Інституціональне забезпечення реалізації принципів «Build Back Better» як спеціальних режимів міжнародно-публічно-приватного партнерства
Стаття присвячена обґрунтуванню інституціонального забезпечення впровадження принципів «Build Back Better» через використання механізмів публічно-приватного партнерства (ППП) у контексті повоєнного відновлення України. Особлива увага приділяється розробці концепції міжнародно-публічно-приватного па...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Вісник економічної науки України |
|---|---|
| Datum: | 2024 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2024
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202742 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Інституціональне забезпечення реалізації принципів «Build Back Better» як спеціальних режимів міжнародно-публічно-приватного партнерства / І. П. Петрова // Вісник економічної науки України. — 2024. — № 2 (47). — С. 175–183. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-202742 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Петрова, І.П. 2025-04-11T14:49:24Z 2024 Інституціональне забезпечення реалізації принципів «Build Back Better» як спеціальних режимів міжнародно-публічно-приватного партнерства / І. П. Петрова // Вісник економічної науки України. — 2024. — № 2 (47). — С. 175–183. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1729-7206 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202742 338.24:330.341.2:339.92 https://doі.org/10.37405/1729-7206.2024.2(47).175-183 Стаття присвячена обґрунтуванню інституціонального забезпечення впровадження принципів «Build Back Better» через використання механізмів публічно-приватного партнерства (ППП) у контексті повоєнного відновлення України. Особлива увага приділяється розробці концепції міжнародно-публічно-приватного партнерства (МППП) як інтегрованого підходу до залучення міжнародних інвестицій та стимулювання економічного відновлення. Визначено, що МППП передбачає встановлення регуляторного режиму стимулювання, що поєднує систему пільг, гарантій та обмежень для забезпечення балансу інтересів міжнародних донорів, держави та бізнесу. Акцент зроблено на важливості розвитку спеціальних правових режимів для створення сприятливого інвестиційного середовища та забезпечення прозорого контролю за використанням коштів. У статті розглядається потенціал ППП у відбудові критичної інфраструктури, транспортних мереж, енергетичних систем, впровадженні циркулярної економіки, а також окреслено соціально-економічні переваги та ризики такого підходу. Зроблено висновок про необхідність адаптації найкращих міжнародних практик для формування сталого розвитку та підвищення економічної стійкості України у повоєнний період. The article is devoted to substantiating the institutional support for the implementation of the “Build Back Better” principles through the use of public-private partnership (PPP) mechanisms in the context of Ukraine’s post-war recovery. Particular attention is paid to the development of the concept of international public-private partnership (IPPP) as an integrated approach to attracting international investment and stimulating economic recovery. It is determined that the IPPP involves establishing a regulatory regime of incentives that combines a system of benefits, guarantees, and restrictions to balance the interests of international donors, the state, and businesses. Emphasis is placed on the importance of developing special legal regimes to create a favorable investment environment and ensure transparent control over the use of funds. The article examines the potential of PPPs in rebuilding critical infrastructure, transportation networks, and energy systems, implementing the circular economy, and outlines the socio-economic advantages and risks of this approach. The conclusion emphasizes the necessity of adapting best international practices to foster sustainable development and enhance Ukraine’s economic resilience in the post-war period. uk Інститут економіки промисловості НАН України Вісник економічної науки України Відновлення економіки Інституціональне забезпечення реалізації принципів «Build Back Better» як спеціальних режимів міжнародно-публічно-приватного партнерства nstitutional Support for the Implementation of «Build Back Better» Principles as Special Regimes of International Public-Private Partnership Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Інституціональне забезпечення реалізації принципів «Build Back Better» як спеціальних режимів міжнародно-публічно-приватного партнерства |
| spellingShingle |
Інституціональне забезпечення реалізації принципів «Build Back Better» як спеціальних режимів міжнародно-публічно-приватного партнерства Петрова, І.П. Відновлення економіки |
| title_short |
Інституціональне забезпечення реалізації принципів «Build Back Better» як спеціальних режимів міжнародно-публічно-приватного партнерства |
| title_full |
Інституціональне забезпечення реалізації принципів «Build Back Better» як спеціальних режимів міжнародно-публічно-приватного партнерства |
| title_fullStr |
Інституціональне забезпечення реалізації принципів «Build Back Better» як спеціальних режимів міжнародно-публічно-приватного партнерства |
| title_full_unstemmed |
Інституціональне забезпечення реалізації принципів «Build Back Better» як спеціальних режимів міжнародно-публічно-приватного партнерства |
| title_sort |
інституціональне забезпечення реалізації принципів «build back better» як спеціальних режимів міжнародно-публічно-приватного партнерства |
| author |
Петрова, І.П. |
| author_facet |
Петрова, І.П. |
| topic |
Відновлення економіки |
| topic_facet |
Відновлення економіки |
| publishDate |
2024 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Вісник економічної науки України |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
nstitutional Support for the Implementation of «Build Back Better» Principles as Special Regimes of International Public-Private Partnership |
| description |
Стаття присвячена обґрунтуванню інституціонального забезпечення впровадження принципів «Build Back Better» через використання механізмів публічно-приватного партнерства (ППП) у контексті повоєнного відновлення України. Особлива увага приділяється розробці концепції міжнародно-публічно-приватного партнерства (МППП) як інтегрованого підходу до залучення міжнародних інвестицій та стимулювання економічного відновлення. Визначено, що МППП передбачає встановлення регуляторного режиму стимулювання, що поєднує систему пільг, гарантій та обмежень для забезпечення балансу інтересів міжнародних донорів, держави та бізнесу. Акцент зроблено на важливості розвитку спеціальних правових режимів для створення сприятливого інвестиційного середовища та забезпечення прозорого контролю за використанням коштів. У статті розглядається потенціал ППП у відбудові критичної інфраструктури, транспортних мереж, енергетичних систем, впровадженні циркулярної економіки, а також окреслено соціально-економічні переваги та ризики такого підходу. Зроблено висновок про необхідність адаптації найкращих міжнародних практик для формування сталого розвитку та підвищення економічної стійкості України у повоєнний період.
The article is devoted to substantiating the institutional support for the implementation of the “Build Back Better” principles through the use of public-private partnership (PPP) mechanisms in the context of Ukraine’s post-war recovery. Particular attention is paid to the development of the concept of international public-private partnership (IPPP) as an integrated approach to attracting international investment and stimulating economic recovery. It is determined that the IPPP involves establishing a regulatory regime of incentives that combines a system of benefits, guarantees, and restrictions to balance the interests of international donors, the state, and businesses. Emphasis is placed on the importance of developing special legal regimes to create a favorable investment environment and ensure transparent control over the use of funds. The article examines the potential of PPPs in rebuilding critical infrastructure, transportation networks, and energy systems, implementing the circular economy, and outlines the socio-economic advantages and risks of this approach. The conclusion emphasizes the necessity of adapting best international practices to foster sustainable development and enhance Ukraine’s economic resilience in the post-war period.
|
| issn |
1729-7206 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202742 |
| citation_txt |
Інституціональне забезпечення реалізації принципів «Build Back Better» як спеціальних режимів міжнародно-публічно-приватного партнерства / І. П. Петрова // Вісник економічної науки України. — 2024. — № 2 (47). — С. 175–183. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT petrovaíp ínstitucíonalʹnezabezpečennârealízacííprincipívbuildbackbetterâkspecíalʹnihrežimívmížnarodnopublíčnoprivatnogopartnerstva AT petrovaíp nstitutionalsupportfortheimplementationofbuildbackbetterprinciplesasspecialregimesofinternationalpublicprivatepartnership |
| first_indexed |
2025-11-24T16:55:53Z |
| last_indexed |
2025-11-24T16:55:53Z |
| _version_ |
1850489435427176448 |
| fulltext |
ПЕТРОВА І. П.
2024/№2 (47) 175
DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2024.2(47).175-183
УДК 338.24:330.341.2:339.92
Ірина Павлівна Петрова
канд. екон. наук
ORCID 0000-0002-0515-5349
e-mail: msirynapetrova@gmail.com,
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ
ІНСТИТУЦІОНАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПІВ
«BUILD BACK BETTER» ЯК СПЕЦІАЛЬНИХ РЕЖИМІВ
МІЖНАРОДНО-ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА
Вступ. Використання публічно-приватного парт-
нерства (ППП) у повоєнній відбудові економіки та ін-
фраструктури на основі резильєнтності із залученням
міжнародного фінансування є комплексним підходом,
який передбачає співпрацю публічного, приватного
секторів та міжнародних організацій / донорських
агентств для підтримки реконструкції та розвитку кра-
їни. Міжнародні організації та донорські агенції мо-
жуть стати великими акторами фінансової та технічної
підтримки повоєнної реконструкції інфраструктури,
провідниками ідеології сталого розвитку та принципів
«Build Back Better» («відбудувати краще, ніж було») для
економічного зростання та соціального розвитку [1].
ППП з міжнародною участю може виявитися най-
більш доцільним щодо відновлення транспортних ме-
реж, енергетичних систем, інфраструктури водопоста-
чання та каналізації, впровадження циркулярної еко-
номіки.
Принципи «Build Back Better» стали провідною
концепцією, яка закладає фундамент для ефективного
відновлення в умовах невизначеності та нових гло-
бальних загроз [2]. Ці принципи охоплюють різнома-
нітні аспекти — від стійкості до інноваційності, ство-
рюючи основу для майбутнього, яке враховує уроки
минулого. Стійкість є ключовою складовою «Build
Back Better». У процесі відновлення важливо передба-
чити та мінімізувати ризики, пов’язані з майбутніми
катастрофами, зокрема природними, техногенними чи
соціальними. Реконструкція зруйнованих будівель
або інфраструктури має враховувати новітні стандар-
ти безпеки та стійкості, що передбачає будівництво
об'єктів, здатних витримати більш сильні удари стихій
або конфліктів, використовуючи передові технології,
як-от «зелені» будівельні матеріали чи системи авто-
номного енергозабезпечення. Такий підхід не лише за-
побігає повторним втратам, а й створює базу для ада-
птації до змін клімату. Принцип інклюзивності спря-
мований на врахування інтересів усіх соціальних груп
у процесі відновлення. Зокрема, увага приділяється
вразливим верствам населення: жінкам, дітям, людям
похилого віку, особам з інвалідністю. Інклюзивність
означає, що кожна соціальна група отримує рівні
можливості для участі у прийнятті рішень та доступу
до відновлених ресурсів. Створення робочих місць у
громадах, що постраждали, або забезпечення доступу
до освіти для дітей у районах конфлікту є важливими
кроками для зміцнення соціальної згуртованості.
Інноваційний підхід у відновленні дозволяє зробити
цей процес не лише ефективним, але й адаптивним до
змінних обставин. Застосування цифрових технологій,
як-от геоінформаційних систем для аналізу руйнувань,
чи використання відновлюваних джерел енергії для за-
безпечення енергетичних потреб, дозволяє створювати
розумні міста та громади. В Україні після війни можна
впровадити інноваційні системи «розумного» управ-
ління інфраструктурою, які будуть враховувати реальні
потреби населення та використовувати ресурси макси-
мально ефективно. Також, одним із важливих завдань
відновлення є раціональне використання ресурсів
(стосується не лише фінансів, але й матеріалів та люд-
ських ресурсів). Використання вторинної сировини у
будівництві чи оптимізація транспортної інфраструк-
тури через впровадження екологічних видів транспо-
рту сприяє досягненню сталого розвитку. Ефектив-
ність використання ресурсів також передбачає конт-
роль за прозорістю витрат та запобігання корупції.
Принцип сталості забезпечує довгостроковий ефект
від процесу відновлення, що включає екологічний, со-
ціальний та економічний аспекти. Відновлення еко-
систем, які забезпечують природний захист від пове-
ней, або підтримка місцевих підприємств, що створю-
ють робочі місця для населення, є прикладами сталих
рішень. Відновлення повинно бути спрямоване на по-
будову систем, які будуть ефективно функціонувати не
лише сьогодні, а й у майбутньому. Отже, принципи
«Build Back Better» дають змогу не лише відновлювати
втрачене, але й створювати основу для кращого май-
бутнього [3]. Використання цих принципів є особливо
важливим для України у контексті повоєнного від-
новлення.
Воєнне та повоєнне відновлення потребує нових
підходів щодо взаємодії публічного, приватного секто-
рів і міжнародних організацій, розвитку засад партнер-
ства, що потребує нового інституціонального забезпе-
чення публічно-приватного партнерства, нової конце-
пції та змін законодавчої бази ППП в Україні. Зазна-
чене не можливе без виявлення прогалин та слабких
місць існуючої системи, надання рекомендацій щодо
її покращення у повоєнні часи; визначення фінансо-
вих механізмів, необхідних для підтримки ППП в Ук-
раїні, включаючи визначення потенційних джерел фі-
нансування, таких як багатосторонні банки розвитку
та приватні інвестори; вивчення потенціалу фінансо-
вих гарантій або інших механізмів розподілу ризиків;
© Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2024
© Видавець Академія економічних наук України, 2024
ПЕТРОВА І. П.
176 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
визначення потенційних соціально-економічних на-
слідків публічно-приватного партнерства на етапі по-
воєнної реконструкції — потенціал розвитку інфра-
структури, створення робочих місць, забезпечення ро-
бочою силою, економічного зростання; потенційні ви-
клики і ризики, пов’язані із ППП, недостатньою про-
зорістю звітності та корупцією.
Отже, метою статті є обґрунтування інституціо-
нального забезпечення реалізації принципiв «Build
Back Better» через впровадження спеціальних режимів
міжнародно-публічно-приватного партнерства.
Виклад основного матеріалу. Впровадження пуб-
лічно-приватного партнерства визначається як кри-
тичний крок для сприяння економічному відновленню
та забезпечення сталого розвитку в повоєнних умовах
[4-5]. Залучення міжнародного фінансового капіталу
через систему стимулів та гарантій може стати ключо-
вим фактором для ефективного функціонування еко-
номіки країни, тому доцільно розширити публічно-
приватне партнерство міжнародною складовою з ура-
хуванням інвестицій міжнародних інвесторів, органі-
зацій та міжнародних донорів та ввести в науковий й
практичний обіг поняття «міжнародно-публічно-при-
ватне партнерство» і «регуляторний режим міжна-
родно-публічно-приватного партнерства» — режим ре-
гуляторного стимулювання, що заохочує залучення ін-
вестицій, поєднуючи систему стимулів і пільг, обов’яз-
кових умов й обмежень для дотримання балансу інте-
ресів міжнародних донорів, держави і бізнесу [6-8].
Режим міжнародно-публічно-приватного парт-
нерства (МППП) — це особливий порядок правового
регулювання відносин міжнародних інституцій, дер-
жави та бізнесу, який встановлюється для українських
та зарубіжних інвесторів на конкретній території. Від-
мінною особливістю є його стимулююча спрямова-
ність, який проявляється через гарантії, пільги та різні
форми державної підтримки. У визначенні регулятор-
ного режиму для стимулювання інвестицій важливо
збалансувати систему стимулів та обмежень, пільг та
дозволів, що ґрунтується на розумінні, що ефективне
стимулювання економічної активності потребує не
лише важелів залучення інвестицій, але й контролю та
збереження суспільного інтересу [6]. Досвід розвине-
них країн свідчить, що надання широкого спектру
стимулів (наприклад, державних преференцій) можуть
вести до негативних наслідків, таких як корупція та
недостатній контроль за використанням коштів. Тому
важливо встановити прозорий та ефективний механізм
контролю, який би запобігав зловживанням та забез-
печував відповідність цілям розвитку. Додатково, важ-
ливо враховувати позитивний соціальний вплив сти-
мулюючих заходів. Стимули повинні бути спрямовані
не лише на забезпечення інтересів бізнесу, але і на
вирішення актуальних соціальних завдань, таких як
збільшення зайнятості, поліпшення освіти та здоров’я
громадян. При розгляді викликів та підходів до ство-
рення регуляторного режиму міжнародно-публічно-
приватного партнерства слід звертати увагу на те, щоб
обмеження та заборони не перетворювалися на голов-
ний інструмент впливу. Умови діяльності повинні
бути спрямовані на створення відкритого та прозорого
бізнес-середовища, яке сприяє інвестуванню та ство-
рює стійкий інвестиційний клімат. Також, слід уни-
кати нерозумних державних втручань та забезпечення
взаємодії між публічним та приватним секторами. Це
дозволить створити ефективний регуляторний режим,
який сприяє економічному зростанню та враховує ін-
тереси всіх зацікавлених сторін [8].
В економічній літературі вперше концепцію регу-
ляторного режиму як балансу стимулів й обмежень
представлено в роботах [9-10]. Інтерпретуючі основні
тези режиму з позицій кібернетичного і синергетич-
ного підходів визначимо складові режиму міжна-
родно-публічно-приватного партнерства.
Складовими (компонентами) регуляторного ре-
жиму міжнародно-публічно-приватного партнерства
(RJIPPP) визначено такі:
RJIPPP = {G; S; I; R; P},
де G — цілі, які декларується досягти введенням ре-
жиму; S — суб’єкти, на яких поширюється дія режиму;
I — стимули, пільги та обмеження необхідні для до-
сягнення декларованих цілей; R — ресурси, що задіяні
у процесі реалізації режиму; P — алгоритм дій для
реалізації режиму.
Визначимо кожну складову:
1. Метою введення режиму міжнародно-публічно-
приватного партнерства в Україні, орієнтованого на
повоєнну відбудову економіки, полягає в створенні
сприятливого середовища для залучення іноземного та
вітчизняного капіталу та спільного фінансування
проєктів, спрямованих на відновлення та розвиток
різних галузей національної економіки. Публічно-
приватне партнерство застосовується в таких сферах
як «виробництво, транспортування і постачання тепла
та розподіл і постачання природного газу; будів-
ництво та/або експлуатація автострад, доріг, заліз-
ниць, злітно-посадкових смуг на аеродромах, мостів,
шляхових естакад, тунелів і метрополітенів, морських
і річкових портів та їх інфраструктури; машинобуду-
вання; збір, очищення та розподілення води; охорона
здоров'я; туризм, відпочинок, рекреація, культура та
спорт; забезпечення функціонування зрошувальних і
осушувальних систем; управління відходами, крім зби-
рання та перевезення; виробництво, розподілення та
постачання електричної енергії; надання соціальних
послуг, управління соціальною установою, закладом;
виробництво та впровадження енергозберігаючих тех-
нологій, будівництво та капітальний ремонт житлових
будинків, повністю чи частково зруйнованих внаслі-
док бойових дій на території проведення антитеро-
ристичної операції; встановлення модульних будинків
та будівництво тимчасового житла для внутрішньо
переміщених осіб; надання освітніх послуг та послуг у
сфері охорони здоров'я; управління пам'ятками архі-
тектури та культурної спадщини; донорство крові
та/або компонентів крові, заготівля, переробка, тесту-
вання, зберігання, розподіл і реалізація донорської
крові та/або компонентів крові; електронні комуніка-
ції» [11].
Враховуючи необхідність великої кількості про-
єктів реконструкції та відновлення в Україні виникає
значна потреба у залученні значних інвестицій [12].
Важливими напрямами реалізації проєктів міжна-
родно-публічно-приватного партнерства додатково ще
можуть стати: залізничний транспорт: розширення ме-
режі високошвидкісних пасажирських перевезень, уп-
равління залізничними вокзалами; автомобільні до-
роги та порти: будівництво нової автомобільної інфра-
структури, розвиток портової логістики, розширення
авіаперевезень; енергетика: вітрова та сонячна генера-
ція, нові атомні і гідроелектростанції, воднева енерге-
тика; соціальна інфраструктура: розвиток медичних та
ПЕТРОВА І. П.
2024/№2 (47) 177
освітніх закладів, проєкти у сфері переробки відходів,
покращення водопостачання та водовідведення. Роз-
ширення сфер застосування публічно-приватного
партнерства вказує на необхідність ефективного вико-
ристання ресурсів та залучення приватного сектору
для досягнення стратегічних цілей відновлення та
розвитку країни.
2. Суб’єктами, на яких поширюється дія режиму
міжнародно-публічно-приватного партнерства, вклю-
чають:
(1) публічний сектор. У різних проєктах публічно-
приватного партнерства різноманітні організації мо-
жуть виступати в ролі державного партнера, залежно
від форми власності та управління активами, які ста-
нуть об’єктом угоди. Нижче наведено основні критерії
та можливі варіанти участі державних партнерів у та-
ких ініціативах:
Державний орган виконавчої влади. Якщо об’єкт
ППП знаходиться в державній власності, державним
партнером може бути орган виконавчої влади, який
відповідає за управління відповідним об’єктом.
Державне підприємство, установа, організація або
господарське об'єднання. Для договорів ППП держав-
ним партнером може бути державне підприємство, ус-
танова, організація або господарське об’єднання. Це
може включати в себе ті організації, 100% акцій (час-
ток) яких належать державі або іншому господарсь-
кому товариству, за рішенням Кабінету Міністрів Ук-
раїни.
Господарське товариство власника майна. Якщо
об’єкт ППП включає майно господарських товариств,
100% акцій яких належать державі, учасником може
бути господарське товариство, яке є власником такого
майна або якому належить 100% акцій (часток) з кор-
поративними правами на це майно.
Органи влади Автономної Республіки Крим. Якщо
об’єктом є майно, що належить Автономній Респуб-
ліці Крим, державним партнером може бути Верховна
Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів
Автономної Республіки Крим.
Територіальна громада для комунального майна.
Якщо об’єкт знаходиться у комунальній власності,
державним партнером може бути територіальна гро-
мада через виконавчий орган місцевого самовряду-
вання.
Участь декількох державних органів та академій.
У договорах, укладених у рамках ППП, можуть брати
участь декілька органів державної влади, органів міс-
цевого самоврядування, Національна академія наук
України, галузеві академії наук тощо. Права та
обов’язки цих учасників визначаються договором.
(2) вітчизняні інвестори. Вітчизняні компанії та
фінансові установи, які мають інтерес та готовність
вкладати кошти в реалізацію проєктів публічно-при-
ватного партнерства.
(3) зарубіжні інвестори. Інвестори та компанії з
інших країн, які виявляють інтерес і бажання вкладати
кошти в розвиток проєктів в Україні. Залучення зару-
біжних інвесторів може призвести до обміну техноло-
гіями, експертними знаннями та розширенням міжна-
родних бізнес-зв’язків.
(4) міжнародні організації. До цієї категорії вхо-
дять різноманітні міжнародні фінансові та експертні
організації, такі як Світовий банк, Міжнародний ва-
лютний фонд та інші, які можуть надавати фінансову
підтримку та експертні консультації.
(5) громадські організації та громадяни. Залучення
громадських організацій та представників громадян
може забезпечити більш широкий соціальний конт-
роль, а також врахування інтересів та потреб насе-
лення у реалізації партнерських проєктів.
3. Умовами, необхідними для реалізації проєктів
міжнародно-публічно-приватного партнерства є вико-
ристання спеціальних податкових, митних, кредитних
режимів та режимів валютного курсу для стимулю-
вання інвестицій у МППП.
Спеціальний податковий режим для стимулюванні
інвестицій у проєкти міжнародно-публічно-приватне
партнерство включає:
Диференціація податкових ставок для галузей
МППП. Встановлення різних рівнів оподаткування
для галузей, що залучаються до міжнародно-публічно-
приватного партнерства, враховує їхню соціально-еко-
номічну важливість. Наприклад, стратегічні галузі мо-
жуть мати певні пільги чи знижені податкові ставки,
що стимулює інвестиції.
Податкові канікули для проєктів МППП. Для но-
вих об’єктів МППП можуть надаватися податкові ка-
нікули або звільнення від податків на певний період.
Це дозволяє залучити приватних та зарубіжних інвес-
торів, зменшуючи фінансовий тиск на етапі запуску
проєкту.
Інвестиційний податковий кредит для міжнародно-
публічно-приватних проєктів. Надання інвесторам
можливості отримати податковий кредит на витрати,
пов’язані з реалізацією проєктів МППП, що може
стимулювати їхню участь та сприяти залученню інвес-
тицій.
Звільнення або зниження податку на імпорт для об-
ладнання та матеріалів. Зменшення ставок податку на
імпорт для обладнання, сировини та будівельних ма-
теріалів, необхідних для реалізації проєктів МППП,
може зробити їх більш конкурентоспроможними та
привабливими для інвесторів.
Субсидії та гарантії для інвесторів в МППП. Дер-
жава може надавати субсидії або наділяти проєкти
МППП фінансовими гарантіями для зменшення ри-
зиків, пов’язаних з інвестуванням. Це може включати
компенсацію частини витрат або надання гарантій
щодо прибутковості проєкту.
Створення фінансових інструментів для інвесторів.
Розробка і впровадження різноманітних фінансових
інструментів, таких як корпорації випереджаючого
розвитку чи інвестиційні фонди, може сприяти залу-
ченню додаткового капіталу та розширенню інвести-
ційного портфеля міжнародно-публічно-приватного
партнерства.
Прозорість та стабільність фіскальної політики.
Для забезпечення довгострокового інтересу інвесторів,
важливо підтримувати прозорість та стабільність фіс-
кальної політики, що створює впевненість серед ін-
весторів та сприяє сталому розвитку проєктів міжна-
родно-публічно-приватного партнерства.
Отже, фіскальні заходи спрямовані на створення
сприятливого середовища для розвитку проєктів
МППП, забезпечуючи ефективну співпрацю між пуб-
лічними, міжнародними та приватними суб’єктами.
Прозорість, стабільність та довгостроковий підхід до
фіскальної політики є важливими аспектами для за-
безпечення інтересів інвесторів у сфері міжнародно-
публічно-приватного партнерства.
ПЕТРОВА І. П.
178 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Спеціальні митні режими у стимулюванні інвести-
цій у міжнародно-публічно-приватне партнерство пе-
редбачають:
Звільнення від мита на обладнання та технології.
Надання пільгового митного режиму для імпорту не-
обхідного обладнання та технологій для реалізації
проєктів міжнародно-публічно-приватного партнер-
ства може значно знизити витрати інвесторів та зро-
бити проєкти більш привабливими.
Зменшення мит на сировину та будівельні мате-
ріали. Встановлення низьких або нульових митних ста-
вок на імпорт сировини та будівельних матеріалів
може стимулювати будівництво та розвиток інфра-
структурних об’єктів.
Диференціація митних ставок за галузями. Вста-
новлення різних митних ставок в залежності від со-
ціально-економічного значення галузі та її продукції
може стимулювати інвестиції в пріоритетні напрямки.
Митні преференції для іноземних інвесторів. Вста-
новлення привілейованих митних умов для іноземних
інвесторів може зробити країну більш конкуренто-
спроможною для залучення зовнішніх інвестицій на
засадах міжнародно-публічно-приватного партнер-
ства.
Таким чином, використання спеціальних митних
режимів сприяє створенню сприятливого інвестицій-
ного клімату та забезпечує привабливі умови для
реалізації проєктів міжнародно-публічно-приватних
партнерств.
Створення спеціальних кредитних режимів для
стимулювання інвестицій в проєкти міжнародно-пуб-
лічно-приватного партнерства передбачає:
Інвестиційні кредити за низькими процентними
ставками. Установлення низьких процентних ставок
для інвестиційних кредитів, пов’язаних з проєктами
міжнародно-публічно-приватного партнерства, може
стимулювати інвесторів до залучення коштів у ці про-
єкти.
Податкові пільги для кредитів. Надання податко-
вих пільг або канікул для позичальників, що отриму-
ють кредити на реалізацію проєктів міжнародно-пуб-
лічно-приватних партнерств, може сприяти залученню
додаткових фінансових ресурсів.
Державні гарантії. Надання державних гарантій
для кредитів, пов’язаних із здійсненням проєктів
міжнародно-публічно-приватного партнерства, може
зменшити ризики для інвесторів та кредиторів.
Спеціалізовані кредити для конкретних регіонів.
Розроблення спеціальних кредитних програм для кон-
кретних галузей або моделей міжнародно-публічно-
приватного партнерства може підвищити інтерес ін-
весторів до участі в цих секторах.
Фінансування через міжнародні фінансові інститу-
ції. Співпраця з міжнародними фінансовими інститу-
ціями для надання фінансової підтримки та отри-
мання кредитів може забезпечити додаткові ресурси
для великих міжнародних проєктів.
Стимулювання експорту. Надання кредитів для
експортерів, які беруть участь в проєктах міжнародно-
публічно-приватного партнерства, може сприяти роз-
витку експортних можливостей та залученню інозем-
них інвесторів.
Отже, формування сприятливого кредитного се-
редовища є важливим кроком для забезпечення ус-
пішного розвитку проєктів міжнародно-публічно-при-
ватного партнерства та залучення інвестицій у різні га-
лузі економіки.
Використання спеціальних режимів валютного
курсу може бути важливим елементом для стимулю-
вання залучення зарубіжних інвестицій на засадах
міжнародно-публічно-приватного партнерства, а саме:
Фіксований валютний курс. Встановлення фіксо-
ваного валютного курсу для міжнародних інвестицій
може забезпечити стабільність та передбачуваність для
інвесторів, оскільки вони можуть уникнути коливань
вартості національної валюти.
Плаваючий валютний курс. Використання плава-
ючого валютного курсу може допомагати адаптувати
вартість інвестицій до ринкових умов, забезпечуючи
конкурентоспроможність та ефективність проєкту
МППП.
Зниження ризиків валютного обміну. Надання спе-
ціальних валютних пільг, таких як знижені комісії чи
гарантії стабільності обміну, може зменшити ризики,
пов’язані з валютними коливаннями для інвесторів.
Страхування валютного ризику. Розробка систем
страхування валютного ризику може заохочувати ін-
весторів до участі в міжнародних проєктах, надаючи їм
додатковий захист від можливих втрат в результаті
змін валютного курсу.
Таким чином, використання спеціальних валют-
них режимів має за мету створення сприятливого ва-
лютного середовища для іноземних інвесторів та за-
безпечення стабільності та привабливості для проєктів
міжнародно-публічно-приватного партнерства.
4. Обмеженнями ведення режиму є вимоги, які ви-
суваються до ініціаторів (інвесторів) в рамках здійс-
нення проєктів на засадах міжнародно-публічно-при-
ватного партнерства. Виходячи з законодавчих норм,
вимогами до реалізації проєкту міжнародно-публічно-
приватного партнерства можуть бути:
4.1. Узгодження із стратегічними документами,
зокрема проєкт повинен бути узгоджений з Держав-
ною стратегією регіонального розвитку на 2021-
2027 рр., Стратегією регіонального розвитку області на
період 2021-2027 рр. Також, важливо враховувати кон-
цепції і стратегії розвитку галузей економіки на
середньостроковий і довгостроковий періоди. Крім
того, проєкт повинен бути орієнтованим на досяг-
нення конкретних Цілей сталого розвитку України на
період до 2030 року. Це може включати в себе змен-
шення нерівностей, підвищення якості життя, збере-
ження навколишнього середовища тощо. Також, вра-
хування пріоритетів та завдань стратегій повоєн-
ного відновлення, що може включати реінтеграцію по-
страждалих територій, соціальну підтримку та еконо-
мічне відновлення.
4.2. Обґрунтування соціально-економічних та еко-
логічних наслідків здійснення міжнародно-публічно-при-
ватного партнерства гарантує високий рівень відпові-
дальності перед суспільством та навколишнім середови-
щем.
Здійснення міжнародно-публічно-приватного
партнерства супроводжується важливими економіч-
ними та фінансовими показниками, які визначають
ефективність і стійкість проєкту [12-13]. Передусім,
слід аналізувати витрати та прибутки від реалізації
проєкту, ураховуючи податкові ставки, інвестиційний
податковий кредит, податкові канікули тощо. Фінан-
сова модель повинна передбачати оптимальне розпо-
ділення ресурсів між партнерами, а також механізми
ПЕТРОВА І. П.
2024/№2 (47) 179
мобілізації додаткових фінансових ресурсів у разі не-
обхідності. Завдяки міжнародно-публічно-приватному
партнерству можливо підвищити якість послуг, що на-
даються населенню, через оптимізацію управління та
впровадження ефективних рішень. Зокрема, проєкти
можуть спрямовуватися на розширення соціальної ін-
фраструктури, підвищення рівня освіти та охорони
здоров'я, що призведе до покращення якості життя на-
селення. При реалізації проєктів міжнародно-пуб-
лічно-приватного партнерства важливо ретельно оці-
нювати можливі екологічні наслідки. Проєкти повинні
враховувати принципи сталого розвитку, зменшення
викидів та негативний вплив на довкілля. Ефективна
система моніторингу та впровадження технологій, що
зменшують навантаження на природу, сприятимуть
створенню екологічно збалансованих проєктів.
4.3. Розподіл ризиків здійснення МППП, їх оцінки
та визначення форми управління ризиками є ключем до
досягнення взаємовигідних інвестиційних проєктів. Це
вимагає відповідальності, взаєморозуміння та гнуч-
кості з різних сторін, щоб забезпечити успішний ре-
зультат та сприяти сталому розвитку. Перш за все, фі-
нансові ризики є однією з найважливіших аспектів у
реалізації проєктів міжнародно-публічно-приватного
партнерства. Міжнародний та приватний учасники
повинені уникати непередбачуваних валютних коли-
вань та нестабільності відсоткових ставок. У той час
як держава має гарантувати стабільні фінансові умови
для партнерів та приймати заходи для зменшення ри-
зику неплатоспроможності. Другим важливим напря-
мком є будівельні та технічні ризики. Приватний сек-
тор повинен враховувати можливість затримок у бу-
дівництві та інші технічні проблеми, що можуть впли-
нути на строк служби проєкту. Водночас держава по-
винна гарантувати стабільність правового середовища
та уникати змін у законодавстві, що може негативно
позначитися на реалізації проєкту. Соціальні та полі-
тичні ризики також мають велике значення для ус-
пішності проєкту. Приватний сектор повинен активно
взаємодіяти з громадськістю та уникати конфліктів,
що можуть виникнути через проєкти. З іншого боку,
держава повинна бути готовою до змін у політичному
середовищі та гарантувати стабільність для зацікавле-
них сторін. Екологічні ризики також важливо врахо-
вувати в контексті МППП. Приватний сектор повинен
нести відповідальність за екологічні наслідки та дотри-
муватися стандартів, що можуть змінюватися з часом.
Держава має встановлювати контроль за ризиком еко-
логічних аварій та виконанням стандартів для забезпе-
чення ефективного вирішення екологічних питань.
Правові та регуляторні ризики включають в себе мож-
ливі зміни в законодавстві, що може вплинути на
реалізацію проєкту. Приватний сектор повинен мати
стратегії для уникнення правових проблем, в той час
як держава повинна гарантувати ризик неплатоспро-
можності партнера та невиконання умов угоди.
Оцінка та управління ризиками є критичним
етапом в реалізації МППП. Ідентифікація та визна-
чення впливу ризиків, їхній розподіл та вивчення
стратегій для їхнього зменшення - ключові завдання
для обох сторін. Створення плану управління ризи-
ками та ефективна комунікація між державою та при-
ватним сектором є обов'язковими для стабільності та
успішності МППП.
4.4. Визначення комбінованих моделей реалізації
проєктів міжнародно-публічно-приватного партнер-
ства. Забезпечення фінансової підтримки та ефектив-
ного управління такими проєктами вимагає створення
комбінованих моделей, які поєднують різні форми ін-
вестицій та фінансування. Однією з ключових аспектів
є використання інвестиційних фондів для спряму-
вання коштів на підготовку та реалізацію проєктів
МППП. Створення спеціалізованих фондів дозволяє
вирішувати проблемні питання, що виникають у про-
цесі впровадження проєктів, забезпечуючи оперативне
реагування на організаційно-правові аспекти та змен-
шуючи трансакційні витрати. Також, капітальні гран-
ти можуть виступати ефективним інструментом фі-
нансування початкових капітальних вкладень. Засто-
сування таких грантів сприяє зниженню вартості
проєкту для власників та користувачів, підвищуючи
його доступність та привабливість для різних сторін. У
контексті комбінованих моделей особливу увагу слід
приділяти паралельному фінансуванню. Цей підхід до-
зволяє фінансувати різні елементи проєкту з викорис-
танням різних джерел, таких як гранти, державні суб-
сидії та приватні інвестиції. Це спрощує управління та
зменшує ризики, адже різні частини проєкту можуть
фінансуватися окремо, відповідно до їхнього харак-
теру та призначення. Не менш важливим є викорис-
тання грантів ЄС для створення «фондів доступності».
Це надає можливість фінансувати різні аспекти про-
єкту, такі як платежі за доступність, погашення боргу
та інші витрати, що може значно покращити фінан-
сову стабільність та привабливість проєкту для інвес-
торів.
4.5. Визначення соціально-економічних та екологіч-
них перспектив після закінчення дії проєкту міжна-
родно-публічно-приватного партнерства. Після завер-
шення дії проєкту МППП, важливо ретельно оцінити
його вплив на соціальний, економічний та екологіч-
ний аспекти [14-15]. Ця оцінка дозволяє визначити,
наскільки ефективно було досягнуто поставлених ці-
лей та якість наслідків, які проєкт залишає після себе.
Однією з ключових соціальних переваг після завер-
шення проєкту МППП є збільшення якості послуг для
громадян. Залучення приватного сектору часто приз-
водить до ефективнішого управління та надання висо-
коякісних товарів та послуг. Наприклад, у сфері ін-
фраструктури це може означати покращення доріг, си-
стем водопостачання, енергетичних мереж і т.д., що
безпосередньо впливає на комфорт та рівень життя на-
селення. Додатково, створення нових робочих місць та
розвиток навичок робочої сили є іншою соціальною
вигодою. Приватні інвестиції можуть сприяти роз-
витку галузей, які потребують додаткової робочої
сили, сприяючи економічному зростанню та змен-
шенню безробіття. Крім того, МППП може підвищити
рівень доступності громадських послуг. Приватний
сектор може прискорити впровадження нових техно-
логій та покращити доступність сервісів для всіх
верств населення.
Один з головних економічних ефектів МППП —
це залучення приватних інвестицій, що стимулює еко-
номічне зростання та розвиток. Приватні компанії, за-
лучені до партнерства, можуть вкладати значні кошти
в реалізацію проєктів, що в свою чергу створює нові
можливості для економіки. Додатково, ефективне ви-
користання ресурсів у рамках МППП може знизити
витрати держави на реалізацію проєктів. Це може до-
зволити керувати бюджетом більш ефективно та вико-
ПЕТРОВА І. П.
180 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
ристовувати звільнені кошти на інші соціально зна-
чущі проєкти.
Партнерство також відкриває можливості для
впровадження екологічно ефективних технологій та
практик. Приватні компанії, здатні впроваджувати
інновації швидше, можуть сприяти зменшенню
впливу на довкілля та створенню сталого розвитку.
Важливим аспектом є також відновлення екосистем
після завершення проєкту. Ретельне планування та
здійснення екологічно відповідних практик може
сприяти збереженню природних ресурсів та забезпе-
чити довгостроковий позитивний вплив на середо-
вище.
5. Ведення режиму не може бути здійснене без
відповідної ресурсної бази — фінансового забезпечення.
Ресурсами, що задіяні у процесі реалізації режиму, є
фінансові ресурси приватних інвесторів як українсь-
ких, так й зарубіжних; запозичені фінансові ресурси;
кошти державного та місцевого бюджетів; кошти між-
народних організацій. Механізмами фінансування мо-
жуть бути кредитний механізм фінансування (залу-
чення позикових коштів), змішаний механізм фінан-
сування (залучення власних коштів двох та більше
партнерів) або гібридний механізм (кошти партнерів
можуть бути власними в поєднанні з позиковими
коштами).
Підтримкою проєктів публічно-приватного парт-
нерства займаються Європейські банк реконструкції
та розвитку і європейська група Світового банку. Та-
кож існують установи, що орієнтовані на сприяння
розвитку публічно-приватного партнерства, а саме:
Консультативна інституція з підтримки публічно-при-
ватного інфраструктури (Public-Private Infrastructure
Advisory Facility - PPIAF), Програма підготовки інфра-
структурних проєктів ЄБРР (IPPF), Глобальна Інфра-
структурна Програма (GIF ). Крім того, існує технічна
допомога, що здійснюється за рахунок Структурних
фондів ЄС за такими напрямами: інструменти фінан-
сового інжинірингу; секторально сфокусовані гранти,
які просувають проєкти пан-європейських інтересів;
гранти, що підтримують політику ЄС або індивідуаль-
них членів ЄС.
6. Термін дії режиму. Беручи до уваги довготрива-
лий період реалізації публічно-приватного партнер-
ства (5-50 років), рекомендується встановити строк дії
режиму 50 років. Довгостроковий термін дії режиму
МППП сприяє стабільності та прогнозованості у реа-
лізації проєкту. З метою забезпечення актуальності,
ефективності та врахування змін у соціально-еконо-
мічному середовищі, рекомендується проводити пе-
ріодичні перегляди умов кожні п'ять років. Під час пе-
реглядів умов МППП враховуються такі аспекти: со-
ціально-економічне оточення (оцінка змін у соціа-
льно-економічному середовищі, таких як економічний
розвиток, зміни в законодавстві, демографічні трен-
ди); фінансова ефективність (аналіз фінансових по-
казників, рентабельності та витрат з метою визна-
чення фінансової ефективності проєкту); ризики (ви-
явлення та оцінка ризикових факторів, що можуть
вплинути на реалізацію проєкту, та впровадження за-
ходів для їхнього зменшення); оцінка соціальних та
екологічних впливів (визначення соціальних та еколо-
гічних наслідків проєкту та уведення заходів для забез-
печення сталого розвитку). Систематичні перегляди
умов дозволяють адаптувати режим міжнародно-пуб-
лічно-приватного партнерства до змінного середо-
вища, забезпечуючи ефективність та сталість у реалі-
зації проєкту МППП протягом тривалого періоду.
Отже, виходячи з вищенаведеного, принципи
«Build Back Better» виступають фундаментом для фор-
мування спеціальних режимів міжнародно-публічно-
приватного партнерства, які спрямовані на гнучке та
ефективне вирішення різноманітних потреб і викликів
відновлення економіки України. Ці принципи забез-
печують інтеграцію стійкості, інноваційності та еколо-
гічної ефективності у процеси відновлення, що є над-
звичайно актуальним у повоєнний період.
Кожен спеціальний режим МППП створюється з
урахуванням специфіки окремих сфер економіки та
регіонів, що дозволяє: адаптувати інструменти та ме-
ханізми партнерства до локальних умов, підвищити
ефективність використання ресурсів, залучити інвес-
тиції та сприяти впровадженню інноваційних рішень.
Особливістю таких режимів є їх орієнтація на
пріоритетні галузі, наприклад, енергетичний сектор —
упровадження інноваційних рішень для децентралізо-
ваної генерації енергії, зокрема із відновлюваних дже-
рел; транспортна інфраструктура — модернізація ло-
гістичних вузлів та забезпечення екологічно стійких
транспортних коридорів; цифрова трансформація —
створення інфраструктури для прозорого управління
проєктами та взаємодії учасників партнерства та інші
сектори.
Принципи «Build Back Better» також сприяють
реалізації політики сталого розвитку, оскільки дозво-
ляють враховувати довгострокові цілі економічного,
соціального та екологічного відновлення. Таким чи-
ном, спеціальні режими МППП стають ефективним
інструментом, здатним забезпечити системне розв’я-
зання нагальних проблем і створити умови для еконо-
мічного зростання у повоєнний період.
В Україні, яка переживає виклики повоєнного
відновлення, реалізація цих принципів можлива через
впровадження спеціальних режимів міжнародно-пуб-
лічно-приватного партнерства, а саме наступних ета-
пів:
1. Законодавчий фундамент (Етап 1)
Розроблення Міністерством економіки України
та винесення на розгляд законопроєкту "Про внесення
змін до Закону України "Про державно-приватне
партнерство", у якому визначається регуляторний ре-
жим МППП, є першочерговим кроком. Законодавчі
зміни мають забезпечити інституціональну основу для
інтеграції принципів «Build Back Better» у проєкти від-
новлення.
2. Вибір пілотних проєктів та адаптація законо-
давства (Етап 2)
Після ухвалення законопроєкту слід зосередитися
на виборі стратегічно важливих проєктів для впро-
вадження пілотного режиму МППП. Ці проєкти ма-
ють відповідати національним інтересам, бути еконо-
мічно доцільними та стійкими. Додатково необхідно
адаптувати нормативно-правову базу для забезпечення
реалізації принципів інноваційності та екологічної
стійкості.
3. Залучення міжнародних інвесторів та ініціюван-
ня проєктів (Етап 3)
На цьому етапі передбачається проведення ак-
тивної кампанії із залучення інвесторів через ство-
рення прозорої бази даних проєктів та демонстрацію
переваг спеціальних режимів. Інвестиційна привабли-
ПЕТРОВА І. П.
2024/№2 (47) 181
вість забезпечується шляхом пропозиції пільгових
умов, страхових механізмів і державних гарантій.
4. Реєстрація та укладання договорів (Етап 4)
Реєстрація проєктів і укладання договорів про
здійснення МППП є ключовим аспектом інституціо-
налізації принципів «Build Back Better». Цей етап
включає визначення чітких зобов’язань сторін, меха-
нізмів управління, а також моніторингу й контролю.
5. Упровадження стимулюючих режимів (Етап 5)
Спеціальні режими для інвесторів, які включають
спрощені податкові, митні та кредитні умови, мають
стимулювати активну участь у реалізації проєктів.
Упровадження таких стимулів забезпечує прискорення
процесів відновлення.
6. Моніторинг, коригування та цифрова трансфор-
мація (Етап 6)
Моніторинг реалізації проєктів дозволяє вияв-
ляти сильні та слабкі сторони в режимі МППП. Ко-
ригування складових режиму є важливим для адаптації
до змін. Цифрова трансформація відіграє вирішальну
роль у забезпеченні прозорості та ефективності управ-
ління проєктами через впровадження цифрових плат-
форм.
Алгоритм реалізації впровадження спеціальних
режимів міжнародно-публічно-приватного партнер-
ства наведено у таблиці.
Таблиця
Алгоритм реалізації в умовах війни та повоєнного відновлення
Етапи Воєнні умови Повоєнні умови
Аналіз потреб та
пріоритетів
Оперативне визначення ключових інфра-
структурних потреб, відновлення життєво
необхідних об’єктів
Оцінка масштабів руйнувань та визна-
чення довгострокових пріоритетів віднов-
лення та модернізації
Адаптація законо-
давства
Спрощення тендерних процедур, введення
пільг для іноземних інвесторів
Модернізація правової бази для інтеграції
інновацій та стимулювання відновлення
економіки
Вибір проєктів та
кризове управ-
ління
Швидке визначення критично важливих
проєктів (енергетика, водопостачання, ме-
дичні заклади тощо)
Комплексна розробка національних і ре-
гіональних програм відновлення та відбу-
дови
Залучення міжна-
родних інвесторів
Використання страхових інструментів,
державних гарантій для мінімізації ризиків
Створення сприятливого інвестиційного
середовища через довгострокові пільги та
міжнародні програми
Введення фінан-
сових стимулів
Податкові пільги, субсидії, знижені митні
тарифи
Пільгові кредити, спільні інвестиційні про-
грами з міжнародними фінансовими уста-
новами
Моніторинг і ко-
ригування
Постійний моніторинг проєктів та їх опе-
ративне коригування відповідно до умов
війни
Впровадження прозорого моніторингу та
звітування
Цифрова транс-
формація
Використання цифрових технологій для
координації критичних проєктів
Впровадження цифрових платформ для уп-
равління та контролю за фінансуванням
Інтеграція з між-
народними стан-
дартами
Створення спеціальних режимів для за-
хисту інвесторів, що враховують військові
ризики
Інтеграція проєктів у глобальні стандарти
екологічної стійкості та інвестиційних
практик
Запровадження стимулюючого регуляторного ре-
жиму міжнародно-публічно-приватного партнерства
дозволить Україні ефективно реалізувати принципи
«Build Back Better», що стане важливим кроком для
створення стійкого інвестиційного середовища, від-
новлення критичної інфраструктури та забезпечення
довгострокового розвитку.
Висновки. Запровадження спеціальних режимів
міжнародно-публічно-приватного партнерства є важ-
ливим стратегічним кроком для відновлення України
в умовах війни та повоєнного відновлення. В умовах
війни, коли країна стикається з масштабними руйну-
ваннями інфраструктури, необхідно оперативно ви-
значати пріоритети та потреби в найкритичніших сфе-
рах, таких як енергетика, водопостачання, охорона
здоров'я тощо. Аналіз руйнувань і визначення пріори-
тетів відновлення дозволяють максимально ефективно
спрямовувати ресурси на відновлення найбільш важ-
ливих об'єктів для забезпечення життєдіяльності насе-
лення та стабільності економіки.
Ключовим етапом є адаптація законодавства для
спрощення процедур та залучення міжнародних ін-
весторів. У період війни важливим є введення пільг
для іноземних інвесторів та спрощення тендерних
процедур, щоб зменшити фінансові й правові ризики.
Водночас, на етапі повоєнного відновлення необхідно
модернізувати правову базу для інтеграції інновацій-
них технологій і стимулювання відновлення еконо-
міки, а також розробити інструменти для забезпечення
довгострокових інвестицій у відновлення країни.
Вибір проєктів та кризове управління відіграють
важливу роль у період воєнних дій, коли необхідно
оперативно визначати пріоритети для мінімізації еко-
номічних втрат і стабілізації критичних інфраструктур.
В повоєнний період основний акцент робиться на
комплексну розробку національних і регіональних
програм відновлення, що передбачають не лише від-
будову, а й модернізацію інфраструктури, що відпові-
датиме сучасним вимогам сталого розвитку.
Залучення міжнародних інвесторів в умовах війни
є надзвичайно важливим завданням для забезпечення
фінансування критичних проєктів. Використання
страхових інструментів, державних гарантій та спеціа-
льних механізмів зниження ризиків дозволяє залучити
інвестиції навіть у складних умовах. Повоєнний період
вимагає створення сприятливого інвестиційного сере-
довища через пільгові довгострокові програми, що
сприятимуть стабільному відновленню та розвитку.
ПЕТРОВА І. П.
182 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ
Фінансові стимули, зокрема податкові пільги та
субсидії в умовах війни, є важливими для залучення
бізнесу до відновлення критичної інфраструктури. По-
воєнний період потребує впровадження пільгових кре-
дитів та спільних інвестиційних програм з міжнарод-
ними фінансовими установами для забезпечення еко-
номічного зростання та фінансування довгострокових
відновлювальних проєктів.
Цифрова трансформація є важливим інструмен-
том для управління проєктами в умовах війни, коли
критично важливо мати змогу оперативно реагувати
на зміни в умовах. Впровадження цифрових платформ
для управління фінансуванням та проєктами в пово-
єнний період дозволить значно підвищити ефектив-
ність моніторингу та контролю за використанням ре-
сурсів.
Інтеграція з міжнародними стандартами є необ-
хідною умовою для того, щоб проєкти відповідали
найвищим стандартам екологічної стійкості та інвес-
тиційних практик. В умовах війни важливо створити
спеціальні режимів для захисту інвесторів, враховуючи
високий рівень ризику, а в повоєнний період інтегра-
ція з міжнародними стандартами дозволить забезпе-
чити стабільне залучення інвестицій та сприяти роз-
витку інфраструктури на європейському рівні.
Список використаних джерел
1. Build Back Better in recovery, rehabilitation and
reconstruction. Consultative version. UNISDR, 2017.
URL: https://www.unisdr.org/files/53213_bbb.pdf#:~:text
=%E2%80%A2%20Build%20Back%20Better%20%28BBB
%29%3A%20The%20use%20of,physical%20infrastructure
%20and%20societal%20systems%2C%20and%20into%20t.
2. Building back better — six investment criteria to
drive a sustainable reconstruction of Ukraine's built
environment. BUILD UP. The European portal for energy
efficiency and renewable energy in buildings. 2024. URL:
https://build-up.ec.europa.eu/en/resources-and-tools/
publications/building-back-better-six-investment-criteria-
drive-sustainable#:~:text=Following%20the%20%27build
%20back%20better%27%20principle%2C%20the%20Build
ings,sustainable%20reconstruction%20of%20Ukraine%27s
%20heavily%20damaged%20built%20environment.
3. Fernandez G., Ahmed I. “Build Back Better”
approach to disaster recovery: Research trends since 2006.
Progress in Disaster Science. 2019. Vol. 1. P. 1—4. DOI:
https://doi.org/10.1016/j.pdisas.2019.100003.
4. Панченко К. Механізм державно-приватного
партнерства потрібно адаптувати до залучення інвес-
тицій на відбудову зруйнованої інфраструктури. Еко-
номічна правда. 2022. URL: https://www.epravda.com.ua/
columns/2022/07/19/689341/.
5. Панченко К. Як колаборація бізнесу та дер-
жави допоможе відновлювати Україну. Економічна
правда. 2022. URL: https://www.epravda.com.ua/
columns/2022/07/19/689341/.
6. Zaloznova Y., Petrova I., Serdiuk O. The regime
of international private-public partnerships in achieving the
sustainable development goals in Ukraine. Baltic Journal of
Economic Studies. 2022. Vol. 8, Iss. 1. P. 55-61. DOI:
https://doi.org/10.30525/2256-0742/2022-8-1-55-61.
7. Петрова І. П. Режим публічно-приватного пар-
тнерства як інструмент подолання деструктивної кон-
куренції в промисловості. Věda a perspektivy. 2022. №12
(19). С. 54-66. DOI: https://doi.org/10.52058/2695-1592-
2022-12(19)-54-66.
8. Петрова І. П. Режим міжнародно-публічно-
приватного партнерства для прискорення неоіндустрі-
альної модернізації економіки старопромислових ре-
гіонів. Сучасні технології менеджменту, інформаційне,
фінансове та облікове забезпечення розвитку економіки
в умовах євроінтеграції : збірник тез доповідей учасни-
ків Всеукраїнської науково-практичної інтернет-кон-
ференції (м. Черкаси, 16—17 квітня 2020 р.). Черкаси:
Східноєвропейський університет економіки і менедж-
менту, 2020. С. 109-111.
9. Ляшенко В. И. Регулирование развития эконо-
мических систем: теория, режимы, институты. До-
нецк: ДонНТУ. 2006. 668 с.
10. Ляшенко В. И. Финансово-регуляторные ре-
жимы стимулирования экономического развития: вве-
дение в экономическую режимологию. Донецк : ИЭП
НАН Украины. 2012. 370 с.
11. Про державно-приватне партнерство: Закон
України від 01.07.2010 р. № 2404-VI (із змінами та до-
повненнями). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/
show/2404-17#Text.
12. Петрова І. П. Публічно-приватне партнерство
як інвестиційний механізм післявоєнного відновлення
економіки України. Інноваційні основи відновлення та
розвитку країн після збройних конфліктів: інноваційний
вимір: колективна монографія / за ред. В. А. Омелья-
ненка Суми: Інститут стратегій інноваційного розви-
тку і трансферу знань, 2022. С. 126-140.
13. Петрова І. П. Міжнародно-публічно-приватне
партнерство для активізації інноваційної діяльності
старопромислових регіонів України. Розвиток фінан-
сової системи на різних рівнях управління: підприємство,
регіон, держава: Матеріали міжнародної науково-прак-
тичної конференції (Львів, 29 травня 2021 року). Львів:
ЛЕФ, 2021. С. 24-28.
14. Kharazishvili Y., Lyashenko V., Grishnova O.,
Hutsaliuk O., Petrova I.P., Kalinin O. Modeling of priority
institutional measures to overcome threats to sustainable
development of the region. 3rd International Conference
on Environmental Sustainability in Natural Resources
Management 2023 (20/10/2023). IOP Conference Series:
Earth and Environmental Science. 2023. Vol. 1269. Batumi,
Georgia.
DOI: https://doi.org/10.1088/1755-1315/1269/1/012023.
15. Мельникова М., Бойченко М., Кочешкова І.
Управління розвитком промислових територій: цирку-
лярність, публічність, екологічність: монографія /
НАН України, Ін-т економіки пром-сті, 2023. 174 с.
References
1. Build Back Better in recovery, rehabilitation and
reconstruction. Consultative version. (2017). UNISDR.
Retrieved from https://www.unisdr.org/files/53213_bbb.
pdf#:~:text=%E2%80%A2%20Build%20Back%20Better%
20%28BBB%29%3A%20The%20use%20of,physical%20inf
rastructure%20and%20societal%20systems%2C%20and%2
0into%20t.
2. Building back better — six investment criteria to
drive a sustainable reconstruction of Ukraine's built
environment. (2024). The European portal for energy
efficiency and renewable energy in buildings. BUILD UP.
Retrieved from https://build-up.ec.europa.eu/en/
resources-and-tools/publications/building-back-better-six-
ПЕТРОВА І. П.
2024/№2 (47) 183
investment-criteria-drive-sustainable#:~:text=Following%
20the%20%27build%20back%20better%27%20principle%
2C%20the%20Buildings,sustainable%20reconstruction%20
of%20Ukraine%27s%20heavily%20damaged%20built%20e
nvironment.
3. Fernandez, G., Ahmed, I. (2019). “Build Back
Better” approach to disaster recovery: Research trends
since 2006. Progress in Disaster Science, Vol. 1, рр. 1—4.
DOI: https://doi.org/10.1016/j.pdisas.2019.100003.
4. Panchenko, K. (2022). Mekhanizm derzhavno-
pryvatnoho partnerstva potribno adaptuvaty do zaluchennia
investytsii na vidbudovu zruinovanoi infrastruktury [The
mechanism of public-private partnership must be adapted
to attract investments for the reconstruction of destroyed
infrastructure]. Ekonomichna pravda. Retrieved from
https://www.epravda.com.ua/columns/2022/07/19/
689341/ [in Ukrainian].
5. Panchenko, K. (2022). Yak kolaboratsiia biznesu ta
derzhavy dopomozhe vidnovliuvaty Ukrainu [How
collaboration between business and the state will help
restore Ukraine]. Ekonomichna pravda. Retrieved from
https://www.epravda.com.ua/columns/2022/07/19/
689341/ [in Ukrainian].
6. Zaloznova, Y., Petrova, I., Serdiuk, O. (2022). The
regime of international private-public partnerships in
achieving the sustainable development goals in Ukraine.
Baltic Journal of Economic Studies, Vol. 8, Iss. 1, рр. 55-
61. DOI: https://doi.org/10.30525/2256-0742/2022-8-1-
55-61.
7. Petrova, I. P. (2022). Rezhym publichno-
pryvatnoho partnerstva yak instrument podolannia
destruktyvnoi konkurentsii v promyslovosti [Public-private
partnership regime as a tool for overcoming destructive
competition in industry]. Věda a perspektivy, 12 (19), рр.
54-66. DOI: https://doi.org/10.52058/2695-1592-2022-
12(19)-54-66 [in Ukrainian].
8. Petrova, I. P. (2020). Rezhym mizhnarodno-
publichno-pryvatnoho partnerstva dlia pryskorennia neo-
industrialnoi modernizatsii ekonomiky staropromyslovykh
rehioniv [International public-private partnership regime to
accelerate neo-industrial modernization of the economy of
old-industrial regions]. Suchasni tekhnolohii menedzhmentu,
informatsiine, finansove ta oblikove zabezpechennia rozvytku
ekonomiky v umovakh yevrointehratsii [Modern management
technologies, information, financial and accounting support
for economic development in the context of European
integration]: Proceedings of the All-Ukrainian scientific and
practical Internet conference. (рр. 109-111). Cherkasy,
Eastern European University of Economics and
Management [in Ukrainian].
9. Lіashenko, V. I. (2006). Regulirovaniye razvitiya
ekonomicheskikh sistem: teoriya, rezhimy, instituty [Reg-
ulation of development of economic systems: theory,
regimes, institutions]. Donetsk, DonNTU. 668 р. [in
Russian].
10. Lіashenko, V. I. (2012). Finansovo-regulya-
tornyye rezhimy stimulirovaniya ekonomicheskogo
razvitiya: vvedeniye v ekonomicheskuyu rezhimologiyu
[Financial and regulatory regimes for stimulating economic
development: introduction to economic regimeology].
Donetsk, ІIE of NAS of Ukraine. 370 р. [in Russian].
11. Pro derzhavno-pryvatne partnerstvo: Zakon
Ukrainy vid 01.07.2010 r. № 2404-VI (iz zminamy ta
dopovnenniamy) [On public-private partnership: Law of
Ukraine No. 2404-VI of 01.07.2010 (with amendments and
supplements)]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/2404-17#Text [in Ukrainian].
12. Petrova, I. P. (2022). Publichno-pryvatne
partnerstvo yak investytsiinyi mekhanizm pisliavoiennoho
vidnovlennia ekonomiky Ukrainy [Public-private
partnership as an investment mechanism for the post-war
recovery of the Ukrainian economy]. Innovatsiini osnovy
vidnovlennia ta rozvytku krain pislia zbroinykh konfliktiv:
innovatsiinyi vymir [Innovative foundations of recovery and
development of countries after armed conflicts: innovative
dimension]. (рр. 126-140). Sumy, Institute of strategies for
innovative development and knowledge transfer [in
Ukrainian].
13. Petrova, I. P. (2021). Mizhnarodno-publichno-
pryvatne partnerstvo dlia aktyvizatsii innovatsiinoi
diialnosti staropromyslovykh rehioniv Ukrainy [Interna-
tional public-private partnership to activate innovative
activities of old industrial regions of Ukraine]. Rozvytok
finansovoi systemy na riznykh rivniakh upravlinnia:
pidpryiemstvo, rehion, derzhava [Development of the
financial system at different levels of management: enterprise,
region, state]: Proceedings of the International Scientific
and Practical Conference. (рр. 24-28). Lviv, LEF [in
Ukrainian].
14. Kharazishvili, Y., Lyashenko, V., Grishnova, O.,
Hutsaliuk, O., Petrova, I., Kalinin, O. (2023). Modeling of
priority institutional measures to overcome threats to
sustainable development of the region. 3rd International
Conference on Environmental Sustainability in Natural
Resources Management 2023 (20/10/2023). IOP
Conference Series: Earth and Environmental Science, Vol.
1269. Batumi, Georgia. DOI: https://doi.org/10.1088/
1755-1315/1269/1/012023.
15. Melnykova, M., Boichenko, M., Kocheshkova, I.
(2023). Upravlinnia rozvytkom promyslovykh terytorii:
tsyrkuliarnist, publichnist, ekolohichnist [Management of
the development of industrial territories: circularity,
publicity, environmental friendliness]. Kyiv, ІІЕ of NAS of
Ukraine 174 р. [in Ukrainian].
Стаття надійшла до редакції 04.12.2024
Формат цитування:
Петрова І. П. Інституціональне забезпечення реалізації принципів «Build Back Better» як спеціальних ре-
жимів міжнародно-публічно-приватного партнерства. Вісник економічної науки України. 2024. № 2 (47). С. 175-
183. DOІ: https://doі.org/10.37405/1729-7206.2024.2(47).175-183
Petrova, I. P. (2024). Institutional Support for the Implementation of «Build Back Better» Principles as Special
Regimes of International Public-Private Partnership. Vіsnyk ekonomіchnoі nauky Ukraіny, 2 (47), рр. 175-183. DOІ:
https://doі.org/10.37405/1729-7206.2024.2(47).175-183
|