Український акцент Історичного семінару у Гайдельберзькому університеті Рупрехта-Карла
Збережено в:
| Дата: | 2022 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2022
|
| Назва видання: | Краєзнавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202478 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Український акцент Історичного семінару у Гайдельберзькому університеті Рупрехта-Карла / Т. Перга // Краєзнавство. — 2022. — № 1-2. — С. 76-78. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202478 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2024782025-07-31T00:04:13Z Український акцент Історичного семінару у Гайдельберзькому університеті Рупрехта-Карла The Ukrainian Aaccent of the Historical Seminar at the Ruprecht-Karl University of Heidelberg Перга, Т. Наукова інформація 2022 Article Український акцент Історичного семінару у Гайдельберзькому університеті Рупрехта-Карла / Т. Перга // Краєзнавство. — 2022. — № 1-2. — С. 76-78. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202478 uk Краєзнавство application/pdf Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Наукова інформація Наукова інформація |
| spellingShingle |
Наукова інформація Наукова інформація Перга, Т. Український акцент Історичного семінару у Гайдельберзькому університеті Рупрехта-Карла Краєзнавство |
| format |
Article |
| author |
Перга, Т. |
| author_facet |
Перга, Т. |
| author_sort |
Перга, Т. |
| title |
Український акцент Історичного семінару у Гайдельберзькому університеті Рупрехта-Карла |
| title_short |
Український акцент Історичного семінару у Гайдельберзькому університеті Рупрехта-Карла |
| title_full |
Український акцент Історичного семінару у Гайдельберзькому університеті Рупрехта-Карла |
| title_fullStr |
Український акцент Історичного семінару у Гайдельберзькому університеті Рупрехта-Карла |
| title_full_unstemmed |
Український акцент Історичного семінару у Гайдельберзькому університеті Рупрехта-Карла |
| title_sort |
український акцент історичного семінару у гайдельберзькому університеті рупрехта-карла |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2022 |
| topic_facet |
Наукова інформація |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202478 |
| citation_txt |
Український акцент Історичного семінару у Гайдельберзькому університеті Рупрехта-Карла / Т. Перга // Краєзнавство. — 2022. — № 1-2. — С. 76-78. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT pergat ukraínsʹkijakcentístoričnogosemínaruugajdelʹberzʹkomuuníversitetíruprehtakarla AT pergat theukrainianaaccentofthehistoricalseminarattheruprechtkarluniversityofheidelberg |
| first_indexed |
2025-11-25T08:17:47Z |
| last_indexed |
2025-11-25T08:17:47Z |
| _version_ |
1849749581156319232 |
| fulltext |
1-2’2022 К Р А Є З Н А В С Т В О
76
Тетяна Перга (м. Ерланген)
кандидат історичних наук,
головний науковий співробітник
ДУ «Інститут всесвітньої історії
НАН України»
Е-mail: pergatatiana@gmail.com
ORCID: https:// orcid.org/0000-0003-1533-775X
Український акцент Історичного семінару
у Гайдельберзькому університеті Рупрехта-Карла
історії України ХХ ст., а директор національ-
ного Еразмус Офісу Світлана Шитікова опри-
люднила доповідь на тему: «Вища освіта в Ук-
раїні: додана цінність інтернаціоналізації під
час війни»).
Як і очікувалося, ця частина заходу була най-
більш вражаючою та сповнена важких пережи-
вань. Найбільше вразило одностайне переко-
нання всіх гостей у тому, що Україна переможе
у цій війні та притягне до відповідальності ро-
сійських військових злочинців. На церемонію
закриття прийшло чимало українців, які ско-
ристалися нагодою, щоб у зворушливих словах
подякувати аудиторії та команді організаторів
за численні знаки та жести солідарності, які
пролунали під час цього заходу. Наразі команда
організаторів розглядає можливість укласти ан-
тологію цих лекцій, на прохання деяких учас-
ників, і таким чином зробити їх доступними
для ще ширшої аудиторії.
Найстаріший та один із найпрестижніших
університетів сучасної Німеччини – Гейдель-
берзький – активно підтримує українських уче-
них. Історичний семінар університету, який очо-
лює професор, доктор наук Таня Пентер, вже
давно плідно співпрацює з українськими коле-
гами, внаслідок чого було реалізовано декілька
проектів у галузі історії Східної Європи. Після
початку активної фази війни Росії проти Ук-
раїни Історичний семінар виділив стипендії для
низки українських дослідників, які змушені
тимчасово переїхати до Німеччини.
2 серпня 2022 р. Історичний семінар Уні-
верситету Гейдельберга та Центр східноєвро-
пейської історії та культурології Університету
Рупрехта-Карла організували воркшоп «Пре-
зентація дослідницьких проектів запрошених
українських дослідників, які працюють у Гей-
дельберзі та Ерлангені», в рамках якого вис-
тупили Олена Лисенко, Тетяна Пастушенко,
Тетяна Перга, Оксана Титаренко, Марія Пар-
хоменко та Вадим Золотарьов.
Науковий працівник кафедри історії Східної
Європи Університету ім. Фрідріха-Олександра
Ерланген–Нюрнберг, доцент Харківського наці-
онального університету радіоелектроніки Вадим
Золотарьов представив проект «Позасудові ор-
гани репресій в Україні в 1920–1930-х рр.», час-
тиною якого є дослідження справ засуджених
за скоєні тяжкі кримінальні злочини, що не по-
трапляють під дію Закону України «Про реабі-
літацію жертв репресій комуністичного тоталі-
тарного режиму 1917–1991 рр.». Вивчення цих
малодосліджених джерел відкриває нові деталі
про злочини Радянського Союзу проти україн-
ського народу. У доповіді «Канібалізм під час
голодомору 1932–1933 рр. в Україні (за матеріа-
лами архівно-слідчих справ)» В. Золотарьов
охарактеризував ситуацію з людожерством і по-
їданням трупів в республіці, проаналізовав
кілька справ канібалів, слідство по яким про-
водилося органами держбезпеки. Дослідник
наголосив, що обвинувачення висувалося не за
навмисне вбивство (ст. 138, 139, 140 Карного
кодексу УСРР, максимальний термін покарання
за якими був до 10 років позбавлення волі), а за
розбій (ст. 174, частина 4 якої передбачала смерт-
ну кару).
Слідство проводилося з грубими порушен-
нями кримінально-процесуального кодексу, з
численними фальсифікаціями матеріалів з боку
місцевого радянсько-господарського апарату та
чекістів. Судова трійка при Колегії ДПУ УСРР
не мала права засуджувати до страти, тому у всіх
відомих досліднику випадках виносила клопо-
тання перед Колегією ОДПУ СРСР про засто-
Кей Кірхманн
mailto:pergatatiana@gmail.com
Український акцент Історичного семінару
у Гайдельберзькому університеті Рупрехта-Карла
77
сування до обвинувачених розстрілу. Однак
московські чекісти з цими пропозиціями не по-
годжувалися, відправляли справи на перегляд
до столиці УСРР – міста Харкова і всі обвину-
вачені тією ж судовою трійкою при Колегії ДПУ
УСРР отримували 10 років позбавлення волі
без будь-яких дослідувань.
Заступник директора комунального підпри-
ємства «Школа мистецтв» м. Харків та коорди-
натор українсько-німецького проекту «Вчимося
пам’ятати» (м. Харків) Марія Пархоменко пре-
зентувала проект «Українські остарбайтери у
Франконії. Дослідження, пам’ять та суспільна
історія». Існуючі на даний момент дослідження
присвячені переважно роботі остарбайтерів у
великих містах Німеччини – Нюрнберзі, Мюн-
хені та ін. Цей проект зосереджений на аналізі
ситуації на локальному рівні – у невеликому
містечку Ерланген у регіоні Франконія. В архіві
міста збереглися документи, які допоможуть
реконструювати життя українських остарбай-
терів на цій території та заповнити лакуну у
наукових дослідженнях цієї проблематики. При-
мусові працівники з України рідка виокремлю-
вались в окрему досліджувану групу. Проте
первинна наукова розвідка в міському архіві Ер-
лангена дозволяє виявити не тільки регіони їх
походження, але і встановити віковий, родин-
ний і професійний склад. Виявити специфіку
ставлення міської адміністрації, поліції, керів-
ництва підприємств до працівників яких завер-
бували в Україні. Поглибити розуміння право-
вої сегрегації робітників з різних регіонів
довоєнної УРСР в економіці нацистської Німеч-
чини.
Старша наукова співробітниця Інституту іс-
торії України Національної академії наук Ук-
раїни Тетяна Пастушенко представила на семі-
нарі свій дослідницький проект, який має назву:
«Радянські військовополонені в Україні: сис-
тема таборів, правовий статус, працевикорис-
тання, індивідуальні долі».
Основний акцент вона робила на особли-
вості організації системи військового полону
нацистської Німеччини на території України, на
правовому статусі та використанні примусової
праці. Однак у процесі роботи у німецьких ар-
хівах Т. Пастушенко виявила багато документів
щодо інших аспектів життя радянських військо-
вополонених у Німеччині, які вона планує після
ретельного вивчення запровадити в науковий
обіг. Так, у Федеральному військовому архіві
(Фрайбург) у фонді Економічного штабу Ост
(WirtschaftsStab Ost) історикиня виявила 89
справ, в архіві Центральної основи державного
управління юстиції в Людвігсбурзі – документи
37 команд шталагів і 40 команд дулагів (всього).
В Архівах Аарользена було знайдено комплекс
справ військових судів на колишніх радянських
військовополонених (327 справ), які стали вій-
ськовослужбовцями різних допоміжних підроз-
ділів Вермахту та поліції.
Молодший науковий співробітник Інсти-
туту історії України НАН України Олена Ли-
сенко у презентації свого проекту «Феномен
«спалених сіл» в Україні під час нацистської
окупації (на прикладі с. Козари Чернігівської
області та с. Кортеліси Волинської області)» зо-
середила увагу на політиці нацистів стосовно
мирного населення окупованих територій, що
виражалася у формуванні системи залякування
та придушення волі людей до опору. Це дослі-
дження базується на раніше засекречених
архівних матеріалах, які зберігаються у галузе-
вому архіві Служби безпеки України. Викорис-
тання цієї інформації сприяє започаткуванню
цілого комплексу проблем щодо спалення укра-
їнських сіл за часів Другої світової війни, який
раніше замовчувався.
Проект кандидата історичних наук, голов-
ного наукового співробітника ДУ «Інститут всес-
вітньої історії НАН України» Тетяни Перги при-
свячено вторинному використанню відходів в
Українській СРСР у 1920-х – на початку 1930-х
років. Базуючись на архівних матеріалах, допо-
відачка має намір спростувати популярну в на-
уковому середовищі думку про те, що вторинне
використання відходів почало розвиватися в
СРСР і відповідно – в УРСР – після Другої сві-
тової війни. Вона заявляє, що матеріали укра-
їнських архівів свідчать про активну діяльність,
яка велася у цій галузі вже у 1920-ті рр., хоча
причини цього були аж ніяк не екологічними.
Внаслідок дефіциту багатьох ресурсів та сиро-
вини після революції 1917 року та громадян-
ської війни радянські економісти переглянули
підхід до поняття «відходи», які почали інтер-
претуватися як цінний ресурс, який називали
«золото на звалищі». Багато державних, недер-
жавних і кооперативних організацій, а також ін-
дивідуальні збирачі відходів були задіяні в ді-
яльності по збиранню широкого кола відходів.
Конкуренція між цими структурами була дуже
високою, що було обумовлено дефіцитом това-
рів широкого вжитку та обмеженістю вироб-
ництва відходів внаслідок слабко розвиненої
1-2’2022 Тетяна Перга К Р А Є З Н А В С Т В О
78
економіки, а також постійно зростаючими пла-
нами з боку радянської влади щодо збирання
відходів. Враховуючи той факт, що значна час-
тина співробітників цієї системи була євреями,
доповіда-чка планує відповісти на питання,
яким чином вони могли впливати на форму-
вання політики та практики вторинного вико-
ристання відходів у ранньому Радянському
Союзі.
Доцент Донецького державного універси-
тету внутрішніх справ Оксана Титаренко оз-
найомила слухачів з проектом «Поворотний
момент. Соціокультурні та політичні процеси
на Донбасі, 1985–2014 рр.». Дослідження спря-
моване на визначення витоків регіонального
конфлікту у вказаному регіоні, який почав фор-
муватися ще за часів СРСР, а 2014 р. переріс у
пряму агресію Росії проти України, яка нині
трансформувалася у повномасштабну війну.
Реалізація проекту зумовлена суперечливістю
оцінок подій, що відбулися протягом останніх
восьми років на Сході України, які присутні у
науковому та політичному дискурсі щодо даної
проблематики та нерозумінням низкою експер-
тів та політиків особливостей розвитку Дон-
басу у радянський та пострадянський період та
впливу Росії на цей процес.
Окрім безпосередньої підтримки україн-
ських дослідників, німецькі вчені стурбовані
знищенням українських архівів, яке має місце
від початку воєнних дій Росії проти України.
Представники Німецько-української комісії іс-
ториків застерігають від знищення українських
архівів. У резолюції комісії вони заявляють, що
війна Путіна спрямована на знищення України
як держави та нації, а німецькі політики мають
зробити все можливе, щоб запобігти цьому сце-
нарію.
|