Трансформація архаїчних елементів передпоховального циклу українців та росіян Північної Миколаївщини

Трансформація архаїчних елементів передпоховального циклу українців та росіян Північної Миколаївщини

У статті на основі польового матеріалу висвітлено стан побутування архаїчних елементів передпоховального циклу поховально-поминальної обрядовості українців та росіян Північної Миколаївщини та його взаємозв’язок із традиційною культурою повсякдення. Based on the field materials, the article examines...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Народна творчість та етнологія
Дата:2013
Автор: Таран, О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2013
Теми:
Український етнос у просторі сучасної міжкультурної взаємодії: трансформація традиційності й етнокультурні взаємовпливи
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202731
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Трансформація архаїчних елементів передпоховального циклу українців та росіян Північної Миколаївщини / О. Таран // Народна творчість та етнологія. — 2013. — № 2. — С. 100-104. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202731
record_format dspace
spelling Таран, О.
2025-04-11T12:39:04Z
2013
Трансформація архаїчних елементів передпоховального циклу українців та росіян Північної Миколаївщини / О. Таран // Народна творчість та етнологія. — 2013. — № 2. — С. 100-104. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.
0130-6936
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202731
393(477.73)
У статті на основі польового матеріалу висвітлено стан побутування архаїчних елементів передпоховального циклу поховально-поминальної обрядовості українців та росіян Північної Миколаївщини та його взаємозв’язок із традиційною культурою повсякдення.
Based on the field materials, the article examines the present-day application of the prefuneral cycle archaic elements in the exequies of the Ukrainians and Russians of the Northern Mykolaiv Region and its correlation with the traditional culture of the present.
В статье на основе полевого материала отображается современное бытование архаических элементов предпогребального цикла похоронно-поминальной обрядности украинцев и русских в Северной Николаевщине и его взаимосвязь с традиционной культурой повседневности.
uk
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
Народна творчість та етнологія
Український етнос у просторі сучасної міжкультурної взаємодії: трансформація традиційності й етнокультурні взаємовпливи
Трансформація архаїчних елементів передпоховального циклу українців та росіян Північної Миколаївщини
Transformation of the Prefuneral Cycle Archaic Elements of the Ukrainians and Russians of the Northern Mykolaiv Region
Трансформация архаических элементов предпогребального цикла украинцев и русских в Северной Николаевщине
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Трансформація архаїчних елементів передпоховального циклу українців та росіян Північної Миколаївщини
spellingShingle Трансформація архаїчних елементів передпоховального циклу українців та росіян Північної Миколаївщини
Таран, О.
Український етнос у просторі сучасної міжкультурної взаємодії: трансформація традиційності й етнокультурні взаємовпливи
title_short Трансформація архаїчних елементів передпоховального циклу українців та росіян Північної Миколаївщини
title_full Трансформація архаїчних елементів передпоховального циклу українців та росіян Північної Миколаївщини
title_fullStr Трансформація архаїчних елементів передпоховального циклу українців та росіян Північної Миколаївщини
title_full_unstemmed Трансформація архаїчних елементів передпоховального циклу українців та росіян Північної Миколаївщини
title_sort трансформація архаїчних елементів передпоховального циклу українців та росіян північної миколаївщини
author Таран, О.
author_facet Таран, О.
topic Український етнос у просторі сучасної міжкультурної взаємодії: трансформація традиційності й етнокультурні взаємовпливи
topic_facet Український етнос у просторі сучасної міжкультурної взаємодії: трансформація традиційності й етнокультурні взаємовпливи
publishDate 2013
language Ukrainian
container_title Народна творчість та етнологія
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
format Article
title_alt Transformation of the Prefuneral Cycle Archaic Elements of the Ukrainians and Russians of the Northern Mykolaiv Region
Трансформация архаических элементов предпогребального цикла украинцев и русских в Северной Николаевщине
description У статті на основі польового матеріалу висвітлено стан побутування архаїчних елементів передпоховального циклу поховально-поминальної обрядовості українців та росіян Північної Миколаївщини та його взаємозв’язок із традиційною культурою повсякдення. Based on the field materials, the article examines the present-day application of the prefuneral cycle archaic elements in the exequies of the Ukrainians and Russians of the Northern Mykolaiv Region and its correlation with the traditional culture of the present. В статье на основе полевого материала отображается современное бытование архаических элементов предпогребального цикла похоронно-поминальной обрядности украинцев и русских в Северной Николаевщине и его взаимосвязь с традиционной культурой повседневности.
issn 0130-6936
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202731
citation_txt Трансформація архаїчних елементів передпоховального циклу українців та росіян Північної Миколаївщини / О. Таран // Народна творчість та етнологія. — 2013. — № 2. — С. 100-104. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT tarano transformacíâarhaíčnihelementívperedpohovalʹnogocikluukraíncívtarosíânpívníčnoímikolaívŝini
AT tarano transformationoftheprefuneralcyclearchaicelementsoftheukrainiansandrussiansofthenorthernmykolaivregion
AT tarano transformaciâarhaičeskihélementovpredpogrebalʹnogociklaukraincevirusskihvsevernoinikolaevŝine
first_indexed 2025-11-25T22:15:50Z
last_indexed 2025-11-25T22:15:50Z
_version_ 1850558478949548032
fulltext 100 ТРАНСФОРМАЦІЯ АРХАЇЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ПЕРЕДПОХОВАЛЬНОГО ЦИКЛУ УКРАЇНЦІВ ТА РОСІЯН ПІВНІЧНОЇ МИКОЛАЇВЩИНИ Олена Таран УДК 393(477.73) У статті на основі польового матеріалу висвітлено стан побутування архаїчних елементів передпоховального цик лу  поховально-поминальної обрядовості українців та росіян Північної Миколаївщини та його взаємозв’язок із тради- ційною культурою повсякдення. Ключові слова: Миколаївська область, поховальна обрядовість, покійник, смерть, прикмети. Based on the field materials, the article examines the present-day application of the prefuneral cycle archaic elements in the  exequies of the Ukrainians and Russians of the Northern Mykolayiv Region and its correlation with a traditional culture of the  present. Keywords: Mykolayiv Region, exequies, the deceased, decease, distinctive marks. Поховально-поминальна  обрядовість  по- сідає важливе місце в обрядовості життєвого  циклу. Відносна консервативність поховально-  поминальних ритуалів фіксується дослідника- ми в усіх  етнографічних зонах – від Гуцуль- щини  до  Слобожанщини  [1;  7;  22;  24]  –  зі  збереженням  значної  частини  архаїчних  віру- вань  та  обрядів,  які  своїм  корінням  сягають  сивої давнини. Це як світоглядні уявлення, так  і  звичаї  та  обряди  передпоховального,  похо- вального та поминального циклів – уявлення  про душу, низка заборон і пересторог для чле- нів  родини  померлого  (часткове  табу  на  кон- такт із тілом під час обмивання; копання моги- ли), «годування» покійного, очисні обрядо дії з  використанням води й вогню. Для  сучасного  поховально-поминально- го  комплексу  характерні  ті  самі  тенденції  та  процеси,  що  й  для  решти  сегментів  сімейної  обрядовості.  Загальносвітові  глобалізаційні  процеси з неминучими кроскультурними взає- мовпливами відбиваються на змісті та структу- рі  поховальної  обрядовості  українців.  Насам- перед спостерігається тенденція до спрощення  самого  обряду,  розмивається  його  глибинний  зміст,  утрачається  розуміння  інтерпретації  окремих складових. На такі узагальнення нас  наштовхнули результати польових досліджень,  проведених  2008  року  на  півночі  Миколаїв- ської області – в Арбузинському (с. Семенів- ка),  Братському  (с.  Ганнівка),  Єланецькому  (с.  Куйбишівка),  Новобузькому  (с.  Улянівка),  Первомайському (с. Лиса Гора) районах. Опи- тування проводилися серед етнічних українців  та  росіян  за  програмою,  укладеною  Н.  Гав- рилюк  [3].  Усі  респонденти  –  люди  літнього  віку (переважно жінки), які самі не раз брали  участь в організації похоронів, а також висту- пали в ролі «обмивальщиць», «раділок», «чи- талок». Майже всі респонденти мають серед- ню або неповну середню освіту, лише одна – з  вищою освітою (колишній директор школи). Вільна наразі діяльність православної церк- ви  в  селі  призвела  до  домінування  релігійної  форми проведення поховального ритуалу із за- лученням священика та «читалок». Попри не- заперечний авторитет церкви, досі зберігається  структура поховально-поминальної обрядовос- ті в комплексі з трьома основними фазами: пе- редпоховальний, поховальний та поминальний  цикли. Перший складається з дій та уявлень,  пов’язаних із передсмертним станом, і обрядо- дій над тілом до початку похорону [24]: 1) під- готовка  смертного  вбрання;  2)  передчуття  смерті; 3) прикмети на смерть – сни, поведінка  тварин і птахів; 4) передсмертна агонія та її по- легшення;  5)  обмивання  та  спорядження  по- мерлого; 6) «ночівля» покійного в хаті. Особливістю  поховально-поминальної  об- рядовості  є  її  зв’язок  з  ірраціональним,  по- тойбічним світом  і як наслідок – забезпечен- ня спокою та добробуту живих [2]. Усталені в  http://www.etnolog.org.ua 101 Спеціальна тема випуску: «Український етнос у просторі сучасної міжкультурної взаємодії: трансформація традиційності й етнокультурні взаємовпливи» народі віками уявлення про смерть, душу, рай,  пекло, зв’язок живих та мертвих зумовили ха- рактер і послідовність усіх передпоховальних,  поховальних та поминальних обрядодій. Найпоширенішими  «прикметами  на  смерть»  були  раптові  події,  негаразди  в  хаті  й  садибі  –  несподівано  впала  ікона,  трісну- ло дзеркало, налетіло багато мух чи вскочила  жаба до хати; смерть когось у родині передві- щала зміна поведінки тварин та птахів – со- бака  виє  головою  донизу,  «курка  півнем  за- співала», «сич кричить там коло тої хати, де має буть покойник. Обично він так кавкає, а то кричить: “Поховав, поховав, поховав”. Прямо так дуже вимовляє»  [11].  Попри  страх  перед  смертю,  живі  намагалися  убезпечити себе та свій життєвий простір від  лиха,  виконуючи  певні  ритуали,  спрямовані  на  запобігання  раптової  смерті  («міряти  хату  куркою»:  «Як курка співає, то треба її мі- рять од столу до порога. Як попаде головою до порога, то треба одрубать, шоб більш не співала. Як хвостом попаде, то значить на добре, не можна рубать» [13]; «Якшо курка заспівала – це погано, то її міряють до по- рога. Якшо ноги попадають на поріг, то її відпускають, а якшо голова, то рубають голову. Це міряють од того мєста, де вона співала. Якшо ногами попаде, то харашо – хтось у гості прийде, а якшо головою, то треба одрубать, бо хтось помре» [15]). На  думку  респондентів,  правильною  ознакою  наближення  неминучої  смерті  є  сни-прикмети.  У  таких  снах  із  різними  ва- ріаціями  основного  сюжету  померлий  ро- дич  /  предок  приходить  за  живим  –  кличе  до себе, веде із собою, щось дає. Такі сюжети  поширені по всій території України, відбива- ють  давні  світоглядні  уявлення  про  смерть,  зв’язки та взаємовідносини живих і мертвих.  Рудименти міфологічних уявлень про смерть  зберігаються в трактуванні снів, сюжет яких  прив’язаний  до  будівництва  чи  руйнування  хати (або  її частин – покуті,  стіни, сволока,  стріхи) або роботи на землі (копання ями, об- робіток ґрунту тощо). За народними уявленнями, про наближен- ня смерті можуть попереджати померлі роди- чі,  яких бачить лише помираючий. У с. Лиса  Гора  зафіксовані  оповіді,  у  яких  людина,  яка  помирає, бачила покійних родичів, розмовляла  з  ними:  «І заболіла [дівчинка  семи  років. – О. Т.], і все кликала: “Іди, мамо, клич швид- ше”, – це я уперед розказую, – “іди, мамо, клич швидше батька, хай прийде, я вже приготовилась. Іди клич батька, іди клич! Я вже буду йти з ним – оно він іде, оно він іде”. <...> А вона гукає його. Ну і вона по- мерла – ми поховали» [8]. По можливості близькі, відчуваючи набли- ження  смерті  родича,  намагалися  «прийняти  смерть» – були до останньої секунди земного  буття  рідної  людини  поряд  або  запрошували  з цією метою членів громади: «Перед тим, як має кончаться, бабки ходили до таких лю- дей – родичі, але більш старенькі. І от, як бачуть, що ось-ось конець, світили свічку і держали свічку, поки не кончиться» [21]. У  народі  вірять,  що  важка  смерть  чекає  на відьом: «Вона не вмре, пока стелі їй не порубають. Не знаю, чи рубали їй стелю, чи не рубали – я там не була. Казали, шо не вмре, бо вона відьма» [14]; «Знаю, коли відьма помирає, вона завжди сильно муча- ється, бо вона відьма, тоді дірку в стелі пробивають, щоб вилетіла нечиста сила, тоді вона умре»  [9];  «Вони вмирать не можуть, вони як вмирають, то пробива- ють стелю. Пробивають наскрізь колком, щоб дірка була, щоб витягало сквозняком. У хаті стелю треба обязатєльно пробить, то вона не вмре. Корчиться, хтозна-що з нею робиться, тільки нада пробить дір- ку в стелі, щоб вона вмерла. Вона знає, що це з нею буде, а передає своїй дитині, а дитина – своїй дитині» [17]; «Як відьма помирає, то це лихе диво. Над ними сте- лю рвуть, у стелі роблять дірочки, шоб отой нечистий вилетів туди. У нас тут була баба Ярина, то вона тиждень уміра- ла. Оце геть умерла, лежить. Кинуться її споряжать, а вона раз – і ожила. А тоді її http://www.etnolog.org.ua 102 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 2/2013ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 2/2013 чоловіка сестра взяла да проколупала ді- рочку – баба Ярина взяла і умерла. Вона на пагане знала, а на хороше нічого не знала»  [12]; «Як умирала, то, знаєш, вона не могла умерти. До неї всі збігалися, а вона крича- ла на весь двір, поки не виковиряли верете- ном дірку над нею, у стелі, аж на горищі, й вона почала помирать» [10]. У  межах  передпоховального  циклу  як  предмета  дослідження  зберігається  стійка  традиція підготовки смертного вбрання україн- ців  та  росіян  обстежених  населених  пунктів  («на  смерть»,  «вузол»,  «чамайдан»)  залеж- но від віку:   «Жінки старі готували собі в гардеробах вузли... І там, у вузлі, все, що необхідне. Зараз поїдеш у ритуальні услу- ги, купиш все, що потрібно, а раніше – це вузли домашні» [20]. Більшість опитаних по- чинають  збирати  одяг  та  супутні  поховальні  атрибути  («прохідну»,  хрестик,  свічки,  хуст- ки,  рушники  для  майбутніх  учасників  похо- вального обряду) у віці 50–55 років для себе  та своїх чоловіків. Обов’язковим  залишається  обряд  підго- товки  тіла  померлого  до  поховання  –  обряд  обмивання. У кожному селі (у великих – на  куток або вулицю)  існують «обмивальщиці».  Якщо  раніше  цей  обов’язок  брали  на  себе  жінки клімактеричного періоду («такі, що не  перуться»;  «старих жінок гукають удвох там»  [18];  «приглашают стареньких, шоб обмили. Чужі обмивають покойника» [19];  «обмивають покойників у нас жінки. Кого попросять, то той і обмиває. Сусіди, як молоді кругом, то йдуть. А більше-то ідуть старенькі»  [16];  «обмивають чужі. Це в крайньому випадку, коли нікого вже склалося, що нема, то тоді із своїх хтось»  [20]; «жінку – жінки... У мене обмивала в Івана баба Дунька і одівала баба Дунька»  [8]), то останні 15–20 років такі функції ви- конують і молоді жінки, спонукою для яких є  фінансова  складова  процесу.  Принагідно  на- гадаємо,  що  в  традиційній  культурі  грошима  в  таких  випадках  не  обдаровували,  а  віддя- чували хусткою / рушником / відрізом  тка- нини,  з  1950–1960-х  років  –  ще  і  шматком  мила:  «Дають полотенце і кусочок мила. Це благодарность» [19]; «Дають їм по кус- ку мила і по полотєнцу. <...>  Хліб у нас не дають. Або якусь матерію на плаття. Гроші не дають. Ніколи на похороні гроші не давали. <...> Да де ви бачили, щоб рука простяглася взяти на похороні гроші» [17];  «Помили: брусочок мила, платок чи руш- ник» [21]. Близьким родичам було заборонено  обмивати померлого. В окремих випадках по- кійника могли обмивати некровні родичі – не- вістки, свахи, куми: «дві невістки – рідних братів жінки»  [17],  «мого чоловіка мила братова жінка. Брат двоюрідній, та мила його жінка» [21]. Відзначимо,  що  всі  респонденти  знають,  що воду, якою обмивають померлого («мертва  вода»), треба виливати в місця, де не ступає  нога,  але  дехто  з  респондентів  уже  не  може  пояснити  причини,  чому  це  роблять  («так  треба, і все»). Обов’язковість  відвідування  померлого  з  останньою шаною, незалежно від ступеня спо- рідненості,  відбиває  давні  архаїчні  уявлення  про  смерть  як  надзвичайну  подію  для  всієї  громади, «яка порушує повсякденну організа- цію побуту» [23, с. 136]. Важливим елементом  передпоховального  циклу  є  обряди,  пов’язані  з  останнім  перебуванням  («ночівлею»)  покій- ного  у  власній  оселі  й  обов’язковим  чатуван- ням його тіла близькими та рідними: «Потом, як покойника ложуть, вечором сходються старушки і співають похоронні молитви. Єсть ті, шо при расставанії душі з тілом. То співають оці молитовні пісні. Хто чи- тає, хто співає молитви. Той, хто читає, читає цілу ніч. Хто може, остається спать з покойником. Кажуть “спать” – си- дять з покойником. Покойніка після 12-ті накривають лице, а ці люди сидять коло покойніка, не бросають його»  [19];  «Якщо він сьогодні помер, то обов’язково повинен переночувать в хаті. Да, бо говорять, шо повністю людина вмирає не за два часа піс- ля його смерті, а через суткі. То обов’язково http://www.etnolog.org.ua 103 Спеціальна тема випуску: «Український етнос у просторі сучасної міжкультурної взаємодії: трансформація традиційності й етнокультурні взаємовпливи» покійник повинен побуть у власній хаті, переночувать. [При ньому хтось має сидіти?] До заходу сонця. А на захід сонця накрива- ють його полотном, ну, чим там накрива- ють. І можна – наймають старушок, щоб спали, за це їм платять – там чи грішми, чи хтось дасть»  [20].  Застереження  не  за- лишати  померлого  одного  в  хаті  притаманне  українцям усіх етнографічних регіонів, жителі  Миколаївщини – не виняток. Досі  побутує  звичай  улаштування  поми- нальної вечері в хаті покійного з обов’язковою  рідкою гарячою стравою: «Обязатєльно ве- черяють, тільки надворі вечеряють. Чи- тають “Отче наш”, як положено за каж- дим обідом. Вечеряють усі. [Померлому  теж  ставлять  вечерю?] Ставлять. Перше, шо там приготовлене, в стаканчик нали- вають чи водку, чи води і кусочок хліба, ложку. Значить, тарілочку ставлять. Раніше у нас було заведяне, шо оце, що положили покойнику, должна рідня хто- то з’їсти. Сейчас батюшка розказує, що це приготовлене покойніку, значить, його нада десь вилить. А в нас у селі – село старе – була сильна церква, в нас було так заведене, що хто-то з рідні должен був це поїсти. Утром відкривають покійника, ви- тирають лице, кажуть “умивають”» [19];  «Коли у мого Пєті батько помер, то мама вечерять ставила – локшину з куряти- ною. На курятині зварена лапша – локши- на, і це ми таке вечеряли»  [20]. Пояснити  обов’язковість гарячої страви на такій вечері  інформанти не можуть. Результати  польових  досліджень  похо- вально-поминальної обрядовості українського  та російського населення Північної Миколаїв- щини,  репрезентовані  в  статті,  засвідчують  загальну  спільність  сценарію  передпоховаль- ного  циклу.  Загальна  тотожність  архаїчних  рис може бути пояснена універсалізмом люд- ського мислення, що відбилося  і  в  релігійних  уявленнях та обрядодіях. 1. Борисенко В. К. Поховальні звичаї та обря- ди / В. К. Борисенко // Поділля: історико-етногра- фічне дослідження. – К. : Наукова думка, 1994. – С. 228–233. 2. Велецкая  Н.  Н. Языческая символика сла- вянских архаических ритуалов / Н. Н. Велецкая. – М. : Наука, 1978. – 240 с. 3. Гаврилюк Н. Поховально-поминальні звичаї та обряди / Н. Гаврилюк // Програми-запитальни- ки. Сімейна обрядовість. Наукове видання. – К. : ІМФЕ, 2008. – С. 22–27. 4. Гаврилюк  Н.  К. Похоронно-поминальные обряды и обычаи: поверья и обряды, связанные с наступлением смерти и подготовкой к похоро- нам / Н. К. Гаврилюк // Украинцы. – М. : Наука, 2001. – С. 321–324. 5. Гаврилюк Н. К. Традиционная погребальная обрядность Полесья в сравнении с Карпато-Буко- винской зоной / Н. К. Гаврилюк // Балто-славян- ские этнокультурные и археологические древнос- ти. Погребальный обряд. Тезисы докладов. – М., 1985. – С. 28–30. 6. ван  Геннеп  А. Обряды перехода. Система- тическое изучение обрядов / А. ван Геннеп ; пер. с фр. – М. : Изд. фирма «Восточная литература» РАН, 1999. – 198 с. 7. Гузій Р. Б. Похоронні звичаї та обряди укра- їнців Карпат (ХІХ–ХХ ст.) / Р. Б. Гузій : автореф. дис. ... канд. іст. наук. – Л., 2002. – 24 с. 8. Записала О. Боряк 31 жовтня 2008 р. у с. Лиса Гора Первомайського р-ну Миколаївської обл. від Олени Федорівни Бабич, 1926 р. н. (родом із м. Кіровограда, тут проживає з 1946 р.), та Віктора Івановича Бабича, 1951 р. н. 9. Записала О. Боряк 30 жовтня 2008 р. у с. Се- менівка Арбузинського р-ну Миколаївської обл. від Ганни Харитонівни Сигиди, 1921 р. н., та Люд- мили Петрівни Ісаєнко, 1943 р. н. 10. Записала О. Боряк 2 листопада 2008 р. у с. Куйбишівка Єланецького р-ну Миколаїв- ської обл. від Марії Олексіївни Ігнатьєвої, 1927 р. н. 11. Записав О. Васянович 3 листопада 2008 р. у с. Улянівка Новобузького р-ну Миколаїв - ської обл. від Ліди Михайлівни Луценко, 1925 р. н., Зої Іванівни Брюмкової, 1933 р. н. (при- їхала з Криму наприкінці 1980-х рр.), Григорія Григоровича Паніна, 1937 р. н., та Валентини Ми- колаївни Паніної, 1944 р. н. 12. Записав О. Васянович 1 листопада 2008 р. у с. Ганнівка Братського р-ну Миколаївської обл. від Таміли Яківни Будовець, 1937 р. н. http://www.etnolog.org.ua 104 ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 2/2013ISSN 01306936 * НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ ТА ЕТНОЛОГІЯ* 2/2013 13. Записав О. Васянович 30 жовтня 2008 р. у с. Семенівка Арбузинського р-ну Миколаїв- ської обл. від Фросини Яковни (Єфросинії Яків- ни) Фурси, 1925 р. н. 14. Записав О. Васянович 30 жовтня 2008 р. у с. Семенівка Арбузинського р-ну Миколаїв- ської обл. від Олени Дмитрівни Колісник, 1928 р. н. 15. Записав О. Васянович 2 листопада 2008 р. у с. Куйбишівка Єланецького р-ну Миколаїв- ської обл. від Раїси Пилипівни Глядешкіної, 1947 р. н. (переїхала із с. Веселе Олександрій- ського р-ну Кіровоградської обл.). 16. Записав О. Васянович 31 жовтня 2008 р. у с. Лиса Гора Первомайського р-ну Миколаїв- ської обл. від Ліди (Лідії) Антонівни Паши, 1927 р. н. 17. Записала О. Таран 30 жовтня 2008 р. у с. Се- менівка Арбузинського р-ну Миколаївської обл. від Діни Миколаївни Піскун, 1940 р. н., та її чо- ловіка, 1937 р. н. 18. Записала О. Таран 1 листопада 2008 р. у с. Ганнівка Братського р-ну Миколаївської обл. від Марії Антонівни Красножон, 1923 р. н., та Ольги Миколаївни Кияс, 1970 р. н. 19. Записала О. Таран 2 листопада 2008 р. у с. Куйбишівка Єланецького р-ну Миколаїв- ської обл. від Софії Платонівни Федоренко (діво- че прізвище – Заворотня), 1941 р. н., та Таїси Васи- лівни Паладій, 1937 р. н. 20. Записала О. Таран 3 листопада 2008 р. у с. Улянівка Новобузького р-ну Миколаївської обл. від Валентини Данилівни Головченко (дівоче пріз- вище – Співак), 1940 р. н., та її чоловіка Петра. 21. Записала О. Таран 31 жовтня 2008 р. у с. Лиса Гора Первомайського р-ну Миколаїв- ської обл. від Марії Миколаївни (баби Машуні) Шевченко, 1929 р. н., та її сусідки. 22. Захарченко  Г.  М. Традиційна поховальна обрядовість українців: за матеріалами експедицій на Одещині / Г. М. Захарченко // Етнічність в іс- торії та культурі. – О., 1998. – С. 129–132. 23. Конобродська  В. Поліський поховаль- ний і поминальний обряди / В. Конобродська // Етно лінгвістичні студії. – Житомир : «Полісся», 2007. – Т. 1. – 356 с. 24. Сушко В. А. Життя незкінченне: поховаль- на обрядовість українців Слобожанщини ХІХ– ХХІ ст. / В. А. Сушко. – Х. : СПДФО Бровін О. В., 2012. – 236 с. http://www.etnolog.org.ua

Схожі ресурси