Микулинецький монастир на Поділлі в історичних джерелах ХІХ – поч. ХХ ст.

У статті висвітлено хронологію подій, пов’язаних із діяльністю Микулинецького (Рожан- ського) монастиря, який існував у межах сіл Микулинці та Ріжок Літинського повіту Подільської губернії (нині – Вінницького району Вінницької області). Дослідження ґрунтується переважно на публікаціях з історичних д...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2024
Автор: Зелінський, Р.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2024
Назва видання:Краєзнавство
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202691
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Микулинецький монастир на Поділлі в історичних джерелах ХІХ – поч. ХХ ст. / Р. Зелінський // Краєзнавство. — 2024. — № 1. — С. 79-85. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:У статті висвітлено хронологію подій, пов’язаних із діяльністю Микулинецького (Рожан- ського) монастиря, який існував у межах сіл Микулинці та Ріжок Літинського повіту Подільської губернії (нині – Вінницького району Вінницької області). Дослідження ґрунтується переважно на публікаціях з історичних джерел ХІХ – поч. ХХ ст. («Подольские епархиальные ведомости» та «Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета» та ін.). Висвітлено вплив суспільно-політичних процесів російського самодержавства на діяльність церкви та релігійних установ. Акцентовано увагу на належності Російської православної церкви до державного управлінського апарату російського царизму. Великодержавна ідеологічна тріада «Православ’я. Самодержавство. Народність» стала інструментом боротьби з релігійним інакомисленням, у тому числі з уніатством на теренах, приєднаних до Російської імперії у XVIII ст., що підтверджується на прикладі історії Микулинецького (Рожанського) монастиря. Попри ідеологічну зашореність діяльності церковних установ, християнські інституції (церкви, монастирі) для щирих християн були джерелом задоволення духовних потреб.