ІХ Міжнародна наукова конференція "Причорномор’я: історико-правовий, мовний, етнокультурний та релігійний виміри"
31 травня 2023 р. в Одеському національному морському університеті на кафедрі українознавства, історико-правових та мовних дисциплін відбулася ІХ Міжнародна наукова конференція «Причорномор’я: історико-правовий, мовний, етнокультурний та релігійний виміри»....
Saved in:
| Published in: | Краєзнавство |
|---|---|
| Date: | 2023 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2023
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202564 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | ІХ Міжнародна наукова конференція "Причорномор’я: історико-правовий, мовний, етнокультурний та релігійний виміри" / О. Шишко, О. Дзинглюк // Краєзнавство. — 2023. — № 1-2. — С. 129-132. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202564 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Шишко, О. Дзинглюк, О. 2025-04-07T13:25:53Z 2023 ІХ Міжнародна наукова конференція "Причорномор’я: історико-правовий, мовний, етнокультурний та релігійний виміри" / О. Шишко, О. Дзинглюк // Краєзнавство. — 2023. — № 1-2. — С. 129-132. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202564 31 травня 2023 р. в Одеському національному морському університеті на кафедрі українознавства, історико-правових та мовних дисциплін відбулася ІХ Міжнародна наукова конференція «Причорномор’я: історико-правовий, мовний, етнокультурний та релігійний виміри». uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Наукова інформація ІХ Міжнародна наукова конференція "Причорномор’я: історико-правовий, мовний, етнокультурний та релігійний виміри" IX International Scientific Conference “The Black Sea Coast: Historical-Legal, Linguistic, Ethnocultural, and Religious Dimensions" Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
ІХ Міжнародна наукова конференція "Причорномор’я: історико-правовий, мовний, етнокультурний та релігійний виміри" |
| spellingShingle |
ІХ Міжнародна наукова конференція "Причорномор’я: історико-правовий, мовний, етнокультурний та релігійний виміри" Шишко, О. Дзинглюк, О. Наукова інформація |
| title_short |
ІХ Міжнародна наукова конференція "Причорномор’я: історико-правовий, мовний, етнокультурний та релігійний виміри" |
| title_full |
ІХ Міжнародна наукова конференція "Причорномор’я: історико-правовий, мовний, етнокультурний та релігійний виміри" |
| title_fullStr |
ІХ Міжнародна наукова конференція "Причорномор’я: історико-правовий, мовний, етнокультурний та релігійний виміри" |
| title_full_unstemmed |
ІХ Міжнародна наукова конференція "Причорномор’я: історико-правовий, мовний, етнокультурний та релігійний виміри" |
| title_sort |
іх міжнародна наукова конференція "причорномор’я: історико-правовий, мовний, етнокультурний та релігійний виміри" |
| author |
Шишко, О. Дзинглюк, О. |
| author_facet |
Шишко, О. Дзинглюк, О. |
| topic |
Наукова інформація |
| topic_facet |
Наукова інформація |
| publishDate |
2023 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Краєзнавство |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
IX International Scientific Conference “The Black Sea Coast: Historical-Legal, Linguistic, Ethnocultural, and Religious Dimensions" |
| description |
31 травня 2023 р. в Одеському національному морському університеті на кафедрі українознавства, історико-правових та мовних дисциплін відбулася ІХ Міжнародна наукова конференція «Причорномор’я: історико-правовий, мовний, етнокультурний та релігійний виміри».
|
| issn |
2222-5250 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202564 |
| citation_txt |
ІХ Міжнародна наукова конференція "Причорномор’я: історико-правовий, мовний, етнокультурний та релігійний виміри" / О. Шишко, О. Дзинглюк // Краєзнавство. — 2023. — № 1-2. — С. 129-132. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT šiškoo íhmížnarodnanaukovakonferencíâpričornomorâístorikopravoviimovniietnokulʹturniitarelígíiniivimíri AT dzinglûko íhmížnarodnanaukovakonferencíâpričornomorâístorikopravoviimovniietnokulʹturniitarelígíiniivimíri AT šiškoo ixinternationalscientificconferencetheblackseacoasthistoricallegallinguisticethnoculturalandreligiousdimensions AT dzinglûko ixinternationalscientificconferencetheblackseacoasthistoricallegallinguisticethnoculturalandreligiousdimensions |
| first_indexed |
2025-11-25T23:48:48Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:48:48Z |
| _version_ |
1850584727258398720 |
| fulltext |
129
Олександр Шишко (м. Одеса)
доктор історичних наук, доцент,
професор кафедри філософії, політології,
психології та права Одеської державної
академії будівництва та архітектури.
E-mail: shyshko2011@ukr.net
ORCID (http://orcid.or/0000-0002-9933-8794)
Оксана Дзинглюк (м. Одеса)
Старший викладач кафедри українознавства, історико-правових та мовних дисциплін Одеського
національного морського університету
E-mail:sananechaeva@gmail.com
ORCID 0000-0003-0000-1639
ІХ Міжнародна наукова конференція «Причорномор’я:
історико-правовий, мовний, етнокультурний та релігійний виміри»
31 травня 2023 р. в Одеському національному морському університеті на кафедрі україноз-
навства, історико-правових та мовних дисциплін відбулася ІХ Міжнародна наукова конференція
«Причорномор’я: історико-правовий, мовний, етнокультурний та релігійний виміри».
Починаючи з 2015 р., коли вже рік тривала
російсько-українська війна, з V за ліком конфе-
ренції, проблематика цієї війни, її передумови,
перебіг, наслідки і можливі варіанти її завер-
шення, широкий спектр україно-російських від-
носин – всі ці аспекти опинились у центрі уваги
науковців, які брали участь у роботі цього нау-
кового форуму. Повномасштабне вторгнення
збройних сил РФ, яке відбулось 24 лютого 2022 р.
та відповіддю на яке став потужний спротив
всього українського народу, на вістрі якого, зви-
чайно, були Збройні Сили України, ще більше
актуалізувало всі вище вказані питання. Вихо-
дячи з нагальної необхідності продовження на-
укових досліджень у всіх тих напрямах, що
відображені у назві конференції, які в умовах
війни набули нового звучання, потребують по-
дальшого ґрунтовного аналізу та мають рефлек-
сувати на суспільні запити, організаторами було
прийнято рішення не відкладати чи переносити
проведення цього важливого наукового заходу,
а, навпаки, докласти всіх зусиль заради його
успішного проведення.
Сучасна російсько-українська війна спри-
чинила переосмислення багатьох аспектів як
внутрішньо українського суспільного життя,
так і в системі міжнародних відносин. Тому не
випадково відбулась зміна й у назві конферен-
ції. Регіон Чорного моря або Причорномор’я
набуває нового виміру, вже починає формува-
тися нова конфігурація сфер впливу чи доміну-
вання, нова система політичних, економічних,
культурних тощо зв’язків. Усі ці питання потре-
бують вже нині свого осмислення, моделювання
майбутніх взаємин між країнами чорноморсько-
го басейну. У цьому плані постійні учасники
конференції мають вже значні напрацювання,
адже науковці з Молдови та Румунії вже багато
років беруть активну участь у роботі форуму.
У той же час, змінивши назву, організатори кон-
ференції тим самим заявили про амбітну мету
залучити до участі у майбутніх конференціях
вчених з інших причорноморських країн.
Вже традиційно до участі в організації кон-
ференції долучилась ціла низка поважних інсти-
туцій: Інститут історії України НАН України,
Південний міжрегіональний відділ Українсько-
го інституту національної пам’яті, Національна
спілка краєзнавців України, Державна наукова
установа «Інститут модернізації освіти», Дер-
жавна наукова установа «Енциклопедичні ви-
дання», архівосховища та книгозбірні півдня
України, зокрема Одеська обласна універсальна
бібліотека імені М. С. Грушевського.
Так само традиційно конференція збагачу-
ється вагомими здобутками завдяки участі в її
роботі науковців із Румунії, зокрема з кафедри
історії, філософії та теології Університету «Ниж-
ній Дунай» (м. Галац, Румунія), Національної
ради з вивчення архівів безпеки (м. Бухарест,
Румунія), Центру європейської історії та ци-
вілізації Румунської академії – Ясська філія
(м. Ясси, Румунія), Центру регіональних та
плюралістичних досліджень «Трансільванія»
1–2 ’2023 К Р А Є З Н А В С Т В О
130
Олександр Шишко, Оксана Дзинглюк
(м. Таргу Муреш, Муреш, Румунія); з Молдови,
зокрема з Молдовського державного універси-
тету (м. Кишинів, Республіка Молдова).
Взагалі, традиційність є однією з родзинок
конференції, яка проявляється ще й у тому, що
збірник наукових праць виходить друком до по-
чатку її роботи, що відбулося й цього разу.
Отже, учасники наукового форуму, а зго-
дом всі зацікавлені особи, завдяки появі елек-
тронної версії збірника у відкритому доступі
(http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.
exe?&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21STN
=1&S21REF=10&S21FMT=elib_all&C21COM=
S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P0=
ID=&S21COLORTERMS=0&S21STR=0017486),
отримали можливість ознайомитись із її матері-
алами, з результатами досліджень своїх колег –
Причорномор’я: історико-правовий, мовний,
етнокультурний та релігійний виміри: збірник
наукових праць. – Вип. 9 / Відп. ред. М. І. Ми-
хайлуца. – Одеса : Олді+, 2023. – 360 с.
Центральною подією наукової конференції
стало проведення Круглого столу на тему: «Ци-
вілізаційні та регіональні виміри війни Росії
проти України: суспільно-політичний, гумані-
тарний, міжнародний контексти», модераторами
якого були доктори історичних наук, професори
Микола Михайлуца та Анатоль Петренку. Пер-
шим, хто виголосив доповідь та започаткував
дискусію, був доктор філософії Сілвіу Молдо-
ван, який ознайомив аудиторію з тим, яким є ру-
мунське сприйняття українського питання.
Доктор історичних наук, професор Олек-
сандр Лисенко, звернувшись до питання про роль
«великої російської культури» у гібридній війні
проти України, переконливо довів той факт, що
в сучасній Московії відбулась повна культурна
деградація тамтешнього суспільства, свідчен-
ням чому слугує розлюднення росіян за всією
соціальною вертикаллю.
Позиція Румунії щодо агресії Росії проти
України та проблема біженців була висвітлена
у доповіді доктора історії, професора Універси-
тету «Нижній Дунай» Артура-Віорела Тулуша.
Доктор історичних наук, професор Державного
університету імені Богдана Хашдеу та Молдов-
ського державного університету Анатоль Пет-
ренку оприлюднив офіційну позицію Кишинева
на прояви варварства росіян в Україні.
Доктор історичних наук, професор Юрій
Котляр, розглянувши війни, які вела Росія та які
спричиняли її розпад, висловив припущення про
те, що розв’язання війни проти України може
призвести до третього етапу розпаду Росії, адже
після перемоги України країна-агресорка вийде
з війни послабленою політично, мілітарно та
економічно.
Доктор історії, професор Університету «Ниж-
ній Дунай» Джордже Єнаке у своїй доповіді
проаналізував тріаду – християнство, демокра-
тія, свобода.
Докторка юридичних наук, професорка На-
таля Орловська у своєму виступі констатувала
той факт, що з початком широкомасштабної аг-
ресії РФ проти України єврорегіон «Чорне море»
припинив функціонування у формі транскор-
донного співробітництва. Натомість відбулося
переформатування на міждержавну взаємодію в
межах узгодженої транскордонної політики, де
на перший план виходить гуманітарний вимір
такої співпраці, а безпековий аспект реалізу-
ється, передусім, у дії «зернової угоди».
Про те, як змінився релігійно-церковний
ландшафт в умовах російсько-української війни
повідомила у своїй доповіді докторка історич-
них наук, професорка Алла Киридон. Вона, зок-
рема, закцентувала увага на тому, що війна РФ
проти України увиразнила певні зрушення в
131
ІХ Міжнародна наукова конференція «Причорномор’я: сторико-правовий, мовний,
етнокультурний та релігійний виміри»
конфесійному просторі та засвідчила високий
рівень релігійності населення.
Наступним етапом роботи конференції стало
проведення засідань секцій:
Секція 1. «Історія народів Причорноморсько-
го регіону у часи імперій, тоталітаризму, демо-
кратії. Державно-правові відносини та соціальні
процеси». Модератори: докт. іст. наук, проф.
Олена Бачинська та докт. іст. наук, доц. Віктор
Савченко.
Секція 2. «Проблеми національної/інозем-
ної термінології і термінографії, мовні взаємо-
впливи, методики комунікації та переклад».
Модератори: докт. пед. наук, проф. Тетяна Яб-
лонська, канд. пед. наук, доц. Світлана Юхи-
мець та ст. викл. ОНМУ Оксана Дзинглюк.
Секція 3. «Духовність, традиції та обрядо-
вість «сусідніх» етнокультур». Модератори: канд.
іст. наук, доц. Володимир Куліченко та докт.
філос. наук, доц. В’ячеслав Рубський.
Секція 4. «Історія християнських церков та
долі інших конфесій у Причорномор’ї». Моде-
ратори: докт. іст. наук, проф. Наталія Діанова та
докт. іст. наук, проф. Олександр Тригуб.
Секції 5 та 6. «Роль архівних установ, му-
зеїв та бібліотек у збереженні та популяризації
культурно-історичної спадщини Причорно-
мор’я» та «Краєзнавство і туризм, природні,
соціально-економічні та культурно-історичні
складові регіону». Модератори: докт. іст. наук,
проф. Ірина Тюрменко та докт. іст. наук, проф.
Олександр Музичко.
Засідання всіх секцій були плідними та на-
сиченими, переважна більшість доповідей суп-
роводжувалась їх жвавим обговоренням. Серед
інших секцій вирізнялась перша тим, що до неї
було включено 17 тем доповідей. Загалом до
програми конференції було включено 50 тем
доповідей.
Серед доповідей, які прозвучали на засі-
данні першої секції, особливий резонанс викли-
кав виступ кандидата історичних наук Сергія
Соколюка, під час якого він презентував вели-
кий фактичний матеріал щодо нарощування під-
водних сил ВМФ РФ у Чорному морі та їхнього
застосування після повномасштабного вторг-
нення РФ в Україну 24 лютого 2022 р. У вис-
новках доповідач зробив акцент на тому, що
українській державі варто активізувати зусилля
задля формування та нарощування протичовно-
вих спроможностей ВМС. Під час обговорення
доповіді було наголошено на тому, що вже на-
явні можливості ЗСУ змусили ворожий підвод-
ний флот змінити місце дислокації. На завершен-
ня свого виступу С. Соколюк висловив свою
думку про те, що сучасна історична наука по-
винна більше уваги приділяти воєнній та вій-
ськовій історії.
Воєнна тематика знайшла своє продовжен-
ня у виступі доктора історичних наук Віктора
Савченка, який звернувся до проблематики
гібридних та тотальних воєн. Опираючись на
дослідження, зокрема й власні, щодо москов-
сько-української війни 1917–1918 рр., допові-
дач відразу зробив акцент на тому, що реінкар-
нація «рашистського» імперіалізму практично
копіює напрацювання червоних загарбників
сторичної давнини, і, що як і в ті часи, так і
нині, гібридна війна переростає у тотальну.
Доповідь доктора історичних наук Ігоря
Тодорова стала також продовженням воєнної
тематики, але вже з позиції міжнародних від-
носин. У своєму виступі І. Тодоров констатував,
що гарантом безпеки Румунії є Північноатлан-
тичний альянс, а Російська Федерація є загро-
зою. Тому під час обговорення цієї доповіді
прозвучало питання про те, наскільки чіткою є
позиція Румунії у питанні набуття Україною
членства в НАТО, щоб і наша держава мала
повні гарантії безпеки в майбутньому? Учас-
ники дискусії зійшлися на тому, що саміт НАТО
у Вільнюсі буде визначальним у цьому питанні.
Війна та воєнні злочини – ще одна тема, яка
в умовах сучасної російсько-української війни
набула особливого звучання. Як уже зазнача-
лось вище щодо необхідності активізації дослі-
дження військової та воєнної історії, так само
це стосується й актуалізації досліджень скоєння
злочинів проти людяності як під час минулих
воєн та в період тоталітаризму, так і на сучас-
ному етапі. У цьому контексті про результати
своїх досліджень доповіли Людмила Новікова
та Олександр Шишко. Так, кандидатка історич-
них наук Л. Новікова, дослідивши антисемітизм
як складову Голокосту на прикладі «Трансніс-
трії», зробила висновок про те, що антисемі-
тизм окупантів у поєднанні з публічним суспіль-
ним антисемітизмом став для більшості єврей-
ського населення «Трансністрії» практично
новим і неочікуваним негативним досвідом.
Доповідь доктора історичних наук Тараса
Гончарука, що була присвячена економічним ас-
пектам розвитку Наддніпрянської України, для
якої Одеса була «воротами до світу», спричинила
1–2 ’2023 К Р А Є З Н А В С Т В О
132
Олександр Шишко, Оксана Дзинглюк
дискусію щодо вжитку однієї з неофіційних назв
міста, а саме «Південна Пальміра». Результатом
цієї дискусії стало звернення як до істориків, так
і до громадськості відмовитись від викорис-
тання цієї назви Одеси, так само як й інших назв
і термінів, які дістались нам від імперської та
радянської спадщини.
У контексті дослідження Причорномор’я,
про що йшлося вище, кандидат історичних наук
Дмитро Бондаренко презентував доповідь, в
якій розглянув чорноморський регіон 1918 р.
через призму геополітики та контрреволюції.
Продуктивною роботою відзначилась Сек-
ція № 2, різнопланова тематична спрямованість
якої дала змогу науковцям провідних вишів пре-
зентувати результати своїх наукових розвідок.
Докторка педагогічних наук, професорка
Тетяна Яблонська висвітлила своє бачення щодо
впливу іноземних мов на розвиток англійської
мови. Доповідь спричинила активне обгово-
рення, оскільки питання запозичень є нагаль-
ним і для української мови. Збереження мовної
автентичності стало провідним завданням для
українських мовознавців.
Логічним продовженням обговорення стала
доповідь кандидатки філологічних наук Інни
Ківенко, яка у співавторстві зі студенткою-філо-
логинею Оленою Толстою проаналізувала спе-
цифіку перекладу англійської морської термі-
нології українською мовою.
Своїм багаторічним досвідом щодо пере-
кладу професійних термінів поділилась з учас-
никами конференції старша викладачка кафедри
українознавства, історико-правових та мовних
дисциплін Олена Гогуленко, презентувавши тему
«Пароніми-терміни у професійному мовленні
як мовна одиниця».
Робота секції не обмежилась проблемами
перекладу. Старша викладачка кафедри украї-
нознавства, історико-правових та мовних дис-
циплін Оксана Дзинглюк ознайомила слухачів
із популярним мовознавчим поняттям конвен-
ціональності на матеріалі зоофразеологізмів в
українській та польській мовах. Своє ставлення
до іншого актуального мовного явища – пуриз-
му − прокоментувала завідувачка лабораторії
кафедри українознавства, історико-правових та
мовних дисциплін Анна Кириленко.
Напрацювання згаданих та інших дослідни-
ків, які взяли участь у конференції, стали ще
одним доказам неабиякого зацікавлення мово-
знавчими проблемами як досвідчених фахівців,
так і тих, хто тільки розпочинає кропіткий, проте
неймовірно цікавий шлях вивчення мовних явищ.
Проведення конференцій, передусім, пе-
реслідує мету надати можливість науковцям
презентувати результати своїх досліджень, по-
знайомитись із дослідженнями своїх колег, та,
мабуть, найголовніше, взяти участь у дискусіях,
провести неформальні бесіди. Своєрідним про-
довженням конференцій можна вважати озна-
йомлення з публікаціями у матеріалах конфе-
ренцій чи у збірниках наукових праць. У вида-
ному збірнику таких публікацій 58, авторами
яких стали 21 доктор наук та 28 кандидатів
наук. Серед авторів є й студенти, що є важли-
вою запорукою для розвитку науки в Україні.
Серед різнопланових публікацій збірника
привертають увагу матеріали, які акцентують
увагу на таких наслідках війни, що завдають
непоправної шкоди об’єктам культурної спад-
щини та архівним документам. Кандидат істо-
ричних наук Олег Бажан та доктор історичних
наук Микола Михайлуца встановили розміри
матеріальних збитків у сфері культури та ту-
ризму України, які були завдані станом на кві-
тень 2023 р. Докторка історичних наук Ірина
Тюрменко, дослідивши проблему відновлення
та зберігання архівних документів на деокупо-
ваних територіях, запропонувала чіткий алго-
ритм дій задля відновлення роботи архівних
установ.
Проведення конференції в Одесі стало мож-
ливим тільки тому, що Збройні Сили України
зупинили ворога на підступах до Миколаєва,
звільнили Херсон та правобережну частину
Херсонської області, провели успішні насту-
пальні дії в інших регіонах України. Тому всі
учасники конференції були одностайні у ви-
словленні своєї поваги до захисників і захис-
ниць України, демонстрували свою непохитну
віру у перемогу України.
|