Акція «Вісла» 1947 року в усних оповідях українців-переселенців: історія досліджень і тематика
У статті висвітлюється наукова та періодична література з означеного питання, аналізуються особливості усних народних розповідей про переселення українців у Польщі в 1947 році. Усні наративи побутують на території Лемківщини, Холмщини та Підляшшя, де споконвіку проживало українське населення, а тако...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Дата: | 2018 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2018
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202500 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Акція «Вісла» 1947 року в усних оповідях українців-переселенців: історія досліджень і тематика / Л.Халюк // Народна творчість та етнологія. — 2018. — № 3. — С. 71–78. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860116653885358080 |
|---|---|
| author | Халюк, Л. |
| author_facet | Халюк, Л. |
| citation_txt | Акція «Вісла» 1947 року в усних оповідях українців-переселенців: історія досліджень і тематика / Л.Халюк // Народна творчість та етнологія. — 2018. — № 3. — С. 71–78. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народна творчість та етнологія |
| description | У статті висвітлюється наукова та періодична література з означеного питання, аналізуються особливості усних народних розповідей про переселення українців у Польщі в 1947 році. Усні наративи побутують на території Лемківщини, Холмщини та Підляшшя, де споконвіку проживало українське населення, а також у північно-західному регіоні Польщі, куди українці були переселені після проведення акції «Вісла» 1947 року. Представлено усні наративи про переселення, у яких зображено історичне підґрунтя наведених текстів і причини їх виникнення та існування (функціонування). Аналіз усних оповідей українців-іммігрантів дав змогу класифікувати наративи за тематичним принципом.
In this issue, which is based on field research, an overview of the scientific literature and the periodical press, analyzes the specific features of oral folk stories about the displacement 1947 of Ukrainians to Poland in the second half of ХХ – beginning of the XXIst century. Geographically, the study covers the Lemkіvshchynа, Holmshchуnа, and Pіdljashja, where the Ukrainian population lived from ancient times, and the northwestern region of Poland, where the Ukrainians were resettled as a result of the Wisła Action of 1947. The issue, which is based on the verbal material of narratives, shows the historical backgrounds, and they are the main reasons for the appearance of such texts. The carried-out analysis of oral folk stories of Ukrainian immigrants has allowed us to classify narratives according to the thematic principle.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:36:37Z |
| format | Article |
| fulltext |
71
АКЦІЯ «ВІСЛА» 1947 РОКУ В УСНИХ ОПОВІДЯХ
УКРАЇНЦІВ-ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ:
ІСТОРІЯ ДОСЛІДжЕНь І ТЕМАТИКА
Леся Халюк
УДК 801.81:398.2]:314.151.3-054.74
У статті висвітлюється наукова та періодична література з означеного питання, аналізуються особливості усних
народних розповідей про переселення українців у Польщі в 1947 році. Усні наративи побутують на території Лем
ківщини, Холмщини та Підляшшя, де споконвіку проживало українське населення, а також у північнозахідному
регіоні Польщі, куди українці були переселені після проведення акції «Вісла» 1947 року. Представлено усні нарати
ви про переселення, у яких зображено історичне підґрунтя наведених текстів і причини їх виникнення та існування
(функціонування). Аналіз усних оповідей українцівіммігрантів дав змогу класифікувати наративи за тематичним
принципом.
Ключові слова: усні народні оповідання, наратив, меморат, акція «Вісла», українціпереселенці, Лемківщина,
Холмщина та Підляшшя, західні та північні землі, національна ідентичність, мала батьківщина.
In this issue which is based on the field research, overviewed the scientific literature and the periodical press, analyzed the
specific features of oral folk stories about the displacement in 1947 of Ukrainians to Poland in the second half of ХХ – be
ginning of the XXIst century. Geographically, the study covers the Lemkіvshchynа, Holmshchуnа and Pіdljashja, where the
Ukrainian population lived from ancient times, a nd the northwestern region of Poland, where the Ukrainians were resettled as
the result of the action Wisla of 1947. The issue which is based on the verbal material of narratives shows the historical back
grounds and they are the main reasons of appearance of such texts. The carried out analysis of oral folk stories of Ukrainians
immigrants has allowed to classify narratives according to the thematic principle.
Keywords: oral folk stories, narrative, memorate, the action Wisla, Ukrainiansmigrants, Lemkіvshchynа, Holmshchуnа
and Pіdljashja, the western and northern lands, national identity, small homeland.
Тривалий час історія розглядалася як наука
про суспільство, що впливало на дослідження
окремих тем з історії, у тому числі й на вивчен
ня переселення українців у 1947 році з Лем
ківщини, Холмщини, Підляшшя та Надсяння
на північнозахідні землі Польщі, відоме під
назвою «акція “Вісла”». Українські й зарубіж
ні народознавці цілеспрямовано займаються
дослідженням надбань тієї усної історії та сло
весності, яка є своєрідним художнім літописом
історичних подій ХХ ст., і саме до таких подій
належить зазначена.
Нині до нас повертаються несправедливо
забуті хронікальнодокументальні матеріа
ли, бібліографічнодовідкова та художня лі
тература, маловідомі вітчизняні та зарубіжні
архівні джерела, а також усні історії свідків
цієї трагедії, які є джерелом до пізнання світо
гляду українського народу та його історії.
Усні оповідання про переселення 1947 року з
ідеологічних причин цензурування науки дов
го не могли ввійти до фольклорних збірників,
стати предметом розгляду в монографічних
дослідженнях. Сьогодні збирацька робота в
Польщі й Україні активно набирає обертів.
Тож усний фольклор, який не тільки не запи
сували й не вивчали, а й переслідували, може
стати основою для незаперечних висновків
про спробу розпорошення та знищення укра
їнського народу на споконвічних українських
землях Холмщини, Підляшшя, Лемківщини
та Надсяння.
Специфіка моменту полягає в тому, що
усні історії про переселення 1947 року ство
рюються й нині. В умовах незалежності на
род України дістав право вільно обговорювати
своє недавнє минуле, не боячись давати йому
правдиві оцінки. Під час таких бесід (часом
мимоволі) їхні учасники повертаються до по
дій 1947 року, і творяться оповідання, які за
звичай виливаються в оповіданнямонологи чи
оповіданнясповіді.
www.etnolog.org.ua
IM
FE
«Ві
IM
FE
«Вісла»,
IM
FE
сла»,
ентичність,
IM
FE
ентичність, ма
IM
FE
ма
sci
IM
FEscientific
IM
FEentific lit
IM
FEliterature
IM
FEerature and
IM
FEand
194
IM
FE1947
IM
FE7 of
IM
FEof Ukr
IM
FEUkrainians
IM
FEainians to
IM
FEto Pol
IM
FEPoland
IM
FEand in
IM
FEin
ers
IM
FEers the
IM
FEthe Lem
IM
FELemkіvshchynа,
IM
FEkіvshchynа, Hol
IM
FEHolmshchуnа
IM
FEmshchуnа
nor
IM
FEnorth
IM
FEth
IM
FEwes
IM
FEwestern
IM
FEtern reg
IM
FEregion
IM
FEion of
IM
FEof Pol
IM
FEPoland,
IM
FEand, whe
IM
FEwhere
IM
FEre the
IM
FEthe
is
IM
FEis ba
IM
FEbased
IM
FEsed on
IM
FEon th
IM
FEthe
IM
FEe ve
IM
FEverbal
IM
FErbal ma
IM
FEmaterial
IM
FEterial of
IM
FEof nar
IM
FEnar
pearance
IM
FEpearance of
IM
FEof su
IM
FEsuch
IM
FEch te
IM
FEtexts.
IM
FExts. Th
IM
FEThe
IM
FEe ca
IM
FEcarried
IM
FErried ou
IM
FEout
IM
FEt an
IM
FEanalysis
IM
FEalysis
ording
IM
FE
ording to
IM
FE
to th
IM
FE
the
IM
FE
e th
IM
FE
thematic
IM
FE
ematic pr
IM
FE
principle.
IM
FE
inciple.
mem
IM
FE
memorate,
IM
FE
orate, the
IM
FE
the act
IM
FE
action
IM
FE
ion Wisl
IM
FE
Wisla
IM
FE
a,
IM
FE
, Ukr
IM
FE
Ukrainians
IM
FE
ainians
la
IM
FE
lands,
IM
FE
nds, nat
IM
FE
national
IM
FE
ional id
IM
FE
identity,
IM
FE
entity, sma
IM
FE
small homeland
IM
FE
ll homeland
орія
IM
FE
орія роз
IM
FE
розглядалася
IM
FE
глядалася як
IM
FE
як нау
IM
FE
наука
IM
FE
ка
що IM
FE
що впл IM
FE
впливалоIM
FE
ивало наIM
FE
на досIM
FE
дослідженняIM
FE
лідження
орії, IM
FE
орії, у том IM
FE
у тому IM
FE
у чисIM
FE
числіIM
FE
лі йIM
FE
й наIM
FE
на вивIM
FE
вивченIM
FE
чен
аїнців IM
FE
аїнців у IM
FE
у 194IM
FE
1947 роціIM
FE
7 році зIM
FE
з ЛемIM
FE
Лем
Під IM
FE
ПідляшшяIM
FE
ляшшя таIM
FE
та НадIM
FE
Над
ПолIM
FE
Польщі,IM
FE
ьщі,
аїнськіIM
FE
аїнські
ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 3/2018
72
Перш ніж вести мову про самі оповіді
спогади, наведемо стислий огляд тих подій, які,
власне, й зумовили виникнення розглядуваних
нами оповідань про переселення 1947 року.
Формальним приводом для початку на
сильницького переселення українського
населення в 1947 році з Надсяння, Лем
ківщини, Холмщини, Підляшшя на пів
нічнозахідні землі Польщі стала загибель
у березні 1947 року в бою з формуваннями
УПА заступника міністра оборони Польщі
К. Сверчевського. Одразу після цієї події
польське керівництво прийняло рішення про
виселення українців і членів змішаних україн
ськопольських родин з українських етнічних
та прилеглих земель (Надсяння, Лемківщи
ни, Холмщини, Підляшшя) і поселення їх у
так званих повернутих західних та північних
землях з обов’язковим розпорошенням серед
польського населення.
Так, операційна група під кодовою назвою
«Вісла» під командуванням генерала С. Мос
сора о четвертій годині 28 квітня 1947 року при
ступила до виселення 150 тисяч осіб з південно
східних теренів до воєводств Північної та
Західної Польщі. Переселення здійснювало
ся в три етапи. Перший тривав з 28 квітня
до кінця травня 1947 року. За цей час було
депортовано українців з повітів Сянок, Ліско,
Перемишль, Ясло, Кросно, Горлиці, Бжозув і
частково – з Любачева. Другий етап припав
на червень. Дві військові дивізії було скеровано
на остаточне виселення українців з Любачев
ського повіту, а також з повітів Ярослав і Тома
шув Любельський. Було проведено виселення
лемків із повітів Горлиці, Новий Сонч і Новий
Тарг. Водночас виселенню підлягали українці
з Люблінського воєводства. Протягом тре
тього етапу, який припав на липень, було зни
щено рештки УПА й депортовано українців,
які втікали під час перевезень або самостійно
поверталися на попереднє місце проживан
ня. Загалом акція «Вісла» охопила 22 повіти
Краківського, Жешувського (Ряшівського)
та Люблінського воєводств 1 [23, с. 30–31].
Розселено ж українців було на значно більшій
території – у 71 повіті возз’єднаних земель,
у воєводствах: Ольштинському (56 600), Ко
шалінському (31 200), Вроцлавському (15 500),
Щецінському (15 100), Зеленогірському
(10 900), Гданському (5300), Опольському
(2500), Познанському (1400) та на півночі
Біло стоцького (1000) [4].
Саме ці події привели до виникнення
та збереження фольклору про переселення
1947 року, який є чи не найвагомішим джере
лом пізнання історичної долі українцівпересе
ленців у Польщі.
Початок зацікавлення дослідників на
родною прозою українців про переселен
ня 1947 року припав на 60ті роки ХХ ст.
Оскільки після Другої світової війни ця про
блема довго замовчувалася як у Польщі, так
і в Україні, фактично не проводилися записи
фольклору переселенців, не велося жодних
наукових досліджень. Лише в 1960х роках,
з утворенням українських культурноосвітніх
організацій, у Польщі почали виходити пе
ріодичні видання, де можна віднайти окремі
публікації «переселенського» прозового ре
пертуару та розвідки про нього, переважно
науковопопулярного характеру. Ці видання
відіграли важливу роль у поширенні фольк
лорних текстів, про що свідчать коментарі су
часних виконавців старшого віку.
Нині серед українських друкованих орга
нів Польщі важливе місце посідає тижневик
«Наше слово», перше число якого побачило
світ у червні 1956 року [14]. Видання періо
дично знайомить читачів з фольклором укра
їнцівпереселенців з Лемківщини, Холмщини
та Підляшшя. Серед опублікованих матеріалів
на особливу увагу заслуговують ті, які містять
спогади про переселення 1947 року та культур
не життя українцівпереселенців на північно
західних землях Польщі після завершення ак
ції «Вісла».
Слід також згадати періодичне видання
«Ватра», яке друкується українською літера
турною мовою, лише спорадично там уміщу
ються тексти, написані лемківською говіркою
чи польською мовою [9; 10; 11; 13].
www.etnolog.org.ua
IM
FEназ
IM
FEназвою
IM
FEвою
ерала
IM
FEерала С. М
IM
FEС. Мос
IM
FEос
194
IM
FE
1947 року
IM
FE
7 року при
IM
FE
при
IM
FE
осі
IM
FE
осіб
IM
FE
б з
IM
FE
з пів
IM
FE
південно
IM
FE
денно
IM
FE
водств
IM
FE
водств Півн
IM
FE
Північної
IM
FE
ічної та
IM
FE
та
еселення
IM
FE
еселення зді
IM
FE
здійснювало
IM
FE
йснювало
ший IM
FE
ший триIM
FE
тривавIM
FE
вав зIM
FE
з 28IM
FE
28 квіIM
FE
квітняIM
FE
тня
194 IM
FE
1947 року. IM
FE
7 року. ЗаIM
FE
За цейIM
FE
цей часIM
FE
час булIM
FE
булоIM
FE
о
аїнців IM
FE
аїнців з IM
FE
з пові IM
FE
повітівIM
FE
тів СянIM
FE
Сянок,IM
FE
ок, ЛісIM
FE
Ліс
Кро IM
FE
Кросно, IM
FE
сно, ГорIM
FE
Горлиці,IM
FE
лиці, БжоIM
FE
Бжо
ДруIM
FE
ДругийIM
FE
гий етаIM
FE
ета
ізіїIM
FE
ізії булIM
FE
бул
про
IM
FE
про
7 року
IM
FE
7 року
ільки
IM
FEільки піс
IM
FEпісля
IM
FEля Дру
IM
FEДру
блема
IM
FEблема довг
IM
FEдовго
IM
FEо зам
IM
FEзамовчувалася
IM
FEовчувалася
і
IM
FEі в
IM
FEв Укр
IM
FEУкраїні,
IM
FEаїні, фак
IM
FEфактично
IM
FEтично не
IM
FEне
фол
IM
FEфольклору
IM
FEьклору пер
IM
FEпереселенців,
IM
FEеселенців,
нау
IM
FEнаукових
IM
FEкових дос
IM
FEдосліджень.
IM
FEліджень.
з ут
IM
FEз утворенням
IM
FEворенням укр
IM
FEукр
орг
IM
FEорганізацій,
IM
FEанізацій, у По
IM
FEу По
р
IM
FE
ріодичні
IM
FE
іодичні вид
IM
FE
вид
публ
IM
FE
публікації
IM
FE
ікації
п
IM
FE
пертуару
IM
FE
ертуару
нау
IM
FE
нау
73
Дослідження молодих учених
Привертають увагу фольклорні записи про
переселення та життя на західних і північних
землях, що їх уміщено в лемківському часописі
«Загорода» [20; 21].
Лемківський двомісячник «Бесіда» теж не
оминає питання переселення українців і лем
ків у 1947 році. Кожен номер видання містить
рубрику «Зо страниц істориі», де лемківською
говіркою друкуються спогади очевидців акції
«Вісла».
У 1997 році побачила світ книжка Б. Гука
із серії «Закерзоння»: «Пропам’ятна книга.
“1947”» [5]. Це – збірник спогадів про укра
їнські села й містечка на теренах Бойківщини,
Лемківщини, Надсяння, Підляшшя й Холм
щини, знищені в 1947 році внаслідок проведен
ня акції «Вісла». «Пропам’ятна книга. “1947”»
охоплює історію 47 повітів: Перемишль, Ліс
ко, Новий Сонч, Сянік, Сокаль, Рава Руська,
Добромиль, Грубешів, Любачів, Береш, Ярос
лав, Сянок, Березів, Білгорай, Володава, Біла
Підляська та ін.
Згадаємо видання лемківського прозового
фольклору у двох частинах «Z Łemkowskiej
skrzyni. Opowieści z Ługów i okolic. Czść
pierwsza» («З лемківської скрині. Історії з
Лугів та околиць. Частина перша») [25] та
«Z Łemkowskiej skrzyni. Opowieści z Brzozy
i okolic. Czść druga» («З лемківської скри
ні. Історії з Бжози та околиць. Частина дру
га») [24]. Зазначені праці є збірками опо
відань трьох поколінь лемків, котрі змушені
були жити далеко від своєї малої батьківщини.
Оповідання, подані польською мовою, поділе
но на три групи: спогади найстарших лемків,
які пам’ятають життя в горах і яких було ви
селено в 1947 році, спомини середнього поко
ління, для якого ностальгія за Лемківщиною є
передусім сумом їхніх родичів, і роздуми най
молодшого покоління, що називає Лемківщи
ну родинним домом – міфічним, утраченим,
який пізнають більше із цікавості, ніж через
ностальгію [25, s. 5].
Цікавими з наукового погляду є також
книжки та статті, присвячені історії окремих
сіл на Лемківщині, у яких автори подають іс
торію свого села, своєї родини, розповідають
про хід переселення та про подальше життя
українців на нових для них землях. Це здебіль
шого авторські спогади. Для прикладу назвемо
праці: «Наша громада. (Минуле сіл: Ясюнка,
Крива і Баниця на Лемковині)» Т. Доклі [6],
«Кавальчык тернистой істориі села Чорне на
Лемковині. 1870–1970» А. Барни [3], «Nasz
Łemkowski los» («Наша лемківська доля»)
Р. Хомяка [17], «Nad Bieszczadami słońce zgasło»
Я. Курака («Над Бещадами сонце згасло») [19].
В Україні теж опубліковано авторські спога
ди про історію українських сіл та переселення.
Так, нариси про лемківські села Святкова Ве
лика, Святкова Мала (Святківка), Свіржова
Руська, Котань і Крампна зібрано й видано
2004 року в збірнику «Лемківщина у верхів’ї
ріки Вислоки» І. Красовського та А. Тавпаша
[8]. Ця книжка – своєрідний життєпис кіль
кох лемківських сіл, написаний ґрунтовно, із
вдало продуманою композицією та оригіналь
но підібраними фактами. У додатках уміщено
важливий ілюстративний матеріал з історії сіл.
Книжка Л. Мончака, І. Полиняк та Н. Юсь
ків «Лабова. Лемківське село нашої пам’яті»
[12] вийшла у світ 2006 року і теж написана у
формі спогадів про історію села.
Більшість розповідних зразків мають сю
жетний характер, що є традиційною власти
вістю фольклорної прози. «Народний опові
дач, – зазначає В. Сокіл, – більше схильний
за своєю творчою потенцією до сюжетного
оформлення події (чи кількох епізодів), їх об
разного осмислення» [15, с. 10]. Аналіз зраз
ків усної історії щодо їх сюжету засвідчує, що
вони будуються якнайрізноманітніше. Події
в них – сукупність усіх реальних ситуацій,
персонажів (дійових осіб) і дій в історичному
минулому інформанта, які сформували його
індивідуальний досвід та ідентичність. До
того ж слід враховувати, що ситуації, відібра
ні наратором в історію, яку він викладе в на
ступному оповіданні, є не механічним добором
елементів подій, а ментальним конструктором
у свідомості оповідача, він, осмислюючи свій
минулий досвід, зводить його до тих небага
www.etnolog.org.ua
IM
FEЯро
IM
FEЯрос
IM
FEс
одава,
IM
FEодава, Біл
IM
FEБіла
IM
FEа
ківського
IM
FE
ківського про
IM
FE
прозового
IM
FE
зового
«Z
IM
FE
«Z Ł
IM
FE
Łemkow
IM
FE
emkowskiej
IM
FE
skiej
w
IM
FE
w i
IM
FE
i okolic.
IM
FE
okolic. Cz
IM
FE
Cz
IM
FE
ść
IM
FE
ść
ківської
IM
FE
ківської скр
IM
FE
скрині.
IM
FE
ині. Іст
IM
FE
Історії
IM
FE
орії з
IM
FE
з
Час IM
FE
Частина IM
FE
тина перIM
FE
перша»)IM
FE
ша») [25IM
FE
[25]IM
FE
] таIM
FE
та
skr IM
FE
skrzyni. IM
FE
zyni. OpowIM
FE
OpowieIM
FE
ieśIM
FE
ściIM
FE
ci zIM
FE
z BrzozyIM
FE
Brzozy
druga» IM
FE
druga» («З IM
FE
(«З леIM
FE
лемківськоїIM
FE
мківської скIM
FE
ск
окол IM
FE
околиць.IM
FE
иць. ЧасIM
FE
ЧастинаIM
FE
тина
ці IM
FE
ці єIM
FE
є збіIM
FE
збіркамиIM
FE
рками
ків,IM
FE
ків, котIM
FE
кот
Свя
IM
FE
Святкова
IM
FE
ткова
ька,
IM
FEька, Кот
IM
FEКотань
IM
FEань
200
IM
FE2004 року
IM
FE4 року в
IM
FEв збі
IM
FEзбірнику
IM
FEрнику
рік
IM
FEріки
IM
FEи Вис
IM
FEВислоки»
IM
FEлоки» І. К
IM
FEІ. Красовського
IM
FEрасовського
[8]
IM
FE[8].
IM
FE. Ця
IM
FEЦя кни
IM
FEкнижка –
IM
FEжка – сво
IM
FEсвоєрідний
IM
FEєрідний
кох
IM
FEкох лем
IM
FEлемківських
IM
FEківських сіл
IM
FEсіл
вда
IM
FEвдало
IM
FEло про
IM
FEпродуманою
IM
FEдуманою
но
IM
FEно піді
IM
FEпідібраними
IM
FEбраними
важ
IM
FE
важливий
IM
FE
ливий ілю
IM
FE
ілю
Кни
IM
FE
Книжка
IM
FE
жка
ків
IM
FE
ків «Ла
IM
FE
«Ла
[12
IM
FE
[12
ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 3/2018
74
тьох елементів, які створюють його історію.
Проте прикметною ознакою більшості цих
історій є те, що оповідачі прагнуть поглянути
на своє життя в цілому, з висоти літ, переда
ти найбільш вражаючі моменти. Осмислюючи
причини переселення 1947 року, інформато
ри ведуть свої розповіді з довоєнного періо
ду (Друга світова війна), подаючи контрастні
картини зі своєї біографії та біографії свого
народу. Отже, оповідь може бути розгорнута
і складатися з низки епізодів, характерних для
багатьох народів оповідань про 1940ві роки:
благополучне певною мірою життя до війни,
господарювання на землі, яка є головною го
дувальницею сім’ї, а праця на ній – запорукою
сімейного добробуту; далі – Друга світова ві
йна; переселення у 1945–1946 роках в Укра
їну, насамкінець – переселення 1947 року
(операція «Вісла»). Наприклад: «У 1939 році
я повинен був іти до третього класу початко
вої школи. Батьки сказали, що почалася війна.
Спочатку з’явилися на конях російські солдати
<...> Після війни не було де мешкати. Тим
часово проживали у коморі з іншою родиною.
Дах зробили з соломи, але інколи, якщо йшов
сильний дощ, то протікало <...> Прийшла
весна 1947 року. Лишень встигли збудувати
хату, почали в ній жити, а тут говорять <...>
виселення, виселення. Андрій Дмитрук при
ходив до нас і сказав, що обов’язково поїдемо.
Він уже знав звідкись» [18, s. 49, 51] 2; «Коли
почалася Друга світова війна, кордон пройшов
по річці Сян, і їхнє село було в складі СССР.
Після 1945 року границя пройшла зразу за
Нижанковичами, і село ввійшло до складу
Польщі. Почалися переселення. Батько ніяк
не хотів їхати, бо думав, що границю ще раз
перенесуть на Сян, та й кому хотілося кидати
все і їхати невідомо куди. Але настав 1947 рік.
Прийшли поляки (це було в травні) і сказали
збиратися» [16].
Головною темою оповідань є насильниць
ке переселення та його наслідки. Це, зокрема,
хвороби і смерть у дорозі: «Гнали нас до збір
ного пункту в селі Варі. Цього дня виселяли
також і Яблоницю. Тримали нас разом у Варі
кілька днів у стодолі. Хто не мав їжі, тому
військо давало їсти, але заразом з усіх сторін
пильнували нас. Вояки сказали нам, що як
хтось буде втікати, зараз будуть до нього стрі
ляти» [1]; «27 червня 1947го забрали нас до
Грибова, там ми ночували на вокзалі, а потім
їхали у вагонах. Як хтось попав до відкрито
го – то казка, як до закритого – то задихався,
але як почалася злива <...> З одного боку їха
ли кози, корови, вівці, з другого – люди. Ми,
хлопці, над коровами нари мали, і там ми роз
містилися, а що молоді були, то нам було бай
дуже. Старші люди плакали, бідували» [25,
s. 53] 3; відсутність санітарних умов під час
переїзду: «Був 1947 рік. Ми, як велика родина
з десяти осіб, отримали окремий вагон, розді
лений навпіл: одна половина для худоби, дру
га – для нас із багажем. Найгіршим спогадом
є відсутність місця для візочка семимісячного
братика, який почав у дорозі сильно хворіти,
а отримати медичну допомогу було неможливо.
Неможливо навіть уявити ті санітарні умови.
Милися, спали і ходили до туалету в одному
вагоні з худобою» [24, s. 15–16] 4; повна від
сутність житлових умов на західних і північ
них землях: «Деякі сім’ї втиснено по двітри до
одного будинку або “докватеровано” до осілих
тут у 1945–1946 роках польських родин, які
вже були повними панами» [7, с. 55].
Слід наголосити, що, крім змалювання
окремих подій, кожна з таких оповідей дає
важливий інформативний матеріал щодо осо
бливостей і труднощів «переселенського» по
буту та життя на нових землях. Такі усні історії
про події 1947 року можемо розглядати не тіль
ки із суто філологічного погляду, але й маємо
змогу почерпнути різнобічні відомості етногра
фічного та етнопсихологічного характеру. Цьо
му сприяють короткі описи, передусім житла,
одягу, тогочасних звичаїв, докладні оцінки
людської поведінки в кризових, афектних ситу
аціях. Цікавими із цього погляду є такі спога
ди: «Перші весілля, як ми приїхали сюди, від
бувалися так само, як і у Мохначці. Подружки
нареченої були одягнені покраківському: гарні
спідниці зелені, корсети, стрічки, накинуті на
www.etnolog.org.ua
IM
FEатко
IM
FEатко
вій
IM
FEвійна.
IM
FEна.
ійські
IM
FEійські сол
IM
FEсолдати
IM
FEдати
меш
IM
FE
мешкати.
IM
FE
кати. Тим
IM
FE
Тим
IM
FE
інш
IM
FE
іншою
IM
FE
ою род
IM
FE
родиною.
IM
FE
иною.
інк
IM
FE
інколи,
IM
FE
оли, якщ
IM
FE
якщо
IM
FE
о йшов
IM
FE
йшов
тікало
IM
FE
тікало <..
IM
FE
<...>
IM
FE
.> При
IM
FE
Прийшла
IM
FE
йшла
Лиш IM
FE
Лишень IM
FE
ень встIM
FE
встиглиIM
FE
игли збуIM
FE
збудуватиIM
FE
дуватизбудуватизбуIM
FE
збудуватизбу
жит IM
FE
жити, IM
FE
и, а IM
FE
а тутIM
FE
тут говоIM
FE
говорятьIM
FE
рять <..IM
FE
<...>IM
FE
.>
елення. IM
FE
елення. Анд IM
FE
АндрійIM
FE
рій ДмиIM
FE
ДмитрукIM
FE
трук приIM
FE
при
що IM
FE
що обовIM
FE
обов’язковоIM
FE
’язково поїIM
FE
пої
[18 IM
FE
[18 s. 4IM
FE
s. 49,IM
FE
9, 51] IM
FE
51]
корIM
FE
кордонIM
FE
дон
відсутність
IM
FE
відсутність
еїзду:
IM
FE
еїзду: «Бу
IM
FE
«Був
IM
FE
в
дес
IM
FEдесяти
IM
FEяти осі
IM
FEосіб,
IM
FEб, отр
IM
FEотр
лений
IM
FEлений нав
IM
FEнавпіл:
IM
FEпіл: одн
IM
FEодна
IM
FEа пол
IM
FEпол
га
IM
FEга –
IM
FE – для
IM
FEдля нас
IM
FEнас із
IM
FEіз баг
IM
FEбагажем.
IM
FEажем.
є
IM
FEє від
IM
FEвідсутність
IM
FEсутність міс
IM
FEмісця
IM
FEця для
IM
FEдля
бра
IM
FEбратика,
IM
FEтика, яки
IM
FEякий
IM
FEй поч
IM
FEпочав
IM
FEав
а от
IM
FEа отримати
IM
FEримати мед
IM
FEмедичну
IM
FEичну
Нем
IM
FEНеможливо
IM
FEожливо нав
IM
FEнав
Мили
IM
FE
Милися,
IM
FE
ся, спа
IM
FE
спа
ваг
IM
FE
вагоні
IM
FE
оні з
IM
FE
з
су
IM
FE
сутність
IM
FE
тність
них
IM
FE
них
75
Дослідження молодих учених
плечі, намисто, вишиті елегантні сорочки» [25,
s. 26] 5; «Як надходив Великдень, ми цілий
тиждень фарбували яйця, а потім розбивали
їх, як то роблять діти. Старші жінки розпису
вали красиві великодні крашанки» [25, s. 28] 6;
«Увечері застав я вдома якусь жінку з дітьми,
до нас звернулася попольському, до своїх ді
тей – понімецькому. Мама налила їй молока,
а за якийсь час німкеня принесла нам вели
ку миску мити Михася та ще якісь посудини.
Мама нас всіх викупала. З німкенею ми швид
ко заприязнилися» [5, с. 413].
В усних свідченнях трапляються і відтворю
ються з усіма подробицями й описи технічних
процесів виробництва різної заводської чи фа
бричної продукції, і розширений перелік осо
бистих характеристик як рідних і близьких, так
і нових знайомих на німецьких землях тощо.
У розглядуваних оповіданнях представлено та
кож образи членів української селянської роди
ни. Зокрема, батька: «Наближалася осінь, ми
почали ремонтувати “новий” дім. Батько пішов
до зруйнованого сусіднього господарства, зі
рвав нікому вже не потрібну підлогу і поклав її
у нас. За те був відданий до суду і на два мі
сяці відправлений до в’язниці» [24, s. 29–30] 7;
матері: «І разом з матір’ю, збираючи з поля ка
міння, почали нове господарювання на “своїй”,
нерідній землі» [5, с. 117]; дітей: «Я брався за
будьяку роботу» [18, s. 53] 8; «Мені було три
надцять років, а сестрі – п’ятнадцять, тому
спочатку не всі хотіли давати нам роботу, але
з часом переконалися, що я добрий робітник,
і вже не мав з тим проблем» [22, s. 127] 9.
Усні оповідання про переселення 1947 року
є репродукуванням, відтворенням зорових
образів, здебільшого неприємних, емоційних
вражень. Таких висновків на основі емпірич
ного життєвого досвіду доходить і народ, відо
бражаючи цей досвід у приказках і прислів’ях
на кшталт: «Але, як то кажуть, буває іноді
щастя в нещасті» [5, с. 117]; «От Бога ґрєх, от
людей смєх» [5, с. 484]; «Ну чуго пташечка
летить і виртаїться? Бусьол литить на те саме
гниздишко, прилитає. Де вродиться, там хо
читься» [2, с. 95]; «Але всьо равно тягне там,
де, як кажуть, мати рудила, там найлєпєй чо
ловік чується. Риба в Бузі теж не пливе, тиль
ко тримається одного місця» [2, с. 93].
Серед усних історій, які на сьогодні вдалося
зібрати, цінними, з погляду відтворення істо
ричної дійсності, є сюжети про стосунки укра
їнців і поляків. Амбівалентність ситуативних
колізій дає змогу подивитися на багатовікові
контакти сусідніх народів не шаблонно, а в
спектрі неоднозначно складних взаємин. Так,
у багатьох оповіданнях респонденти, згадую
чи про відносини з іншими національностя
ми, насамперед з поляками, представляють їх
часто в порівнянні: майже завжди як дружні
до переселення та переважно, але не завжди,
ворожі після переселення. Наприклад: «У на
шому селі мешкало двоє поляків. Решта усі –
лемки. Але ці поляки розмовляли понашому,
лемківською мовою. Ходили і до церкви, і до
костьолу <...> Добре між собою ми жили. Не
було жодних конфліктів перед війною» [24,
s. 58] 10; «Жили серед нас поляки і євреї, які
мали господарства й магазини. Усі жили в зго
ді» [24, s. 106] 11. Наведемо приклади оповідей
про події після переселення: «Поляки обзива
ли нас: “О! Українці! Бандерівці приїхали!”.
І били наших корів» [24, s. 20] 12; «А в Гри
бошичах там нарід був недобри <...> там биво
тяжке життє, наші люде потерпіли страшнє»
[КА]. Або: «Дуже тут багато поляків було,
коли ми приїхали. Добре нас прийняли. Ніхто
нам нічого не казав. Може, деякі були вороже
до нас налаштовані, але загалом усе було в по
рядку» [24, s. 60] 13; «Можна сказати, там, в
Легніце, там биво добрі» [КМ].
В усних оповідях українцівпереселенців
привертає увагу й постійне оперування кате
горією «ми», злиття власного досвіду з мно
жинним досвідом інших людей: «нас гнали»,
«ми їхали», «нас розподіляли», «ми жили»,
«ми працювали» та ін. Тобто в цьому випадку
для того, щоб стати предметом оповідання,
досвід піддається узагальненню, а не індиві
дуалізації.
Усні історії колишніх переселенців багато в
чому не збігаються, а інколи й значно відріз
www.etnolog.org.ua
IM
FE
пор
IM
FE
пор
IM
FEрод
IM
FEроди
IM
FEи
IM
FE
нь,
IM
FEнь, ми
IM
FEми
ько
IM
FEько піш
IM
FEпішов
IM
FEов
подарства,
IM
FE
подарства, зі
IM
FE
зі
IM
FE
під
IM
FE
підлогу
IM
FE
логу і
IM
FE
і покл
IM
FE
поклав
IM
FE
ав її
IM
FE
її
до
IM
FE
до суд
IM
FE
суду
IM
FE
у і
IM
FE
і на
IM
FE
на два
IM
FE
два мі
IM
FE
мі
IM
FE
зниці»
IM
FE
зниці» [24
IM
FE
[24,
IM
FE
, s
IM
FE
s. 29
IM
FE
. 29–30]
IM
FE
–30] 7
IM
FE
7;
IM
FE
;
ір’ю, IM
FE
ір’ю, збирIM
FE
збираючиIM
FE
аючи зIM
FE
з полIM
FE
поляIM
FE
я каIM
FE
каIM
FE
гос IM
FE
господарюванняIM
FE
подарювання наIM
FE
на “свIM
FE
“своїй”,IM
FE
оїй”,
с. 1 IM
FE
с. 117]; IM
FE
17]; дітIM
FE
дітей:IM
FE
ей: «ЯIM
FE
«Я браIM
FE
бравсяIM
FE
вся
. 53 IM
FE
. 53] IM
FE
] 8 IM
FE
8;IM
FE
; «МеніIM
FE
«Мені булоIM
FE
було
трі – IM
FE
трі – п’яIM
FE
п’ятнадцять,IM
FE
тнадцять,
намIM
FE
нам
еселення
IM
FE
еселення
ожі
IM
FEожі піс
IM
FEпісля
IM
FEля пер
IM
FEпереселення.
IM
FEеселення.
шому
IM
FEшому сел
IM
FEселі
IM
FEі меш
IM
FEмешкало
IM
FEкало дво
IM
FEдво
лем
IM
FEлемки.
IM
FEки. Але
IM
FEАле ці
IM
FEці пол
IM
FEполяки
IM
FEяки роз
IM
FEроз
лем
IM
FEлемківською
IM
FEківською мовою
IM
FEмовою.
IM
FE. Ход
IM
FEХод
кос
IM
FEкостьолу
IM
FEтьолу <..
IM
FE<...>
IM
FE.> Доб
IM
FEДобре
IM
FEре
бул
IM
FEбуло
IM
FEо жод
IM
FEжодних
IM
FEних конф
IM
FEконф
s. 5
IM
FEs. 58]
IM
FE8] 10
IM
FE10;
IM
FE; «Жили
IM
FE«Жили
мал
IM
FE
мали
IM
FE
и гос
IM
FE
господарства
IM
FE
подарства
д
IM
FE
ді»
IM
FE
і» [24
IM
FE
[24
про
IM
FE
про
ли
IM
FE
ли
ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 3/2018
76
няються від образів і формулювань, ухвалених
офіційною історіографією. Проте в них немає,
гадаємо, прагнення до спростування загально
прийнятих версій минулого, розвінчування од
них і прославляння інших, повалення старих і
ствердження нових ідеалів, героїв і подвигів.
На нашу думку, іноді сприйняття звичайної
людини, її ціннісні орієнтації, думки й пере
живання є іншими, відмінними від офіційної
версії про події 1947 року, з іншою системою
координат і ракурсом, під яким сприймається
і згадується акція «Вісла».
Звісно, спогади однієї людини не дають
підстав для обґрунтованого узагальнення
певних історичних подій або події, а кожна
розказана історія унікальна так само, як уні
кальне й неповторне життя кожної людини.
Однак, ураховуючи нерозривний зв’язок між
індивідуальним досвідом і соціальноісторич
ним контекстом, головна заслуга усної історії
полягає у вивченні взаємо обумовленої дис
танції і зв’язку між ними, між офіційним і що
денним дискурсом, між значущою для опові
дача його «правдою» і викладом традиційною
історіографією того, «як це було насправді».
Усні оповіді про переселення 1947 року є
фрагментарними, динамічними, схематични
ми, створюють той ґрунт, на якому виникають
поетичне сприйняття і відтворення. За моти
вами й образами вони складають одну цілість
із фондом народної документальної прози і є
вагомим складником загальноукраїнського
фольклорного процесу ХХ ст. з чітко виявле
ними історичними рисами.
1 Тут і далі назви воєводств подано за даними
1947 року.
2 Переклад авторки цієї статті.
3 Переклад авторки цієї статті.
4 Переклад авторки цієї статті.
5 Переклад авторки цієї статті.
6 Переклад авторки цієї статті.
7 Переклад авторки цієї статті.
8 Переклад авторки цієї статті.
9 Переклад авторки цієї статті.
10 Переклад авторки цієї статті.
11 Переклад авторки цієї статті.
12 Переклад авторки цієї статті.
13 Переклад авторки цієї статті.
Примітки
Джерела та література
1. Акція «ВІСЛА» 28 квітня – 28 липня 1947.
URL : http://www.ethnos.lemky.com/2007/05/26/
akcja_vsla_28_ kvtnja__28_lipnja_1947_r.html.
2. Аркушин Г. Голоси з Підляшшя. Луцьк,
2007.
3. Барна А. Кавальчык тернистой істориі села
Чорне на Лемковині. 1870–1970. Лігниця, 1996.
209 с.
4. Гаврилюк Ю. Розв’язати остаточно українсь-
ке питання в Польщі. Дзеркало тижня. 28 квітня
2007. № 16. URL : http://dt.ua/articles/49817.
5. Гук Б. Пропам’ятна книга «1947». Варшава :
Тирса, 1997. 647 с.
6. Докля Т. Наша громада. (Минуле сіл: Ясюн-
ка, Крива і Баниця на Лемковині). Нью-Йорк,
1969. 127 с.
7. Зарічний Я. З-над Солокії до Балтики.
Український альманах. Варшава, 2006.
8. Красовський І. Лемківщина у верхів’ї ріки
Вислоки. Львів : Думка, 2004. 160 с.
9. Кузяк Т. Трагічні роки Бортного (депортація
села 1947). Ватра. 2007. № 2 (57). Рік XVI. С. 4–5.
10. Кузяк Т. Трагічні роки Бортного (депортація
села 1947). Ватра. 2007. № 3 (58). Рік XVI. С. 4–6.
11. Місило Є. Календар акції «Вісла». Ватра.
2007. № 2 (57). Рік XVI. С. 14–17.
12. Мончак Л. Лабова. Лемківське село нашої
пам’яті. Івано-Франківськ : Місто НВ, 2006. 102 с.
13. Події ювілейного свята лемківськой куль-
тури. Ватра. 2007. № 4 (59). Рік XVI. С. 14–15.
14. Сирник Я. Про початки «Нашого слова»:
погляд по іншому. Наше слово. Варшава, 2006.
№ 25 (2550). С. 3.
15. Сокіл В. Оддзвонив голодомор. Українці
про голод 1932–1933 / фольклорні записи Василя
Сокола. Львів, 2003.
www.etnolog.org.ua
IM
FE
нар
IM
FE
нар
омим
IM
FE
омим скл
IM
FE
складником
IM
FE
адником
ьклорного
IM
FEьклорного проц
IM
FEпроц
ними
IM
FEними іст
IM
FEісторичними
IM
FEоричними рис
IM
FEрис
Тут і далі назви воєводств подано за даними
IM
FE Тут і далі назви воєводств подано за даними
Переклад авторки цієї статті.
IM
FE
Переклад авторки цієї статті.
Переклад авторки цієї статті.
IM
FE
Переклад авторки цієї статті.
Переклад авторки цієї статті.
IM
FE
Переклад авторки цієї статті.
Переклад авторки цієї статті.
IM
FE
Переклад авторки цієї статті.
7
IM
FE7 Переклад авторки цієї статті.
IM
FE Переклад авторки цієї статті.
8
IM
FE
8 Переклад авторки цієї статті.
IM
FE
Переклад авторки цієї статті.
9
IM
FE
9 Переклад авторки цієї статті.
IM
FE
Переклад авторки цієї статті.
10
IM
FE
10 Переклад авторки цієї статті.
IM
FE
Переклад авторки цієї статті.
11
IM
FE
11 Переклад авторки цієї статті.
IM
FE
Переклад авторки цієї статті.
Примітки
IM
FEПримітки
Джерела та літератураIM
FE
Джерела та літератураIM
FE
– 28 IM
FE
– 28
77
Дослідження молодих учених
16. Щерба І., Яремкевич Л. Переселення
українців з Надсяння в 1944–1947 роках у спога-
дах самих переселенців. URL : http: // etno.uaweb.
org/lib/nadsiannia44.html.
17. Chomiak R. Nasz Łemkowski los. Stary Sąsz,
1995. 105 s.
18. Dmitruk P. Wtedy wział pistolet i powiedział...
to co, pójdziesz do bandy? Podlaski kwartalnik kultu-
ralny. 2011. № 1.
19. Kurak J. Nad Bieszczadami słońce zgasło.
Warszawa, 2008. 104 s.
20. Кyrpan І. Spohady… Загорода. 1995. № 3/6.
С. 48–54.
21. Mlynar W. Wsiady klycze nasce. Загорода.
1995. № 1/4. С. 32–33.
22. Mniejszość w warunkach zagrożenia. Pa-
miętniki łemków / pod red. W. Sitka. Wrocław,
1996.
23. Wołosiuk L. Przebieg i skutki akcji «Wisła».
Problemy Ukraińców w Polsce po wysiedleńczej ak-
cji «Wisła» 1947 roku. Kraków, 1997. S. 23–35.
24. Z Łemkowskiej skrzyni. Opowieści z Brzozy
i okolic / рod red. M. Szyszko-Graban, A. Szyszko,
A. Rydzanicz, ks. A. Graban. Strzelce Krajeńskie,
2004. Т. 2. 280 s.
25. Z Łemkowskiej skrzyni. Opowieści z Ługów
i okolic / рod red. M. Szyszko-Graban, A. Szysz-
ko, ks. A. Graban. Strzelce Krajeńskie, 2004. Т. 1.
151 s.
References
1. Aktsiya «Visla» 28 kwitnia – 28 lypnia 1947
[The Vistula Operation. April 28 – July 28, 1947]
(electronic resource). Available at: http://www.ethnos.
lemky.com/2007/05/26/akcja_vsla_28_kvtnja__28_
lipnja_1947_r.html (accessed 6 August 2018).
2. Arkushyn H. (2007) Holosy z Pidliashshia
[Voices from Pidlissia]. Lutsk: Vezha.
3. Barna A. (1996) Kavalchyk ternystoj istoryi sela
Chorne na Lemkovyni. 1870–1970 [A piece of Thorny
History of the village of Chorne in Lemkovyna. 1870–
1970]. Lihnytsia, 209 pp.
4. Gavryliuk Yu. (2007) «Rozvyazaty ostato-
chno ukrayinske pytannia v Polshchi» [«To Finally
Solve the Ukrainian Question in Poland»]. Dzerkalo
tyzhnia [The Mirror Weekly] (electronic resource),
28.04.2007, no. 16. Available at: http://dt.ua/arti-
cles/49817 (accessed 6 August 2018).
5. Huk B. (1997) Propamyatna knyha [An
Unforgettable Book]. Warsaw: Tyrsa, 647 pp.
6. Doklia T. (1969) Nasha hromada (Mynule sil
Jasiunka, Kryva i Banytsia na Lemkovyni) [Our
Community (The History of the Villages of Yasiun-
ka, Kryva and Banytsia in Lemkovyna)]. New York,
127 pp.
7. Zarichnyi Ya. (2006) Z-nad Solokiyi do Bal-
tyky [From the Solokiya to the Baltic]. Ukrayinskyi
almanakh [The Ukrainian Miscellany]. Warsaw,
pp. 55–57.
8. Krasovskyi I. (2004) Lemkivshchyna u ver-
khivyi riky Vysloky [Lemkivshchyna on the Upper
Wisłoka River]. Lviv: Dumka, 160 pp.
9. Kuziak T. (2007) Trahichni roky Bortnoho (de-
portatsiya sela 1947) [Tragic Years of Bortne (Depor-
tation of the Village in 1947)]. Vatra [The Bonfire],
vol. XVI, no. 2 (57), pp. 4–5.
10. Kuziak T. (2007) Trahichni roky Bortnoho
(deportatsiya sela 1947) [Tragic years of Bortne (De-
portation of the Village in 1947)]. Vatra [The Bon-
fire], vol. XVI, no. 3 (58), pp. 4–6.
11. Misylo Ye. (2007) Kalendar aktsiyi «Wisla»
[Calendar of the Vistula Operation]. Vatra [The Bon-
fire], vol. XVI, no. 2 (57), pp. 14–17.
12. Moncha L., Polyniak I., Yuskiv N. (2006)
Labova. Lemkivske selo nashoyi pamyati [Labova.
A Lemko Village of Our Memory]. Ivano-Frankivsk:
Misto NV, 102 pp.
13. (2007) Podiyi yuvileynoho sviata lemkivs-
koy kultury [Events of a Jubilee Holiday of Lemko
Culture]. Vatra [The Bonfire], vol. XVI, no. 4 (59),
pp. 14–15.
14. Syrnyk Ya. (2006) Pro pochatky «Nashoho
slova»: pohliad po inshomu [About Origins of «Our
Word»: A Different View]. Nashe Slovo [Our Word],
no. 25 (2550), p. 3.
15. Sokil V. (2003) Oddzvonyv holodomor [The
Famine Finished Ringing]. Ukrayintsi pro ho-
lod 1932–1933. Folklorni zapysy Vasylia Sokola
[Ukrainians on the 1932–1933 Famine. Folk Records
of Vasyl Sokil]. Lviv.
16. Shcherba I., Jaremkevych L. (2006) Pereselen-
nia ukrayintsiv z Nadsiannia v 1944–1947 rokakh u
spohadakh samykh pereselentsiv [Resettlement of
Ukrainians from Nadsiannia in 1944–1947 in Me-
moirs of the Settlers Themselves] (electronic re-
source). Available at: http:// etno.uaweb.org/lib/nadsi-
annia44.html. (accessed 6 August 2018).
17. Chomiak R. (1995) Nasz Łemkowski los [Our
Lemko Fate]. Stary Sącz, 105 pp.
18. Dmitruk P. (2011) Wtedy wział pistolet i po-
wiedział... to co, pójdziesz do bandy? [Then Took
www.etnolog.org.ua
IM
FEhttp://www.ethnos.
IM
FEhttp://www.ethnos.
lemky.com/2007/05/26/akcja_vsla_28_kvtnja__28_
IM
FElemky.com/2007/05/26/akcja_vsla_28_kvtnja__28_
Holosy z Pidliashshia
IM
FE
Holosy z Pidliashshia
Kavalchyk ternystoj istoryi sela
IM
FE
Kavalchyk ternystoj istoryi sela
Chorne na Lemkovyni. 1870–1970
IM
FE
Chorne na Lemkovyni. 1870–1970 [A
IM
FE
[A pi
IM
FE
piece of Thorny
IM
FE
ece of Thorny
History of the village of Chorne in Lemkovyna. 1870–
IM
FE
History of the village of Chorne in Lemkovyna. 1870–
ryliuk Yu. (2007) «Rozvyazaty ostatoIM
FE
ryliuk Yu. (2007) «Rozvyazaty ostato-IM
FE
-
chno ukrayinske pytannia v Polshchi» [«To Finally IM
FE
chno ukrayinske pytannia v Polshchi» [«To Finally
Solve the Ukrainian Question in Poland»]. IM
FE
Solve the Ukrainian Question in Poland»]. Dzerkalo IM
FE
Dzerkalo
[The Mirror Weekly] (electronic resource), IM
FE
[The Mirror Weekly] (electronic resource),
Available at: IM
FE
Available at: http://dt.ua/artiIM
FE
http://dt.ua/arti
gust 2018).IM
FE
gust 2018).
Propamyatna knyhaIM
FE
Propamyatna knyha
10.
IM
FE10. Kuz
IM
FEKuziak T. (2007) Trahichni roky Bortnoho
IM
FEiak T. (2007) Trahichni roky Bortnoho
(deportatsiya sela 1947) [Tragic years of Bortne (De
IM
FE(deportatsiya sela 1947) [Tragic years of Bortne (De
portation of the Village in 1947)].
IM
FEportation of the Village in 1947)].
fire], vol. XVI, no. 3 (58), pp.
IM
FEfire], vol. XVI, no. 3 (58), pp.
11.
IM
FE11. Mis
IM
FEMisylo Ye. (2007) Kalendar aktsiyi «Wisla»
IM
FEylo Ye. (2007) Kalendar aktsiyi «Wisla»
[Calendar of the Vistula Operation].
IM
FE
[Calendar of the Vistula Operation].
fire], vol. XVI, no. 2 (57), pp.
IM
FE
fire], vol. XVI, no. 2 (57), pp.
12.
IM
FE
12. Mon
IM
FE
Mon
Labova. Lemkivske selo nashoyi pamyati
IM
FE
Labova. Lemkivske selo nashoyi pamyati
A Lemko Village of Our Memory]. Ivano-Frankivsk:
IM
FE
A Lemko Village of Our Memory]. Ivano-Frankivsk:
Misto NV, 102
IM
FE
Misto NV, 102
ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 3/2018
78
Summary
Ukrainian and foreign ethnographers are purposefully engaged in the study of the achievements of oral
history and literature, which is a kind of artistic chronicle of historical events of the twentieth century. It is
precisely for such events that the Ukrainians were relocated in 1947 from Lemkivshchyna, Kholmshchyna,
Pidlyashshya and Nadsyany in the northwest lands of Poland, known as the Wisla Action.
Today, unjustly forgotten chronicledocumentary materials, bibliographical reference and fiction litera
ture, littleknown domestic and foreign archival sources, as well as oral histories of witnesses of this tragedy,
are a source for the knowledge of the worldview of the Ukrainian people and its history.
Among the Ukrainian printing presses of Poland, the weekly Nashe Slowo, the edition Watra, the two
month publishing Besida occupy an important place. Interestingly from a scientific point of view, there are
also books and articles devoted to the history of individual villages in Lemkivshchyna, where the authors
present the history of their villages, their families, tell about the course of resettlement and the future life of
Ukrainians in new lands for them. They mostly have the character of author's memories. Similar writings
about the history of Ukrainian villages and resettlement have also been published in Ukraine.
The issue presents oral narratives of resettlement, which depicts the historical background of the above
texts and the reasons for their occurrence and existence. It should be noted that the stories of former settlers
do not coincide in many ways, and sometimes they are very different from the images and formulations
approved by the official historiography.
Keywords: oral folk stories, narrative, memorate, the action Wisla, Ukrainiansmigrants, Lemkіvshchynа,
Holmshchуnа and Pіdljashja, the western and northern lands, national identity, small homeland.
КА – Капелюх Анна, 1929 р. н., народилася
в с. Смерековець Горлицького повіту. Записала
Л. Халюк 15 липня 2011 р. у с. Смерековець Гор-
лицького повіту (Польща).
КМ – Криницька Марія, 1927 р. н., народилася
в с. Нижня Мохначка Новосондецького повіту. За-
писала Л. Халюк 9 липня 2011 р. у с. Смерековець
Горлицького повіту (Польща).
Список інформантів
a Pistol and Said…Well, Will You Join the Gang?].
Podlaski kwartalnik kulturalny, no. 1.
19. Kurak Ya. (2008) Nad Bieszczadami słońce
zgasło [The Sun Went Out above the Beskids]. War-
saw, 104 pp.
20. Кyrpan І. (1995) Spohady… [Memories…].
Zahoroda, no. 3/6, pp. 48–54.
21. Mlynar W. (1995) Wsiady klycze nasce [This
Always Calls Us]. Zahoroda, no. 1/4, pp. 32–33.
22. Sitek W. (ed.) (1996) Mniejszość w warunkach
zagrożenia – pamiętniki Łemków [A National Mino-
rity Under the Conditions of Disappearance – Lemko
Monuments]. Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu
Wrocławskiego.
23. Wołosiuk L. (1997) Przebieg i skutki akcji
«Wisła» [The Course and Results of the Vistula Opera-
tion]. Problemy Ukraińców w Polsce po wysiedleńczej
akcji «Wisła» 1947 roku. Kraków, pp. 23–35.
24. Szyszko-Graban M., Szyszko A., Rydza-
nicz A., ks. Graban A. (eds.) (2004) Z Łemkowskiej
skrzyni. Opowieści z Brzozy i okolic [From the Lem-
ko Chest. Stories from Bzhozy and Its Surroundings].
Strzelce Krajeńskie, vol. 2, 280 pp.
25. Szyszko-Graban M., Szyszko A., Rydza-
nicz A., ks. Graban A. (eds.) (2004) Z Łemkowskiej
skrzyni. Opowieści z Ługów i okolic [From the Lemko
Chest. Stories from Ługów and Its Surroundings].
Strzelce Krajeńskie, vol. 1, 151 pp.
www.etnolog.org.ua
IM
FE
Summary
IM
FE
Summary
ethn
IM
FE
ethnographers
IM
FE
ographers are
IM
FE
are purpo
IM
FE
purposefully
IM
FE
sefully
whic
IM
FE
which
IM
FE
h is
IM
FE
is a
IM
FE
a kin
IM
FE
kind
IM
FE
d of
IM
FE
of art
IM
FE
artistic
IM
FE
istic chro
IM
FE
chronicle
IM
FE
nicle
nts IM
FE
nts tha IM
FE
that IM
FE
t theIM
FE
the UkrIM
FE
UkrainiansIM
FE
ainians werIM
FE
wereIM
FE
e relIM
FE
rel
dsyany IM
FE
dsyany in IM
FE
in thIM
FE
theIM
FE
e noIM
FE
northwestIM
FE
rthwest laIM
FE
landsIM
FE
nds
gotten IM
FE
gotten chroIM
FE
chronicleIM
FE
nicleIM
FE
documIM
FE
docum
and IM
FE
and forIM
FE
foreignIM
FE
eign arcIM
FE
arc
ofIM
FE
of thIM
FE
theIM
FE
e woIM
FE
wo
КМ
IM
FEКМ – Кри
IM
FE– Криницька Марія, 1927
IM
FEницька Марія, 1927
в
IM
FEв с.
IM
FEс. Ни
IM
FEНижня Мохначка Новосондецького повіту. За
IM
FEжня Мохначка Новосондецького повіту. За
писала Л.
IM
FEписала Л. Хал
IM
FEХалюк 9
IM
FEюк 9 лип
IM
FEлипня 2011
IM
FEня 2011
Горлицького повіту (Польща).
IM
FEГорлицького повіту (Польща).
Список інформантів
IM
FE
Список інформантів
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202500 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-6936 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:36:37Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Халюк, Л. 2025-03-26T13:26:24Z 2018 Акція «Вісла» 1947 року в усних оповідях українців-переселенців: історія досліджень і тематика / Л.Халюк // Народна творчість та етнологія. — 2018. — № 3. — С. 71–78. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202500 801.81:398.2]:314.151.3-054.74 https://doi.org/10.15407/nte2018.03.071 У статті висвітлюється наукова та періодична література з означеного питання, аналізуються особливості усних народних розповідей про переселення українців у Польщі в 1947 році. Усні наративи побутують на території Лемківщини, Холмщини та Підляшшя, де споконвіку проживало українське населення, а також у північно-західному регіоні Польщі, куди українці були переселені після проведення акції «Вісла» 1947 року. Представлено усні наративи про переселення, у яких зображено історичне підґрунтя наведених текстів і причини їх виникнення та існування (функціонування). Аналіз усних оповідей українців-іммігрантів дав змогу класифікувати наративи за тематичним принципом. In this issue, which is based on field research, an overview of the scientific literature and the periodical press, analyzes the specific features of oral folk stories about the displacement 1947 of Ukrainians to Poland in the second half of ХХ – beginning of the XXIst century. Geographically, the study covers the Lemkіvshchynа, Holmshchуnа, and Pіdljashja, where the Ukrainian population lived from ancient times, and the northwestern region of Poland, where the Ukrainians were resettled as a result of the Wisła Action of 1947. The issue, which is based on the verbal material of narratives, shows the historical backgrounds, and they are the main reasons for the appearance of such texts. The carried-out analysis of oral folk stories of Ukrainian immigrants has allowed us to classify narratives according to the thematic principle. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Дослідження молодих учених Акція «Вісла» 1947 року в усних оповідях українців-переселенців: історія досліджень і тематика The "Vistula" Operation of 1947 in the Oral Narratives of Resettled Ukrainians: Research History and Themes Article published earlier |
| spellingShingle | Акція «Вісла» 1947 року в усних оповідях українців-переселенців: історія досліджень і тематика Халюк, Л. Дослідження молодих учених |
| title | Акція «Вісла» 1947 року в усних оповідях українців-переселенців: історія досліджень і тематика |
| title_alt | The "Vistula" Operation of 1947 in the Oral Narratives of Resettled Ukrainians: Research History and Themes |
| title_full | Акція «Вісла» 1947 року в усних оповідях українців-переселенців: історія досліджень і тематика |
| title_fullStr | Акція «Вісла» 1947 року в усних оповідях українців-переселенців: історія досліджень і тематика |
| title_full_unstemmed | Акція «Вісла» 1947 року в усних оповідях українців-переселенців: історія досліджень і тематика |
| title_short | Акція «Вісла» 1947 року в усних оповідях українців-переселенців: історія досліджень і тематика |
| title_sort | акція «вісла» 1947 року в усних оповідях українців-переселенців: історія досліджень і тематика |
| topic | Дослідження молодих учених |
| topic_facet | Дослідження молодих учених |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202500 |
| work_keys_str_mv | AT halûkl akcíâvísla1947rokuvusnihopovídâhukraíncívpereselencívístoríâdoslídženʹítematika AT halûkl thevistulaoperationof1947intheoralnarrativesofresettledukrainiansresearchhistoryandthemes |