Цінна пам’ятка лемківської говірки та етнокультури

Рецензія: Rieger J. Mały słownik łemkowskiej wsi Bartne. Warszawa : Wydawnictwo Uniwersytetu Warszawskiego, 2016. 262 s. Review: Rieger J. Mały słownik łemkowskiej wsi Bartne. Warszawa : Wydawnictwo Uniwersytetu Warszawskiego, 2016. 262 pp.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Народна творчість та етнологія
Дата:	2018
Автор:	Бідношия, Ю.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2018
Теми:	Рецензії та огляди
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202603
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Цінна пам’ятка лемківської говірки та етнокультури / Ю. Бідношия // Народна творчість та етнологія. — 2018. — № 6. — С. 91–95. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859581257890922496
author	Бідношия, Ю.
author_facet	Бідношия, Ю.
citation_txt	Цінна пам’ятка лемківської говірки та етнокультури / Ю. Бідношия // Народна творчість та етнологія. — 2018. — № 6. — С. 91–95. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Народна творчість та етнологія
description	Рецензія: Rieger J. Mały słownik łemkowskiej wsi Bartne. Warszawa : Wydawnictwo Uniwersytetu Warszawskiego, 2016. 262 s. Review: Rieger J. Mały słownik łemkowskiej wsi Bartne. Warszawa : Wydawnictwo Uniwersytetu Warszawskiego, 2016. 262 pp.
first_indexed	2025-11-27T06:13:41Z
format	Article
fulltext	91 ЦІННА ПАМ’ЯТКА ЛЕМКІВСЬКОЇ ГОВІРКИ ТА ЕТНОКУЛЬТУРИ Юрій Бідношия Нова праця видатного польського славіс- та Януша Ріґера продовжує один з основних напрямів його наукової діяльності, а саме – дослідження лемківського говору, якому він присвятив книгу Słownictwo і nazewnictwo łemkowskie (Warszawa, 1995) та низку інших праць. З огляду на трагічну долю лемків у ХХ ст. та насильницьке руйнування діалект- ного континууму Лемківщини, вивчення цих говірок дуже важливе для славістики загалом та україністики зокрема. Лексикографічний опис лемківського го- вору має давню традицію. Його започатку- вав Іван Верхратський у словниковій части- ні монографії «Про говір галицьких лемків» (Львів, 1902). З лемківських діалектних словників останніх десятиріч варто назвати такі: Горбач О. Південнолемківська говір- ка й діалектний словник села Красний Брід бл. Меджилаборець (Пряшівщина) (Мюнхен, 1973); Пиртей І. Словник лемківської говірки (Івано-Франківськ, 1986); Вархол Н., Івчен- ко А. Фразеологічний словник лемківських говірок Східної Словаччини (Пряшів, 1990); Бігуняк А., Гойсак О. Лемківський словничок (Тернопіль, 1997); кілька невеликих слов- ників у виданні Studia nad słownictwem gwar ukraińskich w Рolsce: Łemkowszczyzna i gwary nadsańskie / pod red. J. Riegera (Warszawa, 2002); Турчин Є. Словник села Тилич на Лем- ківщині (Львів, 2011). Лемківські словники й лінгвістичні атласи Я. Ріґер детально розгля- нув у статті Opracowania dialectologiczne і ich znaczenie (na przykładzie łemkowskiego) ([w:] Integral Strategies for Language Revitalization. Wydzial AL UW. Warszawa, 2016). У передмові до словника старожитньої лемківської говірки с. Бортне 1 автор зазначає: «Надійшла черга опрацювати записи, зібрані мною та моїми співробітниками в різних се- лах Лемківщини, причому важливі матеріали було записано також від переселенців у Си- лезії. Серед магнітофонних записів вирізня- ються обсягом і цінністю зібраного матеріалу ті, що зробила в 1995 р. Малґожата Слонь- Новачек <...> Записи базувалися на розроб- леному мною питальнику, що стосується як тематики, так і конкретної лексики. У цьому виданні вдалося використати більшу частину зібраного матеріалу. Словник налічує понад 4300 реєстрових слів» (s. 7) 2. Професор Я. Ріґер назвав свою працю «ма- лим словником», але насправді словник говірки Бортного за реєстром поступається в славісти- ці лише кільком словникам говірок окремих сіл, напр.: Szymczak М. Słownik gwary Domaniewka w powiecie łęczyckim. Wrocław, 1962–1973. Cz. I–VIII. Łącznie 1226 s. (близько 29 тис. слів); Словарь современного русского народ- ного говора (д. Деулино Рязанского района Рязанской области) / под ред. И. А. Оссо- вецкого. Москва, 1969. 612 с. (близько 9 тис. слів); Горбач О. Південнобуковинська гуцуль- ська говірка і діалектний словник села Броди- на, повіту Радівці (Румунія). Мюнхен, 1997. XII, 113 с. (майже 5 тис. слів); Сабадош І. В. Словник закарпатської говірки села Сокирни- ця Хустського району. Ужгород, 2008. 480 с. (понад 15,9 тис. слів); Турчин Є. Д. Словник села Тилич на Лемківщині. Львів, 2011. 384 с. (близько 6,5 тис. слів). Слід зазначити, що Мечислав Шимчак, Іван Сабадош та Євгенія Rieger J. Mały słownik łemkowskiej wsi Bartne. Warszawa : Wydawnictwo Uniwersytetu Warszawskiego, 2016. 262 s. www.etnolog.org.ua IM FEинууму Лемківщини, вивчення цих IM FEинууму Лемківщини, вивчення цих говірок дуже важливе для славістики загалом IM FEговірок дуже важливе для славістики загалом Лексикографічний опис лемківського го- IM FE Лексикографічний опис лемківського го- вору має давню традицію. Його започатку- IM FE вору має давню традицію. Його започатку- вав Іван Верхратський у словниковій части- IM FE вав Іван Верхратський у словниковій части- ні монографії «Про говір галицьких лемків» IM FE ні монографії «Про говір галицьких лемків» лемків IM FE лемківських діалектних IM FE ських діалектних словників останніх десятиріч варто назвати IM FE словників останніх десятиріч варто назвати О. Півде IM FE О. Південнолемківська говір-IM FE ннолемківська говір- ка й діалектний словник села Красний Брід IM FE ка й діалектний словник села Красний Брід аборець (Пряшівщина) (Мюнхен, IM FE аборець (Пряшівщина) (Мюнхен, ик лемківської говірки IM FE ик лемківської говірки (Івано-Франківськ, 1986); ВархолIM FE (Івано-Франківськ, 1986); Вархол мною та моїми співробітниками в різних се IM FE мною та моїми співробітниками в різних се лах Лемківщини, причому важливі матеріали IM FE лах Лемківщини, причому важливі матеріали було записано також від переселенців у Си- IM FEбуло записано також від переселенців у Си- лезії. Серед магнітофонних записів вирізня IM FEлезії. Серед магнітофонних записів вирізня ються обсягом і цінністю зібраного матеріалу IM FEються обсягом і цінністю зібраного матеріалу ті, що зробила в 1995 IM FEті, що зробила в 1995 Новачек IM FEНовачек <...> З IM FE<...> Записи базувалися на розроб IM FEаписи базувалися на розроб леному м IM FEленому мною питальнику, що стосується як IM FEною питальнику, що стосується як тематики, так і конкретної лексики. У IM FE тематики, так і конкретної лексики. У вида IM FE виданні вдалося використати більшу частину IM FE нні вдалося використати більшу частину зібраного матеріалу. Словник налічує понад IM FE зібраного матеріалу. Словник налічує понад 4300 IM FE 4300 ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 6/2018 92 Турчин виступили як діалектологи-автохтони, тобто створили словники своїх рідних говірок, а Деулінський словник тривалий час укладала велика група лексикографів. Автору «Малого словника лемківського села Бортне» довело- ся працювати з говіркою нерідної мови, носії якої до того ж були депортовані й розпорошені в різних регіонах Польщі та України. Специ- фіка збирання матеріалу до словника в таких умовах визначила те, що кожне слово в ньому має надійну аудіофіксацію – і з цього погля- ду він, напевно, є першим таким словником у славістиці. У своїх працях професор Я. Ріґер завжди ретельно відзначає внесок інших дослідників, зокрема своїх учнів. У цьому проекті основну частину текстів і відповіді на питальник запи- сала Малґожата Слонь-Новачек як у самому Бортному, так і в с. Лісєц 3 на західних землях Польщі, де мешкає більшість родин, виселе- них із Бортного після Другої світової війни. Деякі записи зробив сам Я. Ріґер. Кілька ка- сет записали інші його учениці: Мадіна Алек- сєєва, Александра Вєчорек, Дорота Коваль- ска, Івона Цехош-Фельчик. Тексти розписали Анна Хуснутдінова та Івона Цехош-Фельчик. Я. Ріґер здійснив верифікацію текстів, а потім заміну фонетичної транскрипції на морфоло- гічну. Під час укладання словника автор кон- сультувався з носієм західнолемківської говір- ки Анною Чухтою. Я. Ріґер звертає увагу на непослідовність реалізації багатьох фонетичних явищ у мов- ленні різних інформантів (змішування [л]-[ў], [ы]-[и] тощо) та обґрунтовує представлення матеріалу не у фонетичній, а в морфологічній («орфографічній») транскрипції, зрозумілій для ширшого кола читачів (s. 8). Таке рішення видається цілком виправданим ще й тому, що лексика говірки Бортного має стати частиною майбутнього зведеного словника лемківського говору, де фонетична варіативність буде не- зрівнянно більшою. Автор зазначає, що одним із завдань словника є заохочення інших зби- рачів лемківської лексики до публікації своїх матеріалів (s. 11). З огляду на користувачів у Польщі (як поляків, так і лемків) у словнику застосовано польську латиницю (s. 13). Слід окремо зупинитися на інформантах. Їх загалом 19: 12 жінок і 7 чоловіків. Найстар- ша з них народилася в Бортному 1899 року, була виселена, на момент запису мешкала в с. Лісєц. Цікавою для українських діалекто- логів та етно логів є паспортизація матеріалу. Інформанти в сучасних польських наукових виданнях зазвичай лишаються анонімними (причиною, певно, є юридичні аспекти). У ре- цензованому словнику інформантів представ- лено першими літерами імені та прізвища, а та- кож роком народження й стислою інформацією, наприклад: ІР13 – чоловік, нар. в Бортному 1913 р., чоловік інформантки MP23. Висе лений 1947 р., ув’язнений протягом 7 міся ців у Явожно, через якийсь час повернувся разом з родиною до Бортного; JS18 – чоло вік, нар. в Бортному 1918 р. Виселений, по вернувся до Бортного; MP23 – жінка, нар. в Бортному 1923 р., дружина ІР13. Під час війни була вивезена на роботу до Німеччи ни, де працювала чотири з половиною роки. Поверталася на Лемківщину через Україну та Варшаву. До школи майже не ходила, бо служила у господарів. Має значну кількість польських впливів, інколи українські (s. 15). Завдяки представленню років народження в шифрах інформантів кожен приклад у словни- кових статтях унаочнює особливості мовлення представників різних поколінь: кількість запо- зичень, вживання певних лексем, граматичних форм тощо. У словнику акцентовано увагу на давній лексиці, характерній для говірки Бортно- го й регіону в цілому; на тематичних групах, пов’язаних із будівництвом, землеробством, тваринництвом, пастухуванням, торгівлею, одягом, звичаями та віруваннями. Є тут чима- ло слів на позначення маловідомих нині реалій, тому подано не лише польські відповідники, а й ширші дефініції, напр.: kwas ‘закваска для виготовлення хліба’ (s. 92), makuch ‘макуха, вичавки з насіння льону, найчастіше у вигля- ді млинців, які давали худобі’ (s. 101), mszyty www.etnolog.org.ua IM FEПольщі, де мешкає більшість родин, виселе- IM FEПольщі, де мешкає більшість родин, виселе- них із Бортного після Другої світової війни. IM FEних із Бортного після Другої світової війни. Кілька ка- IM FEКілька ка- сет записали інші його учениці: Мадіна Алек- IM FE сет записали інші його учениці: Мадіна Алек- сєєва, Александра Вєчорек, Дорота Коваль- IM FE сєєва, Александра Вєчорек, Дорота Коваль- ска, Івона Цехош-Фельчик. Тексти розписали IM FE ска, Івона Цехош-Фельчик. Тексти розписали Анна Хуснутдінова та Івона Цехош-Фельчик. IM FE Анна Хуснутдінова та Івона Цехош-Фельчик. дійснив верифікацію текстів, аIM FE дійснив верифікацію текстів, а потім IM FE потім міну фонетичної транскрипції на морфолоIM FE міну фонетичної транскрипції на морфоло-IM FE - гічну. Під час укладання словника автор кон-IM FE гічну. Під час укладання словника автор кон- сультувався з носієм західнолемківської говір-IM FE сультувався з носієм західнолемківської говір- вертає увагу на непослідовність IM FE вертає увагу на непослідовність оком народження й стислою інформацією, IM FE оком народження й стислою інформацією, наприклад: IM FE наприклад: ІР13 IM FE ІР13 р., чоло IM FEр., чоловік інформантки MP23. Висе IM FEвік інформантки MP23. Висе лений 1947 IM FEлений 1947 р., ув’ IM FEр., ув’язнений протягом 7 IM FEязнений протягом 7р., ув’язнений протягом 7р., ув’ IM FEр., ув’язнений протягом 7р., ув’ ці IM FEців у Явожно, через якийсь час повернувся IM FEв у Явожно, через якийсь час повернувся разом з родиною до Бортного; IM FEразом з родиною до Бортного; ві IM FEвік, нар. в IM FEк, нар. в Бортно IM FEБортному 1918 IM FEму 1918 вернувся до Бортного; IM FEвернувся до Бортного; в Бортному 1923 IM FEв Бортному 1923 війни була вивезена на роботу до Німеччи IM FE війни була вивезена на роботу до Німеччи ни, де працювала чотири з половиною роки. IM FE ни, де працювала чотири з половиною роки. Поверталася на Лемківщину через Україну IM FE Поверталася на Лемківщину через Україну та Варшаву. До школи майже не ходила, бо IM FE та Варшаву. До школи майже не ходила, бо 93 Рецензії та огляди ‘затикати мохом щілини між колодами хижі’ (s. 109), patыczok ‘дерев’яна шпилька для во- лосся’ (s. 134), susik ‘засік, відгороджене місце для збіжжя; скриня з кришкою для збіжжя’ (s. 192). В анотації зазначено, що деякі слова зафіксовано вперше, напр.: koromandżija ‘вели- кий клопіт, морока’ (s. 84); sułepka ‘діжка для зберігання бринзи взимку’ (s. 192). Автор прагнув проілюструвати слововжи- вання не тільки короткими прикладами, але й описати словами інформантів певні матеріаль- ні об’єкти (напр., młynec ‘жорна’, stajnia ‘при- міщення для тварин’, sыpanec ‘зерносховище’), дії (напр., oraty, kosyty, priasty), звичаї та віру- вання (напр., weczirkы, wrokы). Тому в рецен- зованому виданні наявні доволі об’ємні енци- клопедичні чи, радше, «етнографічні» статті, які вирізняють його з-поміж інших діалектних словників. За наявності матеріалу при реєстрових словах подано сценки з життя села: при слові śpiwaty приклади вказують на ситуації, коли люди співали (ідеться там і про те, що нині вже не співають). При слові ubrania ‘костюм’ подано інформацію, що мешканці села купува- ли собі костюми до церкви, але часом ходили туди і в huniach ‘куртках із домотканого сукна’. При слові kołysanka ‘полотняна гойдалка для немовлят, яку носили на поле’ показано, коли і як саме її застосовували. У передмові автор зазначає: «Я намагався вибрати з текстів як- найповніший матеріал, потрібний для опису лексики говірки. Тільки так ми можемо визна- чити слова “питомо” лемківські й численні сло- вацькі, польські та інші запозичення, а також місце кожної з цих груп у лексичній системі діалекту» (s. 11). Словник вирізняється ретельним опрацю- ванням матеріалу, добре продуманим графіч- ним виділенням та позначенням реєстрових слів, прикладів, фразеологізмів, «етнографіч- них» описів тощо. Наприклад, чорним ром- бом позначено фразеологізми: ♦ na hołowu wыjty ‘сісти комусь на голову’ Hneskы swiaszczenykowy by na hołowu wыszły d’itї PW12 (s. 62); ♦ kosyty za (piatыj, desiatыj...) snip ‘косити, отримуючи як оплату визначе- ний сніп’: Na desiatyj snip jem kosyła. Desiat: dewiat panowы a desiatyj sobi MP23 (s. 86); ♦ po kus ‘потроху’: Bыły take l’ude pojemne, szto znały po kus tak PW12. Ona t’iż tak po kus sia interesuje takыm IP13. To sia pokrawuje po kus JS18 (s. 91); ♦ tiażkыj samochid ‘вантажівка’ Dwa tiażke samochodы, szto wozyly ropu IP13 (s. 206). Розділеним по діагоналі чорно-білим квад- ратом позначено «етнографічні» описи, які представляють знаряддя, роботу в хаті та гос- подарстві, звичаї, вірування, напр.: Bosorka ‘чарівниця, відьма’ ■ Bosorkы to w Żыwnyj Czetwer bыły. Lem, ja ne znam wece o bosorkach, ale ta jak jest pered Wełykodniom, Żыwnyj to Czetwer, no to tra ity rano zawczasu korowu dojity, bo jak pryde ona, udojit і jak pidete, to już mołoka ne je. No і ja kołysy pojimała tak jednu bosorku w Bortnim. Taka jakysa pryjszła, cy susidka, cy..., pryjszła do stajni zawczasu, wыdojiła korowu і piszła, boste piszły dojity, mołoka ne je. No ji sia nazыwała bosorka. [To wyste ne zimały bosorku?] Zimałam ja, jak iszła od nas. Piszłam dojity, już mołoka ne bыło JZ22 (s. 26). (Українською графікою: Босорки то в Живний Четвер били. Лем я не знам веце о босорках, але та як єст перед Великодньом, Живний то Четвер, но то тра іти рано за вчасу корову доїти, бо як приде она, удоїт і як підете, то юж молока не є. Но і я колиси поїмала так єдну босорку в Бортнім. Така якиса прийшла, ци сусідка, ци... прийшла до стайні завчасу, видоїла корову і пішла, бо сте пішли доїти, молока не є. Но ї ся на зивала босорка. [То висте не зімали босорку?] Зімалам я, як ішла од нас. Пішлам доїти, юж молока не било.) Drużba ‘дружко’ (...) ■ Drużba takij był, piuro mał, iszoł po seli і prosїł (...) pryszoł pered wesil’om і tam chodył, і sproszał na wesil’a, prosył, bo teper idut mołodiata sami prosїtї, a persze był drużba. I teper drużby sut, ale ne chodiat. No і prosyt na wesil’a і chto chot’ił to piszoł, chto ne chotił, to ne piszoł, jak і teper JS18 (s. 53). (Українською графікою: Дружба такій www.etnolog.org.ua IM FEЗа наявності матеріалу при реєстрових IM FEЗа наявності матеріалу при реєстрових словах подано сценки з життя села: при слові IM FEсловах подано сценки з життя села: при слові piwaty приклади вказують на ситуації, коли IM FEpiwaty приклади вказують на ситуації, коли люди співали (ідеться там і про те, що нині IM FE люди співали (ідеться там і про те, що нині вже не співають). При слові ubrania ‘костюм’ IM FE вже не співають). При слові ubrania ‘костюм’ подано інформацію, що мешканці села купува IM FE подано інформацію, що мешканці села купува- IM FE - ли собі костюми до церкви, але часом ходили IM FE ли собі костюми до церкви, але часом ходили туди і в huniach ‘куртках із домотканого сукна’. IM FE туди і в huniach ‘куртках із домотканого сукна’. ysanka ‘полотняна гойдалка для IM FE ysanka ‘полотняна гойдалка для немовлят, яку носили на поле’ показано, коли IM FE немовлят, яку носили на поле’ показано, коли і як саме її застосовували. УIM FE і як саме її застосовували. У передмIM FE передмові автор IM FE ові автор вся вибрати з текстів як-IM FE вся вибрати з текстів як- найповніший матеріал, потрібний для опису IM FE найповніший матеріал, потрібний для опису Bosorka IM FE Bosorka ‘чарівниця, відьма’ IM FE ‘чарівниця, відьма’ ыwnyj Czetwer bы IM FE ыwnyj Czetwer bы o bosorkach, ale ta jak jest pered W IM FEo bosorkach, ale ta jak jest pered W ыwnyj to Czetwer, no to tra ity rano zawczasu IM FEыwnyj to Czetwer, no to tra ity rano zawczasu korowu dojity, bo jak pryde ona, udojit і jak pidete, IM FEkorowu dojity, bo jak pryde ona, udojit і jak pidete, to ju IM FEto już IM FEż mo IM FE moż moż IM FEż moż ł IM FEłoka ne je. No і ja ko IM FEoka ne je. No і ja ko jednu bosorku w Bortnim. Taka jakysa pryjsz IM FEjednu bosorku w Bortnim. Taka jakysa pryjsz cy susidka, cy..., pryjsz IM FEcy susidka, cy..., pryjsz wыdoji IM FE wыdojił IM FE ła korowu і pisz IM FE a korowu і pisz mo IM FE moł IM FE łoka ne je. No ji sia nazыwa IM FE oka ne je. No ji sia nazыwa wyste ne zima IM FE wyste ne zima od nas. Pisz IM FE od nas. Pisz (s. IM FE (s. ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 6/2018 94 бив, пюро мав, ішов по селі і просив (...) при шов перед весільом і там ходив, і спрошав на весіля, просив, бо тепер ідут молодята самі просити, а перше бив дружба. І тепер дружби сут, але не ходят. Но і просит на весіля і хто хотів, то пішов, хто не хотів, то не пішов, як і тепер.) Kołyska ‘колиска для дитини’ (...) ■ Kołysanka na poly, doma kołyska byla. Wiszało, to taki był druk derewiany, і na tot druk było zamocuwane take totы motuzy, і na tych motuzach, ne mała tota kołyska żadnoho spodu, lem taka było okruhłe і tam ditynu sia położyło, a na sznurku [!] z daleka można było kołysaty. Ta jak neraz, w noczy tak ne kłały, bo w noczy treba było stawaty do dityny, to kłały do takoj kołyski K-4 (s. 82). (Українською графікою: Колисан ка на поли, дома колиска била. Вішало, то такі бив друк деревяни, і на тот друк замо цуване таке тоти мотузи, і на тих моту зах, не мала тота колиска жадного споду, лем така било округле і там дітину ся по ложило, а на шнурку [!] здалека можна било колисати. Та як нераз, вночи так не клали, бо вночи треба било ставати до дітини, то клали до такой колискі.) Pist ‘піст’ (...) ■ Jak pryszło ristwianyj pist, ristwianyj czy wełykodnij pist, to nykto ne jił mołoka, masła, miasa, to już. A mołoka chyba d’itom dały, a nam nycz, taki strohyj pist h nas był, tak. Szto jiły? Kapustu, tym mastyły, tym ol’ijom, totu kesełyciu, і z tych hruszok suchыch taki kompot, juha sia zwała, juha, і toto z tym jiły MK20 (s.141). (Українською графікою: Як пришло ріствяний піст чи великодній піст, то никто не їв молока, масла, мяса, то юж. А молока хиба дітом дали, а нам нич, такі строгий піст г нас бил, так. Што їли? Капусту, тим мастили, тим олійом, тоту кеселицю, і з тих грушок су хих такі компот, юха ся звала, юха, і тото з тим їли.) Орієнтуючись на добре помітні позначки «етнографічних» описів, рецензований слов- ник можна читати як своєрідну енциклопедію життя лемків (таких статей у словнику – 182). Деякі поняття представлені об’ємним тексто- вим матеріалом: напр., у словниковій статті chыża ‘хата, хижа’ подано чотири сторінки текстів від 16 інформантів (s. 35–38), у стат- ті weczirkы ‘вечорниці’ – понад дві сторінки від семи інформантів (s. 217–219); у статті wesila ‘весілля’ – дві сторінки від восьми інформантів (s. 221–222). Автор закінчує перед мову таким реченням: «Чи представ- лення “етнографічних” словникових статей є правильним рішенням, оцінити мають чита- чі» (s. 11). На мій погляд, ця новація варта всілякої підтримки та поширення; вона сут- тєво збільшить коло користувачів діалектної лексико графії, насамперед за рахунок етно- логів і всіх, хто цікавиться народною куль- турою. Представлені в текстах описи мате- ріальних об’єктів, дій та звичаїв наближають мову мешканців лемківського села до сучас- ного читача, а також дають уявлення про гра- матичну систему говірки. Горизонтальною стрілкою в словнику по- значено відсилання до споріднених слів (зо- крема, до здрібнілих форм, синонімів, членів видових пар, а також до словникових статей, де міститься додатковий ілюстративний ма- теріал): напр., arkuszarka → babka; boroda → borodysko; dakoły → czasamy, dagde; dakыj → chtosy; drużba → drużok; nesty → nanesty, nosyty, wыnesty; pisze → piszo, piszы; Rusyn → Łemko, Rusnak. Діалектний матеріал, усний і некодифікова- ний за своєю природою, завжди лишає непевні моменти, тому цілком умотивованим є засто- сування таких позначок: * – «сигналізує про реконструкцію реєстрового слова», наприклад: *durkaty zob. podurkaty (s. 53); [!] – «у цита- тах сигналізує про сумнівні форми, найчастіше польські слова, не вкорінені у говірці», напри- клад: Mołoko sia stało ta jak zsiadłe [!], i towdy sie pidhriwało (s. 140). Позитивною особливістю рецензовано- го словника є його недиференційність щодо літературної мови. Автор пише про це так: «Діалектні словники зазвичай є диференцій- ними, тобто подають слова і значення, харак- www.etnolog.org.ua IM FEцуване таке тоти мотузи, і на тих моту IM FEцуване таке тоти мотузи, і на тих моту зах, не мала тота колиска жадного споду, IM FEзах, не мала тота колиска жадного споду, лем така било округле і там дітину ся по IM FEлем така било округле і там дітину ся по здалека можна било IM FE здалека можна било колисати. Та як нераз, вночи так не клали, IM FE колисати. Та як нераз, вночи так не клали, бо вночи треба било ставати до дітини, то IM FE бо вночи треба било ставати до дітини, то клали до такой колискі. IM FE клали до такой колискі.) IM FE ) Jak pryszIM FE Jak pryszłIM FE ło ristwianyj pist, IM FE o ristwianyj pist, ykodnij pist, to nykto ne jiIM FE ykodnij pist, to nykto ne jił IM FE ł a, miasa, to ju IM FE a, miasa, to już IM FE ż. A moIM FE . A mołIM FE łoka chyba IM FE oka chyba y, a nam nycz, taki strohyj pist h nas IM FE y, a nam nycz, taki strohyj pist h nas y? Kapustu, tym mastyIM FE y? Kapustu, tym masty yciu, і z tych hruszok suchыch IM FE yciu, і z tych hruszok suchыch тєво збільшить коло користувачів діалектної IM FE тєво збільшить коло користувачів діалектної графії IM FE графії, насамперед за рахунок етно IM FE , насамперед за рахунок етно логів і всіх, хто цікавиться народною куль IM FEлогів і всіх, хто цікавиться народною куль турою. Представлені в текстах описи мате IM FEтурою. Представлені в текстах описи мате ріальних об’єктів, дій та звичаїв наближають IM FEріальних об’єктів, дій та звичаїв наближають мову мешканців лемківського села до сучас IM FEмову мешканців лемківського села до сучас ного читача, а IM FEного читача, а також д IM FEтакож д матичну систему говірки. IM FEматичну систему говірки. Горизонтальною стрілкою в словнику по- IM FEГоризонтальною стрілкою в словнику по- значено відсилання до споріднених слів (зо- IM FE значено відсилання до споріднених слів (зо- крема, до здрібнілих форм, синонімів, членів IM FE крема, до здрібнілих форм, синонімів, членів видових пар, а IM FE видових пар, а де міститься додатковий ілюстративний ма IM FE де міститься додатковий ілюстративний ма 95 Рецензії та огляди 1 Бортне (пол. Bartne) – лемківське село в Поль- щі, у ґміні Сенкова Ґорлицького повіту Мало- польського воєводства; розташоване біля поль- сько-словацького кордону. Перша згадка про село фіксується 1629 роком. У ньому народився Сте- фан Шкурат, який узяв шляхетське ім’я за міс- цем народження – Бортнянський; він був батьком відомого композитора Дмитра Бортнянського. У 1936 році в Бортному було 265 греко-католиків і 738 православних; на початок 1939 року – майже чисто лемківське населення: з 1010 мешканців – 1000 українців і 10 євреїв. Після Другої світової війни частину лемків вивезли на Львівщину і Тернопільщину, решту під час операції «Вісла» депортували на «понімецькі» (західні й північні) землі Польщі. Після 1956 року деякі депортова- ні лемки повернулися в рідне село. У 2011 році в Бортному мешкала 201 особа (лемки й поляки) (див.: URL : https://uk.wikipedia.org/wiki/Бортне). 2 Переклад з польської та кирилична транслі- терація прикладів Юрія Бідношиї. – Ред. 3 Лісєц (пол. Lisiec) – село в Любінському по- віті Нижньосилезького воєводства, «налічує 260 мешканців, серед яких близько сотні лемків. Тут однаково часто можна почути як лемківську, так і польську. Хоча польською усі володіють вільно, між собою розмовляють «по-своєму». Бе- режуть традиції, шанують свою культуру» (див.: URL : http://magazyn.elubin.pl/wielkie-lemkowskie- swieto-w-liscu/). Примітки терні для певної говірки. У випадку словників лемківських говірок варто давати матеріал відносно повний, тобто як слова, спільні для всього лемківського обшару чи його частини, так і слова, представлені тільки локально. Та- кож слова, спільні з українською, польською чи словацькою. Також румунські, угорські, німецькі запозичення. Саме такий словник покаже багатство лемківської лексики в усій повноті» (s. 9). Переваги недиференційного принципу укладання діалектних словників можна продемонструвати на такому прикладі: на сторінках 25–26 рецензованого видання дев’ять діалектних слів (bojaty sia, bolaczka, bolity, boronyty, borszcz, brat, braty, braty sia, brechaty) збігаються зі словами української лі- тературної мови – у диференційному словнику вони не були б представлені, що призвело б до спотворення лексико-семантичних зв’язків у системі говірки. Укладений професором Я. Ріґером слов- ник старожитньої говірки села Бортне став цінною пам’яткою діалектної мови й лем- ківської етнокультури. Реалізовані в ньо- му новаторські ідеї сприятимуть розвитку слов’янської діалектної лексикографії та сут- тєво розширять коло її користувачів. Діалек- тологи, етнологи, представники інших гума- нітарних наук знайдуть у цій праці не тільки багату джерельну базу для досліджень, а й зразок максимально ефективного опрацю- вання наявних польових матеріалів. www.etnolog.org.ua IM FE багату джерельну базу для досліджень, а IM FE багату джерельну базу для досліджень, а максимально ефективного опрацю IM FE максимально ефективного опрацю IM FE село в Поль IM FE село в Поль- IM FE - Ґорлицького повіту IM FE Ґорлицького повіту Мало IM FE Мало- IM FE - ; розташоване біля поль IM FE ; розташоване біля поль- IM FE - сько-словацького кордону. Перша згадка про село IM FE сько-словацького кордону. Перша згадка про село ньому н IM FE ньому народився Сте IM FE ародився Сте- IM FE - фан Шкурат, який узяв шляхетське ім’я за міс IM FE фан Шкурат, який узяв шляхетське ім’я за міс- IM FE - – Бортн IM FE – Бортнянський; він був батьком IM FE янський; він був батьком відомого композитора IM FE відомого композитора Дмитра БортнянськогоIM FE Дмитра Бортнянського ці в Бортному було 265 греко-католиків IM FE ці в Бортному було 265 греко-католиків і 738 православних; на початок 1939 рокуIM FE і 738 православних; на початок 1939 року – майже IM FE – майже исто лемківське населення: з 1010IM FE исто лемківське населення: з 1010 мешканIM FE мешкан . Після Другої світової IM FE . Після Другої світової війни частину лемків вивезли на Львівщину і IM FE війни частину лемків вивезли на Львівщину і землі Польщі. Після 1956 IM FE землі Польщі. Після 1956 ні лемки повернулися в рідне село. У IM FE ні лемки повернулися в рідне село. У Бо IM FE Бортному мешкала 201 IM FE ртному мешкала 201 (див.: URL IM FE (див.: URL 2 IM FE 2 терація прикладів Юрія Бідношиї. IM FE терація прикладів Юрія Бідношиї. Примітки IM FEПримітки вання наявних польових матеріалів. IM FEвання наявних польових матеріалів.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202603
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0130-6936
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-27T06:13:41Z
publishDate	2018
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
record_format	dspace
spelling	Бідношия, Ю. 2025-04-09T08:58:13Z 2018 Цінна пам’ятка лемківської говірки та етнокультури / Ю. Бідношия // Народна творчість та етнологія. — 2018. — № 6. — С. 91–95. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202603 Рецензія: Rieger J. Mały słownik łemkowskiej wsi Bartne. Warszawa : Wydawnictwo Uniwersytetu Warszawskiego, 2016. 262 s. Review: Rieger J. Mały słownik łemkowskiej wsi Bartne. Warszawa : Wydawnictwo Uniwersytetu Warszawskiego, 2016. 262 pp. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Рецензії та огляди Цінна пам’ятка лемківської говірки та етнокультури A Valuable Monument of the Lemky Dialect and Ethno-Culture Article published earlier
spellingShingle	Цінна пам’ятка лемківської говірки та етнокультури Бідношия, Ю. Рецензії та огляди
title	Цінна пам’ятка лемківської говірки та етнокультури
title_alt	A Valuable Monument of the Lemky Dialect and Ethno-Culture
title_full	Цінна пам’ятка лемківської говірки та етнокультури
title_fullStr	Цінна пам’ятка лемківської говірки та етнокультури
title_full_unstemmed	Цінна пам’ятка лемківської говірки та етнокультури
title_short	Цінна пам’ятка лемківської говірки та етнокультури
title_sort	цінна пам’ятка лемківської говірки та етнокультури
topic	Рецензії та огляди
topic_facet	Рецензії та огляди
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202603
work_keys_str_mv	AT bídnošiâû cínnapamâtkalemkívsʹkoígovírkitaetnokulʹturi AT bídnošiâû avaluablemonumentofthelemkydialectandethnoculture

Цінна пам’ятка лемківської говірки та етнокультури

Репозитарії

Схожі ресурси