Енергетична децентралізація як шлях до енергетичної безпеки: досвід Польщі для українських громад
Дослідження, проведене у статті, присвячене розгляду актуальних питань досягнення Україною енергетичної децентралізації з метою убезпечити національну енергосистему від кризових процесів у воєнний період, підвищити її стійкість, шляхом розвитку розподіленої генерації на місцевому рівні. Аналіз прово...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Дата: | 2024 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2024
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202709 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Енергетична децентралізація як шлях до енергетичної безпеки: досвід Польщі для українських громад / В. І. Ляшенко, О. А. Бородіна // Вісник економічної науки України. — 2024. — № 2 (47). — С. 22–34. — Бібліогр.: 45 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860252156299313152 |
|---|---|
| author | Ляшенко, В.І. Бородіна, О.А. |
| author_facet | Ляшенко, В.І. Бородіна, О.А. |
| citation_txt | Енергетична децентралізація як шлях до енергетичної безпеки: досвід Польщі для українських громад / В. І. Ляшенко, О. А. Бородіна // Вісник економічної науки України. — 2024. — № 2 (47). — С. 22–34. — Бібліогр.: 45 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник економічної науки України |
| description | Дослідження, проведене у статті, присвячене розгляду актуальних питань досягнення Україною енергетичної децентралізації з метою убезпечити національну енергосистему від кризових процесів у воєнний період, підвищити її стійкість, шляхом розвитку розподіленої генерації на місцевому рівні. Аналіз проводився методом порівняння з аналогічними місцевими утвореннями Польщі (гміна та повят) на основі оцінки наявних і потенційних джерел енергій, а також, розрахування енергетичного балансу території. Проведено розгляд впровадження ефективного проєкту енергетичного переходу у м. Острув-Вєлькопольський (робота низькоемісійного громадського транспорту, що працює на місцевій енергії, отриманій у процесі місцевої енергетичної когенерації). На основі отриманих результатів надано рекомендації до аналогічних місцевих територіальних громад в Україні щодо організації проєктного менеджменту, залучення фінансових інструментів такого переходу, з урахуванням організаційних та нормативних ризиків. У якості практичного інструментарію надано пропозиції щодо організації та створення револьверного фонду як фінансового інструменту, який може частково покривати місцеві потреби у фінансуванні проєктів, спрямованих на зниження енергетичної бідності у громадах, а також, запропоновано модель організації енергетичного виробничого кооперативу з генерації електроенергії за допомогою сонячної електростанції, надано також алгоритм проєктної роботи у громадах для розробки та реалізації проєктів у сфері енергетичної децентралізації.
The study conducted in this article is devoted to the consideration of topical issues of Ukraine’s achievement of energy decentralization in order to protect the national energy system from crisis processes in wartime, to increase its resilience by developing distributed generation at the local level. The analysis was carried out by comparing with similar local entities in Poland (gmina and poviat) based on the assessment of existing and potential energy sources, as well as the calculation of the energy balance of the territory. The implementation of an effective energy transition project in the city of Ostrów Wielkopolski (operation of low-emission public transport running on local energy obtained through local energy cogeneration) was considered. Based on the results obtained, recommendations are made to similar local communities in Ukraine on the organization of project management, attraction of financial instruments for such a transition, taking into account organizational and regulatory risks. As a practical tool, proposals are made for the organization and creation of a revolving fund as a financial instrument that can partially cover local needs for financing projects aimed at reducing energy poverty in communities, as well as a model for organizing an energy production cooperative for generating electricity using a solar power plant, and an algorithm for project work in communities for the development and implementation of energy decentralization projects.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:44:44Z |
| format | Article |
| fulltext |
ЛЯШЕНКО В. І., БОРОДІНА О. А.
22 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
ГЛОБАЛЬНА ЕКОНОМІКА ТА МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ
DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2024.2(47).22-34
УДК 332.12:339.9:620.9(438+477)
Вячеслав Іванович Ляшенко
академік АЕН України
д-р екон. наук, проф.
ORCID 0000-0001-6302-0605
e-mail: slaval.aenu@gmail.com,
Оксана Анатоліївна Бородіна
канд. наук з держ. упр.
ORCID 0000-0001-7469-9529
e-mail: borodinaoksana1306@gmail.com,
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ
ЕНЕРГЕТИЧНА ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ
ЯК ШЛЯХ ДО ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ:
ДОСВІД ПОЛЬЩІ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАД
Постановка проблеми. Сучасний період розвитку
світового економічного господарства характеризується
декількома трансформаційними трендами. Однією
з таких глобальних світових галузевих тенденцій є
енергетичний перехід, який супроводжується проце-
сами «3D» — decarbonization, digitalization, decentra-
lization. Вказані тренди не тільки є притаманними
саме енергетиці, вони також корелюють з процесами
адміністративної децентралізації та посилення ролі
місцевої влади в управлінні розвиненими державами.
Цілком вірогідно, що такий децентралізований,
локалізований устрій державного та галузевого устрою
в даний час є найбільш доцільним, адже він формує
горизонтальні системи управління, або скоріше, гори-
зонтальні системи координування дій, а також, пряму
демократію на місцях.
Наразі країни Європейського Союзу накопичили
значний досвід щодо підтримки та розвитку розподі-
леної генерації на мікрорівні, на рівні громад, міст, та
мають для цього відповідні локальні нормативні доку-
менти (наприклад, "Закон про відновлювану енерге-
тику" Erneuerbare-Energien-Gesetz, EEG [1] у Германії,
Закон про підтримку вітроенергетики у Данії [2], за-
кон про енергетичний перехід на користь зеленого
зростання у Франції (Transition йnergйtique pour la
croissance verte). Глобальним Європейським докумен-
том у цьому напрямку є Директива ЄС 2019/944 від
5 червня 2019 року про спільні правила для внутріш-
нього ринку електроенергії [3], якої до речі Україна
має притримуватися та наразі імплементує її у націо-
нальному правовому полі в рамках Третього енерго-
пакету ЄС [4].
Не останнім аргументом для нашої країни та
країн-сусідів по ЄС є факт необхідності передбачення
енергетичної безпеки та зниження залежності від ви-
копного палива. Країни Євроспільноти обумовлюють
зниження довіри до централізованої енергосистеми
(коли держава фактично є енергетичним картелем) її
недостатньою гнучкістю, а також, необхідністю дотри-
муватися європейської стратегії Зеленого енергетич-
ного курсу «Green Deal».
Водночас, для України, з урахуванням вимог
часу, та того аргументу, що локалізована децентралі-
зована енергосистема є більш стійкою до ворожих уда-
рів, то відбудова енергосистеми на нових децентралі-
зованих засадах розподіленої генерації — це питання
виживання, стійкості та подальшого розвитку. Вкрай
важливими є й фактори бюджетування, адже перевага
енергії, виробленої на місцевому рівні, полягає в тому,
що вона дешевша, безпечніша і менш ризикована з
погляду фінансування. Врешті, українська енерге-
тична система інтегрована до європейської системи
виробництва та розподілу електричної енергії і Укра-
їна повинна дотримуватися загальних «правил гри» на
єдиному енергоринку ЄС.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Особли-
вості практичного втілення заходів з енергетичної де-
централізації у Польщі були предметом вивчення пев-
ної кількості як вітчизняних, так і закордонних науко-
вців. Так, ґрунтовним дослідженням на обрану тема-
тику буди доробки Є. Боброва [5], важливість переходу
на місцевому рівні на відновлювальну енергетику за-
значали І. Головко та Т. Астахова [6]. Питанням ана-
лізу національного енергетичного потенціалу, націо-
нальних енергетичних перспектив та різні сценарії
розвитку енергоринку України до 2050 року біли пре-
дметом розгляду О. Дячук, М. Чепелєва, Р. Подолець,
Г. Трипольської та ін. у колективній монографії [7], де
вони зазначали, що перспективою для розвитку енер-
гетичного сектору є його перехід на відновлювальну
енергетику, що сприятиме демонополізації генерації.
Процеси енергозабезпечення локальних енергетичних
систем у ході енергетичної трансформації продемон-
стрували у своїх дослідженнях А. Чернюк, Є. Качанов,
Ю. Черевик, З. Оберемок [8].
© Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2024
© Видавець Академія економічних наук України, 2024
ЛЯШЕНКО В. І., БОРОДІНА О. А.
2024/№2 (47) 23
Натомість, Ю. Касич [9], В. Новіков [10] та
М. Доманська [11] наголошують на тому, що не варто
зволікати із впровадженням заходів з енергомодерні-
зації та децентралізації, а розподілену генерацію акти-
візувати саме у воєнний час.
Фундаментальними у обраній царині є праці до-
слідників з Інституту економіки промисловості
НАНУ, а саме О. Амоші, Ю. Залознової, С. Іванова
[12] (у дослідженні щодо інноваційних механізмів
розвитку економіки України, в тому числі і для до-
сягнення енергетичної незалежності). Розробкою ма-
тематичної моделі енергогенеруючого фонду України,
рекомендаціями щодо економіко-організаційних мо-
делей розвитку розподіленої генерації (зокрема, бріко-
лажним моделям) позначено фундаментальні роботи
Д. Череватського [13]. Оцінювання енергосистеми
України за композитними показниками проводили
О. Амоша, В. Микитенко [14]. Світові тенденції воде-
невої енергетики та українські перспективи у цій ца-
рині є фокусом досліджень Н. Осадчої [15].
Серед закордонних дослідників, що присвятили
свої доробки питанням аналізу впливу відновлю-
вальних джерел енергії на енергетичну безпеку дер-
жави слід відзначити К. Брендмайера, К. Мак Леана,
М. Локвуда, Д. Паджіанто, Д. Роберсона [16-20].
Актуальність дослідження. Вочевидь, актуальним
та найбільш доцільним в цьому сенсі є вивчення
та запровадження досвіду країн-сусідів і найбільш
прийнятною як з точки зору енергетичної, так і з точ-
ки зору адміністративної децентралізації є Польща,
яка здійснює трансформацію власної енергосистеми.
Постановка завдання. Саме такі аргументи фор-
мують мету дослідження — дослідити процеси енерге-
тичної децентралізації у Польщі, у першу чергу виді-
ляючи місцевий рівень (міста та громади), з урахуван-
ням тенденцій, найбільш прийнятних до застосування
в Україні (кластери зеленої енергетики, їх науковий
супровід радниками, експертами та науковцями, залу-
чення механізму державно-приватного партнерства,
розвиток фото-електричних ферм, малі гідроелектро-
станції, біогазові установки, енергосховища, в тому
числі для власних очисних споруд) та надати реко-
мендації для використання у аналогічних українських
громадах.
При цьому гіпотезою дослідження є припущення,
що аналіз впровадження механізму енергетичної де-
централізації у Польщі на рівні гміни та повяту, до-
слідження позитивних наслідків таких локальних
трансформацій для досягнення енергетичної само-
достатності польських громад в умовах децентралізації
надасть можливість виявити потенціальні можливості
аналогічних українських громад для забезпечення
власної енергетичної незалежності та досягнення стій-
кості української енергетичної системи від обстрілів
і ризиків воєнного часу.
Виклад основного матеріалу. Енергетична де-
централізація в Польщі. Декарбонізація, мінімізація
вуглецевих викидів, альтернативні джерела енергії —
центральні елементи європейського стратегічного
плану Green Deal [21] («Зелена» угода), що стануть ба-
зисом для низки фундаментальних трансформаційних
переходів, заходів з нормативної адаптації, запро-
вадження протекційних механізмів.
Майбутнє енергетичної галузі Польщі визнача-
ється кліматичною політикою Європейського Союзу,
яка включена до європейської стратегії «Зеленого
курсу». Зростання цін на енергоносії та їх непередба-
чуваність болісно відчуваються місцевими органами
влади, підприємцями та громадянами. Польща потре-
бує диверсифікації джерел енергії, постачальників та
маршрутів. Після промислових революцій, які спри-
чинили централізацію енергетики, країна поверта-
ється до розподіленої енергетики, причому на рівні ге-
нерації.
Прагнення муніципалітетів та гмін у Польщі до
енергетичного самозабезпечення є трендом суспільно-
економічного життя останніх років. найважливішими
факторами для цього, відповідно до досліджень [22-
23], є наступні:
прагнення енергетичної безпеки;
екологічна свідомість;
податкові надходження до місцевих бюджетів;
збільшення незалежності від приватних кому-
нальних компаній.
Важливу роль у прагненні до енергетичного са-
мозабезпечення грають несприятливі умови розташу-
вання гмін — далека відстань від інфраструктури, яка
постачає енергію споживачам стає потужним мотива-
тором для здобуття енергетичної незалежності [24].
При цьому, подібні центробіжні настрої характерні та-
кож і для гмін та муніципалітетів, які не мають про-
блем із доступом до джерел енергії.
Однак, незалежно від причин прагнення до
енергетичної самозабезпеченості, незмінним є той
факт, що енергетичну самодостатність громади отри-
мують шляхом заміщення енергії з джерел конвенціо-
нальних на енергію з джерел локальних, активізацією
власних ресурсів — біопереробки сільськогосподар-
ської продукції, зеленої енергетики. Безумовно, вико-
ристання місцевих джерел енергії дозволяє зменшити
рівень залежності від конвенціональних джерел енер-
гії, поступово надаючи їм функції резервних джерел
що в умовах невирішеної енергетичної кризи вкрай
корисно як для місцевого населення, так і для при-
родного середовища та економіки загалом.
Рівень гміни. Необхідність дослідження питання,
чи можливо досягнення енергетичної самодостатності
на рівні однієї гміни, призвели до наступних теоре-
тико-практичних доробок на прикладі гміни Журомін
(Gmina Żuromin) Мазовецького воєводства, що розта-
шована у центральній Польщі [25].
Основою дослідження є аналіз енергетичного по-
тенціалу місцевих джерел енергії з точки зору вироб-
ництва електроенергії та виробництва тепла. Дані, не-
обхідні для досягнення мети дослідження, були отри-
мані переважно з документів органів місцевого само-
врядування та матеріалів, опублікованих Центральним
статистичним управлінням [26]. Об'єктом дослідження
була територія гміни Журомін. Це місько-сільська
гміна, розташована в північно-західній частині Ма-
зовецького воєводства. Загальна площа гміни стано-
вить 133 км2. Чисельність населення гміни становила
14 511 осіб, а щільність населення — 109 осіб/км2.
Точне розташування гміни Журомін у межах Мазо-
вецького воєводства графічно представлено на рис. 1.
З огляду на мету дослідження, характеристики
досліджуваної гміни були доповнені аналізом струк-
тури землекористування. Ці знання часто є корисними
для визначення потенційних енергоносіїв у сільській
місцевості. Як вже зазначалося, побічні продукти сіль-
ського господарства, наприклад, солома зернових, за-
ЛЯШЕНКО В. І., БОРОДІНА О. А.
24 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
звичай мають значний енергетичний потенціал у сіль-
ській місцевості. Результати цього аналізу наведені в
табл. 1.
Дані щодо структури землекористування з табл. 1
демонструють значну кількість земель сільськогоспо-
дарського призначення у гміні, що досліджується. А
відповідно, можна зробити висновок про значний по-
тенціал побічних продуктів агропереробки, що можна
використовувати у біопереробці та видобутку біопа-
лива.
Методологія дослідження можливостей досяг-
нення енергетичної самодостатності включала чотири
етапи:
1. Визначення обсягу потреби гміни у електро-
енергії.
2. Ідентифікація наявних джерел енергії та енер-
гоносіїв.
3. Визначення енергетичного потенціалу наявних
локальних джерел енергії, розділених за типом генера-
ції.
4. Складання енергетичного балансу громади та
отримання аналітичної відповіді, які є можливості за-
довільнити потреби громади в тому чи іншому виді
енергії із максимальним використанням наявних ло-
кальних джерел енергії.
Рис. 1. Розташування гміни Журомін на мапі воєводства [27]
Таблиця 1
Структура землекористування у гміні Журомін
Вид ґрунтів Площа, га Питома вага, %
Загальна кількість сільськогосподарських
угідь, в тому числі 11 493
86,35
— орні землі (рілля) 7 459 64,90
— сади 8 0,07
— луки 4 026 35,03
Ліси та лісові угіддя 714 5,37
Інші види ґрунтів 1 102 8,28
Усього 13 309 100
Джерело: Банк даних локальних [28].
Енергетичні потреби громади досліджувалися
окремо у розрізі попиту на електроенергію та на теп-
лову енергію. З цією метою конкретизувалися дані
щодо споживання енергоносіїв (палива), споживання
електроенергії з електричної мережі та споживання
тепла з тепломережі. На другому етапі ідентифіковано
доступні у громаді джерела енергії, причому вони були
диференційовано розділені на ті, що вже експлуатува-
лися та ті, які потенційно можуть бути задіяними. Тре-
тій етап дослідження позначився визначенням техніч-
ного енергетичного потенціалу місцевих джерел енер-
гії (ефективність перетворення енергії даного локаль-
ного джерела у електроенергію за допомогою типового
технічного обладнання). На останньому четвертому
етапі, окрім власне визначення енергетичного балансу
гміни, було надано відповідь про те, які є можливості
охоплення відновлюваних джерел енергії, а також, ви-
значено кількість енергії з традиційних (конвенціо-
нальних) джерел, які можуть використовуватися для
поповнення балансу, у разі браку потенціалу локаль-
них джерел енергії. Відповідно до методології дослі-
дження, отримано наступні результати. На досліджу-
ваній території:
ЛЯШЕНКО В. І., БОРОДІНА О. А.
2024/№2 (47) 25
— потреба в електроенергії становить 20 088
МВт·год/рік;
— потреба в теплі становить 438 414 ГДж/рік.
Ідентифікація наявних джерел енергії та енерго-
носіїв привела до складання їх структури (з урахуван-
ням поділу на власне електричну енергію та теплову
енергію), яка у графічному вигляді представлений на
рис. 2.
Гміна використовує для власних потреб існуючі
вітрові та малі гідроелектростанції в регіоні. Що сто-
сується теплової енергії, було визначено два джерела
для комбінованого виробництва теплової та електрич-
ної енергії, а саме: біогаз з відходів сільськогосподар-
ської біомаси та біогаз з каналізаційних очисних спо-
руд.
Рис. 2. Джерела енергії (існуючі та потенційні), виявлені у гміні Журомін
Джерело: авторська розробка на основі [29; 30].
Для ідентифікованих джерел енергії було визна-
чено значення технічного енергетичного потенціалу,
тобто враховано ефективність перетворення енергії да-
ного джерела в електричну або теплову енергію за до-
помогою відповідного технічного апарату. Для пере-
творення хімічної енергії біомаси в інші види енергії,
на підставі опрацьованих та опублікованих методик
[31-32] були прийняті наступні коефіцієнти ефектив-
ності:
— ефективність спалювання біомаси для вироб-
ництва теплової енергії — 0,8;
— ефективність спалювання біогазу для когенера-
ції теплової та електричної енергії — 0,5 та 0,35;
Потенціал існуючих джерел електроенергії було
оцінено на основі отриманих декларацій [33]. Резуль-
тати наведені в табл. 2.
Таблиця 2
Технічний потенціал джерел енергії в гміні Журомін
Джерела електроенергії [МВт·год/рік] Джерела теплової енергії [ГДж/рік]
Вітер 46 104 біомаса деревини з лісових угідь 1 406
біомаса деревини з садів 8
біомаса з придорожніх насаджень 381
Вода 510 солома 54 182
сіно 11 015
Рослини енергетичні 1 030
Когенерація
Біогаз сільськогосподарський 41 112 Біогаз сільськогосподарський 83 902
Біогаз з очищення стічних вод 137 Біогаз з очищення стічних вод 279
Джерело: авторські дослідження на базі [29; 30].
Локальні джерела
Електричної енергії Теплової енергії
Когенерація джерел
енергії
— вітрові електричні
установки (існуючі);
— малі водні електро-
станції (існуючі)
— біогаз з очищених
стоків (потенційні);
— біогаз сільськогос-
подарський (потен-
ційні)
— біомаса деревини з лі-
сових угідь (потенційні);
— біомаса деревини з са-
дів (потенційні);
— біомаса з придорожніх
насаджень (потенційні);
— солома (потенційні);
— сіно (потенційні);
— рослини енергетичні
(потенційні)
ЛЯШЕНКО В. І., БОРОДІНА О. А.
26 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
На основі даних, представлених у табл. 2, було
визначено загальний енергетичний потенціал місцевих
джерел енергії, який становить:
— для виробництва електроенергії — 87 863
МВт·год/рік,
— для виробництва теплової енергії — 152 203
ГДж/рік.
Енергетичний баланс гміни Журомін був складе-
ний на основі аналізу доцільності покриття енерге-
тичних потреб гміни шляхом максимального вико-
ристання місцевих (відновлюваних) джерел енергії. З
урахуванням потреб та можливостей джерел енергії
(потенційних та існуючих) та з урахуванням поділу на
власне електричну і теплову енергію, енергетичний ба-
ланс гміни Журомін наведено на рис. 3. та 4.
Рис. 3. Баланс електричної енергії у гміні Журомін Рис. 4. Баланс теплової енергії у гміні Журомін
Джерело: власні розрахунки.
Отже, оцінюючи енергетичний баланс гміни, слід
зазначити наступне. З точки зору електроенергії, вітер
та сільськогосподарський біогаз мають найвищий
енергетичний потенціал. Вітер використовується для
приведення в дію енергетичних турбін, які вже працю-
ють у гміні Журомін. Сільськогосподарський біогаз, з
іншого боку, буде використовуватися для роботи газо-
вих когенераційних двигунів. Іншими джерелами
електроенергії, які можуть бути використані в муніци-
палітеті, є річка Вкра з невеликою гідроелектростан-
цією, що працює на ній, і біогаз з очисних споруд.
Однак ці два джерела електроенергії мають незначне
значення у порівнянні з вітровою енергією та сіль-
ськогосподарським біогазом. Сумарний енергетичний
потенціал місцевих джерел енергії більш ніж в чотири
рази перевищує попит на цей вид енергії. Слід також
зазначити, що енергетичного потенціалу лише вітру
достатньо, щоб покрити весь попит на електроенергію
досліджуваного муніципалітету.
Дещо інша ситуація складається із забезпеченням
потреб у тепловій енергії. Тут найбільший технічний
енергетичний потенціал мають сільськогосподарський
біогаз та солома зернових разом із сіном. Інші джерела
тепла, виявлені на досліджуваній території, мають
маргінальне значення. Ці джерела включають деревну
біомасу від догляду за лісами, садами та придорожніми
деревами, а також біомасу з енергетичних плантацій,
які можуть бути створені в цій місцевості. Їх сукупний
енергетичний потенціал становить лише близько 2%
від загального енергетичного потенціалу сільськогос-
подарського біогазу, соломи зернових та сіна. Однак,
навіть з урахуванням потенціалу всіх місцевих джерел
тепла, досягти енергетичної самодостатності в цій міс-
цевості неможливо. Отриманий потенціал покриває
лише 35% потреби в теплі на досліджуваній території.
Проміжні висновки. Отже, розрахунки доводять,
що досягти повної енергетичної самодостатності
(електричної та теплової) на обраній території немож-
ливо. Лише традиційні джерела електроенергії можуть
бути повністю заміщені місцевими джерелами. Специ-
фічні кліматичні умови гміни Журомін дозволяють
отримувати значні обсяги енергії від вітру, що призво-
дить до значного надлишку виробленої електроенергії
по відношенню до попиту на неї. Однак, як показують
результати досліджень з виробництва тепла, досягти
енергетичної самодостатності в цьому відношенні не
вдається. Частка тепла з місцевих джерел по відно-
шенню до загальної потреби гміни Журомін у теплі
може становити щонайбільше близько 35%. Така кіль-
кість тепла не забезпечила б енергетичної самодостат-
ності муніципалітету, але, ймовірно, дозволила б
значно скоротити споживання теплоносіїв з традицій-
них джерел. Це, в свою чергу, могло б значно покра-
щити тепловий баланс муніципалітету, а також спри-
яти покращенню стану навколишнього природного
середовища за рахунок скорочення викидів парнико-
вих газів.
Рівень повяту.
В той же час, у повятовому місті Острув Вєлько-
польський (Ostrуw Wielkopolski) реалізовано проєкт,
який мав на меті створити «енергетично самодо-
статнє» місто, тобто максимізувати виробництво влас-
ної енергії з нетрадиційних джерел у рамках енерге-
тичного кластера.
Розробці та впровадженню даного проєкту у місті
передувала низка наявних проблем, а саме:
високі викиди вихлопних газів від дизельного
громадського транспорту порівняно з електричними
автобусами з нульовим рівнем викидів, що працюють
0
10000
20000
30000
40000
50000
60000
70000
80000
90000
100000
попит на
електроенергію, МВт-
год/рік
потенціал локальних
електроенергетичних
джерел, МВт-год/рік
0
50000
100000
150000
200000
250000
300000
350000
400000
450000
500000
попит на теплову енергію,
ГДж/рік
потенціал локальних
джерел теплової енергії ,
ГДж/рік
ЛЯШЕНКО В. І., БОРОДІНА О. А.
2024/№2 (47) 27
на поновлюваних джерелах енергії (1317 г CО2-екв/км
проти 0 г СО2-екв/км);
виробництво енергії з невідновлюваних джерел;
залежність від національної енергосистеми;
відсутність співпраці місцевих зацікавлених
сторін (органів місцевого самоврядування, підприєм-
ців, муніципальних компаній, мешканців) у вироб-
ництві та торгівлі електроенергією;
відсутність загальної обізнаності та компетент-
ності в галузі поновлюваних джерел енергії та вироб-
ництва енергії з боку споживачів (тільки кожен третій
поляк вжив будь-яких заходів щодо скорочення вики-
дів забруднення повітря)[34].
Проєкт «Енергетичний ринок Острува Вєлько-
польського» передбачав інвестиції в парк низько-
емісійного громадського транспорту, що працює на
місцевій енергії, отриманій у процесі когенерації від
спалювання деревної біомаси, будівництво електро-
енергетичної інфраструктури (джерела виробництва
енергії, електромережі, накопичувачі енергії, станції
зарядки автомобілів), незалежна купівля та торгівля
енергією для муніципальних об'єктів (включно з но-
вою системою енергоменеджменту), розвиток інвести-
цій у сегмент відновлювальних джерел енергії (ВДЕ)
та впровадження моделі економіки замкненого циклу
(Circular Economics), використання місцевих енерге-
тичних ресурсів для виробництва та зберігання енергії
(побутові та виробничі відходи є основним матеріалом
для відновлювальних джерел енергії) [34].
Енергетичний ринок Острува створює не тільки
можливість дешевшої електроенергії в розетках, а й
простір для місцевих інвестицій у галузі екологічних
джерел енергії. Першим елементом Островського
енергетичного ринку, реалізованим у 2018 році, є
інноваційна в національному масштабі екологічна
система електромобільності. Міські електробуси за-
ряджаються за допомогою «зеленої енергії», що ви-
робляється на місці в процесі когенерації зі спалю-
вання деревної біомаси. Це єдина система такого типу
в Польщі, створена завдяки співпраці муніципальних
підприємств — Miejski Zakład Kommunikacji та Ostrow-
ski Zaklad Ciepłowniczy. У рамках проєкту було закуп-
лено кілька нових електробусів і побудовано власну
мережу розподілу енергії для їхнього заряджання.
Реалізація проєкту принесла (тільки у 2019 році) еко-
номію понад 1 млн злотих [35].
Другим завершеним елементом Островського
енергетичного ринку є створення енергетичного клас-
теру, учасниками якого є понад 50 економічних парт-
нерів (дев'ять муніципальних підприємств, ІТ-
компанії, дослідницький підрозділ), у тому числі по-
над 40 місцевих підприємств (як потенційних спожи-
вачів, так і виробників енергії). Його унікальність по-
рівняно з іншими суб'єктами цього типу в Польщі по-
лягає в тому, що кластер заснований на власній елек-
тромережі, що, на відміну від кластерів, що викорис-
товують мережу, яка належить професійному енерге-
тичному сектору, робить його повністю незалежним
від національної системи та забезпечує нижчі ставки
внесків для самих учасників (лише на сам розподіл —
15-20% для резидентів і до 50% для підприємств та ус-
танов). Наразі довжина мережі становить близько
23 км і поступово розширюється.
Подальші плани міської влади передбачають роз-
виток кластеру до рівня самодостатньої енергосис-
теми, досягнення обсягу торгівлі енергією 200 ГВтг до
2024 року, 100%-ву частку поновлюваних джерел
енергії в керованому енергобалансі, будівництво влас-
них джерел виробництва енергії та тепла і розширення
діяльності кластеру на території агломерації [36].
Енергетичний ринок в Оструві-Вєликопольсь-
кому оцінюється приблизно в 400 мільйонів злотих на
рік. Завдяки створенню Островського енергетичного
ринку в місті та гаманцях місцевих підприємців і жи-
телів залишилися близько 50 мільйонів злотих на рік.
Проєкт також приніс значний екологічний ефект у ви-
гляді скорочення викидів вуглекислого газу (CO2) при-
близно на 17,5 тисяч тонн на рік [37] .
Місцева енергетична безпека стала одним із най-
важливіших переконань нового терміну повноважень
місцевих органів влади. Острув-Великопольський пе-
редбачав це явище і заздалегідь проявив власну ініці-
ативу, ставши піонером у галузі місцевої енергетики.
Застосовуючи довгостроковий і далекоглядний підхід,
ми хочемо дати підприємцям і жителям шанс отри-
мати дешевшу місцеву електроенергію.
Позитивними наслідками впровадження такого
проєкту в життя стало наступне:
зниження плати за електроенергію (на 15-20%
для населення і до 50% для підприємств та установ)
[38];
здешевлення громадського транспорту (ціна
власної енергії для зарядки автобусів нижча, ніж заку-
півлі на ринкових умовах, а вартість енергії для елек-
тромобілів удвічі нижча за вартість палива для дизель-
них автобусів);
розвиток екологічних джерел енергії («зелена
енергія» виробляється Острувським заводом Цеплов-
ничі в процесі когенерації зі спалювання деревної
біомаси);
поліпшення якості довкілля (проєкт у кінце-
вому підсумку дасть змогу скоротити викиди вугле-
кислого газу приблизно на 17,5 тис. тонн на рік);
співпраця місцевих зацікавлених сторін (Ост-
рувський енергетичний ринок складається з більш ніж
50 наукових та економічних партнерів, зокрема понад
40 місцевих підприємців);
нові робочі місця (виробництво енергії всере-
дині кластера, розташованого в місті та сусідніх гмі-
нах);
використання місцевих енергетичних ресурсів
для виробництва і зберігання енергії (комунальні та
виробничі відходи є основним матеріалом для понов-
люваних джерел енергії);
підвищення конкурентоспроможності місцевої
економіки (доступ до дешевшої енергії, стабільні по-
даткові надходження, маржа від торгівлі енергією
кластерними ресурсами);
просування ідеї просьюмерського суспільства
(підтримка будівництва місцевих установок, популя-
ризація розміщення фотоелектричних панелей місце-
вими державними установами на своїх будівлях).
Звичайно, одну з провідних ролей у розвитку мо-
делі розподіленої генерації в Європейських країнах
грають фінансові інструменти, в першу чергу, Євро-
пейські Фонди, наприклад, Фонд справедливого пере-
ходу [39], який спрямовує фінансування на сприяння
трансформаційних ініціатив у тих регіонах та терито-
ріях, котрі ще залежать від викопних видів палива.
Фонд пом'якшує соціально-економічні витрати, спри-
чинені кліматичним переходом, підтримуючи еконо-
ЛЯШЕНКО В. І., БОРОДІНА О. А.
28 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
мічну диверсифікацію та реконверсію відповідних те-
риторій.
Значною перевагою є також: обізнаність та ком-
петентність у сфері відновлюваної енергетики серед
потенційних споживачів, у першу чергу, наявність
ефективнних енергоменеджерів у громадах, здатних
координувати діяльність з отримання фінансування на
запропоновані проєкти з енергетичної самодостат-
ності.
Такі орієнтири, окрім іншого, мають бути стра-
тегічними для розвитку розподіленої генерації для громад
в Україні. Варто відзначити позитивні зрушення в ца-
рині чинної національної нормативної бази з питань
енергетичного переходу. Так, розпорядженням КМУ від
18 липня 2024 р. № 713-р прийнято Стратегію роз-
витку розподіленої генерації до 2035 року [41] (далі —
Стратегія), яка передбачає масштабне впровадження
об’єктів розподіленої генерації, технологій зберігання
енергії, "розумних" мереж та мікромереж.
В той же час, неможливо оминути увагою й нор-
мативні ризики, що склалися. А саме, під час воєнного
стану прийнято низку нормативних актів з даної тема-
тики, які, однак, мають термін дії тільки власне на
воєнний час, тим самим обмежуючи можливості міс-
цевих громад та знижуючи зацікавленість потенційних
інвесторів.
Діють також інструменти державної підтримки,
створення сприятливих умов для розвитку розподіле-
ної генерації для громад та інвесторів, спрощення ре-
гуляторних процедур на час воєнного стану. Так:
дозволено будівництво малих газотурбінних ус-
тановок без дозвільної документації, зменшено строки
їх підключення до місцевих комунальних мереж;
надаються податкові пільги для галузевих інве-
сторів;
діє програма локальних кредитів «Кредити 5-7-
9%», яка розширена для фінансування інфраструктур-
них проєктів на місцях, які стосуються малої енерге-
тики.
Водночас, на місцевому рівні адаптація таких за-
ходів стикається з проблемами доступу до актуальної
статистичної, аналітичної та прогнозної інформації,
що є обставиною воєнного часу, але значно знижує
розробку та реалізацію місцевих енергетичних планів
та проєктів.
Великим викликом є також необхідність модерні-
зації локальної мереживної енергетичної інфраструк-
тури, забезпечення стійкості та автономності локаль-
них енергетичних систем на основі нових технічних
рішень.
Дослідниками ІЕП НАНУ та вітчизняними на-
уковцями неодноразово наголошувалося [42-44], що
енергетичний ринок України є вкрай централізованою
системою, реформування якої щодо лібералізації та
децентралізації у бік збільшення питомої ваги мікро-
генерації та збільшення «зеленої» енергетики до 30% у
загальному обсязі енергії до 2035 року, відповідає як
загальносвітовим тенденціям, так і національним еко-
номічним орієнтирам.
У громадах є розуміння, що впровадження енер-
гоменеджменту призведе до фінансової економії, а за-
ощаджені гроші можуть бути використані для потреб
місцевого розвитку. Вадою може стати неефективний
енергоменеджмент. Наразі для підвищення ефектив-
ності енергоменеджменту пропонується:
на рівні громад ухвалення програм енергоефек-
тивності та виділення коштів на їх фінансування;
передбачити обов'язковість енергоменеджера у
громаді;
сформувати повноцінну структуру енергоме-
неджменту та забезпечити її функціонування, зокрема,
запровадження автоматизованих систем енергомоніто-
рингу та якісних комунікацій осіб, відповідальних за
енергоменеджмент.
Реформа децентралізації дає можливості для
створення на місцевому рівні (домогосподарства, гро-
мади, міста та райони) взаємопов’язаних моделей
структури генерації енергоресурсів і раціональної мо-
делі структури споживання енергії.
Так, наприклад, доцільною на рівні громади є мо-
дель організації енергетичного виробничого коопера-
тиву з генерації електроенергії за допомогою сонячної
електростанції (рис. 5).
Рис. 5. Модель організації енергетичного виробничого кооперативу з генерації електроенергії
за допомогою сонячної електростанції [45]
ЛЯШЕНКО В. І., БОРОДІНА О. А.
2024/№2 (47) 29
Запропонована до використання модель струк-
тури генерації та споживання на нижчих рівнях за кла-
сифікацією NUTS, має подвійний фактор енерго-
ефективності, адже:
1) виробництво енергетичних ресурсів макси-
мально наближене до споживання, що запобігає
штучним втратам;
2) місцевий рівень енергоспоживання (домогос-
подарства, громади, міста, райони) перетворюються з
виключно споживачів на виробників енергії різних ви-
дів.
Фінансування такої моделі необхідно передба-
чити за комплексним інноваційним механізмом:
1) у рамках бюджетної децентралізації як відсот-
кові надходження з бюджетів вищих рівнів (напр. ці-
льові надходження з обласного бюджету;
2) як можливість використання механізму фондів
(револьверного фонду). Саме револьверний фонд може
виступати дієвим механізмом з підтримки визначених
видів діяльності (шляхом надання позик), а кошти з
повернених позик, за принципом револьверу, стають
основою для наступних позик. Револьверний фонд
створюється Рішенням органів місцевого самовряду-
вання, користування його коштами доступно для всіх
мешканців громади або її певних категорій. На жаль,
дотепер цей механізм не став поширеним серед гро-
мад.
Вважаємо за доцільне запропонувати до повоєн-
ного використання систему стимулювання громад для
створення револьверних фондів шляхом податкових
фінансових преференцій, а також у разі залучення зов-
нішніх інвестицій — систему податкових преференцій
для інвесторів.
Алгоритм проєктної роботи у громадах
для розробки та реалізації проєктів
у сфері енергетичної децентралізації
Проєктний підхід та програмно-цільове бюджету-
вання є одним з основних чинників ефективного ре-
гіонального розвитку у країнах ЄС. Для повоєнного
розвитку України основою фінансування на місцевому
рівні від іноземних інвесторів також будуть ефективні
проєкти розвитку місцевої інфраструктури. У цьому
переліку енергетичні проєкти, безумовно, займають
лідуючі позиції. Отже, вкрай важливим є організація у
громаді ефективної роботи з підготови проєктної ко-
манди, підготовки та відбору проєктів, боротьби за
отримання фінансування, моніторингу їх виконання.
Алгоритм проєктної роботи у громадах для розробки
та реалізації проєктів у сфері енергетичної децентралі-
зації та енергетичного самозабезпечення території на-
ведено у табл. 3.
Таблиця 3
Алгоритм проєктної роботи у громадах для розробки та реалізації проєктів
у сфері енергетичної децентралізації та енергетичного самозабезпечення території
Етапи Сутність виконання заходів
1 2
1. Впровадження проєктного
менеджменту в роботі гро-
мади, органів місцевого са-
моврядування, надання
пріоритетності проєктному
менеджменту
1.1. Створення окремого підрозділу, або виділення конкретної особи, що займа-
ється усім комплексом проєктної роботи. Доцільним буде і створення в громаді
ГО (громадської організації) для подальшого доступу до фінансування неурядових
організацій.
1.2. Чітке окреслення повноважень такого підрозділу або особи, забезпечити їх
організаційно, нормативно та ресурсно. При можливості, організація їх фахового
навчання.
1.3. Доведення інформації щодо створення такого підрозділу або особи до поса-
дових осіб ОМС
2. Організація роботи з по-
переднього відбору та оцінки
проєктів енергетичної транс-
формації
2.1. Попередній розгляд проєктів з розвитку енергетичної інфраструктури, енер-
гетичної трансформації, що пропонуються, на основі критеріїв відбору: еколо-
гічна сталість, соціальна спрямованість та інтеграція, доцільність та зрілість про-
єкту, залучення стейкхолдерів, діджиталізація тощо.
2.2. Визначення показників розвитку та джерел даних, проведення аудиту наявних
та потенціальних ресурсів, визначити пріоритетні набори показників.
2.3. Підготовка проєктних заявок, проведення балансових розрахунків (енерге-
тичних балансів відповідної території)
3. Залучення зацікавлених
сторін на етапі промоції
проєкту, боротьби за отри-
мання грантових інвестицій
3.1. Визначення фокусних груп, на яких спрямовані проєкти, надання їм реаліс-
тичного плану та повного обсягу інформації.
3.2. Надання інформації щодо впливу проєкту на довкілля.
3.3. Забезпечення об’єктивності та максимальної прозорості у описі проєктів,
щоб забезпечити прийняття обґрунтованих рішень, а також, залучити громадсь-
кість до його обговорення та моніторингу
4. Комунікація із зовнішніми
стейкхолдерами та потенцій-
ними грантодавцями, про-
моція проєкту та території
4.1. Визначення потенційного кола міжнародних фінансових структур, які фінан-
сують проєкти муніципального сектору.
4.2. Визначення, які саме проєкти фінансуються цими організаціями, умов на-
дання грантів, організація комунікації.
4.3. Підготовка проєктних заявок точно за вимогами грантодавців (необхідність
бути терпеливими щодо часових термінів та важливості надання документів, що
будуть потенційно потребувати грантодавці).
4.4. Підготовка проєктних пропозицій у максимально конкретизованій формі з
детальним описом кількісних та якісних параметрів проєкту.
ЛЯШЕНКО В. І., БОРОДІНА О. А.
30 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Закінчення табл. 3
1 2
4.5. Проєктні пропозиції готувати, з урахуванням нормативних документів ЄС у
царині енергоефективності для підвищення вірогідності їх сприйняття потенцій-
ним інвестором.
4.6. Надавати грантодавцям об’єктивну інформацію, але й відображати ситуацію
у формі, найбільш вигідній для промоції громади.
4.7. Передбачити можливість залучення до виконання проєкту кваліфікованих
аутсорсерів, підрядників, консультантів тощо
5. Проведення регулярного
контролю та комплексного
моніторингу проєкту
5.1. Процес відновлення енергетичної інфраструктури, а також, виконання інших
проєктів, спрямованих на зменшення енергетичної бідності, повинен бути
об’єктом регулярного контролю, комплексного моніторингу та звітності.
5.2. Необхідний для ефективного відновлення моніторинг ходу відновлення (який
також потребують інвестори) має включати певні тригери результативності. В
даному випадку це можуть бути показники дотримання:
— термінів виконання робіт;
— якості проведення робіт;
— обсягів кошторису тощо.
5.3. На цьому етапі доцільним є також взаємодія та співпраця із стейкхолде-
рами — власники інфраструктури, експерти, громадськість тощо.
5.4. Встановлення чітких індикаторів досягнення мети проєкту, проведення необ-
хідного коригування та поточного аналізу виконання проєкту.
5.5. Проведення постмоніторингу, звітування громаді
Слід розуміти, що найбільш пріоритетними, з
точки зору європейських фондів та європейських фі-
нансових структур є енергетичні проєкти муніципаль-
ного рівня, спрямовані на:
виробничі інвестиції у малі, середні та мікро-
підприємства, енерго-кооперативи, стратапи, діяль-
ність яких безпосередньо спрямована на досягнення
енергетичної незалежності, зниження енергетичної
бідності, енергетичної диверсифікації тощо, з макси-
мальним використанням наявних ресурсів та мініміза-
цією використання викопного палива;
інноваційну, науково-дослідну діяльність, яка
призводить до створення і передачі нових технологій,
в тому числі, в енергетичній сфері;
реконструкцію та модернізацію місцевих тепло-
вих та енергетичних мереж, підвищення їх енерго-
ефективності;
модернізацію мереж громадського транспорту з
максимальним переведенням їх на екологічні види
транспорту;
інвестиції у циркулярну економіку, вторинного
використання ресурсів;
покращення соціальної компоненти, в тому
числі, за рахунок створення робочих місць, вирішення
проблем вразливих частин населення.
Висновки. У межах воєнного функціонування та
повоєнного відновлення важливо, щоб ця відбудова
була якісним перетворенням, інноваційною модерні-
зацією. Для вирішення проблеми енергопостачання,
зокрема, на локальному рівні, Україні потрібно не
просто відновити зруйновану ворожими обстрілами
енергетичну інфраструктуру, а збудувати нову енерге-
тичну структуру на принципах, обумовлених європей-
ськими нормативними документами децентралізації
виробництва електроенергії, створення мережі мало-
потужних локальних генеруючих потужностей, яка за-
безпечить національному енергоринку маневреність,
стійкість для внутрішніх споживачів та інвестиційну
привабливість, забезпечить захист від маніпулювання
ціною та від монопольних впливів на енергоринок ве-
ликих гравців.
Такий енергетичний перехід має базуватися на
досвіді кращих муніципальних практик країн ЄС, у
першу чергу, сусідів, зокрема, Польщі. Вкрай доціль-
ним є міжнародна донорська допомога для проведення
фахового навчання посадових осіб органів місцевого
самоврядування.
Безумовним є необхідність організаційних та ба-
лансових трансформацій. Так, на рівні громад вкрай
необхідним є якісна підготовка проєктних менеджерів
у громадах, здатних розробляти ефективні проєкти, в
тому числі для досягнення енергетичної самозабезпе-
ченості (на основі запропонованого прикладу підраху-
вання енергетичного балансу та ідентифікації наявних
та потенційних джерел енергозабезпечення), вигідно
презентувати громаду потенційним інвесторам та кон-
курувати за отримання грантових або інших фінансо-
вих інвестицій. Такі проєкти мають бути пріоритезо-
вані та передбачати виробництво власної енергії з не-
традиційних джерел, використання місцевих енерге-
тичних ресурсів для виробництва та зберігання енергії.
Важливим є підвищення обізнаності та компе-
тентності у сфері відновлюваної енергетики серед по-
тенційних споживачів. Громадяни самі повинні стати
учасниками енергетичного переходи на локальному
рівні. Така постановка питання є важливою соціаль-
ною компонентою енергетичної трансформації, яка
надасть енергетичному переходу риси дорожньої карти
для незалежності та підвищення добробуту громадян.
Децентралізація енергосистеми України забезпе-
чить не тільки її опір викликам часу та стійкість на
рівні споживачів, а ще й корелює з європейськими
стандартами, впливає на «зелений» енергетичний пе-
рехід. Україна ж має доволі значні потенціальні пре-
ференції для розвитку деяких галузевих енергетичних
напрямків у власному повоєнному розвитку. А саме,
подальший розвиток водневої енергетики та ніаршо-
ринг у енергетичній галузі.
Список використаних джерел
1. Закон "Про відновлювану енергетику".
Erneuerbares Energien Gesetz 2000 (EEG 2000). URL:
ЛЯШЕНКО В. І., БОРОДІНА О. А.
2024/№2 (47) 31
https://www.bgbl.de/xaver/bgbl/start.xav?startbk=Bundesa
nzeiger_BGBl&jumpTo=bgbl111s1634.pdf#__bgbl__%2F
%2F*%5B%40attr_id%3D%27bgbl111s1634.pdf%27%5D
__1736268921906.
2. Енергетична модель Данії та роль відновлюва-
ної енергетики для декарбонізації сектору. URL:
https://ukraine-oss.com/energetychna-model-daniyi-ta-
rol-vidnovlyuvanoyi-energetyky-dlya-dekarbonizacziyi-
sektoru/.
3. Директива (ЄС) 2019/944 Європейського пар-
ламенту і Ради від 5 червня 2019 року про спільні пра-
вила для внутрішнього ринку електроенергії. URL:
https://energysecurityua.org/ua/pereklad-zakonodavstva-
es/dyrektyva-yes-2019-944-yevropeyskoho-parlamentu-i-
rady-vid-05-chervnia-2019-roku-pro-spilni-pravyla-dlia-
vnutrishnoho-rynku-elektroenerhii-ta-taka-shcho-vnosyt-
zminy-do-dyrektyvy-2012-27-yes-nova-reda/.
4. Третій енергетичний пакет ЄС. URL:
https://reform.energy/energopack.
5. Бобров Є. А. Аналіз впливу децентралізації ге-
нерації електричної енергії на енергетичну безпеку
держави. Вчені записки Університету «КРОК». 2017.
Вип. 47. С. 4-11. URL: https://library.krok.edu.ua/media/
library/category/statti/vzuk-47-2017_4-11.pdf.
6. Головко І., Астахова Т. Чому в Україні слід ро-
звивати децентралізовану енергетику вже сьогодні?
2018. URL: https://ecoaction.org.ua/wpcontent/uploads/
2018/06/Brief-rozpodilena-generacias.pdf.
7. Дячук О., Чепелєв М., Подолець Р. , Триполь-
ська Г. та ін. Перехід України на відновлювану енер-
гетику до 2050 року / за заг. ред. Ю. Огаренко та О.
Алієвої; Пред-во Фонду ім. Г. Бьолля в Україні. Київ:
Вид-во ТОВ «АРТ КНИГА», 2017. 88 с. URL:
https://ua.boell.org/sites/default/files/perehid_ukraini_na
_vidnovlyuvanu_energetiku_do_2050_roku.pdf.
8. Чернюк А. М., Качанов Є. І., Черевик Ю. О.,
Оберемок З. В. Загальні засади забезпечення електро-
постачання в локальних децентралізованих енергосис-
темах. Вісник ВПІ. 2021. Вип. 6. С. 88—92. DOI:
https://doi.org/10.31649/1997-9266-2021-159-6-88-92.
9. Касіч Юрій. Енергетична децентралізація —
розосереджена генерація. 2022. URL:
https://iclub.energy/blog/yurijkasich/tpost/fyz5ufdeg1-
energetichnadetsentralzatsya-rozoseredz.
10. Новіков В. Прийшов час для децентралізова-
ної енергосистеми. 2022. URL: https://biz.censor.net/
m3381986.
11. Доманська М. ВДЕ — генерації в умовах
війни: відновити розстріляне, зберегти вціліле. 2022.
URL: https://samoorg.com.ua/blog/2022/10/20/ vdegene
racziyi-v-umovah-vijny-vidnovyty-rozstrilyanezberegty-
vczilile/.
12. Інноваційне Придніпров’я: гра на випере-
дження: монографія / О. І. Амоша, Ю. С. Залознова,
С. В. Іванов, В. І. Ляшенко, І. Ю. Підоричева та ін.;
за заг. ред. В. І. Ляшенка (заг. ред.) / НАН України,
Ін-т економіки пром-сті. Київ, Дніпро, 2021. 286 с.
13. Череватський Д. Ю. Про економіку коопту-
вання в енергетиці. Економіка промисловості. 2024.
№ 2 (106)). С. 42-51. DOI: http://doi.org/10.15407/
econindustry2024.02.04.
14. Амоша О. І., Микитенко В. В. Методичний
підхід до оцінювання стійкості енергосистем за ком-
позитним показником. Економічний вісник Донбасу.
2023. № 2 (72). С. 4-13. DOI: https://doi.org/10.129
58/1817-3772-2023-2(72)-4-13.
15. Шевченко В. Г., Ляшенко В. І., Осадча Н. В.
Світові тенденції розвитку водневої енергетики. Вісник
економічної науки України. 2021. № 2 (41). С. 17-26.
DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).17-
26/
16. Brandmayr C., Benton D., George A., Kumar Ch.
People power. How consumer choice is changing the UK
energy system. Green Alliance publishing, 2017. URL:
http://www.green-alliance.org.uk/resources/People_power
_how_consumer_choice_is_changing_UK_energy_system.
pdf.
17. MacLean K. Energy governance and regulation
frameworks — time for a change? Paper for the Energy
Technologies Institute, 2016. URL: https://d2umxnkyjne
36n.cloudfront.net/documents/2016-02-05-ETI-Network-
governance-KM-final.pdf?mtime=20161004120741.
18. Lockwood M. Energy networks and distributed
energy resource in Great Britain. Energy Policy Group,
Working Paper: 1406. University of Exeter, 2014. URL :
http://projects.exeter.ac.uk/igov/wp-content/uploads/
2014/10/WP11-Energy-networks-and-distributed-
energyresources-in-Great-Britain.pdf.
19. Pudjianto D. Smart control for minimizing
distribution network reinforcement cost due to electrifi
cation. Energy Policy. 2013. Vol. 52. P. 76-84. DOI:
https://doi.org/10.1016/j.enpol.2012.05.021.
20. Roberson D. Performance assessment of the
PNM prosperity electricity storage project. Sandia Report
SAND 2014-2883. A Study for the DOE Energy Storage
Systems Program, 2014. URL : http://www.sandia.gov/
ess/publications/SAND2014-2883.pdf.
21. European Comission. A European Green Deal,
2019. URL: https://ec.europa.eu/info/strategy/priorities-
2019-2024/european-green-deal_en.
22. Engelken M., Rцmer B., Drescher M., Welpe I.
Transforming the energy system: Why municipalities strive
for energy self-sufficiency. Energy Policy. 2016. Vol. 98.
Р. 365-377. DOI: https://doi.org/10.1016/j.enpol.2016.
07.049.
23. Hauber J., Ruppert-Winkel C. Moving towards
Energy Self-Sufficiency Based on Renewables:
Comparative Case Studies on the Emergence of Regional
Processes of Socio-Technical Change in Germany.
Sustainability. 2012. Vol. 4(4). Р. 491-530. DOI:
https://doi.org/10.3390/su4040491.
24. Abegg B. Energy self-sufficient regions in the
European Alps. Mountain Research and Development. 2021.
Vol. 31(4). Р. 367-372. DOI: https://doi.org/10.1659/
MRD-JOURNAL-D-11-00056.1.
25. Журомін (гміна). URL: https://uk.wikipedia.
org/wiki/%D0%96%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BC
%D1%96%D0%BD_(%D0%B3%D0%BC%D1%96%D0
%BD%D0%B0).
26. Główny Urząd Statystyczny. URL: https://webcita
tion.org/6HdSniVGY?url=http://www.stat.gov.pl/gus/584
0_13211_PLK_HTML.htm.
27. Powiat żuromiński. URL: https://uk.wikipedia.
org/wiki/%D0%96%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BC
%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B
8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1
%82.
28. Bank Danych Lokalnych. URL: https://bdl.stat.
gov.pl/ =BDLS/dane/teryt/jednostka.
29. Polenergia otworzyła w powiecie żuromińskim
jedną z największych farm wiatrowych w Polsce. URL:
https://investmap.pl/polenergia-otworzyla-w-powiecie-
ЛЯШЕНКО В. І., БОРОДІНА О. А.
32 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
zurominskim-jedna-z-najwiekszych-farm-wiatrowych-w-
polsce.a303924.
30. Еnergetyka w Żuromin. URL: https://mapa.
targeo.pl/energetyka-zuromin/kategoria/2784/0930851.
31. Rusak H. Gospodarowanie energią w gminach -
podstawy metodyczne. Białystok: Wyższa Szkoła
Ekonomiczna, 2011.
32. Kowalczyk-Juśko A., Kościk B. Estimation of
Energy Demand in a Territorial Government Unit —
Methodological Problems. Economic and Regional Studies.
2017. № 10(3). S. 5-16. DOI: https://doi.org/10.2478/ers-
2017-0020.
33. Katarzyna Sobótka. Możliwości realizacji
odnawialnych zródeł energii na Mazowszu. URL:
https://mae.com.pl/files/mozliwosci-realizacji-odnawialnych-
zrodel-energii-na-mazowszu_sobotka.pdf.
34. Świadomość i zachowania ekologiczne Polaków.
URL: https://www.gov.pl/web/klimat/swiadomosc-i-
zachowania-ekologiczne-polakow.
35. Ostrowski Rynek Energetyczny – Podstawowe
informacje i założenia. URL:
http://www.crkenergia.pl/p/ore.html.
36. Ostrów Wielkopolski tworzy lokalny rynek
energetyczny. Chce być samowystarczalny. URL:
https://www.portalsamorzadowy.pl/gospodarka-
komunalna/ostrow-wielkopolski-tworzy-lokalny-rynek-
energetyczny-chce-byc-samowystarczalny,105642.html.
37. W Ostrowie powstała pierwsza miejska sieć zielonej
energii!. URL: https://umostrow.pl/news/w-ostrowie-
powstala-pierwsza-miejska-siec-zielonej-energii.html.
38. Pierwsi mieszkańcy Ostrowa mogą korzystać z
ostrowskiej zielonej energii. URL: https://www.twojostrow.pl/
pierwsi-mieszkancy-ostrowa-moga-korzystac-z-ostrowskiej-
zielonej-energii/id-26124.
39. W Ostrowie Wielkopolskim powstała pierwsza w
Polsce miejska sieć zielonej energii! Tańszy prąd popłynie z
gniazdek ostrowian już w styczniu. URL: https://ostrow.
naszemiasto.pl/w-ostrowie-wielkopolskim-powstala-
pierwsza-w-polsce-miejska/ar/c1-5168675.
40. Just Transition funding sources. URL:
https://commission.europa.eu/strategy-and-policy/priorities-
2019-2024/european-green-deal/finance-and-green-deal/just-
transition-mechanism/just-transition-funding-
sources_en#technical-assistance.
41. Про схвалення Стратегії розвитку розподіле-
ної генерації на період до 2035 року і затвердження
операційного плану заходів з її реалізації у 2024-
2026 роках: Розпорядження Кабінету Міністрів Укра-
їни від 18 липня 2024 р. № 713-р. DOI:
https://doi.org/10.32983/2222-4459-2022-2-26-33.
42. Бородіна О. А. Формування концептуально-
аналітичної моделі підвищення енергоефективності на
місцевих рівнях в умовах децентралізації. Бізнес Ін-
форм. 2022. № 2. C. 26-33. URL: https://www.business-
inform.net/article/?year=2022&abstract=2022_2_0_26_33
43. Бородіна О. А., Ляшенко В. І. Повоєнне від-
новлення економіки: світовий досвід та спроба його
адаптації для України. Вісник економічної науки Укра-
їни. 2022. № 1 (42). С. 121-134. DOI:
https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022. 1(42).121-134.
44. Borodina O., Bratus H., Udovychenko V.,
Kaczmarzewski S., Kostrychenko V., Koval V. Renovation
management of the national economy in ensuring energy
decentralization. Polityka Energetyczna — Energy Policy
Journal. 2022. Vol. 25. Iss. 2. P. 67-84. DOI:
https://doi.org/10.33223/epj/150483.
45. Borodina O., Kryshtal H., Hakova M., Nebo-
ha T., Olczak P., Koval V. A conceptual analytical model
for the decentralized energy-efficiency management of the
national economy. Polityka Energetyczna — Energy Policy
Journal. 2022. Vol. 25. Iss. 1. Р. 5-22. DOI:
https://doi.org/10.33223/epj/147017.
References
1. Zakon "Pro vidnovliuvanu enerhetyku" [Law "On
Renewable Energy"]. Erneuerbares Energien Gesetz 2000
(EEG 2000). Retrieved from https://www.bgbl.de/
xaver/bgbl/start.xav?startbk=Bundesanzeiger_BGBl&jump
To=bgbl111s1634.pdf#__bgbl__%2F%2F*%5B%40attr_id
%3D%27bgbl111s1634.pdf%27%5D__1736268921906 [in
German].
2. Enerhetychna model Danii ta rol vidnovliuvanoi
enerhetyky dlia dekarbonizatsii sektoru [Denmark's energy
model and the role of renewable energy in decarbonizing
the sector]. Retrieved from https://ukraine-oss.com/
energetychna-model-daniyi-ta-rol-vidnovlyuvanoyi-
energetyky-dlya-dekarbonizacziyi-sektoru/ [in Ukrainian].
3. Dyrektyva (YeS) 2019/944 Yevropeiskoho
parlamentu i Rady vid 5 chervnia 2019 roku pro spilni
pravyla dlia vnutrishnoho rynku elektroenerhii [Directive
(EU) 2019/944 of the European Parliament and of the
Council of 5 June 2019 concerning common rules for the
internal market in electricity]. Retrieved from
https://energysecurityua.org/ua/pereklad-zakonodavstva-
es/dyrektyva-yes-2019-944-yevropeyskoho-parlamentu-i-
rady-vid-05-chervnia-2019-roku-pro-spilni-pravyla-dlia-
vnutrishnoho-rynku-elektroenerhii-ta-taka-shcho-vnosyt-
zminy-do-dyrektyvy-2012-27-yes-nova-reda/ [in
Ukrainian].
4. Tretii enerhetychnyi paket YeS [The EU's Third
Energy Package]. Retrieved from https://reform.energy/
energopack [in Ukrainian].
5. Bobrov, Ye. A. (2017). Analiz vplyvu detsentra-
lizatsii heneratsii elektrychnoi enerhii na enerhetychnu
bezpeku derzhavy [Analysis of the impact of decentrali-
zation of electricity generation on the energy security of
the state.]. Vcheni zapysky Universytetu «KROK» — Scientific
notes of the University "KROK", Issue 47, рр. 4-11.
Retrieved from https://library.krok.edu.ua/media/ library/
category/statti/vzuk-47-2017_4-11.pdf [in Ukrainian].
6. Holovko, I., Astakhova T. (2018). Chomu v
Ukraini slid rozvyvaty detsentralizovanu enerhetyku vzhe
sohodni? [Why should Ukraine develop decentralized
energy today?]. Retrieved from https://ecoaction.org.ua/
wpcontent/uploads/2018/06/Brief-rozpodilena-
generacias.pdf [in Ukrainian].
7. Diachuk, O., Chepeliev, M., Podolets, R. , Trypol-
ska, H. et al. (2017). Perekhid Ukrainy na vidnovliuvanu
enerhetyku do 2050 roku [Ukraine's transition to renewable
energy by 2050]. Kyiv, Publishing House «ART KNYHA».
88 р. Retrieved from https://ua.boell.org/sites/default/
files/perehid_ukraini_na_vidnovlyuvanu_energetiku_do_2
050_roku.pdf [in Ukrainian].
8. Cherniuk, A. M., Kachanov, Ye. I., Chere-
vyk, Yu. O., Oberemok, Z. V. (2021). Zahalni zasady
zabezpechennia elektropostachannia v lokalnykh detsentra-
lizovanykh enerhosystemakh [General Framework for
Ensuring Indicators of Reliable Power Supplyin Local
Decentralized Power Systems]. Visnyk Vinnytskoho poli-
ЛЯШЕНКО В. І., БОРОДІНА О. А.
2024/№2 (47) 33
tekhnichnoho instytutu — Visnyk of Vinnytsia Polytechnical
Institute, 6, рр. 88—92. DOI: https://doi.org/
10.31649/1997-9266-2021-159-6-88-92 [in Ukrainian].
9. Kasich, Yurii. (2022). Enerhetychna detsentra-
lizatsiia — rozoseredzhena heneratsiia [Energy
decentralization - distributed generation]. Retrieved from
https://iclub.energy/blog/yurijkasich/tpost/fyz5ufdeg1-
energetichnadetsentralzatsya-rozoseredz [in Ukrainian].
10. Novikov, V. (2022). Pryishov chas dlia
detsentralizovanoi enerhosystemy [The time has come for
a decentralized energy system]. Retrieved from
https://biz.censor.net/m3381986 [in Ukrainian].
11. Domanska, M. (2022). VDE — heneratsii v
umovakh viiny: vidnovyty rozstriliane, zberehty vtsilile
[Renewable energy — generation in wartime: restore what
was shot, preserve what survived]. Retrieved from
https://samoorg.com.ua/blog/2022/10/20/vdegene racziyi-
v-umovah-vijny-vidnovyty-rozstrilyanezberegty-vczilile/
[in Ukrainian].
12. Amosha, O. I., Zaloznova, Yu. S., Ivanov, S. V.,
Liashenko, V. I., Pidorycheva, I. Yu. et al. (2021).
Innovatsiine Prydniprovia: hra na vyperedzhennia [Inno-
vative Dnieper Region: the game of getting ahead]. Kyiv,
Dnipro, ІІЕ of NAS of Ukraine. 286 р. [in Ukrainian].
13. Cherevatskyi, D. Yu. (2024). Pro ekonomiku
kooptuvannia v enerhetytsi [On the economics of co-
opting in energy sector]. Econ. promisl., 2 (106), рр. 42-51.
DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2024.02.04 [in
Ukrainian].
14. Amosha, O. I., Mykytenko, V. V. (2023).
Metodychnyi pidkhid do otsiniuvannia stiikosti
enerhosystem za kompozytnym pokaznykom [Methodical
Approach to Assessment of the Stability of Energy Systems
Based on a Composite Indicator]. Ekonomichnyi visnyk
Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 2 (72), рр. 4-
13. DOI: https://doi.org/10.129 58/1817-3772-2023-
2(72)-4-13 [in Ukrainian].
15. Shevchenko, V. H., Lіashenko, V. I., Osadcha, N.
V. (2021). Svitovi tendentsii rozvytku vodnevoi enerhetyky
[World Trends in the Development of Hydrogen Energy].
Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (41), рр. 17-26.
DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).17-
26 [in Ukrainian].
16. Brandmayr, C., Benton, D., George, A., Ku-
mar, Ch. (2017). People power. How consumer choice is
changing the UK energy system. Green Alliance publi-
shing, Retrieved from http://www.green-alliance.org.uk/
resources/People_power_how_consumer_choice_is_
changing_UK_energy_system.pdf.
17. MacLean, K. (2016). Energy governance and
regulation frameworks — time for a change? Paper for the
Energy Technologies Institute. Retrieved from
https://d2umxnkyjne36n.cloudfront.net/documents/2016-
02-05-ETI-Network-governance-KM-final.pdf?mtime=
20161004120741.
18. Lockwood, M. (2014). Energy networks and
distributed energy resource in Great Britain. Energy Policy
Group, Working Paper: 1406. University of Exeter.
Retrieved from http://projects.exeter.ac.uk/igov/wp-
content/uploads/2014/10/WP11-Energy-networks-and-
distributed-energyresources-in-Great-Britain.pdf.
19. Pudjianto, D. (2013). Smart control for
minimizing distribution network reinforcement cost due to
electrifi cation. Energy Policy, Vol. 52, рр. 76-84. DOI:
https://doi.org/10.1016/j.enpol.2012.05.021.
20. Roberson, D. (2014). Performance assessment of
the PNM prosperity electricity storage project. Sandia
Report SAND 2014-2883. A Study for the DOE Energy
Storage Systems Program. Retrieved from
http://www.sandia.gov/ess/publications/SAND2014-
2883.pdf.
21. European Comission. A European Green Deal.
(2019). Retrieved from https://ec.europa.eu/info/strategy/
priorities-2019-2024/european-green-deal_en.
22. Engelken, M., Rцmer, B., Drescher, M., Wel-
pe, I. (2016). Transforming the energy system: Why
municipalities strive for energy self-sufficiency. Energy
Policy, Vol. 98, рр. 365-377.
DOI: https://doi.org/10.1016/j.enpol.2016.07.049.
23. Hauber, J., Ruppert-Winkel, C. (2012). Moving
towards Energy Self-Sufficiency Based on Renewables:
Comparative Case Studies on the Emergence of Regional
Processes of Socio-Technical Change in Germany.
Sustainability, Vol. 4(4), рр. 491-530. DOI:
https://doi.org/10.3390/su4040491.
24. Abegg, B. (2021). Energy self-sufficient regions in
the European Alps. Mountain Research and Development,
Vol. 31(4), рр. 367-372. DOI: https://doi.org/10.1659/
MRD-JOURNAL-D-11-00056.1.
25. Zuromin (hmina). Retrieved from
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D1%83%D1%80
%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD_(%D0%B3%D0
%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0) [in Ukrainian].
26. Główny Urząd Statystyczny [Central Statistical
Office]. Retrieved from https://webcita tion.org/6HdSni
VGY?url=http://www.stat.gov.pl/gus/5840_13211_PLK_
HTML.htm [in Polish].
27. Powiat żuromiński [Żuromin County]. Retrieved
from https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D1%83%D
1%80%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%81%
D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B
E%D0%B2%D1%96%D1%82 [in Polish].
28. Bank Danych Lokalnych [Local Data Bank].
Retrieved from https://bdl.stat.gov.pl/=BDLS/dane/teryt/
jednostka [in Polish].
29. Polenergia otworzyła w powiecie żuromińskim
jedną z największych farm wiatrowych w Polsce [Polener-
gia opened one of the largest wind farms in Poland in
Żuromin County]. Retrieved from https://investmap.pl/
polenergia-otworzyla-w-powiecie-zurominskim-jedna-z-
najwiekszych-farm-wiatrowych-w-polsce.a303924 [in
Polish].
30. Еnergetyka w Żuromin [Energy in Żuromin].
Retrieved from https://mapa.targeo.pl/energetyka-
zuromin/kategoria/2784/0930851 [in Polish].
31. Rusak, H. (2011). Gospodarowanie energią w
gminach – podstawy metodyczne [Energy management in mu-
nicipalities – methodological foundations]. Białystok, Higher
School of Economics [in Polish].
32. Kowalczyk-Juśko, A., Kościk, B. (2017). Estimation
of Energy Demand in a Territorial Government Unit –
Methodological Problems / Szacowanie zapotrzebowania na
energię jednostki terytorialnej – problemy metodyczne.
Economic and Regional Studies, 10(3), рр. 5-16.
DOI: https://doi.org/10.2478/ers-2017-0020.
33. Katarzyna Sobótka. Możliwości realizacji
odnawialnych zródeł energii na Mazowszu [Possibilities of
implementing renewable energy sources in Mazovia].
Retrieved from https://mae.com.pl/files/mozliwosci-
ЛЯШЕНКО В. І., БОРОДІНА О. А.
34 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
realizacji-odnawialnych-zrodel-energii-na-
mazowszu_sobotka.pdf [in Polish].
34. Świadomość i zachowania ekologiczne Polaków
[Poles' ecological awareness and behavior]. Retrieved from
https://www.gov.pl/web/klimat/swiadomosc-i-zachowania-
ekologiczne-polakow [in Polish].
35. Ostrowski Rynek Energetyczny – Podstawowe
informacje i założenia [Ostrowski Energy Market — Basic
information and assumptions]. Retrieved from
http://www.crkenergia.pl/p/ore.html [in Polish].
36. Ostrów Wielkopolski tworzy lokalny rynek energe-
tyczny. Chce być samowystarczalny [Ostrуw Wielkopolski is
creating a local energy market. It wants to be self-suffi-
cient]. Retrieved from https://www.portalsamorzadowy.pl/
gospodarka-komunalna/ostrow-wielkopolski-tworzy-lokalny-
rynek-energetyczny-chce-byc-samowystarczalny,105642.html
[in Polish].
37. W Ostrowie powstała pierwsza miejska sieć zielonej
energii! [The first municipal green energy network has been
created in Ostrуw!]. Retrieved from https://umostrow.pl/
news/w-ostrowie-powstala-pierwsza-miejska-siec-zielonej-
energii.html [in Polish].
38. Pierwsi mieszkańcy Ostrowa mogą korzystać z
ostrowskiej zielonej energii [The first residents of Ostrуw can
benefit from Ostrуw's green energy]. Retrieved from
https://www.twojostrow.pl/pierwsi-mieszkancy-ostrowa-
moga-korzystac-z-ostrowskiej-zielonej-energii/id-26124 [in
Polish].
39. W Ostrowie Wielkopolskim powstała pierwsza w
Polsce miejska sieć zielonej energii! Tańszy prąd popłynie z
gniazdek ostrowian już w styczniu [The first municipal green
energy network in Poland has been created in Ostrуw
Wielkopolski! Cheaper electricity will flow from Ostrуw
residents' sockets in January]. Retrieved from https://ostrow.
naszemiasto.pl/w-ostrowie-wielkopolskim-powstala-
pierwsza-w-polsce-miejska/ar/c1-5168675 [in Polish].
40. Just Transition funding sources. Retrieved from
https://commission.europa.eu/strategy-and-policy/priorities-
2019-2024/european-green-deal/finance-and-green-deal/just-
transition-mechanism/just-transition-funding-
sources_en#technical-assistance.
41. Pro skhvalennia Stratehii rozvytku rozpodilenoi
heneratsii na period do 2035 roku i zatverdzhennia
operatsiinoho planu zakhodiv z yii realizatsii u 2024-2026
rokakh: Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid
18 lypnia 2024 r. № 713-r [On approval of the Distributed
Generation Development Strategy for the period until 2035
and approval of the operational plan of measures for its
implementation in 2024-2026: Resolution of the Cabinet
of Ministers of Ukraine dated July 18, 2024 No. 713-r].
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/713-2024-%D1%80
#Text [in Ukrainian].
42. Borodina, O. A. (2022). Formuvannia kontseptu-
alno-analitychnoi modeli pidvyshchennia enerhoefektyv-
nosti na mistsevykh rivniakh v umovakh detsentralizatsii
[Formation of a Conceptual and Analytical Model for
Improving Energy Efficiency at Local Levels in the
Context of Decentralization]. Biznes Inform — Business
Inform, 2, рр. 26-33. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-
4459-2022-2-26-33 [in Ukrainian].
43. Borodina, O. A., Lіashenko, V. I. (2022). Pov-
oienne vidnovlennia ekonomiky: svitovyi dosvid ta sproba
yoho adaptatsii dlia Ukrainy [Post-War Economic
Recovery: World Experience and Attempt to Adapt it for
Ukraine]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (42), рр.
121-134. DOI: https://doi.org/10.37405/1729- 7206.2022.
1(42).121-134 [in Ukrainian].
44. Borodina, O., Bratus, H., Udovychenko, V.,
Kaczmarzewski, S., Kostrychenko, V., Koval, V. (2022).
Renovation management of the national economy in
ensuring energy decentralization. Polityka Energetyczna —
Energy Policy Journal, Vol. 25, Iss. 2, рр. 67-84. DOI:
https://doi.org/10.33223/epj/150483.
45. Borodina, O., Kryshtal, H., Hakova, M., Neboha,
T., Olczak, P., Koval, V. (2022). A conceptual analytical
model for the decentralized energy-efficiency management
of the national economy. Polityka Energetyczna — Energy
Policy Journal, Vol. 25, Iss. 1, рр. 5-22. DOI:
https://doi.org/10.33223/epj/147017.
Стаття надійшла до редакції 29.11.2024
Формат цитування:
Ляшенко В. І., Бородіна О. А. Енергетична децентралізація як шлях до енергетичної безпеки: досвід Польщі
для українських громад. Вісник економічної науки України. 2024. № 2 (47). С. 22-34. DOІ:
https://doі.org/10.37405/1729-7206.2024.2(47).22-34
Lіashenko, V. I., Borodina, O. A. (2024). Energy Decentralization as a Path to Energy Security: Poland's Experience
for Ukrainian Communities. Vіsnyk ekonomіchnoі nauky Ukraіny, 2 (47), рр. 22-34. DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-
7206.2024.2(47).22-34
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202709 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1729-7206 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:44:44Z |
| publishDate | 2024 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ляшенко, В.І. Бородіна, О.А. 2025-04-11T12:31:19Z 2024 Енергетична децентралізація як шлях до енергетичної безпеки: досвід Польщі для українських громад / В. І. Ляшенко, О. А. Бородіна // Вісник економічної науки України. — 2024. — № 2 (47). — С. 22–34. — Бібліогр.: 45 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202709 332.12:339.9:620.9(438+477) https://doі.org/10.37405/1729-7206.2024.2(47).22-34 Дослідження, проведене у статті, присвячене розгляду актуальних питань досягнення Україною енергетичної децентралізації з метою убезпечити національну енергосистему від кризових процесів у воєнний період, підвищити її стійкість, шляхом розвитку розподіленої генерації на місцевому рівні. Аналіз проводився методом порівняння з аналогічними місцевими утвореннями Польщі (гміна та повят) на основі оцінки наявних і потенційних джерел енергій, а також, розрахування енергетичного балансу території. Проведено розгляд впровадження ефективного проєкту енергетичного переходу у м. Острув-Вєлькопольський (робота низькоемісійного громадського транспорту, що працює на місцевій енергії, отриманій у процесі місцевої енергетичної когенерації). На основі отриманих результатів надано рекомендації до аналогічних місцевих територіальних громад в Україні щодо організації проєктного менеджменту, залучення фінансових інструментів такого переходу, з урахуванням організаційних та нормативних ризиків. У якості практичного інструментарію надано пропозиції щодо організації та створення револьверного фонду як фінансового інструменту, який може частково покривати місцеві потреби у фінансуванні проєктів, спрямованих на зниження енергетичної бідності у громадах, а також, запропоновано модель організації енергетичного виробничого кооперативу з генерації електроенергії за допомогою сонячної електростанції, надано також алгоритм проєктної роботи у громадах для розробки та реалізації проєктів у сфері енергетичної децентралізації. The study conducted in this article is devoted to the consideration of topical issues of Ukraine’s achievement of energy decentralization in order to protect the national energy system from crisis processes in wartime, to increase its resilience by developing distributed generation at the local level. The analysis was carried out by comparing with similar local entities in Poland (gmina and poviat) based on the assessment of existing and potential energy sources, as well as the calculation of the energy balance of the territory. The implementation of an effective energy transition project in the city of Ostrów Wielkopolski (operation of low-emission public transport running on local energy obtained through local energy cogeneration) was considered. Based on the results obtained, recommendations are made to similar local communities in Ukraine on the organization of project management, attraction of financial instruments for such a transition, taking into account organizational and regulatory risks. As a practical tool, proposals are made for the organization and creation of a revolving fund as a financial instrument that can partially cover local needs for financing projects aimed at reducing energy poverty in communities, as well as a model for organizing an energy production cooperative for generating electricity using a solar power plant, and an algorithm for project work in communities for the development and implementation of energy decentralization projects. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Глобальна економіка та міжнародні економічні відносини Енергетична децентралізація як шлях до енергетичної безпеки: досвід Польщі для українських громад Energy Decentralization as a Path to Energy Security: Poland’s Experience for Ukrainian Communities Article published earlier |
| spellingShingle | Енергетична децентралізація як шлях до енергетичної безпеки: досвід Польщі для українських громад Ляшенко, В.І. Бородіна, О.А. Глобальна економіка та міжнародні економічні відносини |
| title | Енергетична децентралізація як шлях до енергетичної безпеки: досвід Польщі для українських громад |
| title_alt | Energy Decentralization as a Path to Energy Security: Poland’s Experience for Ukrainian Communities |
| title_full | Енергетична децентралізація як шлях до енергетичної безпеки: досвід Польщі для українських громад |
| title_fullStr | Енергетична децентралізація як шлях до енергетичної безпеки: досвід Польщі для українських громад |
| title_full_unstemmed | Енергетична децентралізація як шлях до енергетичної безпеки: досвід Польщі для українських громад |
| title_short | Енергетична децентралізація як шлях до енергетичної безпеки: досвід Польщі для українських громад |
| title_sort | енергетична децентралізація як шлях до енергетичної безпеки: досвід польщі для українських громад |
| topic | Глобальна економіка та міжнародні економічні відносини |
| topic_facet | Глобальна економіка та міжнародні економічні відносини |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202709 |
| work_keys_str_mv | AT lâšenkoví energetičnadecentralízacíââkšlâhdoenergetičnoíbezpekidosvídpolʹŝídlâukraínsʹkihgromad AT borodínaoa energetičnadecentralízacíââkšlâhdoenergetičnoíbezpekidosvídpolʹŝídlâukraínsʹkihgromad AT lâšenkoví energydecentralizationasapathtoenergysecuritypolandsexperienceforukrainiancommunities AT borodínaoa energydecentralizationasapathtoenergysecuritypolandsexperienceforukrainiancommunities |