Усні свідчення киян про геноцид 1932–1933 років: «Найбільше вмирали діти…»

У статті розкрито дії радянської влади щодо українського населення під час найбільшого злочину проти людства – Голодомору 1932–1933 років в Україні. Насильницьке винищування голодною смертю було скероване переважно на українське село, де тоді проживало понад 90 % українців. Селяни шукали порятунок у...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2018
1. Verfasser: Борисенко, В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2018
Schriftenreihe:Народна творчість та етнологія
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202591
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Усні свідчення киян про геноцид 1932–1933 років: «Найбільше вмирали діти…» / В. Борисенко // Народна творчість та етнологія. — 2018. — № 5. — С. 17–27. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Beschreibung
Zusammenfassung:У статті розкрито дії радянської влади щодо українського населення під час найбільшого злочину проти людства – Голодомору 1932–1933 років в Україні. Насильницьке винищування голодною смертю було скероване переважно на українське село, де тоді проживало понад 90 % українців. Селяни шукали порятунок у містах, але не знаходили його там через важкі економічні умови самих городян і політику влади. Посадовці не давали нещасним утікачам жодних шансів вижити. Надзвичайно багато постраждало дітей, про що свідчать архівні документи та джерела усної історії. Віднайдено нові архівні дані про створення спеціальних інтернатів (карантинів) для дітей-утікачів та їхню мученицьку смерть у цих закладах.