Микулинецький монастир на Поділлі в історичних джерелах ХІХ – поч. ХХ ст.

У статті висвітлено хронологію подій, пов’язаних із діяльністю Микулинецького (Рожан- ського) монастиря, який існував у межах сіл Микулинці та Ріжок Літинського повіту Подільської губернії (нині – Вінницького району Вінницької області). Дослідження ґрунтується переважно на публікаціях з історичних д...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2024
1. Verfasser: Зелінський, Р.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2024
Schriftenreihe:Краєзнавство
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202691
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Микулинецький монастир на Поділлі в історичних джерелах ХІХ – поч. ХХ ст. / Р. Зелінський // Краєзнавство. — 2024. — № 1. — С. 79-85. — Бібліогр.: 2 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Beschreibung
Zusammenfassung:У статті висвітлено хронологію подій, пов’язаних із діяльністю Микулинецького (Рожан- ського) монастиря, який існував у межах сіл Микулинці та Ріжок Літинського повіту Подільської губернії (нині – Вінницького району Вінницької області). Дослідження ґрунтується переважно на публікаціях з історичних джерел ХІХ – поч. ХХ ст. («Подольские епархиальные ведомости» та «Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета» та ін.). Висвітлено вплив суспільно-політичних процесів російського самодержавства на діяльність церкви та релігійних установ. Акцентовано увагу на належності Російської православної церкви до державного управлінського апарату російського царизму. Великодержавна ідеологічна тріада «Православ’я. Самодержавство. Народність» стала інструментом боротьби з релігійним інакомисленням, у тому числі з уніатством на теренах, приєднаних до Російської імперії у XVIII ст., що підтверджується на прикладі історії Микулинецького (Рожанського) монастиря. Попри ідеологічну зашореність діяльності церковних установ, християнські інституції (церкви, монастирі) для щирих християн були джерелом задоволення духовних потреб.