У полі уваги – друга світова війна

22-24 жовтня 2018 року в Мюнхені відбулася четверта щорічна Міжнародна наукова конференція "Німеччина й Україна у Другій світовій війні", організована Німецько-українською комісією істориків. У науковому зібранні взяли участь дослідники з Німеччини, України, США, Швеції, Австрії та Франції...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2018
1. Verfasser:	Коваль-Фучило, І.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2018
Schriftenreihe:	Народна творчість та етнологія
Schlagworte:	Хроніка
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202609
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	У полі уваги – друга світова війна / І. Коваль-Фучило // Народна творчість та етнологія. — 2018. — № 6. — С. 77-79. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202609
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2026092025-07-31T00:01:43Z У полі уваги – друга світова війна In the Spotlight: World War II Коваль-Фучило, І. Хроніка 22-24 жовтня 2018 року в Мюнхені відбулася четверта щорічна Міжнародна наукова конференція "Німеччина й Україна у Другій світовій війні", організована Німецько-українською комісією істориків. У науковому зібранні взяли участь дослідники з Німеччини, України, США, Швеції, Австрії та Франції. Загалом було виголошено двадцять доповідей. Із програмою конференції можна ознайомитися на сайті Німецько-української комісії істориків http://www/duhk.org/uk/novini/. 2018 Article У полі уваги – друга світова війна / І. Коваль-Фучило // Народна творчість та етнологія. — 2018. — № 6. — С. 77-79. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202609 uk Народна творчість та етнологія application/pdf Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Хроніка Хроніка
spellingShingle	Хроніка Хроніка Коваль-Фучило, І. У полі уваги – друга світова війна Народна творчість та етнологія
description	22-24 жовтня 2018 року в Мюнхені відбулася четверта щорічна Міжнародна наукова конференція "Німеччина й Україна у Другій світовій війні", організована Німецько-українською комісією істориків. У науковому зібранні взяли участь дослідники з Німеччини, України, США, Швеції, Австрії та Франції. Загалом було виголошено двадцять доповідей. Із програмою конференції можна ознайомитися на сайті Німецько-української комісії істориків http://www/duhk.org/uk/novini/.
format	Article
author	Коваль-Фучило, І.
author_facet	Коваль-Фучило, І.
author_sort	Коваль-Фучило, І.
title	У полі уваги – друга світова війна
title_short	У полі уваги – друга світова війна
title_full	У полі уваги – друга світова війна
title_fullStr	У полі уваги – друга світова війна
title_full_unstemmed	У полі уваги – друга світова війна
title_sort	у полі уваги – друга світова війна
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate	2018
topic_facet	Хроніка
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202609
citation_txt	У полі уваги – друга світова війна / І. Коваль-Фучило // Народна творчість та етнологія. — 2018. — № 6. — С. 77-79. — укр.
series	Народна творчість та етнологія
work_keys_str_mv	AT kovalʹfučiloí upolíuvagidrugasvítovavíjna AT kovalʹfučiloí inthespotlightworldwarii
first_indexed	2025-11-24T07:04:19Z
last_indexed	2025-11-24T07:04:19Z
_version_	1849654362410844160
fulltext	77 У ПОЛІ УВАГИ – ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА Ірина Коваль-Фучило 22–24 жовтня 2018 року в Мюнхені від- булася четверта щорічна Міжнародна наукова конференція «Німеччина й Україна у Другій світовій війні», організована Німецько-укра- їнською комісією істориків. У науковому зі- бранні взяли участь дослідники з Німеччини, України, США, Швеції, Австрії та Франції. Загалом було виголошено двадцять доповідей. Конференція відбувалася в цікавому орга- нізаційному форматі: у межах трьох засідань (панелей) – «Насилля й окупаційна поліція», «Колаборація, кооперація і спротив», «По- всякдення під окупацією» – доповіді були по- ділені на секції (2–3 особи). Секції мали свого голову, який керував засіданням, і дискутанта, що коментував виступи учасників. Такий фор- мат дав змогу детально обговорити кожен ви- ступ, осмислити його основні аспекти. На першому засіданні обговорювали проб- леми підрахунку втрат України в Другій сві- товій війні, впливу фактора національності на воєнні події, окупаційної політики щодо українського населення. Так, Олександр Гла- дун, доктор економічних наук, завідувач від- ділу демографічного моделювання та прогно- зування Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України в доповіді «Україна у Другій світовій війні: демо графічний вимір» розповів про способи підрахунку демографічної ціни катастрофи. На підставі різних способів підрахунку люд- ських втрат, зокрема методу розрахунку на ти- сячу населення, промовець за допомогою діа- грам і статистичних таблиць довів, що Україна в Другій світовій війні зазнала значно більших втрат, ніж інші республіки СРСР. Владислав Гриневич, дослідник етнічної історії, крізь призму власної наукової біографії розкрив зміни в підходах до вивчення національних стосунків у Червоній армії в роки війни. Допо- відач зосередив увагу на нетотожності понять «колаборація» і «співпраця», наголосив на не- коректності вживання поняття «колаборація» щодо українських земель, адже ті були коло- нією у складі Рейху. Друга панель була присвячена осмислен- ню явищ колаборації, визначенню підходів до терміна «колаборація», з’ясуванню локальних особливостей способів порятунку євреїв і пока- рання українських рятівників, співробітництва населення окупованої України з окупаційною владою. Скажімо, Олена Корзун з Вінниці в доповіді «Співробітництво українських і ні- мецьких учених у питаннях вивчення проблем сільського господарства українських земель у роки Другої світової війни» відзначила, що співпраця українських та німецьких учених у галузі вивчення проблем сільського господар- ства сприяла тому, що ідеї перших потрапляли на Захід і через роки втілювалися в життя. Ігор Щупак, кандидат історичних наук, ди- ректор Українського інституту вивчення Голо- косту «Ткума», директор Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» (м. Дніпро), порушив теоретичні аспекти до- слідження порятунку євреїв в роки Голокос- ту. Він зауважив неоднозначність підходу до надання звання «Праведник народів світу», підкреслив, що цього звання заслуговує ми- трополит Андрей Шептицький та низка ін- ших українців. Рятівниками євреїв стали різні люди. Умови порятунку євреїв і покари для рятівників були неоднаковими в різних адмі- ністративно-територіальних одиницях, ство- рених окупаційною владою: рейхскомісаріат «Україна», губернаторство «Трансністрія», дистрикт «Галичина» (у складі генерал-гу- бернаторства). Важливо, що навіть небез- www.etnolog.org.ua IM FE«Колаборація, кооперація і спротив», «По- IM FE«Колаборація, кооперація і спротив», «По- і були по- IM FEі були по- Секції мали свого IM FEСекції мали свого дискут IM FE дискутанта, IM FE анта, що коментував виступи учасників. Такий фор- IM FE що коментував виступи учасників. Такий фор- мат дав змогу детально обговорити кожен ви- IM FE мат дав змогу детально обговорити кожен ви- ступ, осмислити його основні аспекти. IM FE ступ, осмислити його основні аспекти. На першому засіданні обговорювали проб IM FE На першому засіданні обговорювали проб- IM FE - драхунку втрат України в Другій сві-IM FE драхунку втрат України в Другій сві- товій війні, впливу фактора національності IM FE товій війні, впливу фактора національності на воєнні події, окупаційної політики щодо IM FE на воєнні події, окупаційної політики щодо українського населення. Так, Олександр Гла-IM FE українського населення. Так, Олександр Гла- дун, доктор економічних наук, завідувач від-IM FE дун, доктор економічних наук, завідувач від- ділу демографічного моделювання та прогно-IM FE ділу демографічного моделювання та прогно- Друга панель була присвячена осмислен- IM FE Друга панель була присвячена осмислен- ню явищ колаборації, визначенню підходів до IM FE ню явищ колаборації, визначенню підходів до терміна «колаборація», з’ясуванню локальних IM FEтерміна «колаборація», з’ясуванню локальних особливостей способів порятунку євреїв і пока- IM FEособливостей способів порятунку євреїв і пока- рання українських рятівників, співробітництва IM FEрання українських рятівників, співробітництва населення окупованої України з окупаційною IM FEнаселення окупованої України з окупаційною владою. Скажімо, Олена Корзун з Вінниці в IM FEвладою. Скажімо, Олена Корзун з Вінниці в доповіді «Співробітництво українських і ні- IM FEдоповіді «Співробітництво українських і ні- мецьких учених у питаннях вивчення проблем IM FE мецьких учених у питаннях вивчення проблем сільського господарства українських земель IM FE сільського господарства українських земель у роки Другої світової війни» відзначила, що IM FE у роки Другої світової війни» відзначила, що співпраця українських та німецьких учених у IM FE співпраця українських та німецьких учених у галузі вивчення проблем сільського господар- IM FE галузі вивчення проблем сільського господар- ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 6/2018 78 корисність рятівників не зменшувала ризику втратити життя; що під загрозою перебували навіть ті українці, які знали про переховуван- ня й не доповіли про це. І. Щупак також по- відомив про ініціативу називати в населених пунктах вулиці ім’ям осіб, які рятували євреїв у роки Голокосту. Ще один історик із Дніпра, Альберт Венгер, у доповіді «Колабораціонізм і спротив медичного персоналу Ігренської пси- хіатричної лікарні Дніпропетровської області в 1941–1943 рр.» розповів про спроби медич- ного персоналу врятувати пацієнтів від смерті, оскільки душевнохворі люди, разом з євре- ями, важкохворими, комуністами, належали до приречених на страту. Він відзначив, що частина медичних сестер наївно вважала, що врятує хворих від смертельних ін’єкцій, розво- дячи нашатир та інші препарати для евтаназії водою. Проте цим вони лише розтягували аго- нію пацієнтів. Дітер Поль (Dieter Pohl), німецький та ав- стрійський історик, професор сучасної історії Східної та Південної Європи в університеті м. Клагенфурт (Австрія), закликав розглядати Голокост у зв’язку з іншими геноцидами пері- оду Другої світової війни. Фашистська влада, хоча й позиціонувала себе як антипод більшо- визму, дуже мало покликалася на цей аргу- мент у своїй окупаційній політиці. Винищення євреїв лише опосередковано пов’язувалося з боротьбою з більшовизмом і мало відрізняло- ся від вбивства євреїв за межами СРСР. Не- перервність терору виявлялася значно відчут- ніше в досвіді самого населення, яке зазнало страждань у 1930-х роках і очікувало від Гіт- лера полегшення ситуації. Від цих сподівань на кінець 1941–1942 років мало що залиши- лось. Хоча більшовиків було вигнано й церкви знову відкрито, міське населення страждало від голоду, реприватизація майна не перед- бачалася, а в 1942 році почалося полювання на примусових працівників. Люди бачили, як відбувалися масові вбивства і як військово- полонені, які – на противагу євреям – були «своїми», гинули від голоду. Ставлення до тоталітарного режиму вже було сформова- ним, а практики 1930-х років застосовували- ся також німецькими окупантами. Так само, як громадянська війна та «Великий перелом» 1929–1933 років, німецька окупація прине- сла зміни в українське суспільство: мільйони мешканців були вбиті чи загинули від голоду, поляків у 1943–1944 роках було винищено або вигнано і, зрештою, у 1946 році – виселено. Зникли й українські німці. Тож на кінець вій- ни населення, яке залишилося, було досить гомогенно-східнослов’янським, на яке, крім цього, чекала подальша посилена русифікація та значні культурні втрати. Радикалізм ні- мецької окупації полегшив повернення сталін- ського режиму. Гітлер в 1939 році не лише від- крив для Сталіна ворота до Західної України, а й своїм дуже ризикованим нападом 1941 року уможливив для Сталіна просування в східну частину Європи. Участь місцевих мешканців у німецькій окупаційній адміністрації була зруч- ним приводом знову здійснювати «чистки» в Україні, особливо представити «бандерівців» як колаборантів. Перемога у «Великій вітчиз- няній війні» стала, особливо у 1960-х роках, поряд із «Жовтневою революцією», другою центральною фігурою легітимації в Радян- ському Союзі. Ці дискурси сприяли не лише тривалій стабільності СРСР до 1991 року; вони даються взнаки й дотепер. У межах панелі відбулася презентація збір- ника наукових праць Traitors, Collaborators and Deserters in Contemporary European Politics of Memory: Formulas of Betrayal («Зрадники, ко- лаборанти і дезертири в сучасній європейській політиці пам’яті: формули зради») (за ред. Ге- лінади Грінченко і Елеонори Нарвселіус, Хам, Швейцарія, 2018, 414 с.). Статті збірника при- свячені пошуку теоретичних підходів до кла- сифікації й аналізу випадків колаборації, де- зертирства й зрадництва. Необхідно не тільки описувати окремі випадки, а й інтерпретува- ти їх у межах теоретичних базових стратегій визначення та осмислення ситуацій зради. Гелінада Грінченко, історик, доктор історич- них наук, професор кафедри українознавства філософського факультету Харківського на- www.etnolog.org.ua IM FEДітер Поль (Dieter Pohl), німецький та ав- IM FEДітер Поль (Dieter Pohl), німецький та ав- стрійський історик, професор сучасної історії IM FEстрійський історик, професор сучасної історії Східної та Південної Європи в університеті IM FE Східної та Південної Європи в університеті фурт (Австрія), закликав розглядати IM FE фурт (Австрія), закликав розглядати Голокост у зв’язку з іншими геноцидами пері- IM FE Голокост у зв’язку з іншими геноцидами пері- оду Другої світової війни. Фашистська влада, IM FE оду Другої світової війни. Фашистська влада, хоча й позиціонувала себе як антипод більшо-IM FE хоча й позиціонувала себе як антипод більшо- визму, дуже мало покликалася на цей аргу-IM FE визму, дуже мало покликалася на цей аргу- мент у своїй окупаційній політиці. Винищення IM FE мент у своїй окупаційній політиці. Винищення євреїв лише опосередковано пов’язувалося з IM FE євреїв лише опосередковано пов’язувалося з боротьбою з більшовизмом і мало відрізняло-IM FE боротьбою з більшовизмом і мало відрізняло- ся від вбивства євреїв за межами СРСР. Не-IM FE ся від вбивства євреїв за межами СРСР. Не- мецької окупації полегшив повернення сталін- IM FE мецької окупації полегшив повернення сталін- ського режиму. Гітлер в 1939 IM FE ського режиму. Гітлер в 1939 крив для Сталіна ворота до Західної України, IM FEкрив для Сталіна ворота до Західної України, й своїм IM FEй своїм дуже ризикованим нападом 1941 IM FEдуже ризикованим нападом 1941 умож IM FEуможливив для Сталіна просування в східну IM FEливив для Сталіна просування в східну частину Європи. Участь місцевих мешканців у IM FEчастину Європи. Участь місцевих мешканців у німецькій окупаційній адміністрації була зруч- IM FEнімецькій окупаційній адміністрації була зруч- ним приводом знову здійснювати «чистки» в IM FEним приводом знову здійснювати «чистки» в Україні, особливо представити «бандерівців» IM FEУкраїні, особливо представити «бандерівців» як колаборантів. Перемога у «Великій вітчиз- IM FE як колаборантів. Перемога у «Великій вітчиз- няній війні» стала, особливо у 1960 IM FE няній війні» стала, особливо у 1960 по IM FE поряд із «Жовтневою революцією», другою IM FE ряд із «Жовтневою революцією», другою центральною фігурою легітимації в Радян- IM FE центральною фігурою легітимації в Радян- 79 Хроніка ціонального університету ім. В. Н. Каразіна, проаналізувала політику пам’яті та її еволю- цію щодо остарбайтерів. Так, неоднозначне ставлення до жінок, що мали досвід роботи в Німеччині, зумовлене радянською пропаган- дою, яка експлуатувала образ вигнаної в не- волю дівчини як такої, що терпить насильство (зокрема сексуальне) з боку ворога. Після звільнення такі жінки стали заручницями цьо- го образу, що міцно засів у головах радянських солдатів та суспільства загалом, і зазнали стигматизації. Упродовж третього засідання увага дослід- ників була зосереджена на проблемах щоден- ного життя і побуту українського населення під час окупації, стосунків місцевого населення з окупаційною владою, відображення особистих життєвих колізій у листуванні й щоденниках. Інститут мистецтвознавства, фольклорис- тики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України на науковому зібранні представляла кандидат філологічних наук, старший науко- вий співробітник Ірина Коваль-Фучило. Її до- повідь «Між пропагандою і правдою: жінка в щоденникових записах Олександра Довженка часу Другої світової війни» ілюструвала вплив різних воєнних факторів, зокрема тогочасної пропаганди, на творчість видатного укра- їнського митця. На початку Другої світової вій ни митець отримав замовлення «вигото- вити сценарій і зробити фільм про Україну у Вітчизняній війні» (з листа Довженка). Про- відною темою його щоденників часу Другої світової війни є оплакування рідної землі, її народу, трагедії людських втрат. Довженкове, так би мовити, «роздертя» між його прагнен- ням правди і страхом втратити життя постійно відчувається в усій його творчості, насамперед у щоденникових записах, де митець міг при- наймні частково бути чесним із собою. Вод- ночас він як уродженець українського села перебував у полоні традиційних патріархаль- них стереотипів, а як людина освічена, інтелі- гентна, був добре ознайомлений з радянською воєнною пропагандою, яка в умовах війни роз- глядала весь народ як ресурс перемоги. Оці чотири чинники: прагнення зобразити правду, обов’язок догодити держзамовленню, вплив традиційних світоглядних установок, автори- тет радянської пропаганди (а ще спеціальний мистецький чинник – пошук цікавих сценіч них сюжетів) – чи не найяскравіше позначи лися саме на жіночих образах Довженка. Особ- ливо це стосується жіночої теми як провідної в його творчості під час війни. Жіночі персо- нажі в щоденниках Довженка дещо схематичні й тенденційні, прописані з чоловічої, патрі- архальної, позиції. У них відчутний потуж- ний вплив радянської військової пропаганди. У першій половині військового часу Довженко педалює тему зґвалтувань. Жінка для ньо- го уособлює страждання Батьківщини. Далі письменника тривожить проблема добровіль- них сексуальних контактів українських жінок з німцями. Ці записи мають риси фольклорних текстів. Вони не оброблені автором, тому що Довженко не планував вводити цей матеріал у свої художні твори. Особлива цінність що- денника Довженка полягає в тому, що він один із небагатьох письменників сталінської епохи зважився залишити після себе такий его-до- кумент. Завдяки йому можна простежити перебіг думок автора. Це важливий документ того часу, який дає змогу побачити вплив про- паганди на творчу особистість, ставлення сус- пільства до жінки під час війни, зміну позиції автора впродовж Другої світової війни. Із програмою конференції можна ознайо- митися на сайті Німецько-української комісії істориків http://www.duhk.org/uk/novini/. www.etnolog.org.ua IM FEого НАН IM FEого НАН України на науковому зібранні представляла IM FEУкраїни на науковому зібранні представляла кандидат філологічних наук, старший науко- IM FEкандидат філологічних наук, старший науко- вий співробітник Ірина Коваль-Фучило. Її до IM FE вий співробітник Ірина Коваль-Фучило. Її до- IM FE - повідь «Між пропагандою і правдою: жінка в IM FE повідь «Між пропагандою і правдою: жінка в щоденникових записах Олександра Довженка IM FE щоденникових записах Олександра Довженка часу Другої світової війни» ілюструвала вплив IM FE часу Другої світової війни» ілюструвала вплив різних воєнних факторів, зокрема тогочасної IM FE різних воєнних факторів, зокрема тогочасної пропаганди, на творчість видатного укра-IM FE пропаганди, на творчість видатного укра- їнського митця. На початку Другої світової IM FE їнського митця. На початку Другої світової ь отримав замовлення «виготоIM FE ь отримав замовлення «вигото вити сценарій і зробити фільм про Україну у IM FE вити сценарій і зробити фільм про Україну у листа ДIM FE листа Довженка). Про-IM FE овженка). Про- стосується жіночої теми як провідної IM FE стосується жіночої теми як провідної в його творчості під час війни. Жіночі персо- IM FE в його творчості під час війни. Жіночі персо- нажі в щоденниках Довженка дещо схематичні IM FEнажі в щоденниках Довженка дещо схематичні й тенденційні, прописані з чоловічої, патрі- IM FEй тенденційні, прописані з чоловічої, патрі- архальної, позиції. У IM FEархальної, позиції. У них від IM FEних від ний вплив радянської військової пропаганди. IM FEний вплив радянської військової пропаганди. У IM FEУ першій IM FEпершій половині військового часу Довженко IM FEполовині військового часу Довженко педалює тему зґвалтувань. Жінка для ньо- IM FEпедалює тему зґвалтувань. Жінка для ньо- го уособлює страждання Батьківщини. Далі IM FEго уособлює страждання Батьківщини. Далі письменника тривожить проблема добровіль IM FE письменника тривожить проблема добровіль них сексуальних контактів українських жінок IM FE них сексуальних контактів українських жінок з німцями. Ці записи мають риси фольклорних IM FE з німцями. Ці записи мають риси фольклорних текстів. Вони не оброблені автором, тому що IM FE текстів. Вони не оброблені автором, тому що

У полі уваги – друга світова війна

Institution

Ähnliche Einträge