«Щедрик» (аналіз-stretta)
У статті йдеться про визначення п'яти векторів аналізу «Щедрика» М. Леонтовича — історичного, музичного, вербального, нумерологічного, графічного. The article suggests defining the 5 analysis vectors of the M. Leontovych piece «Carol of the Bells», namely, historical, musical, verbal, numerolog...
Saved in:
| Published in: | Народна творчість та етнологія |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202665 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | «Щедрик» (аналіз-stretta) / В. Кузик // Народна творчість та етнологія. — 2013. — № 1. — С. 42-45. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860241416054112256 |
|---|---|
| author | Кузик, В. |
| author_facet | Кузик, В. |
| citation_txt | «Щедрик» (аналіз-stretta) / В. Кузик // Народна творчість та етнологія. — 2013. — № 1. — С. 42-45. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Народна творчість та етнологія |
| description | У статті йдеться про визначення п'яти векторів аналізу «Щедрика» М. Леонтовича — історичного, музичного, вербального, нумерологічного, графічного.
The article suggests defining the 5 analysis vectors of the M. Leontovych piece «Carol of the Bells», namely, historical, musical, verbal, numerological, and graphic ones.
В статье речь идёт об определении пяти векторов анализа «Щедрика» Н. Леонтовича – исторического, музыкального, вербального, нумерологического, графического. Ключевые слова: «Щедрик», Н. Леонтович, щедривка, колядка, обработка народной песни.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:30:28Z |
| format | Article |
| fulltext |
42
«ЩЕДРИК»
(аналіз-stretta)
Валентина Кузик
УДК 781.6:784.4(477)
У статті йдеться про визначення п’яти векторів аналізу «Щедрика» М. Леонтовича – історичного, музичного,
вербального, нумерологічного, графічного.
Ключові слова: «Щедрик», М. Леонтович, щедрівка, колядка, обробка народної пісні.
The article suggests defining the 5 analyze vectors of the M. Leontovych piece «Carol of the Bells», namely, historical,
musical, verbal, numerological, and graphic ones.
Keywords: «Carol of the Bells», M. Leontovych, shchedrivka, Christmas carol, folk song arrangement.
Безперечно, «Щедрик» в опрацюван-
ні М. Леонтовича став унікальним яви-
щем світової культури. Він привернув увагу
мільйонів, з-поміж яких були й музиканти,
фольклористи, філологи, філософи та тео-
логи. Первісний архетип із серії так званих
«Народних примітивів» – мотив із чотирьох
звуків у межах півторатону – з прадавніх
часів сприймався нашими пращурами, ще
язичниками, мов магічна формула, що заво-
рожувала, гіпнотизувала людину. Головним
психологічним фактором дії цієї «магії» була
безперервність повторюваності мотиву –
оstinato-stabilіtas. Навіть сила слова (werbe)
поступилася перед музично-психологічним
началом. Це явище, безсумнівно, привернуло
увагу такого геніального МАГА від музики,
як М. Леонтович, коли він обирав зразки для
свого композиторського шкіцу.
Вивчення нотного тексту «Щедрика» до-
зволило виокремити п’ять векторів аналізу
(без сумніву, за достатньої прискіпливості
їх може бути більше), а саме: 1) історичний;
2) музичний; 3) вербальний; 4) нумерологіч-
ний; 5) графічний. Оскільки в підзаголовку
використано термін «stretta», тобто «стисло»,
то спробую конспективно викласти думки.
І. І с т о р и ч н и й в е к т о р. На рукопи-
су «Щедрика», надісланого О. Кошицю, за-
значена дата 18 серпня 1916 року. Я. Юрмас
(Юрій Масютин) зауважив, що текст узято
із ч. ІV збірки К. Поліщука і М. Остапови-
ча 1913 року – № 23, с. 18 [див.: 3, с. 342].
Проте, за згадкою Б. Яворського, поліфоніч-
ні вправи з мотивом-оstinato «Щедрик» роз-
почалися ще 1910 року. Логічно припустити,
що М. Леонтович обрав фольклорний зразок,
знайомий з дитинства, який побутував на
Поділлі (можливо, і сам змалку защедрував
не одну цукерку). У К. Поліщука і М. Оста-
повича він узяв тільки слова, записані зби-
рачами на Волині в м. Краснопіль Житомир-
ського повіту. (Що ж, музиканти завжди
гірше запам’ятовували слова, аніж наспів).
Ознайомлення з надрукованим текстом дало
простір митцю для ширшого розгортання му-
зичного матеріалу, а можливо, і зміни первіс-
ної поліфонічної концепції будови на синте-
тичну – з уведенням гармонічно-гомофонних
прийомів 1. Як бачимо, процес опрацювання
«Щедрика» тривав шість років. Недаремно!
Феноменальний успіх у Києві в Різдвяних
концертах студентського хору під орудою
О. Кошиця в 1916 році (тобто за новим сти-
лем 7 січня 1917 р.) став для «Щедрика» пер-
шим щаблем сходження до світової слави 2.
ІІ. М у з и ч н и й в е к т о р. Головне зер-
но твору – чотиризвучний мотив. Він повто-
рюється оstinato з проведенням у всіх партіях
68 разів! Ці зерна – ніби блискотливі пер-
линки, розсипані у просторі, з яких плететься
барвиста звукова силянка-ґердан. М. Леонто-
Присвячується 135-річчю з дня народження Миколи Леонтовича
http://www.etnolog.org.ua
43
Розвідки і матеріали
вич вдається до використання розмаїтих тех-
нік композиторського письма, не порушуючи,
однак, святого принципу Perpetuum mobile –
оstinato. Які ж це прийоми?
1. Н а н и з у в а н н я «зерен-перлинок» на
«нитку»-лінію (5–12 тт.: «Вийди, вийди, гос-
подарю...»). Митець творить протискладання
до теми низхідного лінеарного плану (за нату-
ральним мінором).
2. Р е ф л е к с і ї – «віддзеркалення» цих
зерен у верхньотерцієвій вторі. Цей прийом
часто трапляється і в народному співі (особ-
ливо північно-західних регіонів), і в сакраль-
ному, зокрема, він є характерною прикметою
київського церковного розспіву (13–16 тт. і
останній 68 т.: «Там овечки покотились...»,
«ластівочка»).
3. П о м’ я к ш е н н я г а р м о н і ч н о г о
«поля» твору. Чуємо плагальні заключні ка-
дансування: S–T. Замість уживання функцій
в основному вигляді, що фіксують дещо «тяж-
куваті» для слуху басові основи, М. Леонто-
вич використовує ніжніший VІ щабель – і як
основу власне тризвуку VІ, і як терцію S6 (ті ж
13–16 тт.: «Там овечки покотились...»).
4. Б у р д о н. Перед кульмінацією компози-
тор ефектно використовує прийом «бурдонної
педалі» в басів, що активно нагнітає загальну
атмосферу звучання (17–20 тт.: «В тебе товар
весь хороший...»).
5. Ж а н р о в а х а р а к т е р н і с т ь.
Кульмінація на f вирізняється тим, що малю -
нок і ритміка сопранової партії своїми абри-
сами нагадують мелодику українських на-
родних козачків (деякі дослідники вказували
на скерцозну природу кульмінації). У цьому
періоді (куплеті), здається, з найбільшою
силою виявилася національна природа генія
Майстра (21–24 тт. :║: «В тебе товар весь
хороший...»).
6. У т в е р д ж е н н я л о г і ч н о г о
б а л а н с у звукових ліній. Це відбувається в
зоні відходу після кульмінації, затухання ди-
наміки. Спостерігаємо своєрідну «поліровку»
полотна після акцентованої фрази. Для цього
М. Леонтович використовує legat’не проведен-
ня верхнього тетрахорду мелодичного мінору
(25–28 тт.: «В тебе жінка...»). По суті, це
друге висхідне лінеарне протискладання, ор-
ганічно пов’язане з першим (5–12 тт.). Саме
тут стає очевидним, наскільки «грамотно» з
позицій музичних премудрощів було введено
друге протискладання: якщо вгору мелодич-
ний мінор, то вниз за всіма правилами – нату-
ральний. Весь авторський «ребус» у тому, що
від початку твору ми чули низхідний тетрахорд
натурального мінору, який – це ми розуміємо
тільки тепер (!) – композитор використовує не
як спеціально обраний лад всієї композиції, а
як «відповідь» на висхідний тетрахорд мело-
дичного мінору.
ІІІ. В е р б а л ь н и й в е к т о р. На сьогодні
утвердилося три варіанти тексту «Щедрика»
(ще в 1920-х роках за кордоном були спро-
би зробити переклади української щедрівки
французькою та англійською мовами, але вони
ненадовго прижилися в культурному обігу) 3.
З кожним з них пов’язана окрема інформація.
Можливо, філологи й фольклористи зможуть
докладно проаналізувати їхню природу, я ж
окреслю лише окремі позиції.
1. Текстове першоджерело пов’язане з до-
християнською добою, коли новий рік почи-
нався ранньої весни – з поверненням в Укра-
їну ластівок. Прикметно, композитор подає
слова «щедрик», «щедрівочка» тільки в тема-
тичному проведенні й жодного разу не бере їх
до фактурної розробки. Вони, насправді, ма-
ють настільки «ароматну» силу вербального
звучання, що використані в інших шарах мо гли
б «замутити» загальний колорит. Цікаво, що
в куплеті з висхідним legatо (25–28 тт.) для
сопрано він узяв слова «В тебе жінка хороша»,
хоча до вибору було ще два варіанти: а) «Хоч
не гроші» b) «то полова». Ніби й деталь – але
показова!
2. Другий текстовий варіант – «Ой на річ-
ці, на Ордані». Його записано добрим знайо-
мим М. Леонтовича, учителем співу з Тульчи-
на Ф. Лотоцьким у с. Паланка Гайсинського
повіту на Поділлі в грудні 1916 року [див.: 3,
с. 367]. Поширення цієї текстової версії в
http://www.etnolog.org.ua
44
ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 1/2013
середовищі подільської інтелігенції, священни-
цтва, селян засвідчило жанрову метаморфозу
твору, а саме: переведення його зі щедрівок
до колядок, пов’язаних з темою народжен-
ня Христа. Інша географія, інша пора року.
Цю текстову версію вже в наш час – від
1980-х років – уперше представив з хором
«Відродження» відомий хормейстер і науко-
вець М. Юрченко, після чого його підхопи-
ли хори «Київ», «Хрещатик», «Пектораль»,
ансамблі «Фавор», «Аніма» та багато інших
колективів. При виконанні цього тексту пов-
ністю зберігається агогіка, темпоритміка та
динаміка, властиві співу власне «Щедрика».
3. Після тріумфальної ходи світами разом
з капелою О. Кошиця (то окрема й довга опо-
відь!) наш «Щедрик» отримав англомовну
версію тексту 4. Ні, це не переклад з україн-
ської, а цілком оригінальний вірш, відповід-
ний жанру колядок, і співалося в ньому про
різдвяні дзвони: «Hark how the balls» / «Ви-
разно чути дзвіночки». Його в 1930-х роках
склав диригент-хормейстер, учитель музики
Пітер Вільховський (прізвище красномов-
но свідчить про етнічне походження автора
слів), а надруковано вперше слова з музикою
в США в 1936 році фірмою «Carl Fisher, Inc.»
під назвою «Carol of the Balls» – «Колядка
дзвіночків». При виконанні цього тексту по-
мітно змінюється акцентуація складів та аго-
гіка. Адже кінцеве у ключовій фразі (зерні)
«balls» потребує явного наголосу. Натомість
спів слів «ластівочка» чи «Ордані» передбачає
затухання звучності останнього складу, а іноді
його в коді – на зразок народного співу – про-
сто знімають («лас-ті-воч...»). Таке аж ніяк не
допустимо з односкладовим іменником «balls».
То ж, думається, український «Щедрик» в
англомовній версії звучить дещо «hard» –
жорстокіше й дієвіше 5.
ІV. Н у м е р о л о г і ч н и й в е к т о р.
Озна чений аспект аналізу народився під впли-
вом загальнознаної «Гри в бісер» Г. Гессе. Про-
сто було цікаво порахувати й подивитися, що
з того вийде? Напрочуд коротко: 68 разів
повторено «зерно» + 4 рази показано його з
верхньотерцієвим віддзеркаленням + 1 раз у
коді = 73, що при перерахуванні 7 + 3 = 10;
цифра 0 не враховується, залишається цифра
1 = символ «Deus», «Бог».
V. Г р а ф і ч н и й в е к т о р. Імпульсом
для нього стали дослідження у сфері синтезу
мистецтв, зокрема, с в і т л о м у з и к а, якою
в 1919–1920 роках переймався М. Леонто-
вич. Сьогодні експериментальні пошуки в цій
галузі вийшли на рівень створення художніх
картин за нотними текстами. Саме так! І від-
повідно до кожної ноти – її висоти-кольору й
тривалості – вимальовуються образотворчі
полотна 6.
Відомо, що твори М. Леонтовича ряд до-
слідників і поетів називають «діамантом,
ограненим рукою Генія». Я маю скромніші
статки до порівняння, але не менш цінні за зна-
чимістю – це українські вишивки й силянки-
ґердани, що їх вправно мережать золоті руки
наших майстрів. То ж мені як людині закоха-
ній у вишивку й силянку забажалося погляну-
ти на Леонтовичевого «Щедрика» з образо-
творчих позицій. І диво – «Щедрик» постав
переді мною в абрисах ніжної квітки, де яскра-
во виокремилося шість елементів: 1) «зерно»
(але двояко: у прямому вигляді та терцієвій
рефлексії); 2) лінеарне «стебло»; 3) листячко
із «зубчиками»; 4) хвилясті «трави-ковилі»;
5) ґрунт – бурдон; 6) бутон квітки. Можливо
також збагатити малюнок квітки нашаруван-
ням усіх 68 мотивів-пелюсток, однак це краще
зробити в техніці 3D. Ця квітка раптово сама
проросла в моїй уяві. Як людина містичного
складу я вірю, що той графічний образ наві-
яв мені Микола Дмитрович, за що безмежно
вдячна йому!
На завершення дозволю висловити думку:
у зв’язку з тим, що нині за програмою ЮНЕС-
КО до реєстру заносять усі вагомі культурні
явища, закликаю звернутися до цього високо-
шановного органу з пропозицією про визнання
«Щедрика» М. Леонтовича духовним над-
банням людства.
http://www.etnolog.org.ua
45
Розвідки і матеріали
1 Рекомендую ознайомитися зі статтею Н. Го-
рюхіної [1].
2 «Щедрик» М. Леонтовича вперше надруко-
вано 1918 року в збірці «З народної пісні». Того
самого року за універсалом гетьмана Івана Ско-
ропадського інтенсивно почали впроваджувати
україномовну культуру, науку й освіту.
3 Докладніше див. статтю Г. Карась [1, c. 343–347].
4 Про це йдеться в документальному телефільмі
«Щедрик» (реж. М. Стогній, сценарист В. Качур,
УТБ, 2011).
5 Особливо такий характер помітно в зарубіж-
них інструментальних транскрипціях.
6 Зокрема, дослідник із Санкт-Петербурга
В. Афанасьєв (скрипаль і художник) написав по-
лотна за скрипковою «Чаконою» Й.-С. Баха та
«Ave, Maria» Ф. Шуберта (соло з камерним орке-
стром), де, якщо спроектувати їх через комп’ютер
на монітор, курсором можливо простежити кож-
ну ноту.
1. Горюхіна Н. Гармонія в обробках народних
пісень М. Д. Леонтовича // Українська радянська
музика. – К., 1962. – Вип. 2.
2. Карась Г. Феномен «Щедрика» в обробці
Миколи Леонтовича у світовому комунікаційно-
му просторі ХХ ст. // Педагогічна освіта: теорія
і практика. – Кам’янець-Подільський, 2012. –
Вип. 12.
3. Микола Леонтович. Хорові твори / ред.-
упоряд. В. Кузик. – К., 2005.
http://www.etnolog.org.ua
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202665 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0130-6936 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:30:28Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кузик, В. 2025-04-10T11:45:16Z 2013 «Щедрик» (аналіз-stretta) / В. Кузик // Народна творчість та етнологія. — 2013. — № 1. — С. 42-45. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202665 781.6:784.4(477) У статті йдеться про визначення п'яти векторів аналізу «Щедрика» М. Леонтовича — історичного, музичного, вербального, нумерологічного, графічного. The article suggests defining the 5 analysis vectors of the M. Leontovych piece «Carol of the Bells», namely, historical, musical, verbal, numerological, and graphic ones. В статье речь идёт об определении пяти векторов анализа «Щедрика» Н. Леонтовича – исторического, музыкального, вербального, нумерологического, графического. Ключевые слова: «Щедрик», Н. Леонтович, щедривка, колядка, обработка народной песни. uk Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України Народна творчість та етнологія Розвідки і матеріали «Щедрик» (аналіз-stretta) “Carol of the Bells” (stretta-analysis) «Щедрик» (анализ-stretta) Article published earlier |
| spellingShingle | «Щедрик» (аналіз-stretta) Кузик, В. Розвідки і матеріали |
| title | «Щедрик» (аналіз-stretta) |
| title_alt | “Carol of the Bells” (stretta-analysis) «Щедрик» (анализ-stretta) |
| title_full | «Щедрик» (аналіз-stretta) |
| title_fullStr | «Щедрик» (аналіз-stretta) |
| title_full_unstemmed | «Щедрик» (аналіз-stretta) |
| title_short | «Щедрик» (аналіз-stretta) |
| title_sort | «щедрик» (аналіз-stretta) |
| topic | Розвідки і матеріали |
| topic_facet | Розвідки і матеріали |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202665 |
| work_keys_str_mv | AT kuzikv ŝedrikanalízstretta AT kuzikv carolofthebellsstrettaanalysis AT kuzikv ŝedrikanalizstretta |