Вперед в минуле за покликом душі (до 70-річчя Валерія Володимировича Квача)
Saved in:
| Date: | 2023 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2023
|
| Series: | Краєзнавство |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202575 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Вперед в минуле за покликом душі (до 70-річчя Валерія Володимировича Квача) / О. Рудковський // Краєзнавство. — 2023. — № 1-2. — С. 64-68. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202575 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2025752025-07-31T00:18:27Z Вперед в минуле за покликом душі (до 70-річчя Валерія Володимировича Квача) Forward to the past at the call of the soul (to the 70th birthday of Valery Volodymyrovych Kvach) Рудковський, О. Краєзнавство в особах 2023 Article Вперед в минуле за покликом душі (до 70-річчя Валерія Володимировича Квача) / О. Рудковський // Краєзнавство. — 2023. — № 1-2. — С. 64-68. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202575 uk Краєзнавство application/pdf Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Краєзнавство в особах Краєзнавство в особах |
| spellingShingle |
Краєзнавство в особах Краєзнавство в особах Рудковський, О. Вперед в минуле за покликом душі (до 70-річчя Валерія Володимировича Квача) Краєзнавство |
| format |
Article |
| author |
Рудковський, О. |
| author_facet |
Рудковський, О. |
| author_sort |
Рудковський, О. |
| title |
Вперед в минуле за покликом душі (до 70-річчя Валерія Володимировича Квача) |
| title_short |
Вперед в минуле за покликом душі (до 70-річчя Валерія Володимировича Квача) |
| title_full |
Вперед в минуле за покликом душі (до 70-річчя Валерія Володимировича Квача) |
| title_fullStr |
Вперед в минуле за покликом душі (до 70-річчя Валерія Володимировича Квача) |
| title_full_unstemmed |
Вперед в минуле за покликом душі (до 70-річчя Валерія Володимировича Квача) |
| title_sort |
вперед в минуле за покликом душі (до 70-річчя валерія володимировича квача) |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2023 |
| topic_facet |
Краєзнавство в особах |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202575 |
| citation_txt |
Вперед в минуле за покликом душі (до 70-річчя Валерія Володимировича Квача) / О. Рудковський // Краєзнавство. — 2023. — № 1-2. — С. 64-68. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT rudkovsʹkiio vperedvminulezapoklikomdušído70ríččâvaleríâvolodimirovičakvača AT rudkovsʹkiio forwardtothepastatthecallofthesoultothe70thbirthdayofvaleryvolodymyrovychkvach |
| first_indexed |
2025-12-01T22:28:42Z |
| last_indexed |
2025-12-01T22:28:42Z |
| _version_ |
1850346698023370752 |
| fulltext |
64
«А чи знаєте Ви Пирятин ?...
Пирятин по річці Удай повітове містечко
Полтавської губернії під 50о 4‘ 32‘’ широти, в
ньому 5700 мешканців, 5 церков, 27 вітряних
млинів і чотири ярмарки… ».
Так починається історичний роман «Чай-
ковський» класика української літератури, уро-
дження Приудайщини – Євгена Павловича
Гребінки, якого по праву можна назвати пер-
шим істориком Пирятинщини.
Багато що змінилося в житті цього тихого
провінційного містечка і прилеглих до нього на-
селених пунктів за майже 200 років з того часу,
коли писалися вищенаведені рядки. Та незмін-
ним залишилось головне – люди, які живуть на
успадкованій від діда-прадіда землі. Як і герої
роману Є.П. Гребінки, вони твердо стояли і сто-
ять на обороні свого краю, з безпафосною гор-
дістю люблять його і гартують це почуття в
щоденній праці та шанобливому ставленні до
минулого, усвідомлюючи, що воно має нероз-
ривний зв’язок із сьогоденням, а від так впливає
і на формування обрисів майбутнього. Про од-
ного з пирятинців, Валерія Володимировича
Квача, найстаршого за віком краєзнавця на те-
ренах нашої громади, який невтомно дбає про
те, щоб була повноводною ріка крайової пам’яті
і щоб молоде покоління давало вагому за зміс-
том відповідь на запитання: «А чи знаєте Ви
історію рідного краю?» і піде мова далі.
У червні 2023 року Валерію Квачу виповни-
лось 70 років, з яких він, з його слів, 55 – вірно і
безперервно служить краєзнавчій справі. Не
один раз у колі членів краєзнавчого товариства
згадував про те, як сусід по квартирі, один з
ініціаторів створення в Пирятині Полтавської
області краєзнавчого музею, Михайло Васи-
льович Мельниченко взяв його, семикласника,
на засідання робочої групи, яка займалася фор-
муванням експозиції у відведеній під музей бу-
дівлі на центральній вулиці міста. Вчитель
історії Анатолій Андрійович Святогор, майбут-
ній директор музею, дозволив йому потримати
в руках деякі експонати, які розкладали в віт-
ринах, і те хвилювання, з яким він доторкався
до них, залишилося живим почуттям на все
життя. В перші дні листопада 1967 року від-
булося офіційне відкриття музею. І серед до-
рослих мужів «як неофіт, допущений до участі
в сакральному дійстві», стояв хлопчик, який
ще не розумів, що в ті хвилини вирішувалась
його життєва доля. Йдучи додому, твердо вирі-
шив створити і свій домашній музей. Так на
все життя поринув у світ книг, колекціонування
і музейної роботи.
Швидко злетіли шкільні роки, ще швид-
ше студентські. Випускнику філософського фа-
культету Київського державного університету
ім. Т.Г. Шевченка запропонували на вибір
місце молодшого наукового працівника на ка-
федрі марксистсько-ленінської філософії Кра-
маторського педагогічного інституту, або таку
ж посаду в Музеї історії релігії та атеїзму в По-
чаєві, в якому планувалось створення нової
експозиції.
Олександр Рудковський (м. Пирятин)
Голова ГО «Пирятинське районне
історико-краєзнавче товариство»,
головний зберігач Пирятинського
краєзнавчого музею
E-mail: rudkovskiyaa@meta.ua
Вперед в минуле за покликом душі
(до 70-річчя Валерія Володимировича Квача)
Валерій Квач.1970-ті роки
1–2 ’2023 К Р А Є З Н А В С Т В О
mailto:rudkovskiyaa@meta.ua
65
Вперед в минуле за покликом душі (до 70-річчя Валерія Володимировича Квача)
19 серпня 1976 року в трудовій книжці Ва-
лерія Володимировича з’явився запис «Зарахо-
ваний в штат Почаївського музею історії релігії
та атеїзму на посаду молодшого наукового пра-
цівника експозиційного відділу». Через декілька
років з’явився черговий запис про призначення
на посаду старшого наукового працівника, ще
пізніше – завідуючого експозиційним відділом,
а з 1984 року заступником директора музею з на-
укової роботи. Між цими записами були стажу-
вання в Львівських та Ленінградських музеях,
Державному музеї-заповіднику «Києво-Печер-
ська лавра», лекторська робота на агітпоїздах
ЦК ВЛКСМ.
Але те, що завжди з особливим задоволен-
ням згадує Валерій Володимирович, то це ті
музеї, яким він дав путівку в життя як автор те-
матико-експозиційних планів та безпосередній
керівник експозиційних робіт. У тій же трудовій
книжці є подяки за створення краєзнавчих му-
зеїв у місті Радивилові (у 1940-1993 рр. – Черво-
ноармійськ Рівненської області), в селі Теслуги
(Червоноармійського району Рівненської об-
ласті), в селі Геновичі (Бережанського району
Тернопільської області), в селі Залісці (Збара-
зького району Тернопільської області), в селі
Білокриниця (Кременецького району Тернопіль-
ської області). Паралельно з цією практичною
музейною роботою публікує в місцевій та облас-
ній пресі статті на історичні теми і свої … вірші.
Започаткована Валерієм Володимировичем
серія публікацій про відомих людей Почаєва
була продовжена його дружиною – Ритою Сер-
гіївною. Завдяки її зусиллям побачила світ
книга під назвою «Світочі Почаєва» в 2011 році.
Підготовка виставки
«Сакральне мистецтво». м. Почаїв 1977 р.
"Ніколи друзі Вас не забуваю,
запрошую на дружню чашку чаю".
м. Почаїв, 1984 р.
В.В. Квач. м. Кременець.
Друга половина 1970-х років.
1–2 ’2023 К Р А Є З Н А В С Т В О
66
Не поривав Валерій Квач зв’язки і з рідним
краєм. Коли приїздив в рідне місто Пирятин до
батьків на літній відпочинок – знаходив час за-
бігти в редакцію районної газети і віддати до
друку декілька своїх віршів. Так і народився по-
етичний лірико-філософський цикл «Пирятин-
ське літо» .
Після 1991 року в нелегкі часи становлення
Української Держави, життєві обставини скла-
лися так, що йому довелося довгий час працю-
вати за кордоном, і нарешті, в 2002 році він
повернувся в рідний Пирятин. Ця подія знайшла
відлуння в одному із своїх віршів:
«…Падають в серпні зорі,
Небо душу відкрило свою,
Зачарований і щасливий
на порозі батьківськім стою».
Повернення в рідне місто стало новим ета-
пом у його житті, а робота на посаді начальника
відділу внутрішньої політики та зв’язків із засо-
бами масової інформації, політичними партіями
та громадськими організаціями Пирятинської
райдержадміністрації, дала можливість відчут-
но підтримати і активізувати краєзнавчий рух у
регіоні. Він органічно влився в колектив «Пи-
рятинського районного історико-краєзнавчого
товариства» (створене в 2002 році автором цієї
публікації) і об’єднав старше покоління крає-
знавців з молодим крилом товариства, що в по-
дальші роки дало свої плідні результати.
Однією з перших втілених у життя ідей
В. Квача було створення виставки «Рідкісні кни-
ги та стародруки з приватних колекцій пирятин-
ців». Пам’ятається, що в каталог першої виставки
увійшло 145 найменувань книг, а на сьогодні
цей список збільшився в декілька разів і його
прикрашає солідна підбірка стародруків ( книги
видання до 1850 року) в кількості 32 книги.
Важливим було й те, що кожна така вистав-
ка закінчувалась подарунковою акцією Пиря-
тинському краєзнавчому музею, який теж вже
має достатнє солідне книжкове зібрання. Як по-
казали останні виставки, колективна колекція
набула ту якість, яка дозволяє поставити пи-
тання про створення «Музею книги», або окре-
мого розділу в діючій експозиції місцевого
краєзнавчого музею. Колекціонери-бібліофіли
готові подарувати це зібрання рідному місту за
умови, що буде знайдено приміщення для реа-
лізації цього проєкту. Ця думка неодноразово
озвучувалась у владних кабінетах і залишається
надіятись, що пропозиція краєзнавців буде дієво
підтримана і музей отримає обіцяне додаткове
приміщення.
Валерій Володимирович разом із головою
районної ради ветеранів Богданом Васильови-
чем Дубецьким стояв у витоків туристичного
клубу «Пілігрим», який функціонував упро-
довж 2005-2014 років. За створеною ними про-
грамою «Єднання Сходу і Заходу» більше 500
пирятинців мали змогу познайомитись із жит-
тям Західної України та її культурними й істо-
ричними пам’ятками.
Знані в нашому місті краєзнавці Григорій
Остапович Бажан, Михайло Васильович Мель-
ниченко, Василь Степанович Миленко залу-
чили Валерія Квача до роботи з підготовки до
друку ряду краєзнавчих видань. Як член редак-
ційної колегії В. Квач доклав багато зусиль для
видання зібраних ними матеріалів. Так поба-
чили світ книжки: «Пирогова Левада», третій
збірник серії про знатних людей краю «Їм крила
дала Пирятинщина», «Т. Шевченко і пирятинці».
Співпраця з цими талановитими журналістами-
Олександр Рудковський
Валерій Квач та Богдан Дубецький.
м. Пирятин 2000-ті роки
67
Вперед в минуле за покликом душі (до 70-річчя Валерія Володимировича Квача)
краєзнавцями підштовхнула його до більш гли-
бокого вивчення історії рідного краю. Так з’яви-
лась на світ низка його публікацій під назвою
«Літописна Пирятинщина», яка хронологічно
охопила історію краю від часі Київської Русі до
наших днів. Найбільш вагомим його внеском в
історію рідного краю стала публікація «Істо-
ричного календаря Пирятинщини», в який
увійшло майже 1500 дат, більше 400 імен меш-
канців краю, пов’язаних з тими чи іншими по-
діями, та 500 унікальних світлин.
Заглиблення в тему про зв’язки Тараса Шев-
ченка з приудайським краєм і пирятинцями
реалізувалось у статті про конференц-секретаря
Петербурзької академії мистецтв Василя Григо-
ровича. Доопрацьована разом з автором цього
нарису, вона була видана окремою книгою під
назвою «Василь Григорович: життя в служінні
мистецтву та людям» (м. Лубни: ТОВ «Інтер
парк», 2021).
Валерій Квач не байдужий до поетичного
слова. Друкувався в районній газеті Кременеч-
чини «Діалог», в Тернопільській обласній газеті
«Вільне життя», в декількох поетичних альма-
нахах Тернопільщини. Його вірші постійно з’яв-
ляються на сторінках газети «Пирятинські вісті».
Валерій Володимирович міг би вже видати де-
кілька збірок своїх віршів, але не поспішає з
цим, говорячи, що це не є самим головним у
його житті.
Варто зауважити, що для В. Квача краєзнав-
ство це не тільки вивчення місцевої історії на
основі пошуку різних документів, запису свід-
чень очевидців, різних подій та публікацій цих
матеріалів, а ще й практична дієва робота по
збереженню місцевих пам’яток історії та напов-
ненню суспільного простору новими об’єктами,
в яких матеріалізується наша пам’ять про зна-
кові події та видатних людей краю. Свою пози-
цію в цьому питанні він чітко сформулював
однією короткою фразою: «Культура пам’яті
повинна бути дієвою».
Завдячуючи, в першу чергу, організаційним
зусиллям В. Квача на теренах Пирятинської
громади було встановлено 14 меморіальних
дошок видатним землякам – історику-етног-
рафу Хведору Вовку, члену Кирило-Мефодієв-
ського братства Георгію Андрузькому, родині
Обкладннка книги В. Квача
та О. Рудьковського «Василь Григорович:
життя в служінні мистецтву та людям»
(м. Лубни: ТОВ «Інтер парк», 2021)
В. Квач на презентації творчого доробку
поетеси Ольги Гурби.
м. Пирятин 2023 р.
1–2 ’2023 К Р А Є З Н А В С Т В О
68
друзів Тараса Шевченка – Мокрицьким, осібно
Аполлону Мокрицькому та Василю Григоро-
вичу, які сприяли викупу Т. Шевченка з неволі,
письменнику Євгену Гребінці та ряду почесних
громадян Пирятина, в т.ч. і корифеям місцевого
краєзнавчого руху: Григорію Остаповичу Бажану,
Анатолію Андрійовичу Святогору та Михайлу
Васильовичу Мельниченку.
Разом із друзями В. Квач відновив на єврей-
ському та православному цвинтарях м. Пиря-
тина ряд могил ХІХ – початку ХХ ст. і не один
рік опікується ними. В 2012 році до 70-річчя
вшанування пам’яті жертв масових розстрілів
нацистськими загарбниками місцевих євреїв,
ромів меморіальний комплекс у Пироговій Ле-
ваді було доповнено встановленням на місцях
поховань гранітних стел із відповідними напи-
сами. Це стало можливим завдяки тісній спів-
праці з громадськими організаціями євреїв та
ромів, яку налагодив Валерій Володимирович
як начальник відділу внутрішньої політики Пи-
рятинської районної державної адміністрації.
В подальшому єврейські міжнародні організації
включили цей меморіальний комплекс в одну зі
своїх програм по збереженню історичних пам’я-
ток, пов’язаних із проживанням євреїв в Україні,
і встановили в 2019 році на могилі розстріляних
євреїв пам’ятник на українській та єврейських
мовах.
Нині Валерій Квач прагне реалізувати ідею
створення меморіального комплексу під відкри-
тим небом, присвяченому перебуванню Тараса
Шевченка у Пирятині. В цьому напрямку роб-
ляться вже певні кроки, і немає сумніву в тому,
що цей задум буде втілено в життя. Під час від-
значення в колі друзів свого 70-річчя, він заува-
жив: «.. стоячи на плечах прожитих років, маю
змогу чіткіше бачити, як треба вибудовувати
своє майбутнє. Все зроблене нами тільки роз-
ширює простір нашої дослідницької і практич-
ної роботи, і це мене радує та надихає». Тож,
вітаючи шанованого ювіляра, бажаємо йому –
бадьорості духу, натхнення, невтомності і пиш-
них урожаїв на краєзнавчій ниві.
Олександр Рудковський
В. Квач під час відкриття меморіальної
дошки письменнику Є. Гребінці.
м. Пирятин. Лютий 2021 р.
|