Релігія та Дніпробуд (1927–1932): ілюзія вигнання

Мета дослідження – показати наявність релігійних осередків і релігійних потреб на будівництві Дніпрогесу – флагману радянської індустріалізації в Україні. Методологія дослідження ґрунтується на використанні мікроісторичного підходу, комплексу загальнонаукових (аналіз, синтез) та спеціальноісторичних...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Краєзнавство
Datum:2023
Hauptverfasser: Ігнатуша, О., Ігнатуша, Г.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2023
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202573
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Релігія та Дніпробуд (1927–1932): ілюзія вигнання / О. Ігнатуша, О. Ігнатуша, Г. Ігнатуша // Краєзнавство. — 2023. — № 1-2. — С. 79-88. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202573
record_format dspace
spelling Ігнатуша, О.
Ігнатуша, О.
Ігнатуша, Г.
2025-04-07T15:59:38Z
2023
Релігія та Дніпробуд (1927–1932): ілюзія вигнання / О. Ігнатуша, О. Ігнатуша, Г. Ігнатуша // Краєзнавство. — 2023. — № 1-2. — С. 79-88. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
2222-5250
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202573
94:627.85(477.64)«1927/1932»
Мета дослідження – показати наявність релігійних осередків і релігійних потреб на будівництві Дніпрогесу – флагману радянської індустріалізації в Україні. Методологія дослідження ґрунтується на використанні мікроісторичного підходу, комплексу загальнонаукових (аналіз, синтез) та спеціальноісторичних методів (історико-генетичний, історико-порівняльний). Наукова новизна роботи полягає в історичній реконструкції процесу витіснення релігії зі сфери побуту будівників Дніпровської гідроелектростанції (1927–1932) – знакового об’єкту сталінської модернізації. Показано марність спроб викорінення релігійних почуттів через заміщення радянським наративом «безбожництва». Висновки. Для значної частини будівників – робітників і службовців Дніпровського будівництва – природним було дотримання релігійних традицій. Наявність віруючих серед працівників Дніпробуду засвідчують актові, статистичні, наративні джерела, періодика. В ході будівництва частка віруючих збільшувалась, зростало конфесійне різноманіття. Комуністична влада активно протидіяла поширенню релігійності, насамперед – закриттям церковних споруд у районі будівництва. Посилювався інформаційно-пропагандистський тиск влади. Застосовувалися політичні репресії. Вагомим інструментом боротьби з релігією на Дніпробуді була Спілка войовничих безвірників, цілком підконтрольна партійним органам. Проте вигнання релігії з Дніпробуду не сталося, що підтвердили результати Всесоюзного перепису населення 1937 р. та звіти партійного керівництва 30-х рр. ХХ ст.
The purpose of the study is to show the presence of religious centers and religious needs in the construction of the flagship of Soviet industrialization in Ukraine – Dniprohes. The research methodology is based on the use of a microhistorical approach, a set of general scientific (analysis, synthesis) and special historical methods (historical-genetic, historical-comparative). The scientific novelty of the work lies in the historical reconstruction of the process of displacing religion from everyday life of the builders of the Dnipro Hydroelectric Power Station (1927-1932) - a landmark object of Stalin's modernization. The author shows the futility of attempts to eradicate religious feelings through the substitution of the Soviet narrative of «godlessness». Conclusions. For a considerable percentage of the builders - workers and employees of Dnipro construction - it was natural to follow religious traditions. The presence of believers among those working at Dniprobud is evidenced by acts, statistical, narrative sources, and periodicals. In the process of construction, the share of believers in Dniprobud increased, and religious diversity grew. The communist authorities actively opposed the spread of religiosity, primarily by closing church buildings in the construction area. The information and propaganda support of the government's struggle against religious centers was growing. Political repressions were applied. An important tool in the fight against religion in Dniprobud was the Union of Militant Atheists, completely under the control ofparty bodies. However, the expulsion of religion from Dniprobud did not happen, which was confirmed by the results of the All-Union Census of1937 and the reports of the party leadership in the 1930s.
uk
Інститут історії України НАН України
Краєзнавство
Церковно-історичне краєзнавство: витоки та сучасний дискурс
Релігія та Дніпробуд (1927–1932): ілюзія вигнання
Religion and Dniprobud (1927-1932): the illusion of exile
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Релігія та Дніпробуд (1927–1932): ілюзія вигнання
spellingShingle Релігія та Дніпробуд (1927–1932): ілюзія вигнання
Ігнатуша, О.
Ігнатуша, О.
Ігнатуша, Г.
Церковно-історичне краєзнавство: витоки та сучасний дискурс
title_short Релігія та Дніпробуд (1927–1932): ілюзія вигнання
title_full Релігія та Дніпробуд (1927–1932): ілюзія вигнання
title_fullStr Релігія та Дніпробуд (1927–1932): ілюзія вигнання
title_full_unstemmed Релігія та Дніпробуд (1927–1932): ілюзія вигнання
title_sort релігія та дніпробуд (1927–1932): ілюзія вигнання
author Ігнатуша, О.
Ігнатуша, О.
Ігнатуша, Г.
author_facet Ігнатуша, О.
Ігнатуша, О.
Ігнатуша, Г.
topic Церковно-історичне краєзнавство: витоки та сучасний дискурс
topic_facet Церковно-історичне краєзнавство: витоки та сучасний дискурс
publishDate 2023
language Ukrainian
container_title Краєзнавство
publisher Інститут історії України НАН України
format Article
title_alt Religion and Dniprobud (1927-1932): the illusion of exile
description Мета дослідження – показати наявність релігійних осередків і релігійних потреб на будівництві Дніпрогесу – флагману радянської індустріалізації в Україні. Методологія дослідження ґрунтується на використанні мікроісторичного підходу, комплексу загальнонаукових (аналіз, синтез) та спеціальноісторичних методів (історико-генетичний, історико-порівняльний). Наукова новизна роботи полягає в історичній реконструкції процесу витіснення релігії зі сфери побуту будівників Дніпровської гідроелектростанції (1927–1932) – знакового об’єкту сталінської модернізації. Показано марність спроб викорінення релігійних почуттів через заміщення радянським наративом «безбожництва». Висновки. Для значної частини будівників – робітників і службовців Дніпровського будівництва – природним було дотримання релігійних традицій. Наявність віруючих серед працівників Дніпробуду засвідчують актові, статистичні, наративні джерела, періодика. В ході будівництва частка віруючих збільшувалась, зростало конфесійне різноманіття. Комуністична влада активно протидіяла поширенню релігійності, насамперед – закриттям церковних споруд у районі будівництва. Посилювався інформаційно-пропагандистський тиск влади. Застосовувалися політичні репресії. Вагомим інструментом боротьби з релігією на Дніпробуді була Спілка войовничих безвірників, цілком підконтрольна партійним органам. Проте вигнання релігії з Дніпробуду не сталося, що підтвердили результати Всесоюзного перепису населення 1937 р. та звіти партійного керівництва 30-х рр. ХХ ст. The purpose of the study is to show the presence of religious centers and religious needs in the construction of the flagship of Soviet industrialization in Ukraine – Dniprohes. The research methodology is based on the use of a microhistorical approach, a set of general scientific (analysis, synthesis) and special historical methods (historical-genetic, historical-comparative). The scientific novelty of the work lies in the historical reconstruction of the process of displacing religion from everyday life of the builders of the Dnipro Hydroelectric Power Station (1927-1932) - a landmark object of Stalin's modernization. The author shows the futility of attempts to eradicate religious feelings through the substitution of the Soviet narrative of «godlessness». Conclusions. For a considerable percentage of the builders - workers and employees of Dnipro construction - it was natural to follow religious traditions. The presence of believers among those working at Dniprobud is evidenced by acts, statistical, narrative sources, and periodicals. In the process of construction, the share of believers in Dniprobud increased, and religious diversity grew. The communist authorities actively opposed the spread of religiosity, primarily by closing church buildings in the construction area. The information and propaganda support of the government's struggle against religious centers was growing. Political repressions were applied. An important tool in the fight against religion in Dniprobud was the Union of Militant Atheists, completely under the control ofparty bodies. However, the expulsion of religion from Dniprobud did not happen, which was confirmed by the results of the All-Union Census of1937 and the reports of the party leadership in the 1930s.
issn 2222-5250
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202573
citation_txt Релігія та Дніпробуд (1927–1932): ілюзія вигнання / О. Ігнатуша, О. Ігнатуша, Г. Ігнатуша // Краєзнавство. — 2023. — № 1-2. — С. 79-88. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT ígnatušao relígíâtadníprobud19271932ílûzíâvignannâ
AT ígnatušao relígíâtadníprobud19271932ílûzíâvignannâ
AT ígnatušag relígíâtadníprobud19271932ílûzíâvignannâ
AT ígnatušao religionanddniprobud19271932theillusionofexile
AT ígnatušao religionanddniprobud19271932theillusionofexile
AT ígnatušag religionanddniprobud19271932theillusionofexile
first_indexed 2025-12-07T18:40:12Z
last_indexed 2025-12-07T18:40:12Z
_version_ 1850875903760924672