Вплив цифрової трансформації на людський розвиток та досягнення Цілей сталого розвитку

Мета: аналіз взаємозв’язку людського розвитку та цифрової готовності як ключового чинника цифрової трансформації країн, визначення напрямів використання потенціалу цифрової трансформації для прискорення реалізації Цілей сталого розвитку. Методи дослідження: теоретичного узагальнення, абстрактно-логі...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Вісник економічної науки України
Datum:	2024
Hauptverfasser:	Дідківська, О.Г., Новак, І.М., Хмелевська, О.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2024
Schlagworte:	Управління людським капіталом і менеджмент персоналу
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202696
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Вплив цифрової трансформації на людський розвиток та досягнення Цілей сталого розвитку / О. Г. Дідківська, І. М., Новак, О. М. Хмелевська // Вісник економічної науки України. — 2024. — № 2 (47). — С. 109–115. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202696
record_format	dspace
spelling	Дідківська, О.Г. Новак, І.М. Хмелевська, О.М. 2025-04-11T12:27:28Z 2024 Вплив цифрової трансформації на людський розвиток та досягнення Цілей сталого розвитку / О. Г. Дідківська, І. М., Новак, О. М. Хмелевська // Вісник економічної науки України. — 2024. — № 2 (47). — С. 109–115. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202696 330.34:004:331.101.262 https://doі.org/10.37405/1729-7206.2024.2(47).109-115 Мета: аналіз взаємозв’язку людського розвитку та цифрової готовності як ключового чинника цифрової трансформації країн, визначення напрямів використання потенціалу цифрової трансформації для прискорення реалізації Цілей сталого розвитку. Методи дослідження: теоретичного узагальнення, абстрактно-логічний та формалізації (систематизація теоретичних положень щодо методологічних засад дослідження), регресійного аналізу (визначення взаємозв’язку людського розвитку та цифрової готовності); абстрактно-логічний та графічний (наочного представлення результатів). Емпіричну частину дослідження виконано на прикладі даних 121 країни світу за 2020 р. З використанням однофакторної моделі регресії доведено наявність прямого тісного зв’язку індексів людського розвитку та цифрової готовності країн, а також ключову роль цифрової готовності у варіації Індексу людського розвитку. Purpose: analysis of the relationship between human development and digital readiness as a key factor in the digital transformation of countries, determination of directions for using the potential of digital transformation to accelerate the implementation of the Sustainable Development Goals. The research used the following methods: theoretical generalization, abstract-logical and formalization (systematization of theoretical provisions regarding the methodological foundations of research), regression analysis (determining the relationship between human development and digital readiness); abstract-logical and graphic (visual presentation of results). The empirical part of the study was performed on the example of data from 121 countries of the world for 2020. With the use of a one-factor regression model, it is proved that there is a direct close connection between human development indices and digital readiness of countries, as well as the key role of digital readiness in the variation of the Human Development Index. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Управління людським капіталом і менеджмент персоналу Вплив цифрової трансформації на людський розвиток та досягнення Цілей сталого розвитку The Impact of Digital Transformation on Human Development and Achieving the Sustainable Development Goals Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Вплив цифрової трансформації на людський розвиток та досягнення Цілей сталого розвитку
spellingShingle	Вплив цифрової трансформації на людський розвиток та досягнення Цілей сталого розвитку Дідківська, О.Г. Новак, І.М. Хмелевська, О.М. Управління людським капіталом і менеджмент персоналу
title_short	Вплив цифрової трансформації на людський розвиток та досягнення Цілей сталого розвитку
title_full	Вплив цифрової трансформації на людський розвиток та досягнення Цілей сталого розвитку
title_fullStr	Вплив цифрової трансформації на людський розвиток та досягнення Цілей сталого розвитку
title_full_unstemmed	Вплив цифрової трансформації на людський розвиток та досягнення Цілей сталого розвитку
title_sort	вплив цифрової трансформації на людський розвиток та досягнення цілей сталого розвитку
author	Дідківська, О.Г. Новак, І.М. Хмелевська, О.М.
author_facet	Дідківська, О.Г. Новак, І.М. Хмелевська, О.М.
topic	Управління людським капіталом і менеджмент персоналу
topic_facet	Управління людським капіталом і менеджмент персоналу
publishDate	2024
language	Ukrainian
container_title	Вісник економічної науки України
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
format	Article
title_alt	The Impact of Digital Transformation on Human Development and Achieving the Sustainable Development Goals
description	Мета: аналіз взаємозв’язку людського розвитку та цифрової готовності як ключового чинника цифрової трансформації країн, визначення напрямів використання потенціалу цифрової трансформації для прискорення реалізації Цілей сталого розвитку. Методи дослідження: теоретичного узагальнення, абстрактно-логічний та формалізації (систематизація теоретичних положень щодо методологічних засад дослідження), регресійного аналізу (визначення взаємозв’язку людського розвитку та цифрової готовності); абстрактно-логічний та графічний (наочного представлення результатів). Емпіричну частину дослідження виконано на прикладі даних 121 країни світу за 2020 р. З використанням однофакторної моделі регресії доведено наявність прямого тісного зв’язку індексів людського розвитку та цифрової готовності країн, а також ключову роль цифрової готовності у варіації Індексу людського розвитку. Purpose: analysis of the relationship between human development and digital readiness as a key factor in the digital transformation of countries, determination of directions for using the potential of digital transformation to accelerate the implementation of the Sustainable Development Goals. The research used the following methods: theoretical generalization, abstract-logical and formalization (systematization of theoretical provisions regarding the methodological foundations of research), regression analysis (determining the relationship between human development and digital readiness); abstract-logical and graphic (visual presentation of results). The empirical part of the study was performed on the example of data from 121 countries of the world for 2020. With the use of a one-factor regression model, it is proved that there is a direct close connection between human development indices and digital readiness of countries, as well as the key role of digital readiness in the variation of the Human Development Index.
issn	1729-7206
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202696
citation_txt	Вплив цифрової трансформації на людський розвиток та досягнення Цілей сталого розвитку / О. Г. Дідківська, І. М., Новак, О. М. Хмелевська // Вісник економічної науки України. — 2024. — № 2 (47). — С. 109–115. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT dídkívsʹkaog vplivcifrovoítransformacíínalûdsʹkiirozvitoktadosâgnennâcíleistalogorozvitku AT novakím vplivcifrovoítransformacíínalûdsʹkiirozvitoktadosâgnennâcíleistalogorozvitku AT hmelevsʹkaom vplivcifrovoítransformacíínalûdsʹkiirozvitoktadosâgnennâcíleistalogorozvitku AT dídkívsʹkaog theimpactofdigitaltransformationonhumandevelopmentandachievingthesustainabledevelopmentgoals AT novakím theimpactofdigitaltransformationonhumandevelopmentandachievingthesustainabledevelopmentgoals AT hmelevsʹkaom theimpactofdigitaltransformationonhumandevelopmentandachievingthesustainabledevelopmentgoals
first_indexed	2025-11-26T18:17:15Z
last_indexed	2025-11-26T18:17:15Z
_version_	1850767231127912448
fulltext	ДЯЧЕНКО Н. П. 2024/№2 (47) 109 УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМ КАПІТАЛОМ І МЕНЕДЖМЕНТ ПЕРСОНАЛУ DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2024.2(47).109-115 УДК 330.34:004:331.101.262 Олена Григорівна Дідківська канд. екон. наук, ст. наук. співроб. ORCID 0000-0002-0969-4198 e-mail: o_didkivska@ukr.net, Інститут демографії та проблем якості життя НАН України, м. Київ, Ірина Миколаївна Новак канд. екон. наук, ст. наук. співроб. ORCID 0000-0003-4579-2470 e-mail: novak20@hotmail.com, Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ, Оксана Михайлівна Хмелевська канд. екон. наук, ст. наук. співроб. ORCID 0000-0002-6982-1312 e-mail: kh_o@ukr.net, Інститут демографії та проблем якості життя НАН України, м. Київ ВПЛИВ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ НА ЛЮДСЬКИЙ РОЗВИТОК ТА ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ Актуальність дослідження. В сучасному світі люд- ський потенціал є найбільш важливим ресурсом і дже- релом економічної й соціальної стабільності. Можли- вості та свобода вибору людини розглядаються в рам- ках міждисциплінарної концепції людського розвитку, розробленої на основі положень теорії людського ка- піталу, що передбачає розширення можливостей лю- дини в сфері політичної свободи, прав людини, сус- пільної поваги до особистості та здорового довкілля. При цьому головною метою є можливість прожити тривале і здорове життя, отримати знання та мати до- ступ до ресурсів, необхідних для гідного рівня добро- буту як засобу розширення можливостей людей щодо зайнятості, освіти, охорони здоров’я, культури та ін. [1]. Вирішення завдання щодо збалансування задово- лення поточних потреб людства із захистом інтересів майбутніх поколінь, зокрема їх потреби в безпечному і здоровому довкіллі, здійснюється в рамках концепції сталого розвитку (англ. Sustainable development). Одним із головних драйверів сталого розвитку вважається цифрова трансформація країн, що в широкому розу- мінні є незворотним процесом упровадження цифро- вих технологій для вдосконалення життєдіяльності людини, бізнесу, суспільства і держави [2, c. 94]. За даними досліджень Всесвітнього економічного форуму (англ. World Economic Forum, ВЕФ), підвищення рівня цифровізації країни на 10% призводить до зростання валового внутрішнього продукту (далі — ВВП) на душу населення до 0,75%, а його збільшення на 10 в.п. — до зниження рівня безробіття на 1,02% [3, c. 7]. Частка цифрової економіки у ВВП країн, що розвиваються, у середньому становить 2-10% ВВП, а в розвинутих кра- їнах вона сягає 10-35% [4, c. 42]. Важливим чинником цифрової трансформації є цифрова готовність країн. У дослідженні компанії Cisco [5] наголошується, що створення цифрового майбутнього забезпечують не лише інформаційно-ко- мунікаційні технології (далі — ІКТ), але також і ство- рення сприятливого середовища для ефективної циф- рової трансформації, забезпечення основних людських потреб, розвиток цифрових навичок громадян, форму- вання цифрової довіри та ін. чинники. При цьому лю- дина та її потенціал є головною складовою цифрової готовності. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Авторами концепції людського розвитку є М. уль-Гак (Mahbub ul Haq) та А. Сен (Sen A.), які запропонували підхід, за- снований на можливостях. В Україні проблематику людського розвитку розвиває науковий колектив під керівництвом Е. Лібанової (Libanova, E.) [6]. Дослі- дженню дефініцій, викликів і можливостей цифрової трансформації присвячені роботи І Струтинської [2], В. Амусо, Дж. Полетті та Д. Монтібелло (V. Amuso, G. Poletti & D. Montibello) [7]. Вплив цифрової транс- формації в контексті сталого розвитку аналізують І. Колупаєва, І. Шейко, Т. Полозова [8], М. Монде- жар та ін. (M. E. Mondejar et al.) [9]. Цифровий прогрес різних країн порівнюють В. Білозубенко та ін. (V. Bilozubenko et al.) [10]. Аналізом розвитку цифрової економіки займаються Організація об’єднаних націй (далі — ООН) (англ. United Nations Organization, UN), © Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2024 © Видавець Академія економічних наук України, 2024 ДІДКІВСЬКА О. Г., НОВАК І. М., ХМЕЛЕВСЬКА О. М. 110 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) (англ. Organization for Economic Cooperation and Development, ОЕСD), Світовий Банк (ВБ) (англ. World Bank, WB), Міжнародний інститут розвитку менедж- менту (англ. International Institute for Management Development, IMD), країни Групи двадцяти (англ. G20) та ін. Водночас, за високого рівня опрацювання за- гальних теоретичних і методичних підходів до ви- вчення проблем людського, сталого розвитку та циф- рової трансформації, дослідження їх взаємозв’язку не є надто поширеними. Метою дослідження є аналіз взаємозв’язку людсь- кого розвитку та цифрової готовності як ключового чинника цифрової трансформації країн, визначення напрямів використання потенціалу цифрової транс- формації для прискорення реалізації Цілей сталого розвитку. Методи дослідження — теоретичного узагаль- нення, абстрактно-логічний та формалізації, регресій- ного аналізу, абстрактно-логічний і графічний. Виклад основного матеріалу. Для оцінки рівня людського розвитку використовується Індекс людсь- кого розвитку (англ. Human Development Index, HDI) — інтегральний щорічний показник для міждержав- ного порівняння і вимірювання рівня життя, грамот- ності, освіченості і довголіття, як основних характери- стик людського потенціалу досліджуваної території (рис. 1). Рис. 1. Основні складові індексу людського розвитку (HDI) Складено авторами за: [11]. Різні аспекти цифрової трансформації країн оці- нюються на основі Світового рейтингу цифрової кон- курентоспроможності країн (англ. The IMD World Digital Competitiveness Ranking, WDCR), Глобального ін- дексу мережевої взаємодії (англ. Global Connectivity Index, GCI), Рейтингу легкості ведення цифрового бізнесу (англ. Ease of Doing Digital Business, EDDB), ін- дексів цифрової адаптації країни (англ. Digital Adoption Index, DAI), цифрової економіки та суспільства (англ. Digital Economy and Society Index, DESI), розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (англ. ICT Development Index, IDI), цифрової еволюції (англ. Digital Evolution Index, DEI), цифровізації економіки (e-Intensity), мережевої готовності (англ. Network Ready Index, NRI), розвитку електронного уряду (англ. Electronic Government Development Index, EGDI), елект- ронної участі (англ. E-Participation Index, EPART) та ін. Формування рейтингів країн за різними індексами ци- фрової трансформації здійснюється на основі оціню- вання: рівня розвитку ІКТ-інфраструктури та доступу до неї населення та бізнесу; інтенсивності викорис- тання цифрових технологій в економіці, суспільстві та бізнесі; впливу цифрових технологій і цифрової еко- номіки на розвиток національних економік тощо [12, c. 59]. Для дослідження зв’язку між HDI та цифровою трансформацією був обраний Індекс цифрової готов- ності корпорації CISCO Systems, Inc. (англ. Cisco Digital Readiness Index, CDRI) , що вимірює рівень цифрової готовності країн і визначає вплив цифрових технологій на суспільство, економіку та публічне вря- дування, а також шляхи покращання загальної готов- ності для розвитку інклюзивної цифрової економіки. Цифрова готовність у CDRI визначається за допомо- гою цілісної моделі, заснованої на семи компонентах (табл. 1). Узагальнений показник використовується для обчислення балів, при цьому значення представ- ляють відстань від глобального середнього. Для отри- мання порівняних балів для кожної країни використо- вуються доступні стандартизовані точки даних [13]. Зв’язок між HDI та CDRI досліджений за допо- могою побудови однофакторної моделі регресії. Така залежність між індексами відображається прямою лі- нійною регресією: = + , (1) де Yx — значення HDI; х — CDRI. Для оцінки параметрів моделі a та b використа- ний метод найменших квадратів через систему норма- льних рівнянь: = ∑ ∑ ∑∑ ∑= ∑ ∑ , (2) де n — кількість країн, для яких встановлюється зале- жність між індексами; xi — значення CDRI для певної країни; yi — значення HDI для певної країни. ІНДЕКС ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ Довге і здорове життя Знання Гідні стандарти життя Очікувана тривалість життя при народженні Середня тривалість навчання ВВП на душу населення (ПКС $) Очікувана тривалість навчання Індекс очікуваної тривалості життя Індекс освіти Індекс ВВП Виміри Індикатори Індекси вимірів ДІДКІВСЬКА О. Г., НОВАК І. М., ХМЕЛЕВСЬКА О. М. 2024/№2 (47) 111 Таблиця 1 Структура, показники та метрики CDRI [13] Компоненти Показники та метрики Основні потреби Очікувана тривалість життя (ООН, 2019) Рівень смертності (до 5 років) (UNIGME, 2019) Доступ до електроенергії (Світовий банк, 2019) Доступ до безпечної питної води (ВООЗ та ЮНІСЕФ, 2020) Приватні та державні інвести- ції в інновації та технології Інвестиції у відновлювані джерела енергії (BNEF, 2021) Витрати на дослідження та розробки (ЮНЕСКО, 2018) Свобода інвестицій (Heritage Foundation, 2021) Легкість ведення бізнесу Індекс легкості ведення бізнесу (Світовий банк, 2019) Верховенство права (World Justic Project, 2020) Легкість сплати податків (PwC і Світовий банк, 2018) Час, необхідний для отримання електроенергії (Світовий банк, 2019) Людський капітал — кваліфі- кована робоча сила для ство- рення та обслуговування циф- рових інновацій Рівень грамотності (ЮНЕСКО, 2018) Індекс освіти (ПРООН, 2019) Рівень участі в робочій силі (ILO, 2020) Узгоджені результати тестування (Світовий банк, 2020) Середовище для стартапів Інвестиції венчурного капіталу (Bloomberg, 2021) Видані патенти та зареєстровані торгові марки (ВОІВ, 2019) Нова щільність бізнесу (Світовий банк, 2018) Впровадження технологій — попит на цифрові продукти та послуги Підписка на мобільний стільниковий зв’язок (ITU, 2020) Використання Інтернету (ITU, 2020) Хмарні послуги (Gartner, 2020) Технологічна інфраструктура, доступна для цифрової діяль- ності та підключених спожива- чів Підписка на фіксований широкосмуговий доступ (ITU, 2020) Підписка на мобільний широкосмуговий доступ (ITU, 2020) Захищені Інтернет-сервери (Netcraft і Світовий банк, 2020) Домашній доступ до Інтернету (ITU, 2020) На основі даних (табл. 2) отримані наступні па- раметри: a = 0,1502, b = 0,7217. Кінцевий варіант однофакторної моделі регресії має вигляд: = 0,1502 + 0,7217. (3) Лінійний коефіцієнт кореляції має вигляд: = ∑ ̅ ×∑ ̅ ×∑ . (4) Таблиця 2 Вихідні дані до побудови однофакторної моделі нормальної регресії, 2020 р. (фрагмент) Країна − − − × − − − Албанія 0,795 27,1 734,410 21,545 -7,753 0,026 -0,200 60,107 0,001 Алжир 0,748 19,5 380,250 14,586 -15,353 -0,021 0,326 235,711 0,000 Аргентина 0,845 28,3 800,890 23,914 -6,553 0,076 -0,497 42,940 0,006 Вірменія 0,776 32,6 1062,760 25,298 -2,253 0,007 -0,015 5,076 0,000 Австралія 0,944 48,4 2342,560 45,690 13,547 0,175 2,368 183,524 0,031 Австрія 0,922 50,1 2510,010 46,192 15,247 0,153 2,329 232,474 0,023 Азербайджан 0,756 27,2 739,840 20,563 -7,653 -0,013 0,101 58,567 0,000 Бахрейн 0,852 28,4 806,560 24,197 -6,453 0,083 -0,534 41,640 0,007 Бангладеш 0,632 20,4 416,160 12,893 -14,453 -0,137 1,983 208,886 0,019 Білорусь 0,823 31,3 979,690 25,760 -3,553 0,054 -0,191 12,623 0,003 Бельгія 0,931 49,1 2410,810 45,712 14,247 0,162 2,305 202,980 0,026 Болівія 0,718 22,4 501,760 16,083 -12,453 -0,051 0,638 155,075 0,003 … Джерело: розраховано авторами за: [11; 13]. Розрахований коефіцієнт кореляції (r= 0,9331) свідчить про наявність дуже сильного лінійного зв’язку між значеннями CDRI та HDI за шкалою (табл. 3). Коефіцієнт детермінації за даною моделлю r2 = 0,8707 показує, що зміни HDI на 87,07% поясню- ються варіацією значень CDRI та на 12,93% — впли- вом інших чинників. ДІДКІВСЬКА О. Г., НОВАК І. М., ХМЕЛЕВСЬКА О. М. 112 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Таблиця 3 Шкала для інтерпретації результатів кореляційного аналізу [14, c. 28] Показники тісноти зв’язку < 0,5 0,5—0,6 0,6—0,7 0,7—0,8 0,8—0,9 0,9—0,99 Характеристика сили зв’язку Дуже слабкий Слабкий Помітний Середній Сильний Дуже сильний Кореляційне поле досліджуваних показників де- монструє наявність прямої залежності між зростанням рівня цифрової готовності країн та їх HDI (рис. 2). За одержаним рівнянням регресії розраховані теоретичні значення результативної ознаки Yx та по- казники рівня апроксимації (наближення), які пока- зують розбіжність між фактичними і теоретичними значеннями Y: — середня квадратична (стандартна) помилка: = ∑ , (5) де yi — значення HDI для певної країни, — розра- хункове значення HDI для певної країни, n — кількість країн, для яких встановлюється залежність між індек- сами, m — кількість параметрів у рівнянні регресії; — коефіцієнт апроксимації: = × 100 = ,, × 100 = 0,38%. (6) Чим меншими є значення S та V, тим краще рів- няння регресії описує (апроксимує) взаємозв’язок між Х та Y. Середня квадратична помилка становить S = 0,0030. Рис. 2. Кореляційне поле досліджуваних показників Джерело: побудовано авторами за даними [11; 13]. Перевірка статистичної значущості отриманих результатів та адекватності моделі здійснена за допо- могою F-критерія Фішера з m та (n-m-1) ступенями вільності. За таблицями Фішера знаходиться критичне значення Fтабл з m та (n-m-1) ступенями вільності, задавши попередньо рівень довіри (1- ɑ)Ч100 %. Якщо F > Fтабл, то це свідчить про адекватність побудованої моделі: = × , (7) де — коефіцієнт детермінації за даною моделлю, n — кількість країн, для яких встановлюється залеж- ність між індексами, m — кількість параметрів у рів- нянні регресії. F-критерій Фішера становив F = 464,48. Таб- личне значення F-критерія при рівні значимості 0,05 та числі ступенів вільності 69 і 1 дорівнює 3,98. Таким чином, F > Fтабл (464,48 > 3,98), тобто рівняння ре- гресії адекватно описує зв’язок між HDI та CDRI, а обрана модель є надійною та значимою. Отримані результати дослідження вказують на те, що рівень людського розвитку країн сильно залежить від їх цифрової готовності. Оскільки взаємозв’язок людського та сталого розвитку має характер синергії [15], підвищення рівня цифрової готовності країн має позитивно впливати на сталий розвиток. На Саміті ООН зі сталого розвитку та прийняття Порядку денного розвитку після 2015 р. були затвер- джені Цілі сталого розвитку до 2030 р. (англ. Millenium Sustainable Development Goals, SDG) (ЦСР), головними завданнями яких є зміна підходів до розвитку, покра- щення загального добробуту та зупинення деградації довкілля. Однак, у вересні 2023 р. ООН констатувала, що на півдорозі до Порядку денного на період до 2030 р. виконувалась лише частина ЦСР. Прогрес у досягненні половини із 169 завдань 17-ти ЦСР був оцінений як слабкий або недостатній, при цьому 30% завдань зупинилися чи пішли назад, внаслідок чого порядок денний сталого розвитку на період до 2030 р. знаходиться під загрозою провалу. За оцінкою Програми розвитку ООН (англ. United Nations Development Program, UNDP) (ПРООН), понад дві третини завдань ЦСР можуть отримати безпосе- редню користь від розвитку і впровадження цифрових y = 0,1502x + 0,7217 R² = 0,8707 0,0 0,2 0,4 0,6 0,8 1,0 1,2 -1,5 -1,0 -0,5 0,0 0,5 1,0 1,5 2,0 2,5 3,0 Ін де к с л ю дс ьк ог о р оз ви тк у Індекс цифрової готовності - країни з дуже високим рівнем ІЛР - країни з високим рівнем ІЛР (Україна) - країни з середнім рівнем ІЛР - країни з низьким рівнем ІЛР ДІДКІВСЬКА О. Г., НОВАК І. М., ХМЕЛЕВСЬКА О. М. 2024/№2 (47) 113 технологій [16, с. 2-7]. З метою стимулювання досяг- нення ЦСР під егідою ПРООН розроблена Програма цифрового прискорення ЦСР (англ. The SDG Digital Acceleration Agenda) [17], зосереджена на глобальному аналізі зв’язків між цифровими технологіями і сталим розвитком, наданні урядам дорожньої карти та інстру- ментів ефективного планування цифрової трансфор- мації та фінансування підвищення рівня цифрової го- товності країн. Дані цієї програми свідчать, що країни, які покращують свою цифрову готовність, вимірювану індексами цифрової доступності та інфраструктури, випереджають інших у досягненні ЦСР. Одним з важливих технічних інструментів підви- щення рівня цифрової готовності країн є розвиток цифрової громадської інфраструктури (англ. Digital Public Infrastructure, DPI), що забезпечує основу циф- рової трансформації — необхідну інфраструктуру, за- ходи безпеки, можливості обміну даними та інстру- менти аналітики. Ключові елементи DPI (системи цифрової ідентифікації, електронних платежів та об- міну даними) утворюють єдину цифрову мережу, яка дозволяє створити безпечне та ефективне цифрове се- редовище для зв’язку людей між собою, надає їм сво- боду вибору для задоволення власних потреб і широ- кий доступ до товарів та послуг у багатьох секторах економіки, необхідних для здорового і продуктивного життя, сприяння рівним можливостям, подолання об- межень щодо залучення, зокрема для жінок і бідних людей. Вважається, що до 2030 р. DPI може приско- рити загальний ВВП країн із низьким і середнім рів- нем доходу до 19,2 трлн дол. США, досягнувши цієї мети на два-три роки швидше, ніж це можливо за ін- ших умов [18]. До розбудови і функціонування DPI зазвичай залучені як уряди, так і технологічні компа- нії, неурядові організації та бізнес. Часто підприємства створюють фізичну цифрову інфраструктуру, що зго- дом приймається урядами для загального користу- вання. На основі DPI створюються публічні цифрові платформи (англ. Digital Public Platforms, DPP), які підвищують доступність, оптимізують надання послуг і сприяють залученню населення. Інвестиції в DPI передбачають співпрацю між урядом та інвесторами приватного сектору. При цьому уряди відіграють вирі- шальну роль у регулюванні та забезпеченні можли- востей DPI щодо визначення пріоритетів доступності, місцевого контролю та гарантій [19]. Встановлення надійних правил захисту, інструк- цій щодо закупівель і стандартів фінансової звітності є важливим для забезпечення того, щоб приватні суб’єкти мали впевненість у захисті своїх інтересів. З огляду на це, для DPI критично важливим є належне врядування (англ. good governance), що передбачає встановлення комплексних правил і стандартів під су- веренною юрисдикцією (включно з правилами закупі- вель), використання сумісних форматів даних, дотри- мання принципів громадської участі та створення ме- ханізмів нагляду. Належне врядування в DPI має сприяти довірі між цифровими суб’єктами, віддавати пріоритет безпеці та підтримувати інклюзивність. DPI здатна забезпечувати безперервність послуг (що нада- ються як урядом, так і приватним сектором), при по- доланні кризових ситуацій (збройні конфлікти, сти- хійні лиха чи пандемії), допомагати громадам органі- зовувати ефективні програми підтримки, планувати відновлення, зменшувати ризики і покращувати го- товність. Зокрема, під час пандемії COVID-19 країни, які інвестували в DPI, виявилися більш стійкими до кризи. Висновки. Дослідження з використанням одно- факторної моделі регресії доводить наявність неви- падкового (суттєвого) тісного лінійного зв’язку між людським розвитком та цифровою готовністю країн, за якого зміни Індексу людського розвитку (HDI) на 87,07% пояснюються варіацією значень Індексу циф- рової готовності (CDRI). Зв’язок між людським і ста- лим розвитком має характер синергії та передбачає врахування ресурсних обмежень для забезпечення ін- тересів і потреб майбутніх поколінь. З огляду на це, підвищення рівня цифрової готовності країн має по- зитивно впливати на досягнення Цілей сталого роз- витку до 2030 р. (ЦСР), головними завданнями яких є зміна підходів до розвитку, покращення загального до- бробуту та зупинення деградації довкілля. Країни, які покращують свою цифрову готов- ність, випереджають інших у досягненні ЦСР. Одним з важливих технічних інструментів підвищення рівня цифрової готовності країн є розвиток цифрової гро- мадської інфраструктури (DPI), основними елемен- тами якої виступають системи цифрової ідентифікації, електронних платежів та обміну даними. Як важлива складова економіки спільної участі, DPI забезпечує спільний доступ до ресурсів і безперервність послуг при подоланні кризових ситуацій та плануванні від- новлення, зменшує ризики і покращує готовність. Рі- шення країн щодо розбудови власної DPI визначати- муть їх можливості розвитку, впровадження цифрових інновацій для досягнення ЦСР. Зусилля урядів, між- народних організацій та організацій громадянського суспільства, мають бути зосереджені на розробці ком- плексних національних цифрових стратегій і планів розвитку DPI для забезпечення цифрової трансформа- ції та інтеграції, сталого розвитку і досягнення ЦСР. Напрями використання потенціалу цифрової готов- ності та DPI країн для реалізації ЦСР охоплюють за- безпечення належного врядування і прозорості, особ- ливо в країнах з низьким державним потенціалом, що має сприяти довірі між цифровими суб’єктами, відда- вати пріоритет безпеці та підтримувати інклюзивність. Реформи, пов’язані з належним врядуванням та суспі- льними інституціями є важливими для забезпечення ефективної координації й інклюзивності, врахування потреб людей як кінцевих бенефіціарів сталого роз- витку. Перспективи подальших досліджень. Необхідність прискорення реалізації ЦСР і потреба в політичному ре- агуванні на нові ризики, що виникають у сучасному світі під впливом цифрової трансформації, підвищує актуаль- ність подальшого розвитку теоретичних підходів у цій сфері. З огляду на це, перспективи подальших науко- вих досліджень охоплюватимуть аналіз актуальних пріоритетів забезпечення сталого й людського роз- витку та визначення відповідних завдань з викорис- танням потенціалу цифрової готовності країн. Список використаних джерел 1. Герасименко Г. В. Людський розвиток. Енцик- лопедія Сучасної України. Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН Ук- раїни, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних дослі- джень НАН України, 2017. URL: https://esu.com.ua/ article-59918 (дата звернення: 07.04.2024). ДІДКІВСЬКА О. Г., НОВАК І. М., ХМЕЛЕВСЬКА О. М. 114 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ 2. Струтинська І. В. (2019). Дефініції поняття «цифрова трансформація». Причорноморські економічні студії. 2019. № 48-2. С. 91-96. DOI: https://doi.org/ 10.32843/bses.48-47 (дата звернення: 09.04.2024). 3. Бочарова Ю. Г., Чернега О. Б., Кожухова Т. В. Діджиталізація та цифрові трансформації в ЄС. Еконо- міка і організація управління. 2021. №2(42). С. 6-19. DOI: https://doi.org/10.31558/2307-2318.2021.2.1 (дата звернення: 09.04.2024). 4. Семеног Ю. А. Аналіз світових рейтингів оці- нки формування та розвитку цифрової економіки та місце України в них. Науковий вісник Міжнародного гу- манітарного університету. Серія «Економіка і менедж- мент». 2020. №43. С. 38-43. 5. Yoo T., Wysocki M, Cumberland A. Country digi- tal readiness: Research to determine a country’s digital read- iness and key interventions. Cisco Corporate Affairs, 2018. URL: https://www.cisco.com/c/dam/assets/csr/pdf/Coun try-Digital-Readiness-White-Paper-US.pdf (дата звер- нення: 19.04.2024). 6. Людський розвиток в Україні. Пріоритети національної політики мінімізації асиметрії українсь- кого ринку праці / кер. авт. кол. О. І. Цимбал; Ін-т демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України. Київ: Академперіодика, 2021. 210 с. 7. Amuso V., Poletti G., Montibello D. The Digital Economy: Opportunities and Challenges. Global Policy. 2019. №11(1). Р. 124-127. DOI: https://doi.org/10.1111/ 1758-5899.12745 (дата звернення: 19.04.2024). 8. Kolupaieva, I., Sheiko, I., Polozova, T. Digital Transformation in the Context of Sustainable Development of European Countries. Problemy Ekorozwoju. 2024. №19. С. 89-102. DOI: https://doi.org/10.35784/preko.5413 (дата звернення: 29.04.2024). 9. Mondejar M. E., Avtar R, Diaz H. L. B., Dubey R. K., Esteban J., Gomez-Morales A., Hallam B., Mbungu N. T., Okolo C. C., Prasad K. A., She Q., Gar- cia-Segura S. Digitalization to achieve sustainable development goals: Steps towards a Smart Green Planet. Science of The Total Environment. 2021. №794. С. 148539. DOI: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2021.148539 (дата звернення: 29.04.2024). 10. Bilozubenko V., Yatchuk O., Wolanin E., Serediuk T., Korneyev M. Comparison of the digital economy development parameters in the EU countries in the context of bridging the digital divide. Problems and Perspectives in Management. 2020. №18(2). С. 206-218. DOI: https://doi.org/10.21511/ppm.18(2).2020.18 (дата звернення: 12.05.2024). 11. Human Development Index. United Nations De- velopment Program. URL: http://hdr.undp.org/en/ content/human-development-index-hdi (дата звернення: 16.05.2024). 12. Рєвнєва О. В., Аксьонова І. В., Бровко О. І. Порівняльний рейтинговий аналіз стану та тенденцій діджиталізації українського суспільства та економіки. Проблеми економіки. 2021. №4 (50). С. 56-66. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2021-4-56-66. 13. Cisco Digital Readiness Index. 2021. URL: https://www.cisco.com/c/m/en_us/about/corporate -social-responsibility/research-resources/digital-readiness- index.html#/ (дата звернення: 16.05.2024). 14. Poskrypko Yu., Bielova O., Poskrypko D. Work motivation factors at the project-oriented enterprises. Norwegian Journal of development of the International Science. 2021. №75. С. 26-30. DOI: https://doi.org/10.31732/2663-2209-2020-58-75-81. 15. Калашнікова Т. М., Новак І. М. Дослідження взаємозв’язку сталості людського розвитку і стабіль- ності держави. Демографія та соціальна економіка. 2016. №3. С. 94-107. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ dse_2016_3_10 (дата звернення: 19.05.2024). 16. SDG Digital Acceleration Agenda. Appendix. 2023. URL: https://uploads-ssl.webflow.com/64d1e4003 60f73f7f24bbe40/6505f0eb5608b7584d7606e6_SDG%20Di gital%20Acceleration%20Agenda-Appendix.pdf (дата зве- рнення: 16.05.2024). 17. SDG Digital Acceleration Agenda. 2023. URL: https://www.sdg-digital.org/ (дата звернення: 16.05.2024). 18. The Human and Economic Impact of Digital Public Infrastructure. A quantitative analysis of the poten- tial impact of digital public infrastructure by 2030 across the finance, climate and justice sectors: Research paper. Dalberg, 2023. UNDP. URL: https://www.undp.org/sites/ g/files/zskgke326/files/2023-07/undp-the-human-and- economic-impact-of-digital-public-infrastructure-final.pdf (дата звернення: 20.05.2024). 19. Bandura R., McLean M., Sultan S. Unpacking the Concept of Digital Public Infrastructure and Its Importance for Global Development. Center for Strategic & International Studies. 2023. URL: https://www.csis.org/ analysis/unpacking-concept-digital-public-infrastructure- and-its-importance-global-development (дата звернення: 23.07.2024). References 1. Gerasimenko, G. V. (2017). Liudskyi rozvytok [Human development]. Entsyklopediia Suchasnoi Ukrainy [Encyclopedia of Modern Ukraine]. Kyiv, Institute of Ency- clopedic Research of NAS of Ukraine. Retrieved from https://esu.com.ua/article-59918 [in Ukrainian]. 2. Strutynska, I. V. (2019). Definitsii poniattia «tsyfrova transformatsiia» [Definitions of the term "digital transformation"]. Prychornomorski ekonomichni studii — Black Sea Economic Studies, 48-2, рр. 91-96. DOI: https://doi.org/10.32843/bses.48-47 [in Ukrainian]. 3. Bocharova, Yu. H., Cherneha, O. B., Kozhukho- va T. V. (2021). Didzhytalizatsiia ta tsyfrovi transformatsii v YeS [Digitization and digital transformations in the EU]. Ekonomika i orhanizatsiia upravlinnia — Economics and management organization, 2(42), рр. 6-19. DOI: https://doi.org/10.31558/2307-2318.2021.2.1 [in Ukrainian]. 4. Semenoh, Yu. A. (2020). Analiz svitovykh reitynhiv otsinky formuvannia ta rozvytku tsyfrovoi ekonomiky ta mistse Ukrainy v nykh [Analysis of global ratings of the formation and development of the digital economy and Ukraine's place in them]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia «Ekonomika i menedzhment» — Scientific Bulletin of the International Hu- manitarian University. "Economics and Management" series, 43, рр. 38-43 [in Ukrainian]. 5. Yoo, T., Wysocki, M, Cumberland, A. (2018). Country digital readiness: Research to determine a coun- try’s digital readiness and key interventions. Cisco. Retrieved from https://www.cisco.com/c/dam/assets/csr/ pdf/Country-Digital-Readiness-White-Paper-US.pdf. 6. Cymbal, O. I. et al. (2021). Liudskyi rozvytok v Ukraini. Priorytety natsionalnoi polityky minimizatsii asymetrii ukrainskoho rynku pratsi [Human development ДІДКІВСЬКА О. Г., НОВАК І. М., ХМЕЛЕВСЬКА О. М. 2024/№2 (47) 115 in Ukraine. Priorities of the national policy of minimizing the asymmetry of the Ukrainian labor market]. Kyiv, Akademperiodika. 210 p. [in Ukrainian]. 7. Amuso, V., Poletti, G., Montibello, D. (2019). The Digital Economy: Opportunities and Challenges. Global Policy, 11(1)0 рр. 124-127. DOI: https://doi.org/10.1111/1758-5899.12745. 8. Kolupaieva, I., Sheiko, I. & Polozova, T. (2024). Digital Transformation in the Context of Sustainable Development of European Countries. Problemy Ekorozwoju, 19, рр. 89-102. DOI: https://doi.org/10.35784/preko.5413. 9. Mondejar, M. E., Avtar, R, Diaz, H. L. B., Du- bey, R. K., Esteban, J., Gomez-Morales, A., Hallam, B., Mbungu, N. T., Okolo, C. C., Prasad, K. A., She, Q., Garcia-Segura, S. (2021). Digitalization to achieve sustainable development goals: Steps towards a Smart Green Planet. Science of The Total Environment, 794, 148539. DOI: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2021.148539. 10. Bilozubenko, V., Yatchuk, O., Wolanin, E., Serediuk, T., Korneyev, M. (2020). Comparison of the digital economy development parameters in the EU countries in the context of bridging the digital divide. Problems and Perspectives in Management, 18(2), рр. 206- 218. DOI: https://doi.org/10.21511/ppm.18(2).2020.18. 11. Human Development Index. UNDP. Retrieved from http://hdr.undp.org/en/content/human-development -index-hdi. 12. Rsevnseva, O. V., Aksonova, I. V., Brovko, O. I. (2021). Porivnialnyi reitynhovyi analiz stanu ta tendentsii didzhytalizatsii ukrainskoho suspilstva ta ekonomiky [Comparative rating analysis of the state and trends of dig- itization of Ukrainian society and economy]. Problemy ekonomiky — Problems of the economy, 4 (50), рр. 56-66. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2021-4-56-66 [in Ukrainian]. 13. Cisco Digital Readiness Index. (2021). Retrieved from https://www.cisco.com/c/m/en_us/about/corporate- social-responsibility/research-resources/digital-readiness- index.html#/. 14. Poskrypko, Yu., Bielova, O., Poskrypko, D. (2021). Work motivation factors at the project-oriented enterprises. Norwegian Journal of development of the International Science, 75, рр. 26-30. DOI: https://doi.org/10.31732/2663-2209-2020-58-75-81. 15. Kalashnikova, T. M., Novak, I. M. (2016). Doslidzhennia vzaiemozviazku stalosti liudskoho rozvytku i stabilnosti derzhavy [Research on the relationship be- tween the sustainability of human development and the sta- bility of the state]. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika — Demography and social economy, 3, рр. 94-107. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/dse_2016_3_10 [in Ukrainian]. 16. SDG Digital Acceleration Agenda. Appendix. (2023). Retrieved from https://uploads-ssl.webflow.com/ 64d1e400360f73f7f24bbe40/6505f0eb5608b7584d7606e6_S DG%20Digital%20Acceleration%20Agenda- Appendix.pdf. 17. SDG Digital Acceleration Agenda. (2023). Retrieved from https://www.sdg-digital.org/. 18. The Human and Economic Impact of Digital Public Infrastructure. A quantitative analysis of the poten- tial impact of digital public infrastructure by 2030 across the finance, climate and justice sectors. (2023). Research paper. Dalberg. UNDP. Retrieved from https://www.undp. org/sites/g/files/zskgke326/files/2023-07/undp-the-hu- man-and-economic-impact-of-digital-public-infrastruc- ture-final.pdf. 19. Bandura, R., McLean, M., Sultan, S. (2023). Unpacking the Concept of Digital Public Infrastructure and Its Importance for Global Development. Center for Strategic & International Studies. Retrieved from https://www.csis.org/analysis/unpacking-concept-digital- public-infrastructure-and-its-importance-global- development. Стаття надійшла до редакції 20.08.2024 Формат цитування: Дідківська О. Г., Новак І. М., Хмелевська О. М. Вплив цифрової трансформації на людський розвиток та досягнення Цілей сталого розвитку. Вісник економічної науки України. 2024. № 2 (47). С. 109-115. DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2024.2(47).109-115 Didkivska, O. Н., Novak, I. М., Khmelevska, O. М. (2024). The Impact of Digital Transformation on Human Development and Achieving the Sustainable Development Goals. Vіsnyk ekonomіchnoі nauky Ukraіny, 2 (47), рр. 109- 115. DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2024.2(47).109-115

Вплив цифрової трансформації на людський розвиток та досягнення Цілей сталого розвитку

Institution

Ähnliche Einträge