Подієвий туризм у Закарпатті : інвентаризація фестивалів

• Date: 2023
• Main Authors: Щука, Г., Ковальська, Л.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Інститут історії України НАН України 2023
• Series: Краєзнавство
• Subjects: Краєзнавство і туризм
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202641
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Подієвий туризм у Закарпатті : інвентаризація фестивалів / Г. Щука, Л. Ковальська // Краєзнавство. — 2023. — № 3-4. — С. 98-106. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Туризм визначено пріоритетним напрямком розвитку для Закарпаття. З усіх видів туризму найбільш популярними у регіоні є лікувально-оздоровчий, культурно-пізнавальний, подієвий. Пандемія та посилення російської агресії проти України призупинили туристичні потоки в регіоні, але дали можливість провести перезавантаження цієї сфери. Щоб отримати ті переваги, які надає подієвий туризм, необхідно правильно сформувати event-портфоліо, що вимагає проведення критичного перегляду існуючих подій. Предметом дослідження було обрано заходи, які проходили в Закарпатській області протягом 2019 року і позиціонувалися як фестивалі. Мета роботи - зробити облік закарпатських фестивалів, систематизувати їх і охарактеризувати відповідно до тематики, термінів та місця проведення, рівня організації, складу учасників, тривалості існування; простежити як змінювалися географія та календар їх проведення. Дослідження базувалося на системному підході із застосування методів аналізу та синтезу, систематизації, порівняння, узагальнення, контент-аналізу, факторного аналізу. Джерельна база - газети «Карпатський об’єктив», « Урядовий кур’єр», часопис «Культурологічні джерела» та інтернет-джерела: сайти ЗОУНБ ім. Ф. Потушняка, ТІЦ Закарпаття, Закарпатської ОДА, віт-чизняних туроператорів; соціальна мережа Фейсбук («Закарпатські фестивалі», «Фестивалі Закарпаття», «Турінформ Закарпаття») та ін. Встановлено, що в 2019 р. 143 події позиціонувалися як фестивалі. Майже половина з них мала етнографічний характер, проходила у формі ярмарків та передбачала проведення конкурсу між учасниками, дегустацію і виступ фольклорних колективів. Четверта частина івентів проходила з участю представників інших країн, майже половина обмежувалися межами населеного пункту. Визначено, як розподілялися фестивалі по районам та містам області в останні роки, в які пори року їх було більше і яку тривалість вони мали. Отримана інформація дозволяє частково заповнити відсутність статистичних даних по розвитку івент-туризму в Закарпатській області, може бути корисна для визначення перспектив розвитку даної сфери в регіоні.