Етнічність в епоху глобалізації

Фактор етнічності має унікальне історично-цивілізаційне значення для кожного суспільства з багатьох причин. По-перше, етнічність віддзеркалює єдність природного і культурного чинників суспільної життєдіяльності; по-друге, вона слугує основою для розвитку більш розвинених форм суспільної ідентичності...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Народна творчість та етнологія
Дата:	2018
Автор:	Рафальський, О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2018
Теми:	З історії та теорії науки
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202615
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Етнічність в епоху глобалізації / О. Рафальський // Народна творчість та етнологія. — 2018. — № 6. — С. 6–22. — Бібліогр.: 41 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202615
record_format	dspace
spelling	Рафальський, О. 2025-04-09T09:16:31Z 2018 Етнічність в епоху глобалізації / О. Рафальський // Народна творчість та етнологія. — 2018. — № 6. — С. 6–22. — Бібліогр.: 41 назв. — укр. 0130-6936 DOI: https://doi.org/10.15407/nte2018.06.006 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202615 316.722:39]:316.32 Фактор етнічності має унікальне історично-цивілізаційне значення для кожного суспільства з багатьох причин. По-перше, етнічність віддзеркалює єдність природного і культурного чинників суспільної життєдіяльності; по-друге, вона слугує основою для розвитку більш розвинених форм суспільної ідентичності; по-третє, етнічність постає надійним захисним механізмом у разі суспільно-політичних деструкцій та інших кризових явищ. Однак глобалізація є настільки потужним комплексним фактором функціонування суспільного життя, що регенеративні можливості етнічної сфери опиняються під загрозою. The ethnic origin cause has a unique historical and civilizational significance for every society for many reasons. At first, ethnic identity reflects the unity of both natural and cultural factors of social life. Secondly, it serves as the basis for the development of more advanced forms of social identity. Thirdly, ethnic identity is a reliable protective mechanism in the event of social and political challenges and other crisis phenomena. However, globalization is such a powerful complex factor influencing the functioning of public life that the regenerative capabilities of the ethnic sphere are endangered. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія З історії та теорії науки Етнічність в епоху глобалізації Ethnic Origin in the Globalization Epoch Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Етнічність в епоху глобалізації
spellingShingle	Етнічність в епоху глобалізації Рафальський, О. З історії та теорії науки
title_short	Етнічність в епоху глобалізації
title_full	Етнічність в епоху глобалізації
title_fullStr	Етнічність в епоху глобалізації
title_full_unstemmed	Етнічність в епоху глобалізації
title_sort	етнічність в епоху глобалізації
author	Рафальський, О.
author_facet	Рафальський, О.
topic	З історії та теорії науки
topic_facet	З історії та теорії науки
publishDate	2018
language	Ukrainian
container_title	Народна творчість та етнологія
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
format	Article
title_alt	Ethnic Origin in the Globalization Epoch
description	Фактор етнічності має унікальне історично-цивілізаційне значення для кожного суспільства з багатьох причин. По-перше, етнічність віддзеркалює єдність природного і культурного чинників суспільної життєдіяльності; по-друге, вона слугує основою для розвитку більш розвинених форм суспільної ідентичності; по-третє, етнічність постає надійним захисним механізмом у разі суспільно-політичних деструкцій та інших кризових явищ. Однак глобалізація є настільки потужним комплексним фактором функціонування суспільного життя, що регенеративні можливості етнічної сфери опиняються під загрозою. The ethnic origin cause has a unique historical and civilizational significance for every society for many reasons. At first, ethnic identity reflects the unity of both natural and cultural factors of social life. Secondly, it serves as the basis for the development of more advanced forms of social identity. Thirdly, ethnic identity is a reliable protective mechanism in the event of social and political challenges and other crisis phenomena. However, globalization is such a powerful complex factor influencing the functioning of public life that the regenerative capabilities of the ethnic sphere are endangered.
issn	0130-6936
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202615
citation_txt	Етнічність в епоху глобалізації / О. Рафальський // Народна творчість та етнологія. — 2018. — № 6. — С. 6–22. — Бібліогр.: 41 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT rafalʹsʹkiio etníčnístʹvepohuglobalízacíí AT rafalʹsʹkiio ethnicoriginintheglobalizationepoch
first_indexed	2025-11-24T19:09:20Z
last_indexed	2025-11-24T19:09:20Z
_version_	1850493665117470720
fulltext	6 ЕТНІЧНІСТЬ В ЕПОХУ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ Олег Рафальський УДК 316.722:39]:316.32 Фактор етнічності має унікальне історично-цивілізаційне значення для кожного суспільства з багатьох при- чин. По-перше, етнічність віддзеркалює єдність природного і культурного чинників суспільної життєдіяльності; по-друге, вона слугує основою для розвитку більш розвинених форм суспільної ідентичності; по-третє, етнічність постає надійним захисним механізмом у разі суспільно-політичних деструкцій та інших кризових явищ. Однак гло- балізація є настільки потужним комплексним фактором функціонування суспільного життя, що регенеративні мож- ливості етнічної сфери опиняються під загрозою. Ключові слова: етнічна ідентичність, примордіалізм, глобалізація, мегатренди сучасного суспільного розвитку, національна консолідація, національна ідея. The ethnic origin cause has a unique historical and civilizational significance for every society for many reasons. At first, ethnic identity reflects the unity of both natural and cultural factors of social life. Secondly, it serves as the basis for the development of more advanced forms of social identity. Thirdly, ethnic identity is a reliable protective mechanism in the event of social and political challenges and other crisis phenomena. However, globalization is such a powerful complex factor influencing the functioning of public life that the regenerative capabilities of the ethnic sphere are endangered. Keywords: ethnic identity, primordialism, globalization, megatrends of modern social development, national consolidation, national idea. За нашого часу істотним джерелом ефек- тивного розвитку є майже невичерпні ресурси інформаційного суспільства, в умовах якого вирішального значення набувають не гроші в руках небагатьох (як це було характерно для індустріального суспільства), а інформація майже для всіх, хто її потребує. Проте дово- диться констатувати, що ми живемо в епоху, яка має чимало спільного із задзеркаллям Льюїса Керола: з одного боку, інформаційне суспільство передбачає динамічне поширення знань, а з другого – життєдіяльність кож- ного з нас розгортається в середовищі без- прецедентної інформаційної зашлакованості, в умовах якої завдання вибрати зерно продук- тивного знання з інформаційної полови є над- звичайно складним навіть для компетентних фахівців. Така дволика, кентаврична специфіка ін- формаційного суспільства приводить до того, що ми часто оперуємо термінами, які для різ- них людей позначають різні явища й об’єкти реальності. Між іншим це стосується найпо- ширеніших, найчастіше вживаних понятійних конструктів. Наприклад, якщо вийти на ву- лицю і в десяти перехожих спитати, що вони мають на увазі, коли вживають або чують такі слова, як «демократія», «глобалізація» чи «загальнолюдські цінності», то матимемо або десять різних смислових акцентів, або навіть якщо таких акцентів буде менше ніж десять, то їх смисловий діапазон виявиться таким роз- логим, що матимемо справу зі смисловою амбі- валентністю, несумісністю. Три десятиліття тому Джон Нейсбіт опуб- лікував книгу «Мегатренди», у якій, зокре- ма, розглянув аспект еволюції та перспек- тив демократії. Він зазначив, що первісний ефективний тип безпосередньої демократії грецьких полісів в умовах великих державних утворень об’єктивно поступився місцем пред- ставницькому типу демократії, що з часом де- далі більше формалізувалася і вироджувалася. Однак історія надала (принаймні західним суспільствам) хороший другий шанс: перейти від демократії представницької до знову-таки прямої, безпосередньої, партисипаторної (від англ. рarticipation – участь). Інструментом та- кої безпосередньої демократичної участі є, зо- крема, інструмент референдумів, у яких часто www.etnolog.org.ua IM FE The ethnic origin cause has a unique historical and civilizational significance for every society for many reasons. At first, IM FE The ethnic origin cause has a unique historical and civilizational significance for every society for many reasons. At first, ethnic identity reflects the unity of both natural and cultural factors of social life. Secondly, it serves as the basis for the IM FE ethnic identity reflects the unity of both natural and cultural factors of social life. Secondly, it serves as the basis for the development of more advanced forms of social identity. Thirdly, ethnic identity is a reliable protective mechanism in the event of IM FE development of more advanced forms of social identity. Thirdly, ethnic identity is a reliable protective mechanism in the event of social and political challenges and other crisis phenomena. However, globalization is such a powerful complex factor influencing IM FEsocial and political challenges and other crisis phenomena. However, globalization is such a powerful complex factor influencing the functioning of public life that the regenerative capabilities of the ethnic sphere are endangered. IM FEthe functioning of public life that the regenerative capabilities of the ethnic sphere are endangered. ethnic identity, primordialism, globalization, megatrends of modern social development, national consolidation, IM FE ethnic identity, primordialism, globalization, megatrends of modern social development, national consolidation, За нашого часу істотним джерелом ефек- IM FEЗа нашого часу істотним джерелом ефек- тивного розвитку є майже невичерпні ресурси IM FE тивного розвитку є майже невичерпні ресурси інформаційного суспільства, в IM FE інформаційного суспільства, в умовах я IM FE умовах якого IM FE кого вирішального значення набувають не гроші в IM FE вирішального значення набувають не гроші в руках небагатьох (як це було характерно для IM FE руках небагатьох (як це було характерно для індустріального суспільства), аIM FE індустріального суспільства), а інформIM FE інформація IM FE ація IM FE майже для всіх, хто її потребує. Проте дово-IM FE майже для всіх, хто її потребує. Проте дово- диться констатувати, що ми живемо в епоху, IM FE диться констатувати, що ми живемо в епоху, яка має чимало спільного із задзеркаллям IM FE яка має чимало спільного із задзеркаллям одного б IM FE одного боку, інформаційне IM FE оку, інформаційне суспільство передбачає динамічне поширення IM FE суспільство передбачає динамічне поширення лицю і в десяти перехожих спитати, що вони IM FEлицю і в десяти перехожих спитати, що вони мають на увазі, коли вживають або чують IM FE мають на увазі, коли вживають або чують такі слова, як «демократія», «глобалізація» чи IM FE такі слова, як «демократія», «глобалізація» чи «загальнолюдські цінності», то матимемо або IM FE «загальнолюдські цінності», то матимемо або десять різних смислових акцентів, або навіть IM FE десять різних смислових акцентів, або навіть 7 З історії та теорії науки беруть участь понад дві третини громадян. Як писав Еріх Фромм, «демократія може ді- єво протистояти авторитарній загрозі лише в тому разі, якщо буде не пасивною демократією спостерігачів, а активною демократією учас- ників, якщо справи суспільства для громадян будуть не менш близькими і важливими, ніж їх особисті справи, якщо благо суспільства стане особистою справою кожного громадяни- на» [39, с. 357]. У резонансній праці «Мати чи Бути» Еріх Фромм окреслив значення інформаційного складника для перспектив демократичного по- ступу: «Інформація – вирішальний елемент у формуванні справжньої й ефективної демокра- тії» [39, с. 370]. Щоправда, не все так просто: «Втаємничення або фальсифікація інформації в так званих інтересах “національної безпеки” має бути припинена якнайрішучіше. Нині ця проблема не розв’язана, бо навіть і без неза- конного приховування різних аспектів обсяг реальної і необхідної інформації, наданий пе- ресічному громадянину, практично дорівнює нулю. Фактично газети, журнали, телебачення і радіо виробляють товари – новини, сирови- ною для виготовлення яких слугують події. На новини є попит, а ЗМІ визначають, які саме події є новинами, а які – ні. У кращому разі, інформація подається за відомим шаблоном, лише поверхово стосуючись подій і ледь-ледь надаючи громадянам можливість проникнути в їхню глибину, зрозуміти їх приховані причи- ни. Доти, доки продаж новин залишатиметься бізнесом, навряд чи вдасться завадити газетам і журналам публікувати те, на що є попит і що не суперечить рекламі, поміщеній на сторінках цих видань» [39, с. 370–371]. Інформаційне суспільство за змістом й функціонально перегукується з «постінду- стріальним суспільством», змістові ознаки якого були окреслені Деніелом Беллом у книзі «Прийдешнє постіндустріальне суспільство». Автор виокремив такі основні риси нової соці- альної формації: збільшення ролі теоретичного знання і його централізація; створення нової інтелектуальної технології для розв’язання економічних, інженерних та соціальних проб- лем; формування класу виробників знання та інформації; перегляд пріоритетів: від вироб- ництва товарів до виробництва послуг; зміна владних відносин на користь меритократичної (від лат. meritos – заслужений) тенденції; під- вищення економічної цінності інформації. Теоретичний масив Белла спонукав до по- яви споріднених за змістом концепцій, з-поміж яких варто виокремити «нове індустріаль- не суспільство» Джона Кеннета Гелбрейта, «надіндустріальну цивілізацію третьої хвилі» Елвіна Тоффлера, «технотронне суспільство» Збіґнєва Бжезинського, «зріле індустріальне суспільство» Реймона Арона, «посткапіта- лістичне суспільство» Ральфа Дарендорфа, «просунуте індустріальне суспільство» Гер- берта Маркузе, «інформаційне суспільство» Йонедзі Масуди. Майже всі теорії цього на- пряму солідаризувалися з Беллом щодо ви- значення характерних ознак «суспільства майбутнього»: переважно йшлося про високу автоматизацію виробництва, зростання зна- чення сфери обслуговування, збільшення ролі науки в процесі виробництва, перетворення ін- формації і знання на ключові інструменти сус- пільної життєдіяльності [40, с. 34–35]. Початок ХХІ ст. вніс істотні корективи у сприйняття постсучасного суспільства, яке здебільшого позначають терміном «глобаль- не». Як наполягає Ульріх Бек, це поняття озна- чає, що ми вже живемо у взаємопов’язаному мегасуспільстві, а уявлення про замкнені про- стори перетворилося на фікцію, позаяк жодна країна чи навіть група країн не може відгоро- дитися у своєму функціонуванні від інших. Важливою ознакою глобалізації є та обстави- на, що національний суверенітет істотно зу- мовлений транснаціональним контекстом. На думку Ентоні Гідденса, глобалізації при- таманна насамперед інтенсифікація соціальних взаємин, які пов’язують віддалені частини світу в такий спосіб, що локальні феномени форму- ються під впливом подій, котрі відбуваються на великій від них відстані, натомість глобальні значною мірою визначаються локальними змі- www.etnolog.org.ua IM FEмає бути припинена якнайрішучіше. Нині ця IM FEмає бути припинена якнайрішучіше. Нині ця проблема не розв’язана, бо навіть і без неза- IM FEпроблема не розв’язана, бо навіть і без неза- конного приховування різних аспектів обсяг IM FEконного приховування різних аспектів обсяг реальної і необхідної інформації, наданий пе- IM FEреальної і необхідної інформації, наданий пе- ресічному громадянину, практично дорівнює IM FE ресічному громадянину, практично дорівнює нулю. Фактично газети, журнали, телебачення IM FE нулю. Фактично газети, журнали, телебачення – новини IM FE – новини, сирови- IM FE , сирови- ною для виготовлення яких слугують події. На IM FE ною для виготовлення яких слугують події. На ЗМІ виз IM FE ЗМІ визначають, які саме IM FE начають, які саме події є новинами, а IM FE події є новинами, а які IM FE які – ні. УIM FE – ні. У кращому IM FE кращому разі, IM FE разі, інформація подається за відомим шаблоном, IM FE інформація подається за відомим шаблоном, лише поверхово стосуючись подій і ледь-ледь IM FE лише поверхово стосуючись подій і ледь-ледь надаючи громадянам можливість проникнути IM FE надаючи громадянам можливість проникнути в їхню глибину, зрозуміти їх приховані причи-IM FE в їхню глибину, зрозуміти їх приховані причи- Збіґнєва Бжезинського, «зріле індустріальне IM FE Збіґнєва Бжезинського, «зріле індустріальне суспільство» Реймона Арона, «посткапіта- IM FE суспільство» Реймона Арона, «посткапіта- лістичне суспільство» Ральфа Дарендорфа, IM FEлістичне суспільство» Ральфа Дарендорфа, «просунуте індустріальне суспільство» Гер IM FE«просунуте індустріальне суспільство» Гер берта Маркузе, «інформаційне суспільство» IM FEберта Маркузе, «інформаційне суспільство» Йонедзі Масуди. Майже всі теорії цього на- IM FEЙонедзі Масуди. Майже всі теорії цього на- пряму солідаризувалися з Беллом щодо ви- IM FEпряму солідаризувалися з Беллом щодо ви- значення характерних ознак «суспільства IM FEзначення характерних ознак «суспільства майбутнього»: переважно йшлося про високу IM FEмайбутнього»: переважно йшлося про високу автоматизацію виробництва, зростання зна IM FE автоматизацію виробництва, зростання зна чення сфери обслуговування, збільшення ролі IM FE чення сфери обслуговування, збільшення ролі науки в процесі виробництва, перетворення ін IM FE науки в процесі виробництва, перетворення ін формації і знання на ключові інструменти сус- IM FE формації і знання на ключові інструменти сус- ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 6/2018 8 нами [4, с. 90]. Найбільш наочно процеси сві- тової інтеграції помітні в економічній сфері, що дає підстави твердити про економічну природу глобалізації, вбачаючи її передовсім у побудові світової економічної системи, яка об’єднує на- ціональні економіки в процесі світового розпо- ділу праці, включає їх у систему міжнародно- го обміну тощо. При цьому постіндустріальне суспільство виростає з індустріального, є його продовженням і водночас запереченням – по- дібно до того, як на стародавні фрески згодом наносяться нові зображення, видозмінюючи образ соціуму [7, с. 118]. Попри поширений стереотип, основу гло- бальної економіки утворюють не лише транс- національні корпорації, світова торгівля і роз- поділ праці між регіонами планети – така ситуація мала місце ще в часи індустріального суспільства. Ключова й визначальна особли- вість полягає в тому, що в економічній сфері відбуваються процеси надзвичайно тісної ін- теграції, взаємодії і взаємозалежності, унаслі- док чого світова економіка набуває виразних ознак системної єдності. Масове індустріальне виробництво, яке за- сноване на екстенсивній переробці природних ресурсів і складало економічний стрижень попе- реднього соціального типу, в постіндустріаль- ному суспільстві не зникло, а навпаки, – обся- ги такого виробництва щорічно збільшуються, зростає і споживання природних ресурсів. Про- те в межах міжнародного розподілу праці, що є одним із основоположних принципів глобальної економіки, таке виробництво винесене за межі розвинених країн і зосереджене в регіонах, які володіють дешевими трудовими ресурсами. У межах глобальної економіки такий вихід ви- явився більш економічно обґрунтованим, ніж упровадження роботизації виробництва, яке передбачали футурологи класичної постмодер- ної теорії 60–80-х років минулого століття. У результаті виробництво перестало бути проблемою сучасної економіки і не буде нею принаймні до вичерпання основних природ- них ресурсів планети, тобто щонайменше ще 40–50 років. Високі технології Заходу й де- шева робоча сила країн третього світу дають змогу виробляти товари в кількостях, небаче- них в умовах класичного індустріального сус- пільства. Отже, постмодерне суспільство стає суспільством тотального перевиробництва. Головним завданням стає знаходження відпо- віді на питання, куди подіти вироблений товар, як заохотити людей споживати товари в кіль- кості, що постійно зростає. Перед соціальною системою постає пробле- ма виробництва споживачів, розв’язання якої стимулює розвиток невиробничої сфери, сфе- ри послуг (у постіндустріальних суспільствах у цій сфері зайнято понад 55 % працездатно- го населення). Незважаючи на те, що значна частина такого населення нічого не виробляє, вона бере участь у процесі споживання. Жан Бодрійяр узагалі пропонував відмовитися від розгляду заробітної плати в постмодерній еко- номіці як еквівалента затраченої праці: зарпла- та більше нічому не еквівалентна і не пропор- ційна, вона є таїнством на кшталт хрещення або соборування, роблячи нас повноцінним учасником процесів споживання. Другим рішенням цієї проблеми є створен- ня системи кредиту, що дозволяє індивідам перейти від системи відкладеного споживання (накопичення) до системи відкладеної роз- плати. Третім механізмом виробництва спо- живачів є збільшення кількості власників, які одержують прибуток від вкладення капіталу. Значна частина мешканців постіндустріаль- них країн (передовсім середній клас) у тій чи тій формі (через банківські внески, придбання акцій, облігацій тощо) є власниками великих комерційних структур, отримуючи від їхньої діяльності прибуток як дивіденди. Отже, більшість громадян виявляються за- лученими в глобальну економіку не тільки як працівники, що продають свою працю, але і як господарі виробництва, що робить їхнє поло- ження амбівалентним, а залученість в еконо- мічну систему – набагато глибшою. Унаслідок цього сучасна економічна система вже не може описуватися в термінах класичного капіталіз- му, оскільки власниками більшості сучасних www.etnolog.org.ua IM FEвість полягає в тому, що в економічній сфері IM FEвість полягає в тому, що в економічній сфері відбуваються процеси надзвичайно тісної ін- IM FEвідбуваються процеси надзвичайно тісної ін- теграції, взаємодії і взаємозалежності, унаслі IM FEтеграції, взаємодії і взаємозалежності, унаслі- IM FE- док чого світова економіка набуває виразних IM FE док чого світова економіка набуває виразних Масове індустріальне виробництво, яке за IM FE Масове індустріальне виробництво, яке за- IM FE - сноване на екстенсивній переробці природних IM FE сноване на екстенсивній переробці природних ло економічний стрижень попеIM FE ло економічний стрижень попе-IM FE - реднього соціального типу, в IM FE реднього соціального типу, в постінIM FE постіндустріальIM FE дустріаль-IM FE - ному суспільстві не зникло, а IM FE ному суспільстві не зникло, а навпакIM FE навпаки,IM FE и, – обсяIM FE – обся такого виробництва щорічно збільшуються, IM FE такого виробництва щорічно збільшуються, зростає і споживання природних ресурсів. ПроIM FE зростає і споживання природних ресурсів. Про те в межах міжнародного розподілу праці, що є IM FE те в межах міжнародного розподілу праці, що є у цій сфері зайнято понад 55 IM FE у цій сфері зайнято понад 55 го населення). Незважаючи на те, що значна IM FE го населення). Незважаючи на те, що значна частина такого населення нічого не виробляє, IM FEчастина такого населення нічого не виробляє, вона бере участь у процесі споживання. Жан IM FEвона бере участь у процесі споживання. Жан Бодрійяр узагалі пропонував відмовитися від IM FEБодрійяр узагалі пропонував відмовитися від розгляду заробітної плати в постмодерній еко- IM FEрозгляду заробітної плати в постмодерній еко- номіці як еквівалента затраченої праці: зарпла- IM FEноміці як еквівалента затраченої праці: зарпла- та більше нічому не еквівалентна і не пропор IM FEта більше нічому не еквівалентна і не пропор ційна, IM FEційна, вона є таїнством на кшталт хрещення IM FEвона є таїнством на кшталт хрещення або соборування, роблячи нас повноцінним IM FE або соборування, роблячи нас повноцінним учасником процесів споживання. IM FE учасником процесів споживання. Другим рішенням цієї проблеми є створен- IM FE Другим рішенням цієї проблеми є створен- ня системи кредиту, що дозволяє індивідам IM FE ня системи кредиту, що дозволяє індивідам 9 З історії та теорії науки корпорацій, чиї акції торгуються на фондових ринках, а активи утворюють кістяк сучасної глобальної економіки, є десятки мільйонів представників середнього класу [8, с. 312]. Усі три механізми, окрім виконання сво- го безпосереднього економічного завдання, розв’язують ще одну проблему – вписують кожного індивіда в межі інституту глобаль- ної економіки. Однак саме по собі створення широкого прошарку платоспроможних спо- живачів ще не гарантує збуту вироблених то- варів. Тому дедалі більшого значення набуває специфічна галузь економіки, що займається виробництвом і розподілом нових потреб ін- дивідів. Про значення цієї галузі в сучасній економіці говорить той факт, що витрати на рекламу і PR у найбільших корпораціях, котрі виробляють товари масового споживання, пе- ревищують 30 % від річного бюджету і впри- тул наближаються до витрат на виробництво. Цілком імовірно, що вже в найближчому май- бутньому саме вони стануть основною витрат- ною статтею. У постмодерному суспільстві на перший план виходить започаткований в індустріаль- ну епоху феномен символічного виробництва, тобто виробництва знання – специфічна га- лузь економіки, орієнтована на виробництво, розподіл і управління схемами діяльності й типізаціями досвіду індивідів. Другою фундаментальною відмінніс- тю постсучасної економіки, яка відрізняє її від індустріальної системи, є її принципова складність, що виявляється на всіх значущих рівнях, завдяки якій про неї можна говорити як про один із «некласичних об’єктів», непід- владних раціональному змалюванню з причин наявності досить багатьох чинників, що визна- чають її стан у кожен момент часу. Причиною складності є не лише значна кількість агентів, що беруть участь в економічному процесі і впливають на нього, а й надзвичайно висока швидкість економічного процесу, яка не зали- шає часу для його раціонального аналізу. Однією з причин, що привела до таких змін, стала можливість вільного переміщення капіталу. Це означає, що будь-який власник має можливість продати свої акції і купити інші, більш прибуткові, причому – в іншому куточку світу. У глобальній економічній сис- темі вартість підприємства є сумою вартості всіх його акцій, а не всіх його активів, тобто величиною, котра залежить від віртуального чинника, – стану ринку, настроїв вкладників. У разі зміни настрою вартість компанії впро- довж лише кількох годин може впасти або ви- рости на десятки процентів – і це при тому, що її активи не зазнали змін. Для економіки важ- ливо, що кількість акцій у кожного окремого власника настільки незначна, що він не може істотно впливати на управління компанією. У новій економічній системі не власники, а най мані робітники – менеджери – очолю- ють підприємство; самі ж власники не причет- ні до ухвалення найважливіших рішень. Іммануїл Валлерстайн аргументовано напо- лягає на тому, що «на периферію капіталістич- ної світ-системи очікує сумна доля: тут Китай посяде в товарних ланках місце безлічі країн третього світу – від Афганістану та Бангла- деш до Алжиру і Замбії, які виявляться про- сто зайвими для функціонування наймогутні- шого трикутника накопичення капіталу. Вони не мають перспективи ні як робоча сила, ні як споживачі» [2, с. 41–42]. У сфері політики постмодерне суспільство також є некласичним об’єктом, керованим без- ліччю мікроскопічних сил, що представляють інтереси окремих громадян. Сучасне глобаль- не суспільство відрізняється поступовим роз- миванням політичної сфери. З одного боку, це пов’язане з імплозією мас, повною байдужістю більшості населення до політичних процесів і їхньою симуляцією вибору, який надається їм владною системою; з другого, – з втратою значення політичних інститутів національних держав на тлі транснаціональних корпорацій і глобальних процесів (не лише економічних). Як результат, глобальне суспільство постає аморфним, фрагментованим, дезінтегрованим, таким, що містить два нерівноважні різновиди: основний – породжений активністю трансна- www.etnolog.org.ua IM FEтул наближаються до витрат на виробництво. IM FEтул наближаються до витрат на виробництво. Цілком імовірно, що вже в найближчому май- IM FEЦілком імовірно, що вже в найближчому май- бутньому саме вони стануть основною витрат- IM FEбутньому саме вони стануть основною витрат- У постмодерному суспільстві на перший IM FE У постмодерному суспільстві на перший план виходить започаткований в індустріаль IM FE план виходить започаткований в індустріаль- IM FE - ну епоху феномен символічного виробництва, IM FE ну епоху феномен символічного виробництва, тобто виробництва знання IM FE тобто виробництва знання – специIM FE – специфічна га-IM FE фічна га- лузь економіки, орієнтована на виробництво, IM FE лузь економіки, орієнтована на виробництво, розподіл і управління схемами діяльності й IM FE розподіл і управління схемами діяльності й типізаціями досвіду індивідів. IM FE типізаціями досвіду індивідів. Другою фундаментальною відмінніс-IM FE Другою фундаментальною відмінніс- тю постсучасної економіки, яка відрізняє її IM FE тю постсучасної економіки, яка відрізняє її власника настільки незначна, що він не може IM FE власника настільки незначна, що він не може істотно впливати на управління компанією. IM FE істотно впливати на управління компанією. новій ек IM FEновій економічній системі не власники, IM FEономічній системі не власники, най IM FEнаймані ро IM FEмані робітники IM FEбітники ю IM FEють підприємство; самі ж власники не причет IM FEть підприємство; самі ж власники не причет ні до ухвалення найважливіших рішень. IM FEні до ухвалення найважливіших рішень. Іммануїл Валлерстайн аргументовано напо- IM FEІммануїл Валлерстайн аргументовано напо- лягає на тому, що «на периферію капіталістич IM FEлягає на тому, що «на периферію капіталістич ної світ-системи очікує сумна доля: тут Китай IM FEної світ-системи очікує сумна доля: тут Китай посяде в товарних ланках місце безлічі країн IM FE посяде в товарних ланках місце безлічі країн третього світу IM FE третього світу деш до Алжиру і Замбії, які виявляться про- IM FE деш до Алжиру і Замбії, які виявляться про- сто зайвими для функціонування наймогутні IM FE сто зайвими для функціонування наймогутні ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 6/2018 10 ціональних структур та додатковий – репре- зентований сукупністю державних утворень. Як відзначив Елвін Тоффлер, якщо техноло- гія другої хвилі сприяла одноманітності, то технологія третьої хвилі забезпечує соціальну багато манітність. Об’єднання в межах соціальної ціліснос- ті значної кількості соціальних інститутів, що відносяться до різних типів соціальнос- ті – від найбільш архаїчних до ультрамодер- них, покликаних до життя новими технічними можливостями, породили настільки складний еклектичний конгломерат соціальних зв’язків, що говорити про якісь закономірності, котрі визначають його розвиток, практично не- можливо. При цьому окремі культурні, гео- графічні, політичні та соціальні локальності не заперечуються й не уніфікуються єдиним гло- балістичним процесом, а включаються в єди- ний світ як складові частини. «Глобально» – означає «в багатьох місцях водночас», тобто транслокально. Згідно з Роландом Робертсо- ном, глобалізація завжди пов’язана з локаліза- цією, що дає підстави визначати сучасний світ як «глокальний». У передмові до «Втечі від свободи» Еріх Фромм зазначив: «Після століть боротьби людина зуміла створити нечуваний достаток матеріальних благ. Але сучасна людина все ще охоплена занепокоєнням і піддається споку- сі віддати свою свободу всіляким диктаторам або втратити її, перетворившись на маленький гвинтик машини: не у вільну людину, а в добре нагодований і добре одягнений автомат. Якщо людський мозок живе в ХХ ст., то серце біль- шості людей – все ще в кам’яному. Людина в більшості випадків недостатньо дозріла, щоб бути незалежною, розумною і об’єктивною. Вона не в змозі сама надати сенс своєму жит- тю, тому отримати його від якоїсь вищої сили, що пояснює потребу в ідолах і міфах. Люди- на віддає належне вченням великих духовних вождів людства – Будди, пророків, Сокра- та, Ісуса, Магомета, але вона перетворила ці вчення на клубок забобонів та ідолопоклон- ства. Яким чином людство може врятуватися від самознищення в цьому конфлікті між перед часною інтелектуально-технічною зрі- лістю та емоційною відсталістю? Є лише одна відповідь: необхідне адекватне розуміння най- важливіших фактів нашого соціального буття; необхідна здатність до об’єктивності й розум- ного судження» [38, с. 144]. Натомість поки що доводиться констату- вати, що в теоретико-концептуальній сфері суспільні дисципліни вступили у фазу, які з однаковою адекватністю буттєвому відпо- віднику можна відрекомендувати апатичним хаосом або ж хаотичною апатією. Однією з найбільших проблем (чи пак – глухих кутів) сучасної соціальної теорії є світоглядна схо- ластика, яка витлумачує новітні ринкові сто- сунки як суто технологічні й раціональні ме- ханізми, а також абсолютизує поточну фазу глобалізації в статусі ортодоксальної норми і кінцевої мети всієї історії. Ульріх Бек визначає глобалізацію про- цесом, у межах якого «національні держа- ви та їх суверенітет вплітаються в павутину транснаціо нальних акторів і підпорядкову- ються їх владним можливостям, їх орієнтації та ідентичності. Такий процес формує транс- національний соціальний простір, визна- чає особливості й закономірності загальних зв’язків, девальвує значущість локальних культур» [1, с. 79]. Атомарною мікроосновою глобалізаційного макропроцесу визнано інди- відуалістичний принцип максимізації утилі- тарної вигоди – своєрідну «невидиму руку» Адама Сміта, якій надано гіпертрофованого значення. Характерною ознакою сучасності є та особ- ливість, що більшість письменників «проектує на масового читача міфи і забобони повсякден- ності в полегшеній, наркотичній формі “інте- лектуальних сандвічів”» [23, с. 16–17]. Засто- сувавши такий механізм суспільства масового споживання, автор небезпідставно розраховує на успіх. На жаль, досягнення тактичної мети не лише не гарантує стратегічного результату у вигляді підвищення рівня світоглядної і ду- ховної капіталізації, а й здебільшого стає на www.etnolog.org.ua IM FE– IM FE– є «в багатьох місцях водночас», тобто IM FEє «в багатьох місцях водночас», тобто транслокально. Згідно з Роландом Робертсо- IM FEтранслокально. Згідно з Роландом Робертсо- ном, глобалізація завжди пов’язана з локаліза- IM FE ном, глобалізація завжди пов’язана з локаліза- цією, що дає підстави визначати сучасний світ IM FE цією, що дає підстави визначати сучасний світ У передмові до «Втечі від свободи» Еріх IM FE У передмові до «Втечі від свободи» Еріх Фромм зазначив: «Після століть боротьби IM FE Фромм зазначив: «Після століть боротьби людина зуміла створити нечуваний достаток IM FE людина зуміла створити нечуваний достаток матеріальних благ. Але сучасна людина все ще IM FE матеріальних благ. Але сучасна людина все ще охоплена занепокоєнням і піддається споку-IM FE охоплена занепокоєнням і піддається споку- сі віддати свою свободу всіляким диктаторам IM FE сі віддати свою свободу всіляким диктаторам або втратити її, перетворившись на маленький IM FE або втратити її, перетворившись на маленький найбільших проблем (чи пак IM FE найбільших проблем (чи пак сучасної соціальної теорії є світоглядна схо IM FE сучасної соціальної теорії є світоглядна схо ластика, яка витлумачує новітні ринкові сто IM FEластика, яка витлумачує новітні ринкові сто сунки як суто технологічні й раціональні ме IM FEсунки як суто технологічні й раціональні ме ханізми, а IM FEханізми, а також а IM FEтакож абсолютизує поточну фазу IM FEбсолютизує поточну фазу глобалізації в статусі ортодоксальної норми і IM FEглобалізації в статусі ортодоксальної норми і кінцевої мети всієї історії. IM FEкінцевої мети всієї історії. Ульріх Бек визначає глобалізацію про- IM FEУльріх Бек визначає глобалізацію про- цесом, у IM FEцесом, у межах я IM FEмежах я ви та їх суверенітет вплітаються в павутину IM FE ви та їх суверенітет вплітаються в павутину транснаціо IM FE транснаціо ються їх владним можливостям, їх орієнтації IM FE ються їх владним можливостям, їх орієнтації та ідентичності. Такий процес формує транс- IM FE та ідентичності. Такий процес формує транс- 11 З історії та теорії науки заваді такій перспективі. Доводиться конста- тувати, що «навіть елітарна словесність запо- зичує кліше масової свідомості, зафіксовані в зразках повсякденної белетристики. Впро- довж кількох попередніх десятиліть відбулося зрощення високої та низької літератури, що призвело до одноманітності художнього мис- лення» [9, с. 285]. Тривалий час вістря уваги суспільних дис- циплін зосереджене на апріорності етнічної та апостеріорності громадянської ідентичності, на виявленні рівня компліментарності взаємин цих типів ідентичності. В епоху глобалізму за- гострився аспект культурно-цивілізаційного синкретизму – поєднання, здавалося б, несу- місних, антагоністичних способів життєдіяль- ності й концептуальних підходів до їх осмис- лення [11, с. 30]. Щоправда, етнонаціональні архетипи, стереотипи й автоматизми світосприйняття функціонували на принципах дихотомії і сві- тоглядного антагонізму майже завжди, а епо- ха глобалізму лише динамізувала й увиразни- ла цей статус-кво [41, с. 118]. Варто пригадати хоча б концептуальні різнотлумачення (аж до несумісності!) в середовищі української інте- лектуальної еліти таких знакових культурно- цивілізаційних явищ, як козацтво. Якщо Та- рас Шевченко ледве не сакралізував цей фе- номен, наділяючи його ознаками ключового генотипу українського культурно-цивілізацій- ного фактора, то Пантелеймон Куліш відре- комендовував таку позицію «козакоманією», яка, у кращому разі, є просто безплідною мі- фологізацією, а в гіршому – небезпечною за своїми наслідками манією (настільки небез- печною, наскільки небезпечний кожен хибний світоглядний і виховний орієнтир) [31, с. 95]. Доволі консенсусними ознаками володіє теза, згідно з якою «етнічність віддзеркалює усвідомлення людиною своєї етнічної тотож- ності, відчуття спільної історичної долі, схо- жості почуттів, ідей і поведінки, ідентичність думок і вчинків – надає культурі яскраво вираженого національного характеру» [20, с. 14]. Етнічний націоналізм набуває домінант- них ознак у своєму функціонуванні тоді, коли політичний контекст зазнає дискредитації чи колапсу. Це виявляється, зокрема, у тому, що інститути влади виявляються неспроможними задовольнити базові потреби громадян, або відсутні альтернативні структури, спроможні взяти на себе реалізацію цих функцій. Зокрема, «в умовах ліквідації комуністич- ною ідеологією інших конфронтуючих з нею ідей і цінностей, етнічність залишалася єдиною формою, яка збереглася в тій чи іншій мірі й була представлена в структурі національної ідентич- ності посткомуністичних країн. Тривалий період панування тоталітарної системи та універсаліст- ська природа ідеологічних цінностей комунізму, які асоціюються із зовнішнім тиском, сприяла популяризації не громадянських, а національних проектів збереження і відродження етнічності, утримуючи поняття національної ідеї в межах саме етнічності» [10, с. 89]. Еміль Дюркгейм помітив цікаву законо- мірність, яка виявилася характерною практич- но для кожної сучасної національної держави. Сутність з’ясованого соціологічного правила полягала в тому, що у сфері бізнесу і вільних процесів представників не титульного етносу значно більше, ніж могло б бути, якщо виходи- ти з ідеї прямопропорційного представництва кожної етнічної групи в усіх сферах суспіль- ного буття. Інший бік медалі полягає в тому, що представників націєтворчого, титульного етносу країни в таких галузях, як політика, державне управління та військо, значно біль- ше, ніж у загальній структурі населення [25, с. 509–509]. Етнічна ідентичність віддзеркалює усві- домлення своєї належності до певної етнічної спільноти. Причетність до певного етносу є критерієм, фундаментальною іманентною якістю людини – після належності до статі й певного віку [9, с. 272]. Приміром, навіть не- віруюча людина, потенційний агресивний ате- їст, який народився в Росії ХІХ ст., безаль- тернативно виріс і виховувався в православній реальності. Він сприймав світ і соціальну дій- сність лише крізь православну «оптику». www.etnolog.org.ua IM FEравда, етнонаціональні архетипи, IM FEравда, етнонаціональні архетипи, стереотипи й автоматизми світосприйняття IM FEстереотипи й автоматизми світосприйняття функціонували на принципах дихотомії і сві- IM FEфункціонували на принципах дихотомії і сві- тоглядного антагонізму майже завжди, а IM FEтоглядного антагонізму майже завжди, а епо- IM FEепо- лобалізму лише динамізувала й увиразни- IM FE лобалізму лише динамізувала й увиразни- 118]. В IM FE 118]. Варто пригадати IM FE арто пригадати хоча б концептуальні різнотлумачення (аж до IM FE хоча б концептуальні різнотлумачення (аж до несумісності!) в середовищі української інте- IM FE несумісності!) в середовищі української інте- лектуальної еліти таких знакових культурно- IM FE лектуальної еліти таких знакових культурно- цивілізаційних явищ, як козацтво. Якщо ТаIM FE цивілізаційних явищ, як козацтво. Якщо Та-IM FE - рас Шевченко ледве не сакралізував цей фе-IM FE рас Шевченко ледве не сакралізував цей фе- номен, наділяючи його ознаками ключового IM FE номен, наділяючи його ознаками ключового генотипу українського культурно-цивілізаційIM FE генотипу українського культурно-цивілізацій ного фактора, то Пантелеймон Куліш відре-IM FE ного фактора, то Пантелеймон Куліш відре- панування тоталітарної системи та універсаліст IM FE панування тоталітарної системи та універсаліст ська природа ідеологічних цінностей комунізму, IM FE ська природа ідеологічних цінностей комунізму, які асоціюються із зовнішнім тиском, сприяла IM FEякі асоціюються із зовнішнім тиском, сприяла популяризації не громадянських, а IM FEпопуляризації не громадянських, а проектів збереження і відродження етнічності, IM FEпроектів збереження і відродження етнічності, утримуючи поняття національної ідеї в межах IM FEутримуючи поняття національної ідеї в межах саме етнічності» [10, с. IM FEсаме етнічності» [10, с. Е IM FEЕміль Дюркгейм помітив цікаву законо- IM FEміль Дюркгейм помітив цікаву законо- мірність, яка виявилася характерною практич- IM FEмірність, яка виявилася характерною практич- но для кожної сучасної національної держави. IM FE но для кожної сучасної національної держави. Сутність з’ясованого соціологічного правила IM FE Сутність з’ясованого соціологічного правила полягала в тому, що у IM FE полягала в тому, що у процесів представників не титульного етносу IM FE процесів представників не титульного етносу ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 6/2018 12 Як зазначає Микола Михальченко, «мож- на констатувати факт, що макроідентичність в Україні перебуває в процесі становлення, пере- структуризації. Виникають нові та втрачають соціальний простір і час старі ідентифікаційні комплекси. Значна частина громадян країни позбавлена чітких цілей і цінностей, має міс- це дифузія ідентичності, що характеризується тривожним психологічним станом громадян (тривога за майбутнє, песимізм, відчуження від влади тощо)» [20, с. 35]. Щодо концептуалізації феномену етнічної ідентичності існує три основні теоретичні підхо- ди: примордіалістський, інструменталістський та конструктивістський. Примордіальність дея- кого об’єкта означає, що він існує вічно і лежить в основі, є детермінантою подальших процесів і подій. Посутньо примордіальність є спокон- вічністю. Його трасчасова аргументаційна по- пулярність зумовлена тією обставиною, що повсякденна свідомість людей буквально про- сякнута примордіалізмом [12, с. 104]. Примордіалізм розмежовують на два напрями: соціобіологічний та еволюційно- історичний. З погляду соціобіології, етнос є спільнотою індивідів, яка ґрунтується на біо- логічних закономірностях, трансформованих і перетворених у закономірності соціальні. Соціобіологічний примордіалізм генеалогічно притаманний романтичній німецькій світо- глядній традиції з її міфом «крові та ґрунту». Згодом такими аргументаційними акцентами почали оперувати також представники «прак- тичної політики», яких важко запідозрити в романтизмі. Варто принаймні пригадати ле- гендарне гасло Бісмарка: «Німці! Думайте своєю кров’ю!» Міф «крові та ґрунту» знач- ною мірою був успадкований також фундато- рами марксизму. Попри те, що за нашого часу така версія примордіалізму майже не практи- кується, міф «крові та ґрунту» час від часу за- знає реанімації в середовищі інтелектуалів, які стверджують, що етнічність – це не культу- ра, не релігія і не мова, а самосвідомість, кров як носій соціальних інстинктів сприйняття і дії. Саме кров як біологічний фактор складає стрижень, який гальванізує, намагнічує кон- кретно-історичні вияви етнічності [13, с. 128]. Натомість представники еволюційно-істо- ричного напряму в примордіалізмі розгляда- ють етнос скоріше як спільноту, в якій взаємно прив’язаність досягається засобом впливу тих чи тих соціальних умов і обставин, а не пере- бігом біологічного розвитку, відтак вона не за- кріплюється жорстко. Провідний представник цього напряму Ентоні Сміт визначає етнос спільнотою людей, котрі володіють іменем, мають конвенційні міфи про предків, спільну історію і культуру, яка асоціюється з відповід- ною територією, а також володіють почуттям солідарності. За умов кризи й нестабільності суспільства і держави етнічність набуває ознак чи не най- більш ефективного й досконалого інструмента соціально-політичної мобілізації. Апеляції до крові, до солідарності родинних та територі- альних зв’язків знаходять гарантований відгук у суспільній свідомості, здійснюють виразний вплив на почуття і слугують збудником колек- тивної пам’яті. Це пояснює, чому політик, який змушений розв’язувати термінові проблеми, майже завжди оперує стереотипами примордіа- лізму: якби він цього не робив, то не знайшов би спільної мови з «пересічною людиною», яка є вродженим примордіалістом [28, с. 88]. Основне в примордіалізмі – надання ет- нічності інструментально-функціонального статусу онтологічної сутності, своєрідної уні- версальної сутності буття. Примордіалізм онтологізує етнічність, змальовує її засобом «об’єктивних характеристик», хоча різнома- нітні примордіалістські версії мають істотні розбіжності в питанні тлумачення специфіки й змісту цих об’єктивних характеристик. Вони можуть бути як біологічними і психологічни- ми (пасіонарність, колективні архетипи), так і соціальними або історичними (цивілізаційний підхід або суспільно-економічні формації). Етнічне визначається через примордіаль- не – тобто через те, що передує свідомості людини. Примордіалізм розглядає етнічність як деяку об’єктивну даність, як надсуб’єктивну www.etnolog.org.ua IM FE ною територією, а IM FE ною територією, а солідарності. IM FE солідарності. За умов кризи й нестабільності суспільства IM FEЗа умов кризи й нестабільності суспільства IM FEпулярність зумовлена тією обставиною, що IM FEпулярність зумовлена тією обставиною, що повсякденна свідомість людей буквально про IM FEповсякденна свідомість людей буквально про- IM FE- римордіалізм розмежовують на два IM FE римордіалізм розмежовують на два напрями: соціобіологічний та еволюційно- IM FE напрями: соціобіологічний та еволюційно- соціобіології, етнос є IM FE соціобіології, етнос є спільнотою індивідів, яка ґрунтується на біо- IM FE спільнотою індивідів, яка ґрунтується на біо- логічних закономірностях, трансформованих IM FE логічних закономірностях, трансформованих і перетворених у закономірності соціальні. IM FE і перетворених у закономірності соціальні. Соціобіологічний примордіалізм генеалогічно IM FE Соціобіологічний примордіалізм генеалогічно притаманний романтичній німецькій світоIM FE притаманний романтичній німецькій світо глядній традиції з її міфом «крові та ґрунту». IM FE глядній традиції з її міфом «крові та ґрунту». Згодом такими аргументаційними акцентами IM FE Згодом такими аргументаційними акцентами і держави етнічність набуває ознак чи не най- IM FEі держави етнічність набуває ознак чи не най- більш ефективного й досконалого інструмента IM FEбільш ефективного й досконалого інструмента соціально-політичної мобілізації. Апеляції до IM FEсоціально-політичної мобілізації. Апеляції до крові, до солідарності родинних та територі- IM FEкрові, до солідарності родинних та територі- альних зв’язків знаходять гарантований відгук IM FEальних зв’язків знаходять гарантований відгук у суспільній свідомості, здійснюють виразний IM FEу суспільній свідомості, здійснюють виразний вплив на почуття і слугують збудником колек IM FE вплив на почуття і слугують збудником колек тивної пам’яті. Це пояснює, чому політик, який IM FE тивної пам’яті. Це пояснює, чому політик, який змушений розв’язувати термінові проблеми, IM FE змушений розв’язувати термінові проблеми, майже завжди оперує стереотипами примордіа IM FE майже завжди оперує стереотипами примордіа 13 З історії та теорії науки характеристику індивіда, зумовлену або істо- ричним розвитком, або біологічною еволюцією. Людина реалізує свій потенціал за допомогою і посередництва культури, яка відіграє роль примордіалістського фундаменту суспільного буття. У західній традиції найбільш знаковою фігурою, що репрезентує примордіалістський підхід, вважається Ентоні Сміт, який визна- чає етнос спільнотою людей, яка має спільне ім’я, історію та культуру, асоційованою зі спе- цифічною територією, поділяє міфи про пред- ків, а також їй притаманне почуття солідар- ності [32, с. 84–85]. Існує типологічна спорідненість процесів перетворення народності в етнічну націю, яка полягає в тому, що визначна творча особис- тість (на кшталт Данте Аліґ’єрі, Мартіна Лю- тера, Олександра Пушкіна, Тараса Шевченка, Шандора Петефі) силою свого генія підносить мову народу (соціальних низів) до гідності за- гальнонародної літературної мови. Водночас відбувається елеваціонізм і словесної культури народу, внаслідок чого народ як цілісна етнічна спільнота отримує засіб для адекватного само- вираження і самопізнання. У донаціональний період здебільшого ви- користовувалися чужі літературні мови (латин- ська – у католицькому світі, старослов’янська – у православному, арабська – у мусульманському тощо). Однак лише рідною мовою народові мож- на переконливо сказати, яким він є, яким пови- нен бути, чого має прагнути, у напрямку чого слід рухатись [24, с. 105]. Як зауважив Карл Ясперс, народові інколи треба підказувати, чого він хоче, інакше можна втратити дорогоцінний час, змарнувати історичну перспективу. Панівний режим чужинців часто конструює зручний для знеславлення іміджу підлег лого народу – особливо, якщо в останнього почи- нає нуртувати своя національна ідея. Чи не найбільшою мірою в таких випадках діста- ється мові. У другій половині ХІХ ст. україн- ськомовні «неуклюжести» («незграбності») не сходили зі сторінок російських газет. Взірцем вважався вислів «Бути чи не бути, ось то зако- вика», приписаний Михайлові Старицькому. Насправді в його перекладі було «Жити чи не жити? Ось у чім річ». Хоча він розіслав свою книжку і протести в різні редакції, але спроби припинити знущання були безрезультатни- ми [21, с. 164]. Не менш зневажливими були кпини з української мови і в добу радянської «українізації» та сталінського Голодомору. Зрештою, і за часів «розвиненого соціалізму» кепкування над українською мовою не зійшло нанівець. Варто згадати хоча б деякі «перли» з діалогів Штепселя і Тарапуньки – приміром, риторичне запитання: «Вы говорите серьезно или по-украински?». Між іншим зусилля Росії, спрямовані на дезінтеграцію, анексію і поглинання України, у 2014 році лише набули виразних ознак, але виявилися аж ніяк не раптовими й випадко- вими: вони підготовлені практично всім попе- реднім досвідом державного будівництва пів- нічно-східного сусіда [11, с. 41]. Росія завжди сприймала український фактор крізь призму двох альтернатив: або як ресурс власного дер- жавного й геополітичного розвитку, або як чинник, котрий стоїть на заваді такому роз- витку. Зрозуміло, що з міркувань своїх націо- нальних інтересів вона робила все необхідне для реалізації першої альтернативи [16, с. 112]. Це стосувалося всіх сфер життєдіяльності, а передовсім національної ідентичності україн- ців. Скажімо, «під час перепису ще 1897 року питання про національність не ставилося, а ставилося питання про рідну мову. І багато хто відповідав в містах, що рідна мова росій- ська, тому що вона дійсно у них була рідною мовою, але їхні батьки приїхали з українського села. Так що це питання дуже сильно заплу- тане. Було дев’ять російських губерній, в яких більшість населення сказало, що їхньою рід- ною мовою є українська. І ось ці дев’ять губер- ній потім утворили спочатку (на короткий час) Українську Народну Республіку в 1918 році. У цих же межах була і українська радянська республіка. І в цих же межах вона і відокре- милася. У цьому, до речі, і деяка проблема Криму. Тому що Крим входив до Таврійської www.etnolog.org.ua IM FEтера, Олександра Пушкіна, Тараса Шевченка, IM FEтера, Олександра Пушкіна, Тараса Шевченка, Шандора Петефі) силою свого генія підносить IM FEШандора Петефі) силою свого генія підносить мову народу (соціальних низів) до гідності за- IM FEмову народу (соціальних низів) до гідності за- гальнонародної літературної мови. Водночас IM FEгальнонародної літературної мови. Водночас відбувається елеваціонізм і словесної культури IM FE відбувається елеваціонізм і словесної культури народу, внаслідок чого народ як цілісна етнічна IM FE народу, внаслідок чого народ як цілісна етнічна спільнота отримує засіб для адекватного само- IM FE спільнота отримує засіб для адекватного само- вираження і самопізнання. IM FE вираження і самопізнання. У донаціональний період здебільшого виIM FE У донаціональний період здебільшого ви-IM FE - користовувалися чужі літературні мови (латинIM FE користовувалися чужі літературні мови (латин-IM FE - лицькому світі, старослов’янськаIM FE лицькому світі, старослов’янська лавному, арабська IM FE лавному, арабська – у IM FE – у мусульIM FE мусульманському IM FE манському тощо). Однак лише рідною мовою народові можIM FE тощо). Однак лише рідною мовою народові мож на переконливо сказати, яким він є, яким повиIM FE на переконливо сказати, яким він є, яким пови украин IM FE украин Між іншим зусилля Росії, спрямовані на IM FE Між іншим зусилля Росії, спрямовані на дезінтеграцію, анексію і поглинання України, IM FEдезінтеграцію, анексію і поглинання України, 2014 IM FE2014 році лиш IM FEроці лише набули виразних ознак, але IM FEе набули виразних ознак, але виявилися аж ніяк не раптовими й випадко- IM FEвиявилися аж ніяк не раптовими й випадко- вими: вони підготовлені практично всім попе- IM FEвими: вони підготовлені практично всім попе- реднім досвідом державного будівництва пів IM FEреднім досвідом державного будівництва пів нічно-східного сусіда [11, с. IM FEнічно-східного сусіда [11, с. сприймала український фактор крізь призму IM FEсприймала український фактор крізь призму двох альтернатив: або як ресурс власного дер IM FE двох альтернатив: або як ресурс власного дер жавного й геополітичного розвитку, або як IM FE жавного й геополітичного розвитку, або як чинник, котрий стоїть на заваді такому роз- IM FE чинник, котрий стоїть на заваді такому роз- витку. Зрозуміло, що з міркувань своїх націо IM FE витку. Зрозуміло, що з міркувань своїх націо ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 6/2018 14 губернії, але в Таврійській губернії українська мова була, а в самому Криму – ні. Тому що Крим заселявся інакше. Там, по-перше, були татари, там було багато росіян. Тому Крим не було включено до складу України тоді, в 1918 році, а він входив до складу Росії. І по- тім з цього виросли всі наступні проблеми пе- реходу з рук в руки», – зазначає Анатолій Ви- шневський [15]. Принагідно зазначимо, що «серед меш- канців Приморського краю понад половина населення має українське етнічне коріння. На Кубані дві третини населення має українське етнічне коріння. Але не слід плутати науковий підхід з реальністю. Річ у тім, що за перепи- сом 1926 року, у Росії мешкало 6 млн укра- їнців, а за переписом 1939 року – їх залиши- лося 2 млн. Що це означає? 4 млн українців ми втратили одномоментно, коли на початку 1930-х років були видані на Кубані й Ставро- піллі російські паспорти. І тому, будучи укра- їнцями за походженням, вони вже в третьому поколінні живуть як росіяни. Вони себе іден- тифікують з росіянами, тому що у їхніх дідів в паспорті національність російська» [35]. За визначенням Мирослава Гроха, на про- цес консолідації впливають як об’єктивні по- казники (економічні, політичні, мовні, куль- турні, релігійні, географічні, історичні), так і їхні суб’єктивні відображення в колективній свідомості. «Особливо важливими є три скла- дові: пам’ять про спільне минуле, що трак- тується як доля спільноти; 2) насиченість та інтенсивність мовних зв’язків; 3) концепція рівності всіх членів групи, організованих у гро- мадянське суспільство» [34]. В «Історії політичної думки» Джордж Се- байн обґрунтував концептуальне положення, відповідно до якого «спільноти тримаються вкупі не силою хитро вирахуваного егоїзму, а почуттям членства і обов’язку – почуттям того, що індивід має своє місце в спільноті, хоч би і якнайнижче, що він морально зобов’язаний нести той тягар, якого традиційно покладає на нього суспільне становище. Без такого почуття стала спілка людей неможлива, оскільки індиві- дуальний розум, не підпертий узвичаєними ін- ституціями та їхніми обов’язками, є ненадійним знаряддям» [27, с. 543]. Як писав Іван Франко, «не маючи в душі сього національного ідеалу, найкращі українські сили тонули в загально- російськім морі, а ті, що лишилися на своє- му ґрунті, потрапляли в зневіру і апатію» [37, с. 414–415]. Сьогодні консенсусними ознаками наділена теза, згідно з якою «постання консо- лідованої нації відбудеться тоді, коли українці та неукраїнці за етнічним походженням стано- витимуть єдиний національний колектив, згур- тований не лише інститутом громадянства, а й чітко усвідомленими спільними цілями, влас- ною моделлю організації на фундаменті грома- дянського суспільства» [6, с. 5]. В одній зі своїх промов президент США Те- одор Рузвельт недвозначно констатував: «Ми повинні зробити переселенців американцями за всіма ознаками: за мовою, політичними по- глядами і принципами, розумінням і ставленням до церкви й держави. Ми вітаємо німців та ір- ландців, які бажають стати американцями. Але нам не потрібен чужинець, який не бажає від- мовитися від своєї національності...» [26, с. 21]. Оскільки сучасність є епохою демонстративної політкоректності й торжества квотного принци- пу, то абсолютна більшість політичних лідерів воліють застосовувати не настільки категоричні термінологічні конструкти, але навіть у хащах загальних фраз і евфемізмів політичні пріори- тети, окреслені Теодором Рузвельтом, залиша- ються непорушними для абсолютної більшості держав на початку ХХІ ст. [30, с. 370]. Семантично нейтральні терміни «націона- лізм», «націоналіст» у другій половині ХІХ ст. набули позитивної конотації. Це стало результа- том насамперед самовідданої боротьби ірланд- ців проти англійського панування. Латинське слово «нація», від якого утворені вказані слова, у той час уже означало «політично організова- ний народ» – тобто спільноту, що має (прагне мати) власну державу як найвищу форму (само) організації суспільства [29, с. 117]. Бенедикт Андерсон в «Уявних спільнотах» аргументовано довів, що формування тери- www.etnolog.org.ua IM FE усвідомленими спільними цілями, влас IM FE усвідомленими спільними цілями, влас IM FEми втратили одномоментно, коли на початку IM FEми втратили одномоментно, коли на початку ли видані на Кубані й Ставро- IM FEли видані на Кубані й Ставро- дучи укра- IM FEдучи укра- їнцями за походженням, вони вже в третьому IM FEїнцями за походженням, вони вже в третьому поколінні живуть як росіяни. Вони себе іден- IM FE поколінні живуть як росіяни. Вони себе іден- тифікують з росіянами, тому що у їхніх дідів в IM FE тифікують з росіянами, тому що у їхніх дідів в паспорті національність російська» IM FE паспорті національність російська» [35]. IM FE [35]. а визначенням Мирослава Гроха, на про- IM FE а визначенням Мирослава Гроха, на про- цес консолідації впливають як об’єктивні по-IM FE цес консолідації впливають як об’єктивні по- казники (економічні, політичні, мовні, куль-IM FE казники (економічні, політичні, мовні, куль- турні, релігійні, географічні, історичні), так і IM FE турні, релігійні, географічні, історичні), так і їхні суб’єктивні відображення в колективній IM FE їхні суб’єктивні відображення в колективній свідомості. «Особливо важливими є три скла-IM FE свідомості. «Особливо важливими є три скла- дові: пам’ять про спільне минуле, що трак-IM FE дові: пам’ять про спільне минуле, що трак- ною моделлю організації на фундаменті грома IM FE ною моделлю організації на фундаменті грома дянського суспільства» IM FEдянського суспільства» В о IM FEВ одній зі своїх промов президент США Те IM FEдній зі своїх промов президент США Те одор Рузвельт недвозначно констатував: «Ми IM FEодор Рузвельт недвозначно констатував: «Ми повинні зробити переселенців американцями IM FEповинні зробити переселенців американцями за всіма ознаками: за мовою, політичними по IM FEза всіма ознаками: за мовою, політичними по глядами і принципами, розумінням і ставленням IM FEглядами і принципами, розумінням і ставленням до церкви й держави. Ми вітаємо німців та ір IM FEдо церкви й держави. Ми вітаємо німців та ір ландців, які бажають стати американцями. Але IM FE ландців, які бажають стати американцями. Але нам не потрібен чужинець, який не бажає від IM FE нам не потрібен чужинець, який не бажає від мовитися від своєї національності...» [26, с. IM FE мовитися від своєї національності...» [26, с. Ос IM FE Ос 15 З історії та теорії науки торіальних держав з їх ефективною владною вертикаллю, арміями на основі загального обов’язку, ринком, ЗМІ та канонізацією лі- тературної національної мови, поширенням державних шкіл, національних музеїв і легіти- мацією суто своєї, національної історії – усе це кумулятивно створює потужні передумови для формування національної свідомості, сис- теми національних солідаритетів. Емоційний потенціал забезпечується об’єднавчою ідео- логією інтенсивного співпереживання, яка в сучасному світі приходить на зміну тради- ційній релігії і стає тим, що Еміль Дюркгейм відрекомендовував «органічною солідарністю, а Фрід ріх Енгельс на прикладі аналізу поль- ського націоналізму – «хибною свідомістю». В «Інтерпретації культур» Кліффорд Ґірц обґрунтував тезу, згідно з якою «умови для по- яви систематичних (політичних, моральних чи економічних) ідеологій виникають тоді, коли відчувається нестача культурних ресурсів, за допомогою яких можна осмислити суспільно- психологічну напругу. І образність мови ідео- логій, і гарячність, з якою вони беруться під захист, викликані тим, що ідеологія намага- ється надати сенс незрозумілим соціальним ситуаціям, вибудувати їх так, щоб всередині них стала можливою доцільна дія. Як мета- фора розширює мову, збільшуючи семантичне поле і роблячи можливим вираження значень, які не можуть бути виражені буквально, так і пряме зіткнення – іронія, гіпербола, перебіль- шена антитеза – буквальних значень в ідео- логії дає нові символічні схеми, під які можна підвести міріади “незнайомих щось”, з якими, як при приїзді в чужу країну, ми стикаємося в часи змін у політичному житті. Чим би не були ідеології (проекціями неусвідомлених страхів, вуалюванням прихованих мотивів, добровіль- ним вираженням групової солідарності), вони насамперед є картами проблематичної соці- альної реальності, матрицями, за якими ство- рюється колективна свідомість» [5, с. 250]. Потреба національної ідеї зумовлена тим, що оскільки вона творить стійке колективне уявлення про визначальні фактори життєді- яльності суспільства, то має велетенську силу історичної зарядженості і спадкоємності, від- творюючись, згідно із законами соціалізації і солідаризації, багатьма наступними покоління- ми соціуму. Закласти надійний фундамент на- ціональної ідеї – одне з першочергових завдань із перетворення українського суспільства на за- садах перспективізму і сталого розвитку. Доволі поширеним є тлумачення націо- нальної ідеї як магічної формули національно- го успіху й добробуту, як своєрідної метафори бутерброда. Таке сприйняття є надто спроще- ним, щоб вважатися продуктивним. Насправді Національна Ідея – це не бутерброд, а світо- глядний проект, утілення якого на практиці га- рантує наявність не лише бутерброда, а й тих смислових, ціннісних, етичних, естетичних та інших чинників, які роблять життя людини вартим того, аби бути прожитим. Адже скіль- ки б стереотипи не нав’язували вердикт про важливість бутерброда – не бутербродом єди- ним життя людей, суспільств, культур і цивілі- зацій набуває ознак доцільності й істотності. Майже завжди не лише завдяки бутерброду, часто не стільки з огляду на бутерброд, а ін- коли і всупереч бутерброду ми тримаємося за наше життя, не наважуючись звести рахунки з ним за ту сукупність кривд і абсурду, яка вже давно набула ознак критичної маси. Як зазначала Симона Вейль, «честь на- стільки пов’язана з виконанням обов’язку, а зов нішній примус настільки суперечить честі, що тим, хто бажає, треба дати дозвіл ухилятися від такого обов’язку. Їх потрібно позбавити на- ціональності й виселяти з довічною забороною повертатися в країну або ж постійно принижу- вати, таврувати як таких, хто втратив честь» [3, с. 130]. На рівні світоглядної діагностики ця сентенція перегукується з розпачливим висло- вом Пантелеймона Куліша: «Народе без чуття, без честі, без поваги...». І, звичайно, як тут не згадати висловлювання фундатора класичної економічної теорії Девіда Рікардо, що народ, який не має честі, зрештою не матиме й хліба. Останнім часом у технократичному середо- вищі значного поширення набуло уподібнення www.etnolog.org.ua IM FE Національна Ідея IM FE Національна Ідея IM FEяви систематичних (політичних, моральних чи IM FEяви систематичних (політичних, моральних чи економічних) ідеологій виникають тоді, коли IM FEекономічних) ідеологій виникають тоді, коли відчувається нестача культурних ресурсів, за IM FEвідчувається нестача культурних ресурсів, за допомогою яких можна осмислити суспільно- IM FEдопомогою яких можна осмислити суспільно- ість мови ідео- IM FE ість мови ідео- якою вони IM FE якою вони беруться під IM FE беруться під захист, викликані тим, що ідеологія намага- IM FE захист, викликані тим, що ідеологія намага- ється надати сенс незрозумілим соціальним IM FE ється надати сенс незрозумілим соціальним ситуаціям, вибудувати їх так, щоб всередині IM FE ситуаціям, вибудувати їх так, щоб всередині них стала можливою доцільна дія. Як мета-IM FE них стала можливою доцільна дія. Як мета- фора розширює мову, збільшуючи семантичне IM FE фора розширює мову, збільшуючи семантичне поле і роблячи можливим вираження значень, IM FE поле і роблячи можливим вираження значень, які не можуть бути виражені буквально, так і IM FE які не можуть бути виражені буквально, так і , гіпербола, перебіль-IM FE , гіпербола, перебіль- лядний проект, утілення якого на практиці га- IM FE лядний проект, утілення якого на практиці га- рантує наявність не лише бутерброда, а IM FEрантує наявність не лише бутерброда, а смис IM FEсмислових, ціннісних, етичних, естетичних та IM FEлових, ціннісних, етичних, естетичних та інших чинників, які роблять життя людини IM FEінших чинників, які роблять життя людини вартим того, аби бути прожитим. Адже скіль- IM FEвартим того, аби бути прожитим. Адже скіль- ки б стереотипи не нав’язували вердикт про IM FEки б стереотипи не нав’язували вердикт про важливість бутерброда IM FEважливість бутерброда ним життя людей, суспільств, культур і цивілі IM FEним життя людей, суспільств, культур і цивілі зацій набуває ознак доцільності й істотності. IM FE зацій набуває ознак доцільності й істотності. Майже завжди не лише завдяки бутерброду, IM FE Майже завжди не лише завдяки бутерброду, часто не стільки з огляду на бутерброд, а IM FE часто не стільки з огляду на бутерброд, а коли IM FE коли ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 6/2018 16 національної ідеї своєрідному стартапу – на- прямку діяльності, який забезпечує конку- рентні переваги. Однак Start-up – це не лише оригінальний бізнес, на продукцію якого існує потенційно великий попит, не обов’язково про- мислово-технологічний know-how: стартапом може бути ідейна конструкція, аксіологічний і етичний проекти. Між іншим релігійна ідеоло- гема, яку залишив по собі Ісус Христос, цілком підпадає під критеріальні маркери стартапу, чий успіх і всесвітнє експансіоністське поши- рення тривають уже понад два тисячоліття. Принагідно зазначимо, що коли народ Ізраїлю забув про духовний Закон, який об’єднував його і надавав духовну силу перед ворогами, то він із невідпорністю фаталізму загруз у трясовині чвар, злодійства і хтивос- ті. Результат не змусив себе довго чекати: де- моралізоване суспільство виявилося легкою здобиччю вавилонського царя, а принижені й осліплені царі ізраїльтян решту життя були змушені прислужувати блазнями при дворі Навуходоносора. Ще один стереотип, який потребує розвін- чання, наполягає, що «національна ідея – це те, що об’єднує націю». Здавалося б, у цьому випадку маємо справу не лише з логічним, а й загалом із самоочевидним постулатом, бо так чи інакше покликання національної ідеї поля- гає в об’єднанні нації, а об’єднати можна лише за допомогою інструмента, який об’єднує, а не роз’єднує. Утім, тут є щонайменше два «але». По-перше, не варто ігнорувати реальність, а вона полягає в тому, що для одних наших співгромадян Україна є сакральною Батьків- щиною, а для інших – місцем тимчасового перебування. І якщо доцільність об’єднання цих двох категорій населення є сумнівною, то спроби поставити національну ідею від пер- спектив підтримки другої категорії населення взагалі абсурдна. По-друге, не варто ігнорува- ти той факт, що об’єднувати можуть і абсолют- но згубні, деструктивні, соціопатичні потреби й наміри (зокрема, історії людства відомі со- ціуми, об’єднавчою ідеєю яких був канібалізм, варварське ставлення до природи тощо). Очевидно, стереотип об’єднавчого по- тенціалу національної ідеї вимагає уточнень. Передовсім слід зазначити, що об’єднавчий потенціал того чи того чинника є хоч і необ- хідною, але не достатньою умовою його засво- єння національною ідеєю в статусі канону чи імперативу: для такого відповідального кроку потрібне осмислення цього чинника в трансіс- торичній перспективі (чи не виявляться тепе- рішні об’єднавчі преваги фатальними недолі- ками в майбутньому?). Крім того, не існують та й не можуть існува- ти світоглядні проекти, які володіють абсолют- ними об’єднавчими параметрами, тобто мають стовідсотковий індекс об’єднання суспільства. Причиною цього є негомогенність, диференці- йованість кожного соціуму за багатьма озна- ками, пріоритетами і преференціями. Такий стан речей зумовлений переважно й насампе- ред генетичними відмінностями штибу й соціо- культурного досвіду, внаслідок чого слабкі від природи здебільшого з підозрою ставляться до ідеї сили, хто зазнавав упродовж століть утис- ків, часто цілком об’єктивно й закономірно за- перечує ідею толерантності до своїх колишніх кривдників, а той, хто мав негативний досвід співжиття з чужинцями, з високою вірогідніс- тю вважатиме ідею все світнього братерства абсурдом і аксіологічними химерами, позбав- леними вкоріненості в життєвих реаліях. На- віть щодо кольору прапора у значної частини суспільства може існувати безліч пересторог психологічного й естетичного ґатунку. Отже, принцип реалізму спонукає до виснов ку: наскільки б бажаним не був об’єднавчий ефект, його діалектичним аль- тер-его є роз’єднання, тому вирішального зна чення набуває навіть не рівень об’єднавчого потенціалу ідейного проекту, а його об ґрунтована перспективність, оптималь ність порівняно з іншими альтернатива ми. Попри позірну простоту, забезпечити вимогу обґрунтованості ідейного проекту не так вже й просто, адже ця мета може бути досягнута лише на підставі інформа ційної транспарентності й збалансованос www.etnolog.org.ua IM FEморалізоване суспільство виявилося легкою IM FEморалізоване суспільство виявилося легкою приниж IM FEпринижені IM FEені й осліплені царі ізраїльтян решту життя були IM FEй осліплені царі ізраїльтян решту життя були змушені прислужувати блазнями при дворі IM FEзмушені прислужувати блазнями при дворі Ще один стереотип, який потребує розвін IM FE Ще один стереотип, який потребує розвін- IM FE - чання, наполягає, що «національна ідея IM FE чання, наполягає, що «національна ідея – це IM FE – це о об’єднує націю». Здавалося б, у IM FE о об’єднує націю». Здавалося б, у цьому IM FE цьому адку маємо справу не лише з логічним, аIM FE адку маємо справу не лише з логічним, а й IM FE й із самоочевидним постулатом, бо так IM FE із самоочевидним постулатом, бо так чи інакше покликання національної ідеї поля-IM FE чи інакше покликання національної ідеї поля- об’єд IM FE об’єднати можна лише IM FE нати можна лише за допомогою інструмента, який об’єднує, аIM FE за допомогою інструмента, який об’єднує, а днує. Утім, тут є щонайменше два «але». IM FE днує. Утім, тут є щонайменше два «але». ними об’єднавчими параметрами, тобто мають IM FE ними об’єднавчими параметрами, тобто мають стовідсотковий індекс об’єднання суспільства. IM FE стовідсотковий індекс об’єднання суспільства. Причиною цього є негомогенність, диференці- IM FEПричиною цього є негомогенність, диференці- йованість кожного соціуму за багатьма озна- IM FEйованість кожного соціуму за багатьма озна- ками, пріоритетами і преференціями. Такий IM FEками, пріоритетами і преференціями. Такий стан речей зумовлений переважно й насампе- IM FEстан речей зумовлений переважно й насампе- ред генетичними відмінностями штибу й соціо IM FEред генетичними відмінностями штибу й соціо культурного досвіду, внаслідок чого слабкі від IM FEкультурного досвіду, внаслідок чого слабкі від природи здебільшого з підозрою ставляться до IM FEприроди здебільшого з підозрою ставляться до ідеї сили, хто зазнавав упродовж століть утис- IM FE ідеї сили, хто зазнавав упродовж століть утис- ків, часто цілком об’єктивно й закономірно за- IM FE ків, часто цілком об’єктивно й закономірно за- перечує ідею толерантності до своїх колишніх IM FE перечує ідею толерантності до своїх колишніх кривдників, а IM FE кривдників, а 17 З історії та теорії науки ті, а дотримання таких вимог в умовах олі гархічної монополії на інформаційні ресурси є апріорі недосяжним орієнтиром. Тут великого значення набуває особистіс- ний, громадянський фактор. Мілан Кандела із цього приводу писав, що справжнім ворогом тоталітаризму є людина, котра ставить гострі запитання, що, немов ножем, розтинають по- лотно життєвих декорацій, даючи змогу ви- явити, що за ними знаходиться. Доволі поширений у середовищі інтелекту- алів стереотип стверджує доцільність макси- мальної деполітизації і деідеологізації суспіль- ного життя, оскільки політико-ідеологічний складник так чи так спрощує, примітивізує сприйняття дійсності, а відтак і спонукає до так само спрощених і спримітивізованих рі- шень у сфері суспільно-політичної дійсності. І хоча наведена теза не позбавлена ознак реа- лізму, насправді не все так просто, позаяк за- грози, які містяться в тотальній деполітизації і деідеологізації, аж ніяк не менші. Щодо цьо- го Теодор Адорно аргументовано наполягав на тому, що суспільствознавство не може, не повинно уникати оперування політико-ідеоло- гічними аспектами, бо саме так звана деполі- тизована гуманітаристика зробила можливим спочатку прихід до влади, а згодом і численні зловживання майже всіх тоталітарних і авто- ритарних режимів. Ще один перспективний дослідницько-ар- гументаційний напрям окреслюється розу- мінням того, що оскільки ідеологія є інтелек- туальною концентрацією політичної волі, то ідеологічна криза – це результат насамперед нестачі, невиразності й неакцентованості полі- тичної волі. Як влучно зауважив Джон Стюарт Мілль, владарювання й управління, здійсню- ване посередностями, може бути владарю- ванням і управлінням лише посереднім – і не більше. Наведений світоглядний вердикт ак- туалізує аспект змісту та якості еліти. Будьмо відвертими: науковці можуть дійти згоди щодо формули Священного Граалю у форматі націо- нальної ідеї, суспільство може абсолютною більшістю наполягати на якомога швидшій і в повному обсязі реалізації теорії національної ідеї на практиці, але якщо при владі перебу- ває не фактична еліта, не якісна еліта, не елі- та, якій притаманні деякі істотні вроджені й набуті якості, а еліта формальна, ерзац-еліта, квазі-еліта, еліта, в основі якої матеріально-фі- нансові статки і / чи родинні зв’язки, то прак- тична реалізація теоретичних напрацювань у галузі національної ідеї практично неможлива принаймні з двох причин: по-перше, з огляду на посередній ментальний рівень формальної еліти, який неухильно призводитиме до редук- ції, спрощення, примітивізації смислових і ці- льових пріоритетів національної ідеї; по-друге, реалізація на належному рівні й у повному об- сязі національної ідеї формальній еліті неви- гідна, позаяк такий розвиток подій призведе до увиразнення невідповідності формальної еліти як статусному покликанню, так і елементарним посадовим вимогам. Георг Зіммель влучно відрекомендував ідео логію спробою подолання «вічно сучасно- го». Утім, вкрай необхідне подолання гнітючої повсякденності варто здійснювати, пам’ятаючи застереження Отто Бісмарка бути обережни- ми з будівництвом повітряних замків: ці бу- дівлі легко звести і найважче зруйнувати, але коли руйнування все-таки відбувається, то під уламками гине найголовніше – сенс життя. Також слід зробити ще одне істотне нагаду- вання: кожна ідеологія – це класичний ін- струмент, який може відігравати як культуро- творчу, так і варваризуючу роль. Лише від суспільства, від його розважливості й мудрос- ті залежить, у який спосіб буде використано інструмент ідео логії. Тому слід мати на увазі не лише сутнісні параметри ідеологічних про- ектів, а й форми їх оприлюднення, особливості втілення у сфері суспільної практики. Девід Голінджер наполягає на тому, що гло- балізація «актуалізує ідеал «пост-етнічність», яка наголошує на добровільному, а не біо- логічно зумовленому приєднанні до тієї чи тієї групи, надає перевагу принципу вибору перед спадковістю» [18, с. 136]. Цей кон- цептуальний наголос перегукується з нома- www.etnolog.org.ua IM FEлізму, насправді не все так просто, позаяк за- IM FEлізму, насправді не все так просто, позаяк за- грози, які містяться в тотальній деполітизації і IM FEгрози, які містяться в тотальній деполітизації і деідеологізації, аж ніяк не менші. Щодо цьо- IM FEдеідеологізації, аж ніяк не менші. Щодо цьо- го Теодор Адорно аргументовано наполягав IM FE го Теодор Адорно аргументовано наполягав на тому, що суспільствознавство не може, не IM FE на тому, що суспільствознавство не може, не повинно уникати оперування політико-ідеоло IM FE повинно уникати оперування політико-ідеоло- IM FE - гічними аспектами, бо саме так звана деполі- IM FE гічними аспектами, бо саме так звана деполі- тизована гуманітаристика зробила можливим IM FE тизована гуманітаристика зробила можливим спочатку прихід до влади, а IM FE спочатку прихід до влади, а згодом і IM FE згодом і численні IM FE численні зловживання майже всіх тоталітарних і авто-IM FE зловживання майже всіх тоталітарних і авто- Ще один перспективний дослідницько-арIM FE Ще один перспективний дослідницько-ар гументаційний напрям окреслюється розуIM FE гументаційний напрям окреслюється розу льових пріоритетів національної ідеї; по IM FE льових пріоритетів національної ідеї; по реалізація на належному рівні й у повному об IM FE реалізація на належному рівні й у повному об сязі національної ідеї формальній еліті неви IM FEсязі національної ідеї формальній еліті неви гідна, позаяк такий розвиток подій призведе до IM FEгідна, позаяк такий розвиток подій призведе до увиразнення невідповідності формальної еліти IM FEувиразнення невідповідності формальної еліти як статусному покликанню, так і елементарним IM FEяк статусному покликанню, так і елементарним посадовим вимогам. IM FEпосадовим вимогам. Георг Зіммель влучно відрекомендував IM FEГеорг Зіммель влучно відрекомендував ідео IM FEідеологію сп IM FEлогію спробою подолання «вічно сучасно- IM FEробою подолання «вічно сучасно- го». Утім, вкрай необхідне подолання гнітючої IM FE го». Утім, вкрай необхідне подолання гнітючої повсякденності варто здійснювати, пам’ятаючи IM FE повсякденності варто здійснювати, пам’ятаючи застереження Отто Бісмарка бути обережни IM FE застереження Отто Бісмарка бути обережни ми з будівництвом повітряних замків: ці бу- IM FE ми з будівництвом повітряних замків: ці бу- ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 6/2018 18 дизмом – метафорою ідейно-світоглядного, культурно-цивілізаційного і загалом буттєвого козівництва. Номадизм є наслідком регуляр- ного потрапляння нашого сучасника в ситуа- цію крос-культурних перехресть. Для прикла- ду, у 2012 році кожен сьомий мешканець Землі подорожував іншими країнами і мав справу з різноманітними культурними феноменами, які він певною мірою запозичив чи засвоїв. За прогнозами, до 2025 року шеренги «нових ко- чівників» поповнить кожен четвертий житель планети. У розумінні Жака Атталі, «номадична людина» епохи глобалізму – це життєдіяль- нісний кочівник новітнього зразка, змістовно- стилістичними ознаками якого є акцентова- не апелювання до «прав людини» й обрання місця в житті на підставі економічних та ін- ших прагматично-меркантильних міркувань. Представник такого типажу ігнорує аргументи релігії, ідеології, етносу, нації і навіть моралі, вважаючи все це недоречним забобоном, який стоїть на заваді особистісній самореалізації як основній меті життєдіяльності не лише окре- мого індивіда, а й суспільства і навіть людства. Безперечно, явище номадизму є цілком об’єктивним і закономірним породженням не менш об’єктивної і закономірної глобалі- зації, але це не применшує проблем і загроз, які цей феномен латентно підживлює. Подібні згубні тенденції Тарас Шевченко влучно на- звав «забуттям матері», а її адептів і активних представників – «пройдисвітами» і «пере- котиполем». Зрештою, аспект вербального позначення в цьому разі має другорядне зна- чення, а ключова інтрига стосується ек зистенційної потреби вкоріненості, не за безпечивши яку важко розраховувати на гармонійне, солідарне й ефективне функціо нування суспільства будьякого конкретно історичного зразка. Праці Дмитра Донцова про «літературну», недержавну, неісторичну націю, «задивлену в матеріальне» (хліба і видовищ), про спільноту, яка задовольняється провінційним статусом свого існування, мали на меті збудити націю від провансальства (світоглядно-політичної провінційності) та споживацтва, запропонува- ти виразний політичний ідеал, навчити керува- тися в суспільно-політичний практиці критері- ями національних інтересів. У книзі Юрія Липи «Призначення Укра- їни» акцентовано увагу на аспектах україно- творення – тобто формування виразного українського «Я», української самосвідомості, ментальності, що має надзвичайно важливе значення в усвідомленні українцями свого міс- ця у всесвітньому історично-цивілізаційному контексті. Оскільки, як зазначав Ю. Липа, пересічний українець – усе ще малорос, то де- монтаж цього «внутрішнього малоросійська» і формування української за своїм духом куль- тури набувають стратегічного, вирішального значення для перспектив генези українського історично-цивілізаційного фактора. Свого часу В’ячеслав Липинський сфор- мулював мудру пораду: «Маючи в своїй на- ції і Схід, і Захід, мусимо ці два напрями під гаслом єдності та нашої національної індиві- дуальності в собі весь час гармонізувати. Без такої гармонізації ми гинемо як нація: підпа- даємо – не завойовані ніколи чужою зброєю, а завжди власним внутрішнім розладом – під впливи то східної Москви, то західної Поль- щі» [17, с. 54]. Місія України полягає у вміло- му синтезуванні західного та східного цивілі- заційних пріоритетів. Проте сформулювати мету і дати їй спо- нукальну, ентузіастичну назву завжди знач- но легше, аніж утілити її у сфері соціальної дійсності. Адже, як слушно зауважував Іван Мірчук, «щоби навіть поляки і росіяни з по- ходження служили вірно цій державі, мусить ця держава мати оригінальні моральні ціннос- ті, якусь притягуючу силу» [22, с. 90]. Тому, окреслення мети має бути доповнене органіч- ними й максимально ефективними засобами її досягнення. І, звичайно, треба нарешті збагну- ти, що Богдан Хмельницький ніколи не стане героєм для Польщі, Іван Мазепа – для Росії, а Симон Петлюра – як для Польщі, так і для Росії. Однак це не применшує їхнього значен- www.etnolog.org.ua IM FE ресічний українець IM FE ресічний українець IM FEших прагматично-меркантильних міркувань. IM FEших прагматично-меркантильних міркувань. Представник такого типажу ігнорує аргументи IM FEПредставник такого типажу ігнорує аргументи релігії, ідеології, етносу, нації і навіть моралі, IM FEрелігії, ідеології, етносу, нації і навіть моралі, вважаючи все це недоречним забобоном, який IM FEвважаючи все це недоречним забобоном, який стоїть на заваді особистісній самореалізації як IM FE стоїть на заваді особистісній самореалізації як основній меті життєдіяльності не лише окре- IM FE основній меті життєдіяльності не лише окре- льства і навіть людства. IM FE льства і навіть людства. Безперечно, явище номадизму є цілком IM FE Безперечно, явище номадизму є цілком об’єктивним і закономірним породженням IM FE об’єктивним і закономірним породженням не менш об’єктивної і закономірної глобалі-IM FE не менш об’єктивної і закономірної глобалі- зації, але це не применшує проблем і загроз, IM FE зації, але це не применшує проблем і загроз, які цей феномен латентно підживлює. Подібні IM FE які цей феномен латентно підживлює. Подібні згубні тенденції Тарас Шевченко влучно на-IM FE згубні тенденції Тарас Шевченко влучно на- її адепIM FE її адептів і активних IM FE тів і активних монтаж цього «внутрішнього малоросійська» і IM FE монтаж цього «внутрішнього малоросійська» і формування української за своїм духом куль- IM FEформування української за своїм духом куль- тури набувають стратегічного, вирішального IM FEтури набувають стратегічного, вирішального значення для перспектив генези українського IM FEзначення для перспектив генези українського історично-цивілізаційного фактора. IM FEісторично-цивілізаційного фактора. Свого часу В’ячеслав Липинський сфор- IM FEСвого часу В’ячеслав Липинський сфор- мулював мудру пораду: «Маючи в своїй на- IM FEмулював мудру пораду: «Маючи в своїй на- ції і Схід, і IM FEції і Схід, і Захід, IM FEЗахід, гаслом єдності та нашої національної індиві- IM FE гаслом єдності та нашої національної індиві- дуальності в собі весь час гармонізувати. Без IM FE дуальності в собі весь час гармонізувати. Без такої гармонізації ми гинемо як нація: підпа- IM FE такої гармонізації ми гинемо як нація: підпа- даємо IM FE даємо 19 З історії та теорії науки ня для постання України як повноцінної суве- ренної держави. Не слід цуратися ідеї повернення до влас- них витоків, до національних джерел. Вар- то ретельно осмислити уроки українського державотворення, відновити престиж націо- нальних цінностей. Саме з реалізацією таких завдань пов’язана надія на оздоровлення сус- пільства, на його згуртування, повернення в європейську сім’ю народів. Потрібно відроди- ти й модернізувати кращі національні традиції та цінності, визначити ієрархію національних інтересів і завдань, виробити адекватну ви- кликам сучасності загальнонаціональну ідео- логію, яка виявиться консолідуючим началом, консенсусом щодо напрямків і способів еволю- ціонування українського суспільства. Як зазначав Сергій Кримський, «полі тична нація – це український етнос плюс інші етноси, які визнають базову роль укра- їнських цінностей, визнають українську ідею» [14, с. 19]. Нашому суспільству слід скон- центрувати зусилля в напрямку досягнення консенсусу з приводу фундаментальних питань розвитку України, адже нація, яка не об’єднана спільним проектом майбутнього, втрачає життєздатність; натомість запліднен- ня національною ідеєю надає національному життю перспективу, динамізує потенціал на- ціональних цінностей. Джерела та література 1. Бек У. Что такое глобализация? Ошибки гло- бализма – ответы на глобализацию / пер. с нем. А. Григорьева и В. Седельника. Москва : Про- гресс-традиция, 2001. 303 с. 2. Валлерстайн И. Россия и капиталистичес- кая мир-экономика. Свободная мысль. 1996. № 5. С. 30–42. 3. Вейль С. Укорінення. Пролог до декларації обов’язків щодо людини. Вейль С. Укорінення. Лист до клірика. Київ, 1998. 298 с. 4. Гидденс Э. Ускользающий мир: как глоба- лизация меняет нашу жизнь. Москва : Весь мир, 2004. 120 с. 5. Гирц К. Интерпретация культур / пер. с англ. Москва : Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2004. 560 с. 6. Горбань Т. Ю. Еволюція ідеї національного самовизначення в українській суспільно-політич- ній думці кінця ХІХ – першої чверті ХХ століть. Київ : ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2010. 381 с. 7. Ионов И. Н., Хачатурян В. М. Теория циви- лизаций от античности до конца XIX века. Санкт- Петербург : Алетейя, 2002. 384 с. 8. Йонас Г. Принцип відповідальності. У по- шуках етики для технологічної цивілізації / пер. з нім. А. Єрмоленко, В. Єрмоленко. Київ : Лібра, 2001. 400 с. 9. Злобин Г. П. По ту сторону мечты: страницы американской литературы XX в. Москва : Худ. лит., 1985. 335 с. 10. Зубко Т. Етнічна ідентифікація, або Мрії про минуле. Політичний менеджмент. 2010. № 1. С. 88–95. 11. Киридон А. Європейська ідентичність: структурування смислового простору. Європей- ські історичні студії. 2015. № 2. С. 26–53. 12. Коннертон П. Як суспільства пам’ятають / пер. з англ. С. Шліпченко. Київ : Ніка-Центр, 2004. 180 с. 13. Крепон М. Європейські іншості / пер. з фр., післямова та прим. О. Йосипенко. Київ : Укр. центр духов. культури, 2011. 184 с. 14. Крымский С. Цель нашего существова- ния – вернуться в цивилизованный мир. Україна шукає свою ідентичність. Збірник статей. Київ : Поступ, 2004. С. 17–20. 15. Кубанські козаки ще у 20-му століт- ті ідентифікували себе як українці – демограф Вишневський. URL : https://www.radiosvoboda. org/a/28835334.html. 16. Кузьмук О. С. Псевдонаукові теорії етно- генезу українців та їхній вплив на суспільну свідомість. Стратегічні пріоритети. Науково- аналітичний щоквартальний збірник Національ- ного інституту стратегічних досліджень. 2009. № 2 (11). С. 110–116. 17. Липинський В. Релігія і Церква в історії України. Філадельфія : Обрій, 1925. 318 с. 18. Махній М. М. Homo ethnikos: психологія і культура. Чернігів : Видавець Лозовий В. М., 2012. 400 с. www.etnolog.org.ua IM FE життю перспективу, динамізує потенціал на IM FE життю перспективу, динамізує потенціал на ціональних цінностей. IM FE ціональних цінностей. Джерела та література IM FEДжерела та література У. Что такое глобализация? Ошибки гло IM FEУ. Что такое глобализация? Ошибки гло- IM FE- / пер. с IM FE/ пер. с нем. IM FEнем. Москв IM FE Москва IM FE а : Про IM FE : Про- IM FE - и капиталистичес IM FE и капиталистичес- IM FE - Свободная мысль IM FE Свободная мысль. 1996. № IM FE . 1996. № 5. IM FE 5. інення. Пролог до декларації IM FE інення. Пролог до декларації обов’язків щодо людини. IM FE обов’язків щодо людини. ВейльIM FE Вейль СIM FE С. IM FE . С. СIM FE С. С УкоріненнIM FE Укорінення. IM FE я. Укорінення. УкоріненнIM FE Укорінення. Укоріненн . Київ, 1998. 298IM FE . Київ, 1998. 298 с. IM FE с. Ускол IM FE Ускользающий мир: как глобаIM FE ьзающий мир: как глоба лизация меняет нашу жизнь. МоскваIM FE лизация меняет нашу жизнь. Москва : Весь мIM FE : Весь м рпретация культурIM FE рпретация культур 10. IM FE10. Зубко IM FEЗубко Т. IM FEТ. Етні IM FEЕтні про минуле. IM FEпро минуле. Політичний менеджмент IM FEПолітичний менеджмент С. IM FE С. 88–95 IM FE 88–95. IM FE . 11. IM FE 11. Киридо IM FE Киридо структурування смислового простору. IM FE структурування смислового простору. ські історичні студії IM FE ські історичні студії ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 6/2018 20 1. Bek U. (2001) Chto takoe globalizatsiya? Oshibki globalizma – otvety na globalizatsiyu [What is Globalization? The Errors of Globalism are the Responses to Globalization]. Moscow: Progress- traditsiya. 2. Vallerstayn I. (1996) Rossiya i kapitalistiches- kaya mir-ekonomika [Russia and the Capitalist World-Economy]. Svobodnaya mysl [Free Thought], no 5, pp. 30–42. 3. Veil S. (1998) Ukorinennia. Proloh do dekla- ratsii obovyazkiv shchodo liudyny [Taking root. The prologue to the Declaration of Human Rights Obli- gations]. Ukorinennia. Lyst do kliryka [Taking Root. Letter to a Clergyman]. Kyiv. 4. Giddens E. (2004) Uskolzayushchiy mir: kak globalizatsiya menyaet nashu zhizn [The Elusive World: How Globalization Reshapes Our Life]. Mos- cow: Ves mir. 5. Girts K. (2004) Interpretatsiya kultur [Interpre- tation of Cultures]. Moscow: Rossiyskaya politiches- kaya entsiklopediya (ROSSPEN). 6. Horban T. (2010) Evoliutsiya ideyi natsional- noho samovyznachennia v ukrayinskiy suspilno-poli- tychniy dumtsi kintsia XIX – pershoyi chverti XX sto- lit [Evolution of National Self-Determination Idea in Ukrainian Social and Political Thinking of the Late 19th to the First Quarter of the 20th Century]. Kyiv: IPiEND imeni I. F. Kurasa NAN Ukrayiny. References 19. Мацько Л. І. Функціональне поле україн- ської мови у структурах соціальної комунікації. Науково-інформаційний вісник. 2012. № 6 (83). С. 11–17. 20. Михальченко М. Українська національна ідея як стрижень духовного і політичного життя україн- ської політичної нації. Михальченко М., Скотний В., Бичко А. та ін. Духовне життя українського сус- пільства: теоретико-методологічні та онтологіч- ні проблеми розвитку : [колективна монографія у 3 кн.]. Київ ; Дрогобич, 2009. Кн. 1. 400 с. 21. Миллер А. И. «Украинский вопрос» в по- литике властей и русском общественном мнении (вторая половина ХІХ в.). Санкт-Петербург : Але- тейя, 2000. 260 с. 22. Мірчук І. Світогляд українського народу. Спроба характеристики. Філософія. Історія. По- літологія. Генеза. 1994. № 2. С. 87–95. 23. Новиченко И. Л. Тяжкое бремя содержания. Проблемы новейшей литературы США / под ред. К. А. Шаховой. Киев : Вища школа, 1981. С. 5–43. 24. Радевич-Винницький Я. Ідентичність і її мовний компонент у неодномовному суспіль- стві: українські реалії. Мова і суспільство. 2012. Вип. 2. С. 101–113. 25. Рикер П. Память, история, забвение / пер. c фр. Москва : Издательство гуманитарной литературы, 2004. 728 с. 26. Римаренко С. Самовизначення особи, на- ції, держави (етнополітологічний аналіз). [Моно- графія]. Київ : Юридична книга, 1999. 542 с. 27. Себайн Джордж Г., Торсон Томас Л. Істо- рія політичної думки / пер. з англ. Київ : Основи, 1997. 838 с. 28. Семененко И. С. Метаморфозы европей- ской идентичности. Полис. 2008. № 3. С. 80–96. 29. Серль Дж. Конструирование социальной реальности. Москва : Смысл, 2002. 145 с. 30. Ситник Г. Національні цінності як основа прогресивного розвитку особистості, суспільства, держави. Вісник НАДУ. 2004. № 2. С. 369–374. 31. Скринник М. Пантелеймон Куліш як реч- ник консервативної духовної традиції в Україні. Сучасність. 2001. № 5. С. 87–99. 32. Сміт Е. Д. Національна ідентичність / пер. з англ. П. Таращука. Київ : Основи, 1994. 224 с. 33. Степико М. Т. Буття етносу: витоки, сучас- ність, перспективи (філософсько-методологічний аналіз). Київ : Основи, 1998. 386 с. 34. Ткаченко В. Україна: навчитися жити ра- зом. День. 2010. № 231. 16 грудня. 35. Українці на теренах нинішньої Росії. Куди вони поділися? URL : https://www.radiosvoboda. org/a/28829946.html. 36. Федик О. Мова як духовний адекват світу (дійсності). Львів : Місіонер, 2000. 184 с. 37. Франко І. Поза межами можливого. Фран- ко І. Зібрання творів : у 50 т. Київ : Наукова дум- ка, 1986. Т. 45. Філософські праці. 574 с. 38. Фромм Э. Бегство от свободы. Москва : Флинта ; Московский психолого-социальный ин- ститут : Прогресс, 2006. 248 с. 39. Фромм Э. Психоанализ и религия; Искус- ство любить; Иметь или Быть? / пер. с англ. Киев : Ника-Центр, 1998. 400 с. 40. Яковец Ю. В. Глобализация и взаимодей- ствие цивилизаций. Москва : Экономика, 2003. 441 с. 41. Horovitz Donald L. Ethnic Identity. Ethnicity: Theory and Experience / еd. by N. Glazer, D. Moynihan. Cambridge (Mass.) : Cambridge University Press, 1975. Р. 114–120. www.etnolog.org.ua IM FE. 2012. IM FE. 2012. ть, история, забвение IM FEть, история, забвение / IM FE/ ельство гуманитарной IM FE ельство гуманитарной визначення особи, на IM FE визначення особи, на- IM FE - ції, держави (етнополітологічний аналіз). [Моно IM FE ції, держави (етнополітологічний аналіз). [Моно- IM FE - чна книга, 1999. 542 IM FE чна книга, 1999. 542 с. IM FE с. Г., Тор IM FE Г., Торсон Томас IM FE сон Томас Л IM FE Л. IM FE . Істо IM FE Істо- IM FE - я політичної думки IM FE я політичної думки / пер. з IM FE / пер. з англ. КIM FE англ. КиївIM FE иїв : ОсновIM FE : Основи, IM FE и, С IM FE С. IM FE . Мета IM FE Метаморфозы европейIM FE морфозы европей Полис IM FE Полис. 2008. №IM FE . 2008. № 3. С.IM FE 3. С. 80–96IM FE 80–96 вони поділися? URL IM FE вони поділися? URL org/a/28829946.html IM FE org/a/28829946.html 36. IM FE 36. Федик IM FE Федик О. IM FE О. Мова IM FE Мова (дійсності). Львів IM FE(дійсності). Львів : Місіо IM FE: Місіо 37. IM FE37. Франко IM FEФранко І IM FEІ. IM FE. Поза IM FE Поза межами можливого. IM FEмежами можливого. ко IM FEко І IM FEІ. IM FE. І. І IM FEІ. І Зібран IM FEЗібрання творів IM FEня творів : IM FE: у IM FEу 50 IM FE50 ка, 1986. Т. IM FEка, 1986. Т. 45. Філ IM FE45. Філософські праці. 574 IM FEософські праці. 574 38. IM FE38. Фромм IM FEФромм Э. Бегс IM FEЭ. Бегс Флинта IM FEФлинта ; Моск IM FE; Московский психолого-социальный ин IM FEовский психолого-социальный ин ститут IM FEститут : Прогр IM FE: Прогресс, 2006. 248 IM FEесс, 2006. 248 39. IM FE 39. Фромм IM FE Фромм ство любить; Иметь или Быть? / пер. с IM FE ство любить; Иметь или Быть? / пер. с Ника-Ц IM FE Ника-Ц 40. IM FE 40. ствие цивилизаций. Москва IM FE ствие цивилизаций. Москва 21 З історії та теорії науки 7. Ionov I., Khachaturian V. (2002) Teoriya tsyvilizatsiy ot antichnosti do kontsa XIX veka [The Theory of Civilizations from Antiquity to the Late XIXth Century]. Saint Petersburg: Aleteyya. 8. Yonas H. (2001) Pryntsyp vidpovidalnosti. U poshukakh etyky dlia tekhnolohichnoyi tsyvilizatsii [The Principle of Responsibility. In Search of Ethics for Technological Civilization]. Kyiv: Libra. 9. Zlobin G. (1985) Po tu storonu mechty: Stra- nitsy amerikanskoy literatury XX veka [Beyond the Dream: The Pages of 20th-Century American Litera- ture]. Moscow: Hudozhestvennaya literatura. 10. Zubko T. (2010) Etnichna identyfikatsiya, abo Mriyi pro mynule [Ethnic Identification, or Dreams on the Past]. Politychnyi menedzhment [Political Management], no 1, pp. 88–95. 11. Kyrydon A. (2015) Yevropeyska identych- nist: strukturuvannia smyslovoho prostoru [Euro- pean Identity: the Structuring of Semantic Space]. Yevropeyski istorychni studiyi [European Historical Studies], no. 2, pp. 26–53. 12. Connerton P. (2004) Yak suspilstva pamyata- yut [How Societies Remember]. Kyiv: Nika-Tsentr. 13. Crepon M. (2011) Yevropeyski inshosti [Eu- ropean Otherness]. Kyiv: Ukraynskyi tsentr du- khovnoyi kultury. 14. Krymskiy S. (2004) Tsel nashego sushchest- vovaniya – vernutsya v tsivilizovannyy mir [The Aim of Our Existence is the Returning to the Civi- lized World]. Ukrayina shukaye svoyu identychnist [Ukraine is Searching for Its Identity]. Kyiv: Postup, pp. 17–20. 15. Matusova O. (2017) Kubanski kozaky shche u 20-mu stolitti identyfikuvaly sebe yak ukrayintsi – demohraf Vyshnevskyi [Kuban Cossacks Defined Themselves as Ukrainians back in the 20th Century]. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/28835334. html (accessed 14 December 2018). 16. Kuzmuk O. (2009) Psevdonaukovi teoriyi et- nohenezu ukrayintsiv ta yikhniy vplyv na suspilnu svidomist [Pseudoscientific Theories of Ukrainians’ Ethnogenesis and Their Impact on Public Conscious- ness]. Stratehichni priorytety [Strategic Priorities], no. 2 (11), pp. 110–116. 17. Lypynskyi V. (1925) Relihiya i Tserkva v isto- riyi Ukrayiny [Religion and Church in the History of Ukraine]. Philadelphia: Obriyi. 18. Makhniy M. (2012) Homo ethnikos: psykholo- hiya i kultura [Homo Ethnikos: Psychology and Cul- ture]. Chernihiv: Lozovyi V. M. 19. Matsko L. (2012) Funktsionalne pole ukrayin- skoyi movy u strukturakh sotsialnoyi komunikatsiyi [The Functional Field of Ukrainian Language in Structures of Social Communications]. Naukovo-in- formatsiynyi visnyk [The Scientific Information Bul- letin], no. 6 (83), pp. 11–17. 20. Mykhalchenko M (2009). Ukrayinska nat- sionalna ideya yak stryzhen dukhovnoho i poli- tychnoho zhyttia ukrayinskoyi politychnoyi natsiyi [The Ukrainian National Idea as the Foundation of Spiritual and Political Life of Ukrainian Political Nation]. Dukhovne zhyttia ukrayinskoho suspilstva: teoretyko-metodolohichni ta ontolohichni problemy rozvytku [Spiritual Life of Ukrainian Society: Onto- logical, Theoretical, and Methodological Problems of Development]. Kyiv, Drohobych. 21. Miller A. (2000) “Ukrainskiy vopros” v poli- tike vlastey i russkom obshchestvennom mnenii (vtoraya polovina XIX veka) [“The Ukrainian Issue” in the Policy of the Authorities and the Russian Pub- lic Opinion (Second Half of the 19th Century)]. Saint Petersburg: Aleteyya. 22. Mirchuk I. (1994) Svitohliad ukrayinskoho narodu. Sproba kharakterystyky [A Worldview of Ukrainian People. An Attempt of Description]. Filosofiya. Istoriya. Politolohiya. Heneza [Philosophy. History. Politology. Genesis], # 2, pp. 87–95. 23. Novichenko I. (1981) Tiazhkoe bremia soder- zhaniya [A Huge Burden of Content]. Problemy noveyshey literatury SShA [The Problems of Contem- porary American Literature]. Kyiv: Vyshcha shkola, pp. 5–43. 24. Radevych-Vynnytskyi Ya. (2012) Identychnist i yiyi movnyi komponent u neodnomovnomu sus- pilstvi: ukrayinski realiyi [Identity and Its Language Component in a Non-Monolingual Society: A Ukrai- nian Reality]. Mova i suspilstvo [Language and Soci- ety], vol. 2, pp. 101–113. 25. Riker P. (2004) Pamiat, istoriya, zabvenie [Memory, History, Oblivion]. Moscow: Izdatelstvo gumanitarnoy literatury. 26. Rymarenko S. (1999) Samovyznachennia osoby, natsiyi, derzhavy (Etnopolitolohichnyi analiz) [Self-De- termination of Person, Nation and State (An Ethnopoli- tological Analysis)]. Kyiv: Yurydychna knyha. 27. Sabine George H., Thorson Thomas L. (1997) Istoriya politychnoyi dumky [The History of Political Theory]. Kyiv: Osnovy. 28. Semenenko I. (2008) Metamorfozy evropeys- koy identichnosti [Metamorphoses of European Iden- tity]. Polis, no. 3, pp. 80–96. 29. Searl J. (2002) Konstruirovanie sotsialnoy realnosti [The Construction of Social Reality]. Mos- cow: Smysl. 30. Sytnyk H. (2004) Natsionalni tsinnosti yak os- nova prohresyvnoho rozvytku osobystosti, suspilstva, derzhavy [National Values as the Foundation of Pro- fessional Development of Person, Society and State]. Visnyk NADU [NADU Bulletin], no. 2, pp. 369–374. 31. Skrynnyk M. (2001) Panteleymon Kulish yak rechnyk konservatyvnoyi dukhovnoyi tradytsiyi v Ukrayini [Panteleymon Kulish as a Representative www.etnolog.org.ua IM FE[Eu IM FE[Eu- IM FE- ropean Otherness]. Kyiv: Ukraynskyi tsentr du IM FEropean Otherness]. Kyiv: Ukraynskyi tsentr du- IM FE- 4) Tsel nashego sushchest IM FE 4) Tsel nashego sushchest- IM FE - tsya v tsivilizovannyy mir [The IM FE tsya v tsivilizovannyy mir [The Aim of Our Existence is the Returning to the Civi IM FE Aim of Our Existence is the Returning to the Civi- IM FE - Ukrayina shukaye svoyu identychnist IM FE Ukrayina shukaye svoyu identychnist [Ukraine is Searching for Its Identity]. Kyiv: Postup, IM FE [Ukraine is Searching for Its Identity]. Kyiv: Postup, O. (201 IM FE O. (2017) IM FE 7) Kubanski kozaky shche IM FE Kubanski kozaky shche i identyfikuvaly sebe yak ukrayintsiIM FE i identyfikuvaly sebe yak ukrayintsi [Kuban Cossacks Defined IM FE [Kuban Cossacks Defined Themselves as Ukrainians back in the 20thIM FE Themselves as Ukrainians back in the 20th CenturIM FE Centur https://www.radiosvoboda.org/a/28835334.IM FE https://www.radiosvoboda.org/a/28835334. ber 2018).IM FE ber 2018). Psevdonaukovi teoriyi etIM FE Psevdonaukovi teoriyi et Mirchu IM FE Mirchu narodu. Sproba kharakterystyky [A Worldview IM FE narodu. Sproba kharakterystyky [A Worldview of Ukrainian People. An Attempt of Description]. IM FE of Ukrainian People. An Attempt of Description]. Filosofiya. Istoriya. Politolohiya. Heneza IM FEFilosofiya. Istoriya. Politolohiya. Heneza History. Politology. Genesis], # 2, pp. 87–95. IM FEHistory. Politology. Genesis], # 2, pp. 87–95. 23. IM FE23. Novich IM FENovichenko IM FEenko I. (198 IM FEI. (1981) Tiazhkoe bremia soder IM FE1) Tiazhkoe bremia soder zhaniya [A IM FEzhaniya [A Huge Bu IM FEHuge Burden of Content]. IM FErden of Content]. noveyshey literatury SShA IM FEnoveyshey literatury SShA porary American Literature]. Kyiv: Vyshcha shkola, IM FEporary American Literature]. Kyiv: Vyshcha shkola, pp. IM FEpp. 5–43. IM FE5–43. 2 IM FE 24. IM FE 4. Radevyc IM FE Radevyc i yiyi movnyi komponent u neodnomovnomu sus IM FE i yiyi movnyi komponent u neodnomovnomu sus pilstvi: ukrayinski realiyi [Identity and Its Language IM FE pilstvi: ukrayinski realiyi [Identity and Its Language Component in a Non-Monolingual Society: A IM FE Component in a Non-Monolingual Society: A nia IM FE nia ISSN 01306936 * Народ На творчість та етНоЛоГія* 6/2018 22 of the Conservative Spiritual Tradition in Ukraine]. Suchasnist [Modernity], no 5, pp. 87–99. 32. Smith Anthony D. (1994) Natsionalna iden- tychnist [The National Identity]. Kyiv : Osnovy. 33. Stepyko M. (1998) Buttia etnosu: vytoky, su- chasnist, perspektyvy (filosofsko-metodolohichnyi analiz) [The Existence of Ethnic Group: Origin, Mo- dernity, Prospects (A Philosophical and Methodologi- cal Analysis)]. Kyiv : Osnovy. 34. Tkachenko V. (2010) Ukrayina: navchytysia zhyty razom [Ukraine: To Learn How to Hive Togeth- er]. Den [The Day], no. 231, December 16, 2010. 35. Shchur M. (2017) Ukrayintsi na terenakh nynishnioyi Rosiyi. Kudy vony podilysia? [The Ukrai- nians within the Territory of Modern Russia. What Has Become of Them?]. URL : https://www.radiosvoboda. org/a/28829946.html (accessed 14 December 2018). 36. Fedyk O. (2000) Mova yak dukhovnyi adekvat svitu (diysnosti) [Language as a Spiritual Adequacy of the World (Reality)]. Lviv : Misioner. 37. Franko I. (1986) Poza mezhamy mozhlyvoho [Beyond the Realm of Possibility]. Franko I. Zibran- nia tvoriv: u 50 tomah. Tom 45. [The Complete Works of Ivan Franko in 50 Volumes. Vol. 45]. Kyiv : Nau- kova dumka. 38. Fromm E. (2006) Begstvo ot svobody [Escape from Freedom]. Moscow : Flinta, Moskovskiy psik- hologo-sotsialnyy institut, Progress. 39. Fromm E. (1998) Psihoanaliz i religiya; Iskusstvo liubit; Imet ili Byt? [Psychoanalysis and Re- ligion; The Art of Loving; To Have or to Be?]. Kyiv : Nika-Tsentr. 40. Yakovets Yu. (2003) Globalizatsia i vzaimodeystvie tsivilizatsiy [Globalization and Inter- action of Civilizations]. Moscow : Ekonomika. 41. Horovitz Donald L. (1975) Ethnic Identity. Eth- nicity: Theory and Experience. Cambridge (Mass.) : Cambridge University Press, pp. 114–120. Summary Most clearly, globalization manifests its principles in the economic sphere and in the sphere of consumption, as it integrates national economies on the basis of the global division of labor. Moreover, globalization homogenizes consumer benchmarks, imposes consumer models and statuses on the mass consciousness. Generally, it accelerates the processes of integration and interdependence. Therefore the world economy and the sphere of consumption acquire a systemic integrity. A modern globalized society is also characterized by a gradual erosion of the political sphere. On the one hand, it is determined with the excessive indifference of citizens to political processes and the simulation of their choice, which is caused by the symbiosis of liberal democratic and bureaucratic rule, and on the other hand this is because of the fact that political institutions have lost their primary role. Therefore, in a political sense, our globalized society becomes more and more amorphous and fragmented. Ethnic origin is a reflection of how a person realizes own ethnic identity, shares a common history and the affinity of common ideas and behavior. Ethnic identity appeals to family and territorial ties, affects collective memory and a sense of social consciousness. Therefore, it is logically that ethnicity creates the cumulative effect necessary for the formation of solidarity within the nation. The ethnic component becomes a priority both when political mechanisms are discredited, and institutions of power fail to meet the cultural needs of citizens. Ethnicity is the most effective tool for social and political mobilization in times of crisis and in a transitional state of society. However, in the face of globalization, ethnicity deals with a much stronger opponent than the imperfection of a separate political system; therefore, there is a need for ideological and philosophical support for ethnicity in its struggle against the leveling, destructive and barbarian effects of globalization. Keywords: ethnic identity, primordialism, globalization, megatrends of modern social development, national consolidation, national idea. www.etnolog.org.ua IM FE nicity: Theory and Experience IM FE nicity: Theory and Experience dge University Press, pp. IM FE dge University Press, pp. Summary IM FESummary Most clearly, globalization manifests its principles in the economic sphere and in the sphere of consumption, IM FE Most clearly, globalization manifests its principles in the economic sphere and in the sphere of consumption, as it integrates national economies on the basis of the global division of labor. Moreover, globalization IM FE as it integrates national economies on the basis of the global division of labor. Moreover, globalization homogenizes consumer benchmarks, imposes consumer models and statuses on the mass consciousness. IM FE homogenizes consumer benchmarks, imposes consumer models and statuses on the mass consciousness. Generally, it accelerates the processes of integration and interdependence. Therefore the world economy and IM FE Generally, it accelerates the processes of integration and interdependence. Therefore the world economy and the sphere of consumption acquire a systemic integrity.IM FE the sphere of consumption acquire a systemic integrity.IM FE A modern globalized society is also characterized by a gradual erosion of the political sphere. On the one IM FE A modern globalized society is also characterized by a gradual erosion of the political sphere. On the one hand, it is determined with the excessive indifference of citizens to political processes and the simulation of IM FE hand, it is determined with the excessive indifference of citizens to political processes and the simulation of their choice, which is caused by the symbiosis of liberal democratic and bureaucratic rule, and on the other IM FE their choice, which is caused by the symbiosis of liberal democratic and bureaucratic rule, and on the other hand this is because of the fact that political institutions have lost their primary role. Therefore, in a political IM FE hand this is because of the fact that political institutions have lost their primary role. Therefore, in a political sense, our globalized society becomes more and more amorphous and fragmented.IM FE sense, our globalized society becomes more and more amorphous and fragmented.

Етнічність в епоху глобалізації

Репозитарії

Схожі ресурси