Львівські періодичні видання у фондах НБУВ: історія формування та тематичний склад
Актуальність теми. На основі архівних джерел і друкованих матеріалів Національної бібліотеки України імені В. І Вернадського (НБУВ) висвітлено історію формування львівських періодичних видань другої половини XIX - початку ХХ ст. і їхнє укомплектування у відділі бібліотечних зібрань та історичних кол...
Saved in:
| Published in: | Краєзнавство |
|---|---|
| Date: | 2023 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2023
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202637 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Львівські періодичні видання у фондах НБУВ: історія формування та тематичний склад / І. Гуржій // Краєзнавство. — 2023. — № 3-4. — С. 128-135. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202637 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Гуржій, І. 2025-04-09T18:35:41Z 2023 Львівські періодичні видання у фондах НБУВ: історія формування та тематичний склад / І. Гуржій // Краєзнавство. — 2023. — № 3-4. — С. 128-135. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 2222-5250 DOI: 10.15407/kraieznavstvo2023.03-04.128 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202637 027.54(477-25)НБУВ:025Л7:050(477.83-25)”18/19” Актуальність теми. На основі архівних джерел і друкованих матеріалів Національної бібліотеки України імені В. І Вернадського (НБУВ) висвітлено історію формування львівських періодичних видань другої половини XIX - початку ХХ ст. і їхнє укомплектування у відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій. Визначено та проаналізовано тематику та етапи накопичення опублікованих зібрань. Також наводиться огляд вміщених на їхніх шпальтах студій, які мали особливу актуальність і оприлюднювались у регіональних виданнях. Оціночні характеристики зроблені в даному дослідженні мають вагоме значення для вивчення історії розвитку української культури: освіти, мови, права та друкарської справи, а також поширення національних ідей, сформульованих львівськими дописувачами. Об’єктом дослідження є інтегрований фонд документів НБУВ як сукупність всіх різноманітних книжкових, журнальних, газетних, а також і недрукованих джерел інформації, що запроваджуються бібліотекою суспільного наукового та культурного обігу. Предмет дослідження становлять формування та перспективи розвитку фонду періодичних видань, що завдяки своїй історико-культурній, освітній і науково-інформаційній цінності являється яскравим показником функціонування бібліотеки, зокрема НБУВ. Хронологічні межі дослідження - саме характерний період становлення регіональної періодики охоплюють друг. пол. XIX - поч. ХХ ст. Методологія роботи - це комплексний підхід у процесі дослідження предмету, що ґрунтується на принципах історизму та наукової об’єктивності. Також використано історико-порівняльний і системний підходи та книгознавчий аналіз. Наукова новизна полягає у представлені західноукраїнської преси як складової відділу періодичних видань НБУВ, де вперше проведено змістовний книгознавчий аналіз, проаналізовано розподіл періодичних видань за тематикою. Зроблено спробу простеження шляху, яким примірники львівських видань потрапили до фонду бібліотеки. Джерельною базою дослідження є архівні матеріали з фондів інституту рукопису НБУВ, архіву НБУВ, опублікованих праць про діяльність НБУВ, наукові праці з історії вивчення преси, книгознавства, бібліотекознавства, документознавства. Висновки. Виявлення львівських періодичних видань, раніше малодосліджені у бібліографії, свідчить про необхідність продовження дослідницької роботи з бібліотечними фондами та колекціями української книги. Наукова періодика зазначеного періоду в дослідженні відіграє важливу роль у становленні й розвитку бібліотечної справи, оскільки на своїх сторінках відображає не тільки актуальні проблеми бібліотекознавства, а й також висвітлює події суспільно-політичного та культурного життя, які безпосередньо мали вплив на розвиток науки в цілому. Actuality of theme. On the basis of archival sources and printed materials of the NBUV, the history of the formation of Lviv periodicals of the second half of the 19th – beginning of the 20th centuries is highlighted. The topics and stages of accumulation of book collections are defined and analyzed. Also, an overview of materials that were relevant in the 20th century and published in periodicals is provided. The evaluation characteristics made in this study are of great importance for the study of the history of the development of Ukrainian culture: education, language, law, and printing. The object of the research is the integrated fund of documents of the NBUV as a collection of all various book, magazine, newspaper, as well as non-printed sources of information introduced by the public scientific and cultural circulation library. The subject of the study is the formation and prospects of the development of the fund of periodicals, which, thanks to its historical, cultural, educational, scientific and informational value, is a vivid indicator of the functioning of the library, in particular the NBUV. Chronological boundaries of the study – Cover friend. gender XIX – beginning 20th century The methodology of the work is a complex approach in the process of researching the subject, based on the principles of historicism and scientific objectivity. A historical-comparative, systematic approach and bibliographic analysis were also used. The Scientific novelty lies in the presentation of the Western Ukrainian press as a component of the NBUV periodicals department, where for the first time a meaningful bibliographic analysis was conducted, and the distribution of periodicals by topic was analyzed. An attempt was made to trace the path by which copies of Lviv editions got to the library fund. The source base of the research is archival materials from the funds of the Institute of Manuscripts of the NBUU, the archives of the NBUU, published works on the activities of the NBUU, scientific works on the history of the study of the press, bibliography, library science, and document studies. Conclusion. So, in this study, pre-revolutionary Lviv periodicals are comprehensively characterized for the first time, and special attention is paid to those of them stored in the department of library collections and historical collections of the V. I. Vernadskyi National Library. The thematic direction of Lviv periodicals is determined and the history of the formation of periodicals from the middle of the 19th to the beginning of the 20th century is traced. Materials published in Lviv periodicals and relevant to the contemporary reader were also analyzed in detail. Surviving copies of Lviv editions went through a difficult path, «traveling» for a long time in various archival repositories of the USSR, before getting into the collection of pre-revolutionary periodicals, which is now kept in the NBUV fund. In the research, it is no less important to provide information about unique historical figures who were undoubtedly associated with publishing activities not only in Lviv, but also in other Western European cities. The information presented in this essay still has not lost its scientific significance and continues to attract the attention of scientists in search of novelty and interesting material for further work. uk Інститут історії України НАН України Краєзнавство Бібліотечне краєзнавство: сутність, функції, напрями Львівські періодичні видання у фондах НБУВ: історія формування та тематичний склад Lviv periodicals in the collections of the NBUV: history of formation and thematic composition Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Львівські періодичні видання у фондах НБУВ: історія формування та тематичний склад |
| spellingShingle |
Львівські періодичні видання у фондах НБУВ: історія формування та тематичний склад Гуржій, І. Бібліотечне краєзнавство: сутність, функції, напрями |
| title_short |
Львівські періодичні видання у фондах НБУВ: історія формування та тематичний склад |
| title_full |
Львівські періодичні видання у фондах НБУВ: історія формування та тематичний склад |
| title_fullStr |
Львівські періодичні видання у фондах НБУВ: історія формування та тематичний склад |
| title_full_unstemmed |
Львівські періодичні видання у фондах НБУВ: історія формування та тематичний склад |
| title_sort |
львівські періодичні видання у фондах нбув: історія формування та тематичний склад |
| author |
Гуржій, І. |
| author_facet |
Гуржій, І. |
| topic |
Бібліотечне краєзнавство: сутність, функції, напрями |
| topic_facet |
Бібліотечне краєзнавство: сутність, функції, напрями |
| publishDate |
2023 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Краєзнавство |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Lviv periodicals in the collections of the NBUV: history of formation and thematic composition |
| description |
Актуальність теми. На основі архівних джерел і друкованих матеріалів Національної бібліотеки України імені В. І Вернадського (НБУВ) висвітлено історію формування львівських періодичних видань другої половини XIX - початку ХХ ст. і їхнє укомплектування у відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій. Визначено та проаналізовано тематику та етапи накопичення опублікованих зібрань. Також наводиться огляд вміщених на їхніх шпальтах студій, які мали особливу актуальність і оприлюднювались у регіональних виданнях. Оціночні характеристики зроблені в даному дослідженні мають вагоме значення для вивчення історії розвитку української культури: освіти, мови, права та друкарської справи, а також поширення національних ідей, сформульованих львівськими дописувачами. Об’єктом дослідження є інтегрований фонд документів НБУВ як сукупність всіх різноманітних книжкових, журнальних, газетних, а також і недрукованих джерел інформації, що запроваджуються бібліотекою суспільного наукового та культурного обігу. Предмет дослідження становлять формування та перспективи розвитку фонду періодичних видань, що завдяки своїй історико-культурній, освітній і науково-інформаційній цінності являється яскравим показником функціонування бібліотеки, зокрема НБУВ. Хронологічні межі дослідження - саме характерний період становлення регіональної періодики охоплюють друг. пол. XIX - поч. ХХ ст. Методологія роботи - це комплексний підхід у процесі дослідження предмету, що ґрунтується на принципах історизму та наукової об’єктивності. Також використано історико-порівняльний і системний підходи та книгознавчий аналіз. Наукова новизна полягає у представлені західноукраїнської преси як складової відділу періодичних видань НБУВ, де вперше проведено змістовний книгознавчий аналіз, проаналізовано розподіл періодичних видань за тематикою. Зроблено спробу простеження шляху, яким примірники львівських видань потрапили до фонду бібліотеки. Джерельною базою дослідження є архівні матеріали з фондів інституту рукопису НБУВ, архіву НБУВ, опублікованих праць про діяльність НБУВ, наукові праці з історії вивчення преси, книгознавства, бібліотекознавства, документознавства. Висновки. Виявлення львівських періодичних видань, раніше малодосліджені у бібліографії, свідчить про необхідність продовження дослідницької роботи з бібліотечними фондами та колекціями української книги. Наукова періодика зазначеного періоду в дослідженні відіграє важливу роль у становленні й розвитку бібліотечної справи, оскільки на своїх сторінках відображає не тільки актуальні проблеми бібліотекознавства, а й також висвітлює події суспільно-політичного та культурного життя, які безпосередньо мали вплив на розвиток науки в цілому.
Actuality of theme. On the basis of archival sources and printed materials of the NBUV, the history of the formation of Lviv periodicals of the second half of the 19th – beginning of the 20th centuries is highlighted. The topics and stages of accumulation of book collections are defined and analyzed. Also, an overview of materials that were relevant in the 20th century and published in periodicals is provided. The evaluation characteristics made in this study are of great importance for the study of the history of the development of Ukrainian culture: education, language, law, and printing. The object of the research is the integrated fund of documents of the NBUV as a collection of all various book, magazine, newspaper, as well as non-printed sources of information introduced by the public scientific and cultural circulation library. The subject of the study is the formation and prospects of the development of the fund of periodicals, which, thanks to its historical, cultural, educational, scientific and informational value, is a vivid indicator of the functioning of the library, in particular the NBUV. Chronological boundaries of the study – Cover friend. gender XIX – beginning 20th century The methodology of the work is a complex approach in the process of researching the subject, based on the principles of historicism and scientific objectivity. A historical-comparative, systematic approach and bibliographic analysis were also used. The Scientific novelty lies in the presentation of the Western Ukrainian press as a component of the NBUV periodicals department, where for the first time a meaningful bibliographic analysis was conducted, and the distribution of periodicals by topic was analyzed. An attempt was made to trace the path by which copies of Lviv editions got to the library fund. The source base of the research is archival materials from the funds of the Institute of Manuscripts of the NBUU, the archives of the NBUU, published works on the activities of the NBUU, scientific works on the history of the study of the press, bibliography, library science, and document studies. Conclusion. So, in this study, pre-revolutionary Lviv periodicals are comprehensively characterized for the first time, and special attention is paid to those of them stored in the department of library collections and historical collections of the V. I. Vernadskyi National Library. The thematic direction of Lviv periodicals is determined and the history of the formation of periodicals from the middle of the 19th to the beginning of the 20th century is traced. Materials published in Lviv periodicals and relevant to the contemporary reader were also analyzed in detail. Surviving copies of Lviv editions went through a difficult path, «traveling» for a long time in various archival repositories of the USSR, before getting into the collection of pre-revolutionary periodicals, which is now kept in the NBUV fund. In the research, it is no less important to provide information about unique historical figures who were undoubtedly associated with publishing activities not only in Lviv, but also in other Western European cities. The information presented in this essay still has not lost its scientific significance and continues to attract the attention of scientists in search of novelty and interesting material for further work.
|
| issn |
2222-5250 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202637 |
| citation_txt |
Львівські періодичні видання у фондах НБУВ: історія формування та тематичний склад / І. Гуржій // Краєзнавство. — 2023. — № 3-4. — С. 128-135. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT guržíií lʹvívsʹkíperíodičnívidannâufondahnbuvístoríâformuvannâtatematičniisklad AT guržíií lvivperiodicalsinthecollectionsofthenbuvhistoryofformationandthematiccomposition |
| first_indexed |
2025-11-24T05:12:51Z |
| last_indexed |
2025-11-24T05:12:51Z |
| _version_ |
1850842396300935168 |
| fulltext |
3-4’2023 К Р А Є З Н А В С Т В О
128
DOI 10.15407/kraieznavstvo2023.03-04.128
УДК 027.54(477-25)НБУВ:025.17:050(477.83-25)”18/19”
Іванна Гуржій (м. Київ)
кандидат історичних наук,
науковий співробітник
відділу бібліотечних зібрань та
історичних колекцій
Інституту книгознавства
Національної бібліотеки України
імені В. І. Вернадського
E-mail: ivka85.85@ukr.net
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1847-0831
Львівські періодичні видання у фондах НБУВ:
історія формування та тематичний склад
Актуальність теми. На основі архівних джерел і друкованих матеріалів Національної біб-
ліотеки України імені В. І Вернадського (НБУВ) висвітлено історію формування львівських пе-
ріодичних видань другої половини XIX – початку ХХ ст. і їхнє укомплектування у відділі
бібліотечних зібрань та історичних колекцій. Визначено та проаналізовано тематику та
етапи накопичення опублікованих зібрань. Також наводиться огляд вміщених на їхніх шпальтах
студій, які мали особливу актуальність і оприлюднювались у регіональних виданнях. Оціночні
характеристики зроблені в даному дослідженні мають вагоме значення для вивчення історії
розвитку української культури: освіти, мови, права та друкарської справи, а також поширення
національних ідей, сформульованих львівськими дописувачами. Об’єктом дослідження є інтег-
рований фонд документів НБУВ як сукупність всіх різноманітних книжкових, журнальних, га-
зетних, а також і недрукованих джерел інформації, що запроваджуються бібліотекою
суспільного наукового та культурного обігу. Предмет дослідження становлять формування
та перспективи розвитку фонду періодичних видань, що завдяки своїй історико-культурній,
освітній і науково-інформаційній цінності являється яскравим показником функціонування біб-
ліотеки, зокрема НБУВ. Хронологічні межі дослідження – саме характерний період станов-
лення регіональної періодики охоплюють друг. пол. XIX – поч. ХХ ст. Методологія роботи – це
комплексний підхід у процесі дослідження предмету, що ґрунтується на принципах історизму
та наукової об’єктивності. Також використано історико-порівняльний і системний підходи
та книгознавчий аналіз. Наукова новизна полягає у представлені західноукраїнської преси як
складової відділу періодичних видань НБУВ, де вперше проведено змістовний книгознавчий ана-
ліз, проаналізовано розподіл періодичних видань за тематикою. Зроблено спробу простеження
шляху, яким примірники львівських видань потрапили до фонду бібліотеки. Джерельною базою
дослідження є архівні матеріали з фондів інституту рукопису НБУВ, архіву НБУВ, опубліко-
ваних праць про діяльність НБУВ, наукові праці з історії вивчення преси, книгознавства, біб-
ліотекознавства, документознавства. Висновки. Виявлення львівських періодичних видань,
раніше малодосліджені у бібліографії, свідчить про необхідність продовження дослідницької
роботи з бібліотечними фондами та колекціями української книги. Наукова періодика зазначе-
ного періоду в дослідженні відіграє важливу роль у становленні й розвитку бібліотечної справи,
оскільки на своїх сторінках відображає не тільки актуальні проблеми бібліотекознавства, а й
також висвітлює події суспільно-політичного та культурного життя, які безпосередньо мали
вплив на розвиток науки в цілому.
Ключові слова: періодичне видання, часопис, львівська література, примірник, бібліотечний
фонд, Національна бібліотека імені В.І. Вернадського.
mailto:ivka85.85@ukr.net
https://orcid.org/0000-0002-1847-0831
129
Ivanna Gurzhiy (Kyiv)
Senior Researcher,
V. I. Vernadsky National
Library of Ukraine PhD (History)
E-mail: ivka85.85@ukr.net
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1847-0831
Lviv periodicals in the collections of the NBUV:
history of formation and thematic composition
Actuality of theme. On the basis of archival sources and printed materials of the NBUV, the history of
the formation of Lviv periodicals of the second half of the 19th – beginning of the 20th centuries is
highlighted. The topics and stages of accumulation of book collections are defined and analyzed. Also, an
overview of materials that were relevant in the 20th century and published in periodicals is provided. The
evaluation characteristics made in this study are of great importance for the study of the history of the
development of Ukrainian culture: education, language, law, and printing. The object of the research is
the integrated fund of documents of the NBUV as a collection of all various book, magazine, newspaper,
as well as non-printed sources of information introduced by the public scientific and cultural circulation
library. The subject of the study is the formation and prospects of the development of the fund of periodicals,
which, thanks to its historical, cultural, educational, scientific and informational value, is a vivid indicator
of the functioning of the library, in particular the NBUV. Chronological boundaries of the study – Cover
friend. gender XIX – beginning 20th century The methodology of the work is a complex approach in the
process of researching the subject, based on the principles of historicism and scientific objectivity.
A historical-comparative, systematic approach and bibliographic analysis were also used. The Scientific
novelty lies in the presentation of the Western Ukrainian press as a component of the NBUV periodicals
department, where for the first time a meaningful bibliographic analysis was conducted, and the distribution
of periodicals by topic was analyzed. An attempt was made to trace the path by which copies of Lviv editions
got to the library fund. The source base of the research is archival materials from the funds of the Institute
of Manuscripts of the NBUU, the archives of the NBUU, published works on the activities of the NBUU,
scientific works on the history of the study of the press, bibliography, library science, and document studies.
Conclusion. So, in this study, pre-revolutionary Lviv periodicals are comprehensively characterized for
the first time, and special attention is paid to those of them stored in the department of library collections
and historical collections of the V. I. Vernadskyi National Library. The thematic direction of Lviv periodicals
is determined and the history of the formation of periodicals from the middle of the 19th to the beginning
of the 20th century is traced. Materials published in Lviv periodicals and relevant to the contemporary
reader were also analyzed in detail. Surviving copies of Lviv editions went through a difficult path,
«traveling» for a long time in various archival repositories of the USSR, before getting into the collection
of pre-revolutionary periodicals, which is now kept in the NBUV fund. In the research, it is no less important
to provide information about unique historical figures who were undoubtedly associated with publishing
activities not only in Lviv, but also in other Western European cities. The information presented in this
essay still has not lost its scientific significance and continues to attract the attention of scientists in search
of novelty and interesting material for further work.
Key words: periodical publication, Lviv journal, literature, copy, library fund, V. I. Vernadsky
National Library of Ukraine.
Львівські періодичні видання у фондах НБУВ: історія формування та тематичний склад
Поширення українських періодичних ви-
дань розпочиналося на початку XIX ст. у різних
регіонах України. Вітчизняні видання журналь-
ного типу слід розцінювати як своєрідне та
багатовекторне історичне джерело. Найбільш
характерними з них є щоденники, що виходили
кілька разів на тиждень, тижневик, місячник,
квартальник тощо. Друкована продукція могла
мати вигляд журналу, бюлетеню або вісника.
Обов’язково зазначалося місце видання, належ-
ність до власників чи видавців, зміст тощо. При-
нципово зазначити, що свій початок періодичні
видання ведуть від неукраїномовних видань
XVIII ст. Так, у січні 1776 р. у Львові побачив світ
https://orcid.org/0000-0002-1847-0831
французькомовний тижневик «Gazette de Léopol»
(«Львівська газета»). Власником і видавцем був
Шевальє Оссуді. Часопис проіснував усього рік,
але звернув на себе увагу читачів тим, що пода-
вав загальноєвропейські та місцеві новини, а
також інформацію з Наддніпрянської України.
Зокрема, з його шпальт львів’яни дізналися про
те, що резиденцію генерал-губернатора Мало-
росії П. Румянцева-Задунайського в інтересах
царського уряду Росії було перенесено з Глухова
до Києва. Також надано інформацію щодо лікві-
дації Запорозької Січі, нібито через те, що ко-
заки перешкоджали налагодженню торгового
шляху Дніпром заради власних меркантильних
інтересів. При цьому повністю приховувалися
справжні політичні причини, зокрема імперські
інтереси російської влади. У Західній Україні в
першій пол. XIX ст., за часів правління Габсбур-
гів, регіональне керівництво всіляко обмежу-
вали розвиток національної української преси.
Наприклад, у 1834 р. «Руській трійці»*не вда-
лося розпочати друк альманаху «Зоря». Через
заборону цензури підготовлений товариством
альманах «Русалка Днестровая»1 був оприлюд-
нений лише 1837 р. Першим двомовним часо-
писом, що друкувався російською та україн-
ською, став «Украинский вестник» (Харків,
1816–1819). Першим же власне періодичним ви-
данням слід вважати «Зоря Галицька» (Львів,
1848–1857). За своїм форматом це був україно-
мовний тижневик. Його наклад досягав близько
4 тис. примірників, як на той час у Тижневику
вже в першому номері (15 травня 1848) проголо-
шувалася принципова концепція: українці Авст-
рійської імперії є складовою частиною україн-
ського народу. Під впливом діяльності поляків,
українці, які мешкали у Львові, об’єдналися і
організували політичне товариство «Руський
Собор», органом якого стала газета «Dnewnyk
Ruskij» («Дневникъ Рускій»). Вона виходила у
серпні-жовтні 1848 р. друком у двох форматах:
латиницею і кирилицею. Друга в історії (після
«Зорі Галицької») газета українською народною
мовою. Відповідальним редактором значився
І. Вагилевич. Проте, у зв’язку з тим, що у видан-
ні друкувалася низка статей відверто проукра-
їнського характеру, газета викликала в поль-
ській громаді роздратування, а тому на 9-му
випуску її функціонування було заборонено
міською владою. Величезний вплив за своїм
суспільно-політичним значенням у житті Украї-
ни мали «Записки Наукового товариства імені
Шевченка»2. Почали виходити у Львові 1892 р.,
(з 1893 – НТШ), перетворившись на всеукраїн-
ське літературне періодичне видання. На їхніх
шпальтах оприлюднювали свої твори І. Франко,
М. Грушевський, М. Коцюбинський, Н. Кобрин-
ська, О. Кобилянська, А. Кримський, В. Щурат,
І. Нечуй-Левицький, К. Студинський та ін. Пе-
ріодичне видання зацікавило передплатників як
на західних, так і на східних українських землях
(зокрема у підросійській Україні їх налічува-
лося понад 400), що безперечно, посилювало
зв’язки між населенням обох регіонів. Заборона
царського уряду ввозити на підвладні йому те-
риторії україномовні видання боляче позначи-
лася на фінансовому стану «Зорі». НТШ мусило
реформувати деякі засади друкованого органу,
а саме розширивши коло читацького загалу та
змінивши його назву на «Літературно-науковий
вістник». До редакційного складу формально
зміненого видання увійшли М. Грушевський
О. Борковський, О. Маковей та І. Франко. Вод-
ночас на Львівщині деякі просвітницькі това-
риства активізували свою друкарську діяль-
ність. Наприклад, Галицько-руське товариство
друкувало «Науковий збірник» (1864–1868) і
«Літературний збірник»(1869–1874).
З початком Першої світової війни з боку цар-
ського уряду було посилено переслідування ук-
раїнського національно-культурного руху. Вна-
слідок чого закрито багато вітчизняних видав-
ництв. У січні 1915 р. знову набув сили закон
про заборону для місцевих провідних газет ши-
роко висвітлювати побутування українців як
у межах імперії, так і за кордоном. Заборонено
періодичні видання як-от: «Українська хата»,
«Маяк» та «Слово». Після відступу радянських
військ зі Львова та львівської області у 1918 р.,
розпочиналося відновлення українського дру-
карства. Багато періодики виходило як україн-
ською, так і польською мовами. Серед таких:
*Руська трійця – галицьке літературне угруповання, очолюване Маркіяном Шашкевичем, Яковом
Головацьким та Іваном Вагилевичем, що з кінця 1820-х років розпочало на західноукраїнських землях
національно-культурне відродження (1833–1837 рр.).
1Русалка Днестровая. Будим: Письмом Корол. Всеучилища Пештанского, 1837. ХХ, 133 с.
2Гнатюк В. Наукове товариство імені Шевченка. З нагоди 50-ліття його заснування (1873–1923).
Друкарня наукового Товариства імені T. Шевченка. Львів, 1923. С. 3.
3-4’2023 К Р А Є З Н А В С Т В О
130
Іванна Гуржій
тижневик громадського життя «Вперед», «Добра
новина», «Будуччина», «Діла» та ін. Також попу-
лярними на той період стали суто львівські періо-
дичні видання, зокрема «Наша школа», «Ілюст-
рована Україна», «Господарська часопис».
Наприкінці XIX – початку ХХ ст. в Україні
з’явилися перші наукові статті поглибленого ви-
вчення та висвітлення національних проблем –
їхнім розвитком особливо переймалися М. Воз-
няк, Б. Грінченко, М. Грушевський, І. Кревець-
кий, О. Маковей, Т. Ревакович, К. Студинський,
І. Франко.
Наприклад, відомий український письмен-
ник Іван Франко (1856–1916) у «Нарисі історії
українсько-руської літератури до 1890 р.» подав
значний фактичний матеріал з минулого періо-
дичних видань, починаючи від харківського «Ук-
раинского вестника» до галицьких часописів
1880-х рр. Саме ця його праця фактично запо-
чаткувала в Україні історико-оглядові нариси
про українські періодичні видання. І. Франко
охарактеризував основні закономірності та
етапи їхнього розвитку, визначив місце серед
інших періодичних видань. Правда, це зроблено
без поглибленого трактування причин появи
друкованих органів у цілому, на теренах Ук-
раїни. У своїй праці автор зауважив й про деякі
методологічні засади вивчення історії газет і
журналів минулого3. Свого подальшого розши-
рення ця проблематика набула в таких творах
І. Франка: «Симптоми розкладу в галицькій
суспільності», «Українська альманахова літера-
тура», «Передмова до покажчика змісту «Літе-
ратурно-наукового вісника», «Дещо про нашу
пресу».
Значну увагу історії української періодики
приділив Осип Маковей (1867–1925) – україн-
ський поет, прозаїк, критик і публіцист, редак-
тор багатьох профільних видань, педагог і гро-
мадсько-політичний діяч4. У своїх студіях автор
вперше конкретно визначив критерії наукового
підходу при вивченні минулого української пе-
ріодики. Зокрема він здійснив своєрідний огляд
провідних галицьких друків за 50 років: від
1848 р. до 1898 р. Автор намагався простежити
взаємозалежність між явищами суспільно-полі-
тичного життя та появою українських часописів,
одним із перших запропонував періодизацію
розвитку західноукраїнської преси.
Для другого етапу висвітлення означених
питань притаманні вже більші узагальнення та
теоретичні підходи при характеристиці вивчен-
ня як окремих видань, так і тематико-типологіч-
них груп часописів. Серед таких слід виділити
«Бібліологічні вісті», що видавав Український
науковий інститут книгознавства. Авторами цьо-
го авторитетного часопису в різний час були
представники Галичини – М. Возняк, В. Ігнаті-
єнко, Д. Лисиченко, В. Міяковський, Ф. Сенга-
лєвич, М. Ясинський та ін.
У третій період на особливу увагу з названої
теми заслуговують дослідження М. Бернштей-
на, В. Дмитрука, І. Дорошенка, М. Жовтобрюха,
П. Федченка. Для більшості їхніх студій власти-
вий вибірково-тенденційний підхід із чітким
«розмежуванням» на революційно-демократич-
ну ліберальну та «націоналістичну» спрямова-
ність у виданнях. Також на початку ХХ ст. опри-
люднена певна кількість монографічних дослід-
жень про розвиток української періодики, авто-
рами яких стали такі науковці, як В. Габор,
М. Галушко, О. Дроздовська, Н. Кулеш, І. Па-
влюк, М. Романюк.
Справжнє досягнення з питань бібліогра-
фії періодики становлять узагальнюючі праці
І. Левицького – «Галицько-руська бібліографія
ХIХ ст.» та «Українська бібліографія Австро-
Угорщини за роки 1887–1900», «Галицько-ру-
ська бібліографія за роки 1772–1880»5 .
Подальшого розвитку українська бібліогра-
фія періодичних видань набула за діяльності На-
укового товариства імені Шевченка у Львові під
керівництвом М. Грушевського (з 1897 р. по
1916 р.). Адже «Записки Наукового товариства
імені Шевченка» почали систематично друку-
вати річні покажчики змісту своїх номерів, при-
чому не тільки українською, а також німецькою
мовами.
Окремо слід зазначити, що у 50-х рр. XIX ст.
в Україні розпочалася робота над проектом «ук-
раїнська книга», що передбачав перспективну
розробку тематики та змісту. Окремі вчені вва-
жають, що саме це стало великим початком роз-
витку національної бібліографії. Авторами ідеї
3Франко И. // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона в 86 томах / Под ред. Андреевского.
Т. ХХХVI. Санкт-Петербург, 1902. С. 475.
4Маковей О. // Литературная Энциклопедия. Т. 6. Москва, 1932. С. 716.
5Левицький І.О. Галицько-руська бібліографія за роки 1772–1880 // Записки НТШ. Т. 52. Кн.1. Львів,
1903. С. 1–2.
131
Львівські періодичні видання у фондах НБУВ: історія формування та тематичний склад
3-4’2023 К Р А Є З Н А В С Т В О
132
та практичним втіленням її у життя стали О. Ла-
заревський, М. Комаров6.
На початку XX ст. у дослідженнях з книго-
знавства спостерігалися нові наукові підходи. Чіт-
кіше проявлялися принципи та методи в процесі
створення реєстрів періодичних видань. В Націо-
нальній бібліотеці України імені В.І. Вернад-
ського (далі НБУВ) зберігається унікальна колек-
ція періодичних видань XIX – поч. ХХ ст., до
складу якої входять як світські, так і друковані
органи релігійного характеру. Серед світської
періодики існує певна частина видань, що ви-
йшли друком у Львові7. Також у фондах НБУВ
зібрано унікальну колекцію так званих альтер-
нативних видань. Протягом 1920–1921 рр. після
відновлення роботи тимчасового комітету, у
«Всенародній бібліотеці України при всеукраїн-
ській Академії наук» (з 1988 р. НБУВ) почалося
налагодження книгообміну з світовими бібліо-
теками, зокрема, такими як Публічна бібліотека
в Петрограді, Бібліотека академії наук, Нью-
йоркська публічна та Паризька національна
бібліотека, а також Варшавською. Водночас від-
бувався й обмін літератури з різними навчаль-
ними закладами та музейними установами. Вже
на початку 1922 р. фахівці ВБУ проштудіювали
40 тис. періодичних видань, що надійшли до
відділу періодики8. Розпочалося укладання ка-
талогів, які потім тематично розподілилися на
обліковий, топографічний та інвентарний. Для
обслуговування періодичними виданнями у біб-
ліотеці виокремлено спеціальне приміщення,
започатковано профільний фонд. Останній умов-
но розподілили на дві частини: «дореволюцій-
ну» та «післяреволюційну». У відділі бібліотеч-
них зібрань та історичних колекцій сформовано
фонд періодики переважно з дореволюційних
видань. Усього нараховано близько 109 тис. од.
зберігання.
Одним із перших львівських періодичних
видань, що надійшло до фонду НБУВ являється
«Мета» – український часопис народовецького
напрямку, який виходив раз на місяць, у Львові
в (1863–1865). Головним редактором та видав-
цем був Ксенофонт Климкович. Про вихід но-
вого періодичного видання «Мета» було оголо-
шено у газеті «Вечерниці», в останньому номері
за 1863 р. Самий перший номер видання «Мета»
вийшов у вересні 1863 р. Цікаво, що у журналі
вперше вживано поняття «своя правда» у зна-
ченні «українська національна ідея». Кожен
випуск журналу іменувався «томом». Перед-
платниками періодичного видання стали насам-
перед, шанувальники журналу «Вечерниці».
Зміст журналу з метою залучення ширшого кола
читачів і до підписувачів, був різноманітний:
студії про українське життя, полемічні статті на
політичні теми, зокрема студії К. Климковича.
На сторінках «Мети» публікувалися художні
твори таких відомих письменників як Т. Шев-
ченко, П. Куліш, наприклад, твір останнього
«Дума про Саву Кононенка», Є. Гребінка, Ма-
ринчук (Володимир Антонович) та інших. Пе-
ріодичне видання містило різноманітні рубрики:
«Перегляд різних часописів роз’яснюючи ру-
ське питання», «Ровесна літопис», «Жива сло-
весність». Також існували розділи, в яких друку-
валися збірки пісень, оповідань, народні при-
казки тощо. Зокрема в 4-му номері часопису
«Мета», який вийшов у грудні 1863-го р., впер-
ше в Україні опубліковано вірш Павла Чубин-
ського «Ще не вмерла Україна»9. У січні 1864 р.
друк матеріалів було перервано на 5-му номері,
але в березні 1865 р. його поновили. Друкова-
ний орган набув формату суто політичного дво-
тижневика. Останній примірник побачив світ у
листопаді 1865 р., після чого видавництво збан-
крутувало. У фонді НБУВ зберігаються примір-
ники з 1863р. по 1865 р., (усього 24 од.) їх вве-
дено до електронного каталогу.
Дещо інший характер мало львівське періо-
дичне видання (примірники також передані до
фонду НБУВ) «Зеркало» – ілюстрований гумо-
ристично-сатиричне часопис, що виходив двічі
на місяць протягом 1882–1883 рр., 1886 р., 1889–
1893 рр., 1906–1908 рр. Одними із головних
редакторів періодичного видання працювали
К. Устиянович (1882–1883) та В. Нагірний (1884).
Пізніше редагував і одночасно видавав «Зерка-
ло» К. Левицький (1886). Також редакторами
6Лазаревский А.М. Автобиографические записки // Киевская старина. 1902. Т. LXXVII. № 5. С. 4.
7 Ін-т рукопису НБУВ. Фонд 47. Опис 1. Листування з Українською книжковою палатою, бібліотеками,
видавництвами, редакціями газет, журналів, вісників, відомих видань про обмін, безкоштовне придбання
книжок та одержання збірок періодичних видань. 1930. Арк. 72, 78.
8Дубровіна Л.А. Онищенко О.С. Історія національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського 1918-
1941 // НАН України. Київ, 1998. С.40
9Чубинський П. Ще не вмерла Україна // Мета. 1863. №4. С. 272-274.
Іванна Гуржій
значилися Є. Олесницький, І. Криловський,
О. Дембіцький, Г. Іванів та І. Кульчицький. На
сторінках часопису критикували москвофілів та
їхні видання «Слово» і «Пролом», глузували з
деяких представників української інтелігенції,
що «танцювали» перед польською шляхтою,
розкривали виборчі махінації тощо. Серед авто-
рів, які друкували свої нариси в журналі, фігу-
рували І. Франко, В. Коцовський, І. Грабович,
С. Яричевський, В. Масляк, С. Руданський,
Б. Грінченко, В. Самійленко, П. Думка, О. Ма-
ковей та ін. До фонду відділу БЗІК, на жаль, по-
трапило тільки два примірники за 1889 р. (№ 23)
та 1892 р. (№ 3–11, № 13–18, № 21–24), які вве-
дено до електронного каталогу та доступні для
пошуковців.
Першим періодичним виданням педагогіч-
ного спрямування на Закарпатті слід вважати
часопис «Учитель». Це своєрідний український
тижневик до 1874 р. та двотижневик з 1880 р.,
перший номер якого вийшов у 1869 р. Основ-
ним завданням «Учителя» визначалося висвіт-
лення становища та назрілих проблем народних
шкіл. Першим видавцем і редактором якого став
український письменник Михайло Клемертович
(1869–1874), згодом його замінили: Теофіл Гру-
шкевич (1890–1893), І. Копач (1907–1908),
І. Ющишин (1911–1914) та ін. В періодичному
виданні, окрім статей педагогічного напряму і
літературних творів, друкувалися нариси на еко-
номічні і культурно-освітні теми, матеріали з
питань сільського господарства тощо. З 1905 р.
у часописі актуалізувалися питання шкільного
і домашнього виховання. Причому вони стосу-
валися всіх українських регіонів, і навіть інших
європейських країн. Також до видання вміща-
лась хроніка з діяльності виховних і наукових
установ. До функціонування журналу долуча-
лися такі відомі особистості, як І. Франко,
М. Грушевський, С. Ковалів, Г. Шерстюк, Я. Че-
піга, С. Черкасенко та ін. У центрі уваги його
редакційної колегії завжди залишалася постать
учителя, його роль у суспільстві та соціальне і
матеріальне становище. Поглиблене вивчення
матеріалів цього періодичного видання дозволяє
більш докладніше сприймати тогочасний рівень
освіти, причому в загально-європейському кон-
тексті. У відділі БЗІК збережено примірники
1905 р., 1906 р., 1909–10 рр., і з 1912 по 1914 рр.
У науково-педагогічному періодичному ви-
данні «Наша школа», що видавався у Львові у
1909–1914 та 1916–1918 рр., в першу чергу дру-
кувалися студії на тему розвитку української
школи, її реорганізації, про методику викла-
дання, а також психологічні аспекти навчання.
Крім того порушувалося питання українського
правопису, морально-етнічного, релігійного та
фізичного виховання підлітків. В кожному но-
мері продукувалися матеріали під рубриками:
«Хроніка шкільного життя», «Огляд книжок і
часописів», «Науково-педагогічна Хроніка». Ча-
сопис як правило виходив 6 разів на рік. Посаду
редактора у різні роки, обіймали І. Кревецький
(1909–1912), С. Томашівський (1913), М. Чай-
ковський (1914), Ю. Рудницький (1916–1918).
До фонду НБУВ потрапили примірники лише
за 1909 р. і 1910 р. (кн. 1).
Також у фонді зберігаються такі періодичні
видання, як «Народ», «Народне слово», «Житє
і слово», «Учительське слово», «Молода Ук-
раїна», «Ілюстрована Україна» «Україно-рус-
ський архів», «Часопис правнича», «Хроніка
українсько-руського товариства імені Т. Г. Шев-
ченка у Львові» та «Господарська часопись».
Літературно-художній і громадсько-полі-
тичний часопис «Житє і слово», що виходив у
Львові у 1894-1897 рр., головою редколегії якого
був І. Франко, виходив спочатку раз на два міс.
З 1896 р. раз на місяць. Його зміст репрезенту-
вали розділи: «Белетристика», «Наукові та ет-
нографічні статті», «критика і бібліографія» та
«Хроніка». Постійними авторами, котрі друку-
вали свої твори у часопису, були І. Франко,
Л. Українка, П. Грабовський, О. Маковей, М. Ко-
цюбинський та ін. Важливе місце у ньому також
посідали літературно-критичні студії М. Шаш-
кевича, І. Франка, О. Терлецького. Друкувалися
фольклорні праці Л. Василевського, В. Гнатюка,
М. Павлика. «Житє і слово» це видання де впер-
ше було надруковано поему Л. Українки «Давня
казка» (примірник за 1896 р. книга 6)10. У відділі
зберігаються номери за 1894 та 1986 рр., які вве-
дено до наукового обігу.
1-го січня 1890 р. у Львові за ініціативою
І. Франка та М. Павлика було створено періо-
дичне видання «Народ», що проіснувало рекор-
дний, як на ті умови та час, термін – 5 років.
Засновниками його визначилися представники
радикальних поглядів. Видання мало переважно
громадсько-політичне спрямування , а тому ху-
дожнім творам відводилося дуже мало сторі-
нок. У 1893 р. художня тематика зникла зовсім:
10Українка Л. Давня казка // Житє і слово. Львів, 1896. Кн. 6. С. 442.
133
Львівські періодичні видання у фондах НБУВ: історія формування та тематичний склад
«Народ» став першим повністю публіцистичним
українським періодичним виданням. Відпові-
дальним редактором став І. Франко, а М. Пав-
лик − видавцем. До співпраці з часописом ради-
кали запросили кореспондентів-аматорів з поміж
селян, а тому за своєю освіченістю більшість з
них відставали в культурному аспекті від інте-
лігенції, отже подавали часто публікації не
якісні, чим нерідко викликали нарікання серед
читацької громадськості. У 1984 р. внаслідок
багатьох непереборних внутрішньопартійних
суперечностей, на межі закриття «Народ» змен-
шив кількість статей політичного характеру, а з
часом повністю перепрофілювався на художньо-
літературну тематику. Тим не менш у часописі
друкувалися такі видатні постаті як М. Драгома-
нов, А. Кримський, М. Павлик. В 1985 р. часо-
пис припинив своє існування внаслідок смерті
М. Драгоманова та хворобу М. Павлика. У фонді
відділу БЗІК знайдено лише примірник за 1895 р.
(№ 1–16).
Періодичне видання «Хроніка наукового То-
вариства ім. Шевченка», що виходило друком у
Львові більш ніж півстоліття, з 1900 до 1966 р.
До 1905 р. фігурувало під назвою «Хроніка ук-
раїнсько-руського товариства ім. Шевченка у
Львові». Усього у Львові, з тривалими перерва-
ми у воєнні роки, з 1900 по 1939 рік побачило
світ 74 частини. Після 1939 р. з відновленням
роботи НТШ в еміграції було оприлюднено ли-
ше 5 частин «Хроніки…» (Ч. 75–76, Ч. 77, Ч.79,
Ч. 80). Бюлетень виходив щоквартально та ін-
формував читача про діяльність НТШ, книжкові
новинки про функціонування власної бібліо-
теки, регіональних музеїв, культурно-історич-
них пам’яток, а також друкувалися звіти про
участь членів НТШ у міжнародних конферен-
ціях, їхні зв’язки з іншими науковими культур-
ними установами тощо. Відповідальним за по-
дання інформації до періодичного видання в пе-
ріод з 1900 по 1912 р. значився М. Грушевський.
У фонді НБУВ зберігаються примірники ви-
дання «Хроніка українсько-руського товарис-
тва ім. Шевченка у Львові» за 1900р., Ч. 2–4;
1901–1905 рр. та «Хроніка наукового товарис-
тва імені Шевченка» за 1906 р., 1907 р., 1910–
1914 рр.
На початку ХХ ст., у Львові набуло попу-
лярності літературно-наукове періодичне ви-
дання «Ілюстрована Україна». Воно виходило у
1913–14 рр. двічі на місяць, а всього видруко-
вано 34 випуски. Головним редактором був ві-
домий історик та викладач Львівського універ-
ситету імені І. Франка І. Крип’якевич (1886–
1967). У часописі головним чином надавалася
інформація про хроніку святкових і урочистих
подій, працю українських національних установ
і діячів, зокрема Д. Яворницького, О. Лазарев-
ського, друкувалися політичні новини. Також
в часописі свої перші творчі доробки репрезен-
тували український письменник Я. Савченко
(1890–1937), поет С. Чарнецький (1881–1944),
громадсько-політичний діяч О. Коваленко (1875–
1963) та ін. Примірник періодичного видання за
1914 р., (№ 5,6) був присвячений відзначенню
100-річчя від дня народження Т. Шевченка.
У фонді НБУВ збережено примірники за 1913 р.
(№ 1–24) і 1914 р. (№ 1–10).
Також у фонді відділу БЗІК зберігається ук-
раїнське молодіжне періодичне видання «Мо-
лода Україна», що виходило друком у Львові
щомісяця протягом трьох років, з січня 1900 р.
до березня 1903 р. У фонді НБУВ в наявності
примірники № 3, 4, 8–12 за 1901 р., та № 6,7 за
1902–03 р. Не менш вагомим львівським періо-
дичним виданням вважається «Часопись прав-
нича», який функціонував протягом 17 років,
з 1889 по 1906 рр.». З 1893 р. його видавала
Правнича Комісія Історико-Філософської Секції
НТШ. Усього видруковано 10 випусків. З 1900 р.
часопис було «розширено» і він почав виходити
під назвою «Часопись Правнича і Економічна».
Головним редактором до 1900 р. працював най-
визначніший політичний діяч Галичини Кость
Левицький (1859–1941), на зміну йому заступив
український вчений-правник С. Дністрянський
(1870–1935). У часописі друкувалися праці з за-
гального права, розвитку народного господар-
ства, соціології, історії українського права тощо.
До 1892 р. видання виходило щомісяця. Піз-
ніше, під керівництвом НТШ – раз на квартал,
але вже під новою назвою: «Часопись Прав-
нича. Видавництво Наукового товариства імені
Шевченка». «Часопис» включав в себе такі роз-
діли: «Практика судова», «Наукова хроніка»,
«Бібліографія», «Замітки літературні», а також
«Історія і філософія права», «Право економіч-
не», «Право приватне», «Право карне і процес
карний». На сторінках періодичного видання ва-
гоме значення мали опубліковані наукові роз-
відки, теоретичні та практичні статті відомих
правників, наприклад, Д. Кулика, П. Стебель-
ського, А. Горбачевського, С. Дністрянського,
великою популярністю користувалися праці
3-4’2023 К Р А Є З Н А В С Т В О
134
Іванна Гуржій
Львівські періодичні видання у фондах НБУВ: історія формування та тематичний склад
135
К. Левицького. Особливо праця Левицького
«Про публічне добро» (1897)11. У фонді відділу
БЗІК НБУВ збережено примірники «Часопису
правнича» за 1894 (№ 1, 3, 4); 1895 (№ 1,3);
1896, 1898, 1899, 1900 рр., а також «Часопис
правнича і економічна»: 1900, 1901–02, 1904–05,
1910 рр.
Висновки. Отже, в даному дослідженні
вперше комплексно охарактеризовані дорево-
люційні львівські періодичні видання, а особ-
ливу увагу звернено на ті з них, що зберігаються
у відділі бібліотечних зібрань та історичних ко-
лекцій Національної бібліотеки імені В. І. Вер-
надського. Визначено тематичний напрямок
львівської періодики та стисло простежено іс-
торію її функціонування від середини XIX до
початку ХХ століття. Також проаналізовано ос-
новний зміст матеріалів, що виходили друком у
львівських часописах і мали актуальність для
тогочасного читача.
Як відомо, уцілілі примірники львівських
видань пройшли складний шлях, «мандруючи»
довгий час по різних архівосховищах СРСР,
перш ніж потрапити у колекцію дореволюційної
періодики, що нині зберігається у фонді НБУВ.
У дослідженні міститься інформація про непе-
ресічних постатей, що безпосередньо були
пов’язані з видавницькою діяльністю не тільки
у Львові, а й в інших західноєвропейських міс-
тах. Відомості, що подано в даному нарисі й
досі не втратили наукового значення та продов-
жують надалі привертати увагу вчених у пошу-
ках новизни та цікавого матеріалу з огляду
зв’язків Західної України з Наддніпрянщиною у
справі поширення національної ідеї, культур-
ного та наукового обміну тощо.
11 Гдакович М. Часопись правнича» (1889–1912) як етапне явище у формуванні української правничої
мови // Актуальні проблеми навчання іноземних мов для спеціальних цілей: збірник наукових статей / уклад.
І.Ю. Сковронська. Львів: ЛьвДУВС, 2020. С. 40.
References
1. Dubrovina L. A. Onishchenko O. S. (1998). Istoriya natsionalnoy biblioteki Ukrainy imeni Ver-
nadskogo [History of the Vernadsky National Library of Ukraine] NAN Ukrainy. Kiev [In Ukraine].
2. Hdakovych M. (2020). Chasopys pravnycha yak etapne yavyshche u formuvanni ukrayinskoyi
pravnychoyi movy. [Jourlal of Law as a Stage Phenomenon in the Formation of Ukrainian Legal Lan-
guage]. Aktualni problemy navchannya inozemnykh mov dlya spetsialnykh tsiley zbirnyk naukovykh statey
(I. J. Skovronska, comp.). Lviv, Ukraine. [In Ukraine].
3. Hnatyuk V. (1923). Naykove tovarystvo imeni Shevchenka. Z nahody 50-littya yoho zasnuvannya
[Shevchenko Scientific Society on the occasion of the 50th anniversary of its foundation]. Drukarnya na-
ukovoho tovarystva imeni T. Shevchenka. Lviv, Ukraine.[In Ukraine].
|