Цінне свідчення про галицькі будні кінця XIX – початку XX століття

Рецензія: Кирчів П. Образки з галицьких буднів. Львів : Тріада плюс, 2015. 396 с. Review: Kyrchiv P. Essays on Halychyna Everyday Life. Lviv: Triada plius, 2015, 396 pp.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Народна творчість та етнологія
Datum:2018
1. Verfasser: Дяків, В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2018
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202541
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Цінне свідчення про галицькі будні кінця XIX – початку XX століття / В. Дяків // Народна творчість та етнологія. — 2018. — № 4. — С. 103–107. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202541
record_format dspace
spelling Дяків, В.
2025-04-07T08:25:24Z
2018
Цінне свідчення про галицькі будні кінця XIX – початку XX століття / В. Дяків // Народна творчість та етнологія. — 2018. — № 4. — С. 103–107. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
0130-6936
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202541
Рецензія: Кирчів П. Образки з галицьких буднів. Львів : Тріада плюс, 2015. 396 с.
Review: Kyrchiv P. Essays on Halychyna Everyday Life. Lviv: Triada plius, 2015, 396 pp.
uk
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
Народна творчість та етнологія
Рецензії
Цінне свідчення про галицькі будні кінця XIX – початку XX століття
Valuable Evidences on Halychyna Everyday Life in the XIXth to Early XXth Centuries
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Цінне свідчення про галицькі будні кінця XIX – початку XX століття
spellingShingle Цінне свідчення про галицькі будні кінця XIX – початку XX століття
Дяків, В.
Рецензії
title_short Цінне свідчення про галицькі будні кінця XIX – початку XX століття
title_full Цінне свідчення про галицькі будні кінця XIX – початку XX століття
title_fullStr Цінне свідчення про галицькі будні кінця XIX – початку XX століття
title_full_unstemmed Цінне свідчення про галицькі будні кінця XIX – початку XX століття
title_sort цінне свідчення про галицькі будні кінця xix – початку xx століття
author Дяків, В.
author_facet Дяків, В.
topic Рецензії
topic_facet Рецензії
publishDate 2018
language Ukrainian
container_title Народна творчість та етнологія
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
format Article
title_alt Valuable Evidences on Halychyna Everyday Life in the XIXth to Early XXth Centuries
description Рецензія: Кирчів П. Образки з галицьких буднів. Львів : Тріада плюс, 2015. 396 с. Review: Kyrchiv P. Essays on Halychyna Everyday Life. Lviv: Triada plius, 2015, 396 pp.
issn 0130-6936
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202541
citation_txt Цінне свідчення про галицькі будні кінця XIX – початку XX століття / В. Дяків // Народна творчість та етнологія. — 2018. — № 4. — С. 103–107. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT dâkívv cínnesvídčennâprogalicʹkíbudníkíncâxixpočatkuxxstolíttâ
AT dâkívv valuableevidencesonhalychynaeverydaylifeinthexixthtoearlyxxthcenturies
first_indexed 2025-11-24T21:02:56Z
last_indexed 2025-11-24T21:02:56Z
_version_ 1850496769518993408
fulltext 103 цІННЕ СВІДЧЕННЯ пРО ГАЛИцЬКІ бУДНІ КІНцЯ XIX – пОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ Володимир Дяків Науковий інтерес до культури та побуту галицького села часів Івана Франка у відо- мого сучасного вченого Романа Федоровича Кирчіва простежується чи не з перших його дослідницьких праць [наприклад, див.: 1; 2; 4; 5; 8; 10; 11 та ін.]. Уже з дитячих літ майбутній учений знав з родинних переказів про зв’язки своїх родичів з Іваном Франком [про це, зо- крема, див.: 3, с. 30]. Пізніше, не випадково, мабуть, і темою своєї кандидатської дисерта- ції Роман Кирчів обере таку малознану на той час (1960-ті рр.) наукову проблему, як комедії Івана Франка [6; 7]. Упродовж життя вчений раз у раз звертатиметься до малознаних епі- зодів суспільно-культурного життя Галичини кінця XIX – початку XX ст. І в цьому зв’язку з властивою йому скрупульозністю висвітлю- ватиме подвижницьку діяльність інтелігентів- патріотів на тлі тогочасної епохи, серед яких вагоме місце посідають визначні родичі вчено- го – брати Богдар та Павло Кирчіви. Призбируючи матеріал, заглиблюючись у нього, досліджуючи так чи інакше дотич- ні питання з традиційної культури та побуту українців, Роман Кирчів, зрештою, прийде до закономірної потреби в оформленні накопиче- ного матеріалу у вигляді книжкового видання, у якому збере лише вибрані твори маловідо- мого українського письменника, педагога та громадсько-культурного діяча національно- демократичного спрямування Павла Кирчіва (1862–1916), а саме: оповідання, вірші, публі- цистичні праці та листи (до Івана Франка та Омеляна Огоновського). Ознайомлюючись з книгою, уважний чи- тач побачить, наскільки вагомою може бути справді упорядницька робота серйозного вче- ного. Роман Кирчів не лише розшукав пер- шодруки й рукописи творів Павла Кирчіва (розкривши при цьому його псевдоніми й ало- німи), організував їх комп’ютерний набір, але й редагував їх, провів скрупульозну селекцію й групування відповідно до жанру та хроноло- гії, структуризував збірник, навівши в логічно мотивованій послідовності оповідання, вірші, статті та листи; подав докладні примітки до кожного твору, а також – пояснення незрозу- мілих і малозрозумілих слів, підібрав яскраві ілюстрації з тієї епохи (кінець XIX – початок XX ст.) та сучасні фото, відповідно паспорти- [рец.: Кирчів п. Образки з галицьких буднів. Львів : Тріада плюс, 2015. 396 с.] www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 104 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 4/2018 зувавши їх. Уся ця і ще багато більша органі- заційно-наукова подвижницька праця упоряд- ника прочитується в рядках і поміж рядками збірника, особливо – у його ґрунтовній вступ- ній статті-дослідженні «Один із Франкового призову» [9]. У преамбулі названої статті упорядник зазначає про актуальність і необхідність до- слідження маловідомих для широкого загалу культурно-громадських постатей, які форму- валися на тлі і під впливом могутнього Фран- кового духа, називаючи їх «маловідомими постатями Франкового призову». У докумен- тальних джерелах, мемуаристиці та дослі- дженнях, як справедливо зазначає Р. Кирчів, уже називаються ці постаті, водночас чимало з них, що належали до прихильників та по- слідовників Івана Франка, були його корес- пондентами й помічниками в різних сферах роботи, діяли в силовому полі його ідей, за- лишаються ще й досі в тіні, є маловідомими. Тому-то, як прочитується в названій преамбу- лі, автор і присвячує своє дослідження одній «з таких маловідомих постатей Франкового призову», українському галицькому учителю, письменнику, журналісту й громадському дія- чу останніх десятиліть XIX – початку XX ст. Павлові Кирчіву. Далі Р. Кирчів на основі названих джерел та літератури подає біографію Павла Кирчіва, формування його життєвого світогляду, роз- виток творчих уподобань, становлення жит- тєвих, громадських і творчих позицій на тлі та під впливом тогочасних реалій у Галичині. Зрештою, Павло Кирчів сформувався як ак- тивний громадсько-культурний діяч, учитель, журналіст, письменник, з непоступливими національно-патріотичними переконаннями, через які вимушений був зазнати тяжких по- невірянь від влади. Унаслідок чого, вочевидь, як прочитується у вступній статті, і помер у 54-річному віці. Крім громадської, журналістської та педаго- гічної роботи, діяльність П. Кирчіва була тісно пов’язана з літературною творчістю (зокрема поетичною, прозовою, перекладацькою) та зі збирацькими етнографічними зацікавленнями. Про зазначені матеріали, що розпорошені в га- лицьких і буковинських виданнях кінця XIX – початку XX ст., незібрані, невивчені та взагалі маловідомі, як справедливо зазначає упоряд- ник, у науковій літературі є «лише окремі за- уваги і загальні характеристики» [9, с. 24]. Р. Кирчів влучно відзначає виразну сус- пільну та культурно-дидактичну ідейно-зміс- тову спрямованість поезій, опублікованих у 1880–1890-х роках. Зокрема, простежує критичне ставлення до несправедливих явищ у суспільстві, як-от у поезії «Єретик я?!». Біль і драматизм пронизує цикл віршів про вимуше- ну заокеанську трудову еміграцію галицьких селян, їхню безпросвітну працю, злиденне іс- нування, недолю дітей і водночас контрастно протиставляється «сите життя панів-нероб» (поезії «Усі дивуються мені...», «От, діти, ми голодні...», «За що на мене кара?..», «Привіт білому гостеві») [див.: 9, с. 25–26]. У львівському гумористичному часопи- су «Зеркало» опубліковано низку поезій П. Кирчіва (під псевдонімами «Глум», «Кусі- ка», «Перчик», «Павло Перчик») відповідно розважального змісту. Водночас чимало з цих віршів сатирично викривають, висміюють не- гативні суспільні явища, такі як: москвофіль- ство, прислужництво поневолювачам, громад- ська інертність тощо («Відкрите письмо до Амана Мардотея», «З теки Павла Перчика», «Ідолопоклонникам», «Ми льояльні», «Скор- піони», «Silentium – хрунь має голос» та ін. [див.: 9, с. 26]. Попри певну надмірну риторику, публі- цистичну оголеність та поетичну недоскона- лість, якими, за проникливим спостереженням Р. Кирчіва, «нерідко грішать» вірші П. Кир- чіва, вони відзначаються актуальною ідейно- змістовою заанґажованістю, зворушливою ав- торською експресією та своєрідною щирістю, поетичною вправністю [див.: 9, с. 26–27]. Р. Кирчів відзначає, що «добре вдавали- ся П. Кирчіву» вірші для дитячої аудиторії, які публікувалися в тогочасних часописах, зокрема в журналі «Дзвінок». У цих віршах www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 105 Рецензії («Куряча пісня», «Сороки») автор проникли- во простежує своєрідну грайливу образність і щирість, легкість і простоту художнього відобра ження з певними «елементами звуко- наслідування й алітераціями» [9, с. 27]. Р. Кирчів аргументовано констатує, що тогочасна літературна критика, на відміну від поезій Павла Кирчіва, більшу увагу звернула на його прозу [див.: 9, с. 27]. В одному з перших друкованих оповідань «Іван та пан (народна поговірка, написав Пав- ло Маланич)» (опубліковане 1886 р. в газеті «Буковина») у сюжетно-змістовому дусі на- родних гуморесок про пригоди дотепного фір- мана і його пана в дорозі, про «хлопську» та панську правду тощо, за розважальним, на перший погляд, сюжетом Р. Кирчів слушно простежує «виразно зазначені і соціальні ак- центи: пансько-селянський антагонізм, згадка про руйнівні для селянина надмірні податки» [9, с. 27–28]. Як справедливо зазначає Р. Кирчів [див.: 9, с. 31], і в сюжетах багатьох інших оповідань та нарисів П. Кирчіва, які побачили світ у бу- ковинській і галицькій періодиці, виразно від- лунюють актуальні для свого часу соціальні й суспільно-політичні мотиви («Мала похибка», «Голод», «Надія хлопська», «Чудаки», «Бла- гополучно», «Божечку ласкавий, як страш- но!», «Чудна Парашка», «Над йорданським прорубом», «Туркавки», «Найда», «Завернув з дороги»). Справді реалістично й фахово П. Кир- чів відображає в оповіданнях («Соловейко», «Святий вечір», «Великдень», «От як петру- вали») традиційний побут і звичаї, «в яких відлунюють етнографічні особливості його отчого краю і місцевостей, де він учителював» [9, с. 31]. Завершують книгу Павла Кирчіва «Образ- ки з галицьких буднів» статті «До братів учите- лів», «В який спосіб міг би учитель(ка) виробити собі довір’я в громаді і позискати її прихильність для школи», «[Народні пісні]», «Микола Усти- янович», а також – листи «До Івана Франка» та «До Омеляна Огоновського». Як видно з упорядницької передмови «Один із Франкового призову», це далеко не все з літературної, критичної, публіцистичної та епістолярної спадщини Павла Кирчіва. Як влучно зазначає Р. Кирчів, «статті та розвід- ки П. Кирчіва на шкільні й педагогічні теми, його публіцистичні виступи про стан народ- ної школи в Галичині і становище сільського учителя, а також белетристичні конотації цієї тематики – це достовірний і цінний матеріал до опрацювання історії українського шкільни- цтва в Галичині» [9, с. 41]. В упорядницькій передмові Р. Кирчів по- дає основні штрихи і стосовно перекладаць- кої діяльності Павла Кирчіва (переклади з польської, російської, угорської, французької, чеської, німецької літератури), зазначаючи при цьому, що «свого часу критика звернула увагу на переклади П. Кирчіва – навіть, можна ска- зати, більшу, ніж на його оригінальні писання» [9, с. 44]. З цієї ж передмови довідуємося і про фольк- лорно-етнографічну діяльність Павла Кирчіва, який, як виявляється, збирав народні пісні ще з юнацьких років (із серпня 1881 р.), спочатку в Корчині «від Мами», згодом – збирав фольк- лорно-етнографічні матеріали «в різних місцях своєї учительської праці» [9, с. 45]. І завершує ґрунтовну упорядницьку перед- мову «Один із Франкового призову» аналі- тична характеристика архіву П. Кирчіва, ма- теріали якого використовуються у виданні. Певною мірою скромно, самокритично та водночас вимогливо стосовно зробленої влас- ної насправді подвижницької і великої праці звучать слова Р. Кирчіва про те, що розгляну- ті факти про діяльність П. Кирчіва – «далеко не повний обсяг відомостей про нього», при- пущення, що чимало з писань Павла Кирчіва «ще залишилося невиявленими і невивчени- ми» [9, с. 58]. Водночас зазначена праця справді пере- конує, що Павло Кирчів був «неординарною особистістю свого часу», одним з тих демокра- тичних українських галицьких інтелігентів, які пішли «за покликом І. Франка», прихилилися www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 106 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 4/2018 «до суспільно-політичних і культурних погля- дів М. Драгоманова, М. Павлика» та були «у своїй громадській діяльності, літературній творчості виразником і континуатором цих ідей» [9, с. 58–59]. Як педагог, громадський діяч, письменник, критик, перекладач, етнограф Павло Кирчів «був однією з продуктивних позитивних поста- тей галицько-українського суспільно-культур- ного життя і поступу свого часу», досі ще мало знаною, недостатньо вивченою і представленою в науковій літературі. Тому в пропонованій книзі Роман Кирчів приділяє цій постаті від- повідну увагу і вперше представляє сучасним читачам «вибране з літературного і публіцис- тичного доробку Павла Кирчіва». Ці праці справді «є документами свого часу, містять цін- ний пізнавальний матеріал про українську лю- дину того часу, її буття, переживання і настрої, прагнення та змагання, щоб якось поправити те життя, змінити його на краще» [9, с. 59]. Для зручності при використанні книги Р. Ф. Кирчів подає покажчик. Певна річ, упорядницька праця відомого українського вченого Романа Федоровича Кирчіва «Павло Кирчів. Образки з галиць- ких буднів» (Львів: «Тріада плюс», 2015, 396 с.) є справді надзвичайно цінним свід- ченням про галицькі будні кінця XIX – по- чатку XX ст., слугує вагомим внеском у су- часну гуманітарну науку. Без сумніву, що ця, зрештою, просто гарна книга, стане цінною джерельною базою для науковців, гумані- таріїв, істориків, етнологів, фольклористів, краєзнавців, студентів, а також зацікавить ширшу читацьку аудиторію. 1. Кирчів Р. Ф. Генезис сюжету комедії І. Фран- ка «Рябина». Наукові записки Львівського держ. педінституту : зб. наук. праць асп. Львів, 1958. Т. 10. С. 45–59. 2. Кирчів Р. Ф. Драматургія хвилюючих тем. На службі народу : зб. літ.-критич. ст. Львів, 1960. С. 145–164. 3. Кирчів Р. Ф. Життєписне. Роман Кирчів (до 80-річчя від дня народження): Біобібліографіч- ний покажчик / уклад. В. Яблонська. Львів, 2010. С. 30. 4. Кирчів Р. Ф. З історії видання першого тво- ру Леся Мартовича. Наукові записки Львівського пед інституту. Львів, 1956. Т. 7 : Серія філологіч- на. С. 85–90. 5. Кирчів Р. Ф. З літературно-сценічної істо- рії комедій Івана Франка. Іван Франко: Статті і матеріали. Львів : Вид-во Львів. ун-ту, 1960. Т. 7. С. 246–262. 6. Кирчів Р. Ф. Комедії Івана Франка / АН УРСР. Ін-т сусп. наук. Київ : Вид-во АН УРСР, 1961. 100 с. 7. Кырчив Р. Ф. Комедии Ивана Франко : ав- тореф. дисс. ... канд. филол. наук. Львов. ун-т им. И. Франко. Львов, 1961. 16 с. 8. Кирчів Р., Мельничук Л. Народні театри Львівщини. Народні театри. Львів, 1960. С. 3–6. 9. Кирчів Р. Один із Франкового призову. Кир- чів П. Образки з галицьких буднів. Львів : Тріада плюс, 2015. С. 5–59. 10. Кирчів Р. Ф. Погляди Івана Франка на коме- дію. Дослідження творчості Івана Франка. Київ : Вид-во АН УРСР, 1959. Вип. 2. С. 52–78. 11. Кирчів Р. Ф. Українська тема в польській драматургії першої половини XIX ст. О. О. По- тебня і деякі питання сучасної славістики: Тези доп. та повідомл. III Республ. славістичної конф., присвяч. 125-річчю з дня народження О. О. По- тебні. Харків, 1960. С. 128–131. Джерела та література References 1. Kyrchiv R. (1958) Henezys siuzhetu ko- mediyi I. Franka «Riabyna» [Plot’s Origin of Ivan Franko’s Comedy Rowanberry]. Scientific Proceed- ings of the Lviv State Pedagogical Institute: Post- graduates’ Collected Scientific Papers. Lviv, Vol. 10, pp. 45–59. www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 107 Рецензії 2. Kyrchiv R. (1960) Dramaturhiya khvyliuyuchykh tem [Dramatics of Stirring Themes]. Na sluzhbi naridu: zb. Lit.-krytych. st. [In the Service of People: Collected Literary Critical Articles]. Lviv, pp. 145–164. 3. Kyrchiv R. (2010) Zhyttiepysne [Towards the Biography]. Roman Kyrchiv (do 80-richchia vid dnia naridzennia) [Roman Kyrchiv (On the Occasion of His Birthday): A Bibliographic Index (comp. by V. Yablonska). Lviv, p. 30. 4. Kyrchiv R. (1956) Z istoriyi vydannia pershoho tvoru Lesia Martovycha [From the History of Les Martovych’s First Volume Publication]. Scientific Proceedings of the Lviv State Pedagogical Institute. Lviv, Vol. 7 (Philology Series), pp. 85–90. 5. Kyrchiv R. (1960) Z literaturno-stsenichnoyi istoriyi komediy Ivana Franka [From the Literary and Scenic History of Ivan Franko’s Comedies]. Ivan Franko: Articles and Materials. Lviv: Lviv University Publishers, Vol. 7, pp. 246–262. 6. Kyrchiv R. (1961) Komediyi Ivana Franka [Ivan Franko’s Comedies] (UkrSSR’s Academy of Sciences, Institute of Social Sciences). Kyiv: UkrSSR AS’s Publishers, 100 pp. 7. Kyrchiv R. (1961) Komedii Ivana Franko [Ivan Franko’s Comedies] (author’s abstract of a thesis … Ph.D. in Philology, Lviv, Ivan Franko Lviv University). Lviv, 16 pp. 8. Kyrchiv R., Melnychuk L. (1960) Narodni teatry Lvivshchyny [Folk Theatres of Lvivshchyna]. Narodni teatry [Folk Theatres]. Lviv, pp. 3–6. 9. Kyrchiv R. (2015) Odyn iz Frankovoho pryzovu [One out of Franko’s Generation]. Kyrchiv P. Obrazky z halytskych budniv [Essays on Halychyna Everyday Life]. Lviv: Triada plius, pp. 5–59. 10. Kyrchiv R. (1959) Pohliady Ivana Franka na komediyu [Ivan Franko’s Views on Comedy]. Doslidzhennia tvorchosti Ivana Franka [Studies on Ivan Franko’s Creation]. Kyiv: UkrSSR AS’s Publishers, Issue 2, pp. 52–78. 11. Kyrchiv R. (1960) Ukrayinska tema v polskiy dramaturhiyi pershoyi polovyny XIX st. [A Ukrainian Theme in Polish Dramaturgy in the Early-to-Mid-XIXth Century]. O. O. Potebnia i deyaki pytannia suchasnoyi slavistyky [O. Potebnia and Some Problems of Modern Slavonic Studies] (theses of lectures and presentations of the IIIrd Republican Slavonic Studies Conference devoted to the 125th Anniversary of O. Potebnia’s Birthday). Kharkiv, pp. 128–131. www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ