Витоки, перебіг, наслідки Голодомору 1932–1933 років на Поділлі
У статті на основі архівних джерел, матеріалів преси та праць істориків розглядаються витоки, перебіг, наслідки Голодомору 1932–1933 років – жахливої трагедії, що мала місце на Поділлі. Опираючись на базові принципи історичного пізнання (історизму, науковості, об’єктивності, системності, всебічності...
Saved in:
| Date: | 2022 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2022
|
| Series: | Краєзнавство |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202519 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Витоки, перебіг, наслідки Голодомору 1932–1933 років на Поділлі / С. Гальчак, О. Федорук // Краєзнавство. — 2022. — № 3-4. — С. 21-30. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Summary: | У статті на основі архівних джерел, матеріалів преси та праць істориків розглядаються витоки, перебіг, наслідки Голодомору 1932–1933 років – жахливої трагедії, що мала місце на Поділлі. Опираючись на базові принципи історичного пізнання (історизму, науковості, об’єктивності, системності, всебічності, критичного підходу до аналізу джерельного матеріалу), використовуючи проблемно-хронологічний, структурно-системний, порівняльно-системний, порівняльно-історичний, статистично-аналітичний та інші загальнонаукові та спеціально-історичні методи, встановлено об’єктивну картину вчиненого більшовицькою владою злочину, в результаті якого лише на одній Вінниччині від голодної смерті загинуло подолян значно більше, ніж під час Другої світової війни. З’ясовано, що Голодомор мав конкретні соціально-економічні та національно-політичні передумови. Аналізуючи соціально-економічні витоки трагедії, звернено увагу на встановлення в країні жорсткої однопартійної системи, авторитаризму, розгортання владою свідомої боротьби проти власного селянства, нещадного його пограбування, перетворення на люмпенів, шляхом примусової колективізації, яку генсек Й. Сталін спершу розглядав як засіб накопичення коштів для здійснення індустріальних перетворень, безмірної викачки хліба, розправою над так званим «куркульством» – «останнім експлуататорським класом», подолання реального опору селян, для якого радянське керівництво повсюдно застосовувало терор і примус.
Спричинивши великий голод в Україні, сталінський режим переслідував ще одну злочинну мету – викорінення національної автентичності, самобутності українців, що в результаті призвело до демографічної катастрофи, неприхованого етноциду – вбивства за етнічною ознакою.
Наукова новизна статті визначається акцентуванням уваги на необхідності вивчення вчинення більшовицькою владою страшного злочину – зумисно організованого нею Голодомору 1932–1933 років, визнаного Верховною Радою України, багатьма парламентами світу геноцидом українського народу. |
|---|