб., ред. Зоя Баран. Київ: Знання, 2015.
533 (співавтори – З. Баран, Р. Сіромський, Б. Чума).
“Німецька еміграція з Волинського воєводства
(1919–1939)”. Вісник Львівського університету.
Серія історична 51. (Львів, 2015): 265–274.
“Польська еміграція із Західної України до Бра-
зилії у міжвоєнний період”. Україна: культурна спад-
щина, національна свідомість, державність 21. Юві-
лейний збірник на пошану Юрія Сливки (Львів,
2015): 113–122.
Рецензія: “Волинь у культурному просторі між-
воєнної Польщі (Крамар Юрій, Західна Волинь 1921–
1939 рр.: національно-культурне та релігійне життя:
монографія. Луцьк: Східноєвропейський національ-
ний університет ім. Лесі Українки, 2015. 404)”. На-
уковий вісник Східноєвропейського національного
університету імені Лесі Українки. Серія: Історичні
науки 5 (2015): 181–183.
2016 “До питання про еміграцію з Дрогобицького
повіту наприкінці ХIХ – початку ХХ ст.”. Дрогобиць-
кий краєзнавчий збірник. Спецвипуск 3 (2017): 82–90.
“Німецька еміграція із Західної України у між-
воєнний період (1919–1939 рр.)”. Німці в історії Во-
лині. Матеріали міжнародної науково-практичної
конференції (1–2 жовтня 2015 р.). Луцьк: ПК “Твер-
диня”, 2016. 212–218.
2017 “Мігранти в міському просторі Львова на-
прикінці ХIХ – початку ХХ ст.”. Львів: місто – сус-
пільство – культура 10, ч. 2: Львів/Lwów/Lemberg як
міські простори: уявлення, досвід, практики. Вісник
Львівського університету. Серія історична. Спеціаль-
ний випуск (2017): 434–450.
Умови життя, насильство і демографічні зміни
в модерній Центральній Європі. Львів: ђЛНУ імені
Івана Франка, 2017. 70 (співавтори – А. Козицький,
Р. Ліповскі).
2018 “Грецька незалежна церква в Канаді: мета-
морфози обрядового і релігійного характеру”. Рефор-
мація як суспільне явище: український вимір. Мате-
ріали міжнародної наукової конференції (3–4 жовтня
2017 р.). Львів, 2018. 160–179.
2019 “Ізраїль”, Світова історія ХХ–XXI сто-
літь. Енциклопедичний словник, вид. друге, допов-
нене, ред. Ігор Підкова і Роман Шуст. Львів: Про-
стір-М, 2019. 417–425.
“Ольмерт Єгуд”, Світова історія ХХ–XXI сто-
літь. Енциклопедичний словник, вид. друге, допов-
нене, ред. Ігор Підкова і Роман Шуст. Львів: Про-
стір-М, 2019. 776.
“Шарон Арієль”, Світова історія ХХ–XXI сто-
літь. Енциклопедичний словник, вид. друге, допов-
нене, ред. Ігор Підкова і Роман Шуст. Львів: Про-
стір-М, 2019. 1226.
2020 “Ізраїль”, Світова історія: ХХ–ХХІ сто-
літь. Енциклопедичний словник, вид. третє, допов-
нене, ред. Ігор Підкова і Роман Шуст. Львів: ЛНУ
імені І. Франка, 2021. 417–425.
“Натаньягу Беньямін”, Світова історія: ХХ–
ХХІ століть. Енциклопедичний словник, вид. третє,
доповнене, ред. Ігор Підкова і Роман Шуст. Львів:
ЛНУ імені І. Франка, 2021. 738.
1-2’2022 Алла Середяк, Руслан Сіромський К Р А Є З Н А В С Т В О
100
Історик, залюблений у рідний край: світлої пам’яті професора Степана Качараби
101
“Ольмерт Єгуд”, Світова історія: ХХ–ХХІ сто-
літь. Енциклопедичний словник, вид. третє, допов-
нене, ред. Ігор Підкова і Роман Шуст. Львів: ЛНУ
імені І. Франка, 2021. 776.
“Струтинський Михайло Михайлович”, За-
хідно-Українська Народна Республіка 1918–1923.
Енциклопедія: До 100-річчя Західно-Української На-
родної Республіки. Т. 3: П–С. Івано-Франківськ: Ма-
нускрипт-Львів, 2020. С. 534-535.
“Шарон Арієль”, Світова історія: ХХ–ХХІ сто-
літь. Енциклопедичний словник, вид. третє, допов-
нене, ред. Ігор Підкова і Роман Шуст. Львів: ЛНУ
імені І. Франка, 2021. 1226.
Рецензія: “Європейський народ, забутий в історії
(Україна в історії Європи ХІХ – початку ХХІ ст.: іс-
торичні нариси: монографія. За ред. чл.-кор. НАН Ук-
раїни Степана Віднянського. Київ: Інститут історії
України НАН України, 2020. 814)”. Проблеми всес-
вітньої історії: науковий журнал 2(11) (2020): 201–
207 (cпівавтор – Р. Сіромський).
2021 “Ізраїль”, Світова історія: ХХ–ХХІ сто-
літь. Енциклопедичний словник у двох томах, вид.
четверте, доопрацьоване і доповнене, ред. Ігор Під-
кова і Роман Шуст. Т. 1: А–К. Львів: ЛНУ імені І.
Франка, 2021. 456–465.
“Натаньягу Беньямін”, Світова історія: ХХ–
ХХІ століть. Енциклопедичний словник у двох
томах, вид. четверте, доопрацьоване і доповнене,
ред. Ігор Підкова і Роман Шуст. Т. 2: Л–Я. Львів:
ЛНУ імені І. Франка, 2021. 143.
“Ольмерт Єгуд”, Світова історія: ХХ–ХХІ сто-
літь. Енциклопедичний словник у двох томах, вид.
четверте, доопрацьоване і доповнене, ред. Ігор Під-
кова і Роман Шуст. Т. 2: Л–Я. Львів: ЛНУ імені І.
Франка, 2021. 192–193.
“Шарон Арієль”, Світова історія: ХХ–ХХІ сто-
літь. Енциклопедичний словник у двох томах, вид.
четверте, доопрацьоване і доповнене, ред. Ігор Під-
кова і Роман Шуст. Т. 2: Л–Я. Львів: ЛНУ імені І.
Франка, 2021. 690–691.
Галина Денисенко (м. Київ)
старший науковий співробітник
відділу історії України другої половини ХХ ст.
Інституту історії України НАН України
E-mail: denisenko51@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/ 0000-0003-4672-1586
На сторожі культурних цінностей (Сергій Іванович Кот)
Двадцять восьмого березня 2022 р. пішов із життя Сергій Іванович Кот, доктор
історичних наук, провідний науковий співробітник, чудовий організатор і керів-
ник, надзвичайно світла, щира і доброзичлива людина, надійний друг і товариш.
Він пройшов усі щаблі наукової кар’єри – від старшого інженера до керівника
Центру досліджень історико-культурної спадщини України відділу історії України
другої половини ХХ ст. Інституту історії України НАН України.
Сергій Іванович народився 22 жовтня 1957 р. у родині, коріння якої
походило з Київщини. Мама була родом із старовинного козацького села
Телешівка Рокитнянського району на півдні області, а тато – з смт. По-
ліського (колишнє старовинне містечко Хабне) на її північному заході,
практично на кордоні з Білоруссю.
Любов до традицій, культури регіону прохо-
дила з Сергієм все життя – у спогадах про рід-
них, друзів із далекого дитинства. Після закін-
чення 154–ї київської середньої школи у 1975 р.
Сергій Кот продовжив навчання на історико–пе-
дагогічному факультеті Київського державного
педагогічного інституту ім. О.М. Горького (нині
– Національний педагогічний університет ім. М.
Драгоманова), який закінчив з відзнакою у 1980
р. З серпня 1980 р. почав працювати у щойно
створеному відділі історико–краєзнавчих до-
сліджень Інституту історії АН УРСР.
З перших днів роботи у відділі Сергій Іва-
нович був у команді однодумців з відновлення і
розбудови краєзнавства, підготовки і прове-
дення всеукраїнських історико–краєзнавчих та
Першої всесоюзної конференції з історичного
краєзнавства в 1987 р. у Полтаві. Він – один
із авторів колективної монографії «Історичне
краєзнавство в Українській РСР» (К., 1989), збір-
ника наукових праць «Репресоване краєзнав-
ство» (К., 1992). Ним були виявлені документи
про діяльність визначних краєзнавців, музейних
і бібліотечних діячів Г. Брілінга, І. Зборовського
та В. Отамановського, репресованих радянським
тоталітарним режимом, імена яких введені до
наукового обігу. Його публікації про діячів
української науки і культури Д. Антоновича,
mailto:denisenko51@gmail.com
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202473 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2222-5250 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:19:55Z |
| publishDate | 2022 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Середяк, А. Сіромський, Р. 2025-03-25T18:53:59Z 2022 Історик, залюблений у рідний край: світлої пам’яті професора Степана Качараби / А. Середяк, Р. Сіромський // Краєзнавство. — 2022. — № 1-2. — С. 92-101. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202473 3 травня 2022 року відійшов у засвіти Степан Петрович Качараба – професор історії, декан історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, багатолітній завідувач кафедри історичного краєзнавства, кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн, надійний і чуйний колега, завзятий наставник молоді, життєлюб. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство In memoriam Історик, залюблений у рідний край: світлої пам’яті професора Степана Качараби The Historian Who is in Love with Native Land: to Commemorate the Professor Stepan Kacharaba Article published earlier |
| spellingShingle | Історик, залюблений у рідний край: світлої пам’яті професора Степана Качараби Середяк, А. Сіромський, Р. In memoriam |
| title | Історик, залюблений у рідний край: світлої пам’яті професора Степана Качараби |
| title_alt | The Historian Who is in Love with Native Land: to Commemorate the Professor Stepan Kacharaba |
| title_full | Історик, залюблений у рідний край: світлої пам’яті професора Степана Качараби |
| title_fullStr | Історик, залюблений у рідний край: світлої пам’яті професора Степана Качараби |
| title_full_unstemmed | Історик, залюблений у рідний край: світлої пам’яті професора Степана Качараби |
| title_short | Історик, залюблений у рідний край: світлої пам’яті професора Степана Качараби |
| title_sort | історик, залюблений у рідний край: світлої пам’яті професора степана качараби |
| topic | In memoriam |
| topic_facet | In memoriam |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202473 |
| work_keys_str_mv | AT seredâka ístorikzalûbleniiurídniikraisvítloípamâtíprofesorastepanakačarabi AT síromsʹkiir ístorikzalûbleniiurídniikraisvítloípamâtíprofesorastepanakačarabi AT seredâka thehistorianwhoisinlovewithnativelandtocommemoratetheprofessorstepankacharaba AT síromsʹkiir thehistorianwhoisinlovewithnativelandtocommemoratetheprofessorstepankacharaba |