«Міфом може стати все, що покривається дискурсом»: сучасна міфологія у світлі міждисциплінарних досліджень
Стаття розглядає проблему сучасної міфології, її методологічні аспекти та функції в індустріальному й постіндустріальному суспільствах. Аналізуються приклади міфологізації в культурному й політичному дискурсах. Огляд книги: Современная российская мифология : сб. статей / сост. М. В. Ахметова. — М. :...
Gespeichert in:
| Datum: | 2013 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2013
|
| Schriftenreihe: | Народна творчість та етнологія |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202649 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | «Міфом може стати все, що покривається дискурсом»: сучасна міфологія у світлі міждисциплінарних досліджень / Ю. Буйських // Народна творчість та етнологія. — 2013. — № 1. — С. 105-108. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202649 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-2026492025-07-31T00:17:26Z «Міфом може стати все, що покривається дискурсом»: сучасна міфологія у світлі міждисциплінарних досліджень «Everything Covered with a Discourse May Be a Myth»: Modern Mythology in the Light of the Interdisciplinary Research Буйських, Ю. Рецензії та огляди Стаття розглядає проблему сучасної міфології, її методологічні аспекти та функції в індустріальному й постіндустріальному суспільствах. Аналізуються приклади міфологізації в культурному й політичному дискурсах. Огляд книги: Современная российская мифология : сб. статей / сост. М. В. Ахметова. — М. : Рос. гос. гуманит. ун-т, 2005. — 285 с. — (Серия "Традиция — текст — фольклор: типология и семиотика"). The article examines the problem of modern mythology, its methodological aspects, and functions in industrial and post-industrial societies. Examples of mythologization in cultural and political discourse are analyzed. Review of the book: Modern Russian mythology: collection of articles / compiled by M. V. Akhmetova. - M.: Russian State Humanitarian University, 2005. - 285 p. - (Series "Tradition - text - folklore: typology and semiotics"). 2013 Article «Міфом може стати все, що покривається дискурсом»: сучасна міфологія у світлі міждисциплінарних досліджень / Ю. Буйських // Народна творчість та етнологія. — 2013. — № 1. — С. 105-108. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202649 uk Народна творчість та етнологія application/pdf Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії та огляди Рецензії та огляди |
| spellingShingle |
Рецензії та огляди Рецензії та огляди Буйських, Ю. «Міфом може стати все, що покривається дискурсом»: сучасна міфологія у світлі міждисциплінарних досліджень Народна творчість та етнологія |
| description |
Стаття розглядає проблему сучасної міфології, її методологічні аспекти та функції в індустріальному й постіндустріальному суспільствах. Аналізуються приклади міфологізації в культурному й політичному дискурсах. Огляд книги: Современная российская мифология : сб. статей / сост. М. В. Ахметова. — М. : Рос. гос. гуманит. ун-т, 2005. — 285 с. — (Серия "Традиция — текст — фольклор: типология и семиотика"). |
| format |
Article |
| author |
Буйських, Ю. |
| author_facet |
Буйських, Ю. |
| author_sort |
Буйських, Ю. |
| title |
«Міфом може стати все, що покривається дискурсом»: сучасна міфологія у світлі міждисциплінарних досліджень |
| title_short |
«Міфом може стати все, що покривається дискурсом»: сучасна міфологія у світлі міждисциплінарних досліджень |
| title_full |
«Міфом може стати все, що покривається дискурсом»: сучасна міфологія у світлі міждисциплінарних досліджень |
| title_fullStr |
«Міфом може стати все, що покривається дискурсом»: сучасна міфологія у світлі міждисциплінарних досліджень |
| title_full_unstemmed |
«Міфом може стати все, що покривається дискурсом»: сучасна міфологія у світлі міждисциплінарних досліджень |
| title_sort |
«міфом може стати все, що покривається дискурсом»: сучасна міфологія у світлі міждисциплінарних досліджень |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2013 |
| topic_facet |
Рецензії та огляди |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202649 |
| citation_txt |
«Міфом може стати все, що покривається дискурсом»: сучасна міфологія у світлі міждисциплінарних досліджень / Ю. Буйських // Народна творчість та етнологія. — 2013. — № 1. — С. 105-108. — укр. |
| series |
Народна творчість та етнологія |
| work_keys_str_mv |
AT buisʹkihû mífommožestativseŝopokrivaêtʹsâdiskursomsučasnamífologíâusvítlímíždisciplínarnihdoslídženʹ AT buisʹkihû everythingcoveredwithadiscoursemaybeamythmodernmythologyinthelightoftheinterdisciplinaryresearch |
| first_indexed |
2025-12-01T10:56:33Z |
| last_indexed |
2025-12-01T10:56:33Z |
| _version_ |
1850303153751195648 |
| fulltext |
105
«МІФОМ МОЖЕ СТАТИ ВСЕ, ЩО ПОКРИВАЄТЬСЯ
ДИСКУРСОМ»: СУЧАСНА МІФОЛОГІЯ У СВІТЛІ
МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ*
* Барт Р. Мифологии / пер. с фр.; вступ. ст., коммент. С. Зенкина. – М., 2010. – С. 265.
Коли дослідники духовної культури звер-
таються до вивчення «сучасної міфології», пе-
ред ними завжди постає низка важливих пи-
тань методологічного характеру. По-перше:
чи правомірно описувати й трактувати те чи
інше сучасне культурне явище як «міфологіч-
не»? Адже міфологія, яка є історично першим
типом світогляду, означає насамперед систему
вірувань та уявлень, що передує раціонально-
му та логічному мисленню. По-друге, попри
розуміння всієї умовності та суб’єктивності
поняття «сучасна міфологія», уживаючи
його, ми ризикуємо загубитися у величезно-
му дискурсі цієї проблематики та заплутати-
ся у співвідношеннях термінів «сучасний» і
«міфо логічний». Одразу виникає питання –
з якого часу міфо логія стає сучасною (або чи
стає сучасною взагалі)? Уже з епохи інду-
стріалізації, з кінця XIX ст. чи все-таки це
закономірно відбувалося протягом XX ст.?
Водночас комплексні дослідження сучасного
сільського соціуму, які проводяться етноло-
гами та фольк лористами на пострадянсько-
му просторі (ідеться переважно про Украї-
ну, Росію, Білорусь, Молдо ву), засвідчують
високий ступінь збереженості та органічного
функціонування багатьох традиційних явищ
культури, у тому числі міфологічних вірувань
та уявлень. Таким чином, можна поставити
чергове логічне питання – чи це є «сучасною
міфологією»? Чи, точніше, наскільки ця міфо-
логія сучасна? Крім того, не слід забувати й
про те, що існують «сучасні» міфи масової
свідо мості, політичні, громадські, національ-
ні, релігійні, наукові тощо.
Укладач збіркника «Современная россий-
ская мифология» М. Ахметова у передмові
зазначає, що «під «сучасною міфологією» у
виданні розуміються передусім міфологічні
уявлення в умовах індустріальної та постінду-
стріальної цивілізації, нерозривно пов’язані з
міською культурою» (с. 6). Основною ідеєю,
яка об’єднує широке коло наукових проблем,
порушених у статтях збірника, є розуміння
того, що в індустріальному та постіндустріаль-
ному суспільствах міфологія існує та виконує
низку важливих функцій, трансформуючись
та адаптуючись до нових культурних, суспіль-
них, політичних реалій.
Рецензований збірник складається з два-
надцяти окремих статей, написаних протягом
початку 1980-х – початку 2000-х років. Час-
тина цих праць була раніше опублікована в
малотиражних чи важкодоступних виданнях,
а деякі написані спеціально для цього збір-
ника. Метою авторів «Сучасної російської
міфології», як стверджує укладач, «було не
лише показати відображення сучасних міфо-
логічних текстів у письмових текстах та усних
наративах, але й продемонструвати ті функції
та ролі, які вони грають у сучасному суспільст-
ві загалом і в окремих його субкультурах
зокрема» (с. 7–8).
Відкриває збірник стаття відомого фольк-
лориста С. Неклюдова «Структура та функ-
ція міфу» (с. 9–26), яка порушує важли-
Юлія Буйських
Современная российская мифология : сб. статей / сост. М. В. Ахметова. –
М. : Рос. гос. гуманит. ун-т, 2005. – 285 с. – (Серия «Традиция – текст –
фольклор: типология и семиотика»).
http://www.etnolog.org.ua
106
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 1/2013
ві теоретико-методологічні питання дослі-
дження сфери «міфологічного», визначаючи
межі застосування термінів «міф» і «міфоло-
гія» стосов но сучасності, і досліджує функції
міфу в архаїчному та сучасному суспільствах.
Стаття складається з таких структурних час-
тин: «Що таке “міф” і “міфологія”»?; «Міфо-
логічна картина світу і міфологічний текст»;
«Мова міфу»; «Міфологія і сучасність»; «На-
ціональна міфологія»; «“Реальне” та “міфоло-
гічне” знання».
Статті С. Дмитрієвої «Міфологічні уявлен-
ня російського народу в минулому та сьогоден-
ні (билички та оповіді про НЛО)» (с. 133–158)
та В. Санарова «НЛО та НЛОнавти у світлі
фольклористики» (с. 159–174) висвітлюють як
існування окремих традиційних міфологічних
вірувань та уявлень в урбаністичних реаліях
(зокрема, це такі персонажі, як домовик та
духи померлих), так і формування нового пер-
сонажного поля народної міфології. До нього
вони зараховують такі образи: снігова людина,
НЛОнавти, барабашка, полтергейст, різні
привиди, «люди в чорному» тощо. Утім, до-
слідники наголошують, що більшість сучас-
них персонажів неказкової прози (тобто тих
істот, що фігурують у биличках) виявляють
свою схожість та спільне коріння з традиційно
виокремленими відомими персонажами ниж-
чої міфології.
Низка статей збірника присвячена функціо-
нуванню окремих категорій міфологічного
мислення у сферах, далеких від традиційної
культури, релігії і, власне, міфології: зокрема, у
політиці, суспільному житті, економіці, фінан-
совій діяльності тощо.
Так, А. Чернишов у праці «Сучасний стан
радянської міфології» (с. 27–50), написаній
у 1990 році, на прикладі радянського сус-
пільства напередодні розпаду СРСР розгля-
дає глибинні механізми, які лежали в основі
осмислення масовою суспільною свідомістю
минулого, сьогодення та майбутнього в умо-
вах очевидної кризи. Автор ставив завдання
«дослідити зміст масової міфології або влас-
тиві цій культурі механізми міфологічні реф-
лексії». Під останньою ним розуміється «про-
цес відсторонення міфу, перетворення його на
об’єкт пильної уваги, напруженого розгляду...
метою міфологічної рефлексії є привласнення
чи відторгнення міфу» (с. 30). Досліджуєть-
ся творення міфів радянського суспільства,
зокрема, про «ворогів», «героїв», «радянську
людину», суспільство, їх кризу та руйнацію
в кінці 80-х – на початку 90-х років XX ст.
з одночасною активізацією міфу про свободу.
Автор пропонує кілька назв власне «радян-
ського» міфу, що відображають його сутність:
«люмпенський міф про владу», «міф про від-
чужені цінності», або «міф про відчуження».
Одному з аспектів радянської міфології
присвячена і стаття С. Леонтьєвої «Життє-
пис піонера-героя: текстова традиція і ри-
туальний контекст» (с. 89–123). Основну
увагу приділено аналізу літератури (брошур,
газет, буклетів, книг, довідників та посібни-
ків для школярів) про піонерів-героїв та фор-
муванню міфологізованих кліше в тогочасній
суспільній свідомості. Авторка наголошує на
тому, що для радянської міфології чи не най-
важливішим було обожнювання самої ідеї
героїзму як такої, що ставилася за вищий
приклад поведінки пересічного громадянина.
А культ «дітей-героїв» виник приблизно на-
прикінці 1920–1930-х років, коли необхідно
було створити уявлення про стиль життя «ти-
пової радянської дитини». Дослідниця визна-
чає «культ піонерів-героїв», або «культ святих
радянських дітей», як «культ тих дітей, яким,
на відміну від інших однолітків, вдалося вті-
лити мрію та здійснити подвиг, що отримав
публічне визнання» (с. 90).
Часто масова свідомість осмислює най-
більш знакові та відомі постаті у міфологіч-
них категоріях. Зокрема, сучасні громадські,
культурні, а особливо політичні діячі набува-
ють цілком міфологізованих рис та можуть
бути досліджені за допомогою випрацьова-
них у науці методологічних підходів до ви-
вчення архаїчних міфологічних систем. Таким
явищам присвячена стаття Л. Абрамяна «Ле-
нін як трикстер» (с. 68–88), у якій життя та
http://www.etnolog.org.ua
107
Рецензії та огляди
громадсько-політична діяльність В. Леніна
розглядаються крізь призму міфологічної
свідомості. Автор виокремлює низку типо-
вих трикстерських рис, притаманних постаті
першого радянського лідера: творення ново-
го світу шляхом хитрощів та омани (подвій-
на природа трикстера, яка в архаїчних міфах
може бути самостійним персонажем: або бра-
том-близнюком трикстера, або культурним
героєм, або деміургом); вибір обхідного, не-
звичайного, кривого шляху (ленінське «Ми
підемо іншим шляхом»), щоб «провести» істо-
рію; зажерливість, бажання проковтнути все
й одразу, думаючи лише про сьогоднішній
день (як приклад наводиться аграрна та еко-
номічна політика – штучний голод в Україні,
неп); візуальні характеристики (негарність,
рудуватість, низький зріст, гаркавість, різкі
неадекватні жести – чим не скандинавський
Локі?) тощо.
Стаття Г. Гусейнова «Популярна геополі-
тика та нова міфологія» (с. 51–67) висвітлює
міфологічну складову концепту «геополітика»
на пострадянському політичному просторі
(переважно на прикладі Росії та її зовнішніх
відносин). Автор також веде мову про «прак-
тичне застосування міфологічної геополітич-
ної моделі» у деяких пострадянських держа-
вах на прикладі формування нової політичної
доктрини в Узбекистані та відображення її в
нових підручниках історії, які можуть вважа-
тися джерелом нового історико-політичного
міфотворення.
О. Левкієвська у статті «Російська ідея в
контексті історичних міфологічних моделей
та механізми їх утворення» (с. 175–206) до-
сліджує зародження та функціонування істо-
ричних міфів у пострадянській Росії. Вона
виокремлює три основні міфологічні моделі,
найпоширеніші та найзначиміші в сучасному
російському суспільстві. Прихильники пер-
шої з них – «радянської» – ідентифікують
себе з радянським народом і відносять «золо-
ту добу» Росії до радянського періоду. При-
хильників другої авторка називає «російськи-
ми європейцями». «Золоту добу» Росії вони
співвідносять із тим «світлим» майбутнім, коли
«нецивілізоване» російське суспільство відмо-
виться від своїх «відсталих», «темних» тради-
цій та приєднається до «цивілізованих» країн
і стане невід’ємною частиною західного світу.
Третя міфологічна модель є сучасним варіан-
том «російської ідеї», що відроджується. Вона
відносить «золоту добу» Росії до її дореволю-
ційного періоду та апелює до споконвічних на-
ціональних цінностей, серед яких перше місце
посідає православний світогляд.
Укладач збірника М. Ахметова у своїй стат-
ті «Очікування кінця світу в релігійних суб-
культурах пострадянської Росії» (с. 207–238)
розглядає міфологічну складову в сучасних
релігійних (переважно християнських) уяв-
леннях. Предметно вивчаються есхатологічні
уявлення, що містяться в писемних текстах та
усних наративах представників прицерковно-
го (прихрамового) середовища та найбільших
сект, що виникли в Росії в кінці XX ст. Ав-
торка наголошує, що уявлення про кінець світу
існують не ізольовано, а в поєднанні з іншими
міфологічними уявленнями, традиційною міс-
тикою та демонологією, а також із чутками та
плітками, навколонауковими концептами, лі-
тературними мотивами тощо.
Рудиментарні форми міфологічного мис-
лення виявляються й у такій віддаленій від
духовної культури сфері, як економіка та, зок-
рема, фінансовий ринок. Стаття Ш. Козіна та
М. Ахметової «Міфологічний мотив і мані-
пулятивна діяльність на фінансових ринках»
(с. 239–256) присвячена вивченню «архети-
пу катастрофи», який активізується у масовій
свідомості під впливом зовнішніх маніпуляцій
та може пояснити стереотипну поведінку біль-
шості учасників фінансових ринків і паніку,
що створюється ними та може призвести до
негативних наслідків в економічній, політич-
ній, соціальній сферах суспільного життя.
Логічним завершенням збірника є пра-
ця І. Зісліна, В. Купермана та А. Єгорова
«Структура та семантика марення» (с. 257–
283), яка порушує питання функціонування
певних архаїчних міфологічних моделей, що
http://www.etnolog.org.ua
108
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 1/2013
існують на підсвідомому рівні, у маренні паці-
єнтів психіатричних лікарень та, власне, у тек-
стах, які ними відтворюються.
Отже, рецензований збірник складається
з низки статей, що висвітлюють надзвичайно
широке коло проблем, пов’язаних із сучасною
міфологічною тематикою. Оцінюючи його зага-
лом, слід зазначити, що збірник є вагомим
внеском у розробку актуальних наукових
проблем релігієзнавства, міфології, етнології,
фольк лористики, культурології, соціальної
психо логії тощо. Книга залучає до широкого
наукового обігу нові важливі матеріали та
теоретико-методологічні розробки, що сут-
тєво розширюють наше розуміння самого
об’єкта вивчення – сучасних міфів та міфо-
логії. Однак сфера сучасної міфології потре-
бує нових наукових пошуків та досліджень
у цій галузі. Сподіваємося, що «Сучасна
російська міфологія» приверне належну ува-
гу й українських фахівців та надихне на по-
яву нових досліджень функціонування міфо -
логічних вірувань та уявлень у постмодерно-
му суспільстві сучасної України.
http://www.etnolog.org.ua
|