Богородиця в сучасних польських дослідженнях

The article covers the most important issues of the modern investigation of Virgin Mary in Poland, notably: the Blessed Virgin in the church tradition; the Blessed Virgin is a guardian of Polish people, the image of the Blessed Virgin in folk Christianity. The investigation allows realizing the dept...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Народна творчість та етнографія
Datum:	2008
1. Verfasser:	Кметь, І.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2008
Schlagworte:	З історії вітчизняної та зарубіжної науки
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20249
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Богородиця в сучасних польських дослідженнях / І. Кметь // Народна творчість та етнографія. — 2008. — №. 5. — С. 50-56. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859607454058283008
author	Кметь, І.
author_facet	Кметь, І.
citation_txt	Богородиця в сучасних польських дослідженнях / І. Кметь // Народна творчість та етнографія. — 2008. — №. 5. — С. 50-56. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Народна творчість та етнографія
description	The article covers the most important issues of the modern investigation of Virgin Mary in Poland, notably: the Blessed Virgin in the church tradition; the Blessed Virgin is a guardian of Polish people, the image of the Blessed Virgin in folk Christianity. The investigation allows realizing the depth and modernity of the Virgin Mary theme in Polish and Ukrainian historiography.
first_indexed	2025-11-28T06:08:05Z
format	Article
fulltext	5050 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 5/2008 Одним із найпоширеніших образів у народ- ній християнській культурі як України, так і Польщі є образ Божої Матері. Чимало теоло- гів, дослідників народної релігійної культури Польщі присвятили свої праці вивченню обра- зу Богородиці, з’ясуванню важливих аспектів функціонування, формування цього образу в релігійній свідомості поляків. Предмет дослідження статті – стан ви- вчення марійної проблематики у працях поль- ських теологів та фольклористів кінця ХХ – початку ХХІ ст. Дослідження народного християнства і формування ставлення до Божої Матері в ре- лігійній свідомості поляків належить до най- більш актуальних і популярних питань у поль- ській науці. Пізнання вірувань, релігійних поглядів народу, звичаїв, традицій, пов’язаних із вшануванням Богородиці, дозволяє краще збагнути суть народного християнства, прин- ципи його функціонування у різних аспектах прояву релігійності, які, за визначенням до- слідника народних вірувань Ришарда Томіць- кого, охоплюють сферу світоглядну, культову та суспільно-організаційну [24; 30]. У питан- нях вивчення народнорелігійного світогляду слід враховувати різноманітні чинники, серед яких, як слушно наголошував кс. Теофіль Хо- дзидло, один з найважливіших – церковна традиція [5, 111]. Образ Богородиці в церковній традиції до- сліджували: Єжи Юзеф Копєч [12; 13; 14; 15], кс. Станіслав Целестин Напюрковський [18; 19; 20], кс. Юзеф Кудасевич [16], кс. Сергі- уш Гаєк [6]. Вивченню образу Божої Матері в польській народній традиції присвятили свої наукові дослідження Тадеуш Клак [10], Ева Роса [22], Яцек Громбчевський [8] та Єжи Бартмінський [3; 4; 1]. Свідченням актуаль- ності та продовження вивчення марійної тема- тики у польському фольклорі можуть слугува- ти магістерські праці, захищені в останні роки, що зберігаються в етнолінгвістичній лаборато- рії Інституту польської філології Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні: “Про Богородицю в народній культурі” К. Кус- мєшак, “Пісні марійні з теренів Люблінщи- ни. Спроба систематизації” Д. Марковської, “Систематизація люблінських маївкових пі- сень” І. Колбук. Загалом вшанування Богородиці у Польщі, наголошують дослідники, можна розглядати у трьох функціональних сферах: 1) літургійно- церковній (вшанування Богородиці відповідно до вчення Церкви); 2) загальнонаціональній (Богородицю визнано опікункою польського народу, Королевою Польщі); 3) народній (Бо- городиця – Матір не лише Христа, а й усіх людей). Саме такий образ Богородиці зустрі- чаємо в численних жанрах фольклору [3, 272]. Образ Богородиці в кожній з цих визначених світоглядних моделей містить низку особли- востей, з’ясування яких дозволить краще піз- нати специфіку народного християнства. Образ Богородиці у християнстві є пред- метом вивчення одного з розділів догматично- го чи систематичного богослов’я – маріології. Вчення маріології ґрунтується на біблійних джерелах, текстах релігійних гімнів, літур- гійних піснеспівах, іконографічній традиції, пам’ятках гомілетики. Головні напрямки роз- витку дисципліни були визначені рішеннями, прийнятими на Третьому Вселенському соборі в Ефесі 431 р. Одне з них, наприклад, стосу- валося визнання земної жінки Матір’ю Божого Сина. Грецька назва Theotokos у перекладі на латинську отримала дві можливі інтерпретації: Dei genitrix – звичайна жінка, що народжує Сина Божого, і Mater Dei – Матір Бога. Цей аспект трактування Богородиці знай- шов особливе відображення у польській ре- лігійній культурі. Адже в різних джерелах можна зустріти три форми згаданого окрес- лення Діви Марії. Богуродиця (Bogurodzica) Ірина КМЕТЬ БОГОРОД ИЦ Я В СУ Ч АСНИ Х ПОЛЬСЬК И Х ДОС ЛІ Д Ж ЕНН Я Х 5151 З історії вітчизняної та зарубіжної наукиЗ історії вітчизняної та зарубіжної науки (Жінка, що народжує Бога) – назва, відома в Польщі з ХІІІ ст., саме тоді під таким за- головком з’явилася одна з перших богородич- них пісень. У XV ст. з’явилася інша назва, в якій наголошується на тому, що Діва Марія породила Бога, Богародиця (Bogarodzica). Поряд зі згаданими назвами існує ще одна, внутрішня форма якої дозволяє поєднати се- мантичні особливості перших двох, – Бого- родиця (Bogоrodzica) [1, 111–113]. Відповідно до вищезгаданих трьох типів культу Бого- родиці в Польщі, можна розглядати й най- більш поширені Її назви. Наприклад, в мов- ленні богослужбової літератури найчастіше вживаються слова Bogarodzica, Niepokalana, Maryja. Загальнопольського розповсюджен- ня набули назви Matka Boska, Matka Boża, Matka Najświętszа. У творах польської усної народної творчості найчастіше можна зустрі- ти зменшувально-пестливі форми: Panienka, Najświętsza Panienka, Matuchna Boża, Panienka, Panieneczka święta 1. Головні принципи маріології визначають христологічна та еклезіотипологічна теорії. Згідно з першою, Богородиця та Христос є посередниками між людьми та Богом. Якщо Христос, Син Божий, приніс себе в жертву заради відкуплення людських гріхів, тоді Бо- городицю, турботливу та щедру на молитви Матір усіх людей, окремі автори називають співвідкупителькою. Догмат про співвідкупительство Богороди- ці належить до найбільш дискусійних питань у сучасному католицькому богослів’ї. Дослі- дженню цієї проблеми присвятив свою працю кс. Ц. С. Напюрковський. Тезу про співвід- купительство Божої Матері, наголошує він, вперше ввів у сучасну теологію проф. Й. Ле- бон у 1921 р. Аргументував своє твердження цей дослідник так: оскільки падіння людства зумовив гріх Єви, то порятунок світу залежить лише від Марії, що з волі Божої народила Христа. Тому Марія і Христос – це єдиний шлях до визволення з гріховних тенет [19, 70]. Інше розуміння цієї проблеми висловив іспан- ський теолог Костер, який вважав, що Бого- родиця прийняла в ім’я людства дар відкупи- тельства, тобто покірно прийняла звістку про народження Христа. Тому Богородиця є лише посередницею, через яку здійснюється відку- плення людства, а не співвідкупителькою [19, 71–72]. Варто зазначити, що, згідно з вченням Православної Церкви, Богородиця бере участь не у відкупленні гріхів, а у втіленні, воплоченні Божого Сина, через якого здійснюється від- куплення. Адже Богородиця – це Жінка, яка народилася на землі, відповідно й сама була причетною до Адамового первородного грі- ха, як і все людство, через що також мала по- требу у відкупленні. Зрештою, як наголошує Ю. Копєч, саме поняття “співвідкупителька” у теологічних працях з’являється досить пізно, лише у XІX ст. Особливо актуальною і най- більш дискусійною ця проблема стала в 50-х роках ХX ст., напередодні ІІ Ватиканського собору. Еклезіотипологічний напрямок досліджен- ня маріології полягає в ототожненні святості та безгрішності Божої Матері із самою повно- тою Христової Церкви: “Як Церква є святою від початку, так і Марія є святою від початку. Як Церква покликана спасати людські душі і виконує роль посередника між людиною та Богом, так і Марія є прототипом Церкви” [11, 26–27]. Варто зазначити, що ці християнські ідеї (Богородиця – рятівниця грішних душ, ви- знання Богородиці другою Євою) відобра- зилися і в народній релігійній традиції. У на- родному християнстві, зокрема в апокрифіці, Богородиця – земна, Богом обрана жінка. Богообраність Діви Марії можна помітити від дня Її зачаття. Ангел повідомляє правед- ним Йоакиму та Анні про народження дочки. Щира постійна молитва Матері Ісуса Христа допомагає грішникам, які звертаються до Неї з проханням. Богородиця є посередницею між людьми та Богом, Нова Єва, покликання якої – допомогти людям зменшити тягар влас- них гріхів. Саме на Її прохання, свідчить апо- крифічна есхатологія, Христос відмикає пекло і випускає розкаяні душі. 5252 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 5/2008 Дослідженню польської звичаєвості, пов’язаної з вшануванням Богородиці, а та- кож з’ясуванню генези покровительства Бо- городиці над польським народом присвятив низку своїх праць Ю. Копєч. Зокрема, автор стверджує, що культ Богородиці в Польщі є яскравим прикладом певного “релігійно- національно-патріотичного стереотипу”, що є важливим елементом національної само- ідентифікації поляків. Свідченням давності марійного культу в Польщі, стверджує до- слідник, є популярність однієї з найдавніших церковних пісень, яку співали ще в час битви під Грюнвальдом, – “Богуродиці”, а також вшанування чудотворного образу Ченстохов- ської Божої Матері, який досі зберігається на Ясній Горі. Від XV ст. у піснях, молитвах Богородиця часто згадується як Королева. З цього часу збереглися численні розповіді про допомогу Богородиці польському народові під час військових дій. Наприклад, король Ян Ольбрахт висловив переконання, що саме Бо- городиця допомогла побороти орди татар під Копистрином у 1487 р. [15, 141] Завоювання Полоцька 30 серпня 1579 р. Стефан Баторій також пов’язував з опікою Марії. Початок визнання Богородиці Покро- вителькою та Королевою Польщі зазвичай пов’язують із днем проголошення клятви польського короля Яна Казимира у Львівській латинській катедрі 1 квітня 1656 р. [13, 275] Оголошення обітниці перед образом Божої Матері мало стати виявом вдячності монар- ха за успішне протистояння шведській навалі на Польщу, а також запорукою переможного завершення військових кампаній та “звільнен- ня люду королівства від усіх несправедливих тягарів і визиску” [2, 181]. Є. Бартмінський слушно звернув увагу на вплив ідеології “сар- матизму” у середовищі польської шляхти на формування релігійних стереотипів, зокрема й у випадку Богородичного культу 2. Сам титул “Regina Polоnie” ввів папа Пій Х лише 1904 р. Від 1923 р. свято Марії – Коро- леви Польщі відзначають як релігійне і наці- ональне 3-го травня. Визнання Божої Матері Королевою Польщі – це одна з важливих рис національного вшанування Богородиці. Праг- ненням опіки Божої Матері зумовлюється не лише внутрішня, а й зовнішня побожність по- ляків: посвята спільноти на служіння Богоро- диці з обіцянкою охороняти Її честь, а також декларування своєї залежності від Богороди- ці [зокрема, присвійна форма імені Богороди- ці біля назв військових, дітей чи невільників, тобто усі вони – Найсвятішої Діви Марії (наприклад, “діти Найсвятішої Діви Марії”), здійснення численних літургійних актів на честь Божої Матері [13, 290, 291]. Відомості про два найвідоміші осередки марійного культу в Польщі з’являються у дже- релах від XV ст. Першим осередком є костел краківських августинців, які вшановували об- раз Матері Божої Утішительки, що зберігаєть- ся в соборі св. Катерини. За часів польського короля Владислава Ягайла там існувало навіть братство, посвячене опіці Богородиці. Другим є місце, що донині залишається метою числен- них паломницьких мандрівок, – вже згадана Ясна Гора в Ченстохові, де від XIV ст. збері- гається ікона Божої Матері. Аналізуючи літургійні книги, популярні мо- литовники, польські календарі XV–XVI ст., Ю. Копєч виокремлює сім свят на вшану- вання Богородиці: Благовіщення, Відвідання Єлизавети, Взяття в небо Богородиці, Різдво Божої Матері, Очищення Богородиці після Різдва Христа, Зачаття [14]. Усі ці свята в традиційному календарі тісно переплітаються з народними звичаями, із щоденним життям звичайної людини. Деякі свята у Польщі здо- були особливі народні назви: свято Громниць або Очищення Марії – день Стрітення Гос- поднього. Свято Зільної Богородиці – день Успіння Божої Матері, день Сівної Божої Матері – Різдво Богородиці; днем Струмін- ної Богородиці (назва походить від струменя води) називали свято Благовіщення. Те, що Матір Ісуса Христа є Матір’ю усіх християн, вплинуло і на творення образу Бого- родиці в народній культурі. Народна уява наді- лила Божу Матір рисами звичайної жінки, про 5353 З історії вітчизняної та зарубіжної наукиЗ історії вітчизняної та зарубіжної науки що свідчать численні описи як у прозових, так і в поетичних творах Її вчинків, емоційного ста- ну. Як стверджують дослідники, образ Божої Матері в народній традиції є найбільш близь- ким саме до євангельського образу: він по- збавлений ідеологічного забарвлення [1, 110]. Загалом образ Богородиці в польській на- родній культурі цілком відповідає народному стереотипу матері. Свідченям цього можуть слугувати риси, якими наділена в усній сло- весності Богородиця – старанна, турботлива, любляча і дбайлива. Заради Сина Вона здатна на будь-який вчинок. Богородиця супроводжує Христа від Його народження, аж до смерті та Воскресіння. Не розлучається із Сином і нада- лі – адже Ісус Христос перед Успінням кличе Її у райську обитель для того, щоб оселитися там разом. Не лише за долю свого Сина турбуєть- ся Богородиця. Свідченням цього може слу- гувати низка різноманітних функцій, якими у фольклорі наділено Божу Матір: Вона добра господиня, помічниця породіллям, закоханим, Цілителька хворих. Деякі риси цього образу дозволяють простежити зв’язок з архаїчним культом землі: окремі рослини (дерева, квіти) у своїх народних назвах зберегли ім’я Бого- родиці (роза Діви Марії, м’ята Божої Матері, деревце Діви Марії) [1, 119]. Згідно з віруван- нями польського народу, в день Благовіщення Пресвятої Богородиці розкривалася земля і починали рости рослини [24, 44]. У дослідженні Е. Роси фольклорний образ Богородиці розглянуто відповідно до дещо ін- ших функціональних типів: Матір Божа – це Матір всіх людей; Страждаюча Матір; Госпо- диня небесного і земного дому; Опікунка й Уті- шителька; захисниця знедолених; Милосерд- на Пані; Чудотворниця; Лікувальниця; Пані Небес – Королева ангелів; Королева Польщі; Надія усіх смертних [22]. Різноманітні вчинки Богородиці доводять, що у фольклорі образ Божої Матері зображено “без німбу святості, без жодних ознак божественності”; Її риси на- гадують звичайну жінку-селянку, підкреслює дослідниця [22, 51]. Р. Томіцкий наголошує на тому, що Богородиця в народній культурі є передовсім опікункою. Здійснюючи свою опі- ку над іншими, проявляється Її материнство та владарювання [24, 44]. Інший погляд на цю проблему представлено в науковому доробку Т. Клака. Дослідник стверджує, що народний образ Богородиці зберіг елемент сакральності, надприродню сутність, що виявилося у вмін- ні зцілювати, творити чуда. Дар чудотворіння аж ніяк не протиставляється простоті чи при- земленості образу, а, навпаки, надає йому рис особливої “наївної простоти” [10, 238, 239]. Однією з важливих дослідницьких про- блем, виділених сучасними польськими вче- ними, є жанрові дефініції творів, в яких образ Богородиці – центральний. Адже популяр- ність, поширення у деяких жанрах фольклору марійної тематики дозволяє визнати ці твори “марійними”. Образ Матері, що народжує і дарує світові нове життя, годує, колише, спо- виває, присипляє сина, обирає йому ім’я, пі- клується про його майбутню долю, найчастіше представлений в апокрифічних колядках. Тер- нистий шлях випробувань і перешкод, яких за- знала Божа Матір від часу народження Хрис- та, детально змальовують ці різдвяні пісні. Через посередництво Божої Матері сприйма- ється сама подія Різдва Ісуса Христа. В апо- крифічних колядках Богородиця – Матір не тільки Новонародженого Дитяти, а й Мати всіх людей. Страждання Богородиці під хрес- том, на якому помирає Ісус Христос, такі ж глибокі, як і Її тривога за грішників, особливо тих, які терплять страшні муки в пекельному вогні. Через те й просить Богородиця в Хрис- та ключі від пекла. Тому, на думку польського етнолінгвіста Єжи Бартмінського, є всі під- стави для того, щоб виокремлювати з-поміж апокрифічних колядок “коляди Марійні”. Ви- клад сюжету в таких творах розгортається че- рез дії, переживання Божої Матері [4]. Дещо іншої думки дотримується Т. Клак, стверджу- ючи, що в народній поезії не існує “чистих” марійних творів. Розповідь про Богородицю найчастіше ведеться у взаємозв’язку з іншими елементами твору. Тому недоцільно виокрем- лювати народну марійну поезію. Доцільні- 5454 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 5/2008 ше вживати визначення марійних мотивів у народних піснях [10, 238]. Найбільше таких марійних мотивів можна виявити в коляд- ках та легендах, що розповідають про Різдво Христа, про Його страждання, Воскресіння. Образ Богородиці (переважно доброї госпо- дині) з’являється і в неапокрифічних жанрах польського фольклору, наприклад у весільних чи жартівливих піснях. Одиницею аналізу прозових богородичних сюжетів та мотивів у праці Яцека Громбчев- ського став “Топос” – складова аналізованого образу, синтаксична сполука, що характери- зується традиційною усталеністю, стереотип- ністю, узагальненістю, зумовленими сутністю фольклорного твору. Дослідження про Бого- родицю в народній прозі є однією з важливих частин докторської праці Я. Громбчевського (1982 р.) про образ Божої Матері в уявленнях польського народу [8, 157–167]. Топос Марії- Заступниці, Марії-Помічниці, топос флори та лунарний топос автор дослідження обґрунто- вує відповідними прозовими сюжетами. Цінним джерелом для розуміння образу Бо- жої Матері в польській фольклорній прозі є збір- ка олітературених польських народних легенд, яку уклав польський письменник та публіцист, режисер Маріан Гавалевич (1852–1910). У збір- ці подано надзвичайно багато народних легенд про Богородицю. Згруповані народні твори в три групи, основою поділу на які стало місце життя та діяльності Пресвятої Богородиці – “На зем- лі”, “На небі” та “З неба” [7, 203]. Образ Божої Матері в польській народній культурі можна розглядати і в контексті форму- вання та функціонування своєрідного зібран- ня різножанрових уснословесних джерел до вивчення народного християнства – “народної біблії”. Таким комплексним дослідженням у традиційній словесності польського народу є праця Магдалени Зовчак [26]. Народна вер- сія Біблії, зазначає дослідниця, поширюється в усний спосіб у формі різноманітних вірувань, уявлень, описів сновидінь… Специфіка фор- мування та побутування фольклорного твору, зокрема народної легенди, дозволяла люди- ні, яка навіть не читала Святого Письма, під впливом народної традиції розуміти символіку Біблії. Образи та події, створені народним ре- лігійним світоглядом, наголошує дослідниця, є символічними, через що поєднання усіх сюже- тів в “народній біблії” здійснюється непослі- довно. Їх слід сприймати у контексті численних асоціацій, які зумовлюють згадані образи чи події: “Принцип символічної контамінації в народній Біблії пов’язується з ефектом, який притаманний для міфів. Мірча Еліаде назвав його імперіалізмом головних героїв, які довко- ла себе формують величезну кількість мотивів. Ці мотиви первинно пов’язуються з іншими ге- роями. Наприклад, Христос або Богородиця функціонально замінює Бога Отця” [26, 7]. Такий принцип композиції характеризується позачасовістю. Кожна історія сприймається символічною моделлю інтерпретації дійснос- ті, яка оточує людину в її щоденному житті. “Символічне” поєднання подій у сюжеті най- виразніше простежується в народних коляд- ках: Різдво Христа змінює опис страждань розіп’ятого Сина Божого, Його смерть. До- слідниця наголошує на тому, що чимало віру- вань “народної Біблії” походять від апокрифів, які тлумачать Біблію, тобто є екзегетичними. Якщо ж апокриф розглядати у широкому ро- зумінні, то в межі цього визначення цілком входить і поняття “народної Біблії” [26, 13]. Хоча самі апокрифи М. Зовчак розглядає на- самперед як джерело до вивчення поставленої проблеми. У “народній Біблії” образ Богоро- диці є одним із найпопулярніших. Значення Її вчинків в народному християнстві не пере- вершують ролі самого Бога чи Христа. Божа Матір виконує роль медіаторки, що перебуває в усіх сферах універсуму [26, 485]. Таким чином, серед праць польських вче- них, присвячених вивченню образу Божої Ма- тері в польській традиційній культурі, можна виокремити два найважливіші напрямки – до- слідження марійного культу і пов’язаного з ним вшанування Богородиці як Королеви Польщі, а також вивчення образу Божої Матері в на- родній культурі. Визнання Богородиці Коро- 5555 З історії вітчизняної та зарубіжної наукиЗ історії вітчизняної та зарубіжної науки левою Польщі сприяло формуванню переко- нання, що саме Богородиця є покровителькою та заступницею свого народу. З іншого боку, це зобов’язує і представників спільноти вша- новувати Богородицю, обороняти Її честь, ви- являти свою залежність від Божої Матері. Богородиця в польській народній культу- рі, наголошують польські дослідники, – пе- редусім звичайна жінка, що піклується про долю свого Сина. Цей образ позбавлено “ко- ролівських” рис, притаманних для загально- національного культу Божої Матері в Поль- щі. Окрім того, Божа Матір є Заступницею та постійною Опікункою всіх тих, хто до Неї звертається. У польській народній культурі образ Божої Матері часто асоціюється з при- родою, плідністю самої землі, що свідчить про функціонування та оновлення давніх ар- хетипів. Дослідження народнорелігійного світогля- ду, а також формування в релігійній свідомості поляків ставлення до Божої Матері, у Польщі належить до найбільш актуальних і досліджу- ваних питань. 1 Заслуговує на увагу також досвід польських науковців та теологів в упорядкуванні збірників перекладних творів, присвячених Богородиці, та коментарів до них. Так, низка термінологічних та понятійних усталень знайшла відображення у публікаціях серії “Текстів про Божу Матір”, підготованої за редакцією оо. францисканців: Teksty o Matce Bożej. – T. 1. Ojcowie Kościoła greccy i syryjscy / Przeł. i poprz. wstępem ks. W. Kania. – Niepokalanów, 1981; T. 2. Ojcowie Kościoła łacińscy / Przeł. ks. W. Eborowicz, ks. W. Kania. – Niepokalanów, 1981; T. 3. Ojcowie wspólnej wiary (w. VIII–XI) / Przeł. i poprz. wstępem ks. W. Kania. – Niepokalanów, 1986; T. 4. Dominikanie średniowieczni / Przeł. i wstępami poprz. o. J. Salij OP. – Niepokalanów, 1992; T. 5. Franciszkanie średniowieczni) / Opr. M. S. Wszołek OFM Conv., poprz. wstępem S. C. Napiórkowski OFM Conv. – Niepokalanów, 1992; T. 7. Prawosławie. – Cz. I / Wybór, wstęp i opr. ks. H. Paprocki. – Niepokalanów, 1991; T. 8. Prawosławie. – Cz. II / Wybór, wstęp i opr. ks. H. Paprocki. – Niepokalanów, 1991. 2 Bartmiński J. Matka Boska w polskiej tradycji Ludowej / Przegląd powszechny. – 2004. – № 5. – S. 274. Загалом проблема впливу сарматизму на побутову та релігійну культуру шляхти у Речі Посполитій, в контексті формування т. зв. етногенетичних легенд, має досить значний обсяг наукової літератури. Див., наприклад: Ulewicz T. Sarmacja. Studium z problematyki słowiańskiej XV i XVI wieku. – Kraków, 1950; Pelc J. Barok – epoka przeciwieństw. – Warszawa, 1993; Grzybowski S. Sarmatyzm. – Warszawa, 1996. В українській науковій літературі подібна тематика знайшла відображення у доробку Н. Яковенко, Ю. Ушкалова, А. Макарова. 1. Бартминьский Е. Христианство и народная культура: Богоматерь в польской народной традиции // Язык культуры: семантика и грамматика. – М., 2004. – С. 107–130. 2. Зашкільняк Л., Крикун М. Історія Польщі: Від найдавніших часів до наших днів. – Л., 2002. – С. 181. 3. Bartmiński J. Matka Boska w polskiej tradycji ludowej // Przegląd powszechny. – 2004. – № 5. – S. 271–281; № 6. – S. 479–490. 4. Bartmiński J. W świecie polskich kolęd ludowych. – S. 30, 31. 5. Chodzidło T. Kościół i kultura ludowa // Chrześcijaństwo w Polsce. – Lublin, 1966. – T. 3. – S. 111. 6. Gajek S. Ekumeniczny aspekt mariologii w Katechizmu Kościoła Katolickiego // Maryja w Katechizmie Kościoła Katolickiego. Materiały z sympozjum. – Kraków, 1995. – S. 97–103. 7. Gawalewicz M. Królowa Niebios. Legendy o Matce Boskiej. – Warszawa, 2006. 8. Grąbczewski J. Postać Matki Boskiej w ludowych przekazach językowych // Polska sztuka ludowa. – 1984. – № 3. – S. 157–167. 9. Grzybowski S. Sarmatyzm. – Warszawa, 1996. В українській науковій літературі подібна тематика знайшла відображення у доробку Н. Яковенко, Ю. Ушкалова, А. Макарова. 10. Kłak T. Matka Boska w poezji ludowej // Matka Boska w poezji polskiej. – Lublin, 1959. – S. 211– 239. 11. Kniazeff A. Matka Boża w Kościele prawosławnym. – Warszawa, 1996. 12. Kopeć J. Formy kultu Maryjnego w polskiej religijności XIX wieku // Roczniki teologiczne. – 1996. – T. XLIII, zeszyt 4. – S. 165–187. 13. Kopeć J. Geneza patronatu maryjnego nad narodem polskim // Roczniki teologiczne. – 1986. – T. X, zeszyt 2. – S. 275–291. 14. Kopeć J. Polskie zwyczaje maryjne i praktyki religijne w XVI w. // Częstochowskie studia teologiczne. – 1981/ 82. – T. IX–X. – S. 101–169. 15. Kopeć J. Współczesna maryjność polska // Roczniki teologiczno-kanoniczne. – 1983. – S. 125–144. 16. Kudasiewicz J. Biblijne spojrzenie na Matkę Jezusa w ujęciu Katechizmu Kościoła Katolickiego // Maryja w Katechizmie Kościoła Katolickiego. 5656 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОГРАФІЯ * 5/2008 Materiały z sympozjum. – Kraków, 1995. – S. 21–33. 17. Matka Boska ludowa i polska (Materiały do studium mariologii ludowej w Polsce) / Pod red. S. C. Napiórkowskiego – Lublin, 1991. 18. Napiórkowski S. C. Mariologia i pobożność Maryjna jako problem ekumeniczny // Roczniki teologiczno-kanoniczne. – 1983. – T. XXX, zeszyt 2. – S. 17–32. 19. Napiórkowski S. C. Natura współodkupieńczej zasługi Maryi // Roczniki teologiczne. – 1965. – T. XII, zeszyt 2. – S. 69–83. 20. Napiórkowski S. C. Polska mariologia śpiewana // Roczniki teologiczno-kanoniczne. – 1987. – T. XXXIV, zeszyt 2. – S. 41–62. 21. Pelc J. Barok – epoka przeciwieństw. – Warszawa, 1993. 22. Rosa E. Typy Madonny w literaturze ludowej // Literatura ludowa. – 1986. – № 3. – S. 19–55. 23. Teksty o Matce Bożej. – T. 1. Ojcowie Kościoła greccy i syryjscy / Przeł. i poprz. wstępem Літературу, в якій з’являлися перші паро стки чеських прислів’їв і приказок, можна поділити на два види. До першого належать хроніки й окремі художні твори. До другого – лексикографічні праці, що спеціально укла далися як збірки прислів’їв і приказок. Про існування в чеських землях прислів’їв, приказок, приповідок, сентенцій у часи роз квіту середньовіччя (ХІV ст.) можна судити тільки на підставі тих зразків, які зафіксувала тогочасна писемність, або тих, що зберегли ся в пам’яті народу та були занесені до праць пізніших часів. Так, невідомий автор однієї з найдавніших чеських поетичних пам’яток по чатку ХIV ст. “Александреїда” (Alexandreida), що збереглася лише окремими уривками, ви словлювався про життя македонського короля Олександра Великого притчами та афоризма ми: “Тривірші сентенційного типу таять у собі не одне судження народного походження” (Ottův slovník 1903: 709). Перші зразки паремійного матеріалу можна знайти також у давньочеській вір шованій хроніці 1310–1314 років, що нині відома як т. зв. Далімілова хроніка. Пер вісне приписування цього твору болеслав ському правителю Далімілу Мезержицько му (Dalimil Mezеřický) було помилковим. Й. Добровський у ХVII ст. виправив цю не точність, але для спрощення хроніка й далі позначається в чеській літературі як праця т. зв. Даліміла. Існували спроби ототожни ти автора з якоюсь визначною історичною особою того періоду, але вони не знайшли серйозного обґрунтування. Справжній автор цієї пам’ятки невідомий (Panorama 1994: 30). Опис історичних подій у хроніці переплітався з патріотичними настанова ми, які були дуже актуальними у зв’язку з поширенням німецького впливу на чеську шляхту та міщанство. Примітно, що текст хроніки – один із небагатьох творів давньої Людмила Даниленко З ІСТОРІЇ ЗБИРА НН Я, СИСТ ЕМ АТ ИЗА Ц ІЇ ТА ВИ Д А НН Я ЧЕСЬК И Х ПРИС ЛІВ’ЇВ І ПРИК АЗОК ks. W. Kania. – Niepokalanów, 1981; T. 2. Ojcowie Kościoła łacińscy / Przeł. ks. W. Eborowicz, ks. W. Kania. – Niepokalanów, 1981; T. 3. Ojcowie wspólnej wiary (w. VIII–XI) / Przeł. i poprz. wstępem ks. W. Kania. – Niepokalanów, 1986; T. 4. Dominikanie średniowieczni / Przeł. i wstępami poprz. o. J. Salij OP. – Niepokalanów, 1992; T. 5. Franciszkanie średniowieczni / Opr. M. S. Wszołek OFM Conv., poprz. wstępem S. C. Napiórkowski OFM Conv. – Niepokalanów, 1992; T. 7. Prawosławie. – Cz. I / Wybór, wstęp i opr. ks. H. Paprocki. – Niepokalanów, 1991; T. 8. Prawosławie. – Cz. II / Wybór, wstęp i opr. ks. H. Paprocki. – Niepokalanów, 1991. 24. Tomicki R. Religijność ludowa // Etnografia Polski. Przemiany kultury ludowej / Pod red. M. Biernackiej, M. Frankowskiej. – Wrocław–Warszawa, 1981. – T. II. 25. Ulewicz T. Sarmacja. Studium z problematyki słowiańskiej XV i XVI wieku. – Kraków, 1950. 26. Zowczak M. Biblia ludowa. Interpretacje wątkow biblijnych w kulturze ludowej. – Wrocław, 2000. The article covers the most important issues of the modern investigation of Virgin Mary in Poland, notably: the Blessed Virgin in the church tradition; the Blessed Virgin is a guardian of Polish people, the image of the Blessed Virgin in folk Christianity. The investigation allows realizing the depth and modernity of the Virgin Mary theme in Polish and Ukrainian historiography.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-20249
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0130-6936
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-28T06:08:05Z
publishDate	2008
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
record_format	dspace
spelling	Кметь, І. 2011-05-24T18:35:21Z 2011-05-24T18:35:21Z 2008 Богородиця в сучасних польських дослідженнях / І. Кметь // Народна творчість та етнографія. — 2008. — №. 5. — С. 50-56. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20249 The article covers the most important issues of the modern investigation of Virgin Mary in Poland, notably: the Blessed Virgin in the church tradition; the Blessed Virgin is a guardian of Polish people, the image of the Blessed Virgin in folk Christianity. The investigation allows realizing the depth and modernity of the Virgin Mary theme in Polish and Ukrainian historiography. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнографія З історії вітчизняної та зарубіжної науки Богородиця в сучасних польських дослідженнях The Blessed Virgin in Modern Polish Investigations Article published earlier
spellingShingle	Богородиця в сучасних польських дослідженнях Кметь, І. З історії вітчизняної та зарубіжної науки
title	Богородиця в сучасних польських дослідженнях
title_alt	The Blessed Virgin in Modern Polish Investigations
title_full	Богородиця в сучасних польських дослідженнях
title_fullStr	Богородиця в сучасних польських дослідженнях
title_full_unstemmed	Богородиця в сучасних польських дослідженнях
title_short	Богородиця в сучасних польських дослідженнях
title_sort	богородиця в сучасних польських дослідженнях
topic	З історії вітчизняної та зарубіжної науки
topic_facet	З історії вітчизняної та зарубіжної науки
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/20249
work_keys_str_mv	AT kmetʹí bogorodicâvsučasnihpolʹsʹkihdoslídžennâh AT kmetʹí theblessedvirgininmodernpolishinvestigations

Богородиця в сучасних польських дослідженнях

Institution

Ähnliche Einträge