Встановлення місця поховання Богдана Хмельницького: тематичні та хронологічні межі пошуки істини

Рецензія на книгу: Валентин Лазуренко. Богдан Хмельницький і навпротистояння церков Суботова. Харків : СГ НТМ “Новий курс”, 2021. 232 с.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Краєзнавство
Дата:2023
Автор: Мельниченко, В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2023
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202560
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Встановлення місця поховання Богдана Хмельницького: тематичні та хронологічні межі пошуки істини / В. Мельниченко // Краєзнавство. — 2023. — № 1-2. — С. 143-145. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202560
record_format dspace
spelling Мельниченко, В.
2025-04-07T13:25:00Z
2023
Встановлення місця поховання Богдана Хмельницького: тематичні та хронологічні межі пошуки істини / В. Мельниченко // Краєзнавство. — 2023. — № 1-2. — С. 143-145. — укр.
2222-5250
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202560
Рецензія на книгу: Валентин Лазуренко. Богдан Хмельницький і навпротистояння церков Суботова. Харків : СГ НТМ “Новий курс”, 2021. 232 с.
uk
Інститут історії України НАН України
Краєзнавство
Огляди
Встановлення місця поховання Богдана Хмельницького: тематичні та хронологічні межі пошуки істини
Establishing the burial place of Bohdan Khmelnytskyi: thematic and chronological boundaries of the search for truth
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Встановлення місця поховання Богдана Хмельницького: тематичні та хронологічні межі пошуки істини
spellingShingle Встановлення місця поховання Богдана Хмельницького: тематичні та хронологічні межі пошуки істини
Мельниченко, В.
Огляди
title_short Встановлення місця поховання Богдана Хмельницького: тематичні та хронологічні межі пошуки істини
title_full Встановлення місця поховання Богдана Хмельницького: тематичні та хронологічні межі пошуки істини
title_fullStr Встановлення місця поховання Богдана Хмельницького: тематичні та хронологічні межі пошуки істини
title_full_unstemmed Встановлення місця поховання Богдана Хмельницького: тематичні та хронологічні межі пошуки істини
title_sort встановлення місця поховання богдана хмельницького: тематичні та хронологічні межі пошуки істини
author Мельниченко, В.
author_facet Мельниченко, В.
topic Огляди
topic_facet Огляди
publishDate 2023
language Ukrainian
container_title Краєзнавство
publisher Інститут історії України НАН України
format Article
title_alt Establishing the burial place of Bohdan Khmelnytskyi: thematic and chronological boundaries of the search for truth
description Рецензія на книгу: Валентин Лазуренко. Богдан Хмельницький і навпротистояння церков Суботова. Харків : СГ НТМ “Новий курс”, 2021. 232 с.
issn 2222-5250
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202560
citation_txt Встановлення місця поховання Богдана Хмельницького: тематичні та хронологічні межі пошуки істини / В. Мельниченко // Краєзнавство. — 2023. — № 1-2. — С. 143-145. — укр.
work_keys_str_mv AT melʹničenkov vstanovlennâmíscâpohovannâbogdanahmelʹnicʹkogotematičnítahronologíčnímežípošukiístini
AT melʹničenkov establishingtheburialplaceofbohdankhmelnytskyithematicandchronologicalboundariesofthesearchfortruth
first_indexed 2025-11-25T20:39:01Z
last_indexed 2025-11-25T20:39:01Z
_version_ 1850527431508623360
fulltext 143 Василь Мельниченко (м. Черкаси), кандидат історичних наук, професор, заслужений працівник культури України, професор кафедри археології та спеціальних історичних дисциплін Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Е-mail: krz_crk@ukr.net Науковий інтерес до встановлення місця поховання Богдана Хмельницького не спадає Рец. на: Валентин Лазуренко. Богдан Хмельницький і навпротистояння церков Суботова. Харків : СГ НТМ “Новий курс”, 2021. 232 с. Встановлення місця поховання Богдана Хмельни- цького продовжує привертати увагу науковців і громад- ськості та спонукає дослідників розширювати тематичні та хронологічні межі пошуку істини. До наукового обігу залучаються нові джерела, уточнюються оцінки й погляди на уже, здається, відомі. Тривають гострі дискусії, вису- ваються нові і спростовуються існуючі версії. У зв’язку зі значним плюралізмом міркувань і поглядів на проблему особливого значення набуває історіографічний аналіз та систематизація на засадах сучасної методології інфор- мації, яка нагромадилася за час, що минув після похо- вання гетьмана. Важливим кроком у цьому контексті стало видання книги Валентина Лазуренка «Богдан Хмельницький і на- впротистояння церков Суботова». Вона є продовженням і конкретизацією автором розпочатих ним ще в кінці 1990-х рр. досліджень, викладених у його попередній книзі «У пошуках крипти великого державотворця Украї- ни Богдана Хмельницького. Поховання гетьмана України Богдана Хмельницького в Іллінській церкві у с. Суботів: від столітніх досліджень, легенд та міфів до сучасних наукових гіпотез». ропонована читачам книга, як і попередня, побудована на подачі матеріалів блоками проблемних питаннях, які розкриваються авто- ром на основі ретельного аналізу відомих дже- рел. Серед них: «Чи міг бути похований гетьман України Богдан Хмельницький у Михайлівській церкві в Суботові?», «о. Марко Грушевський як один з творців легенд про Михайлівську церкву як місце поховання Богдана Хмельницького і його сина Тимоша», «Хто з найближчого ото- чення Богдана Хмельницького міг знати про реальне місце його поховання?», «Чи аналізу- вались на сьогодні документи дипломатичних місій іноземних країн за 1657 р. на предмет виявлення у них інформації про поховання ви- датного українця?», «Прихована історія»: Кор- сунська трагедія 1655 р. як джерело для цікавих висновків» та інші дискусійно-інтригуючі про- блемні питання, які зацікавлять читачів. У своїй новій книзі Валентин Лазуренко, звужуючи поле історіографічного пошуку, ро- бить спробу дати відповідь на одне з ключових питань «Чи міг бути похований великий держа- вотворець України Богдан Хмельницький та йо- го старший син Тиміш у Михайлівській церкві в Суботові?». Така постановка питання зумов- лена не тільки тим, що Іллінська і Михайлів- ська церкви у Суботові стояли колись навпроти одна одної, а й тим, що і сьогодні вони опини- лися навпроти у дискусії навколо пошуку місця поховання Богдана Хмельницького та його сина Тимоша. Відхиляючи незаперечно спростовані дослідницькі версії і гіпотези, автор зосереджує увагу на дискусійних припущеннях (с. 141–164), П 1–2 ’2023 К Р А Є З Н А В С Т В О 144 Василь Мельниченко з яких можливо з часом викристалізується об’єк- тивна інформація про місце поховання великого Гетьмана. Видається цілком вмотивованим, що у вступ- ній частині книги автор комплексно подає істо- рію Михайлівської церкви в Суботові, від пер- ших згадок про її будівництво до знищення більшовиками у 1935 році. Констатується, що до цього часу фахівці (археологи, геофізики, історики) не локалізували точне місцезнахо- дження саме тієї споруди Михайлівської церкви XVІІ ст., де бували Б. Хмельницький і його старший син Тиміш, яка була розібрана й пере- несена в 1870-х рр. в інше місце. На сьогодні ж достовірних тогочасних писемних джерел про поховання Богдана і Тимоша Хмельницьких та існування склепу в колишній дерев’яній Ми- хайлівській церкві у Суботові не зафіксовано. Достеменно не встановленим залишається й точне місце розташування вже перенесеної спо- руди Михайлівської церкви, зруйнованої біль- шовиками 1935 р. Розробка програми з дослі- дження ймовірних локацій цього храму для подальших пошуків була б логічним наступним кроком у разі непідтвердження основної гіпо- тези (с. 19–33). Автор привертає увагу до фактів фіксації в історичних та інших джерелах місця й обставин поховання гетьмана. До розгляду долучаються також історичні, краєзнавчі та літературні дже- рела, легенди й перекази, дотичні до можливого місця перебування праху великого державо- творця та його старшого сина. Всебічно розгля- даються версії щодо Михайлівської та Іллінської церков як альтернативних варіантів місця похо- вання – своєрідного «навпротистояння» (про- тистояння) – крізь призму оцінки подій і думок щодо постатей Богдана Хмельницького і його старшого сина Тимоша у сучасників і нащадків. Розглядаючи джерельну базу, Валентин Лазу- ренко, зокрема, зауважує, що подорожні нотатки Павла Алеппського потребують ретельного сучасного історико-перекладознавчого аналізу у частині відвідин Суботова в 1656 р., щоб уточнити стан Іллінської церкви на той час (збу- дована, недобудована, діюча), а також за можли- вості додатково з’ясувати (з урахуванням адекват- ності сучасного перекладу), чий саме гробівець бачив мандрівник у Михайлівській церкві. На думку автора, це було захоронення іншого сина Богдана Хмельницького, очевидно малолітнього, який, за рядом джерел, помер 1637 р. (с. 54–106). Не залишає поза увагою автор і проблемне питання щодо нападу карального загону С. Чар- нецького на Суботів у 1664 р. та здійснення наруги над прахом гетьмана Богдана Хмель- ницького і його старшого сина Тимоша зі зни- щенням їхніх поховань. тому подальші пошуки уважаємо перспективними. Зазначається, що сучасні дослідження не підтверджують цього факту, а тому подальші пошуки зазначених по- ховань є перспективними (с. 107–116). З книги дізнаємося, що одним із напрямів пошуків достовірної інформації щодо місця захо- ронення Богдана і Тимоша Хмельницьких автор розглядає дослідження біографій, документів та матеріалів, пов’язаних із Ганною Золотаренко (третьою дружиною гетьмана), Розандою (дружи- ною Тимоша), гетьманами Іваном Виговським і Юрієм Хмельницьким, а також церковним дія- чем Лазарем (Барановичем), передусім залише- них ними спогадів у записах, листах тощо після серпня 1657 р. Наголошується, що пошуки по- ховання Богдана і Тимоша Хмельницьких по- винні здійснюватися комп-лексно й системно, у діалектичному зв’язку з історичною традицією, результатами сучасних досліджень та їх інтер- претацією, спиратися на писемні джерела, то- пографію місцевості, реалії сьогодення. Безумовно, що пропоноване монографічне видання, як і попередня монографія Валентина Лазуренка, за словами відомого українського історика Тараса Чухліба, дає поштовх до розу- міння того, а що ж насправді відбувалося у Чи- гирині та Суботові з тілом померлого засновника Української держави в період з 27 липня по 23 серпня 1657 року? Немає сумніву, що книга «Богдан Хмель- ницький і навпротистояння церков Суботова» не остання у творчому доробку Валентина Лазуренка, присвяченому Великому Гетьману України. Принагідно зазначимо, що наукова розробка теми Хмельниччини для нього розпо- чалася багато років тому ще під час навчання у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького. Перша у житті студента історичного фа- культету Валентина Лазуренка наукова стаття мала назву «Археологічні дослідження Суботів- ського замчища» і була опублікована у збірнику матеріалів V Міжнародної археологічної кон- ференції студентів та молодих вчених, що відбулася у квітні 1997 р. в Київському націо- нальному університеті імені Тараса Шевченка. 145 Науковий інтерес до встановлення місця поховання Богдана Хмельницького не спадає А 20 червня 1998 р. він успішно захистив дип- ломну роботу «Черкащина в період розгортання Національної революції середини XVII cто- ліття» (с. 7). Відтоді для Валентина Лазуренка, урод- женця села Суботова, тема життя і діяльності Богдана Хмельницького та увічнення його па- м’яті стала однією з провідних, на його рахунку – низка наукових публікацій, участь у наукових конференціях, виступи в засобах масової інфор- мації, активна просвітницька робота з цієї про- блематики. У 2019 році він активно включився у ви- світлення новітнього перебігу досліджень крип- ти (поховання) великого державотворця України Богдана Хмельницького, які проводяться в Іллін- ській церкві села Суботів на Чигиринщині. На переконання Валентина Лазуренка, сьогодні «з’явився реальний шанс в XXI ст. просунутись вперед із пошуком праху гетьмана України Бог- дана Хмельницького, і цей шанс необхідно ви- користати, і, що головне, використати з розумом, не завдавши шкоди насамперед Іллінській цер- кві – пам’ятці культурної спадщини національ- ного значення» (с. 32). З-під авторського пера дослідника з’яви- лися статті із власним сучасним баченням і трактуванням тих чи інших подій, пов’язаних зі смертю та похованням Богдана Хмельни- цького. Ці позначені новизною напрацювання у поєднанні з пропонованою книгою «Богдан Хмельницький і навпротистояння церков Субо- това» дають змогу знизити невизначеність у вирішенні проблеми поховання Богдана Хмель- ницького та привертають увагу істориків і гро- мадськості до окресленої проблематики.