Подієвий туризм у Закарпатті : інвентаризація фестивалів

Туризм визначено пріоритетним напрямком розвитку для Закарпаття. З усіх видів туризму найбільш популярними у регіоні є лікувально-оздоровчий, культурно-пізнавальний, подієвий. Пандемія та посилення російської агресії проти України призупинили туристичні потоки в регіоні, але дали можливість провести...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2023
Main Authors:	Щука, Г., Ковальська, Л.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут історії України НАН України 2023
Series:	Краєзнавство
Subjects:	Краєзнавство і туризм
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202641
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Подієвий туризм у Закарпатті : інвентаризація фестивалів / Г. Щука, Л. Ковальська // Краєзнавство. — 2023. — № 3-4. — С. 98-106. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202641
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2026412025-07-31T00:01:39Z Подієвий туризм у Закарпатті : інвентаризація фестивалів Event tourism in Zakarpattya: inventory of festivals Щука, Г. Ковальська, Л. Краєзнавство і туризм Туризм визначено пріоритетним напрямком розвитку для Закарпаття. З усіх видів туризму найбільш популярними у регіоні є лікувально-оздоровчий, культурно-пізнавальний, подієвий. Пандемія та посилення російської агресії проти України призупинили туристичні потоки в регіоні, але дали можливість провести перезавантаження цієї сфери. Щоб отримати ті переваги, які надає подієвий туризм, необхідно правильно сформувати event-портфоліо, що вимагає проведення критичного перегляду існуючих подій. Предметом дослідження було обрано заходи, які проходили в Закарпатській області протягом 2019 року і позиціонувалися як фестивалі. Мета роботи - зробити облік закарпатських фестивалів, систематизувати їх і охарактеризувати відповідно до тематики, термінів та місця проведення, рівня організації, складу учасників, тривалості існування; простежити як змінювалися географія та календар їх проведення. Дослідження базувалося на системному підході із застосування методів аналізу та синтезу, систематизації, порівняння, узагальнення, контент-аналізу, факторного аналізу. Джерельна база - газети «Карпатський об’єктив», « Урядовий кур’єр», часопис «Культурологічні джерела» та інтернет-джерела: сайти ЗОУНБ ім. Ф. Потушняка, ТІЦ Закарпаття, Закарпатської ОДА, віт-чизняних туроператорів; соціальна мережа Фейсбук («Закарпатські фестивалі», «Фестивалі Закарпаття», «Турінформ Закарпаття») та ін. Встановлено, що в 2019 р. 143 події позиціонувалися як фестивалі. Майже половина з них мала етнографічний характер, проходила у формі ярмарків та передбачала проведення конкурсу між учасниками, дегустацію і виступ фольклорних колективів. Четверта частина івентів проходила з участю представників інших країн, майже половина обмежувалися межами населеного пункту. Визначено, як розподілялися фестивалі по районам та містам області в останні роки, в які пори року їх було більше і яку тривалість вони мали. Отримана інформація дозволяє частково заповнити відсутність статистичних даних по розвитку івент-туризму в Закарпатській області, може бути корисна для визначення перспектив розвитку даної сфери в регіоні. Tourism has been identified as a priority area of the development for Zakarpattya. Of all types of tourism, the most popular in the region are medical and recreational, cultural and educational and event tourism as well. The pandemic and the intensification of Russian aggression against Ukraine stopped tourist flows in the region, but provided an opportunity to restart this sphere. To get the benefits that event tourism provides, it is necessary to form an event portfolio, which requires a critical review of existing events, correctly. Events that took place in Transcarpathian region during 2019 and were positioned as festivals were chosen as the subject of the study. The purpose of the work is to record Transcarpathian festivals, systematize them and characterize them according to the theme, dates and venue, level of organization, composition of participants, duration; to trace how their geography and the calendar have changed. The research was based on a systematic approach using the methods of analysis and synthesis, systematization, comparison, generalization, content analysis andfactor analysis. The source base is the newspapers «Carpathian Lens», «Government Courier», the magazine «Cultural Sources» and the Internet sources: the websites of ZOUNB named after F. Potushnyak, Transcarpathian Trade Center, Transcarpathian Regional State Administration, local tour operators; social network Facebook («Transcarpathian Festivals», «Festivals of Zakarpattya «, «Tourinform Zakarpattya «), etc. It was established that in 2019, 143 events were positioned as festivals. Almost half of them had an ethnographic nature, took place in the form of fairs and included a competition between participants, tasting and performance by folklore groups. The fourth part of the events took place with the participation of representatives of other countries, almost half were limited within a certain settlement. The article determines how the festivals have been distributed among the regions and cities of the region in recent years, in which seasons there have been more of them and how long they have lasted. The obtained information allows to partially fill the lack of statistical data on the development of event tourism in Transcarpathian region, and may be useful for determining the prospects for the development of this area in the region. 2023 Article Подієвий туризм у Закарпатті : інвентаризація фестивалів / Г. Щука, Л. Ковальська // Краєзнавство. — 2023. — № 3-4. — С. 98-106. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2222-5250 DOI: 10.15407/kraieznavstvo2023.03-04.098 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202641 379.85:791.6 (477.87) uk Краєзнавство application/pdf Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Краєзнавство і туризм Краєзнавство і туризм
spellingShingle	Краєзнавство і туризм Краєзнавство і туризм Щука, Г. Ковальська, Л. Подієвий туризм у Закарпатті : інвентаризація фестивалів Краєзнавство
description	Туризм визначено пріоритетним напрямком розвитку для Закарпаття. З усіх видів туризму найбільш популярними у регіоні є лікувально-оздоровчий, культурно-пізнавальний, подієвий. Пандемія та посилення російської агресії проти України призупинили туристичні потоки в регіоні, але дали можливість провести перезавантаження цієї сфери. Щоб отримати ті переваги, які надає подієвий туризм, необхідно правильно сформувати event-портфоліо, що вимагає проведення критичного перегляду існуючих подій. Предметом дослідження було обрано заходи, які проходили в Закарпатській області протягом 2019 року і позиціонувалися як фестивалі. Мета роботи - зробити облік закарпатських фестивалів, систематизувати їх і охарактеризувати відповідно до тематики, термінів та місця проведення, рівня організації, складу учасників, тривалості існування; простежити як змінювалися географія та календар їх проведення. Дослідження базувалося на системному підході із застосування методів аналізу та синтезу, систематизації, порівняння, узагальнення, контент-аналізу, факторного аналізу. Джерельна база - газети «Карпатський об’єктив», « Урядовий кур’єр», часопис «Культурологічні джерела» та інтернет-джерела: сайти ЗОУНБ ім. Ф. Потушняка, ТІЦ Закарпаття, Закарпатської ОДА, віт-чизняних туроператорів; соціальна мережа Фейсбук («Закарпатські фестивалі», «Фестивалі Закарпаття», «Турінформ Закарпаття») та ін. Встановлено, що в 2019 р. 143 події позиціонувалися як фестивалі. Майже половина з них мала етнографічний характер, проходила у формі ярмарків та передбачала проведення конкурсу між учасниками, дегустацію і виступ фольклорних колективів. Четверта частина івентів проходила з участю представників інших країн, майже половина обмежувалися межами населеного пункту. Визначено, як розподілялися фестивалі по районам та містам області в останні роки, в які пори року їх було більше і яку тривалість вони мали. Отримана інформація дозволяє частково заповнити відсутність статистичних даних по розвитку івент-туризму в Закарпатській області, може бути корисна для визначення перспектив розвитку даної сфери в регіоні.
format	Article
author	Щука, Г. Ковальська, Л.
author_facet	Щука, Г. Ковальська, Л.
author_sort	Щука, Г.
title	Подієвий туризм у Закарпатті : інвентаризація фестивалів
title_short	Подієвий туризм у Закарпатті : інвентаризація фестивалів
title_full	Подієвий туризм у Закарпатті : інвентаризація фестивалів
title_fullStr	Подієвий туризм у Закарпатті : інвентаризація фестивалів
title_full_unstemmed	Подієвий туризм у Закарпатті : інвентаризація фестивалів
title_sort	подієвий туризм у закарпатті : інвентаризація фестивалів
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2023
topic_facet	Краєзнавство і туризм
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202641
citation_txt	Подієвий туризм у Закарпатті : інвентаризація фестивалів / Г. Щука, Л. Ковальська // Краєзнавство. — 2023. — № 3-4. — С. 98-106. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT ŝukag podíêvijturizmuzakarpattíínventarizacíâfestivalív AT kovalʹsʹkal podíêvijturizmuzakarpattíínventarizacíâfestivalív AT ŝukag eventtourisminzakarpattyainventoryoffestivals AT kovalʹsʹkal eventtourisminzakarpattyainventoryoffestivals
first_indexed	2025-11-24T07:04:22Z
last_indexed	2025-11-24T07:04:22Z
_version_	1849654365699178496
fulltext	3-4’2023 К Р А Є З Н А В С Т В О 98 Подієвий туризм у Закарпатті: інвентаризація фестивалів Туризм визначено пріоритетним напрямком розвитку для Закарпаття. З усіх видів туризму найбільш популярними у регіоні є лікувально-оздоровчий, культурно-пізнавальний, подієвий. Пан- демія та посилення російської агресії проти України призупинили туристичні потоки в регіоні, але дали можливість провести перезавантаження цієї сфери. Щоб отримати ті переваги, які надає подієвий туризм, необхідно правильно сформувати event-портфоліо, що вимагає проведення критичного перегляду існуючих подій. Предметом дослідження було обрано заходи, які проходили в Закарпатській області протягом 2019 року і позиціонувалися як фестивалі. Мета роботи – зро- бити облік закарпатських фестивалів, систематизувати їх і охарактеризувати відповідно до те- матики, термінів та місця проведення, рівня організації, складу учасників, тривалості існування; простежити як змінювалися географія та календар їх проведення. Дослідження базувалося на системному підході із застосування методів аналізу та синтезу, систематизації, порівняння, узагальнення, контент-аналізу, факторного аналізу. Джерельна база – газети «Карпатський об’єктив», «Урядовий кур’єр», часопис «Культурологічні джерела» та ін- тернет-джерела: сайти ЗОУНБ ім. Ф. Потушняка, ТІЦ Закарпаття, Закарпатської ОДА, віт- чизняних туроператорів; соціальна мережа Фейсбук («Закарпатські фестивалі», «Фестивалі Закарпаття», «Турінформ Закарпаття») та ін. Встановлено, що в 2019 р. 143 події позиціонувалися як фестивалі. Майже половина з них мала етнографічний характер, проходила у формі ярмарків та передбачала проведення конкурсу між учасниками, дегустацію і виступ фольклорних колективів. Четверта частина івентів проходила з участю представників інших країн, майже половина обмежувалися межами населеного пункту. Визначено, як розподілялися фестивалі по районам та містам області в останні роки, в які пори року їх було більше і яку тривалість вони мали. Отримана інформація дозволяє частково запов- нити відсутність статистичних даних по розвитку івент-туризму в Закарпатській області, може бути корисна для визначення перспектив розвитку даної сфери в регіоні. Ключові слова: подієвий туризм, фестиваль, фестивалі Закарпаття, етнофестиваль, фес- тиваль історичної реконструкції. Event tourism in Zakarpattya: inventory of festivals Tourism has been identified as a priority area of the development for Zakarpattya. Of all types of tourism, the most popular in the region are medical and recreational, cultural and educational and event tourism as well. The pandemic and the intensification of Russian aggression against Ukraine stopped tourist flows in the region, but provided an opportunity to restart this sphere. To get the benefits that event DOI 10.15407/kraieznavstvo2023.03-04.098 УДК 379.85:791.6 (477.87) Галина Щука (м. Берегове Закарпатської обл.) доктор педагогічних наук, професор кафедри географії і туризму Закарпатського угорського інституту імені Ф. Ракоці ІІ E-mail: halina.shchuka@gmail.com ORCID: https://orcid.org/0000-0003-4368-5081 Леся Ковальська (м. Івано-Франківськ) кандидат географічних наук, доцент кафедри туризмознавства і краєзнавства Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника E-mail: gnatuk_l@ukr.net ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7582-8249 Lesia Kovalska (Ivano-Frankivsk) PhD of Geographical Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Tourism Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Е-mail: gnatuk_l@ukr.net, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7582-8249 Halyna Shchuka (Berehove), Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor at the Department of Geography and Tourism,Ferenc Rakoczi II Transcarpathian Hungarian College of Higher Education, В-mail: halina.shchuka@gmail.com, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4368-5081 mailto:halina.shchuka@gmail.com mailto:gnatuk_l@ukr.net mailto:gnatuk_l@ukr.net 99 tourism provides, it is necessary to form an event portfolio, which requires a critical review of existing events, correctly. Events that took place in Transcarpathian region during 2019 and were positioned as festivals were chosen as the subject of the study. The purpose of the work is to record Transcarpathian festivals, systematize them and characterize them according to the theme, dates and venue, level of organization, composition of participants, duration; to trace how their geography and the calendar have changed. The research was based on a systematic approach using the methods of analysis and synthesis, systematization, comparison, generalization, content analysis and factor analysis. The source base is the newspapers «Carpathian Lens», «Government Courier», the magazine «Cultural Sources» and the Internet sources: the websites of ZOUNB named after F. Potushnyak, Transcarpathian Trade Center, Transcarpathian Regional State Administration, local tour operators; social network Facebook («Transcarpathian Festivals», «Festivals of Zakarpattya «, «Tourinform Zakarpattya «), etc. It was established that in 2019, 143 events were positioned as festivals. Almost half of them had an ethnographic nature, took place in the form of fairs and included a competition between participants, tasting and performance by folklore groups. The fourth part of the events took place with the participation of representatives of other countries, almost half were limited within a certain settlement. The article determines how the festivals have been distributed among the regions and cities of the region in recent years, in which seasons there have been more of them and how long they have lasted. The obtained information allows to partially fill the lack of statistical data on the development of event tourism in Transcarpathian region, and may be useful for determining the prospects for the development of this area in the region. Key words: event tourism, festival, festivals of Zakarpattya, ethnofestival, festival of historical reconstruction. Подієвий туризм у Закарпатті: інвентаризація фестивалів Постановка проблеми. Якщо запитати пе- ресічного внутрішнього туриста, з чим у нього асоціюється Закарпаття, відповідь буде одноз- начна: термальні води, вино, фестивалі. І це аб- солютно логічно: регіон багатий на природні лікувальні ресурси; сприятливий клімат дозво- ляє виноградарям отримувати прекрасні резуль- тати; багата історія, мультикультурність та по- лі- етнічність населення служить невичерпним джерелом для проведення різноманітних захо- дів. Саме тому лікувально-оздоровчий, винний та подієвий види туризму є серед пріоритетних напрямків розвитку туристичної сфери краю. Пандемія та численні локдауни призупи- нили стрімкі темпи розвитку туризму загалом, але одночасно й актуалізували питання органі- зації подорожей, головною мотивацією для яких стало піклування про здоров’я. У термального туризму Закарпаття ніби відкрилося «друге» ди- хання. Винний туризм дуже повільно, але теж поступово почав відроджуватися, що не можна сказати про туризм подієвий: з посиленням ро- сійської агресії довелося відмовитися навіть від тих заходів, які проводилися під час пандемії. При цьому, як теоретики, так і практики туризму чудово розуміють переваги даного виду туризму (створення нових робочих місць, можливість отримання додаткового прибутку за рахунок залучення туристів у міжсезоння, формування туристичного іміджу краю, збере- ження традиційної культури тощо) та необхід- ність його відродження в подальшому. Усе це актуалізує питання осмислення на- явного досвіду, визначення слабких та сильних сторін, які характерні для подієвого туризму ре- гіону; проблем, з якими доводилося стикатися, та поширення прикладів їхнього успішного ви- рішення. Це досить значний пласт роботи, який не- можливо охопити в рамках одного дослідження, тому розділимо його на кілька, почавши з про- ведення інвентаризації подій, які були організо- вані в Закарпатській області в 2019 році. Інвентаризація проведених заходів необ- хідна для формування івент-портфоліо регіону, адже дасть можливість не просто визначити за- гальну кількість подій, яка проходить у регіоні, але подивитися на їхню географію, проаналізу- вати тематику, визначити рівень проведення, встановити організаторів та учасників. Хроно- логічні рамки дослідження обумовлені почат- ком пандемії в 2020 році. З тих пір більшість заходів не проводиться, отже останнім успішним періодом для вент-туризму регіону став 2019 р. Аналіз останніх наукових досліджень. Треба відзначити, що яскраві події в Закарпат- ті неодноразово привертали увагу науковців. О. Арпуль, І. Годя, А. Лазаренко, О. Мілінчук, 3-4’2023 К Р А Є З Н А В С Т В О 100 В. Омельницька, О. Пушка, А. Ткачук, Л. та А. Шаран та інші досліджували їх у рамках гас- трономічного туризму. Розвитку подієвого туриз- му на Закарпатті присвячені роботи Н. Паньків, E. Sass, J. Tarpai, S. Berghauer, A. Tóth; особливос- тям фестивального – Н. Габчак, Г. Кіш, Н. Гоб- лик-Маркович та інших. Проте ці дослідження не можуть бути ос- новною джерельною базою для здійснення об- ліку проведених у Закарпатті івентів, оскільки висвітлюють лише найбільш знакові та попу- лярні серед споживачів заходи, тоді як інвента- ризація передбачає їх повний перелік. Мета дослідження – зробити облік подій, які відбулися в Закарпатті у 2019 р., систематизу- вати їх і охарактеризувати відповідно до тема- тики, термінів та місця проведення, рівня органі- зації, складу учасників, тривалості існування. Методи та джерельна база дослідження. Дослідження базувалося на системному підході із застосуванням методів аналізу та синтезу, по- рівняння, узагальнення, контент-аналізу, фактор- ного аналізу. Складність дослідження обумов- лена відсутністю загального документального обліку проведених подій, оскільки не всі вони пов’язані з державними та офіційними структу- рами. Тому джерельною базою виступали газети «Карпатський об’єктив», «Урядовий кур’єр», часопис «Культурологічні джерела» та інтернет- джерела: сайти Закарпатської обласної універ- сальної наукової бібліотеки ім. Ф. Потушняка, Туристично-інформаційного центру Закарпаття, Закарпатської ОДА, вітчизняних туроператорів, соціальні мережі – сторінки «Закарпатські фес- тивалі», «Фестивалі Закарпаття», «Турінформ Закарпаття» (Фейсбук) та ін. Треба відзначити, що отримана з різних дже- рел інформація досить часто не співпадала по ряду показників: одна й та ж подія могла прохо- дити під різними назвами та датами, навіть міс- цем проведення, що ускладнювало дослідження. Інформація про окремі події обмежувалася лише анонсами, і не завжди джерела дозволяли досте- менно встановити факт їхнього проведення. Ми допускаємо, що нам не вдалося інвента- ризувати всі 100% подій, проте, отримані резуль- тати дозволяють сформувати загальну картину івентів регіону. До того ж, така ситуація (непов- ної інформованості) характерна не тільки для Закарпаття, оскільки «багато напрямків і спіль- нот не мають відповідних даних, і навіть якщо є довідник або календар подій, він, швидше за все, залежить від добровільного подання інфор- мації – і тому буде неповним»1. Виклад основного матеріалу. Поняття «по- дієвий туризм» (івент-туризм, event-туризм) на даному етапі єдиного трактування не має, і в рамках даного дослідження визначається як еко- номічна діяльність юридичних і фізичних осіб, яка передбачає формування туристичного про- дукту на основі відвідування певної події, з по- дальшою його реалізацією туристам для їхніх потреб, не пов’язаних з підприємництвом і здо- буттям освіти. Подія (івент, англ. – event) – це, з точки зору туризму, винятковий захід, який від- бувається у визначений час з метою залучення туристів до відвідування певної дестинації2 . Діапазон подій досить широкий, тому і спо- собів їх систематизувати безліч. За кордоном на- була поширення класифікація Economic Planning Group і Lord Cultural Services (1992), яка побу- дована на 5 критеріях: розмір і масштаб події; унікальність продукту; якість пропонованих вражень; імідж, сформований на ринку; репута- ція на ринку. Але в нашому випадку існує багато проблем у визначенні того, як оцінити ту чи іншу подію з точки зору якості вражень, іміджу і т.ін. Тому ми проаналізували події Закарпаття за наступними критеріями: тематика; рівень; вік (тривалість існування); дата проведення; трива- лість заходу; організатори. Отже, всі заходи, які відбувалися в регіоні, ми розділили за змістом та виокремили ті з них, які можна назвати визначними та привабливими для туристів. Виявилося, що, незважаючи на ве- лику кількість подій, які проходили в регіоні, лише культурно-розважальні розглядалися як привабливі для туриста та відповідно позиціо- нувалися. Досить цікавим, з нашої точки зору, вигля- дає той факт що, незважаючи на велику різнома- нітність культурно-розважальних подій (фес- тивалі, карнавали, святкування, народні гулян- ня, концерти тощо), всі вони, незалежно від інших показників, проходили під назвою «фес- тиваль». В наукових дослідженнях (Н. Габчак, Н. Паньків, Т. Іжак, Е. Шаш та ін.) подієвий ту- ризм Закарпаття також представлений лише фестивалями. Не будемо порушувати цю тра- дицію. 1 Getz D. Event management and event tourism. New York: Cognizant, 2005. С 187. 2Щука Г.П. Подієвий туризм : навчально-методичний посібник. Берегове, 2022. С.10. Галина Щука, Леся Ковальська Фестиваль – це організоване масове свято, тематика якого визначається змістом досягнень, що демонструються. Відповідно Н. Габчак, по- силаючись на дослідження А. Молодецького та А. Пташніка, виділяє етнічні, релігійні, гастро- номічні, спортивні, музичні фестивалі; фести- валі сучасних субкультур; військові та історичні фестивалі; театральні шоу, виставки квітів, модні покази та аукціони3. При цьому, серед фестивалів Закарпаття вона виокремлює гастро- номічні, мистецькі, історичні, етнічні та спор- тивно-туристичні. Г. Кіш додає до цього переліку тематичні та звужує мистецькі до фольклорно- мистецьких4. E. Sass поділяє їх на мистецькі, му- зичні, гастрономічні, релігійні, спортивні та інші5. S. Berghauer та A. Tóth – на культурні, гастроно- мічні, традиційні, винні, спортивні, релігійні та інші6. Н. Паньків – фольклорні, винні, гастроно- мічні та сучасні7. J. Tarpai – мистецькі, гастроно- мічні та інші8. Цей парадокс має просте пояс- нення: окремі фестивалі «закривають» відразу кілька тематичних напрямків, в їхніх програмах перемішалися сучасні й етнографічні елементи та поєднуються різні форми організації. Особ- ливо це стосується святкування днів села чи міста, які теж позиціонуються як фестивалі. Відповідно, при групуванні закарпатських фестивалів ми виходили з програми даного івен- ту. Насамперед виокремили всі етнографічні події, заявлені як фестивалі. До цієї групи, крім фольклорних, увійшли також ті гастрономічні та винні івенти, де представляли етнічну кухню та традиції виноробства регіону. Всі інші фестивалі склали велику і досить неоднорідну групу, якій було дано назву «сучасні (універсальні)». Програми цих подій не були пов’язані з історією чи культурою населення За- карпаття. Певні труднощі виникли при визначенні приналежності фестивалів історичної рекон- струкції. Частина з них (ті, які відтворювали на- родні обряди – весілля, коляда, проводи отар на полонину і т.д.) мала в програмі виступи народ- них колективів, дегустацію національних страв та напоїв, тому були віднесені до першої групи (етнографічні фестивалі). Інша частина, не така чисельна, була пов’язана з історією регіону, тому не могла увійти до групи сучасних фести- валів, але в той же час не мала етнографічної складової, як попередні (наприклад, фестиваль середньовічної культури «Срібний Татош»). Вони склали окрему групу. В результаті всі фестивалі Закарпаття було розподілено наступним чином: етнографічні – поліфункціональні інтер- активні та масові за кількістю учасників події, в яких чільне місце посідають народні традиції, звичаї та інші культурно-побутові елементи9; історичної реконструкції – події, приуро- чені до свят або річниць відзначення важливих історичних подій і проходять у місцях, в яких та чи інша подія відбулась10; сучасні (універсальні) – заходи, не пов’язані з історією та етнографією регіону, демонструють останні досягнення в мистецтві, спорті та ін. В результаті, зі 143 фестивалів, які було прове- дено в Закарпатті у 2019 р., 71 (49,7 %) – етно- графічні (див. рис. 1). В цей перелік увійшли івенти, які були заявлені як фестивалі народної творчості (2), народного мистецтва (4), етно-еко- фестиваль (1), винні (8), гастрономічні (30), фольклору (1) чи просто етнографічні (25) тощо. 3Габчак Н.Ф. Фестивальний туризм Закарпаття та його регіональна політика. Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2013. Вип. 44. С. 258. 4Кіш Г.В. Розвиток фестивального туризму як складової геотуризму (на прикладі Закарпатської області) .Режим доступу URL: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvuu/Ekon/2012_36/statti/2_7.htm 5 Sass E. Kárpátalja fesztiváljainak elemzése internetes megjelenésük alapján. Fesztiválturizmus. Budapest, 2016. Р. 373. 6 Berghauer S., Tóth A. Fesztiválok. Kárpátalja magyarlakta területeinek turisztikai helyzetfelmérése. Beregszász, 2019. Р. 28. 7Паньків Н.Є. Сучасні тенденції розвитку подієвого туризму на Закарпатті. Вісник Хмельницького національного університету, 2021. № 5. Том 1. C. 128. 8Тarpai J. A természeti és társadalmi erőforrások szerepe Kárpátalja turizmusfejlesztésében és hatása a területfejlesztésre. Pécs, 2013. Р. 18. 9Чернецька С.Ю. Фольклорні фестивалі в системі сучасних засобів поширення етнографічної інформації та популяризації культурно-мистецької спадщини // Культура України. 2011. № 35. C. 157. 10Вишневська Г.Г. Українські фестивалі як засіб просування позитивного іміджу країни. Культурологічна думка, 2016. №10. C. 236. 101 Подієвий туризм у Закарпатті: інвентаризація фестивалів 3-4’2023 К Р А Є З Н А В С Т В О 102 Рис. 1. Розподіл фестивалів за тематикою Треба відзначити складність у розподілі фес- тивалів на винні та гастрономічні. За винятком фестивалів народної творчості та різдвяних пі- сенно-обрядових заходів за участю дитячих колек- тивів, закарпатські івенти мають подібні програми та склад учасників: винні фестивалі супроводжу- валися музичною програмою етнічного спряму- вання, приготуванням та дегустацією страв націо- нальної кухні. І навпаки. Тобто, на практиці ми бачимо такий собі симбіоз: еногастрономічні етнофестивалі (де еногастрономія – це вдале по- єднання вин та інших алкогольних напоїв зі стра- вами11). Відрізняють їх за програмою заходу: вин- ні фестивалі передбачають проведення конкурсу на краще вино, гастрономічні – страву, фольклор- ні – колектив. Самі ж організатори, намагаючись передати насиченість програми, позиціонують свої заходи як винно-гастрономічні, гастроно- мічно-колядницькі, етногастрономічні тощо. Така ж ситуація спостерігається і з визначен- ням форми організації проведених фестивалів. За цим критерієм науковці поділяють етнофестивалі на фестивалі-ярмарки; презентації народних ре- месел і промислів; концерти; фольклорні свята; релігійно-обрядові фестини; фестивалі-змагання; майстер-класи народних мистецтв; історичні ре- конструкції давньої культури; фестивалі-видо- вища, професійні свята, фестивалі автентичної культури, дегустації національної кухні, націо- нально-патріотичні дійства, народні гуляння тощо12. Закарпатські еногастрономічні етнофес- тивалі демонструють поєднання відразу кількох форм організації: під час заходу відбувається зма- гання учасників, пропонується дегустація, пара- лельно проходить концерт, ярмарок та презен- тація народних ремесел і промислів. До цієї обо- в’язкової програми час від часу додаються різно- манітні майстер-класи чи елементи історичної реконструкції автентичних звичаїв народу. Фестивалі історичної реконструкції пред- ставлені значно меншою кількістю заходів – лише 11 (7,7%). 4 з них, якщо орієнтуватися на класифікацію І. Посохова13, – це турніри (бу- гурти) та 7 – «жива історія». 61 фестиваль (42,7% від загальної кількості заходів) ми виділили як сучасні (універсальні), за- рахувавши до цієї групи всі творчі фестивалі за жанрами мистецтв: музичні (хорової, духовної, духової, естрадної, джаз, рок та іншої музики), театральні (камерні, народних, професійних, ди- тячих та юнацьких колективів, лялькових театрів, моновистав, театральних лабораторій тощо), тан- цювальні, літературні, книжкові та ін.; а також флористичні, хіппі, йоги, вогню, казок, активного відпочинку, вуличної їжі тощо. Треба відзначити, що «немистецьких» фести- валів у цій групі не так багато – лише 15 (24,6%) заходів, з яких 5 – це фестивалі, приурочені до дня дитини (3), 1 – людей похилого віку та 1 – за участі людей з особливими потребами. Мис- тецькі фестивалі проводяться здебільшого як конкурси чи огляди. Звичайно, з точки зору туризму, досить ці- кавим є рівень (статус) проведених заходів. 36 (25,2%) фестивалів позиціонувалися організато- рами як міжнародні, 10 (7%) – всеукраїнські, 9 (6,3%) – обласні, 8 (6%) – районні, 5 (3,5%) – локальні, 2 (1,4%) – міські. В 73 (51%) випадках рівень фестивалю не вказували. Незважаючи на те, що в половині випадків рівень фестивалю не зазначався, 32,2% (кожен третій!) з івентів пози- ціонувався як міжнародний або всеукраїнський. Проте, цю інформацію варто використову- вати обережно. Якщо проаналізувати географію учасників фестивалів, то виявиться, що термін «локальний» в одному випадку вказує на те, що в заході брали участь мешканці одного села, в іншому – двох районів. Статус «міжнародний» може означати як наявність учасників з кількох країн, так і єдиного представника з села-побра- 11 Організація обслуговування у закладах ресторанного господарства: підруч.:[для вищ. навч. закл.] / За ред. П’ятницької Н. О. 2-ге вид. перероб. та допов. Київ: Центр учбової літератури, 2011. C.129. 12 Главацька Н. Етнофестивалі на території українських скансенів: культурно- просвітницький аспект. Режим доступу: URL. https://www.pyrohiv.com/activities/etnofestivali-na-teritorii-ukrainskikh-skanseniv-kulturno- prosvitnitskiy-aspekt.html. 13 Посохов І. Історичні реконструкції та формування подієвого туристичного продукту країни // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: «Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм», 2022. Вип. 15. C. 132. Галина Щука, Леся Ковальська Етнографічні Історичної реконструкції Сучасні (універсальні) https://www.pyrohiv.com/activities/etnofestivali-na-teritorii-ukrainskikh-skanseniv-kulturno-prosvitnitskiy-aspekt.html https://www.pyrohiv.com/activities/etnofestivali-na-teritorii-ukrainskikh-skanseniv-kulturno-prosvitnitskiy-aspekt.html тима чи двох туристів з Данії. На нашу думку, для аналізу рівня проведення закарпатських івентів доцільно виділити ще одну категорію – «транскордонний» (учасники даного заходу – мешканці щонайменше двох країн, що мають спільний державний кордон). Тому, якщо визначати рівень закарпатських фестивалів з точки зору його учасників, то 21 з них (14,7%) можуть цілком претендувати на ста- тус міжнародного. В таких заходах були пред- ставники ще 3–5 зарубіжних країн. Найактивні- шими були громадяни Угорщини, Словаччини, Румунії та Польщі. Також були учасники з Гру- зії, Білорусі, країн Балтії, ряду європейських держав, навіть з Індії, США, Ірану, Африкан- ського континенту. Чотири фестивалі ми виокремили в категорію «з міжнародною участю»: на заході були запроше- ні (як учасники) іноземні гості з 1–2 країн. 12 івен- тів мали риси транскордонного співробітництва: фінансова та організаційна закордонна підтримка, присутність офіційних представників та учасни- ків з міст-побратимів чи сусідньої держави. По 15 заходів мали Всеукраїнський та облас- ний рівень. На всеукраїнських фестивалях най- більш масово були представлені сусідні області та столиця. Районні та міжрайонні фестивалі складають ще 7,7% (6 та 5 заходів, відповідно). Найбільші кількість закарпатських фестивалів 2019 р. (65, це 45,5%) мали локальний характер (див. рис. 2). Якщо узагальнити отриману інформацію, то маємо відзначити, що найбільш чітко організо- вані по рівням проведення мистецькі фестивалі, які ми віднесли до групи «сучасні (універсаль- ні)». Вони зберегли традиційний вигляд фести- валів-конкурсів та фестивалів-оглядів за участі професійних / самодіяльних колективів району / області / країни. Проте, і в цій групі заявлений рівень (всеукраїнський або міжнародний) не завжди відповідав реальному: наприклад, на все- українському фестивалі могли бути представ- лені лише 3–5 областей, на міжнародному – 1–2 країни. Організаторами цих заходів виступали державні та місцеві органи влади, в окремих ви- падках підтримку надавали депутати. Існування транскордонних заходів значною мірою пов’язується з діяльністю Угорської турис- тичної ради та ГО «Про Культура Субкарпатіка», які виступали співорганізаторами ряду етно- фес- тивалів, в основному – еногастрономічних. З усієї кількості фестивалів, які відбулися в 2019 р., лише 13 фестивалів залишилося з тих, які було започатковано в минулому столітті, 26 (18,2%) у 2000–2009 рр., 27 (18,9%) – у 2010 – 2014 рр.; 77 (53,8%) у 2015–2019 рр. при цьому 29 (20,3% від загальної кількості) з них прохо- дили вперше. Якщо співставити вік існування фестивалю та його тематику, маємо визнати, що з 13 найста- ріших фестивалів Закарпаття, 4 – сучасні (мис- тецькі, а саме – пісенні), 8 – етнографічні (1 з них – винний) та 1 – неформальний фестиваль хіппі. Тобто, більш життєздатними на закарпатському ґрунті виявилися етнографічні події. Натомість у 2019 р. трішки більше уваги було зосереджено на сучасних івентах: серед 29 фестивалів, заявлених вперше, було лише 11 івен- тів етнографічного характеру та 1 – історичної реконструкції. За порами року фестивалі розподілилися на- ступним чином: найбільша кількість фестивалів – 49 (34,3%) провели восени; влітку та навесні їх було трішки менше: 42 (29,4%) та 39 (27,3%) відповідно; і найменше взимку – лише 13 (9,1%) заходів. Найбільш фестивальними місяцями вия- вилися вересень та травень (див. рис. 3). Досить цікаво було подивитися на кален- дарний розподіл фестивалів у динаміці. Як ба- чимо, фестивалі й раніше не вирішували питан- ня насичення туристичного ринку регіону в не- сезон. Більшість фестивалів проходить з травня по вересень. Але в останній фестивальний рік ми спостерігаємо значне зменшення активності в липні (див. рис. 3). Закарпатські івенти в основному короткотри- валі: 122 (85,3%) фестивалі тривають 1–3 дні, і ко- жен другий з них – лише 1 день, а то і кілька годин. Програми 17 (11,9%) фестивалів займають 4–9 днів, і лише 4 (2,8 %) – більше 10 днів. Більш три- валими завжди є сучасні (мистецькі) фестивалі. 103 Подієвий туризм у Закарпатті: інвентаризація фестивалів Міжрайонні З міжнародною участю Транскордонні Всеукраїнські Обласні Міжрайонні Районні Локальні Рис. 2. Рівень закарпатських фестивалів у 2019 р. 3-4’2023 Галина Щука, Леся Ковальська К Р А Є З Н А В С Т В О 104 Якщо говорити про фестивальне Закарпаття з географічної точки зору, то маємо визнати існу- вання певної диспропорції. Найбільша кількість івентів, і це логічно, проходить в обласному цен- трі. У 2019 р. в Ужгороді відбувся 48 фестиваль. Серед інших міст лідирує Мукачево (18). Такі міс- та як Берегове, Хуст, Виноградів, Тячів провели лише по 6; 5; 4; 3 фестивалі відповідно. В Іршаві, Сваляві, смт. Великий Березний (на той час – рай- онні центри) фестивалів не було (див. рис. 4). Серед районів на перше місце по кількості проведених фестивалів вийшов Ужгородський (10), але в даному випадку відрив уже не такий значний: у Берегівському районі було проведено 9 фестивалів, у Хустському та Рахівському – по 7, тоді як у Мукачівському – лише 4. Аналіз розподілу івентів у минулі роки пока- зує, що в Закарпатті фестивальними центрами є м. Ужгород та Ужгородський район, м. Мукачево та район (поступово посилюється), Берегівський район та м. Берегове (втрачає позиції). Можемо говорити також про наявність активностей у Ви- ноградівському, Хустському та Рахівському райо- нах (враховуючи районні центри) (див. рис. 5). Треба взяти до уваги, що внаслідок адмініс- тративної реформи 2020 р. кордони районів змі- нилися і наразі ми можемо говорити, що в ме- жах сучасного Ужгородського району в 2019 р. відбулося 62 івенти, Мукачівського – 24, Бере- гівського – 22, Хустського – 20 (з урахуванням тих подій, які пройшли і в районних центрах). Рахівський та Тячівський район так і залиша- ються менш фестивальними – там відбулося 9 та 6 івентів відповідно. Отже, позиції Хустського району посилилися і у нього з’явилися нові пер- спективи на регіональному ринку подієвого ту- ризму, чого не можна сказати про Мукачівський. Особливістю фестивального Закарпаття є велика кількість івентів у селах. У Рахівському, Берегівському, Хустському, Іршавському та Великоберезнянському районах у сільській міс- цевості відбувалося більше фестивалів, ніж у районних центрах. Найбільш фестивальним у 2019 р. було с. Ясіня Рахівського району: 2–5 травня тут провели Гуцульський Фестивальний Марафон, який об’єднав три міжнародні кон- курси-фестивалі мистецтв («Гуцульська Родина – 2019», «Іван Попович збирає таланти – 2019» та «Весняний мольберт Серця Карпат – 2019») та 20 жовтня – VII фестиваль «Довбушева юшка». Висновки. В результаті дослідження вста- новлено, що в Закарпатській області у 2019 р. було проведено 143 події, які позиціонувалися як фестивалі. 49,7% цих подій (71 захід) мали етнографічний характер; 42,7% (61 захід) ми класифікували як сучасний (універсальний) тип фестивалів і 11 подій, що склало 7,7%, но- сили характер фестивалів історичної рекон- струкції. Етнографічні фестивалі традиційно прохо- дили у формі ярмарків та передбачали проведен- ня конкурсу між учасниками, дегустацію і виступ Рис. 3. Розподіл фестивалів за місяцями. Джерело: складено автором з використанням14. - 14 Кіш Г.В. Розвиток фестивального туризму як складової геотуризму (на прикладі Закарпатської області) Режим доступу: URL: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvuu/Ekon/2012_36/statti/2_7.htm 105 Подієвий туризм у Закарпатті: інвентаризація фестивалів Рис. 4. Розподіл фестивалів за містами Закарпатської області. Рис. 5. Розподіл фестивалів за географією та роками проведення Джерело: складено автором з використанням15. 15 Кіш Г.В. Розвиток фестивального туризму як складової геотуризму (на прикладі Закарпатської області) Режим доступу: URL: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvuu/Ekon/2012_36/statti/2_7.htm 3-4’2023 К Р А Є З Н А В С Т В О 106 References 1. Berghauer S., Tóth A. (2019) Fesztiválok. Kárpátalja magyarlakta területeinek turisztikai helyzetfelmérése. Survey of the tourism situation of the Magyar-inhabited areas of Transcarpathia. Beregszász, 26–31. [in Hungarian]. 2. Getz D. (2005) Event management and event tourism (2nd ed.). New York: Cognizant. [in English]. 3. Sass E. (2016) Kárpátalja fesztiváljainak elemzése internetes megjelenésük alapján. Analysis of festivals in Transcarpathia based on their appearance on the Internet. Fesztivál turizmus. Budapest, 368– 382. [in Hungarian]. 4. Vyshnevsjka Gh. (2016) Ukrajinsjki festyvali jak zasib prosuvannja pozytyvnogho imidzhu krajiny. Kuljturologhichna dumka, No 10, P. 235–242. [in Ukrainian]. 5. Ghabchak N. (2013) Festyvaljnyj turyzm Zakarpattja ta jogho reghionaljna polityka. Festival tourism of Transcarpathia and its regional policy. Zbirnyk naukovykh pracj Vijsjkovogho instytutu Kyjivsjkogho nacionaljnogho universytetu imeni Tarasa Shevchenka, 44, 256–262. [in Ukrainian]. 6. Ghlavacjka N. Etnofestyvali na terytoriji ukrajinsjkykh skanseniv: kuljturno-prosvitnycjkyj aspekt. URL : https://www.pyrohiv.com/activities/etnofestivali-na-teritorii-ukrainskikh-skanseniv-kulturno- prosvitnitskiy-aspekt.html [in Ukrainian]. 7. Kish Gh. (2012) Rozvytok festyvaljnogho turyzmu jak skladovoji gheoturyzmu (na prykladi Zakarpat- sjkoji oblasti). URL : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvuu/Ekon/2012_36/statti/ 2_7.htm [in Ukrainian]. 8. P’jatnycjkaja N. (red) (2011) Orghanizacija obslughovuvannja u zakladakh restorannogho ghospodarstva. 2-ghe vyd. K.: Centr uchbovoji literatury. [in Ukrainian]. 9. Panjkiv N. (2021) Suchasni tendenciji rozvytku podijevogho turyzmu na Zakarpatti. Visnyk Khmeljnycjkogho nacionaljnogho universytetu, 5, 1 (125–135). [in Ukrainian]. 10. Posokhov I. (2022). Istorychni rekonstrukciji ta formuvannja podijevogho turystychnogho produktu krajiny. Visnyk Kharkivsjkogho nacionaljnogho universytetu imeni V. N. Karazina. Serija: «Mizhnarodni vidnosyny. Ekonomika. Krajinoznavstvo. Turyzm», 15, 131–138. [in Ukrainian]. 11.Тarpai J. (2013) A természeti és társadalmi erőforrások szerepe Kárpátalja turizmusfejlesztésében és hatása a területfejlesztésre [The role of natural and social resources in the tourism development of Transcarpathia and its impact on regional development]. Pécs. [in Hungarian]. 12. Chernecjka S. Ju. (2011) Foljklorni festyvali v systemi suchasnykh zasobiv poshyrennja etnoghrafichnoji informaciji ta populjaryzaciji kuljturno-mystecjkoji spadshhyny [Folklore festivals in the system of modern means of disseminating ethnographic information and popularizing cultural and artistic heritage]. Kuljtura Ukrajiny, 35, 55–164. [in Ukrainian]. Галина Щука, Леся Ковальська фольклорних колективів. В основному події були розраховані на участь гостей у ролі спостерігача (глядача), і отримання ними автентичного куль- турного досвіду. Сучасні (універсальні) фести- валі, 75,4% з яких мала мистецький характер, проходили у формі конкурсів чи оглядів. Учасниками 36 (25,1%) фестивалів були також представники інших країн, 15 (10,5%) – інших областей України. І хоча 65 івентів (45,5%) мали локальний характер, в процесі проведення фестивалю могли долучатися гості з різних регіонів, не заявлені в програмі заходу. Незважаючи на той факт, що в регіоні останні 20 років проводилася велика кількість фестива- лів, кожна п’ята святкова подія 2019 року прово- дилася вперше, а вік кожної другої був меншим за 5 років. 47,5% фестивалів (64 події) були одно- денними, програма ще 58 фестивалів (40,6% від загальної кількості) була розрахована на 2–3 дні. Календар проведення фестивалів виявився неод- норідним: найбільша кількість була зафіксована восени, найменша – взимку, незважаючи на по- пулярність різдвяно-новорічних заходів у регіоні. Здебільшого івенти проходили в м. Ужгород та Ужгородському районі, що абсолютно логічно; дуже мало – в Рахівському та Тячівському. Наскільки прибутковими чи збитковими виявилися для організаторів проведені фести- валі за наявними джерелами встановити не вда- лося, так як і визначити, яку роль в організації свята відігравала громадська та приватна ініціа- тива. Проблема подальших досліджень пов’я- зана з аналізом досвіду просування закарпат- ських фестивалів. https://www.pyrohiv.com/activities/etnofestivali-na-teritorii-ukrainskikh-skanseniv-kulturno-prosvitnitskiy-aspekt.html https://www.pyrohiv.com/activities/etnofestivali-na-teritorii-ukrainskikh-skanseniv-kulturno-prosvitnitskiy-aspekt.html http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvuu/Ekon/2012_36/statti/2_7.htm

Подієвий туризм у Закарпатті : інвентаризація фестивалів

Institution

Similar Items