Чорнобильська катастрофа та аналіз нормативно-правової бази з питань соціального захисту учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (грудень 1991–2010 рр.)
Мета статті – здійснити системний аналіз нормативно-правової бази з питань соціального захисту учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що була впроваджена у правове поле Української держави, починаючи з грудня 1991 по 2010 рр. У статті використано комплекс історичних методів, зо...
Saved in:
| Published in: | Краєзнавство |
|---|---|
| Date: | 2023 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2023
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202632 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Чорнобильська катастрофа та аналіз нормативно-правової бази з питань соціального захисту учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (грудень 1991–2010 рр.) / О. Бойко // Краєзнавство. — 2023. — № 3-4. — С. 137-146. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860256629298036736 |
|---|---|
| author | Бойко, О. |
| author_facet | Бойко, О. |
| citation_txt | Чорнобильська катастрофа та аналіз нормативно-правової бази з питань соціального захисту учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (грудень 1991–2010 рр.) / О. Бойко // Краєзнавство. — 2023. — № 3-4. — С. 137-146. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Краєзнавство |
| description | Мета статті – здійснити системний аналіз нормативно-правової бази з питань соціального захисту учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що була впроваджена у правове поле Української держави, починаючи з грудня 1991 по 2010 рр. У статті використано комплекс історичних методів, зокрема аналізу, порівняння, ретроспективи тощо. З’ясовано, що незважаючи на велику кількість різноманітних публікацій щодо Чорнобильської катастрофи та подолання її наслідків, проблематика системного аналізу нормативно-правової бази з питань соціального захисту учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС залишається ще поки малодослідженою. Показано, що джерельною базою дослідження є системоутворюючі закони Верховної Ради України, постанови Кабінету Міністрів України, накази профільних Міністерств щодо соціального захисту ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи. Доведено, що аварія на Чорнобильській АЕС стала найбільшою техногенною катастрофою в історії людства та негативно вплинула на суспільно-політичний, економічний та етнокультурний розвиток України. З’ясовано, що у ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС внаслідок великих і малих доз радіоактивного опромінення суттєво погіршився стан здоров’я, який негативно позначився на їх працездатності й відповідно вимагав посилення соціального захисту ліквідаторів з боку Української держави. Виявлено, що основні системоутворюючі акти законодавства України (закони Верховної Ради України, постанови Кабінету Міністрів України, накази профільних Міністерств) посприяли визначенню офіційного статусу ліквідаторів наслідків техногенної катастрофи на Чорнобильській АЕС та покращенню їхнього соціального захисту.
The purpose of the study is to briefly analyze the causes, the course and the consequences of the Chornobyl disaster and to carry out a systematic analysis of the legal framework on the social protection of the participants of the Chernobyl disaster elimination, which was implemented in the legal field of the Ukrainian state from December 1991 to 2010. In The article used a set of historical methods, including analysis, comparison, retrospectives, etc. It has been found out that despite the large number of various publications on the Chornobyl disaster and overcoming its consequences, the problems of systematic analysis of the legal framework on social protection ofparticipants of the consequences of the Chernobyl disaster remains unclear. It is shown that the source base of the research is the system-forming laws of the Verkhovna Rada of Ukraine, the Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine, the orders of the profile Ministries on social protection of the liquidators of the consequences of the Chornobyl disaster. It is proved that the accident at the Chornobyl NPP became the biggest man-made catastrophe in the history of mankind and had a negative impact on the socio-political, economic and ethno-cultural development of Ukraine. It was found out that the liquidators of the consequences of the accident at the Chernobyl nuclear power plant due to the large and small doses of radioactive radiation significantly worsened the state of health, which negatively affected their efficiency and accordingly demanded increased social protection of the liquidators by the Ukrainian state. It is revealed that the main system-forming acts of the legislation of Ukraine (laws of the Verkhovna Rada of Ukraine, resolutions of the Cabinet of Ministers of Ukraine, orders of the profile Ministries) contributed to determining the official status of the liquidators of the consequences of the technogenic catastrophe at the Chernobyl nuclear power plant and improving their social protection.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:49:57Z |
| format | Article |
| fulltext |
137
DOI 10.15407/kraieznavstvo2023.03-04.137
УДК 94(477) «19/20»
Олександр Бойко (м. Переяслав)
аспірант кафедри історії та культури України
Університету Григорія Сковороди в Переяславі
E-mail: boykoas414@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7806-3341
Чорнобильська катастрофа та аналіз нормативно-
правової бази з питань соціального захисту учасників
ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (грудень 1991–2010 рр.)
Мета статті – здійснити системний аналіз нормативно-правової бази з питань соціального
захисту учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що була впроваджена у пра-
вове поле Української держави, починаючи з грудня 1991 по 2010 рр. У статті використано ком-
плекс історичних методів, зокрема аналізу, порівняння, ретроспективи тощо. З’ясовано, що
незважаючи на велику кількість різноманітних публікацій щодо Чорнобильської катастрофи та
подолання її наслідків, проблематика системного аналізу нормативно-правової бази з питань
соціального захисту учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС залишається ще
поки малодослідженою. Показано, що джерельною базою дослідження є системоутворюючі
закони Верховної Ради України, постанови Кабінету Міністрів України, накази профільних Міні-
стерств щодо соціального захисту ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи. Доведено,
що аварія на Чорнобильській АЕС стала найбільшою техногенною катастрофою в історії люд-
ства та негативно вплинула на суспільно-політичний, економічний та етнокультурний розвиток
України. З’ясовано, що у ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС внаслідок великих і
малих доз радіоактивного опромінення суттєво погіршився стан здоров’я, який негативно позна-
чився на їх працездатності й відповідно вимагав посилення соціального захисту ліквідаторів з
боку Української держави. Виявлено, що основні системоутворюючі акти законодавства України
(закони Верховної Ради України, постанови Кабінету Міністрів України, накази профільних Мі-
ністерств) посприяли визначенню офіційного статусу ліквідаторів наслідків техногенної ката-
строфи на Чорнобильській АЕС та покращенню їхнього соціального захисту.
Ключові слова: Україна, Чорнобильська техногенна катастрофа, соціальний захист лікві-
дації наслідків на Чорнобильській АЕС, нормативно-правова база з питань соціального захисту
ліквідаторів.
Oleksander Boiko (Pereiaslav, Ukraine)
а post graduate student of Department of History
and Culture of Ukraine,
Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav
E-mail: boykoas414@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7806-3341
Chernobyl catastrophe and the analysis of the regulatory
framework on the issues of social protection of participants
in the elimination of the consequences of the chernobyl
accident (december 1991–2010)
The purpose of the study is to briefly analyze the causes, the course and the consequences of the
Chornobyl disaster and to carry out a systematic analysis of the legal framework on the social protection
of the participants of the Chernobyl disaster elimination, which was implemented in the legal field of the
Ukrainian state from December 1991 to 2010. In The article used a set of historical methods, including
https://orcid.org/0000-0001-7806-3341
3-4’2023 К Р А Є З Н А В С Т В О
138
Чорнобильська техногенна катастрофа – най-
більше екологічне лихо ХХ ст., яке трапилося
26 квітня 1986 р., коли під час недолугих екс-
периментів обслуговуючого персоналу вибух-
нув ядерний реактор четвертого енергетичного
блоку Чорнобильської атомної електростанції
(далі – ЧАЕС). Внаслідок цього вибуху розпоча-
лася пожежа й відбувся величезний викид радіа-
ції в атмосферу та навколишнє середовище. Ра-
діоактивний пил, який утворився під час аварії
на ЧАЕС, згодом був перенесений вітром до
країн Північної, Центральної та Південно-Схід-
ної Європи. Проте найбільше нашкодила Чор-
нобильська техногенна катастрофа Україні та її
громадянам, оскільки велика частина території
тією чи іншою мірою була забруднена радіо-
активними викидами. Внаслідок створення ка-
рантинної, так званої 30-ти кілометрової зони,
мешканці цієї території були переселені в інші
регіони, а дефініції «Чорнобиль», «чорнобильці»,
«ліквідатори», «зона» та інші міцно увійшли у
повсякдення мільйонів українців. Вже понад
три десятиліття Україна живе з цією проблемою
й хоча біль втрат з часом дещо вгамовується, але
тематика Чорнобильської техногенної катастро-
фи завжди залишається на часі й потребує по-
дальших фахових досліджень.
Наукова новизна заявленої теми полягає у
тому, що вперше була системно проаналізовано
законодавчу базу щодо соціального захисту учас-
ників ліквідації наслідків техногенної катастрофи
на ЧАЕС. Мета дослідження полягає у стислому
аналізі причин, перебігу і наслідків Чорнобиль-
ської катастрофи та системному аналізі норма-
тивно-правової бази з питань соціального захисту
учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що
була впроваджена у правове поле Української
держави починаючи з 19 грудня 1991 р. і по 2010
рік.
Виходячи з окресленої мети, визначені такі
основні завдання: 1) лаконічно проаналізувати
історіографічну та джерельну базу дослідження;
2) показати, що аварія на ЧАЕС стала найбіль-
шою техногенною катастрофою в історії людства
та негативно вплинула на суспільно-політичний,
економічний та етнокультурний розвиток Украї-
ни; 3) з’ясувати, що у ліквідаторів наслідків ава-
рії на ЧАЕС внаслідок великих і малих доз радіо-
активного опромінення та інших негативних
факторів суттєво погіршився стан здоров’я, який
у свою чергу, негативно позначився на їх праце-
здатності й тому відповідно вимагав посилення
соціального захисту ліквідаторів з боку укра-
їнської держави; 4) провести системний аналіз
законів Верховної Ради України, постанов Кабі-
нету Міністрів України, наказів профільних Мі-
ністерств щодо соціального захисту учасників
ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; 5) підвести
підсумки дослідження.
Розпочинаючи стислий аналіз історіографіч-
них напрацювань прямо і опосередковано при-
свячених чорнобильській темі, нами з’ясовано,
що, незважаючи на велику кількість різноманіт-
них публікацій (наукових, науково-публіцистич-
них, документально-публіцистичних, науково-
інформаційних, довідкових, популярних та ін.)
analysis, comparison, retrospectives, etc. It has been found out that despite the large number of various
publications on the Chornobyl disaster and overcoming its consequences, the problems of systematic
analysis of the legal framework on social protection of participants of the consequences of the Chernobyl
disaster remains unclear. It is shown that the source base of the research is the system-forming laws of
the Verkhovna Rada of Ukraine, the Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine, the orders of the
profile Ministries on social protection of the liquidators of the consequences of the Chornobyl disaster.
It is proved that the accident at the Chornobyl NPP became the biggest man-made catastrophe in the
history of mankind and had a negative impact on the socio-political, economic and ethno-cultural devel-
opment of Ukraine. It was found out that the liquidators of the consequences of the accident at the Cher-
nobyl nuclear power plant due to the large and small doses of radioactive radiation significantly worsened
the state of health, which negatively affected their efficiency and accordingly demanded increased social
protection of the liquidators by the Ukrainian state. It is revealed that the main system-forming acts of
the legislation of Ukraine (laws of the Verkhovna Rada of Ukraine, resolutions of the Cabinet of Ministers
of Ukraine, orders of the profile Ministries) contributed to determining the official status of the liquidators
of the consequences of the technogenic catastrophe at the Chernobyl nuclear power plant and improving
their social protection.
Key words: Ukraine, Chornobyl technogenic catastrophe, social protection of consequences at Chor-
nobyl NPP, legal framework on social protection of liquidators.
Олександр Бойко
139
Чорнобильська катастрофа та аналіз нормативно-правової бази з питань
соціального захисту учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (грудень 1991–2010 рр.)
щодо Чорнобильської катастрофи та подолання
її наслідків, проблематика системного аналізу
нормативно-правової бази з питань соціального
захисту учасників ліквідації наслідків аварії на
ЧАЕС залишається поки ще, на превеликий
жаль, малодослідженою. З великого масиву так
званої чорнобильської літератури треба виокре-
мити фундаментальну колективну монографію
фахової спільноти вчених і спеціалістів багатьох
організацій та установ України, що брали без-
посередню участь у ліквідації техногенної ката-
строфи, а наступні роки здійснювали практичні
заходи та наукові дослідження, спрямовані на
пом’якшення її наслідків, під назвою «Чорно-
бильська катастрофа» російською1 та українсь-
кою2 мовами за редакцією академіка НАН Украї-
ни В. Г. Бар’яхтара. Також слід відзначити нау-
ково-публіцистичну монографію «Чернобыль:
Катастрофа. Подвиг. Уроки и выводы»3 та серію
книжкових видань з 1995 р. під загальною наз-
вою «Чорнобиль і соціум», яку готує та оприлюд-
нює Центр соціальних експертиз Інституту соці-
ології НАН України.4 Деякі аспекти заявленої
проблематики висвітлює у своїх працях Н. Бара-
новська5,6 ; О. Гусєв7; Б. Яковлєв В. Волович,
В. Попович8; В. Комар9; Т. Кузьменко10;11; І. Мар-
тинюк, Н. Соболєва1212 та інші.
Разом з тим питання системного аналізу за-
конів Верховної Ради України, постанов Кабі-
нету Міністрів України, наказів профільних
Міністерств щодо соціального захисту учасни-
ків ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС залиша-
ється ще недостатньо вивчений і тому потребує
фахового опрацювання.
Джерельною базою дослідження є системо-
утворюючі закони Верховної Ради України, по-
станови Кабінету Міністрів України, накази
профільних Міністерств, які прямо і опосеред-
ковано стосуються соціального захисту ліквіда-
торів наслідків Чорнобильської техногенної
катастрофи13; 14.
Союз Радянських Соціалістичних Республік
(далі СРСР) був світовою наддержавою і праг-
нув здолати своїх «буржуазно-капіталістичних
опонентів», насамперед, Сполучені Штати Аме-
рики та їх союзників по НАТО. Для реалізації
нав’язливих гегемонічних планів СРСР потре-
бував великих потужностей, ресурсів і дешевої
електричної енергії.
З цією метою Рада Міністрів СРСР своєю по-
становою від 29 вересня 1966 р. затвердила план
введення в країні Рад протягом 1966–1977 рр.
атомних електростанцій (далі – АЕС) з ядер-
ними енергетичними реакторами РВПК (реактор
1Бар’яхтар В. Г. Чернобыльская катастрофа. Киев: Наукова думка, 1995. 560 с.
2Бар’яхтар В. Г. Чорнобильська катастрофа.Київ, Наукова думка, 1996. 576 с.
3Дьяченко А.А., Гробовой И.Д., Ильин Л.Н.. Чернобыль: Катастрофа. Подвиг. Уроки и выводы. Москва:
Интер-Весы, 1995. 784 с.
4Саєнко Ю.І., Ю.О. Привалов Ю.О. Постчорнобильський соціум: 20 років по аварії. Київ.: ПЦ «Фоліант»,
2005. 232 с.
5Барановська Н. П. Соціальні та економічні наслідки Чорнобильської катастрофи. Київ, 2001. 96 с.
6Барановська Н. П. Суспільний вимір Чорнобильської катастрофи. // Український історичний журнал.
2006. № 2. С. 129–145
7Гусєв О. Ключ аварійного захисту (Чорнобильська АЕС на зламі тисячоліть). Київ. Видавничий центр
«ДрУк», 2001. 272 с.
8Яковлєв, Б. С. Волович, В. І., Попович, В. В. Учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС як соціальна
група. Київ. Чорнобильінтерінформ, 1997. 84 с.
9Комар В. В. Чорнобильська катастрофа: історичні аспекти, соціальні наслідки. Житомир, 1999. 32 с.
10Кузьменко Т. Два постчорнобильські десятиліття: соціальний статус учасників ліквідації аварії на
ЧАЕС. Постчорнобильський соціум.: 20 років по аварії. Чорнобиль і соціум (Випуск 11). Київ, 2005. С. 53–75.
11Кузьменко Т. Соціальний портрет ліквідаторів. Чорнобиль і соціум. Соціально-психологічний моніто-
ринг умов життя та діяльності соціальних груп, потерпілих від Чорнобильської аварії: порівняльний аналіз
та рекомендації (Вип. 7). Київ, Стилос, 2001. С. 17–63.
12Мартинюк І., Соболєв Н. Чорнобиль як соціальна та життєва проблема: соціологічний і соціально-
психологічний аспекти. Постчорнобильський соціум: 20 років по аварії. Чорнобиль і соціум (Випуск 11).
Київ, 2005. С. 39–52.
13Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС,. Збірник за-
конів та нормативних документів. Харків: Золоті сторінки, 2001. 200 с.
14Пашутинський Є. К. Чорнобильська катастрофа та подолання її наслідків: Нормативні документи,
2007. Київ, КНТ, 312 с.
великої потужності, канальний) – 1000, загаль-
ною потужністю 8 млн квт. Одну з них було
заплановано побудувати на землях Білорусько-
Українського Полісся, близько 110 км на північ
від Києва й 12 км на північний захід від Чорно-
биля (Київська обл.). Будівництво ЧАЕС роз-
почалося у 1970 р. і тривало більше 15 років
(перший енергоблок ввели в експлуатацію в
1977 р., другий – у 1978 р., третій і четвертий
відповідно у 1981 р. і 1983 р.). Планувалося
також побудувати п’ятий і шостий енергоблоки
(третя черга) у 1986 р., але у зв’язку з катастро-
фою, будівництво було зупинено. Фахівці не-
одноразово зазначали, що ЧАЕС було збудовано
без достатнього врахування геолого-географіч-
них, екологічних і соціальних факторів15.
У СРСР діяла планова економіка, яка у свою
чергу, мала всіляко виконувати постанови кому-
ністичної партії та їх лідерів. Будівництво пер-
шої черги ЧАЕС (перший і другий енергоблоки)
здійснювалося пришвидшеними темпами та з де-
якими порушеннями будівельних норм. Такий ав-
рал пояснювався намірами чиновників Міністер-
ства енергетики та електрифікації СРСР запу-
стити перший енергоблок ЧАЕС імені В.І. Леніна
саме до 60-ї річниці так званої «Великої Жовтне-
вої соціалістичної революції» й відповідно отри-
мати за це державні нагороди та премії.
Проте, з офіційним відкриттям ЧАЕС, внас-
лідок неналежного технічного рівня, не завжди
адекватної технологічної дисципліни персоналу
тощо, почали виникати проблеми, пов’язані без-
посередньо з надійністю і безпечністю експлуа-
тації АЕС16.
Зрештою, перший дзвінок продзвенів у ве-
ресні 1982 р., коли на першому енергоблоці
ЧАЕС трапилася серйозна аварія, яка супровод-
жувалася руйнуванням технологічних каналів і
радіоактивними викидами в атмосферу. Аналіз
цієї аварії був проведений державною комісією
суто формально, винних не було покарано, а не-
доліки у роботі РВПК не було усунено. Разом
з тим, у цьому звіті було вказано, що найвищі
чиновники профільного Міністерства дозволя-
ють проводити різноманітні випробування та не
регламентні роботи у нічний час і це може бути
небезпечним для подальшого функціонування
ЧАЕС17 .
Минуло три с половиною роки і під час
чергового нічного «експерименту» на четвер-
тому енергоблоці техніка не витримала і тра-
пилася величезна біда, яка стала катастрофою
всепланетарного масштабу. Радіоактивна хма-
ра пронеслася радіаційним циклоном над Укра-
їною, Білоруссю, Литвою, Латвією, Польщею,
Швецію, Норвегією, а дещо згодом досягла те-
ренів Німеччини, Нідерландів, Бельгії. Загалом
нищівні дії ядерного смерчу простежувалися
на всіх географічних напрямках: північному,
північно-східному і південно-західному. Проте
не лише вся Європа (за винятком Іспанії і Пор-
тугалії) була забруднена радіаційними опа-
дами.
Масштаби технічної катастрофи мали між-
континентальний характер, оскільки Чорнобиль-
ська радіація досягла територій Китаю, Японії,
США та інших країн і навіть залишила свій слід
в Антарктиді18. Загалом, наслідки цієї глобаль-
ної аварії могли бути ще жахливішими, якби не
героїчні зусилля пожежників, які зуміли спо-
чатку локалізувати (зупинивши розповсюджен-
ня пожежі в бік третього енергоблоку), а й зго-
дом – приборкати вогняну стихію. Саме завдяки
рішучим і професійним діям воєнізованої по-
жежної охорони ЧАЕС й інших підрозділів,
пожежу на покрівлях ЧАЕС у 6 годині 35 хви-
лин 26 квітня 1986 р. було ліквідовано. Усі по-
жежники, які першими розпочали боротьбу з
пожежею, отримали великі дози радіоактивного
опромінення. Вже наступного дня, 27.04.1986 р.
19 постраждалих вогнеборців були доставлені
до Москви на лікування. На превеликий жаль,
шістьох лікарям не вдалось врятувати. Це: лей-
тенанти В. Правик і В. Кібенок, старші сер-
жанти В. Ігнатенко, В. Тішура, М. Титенок, і
сержант М. Ващук19.
15Бар’яхтар В. Г. Чорнобильська катастрофа. Київ, Наукова думка, 1996.. 15 с.
16Вовченко В., Варфоломеева Т., Малышко Н., Стеценко М. Чернобыльская катастрофа и права человека
(К 17-й годовщине аварии на Чернобыльской АЭС). Заключительный акт независимого расследования об-
стоятельств Чернобыльской катастрофы и ее последствий. Киев, 2003. 7 с.
17Вовченко В., Варфоломеева Т., Малышко Н., Стеценко М. Чернобыльская катастрофа и права человека
(К 17-й годовщине аварии на Чернобыльской АЭС). Заключительный акт независимого расследования
обстоятельств Чернобыльской катастрофы и ее последствий. Киев, 2003. 10 с.
18Миколюк В.М. Чорнобильська катастрофа. В документах, фактах та долях людей. Видання друге,
доопрацьоване. Київ: «Азимут Україна», 2006. C. 11–12.
3-4’2023 К Р А Є З Н А В С Т В О
140
Олександр Бойко
Найбільш опроміненою та однією з найчи-
сельніших категорій населення, що постражда-
ла від катастрофи, є учасники ліквідації наслід-
ків аварії на ЧАЕС.
За деякими оцінками впродовж перших чо-
тирьох років (1986–1989) у роботах, пов’язаних
з подоланням катастрофи, було задіяні більше
600 тис. осіб. Хоча ступінь участі ліквідаторів у
радіаційно-небезпечних роботах варіювався від
короткочасного відвідування 30-ти кілометрової
зони до тривалої роботи у безпосередній близь-
кості до зруйнованого реактора, забруднених
приміщень ЧАЕС тощо, але все це безпосеред-
ньо (прямо і опосередковано) відобразилося на
їх здоров’ї та самопочутті20.
Українськими вченими встановлено, що
учасники ліквідації наслідків аварії – це чис-
ленна на надзвичайно різнорідна група, перш за
все за умовами та дозами зовнішнього та внут-
рішнього опромінення, а також за віком, статтю,
професією, вихідним станом здоров’я тощо.
В Україні проживає понад 180 тис. учасників
ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Дослідники
за умовами опромінення, рівнями радіаційних
доз розділяють їх на три групи. До першої групи
нале- жить переважно оператори четвертого
енергоблоку ЧАЕС, чергові та допоміжний пер-
сонал турбінного залу й пожежники. Усі вони
постра-ждали від рівномірного гамма та бета-
випромінювання й у них лікарі діагностували
гостру променеву хворобу21.
Друга група ліквідаторів є найчисельнішою,
оскільки охоплює основний масив учасників
ліквідації наслідків аварії всіх після аварійних
років. Серед них найбільш потерпілими є лікві-
датори 1986–1987 рр., внаслідок радіоактивного
опромінення у них розвинувся синдром вегета-
тивної дистонії.
До третьої групи учасників ліквідації на-
слідків аварії науковці відносять осіб, які три-
валий час (роки) працюють у 30-ти кіломет-
ровій зоні, починаючи з 1986–1987 рр. Загалом,
вони зазнали пролонгованого впливу малих рів-
нів радіації за умов специфічного ритму опро-
мінення (враховуючи вахтовий метод роботи
більшості з них), страждають на хвороби нер-
вової системи і органів чуття, органів травлення
та кровообігу22.
У ліквідаторів наслідків Чорнобильської ка-
тастрофи внаслідок великих і малих доз радіо-
активного опромінення й інших негативних
факторів суттєво погіршився стан здоров’я,
який, у свою чергу, негативно позначився на їх
працездатності й тому відповідно вимагав по-
силення соціального захисту ліквідаторів з боку
держави. На жаль, в СРСР соціальний захист
пересічної людини ніколи не був серед пріори-
тетів тоталітарного режиму. Лише через 5 років
після техногенної катастрофи, 12.05.1991 р. був
на офіційному рівні задекларований Закон СРСР
«Про соціальний захист громадян, які постраж-
дали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,
тоді як у радянській Україні він був введений у
дію Постановою Верховної Ради УРСР дещо
раніше, а саме – 28.02.1991 р.
З відновленням Української державності у
1991 р. питання проблеми соціального захисту
учасників наслідків техногенної катастрофи та
постраждалих від неї, незважаючи на численні
негаразди перших років незалежності, стали
на порядок денний українських можновладців.
Оскільки, згідно статті 1 Конституції України:
«Україна є суверенна і незалежна, демократич-
на, соціальна, правова держава»23, вітчизняні
високопосадовці мусили тією чи іншою мірою
виконувати задекларовані ними принципи. З цією
метою українські парламентарі в стислі терміни
допрацювали попередні напрацювання радян-
ської доби та 19 грудня 1991 р. № 2001 – ХІІ, був
прийнятий Закон України «Про внесення і до-
повнення до Закону Української РСР «Про ста-
тус і соціальний захист громадян, які постраж-
дали внаслідок Чорнобильської катастрофи»».
У розділі І «Загальні положення», у статті 1
«Мета та основні завдання Закону» наголошу-
валося, що Закон спрямований на захист грома-
дян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи та розв’язання пов’язаних з нею про-
блем медичного і соціального характеру. Загалом,
державна політика в галузі соціального захисту
потерпілих від аварії на ЧАЕС базувалася на за-
садничих принципах: зокрема, пріоритету життя
19 Бабич О. Чорнобиль: Десять років подолання. 1996. Київ. Чорнобильінтерінформ, 6 с.
20 Бар’яхтар В. Г. Чорнобильська катастрофа, 1996. Київ, Наукова думка, 414 с
21 Там само. С. 439–440.
22 Там само. С. 440–442.
23 Конституція України. Київ: Преса України, 1997. 442 с.
141
Чорнобильська катастрофа та аналіз нормативно-правової бази з питань
соціального захисту учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (грудень 1991–2010 рр.)
та здоров’я людей і соціального захисту відшко-
дування шкоди особам, що постраждали від ка-
тастрофи, використання економічних методів
поліпшення життя шляхом проведення політики
пільгового оподаткування громадян, які постра-
ждали від аварії на ЧАЕС (їх об’єднань тощо)24.
У розділі ІІ «Статус осіб, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи» зазнача-
ється, що особами, які постраждали внаслідок
технічної катастрофи, є, насамперед, учасники
ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, громадяни,
які безпосередньо брали участь у ліквідації ава-
рії та її наслідків25. У статті 10 «Визначення
осіб, які належать до учасників ліквідації на-
слідків аварії на Чорнобильській АЕС» законо-
давці конкретизують, що такими учасниками
вважаються громадяни, які безпосередньо брали
участь у будь-яких роботах, пов’язаних з усу-
ненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуд-
ження у 1986–1987 роках незалежно від кіль-
кості робочих днів, а у 1988–1990 роках – не
менше 30 календарних днів26. У статті 13 «Обо-
в’язок держави перед громадянами за шкоду,
завдану внаслідок Чорнобильської катастрофи»
наголошено, що саме на державу покладається
зобов’язання щодо своєчасного медичного об-
стеження, лікування і визначення доз опромі-
нення учасників ліквідації наслідків аварії на
ЧАЕС.
У статті 14 «Визначення категорій осіб, які
постраждали внаслідок Чорнобильської ката-
строфи, для встановлення пільг і компенсацій»
законодавці чітко встановлюють 4 категорії
осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.
Зокрема, перша категорія – інваліди-ліквідатори,
друга і третя – учасники ліквідації наслідків ава-
рії на ЧАЕС, які працювали у зоні відчуження
певні терміни, четверта – особи, які постійно
проживають або постійно працюють та постій-
но навчаються на території зони посиленого ра-
діоекологічного контролю27.У розділі ІІІ «Єдина
система реєстрації та медичного забезпечення
осіб, які постраждали внаслідок Чорнобиль-
ської катастрофи» у трьох статтях (№ 16, 17, 18)
анонсується створення організації єдиного дер-
жавного обліку осіб, постраждалих внаслідок
аварії на ЧАЕС та організації медичного обсте-
ження і оздоровлення осіб, постраждалих внас-
лідок Чорнобильської катастрофи, а також вста-
новлюються норми харчування у спеціалізова-
них лікувальних, лікувально-санаторних і ку-
рортних закладах28.
У розділі ІV «Соціальний захист громадян,
які постраждали внаслідок Чорнобильської ка-
тастрофи. Загальні компенсації та пільги», у
статтях № 19–26 встановлюються компенсації
та пільги громадянам, які постраждали внаслі-
док аварії на ЧАЕС до категорії першої, другої,
третьої та четвертої, що їх надання гарантує
Українська держава.У розділі VІІІ «Пенсії і ком-
пенсації особам, віднесеним до категорій 1, 2,
3, 4» у статтях № 48–60 встановлюються розмір
одноразових компенсацій за шкоду, заподіяну
здоров’ю особам, які стали інвалідами внаслі-
док Чорнобильської катастрофи, учасникам лік-
відації наслідків аварії на ЧАЕС, сім’ям за
втрату годувальника; форми й розмір держав-
них пенсій (щомісячних компенсацій), особам,
віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 та надання різ-
номанітних пільг ліквідаторам (пільги щодо
обчислення стажу роботи служби), пільги по об-
численню середньомісячного заробітку, пільг
по виплаті пенсій працюючим пенсіонерам).
У Розділі ІХ «Громадські об’єднання осіб,
які постраждали внаслідок Чорнобильської ка-
тастрофи» у статті 61, законодавці визначають,
що пільги щодо оподаткування об’єднань гро-
мадян постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС,
встановлюються законами про оподаткування.
В останньому Розділів Х «Заключні поло-
ження» у статтях №62-69 роз’яснюється поря-
док застосування закону, фінансування витрат,
пов’язаних з його реалізацію, наголошується на
відповідальності осіб, які порушують цей закон,
регламентується порядок видачі посвідчень осо-
бам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС,
порядок підвищення розміру доплат, пенсії і
компенсацій, передбачених цим Законом тощо.
Отже, Закон України «Про статус і соціаль-
ний захист громадян, які постраждали внаслі-
док Чорнобильської катастрофи», який був
прийнятий Верховною Радою України 19 грудня
24 Пашутинський Є. К. Чорнобильська катастрофа та подолання її наслідків: Нормативні документи.
Київ, КНТ, 2007. С.16-18.
25 Там само. С. 21.
26 Там само. С. 24.
27 Там само. С. 24-26.
28 Там само. С. 27-29.
3-4’2023 К Р А Є З Н А В С Т В О
142
Олександр Бойко
1991 р. та згодом завізований першим президен-
том України Леонідом Кравчуком, став важли-
вим нормативно-правовим документом, який на
десятиліття визначив основні положення щодо
реалізації конституційного права громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської ката-
строфи, на охорону їх життя і здоров’я та ство-
рив єдиний порядок визначення категорій зон
радіоактивного забруднення територій, умов
проживання і трудової діяльності на них і соці-
ального захисту потерпілого населення. Особ-
ливу увагу цей Закон приділив подальшому
розвитку нормативно-правової бази з питань со-
ціального захисту учасників ліквідації наслідків
аварії на ЧАЕС. Задекларована у Законі дер-
жавна політика в галузі соціального захисту по-
терпілих від Чорнобильської катастрофи мала
на меті і зрештою, була тією чи іншою мірою
реалізована на практиці комплексним розв’язан-
ням завдань охорони здоров’я людей, які потер-
піли від Чорнобильської катастрофи та їх
соціального забезпечення загалом, й учасників
ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС зокрема.
Кабінет Міністрів України у своїй Постанові
«Про норми харчування та часткову компенса-
цію вартості продуктів для осіб, які постраж-
дали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,
від 21 травня 1992 р. № 258 за підписами пер-
шого віце-прем’єр-міністра України К. Масика
та міністра Кабінету Міністрів України В. Пє-
хоти, відповідно до Закону України «Про статус
і соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвер-
див розроблені Міністерством охорони здоров’я
України норми харчування для зазначених грома-
дян у стаціонарах спеціалізованих лікувальних,
лікувального санаторних і курортних закладах29 .
Ця постанова надала можливість тогочасній
Раді Міністрів Республіки Крим, обласним, Ки-
ївський та Севастопольській міським держав-
ним адміністраціям право визначати, виходячи
із розроблених й обґрунтованих Міністерством
охорони здоров’я фізіологічних (медично-ви-
значених фахівцями) норм харчування й серед-
ніх цін на продукти харчування, що склалися у
тому чи іншому регіоні, розмір грошової ком-
пенсації, вартості продуктів харчування, вста-
новлені вказаним Законом для громадян, від-
несених до 1 і 2 категорії30.
Загалом, ця урядова постанова посприяла
поліпшенню соціального захисту учасників лік-
відації наслідків Чорнобильської катастрофи, їх
кращому та якіснішому забезпеченню продук-
тами харчування та виплати часткової компен-
сації їх вартості.
Кабінет Міністрів України у Постанові «Про
затвердження порядку видачі посвідчень осо-
бам, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи», від 20 січня 1997 р. за № 51 за під-
писом Прем’єр-міністра України П. Лазаренка,
у відповідності з прийняттям Закону України
від 6 червня 1996 р. «Про внесення змін і допов-
нень до Закону України «Про статус і соціаль-
ний захист громадян, які постраждали внаслі-
док Чорнобильської катастрофи», постановив
затвердити «Порядок видачі нових зразків по-
свідчень, що видаються особам, які постраж-
дали внаслідок аварії на ЧАЕС»31.
У Постанові регулюється порядок видачі
цих офіційних паперів та зазначається, що по-
свідчення є документом, який підтверджує ста-
тус громадян, що постраждали внаслідок Чор-
нобильської катастрофи та надає право користу-
ватися пільгами і компенсаціями встановленим
Законом України «Про статус і соціальний за-
хист громадян, які постраждали внаслідок Чор-
нобильської катастрофи» та іншими актами
законодавства Української держави.
Ця постанова уряду мала на меті шляхетне
завдання перевірити та позбавитися від так зва-
них «липових ліквідаторів», цим самим покра-
щити соціальні гарантії та соціально правовий
захист справжніх учасників ліквідації наслідків
аварії на ЧАЕС, але дії чиновників були не за-
вжди адекватними духу і букві цієї Постанови,
а самі ліквідатори витрачали багато часу і влас-
ного здоров’я, щоби перереєструватися і отри-
мати нові посвідчення.
Кабінет Міністрів України у постанові «Про
затвердження нового порядку обчислення пен-
сій по інвалідності, що настала внаслідок каліц-
тва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втра-
тою годувальника внаслідок Чорнобильської ка-
тастрофи» від 30 травня 1997 р. за № 523, і за під-
писом Прем’єр-міністра України П. Лазаренка,
29 Пашутинський Є. К. Чорнобильська катастрофа та подолання її наслідків: Нормативні документи.
Київ, КНТ , 2007. С. 77–79, 225–231.
30 Там само. С. 225.
31 Там само. С. 240–267.
143
Чорнобильська катастрофа та аналіз нормативно-правової бази з питань
соціального захисту учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (грудень 1991–2010 рр.)
затвердив новий порядок обчислення пенсій по
інвалідності, у зв’язку з подоланням наслідків
аварії на ЧАЕС.
Зокрема, у постанові зазначалося, що пенсії
по інвалідності, яка настала внаслідок каліцтва
й захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою
годувальника внаслідок Чорнобильської ката-
строфи відповідно до статей 54 і 57 Закону
України «Про статус і соціальний захист грома-
дян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи», можуть призначатися за бажанням
громадянина із заробітку, одержаного за роботу
в зоні відчуження в 1986-1990 рр. у розмірі від-
шкодування фактичних збитків, який визнача-
ється згідно з українським законодавством32.
Ця постанова Кабінету Міністрів України ві-
діграла позитивну роль щодо соціального захи-
сту учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС
та посприяла покращенню їхнього добробуту.
Кабінет Міністрів України у Постанові «Про
затвердження положення про організацію оздо-
ровлення громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи», від 16 травня
2000 р. № 800 за підписом Прем’єр-міністра
України В. Ющенка, затвердив Положення щодо
порядку організації щорічного оздоровлення
(санаторно-курортного лікування та відпочинку)
громадян, визнаних постраждалими відповідно
до Закону України «Про статус і соціальний за-
хист громадян, які постраждали внаслідок Чор-
нобильської катастрофи»33.
Зокрема, у положенні зазначається, що ме-
тодичне керівництво системою оздоровлення,
здійснюється Міністерством охорони здоров’я,
а координацією та контролем за його організа-
цією – Міністерством надзвичайних ситуацій.
Саме оздоровлення проводиться у санаторіях,
будинках відпочинку, пансіонатах, профілакто-
ріях, оздоровчих комплексах готельного типу, на
базах відпочинку, туристичних базах, розташо-
ваних в екологічно чистій місцевості тощо.
У цілому, ця урядова Постанова сприяла
покращенню соціального захисту учасників лік-
відації наслідків аварії на ЧАЕС, а саме їх оздо-
ровленню та санаторно-курортному лікуванню
під наглядом лікарів і медпрацівників.
Кабінет Міністрів України у постанові «Про
підвищення розмірів пенсій, призначених від-
повідно до Закону України «Про статус і соці-
альний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 25
липня 2001 р. № 861 за підписом прем’єр-міні-
стра України А. Кінаха, постановив, зокрема,
Міністерство праці та соціальної політики та
Пенсійному фонду України перерахувати пенсії
по інвалідності, призначені відповідно до ча-
стини четвертої статті 54 Закону України «Про
статус і соціальний захист громадян, які по-
страждали внаслідок Чорнобильської катастро-
фи», виходячи із розміру 18 грн. 10 коп.34.
Незважаючи на досить незначне підвищен-
ня розміру пенсії ліквідаторам, все ж ця урядова
Постанова посприяла частковому покращенню
соціального захисту учасників ліквідації наслід-
ків аварії на ЧАЕС.
Кабінет Міністрів України у Постанові «Про
щорічну допомогу на оздоровлення громадя-
нам, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи» від 12 липня 2005 р. № 562 за під-
писом Прем’єр-міністра України Ю. Тимошен-
ко, постановив установити громадянам, які
постраждали внаслідок Чорнобильської ката-
строфи, фіксований розмір щорічної допомоги на
оздоровлення, зокрема інвалідам І і ІІ групи –
120 грн., учасникам ліквідації наслідків аварії
на ЧАЕС 2 категорії 100 грн., інваліда третьої
групи та дітям-інвалідам – 90 грн.35.
У кінці 2005 р. Кабінет Міністрів України
у «Постанові про збільшення розмірів пенсії
деяким категоріям громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27
грудня 2005 р. № 1293 за підписом Прем’єр-мі-
ністра України Ю. Єханурова, постановив
збільшити розміри пенсій по інвалідності, при-
значеної відповідно до статті 54 Закону України
«Про статус і соціальний захист громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської ката-
строфи», зокрема, у три з половиною рази учас-
никам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у
1986 році, та у два з половиною рази учасникам
ліквідації наслідків аварії її на ЧАЕС у 1987–
1990-х рр. тощо36.
32 Там само. С. 241-271.
33 Там само. С. 272-275.
34 Там само. С. 276.
35 Там само. С. 293.
36 Там само. С. 294.
3-4’2023 К Р А Є З Н А В С Т В О
144
Олександр Бойко
Зрештою, урядові постанови 2005 р. по-
сприяли тією чи іншою мірою покращенню
соціального захисту ліквідаторів наслідків Чор-
нобильської техногенної катастрофи, хоча
реальне їх грошове забезпечення послідовно
«з’їдала» інфляція та девальвація гривні.
Верховна Рада України 14 березня 2006 р.
за № 3522-ІV прийняла Закон України «Про
загальнодержавну Програму подолання на-
слідків Чорнобильської катастрофи на 2006–
2010 роки», яку згодом підписав Президент
України В. Ющенко.
Головним завданням Програми було подолан-
ня наслідків Чорнобильської катастрофи впро-
довж 2006–2010 рр. та реалізація комплексних
заходів щодо подальшої соціальної, медичної і
психологічної реабілітації населення та його
проти радіаційного захисту.
У Програмі зазначається, що станом на
1 січня 2006 р. в Україні проживало 2 646 106
постраждалих. Серед них до категорії 1 нале-
жать 105 251 особа, до категорії 2 – 276 072, до
категорії 3 – 537 504, до категорії 4 – 1 081 469,
до категорії Г – 2 780, діти – 643 030 осіб, у тому
числі 4 520 діти-сироти і 2 869 діти-інваліди. За
результатами щорічної диспансеризації, чисель-
ність постраждалих, визнаних здоровими, змен-
шувалася. За останні чотири роки частка осіб,
визнаних здоровими серед учасників ліквідації
наслідків аварії на ЧАЕС зменшилася на 2% і
становила наразі 5,3%37.
Також у Програмі наголошено, що вико-
нання Закону України «Про статус і соціальний
захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи» впродовж 1991–
2005 рр. засвідчив, стратегічні завдання із соці-
ального захисту учасників ліквідації наслідків
аварії на ЧАЕС було визначено правильно,
особливо це стосується безпосередніх учасни-
ків ліквідації аварії. Разом з тим, для підвищен-
ня ефективності соціального захисту цих грома-
дян необхідно, передусім, удосконалити меха-
нізми фінансування заходів, що проводяться на
виконання Закону України «Про статус і соці-
альний захист громадян, які постраждали внас-
лідок Чорнобильської катастрофи», та заверши-
ти створення банку даних усіх категорій осіб,
які постраждали внаслідок Чорнобильської ка-
тастрофи.
В очікуваних результатах було наголошено,
що виконання Програми гарантуватиме прове-
дення невідкладних заходів, спрямованих на збе-
реження здоров’я осіб, які постраждали внаслі-
док Чорнобильської катастрофи, своєчасне та
повноцінне лікування постраждалих, їх соціаль-
ний та радіаційний захист.
Загалом, створення загальнодержавної Про-
грами, спрямованої на подолання наслідків Чор-
нобильської катастрофи, впродовж 2006–2010 рр.
стала важливим фактором щодо збереження
здоров’я осіб, які постраждали внаслідок аварії
на ЧАЕС, та покращенню соціально-правового
захисту ліквідаторів. Разом з тим, дещо непослі-
довна зміна урядів за президентства В. Ющенка
(2005–2010 рр.) не сприяла достатньому фінан-
суванню щодо виконання пріоритетних завдань
загальнодержавної Програми подолання наслід-
ків Чорнобильської техногенної катастрофи
протягом 2006–2010 рр. Незважаючи на деякі
недоліки, підготовка, оприлюднення та реаліза-
ція базових напрямків Програми посприяла, на
нашу думку, подоланню жахливих наслідків
аварії на ЧАЕС та поліпшенню соціального за-
хисту учасників ліквідації наслідків Чорнобиль-
ської катастрофи.
Таким чином, стисло проаналізувавши при-
чини, перебіг і наслідки Чорнобильської ката-
строфи та здійснивши системний аналіз норма-
тивно-правової бази з питань соціального за-
хисту учасників ліквідації наслідків аварії на
ЧАЕС, що були впроваджені у правове поле
Української держави, починаючи з грудня 1991
по 2010 рр., нами встановлено: по-перше, незва-
жаючи на велику кількість різноманітних публі-
кацій щодо Чорнобильської катастрофи та подо-
лання її наслідків, проблематика системного
аналізу нормативно-правової бази з питань со-
ціального захисту учасників ліквідації наслідків
аварії на Чорнобильській АЕС залишається ще
поки малодослідженою. По-друге, джерельною
базою дослідження є системоутворюючі закони
Верховної Ради України, Постанови Кабінету
Міністрів України, накази профільних Мініс-
терств щодо соціального захисту ліквідаторів
наслідків Чорнобильської катастрофи. По-третє,
аварія на Чорнобильській АЕС стала найбіль-
шою техногенною катастрофою в історії людства
та негативно вплинула на суспільно-політичний,
економічний та етнокультурний розвиток Укра-
їни. По-четверте, у ліквідаторів наслідків аварії
на Чорнобильській АЕС внаслідок великих і
малих доз радіоактивного опромінення суттєво
37 Там само. С.100.
145
Чорнобильська катастрофа та аналіз нормативно-правової бази з питань
соціального захисту учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (грудень 1991–2010 рр.)
3-4’2023 К Р А Є З Н А В С Т В О
146
References
1. Bar’iakhtar V. H.. (1995). Chernobyl’skaya katastrofa. Kiev: Naukova dumka, 560 s., [in Uk-
rainian].
2. Bar’iakhtar V. H. (1996). Chornobylska katastrofa. Kyiv, Naukova dumka. 576 s., [in Ukrai-
nian].
3. Dyachenko A. A., Grobovoy I.D., Ilyin L.N.. (1996). Chernobyl’: Katastrofa. Podvig. Uroki
vyvody. . Moskva: Inter-Vesy, 784 s., [in Russian].
4. Saєnko Y.І., Privalov Y.O. (2005). Postchornobylskyi sotsium: 20 rokiv po avarii. Chornobyl
i Sotsium (Vypusk 11), Kyiv, [in Ukrainian]., 232 s.
5. Baranovska, N. P. (2001). Sotsialni ta ekonomichni naslidky Chornobylskoi katastrofy. (disser-
tation). Kyiv, [in Ukrainian].
6. Baranovska, N. P. (2006). Suspilnyi vymir chornobylskoi katastrofy. Ukrainskyi Istorychnyi
Zhurnal. № 2. Kyiv, [in Ukrainian].
7. Husiev, O. (2001). Kliuch avariinoho zakhystu (Chornobylska AES na zlami tysiacholit).
Vydavnychyi tsentr «DrUk». Kyiv, [in Ukrainian].
8. Yakovliev, B. S. Volovych, V. I., Popovych, V. V. (1997). Uchasnyky likvidatsii naslidkiv avarii
na ChAES yak sotsіal’na grupa. Kyiv. Chornobyl, 84 s., [in Ukrainian].
9. Komar, V. V. (1999). Chornobylska katastrofa: istorychni aspekty, sotsialni naslidky. Zhytomyr,
[in Ukrainian].
10. Kuzmenko, T. (2005). Dva postchornobylski desiatylittia: sotsialnyi status uchasnykiv likvidatsii
avarii na ChAES. Postchornobylskyi sotsium.: 20 rokiv po avarii. Chornobyl i Sotsium (Vypusk 11).
Kyiv, [in Ukrainian].
11. Kuzmenko, T. (2001). Sotsialno-psykholohichnyi monitorynh umov zhyttia ta diialnosti sotsi-
alnykh hrup, poterpilykh vid Chornobylskoi avarii: porivnialnyi analiz ta rekomendatsii). Sotsialnyi
portret likvidatoriv. Chornobyl i Sotsium (Vypusk 7). Stylos, Kyiv, [in Ukrainian].
12. Martyniuk, I., Sobolieva, N. (2005). Chornobyl yak sotsialna ta zhyttieva problema: sotsiolo-
hichnyi i sotsialno-psykholohichnyi aspekty. Postchornobylskyi sotsium: 20 rokiv po avarii. Chornobyl
i Sotsium (Vypusk 11). Kyiv, [in Ukrainian].
13. Sotsialnyi zakhyst hromadian, yaki postrazhdaly vnaslidok avarii na Chornobylskii AES.
(2001). Zbirnyk Zakoniv Ta Normatyvnykh Dokumentiv. Kharkiv: Zoloti Storinky, 200 s, [in Ukrai-
nian].
14. Pashutyns’kyj Y. K.. (2007). Chornobylska katastrofa ta podolannia yii naslidkiv: Normatyvni
dokumenty. Kyiv, KNT, 312 s., [in Ukrainian].
15. Vovchenko V., Varfolomeeva T., Malyshko N., & Stetsenko M. (2003). Chernobyl’skaya kata-
strofa i prava cheloveka (K 17-y godovshchine avarii na Chernobyl’skoy AES). Zaklyuchitel’nyy akt ne-
zavisimogo rassledovaniya obstoyatel’stv Chernobyl’skoy katastrofy i ee posledstviy. Kyiv,[in Russian].
16. Mykoliuk V.M.. (2006). Chornobylska katastrofa. V dokumentakh, faktakh ta doliakh liudei.
Vydannia druhe, doopratsovane. Kyiv, «Azymut Ukraina», 624 s., [in Ukrainian].
17. Babych O. (1996). Chornobyl: Desiat rokiv podolannia. Kyiv. Chornobylinterinform, 48 s., [in
Ukrainian].
18. Konstytutsiia Ukrainy. (1997). Presa Ukrainy, Kyiv, [in Ukrainian].
погіршився стан здоров’я, який негативно по-
значився на їх працездатності й відповідно ви-
магав посилення соціального захисту лікві-
даторів з боку Української держави. По-п’яте,
основні системоутворюючі акти законодавства
України (закони Верховної Ради України, по-
станови Кабінету Міністрів України, накази
профільних Міністерств тощо) посприяли ви-
значенню офіційного статусу ліквідаторів на-
слідків техногенної катастрофи на Чорнобиль-
ській АЕС та покращенню їхнього соціального
захисту.
Олександр Бойко
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202632 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2222-5250 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:49:57Z |
| publishDate | 2023 |
| publisher | Інститут історії України НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Бойко, О. 2025-04-09T16:52:44Z 2023 Чорнобильська катастрофа та аналіз нормативно-правової бази з питань соціального захисту учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (грудень 1991–2010 рр.) / О. Бойко // Краєзнавство. — 2023. — № 3-4. — С. 137-146. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 2222-5250 DOI: 10.15407/kraieznavstvo2023.03-04.137 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202632 94(477) «19/20» Мета статті – здійснити системний аналіз нормативно-правової бази з питань соціального захисту учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що була впроваджена у правове поле Української держави, починаючи з грудня 1991 по 2010 рр. У статті використано комплекс історичних методів, зокрема аналізу, порівняння, ретроспективи тощо. З’ясовано, що незважаючи на велику кількість різноманітних публікацій щодо Чорнобильської катастрофи та подолання її наслідків, проблематика системного аналізу нормативно-правової бази з питань соціального захисту учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС залишається ще поки малодослідженою. Показано, що джерельною базою дослідження є системоутворюючі закони Верховної Ради України, постанови Кабінету Міністрів України, накази профільних Міністерств щодо соціального захисту ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи. Доведено, що аварія на Чорнобильській АЕС стала найбільшою техногенною катастрофою в історії людства та негативно вплинула на суспільно-політичний, економічний та етнокультурний розвиток України. З’ясовано, що у ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС внаслідок великих і малих доз радіоактивного опромінення суттєво погіршився стан здоров’я, який негативно позначився на їх працездатності й відповідно вимагав посилення соціального захисту ліквідаторів з боку Української держави. Виявлено, що основні системоутворюючі акти законодавства України (закони Верховної Ради України, постанови Кабінету Міністрів України, накази профільних Міністерств) посприяли визначенню офіційного статусу ліквідаторів наслідків техногенної катастрофи на Чорнобильській АЕС та покращенню їхнього соціального захисту. The purpose of the study is to briefly analyze the causes, the course and the consequences of the Chornobyl disaster and to carry out a systematic analysis of the legal framework on the social protection of the participants of the Chernobyl disaster elimination, which was implemented in the legal field of the Ukrainian state from December 1991 to 2010. In The article used a set of historical methods, including analysis, comparison, retrospectives, etc. It has been found out that despite the large number of various publications on the Chornobyl disaster and overcoming its consequences, the problems of systematic analysis of the legal framework on social protection ofparticipants of the consequences of the Chernobyl disaster remains unclear. It is shown that the source base of the research is the system-forming laws of the Verkhovna Rada of Ukraine, the Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine, the orders of the profile Ministries on social protection of the liquidators of the consequences of the Chornobyl disaster. It is proved that the accident at the Chornobyl NPP became the biggest man-made catastrophe in the history of mankind and had a negative impact on the socio-political, economic and ethno-cultural development of Ukraine. It was found out that the liquidators of the consequences of the accident at the Chernobyl nuclear power plant due to the large and small doses of radioactive radiation significantly worsened the state of health, which negatively affected their efficiency and accordingly demanded increased social protection of the liquidators by the Ukrainian state. It is revealed that the main system-forming acts of the legislation of Ukraine (laws of the Verkhovna Rada of Ukraine, resolutions of the Cabinet of Ministers of Ukraine, orders of the profile Ministries) contributed to determining the official status of the liquidators of the consequences of the technogenic catastrophe at the Chernobyl nuclear power plant and improving their social protection. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Наукова інформація Чорнобильська катастрофа та аналіз нормативно-правової бази з питань соціального захисту учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (грудень 1991–2010 рр.) Chernobyl catastrophe and the analysis of the regulatory framework on the issues of social protection of participants in the elimination of the consequences of the chernobyl accident (december 1991–2010) Article published earlier |
| spellingShingle | Чорнобильська катастрофа та аналіз нормативно-правової бази з питань соціального захисту учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (грудень 1991–2010 рр.) Бойко, О. Наукова інформація |
| title | Чорнобильська катастрофа та аналіз нормативно-правової бази з питань соціального захисту учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (грудень 1991–2010 рр.) |
| title_alt | Chernobyl catastrophe and the analysis of the regulatory framework on the issues of social protection of participants in the elimination of the consequences of the chernobyl accident (december 1991–2010) |
| title_full | Чорнобильська катастрофа та аналіз нормативно-правової бази з питань соціального захисту учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (грудень 1991–2010 рр.) |
| title_fullStr | Чорнобильська катастрофа та аналіз нормативно-правової бази з питань соціального захисту учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (грудень 1991–2010 рр.) |
| title_full_unstemmed | Чорнобильська катастрофа та аналіз нормативно-правової бази з питань соціального захисту учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (грудень 1991–2010 рр.) |
| title_short | Чорнобильська катастрофа та аналіз нормативно-правової бази з питань соціального захисту учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (грудень 1991–2010 рр.) |
| title_sort | чорнобильська катастрофа та аналіз нормативно-правової бази з питань соціального захисту учасників ліквідації наслідків аварії на чаес (грудень 1991–2010 рр.) |
| topic | Наукова інформація |
| topic_facet | Наукова інформація |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202632 |
| work_keys_str_mv | AT boikoo čornobilʹsʹkakatastrofataanalíznormativnopravovoíbazizpitanʹsocíalʹnogozahistuučasnikívlíkvídacíínaslídkívavaríínačaesgrudenʹ19912010rr AT boikoo chernobylcatastropheandtheanalysisoftheregulatoryframeworkontheissuesofsocialprotectionofparticipantsintheeliminationoftheconsequencesofthechernobylaccidentdecember19912010 |